Організація експортної діяльності підприємства (на матеріалах ВАТ "Вероніка")
Вивчення поняття експорту – продажу продукції іноземним господарюючим суб’єктам та її вивезення за межі митних кордонів. Розробка шляхів підвищення експортної діяльності. Характеристика зовнішньоекономічної діяльності досліджуваного підприємства.
Рубрика | Международные отношения и мировая экономика |
Вид | курсовая работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 06.10.2014 |
Размер файла | 49,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Київський національний торговельно-економічний університет
Кафедра міжнародної економіки
КУРСОВА РОБОТА
на тему:
Організація експортної діяльності підприємства (на матеріалах ВАТ „Вероніка”)
Виконав
Студент 4 курсу 20 групи
Старунський А.В.
Науковий керівник:
кандидат економічних наук,
доцент кафедри менеджменту ЗЕД
Кудирко Л.П.
Київ 2012
Зміст
Вступ
1.Теоретичні засади організації експортної діяльності підприємства
1.1. Сутність та пріоритети діяльності з експортом
1.2. Організація здійснення експортних операцій
1.3. Особливості регулювання експортних операцій в Україні
2. Здійснення експортної операції ВАТ «Вероніка»
2.1. Характеристика ЗЕД ВАТ «Вероніка»
2.2. Встановлення контакту з іноземним партнером
2.3. Проробка базисних та валютно-фінансових умов контракту
2.4. Підготовка проекту контракту
2.5. Оцінка ефективності ЗЕД ВАТ «Вероніка»
3. Напрямки удосконалення операцій з експортом ВАТ «Вероніка»
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Актуальність наукової проблеми
Визначною особливістю функціонування світового господарства на початку ХХІ століття є інтенсивний розвиток міжнародних економічних відносин. Одним із найважливіших елементів механізму управління міжнародними економічними відносинами, що здійснюються шляхом проведення комерційних операцій, є зовнішньоекономічна діяльність.
Сучасний етап світогосподарських зв'язків характеризується розширенням усіх форм міжнародних економічних відносин на основі швидкого росту продуктивних сил, яких обумовлений прискоренням науково-технічного прогресу. Наслідком цього є постійно зростаюча концентрація виробництва й укрупнення його розмірів, що підсилює тенденцію до інтернаціоналізації господарського життя, сприяє розвитку міжнародної спеціалізації і кооперації виробництва.
Особливістю сучасного етапу економічного розвитку є швидкий ріст міжнародної торгівлі науково-технічними знаннями і результатами виробничо-технічного співробітництва, також характерний бурхливий ріст ринку послуг (страхових, лізингових, транспортних та ін.).
Поступова інтеграція України у світову господарську систему привела до того, що в даний час у зовнішньоекономічній діяльності беруть участь тисячі підприємців, підприємств і чиновників, більшість з яких не мають уявлення про про особливості її здійснення. Тому важливо чітко розуміти зміст поняття „зовнішньоекономічна діяльність”.
Отже, зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД) - діяльність суб'єктів господарської діяльності України й іноземного суб'єкта господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами. ЗЕД являє собою сукупність міжнародних комерційних операцій, спрямованих на організацію, проведення і регулювання процесу обміну товарами, послугами, результатами творчої діяльності.
Міжнародний обмін товарами економічно доцільний для країн, якщо на виробництво експортних товарів країна витрачає менше суспільної праці, ніж повинна була б витратити на виробництво товарів замість імпортованих на суму, яка виручена від експорту.
Ступінь наукової проблеми. Ця тема є значно поширена серед вчених та економістів,це можна визначити лише з кількості видатних прізвищ які займались цією проблемою,зокрема Гребельник О.П.,Козик В.В., Мазаракі А.А. ,Багрова І.В.,Вічевич А.М.
Метою здійснення курсової роботи є дослідження механізму здійснення операцій з експортом.
Об'єктом дослідження є зовнішньоторговельні операції ВАТ «Вероніка»
Предметом даної курсової є теоретичні та практичні аспекти здійснення операцій з експортом.
Отже, виходячи із вище сказаного, завданням даної курсової роботи є:
- розкриття теорії організації експортної діяльності підприємства;
- характеристика зовнішньоекономічної діяльності конкретного підприємства;
- ознайомлення із експортною діяльністю конкретного підприємства, оцінка її ефективності;
- вказати шляхи підвищення ефективності здійснення експортної діяльності конкретним підприємством.
1. Основи організації експортної діяльності підприємства
1.1 Основні поняття
Експорт - це продаж продукції (робіт, послуг) іноземним господарюючим суб'єктам та вивезення продукції за межі митних кордонів України з метою отримання прибутку від виробничої або інших видів господарської діяльності.
Всі країни намагаються стимулювати власного товаровиробника до експорту продукції, заохочуючи наданням:
- субсидій;
- податкових пільг;
- кредитів під незначні відсотки;
- юридичної, політичної ті іншої підтримки.
Експортна операція - це комерційна діяльність, пов'язана із продажем та вивезенням за кордон товарів (робіт, послуг) для передачі їх у власність іноземному контрагенту.
В умовах ЗЕД здійснюються наступні види експортних операцій:
1) поставки експортного товару за готівкою;
2) експорт робіт і експорт послуг;
3) експорт товарів в рахунок міжурядових угод;
4) експорт товарів за рахунок державного кредиту, наданого країні іноземного покупця;
5) експорт товарів на умовах державного або комерційного кредиту, або за рахунок відстрочки платежу;
6) експорт товарів на умовах компенсаційної угоди;
7) експорт товарів на умовах бартерної угоди;
8) експорт товарів за рахунок надання допомоги.
Експорт товару оформляється контрактом, один примірник якого зберігається в головного бухгалтера, котрий контролює стан розрахунків. У контракті обов'язково вказується порядок розрахунків готівкою або в кредит, тобто із розстрочкою платежу.
Якщо ініціатива початку переговорів належить експортеру, то він заявляє про бажання укласти договір купівлі-продажу на визначених умовах шляхом розсилання ініціативних пропозицій (оферт).
Тверда оферта - пропозиція, яка відправляється тільки одному можливому покупцю на дану партію товару із вказанням терміну, протягом якого продавець є зв'язаним своєю пропозицією та не може зробити аналогічну пропозицію іншому покупцю.
Вільна оферта - оферта, що надсилається одночасно на одну й ту саму партію товару декільком можливим покупцям.
Говорячи про оферти, особливо на машини та устаткування, потрібно згадати про так звані стандартні пропозиції, - це заздалегідь розроблені умови продажу різних видів виробів.
Експортні товари - це товари, вивезені для реалізації за межі митного кордону України, незалежно від валюти, якою проводиться розрахунок.
При виборі методу експортування товару (прямого або через посередників) необхідно враховувати:
- кількість потенційних замовників;
- частоту продаж;
- тип продукту, що продається;
- обсяг замовлень.
Розрахунки за договором поставки є, як правило, поточними валютними операціями. Однак, вони можуть бути віднесені і до операцій, пов'язаних із рухом капіталу за наступних умов:
1) якщо строк платежу за експортовані товари перевищує 90 днів від дати їх відвантаження (завантаження на борт, відправки або прийняття до перевезення);
2) якщо строк зустрічної поставки товарів за бартерними, товаробмінними та компенсаційними угодами перевищує 90 днів від дати відвантаження товарів, що доставляються контрагентом;
3) якщо резидент сплачує відсотки після повернення одержаного від нерезидента авансу у випадку невиконання зобов'язань по контракту.
