Міжнародний бізнес та національні стереотипи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Запорізький національний технічний університет

Кафедра управління персоналом та економіки праці

Контрольна робота

з дисципліни: «Міжнародний менеджмент»

Виконала: Бондарцева В.В

Перевірив: Плинокос Д.Д

Запоріжжя - 2014

1. Дайте конспективні відповіді на питання (з вказанням джерела інформації)

1.1 Періодизація розвитку міжнародного бізнесу

Міжнародний бізнес ґрунтується на можливості отримання вигід від переваг міждержавних ділових операцій. Періодизація розвитку міжнародного бізнесу відзначається наступними етапами становлення:

1. Комерційна ера (1500-1850 рр.) - починається від часів великих географічних відкриттів. Цей період пов'язаний з розвитком базової форми міжнародної торгівлі, зокрема торгівлі колоніальними товарами в Європі. У цей період починає розвиватися бізнес-сервіс: фінансування та страхування торговельних експедицій, розвиток складського та транспортного господарства. Ера комерції вперше поставила перед підприємцями розвинутих європейських держав такі ключові питання міжнародного менеджменту: чи є економічний сенс переносити підприємницьку діяльність і ризики з національного середовища за межі держави і чи можуть бути оцінені попередньо відповідні прибутки або збитки; наскільки є незалежним бізнес у рішеннях і діях від політики своєї держави, чи може він розраховувати на її підтримку; що потрібно враховувати, передбачати та здійснювати під час ділових операцій на "чужій території" в інтересах забезпечення довготривалої прибутковості цих операцій та безпеки їх проведення.

2. Ера експансії (1850-1914 рр.) - у цей період відбувається кінцеве оформлення й структуризація колоніальних держав на фоні бурхливого індустріального розвитку європейських країн. Зростала роль державного колоніального управління - захист колоній від зовнішньої небезпеки та збереження колоніального режиму вимагали від метрополій узгодження дій уряду та національного бізнесу на території колоній. У цей період інтенсивно розвивається внутрішньо-європейський міжнародний бізнес. Ера експансії визначила головні мотиви міжнародного бізнесу, які є актуальними й сьогодні, зокрема: використання більш ефективних ресурсів; розширення ринків збуту; нові галузі застосування вільних фінансових ресурсів; використання сприятливих умов місцевого законодавства (податкового, митного і т. ін.).

3. Ера концесій (1914-1945 рр.) - якісно змінюється роль великих компаній - компанії-концесіонери перетворюються на так звані автономні економічні держави, які здійснюють виробничі, торговельні, освітянські, медичні, транспортні функції не лише для своїх працівників, а й для населення суміжних районів. Водночас зростає й національна свідомість колоніальних народів. Період концесійної ери характеризується розширенням світового ринку робочої сили, суперництвом на світових ринках сировини, а також використанням можливостей найбільш складної структури міжнародного бізнесу. Концесійна ера підготувала підґрунтя для самовизначення колоніальних і напівколоніальних країн в економічному аспекті, а друга світова війна надала значного політичного імпульсу цим процесам. З іншого боку, такі явища як інтернаціоналізація світового ринку робочої сили та загострення суперництва на світових ринках сировини, напівфабрикатів і готових виробів, означали перехід не лише до наступного етапу розвитку бізнесу, а й до глобалізації бізнесу в цілому.

4. Ера національних держав (1945-1970рр.) - визначаються основні напрями розвитку міжнародного бізнесу: становлення й бурхливий розвиток десятків нових національних держав. Характеризується виникненням і розвитком нових фінансових важелів, розширенням сфери міжнародного аудиту та консалтингу. Вперше була зроблена спроба розвивати мультинаціональний бізнес (американські та японські компанії). Поширення оперування бізнесу в усьому світі зробила неадекватною вимогам глобальної ефективності фірмового бізнесу попередню формулу "управління зарубіжними операціями", або "управління ЗЕД", яка була замінена формулою "міжнародний менеджмент". Першими це зробили транснаціональні корпорації (ТНК), що було обумовлено їх природою.

