Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

1 (23). Механізм здійснення міжнародних платежів векселями

2 (53). Ризик країни у зовнішньоекономічній діяльності та способи його мінімізації

3. Задачі

Перелік посилань

1 (23). Механізм здійснення міжнародних платежів векселями

Як у міжнародній, так і вітчизняній практиці широко використовується вексель -- цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити з настанням строку певну суму грошей власнику векселя (векселетримачу).

При розрахунках за зовнішньоекономічними операціями використовуються простий ("соло") і переказний вексель (тратта). Якщо у розрахунках, оформлених простим векселем, беруть участь дві сторони -- продавець (кредитор) і покупець (боржник), тобто векселедавець і векселетримач відповідно до загальновизнаної термінології, то в операціях з переказним векселем кількість задіяних осіб розширюється. За класичною схемою у переказному векселі беруть участь три особи:

-- трасант (він же векселедавець);

-- трасат (платник -- той, кому трасант дає наказ платити);

-- ремітент (перший векселеодержувач, він же векселетримач).

Простий вексель (соло) виставляє не кредитор, а боржник(векселедавець), який бере на себе зобов'язання сплатити кредитору певну грошову суму в обумовленому місці у визначений термін. Однак частіше застосовують переказний вексель, який є безумовною пропозицією трасанта (кредитора), адресованою трасату (боржнику), сплатити третій особі (ремітенту) в установлений термін визначену суму. При виникненні такого грошового зобов'язання трасант виступає і кредитором щодо боржника (трасата), і боржником щодо ремітента.

У сфері міжнародного вексельного обороту застосовуються норми національного і міжнародного права. Так, у 1930 р. в Женеві ряд країн підписали Конвенцію, якою запроваджено "Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі". Україна приєдналася до Женевської конвенції 6 липня 1999 р. відповідно до Закону № 826-XIV та уніфікувала національне вексельне законодавство, прийнявши 5 квітня 2001 р. Закон "Про обіг векселів в Україні".

Деякі країни не приєдналися до Конвенції, користуючись національним вексельним законодавством. Тому в міжнародних розрахунках необхідно враховувати цю обставину.

Відповідно до "Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі" вексель складають у письмовому вигляді. Простий вексель має містити такі обов'язкові елементи:

-- назву "простий вексель", яка включена в текст документа і вказана тією мовою, якою цей документ складений;

-- безумовне зобов'язання сплатити визначену суму грошей;

-- зазначення строку платежу;

-- зазначення місця, в якому має здійснитися платіж;

-- найменування особи, якій або з наказу якої має здійснитися платіж;

-- зазначення дати і місця видачі простого векселя;

-- підпис особи, яка видає документ (векселедавець).

Перевідний вексель (тратта) має містити крім вказаних пунктів найменування того, хто повинен платити (платника). Документ, у якому немає будь-якого з реквізитів, обов'язкових для простого і переказного векселів, не визнається векселем. Винятком є:

-- вексель, строк платежу в якому не зазначено, вважається таким, що підлягає оплаті за пред'явленням;

-- якщо немає спеціальної вказівки, місце, де виданий документ, вважається місцем платежу і, разом з тим, місцем проживання векселедавця;

-- вексель, в якому не вказано місце його видачі, вважається виданим у місці, зазначеному поруч з найменуванням векселедавця.

У багатьох країнах світу для зручності операцій з векселями, що використовуються у комерційному обороті, розроблені вексельні формуляри, які відповідають вимогам вексельного законодавства. Можна виставити і вексель, не оформлений на спеціальному бланку, але за умови, що він містить усі необхідні реквізити.

Оскільки переказний вексель сам по собі не має сили законного платіжного засобу, а є лише "представником" справжніх грошей, у міжнародній практиці прийнято, що боржник зобов'язаний письмово підтвердити свою згоду здійснити платіж за векселем у зазначений термін (здійснити акцепт тратти). Акцепт здійснюють у вигляді надпису на лицьовому боці векселя і засвідчують підписом акцептанта.

Акцепт тратти може бути загальним чи обмеженим. Обмежений (частковий) акцепт -- це письмова згода боржника сплатити тільки частину суми, вказаної у тратті. Необхідність акцепту тратти зумовлена тим, що обов'язок трасата сплатити її виникає тільки після акцепту. Тому для належного виконання трасатом своїх зобов'язань експортер, передаючи у банк з інкасовим листом товаровідвантажувальні документи, додає до них тратту. В інкасовому дорученні експортер вказує, що товаровідвантажувальні документи, за якими імпортер може отримати товар, мають бути передані інкасуючим банком імпортеру проти акцепту виставленої на нього тратти.

Якщо тратта підлягає акцепту до поставки товару, експортер пересилає тратту імпортеру. Імпортер акцептує її і передає акцептовану тратту банкові з дорученням видати її експортеру тільки після отримання трасатом товаророзпорядчих документів, що засвідчують поставку товару.

Акцепт тратти може здійснювати і банк. Такий банківський акцепт використовують для дострокової негоціації тратти. Негоціація тратти -- це продаж векселя векселеутримувачем банкові до настання терміну платежу за векселем. При цьому векселеутримувач отримує не повну суму векселя, а тільки її частину, яка залишилася після вирахування відсотка за негоціацію та банківського збору. Після цього банк може у вказаний термін пред'явити трасату вексель до оплати.

