Інвестиційна діяльність транснаціональних корпорацій в умовах сучасного економічного розвитку

У результаті переліченого, баланси поточних операцій усіх досліджуваних країн Центральної і Східної Європи у 90-ті роки мали негативні значення. При цьому найгірші показники поточних операцій спостерігаються у Польщі, в економіку якої надійшли найбільші обсяги ПЗІ, а найкращі (відносно інших досліджуваних країн ЦСЄ) - у Болгарії, куди надійшли найменші обсяги прямих закордонних інвестицій.

Аналіз, проведений у четвертому розділі ”Інвестиційна діяльність транснаціональних корпорацій в Україні та країнах СНД”, дозволив зробити висновок про те, що у цілому інвестиційний клімат у країнах СНД не є привабливим для закордонних інвестицій. Це пов'язано з наступними основними причинами:Аналіз, проведений у розділі, дозволяє зробити висновок про те, що у цілому інвестиційний клімат у країнах СНД є не досить привабливим для закордонних інвестицій. Це пов'язано з наступними основними причинами:

складністю і заплутаністю нормативно-правової бази державного регулювання економічними процесами. Це дозволяє державним службовцям по-своєму трактувати ті чи інші нормативні документи і ставить закордонних інвесторів у залежність від “доброї волі” чиновника;·складністю і заплутаністю нормативно-правової бази державного регулювання економічними процесами. Це дозволяє державним службовцям по-своєму трактувати ті чи інші нормативні документи і ставить закордонних інвесторів у залежність від доброїволі чиновника;

слабкістю і нерозвиненістю системи судової влади, що не дозволяє суб'єктам підприємницької діяльності у випадку порушення їхніх прав одержати захист у судових органах. Ця ситуація, при якій порушення закону не завжди спричиняє покарання, призводить до існування в країнах СНД високого рівня корупції у сфері державного управління, що створює для більшості закордонних інвесторів неприйнятні умови для ведення бізнесу;·слабкістю і нерозвиненістю системи судової влади, що не дозволяє суб'єктам підприємницької діяльності у випадку порушення їхніх прав одержати захист у судових органах. Ця ситуація, при якій порушення закону не завжди спричиняє покарання, призводить до існування в країнах СНД високого рівня корупції у сфері державного управління, що створює для більшості закордонних інвесторів неприйнятні умови для ведення бізнесу;

низькою купівельною спроможністю населення. Цей фактор стримує закордонні інвестиції, метою яких є виробництво продукції для внутрішнього ринку приймаючої країни;·низькою купівельною спроможністю населення. Цей фактор стримує закордонні інвестиції, метою яких є виробництво продукції для внутрішнього ринку приймаючої країни;

дискримінаційним ставленням промислово розвинутих країн до держав СНД. Унаслідок цього більшість країн СНД не є членами Світової організації торгівлі, що обмежує можливості експорту продукції, виробленої на їхній території.

Законодавство країн СНД гарантує іноземним інвесторам право на вільне вивезення за кордон (після сплати податків і відповідних платежів) прибутків, дивідендів та інших фінансових активів. У закордонних інвесторів також існує можливість безперешкодного обміну будь-якої суми у національних грошових одиницях на вільно конвертовану валюту. При цьому, у випадку здійснення великих обмінних операцій закордонний інвестор повинен заздалегідь проінформувати про цю операцію національний банк країни.Законодавство країн СНД гарантує іноземним інвесторам право на вільне вивезення за кордон (після сплати податків і відповідних платежів) прибутків, дивідендів та інших фінансових активів. У закордонних інвесторів також існує можливість безперешкодного обміну будь-якої суми у національних грошових одиницях на вільно конвертовану валюту. При цьому, у випадку здійснення великих обмінних операцій (наприклад, в Україні це 500 і більше тисяч доларів), закордонний інвестор повинен заздалегідь проінформувати про цю операцію національний банк країни.

В усіх досліджуваних країнах СНД після фінансової кризи 1998 року було введено режим вільно плаваючого валютного курсу, що істотно знизило ймовірність різкої девальвації національних грошових одиниць у майбутньому. Позитивним для іноземних інвесторів, які переводять свої доходи за кордон, також є той факт, що протягом останніх декількох років (2000-2001 роки) номінальний курс національних валют країн СНД стосовно долара залишався досить стабільним, а стосовно євро у 1999-2001 роках спостерігалося навіть його підвищення. В усіх досліджуваних країнах СНД після фінансової кризи 1998 року було введено режим вільно плаваючого валютного курсу, що істотно знизило ймовірність різкої девальвації національних грошових одиниць у майбутньому. Позитивним для іноземних інвесторів, які переводять свої доходи за кордон, також є той факт, що протягом останніх декількох років (2000-2001 роки) номінальний курс національних валют країн СНД стосовно долара залишався досить стабільним, а стосовно євро спостерігалося навіть його підвищення.

Дослідження довело, що податкова система країн СНД є саме тим фактором, що вкрай негативно впливає на інвестиційний клімат у регіоні. Це пов'язано як із загальним високим рівнем оподатковування, так і з заплутаністю і складністю самої процедури сплати податків. При цьому серед країн СНД найгірша ситуація у податковій сфері спостерігається в Україні. Це обумовлено наступними причинами:Дослідження, проведене Міжнародноюфінансовоюкорпорацією, показало, що з країн СНД найгірша ситуація у податковій сфері спостерігається в Україні. Це пов'язано з наступними причинами:

практично повною безконтрольністю діяльності Державної податкової адміністрації, яка підпорядкована тільки Президенту України;*практично повною безконтрольністю діяльності Державної податкової адміністрації, яка підпорядкована тільки Президенту України;

наявністю великої кількості різноманітних податків: на кінець 2001 року в Україні існувало 22 різних національних податки і 16 муніципальних;*наявністю великої кількості різноманітних податків: на кінець 2001 року в Україні існувало 22 різних національних податків і 16 муніципальних;

