Торгово-промислові палати у системі зовнішньоекономічних зв’язків України

Разом з тим, доцільним доповненням до визначення ТПП вбачається включення законодавцем положень стосовно того, що ТПП є "статутною організацією, створеною на засадах членства".

Щодо суб'єктів, які мають право створювати ТПП, то такими Господарський кодекс України називає "підприємців" та "організації". Взагалі поняття "організація" не має нормативного визначення в законодавстві України.

Ми вважаємо, що застосовується воно в правовому значенні для характеристики соціальних утворень, що мають організаційну єдність, певну структуру, регламент внутрішньої та зовнішньої діяльності та апарат управління чи представництва, якому учасниками утворення надане право виступати в зовнішніх відносинах з іншими суб'єктами права від імені цього утворення.

Залишається незрозумілим, яких підприємців та які організації має на увазі законодавець. Якщо усіх підприємців, то до таких слід віднести громадян інших держав та осіб без громадянства, що зареєстровані як підприємці за законодавством України.

Якщо застосувати ті ж правила тлумачення до поняття "організації", то виходить, що створювати ТПП можуть організації з будь-яким статусом (юридичні особи та ті, що такого статусу не мають). Але в зв'язку з бланкетним характером п. З ст. 21 Господарського кодексу України, що відсилає нас до Закону України "Про торгово- промислові палати в Україні", виникає інша суперечність.

З одного боку, Господарський кодекс нібито розширив коло осіб, що можуть створювати ТПП, з іншого - обмежив право членства, визнавши його лише за юридичними особами, які створені і діють відповідно до законодавства України, та громадянами України, зареєстрованих як підприємці (ст. 7 ЗУ "Про торгово-промислові палати в Україні")[6].

5. Утворення і припинення діяльності торгово-промислових палат. Керування ними

Розділ II. Створення торгово-промислових палат та припинення їхньої діяльності

Стаття 5. Принципи створення торгово-промислових палат

1. Торгово-промислові палати створюються за принципом добровільного об'єднання їхніх засновників. Принцип добровільного об'єднання підприємців у торгово-промислову палату складається в праві вибору чи входити не входити в її склад.

2. Торгово-промислові палати створюються на території Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя (регіональні торгово-промислові палати). У межах кожної з цих адміністративно-територіальних одиниць може бути створена тільки одна торгово-промислова палата. На території України діє Торгово-промислова палата України.

Стаття 6. Порядок створення торгово-промислової палати

1. Торгово-промислова палата створюється з ініціативи не менш п'ятдесятьох засновників, що знаходяться на відповідній території.

2. Засновники торгово-промислової палати скликають установчий з'їзд (конференцію) чи загальні збори, на якому приймається статут і створюються керівні органи торгово-промислової палати.

Із змісту Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" можна виділити основні принципи створення та діяльності ТПП: недержавності; державного сприяння ТПП, контролю та нагляду; неприбутковості; самоврядування; добровільності; легітимності; територіальності.

Ці принципи містяться в різних розділах закону і не обмежуються положенням ст. 5 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", яка має найменування "Принципи створення торгово-промислових палат". Ми не ставимо за мету розкрити в цій роботі зміст усіх названих принципів, спинимося лише на тих, які мають пряме відношення до висвітлюваних нами проблем.

Принцип легітимності, по-перше, означає, що ТПП є статутною організацією, яка створюється та діє відповідно до законодавства України, має статус юридичної особи, повинна бути зареєстрована у порядку, визначеному законодавством.

По-друге, засновниками та членами ТПП можуть бути лише юридичні особи, які створені і діють відповідно до законодавства України, та громадяни України, зареєстровані як підприємці, та їх об'єднання (ст.ст.1,7 Закону).

Поняття "створені" і "діють" корелюються відповідно поняттями "правоздатність" та "дієздатність" юридичної особи. Для юридичної особи вони виникають одночасно в момент її реєстрації. Обумовленість створення і діяльності юридичних осіб тезою"відповідно до законодавства України" означає набуття ними статусу юридичної особи за законами України і відповідно здійснення діяльності на підставі установчих документів. Іншими словами, юридичні особи, що мають статус нерезидентів, не можуть об'єднуватись в ТПП України, оскільки їх правоздатність та дієздатність виникає за національним законодавством країни їх утворення.