Надійнішою гарантією, порівняно з акцептом за траттами та простими векселями, у міжнародній торгівлі є їх схвалення (підтвердження) банками. Аваль виступає вексельним поручительством, до якого застосовується вексельне право. Це поручительство означає гарантію платежу за траттою чи простим векселем (повністю чи частково) з боку банку, якщо боржник не виконав у термін зобов'язання за векселем.

Платіж за векселем може бути забезпечений повністю або в частині вексельної суми через аваль -- поручительство за векселем, за яким аваліст (особа, яка поручилася) бере на себе відповідальність за оплату векселя будь-якою зобов'язаною за векселем особою (акцептантом, векселедавцем, індосантом). Це забезпечення дається третьою особою або навіть однією з осіб, котрі підписали вексель.

Аваль може бути здійснений при видачі векселя або на будь-якому іншому етапі його обігу. Банк може здійснювати ввалювання векселя на підставі договору з будь-якою зобов'язаною за векселем особою. Аваль векселя банком здійснюється лише після ґрунтовної перевірки його юридичної та економічної надійності. Він не втрачає своєї сили внаслідок недійсності зобов'язання, за яке він був наданий (недійсності підпису юридичної особи, її фінансової неспроможності тощо).

Аваль проставляється на векселі або на додатковому аркуші із зазначенням місця його видачі. Він виражається словами "вважати за аваль" або будь-яким іншим рівнозначним формулюванням. Для авалю достатньо одного лише підпису, поставленого авалістом на лицьовому боці переказного векселя, якщо тільки цей підпис не поставлений платником або векселедавцем. В авалі має бути вказано, за кого він виданий. У разі відсутності такої вказівки він вважається виданим за векселедавця.

У міжнародному платіжному обороті вексель вважається оборотним фінансовим документом. Це означає, що з передачею векселя іншій особі до неї переходять усі права, вимоги та ризики за цим документом. Передачу векселя здійснюють простим врученням чи за допомогою передавального напису (індосаменту). Такий напис роблять на зворотному боці векселя, його підписує індосант. Індосамент може мати вигляд передавального напису з відмовою від відповідальності, що випливає з тратти. Тоді роблять напис "без обороту на мене", а передавальний напис називають безоборотним індосаментом.

Будь-який переказний вексель, навіть виданий без прямого застереження про наказ, може бути переданий шляхом індосаменту. Якщо векселедавець написав на переказному векселі слова "не за наказом" або будь-яке рівнозначне формулювання, то документ може бути переданий тільки з дотриманням форми і з наслідками звичайної цесії.

Індосамент може бути здійснений навіть на користь платника, незалежно від того, чи акцептував він вексель чи ні, або на користь векселедавця, або на користь будь-якої іншої зобов'язаної за векселем особи. Ці особи можуть у свою чергу індосувати вексель. Індосамент має бути простим і нічим не обумовленим. Будь-яка умова, що його обмежує, вважається не написаною. Частковий індосамент є недійсним. Індосамент на пред'явника має силу бланкового індосаменту.

Індосамент має бути написаний на векселі або на прикріпленому до нього аркуші (алонжі). Його має підписати індосант. Індосамент може не зазначати особу, на користь якої він зроблений, або ж він може складатися з одного підпису індосанта (бланковий індосамент). У цьому випадку індосамент для того, щоб мати силу, має бути написаний на звороті векселя або на додатковому аркуші.

Індосамент переносить усі права, що випливають з переказного векселя. Якщо індосамент бланковий, то векселеутримувач може:

-- заповнити бланк або на своє ім'я, або на ім'я будь-якої іншої особи;

-- індосувати в свою чергу вексель через бланк або на ім'я будь-якої іншої особи;

-- передати вексель третій особі, не заповнюючи бланк і не здійснюючи індосаменту.

Якщо індосамент вміщує застереження "валюта до отримання", "на інкасо", "як довіреному" або будь-яке інше застереження, яке має на увазі просте доручення, векселеутримувач може здійснювати всі права, що випливають з переказного векселя, але індосувати його він може лише шляхом передоручення. Зобов'язані особи можуть у такому разі заявляти проти векселеутримувача лише такі заперечення, які могли б бути протиставлені індосанту. Доручення, яке вміщується в передорученому індосаменті, не припиняється у зв'язку зі смертю передоручителя або настанням його недієздатності.

Якщо індосамент вміщує застереження "валюта в забезпечення", "валюта під заставу" або інше застереження, що має на увазі заставу, векселеутримувач може реалізувати всі права, що випливають з переказного векселя, але поставлений ним індосамент має силу лише як передоручений індосамент. Зобов'язані особи не можуть заявляти проти векселеутримувача заперечень, що ґрунтуються на їхніх особистих стосунках з індосантом, якщо тільки векселеутримувач, одержуючи вексель, не чинив свідомої шкоди боржнику.

Індосамент, здійснений після терміну платежу, має ті самі наслідки, що і попередній індосамент. Однак індосамент, здійснений після протесту з приводу неплатежу або після закінчення терміну, встановленого для здійснення опротестування, має наслідки лише звичайної цесії. Якщо протилежне не буде доведено, недатований індосамент вважається здійсненим до закінчення терміну, встановленого для здійснення опротестування.