високим рівнем податків: ПДВ - 20%, податок на прибуток корпорацій - 30%, прогресивний прибутковий податок - від 10% до 40%, прибутковий податок на дивіденди - 30%, прибутковий податок на роялті і депозити - 15%, податок у фонд соціального страхування й у пенсійний фонд - 37,5% від фонду заробітної плати, податок на репатріацію дивідендів за кордон - 15% (при цьому даний податок стягується у доповненні до податку на прибуток корпорацій);*високим рівнем податків: ПДВ - 20%, податок на прибуток корпорацій - 30%, прогресивний прибутковий податок - від 10 до 40%, прибутковий податок на дивіденди - 30%, прибутковий податок на роялті і депозити - 15%, податок у фонд соціального страхування й у пенсійний фонд - 37,5% від фонду заробітної плати, акцизні збори - до 300%, податок на репатріацію дивідендів за кордон - 15% (при цьому даний податок стягується у доповненні до податку на прибуток корпорацій);

невизначеністю у трактуваннях податковою службою і судовими органами нормативних і законодавчих актів України. Так, відповідно до закону “Про режим іноземного інвестування” (1996 р.) компанії з закордонними інвестиціями звільняються від сплати податку на прибуток, і це положення діє не менше 10 років. Пізніше для створення рівних умов ведення бізнесу в Україні для національних і закордонних компаній більшість пільг для іноземних інвесторів було скасовано (у тому числі і відсутність податку на прибуток). Після цього, питання про те, чи продовжують користуватися пільгами підприємства з закордонними інвестиціями, що були зареєстровані до скасування пільг, залишається відкритим і по-різному трактується податковими службовцями та місцевими судовими інстанціями;*невизначеністю у трактуваннях податковою службою і судовими органами нормативних і законодавчих актів України. Так, відповідно до закону Прорежиміноземногоінвестування (1996 р.) компанії з закордонними інвестиціями звільняються від сплати податку на прибуток, і це положення діє не менше 10 років. Пізніше для створення рівних умов ведення бізнесу в Україні для національних і закордонних компаній більшість пільг для іноземних інвесторів було скасовано (у тому числі і відсутність податку на прибуток). Після цього питання про те, чи продовжують користуватися пільгами підприємства з закордонними інвестиціями, що були зареєстровані до скасування пільг, залишається відкритим і по-різному трактується податковими службовцями та місцевими судовими інстанціями;

довгі роки Державна податкова адміністрація не бажала брати участь у проведенні податкової реформи. Так, у липні 2001 року Парламентом України у першому читанні був схвалений новий податковий кодекс, що передбачало істотну лібералізацію податкової політики. Планувалося скоротити загальну кількість національних податків з 22 до 13, муніципальних - з 16 до 10. Пропонувалося також знизити рівень прибуткового податку з 10-40% до 10-20%, податку на прибуток компаній з 30% до 20%, ПДВ із 20% до 15%. Однак, у разі схвалення нового податкового кодексу, податкова адміністрація була б змушена вжити конкретних заходів по розширенню бази оподаткування, що було неприйнятним для неї. У зв'язку з цим Президент і Уряд України заявили про те, що податковий кодекс необхідно істотно допрацювати. Весною 2003 року у податковій сфері України відбулися деякі зміни - був прийнятий новий закон “Про податок з доходів фізичних осіб”, який значно зменшує граничну ставку податку з громадян. Однак прийняття нового ліберального податкового кодексу, в якому б були гармонізовані усі податки в Україні, все ж відкладене на невизначений час.

Наявність настільки негативної ситуації у податковій сфері України призводить до того, що велика частина суб'єктів підприємницької діяльності діє у тіньовій економіці. Можливість існування тіньової економіки пов'язана з високим рівнем корупції в Україні. Так, згідно з даними організації “Transparency International”, у 2000 році за рівнем корупції Україна займала вісімдесят сьоме місце з дев'яноста досліджуваних країн. Гірша ситуація склалася тільки в Югославії і Нігерії.Можливість існування тіньової економіки пов'язана з високим рівнем корупції в Україні. Так, згідно з даними організації Transparency International, у 2000 році за рівнем корупції Україна займала вісімдесят сьоме місце з дев'яноста досліджуваних країн. Гірша ситуація склалася тільки в Югославії і Нігерії [233, С. 80].

Для іноземних інвесторів (крім компаній з офшорних зон) ця ситуація є вкрай неприйнятною. Це пов'язано з тим, що для ТНК, які діють у світовому масштабі, імідж “чесної компанії” є більш значною цінністю, ніж швидко отриманий прибуток від операцій у тіньовій економіці. Тому більшість стратегічних закордонних інвесторів в Україні діють легально, що ставить їх у дискримінаційне становище порівняно з бізнесом у тіньовій економіці, витрати якого через відсутність митних і податкових платежів знаходяться на більш низькому рівні.Для іноземних інвесторів (крім компаній з офшорних зон) ця ситуація є вкрай неприйнятною. Це пов'язано з тим, що для ТНК, які діють у світовому масштабі, імідж чесноїкомпанії є більш значною цінністю, ніж швидко отриманий прибуток від операцій у тіньовій економіці. Тому більшість стратегічних закордонних інвесторів в Україні діють легально, що ставить їх у дискримінаційне положення порівняно з бізнесом у тіньовій економіці, витрати якого через відсутність митних і податкових платежів знаходяться на більш низькому рівні [244].

Серед країн СНД найбільш привабливі умови щодо залучення прямих закордонних інвестицій створені в Азербайджані, Казахстані і Молдові. Однак аналіз, проведений у четвертому розділі, свідчить про те, що закордонні інвестиції, залучені до країн СНД, не призвели до підвищення міжнародної конкурентоздатності їхніх національних економік. При цьому в багатьох випадках діяльність у країнах СНД підприємств з іноземним капіталом негативно впливає на торговельний баланс, сальдо послуг і доходів від закордонних інвестицій, що призводить до постійного відтоку капіталів із країн за поточними операціями.

Найгірший стан балансу поточних операцій спостерігається в країнах, які залучили значні обсяги ПЗІ (у порівнянні з розмірами національних економік). До цих країн належать Азербайджан, Казахстан і Молдова. У них відношення активів іноземних ТНК до ВВП дорівнює відповідно 81,4%, 51,9% і 28,8%.Найгірший стан балансу поточних операцій спостерігається в країнах, які залучили значні обсяги ПЗІ (у порівнянні з розмірами національних економік). До цих країн належать Азербайджан, Казахстан і Молдова. У них відношення активів іноземних ТНК до ВВП дорівнює відповідно 81,4%, 51,9% і 28,8% [242].

