Процеси злиття і поглинання у міжнародному бізнесі

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Злиття і поглинання є невід'ємною частиною економічного життя. Вони відіграють провідну роль як в міжнародній економіці в цілому, так і в економіці будь-якої країни та впливають на розвиток окремих підприємств, галузей, господарських комплексів тощо.

Підприємства, що прагнуть до розширення, стоять перед вибором між внутрішнім зростанням і зростанням через злиття і поглинання. Внутрішнє зростання може бути повільним і невизначеним. Зростання через злиття і поглинання часто є більш швидким процесом, що може принести із собою власні невизначеності. Компанії можуть зростати усередині своєї галузі чи проникати в інші сфери бізнесу.

Безумовно, злиття і поглинання не слід вважати єдино можливим засобом удосконалення методів управління. Якщо реструктуризація в результаті злиття дозволить підвищити якість управління, то це само по собі досить вагомий аргумент на її користь. Однак існує ризик переоцінки можливостей управляти більш складною організацією і мати справу з незнайомими технологіями і ринками. Дуже важливим аргументом необхідності злиття компаній можуть бути попередня оцінка функціонування об'єднаної структури.

1. Етапи та способи злиття і поглинання

Процес злиття й поглинання умовно можна розбити на шість етапів. Перші три етапи пов'язані з плануванням злиття чи поглинання, проведенням аналізу потенційного партнера для об'єднання й підготовкою договору з цієї угоди. Другий етап пов'язаний безпосередньо зі здійсненням намірів на практиці.

Розроблення стратегії злиття чи поглинання передбачає оцінку позиції підприємця-покупця на ринку, аналіз сильних і слабких сторін, а також позицій головних конкурентів за такими параметрами: банківські продукти, клієнти, ринки, канали доставки інформації. З огляду на результати виконаної роботи формулюється стратегія, далі виділяється стратегічна мета -- хто нам для цього потрібний. Якщо банк планує стратегію виходу на нові ринки, то до уваги повинні братися такі фактори: співвідношення ризику й прибутковості; бізнес-план, основні галузі, спеціалізація й імідж організації; вимоги до розміру капіталу (національні й міжнародні стандарти); відповідні законодавча й нормативна бази; діяльність конкурентів як на міжнародних, так і на внутрішньому ринку; ринкові умови економіки; ринкове дослідження потреб ключових клієнтських груп.

Вихідна стратегія повинна визначити цільові сегменти клієнтів і відповідні підприємницькі продукти. При формулюванні стратегії виходу на ринок треба враховувати усі можливі альтернативи. Тобто стратегія виходу підприємства на новий ринок повинна бути обрана після ретельного розгляду усіх варіантів. Серед них: тісне співробітництво з іноземним партнером; обмежене зростання, що має на увазі залучення кваліфікованого персоналу й впровадження інформаційних систем та сучасних технологій; купівля контрольного пакету акцій іншого підприємства.

Процес злиття чи поглинання має охоплювати стратегічний, тактичний і операційний рівні його реалізації.

Стратегічний рівень передбачає вибір об'єкта для злиття чи поглинання, якому передує скрупульозний аналіз можливих варіантів реалізації стратегії зростання. Компанія-покупець повинна оцінити свої стратегічні наміри, обґрунтувати тип злиття (приєднання) з погляду зв'язку з характером діяльності (чи спеціалізацією) підприємства, що приєднується, а потім обрати вид використовуваної стратегії. Процес оцінки кандидата охоплює аналіз фінансових показників його діяльності й технічних характеристик. Важливим компонентом аналізу варто вважати насамперед оцінку корпоративної культури об'єкта з позиції відповідності сформованій корпоративній культурі покупця. Невідповідність у принципах корпоративних культур двох компаній може призвести до негативних наслідків. Оскільки злиття чи поглинання передбачає об'єднання кадрового потенціалу, дуже важливо оцінити позиції щодо інтеграції персоналу і наявності передумов для створення єдиної команди тощо.

