1

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харьківський національний університет імені В.Н.Каразіна

Кафедра міжнародної економіки

КУРСОВА РОБОТА

з міжнародної економіки

на тему: Динаміка і структура сучасної міжнародної торгівлі

Студентки 3 курсу групи ЕМ-31

напряму підготовки: Міжнародна економіка

спеціальності: Міжнародна економіка

Алєксєєвої А.В.

Керівник: ст. викладач Ковтун Т. Д.

Харків - 2014



ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ

1.1 Теорії міжнародної торгівлі

1.2 Історія становлення міжнародної торгівлі

1.3 Основні показники міжнародної торгівлі

РОЗДІЛ 2. СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ

2.1 Форми міжнародної торгівлі і їх особливості на сучасному етапі

2.2 Сучасний стан та динаміка розвитку міжнародної торгівлі

2.3 Особливості структури світової торгівлі на сучасному етапі

2.4 Основні проблеми міжнародної торгівлі

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Міжнародна торгівля є найбільш розвиненою і поширеною формою міжнародних економічних відносин. Вона займає основне місце серед сучасних зовнішньополітичних інтересів і проблем країн світу. Тому вивчення її сутності, динаміки розвитку і сучасної структури є важливим елементом для визначення зовнішньої політики держави його програм розвитку.

Виходячи з цього, можна сформулювати наступну мету даної курсової роботи, що складається у визначенні сутності, дослідженні динаміки і структури міжнародної торгівлі. Така мета курсової роботи передбачає в и конання таких основних завдань:

· визначення сутності світової торгівлі та її показники;

· дослідження сучасного стану світової торгівлі та тенденцій її розвитку;

· визначення особливостей структури світової торгівлі на сучасному етапі;

· виявлення основних проблем міжнародної торгівлі.

Таким чином, в даній курсовій роботі об'єктом дослідження буде сама міжнародна торгівля, а предметом - фактори, динаміка розвитку та структура сучасної міжнародної торгівлі.

Вивченням цієї теми займалися і займаються практично постійно. Це є необхідною умовою як роботи окремих організацій, пов'язаних із зовнішньою торгівлею, так і діяльності кожної держави при здійсненні його зовнішньої політики і розробці середньо- та довгострокових програм розвитку. Тому моніторинг стану міжнародної торгівлі, а так само процеси прогнозування і планування не припиняються, що виражається в широкому інтересі до цієї теми. З питань міжнародної торгівлі є статті у всій без і виключення літературі з міжнародних економічних відносин. Можна виділити таких авторів: А. Сміт, Д. Рікардо та ін, освітившись теоретичні основи міжнародної торгівлі найбільше широко, а також такі сучасні автори Агалакова О.Н, Багдасарян А.М., які вивчають сучасний стан та динаміку міжнародної торгівлі.

У роботі використовується такий метод дослідження, як метод аналізу для вивчення темпи зростання експорту та імпорту, зрушення у товарній, географічній структурі міжнародної торгівлі. В якості результату проведеного аналізу, застосовуючи метод синтезу, будуть зроблені висновки про динаміку та структуру міжнародної торгівлі.

Курсова робота складається з вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено мету, об'єкт, предмет, сформульовані завдання, і методи дослідження.

Перший розділ присвячений теоретичним основам дослідження міжнародної торгівлі.

У другому розділі розглянуто особливості форм міжнародної торгівлі на сучасному етапі, стан і динаміка розвитку міжнародної торгівлі, особливості структури світової торгівлі на сучасному етапі, основні проблеми міжнародної торгівлі.

У висновку підведені загальні підсумки курсової роботи.



Розділ 1. Теоретичні основи дослідження Міжнародної торгівлі

1.1 Теорії міжнародної торгівлі

Міжнародна торгівля є формою зв'язку між товаровиробниками різних країн, виникає на основі міжнародного поділу праці, і виражає їхню взаємну економічну залежність. У літературі часто дається наступне визначення: Міжнародна торгівля являє собою процес купівлі і продажі, здійснюваний між покупцями, продавцями і посередниками в різних країнах.

Міжнародна торгівля включає експорт і імпорт товарів, співвідношення між якими називають торговельним балансом. У статистичних довідниках ООН наводяться дані про обсяг і динаміку світової торгівлі як сум вартість експорту всіх країн світу. міжнародний торгівля економічний імпорт

Під терміном «зовнішня торгівля» розуміється торгівля якої-небудь країни з іншими країнами, що складається з оплачуваного ввозу (імпорту) і оплачуваного вивозу (експорту) товарів.

Міжнародною торгівлею називається оплачуваний сукупний товарообіг між усіма країнами світу. Однак поняття «міжнародна торгівля» споживають і в більш вузькому значенні: наприклад, сукупний товарообіг промислово-розвинених країн, сукупний товарообіг країн, сукупний товарообіг країн якого-небудь континенту, регіону, наприклад, країн Східної Європи та т. п [1, с. 34].

Національні виробничі розходження визначаються різною наділеною факторами виробництва - працею, землею, капіталом, а також різною внутрішньою потребою в тих або інших товарах. Ефект, який надає зовнішня торгівля на динаміку зростання національного доходу, споживання й інвестиційну активність, характеризується для кожної країни цілком визначеними кількісними залежностями і може бути обчислений і виражений у вигляді спеціально розробленого коефіцієнта - мультиплікатора.

У різний час з'являлися і спростовувалися різні теорії світової торгівлі, які тим чи іншим чином намагалися пояснити походження цього прояви, визначити його цілі, закони, переваги і недоліки. Нижче наводяться найбільш поширені теорії міжнародної торгівлі.

Меркантилістська теорія. У рамках цієї теорії вважалося, що головною ц е ллю кожної держави є багатство, а світ має обмеженим багатством, і збільшення багатства однієї країни можливе лише за рахунок скорочення багатством іншої країни. При цьому роль держави в міжнародній економічній політиці зводилася до підтримання позитивного сальдо торгового балансу і регулювання зовнішньої торгівлі для стимуляції експорту і скорочення імпорту.