Для України цей показник значно менше (10,5%), а баланс поточних операцій є досить стабільним, і його сальдо не призводить до збільшення зовнішньої заборгованості національної економіки. Дослідження довело, що девальвація української гривні, яка відбувалася під час фінансової кризи 1998, значно поліпшила торговельний баланс країни. Завдяки цьому, баланс поточних операцій України, починаючи з 1999 року, постійно приймає позитивні значення, що значно краще відповідних показників Казахстану, Азербайджану і Молдови.

У Росії відношення активів іноземних ТНК до ВВП є мінімальним - 4,4%, а сальдо балансу поточних операцій постійно приймає позитивні значення. Наявність постійного позитивного сальдо балансу поточних операцій дозволило Росії поступово перетворитися з країни-реципієнта закордонних інвестицій у донора міжнародної фінансової системи.

У Росії відношення активів іноземних ТНК до ВВП є мінімальним - 4,4%, а сальдо балансу поточних операцій постійно приймає позитивні значення. Наявність постійного позитивного сальдо балансу поточних операцій дозволило Росії поступово перетворитися з країни-реципієнта закордонних інвестицій у донора міжнародної фінансової системи.

ВИСНОВКИ

За результатами проведеного дослідження автором було зроблено наступні висновки та рекомендації, які характеризуються науковою новизною та мають широке теоретичне та практичне значення:

Наприкінці ХХ - на початку ХХI сторіччя основні показники діяльності ТНК (прямі закордонні інвестиції, активи, валовий продукт, експорт і продажі закордонних філій) збільшуються швидшими темпами, ніж світовий експорт і валовий внутрішній продукт. При цьому зростання могутності транснаціональних корпорацій у першу чергу досягається за рахунок прямих закордонних інвестицій: один долар вкладених ПЗІ призводить до збільшення активів ТНК на 3,81 долара, продажів - на 2,66 долара.

В останні роки відбулася істотна зміна інвестиційної стратегії ТНК: основні потоки ПЗІ (більше 80%) тепер спрямовуються на фінансування операцій по злиттям і поглинанню. Це означає те, що ТНК воліють не створювати нові виробничі потужності за кордоном, а купують уже діючі підприємства, які випускають продукцію і мають свою частку на національному ринку. Ця стратегія дозволяє ТНК у найкоротший термін і при відносно невеликих витратах (якщо операція здійснюється в країнах, що розвиваються, чи в країнах з перехідною економікою) вийти на ринок приймаючої країни. Нова стратегія ТНК нівелює основні позитивні наслідки залучення прямих закордонних інвестицій для приймаючої країни, тому що купівля ТНК місцевої компанії може і не супроводжуватися передачею новітніх технологій, значним збільшенням робочих місць і зростанням експортних постачань. Можливий навіть зворотний ефект, пов'язаний з ростом імпорту через те, що в більшості випадків ТНК віддають перевагу купівлі за трансфертними цінами комплектуючих і сировини у своїх виробничих структурах за кордоном. Крім цього, за припливом ПЗІ через досить короткий термін спостерігається відтік із країни капіталу, що вивозиться іноземним інвестором як доход від своїх інвестицій.Однак при цьому для приймаючої країни нівелюються основні позитивні наслідки залучення прямих закордонних інвестицій, тому що покупка ТНК місцевої компанії може і не супроводжуватися передачею новітніх технологій, значним збільшенням робочих місць і зростанням експортних постачань. Можливий навіть зворотний ефект, пов'язаний з ростом імпорту через те, що в більшості випадків ТНК віддають перевагу купівлі за трансфертними цінами комплектуючих і сировини у своїх виробничих структурах за кордоном. Крім цього, слідом за припливом ПЗІ через досить короткий проміжок часу спостерігається відтік із країни капіталу, що вивозиться іноземним інвестором як доход від своїх інвестицій.

За останні десятиріччя більшість країн, що розвиваються, опинилися в глибокій економічній кризі, для виходу з якої вони готові прийняти інвестиції ТНК практично на будь-яких умовах. Дискусії могли продовжуватися ще довго, якби економічна і політична ситуація у світі не припинила їх. Більшість країн, що розвиваються, опинилися в глибокій економічній кризі, для виходу з якої вони готові прийняти інвестиції ТНК практично на будь-яких умовах.Це призвело до того, що спроби створення єдиного міжнародного документа, який передбачав би механізм захисту від несправедливої поведінки ТНК чи дій, що побічно шкодять приймаючій країні, були припинені.

Серед промислово розвинутих країн найбільшу інвестиційну привабливість має економіка США. Однак вплив діяльності підприємств із закордонними інвестиціями на американську економіку є негативним. Це пов'язано з тим, що, хоч діяльність закордонних філій і призводить до збільшення обсягів американського ВВП, приплив прямих закордонних інвестицій у США істотно погіршує конкурентні позиції національних виробників стосовно іноземних транснаціональних корпорацій: ПЗІ стимулюють імпорт продукції до США і не здійснюють позитивного впливу на динаміку американського експорту. Серед країн регіону найбільшу інвестиційну привабливість має економіка США. Однак вплив діяльності підприємств із закордонними інвестиціями на американську економіку є негативним. Це пов'язано з тим, що, хоч діяльність закордонних філій і призводить до збільшення обсягів американського ВВП, приплив прямих закордонних інвестицій у США істотно погіршує конкурентні позиції національних виробників стосовно іноземних транснаціональних корпорацій: ПЗІ стимулюють імпорт продукції до США і не здійснюють позитивного впливу на динаміку американського експорту. Збільшення обсягів ПЗІ в американську економіку також призводить до постійно зростаючого відтоку капіталу із США: зростає обсяг вивезення прибутків від закордонних інвестицій, що призводить до погіршення сальдо доходу від закордонних капіталовкладень; постійно збільшується негативне сальдо балансу поточних операцій (його сумарне сальдо з 1980 по 2001 роки склало -2 трильйони 899 мільярда доларів, що показує справжні розміри заборгованості економіки США).

