Шляхи та засоби сприяння інвестиційному клімату в економіці України

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО КЛІМАТУ В УКРАЇНІ

1.1 Економічна сутність поняття “інвестиційний клімат”

1.2 Фактори формування інвестиційного клімату

РОЗДІЛ 2 ШЛЯХИ ТА ЗАСОБИ СПРИЯННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОМУ КЛІМАТУ В ЕКОНОМІЦІ УКРАЇНИ

2.1 Роль держави в збільшенні об'єму іноземних інвестицій в Україну

2.2 Шляхи удосконалення механізму залучення іноземних інвестицій в Україну

ВИСНОВКИ ДО ТЕОРЕТИЧНОЇ ЧАСТИНИ

РОЗДІЛ 3 ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

ВИСНОВКИ ДО ПРАКТИЧНОЇ ЧАСТИНИ

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Досвід багатьох країн світу показує доцільність залучення інвестицій. Для України, як і для інших постсоціалістичних країн, існує ряд перешкод на шляху здійснення цього процесу. До них можна віднести відсутність відповідного інвестиційного клімату в країні; недосконалість ринкового механізму економіки; нестабільність політичної ситуації; низький рівень ділової і професійної кваліфікації підприємців; недостатньо привабливі інвестиційні проекти і разом з тим брак зацікавлених партнерів. Крім того, на інтенсивність інвестицій діє податкова система; відсутність діючої системи страхування інвестицій; надмірна монополізація економіки; а також підвищений рівень інфляції. Також відзначається відсутність приватної власності на землю і не конвертованість гривні. 

Основна причина наявності цих факторів - відсутність чіткої державної політики щодо економічного розвитку взагалі, і залучення інвестицій (як іноземних, так і внутрішніх) зокрема. Так, існуюче в даний час велике розходження в розвитку центральноєвропейських країн і сусідніх країн у Східній Європі залишає все менше можливостей для аутсайдерів при змаганні за залучення іноземних інвестицій. Сьогодні від ефективності інвестиційної політики залежать стан виробництва, положення і рівень технічної оснащеності основних фондів підприємств народного господарства, можливості структурної перебудови економіки, рішення соціальних і екологічних проблем. Інвестиції є основою для розвитку підприємств, окремих галузей і економіки в цілому. Під час економічної нестабільності інвестиційна діяльність в Україні значно знизилася. Попит на інвестиції падав значно швидше, ніж виробництво валового продукту. Однією з причин цього було те, що інфляція значно знецінює інвестиційні кошти. 

Доводиться констатувати той очевидний факт, що в боротьбі за інвестиційні ресурси Україна, як і раніше, не в змозі конкурувати з більшістю посткомуністичних країн не лише Європи, а й Азії. Приміром, за кількістю жителів Монголію можна порівняти з Одеською областю. За рівнем же економічної свободи (за версією Heritage Foundation), Україна й Монголія перебувають в однаковій категорії - "переважно невільні". Проте інвестиційний клімат зазначених країн різниться не менш різко, ніж природний. 

На даному етапі інвестиційна ситуація в Україні характеризується двома аспектами. З одного боку, спостерігаються позитивні тенденції: обсяг інвестицій поступово зростає. Однак не можна не згадати того факту, що Україна все ще знаходиться в переліку країн, які мають найнижчу інвестиційну привабливість. Ситуація з міжнародними інвестиціями прямо співвідноситься з внутрішньою економічною ситуацією в Україні. Україна все ще експортує товари з низькою вартістю, і 70% останніх припадає на країни колишнього СРСР. Цей факт свідчить про те, що ще не відбулося внутрішньої трансформації економіки України. Для цього вкрай необхідні іноземні інвестиції, які привнесуть нові технології і дозволять виробляти товари, конкурентоздатні на світовому ринку. 

Однак тут не слід забувати і про проблему так званих чистих інвестицій. Українська економіка щонайменше на 50% характеризується як "тіньова". Причина полягає у слабкості державних інститутів та законодавчої системи. Очевидно, що в таких умовах існує ризик репатріації "брудного" капіталу. Несприятливий інвестиційний клімат в Україні включає в себе адміністративні перешкоди, складну систему ліцензування, високий рівень оподаткування і реструктурні функції податкової адміністрації. З огляду на це у світі є більш привабливі для інвесторів країни, ніж Україна.

Україна має створити нормальні умови для інвесторів. Важко робити інвестиційний прогноз, та вже зараз можна говорити про чинники, від яких залежатиме обсяг інвестицій. Якщо процес реформ буде продовжено, це зможе стати аспектом привабливості для іноземних інвесторів.

Об'єктом дослідження дипломної роботи є інвестиційний клімат України, предметом - фінансово-економічні та правові аспекти формування інвестиційного клімату.

Мета даної роботи - визначення ролі інвестиційного клімату України у розвитку економіки та пошук шляхів поліпшення інвестиційного клімату. 

інвестиції залучення україна

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО КЛІМАТУ В УКРАЇНІ

Економічна сутність поняття «інвестиційний клімат»

Закон України «Про інвестиційну діяльність» намагається найповніше визначити сутність інвестицій: «Інвестиціями є всі види майнових і інтелектуальних цінностей, які вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої утворюється прибуток або досягається соціальний ефект».

У більш вузькому розумінні під інвестицією переважно розуміють довгострокове вкладення капіталу у власній країні чи за кордоном в підприємства різних галузей, у підприємництво, справу, діло, інноваційні проекти, соціально-економічні програми, а інвестор - це вкладник - особа, організація чи держава, що здійснює інвестицію. Отже, інвестиції можуть бути державні, які утворюються із засобів державного бюджету чи державних фінансових джерел; іноземні - ті, що вкладаються зарубіжними інвесторами, іншими державами, іноземними банками, компаніями, підприємцями; приватні, які утворюються із засобів приватних, корпоративних підприємств і організацій, громадян, включаючи як власні, так і залучені кошти.