Меркантилісти першими підкреслили значимість міжнародної торгівлі і вперше описали платіжний баланс. Основним недоліком цієї теорії є те, що тут розвиток країн бачиться можливим тільки за рахунок перерозподілу багатства, а не за рахунок його нарощення.

Теорія абсолютних переваг А. Сміта. Вважалося, що добробуту націй залежить не тільки від кількості золота, а від здатності виробляти т о вари та послуги. Отже, завданням держави є розвиток виробництва за рахунок поділу праці та кооперації. Формулювання самої теорії звучить так: країни експортують ті товари, які вони виробляють з меншими витратами, тобто у виробництві яких мають абсолютні переваги, і імпортують ті товари, які виробляються іншими країнами з меншими витратами, тобто у виробництві яких перевага знаходиться у торгових партнерів.

Ця теорія показує переваги поділу праці, але, в теж час, не пояснює торгівлі за відсутності абсолютних переваг.

Теорія порівняльних переваг Д. Рікардо формулюється таким чином: якщо країни спеціалізуються на виробництві тих товарів, які вони можуть виробляти з відносно нижчими витратами порівняно з др у шими країнами, то торгівля буде взаємовигідною незалежно від того, чи є виробництво в одній з них абсолютно більш ефективним, ніж в іншій чи ні.

Дана теорія вперше довела існування виграшу від торгівлі та описала сукупний попит і сукупна пропозиція. Хоча при цьому вона не враховує транспортні витрати і вплив зовнішньої торгівлі на розподіл доходів всередині країни, діючи тільки в умовах повної зайнятості.

Теорія співвідношення факторів виробництва Хекшера-Олина. Оперує поняттями фактороінтенсивності (відношення витрат факторів виробництва на створення товару) і факторонасиченність (забезпеченість факторами виробництва). З цієї теорії кожна країна експортує ті фактороінтенсивності товари, для виробництв яких вона володіє відносно надлишковими факторами виробництва, і імпортує ті, для виробництва яких вона відчуває відносну недолік факторів виробництва. Ця теорія виводить причину впливу різних факторів виробництва на міжнародну торгівлю. Міжнародна торгівля приводить до вирівнювання цін на фактори виробництва в торгуючих країнах.

Обмеженість теорії полягає в тому, що розглядаються тільки дві країни з однаковими технологіями і не враховуються внутрішні чинники.

Парадокс Леонтьєва. Відомий економіст Василь Леонтьєв, досліджуючи в 1956 р. структуру експорту та імпорту США, виявив, що всупереч теорії Хекшера-Олина в експорті переважали відносно більш трудомісткі товари, а в імпорті - капіталомісткі. Цей результат став відомий як парадокс Леонтьєва [5, с.73-82]

Таким чином, з розвитком поняття "міжнародна торгівля", його утримуючі а ня ускладнювалося, хоча до справжнього моменту і не вдалося ще створити такий теорії, яка б максимально відповідала практиці.

1.2 Історія становлення міжнародної торгівлі

Зародившись в глибокій старовині, світова торгівля сягає Значних масштабів і набуває характеру стійких міжнародних товарно-грошових відносин на межі XVIII і XIX ст.

Потужним імпульсом цього процесу послужило створення в ряді промислово більш розвинених країн (Англії, Голландії та ін.) великого машинного виробництва, орієнтованого на масштабний і регулярний імпорт сировини з економічно м е неї розвинених країн Азії, Африки та Латинської Америки, і експорт у ці країни промислових товарів, переважно споживчого призначення.

У XX в. світова торгівля пережила ряд глибоких криз. Перший з них був пов'язаний із світовою війною 1914-1918 рр.., він привів до тривалого і глибокого порушення світового товарообороту, тривало до закінчення Другої світової війни, яка повністю вразила всю структуру міжнародних економічних відносин. У післявоєнний період світова торгівля зіткнулася з новими труднощами, пов'язаними з розпадом колоніальної системи. Тим не менше, всі ці кризи були подолані. В цілому характерною рисою повоєнного періоду стало помітне прискорення темпів розвитку світової торгівлі, досягли найвищого рівня за всю попередню історію людського суспільства. Причому темпи зростання світової торгівлі перевищили темпи зростання світового ВВП.

З другої половини XX століття світова торгівля розвивається високими темп а ми. У період 1950-1994 рр.. світовий торговий оборот зріс у 14 разів. За оцінкою західних фахівців, період між 1950 і 1970 роками можна охарактеризувати як «золоте століття» у розвитку міжнародної торгівлі. Так, середньорічний темп зростання світового експорту становив 50-х рр.. 6,0%, в 60-х рр.. -8,2%. У період з 1970 по 1991 р. середньорічний темп зростання склав 9,0%, в 1991-1995 рр.. цей показник дорівнював 6,2%. Відповідно зростав і обсяг світової торгівлі. Останнім часом цей показник зростає в середньому на 1,9% на рік [16].

У післявоєнний період був досягнутий щорічний ріст світового експорту на 7%. Проте вже в 70-і роки він знизився до 5%, ще більше скоротившись у 80-і роки. Наприкінці 80-х світовий експорт продемонстрував помітне пожвавлення - до 8,5% в 1988 р. [1]. Після явного спаду на початку 90-х, з середини 90-х років він знову демонструє високі стійкі темпи, навіть не дивлячись на значні річні коливання, викликані спочатку терактами 11 вересня в США, а далі війною в Іраку і викликаними нею стрибками світових цін на енергоресурси.