В останнє десятиріччя кожна з країн Латинської Америки намагалася створити на своїй території інвестиційний клімат, що є привабливим для закордонних інвесторів. У цьому найбільшого успіху досягли Бразилія, Аргентина і Чилі, що пояснюється як місткістю їхніх національних ринків (Бразилія й Аргентина) так і досить ефективною системою державного регулювання інвестиційних процесів. Аналіз, проведений у роботі, дозволив зробити висновок про те, що кожна з країн Латинської Америки намагалася створити на своїй території інвестиційний клімат, що є привабливим для закордонних інвесторів. У цьому найбільшого успіху досягли Бразилія, Аргентина і Чилі, що пояснюється як місткістю їхніх національних ринків (Бразилія й Аргентина) так і досить ефективною системою державного регулювання інвестиційних процесів. Однак в країнах регіону, які залучили найбільші обсяги ПЗІ (Бразилія й Аргентина), діяльність закордонних філій не тільки не сприяє підвищенню міжнародної конкурентоздатності національних економік, а, навпаки, через свій внесок у негативне сальдо балансу поточних операцій, призводить до збільшення зовнішнього боргу національних економік. Це, у свою чергу, стало однією з причин валютно-фінансової кризи, яка вразила Аргентину наприкінці 2001 року.Дослідження наслідків припливу інвестицій ТНК у держави Латинської Америки показало, що в країнах регіону, які залучили найбільші обсяги ПЗІ (Бразилія й Аргентина), діяльність закордонних філій не тільки не сприяє підвищенню міжнародної конкурентноздатності національних економік, а, навпаки, через свій внесок у негативне сальдо балансу поточних операцій призводить до збільшення зовнішнього боргу національних економік. Це у свою чергу стало однією з причин валютно-фінансової кризи, яка вразила Аргентину наприкінці 2001 року.

Наслідок операцій ТНК для національних економік в більшості країн Азії й Океанії у цілому є позитивним (за винятком Австралії, в якій, як і в країнах Латинської Америки, спостерігається стабільно негативний баланс поточних операцій). При цьому максимального виграшу від участі в міжнародній виробничій діяльності досягли Японія, Сингапур і Китай. Аналіз операцій ТНК у країнах Азії й Океанії показав, що їхній наслідок для національних економік в більшості досліджуваних країн у цілому є позитивним (за винятком Австралії, в якій, як і в країнах Латинської Америки, спостерігається стабільно негативний баланс поточних операцій). При цьому максимального виграшу від участі в міжнародній виробничій діяльності досягли Японія, Сінгапур і Китай. Разом з тим, слід зазначити, що наприкінці 90-х років спостерігалося значне збільшення відтоку капіталу з Китаю, якій вивозиться іноземними інвесторами як доход від своїх інвестицій. Це призводить до зменшення позитивного сальдо балансу поточних операцій країни.

На прикладі Південної Кореї, виявлений взаємозв'язок між станом балансу поточних операцій країни та обмінним курсом національної валюти. Так баланс поточних операцій Кореї у період з 1980 по 1997 роки майже постійно був негативним. Однак після фінансової кризи, яка призвела до істотної девальвації національної валюти, ситуація змінилася: баланс поточних операцій Кореї став позитивним та у 1998 році досяг найбільшого за всю історію країни значення. Це дає підставу вважати, що девальвація національної валюти, навіть в умовах фінансової кризи, сприяє підвищенню міжнародної конкурентоспроможності національної економіки.

Серед країн Європейського Союзу найбільш ліберальні умови для інвестиційної й економічної діяльності ТНК створені у Великій Британії і Нідерландах. У Франції та в Італії втручання держави в економіку є значним. Наслідком цієї ситуації є те, що частка ввезених ПЗІ у ВВП для Великої Британії і Нідерландів значно перевищує відповідні показники Франції й Італії.

Активна участь країн Європейського Союзу у міжнародному русі капіталу здійснює істотний позитивний вплив (за винятком Великої Британії) на підвищення конкурентоздатності їхніх національних економік. Це, насамперед, обумовлено тим, що у всіх досліджуваних країнах ЄС вивезені прямі закордонні інвестиції перевищують ввезені ПЗІ. У результаті позитивний внесок від діяльності європейських ТНК за кордоном значно перевищує негативні наслідки від дій у Європі компаній з іноземними інвестиціями, головною метою яких є максимізація прибутку іноземної транснаціональної корпорації.

На даному етапі розвитку інтеграційних процесів у Європі особливу привабливість для закордонних інвесторів мають Польща, Угорщина і Чехія. Це пов'язано з їх можливим швидким вступом до ЄС і одержанням компаніями, зареєстрованими на їхній території, вільного доступу до місткого європейського ринку. Високий міжнародний інвестиційний рейтинг Польщі, Угорщини і Чехії також обумовлений стабільністю і відкритістю системи державного регулювання в цих країнах. Закордонні інвестори упевнені, що вони будуть діяти згідно з національним законодавством, що встановлює чіткі “правила гри” як для національного бізнесу, так і для державних службовців.

Ринкові реформи, здійснені в країнах Центральної і Східної Європи і засновані на активному залученні закордонних інвестицій, не призвели до загального підвищення конкурентоспроможності продукції, виробленої в національних економіках. ТНК, що діють у країнах ЦСЄ, у першу чергу зацікавлені у збільшенні доходів і обсягів виробництва всередині власної корпоративної структури. Реалізуючи цю стратегію, ТНК через мережу своїх закордонних філій підвищують обсяг продажу власної продукції, виробленої поза країнами ЦСЄ. Це призводить до збільшення імпорту країн-реципієнтів ПЗІ, що істотно погіршує їхні торговельні баланси, а в деяких випадках і сальдо послуг. У результаті баланси поточних операцій усіх досліджених країн Центральної і Східної Європи за усі роки ринкових реформ приймали тільки негативні значення. При цьому найгірші показники поточних операцій спостерігаються у Польщі, в економіку якої надійшли найбільші обсяги ПЗІ, а найкращі (відносно інших досліджуваних країн ЦСЄ) - у Болгарії, куди надійшли найменші обсяги прямих закордонних інвестицій.