В Україні для здійснення експортної діяльності використовуються генеральні, разові та відкриті (індивідуальні) ліцензії.
Індивідуальні ліцензії на експорт товарів Міністерство економіки надає на підставі заявки суб'єкта ЗЕД. Якщо копії складені від руки, текст вписується чорнилом друкованими літерами. Кожен документ повинен мати стандартний серійний номер, за допомогою якого він може бути ідентифікований. На кожен вид товару встановлюється лише один вид ліцензії. експорт іноземний зовнішньоекономічний
Формування вартості експортних товарів
В основі облікової вартості експортних товарів лежить їх фактична собівартість. Вона залежить від виду експортної операції.
Витрати на експорт товарів складається із 4 основних елементів:
1) витрати виробника товару;
2) витрати в країні експортера;
3) витрати на основне перевезення;
4) витрати в країні імпортера.
По експортних поставках відбувається сплата митних зборів, мита, а по окремих видах експорту сплачується акцизний збір і ПДВ. Методика нарахування зазначених зборів і податків аналогічна до імпортних поставок. Сплата мита і митних зборів відбувається до / або в момент митного оформлення товарів, що вивозяться з України.
Експорт послуг (робіт) - це експорт нематеріальної продукції сфери послуг, що включає комерційні, професійні та споживчі послуги.
Перелік послуг (робіт), які вважаються такими, що експортуються, включає:
- консультаційні, інформаційні та аудиторські послуги;
- медичні послуги;
- послуги та роботи, пов'язані з нерухомим майном, включаючи будівельно-монтажні та експлуатаційні роботи;
- надання нерезидентам в оренду, чартер, фрахт морських або повітряних суден, що використовуються на міжнародних маршрутах або лініях, а також космічних кораблів, супутників або їх частин чи окремих функцій;
- надання послуг персоналу з обслуговування морських, повітряних та космічних об'єктів, зазначених у попередньому пункті;
- надання послуг з передачі авторських прав, ліцензій, патентів, прав на використання торгових марок, інших юридичних та економічних знань, а також обробки даних та інформації для резидентів;
- надання послуг з організації реклами і публічних зв'язків за межами України;
- забезпечення персоналом нерезидентів україни, культурної, спортивної, освітньої діяльності за межами України;
- надання послуг з туризму на території України в разі їх продажу за межами України безпосередньо або при посередництві нерезидентів із застосуванням безготівкових розрахунків.
1.2 Організація здійснення експортних операцій
У міжнародній торговельній практиці використовуються два основні методи здійснення експортних операцій, а саме: прямий експорт, що передбачає постачання товарів промисловими підприємствами безпосередньо іноземному споживачеві, і непрямий експорт, що припускає продаж товарів через торговельних посередників.
Для сучасного етапу розвитку великого виробництва з величезною концентрацією і централізацією капіталу характерним є розширення прямого експорту. Наприклад, у США нині 2/3 експорту промислових товарів здійснюється безпосередньо виробниками.
Прямий метод ЗЕО здійснюється:
- при продажу і закупівлі промислової сировини на основі довгострокових контрактів;
- у разі експорту дорогого і великогабаритного устаткування;
- у разі експорту стандартного устаткування через закордонні філії;
- у разі закупівлі сільськогосподарських товарів у фермерів;
- у разі продажу і закупівлі товарів державою.
Прямі зв'язки мають низку переваг: більш тісні контакти з контрагентом; краще знання кон'юнктури ринку; швидке пристосування своїх виробничих потужностей до потреб покупця.
Проте і непрямий експорт продовжує зберігати своє значення. За деякими оцінками, з допомогою торговельних посередників у світовий товарообіг залучається біля 50% загального обсягу товарів. Цей метод застосовується:
- разі збуту стандартного промислового устаткування;
- у разі збуту споживчих товарів;
- при реалізації другорядної продукції;
- на окремих важкодоступних і маловідомих ринках;
- при просуванні нових товарів;
- у разі відсутності власної збутової мережі.
Переваги: великий досвід, власна мережа обслуговування, знання ринку та ін.
Якщо обсяг ЗЕО у фірми назначений і основна частина продукції реалізується на зовнішньому ринку, то для здійснення зовнішньоторговельних операцій вона використовує торговельний апарат, призначений для роботи на внутрішньому ринку.
При здійсненні зовнішньоторговельних операцій створюється спеціальний експортний відділ, що не входить до складу внутрішнього збутового апарату. Він, як правило, складається із таких підрозділів:
- функціональні сектори (торговельно-договірний, валютний, калькуляції, транспорту, реклами) вивчають відповідні функціональні питання, готують керівництву необхідні відомості про умови здійснення зовнішньоторговельних операцій, надають кваліфіковані консультації;
- територіальні сектори приділяють увагу всім питанням торгівлі з певною групою країн незалежно від номенклатури товару;
- галузеві сектори займаються питаннями торгівлі лише якимось окремим товаром або дуже близькою за характером групою товарів.
Іноді замість експортних відділів великі фірми мають підрозділи в закордонних відділеннях, побудовані за регіональним принципом. Їм підпорядковуються всі збутові і виробничі фірми за кордоном. Наприклад, у „Дженерал Моторз” лише одне закордонне відділення, а американської компанії „Зінгер” - п'ять.
Для реалізації продукції усіх своїх підприємств великі фірми нерідко створюють центральний офіс у вигляді юридично самостійного акціонерного товариства або дочірньої експортної фірми, при цьому комерційна діяльність повністю відокремлюється від виробничої.
Створення таких офісів зі збуту продукції вигідно великим підприємствам. Формально фірма-мати не відповідає за діяльність цих офісів, що дає змогу проводити будь-які операції.
Дрібні і середні фірми іноді організовують спільні збутові компанії у формі експортних асоціацій. Поширеною формою експортних операцій великих фірм є складальні заводи. Їх мають фірми «Зінгер», «Монтекатіні», «Фіат», «Дюпон». Фірми, що створюють складальні заводи, володіють низкою переваг: скорочуються транспортні витрати, оскільки збут готової продукції наближається до споживача, вартість перевезень зменшується на 20-30%; скорочуються витрати на оплату мита (із напівфабрикатів вони стягуються в менших розмірах); зменшуються витрати на заробітну плату.
У країнах, що розвиваються монополістичні об'єднання створюють змішані збутові компанії. У результаті менший ризик втрати власності, зменшуються податки, використовується місцева збутова мережа.
Великі фірми створюють власний зовнішньоторговельний аппарат за кордоном. До його завдань входить вивчення ринку, умов угод, смаків споживачів. За кордоном експортер може організувати оптові фірми зі збуту продукції. Вони приймають від імпортерів замовлення, пересилають їх своїм фірмам, стежать за виконанням замовлень, беруть участь у здаванні продукції замовникам, роблять із ними фінансові розрахунки, організовують рекламу. Деякі фірми мають склади готової продукції. Тоді їхні функції розширюються, вони демонструють товари і реалізують їх за кордоном.