З другої половини XX століття помітно проявилася нерівномірність динаміки зовнішньої торгівлі. Це вплинуло на співвідношення сил між країнами на світовому ринку. Домінуюче положення США було розхитані. У свою чергу, експорт Німеччини наблизився до американського, а в окремі роки навіть перевершував його. Крім Німеччини помітними темпами ріс та експорт і інших західне європейскіх країн. У 80-ті роки значний ривок у сфері міжнародної торгівлі зробила Японія. До кінця 80-х років Японія стала вибиватися в лідери по факторах конкурентноздатності. У той же період до неї приєдналися «нові індустріальні країни» Азії - Сінгапур, Гонконг, Тайвань. Однак до середини 90-х років США знову виходять на лідируючі позиції у світі за конкурентоспроможністю. За ними впритул йдуть Сінгапур, Гонконг, а також Японія, яка раніше на протягом семи років займала перше місце.

Поки що розвиваються в основному залишаються постачальниками сировини, продовольства і порівняно простих виробів готової продукції на світовий ринок. Однак темпи росту торгівлі сировиною помітно відстають від загальних темпів зростання світової торгівлі. Таке відставання обумовлюється виробленням замінників сировини, більш ощадливим його використанням, поглибленням його переробки. Промислово розвинені країни практично повністю захопили ринок наукомісткої продукції. Разом з тим, окремі країни, що розвиваються, передусім « нові індустріальні країни», зуміли домогтися істотних зрушень у реструктуризації свого експорту, підвищення в ньому частки готової продукції, промислових виробів, в т.ч. машин і устаткування. Так, частка промислового експорту країн загалом світовому обсязі на початку 90 -х років склала 16.3 %. [ 1 ] зараз же цей показник вже наближається до 25 %.

1.3 Основні показники світової торгівлі

Зовнішня торгівля всіх країн в сукупності утворює міжнародну торгівлю, в основі якої лежить міжнародний поділ праці. У теорії світова торгівля характеризується такими основними показниками:

· Зовнішньоторговельний оборот країн, що являє собою суму експорту та імпорту;

· Імпорт - ввезення з-за кордону в країну товарів і послуг. Ввезення матеріальних цінностей для їх реалізації на внутрішньому ринку - видимий імпорт. Імпорт комплектуючих виробів, напівфабрикатів і т. п. становить непрямий імпорт. Витрати в іноземній валюті на перевантаження вантажів, пасажирів, страхування туристів, технології та інші послуги, а так само переклади компаній і приватних осіб за кордон включаються до т. н. невидимий імпорт.

· Експорт - вивезення з країни товарів і послуг, проданих іноземному покупцеві, для реалізації на зовнішньому ринку, або для переробки в іншій країні. До нього також відносяться перевезення товарів транзитом через третю країну, вивіз імпортних товарів для продажу в третій країні, тобто реекспорт [14].

Крім того, міжнародна торгівля характеризується такими показниками:

· темпи зростання в цілому;

· темпи зростання щодо зростання виробництва;

· темпи приросту світової торгівлі щодо минулих років.

Перший з названих показників визначається ставленням показника обсягів міжнародної торгівлі розглянутого року до показника базового року. З його допомогою можна охарактеризувати процентне співвідношення змін в обсягах міжнародної торгівлі за певний період часу.

Віднесення темпів зростання обсягів міжнародної торгівлі до темпів зростання виробництва є відправним моментом для визначення декількох характеристик, важливих для опису динаміки міжнародної торгівлі. По-перше, цей показник характеризує продуктивність виробництва в країні, тобто та кількість товарів і послуг, який вона може надати на світовий ринок за певний проміжок часу. По-друге, з його допомогою можна оцінити в цілому рівень розвитку продуктивних сил держав з позиції міжнародної торгівлі.

Останній з названих показників являє собою віднесення обсягу міжнародної торгівлі в поточному році до значення базового року, при чому за базовий завжди береться передує поточному рік.



Розділ 2. сучасні тенденції розвитку Міжнародної торгівлі

2.1 Форми міжнародної торгівлі і їх особливості на сучасному етапі

Фондові біржі.

Таблиця 2.1

Обсяг ринку інвестиційних цінних паперів, 2006-2010рр.

Країна	Обсяг ринку інвестиційних цінних паперів, млрд дол.США А
	2006 г.	2007 г.	2008 г.	2009 г.	2010 г.
США	46 305	49 802	42 395	46 729	49 818
Японія	13515	13 881	14 687	15317	18 253
Євросоюз, У тому числі	36 272	42 952	36 400	43 569	41 923
Німеччина	6 489	7711	6 600	7 036	6 792
Великобританія	7 092	7 696	5 839	7 509	8 395
Франція	5 808	7 104	6 025	7 054	6 926
Італія	4518	5 293	5016	5 761	4 957
Країни з перехідною економікою	17 749	28 770	16 374	23 624	28 334
У тому числі
Європейські країни	2615	3 358	1 540	1 865	2 628
Азіатські країни	10 375	18 288	10 160	15 478	18318
Країни Центральної та Південної Америки	3011	4 377	3 265	4 526	5 225
Африканські країни	992	1 348	600	737	983
Усього	119561	144 928	117 043	139 271	149 944

Складено автором по матеріалам: [2]

З таблиці 2.1 видно, що більш значною була різниця між світовими показниками та показниками європейських країн з перехідною економікою за показником обсягу ринку інвестиційних цінних паперів. Обсяг світового ринку інвестиційних цінних паперів зростав до 2007 р., після чого відбулося різке зниження цього показника. Починаючи с2008 р. обсяг світового ринку інвестиційних цінних паперів почав знову показувати тенденцію зростання і в 2010 р. цей показник перевищив відповідний показатель2007 р. Обсяг ринку інвестиційних цінних паперів в Європейських країнах з перехідною економікою в період 2007-2008 рр.. знизився більш ніж у два рази. Хоча починаючи з 2008 р. обсяг ринку інвестиційних цінних паперів в Європейських країнах з перехідною економікою теж почав показувати тенденцію зростання, проте в 2010 р. цей показник був майже в два рази менше відповідного показника 2007 року

Ярмарки. На сьогоднішній день виставки-ярмарку слід розглядати як ефективний симбіоз інструментів маркетингу і методів міжнародної торгівлі. У цьому аспекті виставки та ярмарки являють собою не тільки індикатор розвитку тієї чи іншої галузі та каналів реалізації продукції, а й економіко-політичний форум прогнозування кон'юнктурних змін, а також становлення і розвиток міжнародних економічних, політичних, соціально-культурних зв'язків.

