2. Регіональна взаємодія між Україною та ОЧЕС

Зміна системи міжнародних відносин в Європі та необхідність для нових незалежних країн самостійно відстоювати свої інтереси об'єктивно спровокували появу різних регіональних організацій: Організація Чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС), ГУАМ, Спільнота демократичного вибору (СДВ) та інші. Головним завданням регіональної співпраці країн Чорного моря було створення трансрегіональної інтеграційної системи співробітництва, яке знайшло своє втілення в ОЧЕС.

Особливістю ОЧЕС порівняно з іншими субрегіональними угрупуваннями є те, що на відміну від останніх в Декларації про створення організації наріжним каменем діяльності стало не торговельне, а виробниче співробітництво. Тобто, акцент був зроблений на галузевому підході до вирішення загальних економічних питань регіону. До чинників, що сповільнюють співробітництво в рамках ОЧЕС можна віднести слабку взаємодоповнення (компліментарність) господарств країн, що входять до угрупування, низьку питому вагу і обмежену номенклатуру продукції оброблювальної промисловості.

Для України співпраця в рамках ОЧЕС - це, передусім, можливість отримання певних політичних преференцій у Чорноморсько- Середземноморському регіоні. Адже одним із пріоритетних завдань політичної діяльності в ОЧЕС є посилення співробітництва між ОЧЕС та ЄС, насамперед через взаємодію шляхом механізму Трійки на політичному рівні, спільну участь у заходах високого рівня країн-членів ЄС та ОЧЕС, розроблення механізмів співробітництва у конкретних галузях, залучення країн-членів ЄС, що мають статус спостерігачів в ОЧЕС, до практичної діяльності Організації.

Україна, як країн-член ОЧЕС також співпрацює з ЄС у рамках Програми прикордонного співробітництва "Чорне море", ініціативи Конгресу регіональної та місцевої влади Ради Європи - створення Чорноморського єврорегіону, проекту Комунікації Європейської комісії "Чорноморська взаємодія - нова регіональна ініціатива", співпраця в рамках "Східного партнерства".

Пріоритетними напрямками діяльності України в ОЧЕС є участь у проектах, що стосуються розвитку транспортної інфраструктури, спільного ринку енергоносіїв, рекреації та туризму, впровадження інноваційних енергоощадних технологій.

3 листопада 2008 р. Верховна Рада України ратифікувала Закон України "Про ратифікацію Меморандуму про взаєморозуміння стосовно скоординованого розвитку Чорноморської окружної автомагістралі", яким підтвердила готовність взяти участь у будівництві дороги навколо Чорного моря. Меморандум затверджує домовленість урядів країн-учасниць ОЧЕС про будівництво Чорноморської окружної автомагістралі (ЧОА). Українська частина ЧОА пролягає за напрямом "Рені - Ізмаіл - Одеса - Херсон - Мелітополь - Новоазовськ" і фінансується як за кошти Державного бюджету, так і за рахунок інвестицій. Враховуючи проведення в Україні чемпіонату Європи з футболу у 2012 р., пріоритетним напрямом є будівництво нової автомобільної дороги "Одеса - Рені" протяжністю 261 км, що надасть можливість забезпечити швидкість руху автомобільного транспорту до 120 км/год. Крім того, розвиток транспортної інфраструктури Чорноморського регіону передбачає будівництво транспортного переходу Керч - Кубань, реконструкцію міжнародного аеропорту "Сімферополь", реконструкцію та будівництво автомобільних доріг Бахчисарай - Ялта, Кіровськ - Судак, Алушта - Судак - Феодосія - Новий Світ.

Енергетичне співробітництво в ОЧЕС є логічним продовженням співпраці в транзитно-транспортній сфері. Співробітництво в цьому напрямку зосереджене на формуванні інтегрованої регіональної енергетичної стратегії ОЧЕС. Основою енергетичної взаємодії є декларації ОЧЕС та спільні заяви щодо співробітництва в енергетиці, прийняті міністрами енергетики країн ОЧЕС у Баку (2003), Александруполісі (2005), Сочі (2006) та Києві (2008).

Для України перспективним у рамках ОЧЕС видається співпраця щодо запровадження інноваційних енергоощадних технологій. За даними Державного агентства України з інвестицій та інновацій такою може стати співпраця з ОЧЕС у рамках програми розвитку Автономної Республіки Крим до 2017 р. Зокрема, проект "Підвищення дебіту нафтової свердловини шляхом реанімування старих (заводнених) родовищ (Східний Крим)", що передбачає реанімування 2500 старих родовищ і не вимагає великих капіталовкладень. Запровадження даного проекту забезпечить видобуток нафти високої якості на 1 млн тонн за рік.

Також партнерам по ОЧЕС Україна може запропонувати проект із запровадження енергоощадних технологій та виробництва обладнання вітроенергії та енергії сонця на базі ВАТ "Пневматика" (м. Сімферополь), розроблений разом з Академією наук Криму. Даний інноваційний проект вартістю 2 млн дол. США може бути реалізований за 4 роки та передбачає виробництво сонячних батарей і вітрових установок для споживачів України

Отже, в рамках ОЧЕС Україна може з успіхом реалізувати проекти щодо модернізації нафтопереробних заводів, здійснювати наукові дослідження з іноземними фірмами з використання нетрадиційних джерел енергії, технічного переозброєння металургійних підприємств, програми виробництва електронної техніки для різних галузей народного господарства.