За кордоном створюються і фірми, що займаються не тільки оптовою, а роздрібною торгівлею. Організація роздрібної торгівлі за кордоном характерна для фірм, що випускають автомобілі, телевізори, взуття, парфумерію й інші товари. Оптові фірми виконують функції через комівояжерів, що є безпосередніми представниками промислових фірм. Вони приймають замовлення, ознайомлюють покупців із товарами, інформують фірму про смаки покупців, іноді є інкасаторами сум, одержуваних від покупців.
1.3 Регулювання експорту
Здійснення експортних операцій на Україні регулюється Законами України; Указами Президента України; Декретами Кабінету Міністрів України; Положеннями Міністерства економіки України, Міністерства Зовнішньоекономічних Зв'язків, інших міністерств і відомств, що регулюють окремі питання тарифного і нетарифного характеру; угодами, укладеними Україною з іншими державами і іншими законодавчими актами України.
Основа регулювання діяльності підприємств України на зовнішніх ринках - це Закон "Про зовнішньоекономічну діяльність", який дає визначення основним термінам, застосовуваним у практиці зовнішньоекономічної діяльності; закріплює основні принципи і правила здійснення зовнішньоекономічної діяльності; визначає коло суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, їх права та обов'язки; дає перелік можливих видів зовнішньоекономічної діяльності; законодавчо закріплює регулювання зовнішньоекономічної діяльності; регулює економічні відносини України з іншими державами та міжнародними міжурядовими організаціями; захищає права та інтереси держави і суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності; зумовлює відповідальність України як держави і суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності при порушенні ними Законів України чи обов'язків, пов'язаних з виконанням контракту, а також визначає застосовувані до них санкції.
Для збільшення експорту використовують:
1) субсидування експорту - це форма державної політики, яка дає змогу продати на зовнішньому ринку товари вітчизняного виробництва за ціною більш низькою, що часто є нижчою від цін на внутрішньому ринку, а іноді навіть від витрат на виробництво (виробнича собівартість);
2) експортні премії, що можуть бути у двох формах:
- прямі експортні премії - це застосування у формах надання експортерам прямих разових субсидій при експорті товарів;
- податкові пільги - це непрямі експортні премії, коли експортерам надають різноманітні фінансові пільги (звільнення від сплати внутрішніх податків або надання податкових пільг, звільнення від мита або повернення його компанії, яка використовує імпортну сировину або напівфабрикати, що використовувались для виготовлення експортних товарів).
Крім заходів щодо здійснення збільшення експорту існують ще й заходи щодо обмеження експорту. Причинами обмеження експорту є:
- проблеми національної безпеки (заборонений експорт зброї);
- небезпека поширення ядерної зброї;
- збереження природних ресурсів;
- збереження ресурсів для використання всередині країни;
- збереження ресурсів для використання в майбутньому.
Обмеження експорту може здійснюватись в різних формах:
1) експортні квоти;
2) експортні мита (або податки);
3) заборона експорту визначених товарів.
Необхідною умовою перетинання митного кордону України при експорті продукції є виконання митних формальностей, порядок здійснення яких регулюється Законом України “Про Єдиний митний тариф”, а також Митним Кодексом України.
Згідно з законом “Про Єдиний митний тариф”, Єдиний митний тариф України - це систематизований звід ставок мита, яким обкладаються товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за межі цієї території. Єдиний митний тариф України визначається згідно з цим Законом та міжнародними договорами України. Мито, що стягується митницею, являє собою податок на товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон України.
При укладенні договорів при здійсненні експортних операцій контрагенти зобов'язані використовувати затверджені МЗС “Положення про форму зовнішньоекономічного контракту”, яке закріплює основні умови укладання договорів купівлі-продажу. А деякі аспекти цих договорів закріплені у спеціальних правових актах.
Здійснення платежів у іноземній валюті регулюється Декретами Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” а також Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». Перерахованими вище документами встановлений режим здійснення валютних операцій на території України, визначені принципи валютного регулювання, повноваження державних органів, права й обов'язки суб'єктів валютних відносин.
Згідно з Декретом Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” експорт є валютною операцією, бо експорт пов'язаний з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу.
При виборі базисних умов постачання підприємства користаються Указом Президента "Про використання Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів". Ці правила викладено у ІНКОТЕРМС-2010, згідно з якими існують 11 базисних умов постачання, які відрізняються за обов'язками, які несуть контрагенти.
2. Здійснення експортної операції ЗЕД ВАТ „Вероніка”
2.1 Характеристика ВАТ „Вероніка”
Відкрите акціонерне товариство „Вероніка” засноване товариством покупців, в особі голови правління Пінчука І.С., голови ради трудового колективу Михальчук Н.А., голови профкомітету Чернової Г.В., шляхом викупу майна згідно договору купівлі-продажу від 26 січня 1994 року у відповідності із Законом України „Про господарські товариства” та Законом України „Про підприємства в Україні”.
Адреса підприємства: 71954 Україна Рівненська область м. Дубровиця вул. Пушкіна, 99 тел./факс 8(04532) 23572.
Товариство займається випуском та продажем серій верхнього жіночого одягу, а саме:
- шуби жіночі каракулеві;
- шуби із штучного хутра;
- шкіряні пальто;
- шкіряні піджаки;
- жіночі спортивні куртки.
ВАТ „Вероніка” успішно здійснює зовнішньоекономічну діяльність (експорт своєї продукції). Основними його контрагентами є:
1) фірма „Dilemma”, м. Братіслава, Словаччина;
2) ТОВ „Шарм”, м. Кіровоград, Україна;
3) фірма „O-Zone”, м. Бухарест, Румунія;
4) приватна підприємство „Дексона”, м. Санкт-Петербург, Росія;
5) фірма „Sunnie”, м. Берлін, Німеччина.
Згідно зі ст. 80 ГК України (ст.24 Закону України від 19 вересня 1991 р. № 1576-ХІІ „Про господарські товариства”; ст. 152 ЦК України) акціонерним товариством є господарське товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства, а акціонери несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, в межах вартості належних їм акцій. Акції ВАТ можуть розповсюджуватися шляхом відкритої підписки та купівлі-продажу на біржах. Акціонери ВАТ можуть відчужувати належні їм акції без згоди на те інших акціонерів та товариства.
Ознаки відкритого акціонерного товариства
1. ВАТ є різновидом господарського товариства. Це означає, що на нього поширюються загальні положення про господарські товариства, з урахуваням специфіки цього виду юридичних осіб.
2. ВАТ - це товариство, що має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості.
3. ВАТ несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства. У свою чергу, акціонери несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, в межах вартості належних їм акцій.
4. Згідно зі ст. 154 ЦК України (ст. 82 ГК України) установчим документом ВАТ є статут, який повинен містити відомості про найменування та місцезнаходження , чітко вказувати його вид, предмет та цілі його діяльності, склад засновників та учасників, склад і компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, в тому числі перелік питань, з яких необхідна одностайність або кваліфікована більшість голосів, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації.
5. Законодавство України поділяє акціонерів на засновників та учасників. Засновниками вважаються особи, які виконують дії, пов'язані із заснуванням ВАТ. Вони укладають між собою договір, що визначає порядок здійснення ними спільної діяльності зі створення ВАТ. Навідміну від засновників, учасники ВАТ погоджуються зробити внесок до статутного фонду товариства, що створюється, проте не бажають брати на себе будь-які обов'язки із його створення.
