Україно-болгарські відносини

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Становлення болгарсько-українських відносин. Договір про дружбу і співробітництво

2. Болгарсько-українська співпраця з зовнішньоекономічних питань

3. Особливості міжрегіональних та культурно-гуманітарних зв'язків

Висновок

Список використаних джерел та літератури

Вступ

Важливе місце на балканському напрямі зовнішньополітичних інтересів України посідає Республіка Болгарія. Основою міждержавного співробітництва є Договір про дружні відносини і співробітництво між Україною і Республікою Болгарією від 5 жовтня 1992 p., укладений Президентами України і Болгарії -- Л. Кравчуком і Ж. Жолєвим.

Болгарія є важливим партнером України насамперед з огляду виходу на Балкани, транспортування енергоносіїв, що включає будівництво трансконтинентальних магістралей, коридору Схід -- Захід, нафтогазопроводів з Азії до Європи, будівництво нових мостів через Дунай. Болгарське керівництво неодноразово наголошувало, що відносини з Україною є пріоритетними та стратегічними. Особливе значення для розбудови цих відносин мали зустрічі на найвищому рівні.

Політична активність Болгарії на міжнародній арені, активізація двосторонніх зв'язків із сусідніми країнами свідчать про те, що Болгарія намагається відігравати провідну роль у Балканському регіоні. Зважаючи на те, що Україна надає великого значення забезпеченню стабільності і безпеки на Балканах, болгарський вектор у зовнішній політиці нашої держави є досить вагомим. Він може сприяти реалізації проектів транс'європейських коридорів, телекомунікацій і туризму, залученню України до участі в створенні системи безпеки в регіоні Південно-Східної Європи (ПСЄ), активізації співробітництва в рамках ЦЄІ щодо надання допомоги регіонам, які постраждали в результаті Чорнобильської аварії. Позиції обох країн щодо стабілізації ситуації та відбудови господарства в республіках колишньої Югославії практично збігаються. При цьому слід зазначити, що болгарське керівництво хоча і з розумінням ставиться до балканських інтересів України, але висловлює певні застереження: Україна безпосередньо не належить до регіону ПСЄ; питання участі України в процесах стабільності на Балканах болгарська сторона розглядає тільки в контексті участі Росії.

1. Становлення болгарсько-українських відносин. Договір про дружбу і співробітництво

Новітня історія стосунків між Україною та Республікою Болгарія розпочинається проголошенням незалежності Української держави як втіленням багатовікової мрії українців до свободи, а також послідуючим визнанням України в якості повноправного суб'єкта міжнародних відносин. Вже на четвертий день після проведення Всеукраїнського референдуму щодо незалежності, 5 грудня 1991 року Болгарія однією з перших країн визнає незалежну Україну, а 13 грудня міністри закордонних справ підписують Протокол про встановлення дипломатичних відносин.

У скріпленому в Софії 5 жовтня 1992 р. підписами першого Президента України Л.М.Кравчука та першого демократично обраного Президента Болгарії Ж. Желева Договорі про дружбу і співробітництво між Україною та Болгарією зафіксовано (ст.1), що обидві країни "розвиватимуть відносини дружби, довір'я і співробітництва на основі принципів суверенної рівності, не застосування сили чи загрози силою, непорушності кордонів, територіальної цілісності держав, мирного врегулювання спорів, невтручання у внутрішні справи, поважання прав людини і основних свобод, рівноправності і права народів розпоряджатися своєю долею, співробітництва між державами і сумлінного виконання міжнародних зобов'язань".

В рейтингу зовнішньополітичних пріоритетів України Болгарія - це один з її ключових партнерів в регіоні Чорного моря та Південно-Східної Європи. Це продиктовано, як вигідним геополітичним розташуванням цієї країни, її членством в ЄС, близькістю інтересів двох країн у Чорноморському й Придунайському регіонах, що відкриває широкі можливості для розвитку співробітництва в галузі економіки, енергетики, туризму тощо, так і практичним досвідом успішної практичної співпраці за останніх двадцять років. Не менш важливими є такі чинники, як спорідненість українського і болгарського народів слов'янським походженням, етнічною, мовною і релігійною близькістю, а також взаємна симпатія і приязнь, які походять від спільності історичної долі, багатовікових дружніх зв'язків у духовному, культурному, економічному і громадсько-політичному житті та проживанням в Україні найбільшого контингенту болгарської діаспори.