За оцінкою UFI (Всесвітня асоціація виставкової індустрії) світової виставковий бізнес-ставлять собою понад 30 тисяч виставок щорічно (не рахуючи дрібних виставок - площею менше 500 м2), в яких беруть участь млн. експонентів і які залучають 350 млн. відвідувачів. Слід зазначити, що виставки членів UFI складають приблизно 1/8 від загальної кількості світових.

Найважливішим компонентом інфраструктури є виставкові площі. За даними UFI в 2010 році в світі функціонувало 1062 виставкових центру з мінімальною закритої виставкової площею 5000 м2. Їх загальна закрита виставкова площа сягає 27600000 м2. Європа, Північна Америка та Азія демонструють найбільшу кількість виставкових центрів, маючи відповідно 44 %, 34 % і 12 % від загальної кількості центрів. Розмір виставкових центрів змінюється також залежно від регіону (середній розмір досягає приблизно 30 000 м2, в Європі та Азії, 20 000 - 25 000 м2 -в Північній, Центральній і Південній Америці, на Близькому Сході і в Африці і 16 000 м2 -в Океанії). [19]

Роль ярмарків у майбутньому не зменшиться, а, навпаки, зросте. З розвитком міжнародного поділу праці, яке ще більше поглибиться завдяки вільному товарообміну в Європі. За деякими винятками відвідувачам і учасникам Європейських ярмарків не створювалося ніяких перешкод і обмежень.

2.2 Сучасне становище та тенденції розвитку міжнародної торгівлі

Як показує зовнішньоторговельна статистика, темпи зростання світової торгівлі товарами і послугами не повернулися до високих докризових показників. Після різкого обвалу в 2008-2009 роках і швидкого відновлення в 2010 році темпи зростання товарної торгівлі знизилися до всього лише 5% в 2011 році і до менш ніж 2% в 2012 році, причому це зниження торкнулося всі країни-і розвинені, і що розвиваються, і країни з перехідною економікою.

Рис.1. Динамика мировой торговли, 2005-2012 [19]

Уповільнення зростання світової торгівлі багато в чому пояснюється низьким рівнем економічної активності в розвинених країнах.

У 2012 році фізичний обсяг європейського товарного імпорту скоротився майже на 3%, а вартісної - майже на 5%. Скорочення європейського експорту в 2012 році майже на 90% було викликане скороченням обсягів внутрієвропейської торгівлі. Що стосується Японії, то її експорт ще не відновився після обвалу, викликаного землетрусом 2011 року, в той час як її імпорт продовжував зростати помірними темпами. З провідних розвинених країн лише Сполученим Штатам вдалося зберегти позитивні темпи зростання своєї зовнішньої торгівлі, хоча в 2013 році вони сповільнилися.

Темпи зростання зовнішньої торгівлі сповільнилися також у країнах, що розвиваються, і країнах з перехідною економікою. У більшості регіонів, що розвиваються зростання експорту та імпорту був млявим як в 2012 році, так і в перші місяці 2013 року. Єдиним винятком була Африка, позитивний вплив на темпи зростання торгівлі якої зробило відновлення обсягів експорту країн, що пережили громадянські конфлікти. В цілому ж темпи зростання експорту країн знизилися до 4% на рік. Це уповільнення торкнулося і країн Азії, які раніше виступали в ролі локомотивів світової торгівлі.

Темпи зростання фізичного обсягу експорту Китаю сповільнилися з 27% в рік в період 2002-2007 років до 13% в 2011 році, і 7% в 2012 році і стали нижче темпів зростання ВВП країни. При цьому темпи зростання імпорту знизилися з 19% в 2002-2007 роках до 6% в 2012 році. Значно збільшити експорт до Китаю вдалося лише регіонами з сировинною структурою експорту. Однак за 2013 експорт та імпорт КНР збільшилися на 7,6 відсотка до 4,16 трильйона доларів. Торговий профіцит у порівнянні з 2012 роком збільшився на 12,8 відсотка 259,75 мільярда доларів.

Таким чином, Китай випередив США і став найбільшою торговельною державою світу.

Помітно знизилися темпи зростання зовнішньої торгівлі ряду азіатських країн - експортерів продукції обробної промисловості. Це стало результатом не тільки скорочення імпортного попиту з боку Європи, але і уповільнення зростання в деяких регіонах, що розвиваються, зокрема в Східній Азії.

Криза 2008-2009 років надав серйозний вплив на торгівлю як розвинених, так і країн, що розвиваються. Обсяги імпорту всіх розвинених регіонів досі не досягли передкризових показників, і лише Сполученим Штатам вдалося перевищити докризовий піковий рівень, досягнутий у серпні 2008 року. З іншого боку, експорт країн з ринковою економікою, що перевищив докризовий рівень на 22%, а їх імпорт - на 26%. Проте і у цієї групи країн темпи зростання торгівлі істотно сповільнилися: у докризовий період (2002-2007 роки) фізичний обсяг їхнього експорту зростав у середньому на 11,3% на рік, тоді як після кризи, в період з січня 2011 року по квітень 2013 року, цей показник знизився до всього лише 3,5%.

У цей же період сповільнилися і темпи зростання імпорту цих країн-з 12,4% на рік до 5,5% на рік. В цілому ця загальна тенденція до уповільнення темпів зростання світової торгівлі свідчить про проблеми, з якими продовжують стикатися країни, що розвиваються в умовах невиразного зростання в розвинених країнах. Вона, можливо, вказує також на те, що в найближчі кілька років умови для ведення зовнішньої торгівлі можуть ще більше погіршитися. [Таблиця 1., Додаток Б].