6. Процедура створення ВАТ є доволі складною. Крім необхідності укладення договору між засновниками, ч. 4 ст. 26 Закону України «Про господарські товариства» передбачено 4 етапи, що їх повинні пройти засновники для створення ВАТ:
1) зробити повідомлення про намір створити ВАТ;
2) здійснити підписку на акції;
3) провести установчі збори;
4) здійснити державну реєстрацію ВАТ.
7. Керівником відкритого акціонерного товариства являється голова правління.
Товарна та географічна структура експорту
Таблиця №2.1 Товарна структура експорту ВАТ «ВЕРОНІКА»2009-2011рр.
Товарні групи |
2009 |
2010 |
2011 |
||||
Абсолютний обсяг тис грн. |
Питома вага % |
Абсолютний обсяг тис грн. |
Питома вага % |
Абсолютний обсяг тис грн. |
Питома вага % |
||
шуби жіночі каракулеві |
250 |
35 |
270 |
40 |
280 |
43 |
|
шуби із штучного хутра |
100 |
25 |
130 |
37 |
140 |
40 |
|
шкіряні пальто |
145 |
25 |
120 |
15 |
100 |
20 |
|
інше |
105 |
15 |
80 |
8 |
80 |
7 |
|
Разом |
600 |
100 |
600 |
100 |
600 |
100 |
Таблиця № 2.2 Географічна структура експорту ВАТ «ВЕРОНІКА» 2009-2011
Країна-Імпортер |
2009 |
2010 |
2011 |
||||
Обсяги тис грн |
Питома вага % |
Обсяги тис грн |
Питома вага % |
Обсяги тис грн |
Питома вага % |
||
Словачинна |
600 |
75 |
750 |
80 |
800 |
80 |
|
Румунія |
200 |
15 |
180 |
13 |
300 |
11 |
|
Німеччина |
160 |
10 |
80 |
7 |
200 |
9 |
|
Разом |
960 |
100 |
1001 |
100 |
1300 |
100 |
Виходячи із даних зведених в таблицю можна зробити висновок,що основними клієнтами ВАТ «ВЕРОНІКА» є словацька фірма «Dilemma»,також наростає співробітництво з румунськими та німецькими фірмами-імортерами (фірма „O-Zone”, м. Бухарест, та фірма „Sunnie”, м. Берлін) продукції ВАТ «Вероніка». Провідну роль у товарній групі займають шуби жіночі каракулеві та шуби зі штучного хутра,а також є тенденція до зниження попиту на шкіряні пальта та збільшення на інші види продукції.
2.2 Встановлення контакту з іноземним пертнером
На адресу ВАТ „Вероніка” надійшов запит від словацької фірми „Dilemma”, на який ВАТ „Вероніка” відповіло твердою офертою.
Безпосередньому встановленню контакту з словацькою фірмою „Dilemma” передувало маркетингове дослідження ринку Словаччини. Встановлення контакту з словацькою фірмою „Dilemma” здійснювали в такій послідовності.
2.3 Проробка базисних та валютно-фінансових умов контракту
„Поставка до кордону” (DAF) означає, що обов'язки продавця вважаються виконаними у момент прибуття товару, очищеного від мита на експорт, у зазначений пункт і місце на кордоні, однак до вступу на «митний кордон» країни, зазначеної в договорі. Термін «кордон» можна використовувати для будь-якого кордону, включаючи країни експорту. Тому надзвичайно важливо, щоб розглядуваний кордон був точно визначеним шляхом зазначення в терміні пункту і місця. Ці умови призначені для застосування головним чином при перевезенні товару залізницею або автомобільним транспортом, але вони можуть застосовуватись незележно від способу перевезення.
А. ВАТ «Вероніка» зобов'язане
А.1. Поставка товару відповідно до договору.
Поставити товар і торговий рахунок-фактуру або еквівалентне йому електронне повідомлення згідно договору купівлі-продажу, а також будь-яке інше свідоцтво відповідності, яке може бути потрібним за договором.
А.2. Ліцензії, дозволи і формальності.
Одержати на свій ризик і за свій рахунок будь-яку експортну ліцензію або інший дозвіл державних органів або інший документ, необхідний для надання товару у розпорядження фірми „Dilemma”. Виконати всі митні формальності, потрібні для вивезення товару в зазначене місце поставки на кордоні, а в окремому випадку - для їхнього попереднього перевезення через іншу країну.
А.3. Договір перевезення і страхування.
а) Договір перевезення.
Укласти за свій рахунок на звичайних умовах доовір перевезення товару до зазначеного місця поставки на кордоні (включаючи його транзит через одну або кілька третіх країн, якщо це потрібно).
Якщо певний пункт у зазначеному місці постаки на кордоні не передбачений або якщо він не визначений практикою, то ВАТ „Вероніка” може обрати пункт у зазначеному місці поставки, який найбільш відповідає його цілям.
б) Договір страхування.
Немає зобов'язань.
А.4. Поставка.
Поставити товар у розпорядження фірми „Dilemma” в зазначеному місці поставки на кордоні в дату або строк, передбачений в договорі купівлі-продажу.
А.5. Перехід ризиків.
Згідно з пунктом Б.5 нести всі ризики загибелі або пошкодження товару до того часу, поки він не буде поставлений відповідно до пункту А.4.
А.6. Поділ витрат.
Відповідно до положень пункту Б.6:
- нести всі витрати по товару до того моменту, коли він поставлений відповідно до пункту А.4, а також на додаток до витрат, викликаних пунктом А.3а, витрати по розвантажувальних операціях (включаючи збори за користування ліхтерами і перевіз у межах порту), якщо необхідно або прийнято розвантажувати товар після прибуття в зазначене місце поставки на кордоні з метою надання його в розпорядження фірми „Dilemma”;
- сплатити витрати, пов'язані з митними формальностями, потрібними для вивозу, а також усі мита, податки й інші офіційні збори, виплачувані при вивозі, а в потрібному випадку - для їхнього первезення через треті країни перед поставкою відповідного пункту А.4.
А.7. Повідомлення фірми „Dilemma”.
Завчасно повідомити фірму „Dilemma” про відвантаження товару в зазначене місце на кордоні, а також надати будь-яке інше повідомлення, необхідне для того, щоб дати можливість фірмі „Dilemma” вжити заходів, які звичайно потрібні для прийняття товару.
А.8. Доказ поставки - транспортний документ або еквівалентне електронне повідомлення.
За рахунок ВАТ „Вероніка” надати фірмі „Dilemma” звичайний документ або інше свідоцтво поставки товару в зазначене місце на кордоні. На прохання фірми „Dilemma” надати останньому на його ризик і за його рахунок наскрізний транспортний документ, звичайно одержуваний в країні відправлення, що охоплює на звичайних умовах перевезення товару від пункту відправлення в цій країні до зазначеного фірмою „Dilemma” місця остаточного призначення в країні імпорту.
Якщо ВАТ „Вероніка” та фірма „Dilemma” погодилися використовувати електронний зв'язок у відносинах між собою, то звичайний транспортний документ може бути замінений еквівалентним повідомленням ЕОІ.
А.9. Перевірка, упаковка, маркування.
Нести витрати, що викликаються перевіркою товару (перевірка якості, вимірювання, зважування, підрахунок), які необхідні для того, щоб поставити товар у відповідності з пунктом А.4.
