Размещено на http://www.allbest.ru/

Переваги та недоліки вступу України в СОТ

Дахіної Анни

Учениці 11-Б класу

10 квітня 2008 р. Верховна Рада ратифікувала угоду про вступ України до Світової організації торгівлі (СОТ). Членство в СОТ означає взаємні зобов'язання країн-учасниць щодо використання пільгових митних ставок та незастосування тих санкцій, від яких потерпають українські експортери. Крім того, статус члена СОТ є позитивним чинником для всебічного розвитку торговельних відносин з окремими країнами світу та угрупованнями держав. І навпаки - налагодження сприятливого режиму взаємовигідних економічних відносин з провідними агентами світової торгівлі є чинником інтеграції країни до системи СОТ. Зокрема, велике значення для України мало рішення ЄС в 2000 р. частково визнати за нею статус країни з ринковою економікою та не застосовувати щодо неї ті антидемпінгові процедури, які можуть бути правомірними стосовно держави без такого статусу.

Вступ до СОТ має для України низку позитивних моментів: відкриття для українських товарів певних ринків, придбання деяких нових технологій, можливість порівняно просто вирішувати конфлікти у сфері зовнішньої торгівлі товарами і послугами. З іншого боку, вступ до цієї організації може спричинити ряд серйозних загроз, пов'язаних насамперед з істотним зниженням або повним скасуванням митних бар'єрів, що призведе до здешевлення імпортних товарів, зробить їх доступнішими для населення і разом з тим поставить більшість українських товаровиробників на межу розорення або спричинить їх пряме розорення. І взагалі, наповнення українського ринку товарами і продукцією сільськогосподарського виробництва призведе до занепаду певних галузей.

Вступ до СОТ є вигідний насамперед високорозвинутим країнам, виробники яких одержують доступ на нові ринки для своєї високотехнологічної продукції. Але ця продукція і технології не завжди є найновішими, а тому менш розвинуті країни змусять спеціалізуватися на видобуванні та первинній обробці сировини, складанні машин та приладів з імпортних компонентів, виробництві найбільш трудомістких деталей і комплектуючих. Вступ України до СОТ вірогідно не сприятиме ліквідації її технологічної відсталості, однак може спричинити новий виток "шокової терапії" в економіці, що призведе до банкрутства багатьох підприємств, зростання безробіття і падіння доходів населення.

Вступ до СОТ може мати негативний вплив на фінансово-банкову систему. Згідно із статутом СОТ, зарубіжні банки, зокрема транснаціональні банки, мають право створювати у будь-якій країні прямі філії, що здійснюють свою діяльність на основі законодавства тих країн, в яких розташовані їх партнери. Вони мають можливість використовувати такі конкурентні переваги, як оснащення найновішою обчислювальною технікою, висококваліфікований персонал, повна адаптація до міжнародної системи обліку та величезний досвід роботи, значна фінансова підтримка материнських банків. Усе це дозволить їм надавати кредити ва кращих пільгових умовах і витіснити з ринку українські банки. Ці банки зможуть взяти під свій контроль і страховий бізнес, який приносить великі прибутки.

Міжнародні фінансово-кредитні відносини України

Міжнародний фінансовий ринок становить особливу форму організації руху коштів за допомогою ринку цінних паперів та ринку позичкових капіталів. У фінансовому регулюванні зовнішньоекономічних відносин велику роль відіграють валютні фонди, які створюються для підтримки рівня держави у міжнародних відносинах і зміцнення національної валюти.

Міжнародний фінансовий ринок функціонує у вигляді ринків цінних паперів та позичкового капіталу. Структура міжнародного фінансового ринку включає як банківські заклади, страхові компанії, так і фондові біржі. А складовими, які найбільш популярні в сучасних умовах, є інвестиційні фонди, фінансово-промислові групи і приватні пенсійні фонди.

Міжнародні фінансово-кредитні відносини охоплюють систему відносин, пов'язаних з рухом позичкового капіталу на світових фінансовому та кредитному ринках між країнами на умовах повернення, терміну повернення та відшкодування відсотків. Вони також тісно пов'язані зі світовим валютним ринком, основними функціями якого є:

здійснення зовнішньоторговельних операцій;

регулювання валютних курсів; валютний кліринг;

страхування (хеджування) валютних ринків;

отримання прибутків на різниці валютних курсів.

