Інтеграція, як необхідна умова прогресу перехідних економік

Размещено на http://www.allbest.ru/

дніпропетровський державний аграрний університет

Кассан Кшиштоф

УДК 339.92 (438)

Інтеграція, як необхідна умова прогресу перехідних економік

08.01.01 - економічна теорія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Дніпропетровськ-2004

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Академії муніципального управління (м. Київ) Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Батура Олександр Васильович Дніпропетровська державна медична академія, Міністерство охорони здоров'я України, завідувач кафедри гуманітарних та соціально - економічних дисциплін.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Гаврилюк Олег Вікторович Інститут Світової економіки і міжнародних відносин НАН України, (м. Київ), провідний науковий співробітник;

кандидат економічних наук Івашина Олександр Флорович Академія митної служби України (м. Дніпропетровськ), Державна митна служба України, доцент кафедри міжнародної економіки.

Провідна установа: Донецький національний університет, кафедра економічної теорії, м. Донецьк.

Захист відбудеться 25 жовтня 2004 року о 1300 на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08.804.01 в Дніпропетровському державному аграрному університеті за адресою: 49600, м. Дніпропетровськ, вул. Ворошилова, 25, аудиторія 342.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Дніпропетровського державного аграрного університету за адресою: 49600, м. Дніпропетровськ, вул. Ворошилова, 25.

Автореферат розісланий „____” квітня 2004 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Миронова Р.М.

Загальна характеристика дисертаційної роботи

Актуальність теми. Для сучасного економічного розвитку, як Польщі так і України, особливого значення набувають ті дослідження, які націлені на розробку заходів, спрямованих на формування ефективного механізму їхньої економічної інтеграції до європейських економічних структур. Розвиток будь-якої національної економіки все більше залежить від сприятливого інституціонального середовища її функціонування, співпраці підприємницьких структур, міжнародних і державних інституцій та установ в сучасній системі світового господарства. Тому кожній постсоціалістичній країні необхідно зосередити увагу на поступовому інтегруванні у світове господарство, в тому числі шляхом участі в регіональних інтеграційних об'єднаннях. За цих умов одним із головних завдань Польщі є розробка алгоритму оптимальної взаємодії національної економіки зі світовим господарством у контексті бурхливих і швидких змін, що в ньому відбуваються. Формування соціально орієнтованої відкритої економіки повинно наблизити Польщу до рівня розвинутих європейських країн, забезпечити, як тепер так і у майбутньому, її сталий розвиток. Надзвичайно важливим є конкурентно-ринковий вектор забезпечення її національних інтересів в процесі світової економічної інтеграції. Для цього необхідна реальна, повноцінна і рівноправна участь національних суб'єктів підприємництва на міжнародних ринках товарів і капіталів, потрібно сформувати внутрішні умови і створити механізми, які здатні забезпечити органічне включення держави у світові інтеграційні процеси і структури. Мова йде про збалансований ринково-конкурентний національний економічний простір із сприятливим інвестиційним кліматом, відпрацьованим законодавством, розгалуженою інфраструктурою та не корумпованим митним контролем. Тільки комплексне вирішення наявних проблем може забезпечити рівноправну участь країни в міжнародному поділі і кооперації праці.

У науковій літературі питання про широке входження країн до співвиробництва з Європейським Союзом (ЄС) знайшли відображення в чисельних працях: О.Білоруса, В.Буткіна, В.Гавриленка, В.Геєця, М.Дудченка, А.Кредісова, І.Лукінова, А.Поручника, Є.Панченка, А.Рум'янцева, В.Степаненка, А.Філіпенка та інших, а також в дослідженнях багатьох зарубіжних авторів, зокрема в працях Б.Гурне, Д.Кауфмана, М.Портера, Р.Мюллера, К.Карпинського, Г.Жержевської, І.Мішалека, М.Корсунського та інших.

Цими вченими розроблені основні фундаментальні положення теорії сучасних світових інтеграційних процесів.

Аналіз новітніх рис євроінтеграції та участь у ній Польщі, яка відбувається в умовах глобалізації, дозволяє виявити основні тенденції в даному контексті, що дає можливість використати отримані результати для формування політики входження України в Європейський економічний простір. Саме недостатнє наукове обґрунтування питань розвитку інтеграційних процесів при входженні цієї чи іншої держави в Європейський Союз, обумовили та визначили вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, темами. Дисертаційне дослідження проведене відповідно до наукової тематики Академії муніципального управління "Дослідження економічних, соціальних та правових проблем становлення соціально-орієнтованої ринкової системи в Україні”, номер державної реєстрації 0101U005489. Особисто автором підготовлений параграф "Форми міжнародної інтеграції в плані перспектив входження України в інтеграційний простір". Висвітлено міжнародний соціально-економічний прогрес країн з перехідною економікою.

Мета і завдання дисертаційного дослідження. Метою дослідження є розкриття сутності і особливостей розвитку інтеграції країн з перехідною економікою, та передусім Польщі, з Європейським союзом за умов глобалізації світової економіки, а також обґрунтування конкретних форм і методів інтеграції. Для досягнення цієї мети в роботі вирішувались завдання:

- поглибленого дослідження історичних і гносеологічних аспектів євроінтеграції;

- визначення об'єктивних умов та розкриття проблем, що виникають в процесі інтеграції Польщі з ЄС;

- аналіз об'єктивно-суб'єктивних особливостей європейської економічної інтеграції;

- визначення основних методів активізації економічних перетворень, які наблизять економіку країни до стандартів ЄС;

- розробка рекомендацій щодо прискорення євроінтеграції і участі у ній Польщі та узагальнення досвіду євроінтеграції, якого набула Польща.