Договір про дружбу став фундаментом інституціалізації та розбудови двосторонніх відносин, які, серед іншого, відзначалися створенням належної договірно-правової бази співробітництва. Наразі вона включає 89 чинних документів, у т.ч. 9 міждержавних 32 міжурядових та 48 міжвідомчих, які регламентують розвиток взаємовигідної, партнерської співпраці в усіх сферах діяльності - політичній, торговельно-економічній, військово-технічній, культурно-гуманітарній та ін. Ведеться постійна робота щодо подальшої розбудови та вдосконалення договірно-правової бази.

Своєрідним двигуном секторального співробітництва є плідний розвиток двостороннього політичного діалогу, насамперед на вищому рівні. Актуальні питання українсько-болгарських відносин та міжнародного і регіонального співробітництва були предметом обговорення в ході зустрічі Президента України В.Ф.Януковича з Президентом Болгарії Г.Пирвановим в Астані в рамках саміту ОБСЄ. Обрання Р.Плевнелієва новим Главою болгарської держави та його привітання з боку Президента України із запрошенням відвідати Україну створює можливості для активізації політичного діалогу на вищому рівні, який останнім часом не відрізнявся належною динамікою. Це також дозволить значно розширити практичну співпрацю в різних сферах, насамперед економічній.

Офіційний візит в Болгарію Міністра закордонних справ України К.І.Грищенка у 2012 р. покликаний повернути цей діалог в належне русло, наповнити двосторонні відносини конкретним прагматичним змістом та, серед іншого, надати поштовх механізму проведення консультацій, які відбуваються на постійній основі між МЗС України та РБ з широкого спектру питань двосторонніх відносин, міжнародної і регіональної проблематики - політичного діалогу на всіх рівнях, економічного, культурно-гуманітарного співробітництва, консульсько-правових питань, європейської інтеграції, політико-безпекової тематики, співпраці в рамках міжнародних та регіональних організацій і структур тощо.

Важливим елементом двостороннього політичного діалогу є розвиток міжпарламентських зв'язків, в рамках яких відбувається регулярний обмін думками щодо внутрішньополітичної і економічної ситуації в наших країнах, законодавчої діяльності та синхронізації національного законодавства з європейським, розвитку культурно-гуманітарних стосунків та інших питань.

Офіційний візит Голови НЗ РБ Ц.Цачевої в Україну (вересень 2010 р.) надав імпульс міжпарламентському співробітництву, в якому роль своєрідного моста відіграють групи дружби. Відтак, офіційний візит Голови ВРУ В.М.Литвина та групи дружби з Болгарією українського парламенту на чолі з О.В.Плотніковим стануть логічним розвитком двостороннього міжпарламентського діалогу.

Широкі можливості містяться у налагодженні співпраці на рівні профільних комітетів і комісій Верховної Ради України та Національних Зборів РБ, зокрема у закордонних справах, європейської інтеграції, питань внутрішньої безпеки та ін. Окрім цього, парламентська складова двосторонніх відносин посилюється шляхом проведення постійного діалогу з національними делегаціями Болгарії в ПА РЄ, ОБСЄ, НАТО, ОЧЕС, а також депутатами Європейського парламенту.

Розглядаючи Україну як справжнього європейського партнера, що володіє належним економічним, науково-технічним та культурним потенціалом, який активно використовується в рамках реалізації проголошення керівництвом держави курсу на реформи і модернізацію, болгарська сторона з урахуванням власного досвіду, об'єктивно зацікавлена в європейській інтеграції нашої держави. Відтак, Софія підтримує євроінтеграційні прагнення України, водночас наголошуючи на важливості дотримання нею європейських демократичних цінностей. З огляду на це представниками парламентських, урядових, політичних та експертних сил було підтримано завершення до кінця 2011 р. переговорів щодо укладення Угоди про асоціацію та створення поглибленої і всеосяжної зони вільної торгівлі, що було центральним питанням обговорення під час саміту Україна-ЄС (м.Київ, 19 грудня 2011 р.).

Попри чутливість питання візової лібералізації, особливо для країни, яка ще не приєдналася до Шенгенської угоди, Болгарія підтримує подальший розвиток безвізового діалогу Україна-ЄС, враховуючи не в останню чергу інтереси болгарського бізнесу, інтенсивний розвиток туризму, а також прагнення болгарської діаспори в Україні, як і усіх українців, вільно подорожувати по Європі. З огляду на це в позитивному контексті оцінюється виконання Плану дій з візової лібералізації для українських громадян.