5. Ера глобалізації (починаючи з 70 рр. XX ст.) - цей період розвитку цивілізації взагалі та міжнародного бізнесу зокрема проходить під знаком революційних технологічних змін та виникнення цілої мережі мультинаціонального обслуговування, включаючи банки, рекламні агентства, консалтингові фірми, університети, які базуються на глобальній комп'ютеризації. Комп'ютерна революція та значний розвиток телекомунікацій практично змінили обличчя всіх традиційних технологій вивівши їх на якісно новий рівень [1].

1.2 Особливості аналізу зовнішнього середовища в умовах України

В Україні існують значні особливості здійснення міжнародного бізнесу. Середовище діяльності українських підприємств є вкрай несприятливим. Тут і наша бідність, і катастрофічна недостача серйозної і надійної бізнес - інформації, значні трудності в контактах із закордонними партнерами (від мовних до культурних), неосвіченість і недосвідченість наших бізнесменів і менеджерів.

Тому є сенс спростити і звузити рамки підходу до аналізу зовнішнього середовища міжнародного бізнесу в інтересах його реалізованості й одержання практично значимих результатів. Частіше усього аналіз зовнішнього середовища провадиться українськими підприємцями в контексті пошуку можливостей виходу на міжнародні ринки.

Структура аналізу середовища міжнародної діяльності для українських підприємств.

1. Аналіз можливостей повернення старих ринків у країнах СНД

1.1. Види продукції, що експортувалася раніш з України, технологічно близької виробничим і конструкторско - технологічним можливостям фірми.

1.2. Сучасне становище підприємств, що виробляли цю продукцію.

1.3. Які країни імпортували цю продукцію?

1.4. Чи працює ця техніка дотепер? Чи є потенціал її реновації, модернізації, відновлення по запчастинах?

1.5. Порівняльна конкурентноздатність наших і аналогічних іноземних виробів.

1.6. Орієнтовані ємності ринків.

1.7. Стандартні процедури - політичний, правовий аналіз, проробка культурного фона.

2. Аналіз можливостей експорту продукції .

2.1. Оцінка власної технології і виділення товарного ряду, придатного для розмірного експорту.

2.2. Оцінка порівняльної конкурентноздатності.

2.3. Оцінка можливих каналів дистрибьюции й основних умов роботи з ними.

2.4. Орієнтована оцінка ємності ринків і прогноз ймовірної частки майбутнього контролю.

2.5. Формування фінансових, організаційних і технологічних цілей проникнення на ті або інші ринки.

2.6. Стандартні процедури.

3. Аналіз можливостей вбудовування в технологічні ланцюжки закордонних виробників.

3.1. Ревізія технології фірми і виділення можливих технічних напрямків убудовування.

3.2. Огляд закордонних технологій у суміжних галузях і виділення об'єктів убудовування.

3.3. Науково-технічна і конструкторсько-технологічна оцінка обьектов убудовування з метою пошуку деталей, вузлів і комплектуючих виробів, що могли б бути запропоновані закордонним партнерам.

3.4. Проведення попередніх переговорів із потенційними партнерами й остаточне формування переліку вбудовування.

3.5. Техніко-економічна оцінка переліку вбудовування і підготовка проектів пропозицій закордонним партнерам.

3.6. Перехід до стандартних процедур.

4. Аналіз можливостей використання національних переваг на рівні фірми.

4.1. Аналіз і оцінка кадрового потенціалу підприємства і виділення в ньому елементів міжнародного характеру (які викликають потенційний інтерес закордонного партнера).

4.2. Аналіз і оцінка рівня НИОКР, виділення в ньому конкурентноспроможних елементів.

4.3. Аналіз і оцінка чинних технологій із погляду їхнього інтересу для закордонних партнерів.

4.4. Оглядова оцінка закордонних фірм, що потенційно можуть виявити цікавість до національних переваг у рамках вашої фірми.

4.5. Перехід до стандартних процедур.