Облік або дисконт векселів полягає в тому, що банк, придбавши вексель за іменним індосаментом, терміново його сплачує пред'явнику, а платіж отримує тільки з настанням зазначеного у векселі терміну. Економічною суттю операції обліку є дострокова грошова реалізація векселя його утримувачем банку і переведення комерційного кредиту в банківський. За достроковий платіж банк утримує з номінальної суми векселя певну винагороду на свою користь, тобто вексель оплачується із знижкою. Різниця між сумою, яку банк заплатив, придбавши вексель, і сумою, яку він отримає за цим векселем у термін платежу, називається обліком або дисконтом.

У разі неодержання платежу за вексель банк зобов'язаний подати його для опротестування від імені довірителя (якщо останній не дав розпорядження повернути йому неоплачений вексель), а також повідомити його про виконання доручення. За виконання доручення щодо інкасування векселів банк має право:

-- на відшкодування витрат за відправлення та отримання векселів і одержання платежу, коли платіж за векселем необхідно одержати в іншому місці;

-- винагороду (комісію) за виконання доручення.

На інкасування не рекомендується приймати векселі:

-- неакцептовані переказні;

-- недоміцильовані;

-- терміном платежу менше десяти днів від моменту прийняття на інкасо.

Доміциляцією називають призначення платником за векселем будь-якої третьої особи, а такі векселі -- доміцильованими. Зовнішньою ознакою доміцильованих векселів є напис на лицьовому боці векселя "доміцильований" або "платник (банк)" і підпис доміциліата.

Банк може за дорученням векселедавця або трасата здійснювати платежі за векселем у встановлений термін. Банк у цьому разі, на відміну від інкасування векселів, не є одержувачем платежу, а стає платником.

Виступаючи доміциліатом, банк не ризикує, оскільки він оплачує вексель лише в тому випадку, якщо платник вніс йому раніше вексельну суму або якщо платник має у нього на своєму розрахунковому (поточному) рахунку достатні кошти і уповноважує банк списати з його рахунку суму, необхідну для оплати векселя. У протилежному разі банк відмовляє в платежі, і вексель опротестовується звичайним порядком проти векселедавця. За оплату векселя як особливий платник банк може стягувати комісію, а оплачені векселі відсилає клієнтові. Для осіб, які мають у цьому банку розрахунковий (поточний) рахунок, оплата доміцильованих векселів може здійснюватися безплатно.

2 (53). Ризик країни у зовнішньоекономічній діяльності та способи його мінімізації

Комерційна, підприємницька діяльність на зовнішньому ринку неминуче пов'язана з ризиками, що загрожують різним майновим інтересам учасників зовнішньоекономічної діяльності. Ризики -- це можливі несприятливі події, що можуть відбутися, і в результаті яких можуть виникнути збитки, майнові втрати учасників ЗЕД. Робота з управління зовнішньоекономічними ризиками має включати такі основні складові:

-- аналіз ситуації і визначення можливих ризиків;

-- оцінка ймовірного збитку й прийняття рішення щодо управління потенційними ризиками;

-- реалізація прийнятих рішень і контроль за їх виконанням.

Політика учасника ЗЕД щодо потенційних ризиків має декілька різновидів.

1. Виключення ризиків -- це відмова від здійснення будь-яких дій, пов'язаних з можливістю появи ризиків у ЗЕД.

2. Прийняття ризиків означає, що підприємство бере на себе відповідальність за проведення зовнішньоекономічної операції та ризики, пов'язані з нею.

3. Зменшення ризиків -- це прийняття рішень, які дають змогу знизити рівень витрат від прийнятих ризиків.

4. Передача ризиків означає, що підприємство передає відповідальність за ризики своєму партнеру або третій особі.

Структура ризиків у зовнішньоекономічній діяльності доволі змістовна і нараховує сотні різновидів, які можна класифікувати за певними ознаками. Ризики, зовнішні щодо контракту, поділяються на політичні, юридичні, макроекономічні, маркетингові. Політичні ризики -- це можливість виникнення збитків чи скорочення розмірів прибутку внаслідок державної політики регулювання зовнішньоекономічних відносин. Політичні ризики розподіляють на чотири групи:

1) ризик націоналізації та експропріації;

2) ризик трансферту, пов'язаний з можливими обмеженнями конвертування національної валюти;

3) ризик розриву контракту через діяльність влади тієї країни, де знаходиться підприємство-контрагент;

4) ризик військових дій та громадських заворушень.

При проведенні зовнішньоекономічних операцій слід врахувати фактори ризиків, пов'язані з платіжним потенціалом країни-дебітора, тому потрібно здійснювати аналіз її макроекономічних показників та ринкового потенціалу. Отже, слід розглянути:

-- внутрішню економіку країни;

-- економіки країн-партнерів;

-- заборгованість держави (внутрішню і зовнішню).

Інформацію про ризики по конкретній країні можна отримати, використавши періодичні публікації консалтингових фірм, що спеціалізуються на оцінках ризиків. Підприємство, зазвичай, цікавить політична стабільність у країні, ризики поточної економічної ситуації, можливості для переказу капіталу та прибутків, можливості отримання прибутків. Ймовірність виникнення ризиків залежить від країни, з якою передбачається укладення зовнішньоекономічного контракту. Заздалегідь слід передбачити, що сума збитків може досягти розміру, який перевищить загальну суму контракту.