Болгарія вітає й розвиток партнерських відносин України з НАТО, відзначаючи зусилля української сторони стосовно підтримання високого рівня діалогу та продовження співпраці з Альянсом у різних сферах. Відтак, особливо вітається виконання Україною в повному обсязі досягнутих домовленостей та раніше взятих зобов'язань перед НАТО.

Конструктивною є співпраця між нашими країнами в рамках міжнародних та регіональних організацій. Яскравим прикладом, зокрема є успішне використання інституту взаємної підтримки в ООН та інших міжнародних інституціях. Варто відзначити підтримку Урядом РБ головування України протягом 2011 р. в Комітеті Міністрів Ради Європи. Болгарія також підтримала ідею головування України в ОБСЄ в 2013 р. та сигналізувала про готовність поділитися досвідом головування в цій міжнародній організації в 2004 р. шляхом надання необхідної консультативної допомоги. Так, Дипломатичний інститут МЗС РБ готовий організувати навчання українських дипломатів, є домовленість й про виступ в першій пол. 2012 р. в Дипломатичній академії МЗС України Президента Атлантичного клубу, екс-міністра закордонних справ РБ С.Пасі.

Як Чорноморські держави Україна та Болгарія розвивають співпрацю в рамках ОЧЕС, яка відрізнялася особливою результативністю під час головування РБ (листопад 2009 - травень 2010 рр.), коли вона виступила з низкою конкретних пропозицій. Прикладами успішної співпраці, зокрема є проведення в м.Одеса в листопаді 2009 р. Міжнародної конференції з безпеки і співробітництва в регіоні Чорного моря та участь представників України в заходах робочих органів ОЧЕС. У рамках засідання 37-ї сесії Генасамблеї ПАЧЕС, яка пройшла в Києві 30 червня - 2 липня 2011 р., болгарська сторона підтримала кандидатуру К.О.Третяка на посаду Генерального секретаря ПАЧЕС, а українська - С.Крайчева на посаду його заступника. Певні можливості відкриваються й у контексті поглиблення взаємодії між ОЧЕС та ЄС як невід'ємної частини загальноєвропейського співробітництва у сферах економіки, енергетики, транспорту, науки та охорони навколишнього сер едовища, спрямованого на координацію співпраці різних організацій і форматів, які діють в регіоні ОЧЕС. Відтак, з огляду на опрацювання Чорноморської стратегії ЄС важливим є врахування інтересів України та інших держав регіону-нечленів Євросоюзу.

В регіональному контексті також здійснюється українсько-болгарський діалог в рамках реалізації Дунайської стратегії ЄС, а також проектів Центральноєвропейської ініціативи, особливо враховуючи головування України в ЦЄІ в 2012 р.

2. Болгарсько-Українська співпраця з зовнішньоекономічних питань

Болгарія - це головний зовнішньоекономічний партнер України на Балканах. Основним індикатором розвитку торговельно-економічних відносин за минулі двадцять років є нарощування обсягів взаємного товарообігу. Якщо цей показник у 1991-1992 рр. не перевищував суми у 80-100 млн. дол., то у 2000 р. він виріс до 400,2 млн., а у 2008 р. сягнув рекордного рівня в 1,5 млрд. дол. Попри негативний вплив світової фінансово-економічної кризи, з 2010 р. окреслилася позитивна тенденція поступового відновлення та зростання обігу товарами і послугами. За даними Держкомстату України, якщо у 2009 р. загальний обіг товарами і послугами склав 596,8 млн. дол., то у 2010 р. - 716,1. При цьому український експорт товарів в РБ склав 450,9 млн. дол. (збільшення на 14 % у порівнянні з 2009 р.), а імпорт - 217,9 млн. (на 43,6 %). Україна продовжує зберігати позитивне сальдо у торгівлі товарами з Болгарією, яке у 2010 р. склало 233 млн. дол.

За січень-жовтень 2011 р. товарообіг товарами становить 853,8 млн. дол., у т.ч. експорт - 632,6 млн. (збільшення у порівнянні з відповідним періодом 2010 р. на 72,7 %), а імпорт - 221,3 млн. (на 35 %). З урахуванням послуг загальний обсяг товарообороту склав 897,4 млн. дол.

Створення поглибленої і всеосяжної зони вільної торгівлі України з ЄС об'єктивно сприятиме динамізації торговельно-економічних відносин між нашими країнами, не в останню чергу через відкриття внутрішніх ринків для низки товарних груп, відміну мита на експорт-імпорт окремих товарів, поліпшення умов для створення нових інноваційних підприємств тощо. У двосторонньому контексті важливим заходом у контексті презентації високотехнологічної продукції українських виробників в Болгарії та регіоні Південно-Східної Європи стане участь України в якості співорганізатора Пловдівської міжнародної технічної виставки (вересень 2012 р.).