Забезпечити за свій рахунок упакування (за виключенням випадків, коли у даній галузі торгівлі звичайно прийнято відправляти товар, що є предметом договору, без упаковки), звичайне для поставки товару на кордон і для подальшого перевезення тією мірою, в якій обставини (наприклад, вид перевезення, призначення) були відомі ВАТ „Вероніка” до укладання договору купівлі-продажу. Упаковка повинна мати відповідне маркування.
А.10. Інші зобов'язання.
На прохання фірми „Dilemma” посприяти йому вповні на його ризик і за його рахунок в одержанні будь-яких документів або еквівалентних електронних повідомлень (крім згаданих у пункті А.8), які видаються в країні відправлення або передачі в цю країну й (або) в країні походження товару, що можуть бути потрібними покупцю для ввозу товару, а в окремому випадку - для перевезення через треті країни.
Упаковка повинна мати відповідне маркування.
Б. Фірма „Dilemma” зобов'язана
Б.1. Сплата ціни.
Сплатити ціну, передбачену в договорі купівлі-продажу.
Б.2. Ліцензії, дозволи і формальності.
Одержати на свій ризик і за свій рахунок будь-яку імпортну ліцензію або інший дозвіл державних органів і виконати всі митні формальності в зазначеному пункті поставки на кордоні або в будь-якому іншому місці для ввозу товару, або в окремому випадку для їх подальшого перевезення.
Б.3. Договір перевезення.
Немає зобов'язань.
Б.4. Прийняття поставки.
Прийняти поставку товару, як тільки він буде наданий в його розпорядження згідно з пунктом А.4.
Б.5. Перехід ризиків.
Нести всі ризики загибелі або пошкодження товару з моменту, коли товар поставлений в його розпорядження відповідно до пункту А.4.
Якщо фірма „Dilemma” не може надати повідомлення відповідно до пункту Б.7, то він повинен нести всі ризики загибелі або пошкодження товару, починаючи з погодженої дати або закінчення обумовленоо строку поставки, але за умови, що товар був належним чином придбаний за договором, тобто виразно відокремлений або іншим чином позначений товар, що є предметом даного договору.
Б.6. Поділ витрат.
Нести всі витрати по договору з моменту, коли він наданий у розпорядження фірми „Dilemma” згідно з пунктом А.4. Якщо фірма „Dilemma” не зможе прийняти поставку товару після того, як він наданий в його розпорядження згідно з пунктом А.4, або надати повідомлення відповідно до пункту Б.7, то він повинен нести всі викликані цим додаткові витрати, але за умови, що товар був належним чином придбаний за договором, тобто виразно відокремлений або іншим чином позначений як товар, що є предметом доного договору.
Сплатити всі мита, податки та інші офіційні збори, а також витрати по виконанню митних формальностей, сплачувані при ввозі товару, а в окремому випадку - для його подальшого перевезення.
Б.7. Повідомлення ВАТ „Вероніка”.
У випадку, якщо фірма „Dilemma” має право визначати час у межах застереженого строку і (або) місце прийняття поставки, він повинен завчасно повідомити ВАТ „Вероніка” про це.
Б.8. Доказ доставки - транспортний документ або еквівалентне електронне повідомлення.
Прийняти транспортний документ і (або) інше свідоцтво доставки у відповідності з пунктом А.8.
Б.9. Перевіка товару.
Нести, якщо не застережене інше, витрати по передвідвантажувальній перевірці, за вийнятком тих випадків, коли цього вимагають власті країни експорту.
Б.10. Інші зобов'язання.
Нести всі витрати і збори, пов'язані з одержанням документів або еквівалентних електронних повідомлень, згаданих у пункті А.10, і відшкодувати всі витрати і збори, яких зазнало ВАТ „Вероніка” при наданні допомоги у відповідності з цим пунктом.
За необхідності, на прохання ВАТ „Вероніка”, надати йому на ризик і за рахунок фірми „Dilemma” дозвіл валютного контролю, перепустки, інші документи чи їх засвідчені копії, або адресу остаточного місця призначення товару в країні імпорту з метою одержання наскрізного документа не перевезення або будь-якого іншого документа, передбаченого у пункті А.8.
Валютою ціни та валютою платежу обираємо долар США.
Формою розрахунку буде інкасо. Розрахунки у формі інкасо - це угода між банком та клієнтом, за якою банк бере на себе зобов'язання одержати платіж на користь клієнта або ж підтвердження платежу проти комплекту обумовлених фінансових або комерційних документів (рис.2). Розрахунки по інкасо регулюються міжнародним документом «Уніфіковані правила по інкасо».
- заключається контракт, в якому сторони обумовлюють через які банки будуть здійснюватися розрахунки;
2 - експортер ВАТ «Вероніка» здійснює відповідно до умов контракту відвантаження товару;
3 - експортер словацька фірма «Dilemma» отримує від перевізника транспортні документи;
4 - експортер готує комплект документів і представляє його при інкасовому дорученні банку;
5 - банк-ремітент «СловФін» відсилає документи разом із дорученням банку-кореспонденту в країну імпортера;
6 - отримавши інкасове доручення і документи банк країни-імпортера АКБ Україна представляє їх імпортеру для перевірки і просить оплатити вказані документи;
7 - імпортер здійснює платіж;
8 - інкасуючий банк АКБ «Україна» переводить виручку банку-ремітенту;
9 - отримавши переказ, банк-ремітент зараховує виручку експортеру.
Для експортера інкасо часто виявляється неприйнятним через те, що він спочатку повинен відвантажити товар, а тоді передавати документи в банк і очікувати виконання покупцем своїх зобов'язань з оплати. Відповідно для імпортера дана форма розрахунку є більш вигідною, тому що він уже має в наявності товар, який йому відвантажив експортер і оплату він уже здіснює після цього.
2.4 Підготовка проекту контракту
На основі телефонних переговорів ВАТ ”Вероніка” в особі голови правління Пінчука І.С. та фірми „Dilemma” в особі директора Новака І.С. було узгоджено, що проект контракту буде готувати продавець. Також були визначені усі основні статті контракту. До визначених статтей відносять:
1. Предмет контракту.
2. Ціни та сума контракту.
3. Строки поставки.
4. Санкції.
5. Оплата.
6. Упаковка та маркування.
7. Гарантія.
8. Страхування.
9. Форс-мажор.
10. Арбітраж та керівний закон.
11. Інші умови.
12. Юридичні адреси, реквізити та підписи сторін.
Після того, як ми встановили контакт із словацькою фірмою „Dilemma”, нами було підготовлено проект контракту. Для вирішення всіх питань та усунення можливих розбіжностей була проведена особиста зустріч між представниками ВАТ ”Вероніка” і фірми „Dilemma” в м. Дубровиця.
Перед зустріччю кожна із сторін готувалась до неї. Наша сторона виробила тактику проведення переговорів, розподіл ролей учасників, послідовність викладання питань. Підготували довідкові та та інші матеріали, які будуть потрібні під час переговорів, розробили шляхи розв'язання розбіжностей, підготували можливі відповіді на питання партнера.
При проведенні переговорів представники фірм розглянули предмет майбутнього контракту, а також затвердили базу договірних цін. Затвердили, що контракт буде написаний як на українській, так і на англійській мовах.
