Інтеграція України до світового господарства в контексті процесу транснаціоналізації

Методи дослідження. Методологічну основу роботи складає діалектичний метод наукового пізнання закономірностей розвитку економічних процесів. Дослідження побудоване на методологічних принципах економічної теорії, теорії економічної інтеграції, теорії транснаціоналізації економіки. У процесі дослідження також використано загальнонаукові методи пізнання: методи теоретичного узагальнення, системного аналізу, синтезу (для дослідження сутності та закономірностей міжнародної інтеграційної діяльності); групування і класифікації (для дослідження організаційно-економічних засад участі транснаціональних корпорацій у розвитку світових інтеграційних процесів); структурний метод, метод статистичного аналізу (для дослідження тенденцій транснаціоналізації світового господарства); економіко-математичні методи (для оцінки залежності ПЗІ з України та ПІІ в Україну від розвитку зовнішньоторговельних відносин в рамках інтеграційних економічних угруповань); прогнозування (для створення структурної моделі розвитку форм міжнародного бізнесу на етапах міжнародної регіональної економічної інтеграції).

Інформаційною базою дослідження виступили законодавчі та нормативні акти Верховної Ради й Уряду України, Росії, Євросоюзу, статистичні матеріали міжнародних і національних статистичних організацій, наукові роботи зарубіжних і вітчизняних вчених, що стосуються проблем інтеграційних та інвестиційних процесів в світовій економіці, стану і перспектив інтеграції України до світового економічного простору з урахуванням процесу транснаціоналізації світової економіки.

Наукова новизна отриманих результатів роботи полягає у поглибленні існуючих теоретичних положень щодо співвідношення процесів інтеграції на регіональному та глобальному рівнях, а також вирішенні ряду науково-практичних проблем щодо практичної реалізації інтеграції України до світового господарства через включення в процес транснаціоналізації світової економіки.

Конкретні наукові результати, що характеризують наукову новизну проведеного дослідження, полягають у наступному:

вперше:

- розроблено економіко-математичну модель дослідження залежності розвитку інвестиційних форм співробітництва України від динаміки зовнішньоторговельних операцій України з країнами ЄС і СНД, використання якої дозволяє оцінити доцільність і напрямки процесу інвестування в Україну в рамках зазначених інтеграційних економічних угруповань;

- здійснено оцінку потенціалу розвитку транснаціонального бізнесу українських компаній на різних ринках, що дозволило виявити нереалізований потенціал розвитку транснаціонального бізнесу вітчизняними товаровиробниками на міжнародних ринках і надає можливість розробити стратегії виходу на зарубіжні ринки з метою розширення торгівельних та фінансових потоків і створення нових робочих місць, як на ринку країн СНД, так і на західноєвропейському ринку;

удосконалено:

- механізм розвитку OLI - переваг України, що розглядає різні етапи проникнення фірми на міжнародний ринок і перехід до все більш розвинутих форм міжнародного бізнесу, пов'язаних з поглибленням проникнення на зарубіжні ринки, і посиленням контролю за ним, що дає можливість виявити етапний характер в розвитку переваг володіння, дислокації та інтерналізації українськими підприємствами, а саме надає можливість отримати додаткові прибутки, підвищити рівень конкурентоспроможності підприємства, залучити додаткові іноземні інвестиції;

- структурну модель розвитку форм міжнародного бізнесу на етапах розвитку міжнародної економічної інтеграції, яка враховує взаємозалежність рівня проникнення на зовнішній ринок і рівня інтеграційної взаємодії між національними економіками, що приводить до зростання можливостей формування і розвитку процесів взаємного проникнення міжнародних компаній інтеграційного угруповання на ринки країн-членів;

дістало подальшого розвитку:

- визначення поняття “транснаціональна корпорація” як об'єднання компаній різних організаційно-правових форм у єдиний комплекс, який має один або декілька центрів прийняття управлінських рішень в країні (країнах) базування, має чисельні підприємства (представництва) за кордоном і контролює велику мережу філій та дочірніх компаній та в основу своєї діяльності покладає міжнародну стратегію розвитку фірми;

- систематизація видів та форм прояву інтернаціоналізаційного процесу на макро- і мікрорівнях через систематизацію стадій і результатів процесу інтернаціоналізації за наступними критеріями: в залежності від системно взаємопов'язаних економік та від особливостей процесів регіональної інтеграції і транснаціоналізації, використання якої дозволяє конкретизувати стадії і результати інтернаціоналізаційного процесу.

