Методологія дослідження та бізнес-моделі розвитку транснаціональних корпорацій

Узагальнення сучасних теоретичних підходів обумовило формування принципово нової системи ресурсного забезпечення ТНК із виокремленням 5 видів ресурсів: інтелектуально-трудового, матеріально-виробничого, фінансового, інформаційного та інноваційного, пов'язані із відповідними ринками зовнішнього середовища (рис.4). Забезпечення ТНК окремими видами ресурсів має узгоджуватись із основною метою управління ними та призначене підвищувати ефективність бізнес-моделі розвитку ТНК.

В дисертації доведено, що активи людського капіталу характеризують уже сформовані і застосовані у виробництві продуктивні можливості людини (природні, набуті; явні, латентні), персоніфіковані залежно від засобу їх придбання та від функції у виробничій діяльності. Автор аргументує тісну залежність ефективності використання інтелектуально-трудового ресурсу від двох комплексних чинників. Першим є енвіроментальний вплив (сімейні чинники, суспільно-економічні, фірмові, загальні закономірності розвитку, структурні циклічні коливання економіки, традиції). Другий чинник автор характеризує якісними критеріями, які ранжуються у такий спосіб: мотивація; кваліфікація (галузева, внутрішньокорпоративна); мобільність (фахова - горизонтальна і вертикальна; територіальна; інтелектуальна - інформаційна мобільність та інтелектуальна міграція); духовна стабільність людини; здоров'я. Доведено, що вивчення особливостей людського середовища функціонування ТНК, гармонізація трудових відносин, інтеграція корпоративної культури та національних традицій, добір та підготовка персоналу, вирішення проблем експатріації зарубіжних менеджерів, формування системи оплати праці, а також розвиток людських ресурсів приймаючої країни дозволять досягти високої ефективності використання інтелектуально-трудового ресурсу ТНК.

У дисертації визначені та досліджені три основні вектори формування сучасної системи матеріально-виробничого забезпечення. По-перше, забезпечення основними виробничими фондами: обґрунтовано вибір їх територіальної локалізації на основі дослідження альтернативних методик аналізу території; надані рекомендації щодо створення транснаціональних консорціумів (5 типів) для мобілізації фінансового ресурсу, спрямованого на формування основних виробничих фондів з урахуванням диверсифікації ризиків. По-друге, забезпечення сировинними ресурсами і матеріалами: визначено та проаналізовано основні методи оволодіння зарубіжними природними ресурсами з максимальною вигодою як для ТНК, так і ресурсоволодіючої країни. По-третє, забезпечення екологічного контролю за виробництвом та використанням ресурсів, що має надзвичайно велике значення в контексті проблем охорони навколишнього середовища, інтересів ряду країн, що розвиваються, а також країн з перехідними економіками (до яких належить і Україна), які постали перед необхідністю вжити радикальних заходів для забезпечення власної екологічної безпеки.

На основі проведеного аналізу автором уточнено визначення фінансового ресурсу, по-перше, як сукупності централізованих і децентралізованих фінансових фондів у вигляді грошових коштів чи їх еквівалентів, акумульованих для забезпечення реалізації інформаційного, матеріально-виробничого, інноваційного та інтелектуально-трудового ресурсів дочірніх підрозділів та ТНК в цілому, а по-друге, як інтегруючого ресурсу саморозвитку потенціалу ТНК, що має дуалістичний характер, викликаний специфікою організації форми і методів міжнародної діяльності. Доведено, що фінансування інноваційної діяльності, забезпечує подальший розвиток наукової бази, кадрового потенціалу, відповідного рівня проведення наукових досліджень, розробку і освоєння наукомісткої конкурентної продукції. Автор наголошує, що ефективною функціональною формою фінансового ресурсу є венчурний капітал.

Розкрито ексклюзивний характер інноваційного ресурсу у зв'язку з його проникаючим впливом на формування і розвиток усіх детермінантів внутрішнього потенціалу ТНК: ресурсного забезпечення (наприклад, інтерактивні технології є інновацією інформаційного ресурсу), форми організації діяльності (віртуальні фірми), управління капіталом (симбіоз кредитної та дисконтної політики). Хоча інновації порушують рівновагу бізнес-моделі, проте вони акумулюють внутрішню енергію зростання і дають можливість переходу моделі у нову якість, значно підвищуючи її конкурентоспроможність. У роботі зазначається, що здатність інноваційного ресурсу генерувати високу активність структурних одиниць корпорації залежить від потенціалу інтелектуально-трудового та інформаційного ресурсу та ступеня їх залежності від енвіроментальних чинників.