Всі види інвестицій та їх обсяги перед усім залежить від середовища інвестування, тобто від характеристики інвестиційного клімату.

Інвестиційним кліматом прийнято називати сукупність політичних, соціально-економічних, фінансових, організаційно-правових і географічних чинників, властивих тій або іншій країні, що приваблюють або відштовхують інвесторів. Ранжирування країн світової спільноти по індексу інвестиційного клімату і зворотному йому показнику - індексу риски служить до певної міри вимірником для інвесторів при ухваленні ними рішень.

До основних параметрів, що визначають інвестиційний клімат в країні, відносяться політична і соціальна стабільність, фундаментальні основи правової системи, стан економіки, система прийому іноземного капіталу, зокрема, режим оподаткування, величина митних зборів і акцизів, порядок реєстрації підприємств з іноземною участю і тому подібне На даний момент одним з сильних дестабілізуючих чинників є незавершеність і нестійкість українського законодавства по іноземних інвестиціях.

Поняття "Інвестиційний клімат" відображає ступінь сприятливості ситуації, що складається в тій або іншій країні (регіоні, галузі) по відношенню до інвестицій, які можуть бути направлені в країну (регіон, галузь). Оцінка інвестиційного клімату ґрунтується на аналізі чинників, що визначають інвестиційний клімат сприяючих економічному зростанню. Зазвичай для цього застосовуються вихідні параметри інвестиційного клімату в країні (притока і відплив капіталу, рівень інфляції і процентних ставок, частка заощаджень у ВВП), а також вхідні параметри, що визначають значення вихідних і таких, що характеризують потенціал по освоєнню інвестицій і ризик їх реалізації.

Найбільш істотні чинники, що формують інвестиційний клімат : 

1) Макроекономіка; 

2) Стан державного боргу;

3) Державне управління і економічна політика;

4) Інтелектуальна власність;

5) Законодавство і судовий захист;

6) Дотримання зобов'язань по контрактах;

7) Злочинність і корупція;

8) Податки;

9) Банківська система;

10) Валютна і торгова політика;

11) Політика місцевих властей;

12) Відмінності в інвестиційному кліматі для місцевих і іноземних інвесторів.

Перераховані чинники, що впливають більшою мірою негативно на формування інвестиційного клімату в Україні, вимагають розробки комплексу заходів по його поліпшенню. Потрібне радикальне поліпшення інвестиційного клімату, оскільки поки він залишається недостатньо привабливим. 

Інвестиційний клімат є найбільш важливим моментом при ухваленні іноземним інвестором рішення про інвестування в тій або іншій країні; він є комплексним поняттям. Це сукупність політичних, економічних, правових, адміністративних умов діяльності іноземного інвестора, що існують в конкретній країні, включаючи заходи, що робляться в ній в цілях залучення іноземного капіталу (умовно суб'єктивні чинники). Інвестиційний клімат розглядають одночасно із забезпеченістю країни ресурсами, необхідними для реалізації проектів, він показує привабливість країни для інвесторів, що вже діють і потенційних. Крім об'єктивних чинників (не залежних від державної політики), що впливають на привабливість держави для інвестування, існують і суб'єктивні чинники (залежні від державної політики). Перша група чинників робить в першу чергу вплив на ступінь ризику вкладень, друга - на прибутковість вкладень.

На оцінку інвесторами інвестиційного клімату впливають дві групи чинників; об'єктивні, тобто не залежні від державної політики і суб'єктивні, тобто залежні від державної політики, що проводиться, на рівні регіону або центру. 

1.2 Фактори формування інвестиційного клімату

Створення сприятливого інвестиційного клімату залежить від дії низки факторів. Під фактором будь-якого процесу розуміють рушійну силу цього процесу. Отже, рушійні сили, які формують інвестиційний клімат в країні, можна назвати факторами інвестиційного клімату.

В науковій літературі приводяться різні види класифікацій факторів. Однією з таких, що заслуговує на увагу при виконанні економічного аналізу та фінансового аналізу, є класифікація факторів, викладена М.І.Яцківим. Він виділяє групи факторів за системою відповідних ознак, що «подаються ранжировано до їхнього значення»:

1) За економічним змістом (виробничі та соціально-економічні);

2) За ступенем впливу (основні і другорядні фактори);

3) За ступенем залучення резервів (інтенсивні та екстенсивні фактори);

4) За внутрішнім змістом (кількісні і якісні фактори);

5) За часом дії (постійні і тимчасові фактори);

6) За ступенем охоплення (загальні і специфічні фактори);

7) За характером дії (об`єктивні і суб`єктивні фактори);

8) За ступенем кількісного виміру впливу (фактори, що піддаються кількісній оцінці, і фактори, що не піддаються кількісній оцінці);

9) За способом визначення впливу (прямі і розрахункові фактори);

10) За об`єктами маркетингового середовища (демографічні, економічні, природні, науково-технічні, політичні, культурного порядку) .

Для інвестора важлива наявність: 

1) цивільного, контрактного і корпоративного права як основи правил гри (в Україні особливо недосконале корпоративне право); 

права власності на землю і нерухомість, оскільки ніхто не захоче

вкладати інвестиції, якщо ці права можуть бути скасовані; 

3) надійної системи земельної реєстрації; 

4) права на використання землі як додаткового забезпечення (застави) під кредит, який надає банк або кредитор дебітору; 

5) гарантії на випадок неспроможності дебітора, наприклад, щоб кредитор зміг за борги відсудити у дебітора приміщення у власність.

РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ І ОЦІНКА СУЧАСНОГО ІНВЕСТИЦІЙНОГО КЛІМАТУ В УКРАЇНІ

2.1 Роль держави в збільшенні об'єму іноземних інвестицій в Україну

Значного покращення інвестиційного клімату буде досягнуто за умови реалізації завдань низки Указів Президента України з питань поліпшення інвестиційного клімату в Україні та нормативних актів Кабінету Міністрів України, а також пріоритетних завдань.