Предметом дослідження є сукупність відносин з приводу становлення еволюції і функціонування перехідних економік країн, як складової частини європейського інтеграційного об'єднання, а також проблеми і перспективи їх розвитку в аспекті євроінтеграції.

Об'єктом дослідження виступають економічні процеси постсоціалістичного розвитку країн, що прагнуть до євроінтеграції.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дисертаційної роботи є положення і висновки сучасної економічної теорії, наукові праці вітчизняних та зарубіжних учених, з проблем становлення й розвитку інтеграційних процесів в економіці. Процес дослідження базується на діалектичному методі та використанні таких прийомів пізнання як системний підхід, аналіз і синтез, індукція та дедукція, а також методи порівняння, систематизації та логічного узагальнення, економіко-статистичного аналізу.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дослідження на базі аналізу новітніх тенденцій і форм розвитку євроінтеграції дозволило отримати такі основні наукові результати:

- знайшло подальший розвиток обґрунтування концепції інтеграції Польщі з Європейським Союзом за умов глобалізації світової економіки;

- доповнені наукові уявлення щодо категорії економічної інтеграції, показано, що в її основі лежить еволюційний процес інтернаціоналізації продуктивних сил і формування нової системи виробничих відносин. Цей процес значною мірою корегується конкурентною стратегією на європейських ринках країн, які інтегруються, що суттєво впливає на створення соціально-економічних передумов інтеграції з ЄС;

- дістало подальшій розвиток обґрунтування взаємозв'язку економічної теорії з економічною політикою держави відносно інтеграційних процесів, відмічається, що економічна теорія надає можливості для визначення макроекономічних орієнтирів розвитку і надає економічній політиці, яка перебуває під постійним впливом позаекономічних чинників, значну кількість інструментів для досягнення визначених цілей інтеграції;

- дано авторське трактування проведення необхідних економічних перетворень системного порядку, для забезпечення яких необхідне збереження збалансованих макроекономічних пропорцій, зважене використання внутрішніх і зовнішніх джерел фінансування структурних перетворень, що справляє загалом позитивний вплив на процес формування соціально-орієнтованої ринкової економіки, хоча автор повністю усвідомлює і вірогідні негативні впливи, які є короткостроковими та середньостроковими;

- знайшло подальший розвиток необхідність результативної співпраці з Європейським Союзом, що полягає в продовженні структурних реформ, переоцінці заходів з монетарної стабілізації, скасуванні практики м'яких бюджетних обмежень та прихованого субсидіювання збиткових підприємств;

- набуло обґрунтування щодо поглиблення партнерства Польщі та України, пов'язаного з майбутнім входженням України і Польщі в регіональні економічні організації ЄС, зміцнення наявних економічних зв'язків між ними з урахуванням геополітичних, геоекономічних, ресурсних інтересів країн.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в подальшому розвитку наукової бази та розробленні практичних методик щодо формування та реалізації ефективного інтеграційного процесу, визначення пріоритетних напрямків використання різноманітних важелів інтеграційного процесу на макрорівнях. Окрім того, теоретичні узагальнення, висновки та пропозиції , подані в дисертації, роблять певний внесок у формування цілісних концепцій ролі і місця державних інституцій в країнах з перехідною економікою у зв'язку з майбутнім входженням в Європейський Союз, можуть бути використані країнами при вступі в Євросоюз. Результати, отримані в дисертації, можна застосовувати в умовах країн з перехідною економікою.

Теоретичні результати та висновки дослідження використані викладачами кафедри економіки, кафедри зовнішніх економічних зв'язків Академії муніципального управління м. Київ. (Довідка № 28 від 16.02.2004).

Положення і висновки дисертаційного дослідження були використані в процесі викладання нормативних курсів на економічному факультеті в Жешувській політехніці. (Довідка № ON - 4172004 від 29.02.2004).

Основні результати дисертаційної роботи також можуть бути використані науковими та навчальними закладами під час розробки тем наукових досліджень, пов'язаних із проблемами теорії та практики Європейської інтеграції, його регулювання на макроекономічному рівні, а також у навчальному процесі під час викладання окремих тем курсів "Економічна теорія", "Мікроекономіка", "Макроекономіка", "Економічна політика", "Державне регулювання економіки" тощо.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійною науковою працею автора. Сформульовані в дисертації положення, висновки і рекомендації відповідають її змісту і випливають з основних результатів. Усі результати, одержані здобувачем, знайшли відображення в опублікованих особисто ним роботах. Всі науково-аналітичні та теоретико-методологічні висновки і рекомендації розроблені автором на основі джерелознавчого аналізу, опрацювання даних державної та відомчої статистики, власних спостережень під час практичної роботи.