Не можуть бути учасниками ТПП представництва, відокремлені підрозділи підприємств, організацій, установ, які не мають статусу юридичної особи.

Щодо фізичних осіб, то їх право об'єднуватись в ТПП залежить від специфічної правоздатності, виникнення якої закон пов'язує з реєстрацією такої особи як підприємця. Разом з тим, не всякий підприємець (фізична особа) має право участі в ТПП, а лише громадянин України. Іноземці та особи без громадянства такими правами не наділені.

Членство в ТПП також може бути обмежене для тих учасників, які втратили відповідно до закону право на об'єднання в ТПП. Для підприємців та юридичних осіб такою ознакою є, наприклад, скасування їх державної реєстрації.

Принцип добровільності, відповідно до п. 1 ст. 5 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", полягає у праві підприємців входити або не входити до складу ТПП.

Проте, розкриваючи зміст цього принципу, законодавець поширює його дію лише на підприємців, не згадуючи інших засновників, які за своїм статусом не займаються підприємницькою діяльністю, що на наш погляд є суттєвим недоліком змістовності згаданої статті, адже цей принцип є актуальним і для інших учасників об'єднання (юридичних осіб).

Принцип територіальності - це окрема форма законодавчого обмеження об'єднання в ТПП за кількісними та територіальними умовами їх створення.

За цими умовами в Україні діє лише одна Торгово-промислова палата України, в систему якої входять регіональні ТПП.

Регіональність їх обумовлена межами областей, міст Києва та Севастополя, Автономної Республіки Крим.

В межах кожного регіону може діяти лише одна регіональна ТПП. Це означає, що учасник РТПП Миколаївської області не може бути членом РТПП Одеської області і навпаки (ст. 6 ЗУ "Про торгово-промислові палати в України"). Разом з тим усі учасники регіональних ТПП є учасниками ТПП України (ст.13 ЗУ "Про торгово-промислові палати в України"). Загальна кількість РТПП визначається кількістю областей, автономних утворень та міст зі спеціальним статусом в Україні.

Щодо змішаних ТПП, то їх кількісні та територіальні обмеження законом не визначені. Вони створюються за участю ТПП України та партнерських організацій як в Україні, так і за її межами.

Стаття 10. Припинення діяльності торгово-промислової палати

1. Діяльність торгово-промислової палати припиняється шляхом її ліквідації.

2. Ліквідація торгово-промислової палати виробляється за рішенням засновників торгово-промислової чи палати за рішенням її вищого керівного органа. Торгово-промислова палата може бути ліквідована також за рішенням суду у випадках і порядку, установлених законодавством України.

3. Час припинення діяльності торгово-промислової палати настає з моменту внесення запису про це в Єдиний державний реєстр підприємств і організацій України.

4. Майно і засоби ліквідованої торгово-промислової палати після задоволення вимог усіх кредиторів розподіляються в порядку, передбаченому законодавством.

6. Торгово-промислові Палати і держава

1. Державні органи сприяють торгово-промисловим палатам у виконанні ними статутних задач.

2. Утручання державних органів і їхніх посадових осіб у діяльність торгово-промислових палат, так само як і втручання торгово- промислових палат у діяльність державних органів і їхніх посадових осіб не допускається.

3. Відповідні державні органи здійснюють контроль і нагляд за діяльністю торгово-промислових палат у рамках своїх повноважень відповідно до законодавства.

Принцип недержавності полягає в тім, що держава в особі її органів та створених ними організацій не може бути одноособове засновником ТПП.

Разом з тим, цей принцип не передбачає обмеження участі створених державними органами підприємств,установ та ін. в діяльності ТПП, оскільки така їх участь не перетворює ТПП в державні організації. Цей принцип також передбачає невтручання державних органів та їх посадових осіб у діяльність ТПП, рівно як і ТПП в діяльність державних органів та їх посадових осіб.

Висновок

Торгово-промислові палати створюються з метою сприяння розвитку економіки країни, її інтегрування у світову господарську систему, формуванню сучасної промислової, фінансової та торговельної інфраструктури, створення сприятливих умов для підприємницької діяльності, врегулювання відносин підприємців з їх соціальними партнерами, максимальному розвитку всіх видів підприємництва, торгово-економічних і науково-технічних зв'язків підприємців.