У дослідженні акцентовано увагу на тому, що інформаційний ресурс об'єктивно повинен мати пріоритетний, стратегічний статус у контексті вирішення проблем побудови ефективних і безпечних управлінських систем та стабільної конкурентоспроможності корпорацій. Виявлено специфічні ознаки інформаційного ресурсу: а) здатність до самонакопичування та поновлювання; б) придатність для колективного використання; в) збереження апріорі корисних властивостей. Володіння повною, вірогідною, актуальною та оперативною інформацією надає корпорації ринкові переваги, знижує фінансовий ризик, ефективно підтримує прийняття рішень. Акцентовано увагу на диверсифікованості інформаційних потоків і показано, що переважна їх частина безпосередньо стосується системи бухгалтерського обліку та звітності, зокрема консолідованої, якій у дисертації приділяється особлива увага.

Розроблені автором форми звітності у складі агрегованих балансу корпорації, звіту про прибутки і збитки, агрегованого звіту про рух коштів, аналітичної записки мають мінімальні структурні відмінності, що полегшує їх наступну консолідацію. На основі поглибленого аналізу змісту і структури балансів дочірніх компаній ТНК, що належать до різних облікових систем (англо-американської: США, Австралії, Великобританії; континентальної: Данії, Німеччини; постсоціалістичних країн: Угорщини, Болгарії, України), розроблена авторська методика складання агрегованих балансів для кожної з них, що дозволяє уніфікувати інформаційне навантаження консолідованої звітності для адекватного сприйняття інформації різними користувачами. Проведений автором порівняльний аналіз методичних особливостей обліку ряду операцій (нарахування депресіації, оцінка матеріальних запасів, створення резервів) уможливив оцінку стану гармонізації облікових систем як процесу удосконалення інформаційного забезпечення ТНК. Доведено, що застосування певного облікового методу дозволяє впливати на величину балансового прибутку ТНК, регулювати приплив капіталу до ТНК, використовуючи гнучкість та динамічність інформаційного ресурсу.

У Розділі 4 “Ефективне управління капіталом транснаціональних корпорацій” досліджено процедури формування інтернальних, екстернальних, та дискреційних потоків капіталів; проаналізовано особливості їх управління та сформовано методологічні підходи до аналітичної оцінки фінансового стану суб'єктів капіталоруху ТНК.

Показано, що внутрішній потенціал саморозвитку ТНК безпосередньо залежить від ефективності управління потоками капіталу корпорації, оскільки компанія повинна бути впевнена в можливості залучення із різних джерел достатніх обсягів оборотних коштів як на короткотермінових, так і довготермінових проміжках часу, щоб забезпечити надійність усіх сфер міжнародної діяльності компанії. Для цього ТНК використовують специфічні композитивні структури, які обираються з огляду на оптимальне розміщення та управління капіталом у глобальному масштабі.

Управління рухом корпоративних капіталів має певні специфічні особливості, обумовлені процесами інтерналізації та екстерналізації транснаціональної діяльності. Зроблено авторські узагальнення, що наявність різних за економічним значенням фінансових потоків зумовлює їх поділ на: операційні, (робочий капітал - інтернальний і екстернальний; вхідний і вихідний); дискреційні (позитивний або негативний капітал).

Оскільки характер взаємин між учасниками капіталоруху ТНК проявляється через вибір інституціально диверсифікованих фінансових активів та інструментів, що використовуються у просторово-часовому вимірі, саме ідентифікація потоків капіталу як екстернальних, інтернальних та дискреційних є базовою при вирішенні поставленої у дисертації наукової проблеми.

Автор наголошує на наявність часового лагу між процесом формування капіталу за поточними операціями та інвестуванням. Поточні операції обслуговуються капіталом, який працює на формування прибутку і, таким чином, називається робочим. Зустрічний рух потоків робочого капіталу обумовлює наявність дискреційного (вільного) грошового потоку, який у позитиві дозволяє ТНК ліквідувати заборгованість; збільшити дивідендні виплати; розширити капіталовкладення шляхом випуску цінних паперів або прямого інвестування за певними напрямками діяльності. У негативі дискреційний потік унеможливлює фінансування інвестицій за рахунок власних потоків робочого капіталу і зумовлює пошук додаткових внутрішніх або зовнішніх джерел.

Для поглибленого розуміння формування та управління інтернальними потоками капіталів у роботі досліджено інтернальні фінансово-економічні механізм господарювання ТНК, що визначається взаємодією таких ключових компонентів: податкові умови діяльності ТНК, міжнародне позиціювання активів ТНК, трансфертні ціни, управління фінансовими потоками. Причому перші три компоненти є підставою для ефективного управління фінансовими потоками, а прийняття корпорацією рішення стосовно застосування певних інструментів капіталопереміщення залежить переважно від специфіки системи оподаткування.