У дисертації не використовувались ідеї і розробки, що належать співавторам, разом з якими були опубліковані наукові праці (Батура О.В., Колдунов Я.В., Свєтлов Б.Т.). Особистий внесок автора в цій праці: [1] - знайшло подальшого розвитку обґрунтування концепції інтеграції Польщі з Європейським Союзом за умов глобалізації світової економіки, теоретично обґрунтовано взаємозв'язок економічної теорії з економічною політикою [5] - дано глибокий аналіз малих та середніх підприємств Польщі перед входженням в структури Євросоюзу [6] - проаналізовано діяльність аграрного сектору Польщі в розрізі майбутнього входження в Євросоюз, визначені пріоритетні напрямки розвитку аграрного сектору економіки.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження обговорювались на засіданні кафедри економіки та маркетингу Жешувської політехніки, на засіданні кафедри економіки академії муніципального управління та на міжнародних наукових конференціях: „Інтеграція Польщі в єдиний європейський простір” (м. Варшава, 1999 р.); „Економіка України: стратегія відродження і трансформаційні перетворення” (м. Київ, 2000 р.); „Країни з перехідною економікою перед вступом в ЕС” (м. Женева, 2000 р.); „Глобалізація економіки” (м. Жешув, 2001 р.); „Підприємництво на порозі ХХІ ст. (м. Закопане, 2001 р.); „Проблеми державного будівництва в умовах європейського розвитку незалежної України” (м. Київ, 2001 р.); „Сучасні інтеграційні процеси в економічному вимірі” (м. Жешув, 2003 р.).

Публікації. Основні положення дисертації викладено в монографії і 13 опублікованих статтях, з них 5 у фахових збірниках обсягом 9,3 д.а., з яких автору належать 8,0 д.а.

Структура і обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списки використаних джерел із 155 найменувань, додатків. Загальний обсяг дисертації - 162 сторінки друкованого тексту, у тому числі 10 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, необхідність проведення дослідження, його мета і задачі, сформульований предмет і об'єкт, розкрита новизна та практичні результати дисертаційної роботи.

У першому розділі „Економічні передумови загальної європейської інтеграції” розглядаються теоретичні основи західноєвропейської інтеграції з точки зору різних напрямків в економічній теорії, яка пояснює об'єктивні процеси, що відбуваються в світовій економіці, а також у Західній Європі з урахуванням конкретних історичних, економічних і політичних умов, що склалися в довоєнні і повоєнні роки.

Далі в роботі розкривається залежність створення інтеграційного об'єднання від глибинних процесів в європейській економіці, зокрема інтернаціоналізації, глобалізації господарського життя, науково-технічній революції, збільшення обсягів міжнародної торгівлі, активізації діяльності транснаціональних корпорацій та інтенсифікації економічних відносин у межах західноєвропейського регіону. Розглядаються також передумови та цілі формування західноєвропейськими країнами єдиного внутрішнього ринку, як бази для подальшої інтеграції, показана та критично осмислена його договірно-правова база.

Значна увага приділена визначенню втрат та вигод для Польщі відповідно з теорією оптимальних валютних зон від входження до зони фіксованих валютних курсів.

Аналіз фактичних наслідків формування єдиного внутрішнього ринку в межах ЄС, як важливого етапу на шляху формування економічного союзу, дозволив визначити об'єктивні передумови, умови і причини переходу від єдиного внутрішнього ринку до економічного союзу, що заснований на єдиній фінансовій політиці країн-членів ЄС.

Створення і розвиток досліджується автором в аспекті спільних дій інтегрованих країн економічного союзу і передбачення місця Польщі в ньому.

Докладно розглядається та аналізується можлива політика Польщі в майбутньому як складова єдиної економічної політики ЄС у сфері антимонопольного регулювання, уніфікації податкового і митного законодавства, регулювання фінансових ринків, науково-дослідної і дослідно-конструкторської діяльності, а також на ринку праці.

Подальший аналіз дав змогу оцінити ефективність заходів наднаціонального та державного економічного регулювання польської економіки, економік та діяльності суб'єктів господарювання країн-членів ЄС, в тому числі інструментами тарифного і нетарифного методів регулювання.

Проаналізовано сучасний стан та історичну динаміку структури, принципів організації та функцій інтеграційних процесів, які не суперечать висновку про те, що здійснювані заходи зі стабілізації економіки у майбутніх країнах-членах ЄС відповідають меті глобального економічного процвітання.

Інтеграція постає насамперед для Польщі, як об'єктивний процес переплетіння світогосподарських зв'язків між суб'єктами господарювання у формі взаємодії економічних центрів Європи на рівні локальних технологічних, господарських і національно-культурних процесів. Зростання масштабів та ускладнення інтеграційних господарських зв'язків перетворює європейське господарство у функціональну цілісну систему. Процес інтеграції забезпечив глибоку трансформацію біполярної структури геополітичного європейського простору в систему багатополюсного союзу.

Проведений аналіз дає підставу зробити висновок, що інтеграція має низку взаємопов'язаних форм проявів: по-перше, на продуктовому рівні внаслідок поширення стандартних товарів на європейському ринку; по-друге, виникнення на мікроекономічному рівні господарських організмів, функціонування яких виходить за межі національних кордонів; по-третє, перетворення держави в активного учасника регулювання міжнародних макроекономічних процесів; по-четверте, взаємопроникнення у формі неурядових, локальних, національних та міжнародних суспільних процесів і виникнення на цій основі інтеграційних утворень.

За своїм характером процес інтеграції Польщі з Євросоюзом проявляється як ситуаційне розгортання горизонтальних зв'язків. Складна система горизонтальних формально рівноправних відносин між країнами ЄС поділена на багатополюсні сектори міжнародної економіки відповідно до матеріальних, товарних, фінансових та інших потоків. Структури, що утворюються у Польщі інтеграційним шляхом, якісно будуть відрізнятися від вертикально-ієрархічних структур та відносин, що панують до тепер у польській економіці.

За нових умов становлення горизонтально-рівноправних відносин складаються нові спільні цінності (права людини, аграрна політика, малий і середній бізнес, екологічна безпека, економічна стабільність тощо) та інтереси, на основі яких складаються глобальні цілі діяльності ЄС.