Валютний кліринг - це угода між урядами країн про обов'язковий залік взаємних міжнародних вимог і зобов'язань. Валютний кліринг зумовлений великими масштабами міжнародної торгівлі. Експорт товарів і послуг спричиняє продаж національної валюти для купівлі іноземної. Отже, здійснення міжнародних розрахунків переходить в площину міждержавних відносин.

Валюта клірингу може бути будь-якою. Інколи застосовуються дві валюти або міжнародні одиниці. Курс української гривні найбільше прив'язаний до долара США, хоча пізніше почало використовуватись і євро - грошова одиниця Європейського Союзу.

Зараз широкого розмаху набули клірингові послуги, коли постачальник продукції може рефінансуватися в інших фірм, що тимчасово надають вільні кошти на існуючих в країні умовах кредитування. У першу чергу такі кредити доступні партнерам з кооперації.

Україна вступила у фінансово-кредитні відносини з приводу зовнішніх позик та виплат відповідних боргових зобов'язань з багатьма суб'єктами - як з країнами, так і міжнародними фінансовими організаціями, приватними позичальниками, об'єднаннями кредиторів. Співробітництво України з міжнародними фінансовими організаціями, зокрема Міжнародним валютним фондом, Світовим банком і Європейським банком реконструкції та розвитку, ЄС, з окремими країнами-донорами допомогло запровадити програми фінансової стабілізації і залучити в економіку країни пільгові кредити. Співпраця із переліченими організаціями і країнами стала для України принципово новою формою фінансово-економічних відносин, яка вимагала створення відповідної нормативно-правової бази, запровадження жорсткої дисципліни щодо виконання зобов'язань, визначених укладеними міжнародними договорами.

З моменту вступу в 1992 р. України до Світового банку нашою державою було укладено з ним угоди про надання позики для втілення 17 проектів на суму понад 2,5 млрд дол. США. Крім того, за останній період в Україні здійснювалася реалізація 12 інвестиційних проектів, у рамках яких Світовий банк надав позики на суму понад 800 млн дол. СІЛА.

Важливу роль у розвитку української економіки відіграє Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР). Головним напрямом співпраці з цією установою було сприяння розвиткові приватного сектору, зокрема шляхом залучення фінансових ресурсів до підприємств малого і середнього бізнесу, до розвитку приватної банківської справи, інфраструктури, насамперед енергетичної і телекомунікаційної. Так, за допомогою кредитної лінії щодо підтримання малого та середнього бізнесу Світовий банк через українські комерційні банки надав підприємствам малого бізнесу кредити на суму 121 млн дол. ЄБРР бере також участь у підготовці до приватизації значної кількості підприємств у сфері енергетики і телекомунікацій. Так, для передприватизаційної підготовки "Укртелекому" Світовим банком було виділено 100 млн євро. Ще одним пріоритетом співпраці з ЄБРР для України стало технологічне оновлення теплоенергетики, підвищення ефективності захисту довкілля на ТЕС. У країні реалізуються проекти модернізації Старобешівської ТЕС та фінансування Української енергозберігаючої сервісної компанії, яка виступає координатором проектів енергозбереження.

За попередні роки Україною було укладено угоди щодо фінансового та кредитного співробітництва з такими провідними країнами світу, як Німеччина, Франція, Італія, Іспанія, США, Японія та Швейцарія. За цей період було оформлено кредити на суму понад 2,5 млрд дол. США. Основними напрямами, за якими спрямовувались ці кредити, стали агропромисловий комплекс, охорона здоров'я і медична промисловість, металургія, транспорт, легка промисловість, енергетика, машинобудування, хімічна промисловість.