У країнах СНД інвестиційний клімат є не привабливим для закордонних інвестицій. Це обумовлено складністю і заплутаністю нормативно-правової бази державного регулювання економічними процесами; слабкістю і нерозвиненістю системи судової влади, що не дозволяє суб'єктам підприємницької діяльності у випадку порушення їхніх прав одержати захист у судових органах; низькою купівельною спроможністю населення; дискримінаційним ставленням промислово розвинутих країн до держав СНД (унаслідок цього більшість країн СНД не є членами Світової організації торгівлі, що обмежує можливості експорту продукції, виробленої на їхній території).

В Україні, у доповненні до перелічених недоліків, значні проблеми існують і у податковій сфері. Це викликано Аналіз свідчить про те, що в Україні, у доповненні до перелічених недоліків, значні проблеми існують і у податковій сфері. Це викликано наступними причинами:практично повною безконтрольністю діяльності Державної податкової адміністрації, яка підпорядкована тільки Президенту України; наявністю великої кількості різноманітних податків; високим рівнем податків; невизначеністю у трактуваннях податковою службою і судовими органами нормативних і законодавчих актів України. Наявність настільки негативної ситуації у податковій сфері України призводить до того, що велика частина суб'єктів підприємницької діяльності діє у тіньовій економіці. Для іноземних інвесторів (крім компаній з офшорних зон) ця ситуація є вкрай неприйнятною. Це пояснюється тим, що для ТНК, які діють у світовому масштабі, імідж “чесної компанії” є більш значною цінністю, ніж швидко отриманий прибуток від операцій у тіньовій економіці. Тому більшість стратегічних закордонних інвесторів в Україні діють легально, що ставить їх у дискримінаційне положення в порівнянні з бізнесом у тіньовій економіці, витрати якого, через майже повну відсутність митних і податкових платежів, знаходяться на більш низькому рівні.Наявність настільки негативної ситуації у податковій сфері України призводить до того, що велика частина суб'єктів підприємницької діяльності діє у тіньовій економіці. Для іноземних інвесторів (крім компаній з офшорних зон) ця ситуація є вкрай неприйнятною. Це пояснюється тим, що для ТНК, які діють у світовому масштабі, імідж чесноїкомпанії є більш значною цінністю, ніж швидко отриманий прибуток від операцій у тіньовій економіці. Тому більшість стратегічних закордонних інвесторів в Україні діють легально, що ставить їх у дискримінаційне становище в порівнянні з бізнесом у тіньовій економіці, витрати якого через майже відсутність митних і податкових платежів знаходяться на більш низькому рівні.

Як і в Центральній та Східній Європі, вплив закордонних інвестицій на конкурентоспроможність національних економік країн СНД є негативним. Найгірший стан балансу поточних операцій спостерігається в країнах, які залучили значні обсяги ПЗІ (стосовно розмірів їх національних економік). До цих країн належать Азербайджан, Казахстан і Молдова. У Росії відношення активів іноземних ТНК до ВВП є мінімальним, а сальдо балансу поточних операцій постійно приймає позитивні значення.

До України великі обсяги ПЗІ ще не надійшли. У зв'язку з цим їх вплив на національну економіку не є вагомим і не призводить до суттєвого збільшення зовнішньої заборгованості національної економіки. Разом з тим, в Україні існують галузі (наприклад, нафтопереробна промисловість, деякі сфери зовнішньої торгівлі та харчового виробництва), де закордонні інвестори вже отримали монопольну владу. Внаслідок цього українські споживачі потрапляють у залежність від цінової політики іноземних ТНК.До України великі обсяги ПЗІ ще не надійшли. У зв'язку з цим їх вплив на національну економіку не є вагомим і не призводить до суттєвого збільшення зовнішньої заборгованості національної економіки. Разом з тим в Україні існують галузі (наприклад, нафтопереробна промисловість, деякі сфери зовнішньої торгівлі та харчового виробництва), де закордонні інвестори вже отримали монопольну владу. Внаслідок цього українські споживачі потрапляють у залежність від цінової політики іноземних ТНК. Ще більше шкодить Україні діяльність інвесторів, які зареєстровані в офшорних зонах. Так, у більшості операцій між ними і їх українськими філіями використовуються трансферні ціни, які дозволяють істотно знижувати доходи іноземних інвесторів в Україні (відповідно і податкові відрахування), а весь прибуток залишається в компаніях, зареєстрованих в офшорних зонах.

Зазначене вище дозволяє зробити загальний висновок про те, що глобалізація міжнародної інвестиційної, торговельної та виробничої діяльності сприяла зміцненню ринкової влади транснаціональних корпорацій, дозволила їм отримати монопольний контроль над більшістю ринків країн, що розвиваються, і держав СНД. Дослідженням доведено, що глобалізація міжнародної інвестиційної, торгівельної та виробничої діяльності сприяла зміцненню ринкової влади транснаціональних корпорацій, дозволила їм отримати монопольний контроль над більшістю ринків країн, що розвиваються, і держав СНД. З іншого боку, можливості національних урядів щодо регулювання діяльності філіалів ТНК, є обмеженими. Це обумовлено двома чинниками: наявністю у ТНК (завдяки значним фінансовим ресурсам та можливості створення новітніх технологій) конкурентних переваг стосовно місцевих компаній та значним тиском на національні уряди з боку могутніх міжнародних економічних організацій - МВФ і СОТ. Відмова від співробітництва з переліченими установами призводить до економічної ізоляції країни.З іншого боку можливості національних урядів щодо регулювання діяльності філіалів ТНК є обмеженими. Це обумовлено двома чинниками: наявністю у ТНК (завдяки значним фінансовим ресурсам та можливості створення новітніх технологій) конкурентних переваг стосовно місцевих компаній та значним тиском на національні уряди з боку могутніх міжнародних економічних організацій - МВФ і СОТ. Відмова від співробітництва з переліченими установами призводить до економічної ізоляції країни.