3. ОДЕР ГУАМ та Україна - напрямки співпраці

Головним напрямком співпраці країн-членів ГУАМ є безпекове співробітництво, а саме співпраця у сфері забезпечення миру та стабільності, врегулювання тривалих конфліктів на просторі ГУАМ.

Найбільшою загрозою для України є Придністровський конфлікт, що відбувається безпосередньо на кордоні нашої держави становить загрозу національній безпеці України. Проте протягом останнього року країнам-членам ГУАМ так і не вдалося вплинути на врегулювання "заморожених" конфліктів. Передусім це пов'язано із внутрішньою нестабільністю в Молдові та Грузії.

Результативною стала лише політична співпраця, спрямована на врегулювання конфліктів. Спільним досягненням країн-членів ОДЕР ГУАМ стало висунення на розгляд ГА ООН під час 62-ої сесії проекту резолюції "Тривалі конфлікти на просторі ГУАМ та їх наслідки для міжнародного миру, безпеки та розвитку". В рамках прийняття цієї резолюції Україною були підтримані національні резолюції партнерів по ГУАМ - Азербайджану та Грузії - з питань конфліктів на їх територіях (14 березня 2008 р. ГА ООН прийнято запропоновану Азербайджаном резолюцію "Положення на окупованих територіях Азербайджану" (A/RES/62/243), 15 травня 2008 р. за ініціативою Грузії ГА ООН схвалила резолюцію "Положення внутрішнього переміщення осіб та біженців з Абхазії, Грузія".

Україна виявилася єдиною з країн-членів ОДЕР ГУАМ, яка на офіційному рівні підтримала територіальну цілісність Грузії, засудивши агресивні дії РФ під час п'ятиденної російсько-грузинської війни в серпні 2008 р.

Крім співпраці в безпековій сфері, в межах ОДЕР ГУАМ відбувається співробітництво в правоохоронній сфері, а саме координація зусиль і підвищення взаємодії країн-членів у боротьбі з тероризмом, небезпечними видами злочинів і розповсюдженням наркотиків, що має свої результати. Відповідно до Указу Президента України від 18 травня 2006 р. № 413/2006 "Про положення про Міжвідомчу групу України у Віртуальному Центрі ГУАМ по боротьбі з тероризмом, організованою злочинністю, розповсюдженням наркотиків та іншими небезпечними видами злочинів" Україна бере активну участь у проведенні спільних операцій з використанням цього Віртуального Центру ГУАМ.

Насамперед це операції, пов'язані з боротьбою з незаконним обігом наркотиків, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів - "Наркостоп". Лише протягом операції "Наркостоп - 2009" Україною було проведено 144 оперативно-розшукових заходи (оперативних закупівель, контрольованих поставок), вилучено понад 815 кг наркотичної речовини (загальна кількість по країнам ГУАМ - 20210 кг). Відбуваються спільні операції країн-членів ГУАМ по боротьбі з торгівлею людьми та незаконною міграцією - "ПЕРЕХВАТ" - травень та листопад 2009 р. Проте про ефективність цих операцій важко говорити із-за відсутності офіційної інформації щодо їх результатів.

В лютому 2009 р. у рамках транспортного співробітництва в ГУАМ українською судноплавною компанією "Укрфері" було вирішено прокласти ще один транспортний напрям у басейні Чорного моря (освоєння нової поромної лінії Керч-Поті), що має сприяти істотному нарощуванню економічного співробітництва і товарообігу між Україною і Грузією. Вже за перший рік її роботи було доведено вантажообіг у цьому напрямку приблизно до 500 тис. тонн. Нова поромна переправа - потужним імпульсом для розвитку співробітництва країн ГУАМ у транспортній сфері.

Відбувається взаємодія в економічній сфері та з метою сприяння співробітництву ділових кіл ГУАМ.

З метою сприяння розвитку національних економік країн-членів ГУАМ та в рамках реалізації власної стратегії європейської інтеграції Україною було розроблено проект "Придунайського енерготранспортного мосту", кінцева мета якого - експорт електроенергії на Балкани. Проте нині цей проект не має підтримки з боку зацікавлених сторін, а для реалізації зазначених цілей необхідна тісна взаємодія ГУАМ з ЄС із залученням європейських фінансових інституцій, що надало б можливість вирішити питання фінансового забезпечення реалізації проекту.

Україною також, за підтримки Литви, на са- міті Чорноморського форуму за діалог і партнерство, що відбувся в Бухаресті 5 червня 2006 р., було ініційовано вироблення загальноєвропейської стратегії енергетичної безпеки шляхом створення консультаційного механізму - Енергетичний діалог трьох морів, що закріплено Спільною декларацією. В рамках цього проекту передбачена побудова відповідної інфраструктури, що має стратегічне значення як для країн ГУАМ, так і для Європи загалом, проте цей проект поки що немає продовження.