Але співробітництво з міжнародними фінансовими установами та кредиторами в умовах фінансової кризи веде до утворення зовнішнього боргу. Проблема зовнішнього боргу стає постійним супутнім явищем економічного розвитку України із самого моменту здобуття нею державної незалежності, і тому проблема виплат за зовнішньою заборгованістю стає помітним навантаженням на фінансову систему країни. За даними деяких урядових джерел зовнішній борг України сягає 40 млрд дол. СІЛА. Зважаючи на це, може відбутися своєрідний перехід кількості в якість: сумарний обсяг позики може перевищити здатність країни його обслуговувати та повертати. А останнє вже об'єктивно переводить економічні відносини з нею в принципово іншу площину.

Переваги від членства у СОТ:

Міжнародний досвід свідчить, що країни - члени СОТ отримують значні переваги. Найсуттєвішими перевагами вступу України до СОТ є такі:

збільшення іноземних інвестицій в економіку України. Досвід країн Центральної та Східної Європи свідчить, що після вступу до СОТ обсяги прямих іноземних інвестицій в цих країнах зростають. Найяскравішим прикладом є Болгарія, де інвестиції в перший же рік після вступу до СОТ зросли в 3,7 рази, а в 1999 - 2000 рр. - ще в 1,5 раза. У Словенії наступного року після вступу до СОТ інвестиції зросли майже вдвічі, а згодом стабілізувалися;

зменшення тарифних i нетарифних обмежень доступу українських товарів практично на всі найважливіші товарні ринки розвинутих країн світу i, відповідно, збільшення валютних надходжень від експорту вітчизняної продукції;

одержання українськими товарами режиму найбільшого сприяння, а також національного режиму щодо внутрішнього оподаткування та регулювання у торговельному просторі всіх країн - членів СОТ, тобто одночасне покращання умов торгівлі з багатьма країнами світу;

можливість захисту інтересів українських виробників згідно з процедурою розгляду торгових спорів СОТ.

До політико-економічних переваг слід віднести такі:

членство України в СОТ є необхідною передумовою започаткування переговорів про створення зони вільної торгівлі та забезпечення поступової інтеграції України до Європейського Союзу;

вступ до СОТ дасть змогу уникнути торговельно-економічної ізоляції України від країн Західної та Центральної Європи, Східної Європи та Балтії, багато з яких вже сьогодні є асоційованими членами ЄС;

Україна отримає можливість виставити свої умови стосовно Росії перед її вступом до СОТ і намагатиметься виторгувати торгові преференції (наприклад, по транзиту газу через Росію і доступу на її ринок наших товарів);

членство в СОТ дасть можливість уникнути витіснення української продукції з ринку ЄС аналогічною продукцією країн Центральної та Східної Європи;

приєднання до СОТ приведе до збільшення надходжень до державного бюджету, яке відбудеться за рахунок скасування податкових i митних пільг, збільшення бази для справляння митних платежів, зростання обсягів виробництва й активізації торговельного обороту;

додатковим стимулом вступу до СОТ для України є розширення Європейського Союзу, яке відбулося у 2004 та 2006 рр. Україна має можливість претендувати на інвестиції транснаціональних компаній, які зараз працюють у країнах Центральної Європи. Щоб бути привабливим кандидатом на залучення інвестицій цих компаній, Україна має якнайшвидше завершити вступ до СОТ.

Головною перевагою, яку отримають українські підприємці внаслідок вступу України до СОТ, стане створення прозорого та передбачуваного бізнесового середовища в Україні. Після набуття Україною членства у СОТ країни - торговельні партнери зобов'язані будуть знизити імпортні тарифи та інші нетарифні торговельні бар'єри щодо української продукції.

Зменшення рівня ввізних мит практично на всі види продукції, яка імпортується до України, позитивно вплине на конкурентоспроможність підприємств, що використовують імпортні комплектуючі. Підприємства громадського харчування отримають кращі можливості вибору продуктів та напоїв. Також це дасть змогу збільшити асортимент продукції на ринку України, від чого найбільше виграють споживачі.