2.3 Особливості структури світової торгівлі на сучасному етапі

Найбільш динамічно розвивається торгівля наукомісткими товарами і високий про технологічну продукцією, що стимулює обмін послугами між країнами, особливо науково-технічного, виробничого, комунікативного та фінасово-кредитного характеру. Торгівля послугами (особливо такими, як інформаційно-обчислювальні, консалтингові, лізингові, інжинірингові) стимулює світову торгівлю товарами виробничого призначення



Таблиця 2.3.1

Товарна структура світового експорту, 2000-2013рр.

		Частка в світовому товарному експорті, %
Год	Экспорт товарів, млн. долл.	Продукти харчування	Сировина	Паливо	Руди і метали	Продукція обробної промисловості
2000	5 137 956	9,0	2,7	7,3	3,4	74,3
2008	10 440 780	6,7	0,7	13,8	3,5	72,0
2013	18 087 096	7,7	1,7	17,4	6,7	75,5

Джерело:[19]

Найбільш значущою тенденцією є зростання питомої ваги продукції обробної промисловості (на її частку припадає 3/4 світового товарообігу), а в її складі - продукції високих технологій. Ця тенденція характерна як для розвинених, так і для країн, що розвиваються і є наслідком впровадження ресурсозберігаючих і енергозберігаючих технологій. Найбільш значною групою товарів в рамках продукції обробної промисловості є обладнання та транспортні засоби ( до половини експорту товарів цієї групи), а також інші промислові товари - хімічні товари, чорні і кольорові метали, текстиль. У рамках сировинних і продовольчих товарів найбільш великі товарні потоки складають продовольство і напої, мінеральне паливо та інше сировину, виключаючи паливо. Характерний різке зростання торгівлі послугами і результатами інтелектуальної діяльності. Провідні позиції в експорті машин і транспортного устаткування належать Німеччині, США та Японії.

Таблиця 2.3.2

Динаміка світової торгівлі товарами та послугами, 2010-2012рр.

Год	Об'єм експорта у 2010р., млн. долл.	Процентна зміна
		2010	2011	2012
Товар	18 323	22	20	0
Послуги, у тому числі:	4 345	10	11	2
Транспорт	885	16	9	2
Туризм	1 105	9	12	4
Інші послуги	2 350	8	12	1

Джерело:[19]

Для географічного розподілу світової торгівлі характерно перевага країн з розвиненою ринковою економікою, промислово-розвинених країн. Розвиті країни торгують найбільше один з одним. Торгівля країн, що розвиваються орієнтована в основному на ринки промислово розвинених країн. Їх частка в світової торгівлі складає близько 25% світового товарообігу. Значення у світовій торгівлі країн-експортерів нафти в останні роки значно знижується; все помітніше стає роль, так званих нових індустріальних країн, особливо азіатських.

У сучасних умовах активна участь країни у світовій торгівлі зв'язано зі значними перевагами: вона дозволяє ефективніше використовувати наявні в країні ресурси, прилучитися до світових досягнень науки і техніки, у більш стислі терміни здійснити структурну перебудову своєї економіки, а також повніше і різноманітніше задовольняти потреби населення.

Світова торгівля в різних групах країн природно пов'язана зі своєрідністю національних економік груп країн.

Перша група. - Це багаті країни світу, на які припадає більша частина світового виробництва і доходів. Східноєвропейський регіон область торгівлі складають країни колишнього радянського блоку. Решта країн світу отримали назву розвиваються, або слаборозвинених, країн.

Велика частина світової торгівлі відбувається між промислово розвиненими країнами. Невеликий обсяг торгівлі між слаборозвиненими країнами говорить про те, що величезна частина їх експорту складається з сировини і матеріалів, використовуваних у виробництві промислово розвинених країн. Періодично між « багатими » і « бідними» країнами виникають політичні розбіжності з приводу розподілу доходів від торгівлі. Для виправлення ситуації в рамках цієї системи повинні бути здійснені спеціальні заходи, і що вони повинні отримувати якусь компенсацію за ті труднощі, з якими їм доводиться стикатися. Ці країни стверджують, що, будучи боржниками основних видів сировини, вони особливо уразливі для макроекономічної політики промислово розвинених країн, що визначають світовий рівень процентних ставок і цін на сировинні товари. Як виробники промислових товарів, ці країни говорять про свою вразливості для протекціонізму. І все це ускладнюється жахливою бідністю.

Південні країни вимагають права на більш значну частку світових ресурсів, і їх вимоги звернені до всіх багатим країнам - капіталістичним і соціалістичним. Країни Півдня вважають, що багато їх труднощі виникають через існуючого. світового економічного порядку, доводячи, що його дія спрямована проти них. Їх звинувачення зводяться до наступних положень:

· Основу експорту цих країн становлять сировинні товари, зокрема, мідь, олово, боксити, кава, какао. Ринки цих продуктів контролюються країнами з високим рівнем доходів, і коливаються занадто сильно, щоб дати країнам Півдня можливість розвиватися швидко і стійко. Більше того, ціни на сировину в середньому скорочуються щодо цін на промислові товари, зменшуючи, таким чином, купівельну спроможність країн - експортерів цих товарів;

· Ринки тих промислових товарів, на які слабо розвинені країни хочуть виробляти і експортувати, закриті для них в результаті протекціоністської політики раз кручених країн. Слабо розвинені країни стверджують, що індустріалізація - це єдиний шлях швидкого розвитку, а країни з високим рівнем доходів перешкоджають їх швидкому зростанню;

· Умови, на яких надається фінансова допомога для розвитку, є занадто важким. Країни Півдня скаржаться, що важко отримати кредити з приватних джерел, таких, як комерційні банки, а якщо навіть кредити і доступні, то тільки на занадто короткий для здійснення інвестиційних проектів термін. Позики у великих міжнародних інститутах, наприклад у Світовому банку, обходяться недешево;

В даний час ці країни беруть участь у промисловому поділі праці. Функція ринку збуту знаходиться в тісній залежності від участі в МРТ і меншою мірою від імпорту капіталу. Деякі країни, що розвиваються отримали також субсидії, але розміри їх невеликі.