Практичне значення отриманих результатів проведеного дослідження полягає в тому, що висновки і пропозиції , що містяться у дисертації, можуть бути використані при розробці рекомендацій щодо оптимізації взаємодії інтеграційної політики України на макро- і мікрорівнях з метою активізації участі України у світових інтеграційних процесах в контексті транснаціоналізації світового господарства.

Положення, висновки та пропозиції даного наукового дослідження було впроваджено в роботі Управління зовнішніх зв'язків і зовнішньоекономічної діяльності Донецької облдержадміністрації (довідка № 68/01-04 від 20.04.2005 р.) - результати дослідження механізму розвитку переваг володіння, дислокації та інтерналізації України, Донецької торгово-промислової палати (довідка № 281/09 від 12.05.2005 р.) - структурна модель розвитку форм транснаціонального бізнесу і національних компаній на етапах розвитку міжнародної регіональної економічної інтеграції, а також при підготовці рекомендацій VIII, X, XI Міжнародного науково-практичного семінару “Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв'язків і залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект”, які було направлено президенту України, Верховній Раді, Кабінету Міністрів України, обласним державним обладміністраціям з метою включення до програми науково-технічного розвитку регіонів “Донецька область - 2010” і “Донецька область - 2020” (довідка № 132/01 від 1.02.2002 р.), (довідка № 97/01 від 19.02.2004 р.), (довідка № 49/01 від 7.02.2005 р.), в розробці якої брав участь Донецький національний університет. Крім того, методичні рекомендації було використано в практичній діяльності суб'єктів господарювання: ЗАТ ММЗ “Істіл (Україна)” (довідка № 157/08 від 30.05.2005 р.) - економіко-математична модель дослідження залежності розвитку інвестиційних форм співробітництва України від динаміки зовнішньоторговельних операцій України з країнами ЄС і СНД і ЗАТ АТ Комбінат "Каргілл" (довідка № 129/452-02 від 28.04.2005 р.) - аналіз особливостей функціонування транснаціонального бізнесу на вітчизняному ринку.

Окремі теоретичні розробки і методичні підходи використані в навчальному процесі кафедри “Міжнародна економіка” Донецького національного університету при викладанні курсів «Транснаціональні корпорації», “Міжнародний інвестиційний менеджмент”, “Міжнародний менеджмент” (довідка № 283/01-26/6.9.0 від 25.05.2005 р.).

Особистий внесок здобувача. Представлені в дисертаційній роботі результати отримані автором самостійно і знайшли відображення в опублікованих роботах. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертації використано тільки ідеї і положення, що є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дослідження. Основні ідеї та положення дисертаційної роботи обговорювалися і отримали схвалення на міжнародних науково-практичних конференціях і семінарах: “Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв'язків і залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект” (м. Святогірськ: 2002 р., 2004 р., 2005 р.); “Старопромислові регіони Західної і Східної Європи в умовах інтеграції” (м. Донецьк: 2003 р.); “Проблеми і перспективи співробітництва між країнами Південно-Східної Європи в рамках Чорноморського економічного співробітництва і ГУУАМ» (м. Донецьк - Свіштов - Албена: 2003 р., 2004 р.); “Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Інноваційний розвиток економіки” (м. Львів: 2003 р.); “Економіка, курорти і туризм країн Чорноморського басейну” (м. Краснодар: 2004 р.).