У цій ситуації вихід може бути знайдений лише у тому випадку, якщо промислово розвинуті країни зрозуміють, що доходи, які вони одержують від діяльності транснаціональних корпорацій, отримані за рахунок зменшення добробуту країн, що розвиваються, та погодяться на введення наддержавного регулювання діяльності ТНК, яке б враховувало й інтереси країн, що знаходяться поза “золотим мільярдом”.

У цій ситуації вихід може бути знайдений лише у тому випадку, якщо промислово розвинуті країни зрозуміють, що доходи, які вони одержують від діяльності транснаціональних корпорацій, отримані за рахунок зменшення добробуту країн, що розвиваються, та погодяться на введення наддержавного регулювання діяльності ТНК, яке б враховувало і інтереси країн, що знаходяться поза золотиммільярдом.

СПИСОК ОСНОВНИХ ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії та брошури

Якубовський С.О. Інвестиційна діяльність транснаціональних корпорацій та її вплив на конкурентоспроможність національних економік: Монографія. - Одеса: ОРІДУ УАДУ, 2002. - 394 с.

Якубовский С. Современные транснациональные корпорации: Регулирование деятельности и роль в мировой экономике. - Одесса: Астропринт, 1998. - 168с.88. Якубовский С. Современные транснациональные корпорации: Регулирование деятельности и роль в мировой экономике. - Одесса: Астропринт, 1998. - 168 с.94. Якубовський С. Вплив прямих закордонних інвестицій транснаціональних корпорацій на світовий економічний розвиток. - Одеса: Астропринт, 1999. - 87 с.

Якубовський С.О. Загальні тенденції розвитку теорії транснаціональних корпорацій. - Одеса: Астропринт, 1999. - 71 с. 93. Якубовський С. Загальні тенденції розвитку теорії транснаціональних корпорацій. - Одеса: Астропринт, 1999. - 71 с.

Якубовський С.О. Вплив прямих закордонних інвестицій транснаціональних корпорацій на світовий економічний розвиток. - Одеса: Астропринт, 1999. - 87 с.

Транснаціональні корпорації: навчальний посібник / В. Рокоча, О. Плотніков, В. Новицький, С. Якубовський та ін. - К.: Таксон, 2001. (автору належить 1,5 д.а.). Особистий внесок: проаналізовано особливості наддержавного регулювання діяльності ТНК.

Статті у спеціалізованих журналах і збірниках України та інших країн

Якубовський С.О. Етапи розвитку Генеральної Угоди по Торгівлі та Тарифам (ГАТТ) та її вплив на економіку України // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. - 1997. -№3. - С. 102-106.79. Якубовський С. Етапи розвитку Генеральної Угоди по Торгівлі та Тарифам (ГАТТ) та її вплив на економіку України // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. - 1997. -№3. - С. 102-106.

Якубовський С.О. Використання в Україні світового досвіду регулювання та захисту іноземних інвестицій // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. - 1997. - №4. - С. 81-85.

Якубовський С.О. Аналіз галузевої структури залучених в Україну прямих іноземних інвестицій (на прикладі Одеського регіону) // Міжнародна економіка. Зб. наук. пр. Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України. - 1998. - №17. - С. 17-22.82. Якубовський С. Аналіз галузевої структури залучених в Україну прямих іноземних інвестицій (на прикладі Одеського регіону) //Міжнародна економіка. Зб. наукових праць. Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України. - 1998. - №17. - С. 17-22.

Якубовський С.О. Особливості інвестиційної діяльності американських транснаціональних корпорацій в середині 90-х років // Міжнародна економіка. Зб. наук. пр. Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України. - 1998. - №20. - С. 13-19.85. Якубовський С. Особливості інвестиційної діяльності американських транснаціональних корпорацій в середині 90-х років // Міжнародна економіка. Зб. наукових праць. Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України. - 1998. - №20. - С. 13-19.80. Якубовський С. Використання в Україні світового досвіду регулювання та захисту іноземних інвестицій // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. - 1997. - №4. - С. 81-85.

Якубовський С.О. Прямі іноземні інвестиції та їх значення для економіки України // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. - 1998. - №1. - С. 86-89.

Якубовський С.О, Драган О.Г. Особливості розвитку зовнішньоекономічних зв'язків Одеського регіону в 90-і роки // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. - 1998. - №3. - С. 112-115. (автору належить 0,25 д.а.). Особистий внесок: визначено фактори, що впливають на конкурентоспроможність товарів, виготовлених в Одеському регіоні.

Якубовський С.О. Вплив прямих іноземних інвестицій на економічний стан в Україні // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. - 1998. - №4.- С. 97-101.

Якубовський С.О. Особливості регіональної спрямованості зовнішньоекономічних зв'язків підприємств Одеського регіону // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. - 1999. - №2. - С. 154-157.83. Якубовський С. Іноземні інвестиції, їх структура, обсяг та вплив на економіку України // Матеріали міжнародної наукової конференції Проблемиперехідноїекономіки. Кап-Дай, Франція - Одеса, Україна, 1998.86. Якубовський С. Вплив прямих іноземних інвестицій на економічний стан в Україні // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. - 1998. - №4.- С. 97-101.81. Якубовський С. Прямі іноземні інвестиції та їх значення для економіки України // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. - 1998. - №1. - С. 86-89.

Якубовський С.О. Аналіз організаційних форм транснаціональних корпорацій в автомобільній промисловості // Міжнародна економіка. Зб. наук. пр. Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України. - 1999. - №21. - С. 13-18.

Степаненко В.П., Якубовський С.О. Аналіз регіональної спрямованості зовнішньоекономічних зв'язків підприємств України (на прикладі Одеського регіону) // Наук.-практичний. зб. Академія праці і соціальних відносин федерації профспілок України. - 1999. - № 1. С. 99-102. (автору належить 0,2 д.а.). Особистий внесок: проаналізовано фактори, які впливають на регіональну структуру українського експорту та імпорту.

Якубовський С.О. Вплив діяльності американських транснаціональних корпорацій на економіку США // Міжнародна економіка. Зб. наук. пр. Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України. - 1999. - №22. - С. 3-7. 86. Якубовський С. Вплив прямих іноземних інвестицій на економічний стан в Україні // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. - 1998. - №4.- С. 97-101.