Роль тієї чи іншої країни як ринок збуту для товарів і послуг іноземного походження може підвищитися лише в тій мірі, в якій їй вдасться поглибити свою участь у МРТ в якості виробника сировини або промислових виробів чи включитися в експорт послуг. І, навпаки, виштовхування країни з МРТ автоматично знижує її роль як ринок збуту. Звичайно, на сформування імпортного попиту певний вплив роблять внутрішні процеси. Але якщо у тієї чи іншої країни немає достатніх валютних ресурсів, то відтворення неминуче замкнеться всередину.

Тенденції в імпорті країн, що розвиваються в силу розглянутих причин виявлялися приблизно так само, як і в експорті. Однак окремі розвиваються регіони мають свою специфіку.

До Середньому Сходу відноситься багато азіатських і північноафриканських країн, що експортують нафту. Тому роль даного регіону як ринок збуту визначається рівнем ціни на нафту і, відповідно, експортними доходами від її реалізації

Захід зацікавлений у країнах, що розвиваються як ринках збуту своєї продукції. Але це обумовлено не тим, що імпортні закупівлі розвивається світу можуть істотно вплинути на загальний обсяг товарів реалізації в капіталістичних центрах. Проблема полягає у величезній безробіттю в західних країнах, при якій будь-яке, навіть не настільки значне її збільшення серйозно розпалює соціальну обстановку, а відповідно будь-яке збільшення зайнятості видається за великий успіх уряду, що стоїть при владі.

Країни, що розвиваються можуть прогресувати в якості ринків збуту тільки на основі поглиблення МРТ. Але ця проблема внутрішньо дуже суперечлива: з одного, боку, проявляється велика зацікавленість Заходу в периферійних ринках збуту в умовах уповільнення темпів економічного зростання і загострення проблеми безробіття; з іншого боку - гальмування в розвитку цієї функції, наявність серйозних перешкод на шляху підключення країн, що розвиваються до міжнародної спеціалізації. Становлення сучасної світової економіки зумовлено закономірностями розвитку виробництва та міжнародного поділу праці, втягуванням до сукупного процес відтворення все нових країн, перетворенням світової торгівлі в один з найважливіших чинників економічного зростання, задоволення потреб національних господарств і населення в різноманітних товарах і послугах.

2.4 Основні проблеми міжнародної торгівлі

Міжнародна торгівля являє собою процес купівлі і продажі, здійснюваний між покупцями, продавцями і посередниками в різних країнах. Він пов'язаний з безліччю практичних і фінансових утруднень для фірм, що беруть участь в ньому. Поряд зі звичайними проблемами торгівлі і комерції, які виникають в будь-яких типах бізнесу, у міжнародній торгівлі існують додаткові проблеми:

· час і відстань - кредитний ризик і час виконання контракту;

· зміна курсів іноземних валют - валютний ризик;

· відмінності в законах і правилах;

· урядові постанови - валютний контроль, а також суверенний ризик і ризик країни.

Основним наслідком коливання валютних курсів для міжнародної торгівлі є ризик для експортера чи імпортера, що полягає в тому, що вартість іноземної валюти, яку вони застосовують у своїх торгових оборотах, буде відрізнятися від тієї, на яку вони сподівалися і розраховували.

Експозиція до іноземної валюти і валютний ризик можуть принести додаткові прибутки, а не тільки збитки. Підприємства відшукують способи зведення до мінімуму або повного усунення експозиції до іноземної валюти, щоб планувати ділові операції і більш вірогідно прогнозувати прибуток. Імпортери прагнуть мінімізувати експозицію до іноземної валюти з тих же причин. Але, як і у випадку з експортером, імпортери воліють точно знати, скільки їм доведеться заплатити у своїй валюті. Існують різні способи усунення експозиції до іноземної валюти, що здійснюються за допомогою банків.

У міжнародній торгівлі експортер повинен виставити рахунок покупцю в іноземній валюті (наприклад, у валюті країни покупця), чи Покупець повинен оплатити товари в іноземній валюті (наприклад, у валюті країни експортера). Можливо також, щоб валюта платежу була валютою третьої країни: наприклад, фірма в Україні може продати товари покупцю в Австралії і попросити оплатити їх в доларах США. Тому однією з проблем імпортера є необхідність одержання іноземної валюти для виконання платежу, а в експортера може виникнути проблема обміну отриманої іноземної валюти на валюту своєї країни.

Вартість імпортних товарів для покупця або вартість експортних товарів для продавця може бути збільшена або зменшена через зміну валютних курсів. Тому фірма, що здійснює платежі або яка отримує дохід в іноземній валюті, має потенційний «валютний ризик» через несприятливі змін в обмінних курсах.

Недостатнє знання і розуміння правил, звичаїв і законів країни імпортера або експортера призводить до невизначеності або недовіри між покупцем і продавцем, що може бути подолано тільки після тривалих і успішних ділових взаємин. Один із шляхів подолання труднощів, пов'язаних з відмінностями в звичаях і характерах, складається в стандартизації процедур міжнародної торгівлі.

Суверенний ризик виникає, коли суверенний уряд країни:

· отримує позику від іноземного кредитора;

· стає боржником іноземного постачальника;

· видає гарантію на позичку від імені третьої сторони у своїй країні, але потім або уряд, або третя сторона відмовляється погасити позичку і заявляє про імунітет від судового переслідування. Кредитор або експортер буде безсилий стягнути борг, оскільки йому буде заборонено проводити свою вимогу через суд.

Ризик країни виникає, коли покупець робить все, що в його силах, щоб погасити свій борг експортеру, але коли йому потрібно отримати цю іноземну валюту, владі його стани або відмовляються надати йому цю валюту, або не можуть зробити цього.