Значним кроком на шляху до створення сприятливого інвестиційного клімату, збільшення притоку інвестиційних коштів є реформування податкової системи, а саме підвищення фіскальної ефективності податків, в першу чергу, за рахунок поступового зниження надмірного фіскального тиску на бізнес та більш ефективного використання коштів, що надійшли до бюджету у якості податків та доходів від приватизації.

На сьогоднішній день потрібні конкретні негайні дії, спрямовані на поліпшення інвестиційного клімату в Україні. Інвестиційна політика держави повинна бути націлена на відновлення інвестиційного процесу, який можна досягти за допомогою децентралізації управління економікою і розширення повноважень регіонів. Для відновлення інвестиційних процесів і розвитку економіки України потрібно:

1) встановлення приватної власності в більшості секторів економіки; 

2) створення сильної інституціонально-правової системи;

3) направлення державних інвестицій в стратегічно важливі галузі.

Привабливість інвестиційного клімату, по-перше, залежить від створення необхідних умов, серед котрих необхідно виділити такі:

1) поступовий економічний розвиток держави;

2) існування секторів економіки, що швидко розвиваються;

3) помірні ставки відсотків по банківських кредитах; 

4) державні гарантії захисту інвестицій; 

5) помірні податки;

6) стабільна економічна і політична ситуація;

7) розвиток фінансової і банківської системи.

Досягнення цих умов базується на певних принципах економічної організації, як-от приватної власності і конкурентної ринкової економіки. Держава реалізує заходи, що стосуються поліпшення функціонування ринків і забезпечує регулювання в тих секторах економіки, що є не особливо привабливими для приватних інвестицій, хоча мають важливе значення для розвитку економіки і суспільства.

Перелік першочергових завдань, що здатні підвищити привабливість України для інвесторів, складаються слідуючи:

досягнення макроекономічної стабілізації; 

розвиток конкуренції;

покращення інституціонально-правової бази.

До задач, що пов'язані з досягненням макроекономічної стабілізації належать: установлення контролю над інфляцією і курсом національної валюти.

Економічний розвиток неможливий без стабілізації виробництва, створення умов для залучення прямих іноземних інвестицій. Коливання обсягів виробництва посилюють економічний ризик у країні і негативно впливають на інвестиційний клімат.

2.2 Шляхи удосконалення механізму залучення іноземних інвестицій в Україну

Україна має великий споживчий ринок. За рівнем промислового виробництва Україна посідає одне з провідних місць у світі, зокрема за видобутком руди і виробництвом сталі. Перспективними є чорна та кольорова металургія, які становлять майже чверть усього промислового виробництва, машинобудування, хімічна та нафтохімічна галузі, легка промисловість.

Науково-технічний комплекс України за своїм обсягом і потенціалом залишається одним з найбільших в Європі і другим після Росії серед країн СНД. Країна має статус атомної і космічної держави (має власне Національне космічне на внутрішній і зовнішній ринки. 

Тому для перетворення зазначених сприятливих факторів у переваги України в справі створення її високої інвестиційної привабливості з боку держави, насамперед, необхідно здійснення відповідних заходів.

З цієї метою в Україні розроблена програма розвитку інвестиційної діяльності на 2002 - 2010 роки.

Насамперед для активізації інвестиційної діяльності передбачається: 

1) знизити рівень державного регулювання підприємницької діяльності та забезпечити стабільність відповідного законодавства;

2) усунути неоднозначність трактування нормативно-правових актів та завершити судову реформу;

3) удосконалити нормативну базу з питань реалізації прав власності;

4) завершити адміністративну реформу, забезпечити публічність та прозорість у прийнятті рішень органами влади і в результаті подолати бюрократизм та прояви корупції;

5) запровадити ефективні методи корпоративного управління;

6) сприяти розвиненості ринків капіталу, в першу чергу банківського сектору, фондового та страхового ринків;

7) знизити податкове навантаження та забезпечити стабільність політичного середовища;

8) активізувати діяльність із створення позитивного іміджу держави.

Серед основних завдань, зазначених Програмою слід вказати такі, як:

1) створення привабливого інвестиційного середовища для приватного непозичкового капіталу;

2) лібералізація ділової активності;

3) завершення формування стабільної нормативно-правової бази, яка б ґрунтувалася на принципах рівності всіх інвесторів;

4) забезпечення прозорості процедур прийняття рішень центральними та місцевими органами виконавчої влади;

5) удосконалення механізмів управління корпоративними правами, в тому числі тими, що належать державі, посилення захисту прав дрібних акціонерів;

6) підвищення ефективності процедур банкрутства;

7) забезпечення подальшого реформування податкової системи, в тому числі шляхом зниження податкового навантаження, оптимізації та підвищення прозорості процедури адміністрування податків, безумовного додержання прав платників податків;

8) підвищення інвестиційної привабливості об'єктів приватизації;

9) зміцнення банківської системи України, сприяння концентрації банківського капіталу, практичне запровадження іпотечних механізмів;

10) пожвавлення інвестиційної діяльності у спеціальних економічних зонах та створення додаткових стимулів для залучення інвестицій у пріоритетні галузі української економіки, залучення інвестицій у наукову, науково-технічну та інноваційну діяльність.;

11) розширення і модернізація транспортної інфраструктури, (зокрема газотранспортної системи), створення умов для зростання обсягів транзитних перевезень, створення національної мережі міжнародних транспортних коридорів на основі залучення інвестицій у розвиток транспортної інфраструктури, дорожнього господарства, з використанням механізмів концесії та лізингу та інші. 