За своїми наслідками інтеграція є суперечливим і неоднозначним процесом. З одного боку вона розкриває перспективи для співробітництва і втягує Польщу до активного використання досягнень світової цивілізації. З іншого боку, інтеграція прискорює технічну, економічну, правову, суспільну трансформацію, створює складні проблеми адаптації до цього процесу суспільно-економічної модернізації.

В роботі показано, що реалізація порівняльних переваг Польщі в міжнародному розподілі праці здійснюється за допомогою інтеграційних процесів, які нерозривно зв'язані з такими формами зовнішньоекономічної діяльності, як кооперація і спеціалізація виробництва, створення спільних підприємств, науково-технічне співробітництво, надання економічної і технічної допомоги тощо. У формуванні інтеграційних процесів бере активну участь держава, транснаціональні корпорації, транснаціональні банки, фінансово-промислові групи і створені ними різні асоціації, об'єднання, комітети і т.п.

Процес інтеграції, що набуває значної інтенсивності та масштабності за останні двадцять років, веде до створення таких економічних умов, які передбачають вільне перетинання національних кордонів товарами, послугами, капіталом, робочою силою, інтелектуальними досягненнями тощо. Міжнародна інтеграція супроводжується все більш високим рівнем використання найсучасніших комунікаційних технологій на національних ринках капіталу, що веде до зростаючої уніфікації загальноєвропейського ринку.

Характеризуючи економіку Польщі перед вступом в ЄС, треба відмітити, що їй необхідно реформувати аграрний сектор економіки, підвищити конкурентоспроможність продукції, а також привести у відповідність з європейськими стандартами малий і середній бізнес. Оцінюючи подальшу еволюцію економіки Польщі, в роботі розглянуті специфічні особливості, що будуть виникати при співробітництві з: а) країнами з розвинутою економікою; б) країнами з перехідною економікою; в) з новими індустріальними країнами; г)країнами, які знаходяться в різній географічній і геополітичній площині. Це потребувало розмежування дефініцій „зовнішньоекономічна модель” і "модель двосторонніх економічних відносин".

Важливим елементом процесу інтеграції є розгляд її як багаторівневої ієрархічної системи. Так європейський рівень інтеграції визначається зростанням економічної взаємозалежності країн і регіонів. На рівні Польщі інтеграція вимірюється такими показниками як відкритість економіки, частка зовнішньоторговельного обороту чи експорту у ВВП, обсяг зарубіжних інвестиційних потоків, міжнародних платежів тощо.

Ступінь інтеграції економіки країни до ЄС залежить від того, наскільки диверсифікували джерела своїх надходжень та розміщення своїх активів у різних країнах компанії, які працюють на зовнішній ринок, для збільшення експорту товарів і послуг, для використання переваг польської економіки, пов'язаних із розширеним доступом до природних ресурсів та відносно дешевою робочою силою.

Майбутня інтеграція розкриває безпосередній зв'язок, що склався між національною економікою Польщі та європейським співтовариством, відображає їх взаємообумовленість і взаємозалежність. Вона об'єктивно залучає різні країни до активного та ефективного використання ресурсів і досягнень сучасної цивілізації.

Разом з тим однією з характерних рис та особливостей євроінтеграційних процесів є не лінійний, а досить суперечливий та нерівномірний характер розвитку, що зумовлено особливістю глобальних економічних процесів. Вони постійно змінюють механізм, форми прояву, методи, способи своєї реалізації.

Що ж стосується майбутньої інтеграції, то вона в своєму загальному розвитку використовує умови глобалізації для цілеспрямованого створення міжнародних форм господарювання. Інтеграція стає засобом організації та впорядкування глобалізації на регіональному рівні на основі використання переваг міжнародного поділу праці й обміну результатами спеціалізації виробництва, а також використання інших ресурсних чи економічних порівняльних переваг.

Позитивною і водночас новою рисою інтеграції та її атрибутивною особливістю є створення в рамках інтеграційних об'єднань нових міжнародних інститутів з відповідними механізмами прийняття рішень та відповідною модифікацією інструментів проведення економічної політики.

В роботі зазначається, що незважаючи на різні концепції та підходи до інтеграції, у своїй основі вона виступає не як тимчасове або випадкове явище, а як довготривала тенденція, як закономірний процес світового суспільного розвитку, що випливає з інтернаціоналізації суспільного життя.

В роботі відмічається, що значні прогресивні структурні зрушення в європейському господарстві зумовили місце і роль економік країн учасників ЄС на європейських ринках. Відповідно виникла проблема визначення місця Польщі у багатовекторній моделі європейського ринку. Між тим, засилля транснаціональних корпорацій спричиняє звуження можливостей і сфери реалізації економічних інтересів багатьох країн, в тому числі і Польщі.

У другому розділі „Проблеми формування економічних умов входження Польщі до Євросоюзу” проведений секторальний аналіз польської економіки щодо її готовності до інтеграції з ЄС. Комерціалізація польської економіки повинна мати середньоєвропейський рівень. Для вступу в ЄС її приватний сектор повинен виробляти 2/3 ВВП. В 2002 році частка приватного сектора у ВВП Польщі становила 51,6%, частка робочих місць - 61,4%, частка в основних засобах - 38,0%, а в капіталовкладеннях - 46,0%.

Приватизаційні процеси в Польщі проходять за зразком ЄС. Продаються окремі великі державні підприємства згідно з підготовленою процедурою в рамках загальної приватизаційної стратегії. На 1 січня 2003 року приватизовано 1072 підприємства, здебільшого шляхом передачі у платне користування трудовим колективам, а 594 підприємства ліквідовано з економічних причин. За участю іноземного капіталу, в основному з Німеччини, США і Голландії, створено 132 господарських товариства.