Для зменшення ризиків за укладеними зовнішньоекономічними контрактами слід попередньо перевірити потенційного партнера. З цією метою пропонується оцінити ефективність його функціонування. Керуючись інформацією про потенційного партнера, можна зробити конкретні висновки щодо його надійності та платоспроможності. Якщо підприємство задовольняє потенційний партнер, то перед ним стоїть питання укладення зовнішньоекономічної угоди з мінімізацією можливих ризиків, використовуючи всі можливі застереження. Так, ризику невиконання партнером зобов'язань за контрактом можна уникнути за рахунок:

-- укладення договору про наміри, де оговорюється строк, протягом якого сторони можуть внести зміни;

-- відображення в договорі намірів щодо матеріальної відповідальності за відмову від підписання контракту;

-- відображення умови про розгляд можливих суперечок через арбітражний суд;

-- відображення в контракті умови про штрафні санкції за невиконання будь-якого зобов'язання за контрактом;

-- відображення в контракті умови про виникнення можливих форс-мажорних обставин.

Для подолання загрози неплатоспроможності партнера використовують такі інструменти:

-- передбачення умови про чинність контракту після над

ходження коштів на розрахунковий рахунок виконавця;

-- передача права власності замовнику після повної сплати вартості товару (послуги);

-- використання послуг банку щодо акредитивної форми розрахунків;

-- укладення угоди з банком на факторингове обслуговування можливої дебіторської заборгованості.

Найбільшою групою ризиків у зовнішньоекономічній діяльності є маркетингові ризики, пов'язані з реалізацією товару на ринках збуту. До таких ризиків відносять інформаційні, інноваційні та кон'юнктурні ризики. Для проведення успішної збутової діяльності на зовнішніх ринках потрібно проводити їх ретельний ситуаційний аналіз, який ґрунтується на розробці таких експертних чи маркетингових систем, які дають змогу враховувати невизначеність інформації про ринок.

Інформаційний ризик -- ризик відсутності, невизначеності чи недостовірності інформації, що стосується юридичної бази для підготовки контракту, стану справ партнера і його банку, загального стану ринку товарів (послуг), на якому функціонує підприємство.

Інноваційний ризик -- можливість втрат, що виникають внаслідок вкладення підприємством коштів у виробництво нових товарів (послуг), які, можливо, не знайдуть попиту на ринку.

Кон'юнктурний ризик -- можливість втрат через зміну ринкової кон'юнктури, зміну як економічного стану галузі, в якій функціонує підприємство, так і суміжних з нею галузей.

Транспортні ризики -- ризики, які виникають у зовнішньоекономічній діяльності при укладенні зовнішньоекономічних угод, а саме при переміщенні товару від продавця (постачальника) до покупця.

Запобігти виникненню інноваційного ризику можливо тільки шляхом проведення ретельних маркетингових досліджень, спрямованих на виявлення потреб споживачів на тому ринку, де функціонує підприємство.

При запобіганні кон'юнктурному ризику слід врахувати діяльність підприємства в цій галузі, а також суміжних галузях за певний період часу; сталість функціонування цієї галузі порівняно з економічним станом у країні в цілому; результати діяльності різних підприємств у межах однієї й тієї ж галузі. Оцінка маркетингової групи ризиків ґрунтується на визначенні ступеня можливості виникнення маркетингових ризиків, тобто на їх імовірності. Маркетингові ризики багатономенклатурні, їх зумовлюють як внутрішні, так і зовнішні фактори, дію яких досить важко скерувати в потрібному напрямку.

Усі транспортні ризики можна поділити за "Інкотермс-2000" на чотири групи. Група Е (EXW) передбачає ситуацію, коли покупець несе всі ризики і витрати, пов'язані з доставкою товару від складу продавця (виробника) до кінцевого пункту споживання.

Група F містить три конкретні варіанти передачі відповідальності і ризиків:

1. FCA -- ризики і відповідальність продавця переходять на покупця (посередника) у момент передачі товару у визначеному місці, при передачі товару перевізнику, визначеному покупцем.

2. FAS -- відповідальність і ризик за товар переходять від постачальника до покупця у визначеному договором порту.

3. FOB -- продавець знімає з себе відповідальність після переміщення товару через борт судна.

Група С включає ситуації, коли експортер (продавець) укладає із покупцем договір на транспортування, але не бере на себе ніякого ризику. Вона включає такі базові умови:

1. CFR -- продавець оплачує вартість транспортування до порту прибуття, але ризик і відповідальність за цілісність та неушкодженість товару, а також додаткові витрати бере на себе покупець. Перехід ризиків і відповідальності відбувається в момент завантаження судна.

2. CIF -- крім обов'язків, як у випадку CFR, продавець повинен забезпечити та оплатити страхування ризиків під час транспортування.

3. СРТ -- продавець і покупець розподіляють між собою ризики і відповідальність. У певний момент (зазвичай, у будь-якому проміжному, географічному пункті) ризики цілком переходять від продавця до покупця.

4. СІР -- ризики переходять від продавця до покупця у визначеному проміжному пункті транспортування, але продавець забезпечує і сплачує вартість страхування товару.

Група D означає, що всі транспортні ризики несе продавець. До цієї групи включають такі базові умови:

1. DAF -- продавець бере на себе ризики до визначеного у договорі пункту на кордоні. Далі ризики приймає на себе покупець.

2. DES -- передача ризиків продавцем покупцю відбувається на борту судна у порту призначення.

3. DEQ -- передача ризиків відбувається після розвантаження товару в порту призначення.

4. DDU -- продавець бере на себе транспортні ризики псування, втрати, розкрадання товару тощо, до визначеного договором місця (зазвичай, митний склад) на території покупця.

