Актуальні аспекти регулювання міжнародних ринків сировинної продукції

Размещено на http://www.allbest.ru/

АКТУАЛЬНІ АСПЕКТИ РЕГУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНИХ РИНКІВ СИРОВИННОЇ ПРОДУКЦІЇ

Тіпанов В.В.

В умовах глобалізації економіки та інтернаціоналізації міжнародних товарних ринків особливого значення набувають питання, які стосуються дослідження особливостей регулювання світового ринку сировинних товарів.

Багатостороннє регулювання міжнародних сировинних ринків, це насамперед, проведення погоджених дій урядами країн-виробників, експортерів та імпортерів, які спрямовані на їх стабілізацію шляхом створення міжнародних механізмів та відповідних організаційних форм.

Метою такого регулювання є вирішення проблем пропорційного розвитку та споживання сировинних ресурсів; нормалізації міжнародної торгівлі сировинними товарами шляхом координації політики продуцентів, експортерів та споживачів при виході на світовий ринок, стабілізації цін, встановлення й співвідношення цін на сировину та готові промислові вироби.

Серед основних інструментів регулювання світових ринків сировини слід виокремити, насамперед, створення асоціацій експортерів та укладання міжнародних товарних угод.

Одним з чинників, що суттєво впливає на формування кон'юнктури ринків сировини є політика асоціацій експортерів сировинних товарів. Перші міждержавні сировинні асоціації як форми впливу на ці ринки з'явилися в 20-х роках ХХ сторіччя. Їх головна мета полягала у регулюванні обсягів виробництва (недопущенні перевиробництва) певних видів сировини, а також стимулюванні процесу монополізації сировинних галузей. В наш час існує понад 20 таких асоціацій, які здійснюють колективну політику контролю над видобутком, торгівлею та цінами щодо різноманітних видів сировинної продукції. Основним показником результативності їх діяльності є питома вага в виробництві та торгівлі відповідним товаром. Так, на організацію країн-експортерів нафти (ОПЕК) припадає 84% світового експорту нафти; асоціацію країн-експортерів залізної руди (АІЕК) - 56% світового експорту залізної руди; організацію країн-експортерів вольфраму (ОТЕК) - 60% світового експорту вольфраму; асоціацію держав-виробників ртуті (АМПК) - 95% світового ринку ртуті тощо.

Відмітимо, що питаннями регулювання та вивчення ринків сировини займаються і інші впливові організації, наприклад, конференція ООН по торгівлі і розвитку (ЮНКТАД), ФАО тощо.

Міжнародне співробітництво на товарних ринках може також відбуватися в межах міжнародної дослідницької групи (МДГ) щодо сировинних товарів (нікелю, міді, каучуку, цинку тощо). МДГ - це міжурядові багатосторонні організації, але з обмеженими функціями, що діють в межах чи під егідою Конференції ООН по торгівлі та розвитку (ЮНКТАД). Їх метою є обговорення актуальних проблем розвитку світових товарних ринків та прийняття по ним необхідних рекомендацій країнами - учасниками. Членство в МДГ дозволяє отримувати великі обсяги важливої інформації, в т.ч. технологічного характеру, сприяє розширенню прямих контактів між виробниками із різних країн у відповідних галузях.

Важливою формою міждержавного регулювання світових ринків сировини є міжнародні товарні угоди (international commoditie agreement). МТУ - багатосторонні міжурядові угоди між експортерами та імпортерами сировинного товару, що укладаються з метою розвитку міждержавної торгівлі цим товаром, запобігання виникненню його надлишку або дефіциту, регулювання і вдосконалення його виробництва та збуту, попередження надмірних коливань світових цін на товар тощо. На сьогодні виокремлюють три типи міжнародних товарних угод:

1) Стабілізаційні МТУ, укладаються з метою стабілізації цін на сировину шляхом приведення до рівноваги попиту та пропозиції. Ці угоди відносяться до найбільш важливих й виконують такі регулюючи функції: обмежують амплітуду цінових коливань, встановлюють квоти на виробництво і експорт для країн - експортерів; передбачають створення буферних запасів сировини тощо. До цих МТУ відносять: Міжнародні угоди щодо каучуку 1979р., Міжнародна угода щодо какао 1980р., Міжнародна угода щодо олова 1981р., Міжнародна угода щодо кави 1984р. тощо;

2) Адміністративні МТУ, укладаються щодо статистичного аналізу й розробки загальних рекомендацій щодо торгівлі певними видами товарів, наприклад пшениці або цукру (Міжнародні угоди щодо пшениці 1971р., Міжнародна угода щодо цукру 1984р тощо.);

3) Міжнародні угоди щодо засобів розвитку, спрямовані на підвищення експортного потенціалу країн - виробників сировини, укріплення існуючої інфраструктури, співпраці країн - виробників щодо переробки і збуту сировини, охорони навколишнього середовища тощо. До цього виду МТУ відносяться: Міжнародні угоди щодо джуту і джутових виробів 1982р., Міжнародні угоди щодо тропічної деревини 1983 р. тощо.

