Зауважимо, що протягом двадцяти років уряд Гонконгу проводив інтенсивну роботу, спрямовану на боротьбу з корупцією, і нині рівень корупції невисокий. Уряд підтримує прозору економіку, відкриті торговельні відносини, дозволяє вільний грошовий обіг тощо, тобто створює належні умови, за яких юридичні та фізичні особи мають змогу повністю виявити свої здібності. Сам уряд не є власником компаній, не володіє контрольним пакетом акцій великих гонконгських фірм (холдингові компанії).

Відомі економічні інституції світу визначають Гонконг як один з найбільш конкурентоспроможних ділових осередків світу. Цей загальний висновок підтверджують такі дослідження, як "Глобальна доповідь про світову конкурентоспроможність" (Global Competitiveness Ranking) Гарвардського Інституту з питань вивчення міжнародного розвитку, "Доповідь конкурентоспроможності Азії" Світового економічного форуму, "Вивчення світової конкурентоспроможності" (World Competitiveness Study) Міжнародного інституту розвитку управління та інших подібних організацій.

На підставі проведеного в дисертації дослідження узагальнюються чинники, що сприяли незаперечному економічному прогресу Гонконгу. Серед головних з них слід виділити економічну та фінансову свободу, ефективну податкову систему, урядову політику "невтручання" та законодавчого сприяння підприємництву, грошово-кредитну стабільність, відкритість до інвестицій, ефективну урядову протидію корупції, відсутність дискримінації та ін.

Уряд Гонконгу приділяє значну увагу підвищенню конкурентоспроможності як засобу зростання економічної ефективності в усіх галузях і сферах економіки. Коли мова йде про конкурентоспроможність, спеціалісти завжди порівнюють Гонконг з Сінгапуром. Гонконг та Сінгапур, які входять до групи "чотирьох драконів Азії", мають багато спільних рис у природно-географічних умовах, соціально-економічному устрої, у них розвинута, конкурентоспроможна економіка, стабільна політична атмосфера. Разом з тим у міру поглиблення глобалізації світової економіки поступово загострюється конкуренція між Гонконгом та Сінгапуром. Тому в дисертації дається порівняльний аналіз економічного розвитку Гонконгу та Сінгапуру, з тим щоб краще оцінити їх конкурентоспроможність. Це порівняння підтверджує, що, незважаючи на певні відмінності, які існують між Гонконгом і Сінгапуром, їх незаперечний економічний прогрес забезпечується низкою спільних основоположних чинників. Головні з них такі: 1) ліберальна економічна політика; 2) стабільна соціальна і політична атмосфера; 3) відкрита, недискримінаційна інвестиційна політика; 4) надання іноземним інвесторам податкових пільг та гарантій щодо вільного ввезення і вивезення капіталу та прибутків; 5) дієві урядові заходи у боротьбі з корупцією; 6) сучасна інфраструктура; 7) висококваліфіковані трудові ресурси.

Ці та ряд інших чинників і є тим підґрунтям, що забезпечує стабільний успішний розвиток і Гонконгу, і Сінгапуру. Загострення конкуренції між ними обумовлює прагнення кожного з них не відстати, утримати свої позиції, що, безперечно, сприяє економічному прогресу як цих країн, так і регіону в цілому.

Для України, яка сьогодні здійснює докорінні економічні реформи, досвід Гонконгу, як і Сінгапуру, в організації та стимулюванні підприємництва, залученні іноземних інвестицій, розвитку зарубіжних зв'язків, на нашу думку, становить незаперечний інтерес.

У дисертації розглядаються перспективи та умови економічного співробітництва України та Гонконгу. На жаль, сьогодні Україна слабо представлена на такому вигідному фінансовому і торговельному ринку, як Гонконг. Українські підприємці віддають перевагу пошуку ділових партнерів насамперед у Європі чи Америці, а вже потім - в інших регіонах. Гонконг і Україна знають один про одного дуже мало. На нашу думку, українським бізнесменам необхідно: по-перше, зосередити увагу на тих гонконгських компаніях, що вже знайомі з Україною і можуть самостійно оцінити перспективи, що відкриваються, а по-друге, докласти зусиль для надання гонконгським діловим колам якомога повнішої інформації про економіку України, з тим щоб розкрити їм можливості щодо вкладення капіталу в Україні. Автор вважає, що для налагодження економічного співробітництва між Гонконгом та Україною необхідно здійснити передусім такі кроки: 1) вивчити можливості сторін для співпраці у галузі високих технологій; 2) створити розгалужену об'єднану банківську систему (відкриття банківських філій на території України та Гонконгу); 3) відкрити торговельні представництва; 4) організувати у найближчому майбутньому виставки-ярмарки, обмін делегаціями, семінари з участю представників обох заінтересованих сторін; 5) організувати спільну підготовку кадрів для подальшого співробітництва. Це лише перший, але необхідний підготовчий етап на шляху до тривалої й продуктивної взаємодії Гонконгу та України задля взаємного процвітання й благополуччя.

На підставі проведеного дослідження можна зробити такі висновки.

1. Високі темпи економічного зростання Гонконгу пояснюються сукупністю історичних, економічних та інших чинників, які були своєчасно, послідовно та ситуаційно використано при раціональній та конструктивній ролі держави. Що стосується історичних чинників, то насамперед необхідно відзначити особливості розвитку економіки Гонконгу упродовж більш як століття як британської колонії. Особливість ця полягала в тому, що, незважаючи на політичну несвободу Гонконгу, він характеризувався економічною свободою та використовував переваги економіки найбільш розвинутої країни. Британська політика щодо Гонконгу будувалася на засадах постійного забезпечення умов для вільного розвитку економіки.