Аналіз економічної діяльності господарських товариств, створених на основі приватизованих підприємств, свідчить, що вони досягли позитивних результатів: низької собівартості продукції, високої рентабельності і найвищої ліквідності. Свого часу внаслідок приватизації уряди західноєвропейських країн звільнилися від обов'язку підтримувати державні підприємства і більше уваги приділили народній освіті та системі охорони здоров'я. Одночасно приватизовані підприємства стали працювати більш ефективно.

Підсумовуючи, треба відзначити, що позитивний вплив від приватизації, в тому числі створення малих і середніх підприємств на суспільно-економічний розвиток країни можливий тільки тоді, коли виконується ряд умов, а саме:

- приватизація розглядається не як ціль, а як важливий інструмент входження Польщі в ЄС і ефективного використання всіх економічних факторів розвитку;

- доходи від приватизації використовуються на реструктуризацію економіки, а не на покриття дефіциту державного бюджету;

- вартість приватизованого майна не занижується, для того щоб його майбутні власники одержали максимальний зиск;

- приватизація приводить до створення багаточисельної і сильної суспільної групи підприємців, здатних до акумуляції капіталу і підвищення конкурентоспроможності приватизованих підприємств;

- створення ефективного механізму обмеження зростаючого суспільного паразитизму, викликаного приватизацією.

В економіці Польщі діє значний сектор малих і середніх підприємств. Більшість підприємств у приватному секторі Польщі можна класифікувати як малі та середні, оскільки на них зайнято не більш ніж 250 працівників. Наприклад, у 2002 році вони становили 99,7% від загальної кількості суб'єктів, зареєстрованих у системі „Регон”. Значно виділяється велика група новостворених підприємств, що існують менш ніж один рік (15%), що свідчить про зацікавленість поляків самостійно вести бізнес. Два роки на ринку працює близько 17% фірм. Якщо така тенденція протримається і надалі, то можливо буде говорити про зростання сектору малих і середніх підприємств. Створення умов для стабілізації соціально-економічної ситуації дозволяє ретельніше і точніше оцінювати перспективи розвитку, а також зосереджувати зусилля підприємств на розвитку виробництва на рівні країн ЄС. Для розвинених країн ЄС сектор малих і середніх підприємств є способом виведення економіки зі стану „насичення ринку”. Малі і середні підприємства значно частіше створюють і розвивають нові галузі виробництва, що базуються на нових технологіях. Які перспективи розвитку цього процесу для Польщі? Це питання хвилює польський уряд, а особливо польських підприємців, котрі за такий короткий час адаптації до економічних змін мусять взяти на себе тягар нової ситуації.

Наступним чинником євроінтеграції Польщі є залучення її до проведення єдиної аграрної політики ЄС, забезпечення реструктуризації і модернізації сільського господарства. Важливим завданням є „оздоровлення” доходів у аграрному секторі шляхом обмеження державних видатків, а також збільшення виробничих ресурсів господарств. Ці заходи полегшать процес адаптації сільського господарства до вимог ЄС. Сучасна аграрна політика Польщі спрямована на здійснення конверсії і розвиток аграрного сектора і в той же час - на досягнення позавиробничих цілей, пов'язана з охороною довкілля або збереженням культурних надбань на селі. Загалом на ці цілі уряд залучає близько 10% коштів аграрного фонду, а також близько 80% структурних фондів.

Інтеграція польського сільського господарства до аграрного сектора ЄС передбачає не лише збереження інструментів підтримки рентабельності виробництва, але й, передусім, входження до величезного Спільного аграрного ринку. Важливим потенціальним джерелом доходів для польського сільського господарства є використання компаративної переваги на цьому ринку, що полягає у можливості спеціалізації у певних напрямках виробництва. Це вимагає значних витрат праці і землі - факторів виробництва, які у Польщі значно дешевші, ніж у більшості країн ЄС.

Основною метою інтеграції європейських країн є забезпечення вільного руху робочої сили, товарів, послуг, а також капіталу. Суттєве значення для реалізації цієї ідеї має поступова уніфікація систем оподаткування між країнами-членами ЄС, що вимагає вже сьогодні від Польщі створення податкової системи, відповідно до стандартів ЄС. Метою такої уніфікації є формування бюджету ЄС із власних джерел доходів. Створення економічної та валютної спільності можливе лише за умови формування бюджету ЄС на зазначеній основі.

Суттєве значення для формування бюджету ЄС мають бюджетні надходження у вигляді частки податку на додану вартість. Спочатку стабільною була частка розміром 1 % уніфікованої бази податку на додану вартість. Однак цей рівень не забезпечив очікуваних бюджетних надходжень і з 1996 року його було підвищено до 1,6% бази оподаткування. З 1999 року згідно з постановою Європейської ради ця частка поступово зменшувалася до рівня 1% єдиної бази оподаткування. Для ефективного функціонування внутрішнього ринку і пристосування підтягування його до європейських вимог потрібна також уніфікація акцизів. До числа останніх включені акцизи на мінеральні олії, алкоголь і тютюнові вироби. Уніфікація полягає, зокрема, у визначенні мінімальних ставок, єдиних баз виміру акцизів, а також засад її проведення в окремих країнах.