Урядові постанови, що стосуються імпорту та експорту, можуть бути серйозною перешкодою в міжнародній торгівлі. Існують такі становлення та обмеження [12, с 89]:

1. постанови по валютному регулюванню;

2. ліцензування експорту;

3. ліцензування імпорту;

4. торгове ембарго;

5. імпортні квоти;

6. урядові постанови, що стосуються законодавчих стандартів безпеки, і якості або специфікацій на всі товари, що продаються всередині цієї країни, законодавчих стандартів по охороні здоров'я та гігієну, особливо на харчові продукти; патентів і торгових марок; упаковки товарів і обсягу інформації, наведеної на упаковках;

7. документація, необхідна для митного клірингу імпортованих товарів, може бути дуже об'ємною. Затримки при митному клірингу можуть бути істотним фактором у загальній проблемі затримок у міжнародній торгівлі;

8. мита на імпорт або інші податки для оплати імпортних товарів.

Постанови по валютному регулюванню (тобто за системою контролю над припливом і відтоком іноземної валюти в стану і з країни), відносяться звичайно до екстраординарних мір, прийнятим урядом країни для захисту своєї валюти, хоча деталі цих постанов можуть змінюватися.

Таким чином, на даний момент світова торгівля досі зустрічає на своєму шляху безліч перешкод. Хоча при цьому, зважаючи загальної тенденції до світової інтеграції, створюються всілякі торгові і економічні об'єднання держав для полегшення здійснення міжнародної торгівлі.

висновки

Традиційною і найбільш розвинутою формою міжнародних економічних відносин є зовнішня торгівля. На частку торгівлі припадає близько 80 відсотків усього нинішнього обсягу міжнародних економічних відносин. Ще жодній країні світу не вдалося створити економіку, без участі в міжнародній торгівлі. У сучасних умовах активна участь країни у світовій торгівлі зв'язано зі значними перевагами: вона дозволяє більш ефективно використовувати наявні в країні ресурси, прилучитися до світових досягнень науки і техніки, у більш стислі терміни здійснити структурну перебудову своєї економіки, а також більш повно і різноманітно задовольняти потреби населення.

Міжнародна торгівля є наслідком міжнародного поділу праці та міжнародної спеціалізації. Це закріплює за нею серйозні перспективи розвитку. Крім того, світова торгівля сприяє поглибленню інтернаціоналізації виробництва, міжнародної економічної інтеграції та глобалізації. Виходячи з цього вивчення її сучасного стану та розгляд перспектив її розвитку необхідно для побудови зовнішньоекономічної стратегії як на макро-, так і на мікрорівні. Це означає, що не лише держави повинні мати свою програму поведінки на міжнародному ринку товарів і послуг, а й самі підприємства і організації, що працюють на цьому ринку повинні мати стратегічні концепції функціонування та поведінки в мінливих умовах.

Зовнішня торгівля, особливо в країнах з відкритою економікою, де висока частка продукції, яка реалізується на світових ринках, робить величезний вплив на загальний стан економіки. Погіршення умов експорту товарів (зниження цін, зменшення попиту на них) або імпорту (його подорожчання) може вести до падіння національного виробництва, погіршення стану платіжного балансу, зниження курсу національної валюти. Особливо важко зниження обсягів зовнішньої торгівлі відбивається на положенні країн з однобокою структурою експорту, породжує нестабільність їх економіки.

Динаміка розвитку міжнародної торгівлі характеризується уповільненням зростання обсягів товарообігу останнім роки. Таке уповільнення зростання значною мірою викликане млявою динамікою розвинених країн, які як і раніше є великими учасниками світової торгівлі. Торгівля країн, що розвиваються орієнтована в основному на ринки промислово розвинених країн.

Це обумовлено як зростанням економічного, так і науково-технічного потенціалу більшості держав. При цьому важливо відзначити тенденцію, згідно з якою зростає частка торгівлі готовою продукцією по відношенню до частки торгівлі сировиною і матеріалами. У тому числі підвищуються і обсяги торгівлі напівфабрикатами. У зростаючому різноманітті форм міжнародної торгівлі вагоме становище починає займати внутрішньокорпоративна торгівля ТНК. Це пояснюється, насамперед, зміцненням позиції на міжнародному рівні самих ТНК, а так же природним сприятливим становищем пов'язаних, але знаходяться в різних країнах підрозділів.

Структурні зрушення, що відбуваються в економіці країн під впливом НТР, спеціалізація і кооперування промислового виробництва сприяють активізації міжнародної торгівлі. Обсяги міжнародної торгівлі, рушійною всі міжнародні товарні потоки, ростуть швидше виробництва. Вони ростуть і щодо попередніх, при чому великими темпами. Крім того, змінюється і структура торгівлі. Зараз переважає торгівля готовою продукцією над торгівлею сировиною і матеріалами. Географічна структура міжнародної торгівлі також змінюється: основний товарообіг країн спрямовується на розвинені, вони ж в свою чергу торгують здебільшого між собою, переорієнтовуючись при цьому все більшою мірою на ринок послуг, розвивають сферу міжнародного туризму. Крім того, розвиваються і постсоціалістичні країни розширюють свій експорт робочої сили.

Істотну роль в регулюванні зовнішньої торгівлі відіграє Генеральна угода з тарифів і торгівлі (ГАТТ), перетворене з 1 січня 1995 р. у Світову організацію торгівлі, а також різні товарні договори та міжурядові торговельні угоди, що укладаються на двосторонній основі.

Таким чином, підбиваючи підсумки, можна сказати, що в динаміці спостерігається стрімке зростання обсягів міжнародної торгівлі, а частка готової продукції в ньому неухильно зростає. Структура міжнародної торгівлі, як географічна, так і товарна постійно змінюється, представляючи собою в даний момент систему з двох елементів: розвинені країни, які торгують в основному між собою, і країни, що розвиваються, що поставляють свою продукцію в розвинені країни.

Список використанних джерел

Авдокушин Е.Ф. Международные экономические отношения: Учебник.- М.: Экономистъ, 2004.- 366с.

Агалакова О.Н Основные тенденции и проблемы развития международных выставок-ярмарок / О.Н. Агалакова // Культура народов Причерноморья. -- 2009. -- № 161. -- С. 7-9.