Останньою складовою блоку аналізу кандидата на злиття чи поглинання є оцінка сформованих операційних та інформаційних систем з погляду їхньої конвертованості й сумісності.

Завершальний етап на стратегічному рівні -- структурування договору, яке разом з укладанням угоди можуть стати найскладнішим етапом, що потребуватиме участі зовнішніх радників у вирішенні таких питань: навички проведення переговорів; знання законодавства, що регулює злиття й поглинання; знання податкового законодавства; високий рівень кваліфікації у галузі бухгалтерського обліку; навички проведення "ворожих" поглинань; правильна оцінка інтересів та очікувань акціонерів, менеджерів, співробітників і ринку.

Тактичний рівень охоплює оцінку поточного стану двох кредитних організацій, модель об'єднання установ, деталізований план інтеграції внутрішніх технологічних процедур і правил. Різні галузі діяльності поєднуваних структур потребують різного ступеня інтеграції. Для успішної реалізації стратегії злиття чи приєднання необхідні: добре продуманий план; чітке формулювання цілей злиття чи приєднання; реальна оцінка сильних і слабких сторін діяльності підприємства; виважена стратегія інтеграції.

Аби уникнути помилок, особливий акцент слід зробити на підборі й ролі команди, що проводить оцінку підприємства-об'єкта. Робоча група (команда) повинна мати у своєму складі висококваліфікованих фахівців з різних галузей діяльності банківського бізнесу, в тому числі представників служби персоналу й психологів. Ця група повинна сконцентрувати увагу лише на питаннях оцінки та змісту окремих процедур. Члени групи мають бути звільнені від своїх прямих службових обов'язків і зосередити всю свою увагу на поставлених перед ними цілях, сформульованих у стратегії.

У сучасній економічній літературі запропоновано ряд фазових підходів до управління процесом злиття підприємств (табл. 1).

Таблиця 1. Фази процесу злиття підприємств

У даний час найбільше поширення одержали три основних варіанти поглинання компаній: установлення контролю над менеджментом підприємства або особою, що представляє інтереси власника великого пакета акцій; придбання контрольного пакета акцій; банкрутство компанії з наступним придбанням її активів.

Перший спосіб використовується стосовно державних (муніципальних) підприємств або до господарських товариств, основним акціонером яких є держава.

Значний мінус даного способу -- залежність від конкретних посадових осіб (у випадку зміни менеджменту або особи, що представляє інтереси держави), а також відсутність оформлення права власності на майно або акції.

Другий спосіб найбільш ефективний з погляду правових гарантій компанії, що розширюється. Даний спосіб найбільше часто використовують у ході дружніх поглинань, коли акціонери компанії згодні продати приналежні їм акції сторонньому інвесторові.

Сучасні реалії такі, що вигідніше застосовувати процедуру банкрутства стосовно цікавлячого підприємства, ніж здобувати його акції або здійснювати таку ненадійну процедуру, як підкуп менеджменту.

Самий головний плюс банкрутства комерційної організації -- низькі витрати по реалізації подібної моделі. Дійсно, навіщо купувати акції підприємства, витрачаючи значні грошові кошти, якщо можна, затративши на порядок менші суми, одержати необхідні активи (зрозуміло, у даному випадку витрати будуть складатися, як правило, з так званих «грошових субсидій», що направляються чиновникам регіональних органів влади, суддям господарських судів). У той же час зазначений спосіб використовується й у тому випадку, коли власник контрольного пакета акцій суспільства не має наміру продавати його третім особам.

2. Характеристика форм злиття підприємств

Таблиця 2

Злиття і поглинання компаній мають свої особливості в різних країнах або регіонах світу. Так, наприклад, на відміну від США, де відбуваються, насамперед, злиття або поглинання великих фірм, у Європі йде поглинання дрібних і середніх компаній, сімейних фірм, невеликих акціонерних товариств суміжних галузей.