5. DDP -- продавець відповідає за всі транспортні ризики до визначеного місця на території покупця.

При настанні ризиків, про які йдеться в "Інкотермс-2000", покупець зобов'язаний сплатити ціну товару навіть при отриманні товару у стані, який не відповідає умовам договору, чи при повній його втраті. У цьому полягає "ціна ризику". Якщо ж ушкодження не обумовлене транспортним ризиком, то покупець має право не тільки ухилитися від оплати товару, але і вважати продавця відповідальним за порушення умов договору.

Існують також ризики, пов'язані з умовами контракту: щодо властивостей товару, щодо умов постачання, щодо вибору валютних умов контракту, ризик форс-мажору, ризик розриву контракту. Залежно від етапу угоди ризики виникають: при митному оформленні, при сертифікації, комерційні, транспортні. За місцезнаходженням ризики бувають: закордонні, прикордонні, на власному ринку. З огляду на можливість впливу підприємства на ризик вони поділяються на дві групи: залежні від діяльності підприємства, або внутрішні, і незалежні від діяльності підприємства, або зовнішні. До внутрішніх ризиків відносять:

-- невиконання виробничих завдань у визначені терміни;

-- недотримання вимог якості;

-- страйки, недобросовісність працівників;

-- аварії, пожежі;

-- крадіжки.

До ризиків, які не залежать від підприємства, належать:

-- політичні ризики;

-- військові ризики;

-- ризики, пов'язані з діяльністю органів державної влади;

-- стихійні лиха;

-- ризики, пов'язані з діяльністю третіх осіб;

-- валютні ризики;

-- ризики зміни ціни;

-- ризик падіння попиту;

-- ризик зростання конкуренції;

-- ризики неплатежів, банкрутства;

-- ризик непоставки товару і невиконання договірних зобов'язань.

Принципова відмінність між цими двома групами ризиків полягає в тому, що на першу групу підприємство має змогу вплинути, тобто вжити заходів, що усувають їх джерела. На другу групу ризиків підприємство вплинути не може, тому що їх настання практично не залежить від зусиль учасника ЗЕД. Відповідно для управління цими різними за своїм походженням ризиками мають застосовуватися різні методи.

Для боротьби з внутрішніми ризиками застосовуються відомі методи управління. Наприклад, для усунення ризиків аварій, пожеж застосовуються заходи безпечного ведення виробництва, протипожежні заходи. Для зменшення ризиків невиконання виробничих завдань за об'ємом і якістю продукції, що випускається, розробляються відповідні організаційно-технологічні заходи, що включають поточне й оперативно-календарне планування, систему управління якістю та Інші аналогічні заходи, що мають за мету створення на підприємстві системи, що виключає невиконання планових завдань у термін і випуск неякісної продукції. Для зниження інших внутрішніх ризиків також розробляються адекватні заходи, головним критерієм яких є їх ефективність, тобто співвідношення між результатом (зменшення збитків або приріст прибутку) і витратами на їх здійснення.

Головна проблема управління ризиками в зовнішньоекономічній діяльності підприємства полягає в управлінні тими ризиками, настання яких не залежить від зусиль підприємств. Можна виділити такі групи методів, спрямованих на зменшення можливих збитків, що викликані цими ризиками:

1. Страхування, тобто використання різних видів полісів, договорів страхування.

2. Хеджування як метод використання біржових ф'ючерсних контрактів і опціонів.

3. Застосування різних форм і методів розрахунково-кредитних відносин, що зводять до мінімуму ризик неплатежу за поставлені товари, або неотримання товарів проти їх сплати.

4. Аналіз і прогнозування кон'юнктури (попиту, пропозиції, ціни) на зовнішньому ринку, планування і своєчасна розробка заходів з метою уникнути можливих збитків, викликаних несприятливими кон'юнктурними змінами.

5. Інші методи.

валютний вексель індосамент зовнішньоекономічний

3. Задачі

3) Розрахуйте співвідношення між гривнею (UAN) та швейцарським франком (CHF), якщо курс покупця:

1 USD = 4,8520 (UAN)

1 USD = 1,2639 (CHF)

курс продавця 1 USD = 4,8540 (UAN)

1 USD = 1,2651 (CHF)

Розв'язання:

	bid (курс покупця)	offer (курс продавця)
UAN/CHF

Тобто, 1 UAN = 3,8389 (CHF) за курсом покупця, а 1 UAN = 3,8369 (CHF) за курсом продавця.

12) Ваша фірма здійснила експортні угоди, продавши свою продукцію:

до Англії - 35 т;

до Данії - 25 т;

до Норвегії - 40 т.

Цю угоду вирішили фінансувати за рахунок коштів на валютному рахунку в доларах та здійснити покриття валютних ризиків, використовуючи форвардні контракти. Рахунки - фактури разом з відвантажувальними документами були відправлені на основі інкасо та сплачені вчасно.

Завдання:

- Використовуючи наведену в таблицях 1 і 2 інформацію, обчисліть надходження на валютний рахунок вашого підприємства.

Таблиця 1

Форвардні курси валют щодо долара США

Країна	Курс "спот"	1 місяць "форвард"
Англія (GPR)	0,6909	0,7100	0,6950	0,6990
Данія (DКК)	8,9339	8,9484	8,9301	8,9330
Норвегія (NOK)	7,0338	7,1156	7,0790	7,1160

Примітка: в наведених курсах використане непряме котирування, тобто ваш банк купуватиме валюту за вищим курсом, а продаватиме за нижчим.