Публікації. Результати проведеного дослідження знайшли своє відображення в 10 наукових працях загальним обсягом 4,48 д.а., з яких особисто автору належать 4,08 д.а., з них 5 - у наукових фахових виданнях загальним обсягом 2,15 д. а., з яких особисто автору належить 1,95 д. а.

Структура й обсяги роботи. Дисертація складається зі вступу, 3 розділів, висновків, списку використаних джерел з 158 найменувань і додатків. Зміст дисертації викладено на 185 сторінках друкованого тексту, включаючи 26 таблиць на 16 сторінках та 25 малюнків на 23 сторінках.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету і задачі дослідження, об'єкт і предмет, сформульовано основні результати дослідження, які несуть в собі наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі “Теоретичні основи процесів інтеграції і транснаціоналізації у світовій економіці” досліджено співвідношення процесів інтеграції на регіональному та глобальному рівнях, проаналізовано сутність, теорії і концепції транснаціоналізації світової економіки, встановлено роль транснаціональних корпорацій у розвитку світових інтеграційних процесів.

З посиленням процесу глобалізації світової економіки транснаціональні корпорації (ТНК) відіграють провідну роль у світовій економіці шляхом опосередкування взаємодії між розвинутими країнами і країнами, що розвиваються і регулюючи всі сфери світового господарства.

В науковій літературі є багато варіантів визначення терміну “транснаціональна корпорація”, але відсутня єдина точка зору щодо її сутності. На основі здійсненого аналізу автором було уточнено трактування поняття “транснаціональна корпорація”. Транснаціональна корпорація - це об'єднання компаній різних організаційно-правових форм у єдиний комплекс, який має один або декілька центрів прийняття управлінських рішень в країні (країнах) базування, має чисельні підприємства (представництва) за кордоном і контролює велику мережу філій та дочірніх компаній та в основу своєї діяльності ставить міжнародну стратегію розвитку фірми.

Розвиток світового господарства в контексті процесу транснаціоналізації світової економіки представлено завдяки критичному аналізу існуючих теорій і концепцій, серед яких виділяються: теорія “захисного інвестування” С. Хаймера, котру доповнює теорія монополістичних переваг Кіндлеберга; еклектична теорія Дж. Даннінга, що виділяє OLI - переваги та теорія шляхів інвестиційного розвитку, запропонована Даннінгом і Наруллою; теорія конкурентних переваг М.Портера. Основи сучасних теорій базуються в основному на теоріях Дж. Даннінга та М. Портера, серед українських теоретичних концепцій особливо виділяється концепція “інвестиційних полів”, що розроблена Д. Лук'яненком і В. Бєлошапкою. Ця концепція обґрунтовує можливості інвестування на підставі взаємодії національних “даймондів”.

Проаналізувавши систему поглядів щодо досліджуваної теми, автор виділяє основні тенденції розвитку сучасного світового господарства. Однією із сучасних тенденцій розвитку світогосподарського життя є інтернаціоналізація. Масштабна і динамічна інтернаціоналізація обумовлена, насамперед, домінуванням транснаціональних корпорацій (ТНК) у системі сучасних економічних відносин і є початковим етапом розвитку процесу транснаціоналізації. На мікрорівні інтернаціоналізація - це процес впровадження фірми в міжнародні операції. На макрорівні інтернаціоналізація виявляється в розширенні і поглибленні світогосподарських зв'язків за рахунок збільшення міжнародної мобільності факторів і результатів виробництва. Кількісно це характеризується збільшенням експортної, імпортної і зовнішньоторговельної квот (на рівні національних економік), а в цілому - випереджальними темпами зростання міжнародної торгівлі разом зі збільшенням загальносвітового ВВП. Узагальнюючи результати досліджень, автор удосконалив систематизацію стадій і результатів процесу інтернаціоналізації (рис. 1).