Виконання завдань, передбачених Програмою буде сприяти: 

1) поліпшенню інвестиційного клімату в Україні;

2) створенню інститутів спільного інвестування; 

3) формуванню прозору систему реалізації прав усіх інвесторів шляхом удосконалення системи корпоративного управління;

4) надходження прямих іноземних інвестицій за період до 2010 року очікується у розмірі майже 10 млрд. доларів США;

5) реалізації механізму концесії сприятиме залученню інвесторів до модернізації об'єктів інфраструктури, а завдяки використанню інвестицій у науково-технічній та інноваційній сферах - створенню нових робочих місць;

6) у реалізації стратегії довготермінового економічного розвитку держави прогнозується збільшення видатків державного і місцевих бюджетів на інвестиції у виробничу та соціальну сферу, обсяг яких визначатиметься бюджетами відповідного рівня.

Для ефективного залучення якісних інвестицій необхідна постійна координація діяльності іноземних інвесторів. Але цього недостатньо для досягнення необхідного рівня інвестицій в економіці, для залучення стратегічно важливих інвесторів. Для цих цілей в приймаючих країнах створюються спеціальні організації, агентства. Їх діяльність полягає в тому, що в різних країнах, які мають стратегічне значення для приймаючої країни, розміщуються спеціальні органи (агентства, бюро). Загальний напрям діяльності задається головним органом, що знаходиться в приймаючій країні. Таким чином, створюється мережа спеціалізованих установ, основне завдання яких - пошук і залучення стратегічно важливих інвесторів.

Основною гідністю такого методу активної стратегії залучення ПІІ є безпосередній контакт з можливим інвестором. Існує ряд досліджень про ефективність такої діяльності. 

В даний час в Україні немає єдиного органу, регулюючого діяльність іноземних інвесторів і однією з головних пунктів котрого буде приваблення іноземних інвесторів та збільшення рівнів прямих іноземних інвестицій. 

Для залучення масштабних іноземних інвестицій в українську економіку у формі підприємницького капіталу потрібно ще багато що зробити. Мова йде, перш за все, про дебюрократизації адміністративних дозвільних і погоджувальних процедур, зведенні їх до необхідного мінімуму. Зокрема, назріло скорочення сфери ліцензування інвестиційної діяльності і спрощення його процедур, а також реєстрації підприємств з іноземними інвестиціями.

Позитивну роль могло б зіграти введення в роботі з іноземними інвесторами принципу “єдиного вікна”, що дозволяє їм мати справу з одним уповноваженим органом або навіть його представником, що бере на себе супровід проекту з їх участю (включаючи забезпечення контролю за проходженням в компетентних інстанціях необхідних погоджувальних і дозвільних процедур, отриманням потрібних резолюцій).

Початковою точкою державного регулювання іноземних інвестицій є визначення цілей регулювання. Загальними цілями державного регулювання залучення іноземних інвестицій є:

1) здійснення мерів по формуванню сприятливого інвестиційного клімату;

2) активізація притоки іноземних інвестицій;

3) дія на вибір бажаних для держави напрямів залучення іноземних інвестицій.

Підхід до стимулювання іноземних інвестицій повинен бути диференційованим. В першу чергу повинні стимулюватися інвестиційні проекти в галузях з низькою швидкістю обороту капіталу, які носять стратегічний характер, але є менш привабливими для іноземного, а також для національного капіталу. Враховуючи важливість цих галузей для української економіки, їх стимулюванню повинна приділятися першорядна увага. 

Всі перераховані вище умови поліпшення інвестиційного клімату в Україні відповідають концепції соціально-орієнтованої ринкової економіки. Виконання і підтримка цих умов із боку держави дозволить Україні стати демократичною країною з розвинутою економікою, промисловістю, сільським господарством і науково-технічним комплексом. Забезпечить стійкий розвиток економіки і підвищення життєвого рівня населення: удосконалення системи охорони здоров'я й утворення, охорони природних ресурсів і навколишнього середовища, рівні можливості використання суспільних благ для всіх груп населення і створити, таким чином, сприятливий інвестиційний клімат в Україні.

ВИСНОВКИ ДО ТЕОРЕТИЧНОЇ ЧАСТИНИ

За допомогою інвестицій здійснюється структурна перебудова економіки і на цій основі відбувається формування важливих макроекономічних пропорцій - відтворювальних, галузевих, вартісних і т.д.

Розтягнення строків впровадження інвестицій та будівництва в реальному обсязі гальмує віддачу інвестицій і вони являють собою по суті безповоротні витрати.

Сучасний стан інвестиційного процесу в Україні свідчить про зменшення реального обсягу інвестицій.

Для надання інвестиційній діяльності характеру динамічного процесу необхідно привести його відтворювальну сутність у відповідність з метою економічних реформ та зі всіма економічними регуляторами процесу відтворення: цінами на засоби виробництва, рівнем кредитного забезпечення, нормами амортизації, атрибутами ринку цінних паперів, інструментами зовнішньоекономічної діяльності тощо.

В даний час дуже актуальною є проблема пошуку найбільш прийнятних джерел фінансування капітальних вкладень. Відсутність таких джерел є головною причиною того, що в економіці України практично зупинився процес відтворення й розвитку виробничого апарату.

Переважна більшість прямих іноземних інвестицій надходить в Україну шляхом створення спільних українсько-зарубіжних підприємств. На самому початку їх створення очікувалося, що вони будуть функціонувати саме у виробничій сфері. Для цього в країні була прийнята Державна програма заохочення іноземних інвестицій, створена пільгова система оподаткування. Українське законодавство про іноземні інвестиції вважалось найбільш прогресивним з усіх створених у країнах СНД. Проте спільні підприємства в Україні розвивають свою діяльність переважно у сфері торгівлі і послуг, займаються посередницькою діяльністю, паралельно налагоджуючи і власне виробництво. Для розвитку спільних підприємств з прямими іноземними інвестиціями, які б займалися виробництвом, потрібно розробити такі законодавчі акти, які б стимулювали саме їх виробничу діяльність. А пільги слід було б надавати саме тим підприємствам, які виготовляють продукцію, і тільки тим, які розробляють нові технології, нові види продукції. Тому зважена і економічно обґрунтована державна стратегія формування спільних підприємств є необхідною умовою їх ефективного функціонування.

