Тенденції світового ринку цукру та перспективи розширення експортних можливостей України

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 338.439.5:664.1

Тенденції світового ринку цукру та перспективи розширення експортних можливостей України

Валявський С.М., к. е. н., старший викладач кафедри економіки підприємства та управління персоналом Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка

Магістрант Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка

Постановка проблеми. Цукор є сировинним, стратегічним товаром, попит на який слабо еластичний за ціною. Аналіз динаміки виробництва і споживання в цілому дає підстави припускати, що світовий ринок цукру буде розвиватися досить активно. Однією з головних тенденцій розвитку світового ринку цукру є зміна структури споживання, спостерігається збільшення попиту на цукор з боку підприємств харчової промисловості і зниженням споживання серед населення, а також зростаюча роль виробництва етанолу.

Аналіз останніх досліджень. Проблеми розширення експортних можливостей України на світовому ринку цукру досліджували відомі вчені та практики: О.Багатеренко [1], О.Заєць [2], М.Коденська [6], В.Слюсар [4] та інші [3,5]. світовий ринок попит експортний

Мета даної статті - висвітлення результатів аналізу тенденцій світового ринку цукру та перспектив розширення експортних можливостей України.

Виклад основного матеріалу. В умовах глобалізації світовий ринок цукру зазнає значних змін внаслідок великих геополітичних процесів і структурних реформ окремих країн, спрямованих на розвиток сільського господарства як найважливішої галузі економіки. Вивчаючи та аналізуючи економічні аспекти світової цукрової промисловості, слід брати до уваги складний характер взаємозв'язків, що визначають структуру споживання і виробництва цукру. Більш того, слід враховувати сезонний характер виробництва даного виду продукції, основний вплив на який чинять погодні умови.

Загальний обсяг світового виробництва цукру за два століття - з моменту початку його промислового виробництва в кінці XVIII-початку XIX ст., збільшився практичний у 600 разів. Так, якщо 1800 р. в світі було вироблено 245 тис.т цукру, то вже до 2000 р. світове виробництво цукру досягло позначки 130 млн.т. Значний ріст був пов'язаний, насамперед, зі збільшенням площ посівів під цукрові буряки, так і під тростину по всьому світу, а так само з розвитком науково-технічного прогресу, дозволив повністю механізувати технологію вирощування цукрових буряків, а процес вироблення цукру з неї - більш продуктивним.

Аналіз динаміки світового виробництва цукру, показує, що істотними виявилися і зміни глобальної картини даного ринку на межі XX-XXI ст. У 1980 р. на трьох найбільших гравців припадало 30% світового ринку цукру. Так, лідером був СРСР, який виготовляв 10 млн. т цукру на рік, на другому місці знаходилася Бразилія з обсягом виробництва в 8,5 млн. т, Куба була третьою з показником 6,8 млн. т. Через 10 років, у 1990 р. на друге місце стрімко вірвалася Індія, збільшивши виробництво на 65%. Індія займала близько 10% світового ринку цукру, лише трохи поступившись СРСР. Подібне нарощування виробництва було пов'язане з комплексом реформ, проведених урядом Індії на початку 90-х р. Оскільки сільське господарство традиційно відігравало важливу роль в економіці країни - частка зайнятих у цьому секторі перевищувала 50% у 1990 р., то не дивно, що в ході реформ 25% всіх посівних площ країни було віддано під цукрову тростину.