, , - Підприємства національних економік країн світу

Рис. 1. Стадії і результати процесу інтернаціоналізації

У цілому послідовний розвиток форм міжнародної регіональної економічної інтеграції забезпечує найбільш раціональне використання економічного потенціалу національних економік та підвищення темпів їх зростання. Ключовими в сучасних дослідженнях міжнародної економічної інтеграції стають взаємовідносини трьох складових: “національна економіка” - “транснаціоналізація” - “регіональна інтеграція”. Дослідження проблеми взаємовідносин у рамках: “національна економіка” - “транснаціоналізація” є традиційними для сучасної економічної науки, проблеми “національна економіка” - “регіональна інтеграція” також доволі часто розглядаються, але проблема в контексті: “транснаціоналізація” - “регіональна інтеграція” є практично не розробленою.

Географічний напрямок потоків прямих іноземних інвестицій і все більш позв'язані з ними зовнішньоторговельні потоки багато в чому визначають характер регіональної інтеграції сучасної світової економіки, формування в ній великих регіональних структур, насамперед Північної Америки, Європейського Союзу й Азіатсько-Тихоокеанського Регіону. У межах зазначених регіонів при найактивнішій участі ТНК створюються щільні мережі відносин на мікроекономічному рівні за допомогою міжкраїнового інвестування, зовнішньоторговельного обміну, міжфірмового співробітництва в галузі наукових досліджень, розробки нових технологій і т.д.

Таким чином, дослідження, проведені автором у першому розділі дисертаційної роботи, дозволять стверджувати, що подальша результативність інвестиційної та інтеграційної діяльності в Україні залежатиме від гармонійного поєднання національного законодавства з положеннями міжнародних угод. Необхідним є також подальша розробка дослідження світових інтеграційних процесів на мікрорівні, особливо в контексті інтеграції підприємств України до цього процесу.

У другому розділі “Аналіз інтеграції України до світового господарства в транснаціоналізаційному аспекті” проаналізовано динаміку процесу транснаціоналізації світової економіки, динаміку інтеграції України до світової господарської системи, процес включення України в процес транснаціоналізації світової економіки.

Основа світової діяльності ТНК - вивезення капіталу і його ефективне розміщення. Сукупні іноземні інвестиції всіх ТНК у даний час відіграють більш істотну роль у розвитку світового господарства, ніж торгівля. ТНК контролюють третину продуктивних капіталів приватного сектора світу, до 90% прямих інвестицій за кордоном. Прямі інвестиції ТНК за кордоном у середині 90-х рр. XX ст. перевищили 3 трлн. дол. При цьому прямі інвестиції зростали в три рази швидше, ніж інвестиції в цілому, хоча перші усе ще складали приблизно 6% річних капіталовкладень промислово розвинених країн (рис. 2).

На сьогоднішній день роль ТНК у світовій економіці, що глобалізується, і масштаби міжнародного виробництва продовжують розширюватися. У світі сьогодні нараховується приблизно 65 000 ТНК, що мають близько 850 000 філій за кордоном. У 2001 р. в закордонних філіях ТНК були задіяні близько 54 млн. працівників у порівнянні з 24 млн. у 1990 р. Обсяг продажів, що складав майже 19 трлн. дол., у 2001 р. більше ніж вдвічі перевищував обсяг світового експорту, тоді як у 1990 р. ці два показники були приблизно однакові. За цей же період сумарний обсяг вивезених прямих іноземних інвестицій (ПІІ) виріс з 1,7 трлн. дол. до 6,6 трлн. дол. На закордонні філії ТНК у даний час припадає одна десята частина світового ВВП і одна третина світового експорту. Якщо врахувати загальносвітові вартісні обсяги діяльності ТНК, не пов'язані із взаєминами на рівні капіталу (наприклад, міжнародні субпідряди, ліцензування, підрядне промислове виробництво), то частки ТНК у цих глобальних агрегованих показниках будуть ще вищими.