5. Аналіз можливостей входження в міжнародний бізнес за рахунок використання регіональних і державних можливостей. Постійне спостереження фірми за міждержавною, державною і регіональною активністю в частині міжнародного економічного співробітництва (угоди, програми, установлення квот, надання пільг і т.д.)

Характеристика середовища ведення міжнародного бізнесу в Україні

1. Політико - правове середовище.

Для формування сприятливого політико - правового середовища в Україні необхідно:

1.1. Перебороти відірваність від міжнародних економічних структур. Перші кроки зроблені - Україна - член МВФ, МБРР, міжнародних фінансових корпорацій. Міжнародних асоціацій розвитку, а також - член СНД, ЧЕС (чорноморське економічне співробітництво).

1.2. Розвивати внутрішні ринкові структури й інститути для забезпечення ефективності міжнародної діяльності. Для цього сформовані і діють інститути, що регулюють зовнішньоекономічну діяльність: міністерства, банки, Державний митний комітет, антимонопольний комітет, міжвідомча комісія з зовнішньої торгівлі, НДІ міжнародного профілю й ін. організації.

1.3. Удосконалювати законодавчо-правову базу здійснення міжнародної діяльності

2. Економічне середовище. Основним стримуючим чинником розвитку міжнародного бізнесу є незавершеність ринкових перетворень. Необхідно:

2.1. Завершити приватизацію, значно підвищивши роль іноземного капіталу.

2.2. Зміцнення національної валюти. Подолання платіжної кризи.

2.3. Враховувати розвиток окремих сфер національної економіки.

3. Соціально-культурне середовище:

3.1. Включення особистих інтересів у сферу економічних відносин

3.2. Подолання інерційності господарського мислення.

3.3. Формування адаптованого до умов української ментальності механізму реалізації прийнятих законодавчих актів.

3.4. Формування позитивної суспільної думки про міжнародний бізнес.

Регіональні і галузеві пріоритети іноземного інвестування в економіку України [2].

1.3 Врахування національних стереотипів в діяльності міжнародного менеджера. Основні національні стереотипи

Соціально - культурне середовище являє собою сукупність етнічних і культурних характеристик населення приймаючих країн, що створюють відповідні національні стереотипи поведінки. Під культурою розуміють домінуючу в суспільстві систему цінностей, вірувань, звичаїв і установок. Кожне суспільство має свою культуру, яка впливає на стиль повсякденного життя. Особливий інтерес становить урахування національних стереотипів у діяльності міжнародного менеджера.

1. Американський національний стереотип (США):

1.Жорсткий прагматизм, орієнтація на реальну справу, що приносить користь,повага і прагнення до матеріального достатку і заробляння грошей.

2.Цільовий динамізм (ціль-дії-досягнення-нова ціль).

3.Американець виключно з повагою ставиться до часу і тим більше до часу як найважливішого ділового ресурсу.

4.Глибокий індивідуалізм і впевненість у тому, що лише сам можеш все зробити для себе і відповідно виняткова самостійність у прийнятті і реалізації рішень, так само, як і повна готовність нести за них усю необхідну відповідальність.

5.Ставлення до інших людей і комунікативні риси характеризуються загальною дружелюбністю, відвертістю і ширістю, готовністю до співробітництва і пошуку розумних компромісів.

6.Жорсткий розподіл ділового й особистого в американській діловій практиці і поведінці взагалі.

В американцях досить часто цілком зрозумілий патріотизм і гордість за успіхи і становище США у світі переходять у певні прояви етноцентризму.

2. Англійский національний стереотип:

1.Прагматичність, орієнтація на справу і дію, життєвий здоровий глузд. При цьому у англійців не спостерігається американської пристрасті до грошей і збільшення доходу як головного мірила життєвих досягень.

2.Нелюбов до абстрактних проектів, за якими не стоїть реальна справа.

3.Почуття власної гідності: саме воно підводить до усвідомлення необхідності дотримання етичних норм і загальноприйнятих традиційних правил, навіть якщо ці норми і правила не записані у жодних законах.