Отже, основною метою регулювання інвестиційного клімату є збільшення обсягів валового внутрішнього продукту, зменшення безробіття, поліпшення життєвого рівня населення.

Створення сприятливого інвестиційного клімату в Україні залежить передусім від політичної волі виконавчої влади і створення та вдосконалення відповідної нормативно-правової бази. Проте перспективи на покращення інвестиційного клімату в Україні залежать не тільки від дій влади, але й від наполегливості потенційних інвесторів у справлянні впливу на владу. Так чи інакше, але капітал має здатність накопичуватись і вимагає вкладення. Рано чи пізно баланс інтересів між владою і капіталом встановиться, і процес покращення інвестиційного клімату набуде незворотного характеру.

РОЗДІЛ 3

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

Підприємство планує реалізувати проект, для чого необхідно придбати устаткування, вартість якого 500 тис. грн.

Відомо, що частка кредитних коштів в інвестиційних ресурсах складає 20%, ставка проценту за кредит 10%, кредит надано на 4 роки (погашення кредиту має здійснюватись за схемою «Основний борг рівними частинами» (табл. 1).

Таблиця 1

Період	Сума боргу на початок періоду	Сума нарахованих відсотків за період	Сума погашення основного боргу за період	Сума погашення загального боргу за період
1-ий	250	25	62,5	87,5
2-ий	187,5	18,75	62,5	81,25
3-ій	125	12,5	62,5	75
4-ий	62,5	6,25	62,5	68,75
Всього	-	62,5	250	312,5

Графік погашення кредиту (схема «Основний борг рівними частинами»

Сума нарахованих відсотків за кредит:

1 рік:

2 рік:

3 рік:

4 рік:

Сума погашення основного боргу за період дорівнює:

Сума погашення загального боргу за період:

1 рік:

2 рік:

3 рік:

4 рік:

За прогнозними розрахункам аналітиків підприємства:

сума змінних витрат - 10% від щорічного обсягу виробництва;

сума постійних витрат - 52,5 тис.грн. щорічно;

сума обігового капіталу - 10% від щорічної виручки.

Прогнозні обсяги виробництва та виручки наведені в табл. 2.

Таблиця 2

Прогнозні обсяги виробництва та виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

Показник	1-ий рік	2-ий рік	3-ій рік	4-ий рік	5-ий рік
Обсяг виробництва, тис.грн.	750	1500	3000	2700	2430
Виручка, тис. грн.	258,75	517,5	1035	931,5	838,35

Розрахувати показники оцінки ефективності інвестиційного проекту та зробити висновки щодо доцільності його реалізації. Якщо відомо, що період функціонування проекту 5 років, прогнозний щорічний рівень інфляції 10%. Згідно з амортизаційною політикою підприємства, амортизація буде нараховуватися за прямолінійною схемою.

При розрахунку показників ефективності для приведення майбутніх доходів до їхньої теперішньої вартості значення дисконтної ставки прийняти 20%. Результати розрахунків представлені в табл.3.

Таблиця 3

Розрахунок показників оцінки ефективності інвестиційного проекту

№	Показник	Позначення	Капітальні вкладення та сума кредиту, тис. грн.	Рух грошових коштів при реалізації проекту за роками, тис. грн.
				1-ий	2-ий	3-ій	4- ий	5-ий
1	Капітальні вкладення (інвестиційні кошти)	КВ	1250	-	-	-	-	-
2	Сума кредиту	Кр	250	-	-	-	-	-
3	Амортизація обладнання	А	-	250	250	250	250	250
4	Накопичена амортизація обладнання	?А	-	250	500	750	1000	1250
5	Залишкова вартість обладнання	КВ_зв	-	1000	750	500	250	0
6	Індекс інфляції	і	-	1,1	1,21	1,33	1,46	1,61
7	Обсяг виробництва	X	-	825	181,5	3990	3942	3912,3
8	Виручка	Y	-	284,63	626,18	1376,55	1359,99	1349,74
9	Постійні витрати	В_пос	-	57,5	57,5	57,5	57,5	57,5
10	Змінні витрати	В_зм	-	82,5	181,5	399	394,2	391,2
11	Сумарні виробничі витрати	В	-	140	239	465,5	451,7	448,7
12	Обіговий капітал	ОК	-	28,46	62,62	137,66	135,99	134,97
13	Погашення кредиту	П_кр	-	87,5	81,25	75	68,75	-
14	Прибуток до оподаткування	Пр	-	-66,87	55,93	595,05	589,54	626,04
15	Податок на прибуток	П	-	-	11,75	124,96	123,8	131,47
16	Чистий прибуток	ЧПр	-	-	44,18	470,09	465,74	494,57
17	Приріст обігового капіталу	?ОК	-	-	34,16	75,04	-1,67	-1,02
18	Чистий доход	ЧД	-	-	260,02	645,05	717,41	747,52
19	Чистий приведений доход	ЧПД	-	-	150,47	311,08	288,36	250
20	Чистий приведений доход від реалізації проекту, тис грн.	NPV	-250,09
21	Індекс рентабельності інвестицій, %	PI	0,8
22	Дисконтований період окупності інвестицій, рр.	PP	6,25
23	Внутрішня норма доходності інвестицій, %	IRR	-

КВ (вихідні дані + дані помножені на номер студента за списком у аудиторному журналі, поділеному у на 10)

КВ = 5001,5+1250

Кр = 12500,2=250

А = КВ/n (де n - термін реалізації проекту, роки)