Представники обох фірм ретельно вивчали кожну статтю попереднього контракту. Переважно у всіх питаннях знайшли згоду, але в деяких виникли суперечки, які були розв'язані шляхом порозуміння. Особливо була загострена увага на статті «Строки та умови поставки». Сторонами було узгоджено штрафні санкції за невиконання контрактних обов'язків. Також були внесені зміни до статті попереднього контракту стосовно маркування.
Було проведено взаємне вивчення об'єктивних аргументів сторін та знайдені на цій основі взаємоприйняті компромісні рішення. В результаті переговорів сторони склали спільний контракт, в якому була врахована фактична домовленість, якої вони досягли під час переговорів. Також було вирішено, що контракт роздруковується у двох оригіналах на українській та англійській мовах. Контракт підписують керівники фірм, контроль за виконанням умов контракту покладено на начальника зовнішньоекономічного відділу ВАТ „Вероніка” Петренка О.Г. Укладений сторонами контракт.
2.5 Оцінка ефективності ЗЕД ВАТ „Вероніка”
Оцінку ефективності ЗЕД ВАТ „Вероніка” здійснюємо на основі бухгалтерських звітів підприємства за 2009-2010 рр. Необхідні для розрахунку дані зводимо в таблицю.
Таблиця 2.3 Показники експортно-імпортної діяльності ВАТ „Вероніка” за 2009-2010рр.
№ п/п |
Показники експортно-імпортної діяльності підприємства |
Звітний період |
||
2009 р. |
2010 р. |
|||
1. |
Контрактна вартість імпортної сировини, тис.грн. |
15205,6 |
13080,4 |
|
2. |
Акцизні збори, тис.грн. |
32,5833 |
32,70102 |
|
3. |
Транспортні витрати, тис.грн. |
1031,808 |
1199,037 |
|
4. |
Вантажно-розвантажувальні витрати, тис.грн. |
543,0571 |
545,0166 |
|
5. |
Складські витрати, тис.грн. |
271,5279 |
109,0038 |
|
6. |
Експедиторські витрати, тис.грн. |
260,6677 |
174,4059 |
|
7. |
Страхові витрати, тис.грн. |
65,1666 |
43,60178 |
|
8. |
Інші витрати на ЗЕД, тис.грн. |
54,30507 |
109,0038 |
|
9. |
Виробнича собівартість продукції, тис.грн. |
48875,14 |
43601,33 |
|
10. |
Позавиробничі витрати, тисгрн. |
5430,571 |
5450,168 |
|
11. |
Ціна імпорту, тис.грн. |
10,86153 |
11,44505 |
|
12. |
Кількість імпорту, т. |
2389,451 |
2180,067 |
|
13. |
Коефіцієнт кредитного впливу |
1,110676 |
1,114737 |
|
14. |
Експортна виручка за умов надання комерційного кредиту, тис.грн. |
55438,85 |
57861,70 |
Оцінку ефективності ЗЕД здійснюємо в такій послідовності:
1. Накладні витрати в аналізованому та базовому році:
Сн = Ст + Сзр + Сскл + Секспед + Сстр + Сін (1)
Де Ст - транспортні витрати за базисом постачання, тис.грн;
Сзр - вантажно-розвантажувальні витрати, тис.грн;
Сскл - складські витрати, тис.грн;
Секспед - експедиторські витрати, тис.грн;
Сстр - страхові витрати, тис.грн;
Сін - інші витрати, тис.грн.
Сн 2010= 1199,037 + 545,0166 + 109,0038 + 174,4059 + 43,60178 + 109,0038 = 2180,0688 тис.грн;
Сн 2009 = 1031,808 + 543,0571 + 271,5279 + 260,6677 + 65,1666 + 54,3057 = 2226,53237 тис.грн.
2. Витрати на імпорт в аналізованому та базовому році:
Сзт імп = Ск + Сн + Са + См (2)
Де Ск - контракта вартість імпортної сировини, тис.грн;
Сн - накладні витрати, тис.грн;
Са - акцизні збори, тис.грн;
Сзт імп 2010= 13080,4 + 2180,0688 + 32,70102 + 76,3028 = 15369,471 тис.грн;
Сзт імп 2009 = 15205,6 + 2226,53237 + 32,5833 + 70,59801 = 17535,31368 тис.грн.
3. Виручка від експорту за готівку в аналізованому та базовому році:
ВРекс г = (3)
Де ВРекс к - виручка від експорту за умов надання комерційного кредиту, тис.грн;
Ккв - коефіцієнт кредитного вливу.
ВРекс г 2010 = = 51974,6 тис.грн;
ВРекс г 2009 = = 49978,076 тис.грн.
4. Виручка від імпорту в аналізованому та базовому році:
ВРімп = Цімп * Nімп (4)
Де Цімп - середня ціна імпорту, тис.грн;
Nімп - кількість імпорту, т.
ВРімп 2010 = 11,44505 * 2180,067 = 24950,976 тис.грн;
ВРімп 2009 = 10,86153 * 2389,094 = 25953,094 тис.грн.
5. Витрати на експорт в аналізованому та базовому році:
Сзт екс = Свир + Спв (5)
Сзт екс 2010 = 43601,33 + 5450,168 = 49051,498 тис.грн;
Сзт екс 2009 = 48875,14 + 5430,571 = 54305,711 тис.грн.
6. Прибуток від імпорту в аналізованому та базовому році:
Пімп = ВРімп - Сзт імп (6)
Де ВРімп - виручка від імпорту;
Сзт імп - витрати на імпорт.
Пімп 2010 = 24950,976 - 15369,471 = 9581,505 тис.грн;
Пімп 2009 = 25953,094 - 17535,31368 = 8417,78032 тис.грн.
7. Прибуток від екпорту в аналізованому та базовому році:
Пекс = ВРекс г - Сзт екс (7)
Де ВРекс г - виручка від експорту за готівку;
Сзт екс - витрати на експорт.
Пекс 2010 = 51974,6 - 49051,498 = 2923,102 тис.грн;
Пекс 2009 = 49978,076 - 54305,711 = -4327,653 тис.грн.
8. Експортно-імпортні витрати в аналізованому та базовому році:
Векс-імп = Сзт екс + Сзт імп (8)
Де Сзт екс - витрати на експорт;
Сзт імп - витрати на імпорт.
Векс-імп 2010 = 49051,498 + 15369,471 = 64447,969 тис.грн;
Вексімп 2009 = 54305,711 + 17535,31368 = 71841,02468 тис.грн.
9. Прибуток від експортно-імпортних операцій:
Пекс-імп = Пекс + Пімп (9)
Де Пекс - прибуток від експорту;
Пімп - прибуток від імпорту.
Пекс-імп 2010 = 2923,102 + 9581,505 = 12504,607 тис.грн;
Пекс-імп 2009 = -4327,635 + 8417,78032 = 4090,14532 тис.грн.
10. Ефективність ЗЕД в аналізованому та базовому році:
Езед = * 100% (10)
Де Пекс-імп - прибуток від експортно-імпортних операцій;
Векс-імп - експортно-імпортні витрати.
Езед 2010 = * 100 % = 19,4189%;
Езед 2009 = * 100% = 5,693%.