В 2000 р. відбулася кардинальна зміна парадигми розвитку світового ринку цукру. Основними виробниками цукру стали Індія, Бразилія і новостворений Європейський Союз. Куба, яка колись займала 3 місце за обсягом виробництва цукру, опинилася на 9 позиції. Падіння виробництва цукру на Кубі почалося у 1991 р. з розпадом СРСР і розпуском Ради Економічної Взаємодопомоги. Припинення іноземних капіталовкладень та іншої зовнішньої допомоги, різке скорочення поставок добрив і палива, скасування надзвичайно вигідного для Куби зовнішньоторговельного режиму шокували країну у глибоку економічну кризу. З 156 заводів по переробці цукрового очерету, що діяли на початку 90-х років, більшість було розукомплектовано і закрито. Криза кубинської цукрової промисловості донині залишається неподоланою, в даний час роботу здійснюють лише 52 цукрових заводи країни. Розпад Радянського Союзу призвів до того, що на ринку цукру з'явилися два нових гравця - Росія і Україна. Однак, частка обох країн у світовому виробництві у 2000 р. не перевищувала 2,5%.

У 2013 р. приоритети на світовому ринку цукру знову змінилися. За даними Мінсільгоспу США в 2013 р. на Бразилію, Індію, Таїланд і Китай припадало близько 50% виробництва цукру. Світовим лідером з виробництва цукру стала Бразилія, виготовляючи майже чверть від сумарного обсягу виробництва. У 2013 р. Бразилією було вироблено 39,6 млн. т цукру, що на 57% більше рівня 2000 р. Другим найбільшим виробником цукру в світі в 2013 р. була Індія, займаючи 17% світового ринку. В цьому році країні було вироблено 28,3 млн. тон, що перевищило показники 2000 року на 8,3 млн. то або 28%.

На країни Євросоюзу в 2013 р.і припало 9% від сумарного обсягу виробництва цукру в світі. 27 країн ЄС виробили 15,3 млн. т цукру в 2013 р., на 15% менше, ніж було вироблено в 2000 р. Зниження обсягів було викликане введенням квот на виробництво цукру за рішенням СОТ у 2005 р. Варто також відзначити роль таких країн, як Китай і Таїланд, частка яких в обсязі світового виробництва цукру склала 13% в 2013 р. Багато в чому такі тенденції щодо нарощування виробництва цукру були обумовлені збільшенням посівних площ під тростину і цукровий буряк, а також зростанням врожайності даних культур за останнє десятиліття.

Активне нарощування обсягів виробництва цукру в світі і переважно в країнах Південно-Східної Азії пов'язано, насамперед, із збільшенням їх внутрішнього сукупного споживання. У 2013 р. на країни, що розвиваються, припадало 75% світового споживання цукру, і, як очікується, саме ці країни в осяжному майбутньому будуть визначати світовий попит. Світове споживання цукру стабільно зростала протягом останніх десяти років в середньому на 1,5-2% в рік. Зростання споживання зумовлене переважно зростанням доходів населення, зростанням самого населення та переходом на інший раціон харчування. Однак, ще жодного разу попит на цукор не перевищив цого пропозицію.

На першу десятку країн-споживачів цукру припадає 64% від загального світового споживання. У 2013 р. світове споживання цукру досягло рекордного передкризового рівня 2007 р. і склало 160 млн. т цукру в рік. Індія займаючи друге місце по виробництву цукру і одночасно виступає його найбільшим споживачем. У 2013 р. Індія спожила 25 млн. т. цукру, що в 2 рази перевищує рівень 1990 р. Тенденції зростання споживання цукру в Індії почасти обумовлені тим, що для обсягів вирощеної цукрової тростини в цій країні характерною є циклічність: після 3-4 років високого рівня врожаїв слідують 2-3 роки низьких. У періоди спаду виробництва баланс попиту та пропозиції в країні погіршується, і споживання зростає.

За останні десятиліття також відбувся ряд структурних змін у сфері зовнішньої торгівлі цукром, що вплинули на еволюцію торгових моделей на даному світовому ринку. Реформа цукрового режиму в Європейському Союзі в 2005 р. призвела до різкого зниження обсягів експорту очищеного цукру на 6-7 млн. т, оскільки квоти на його виробництво поступово скорочувалися, і в результаті були доведені до рівня нижчого внутрішнього попиту. Внаслідок цього експортні поставки з ЄС в 2013 р. скоротилися в 2,5 рази у порівнянні з 1990 р. ЄС з великого нетто-експортера рафінованого цукру перетворився на найбільшого імпортера, головним чином цукру-сирцю, для його подальшої переробки та реалізації на внутрішньому ринку.