Доведено, що ключовим елементом системи управління потоками екстернальних капіталів має стати кредитно-фінансова політика ТНК, яка може модифікуватись залежно від енвіроментальних умов та змін загальної концепції управління капіталорухом ТНК, набуваючи вигляду консервативної, агресивної, ліберальної чи хеджируваної. Наслідком оновленої кредитно-фінансової політики стають управлінські дії стосовно: 1) спрямування або залучення необхідних позикових коштів у процесі фінансової чи комерційної діяльності залежно від терміновості потреб; 2) обслуговування експортно-імпортної діяльності та пов'язаних із нею розрахунків. Доведено, що стимулюючи попит на свою продукцію, ТНК змушена регулювати рівень дебіторської заборгованості, виходячи із компромісу між прибутковістю та ризиком. Автором розроблена методика одночасної модифікації кредитної та інкасаційної політики, що забезпечує оптимізацію: а) нормативів кредитоспроможності; б) термінів кредиту; в) стратегії знижок і г) рівня витрат з інкасації у їх логічній взаємопов'язаності.

Враховуючи обернено пропорційну залежність між рівнем ризику та дохідністю позичкових операцій, автор пропонує розробляти кредитну політику так, щоб забезпечити баланс між ризикованістю та обережністю. Надмірна обережність позбавляє ТНК багатьох прибуткових можливостей, а надмірна ризикованість створює загрозу втрати не тільки доходу від процентів, а й запозичених коштів.

У дисертації дано порівняльну оцінку окремих (документарних і недокументарних) форм розрахунків, від яких залежить швидкість і гарантія одержання платежу. Це дало можливість визначити специфічні риси управління рухом грошових коштів у контексті формування динамічної полісистемної бізнес-моделі ТНК. Йдеться, з одного боку, про витрати, пов'язані із наданням кредиту або сплатою відсотків; трансакційні витрати, пов'язані із переказом грошових коштів та витрати у вигляді комісійних банківським установам, а з іншого - про співвідношення руху у часі, тобто визначення випереджувального, наступного, паралельного чи завершального руху товарів, документів, платежів, що дозволяє приймати рішення про застосування оптимальної схеми розрахунків з метою зменшення адміністративних витрат, і як наслідок - зростання прибутку.

Центральне місце у комплексі заходів щодо визначення ступеня обґрунтованості капіталовкладення чи надання позики, на думку автора, належить аналізу кредитоспроможності потенційного реципієнта капіталів, що є особливо важливим у контексті транснаціоналізації. Показано, що фінансовий стан не може бути охарактеризований будь-яким одним показником, тому прийняття рішення про надання кредиту вирішується в умовах багатокритеріальної задачі і множинності методів. Автором розроблена методика аналітичної оцінки фінансового стану суб'єктів капіталоруху ТНК з виділенням двохмодульної структури аналітичної роботи (експрес-аналізу та поглибленого аналізу). Оцінена значущість окремих груп індикаторів та можливість їх розрахунку на основі консолідованої звітності ТНК; обґрунтована їх універсальна система для проведення експрес-аналізу кредитоспроможності реципієнта капіталу в розрізі окремих модулів. До останніх зараховують майновий потенціал фірми, ліквідність і платоспроможність, фінансова стабільність, ділова активність, прибуток і рентабельність. Застосування системного підходу дозволило удосконалити оцінку кредитоспроможності реципієнта капіталів із виявленням та узагальненням напрямів (оцінка бізнес-ризику, фінансово-майновий аналіз); параметрів (фінансовий стан, здатність акумулювати капітал, оцінка застави); системи методів (аналіз коефіцієнтів, прогнозування ймовірності банкрутства, ранжування; експертно-аналітичної діагностики, нейронних систем, карти Кохонена).

Доведено, що такий підхід до оцінки фінансового стану суб'єктів капіталоруху забезпечує ефективне управління транснаціональним капіталом з адекватним ризик-менеджментом.

Висновки

Проведене дисертаційне дослідження сприяє вирішенню важливої та актуальної наукової проблеми формування бізнес-моделі розвитку ТНК і дозволяє зробити наступні методологічні та науково-практичні висновки:

1. У розвитку світової економіки останніх десятиліть домінують процеси глобалізації, що визначають напрями і пріоритети сучасного етапу інтернаціоналізації, впливаючи на стратегічні інтереси всіх суб'єктів бізнесу, серед яких чільне місце належить транснаціональним корпораціям. Особливого значення за таких умов набувають фактори регулятивної дієздатності держави, яка повинна, з одного боку, створювати умови для реалізації зростаючого потенціалу міжнародної взаємодії, а з іншого, забезпечувати національні пріоритети економічного розвитку. Враховуючи економічну ситуацію, що склалася в Україні, йдеться не лише про залучення прямих іноземних інвестицій, але й про створення вітчизняних ТНК. Держава має селективно сприяти транснаціоналізації власної економіки, регулюючи і контролюючи критичну масу ТНК на основі кількісних і якісних критеріїв.