Багдасарян А.М. Сравнительный анализ развития фондового рынка в странах с переходной экономикой // Вестник НГУ. Серия: Социально-экономические науки. Том 12, выпуск 1, 2010.

Киреев А. Международная экономика. Часть вторая. - М.: Международные отношения, 1999. - 416с.

Киреев А. Международная экономика. Часть первая. - М.: Международные отношения, 2006. - 414с.

Козик В.В., Панкова Л.А., Даниленко Н.Б. Міжнародні економічні відносини: Навч. посібн.- 4-те вид., стер.- К.: Знання-Прес, 2003.- 406с.

Кругман П., Обстфельд М. Международная экономика. 5-е изд.- СПб.: Питер, 2003.- 832с.: ил. - (Серия «Учебник для вузов»)

Международные экономические отношения / Под ред. Е.Ф. Жукова. - М.: ЮНИТИ, 2005. - 595с.

Международные экономические отношения / Под ред. Е.Ф. Жукова. - М.: ЮНИТИ, 2004. - 860с.

Международные экономические отношения: Учебник для вузов/ В.Е. Рыбалкин, Ю.А. Щербанин, Л.В. Балдин и др.; Под ред. проф. В.Е. Рыбалкина.- 6-е изд., перераб. и доп.- М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2006.- 606с.

Международные экономические отношения: Учебник/ Под ред. И.П. Фоминского.- 2-е изд., перераб. и доп.- М.: Экономистъ, 2007.- 880с.

Мировое хозяйство и международные экономические отношения: Учебное пособие/ Под ред. А.П. Голикова и др.- Симферополь: СОНАТ, 2004.- 432с.

Осика С., Пятницький В. Світова організація торгівлі - відкриті двері на шляху інтеграції України у світовий економічний простір // Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. - 1999. - №3.-с.84

Популярная экономическая энциклопедия - К.: ОАО «Енисей Груп», 2005 г.

Пузакова Е.П. Мировая экономика и международные экономические отношения. Серия «Высшее образование». Ростов-на-Дону: Феникс, 2004.- 448с.

Устинов И.Н. Мировая торговля: Статистическо-аналитический справочник. - М.: Экономика, 2007.

Экономика. Учебник по курсу «Экономическая теория». Под. ред. к.э.н.

Доклад о торговле и развитии, 2012 год - Unctad. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.unctad.org/en/PublicationsLibrary/tdr2012_ru.pdfэ

Офиційный сайт ВТО - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.wto.org/

«Мировая карта выставочных центров»:(Результаты исследования, проведенного Всемирной ассоциацией выставочной индустрии UFI) - [Электронный ресурс] - Режим доступу: http://www.euroindex.ua/doc/world_map.pdf



ДодатКИ

Додаток А

Таблиця 1

Переговори в рамках ГАТТ

Місце відкриття та проведеня	Рік	Основний зміст переговорів
Женева (Швейцарія)	1947	Зниження митних тарифів
Аннесі (Франція)	1949	Зниження митних тарифів
Торки (Англія)	1950	Зниження митних тарифів
Женева	1956	Зниження митних тарифів
Женева	1960-1961 (Діллон-раунд) 1964-1967 (Кеннеді-раунд)	Зниження митних тарифів
Женева	1973-1979 (Токіо-раунд)	Зниження тарифів, розробка антидемпінг про го кодексу
Токіо (Японія), Женева	1986-1994 (Уругвайський раунд)	Зниження тарифів, розробка кодексу, що розширюють та підсилюють компенсацію ГАТТ в області нетарифних бар'єрів
Пунта дель Есте (Уругвай), Женева		Зниження митних бар'єрів, досконалостей про вання механізму ГАТТ, угода про створення СОТ. Розробка угоди про торгівлю послуг а ми (ГАТС)

Додаток Б

Таблиця 1

Фізичний обсяг товарного експорту та імпорту в окремих регіонах і країнах, 2008 -2011 роках (зміна у % до попереднього року)

	Обсяг експорту	Обсяг імпорту
Регіон/страна	2008	2009	2010	2011	2008	2009	2010	2011
Всі країни світу	24	-13,1	13,9	5,9	2,5	-13,4	14,1	5,0
Розвинені країни у тому числі:	2,5	-15,2	13,2	5,1	-0,2	-14,5	11,0	3,5
Японія	2,3	-24,9	27,5	-0,4	-0,6	-12,4	10,1	1,9
Сполучені Штати	5,5	-14,9	153	7,2	-3,7	-16,4	14,8	3,8
Європейський союз	2,4	-14,3	12,0	6,0	0,8	-14,2	10,0	3,2
Країни з перехідною економ і кою у тому числі:	-0,2	-14,4	11,5	6,0	15,5	-28,6	15,5	17,0
СНД	-2,6	-11,4	13,3	2.3	22,0	-32,5	18,2	19,1
Країни, що розвиваються	3,2	-9,7	15,4	7,0	6,6	-9,9	19,2	6,2
Африка	-3,1	-9,7	8,7	-5,1	10,6	-3,9	7,1	3,9
Африка на південь від Сахари	-4,1	-8,0	10,2	2,9	3,2	-4,4	8,8	7,0
Латинська Америка та Карибський басейн	-0,3	-11,0	10,3	3,4	8,5	-17,9	23,3	7,1
Східна Азія у том числі:	7,3	-10,6	23,8	9,9	0,4	-5,3	25,0	7,5
Китай	10,6	-13,9	29,0	12,8	2,3	-1,8	30,8	10,6
Південна Азія у том числі:	6,8	-6,0	6,0	9,1	20,9	-5,6	13,9	4,1
Індія	16,8	-6,6	5,9	13,7	29,7	-0,8	13,8	5,3
Південно-Східна Азія	1,6	-10,9	18,8	4,5	8,0	-16,3	21,9	6,1
Західна Азія	4,4	-1,1	2,6	12,7	12,5	-11,5	5,4	3,8

Джерело: [18, c.9]

Размещено на Allbest.ru

...