Якубовський С.О. Загальна структура зовнішньоекономічних зв'язків Причорномор'я в 1998 році (на прикладі Одеського регіону) // Міжнародна економіка. Зб. наук. пр. Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України. - 1999. - №. 23. - С. 18-23.

Якубовський С.О. Особливості конкурентних позицій ТНК, що випускають електроніку та енергоустаткування // Міжнародна економіка. Зб. наук. пр. Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України. - 2000. - №25. - С. 30-37.97. Якубовський С. Особливості конкурентних позицій ТНК, що випускають електроніку та енергоустаткування // Міжнародна економіка. Зб. наукових праць. Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України. - 2000. - №25. - С. 30-37.

Якубовський С.О. Аналіз основних чинників, що впливають на закордонні інвестиції країн Європейського Союзу // Міжнародна економіка. Зб. наук. пр. Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України. - 2000. - №26. - С. 135-140.

Якубовський С.О. Роль прямих зарубіжних інвестицій в розвитку економіки Одеського регіону // Актуальні проблеми державного управління: зб. наук. пр. Українська академія державного управління при Президентові України. Одеський філіал. - 2000. - Вип. 4 - C. 152-161.105. Якубовський С., Ерхаіс Р. Аналіз інвестиційної привабливості країн Африки (на прикладі держав Союзу Арабського Магрибу) // Актуальні проблеми міжнародних відносин. Зб. наукових праць. Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Інститут міжнародних відносин. - № 28. - 2001.- С. 208-216.98. Якубовський С. Аналіз основних чинників, що впливають на закордоні інвестиції країн Європейського Союзу // Міжнародна економіка. Зб. наукових праць. Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України. - 2000. - №26. - С. 135-140.

Якубовський С.О. Дослідження загальних тенденцій у діяльності ТНК, що випускають автомобілі й комплектуючі до них // Міжнародна економіка. Зб. наук. пр. Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України. - 2000.- № 27. - С. 174-183.

Якубовський С.О. Порівняльний аналіз впливу прямих зарубіжних інвестицій на платіжні баланси країн Європейського Союзу і України // Вісник Тернопільської академії народного господарства. - 2000. - №4. - С. 216-222.96. Якубовський С. Порівняльний аналіз впливу прямих зарубіжних інвестицій на платіжні баланси країн Європейського Союзу і України // Вісник Тернопольскої академії народного хазяйства. - 2000. - №4. - С. 216-222.99. Якубовський С. Дослідження загальних тенденцій у діяльності ТНК, що випускають автомобілі й комплектуючі до них // Міжнародна економіка. Зб. наукових праць. Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України. - 2000.- № 27. - С. 174-183.91. Якубовський С. Вплив діяльності американських транснаціональних корпорацій на економіку США // Міжнародна економіка. Зб. наукових праць. Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України. - 1999. - №22. - С. 3-7.

Якубовський С.О. Дослідження діяльності транснаціональних корпорацій у фармацевтичній промисловості // Міжнародна економіка. Зб. наук. пр. Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України. - 2000.- № 28. - С. 55-62.

Якубовський С.О. Вплив прямих зарубіжних інвестицій на розвиток зовнішньоекономічних зв'язків Одеського регіону // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. - 2000. - №3. - С. 191 - 196.

Якубовський С.О. Вплив глобалізації інвестиційної і виробничої діяльності на національні економіки // Зб. наук. пр. Вип. 13. - К.: Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки України, 2001.- С. 194-201.

Якубовський С.О., Ерхаіс Р. Порівняльний аналіз впливу прямих зарубіжних інвестицій на зовнішньоекономічні зв'язки промислово розвинутих країн і країн Північної Африки // Актуальні проблеми міжнародних відносин. Зб. наук. пр. Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Інститут міжнародних відносин. - № 27 (частина ІІІ). - 2001.- С. 230-242. (автору належить 0,4 д.а.). Особистий внесок: проаналізовано вплив зарубіжних інвестицій на зовнішньоекономічні зв'язки промислово розвинутих країн.

Якубовський С.О. Аналіз результатів діяльності підприємств з іноземними інвестиціями в Одеській області // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. Донецкий национальный университет. Часть ІІ. - 2001. - С. 523-525.101. Якубовський С. Аналіз результатів діяльності підприємств з іноземними інвестиціями в Одеській області // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. Донецкий национальный университет. Часть ІІ. - 2001. - С. 523-525.

Якубовський С.О., Страшний С. Аналіз діяльності компаній з іноземними інвестиціями в США // Міжнародна економіка. Зб. наук. пр. Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України. - 2001. - № 30. - С. 41-49. (автору належить 0,4 д.а.). Особистий внесок: проаналізовано вплив діяльності компаній з іноземними інвестиціями на платіжний баланс США.

Якубовський С.О., Ерхаіс Р. Аналіз інвестиційної привабливості країн Африки (на прикладі держав Союзу Арабського Магрибу) // Актуальні проблеми міжнародних відносин. Зб. наук. пр. Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Інститут міжнародних відносин. - № 28 (частина ІІІ).- 2001.- С. 208-216. (автору належить 0,35 д.а.). Особистий внесок: досліджено вплив іноземних інвестицій на економічний розвиток країн Північної Африки.

Якубовський С.О. Порівняльний аналіз особливостей регулювання припливу закордонних інвестицій у країни ЄС // Міжнародна економіка. Зб. наук. пр. Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України. - 2002. - № 32. - С. 35-44.

Якубовський С.О. Формування та ефективність реалізації інвестиційної політики в Україні // Зб. наук. пр. Спец. вип. 17 (частина ІІ). - К.: Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки України, 2002.- С. 8-14.

Якубовський С.О. Порівняльний аналіз інвестиційного клімату країн Латинської Америки // Міжнародна економіка. Зб. наук. пр. Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України. - 2002. - № 34. - С. 45-55.

Якубовський С.О. Аналіз інвестиційного клімату у Північноамериканській зоні вільної торгівлі // Міжнародна економіка. Зб. наук. пр. Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України. - 2002. - № 35. - С. 18-25.

Якубовский С.А. Роль прямых зарубежных инвестиций в экономике промышленно развитых стран // Белорусский журнал международного права и международных отношений. - 2002. - №1. - С. 96-99.