Перед вступом в ЄС Польщі уніфікації підлягають також прямі податки, тобто податки на доходи фізичних осіб та прибутки корпорацій. Уніфікацію податку на доходи фізичних осіб ускладнює диференціація способів винагороди найманих працівників і формування рентних виплат, пенсій та інших доходів населення. Загалом же важливим тут є врахування соціальних факторів. Ця проблема є предметом регулювання соціальної карти, що є складовою частиною протоколу про створення ЄС в Маастріхті.

У третьому розділі „Прогнозування результатів входження Польщі до ЄС” зроблено критичний огляд, аналіз можливих наслідків вступу Польщі до ЄС.

Входження Польщі до ЄС не обмежується змінами тільки юридичної сторони життя. Інтеграція це також нові правила конкуренції, новий ринок, зміна суспільних настроїв, очікуваний прихід інвестицій і т.п. До аргументів на користь інтеграції дослідження дозволяє віднести такі:

- прискорення економічного зростання на 1,5 - 3% ВВП щорічно;

- правова стабілізація економіки завдяки союзному праву;

- забезпечення лібералізації ринків енергії, телекомунікацій і т.п.;

- зникнуть митні кордони на західних кордонах;

- підприємці і державні інституції отримають доступ до нових джерел фінансування інвестицій;

- входження до спільного ринку, на якому конкуренція між підприємцями з різних країн не дискримінується законом.

Наше дослідження дозволило визначити негативні наслідки євроінтеграції для Польщі. На нашу думку, до них можна віднести:

1. Сільське господарство, яке до першого травня 2004 року повинне повністю вступити до спільного ринку. Дослідження показують, що ввести в дію об'єднану систему управління і контролю сільського господарства в ЄС ІАCS Польща до першого травня 2004 року не встигне і тому селяни не отримають дотації з Брюсселю, що не дозволить приймати участь у спільній аграрній політиці ЄС на протязі певного часу.

2. В риболовстві не прийнятий закон про спільний ринок.

3. В соціальній політиці Польща не встигне прийняти Кодекс про працю, тим самим не зможе ввести положення про заборону будь-якої дискримінації на ринку праці.

4. В аудіовізуальній політиці не прийнятий закон про радіо і телебачення, що свідчить про непристосованість цієї галузі до правил ЄС.

5. В судовій та адміністративній системі є певні слабкості, недостатньо забезпечений нагляд за ринком цінних паперів та існує високий рівень корупції, а це означає, що в Польщі все ще не створені гарантії для додержання європейського права.

Певною економічною загрозою для економіки є також висока ціна введення нової валюти. Польща буде змушена відмовитись від власної грошової одиниці і монетарної політики. Проте, вже сьогодні довіра поляків до євро є набагато сильнішою, ніж передбачалося раніше. Результати обстежень все частіше свідчать про те, що входження до монетарного союзу є явищем скоріше очікуваним, ніж небажаним. З економічної точки зору це стане черговим шансом знизити вартість і одночасно ризикованість інвестицій у Польщі. Ми вважаємо, що прискорення входження в систему спільної європейської валюти відповідає польським інтересам.

Євро займає провідне місце у світовій торгівлі, тому, на наш погляд, єдина валюта з часом повинна стати однією з основних трансакційних і резервних світових валют. Це полегшить діяльність підприємств на глобальному ринку і створить можливості для стабілізації міжнародної фінансової системи. Відмовившись від національної грошової одиниці і монетарної політики, Польща отримає потужну валютну суверенність.

В кінцевому результаті очікується позитивний вплив Економічного і Валютного Союзу на темпи економічного розвитку нових членів Євросоюзу, підвищення рівня добробуту і зайнятості населення.

Інтеграція примусить польську промисловість швидше реструктуруватися і підвищувати якість продукції. Польща отримає широкий доступ до сучасних технологій, прискорить процес модернізації народного господарства. Із структурних фондів буде підтримуватися розвиток малих і середніх підприємств, а також створення нових місць праці, збільшиться приплив закордонного капіталу у формі прямих іноземних інвестицій з країн-членів ЄС.

Значно покращиться якість навколишнього середовища, а значить і якість життя населення. Після входження Польщі в ЄС кожен громадянин матиме право селитися на постійне місце проживання у вибраній європейській країні. Правом на проживання зможуть користуватися студенти, пенсіонери і непрацюючі особи, які мають постійне джерело доходу. Громадяни країн-учасниць ЄС мають право на допомогу від служб працевлаштування у приймаючий країні. На території всіх країн-членів ЄС будуть визнаватися польські дипломи, що принесе конкретну користь і наблизить Польщу до європейських стандартів освіти.

Після приєднання до ЄС Польща розвиватиме внутрішню систему контролю за експортом стратегічних товарів, технологій та послуг. Ефективність цієї системи вимагає тісної співпраці всіх відповідних управлінь і державних органів, а також співпрацю та обмін інформацією між зацікавленими підприємствами і урядами.

європейський економічний інтеграція виробничий

ВИСНОВКИ

1. Аналіз основних шляхів інтеграції Польщі з Європейським Союзом, свідчить про те, що вона може слугувати певною мірою прикладом при подальшому входженні України в процеси інтеграції у світовій економіці. Обґрунтований взаємозв'язок економічної теорії з економічною політикою держав відносно майбутніх інтеграційних процесів. Економічна теорія надає можливість визначення макроекономічних орієнтирів розвитку при формуванні економічної політики, при цьому враховуються позаекономічні чинники впливу при її проведенні.

2. Об'єднання країн з перехідною економікою, за умов глобалізації світової економіки створило принципово нову ситуацію в ЄС. До створення позитивних моментів слід віднести такі, як створення нового якісного потенціалу економічного зростання, сприятливих умов розвитку новітніх технологій, зниження витрат виробництва, можливості послабити негативні наслідки структурних реформ.