Рис. 2. Ввезення ПІІ і реальні темпи зростання ВВП в світі, 1980-2003 роки

Економічний розвиток України залежить від залучення прямих іноземних інвестицій, позитивна динаміка яких засвідчує зростання їх сукупного обсягу з 1994 по 2004 рр. в 30 разів (з 219,3 млн. доларів США до 6,658 млрд. доларів США) (рис. 3).

Однак, структура прямих іноземних інвестицій в Україну є недосконалою. Так, ПІІ в основному спрямовуються у сектори з високою швидкістю обігу капіталу (наприклад, у оптову торгівлю та посередництво у торгівлі, харчову промисловість). Так само спостерігається вкрай нерівномірний розподіл одержувачів інвестиційних ресурсів по регіонах - у м. Київ та область разом спрямовується більше 40% всіх іноземних інвестицій, що приходять в країну. Значна частина українських регіонів продовжує відноситись до інвестиційно непривабливих, що й надалі консервує їх економічну депресивність.

Рис. 3. Динаміка прямих інвестицій України, 1995-2004 рр. (млрд. дол. США)

Автором було досліджено особливості включення України в процес світової економічної інтеграції в контексті зовнішньоторговельних і інвестиційних зв'язків. У 2003 році зовнішньоторговельний оборот із країнами ЄС складав 11,46 млрд. дол.: експорт - 5,31 млрд. дол., що на 26% більше, ніж у 2002 р.; імпорт - 6,15 млрд. дол., що на 42% більше, ніж у 2002 р. Для торгівлі України з ЄС характерною є концентрація на обмеженій кількості найбільших торговельних партнерів - зокрема, Німеччині, Італії і Великобританії. У 2004 р. тенденція концентрації не змінилася.

Характерною особливістю співробітництва України з країнами СНД є непропорційний напрямок її зовнішньоекономічних зв'язків з домінуванням одного партнера - Росії. РФ займає перше місце серед зовнішньоторговельних партнерів України - 28,1% у 2003 р. Ще більш показовим є провідна роль РФ серед торговельних партнерів з СНД - частка Росії в сукупному торговельному обороті України з державами цього регіону в 2003 р. досягла 73,8%.

На основі аналізу розвитку інтернаціональних зв'язків України автором було запропоновано економіко-математичну модель оцінки залежності ПЗІ з України та ПІІ в Україну від розвитку зовнішньоторговельних відносин в рамках інтеграційних економічних угруповань. Автор в роботі здійснив аналіз взаємодії процесів розвитку зовнішньо-торгівельних відносин та інвестиційної взаємодії України з країнами ЄС, СНД, ЄЕП і окремо з Росією. Із всіх моделей найбільш достовірною є модель залежності рівня ПІІ в Україну від рівня торгівлі (імпорту) з країнами ЄС.

Ця залежність може бути виражена наступним рівнянням:

У1 = -1480,86 + 2,1764Х3, (1)

де У1 - рівень прямих іноземних інвестицій в Україну;

Х3 - рівень торгівлі (імпорту) з країнами ЄС.

Імпорт товарів з країн ЄС здійснює досить сильний вплив на рівень ПІІ в Україну з цього регіону, і саме це свідчить про те, що отримана модель є достовірною. Вона значима при рівні довіри 0,963.

Реалізація потенціалу інтеграційного співробітництва України надасть можливість підвищити рівень спеціалізації і кооперації в науково-технічних і виробничих сферах різних областей економіки.

Результати дослідження рівня залежності ПІІ в Україну із країн СНД від імпорту товарів показали, що імпорт товарів здійснює досить сильний вплив на ПІІ в Україну, і існує досить висока незбалансованість зв'язків з країнами СНД внаслідок домінуючої ролі Росії в торгово-економічних відносинах України з цим регіоном. Дослідження залежності ПЗІ з України від імпорту товарів по країнах вищезгаданих регіональних угруповань показало, що вітчизняні виробники ще не використали потенціал розвитку зовнішньоторговельних відносин та інвестиційної взаємодії з країнами ЄС, а взаємодія з країнами СНД (ЄЕП) фактично є нереалізованим потенціалом розвитку транснаціонального бізнесу вітчизняними товаровиробниками.