Аналізуючи розвиток міжнародної торгівлі цукром в 1990-2013 рр. варто відзначити скорочення значущості Куби в географічній структурі експорту. У 1990 р. Куба була найбільшим експортером цукру із загальним обсягом експорту 3,8 млн. т, займаючи 13%-ву частку в світовому експорті цукру. Проте внаслідок низки внутрішніх економічних проблем і зміни геополітичної розстановки сил на світовій арені, в 2013 р. Куба посідала останньою стрічку в десятці найбільших експортерів.

Також слід звернути увагу на Таїланд, який за зазначений період збільшив обсяги експорту в 3 рази, зумівши стати другим за величиною експортером цукру. У 1990 р. Таїланд перебував на четвертій позиції за обсягом експорту цукру, однак до 2013 р. Таїланд відвантажив на експорт 7,3 млн. т цукру, або 13% світового експорту. Настільки значне збільшення обсягів експорту в Таїланді пов'язано зі збільшенням посівних площ цукрової тростини.

Зростаюча концентрація світового експорту цукру відбувається не без ризику для його виробників, оскільки обсяги поставок світового експорту все більше залежать від умов вирощування культури в кожній конкретній країні. У зв'язку з тим, що найбільшим світовим експортером цукру протягом 2000-2013рр. була Бразилія з 50%-ою часткою світового експорту, то від результатів посівної кампанії в цій країні у багато в чому залежить динаміка та структура світового експорту. Стримуючим фактором є те, що більшість цукрової тростини в Бразилії використовується для виробництва етанолу. Багато цукрових заводів в країні мають потужності як для виробництва цукру так і етанолу. Бразилія є єдиним експортером, який може диверсифікувати 5-10% своїх потужностей або на переробку цукру, або на переробку етанолу протягом року, реагуючи на зміни в рівні рентабельності між двома продуктами кінцевого використання. В залежності від волатильності ринків цукру і етанолу, Бразилія визначає масштаби виробництва і експорту обох товарів.

Географічна структура світового імпорту також зазнала деякі зміни. У радянський час Україна славилася цукровою галуззю - працювали 192 цукрових заводи, на яких вироблялось понад 5 млн. т цукру, Україна виробляла цукор для всього СРСР. На жаль Україна не змогла утримати позиції на ринку цукру. В останні роки цукор виробляється в основному для внутрішніх потреб. Україна за роки незалежності втратила частину експортних ринків, оскільки держава не підтримувала галузь. Станом на 20 листопада 2014 р. цукрові буряки в країні зібрані на площі 321 тис. га. Урожай складає 14,8 млн. т, а середня врожайність - 460 ц/га, що на 14,6% більше, ніж торік. В даний час в Україні працює 39 цукрових заводів (в 2013 р. - 28). З початку виробництва ними перероблено 11,7 млн. т цукрових буряків і вироблено 1,64 млн. т цукру. Слід нагадати, в Білорусії функціонують чотири сучасних цукрових заводи. Протягом останніх десяти років вони подвоїли свою продуктивність. До 1996 р. Україна експортувала цукор в Білорусію, але потім сусіди самі стали везти цукор до нас. Сьогодні Білорусія успішно продає його й іншим країнам: Росії, Казахстану, Китаю. Все це тому, що лобіюванням інтересів цукрових заводів займається держава.

В 1997 р. при розробці закону про регулювання ринку цукру в Україні за основу були взяті норми європейського законодавства - були введені квоти на виробництво цукру і буряків, а також мінімальні ціни на сировину та вироблену продукцію. Сама по собі ідея правильна, але для українського ринку, в нинішніх умовах, вона не підходить. Оскільки ніде в світі, окрім України, виробник самостійно не вирощує для своїх потреб буряки і не доставляє їх на переробку. Цим займаються фермери та сількогосподарські виробники. Держава встановлює квоту і ціну на сировину, вирощену в рамках цієї квоти. Таким чином, немає надлишку виробництва і ціна залишається стабільною і збалансованою.