Отже, товариству для кращих результатів ефективності ЗЕД необхідно якомога раціональніше здійснювати витрати на експорт та на імпорт і свою чергу старатися зменшувати:
- виробничу собівартість продукції (для прикладу у 2009 р. вона становила 48875,14 тис.грн, а в 2010 р. - 43601,33 тис.грн) і позавиробничі витрати, сума яких складає витрати на експорт;
- контрактну вартість сировини, накладні витрати (транспортні витрати за базисом постачання, вантажно-розвантажувальні витрати, складські витрати, експедиторські витрати, страхові та інші витрати), акцизні збори, мито та митні збори, сума яких дорівнює вартості витрат на імпорт.
3. Напрямки удосконалення експортних операцій ВАТ „Вероніка”
Отже, виходячи із результатів, отриманих у попередньому розділі, можна розробити пропозиції щодо покращення здійснення експортної діяльності та ефективності здійснення ЗЕД ВАТ „Вероніка” в цілому.
Зокрема, підприємству потрібно:
1) знизити виробничу собівартість продукції;
2) зменшити позавиробничі витрати, сума яких складає витрати на експорт;
3) знизити контрактну вартість сировини;
4) зменшити накладні витрати, до яких включаються транспортні витрати за базисом постачання, вантажно-розвантажувальні витрати, складські витрати, експедиторські витрати, страхові та інші витрати;
5) знизити витрати на акцизні збори, мито, митні збори, сума яких дорівнює вартості витрат на імпорт.
На основі нових прогностичних даних створюємо таблицю, що показуватиме нам набагато ефективнішу діяльність ЗЕД ВАТ „Вероніка” в аналізованому та базовому роках 2011 і 2010 рр. відповідно.
На сучасному етапі розвитку експортного потенціалу сільського господарства багато українських підприємств активно беруть участь у зовнішньоекономічній діяльності. Проте ефективність зовнішньоекономічної діяльності вітчизняних підприємств ще доволі низька. Це свідчить про відсутність чіткої зовнішньоторгової політики, слабкі канали збуту, недостатній досвід роботи на зовнішньому ринку, прагнення до швидкої віддачі шляхом продажу продукції, яка не потребує особливих зусиль з її просування. Це у свою чергу вказує на необхідність подальшого теоретичного та методичного обґрунтування умов та напрямків активізації зовнішньоекономічної діяльності, зокрема удосконалення експортних операцій на вітчизняних підприємствах легкої промисловості, яка представлена 149 промисловими, сільськогосподарськими, будівельними та іншими підприємствами.
Аналізуючи фінансові результати ВАТ «Вероніка», яке розміщено у Рівненській області, можна констатувати, що у 2009 році підприємство отримало чистого прибутку в розмірі 2923 тис. грн. та мало рентабельність 1.05%, а у 2009 році вже 1011.5 тис. грн. збитку, у 2009 році - знову 1003.4 тис. грн. збитку. Все це свідчить про значні проблеми у період фінансово-економічної кризи. Проте підприємство намагається нині вирішувати проблему шляхом оновлення виробництва, введення нових технологій виробництва, пошуком нових ринків збуту своєї продукції. Продукція підприємства протягом 2006-2010 років експортувалася у 3 країни світу: Словаччину,Словенію та Чехію. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства є одним із найважливіших напрямів розвитку на найближчу перспективу. Основними видами продукції, які експортує ВАТ «Вероніка», є хутряні вироби. Проте слід відмітити, що в найближчі роки підприємство планує розвивати експорт хутра, для чого у 2008 році здійснювалася реконструкція виробничих потужностей, направлених на підвищення якості продукції.
На підприємстві є цілий ряд проблем, які зменшують економічну ефективність експортної діяльності на підприємстві, тому слід звернути увагу на шляхи удосконалення експортної діяльності на підприємстві.
По-перше, одним з шляхів покращення розвитку експортної діяльності на підприємстві є удосконалення організаційно-економічного механізму управління ЗЕД.
По-друге, необхідно звернути увагу на шляхи удосконалення організації експортних операцій на підприємстві. Для здійснення експортних операцій необхідно здійснити такі організаційні кроки: провести маркетингові дослідження на зовнішньому ринку; обрати цільовий ринок збуту; знайти іноземного партнера; провести переговори з іноземним партнером; скласти й підписати зовнішньоекономічний контракт; здійснити митне оформлення товарів; провести операції по відправці товарів споживачеві.
По-третє, удосконалення механізму експортної діяльності підприємств має проводитись на належному рівні за допомогою відповідних законодавчих актів. Пріоритетними напрямками роботи в цьому питанні повинні стати: зниження витрат на митне оформлення та усунення зайвих і неефективних операцій у експортерів; спрощення схеми митних процедур; скорочення обсягу необхідної документації; виключення затримок митних вантажів; попередження зловживань у митній справі.
По-четверте, одним з перспективних шляхів удосконалення експортної діяльності на підприємстві на майбутнє є розробка стратегій розвитку виробництва на середньо- та довгострокову перспективу. Ефективна розробка даних стратегій можлива за умови застосування різних методів аналізу, наприклад, SWOT-аналізу на ВАТ «Вероніка». Основною загрозою може бути неможливість збільшення ринкової частки через низьку якість продукції підприємства, що не відповідає вимогам ЄС, а також посилення впливу конкурентів, що виявляється через збільшення їхньої частки на ринку.
Отже, для розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємства та удосконалення експортних операцій на підприємстві необхідно звернути увагу на удосконалення організаційно-економічного механізму управління ЗЕД, удосконалення експортних операцій й механізму їх функціонування, проведення SWOT-аналізу для розробки стратегії розвитку ВАТ «Вероніка».
Висновки
Виходячи із мети та завдання даної курсової роботи робимо узагальнення, що ЗЕД - це діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так із її межами.
Будь який вид ЗЕД супроводжується здійсненням зовнішньоекономічної операції. Зовнішньоекономічна операція - це комплекс дій контрагентів різних країн з підготовки, укладення торгової, науково-виробничої, інвестиційної чи іншої угоди (контракту) економічного характеру. В даній курсові роботі ми вивчали зокрема здійснення підприємством експортної операції.
Експортний контракт - це письмовий документ, що містить домовленість сторін про поставку товару: зобов'язання експортера передати визначений товар (послуги) у власність покупця і зобов'язання імпортера прийняти цей товар (послуги) і сплатити за нього необхідну грошову суму чи зобов'язання сторін виконати умови торгової операції.
В даній курсовій роботі проводилась оцінка ефективності та пропозиції щодо покращення експортної діяльності ВАТ „Вероніка”, що розташоване в м. Дубровиця і займається випуском та продажем закордон серій верхнього жіночого одягу.
Способами встановлення контакту з іноземним контрагентом були:
- запит - це звернення до продавця з проханням вислати йому оферту, що надійшло на адресу ВАТ „Вероніка” від словацької фірми „Dilemma” (м.Братіслава);
- тверда оферта - письмова пропозиція продавця про продаж певного товару, надіслана одному можливому із зазначенням терміну дії оферти, тобто часу, протягом якого продавець вважає себе зв'язаним умовами, перерахованими в оферті і не може зробити аналогічної пропозиції іншому покупцю. У відповідь на запит цю оферту ВАТ „Вероніка” надіслало словацькій фірмі „Dilemma”. Строк дії оферти - 5 днів із дати відправлення.