У третьому розділі “Напрямки і перспективи інтеграції України в процес транснаціоналізації світової економіки” розроблено механізм залучення іноземних інвестицій в економіку України, запропоновано модель розвитку форм транснаціонального бізнесу в контексті процесу міжнародної економічної інтеграції, виявлено перспективи покращення інвестиційної привабливості України через розвиток діяльності ТНК в Україні.

Активізація інвестиційної діяльності держави неможлива без розробки принципово нового механізму організації інвестування, що забезпечує високу економічну і соціальну ефективність вкладених коштів і контроль витрат. Як показує досвід цієї діяльності, акцент необхідно зробити на пільговому кредитуванні, наданні субсидій і прямих дотацій підприємствам стратегічних галузей економіки. Аналогічні заходи можуть бути поширені як на внутрішні, так і на іноземні інвестиції, що має стимулювати розвиток усіх форм інвестиційної діяльності.

Варто вказати на те, що для України важливою на сьогодні є проблема забезпечення не тільки ефективних кількісних пропозицій, але насамперед якісних. Саме на якість іноземних інвестицій, а також на якість і конкурентоспроможність товарів, вироблених завдяки реалізації цих проектів, варто звернути особливу увагу. Іноземні інвестори сьогодні часто впроваджують в Україні не сучасні технології. Якщо тут не буде надійного контролю, то Україна і надалі буде випускати неконкурентоспроможні товари, що йдуть на малоприбуткові ринки. Це унеможливлює вихід нашої країни на більш прибуткові зарубіжні ринки.

Для подолання цих явищ у ході організації робіт із залучення іноземних інвестицій мають бути вирішені такі проблеми: створення в Україні сприятливого інвестиційного клімату; забезпечення рівних стартових умов для українського й іноземного капіталу; розробка підходів до визначення ступеня участі іноземних інвесторів у розвитку відповідних галузей і регіонів.

Автором було запропоновано механізм розвитку OLI - переваг України, заснований на модифікації положень моделі Даннінга, що розглядає в своїй еклектичної теорії три групи переваг: переваги володіння (О - переваги), переваги дислокації (L - переваги), переваги інтерналізації (I - переваги). На різних етапах виходу фірми на міжнародний ринок і переходу до все більш розвинутих форм міжнародного бізнесу, пов'язаних з поглибленням проникнення на зарубіжний ринок, виявляється етапний характер в розвитку даних переваг фірмами (рис. 4).

Перша фаза шляху інвестиційного розвитку країни проходить при практичній відсутності OLI-переваг. У країні розвинуті тільки низькотехнологічні виробництва, а держава активно захищає внутрішній ринок від імпорту і ПІІ. В другій фазі починається повільний приріст ПІІ, збільшується місцевий ринок, підвищується конкурентоспроможність місцевих фірм, частково лібералізується ПІІ-політика. У третій фазі починається експорт ПІІ, істотно збільшуються І-переваги місцевих фірм, державна ПІІ-політика стає ліберальною, а економіка - орієнтованою на експорт. У четвертій фазі експорт ПІІ випереджає імпорт, країна захоплює лідерство в деяких високотехнологічних галузях. У п'ятій фазі експорт і імпорт ПІІ продовжують зростати, затверджується світове лідерство при ліберальній ПІІ-політиці і стимулюванні експорту ПІІ. Дана теорія розвиває положення теорій життєвого циклу продукту й олігополістичного захисту, намагаючись теоретично обґрунтувати еволюцію транснаціоналізації.