А = 1250/5=250

?Аt = Аt+Аt-1

1 рік: 250

2 рік: 250+250=500

3 рік: 500+250=750

4 рік: 750+250=1000

5 рік: 1000+250=1250

КВ_звt = КВt-?Аt

1 рік: 1250-250=1000

2 рік: 1000-250=750

3 рік: 750-250=500

4 рік: 500-250=250

5 рік: 250-250=0

і=(1+і)t, где t - номер періоду (року)

1 рік:

2 рік:

3 рік:

4 рік:

5 рік:

Х (див. вихідні дані, скоригувати на індекс)

1 рік: 7501,1=825

2 рік: 15001,21=181,5

3 рік: 30001,33=3990

4 рік: 27001,46=3942

5 рік: 24301,61=3912,3

Y = вихідні дані (скоригувати на індекс)

1 рік: 258,751,1=284,63

2 рік: 517,51,21=626,18

3 рік: 10351,33=1376,55

4 рік: 913,51,61=1349,74

В_посt див. вихідні дані

В_змt = Xt*0,1

1 рік: 8250,1=82,5

2 рік: 18150,1=181,5

3 рік: 39900,1=399

4 рік: 39420,1=394,2

5 рік: 3912,30,1=391,2

Вt = В_посt +В_змt

1 рік: 82,5+57,5=140

2 рік: 181,5+57,5=239

3 рік: 399+57,5=456,5

4 рік: 394,2+57,5=451,7

5 рік: 391,2+57,5=448,7

ОКt = Yt*0,1

1 рік: 284,630,1=28,46

2 рік: 626,180,1=62,62

3 рік: 1376,550,1=137,66

4 рік: 1359,990,1=135,99

5 рік: 1349,740,1=134,97

П_крt (див. таблицю 3)

Прt = Yt - Bt - Аt - Пкрt

1 рік: 284,63-140-250-87,5=-66,87

2 рік: 626,18-239-250-81,25=55,93

3 рік: 1376,55-456,5-250-75=595,05

4 рік: 1359,99-451,7-250-68,75=589,54

5 рік: 1349,74-448,7-250-0=626,04

Пt = Прt*0,21

1 рік: -

2 рік: 56,930,21=11,75

3 рік: 595,050,21=124,96

4 рік: 589,540,21=123,8

5 рік: 626,040,21=131,47

ЧПрt = Прt - Пt

1 рік: -

2 рік: 55,93-11,75=44,18

3 рік: 595,05-124,96=470,09

4 рік: 589,54-123,82=465,74

5 рік: 626,04-131,47=494,57

?ОКt = ОКt - ОКt-1

1 рік: -

2 рік: 62,62-28,46=34,16

3 рік: 137,66-62,62=75,04

4 рік: 135,99-137,66=-1,67

5 рік: 134,97-135,99=-1,02

ЧДt = ЧПрt + Аt - ?ОКt

1 рік: -

2 рік: 44,18+250-34,16=260,02

3 рік: 470,09+250-75,04=645,05

4 рік: 465,74+250+1,67=717,41

5 рік: 496,57+250+1,02=747,52

ЧПДt = ЧДt/(1+r)t

1 рік: -

2 рік:

3 рік:

4 рік:

5 рік:

IRR визначити за методом послідовних ітерацій.

Не потрібно визначати так як NPV має від'ємне значення.

Визначити наскільки зміняться показники оцінки ефективності інвестиційного проекту за умови, що кредит буде погашатися за схемою «Загальний борг рівними частинами» (табл. 4), та надати рекомендації щодо вибору більш вигідної схеми погашення кредитних ресурсів.

Таблиця 4

Графік погашення кредиту (схема «Загальний борг рівними частинами»)

Період	Сума боргу на початок періоду	Сума нарахованих відсотків за період	Сума погашення основного боргу за період	Сума погашення загального боргу за період
1-ий	250	25	62,5	78,13
2-ий	187,5	18,75	62,5	78,13
3-ій	125	12,5	62,5	78,13
4-ий	62,5	6,25	62,5	78,13
Всього	-	62,5	250	312,5

Таблиця 5

Розрахунок показників оцінки ефективності інвестиційного проекту

№	Показник	Позначення	Капітальні вкладення та сума кредиту, тис. грн.	Рух грошових коштів при реалізації проекту за роками, тис. грн.
				1-ий	2-ий	3-ій	4- ий	5-ий
1	Капітальні вкладення (інвестиційні кошти)	КВ	1250	-	-	-	-	-
2	Сума кредиту	Кр	250	-	-	-	-	-
3	Амортизація обладнання	А	-	250	250	250	250	250
4	Накопичена амортизація обладнання	?А	-	250	500	750	1000	1250
5	Залишкова вартість обладнання	КВ_зв	-	1000	750	500	250	-
6	Індекс інфляції	і	-	1,1	1,21	1,33	1,46	1,61
7	Обсяг виробництва	X	-	825	181,5	3990	3942	3912,3
8	Виручка	Y	-	284,63	626,18	1376,55	1359,99	1349,74
9	Постійні витрати	В_пос	-	57,5	57,5	57,5	57,5	57,5
10	Змінні витрати	В_зм	-	82,5	181,5	399	394,2	391,2
11	Сумарні виробничі витрати	В	-	140	239	465,5	451,7	448,7
12	Обіговий капітал	ОК	-	28,46	62,62	137,66	135,99	134,97
13	Погашення кредиту	П_кр	-	78,13	78,13	78,13	78,13	-
14	Прибуток до оподаткування	Пр	-	-18,35	59,05	591,92	580,16	1042,24
15	Податок на прибуток	П	-	-	12,4	124,3	121,8	218,9
16	Чистий прибуток	ЧПр	-	-	46,65	467,62	458,36	823,34
17	Приріст обігового капіталу	?ОК	-	-	341,16	75,04	-1,67	-1,02
18	Чистий доход	ЧД	-	-	262,49	642,58	710,03	1074,36
19	Чистий приведений доход	ЧПД	-	-	151,9	309,89	285,35	359,8
20	Чистий приведений доход від реалізації проекту, тис грн.	NPV	-143,06
21	Індекс рентабельності інвестицій, %	PI	0,89
22	Дисконтований період окупності інвестицій, рр.	PP	5,65
23	Внутрішня норма доходності інвестицій, %	IRR	-