Важливим для українського бізнесу стане спрощення митних процедур i збільшення їх прозорості та контрольованості. На сьогодні майже всі торговельні партнери України визнають, що процедури митного оформлення при імпорті є одними з основних нетарифних бар'єрів у торгівлі. Лібералізація ринку фінансових i банківських послуг сприятиме здешевленню кредитних ресурсів для підприємств України. Нині це одна з головних проблем підприємств України. Багато з них відчувають необхідність певних, іноді значних змін у своїй діяльності, але не мають можливості залучити кошти на вигідних для себе умовах. У цілому кожне підприємство є одночасно виробником товарів або послуг i споживачем певних товарів та/або послуг. Як споживач підприємство виграє від збільшення асортименту товарів i послуг на ринку, підвищення конкуренції сприятиме зниженню цін та підвищенню рівня сервісу. Така ситуація створить рівні можливості для всіх суб'єктів підприємницької діяльності, що сприятиме розвитку найефективніших підприємств. Це, у свою чергу, позитивно вплине на оздоровлення та підвищення конкурентоспроможності української економіки, створить сприятливий інвестиційний клімат в Україні.

Дешевий імпорт, якого побоюються українські підприємства, вже присутній на українському ринку. Багато імпортних товарів потрапляє на ринок шляхом контрабанди, i мито з них не стягується взагалі. Із вступом до СОТ відповідальність України за боротьбу з тіньовим імпортом зросте, оскільки контрабанда загрожуватиме вже не тільки українському ринку, а й ринкам зовнішньоекономічних партнерів нашої держави. Приєднання до СОТ аж ніяк не означає припинення державної підтримки вітчизняних виробників. Можливості галузевих дотацій з боку держави, про які українська сторона домовляється із СОТ, навіть переважатимуть спроможність бюджету держави.

Негативні наслідки, які викличе вступ до СОТ:

використання України розвиненими країнами як ринку збуту своєї продукції;

внаслідок цінової конкуренції, вимог міжнародних стандартів слід очікувати скорочення традиційних ринків збуту для українського експорту;

занепад неконкурентоспроможних галузей економіки, зокрема, сільського господарства;

існують проблеми неузгодженості українських національних стандартів якості продукції міжнародним нормам;

різко посилиться конкуренція зі сторони імпорту, що призведе до розорення багатьох вітчизнаних виробників (особливо малих), які зорієнтовані на внутрішньому ринку, а також багатьох сільгосппідприємств (особливо в галузі тваринництва);

зменшення золотовалютних резервів, пов'язане із збільшенням обсягів імпорту;

перетворення України на країну з вузькою спеціалізацією, що призведе до зростання імпортозалежності;

дискримінація національних товаровиробників.

Більшість негативних наслідків проявить себе у короткотерміновій перспективі - періоді, необхідному будь-якій країні для адаптації роботи підприємств у нових умовах лібералізованого ринку. Отримані від вступу до СОТ переваги носитимуть системний довготерміновий характер. Водночас більшість галузей промисловості, які на сьогодні розвинуті в Україні, вже довели свою конкурентоспроможність в умовах зростання глобалізаційних процесів. Тому не слід очікувати, що вступ України до СОТ справить на них шоковий вплив. Досвід інших країн колишнього СРСР свідчить, що різкого збільшення імпорту до України внаслідок вступу до СОТ не відбудеться. Це, зокрема, пов'язано з особливостями внутрішнього ринку України, захищеного від імпортних надходжень такими факторами, як суттєві транспортні витрати на доставку імпортної продукції, недостатній розвиток інфраструктури надходження та розподілу значних обсягів імпортної продукції в регіонах, невисока купівельна спроможність населення. Дешевий імпорт вже присутній на українському ринку, а дорогі імпортні товари поки не по кишені більшості українців. В окремих галузях промисловості можливе зменшення виробництва за рахунок певного зростання імпорту відповідної продукції. Проте ці втрати є тимчасовими i можуть бути компенсовані зменшенням витрат на виробництво продукції за рахунок впровадження міжнародних та європейських стандартів i відмови від застосування подвійних стандартів для внутрішнього ринку та експорту зі зменшенням, залежно від виду продукції, на 3 - 5% витрат на обов'язкове підтвердження відповідності експортної продукції за рахунок переходу від подвійної сертифікації (у країні-експортері та країні-імпортері) до взаємного визнання результатів оцінки відповідності в результаті вступу України до СОТ.

світова організація торгівлі україна

Висновок