2. Зростання потужності сучасних ТНК, безпрецедентний масштаб та діапазон форм їх діяльності зумовили новітні підходи до їх дослідження, що віддзеркалилось у чотирьох напрямках (концепція інтерналізації економічних зв'язків, концепція конкурентних переваг, концепція інтернаціоналізаційного процесу та філософсько-ідеологічна концепція). Саме вони, на думку автора, найбільш адекватно відображають якісні структурні зрушення у світовій економіці та інтегративно пояснюють транснаціональну мікро- та макро-мотивацію.

3. Формування умов стійкого економічного зростання країни залежить від можливості національних ТНК оптимізувати капіталопотоки, що зумовлено, з одного боку, їх спроможністю гнучкого реагування на динамічні процеси екстернального та інтернального середовища, та з другого - наявністю внутрішнього потенціалу саморозвитку, який формує потужність ТНК і забезпечує їй фінансову стабільність. Така причинно-наслідкова взаємопов'язаність об'єктивно формує системну основу для розробки бізнес-моделі розвитку ТНК. Внутрішній потенціал саморозвитку ТНК детермінується організаційними формами їх функціонування, системою ресурсного забезпечення та здатністю ефективного управління капіталом, композиційний симбіоз яких визначається авторською інтерпретацією теорії вартісного циклу. Особливості сучасного глобального середовища та фактори його прямого й опосередкованого впливу на діяльність транснаціональних структур мають складний і суперечливий характер. Загалом, взаємозв'язок чинників міжнародної діяльності ТНК та елементів зовнішнього середовища формує сприятливий чи ризикований клімат і вимагає адекватної реакції корпорацій на його динаміку. Постійна рухливість середовища змушує ТНК своєчасно приймати рішення щодо зміни бізнес-моделі для покращення своїх ринкових позицій або їх утримання.

4. Архітектурна модифікація бізнес-моделі відбувається за різними сценаріями: а) часткова динаміка, коли змінюється один системний елемент моделі; б) повна динаміка, коли одночасно зазнають змін всі системні елементи моделі; в) повна статика, коли жоден із системних елементів моделі протягом певного періоду часу не має змін та г) розширення моделі за рахунок нового елемента, ідентифікованого автором як соціальна мотивація. Тенденція скорочення життєвого циклу бізнес-моделей змушує ТНК активно вести пошук їх майбутніх варіантів. Лише при постійному оновленні бізнес-моделі ТНК може розраховувати на новий цикл зростання капіталу. Розширення динамічної полісистемної бізнес-моделі за рахунок введення нового компонента (соціальної мотивації), який на відміну від інших компонентів, безпосередньо взаємопов'язаних та прямо впливаючих на міграцію транснаціонального капіталу, характеризується певною специфікою, а його зв'язок з іншими елементами бізнес-моделі може бути дотичним, охоплюючим або проникаючим. Прагнення ТНК гуманізувати наслідки своєї діяльності повинні зростати, відповідно до чого соціальна мотивація може по-різному впливати на ефективність бізнес-моделі та її динаміку.

5. Апріорі міжнародний характер експансіоністської діяльності ТНК передбачає їх активне позиціонування на взаємопов'язаних ринках товарів, послуг, інвестицій, інновацій, робочої сили, структура яких динамічно розвивається, що вимагає постійного вдосконалення наявних та пошук нових форм організації транснаціонального бізнесу. Це забезпечується застосуванням контрактних форм і стратегічних альянсів, які відрізняються потужністю міжфірмової залежності партнерів; злиттів і поглинань; створенням нових структурних одиниць, виробничих підприємств чи відокремлених підрозділів, що властиве для поведінки ТНК, у країнах, які розвиваються. На сьогодні, вирішальною умовою зростання своєї економічної могутності та конкурентоспроможності ТНК вбачають участь у процесах злиттів та поглинань компаній, які виступають домінуючою формою інвестування (до 99% ПЗІ) у високорозвинених країнах на відміну від країн, що розвиваються, де превалює заснування нових підрозділів ТНК (до 70%). За таких умов суттєво коригуються організаційні стратегії ТНК, які все більше набувають рис глобальності.