14. Прt = Yt - Bt - Аt - Пкрt

1 рік: 284,63-140-250-78,13=-183,5

2 рік: 626,18-239-250-78,13=59,05

3 рік: 1376,55-456,5-250-78,13=591,92

4 рік: 1359,99-451,7-250-78,13=580,16

5 рік: 1349,74-57,5-250-0=1042,24

15. Пt = Прt*0,21

1 рік: -

2 рік: 59,050,21=12,4

3 рік: 591,920,21=124,3

4 рік: 580,160,21=121,8

5 рік: 1042,240,21=218,9

ЧПрt = Прt - Пt

1 рік: -

2 рік: 59,05-12,4=46,65

3 рік: 591,92-124,3=467,62

4 рік: 580,16-121,8=458,36

5 рік: 1042,24-218,9=823,34

17. ?ОКt = ОКt - ОКt-1

1 рік: -

2 рік: 62,62-28,46=34,16

3 рік: 137,66-62,62=75,04

4 рік: 135,99-137,66=-1,67

5 рік: 134,97-135,99=-1,02

ЧДt = ЧПрt + Аt - ?ОКt

1 рік: -

2 рік: 46,45+250-34,16=262,49

3 рік: 467,62+250-75,04=642,58

4 рік: 458,36+250+1,67=710,03

5 рік: 823,34+250+1,02=1074,36

ЧПДt = ЧДt/(1+r)t

1 рік: -

2 рік:

3 рік:

4 рік:

5 рік:

IRR визначити за методом послідовних ітерацій.

Не потрібно визначати так як NPV має від'ємне значення.

ВИСНОВКИ ДО ПРАКТИЧНОЇ ЧАСТИНИ

З даної практичної роботи, можна зробити висновок, що при умові, коли підприємство бере кредит на 4 роки, з погашенням основного боргу рівними частинами та загального боргу взявши 250 тис. грн., воно сплачує 312,5 тис. грн.. Сума погашення кредиту відповідно на 4 роки становить 87,5; 81,25; 75; 68,75 тис. грн..

Капітальні інвестиції складають 1250тис. грн., життя проекту 5 років.

Чистий прибуток становитиме за 2 рік 44,18 грн., за 3 рік 470,09 тис. грн., за 4 рік 465,74 тис. грн., за 5 рік 494,57 тис. грн., за перший рік прибтку не буде, так як сума видатків перевищує суми доходів.

Чистий приведений дохід за 2 рік ставить 150,47 тис. грн., за 3 рік 311,08 тис. грн., за 4 рік 288,36 тис. грн., за 5 рік 250 тис. грн..

Сума чистого приведеного доходу ві реалізації становитиме -250,09 тис. грн., рентабельність підприємства становить 0,8, що є меншою від нуля. Тобто, потрібно розглядати проект по підвищенню рентабельності підприємства, дисконтний період окупності становить 6,25 роки.

Період окупності проекту перевищує життя самого проекту, чистий приведений дохід від реалізації становить менше нуля, тобто проект за такою рентабельністю, таким договором погашення кредиту є безнадійним. Цей проект не вигідно інвестувати.

За договором в якому сума кредиту буде погашатися рівними частинами і основна, і загальна сума боргу підприємство сплатить в сумі також 312,5 тис. грн., але щомісячна вартість до сплати становитиме 78,13 тис. грн..

За такої умови чистого прибутку за 1 рік все одно не буде, по тій же причині, видатки перевищують доходи, сума прибутку за 2 рік становитиме 46,65 тис. грн., за 3 рік 467,62 тис. грн., за 4 рік 458,36 тис. грн., за 5 рік 823,34 тис. грн.. Як бачимо за такої умови, на відміну від першої. Сума чистого прибутку становитиме за 1 рік зросте, за 5 залишиться тією ж, так як за 5 рік немає суми до сплати за кредит, а от за 3 і 4 роки навпаки знизиться.

Чистий приведений дохід від реалізації проекту становитиме -143,06 тис. грн., індекс рентабельності становитиме 0,89, дисконтова ний період окупності знизиться до 5,65 років.

Як бачимо за рівномірної суми погашення загального боргу проект становиться ще гіршим за своєю вигідністю.

Отже, можна зробити висновок, що ні в першому, ні в другому випадку не варто інвестувати цей проект, так як він не є економічно вигідним.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

В ході проведених досліджень ми прийшли до висновків:

1) Під інвестиційним кліматом розуміємо стан правового, фінансового, соціально-економічного та суспільно-політичного середовища в межах держави, яке зумовлює ту чи іншу ступінь привабливості для інвестицій. 

2) В наш час переважають негативні оцінки сучасного інвестиційного клімату України фахівцями, науковцями, працівниками управління різних ієрархічних рівнів. Це вимагає глибокого наукового дослідження інвестиційного клімату, розробки та реалізації низки заходів з метою його поліпшення.

3) Інвестиційний клімат в сучасній Україні є все ще незадовільний, а тому управління інвестиційними процесами в країні є надзвичайно складним, бо інвестиційна діяльність в умовах кризи є слабкою; інвестиційна політика - нестабільною, що пов'язане з законодавчою базою, податковою політикою тощо; інвестиційна співпраця - назріваючою, а інвестиційний менеджмент - інерційним.

5) Протікання інвестиційних процесів, їх характер, інтенсивність та результативність, а також управління ними залежить від інвестиційного клімату, що сформувався в державі, тобто від стану правового, фінансового, соціально-економічного та суспільно-політичного середовища в її межах, яке зумовлює ту чи іншу ступінь привабливості для інвестицій. 