Таблиця 2

Ціни за одну тонну продукції, які були використані при цій угоді

Варіант	Англія (фунти стерлінгів- GPR)	Данія (крони - DКК)	Норвегія (крони - NOK)
23	1285,00	14360,00	16970,00

Плата за інкасо становила $20.

- Обчисліть кінцевий прибуток вашого підприємства у доларах від даної операції.

Розв'язання:

Переведемо курси валют відносно долара США

Країна	Курс "спот"	1 місяць "форвард"
Англія (GPR)	1,4474	1,4085	1,4388	1,4306
Данія (DКК)	0,1119	0,1118	0,11198	0,11194
Норвегія (NOK)	0,1422	0,1405	0,1413	0,1405

Визначимо надходження на валютний рахунок підприємства

а) Англія

bid (1,4085+1,4306) = 2,8391.

offer (1,4474+1,4388) = 2,8862.

(2,8862 - 2,8391) 35 1285 = 2118,32 USD

б) Данія

bid (0,118+0,11194) = 0,22994.

offer (0,119+0,11198) = 0,23098.

(0,23098 - 0,22994) 25 14360 = 373,36 USD

в) Норвегія

bid (0,1405+0,1405) = 0,281.

offer (0,1422+0,1413) = 0,2835.

(0,2835 - 0,281) 40 16970 = 1697 USD

Кінцевий прибуток підприємства у доларах від даної операції.

2118,32 + 373,36 + 1697 - 20 = 4168,68 USD

15) При поставці товару на 500000 дол. США на умовах розстрочки платежу, при процентній ставці 5% річних, в контракті зафіксовано, що 250000 дол. США буде сплачено через 90 днів з дати відвантаження товару.

Розрахувати відсотки:

а) лінійним (прогресивним) способом

Розв'язання

При лінійному методі величина розраховується для кожної частини кредиту окремо з дати надання кредиту. За допомогою цього метода загальна величина відсотків буде нараховуватися в три етапи:

250000*5*45

1) В1 = ------------------ = 1562,5 дол. США

360*100

250000*5*90

2) В2 = ------------------ = 3125 дол. США

360*100

3) В = В1 + В2 = 1562,5 + 3125 = 4687,5 дол. США

17) Фірма постачає товар за кордон на суму 10 млн. доларів США. Згідно договору між сторонами 40% вартості товару оплачується готівкою після його постачання; 60% - оплачується на основі кредитного узгодження протягом 3 років під 10% річних за такими умовами:

№ п/п	Частки кредиту	Строки повернення
1 2 3	2 млн. дол. США 2 млн. дол. США 3 млн. дол. США	через 1 рік через 2 роки через 3 роки

Необхідно визначити:

- чому дорівнює середній строк кредиту?

- вартість кредиту?

Розв'язання

У зв'язку із тим, що погашення кредиту є нерівномірним, середній строк кредиту розрахуємо за формулою:

де ПЗ1, ПЗ2, ПЗ3 - погашена заборгованість на певну дату

S -- сума кредиту

При обчисленні вартості кредиту користуються формулою:

L= S x R x Сcp/100

де L -- загальна вартість кредиту;

S -- сума кредиту;

R -- загальна ставка процента.

L= 6 x 30 x 1,17/100 = 2,106 млн. доларів США

18) Необхідно:

- користуючись реквізитами, наведеними у додатку А, скласти зовнішньоекономічний договір на здійснення операції по придбанню товарів у фірми Ренк Ксерокс Лімітед (Великобританія).

Дані для виконання:

ТзОВ “Полісся” (покупець) 2-го лютого ц.р. уклало зовнішньоекономічний договір з фірмою Ренк Ксерокс Лімітед (постачальник) на поставку комплектуючих до копіювальної техніки ХЕRОХ 022 К 82890 (ролліек фюзера) за ціною 70 дол. США за 1 шт.; ХЕRОХ 005 Е 91370 (муфта) за ціною 15 дол. США за 1 шт. на умовах Інкотермс - 2000 DDU (доставка з оплатою за оформлення митних формальностей, за виключенням мита). Митний склад в м. Києві;

Юридична адреса фірми Ренк Ксерокс Лімітед: Паркуей Марлоу, Бекс SL7IYL, Великобританія.

Додаток А

Інформаційна довідка

1. Повне найменування Товариство з обмеженоювідповідальністю “Полісся”

2. Територія м. Київ_________________за СПАТО

3. Адреса підприємства________м. Київ, вул. Київська, 51

4. Код підприємства (ідентифікаційний)_____________7709052763

5. Код статусу підприємства__340____6. Коди виду власності___20

7. Обслуговуючий банк_КБ “Аваль”, м. Київ_МФО______311025

8. Розрахунковий рахунок________________МФО

9. Поточний рахунок____22018292__МФО_____________311025

10. Валютний рахунок___260064301___МФО

11. Депозитний рахунок________________МФО

12. Субрахунок_______МФО

13. Інші рахунки______МФО

14. Адреса місцевої Державної податкової адміністрації м. Київ

вул. Перемоги, 10

15. Індивідуальний податковий номер______________215140013410

16. Номер свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ______12141020

17. Керівник підприємства_________Астахов Анатолій Володимирович

19. Телефон службовий__5-08-45___20. Телефон домашній___5-15-68

21. Головний бухгалтер_____Костюк Костянтин Кирилович

22. Домашня адреса_______м. Київ, вул. Щорса, буд. 12, кв. 98

23. Телефон службовий__5-08-45___24. Телефон домашній___5-15-68

25. Середньоспискова чисельність за останній місяць кварталу 100 чол.