6. Висока ринкова вартість, ефективність виробничої діяльності компаній досягається через оптимізацію структури ресурсокористування. Оновлена структура ресурсного забезпечення ТНК включає фінансовий, матеріально виробничий, інтелектуально-трудовий, інформаційний та інноваційний ресурси, які акумулюються і перерозподіляються на відповідних ринках. Забезпечення ТНК окремими видами ресурсів має узгоджуватись із стратегією корпоративного управління, сприяючи зміцненню внутрішнього потенціалу саморозвитку транснаціональних корпорацій.

7. Фундаментальним елементом інформаційного ресурсу є система бухгалтерського обліку, яка має базуватись на уніфікованій структурі форм агрегованої звітності ТНК, оскільки методики їх підготовки мають відмінності за умов існування різних облікових систем (англо-американської, континентальної, постсоціалістичних країн). Комплекс запропонованих автором заходів спрямований на формування консолідованої транснаціональної звітності, із адекватним сприйняттям її інформаційного навантаження різними користувачами та для оперативного реагування на результати господарської діяльності кожної структурної одиниці корпорації. Обґрунтований підхід до використання методичних особливостей обліку (нарахування депресіації, оцінки матеріальних запасів, створення резервів) дозволяє впливати на формування величини балансового прибутку, регулювати приплив капіталу до ТНК, використовуючи гнучкість та динамічність інформаційного ресурсу.

8. Нові концептуальні підходи до управління капіталом ТНК у процесі формування і розвитку запропонованої бізнес-моделі враховують виявлені його специфічні особливості, обумовлені процесами інтерналізації (внутрішньокорпоративні за сутністю та міжнародні за характером потоки капіталів); та екстерналізації (міжкорпораційні вхідні та вихідні капіталопотоки). Структура управління екстернальними потоками операційних капіталів інтегрує ієрархічні, управлінські та наслідкові зв'язки та елементи: кредитно-фінансова політика (хеджирувана, агресивна, консервативна, ліберальна), види кредитних ресурсів (фінансові, комерційні; довгострокові, короткострокові), умови експортно-імпортних розрахунків (негайна, попередня та відстрочена оплата) результати управління (валовий дохід, прибуток, висока ринкова вартість). Стратегія управління інтернальними потоками капіталу визначається взаємодією таких факторів як податкові умови, міжнародне позиціювання активів, трансфертні ціни. Зустрічний рух потоків операційного капіталу обумовлює наявність дискреційного грошового потоку, управління яким має свою специфіку залежно від його характеру.

9. Центральне місце у визначенні ступеня обґрунтованості фінансово-інвестиційних рішень ТНК посідає аналіз кредитоспроможності потенційного реципієнта капіталів. Оцінка бізнес-ризику передбачає аналіз зовнішнього ринкового середовища, якості управління фірмою, характеру взаємовідносин із її клієнтами тощо. При цьому фінансовий стан не може бути охарактеризований будь-яким одним показником, а прийняття рішення про надання кредиту чи інвестування стає багатокритеріальною задачею, яка вирішується із застосуванням комплексу методів, селекція яких проведена в дисертації.

Публікації автора за темою дисертації

1. Руденко Л.В Управління потоками капіталів у сучасній бізнес-моделі функціонування транснаціональних корпорацій: Монографія. - К.: Кондор, 2004. - 480 с. (28,7 друк. арк.).

2. Руденко Л.В. Експертно-аналітична діагностика фінансової діяльності ТНК /у монографії Стратегії економічного розвитку в умовах глобалізації. /За ред. д-ра екон. наук, проф. Д.Г. Лук'яненка. - К.: КНЕУ, 2001. - С. 262-275. (1,0 друк. арк.).

3. Бровков С.М., Руденко Л.В. Валютно-фінансові механізми в міжнародному бізнесі: світовий досвід та українська практика. Монографія. - К.: ТОВ “Агентство” Україна”, 2001. - 380 с. (автору належить 18,91 друк. арк., розділи 1, 2, 3, 4, 5, 6.1, 6.2, 7, 8.1, 8.3, 8.5).

4. Руденко Л.В. Облік і контроль в умовах трансформації до міжнародних стандартів: Монографія. - К: Вища школа, 1998. - 163 с. (8,0 друк. арк.).

5. Руденко Л.В. Організація міжнародних кредитно-розрахункових операцій в банках: Навчальний посібник. - Полтава: ПКІ, 1999. - 235 с. (9,5 друк. арк.).

6. Руденко Л.В., Подольська В.О., Яріш О.В. Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства: Навчальний посібник. - К.: НМЦ “Укоопосвіта”, 2000. - 422 с. (автору належить 8,4 друк. арк., розділ І “Аналіз фінансово-господарської діяльності промислових підприємств”, С. 7-135).