Друковані праці наукових конференцій

Якубовський С.О. Фінансова криза в Україні: причини та наслідки // Матеріали міжнародної наукової конференції “Валютно-фінансові проблеми ринкової трансформації (приклад України)”. - К., 1998. С. 279-283.87. Якубовський С. Фінансова криза в Україні: причини та наслідки // Матеріали міжнародної наукової конференції Валютно-фінансові проблеми ринкової трансформації (приклад України). - К., 1998. С. 279-283.84. Якубовський С. Особливості розвитку зовнішньоекономічних зв'язків Одеського регіону в 90-і роки // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. - 1998. - №3. - С. 112-115.

Якубовський С.О. Іноземні інвестиції, їх структура, обсяг та вплив на економіку України // Матеріали міжнародної наукової конференції “Проблеми перехідної економіки”. Кап-Дай, Франція - Одеса, Україна, 1998. C. 35-39.

Yakubovskiy S. When investments come to the Ukraine: The survey of financial indicators // Workshop in Trade and Development, Yale University, USA. 1999. 48 p.

Якубовський С.О., Ерхаіс Р. Аналіз світового досвіду регулювання іноземних інвестицій та його використання в Україні // Збірник доповідей Міжнародної науково-практичної конференції “Інвестиції ХХІ століття: регіональний аспект”. - Умань, 2000. С. 55-59. (автору належить 0,2 д.а.). Особистий внесок: запропоновано шляхи використання в Україні світового досвіду регулювання іноземних інвестицій.87. Якубовський С. Фінансова криза в Україні: причини та наслідки // Матеріали міжнародної наукової конференції Валютно-фінансові проблеми ринкової трансформації (приклад України). - К., 1998. С. 279-283.64. Степаненко В., Якубовський С. Аналіз регіональної спрямованості зовнішньоекономічних зв'язків підприємств України (на прикладі Одеського регіону) // Науково-практичний збірник. Академія праці і соціальних відносин федерації профспілок України. - 1999. - № 1. С. 99-102.102. Якубовський С. Вплив глобалізації інвестиційної і виробничої діяльності на національні економіки // Збірник наукових праць. Вип. 13. - К.: Науково-дослідний економічний інститут міністерства економіки України, 2001.- С. 194-201.100. Якубовський С. Дослідження діяльності транснаціональних корпорацій у фармацевтичній промисловості // Міжнародна економіка. Зб. наукових праць. Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України. - 2000.- № 28. - С. 55-62.

Якубовський С.О., Червонюк Л. Вплив діяльності підприємств з іноземними інвестиціями на економічну стабільність в Україні (на прикладі Одеського регіону) // Матеріали міжнародної конференції “Глобалізація економіки: нові можливості чи загроза людству”. Донецький державний університет економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановского. Том ІІ. - 2001. - С. 60-64. (автору належить 0,3 д.а.). Особистий внесок: проаналізовано вплив діяльності компаній з іноземними інвестиціями на економічний розвиток Одеського регіону.

АНОТАЦІЯ

Якубовський С.О. Інвестиційна діяльність транснаціональних корпорацій в умовах сучасного економічного розвитку. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.05.01 - світове господарство і міжнародні економічні відносини. Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, Київ, 2003.

Дисертацію присвячено дослідженню особливостей сучасних інвестиційних стратегій транснаціональних корпорацій та їх впливу на конкурентоспроможність національних економік.

Простежено еволюцію державного та наддержавного регулювання діяльності транснаціональних корпорацій. Виявлено основні конкурентні переваги провідних сучасних транснаціональних корпорацій. Побудовано регресійні моделі, які дозволяють кількісно та якісно проаналізувати взаємозв'язок між залученими і вивезеними прямими іноземними інвестиціями та основними економічними показниками двадцяти восьми країн. Досліджено вплив діяльності іноземних філій транснаціональних корпорацій на міжнародну конкурентоздатність національних економік. Запропоновано заходи щодо підвищення міжнародної конкурентоспроможності економіки України.

Ключові слова: транснаціональні корпорації, прямі іноземні інвестиції, іноземні філії, міжнародна конкурентоздатність, державне та наддержавне регулювання, інвестиційні стратегії.

АННОТАЦИЯ

Якубовский С.А. Инвестиционная деятельность транснациональных корпораций в условиях современного экономического развития. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора экономических наук по специальности 08.05.01 - мировое хозяйство и международные экономические отношения. - Институт мировой экономики и международных отношений НАН Украины, Киев, 2003.

Диссертация посвящена определению новой роли транснациональных корпораций в эпоху глобализации мирового хозяйства, выявлению особенностей регулирования инвестиционной деятельности ТНК, оценке с помощью регрессионного анализа реального влияния иностранных филиалов ТНК на конкурентоспособность двадцати восьми национальных экономик.

В исследовании на качественно новом уровне получило развитие определение роли транснациональных корпораций в мировой экономике, проанализированы особенности их инвестиционных стратегий в конце ХХ столетия и в начале ХХІ. Доказано, что возрастание могущества ТНК в первую очередь достигается за счет прямых зарубежных инвестиций.

Прослежено эволюцию надгосударственного регулирования деятельности транснациональных корпораций, определены факторы, влияющие на этот процесс. Доказано, что, несмотря на усилия большинства стран мира, на данном этапе развития мировой экономики не существует ни одного международного соглашения, которое на наднациональном уровне ограничивало или регулировало бы деятельность транснациональных корпораций, даже в сфере защиты окружающей среды.

Выявлено основные конкурентные преимущества транснациональных корпораций, действующих в автомобильной и фармацевтической промышленности, в производстве электроники и электрооборудования. Проанализирована динамика изменений объемов продаж, прибылей, капиталовложений, финансовой устойчивости, капитализации и производительности труда в сорока двух ведущих мировых ТНК.

Проведено сравнительный анализ эффективности государственного регулирования международного движения капитала, исследованы региональные особенности инвестиционного климата в Северной и Южной Америке, странах Азии, государствах Европейского Союза, странах Центральной и Восточной Европы. Показано, каким образом каждая из исследованных стран старается создать на своей территории инвестиционный климат, который был бы привлекательным для иностранных инвесторов.