Насьогодні у парламент внесений черговий законопроект, що стосується правил гри на ринку цукру. Пропонується прибрати квоту на вирощування буряків і виробництво цукру, скасувати мінімальні ціни на цукор і буряк, а також до 5% знизити ввізне мито на імпортний цукор. Це остаточно може знищити цукрову галузь України. Всі країни захищають цей ринок. Європа в рамках підготовленого проекту Асоціації пропонувала Україні експортну квоту без мита у розмірі 20 тис. т - це занадто мало. Росія митом у 300 євро на 1 тонну теж повністю закрила свій ринок.

На наш погляд, на в найближчий час наша країна повинна виробляти рівно стільки цукру, скільки споживає. Слід відмовитися від ілюзії, що Україна - світовий виробник цукру. Так, Україна зможе постачати цукор на зовнішні ринки, але тільки за умови, що буде виробляти продукт європейської якості. Але для цього потрібні модернізація підприємств галузі та інвестиції. Адже зараз в Україні в середньому витрачається 40 куб. м газу на переробку 1 тони буряків, а в Європі - 12 м.куб. Сьогодні лише окремі українські заводи виробляють цукор, відповідний Держстандарту, лише окремі агрохолдинги («Астарта», «Промінвест») вкладають гроші у модернізацію та зниження енергоємності. А всі інші просто підтримують виробництво. Але гроші можна вкладати, коли є стабільний ринок збуту.

При розробці реалістичних механізмів залучення інвестицій слід враховувати специфіку роботи цукрової галузі - сезонність виробництва. У короткі терміни виробляється великий обсяг продукції і її потрібно швидко продати. Але значна пропозиція цукру породжує зниження ціни на нього. Тому інвестиції у виробництво вкладаються поступово. Враховуючи досвід проведенння реконструкції цукрових заводів, можна стверджувати, що оптимальний період вкладень - чотири роки. Це не означає, що завод не може впровадити інвестиційну програму за рік або два (наприклад, перевести ТЕЦ з газу на вугілля). Може, але повернення цих грошей все одно триватиме декілька років. Відповідь на питання скільки треба інвестувати в один завод, щоб зробити його конкурентоспроможним буде різною у залежності від кожного конкретного випадку. Разові великі інвестиції для зниження енергоємності, підвищення ефективності виробництва, суттєвого підвищення якості цукру становлять мінімум 5-7 млн. доларів ??в один завод. Але на цьому інвестування не слід згортати, воно має бути постійним і планомірним.

У період з 1990 р. по 2005 р. Російська Федерація була найбільшим імпортером цукру. Однак частка Росії в світовому імпорті за вказаний період неухильно знижувалася. Так, якщо в 1990 р. РФ ввозила 12% світового імпорту, то в 2005 р. цей показник склав 6%. Значні обсяги імпорту характеризувалися дисбалансом виробництва і внутрішнього споживання, при якому масштаби споживання перевищували рівень виробництва в середньому за вказаний період в 3 рази. З 2005 р. Росія стала нарощувати обсяги виробництва, а рівень споживання прийняв негативну динаміку, в результаті чого, диспропорції попиту і пропозиції на внутрішньому ринку скоротилися. Як наслідок, це призвело до зниження імпортних поставок.

Висновки

Цукор є сировинним, стратегічним товаром, попит на який слабо еластичний за ціною. Аналіз динаміки виробництва і споживання в цілому дає підстави припускати, що світовий ринок цукру буде розвиватися досить активно. Оскільки цукор є сезонним продуктом, то на стабільність цін на нього розраховувати не доводиться.

Однією з головних тенденцій розвитку світового ринку цукру є зміна структури споживання, спостерігається збільшення попиту на цукор з боку підприємств харчової промисловості і зниженням споживання серед населення, а також зростаюча роль виробництва етанолу.