7. Руденко Л.В. Організація міжнародних кредитно-розрахункових операцій в банках: Посібник. - 2-ге вид. - К.: Видавничий центр “Академія”, 2002. - 376 с. (22,06 друк. арк.).

8. Руденко Л.В. Розрахункові та кредитні операції в зовнішньоекономічній діяльності підприємства: Підручник. - К.: Лібра, 2002. - 304 с. (24,51 друк. арк.).

9. Руденко Л.В. Міжнародні кредитно-розрахункові і валютні операції: Підручник. - К.: ЦУЛ, 2003. - 616 с. (39,0 друк. арк.).

10. Руденко Л.В. Транснаціональні корпорації: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. - К.: КНЕУ, 2004. - 227 с. (13,25 друк. арк.).

11. Верига Ю.А., Руденко Л.В. Облік і аудит резервів: Українська практика та міжнародний досвід // Світ бухгалтерського обліку. 1998. - № 2(8). - С. 66-74. (0,5 друк. арк., особисто автору належить - 0,35 друк. арк.; досліджені методи нарахування резервів по безнадійних боргах, виконані аналітичні розрахунки та складені схеми організації облікових робіт).

12. Руденко Л.В. Україна в умовах глобалізації світової економіки та регіонального співробітництва // Регіональні перспективи. - 1999. - № 4(7). - С. 90-92. (0,65 друк. арк.).

13. Руденко Л.В. Проблеми аналітичності річного звіту мультинаціональних компаній // Регіональні перспективи. - 1999. - № 9. (0,5 друк. арк.).

14. Руденко Л.В., Губачова О.М. Шведський досвід організації інформаційного програмного забезпечення міжнародного бізнесу // Вісник Полтавського державного сільськогосподарського інституту. - 2000. - № 3. - С. 60-64. (0,33 друк. арк., в тому числі автору належить - 0,2 друк. арк.; проаналізована структура основних модулів інформаційного забезпечення, складена блок-схема взаємозв'язку модулів).

15. Руденко Л.В., Губачова О.М. Розкриття ділової активності корпорації через аналіз звіту про рух грошових потоків // Регіональні перспективи. - 2000. - № 2-3 (9-10). - С. 217-219. (0,6 друк. арк., в тому числі автору належить - 0,3 друк. арк.; досліджені наукові підходи до аналізу руху грошових коштів).

16. Руденко Л.В. Аналіз впливу інвестиційної діяльності ТНК на платіжний баланс приймаючої країни // Економіка: проблеми теорії та практики. Міжвузівський збірник наукових праць. Випуск 13. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2000. - С. 72-79. (0,5 друк. арк.).

17. Руденко Л.В., Губачова О.М. Залучення зовнішніх кредитів як фактор формування інфраструктури промисловості та економічної стабілізації України // Економіка: проблеми теорії та практики. Міжвузівський збірник наукових праць. Вип. 24. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2000. - С. 3-10. (0,5 друк. арк., в тому числі автору належить - 0,4 друк. арк.; проаналізована процедура отримання кредитів від міжнародних організацій під гарантії Кабінету Міністрів України).

18. Руденко Л.В., Безрукова Н.В. Уроки створення і діяльності фінансово-промислових груп у зарубіжних країнах (на прикладі Південної Кореї та Росії) // Економіка: проблеми теорії та практики. Міжвузівський збірник наукових праць. Вип. 28. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2000. - С. 52-58. (0,5 друк. арк., особисто автору належить - 0,3 друк. арк.; проаналізований досвід Росії, проведений порівняльний аналіз проблем формування ФПГ Росії та ПФГ України).

19. Руденко Л.В. Аналіз впливу діяльності спільних та багатонаціональних компаній на фінансово-інвестиційний ринок України // Регіональні перспективи. - 2000. - № 5(12). - С. 6-12. (1,0 друк. арк.).

20. Руденко Л.В. Діалектика глобалізації та регіоналізації на межі тисячоліть // Регіональні перспективи. - 2000. - № 6(13). - С. 22-23. (0,3 друк. арк.).

21. Губачова О.М., Руденко Л.В. Бухгалтерська звітність як засіб комунікації українських підприємств // Технічний прогрес та ефективність виробництва: Вісник Харківського державного політехнічного університету. Збірка наукових праць. Вип. 122: У 4-х ч. Ч.3. - Харків: ХДПУ, 2000. - С. 54-57. (0,33 друк. арк., особисто автору належить - 0,2 друк. арк.; проаналізовано структуру бухгалтерської звітності відповідно до міжнародних стандартів).