6) Основу мотивації іноземного інвестора на розміщення капіталу за кордоном складають: порівняно нижчі витрати (вартість робочої сили, особливості податкової системи, субсидування, якість інфраструктури, в тому числі фінансового ринку); можливості збуту продукції (характеристики місцевого ринку, зокрема потенціал його зростання, міжнародна відкритість країни); особливості культури, мови, політичного ризику у країні. 

Наслідки іноземного інвестування в країні необхідно розглядати з точки зору позитивного та негативного впливу. Засобами мінімізації негативного впливу іноземного інвестування є економічні регулятори національної політики. 

Чинне законодавство України необхідно удосконалити в наступних напрямках:

1) розробити пакет нових законів, що регламентують діяльність банківських утворень, з урахуванням міжнародних норм і звичаїв у банківській практиці; 

2) обмежити втручання держави в сферу приватних інтересів комерційних банків рамками, установленими законодавство;

3) узгодити норми спеціального банківського законодавства з нормами інших галузей українського законодавства;

4) дати чітку правову фіксацію структури і функцій фінансово-кредитної системи, її рівнів, елементів, визначити основні поняття.

Отже застосування запропонованих всіх комплексів покращать стан інвестування та підвищать світовий рейтинг України.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Борщевський В. , І.Гурняк, М. Дацишин, О. Мегеда, О. Мостіпан, Р. Нижник, В. Ткаченко Зовнішні інвестиції як ресурс для місцевого розвитку: Посібник // . - К.: Інститут Реформ, 2005. - 74 с. 

2. Борщевський В., М. Дацишин, Р. Нижник, В. Проскурін, В. Ткаченко Планування місцевого економічного розвитку: можливості та загрози: Посібник // . - К.: Інститут Реформ, 2005. - 66 с. 

3. Борщ Л.М. Інвестиції в Україні: Стан, проблеми і перспективи. - К.: Знання, 2002. - 318 с. 

4. Бутузов В.М. Правові та організаційні засади функціонування інститутів спільного інвестування в Україні: Дис. канд. юрид. наук: 12.00.07 / Національна академія внутрішніх справ України. - К., 2000. - 224 с. 

5. Віторт Т.В. Інвестиції та економічне зростання: взаємозв'язок у перехідній економіці - Х.: Харківський національний ун-т ім. В.Н. Каразіна, 2002. - 163 с. 

6. Вдович П., Григоренко Ю., Гурняк І., Проскурнін В., Ревчук К. Практичні аспекти інвестиційної політики на місцевому рівні. - К.: Інститут реформ, 2003. 

7. Гитман Л. Дж., Джопк М. Д. Основы инвестирования. Пер. с англ. М.: Дело, 1997. - 198 с.

8. Гальчинський А., Льовочкін С. Становлення інвестиційної моделі економічного зростання України // Економіка України. - 2004. - №6. - С. 4-11. 

9. Гайдис Н.М. Інвестування: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Національний банк України; Львівський банківський ін-т.- Л., 2002.-271 с. 

10. Губський Б.В. Інвестиційні процеси в глобальному середовищі. - К., 2000. 116 с.

11. Гойко А.Ф. Методи оцінки ефективності інвестицій та пріоритетні напрями їх реалізації. - К.: Віра-Р, 1999. - 320 с. 

12. Головнина Л.А. Маркетинговые решения в деятельности совместных предприятий. - М.: МГИУ, 2001. - 120с. 

13. Горбатюк Н.М. Облік і аналіз фінансово-господарської діяльності у спільних підприємствах: Автореф. дис. канд. екон. наук: 08.06.04 / Харківська держ. академія технології та організації харчування. - Х., 2002. - 16 с. 

14. Грабенко О.В. Управління реальними інвестиціями на підприємстві // Фінанси України. - 2001. - №11. - С. 105 - 109. 

15. Гуськова О.В. Удосконалення управління діяльністю підприємств за участю іноземного капіталу: Дис... канд. екон. наук: 08.06.01 / Східноукраїнський національний ун-т ім. Володимира Даля. - Луганськ, 2004. - 219 с. 

16. Гуторов О.І. Інвестування: Навч. посібник для студ. екон. спец. в аграрних вищих навч. закл. 2-4 рівнів акредитації / Харківський національний аграрний ун-т ім. В.В.Докучаєва. - Х., 2003. - 293 с. 

17. Данілов О.Д., Івашина Г.М., Чумаченко О.Г. Інвестування: Навч. пос. - К.: Видавничий дім “Комп'ютерпрес”, 2001. - 364 с. 

18. Данілов О.Д., Івашина Г.М., Чумаченко О.Г. Інвестування: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Державна податкова адміністрація України; Академія держ. податкової служби України. - К.: Вид. дім "Комп'ютерпрес", 2001. - 364с. 

19. Денисенко Н. Возможности активизации инвестирования в современных условиях // Экономика Украины. - 2003. №1. - С. 22-24. 

20. Денисенко М.П. Основи інвестиційної діяльності. - К.,2003. 178 с.

21. Дурнев В.А. Прямые иностранные инвестиции в страны СНГ: Науч.докл.. - М., 2003

22. Дацишин М. Конкурентні переваги територій у боротьбі за інвестиції // http: // www. ir.org.ua/docs/Abetka/ Abetka_v4/Abetka_v4.pdf 

23. Жаліло А.Я. Економічна стратегія держави. - К.: Національний інститут стратегічних досліджень, 2003. - С. 183

24. Жуковська Н.З. Стратегія розвитку спільного підприємництва в Україні: Дис. канд. екон. наук: 08.06.02 / НАН України; Інститут регіональних досліджень. - Л., 2000. - 196 с. 

25. Загородній А.Г., Стадницький Ю.І. Менеджмент реальних інвестицій: Навч. посіб.. - К.: Знання, 2000. - 210 с.

Размещено на Allbest.ru

...