Інший важливий показник українсько-болгарських торговельно-економічних стосунків - це рівень взаємних інвестицій. Станом на 1 липня 2011 р., в економіку України інвестовано 18,8 млн. дол., хоча реально обсяг інвестицій є значно більшим. За даними Болгарського Народного банку, станом на 1 січня 2011 р., загальна сума українських інвестицій в економіку РБ складала 17,1 млн. євро.

Наразі в Україні діють майже 200 підприємств за участю болгарського капіталу та 67 представництв болгарських компаній. В Болгарії зареєстровано 63 представництва українських підприємств, фірм та компаній, зокрема "Аеросвіт", "Українське дунайське пароплавство" та ін. Окрім цього, діє 81 спільне підприємство за участю українського капіталу.

Активні зусилля Уряду України стосовно покращення інвестиційного клімату, коли до іноземних інвесторів фактично застосовується національний режим інвестиційної діяльності, дозволив суттєво підвищити обсяг та питому вагу іноземних інвестицій. Приклади успішної діяльності на українському ринку таких болгарських компаній, як "Пріста ойл", "Каолін" та ін., а також їхні наміри щодо реалізації нових проектів в різних регіонах України свідчать про привабливість і перспективність інвестиційної складової торговельно-економічних відносин.

Втім, аналізуючи сучасний стан торговельно-економічного і інвестиційного співробітництва між Україною та РБ, варто відзначити, що теперішня картина далека від потенційних можливостей наших країн. У даному контексті, зокрема перспективним є залучення болгарських інвестицій і досвіду до реформування сектору енергетики (передусім, модернізації української ГТС), сільського господарства, використання спортивних об'єктів і інфраструктури після проведення ЧЄ ЄВРО-2012, невичерпним є потенціал українських і болгарських регіонів. Відтак, наприклад, існує інтерес до здійснення з боку РБ інвестицій у місця компактного проживання українських болгар в Одеській області.

Подальшому розвитку торговельно-економічних відносин між нашими країнами та запровадженню системного підходу до цієї важливої сфери співпраці сприяло б створення болгаро-української асоціації (Ділової ради) або іншої структури, яка б об'єднала "під одним дахом" наявну інформацію, пропозиції і контакти підприємців і компаній двох країн на шляху опрацювання та реалізації конкретних інтересів і проектів як в Україні, так і Болгарії.

У контексті проведення керівництвом України курсу на реформи і модернізацію важливим елементом двостороннього діалогу і співпраці є вивчення досвіду Болгарії у демократичній трансформації суспільства, проведенні економічних і соціальних реформ, а також інтеграції в ЄС. Це - один з головних предметів обговорення під час візитів на міжурядовому, відомчому і експертному рівнях. Зокрема, в травні 2011 р. українська делегація на чолі з Віце-прем'єр-міністром, Міністром соціальної політики України С.Л.Тігипком відвідала Болгарію з метою вивчення досвіду країни у реформуванні пенсійної системи. Відповідно до досягнутої в рамках візиту домовленості, колишній Віце-прем'єр-міністр економіки РБ Л.Шулева надає на постійній основі консультації Уряду України з питань проведення адміністративної реформи.

Обмін досвідом конституційного розвитку в двох країнах був основною темою обговорення під час візиту Голови Конституційного Суду України А.С.Головіна з його болгарським колегою Є.Танчевим (червень 2011 р.), а також візиту останнього в Україну, який відбувся у вересні цього ж року.

Безсумнівний інтерес для України представляє й досвід приєднання РБ до Шенгенського простору, враховуючи не в останню чергу успішне виконання першого етапу Плану дій з візової лібералізації для українських громадян, відзначеного під час саміту Україна-ЄС у Києві.

3. Особливості міжрегіональних та культурно-гуманітарних зв'язків

Важливим елементом українсько-болгарських відносин є розвиток міжрегіональної взаємодії та побратимських зв'язків, які сприяють встановленню прямих контактів між областями, містами України і общинами Болгарії, представниками ділових кіл, активізації міжлюдських контактів, інтенсифікації у галузі освіти, науки, культури, туризму і в сфері місцевого самоврядування та тим самим органічно доповнюють загальний спектр двосторонніх стосунків.