22. Руденко Л.В. Інвестиції багатонаціональних компаній як джерело економічного зростання перехідної економіки // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Вип. 49. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2000. - С. 81-84. (0,2 друк. арк.).

23. Руденко Л.В. Принципи розміщення міжнародного виробництва у контексті еволюції транснаціональних корпорацій // Регіональні перспективи. - 2001. - № 1(14). - С. 84-88. (0,8 друк. арк.).

24. Руденко Л.В. Прогностичні оцінки моделювання ефективності інвестиційної діяльності транснаціональних корпорацій // Экономические инновации. Вып. 10: Тенденции глобализации и регионализации социально-экономического развития (экономические трансформации, экономика и экология). Сборник научных работ. - Одесса: Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины, 2001. - С. 92-97. (0,3 друк. арк.).

25. Руденко Л.В. Деякі теоретичні аспекти аналізу інвестиційної стратегії транснаціональних корпорацій у сучасних умовах // Регіональні перспективи. - 2001. - № 4 (17). - С. 13-15. (0,4 друк. арк.).

26. Руденко Л.В. Економічний аналіз і моделі оцінки фінансових активів транснаціональних корпорацій // Вісник Дон ДУЕТ, Серія: економічні науки. - 2001. - № 2 (10). - С. 177-184. (0,5 друк. арк.).

27. Руденко Л.В. Компаративний комплексний аналіз у векторі довгострокового прогнозування діяльності корпорацій // Банківська справа. - 2001. - № 4 (40) - С. 40-43. (0,4 друк. арк.).

28. Руденко Л.В. Аналіз ефективності зовнішньоекономічної діяльності фірми-імпортера // Регіональні перспективи. - 2001. - № 5-6 (18-19). - С. 111-114. (0,56 друк. арк.).

29. Руденко Л.В. Проблеми дослідження транснаціональних корпорацій як суб'єкта світового політичного процесу // Наукові праці Донецького державного технічного університету. Серія: економічна. Вип. 34. - Донецьк, Дон НТУ, 2001. - С. 101-106. (0,4 друк. арк.).

30. Руденко Л.В., Бровков С.М. Проблеми інтеграції банківського і корпоративного капіталу в умовах глобалізації економіки // Банківська справа. - 2002. - № 2 (44). - С. 37-41; 47. (0,5 друк. арк., особисто автору належить - 0,4 друк. арк.; визначені напрямки інтеграції банківського та корпоративного капіталу, проблеми та можливі шляхи їх розв'язання).

31. Аністратенко Н.В., Руденко Л.В. Вплив рівня ресурсного менеджменту на підвищення інвестиційної активності транснаціональної корпорації. Проблеми формування ринкової економіки // Міжвідомчий науковий збірник. Вип. 10. - К.: КНЕУ, 2002. - С. 107-112. (0,3 друк. арк., особисто автору належить - 0,2 друк. арк.; визначені основні проблеми інвестиційної активності ТНК, сформований ресурсний підхід до можливості підвищення інвестиційної активності).

32. Руденко Л.В. Аналіз інвестиційної активності ТНК у векторі розвитку людських ресурсів // Науковий вісник Полтавського університету споживчої кооперації України. Серія “Економічні науки”. - 2003. - № 1 (8). - С. 14-17. (0,4 друк. арк.).

33. Руденко Л.В. Генеза та еволюція транснаціональних корпорацій: теоретичні моделі процесу інтернаціоналізації // Економіка та підприємництво: Зб. наук. праць молодих учених та аспірантів. Вип. 11 / Відп. ред. С.І. Дем'яненко. - К.: КНЕУ, 2003. - С. 99-107. (0,3 друк. арк.).

34. Руденко Л.В. Ідентифікація транснаціональної корпорації як суб'єкта міжнародної управлінської діяльності // Регіональні перспективи. - 2004. - № 3-5 (40-42). - С. 367-369. (0,4 друк. арк.).

35. Руденко Л.В. Особливості проведення аудиту за рубежем при стандартному фінансовому стані підприємства // Тези доповідей на міжнародній науково-методичній конференції “Облік, аналіз та контроль в системі управління економікою підприємства”. - К.: КДТЕУ, 1997. - С. (0,2 друк. арк.).

36. Руденко Л.В. Проблеми участі України у сучасних процесах глобалізації // Матеріали міжнародної наукової конференції “Проблеми теорії і практики становлення соціальноорієнтованої ринкової економіки”. - Харків: ХДАДТУ, 1999. - С. 30-31. (0,2 друк. арк.).