Після цього дане товариство уклало контракт із словацькою фірмою „Dilemma” про поставку 200 шуб жіночих каракулевих за ціною 3000 (три тисячі) доларів США за штуку. Отже, загальна сума котракту складає 600000 (шістсот тисяч) доларів США.
Відповідно до умов контракту базизною умовою поставки (згідно Incoterms 2000) є DAF, що в перекладі з англ. („Delivery at Frontier”) означає „Поставка до кордону”. В даному випадку це значить, що ВАТ „Вероніка” виконує свої зобов'язання, коли товар зі сплатою мита прибуває в м. Чоп.
Валютою ціни та валютою платежу було обрано долар США.
Валюта ціни - це валюта, у якій виражена ціна товару у контракті. Валюта платежу - це валюта в якій відбувається оплата за контрактом. Отже, бачимо, що валюта ціни та валюта платежу в даному контракті збігаються і називаються валютою контракту (валютою розрахунків).
Згідно з умовами контракту способом платежу була готівка. Форма розрахунку - інкасо - це угода між банком та клієнтом, за якою банк бере на себе зобов'язання одержати платіж на користь клієнта. В даному випадку, інкасо відкривається на 30 днів, протягом яких фірма „Dilemma” повинна здійснити оплату за товар в повному обсязі на рахунок (№ РР 51289104695782) ВАТ „Вероніка” в наступну адресу: м.Дубровиця, вул. Центральна, 51, АКБ „Україна”, із зазначенням номера рахунку-фактури ВАТ „Вероніка”.
...Подобные документы
Економічна сутність експортної діяльності. Методи розрахунку ефекту та ефективності експорту товарів та послуг. Аналіз конкурентоспроможності основної продукції підприємства. Маркетингова стратегія зовнішньоекономічної діяльності ЗАТ "Проммонтаж СУ-27".
дипломная работа [446,1 K], добавлен 05.12.2010Суть, поняття та класична теорія міжнародної торгівлі. Проблеми інтеграції України в систему міжнародних зв'язків. Аналіз організації й ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства ВАТ "Керамин", розробка заходів щодо її підвищення.
курсовая работа [41,1 K], добавлен 27.12.2011Аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємства ПАТ "Київський ювелірний завод". Стратегії діяльності компанії на зарубіжних ринках, рекомендації щодо їх формування. Розробка стратегії зовнішньоекономічної діяльності підприємства на ринку Литви.
дипломная работа [2,6 M], добавлен 09.06.2012Механізми державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Тарифне і нетарифне регулювання зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Застосування високих імпортних тарифних ставок. Формування єдиної системи зовнішньоекономічної інформації.
дипломная работа [230,2 K], добавлен 07.08.2012Форми зовнішньо-торгівельної комерційної діяльності торгово-посередницьких підприємств. Особливості митного режиму експорту в Україні. Огляд зовнішньоекономічної діяльності ТОВ "Агроекспорт" за 2008-2010 роки. Стан і динаміка ринку експорту соєвих бобів.
курсовая работа [4,9 M], добавлен 21.06.2012Сутність та види маркетингових досліджень, етапи їх реалізації. Аналіз середовища, попиту та конкуренції на зарубіжному ринку при плануванні зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) підприємства. Підвищення ефективності проведення маркетингових досліджень.
курсовая работа [1008,8 K], добавлен 29.12.2013Характеристика бізнес-процесів імпортної діяльності підприємства ТОВ "Рамірент Україна". Зовнішньоекономічні операції імпорту будівельної техніки та процедур митного контролю і оплати поставки товарів нерезидентам після її продажу чи надання в оренду.
магистерская работа [5,6 M], добавлен 06.07.2010Вплив різних факторів макросередовища на зовнішньоторговельну діяльність. Обсяги експорту різних видів продукції. Визначення ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Методи аналізу товарного асортименту та її конкурентоспроможності.
контрольная работа [164,4 K], добавлен 15.04.2014Сутність та особливості формування зовнішньоекономічної стратегії підприємства, її види та напрямки. правове регулювання. Аналіз фінансово-господарської діяльності ДП ВАТ "Київхліб" та порядок розробки зовнішньоекономічної стратегії для підприємства.
курсовая работа [227,3 K], добавлен 28.09.2009Теоретичні основи розробки стратегії зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Механізм реалізації стратегії виходу на зовнішній ринок підприємств України. Загальні напрямки розвитку експортної політики на прикладі підприємства ВАТ "Турбоатом".
дипломная работа [275,0 K], добавлен 08.09.2010Економічний аналіз як функція менеджменту. Інформаційне забезпечення аналізу зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Коротка характеристика організації ТОВ "Техноекспорт" як об’єкту дослідження. Аналіз динаміки експорту (імпорту) товарів і послуг.
курсовая работа [5,3 M], добавлен 17.02.2014Проведення аналізу виробничо-господарської та зовнішньоекономічної діяльності, фінансово-економічного стану ДП ВАТ "Київхліб" та його конкурентоспроможності на внутрішньому ринку з метою бізнес-планування виробництва та експорту екструдованих продуктів.
дипломная работа [593,4 K], добавлен 31.01.2010Аналіз планово-економічної діяльності, управління персоналом, маркетингової, комерційної та зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Оцінка загальних показників діяльності та оборотності активів. Оцінка фінансової стійкості і незалежності.
курсовая работа [474,0 K], добавлен 19.03.2011Економічна ефективність зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Оцінка і основні напрями підвищення конкурентоспроможності фірми при виході на зовнішній ринок. Аналіз структури реалізації продукції на експорт та внутрішній ринок ВАТ "Інтерпайп НТЗ".
курсовая работа [3,4 M], добавлен 13.07.2010Закономірності та принципи діяльності підприємства в галузі міжнародної торгівлі рибною продукцією: імпорт океанічної риби для переробки та реалізації, експорт морожено-вакуумованої риби. Оцінка ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства.
дипломная работа [3,3 M], добавлен 06.07.2010Загальна характеристика діяльності ВАТ "Алчевський металургійний комбінат". Аналіз фінансових показників підприємства. Оцінка маркетингово-комерційної діяльності. Характеристика зовнішньоекономічної діяльності. Шляхи покращення діяльності ВАТ "АМК".
курсовая работа [1,7 M], добавлен 04.06.2010Організація міжнародних перевезень як основного елементу зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Документаційне оформлення та законодавче регулювання міжнародних перевезень. Подолання проблем у сфері логістики на прикладі ТОВ "Співдружність".
курсовая работа [50,1 K], добавлен 15.01.2011Характеристика державного устрою та політичного стану Франції. Аналіз зовнішньоекономічних та торговельних відносин Франції та України. Складання плану проведення експортної операції. Розробка організаційної структури підрозділу ТОВ "Заготзерно".
курсовая работа [2,8 M], добавлен 12.07.2010Політика стимулювання експорту та імпорту як частина зовнішньоекономічної політики. Нормативно-правова база та понятійний апарат стимулювання зовнішньоекономічної діяльності. Світовий досвід стимулювання експорту та імпорту і його використання в Україні.
контрольная работа [44,2 K], добавлен 10.08.2009Поняття зовнішньоекономічної діяльності. Огляд інформаційної бази по обліку зовнішньоекономічної діяльності. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності. Облік відряджень за кордон. Оподаткування та програма проведення аудиту зовнішньоекономічних операцій.
дипломная работа [186,2 K], добавлен 05.08.2008