3. В роботі знайшло подальший розвиток обґрунтування особливостей формування нової системи виробничих відносин за умов інтеграції. При дослідженні цих особливостей для країни з перехідною економікою, яка за інституціональними ознаками, за низкою економічних показників посідає одне з останніх місць в Європі, доведено, що певні зміни у цьому напрямку будуть забезпечені, якщо провести докорінну структурну перебудову економіки, забезпечити вихід її на рівень розвитку, який характерний для розвинутих країн - учасниць ЄС.

4. Важливим пріоритетом євроінтеграції є забезпечення зваженого використання внутрішніх і зовнішніх джерел фінансування структурних перетворень, де об'єктивною стороною є наявні процеси ринкової інтеграції, суб'єктивну сторону інтеграційних процесів в Європі відображають результати тривалого поступового руху країн ЄС в напрямку поставлених цілей. Інституалізація процесу євроінтеграції створює додаткові стимули для її поглиблення і прискорення.

5. Доведена об'єктивна необхідність поглибленої співпраці країн з перехідною економікою з Європейським Союзом, якій мають передувати глибокі інституціональні реформи. У країнах, які вступають до ЄС, пристосування до вимог ЄС в економічній сфері обумовлене необхідністю проведення структурних реформ. Успіх інтеграційних зусиль кожної країни - кандидата до вступу в ЄС залежать від її конкретних досягнень, від того, наскільки швидко вона зможе зрівнятися за рівнем економічного розвитку із західними партнерами.

6. Визначені економічні інституціональні умови щодо поглиблення партнерства Польщі і України, в зв'язку з їх майбутнім входженням в ЄС, зміцнення наявних економічних зв'язків між ними з урахуванням геоекономічних інтересів країн.

Список оПублікованих ПРАЦЬ

Статті у фахових наукових виданнях:

1. Батура О.В., Кассан Кшиштоф. Інтеграція, як чинник економічного прогресу країн з перехідною економікою//„Економіка: проблеми теорії та практики”, Монографія. - Дніпропетровськ: „Наука і освіта”, 2003. - 144с. (8,87 друкованих аркушів, з яких автору належить 7,0).

2. Кассан Кшиштоф. Сущность и масштабы международной экономической интеграции в Европе ХХІ века// „Економіка: проблеми теорії та практики”, Зб. наук. праць. -Вип.100. Дніпропетровськ, ДНУ: "Наука і освіта", , 2001. - С. 39-49.

3. Кассан Кшиштоф. Історичний аналіз процесу європейської інтеграції // „Теорії мікро - та макроекономіки”, Зб. наук. праць. - Вип.10.- Київ: "Академія муніципального управління", 2002. - С. 212-222.

4. Кассан Кшиштоф. Сектор малих і середніх підприємств на європейському внутрішньому ринку//„Теорії мікро - та макроекономіки”, Зб. наук. праць. - Вип. 14.-Київ: "Академія муніципального управління", 2003. - С. 132-137.

5. Колдунов Ярослав, Кассан Кшиштоф. Відповідність малих та середніх підприємств та фірм Польщі перед входженням в стуктури Євросоюзу// „Економіка: проблеми теорії та практики”, Зб. наук. праць.- Вип. 187.-Том3. - Дніпропетровськ, ДНУ: „Наука і освіта”. - 2004. - С. 595-599.

6. Светлов Б.Т., Кассан Кшиштоф. Аграрний сектор економіки Польщі і його конкурентоспроможність на європейському ринку//„Теорії мікро - та макроекономіки”, Зб. наук. праць. - Вип. 15. - Київ: "Академія муніципального управління", 2004. - С. 18-23.

Публікації в інших виданнях:

7. Гугнін О., Гугніна Т., Кассан К. Тенденції розвитку моралі російського підприємництва - від нігілізму до естетичної етики//„Категорія вартості в нових умовах”, Зб. наук. праць. -Жешув: "Жешувська політехніка", 1999. - С. 107-112.

8. Гугнін О., Кассан К. Технологія виборчої компанії в Росії// „Підприємство на порозі ХХІ ст.” - Матеріали Міжнародної наукової конференції".- Закопани (Польща): „Освіта", 2001. - С. 157-163.

9. Кассан К. Польща і Україна на порозі Європи//„Проблеми державного будівництва в умовах європейського шляху розвитку незалежної Україні”, Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 10-й річниці Незалежності України 25-26 квітня 2001. - К., 2001. - С.47-53.

10. Гугнін О., Кассан К. Російське православ'я і регіональне підприємництво//. "Глобалізація і регіоналізація господарської діяльності в Європі", Зб. наук. праць. -Жешув: "Жешувська політехніка", 2001. - С. 157-163.

11. Гугнін О., Кассан К. Європейська інтеграція як умова розвитку політичного маркетингу - мікс//„Сучасні інтеграційні процеси в економічному вимірі”, Матеріали Міжнародної наукової конференції Жешув: Жешувська політехніка, 2003. - С.199-205.

12. Кассан К. Економічні критерії готовності країни до вступу в Євросоюз (на прикладі Польщі)//. „Країни з перехідною економікою перед вступом в Євросоюз”, Зб. наук. праць.- Жешув: "Жешувська політехніка", 2004. - С.62-72.

АНОТАЦІЯ

Кшиштоф Кассан. Інтеграція, як необхідна умова прогресу перехідних економік. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.01 - економічна теорія. - Дніпропетровський державний аграрний університет, Дніпропетровськ, 2004.