Отже, до основних особливостей МТУ необхідно віднести: аналіз проблем, що пов'язані з міжнародною торгівлею, а також виробництвом та споживанням конкретного сировинного товару; вивчення світової кон'юнктури сировинного ринку; організація багатосторонніх консультацій щодо проблем торгівлі сировинними товарами та висвітлення питань, що пов'язані з покращенням охорони навколишнього середовища; інформування учасників ринку о ситуаціях, які склалися на міжнародних ринках сировини; збір та розповсюдження статистичних даних, підготовка економічних оглядів ринку тощо.

Сировинні товари на світовому ринку можуть реалізовуватися за короткостроковими та довгостроковими комерційними контрактами, через міжнародні товарні біржі та аукціони, а також у межах реалізації угод між імпортером і переможцем міжнародного тендеру (при проведенні тендерів, наприклад, на геологорозвідувальні роботи). Кожна з цих форм має свої певні переваги і недоліки та по-різному впливає на розвиток сучасного сировинного ринку.

Так, міжнародна торгівля за довгостроковими контрактами:

- формує стабільне джерело сировини на довгострокову перспективу;

- залишає якість сировинних товарів завжди постійною, а це повністю відповідає вимогам як покупців, так і продавців;

- надає вищий рівень стабільності попиту, пропозиції і цін, ніж на відкритих ринках.

Однак, останнім часом особливістю довгострокових контрактних відносин є загальне скорочення строків їх дії. Це пов'язано з нестабільністю функціонування та подальшим розвитком міжнародних ринків сировини, різким коливанням їх кон'юнктури. Так, наприклад, строки дії довгострокових контрактів на кам'яну сіль скоротилися з 10 до 5 років, а середні строки контрактів на газ становлять 20 років.

Збільшується роль і інших організаційних форм міжнародної торгівлі сировинними товарами, наприклад, таких як, міжнародні біржі. Вони сприяють розширенню торгівлі сировиною та виконують такі функції:

- здійснюють організацію ринка сировини за допомогою біржового механізму, тобто забезпечують рівновагу попиту та пропозиції на сировинні товари;

- виконують стабілізацію цін (котирування цін, їх фіксацію та публікацію);

- проводять стандартизацію типових контрактів, встановлюють правила торгівлі;

- здійснюють арбітражну діяльність.

В умовах відкритості ринкової системи та існуванні жорсткої тотальної конкуренції на світовому сировинному ринку, спроба утворити дієвий механізм його регулювання та здійснювати багатостороннє регулювання ринків сировинних товарів, що відбувається на автономній (окремій) структурній основі (нафта, цукор, кава, рис, каучук, тропічна деревина тощо), не дають очікуваних результатів щодо стабілізації цін, балансу попиту та пропозиції.

Важливим чинником в цьому випадку, є те, що по суті вся міжнародна торгівля сировиною, практично повністю виведена з під юрисдикції ГАТТ та знаходиться поза межами універсального міжнародно-правового регулювання. Це, в свою чергу, свідчить про багатогранність і складність проблем регулювання міжнародних сировинних ринків та необхідність подальших ґрунтовних теоретичних досліджень з цієї тематики [1; 3 ;5].

ринок світовий товар сировинний

Література

1. Міжнародна торгівля: Навч. посіб. / за ред. Циганкова Т.М., Петрашко Л.П., Кальченко Т.В. - К.: КНЕУ, 2001р.

2. Міжнародна економічна діяльність України: Підручник / за ред. Новицького В.Є. - К.: КНЕУ, 2003р.

3. Міжнародна торгівля: Навч. посіб. / за ред. Румянцев А.П., Башинська А.І., Корнілова І.М., Коваленко Ю В. - К.: Центр навчальної літератури, 2004р.

4. Мировая экономика: Учебник / под ред. Ломакина В.К. - М.: Юнити, 2004г.

5. Основи міжнародної торгівлі: Навч. посіб. / за ред. Козака Ю.Г., Логвінової Н.С., Ржепішевського К.І. - К.: Центр навчальної літератури, 2005р.

6. Мировая экономика: Учебник / под ред. Булатова А.С. - М.: Юристь, 2005г.

7. Международная торговля: Учеб. пособ. / под ред. Вавилова Е.В., Бородулина Л.П. - М.: Гардарики, 2006г.