Автором розроблено модель розвитку регіональної економічної інтеграції, що заснована на роботах Б.Белаши і характеризується поетапною лібералізацією розвитку форм міжнародного бізнесу в рамках регіону. При поглибленні інтеграційних процесів зростають можливості формування і розвитку процесів взаємного проникнення міжнародних компаній даного інтеграційного угруповання на ринки країн-членів. Розвиток форм міжнародного бізнесу здійснюється від товарного експорту й експорту послуг до розвитку торгівлі ліцензіями і патентами і далі - до інвестиційних форм співробітництва - СП і 100% володіння.

Рис. 4. Механізм розвитку OLI - переваг України, заснований на моделі Дж. Даннінга

Автором було адаптовано класичну кейнсианську модель макроекономіки до вигляду, доступному для використання на мікрорівні для моделювання процесів, що протікають у транснаціональних корпораціях. В ході розробки моделі нами було отримано наступні результати:

Для будь-якого регіонального представництва ТНК буде визначено рівняння :

(2)

Для ТНК буде визначено рівняння у вигляді наступної системи:

. (3)

де Y - доход,

C - загальні витрати,

I - інвестиції,

T - величина податкових зобов'язань,

X - експорт,

M - імпорт,

M0ij - автономний імпорт продукції представництвом i з j,

h - гранична схильність до інвестування,

ф - агрегована податкова ставка,

i, j, 1, 2 - представництва,

n - кількість регіональних представництв,

t - період,

л - незалежна перемінна.

Регулювання процесу формування внутрішньофірмового ринку в межах ТНК має стабілізуючий вплив на компанію в цілому. Наявність чітких умов стійкості дозволяє зробити висновок щодо необхідності централізованого формування стратегії внутрішньофірмового ринку для ТНК з метою забезпечення її фінансової стійкості. Аналіз показав, що навіть при негативній рентабельності окремих автономних регіональних підрозділів, компанія в цілому може мати збалансовану політику розвитку, що базується на стратегії внутрішнього внутрішньофірмового ринку і регіональної спеціалізації підрозділів.

Дослідження показало, що розвитку міжнародної економічної інтеграції в світі мають сприяти процеси транснаціоналізації. Автором сформульовано принципи побудови транснаціональних корпорацій з урахуванням процесу формування внутрішньофірмового ринку в межах ТНК, також доведено, що основою формування національних ТНК в Україні повинні стати ПФГ як наслідок вертикальної та горизонтальної інтеграції на мікрорівні. На макрорівні ТНК сприяють створенню регіональних інтеграційних угруповань та прискорюють процес глобалізації світової економіки.

Лисенко К.В. Інтеграція України до світового господарства в контексті процесу транснаціоналізації. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.05.01 - світове господарство і міжнародні економічні відносини. - Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2005.

Дисертацію присвячено розробці обґрунтованих методологічних та науково-практичних підходів щодо активізації інтеграції України до світового господарства в контексті процесу транснаціоналізації.

У роботі досліджено теоретичні основи інтеграційної взаємодії на регіональному та глобальному рівнях світової економіки, проаналізовано сучасні теорії і концепції процесу транснаціоналізації світової економіки і виявлено роль транснаціональних корпорацій у розвитку світових інтеграційних процесів.

В дисертації проведено дослідження стану транснаціоналізації світової економіки на сучасному етапі, визначено особливості економічної інтеграції України до світової господарської системи та включення України в процес транснаціоналізації світової економіки на сучасному етапі.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.05.01 - мировое хозяйство и международные экономические отношения. - Донецкий национальный университет Министерства образования и науки Украины, Донецк, 2005.

Диссертация посвящена разработке обоснованных методологических и научно-практических подходов относительно активизации интеграции Украины в мировое хозяйство в контексте процесса транснационализации.

Dissertation to obtain the Degree of the Candidate of Economic Science, specialization 08.05.01- World economy and International Economic Relations. - Donetsk National University, Donetsk, 2005.

The dissertation is devoted to a work out of settle down methodic, scientific and practical ways for activisation of Ukraine's integration to the world economy in the context of the transnationalization process.