Але, на мою думку, положення Господарського кодексу, що стосуються ТПП, потребують змін та доповнень у законодавчому порядку з метою усунення недоліків, згаданих вище, а Закон України "Про торгово-промислові палати в Україні" - нової редакції, де відповідно до правил юридичної техніки необхідно чітко визначити терміни, що вживаються в тексті закону; суб'єктів створення та діяльності ТПП; принципи, за якими відбувається об'єднання суб'єктів у ТПП, в тому числі принципу рівноправності, що полягає у рівності прав засновників та членів організацій, незалежно від їх майнового стану, результатів фінансово-господарської діяльності та інших ознак, брати участь у діяльності ТПП, в тому числі його вищого органу, з однаковою кількістю голосів, бути обраними до складу органів управління ТПП, вільно виходити з організації.

Вбачається також, що статутні документи (а тим більш локальні акти, прийняті виконавчими органами ТПП) не можуть містити правил, які б ставили в різне правове положення осіб, які виступають засновниками, та тих, хто став чи хоче стати членом РТПП. Тобто, якщо закон встановлює певні обмеження щодо можливості створення ТПП та статусу осіб, яким таке право надане, то лише ці обмеження можуть бути встановлені в статутних документах до осіб, які бажають стати членами ТПП.

Нова редакція закону повинна містити лише такі обмеження для суб'єктів створення та діяльності ТПП (як для засновників, так і членів), які визнані міжнародним правом та є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах держави чи громадської безпеки, громадського порядку, охорони здоров'я та моральності населення чи захисту прав і свобод інших осіб.

В зв'язку з цим, на мій погляд, визначення поняття торгово- промислових палат можна викласти у наступній редакції: "Торгово- промислові палати в Україні є недержавними неприбутковими самоврядними статутними організаціями, які мають статус юридичних осіб і об'єднують на засадах членства організації та підприємців, визначених цим законом".

Положення нової редакції закону стосовно того, хто може створювати ТПП та бути їх членами, доцільно було б визначити так:

"Суб'єктами створення та діяльності ТПП можуть бути лише юридичні особи, які створені і діють відповідно до законодавства України та фізичні особи, що здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці."

Список використаної літератури

1. Закон України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 // www.zakon.rada.ua

2. Гурняк І. Вплив торгово-промислових палат на формування стратегій підприємств регіону // Регіон. економіка. - 2005. - № 3. - С.245 - 251.

3. Гурняк І. Л. Регіональні торгово-промислові палати в системі зовнішньоекономічних зв'язків України // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. -- Львів, 2003. -- Вип.1 (39): Економічні проблеми ринкової трансформації України. -- С.585-593.4. Гурняк І.Л. Торгово-промислові палати у системі зовнішньоекономічних зв'язків України: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.05.01 / Українська академія зовнішньої торгівлі. -- К., 2004. -- 22с.

5. Джерела ділової інформації: довідник для підприємців. -- 2-ге вид. -- К. : Київська торгово-промислова палата, 2007. -- 256с.

6. Дідівський М.І. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства: Навч. Посіб. - К.: Знання, 2006.- 462 с.

7. Добкіна-Недождій К. Торгово-промислова палата України: історико-правові аспекти виникнення та становлення // Вісн. прокуратури. - 2008. - № 8. - С.120-124.

8. Козловський В О. Основи зовнішньоекономічної діяльності/ Вінницький національний технічний ун-т. -- Вінниця : ВНТУ, 2003. -- 208с

9. Мальський М. Теорія міжнародних відносин: Підручник/ Маркіян Мальський, Михайло Мацях,; М-во освіти і науки України, Львівський націон. ун-т ім. І.Франка . - 3-е вид., перероб. і доп.. - К.: Знання, 2007. - 461 с.

10. Міжнародний комерційний арбітраж в Україні: теорія та законодавство / Торгово-промислова палата України ; Міжнародний комерційний арбітражний суд ; Морська арбітражна комісія / Г.І. Побірченко (заг.ред.). -- К. : Видавничий Дім "Ін Юре", 2007. -- 584c.

11. Основні напрями діяльності ТПП України і регіональних торгово-промислових палат у 2005-2009 рр. // Діловий вісник. - 2005. - № 4. - С.4-6.

Размещено на Allbest.ru