26. Види діяльності (фактично)____виробництво та продаж посуду

27. Дані про об'єкти підприємства(офіс, філії, торгові об'єкти, виробничі приміщення, склади тощо), (при необхідності додати список)_офіс; виробниче приміщення: вул. Київська, 51

Договір №1

на здійснення операції по придбанню товарів 02 лютого 2010 р. м. Київ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Полісся», Україна, в особі Астахова Анатолія Володимировича, котрий діє на основі статуту, надалі іменований як «Покупець» та фірма «Ренк Ксерокс Лімітед», Великобританія, в особі віце-президента Хербетра Хорвата, який діє на основі статуту, надалі іменований як «Постачальник» уклали договір про нижченаведене.

1 ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ

1.1. Постачальник зобов'язується передати у власність, а Покупець прийняти й оплатити комплектуючі до копіювальної техніки виробництва ХЕRОХ, іменовану далі Товар.

1.2. Найменування, кількість і ціна Товару узгоджується Сторонами в специфікації до даного договору, що є невід'ємною частиною даного договору.

2 УМОВИ ПОСТАВКИ

2.1. Поставка Товару здійснюється на умовах доставка з оплатою за оформлення митних формальностей, за виключенням мита по Інкотермс - 2000 DDU.

2.2. Строк поставки партії Товару становить 10 календарних днів з моменту підписання даного договору.

3 ЦІНА, СУМА ДОГОВОРУ

3.1. Ціна Товару узгоджується в доларах США і вказується в специфікації до даного договору.

3.2. Загальна сума договору становить 850 ( вісімсот п'ятдесят дол.США)

4 ЯКІСТЬ ТОВАРУ

4.1. Постачальник відповідає за поставку неякісного Товару.

4.2. Якість Товару повинне відповідати діючим стандартам країни-виробника й підтверджуватися сертифікатом якості.

4.3. Строк придатності на Товар становить 5 років від дня виготовлення. Товар, що відвантажується Постачальником, повинен бути виготовлений не пізніше 6 місяців до дня відвантаження Покупцеві.

4.4. Гарантійний строк на поставляється Товар, що, становить 1 рік

5 УМОВИ ОПЛАТИ

5.1. За Товар Покупець провадить передоплату на рахунок Постачальника.

5.2. Строк передоплати Товару - не пізніше 5 календарних днів з моменту підписання даного договору.

6 УПАКУВАННЯ І МАРКУВАННЯ

6.1. Постачальник забезпечує звичайне упакування Товару таким чином, щоб забезпечити його схоронність під час транспортування з урахуванням можливих перевантажень при належному й звичайному обігу з Товаром.

6.2. Упакування Товару повинно бути здійснене Постачальником таким чином, щоб забезпечити мінімальні транспортні видатки по його перевезенню.

6.3. Маркування Товару виконується англійською мовою й містять у собі наступні відомості:

- країна призначення;

- пункт призначення;

- найменування, адреса й телефон Покупця;

- вага брутто, вага нетто й інші реквізити за узгодженням Сторін.

7 ВІДВАНТАЖЕННЯ Й ТРАНСПОРТУВАННЯ

7.1. Відвантажується Товар, що, супроводжується наступними документами:

- авіанакладна (airway bill);

- експортний пакувальний аркуш (export packing list);

- сертифікат походження (Sertificat of Origin);

- рахунок-фактура (Invoice).

Постачальник зобов'язаний забезпечити доставку Покупцеві зазначених документів не пізніше дня надходження Товару на митну територію Республіки Білорусь.

7.2. Право власності на Товар і ризик випадкової загибелі переходять у момент передачі Товару перевізникові.

8 ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ВІДВАНТАЖЕННЯ

8.1. Постачальник інформує Покупця по телефону, телефаксу або електронній пошті протягом 48 годин про відвантаження Товару із вказівкою відомостей про вантаж.

9 ПРЕТЕНЗІЇ ПО ЯКОСТІ Й КІЛЬКОСТІ

9.1. Приймання Товару по кількості і якості здійснюється протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту надходження Товару на склад Покупця.

9.2. Приймання Товару по кількості здійснюється Покупцем відповідно до товарно-транспортних документів.

9.3. Приймання Товару по якості здійснюється Покупцем відповідно до якості, зазначеній у сертифікаті якості, виданому заводом-виготовлювачем.

9.4. У випадку виявлення невідповідності кількості Товару або його товарного виду названим вище документам Покупець сповіщає про це Постачальника протягом 5 (п'яти) календарних днів по факсимільному або електронному зв'язку. Якщо представник Постачальника не прибув для складання відповідного акту протягом 10 календарних днів, то акт про недостачу (невідповідності якості) складається із представником Торгово-промислової палати або в однобічному порядку.

9.5. Претензії з питань якості й кількості поставленого Товару пред'являються Покупцем Постачальнику протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту складання акту приймання Товару на складі Покупця.

Постачальник зобов'язаний розглянути претензію протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту її одержання. Якщо Постачальник не дав відповіді в названий строк, така претензія вважається визнаної Постачальником.