2. Відновивши свій політичний суверенітет над Гонконгом, Китайська Народна Республіка разом з тим зберегла високий ступінь економічної автономії Гонконгу. Ця автономія насамперед означала свободу ринкових відносин, що стало результатом втілення в життя закладеного в Конституції КНР і в китайських законах положення "одна держава - дві системи". ОАР Гонконг уповноважений самостійно вести свої адміністративні справи, користується автономією у фінансово-економічній, промислово-торговельній, транспортній галузях, в управлінні земельними і природними ресурсами, у сферах науки, техніки тощо.

3. У схемі економічного устрою ОАР Гонконг, що визначена в Основному законі, центральне місце посідають питання збереження капіталістичного ладу і охорони права приватної власності. Саме в цьому полягає головна особливість економічного устрою ОАР Гонконг і основна відмінність цього району від внутрішніх районів Китаю.

4. Основою сталого економічного розвитку Гонконгу є орієнтація на розвиток зовнішньоекономічних відносин та швидке реагування на зміни структури і динаміки світових ринків. Специфіка Гонконгу - невелика територія, обмеженість внутрішнього ринку тощо - обумовлюють визначальний характер зовнішніх чинників у розвитку економіки, насамперед зовнішньої торгівлі.

5. Головний зміст економічної політики гонконгського уряду можна охарактеризувати як "м'яке" втручання. Її сутність полягає в дотриманні філософії економічного лібералізму, активній підтримці зовнішньоекономічної діяльності, системи свободи підприємництва і ряду інших економічних свобод, що сприяють успішному розвиткові економіки та підвищенню добробуту населення. Розподіл та використання виробничих ресурсів, інвестицій, установлення цін на сировину та готову продукцію тощо регулюють не чиновники уряду, а ринковий механізм. Однак насправді це політика спрямована на максимальне спрощення бюрократичних процедур, створення через відповідні законодавчі акти сприятливого інвестиційного клімату, що стимулює конкуренцію, зміцнення ринкових механізмів, протидіє корупції в усіх сферах економіки тощо. Важливий чинник успішної діяльності урядових органів - професіоналізм та високі моральні якості їхніх працівників, відповідальність за доручену справу.

6. Втручання уряду в управління економікою на мікрорівні також мінімальне. Воно стосується лише розроблення правових режимів підприємництва, порядку створення та реєстрації підприємств, питань податкової політики тощо. Простий і зрозумілий режим оподаткування доходів фірм та громадян, низькі податкові ставки як для фізичних, так і для юридичних осіб є важливими чинниками стимулювання робочої сили та інвестицій. Уряд Гонконгу створює такий правовий режим, щоб матеріальні інтереси урядовців та підприємців безпосередньо не пересікалися, але вони постійно спілкуються, проводять взаємні консультації, створюються умови взаємної ефективності. Своєрідність розвитку бізнесу в Гонконзі пояснює його важливі особливості - співіснування різних форм підприємництва, ділові раціональні контакти і навіть взаємна підтримка різних організацій, підприємств, що забезпечує пропорційний, збалансований розвиток економіки Гонконгу. Саме завдяки цьому чиннику гонконгський бізнес відіграє таку роль у світовій економіці, яка значно переважає його розміри.

7. Економіка Гонконгу характеризується повною відкритістю і великою залежністю від торгівлі. Гонконг підтримує активні комерційні торговельні зв'язки з 200 країнами і районами світу, з них понад 80 країн заснували в Гонконзі свої консульства або торгпредства. Найбільшим торговельним партнером Гонконгу є Китай. Зростання торгівлі з континентальним Китаєм було одним з головних чинників, що забезпечили швидке відновлення економіки Гонконгу в післявоєнний період. На сучасному етапі економічні зв'язки з континентальним Китаєм залишаються визначальним чинником економічного прогресу Гонконгу, а ринок першого є стабільним стимулятором економічного зростання.

8. Історично в Гонконзі сформувався великий міжнародний торговельний і банківський капітал, тісно переплетений фінансовими і торговельними групами. Гонконг по праву вважається головним фінансовим центром Азії. Біля ста держав і районів заснували в Гонконзі свої банки як опорні пункти в Азіатсько-тихоокеанському регіоні; з найбільших 100 світових банків 85 мають свої відділення в Гонконзі; з усіх зареєстрованих банків Гонконгу понад 90% є іноземними банками, які контролюються іноземним капіталом. Висока репутація Гонконгу як міжнародного фінансового центру забезпечується добре керованою і прозорою системою, діючою відповідно до міжнародних норм і стандартів, в основі яких лежать принцип сумлінності та жорсткі заходи проти корупції.

9. Важливу роль в економічному розвитку Гонконгу відіграє чітка, налагоджена система інформації та комунікації. Гонконг - місто, яке першим у світі створило єдину мережу цифрового електронного зв'язку. Він посідає перше місце за ступенем використання міжнародних каналів електронного зв'язку, а за кількістю факсимільних апаратів на душу населення поступається тільки Японії. Уся інформація, яку можна отримати через різноманітні канали, стає базою для прийняття рішень економістів, інвесторів і бізнесменів і в кінцевому підсумку сприяє успішному економічному розвитку Гонконгу.