4.Глибока повага до традицій національних, державних,сімейних та ін.

5.Певний етноцентризм, але порівняно з американським він більш прихований,винятково коректний.

3. Французький національний стереотип:

1. Інтелектуалізм, любов до мистецтва, гармонії і краси цікаво проявились у сфері ділового життя.

2.Побоювання і нерішучість у сфері реалізації і практичного виконання всього задуманого на папері.

3.Нелобов до компромісів і більша, ніж у інших націях, схильність до конфліктів і спорів під час вирішення різних проблем.

4.Щодо особистих рис, їх манери і стилю спілкування, поведінки в сімї та особистому житті взагалі, то тут діє ефект компенсації, тобто ніхто так не розкутий, вільний від умовностей, природний і відрізняється гумором і винахідливістю в неофіційній обстановці на противагу строгим схемам, законам і регламентам у діловому та офіційному житті.

4. Національний стереотип, характерний для країн Близького і Середнього сходу:

1.Базова риса стереотипу- прагнення до створення обстановки неквапливості, дружелюбності і довіри у всіх справах,які веде бізнесмен з цього регіону.

2.Дуже розвинута гордість і страх «втрати обличчя».

3.Під час переговорів необхідно пам'ятати:

А) потрібно по можливості суворо додержуватись прийнятого раніше порядку переговорів, загальної канви бесіди;

Б) якщо виникає необхідність обговорити незаплановану тему,то потрібно дати час і можливість партнеру ознайомитись із нею;

В) стежити за звучанням своєї мови, не допускати різких або грубо озвучених слів, прагнути до максимальної теплоти і дружелюбності у звуках, позах, жестах, виразі обличчя;

5. Японский національний стереотип:

1.Базові риси стереотипу - це надзвичайно продуктивне поєднання справді безмірної працьовитості і терпіння японців з таким самим безмежним внутрішнім прагненням до краси і досконалості.

2. Японці - безумовні традиціоналісти, але разом з тим оригінали. Бережно зберігаючи все краще у своїй культурі, вони жадібно сприймають і досить уміло адаптують кращі досягнення інших країн і націй.

3.Дисциплінованість і відданість почуттю відповідальності перед колективом (групою) , визнання безумовного авторитету колективу, готовність приносити в жертву йому свої особисті потреби та інтереси.

4.Життєві риси нації - ввічливість і делікатність, акуратність і порядність, східна відданість володінню собою та абсолютному контролю над особистою поведінкою й емоціями [3].

міжнародний бізнес стереотип реклама

2. Прочитайте mini case studies. Дайте аргументовані відповіді на питання

Ви їдете містом на машині, якою керує ваш близький друг. Він вилітає на перехрестя з перевищенням швидкості (90км за год). Не встигає загальмувати і врізається в автомобіль “Москвич”, що їде з належною швидкістю. В результаті зіткнення у “Москвича” пошкоджені двері та крило. Водій не постраждав.

Ви єдиний свідок того, що ваш друг порушив правила і винен. Офіцер ДАІ звертається до вас за свідченнями.

На яку відповідь з вашого боку, на вашу думку, може розраховувати ваш товариш:

А) закон обов'язковий для всіх. Мій друг винен в тому, що сталося.

Б) я не слідкував за спідометром і не можу сказати, хто винен.

В) я бачив, що мій друг їхав зі швидкістю менше 60 км за год.

Прокоментуйте, будь ласка, вашу відповідь.

Як, на вашу думку, повів би себе в аналогічній ситуації громадянин США? Канади? Греції? Росії? Японії? Обгрунтуйте свої міркування.

Відповідь: Я б звісно підтримала свого друга. Але брехати також не хочеться, я думаю, я б вибрала варіант Б (нічого не бачила,нічого не чула).

Список використаної літератури

1. Боронос В.М «Міжнародний менеджмент»

2. http://www.readbook.com.ua/book/15/589/

3. Боронос В.М «Міжнародний менеджмент»

Размещено на Allbest.ru