10 Форс - мажорні обставини

10.1 Ні одна із сторін не нестиме відповідальності за повне чи часткове невиконання будь-якого зі своїх зобов'язань, якщо невиконання буде наслідком таких обставин, як пожежа, повінь, землетрус, інші природні явища, а також війна, військові дії, блокада, акти або дії державних органів, або інших будь-яких обставин, що перебувають поза контролем сторін і які виникають після укладання контракту.

10.2 Термін виконання зобов'язань за цим контрактом відкладається на час дії обставив та їх наслідків, зазначених вище.

10.3 Сторона, у якої виникла неможливість виконання зобов'язань за контрактом, повинна негайно з моменту настання таких зобов'язань у письмовій формі сповістити іншу сторону.

10.4 Свідоцтво Торгово-промислової палати відповідної країни буде достатнім доказом виникнення та припинення вказаних вище обставин.

10.5 Якщо ці обставини будуть тривати довше ніж 3 місяці, то кожна іх сторін має право розірвати контракт повністю або частково без додаткової фінансової відповідальності.

11 Санкції та рекламації

11.1 Рекламації відносно ваги та якості Товару можуть бути направлені Постачальнику на протязі 10 днів від дати поставки.

11.2 Рекламації можуть біти урегульовані за допомогою двосторонніх переговорів.

11.3 У випадку несвоєчасної виплати, невиплати або часткової виплати загальної суми цього договору, а також у випадку не повідомлення про готовність прийняти Товар чи не готовність прийняти Товар Покупець повинен відшкодувати Постачальнику нанесені збитки на протязі 20 днів від дати поставки.

11.4 У випадку несвоєчасної поставки, не поставки або часткової поставки Товару, не повідомлення про відправку Товару, а також у випадку не наданні необхідних товаросупровідних документів Постачальник повинен відшкодувати Покупцеві нанесені збитки на протязі 20 днів від дати поставки.

11.5 При невиконанні своїх зобов'язань винна сторона виплачує іншій стороні штрафні санкції, у вигляді пені у розмірі - 0,1% від суми неодержаних коштів за кожний день прострочки.

11.6 Виплата пені виплачується винною стороною на протязі 20 банківських днів з моменту одержання вимоги оплатити пеню.

11.7 Виплата штрафних санкцій не звільняє винну сторону від виконання зобов'язань по діючому контракту.

12 Урегулювання спорів у судовому порядку

12.1 У випадку незгоди однієї із сторін з приводу спорів та розходжень, які виникають відносно цього контракту вони підлягають передачі до розглядання та остаточного розв'язання у міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України.

12.2 В процесі розглядання та розв'язання спору буде застосовуватися регламент міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України.

12.3 Місце проведення засідання арбітражного суду - м. Київ.

12.4 Язик проведення засідання - український.

12.5 Рішення арбітражного суду є остаточним та обов'язковим для обох сторін.

13 Місцезнаходження, поштові та платіжні реквізити сторін

13.1 Постачальник

Фірма «Ренк Ксерокс Лімітед», Паркуей Марлоу, Бекс SL7IYL, Великобританія.

Рахунок-евро №632240 у банку «Райфайзенландесбанк»

Код ІВАNAT 75326322420

Хорват Херберт

13.2 Покупець

Товариство з обмеженою відповідальністю «Полісся», вул. Київська, 51, м.Київ, Україна

Код ЄДРПОУ 12141020

Ідентифікаційний код 7709052763

Рахунок №260064301 у КБ «Аваль»

Астахов Анатолій Володимирович

14 Інші додаткові умови

14.1. Договір набуває чинності з моменту його підписання й діє до виконання Сторонами своїх зобов'язань.

14.2. Договір складений українською мовою у двох екземплярах, по одному для кожної з сторін.

14.3. Сторони визнають юридичну чинність факсимільної копії договору й інших документів, спрямованих на виконання даного договору.

Специфікація до договору №1 від 02.02.2010р

Найменування товару	Ціна	Кількість
Комплектуючі до копіювальної техніки ХЕRОХ 022 К 82890 (ролліек фюзера)	70 дол. США	10
Комплектуючі до копіювальної техніки ХЕRОХ 005 Е 91370 (муфта)	15 дол. США	10
Разом	850 дол. США
Покупець		Постачальник

Перелік посилань

1. Аверьянова О.М. Международные банковские расчеты. М.: Филология, 1998.

2. Бендина Н. Международные валютно-кредитные отношения. М.: ПРИОР, 2001.

3. Івасів Б.С. Міжнародні розрахунки. Тернопіль : Карт - бланш, 2004.

4.За ред. Савлука М.І. Міжнародні розрахунки та валютні операції. К.: КНЕУ, 2002.

5. Золотов А.Ф. Международные валютно-кредитные отношения. К.: МАУП, 2001.

6. Красавина Л.Н. Международные валютно - кредитные и финансовые отношения. М.: Фінанси и статистика., 2001.

7.Лысенков Ю.М., Педь И.В. Расчеты во внешней торговле. К.: Вестник фондового рынка, 2003.

8.Михайлів З.В. Міжнародні кредитно - розрахункові та валютні операції. Львів : Національний університет „Львівська політехніка”, 2004.

9. Михайлов Д.М. Международные расчеты и гарантии. М., ФБК-ПРЕСС, 1998.

10.Руденко Л.В. Міжнародні кредитно - розрахункові і валютні операції. К.: ЦУЛ, 2003.

Размещено на Allbest.ru

...