Між регіонами (областями) України та РБ підписано вісім угод про міжрегіональне співробітництво, яке охоплює торговельно-економічну, науково-технічну та культурну сфери. Взаємними партнерами виступають адміністрації Київської та Софійської, Полтавської і Велико Тирновської, Запорізької та Бургаської, Харківської і Пловдівської, Луганської та Хасківської, Одеської та Варненської і Русенської, Миколаївської та Плевенської областей. В листопаді 2010 р. було підписано Угоду про співробітництво між Радою Міністрів АРК та Бургаською обласною адміністрацією.

В рамках реалізації двосторонніх угод співпраця здійснюється у формі обміну делегаціями, участі представників місцевих адміністрацій в регіональних форумах, конференціях, інших заходах тощо. Найбільш активно розвивається співробітництво між Одеською та Варненською областями. Під час зустрічі з керівництвом Софійської області (грудень 2011 р.) було досягнуто домовленості щодо створення спільної робочої групи, покликаної зробити інвентаризацію можливостей болгарського та українського партнерів (Київська область) та визначити перспективні напрямки співпраці в різних сферах.

Також підписано тридцять угод щодо розвитку побратимських зв'язків між містами України та Болгарії. Лише протягом 2010 р. було укладено угоду про співробітництво між Дубном та Белоградчиком, відновлення співпраці між Запоріжжям та Бургасом, досягнуто домовленості про відновлення переговорів щодо встановлення партнерських стосунків між Донецьком та Старою Загорою. У травні 2011 р. відбувся візит делегації Тернополя до м.Шумен, в рамках якого було проведено двосторонній бізнес-форум. Аналогічний захід відбувся в м.Донецьк за участі делегації міста Пловдів. Між двома містами готується до підписання договір про співробітництво.

Позитивною динамікою відрізняється розвиток культурно-гуманітарних зв'язків між Україною та Болгарією - двома європейськими культурними державами, що володіють значним культурним потенціалом і надбанням. З повагою ставлячись до історичних та культурних традицій наших народів, уряди обох країн сприяють тісній співпраці в галузі культури, освіти, науки. Це, здебільшого, відбувається шляхом здійснення обміну між науковцями, викладачами, студентами, митцями тощо, який сприяє взаємозбагаченню інформацією, здобутками і досвідом. Відтак, українці більше дізнаються про болгар та навпаки.

Лише протягом 2011 р. в Болгарії за ініціативи або сприяння Посольства України було проведено цілу низку заходів, присвячених 20-й річниці її незалежності та встановлення українсько-болгарських відносин, які значно посилили інформаційно-культурну присутність та імідж України в РБ. Зокрема, в січні відбулася презентація українського номеру іміджевого болгарського видання "Європа 2001". В січні та вересні в Софії і Русе було проведено "Тиждень українського кіно", який зібрав велику кількість болгарських шанувальників українського класичного кіномистецтва. В липні відомим поетом З.Івановим було проведено презентацію перекладів на болгарську мову творів видатних українських поетів М.Вінграновського, І.Драча, Б.Олійника, П.Засенка, а також "Антології української поезії ХХ століття". болгарський міжнародний співробітництво міжрегіональний

Великий інтерес болгарської публіки викликали такі культурні події, як участь співачки Руслани у популярній болгарській телевізійній передачі "Шоу Славі Тріфонова" та її концерт у м.Кюстенділ (червень), участь українського народного хореографічного ансамблю "Горицвіт" у Міжнародному фольклорному фестивалі "Софія" (липень), концерт українського салон-ансамблю "Колекція Розумовських" (вересень), участь Запорізького музикально-драматичного театру у фестивалі "Осінь в Старому Пловдіві" (вересень) та ін. Цінителі живопису та фотомистецтва мали можливість ознайомитися з виставкою робіт української художниці Л.Нінової у галереї "Средец" Міністерства культури РБ (серпень); фотовиставкою заслуженого журналіста України В.А.Репіка "Незалежна Україна - історія в обличчях" у містах Софія та Русе (вересень). 13 грудня в Посольстві України було відкрито фотовиставку "Україна та Болгарія: двадцять років довіри і партнерства", підготовленої за сприяння Болгарської телеграфної агенції (БТА), Культурного інституту при МЗС РБ та Почесних консулів України в Пловдіві та Русе. У травні відбулася презентація матеріалів IV і V міжнародних науково-практичних конференцій "Драгоманівські студії", а у жовтні - VI конференція, присвячена 170-й річниці з дня народження М.Драгоманова.