Розширити експортні можливості України на світовому ринку цукру можливо лише за умов інтеграції зусиль на всіх управлінських рівнях; створення довгострокової програми розвитку галузі; відновлення членства в Міжнародній організації цукру; використання очевидних переваг регіональної економічної інтеграції; повноцінного застосування системи квотування; залучення інвестицій для модернізації техніко-технологічної бази галузі, забезпечення технічних, санітарних та фітосанітарних норм екологічності виробничих процесів та продукції у відповідності до міжнародних вимог.

Список використаної літератури

1. Багатеренко О.С. Ринок цукру та організація його виробництва // О.С. Багатеренко / Цукор України. - 1993. - № 4. - С.8-11.

2. Заец А.С. Сахарная промышленность в Украине: становление, развитие, реструкторизация / А.С. Заец - К.: Наукова думка. - 2001. - 327 с.

3. Система організаційно-економічних механізмів функціонування основних агропродовольчих підкомплексів рослинництва України / Шпичак О.М., Боднар О.В., Кобута І.В. та ін. / за ред. О.М. Шпичака. - К.: ЗАТ "Нічлава", 2009. - 406 с.

4. Стасіневич С. А. Аналітичний огляд ринку цукру, цінова ситуація на початку 2014 р. // Цукор України / С.А.Стасіневич - 2014. - № 2. - С.14-17.

5. Цукробурякове виробництво України: проблеми відродження, перспективи розвитку / Саблук П.Т., Коденська М.Ю., Власов В.І. та ін. / за ред. П.Т. Саблука, М.Ю. Коденської. - К.: ННЦ «ІАЕ». - 2007. - 390 с.

6. www.agroperspectiva.com

7. www.saharonline.ru

8. www.sugar.ru

Анотація

УДК 338.439.5:664.1

Валявський Сергій Миколайович, кандидат економічних наук, старший викладач кафедри економіки підприємства та управління персоналом Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка. Тенденції світового ринку цукру та перспективи розширення експортних можливостей України. Представлені результати аналітичного огляду тенденцій світового ринку цукру та України, а також країн ближнього зарубіжжя (Російської Федерації, Бєларусі): виробництво, пропозиція, попит. Досліджені експортні можливості України та сформульовані заходи економічного та організаційного характеру для їх реалізації.

Ключові слова: цукор, цукровий буряк, тростинний цукор-сирець, виробництво, світовий ринок, експорт, імпорт.

Аннотация

УДК 338.439.5:664.1

Валявский Сергей Николаевич, кандидат экономических наук, старший преподаватель кафедры экономики предприятия и управления персоналом Полтавского национального технического университета имени Юрия Кондратюка. Тенденции мирового рынка сахара и перспективы расширения экспортных возможностей Украины. Представлены результаты аналитического обзора тенденций на мировом рынку сахара и Украины, а также стран ближнего зарубежья (Росийской Федерации, Беларуси): производство, предложение, спрос. Исследованы экспортные возможности Украины и сформулированы мероприятия экономического и организационого характера для их реализации.

Ключевые слова: сахар, сахарная свекла, тростниковый сахар-сырец, производство, мировой рынок, экспорт, импорт.

Annotation

UDC 338.439.5:664.1

Valyvskiy Sergey Nikolaevich, candidate of economic sciences, senior teacher of department of economy of enterprise and management by the personnel of the Poltava national technical university of the name of Yuriy Kondratuka. World market of sugar and prospect of expansion of export capacities of Ukraine tendencies. The results of state-of-the-art review of tendencies are presented on world to the market of sugar and Ukraine, and also countries of near (Росийской of Federation, Belarus) abroad : production, suggestion, demand. The export capacities of Ukraine are investigational and set forth event of economic and организационого character for their realization.

Keywords: sugar, sugar beet, reed сахар-сырец, production, world market, export, import.

Размещено на Allbest.ru