Проведений історіко-логічний аналіз послідовності та спадкоємності у здійсненні процесів європейської інтеграції. Інтеграційні процеси набули загального характеру, проникли до всіх сфер життєдіяльності, забезпечили рух найбільш мобільних елементів господарювання (капіталу, робочої сили, товарів, сировини, матеріалів).

У роботі зроблена спроба показати об'єднання, обумовлені історичним процесом інтеграції, економічні закономірності формування й розвитку європейської інтеграції, використання світового розподілу праці.

Зроблено причинно-наслідковий аналіз взаємозв'язку об'єктивних економічних умов з формами економічної інтеграції, це дало можливість виділити елементи вертикально - іерархічної структури інтеграції. Розвиток європейської інтеграції обумовлює також необхідність якісних змін в інституціональному середовищі країн, що приймають участь в інтеграції, тому в роботі зроблений детальний аналіз тих явищ і процесів, які відбуваються у вертикальній інституціональній структурі економіки, а також структурних змін і змін в окремих галузях і сферах польської економіки. Наведені чинники, які сприяють і протидіють інтеграції Польщі з ЄС.

Аннотация

Кшиштоф Кассан. Интеграция, как необходимое условие прогресса переходных экономик. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.01.01 - экономическая теория. - Днепропетровский государственный аграрный университет, Днепропетровск, 2004.

Проведен историко-логический анализ последовательности и преемственности в создании европейской интеграции. Начиная с наиболее мобильных элементов хозяйствования (капитал, рабочая сила, товары, сырье, материалы), интеграционное движение приобрело всеобщий характер, проникнув во все сферы жизнедеятельности.

На базе анализа исторических, эволюционных и современных экономических условий, а также растущей потребности субъектов внешнеэкономической деятельности в подготовке экономики до евроинтеграции. Предложенная схема международной коммерции показала, что она способна реально повысить темпы экономического роста для стран с переходной экономикой. Исследованы внешние и внутренние экономические и внешнеэкономические факторы подготовки к интеграции.

Автор сосредотачивает внимание на важнейших объективных и субъективных факторах вхождения стран с переходной экономикой в Евросоюз, а также на мотивацию этих стран к осуществлению процесса перехода. Акцентировано внимание на том, что соединение факторов и мотиваций вхождения в Евросоюз позволяет разработать мероприятия стимулирования, и таким образом оптимизирует механизм вхождения в евроинтеграцию этих стран.

В работе выделяются закономерности формирования и развития экономической интеграции: причинная обусловленность, переход к интеграциональным образованиям, использование мирового разделения труда.

Осуществлен причинно-следственный анализ взаимосвязи экономических условий с формами экономической интеграции. Такой анализ дал возможность выделить элементы вертикально-иерархической структуры, построенной благодаря переходу экономического сотрудничества от простых форм интеграции к сложным в историческом пути Польши.

Развитие процесса перехода к Европейской интеграции обуславливает также качественные изменения в институциональном измерении, построении европейской интеграции, поэтому в работе приводится детальный анализ тех явлений и процессов, которые происходят в вертикальной институционной структуре. Эти процессы в экономике Польши должны привести к гармонизации отношений и к трансформации интеграционального образования в единый экономический организм, в котором все составные части исполняют только им свойственные функции. В связи с этим в диссертации подчеркивается важность экономических процессов Польши перед входом в Евросоюз. Проведенный анализ показывает, что с введением общей денежной единицы с ее соответствующими институтами будет завершено оформление Европейской экономической интеграции как системы, что самовоспроизводится как единое целое, в котором доминирующую роль будут выполнять именно горизонтальные связи, создание которых диктуется процессами экономической глобализации. В связи с этим в диссертации исследуется процесс возникновения новых форм сотрудничества. Такие явления характеризуются как качественные и количественные изменения в экономической интеграции. Они дают возможность участникам сотрудничества использовать как интенсивные, так и экстенсивные факторы экономического развития. Предложен анализ развития экономики стран с переходной экономикой, в частности Польши, в результате чего сделаны выводы относительно подтягивания экономики этих стран до европейского уровня.

Выводы и обобщения, сделанные в работе в ходе разноаспектного анализа процессов, происходящих в ходе подготовки Польши к Европейской интеграции, позволили выделить способствующие и препятствующие факторы, влияющие на процесс интегрирования Польши в европейский рынок.

Ключевые слова: экономическая интеграция, закон экономии времени, структура Евросоюза, конкурентоспособность, состояние рынка, национальные институты, таможенный союз, глобализация.

SUMMARY

Kshishtof Kassan. Integration as necessary condition of transitive economics' progress. Manuscript.

Thesis for Candidate's degree in Economic sciences, on specialty 08.01.01 - Economic Theory. Dnipropetrovsk State Agricultural University, Dnipropetrovsk, 2004.

Conducted historical and logical analyze of consistency and continuity in creation of European integration. From the most mobile elements of management (capital, labor force, raw materials etc.) integrative movement gained universal character and penetrated into all spheres of human activity. Emphasized some forming and developing principles of economic integration: causation, transformation into integrative forms, using of the world differentiation of labor. It is made a cause-and-effect analyze of correlation between economic conditions and forms of economic integration. Such analyze gives an opportunity to extract the elements of the vertical hierarchy which is built due to change of economic partnership from simple forms of integration to the more complex forms in the history of Poland.

Key words: economic integration, time saving law, European Union structure, competitiveness, state of market, national institutions, custom union, globalization.

Размещено на Allbest.ur

...