Більшість заходів було проведено спільно з українською громадою Болгарії. Варто зазначити, що відкриття при Посольстві Культурно-інформаційного центру створює додаткові можливості для мобілізації спільних зусиль щодо проведення заходів у галузі культури і інформації.

Демонстрацією дружнього характеру українсько-болгарських відносин є забезпечення болгарською стороною на підставі відповідного рішення уряду у серпні 2011 р. п'ятий рік поспіль відпочинку на Чорноморському узбережжі РБ дітей з Житомирської області, постраждалих від аварії на Чорнобильській АЕС.

Одним з позитивних чинників українсько-болгарського політичного діалогу є присутність в Україні найбільшої частини болгарської діаспори за кордоном (понад 200 тис. осіб). Законодавство України забезпечує усі необхідні права та інтереси національних меншин і визнане одним з найкращих в Європі. Воно надає широкі можливості усім меншинам, у тому числі болгарській, для реалізації їхнього права на навчання рідною мовою, збереження культури та народних традицій.

Толерантне ставлення Української держави до болгарської меншини, яка є невід'ємною складовою соціального організму суспільства, як і питання збереження національної ідентичності українських болгар, є предметом постійного обговорення під час зустрічей з керівництвом Болгарії. Водночас, це - наш спільний здобуток і капітал, який необхідно постійно цінувати у контексті майбутнього наших дружніх країн і народів.

Варто зазначити, що дипломатичні відносини між Україною та Болгарією в 1991 р. починалися не з "чистого аркуша", адже вони спиралися на міцній історичний фундамент. Відтак, варто згадати, що за часів Української Народної Республіки обидві сторони обмінялися посольствами. Першим послом УНР в Болгарії був О.Шульгін, а Болгарії в Україні - І.Шишманов. Врахування дипломатичного досвіду і традицій у теперішній практиці двосторонніх відносин позитивно впливає на розвиток українсько-болгарської співпраці.

Висновок

Таким чином, ретроспективний погляд у двадцятилітню історію та досвід українсько-болгарських відносин свідчить, що від самого початку вони демонструють приклад дружби і партнерства. Плідно розвивається політичний діалог, поступово у докризисне русло повертається обсяг товарообігу, широкі горизонти відкриваються перед сферою енергетики, необхідних обертів набуває міжрегіональна, побратимська співпраця, інтенсивно розвиваються співробітництво галузі культури і туризму, по висхідній здійснюється співробітництво в міжнародних та регіональних організаціях і структурах. Відтак, створюються сприятливі передумови для переходу двосторонніх відносин на якісно новий, прагматичний рівень, що цілком відповідає інтересам наших країн і народів. Це було й ключовою думкою учасників дискусії щодо 20-річчя встановлення дипломатичних відносин між Україною та Болгарією в рамках "круглого столу", яка відбулася в прес-центрі БТА 13 грудня 2011 р.

Міцне коріння історичних зв'язків між українським і болгарським народами є лише однією з причин сучасного висхідного розвитку відносин близького співробітництва і партнерства між Болгарією та Україною в усіх галузях громадсько-політичного, економічного і культурного життя. Водночас привертає увагу те, що недостатня увага приділяється створенню договірно-правової бази в таких галузях, як енергетика, будівельна індустрія, природоохоронні та ресурсозберігаючі технології, боротьба зі злочинністю, взаємодопомога в митних, цивільних і кримінальних справах. Перспективи співпраці з Болгарією вбачаються також у здійсненні реабілітаційних проектів, як, наприклад, уже досягнута між міністерствами охорони здоров'я двох країн домовленість про створення на півдні України спільного українсько-болгарського кардіологічного центру тощо.

Дружній характер українсько-болгарских взаємин витримав випробування часом. Це сталося завдяки тому, що народи обох країн довели свою здатність і мудрість жити і співпрацювати в атмосфері взаємної довіри, поваги і партнерства. Це - серйозний аргумент і запорука нашої успішної співпраці в майбутньому та водночас - приклад для інших держав, які обрали шлях демократичного розвитку, поваги до європейських цінностей та інтеграції в ЄС.

Список використаних джерел і літератури

1. Бойцова В. Европейский союз: расширение на восток //Общественные науки и современность. - 2006. - №2. - С. 78 - 87.

2. Депортовані кримські татари, болгари, вірмени, греки, німці: 36 документів (1941-1998). Ю. Білуха.-- К.: Абрис, 1999.

3. Стаття з болгарського журналу "Международни отношения".

4. Чекаленко Л.Д. Зовнішня політика України. - 2008.

Размещено на Allbest.ru