37. Руденко Л.В. Роль информационной системы в решении проблем управления МНК // Экономические инновации. Вып. 4: Международное и межрегиональное экономическое сотрудничество в Черноморском бассейне. Сб. науч. работ. - Одесса: Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины, 1999. - С. 261-263. (0,25 друк. арк.).

38. Руденко Л.В. Залучення прямих іноземних інвестицій як фактор розвитку спільного підприємництва регіону. Сучасна інноваційно-промислова політика України: інвестиційні пріоритети та інфраструктура // Тези Х Міжнародної науково-практичної конференції. - Чернівці: Рута, 1999. - Т. ІІІ. - С. 200-203. (0,4 друк. арк.).

39. Руденко Л.В., Безрукова Н.В. Відносини ЄС - Україна: діючі фактори та перспективи розвитку // Вісник Тернопільської академії народного господарства. - 2000. - № 15. - Ч. 3. - С. 52-55. (0,5 друк. арк., особисто автору належить - 0,3 друк. арк.; сформовані основні вектори щодо перспектив розвитку взаємовідносин ЄС - України).

40. Руденко Л.В. Деякі аспекти участі України в глобальному і регіональному співробітництві // Матеріали ХІ Міжнародної науково-практичної конференції “Стратегія економічного розвитку в умовах глобалізації”. - Чернівці, “Рута”, 2000. - Т. 1. - С. 185-188. (0,2 друк. арк.).

41. Руденко Л.В., Руденко М.С. Взаємовідносини “Національна держава - багатонаціональна компанія”: гармонізація інтересів // Труди Всеукраїнської наукової конференції студентів та молодих учених “Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання”. - Донецьк: ДонНУ, 2000. - Ч. 3. - С. 269-270. (0,1 друк. арк., особисто автору належить - 0,05 друк. арк.; визначені проблеми взаємовідносин між національними економіками та ТНК).

42. Руденко Л.В. Україна в умовах глобалізації економіки // Науковий вісник Полтавського кооперативного інституту. Серія: Економічні науки. - 2000. - № 1. - С. 7-10. (0,4 друк. арк.).

43. Руденко Л.В., Скрипник М. Оптимізація управлінських рішень для реалізації ефективної стратегії розвитку ЗЕД фірми // Стратегічні пріоритети розвитку регіонів у системі економічної політики в Україні (за матеріалами ХІІ Міжнародної науково-практичної конференції). Науковий вісник. - Чернівці: ЧТЕІ, 2001. - С. 214-214. (0,7 друк. арк., особисто автору належить - 0,35 друк. арк.; сформовані підходи до стратегічного розвитку зовнішньоекономічної діяльності фірми).

44. Руденко Л.В., Міснікова Л.В. Аспекти регулювання діяльності ТНК в умовах міжнародної економічної інтеграції // Проблеми регулювання зовнішньоекономічної діяльності України в сучасних умовах. Збірник матеріалів IV Міжнародної науково-практичної конференції УАЗТ. - К.: УАЗТ, 2001. - С.47-51. (0,33 друк. арк., особисто автору належить - 0,2 друк. арк.; визначені основні напрямки регулювання діяльності ТНК)

45. Руденко Л.В. Глобалізація як надбання сучасності // Матеріали Міжнародної конференції “Глобалізація економіки: нові можливості чи загроза людству?..” - Донецьк: ДонДУЕТ, 2001. - С. 53-57. (0,33 друк. арк.).

46. Руденко Л.В., Скрипник М. Специфіка ризиків у зовнішній торгівлі // Ризикологія в економіці та підприємництві. Збірник наукових праць за матеріалами міжнародної науково-практичної конференції. - К.: КНЕУ; Академія ДПС України, 2001. - С. 351-352 (0,1 друк. арк., в тому числі особисто автору належить - 0,05 друк. арк.; дана класифікація ризиків експортера та імпортера при організації міжнародних розрахунків).

47. Руденко Л.В., Міснікова Л.В., Наумчик А.О. Аналіз міжнародного руху капіталів у контексті реалій української економіки // Вплив глобалізації на формування та розвиток зовнішньоекономічних зв'язків України. Збірник матеріалів V Міжнародної науково-практичної конференції УАЗТ. - К.: УАЗТ, 2002. - С. 95-99. (0,31 друк. арк., в тому числі особисто автору належить - 0,2 друк. арк.; окреслені проблеми міжнародного руху капіталів, визначені можливості залучення іноземних капіталів до української економіки).

48. Руденко Л.В. Вплив еволюції діяльності ТНК на формування стратегії управління // Науковий вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТЕУ. Вип.: Економічні науки. У 2-х ч. - Чернівці: АНТ ЛТД, 2002. - С. 181-187. (0,3 друк. арк.).

Размещено на Allbest.ru