3. Мотиви злиття і поглинання

банкрутство актив консолідація

До групи мотивів, націлених на збільшення чи стабілізацію надходжень, можна віднести наступні : мотив взаємодоповнюючих ресурсів; мотив придбання великих контрактів; мотив переваг на ринку капіталу; мотив монополії; диверсифікованість виробництва, яка здійснюється за надлишкові ресурси; мотив доступу до інформації (know how); група мотивів, нейтральних щодо руху ресурсів; мотив економії на роботах з розробки і створення нових видів продукції ті інші.

Мотив взаємодоповнюючих ресурсів використовують, коли злиття може виявитися доцільним, якщо дві чи кілька компаній мають у своєму розпорядженні взаємодоповнюючі ресурси. Ці компанії після об'єднання коштуватимуть дорожче порівняно із сумою їхньої вартості до злиття, оскільки кожна здобуває те, чого їй не вистачало, причому одержує ці ресурси дешевше, ніж вони обійшлися б їй, якби довелося їх створювати самостійно.

Злиття з метою одержання взаємодоповнюючих ресурсів характерні як для великих фірм, так і для малих підприємств. Найчастіше об'єктом поглинання з боку великих компаній стають малі підприємства, оскільки вони здатні забезпечувати відсутні компоненти для успішного функціонування перших. Малі підприємства створюють часом унікальні продукти, але відчувають недолік у виробничих, технічних і збутових структурах для організації великомасштабного виробництва і реалізації цих продуктів. Великі компанії найчастіше самі здатні створити необхідні компоненти, але можна набагато дешевше і швидше одержати до них доступ, поглинувши компанію, що їх вже виробляє.

Мотив придбання великих контрактів можливий, коли у нової компанії з'являється досить потужностей, щоб конкурувати за великі (в тому числі державні) контракти -- можливість, якою не володіла жодна з компаній, що поєднувалися. Одержання такого контракту забезпечує оптимальне завантаження потужностей і дозволяє реалізувати економію масштабів.

Мотив переваг на ринку капіталу можливий, коли розмір компанії, яка є гарантом стабільності, дозволяє одержувати необхідні кредитні засоби, від яких залежить подальший розвиток підприємства. Крім того, в такій структурі з'являється більше можливостей оптимального використання капіталу (наприклад, для диверсифікації). Використання трансферних цін, внутрішня диверсифікованість капіталу, встановлення в рамках концерну регульованої конкуренції за капітал -- лише деякі з можливих сценаріїв оптимізації роботи з капіталом всередині підприємства.

Мотив монополії проявляється часом при злитті горизонтального типу та прагне досягти чи підсилити монопольне положення. Злиття в даному випадку дає можливість компаніям приборкати цінову конкуренцію. Однак антимонопольне законодавство обмежує злиття з явними намірами підвищити ціни. Іноді конкуренти можуть бути придбані і потім закриті, тому що вигідніше викупити їх і усунути цінову конкуренцію, ніж зробити ціни нижчими від середніх змінних витрат, змушуючи усіх виробників зазнавати істотних витрат протягом якогось періоду.

При злитті/поглинанні компаній мотив збільшення прихильності клієнтів (у разі з'єднання хоча б з однією відомою маркою) має важливе значення, тому що фактично приносить такі вимоги:

- чим вище споживачі оцінюють своє відношення до марки, тим більша доля таких споживачів (тому для завоювання споживачів не треба використовувати додаткові кошти);

- якість таких відношень залежить від товарної групи (споживче відношення до марки сильніше впливає на вибір товару).

Особливе місце при злиттях чи поглинаннях посідає синергетичний ефект. Більшість вищенаведених мотивів спрямовані на досягнення такого ефекту, в результаті якого взаємодоповнення різних ресурсів двох чи декількох підприємств призводить до сукупного результату, що перевищує суму результатів діючих розрізнено компаній. Ціле при цьому або перевершує суму частин, або здобуває нову якість, не притаманну жодній з його складових.

4. Міжнародний ринок злиттів і поглинань

Міжнародні злиття і придбання (М&А), особливо за участю гігантських транснаціональних корпорацій (ТНК), які витрачають величезні суми для захоплення фірм в інших країнах, -- це аспект глобалізації.

Більшість угод М&А заключають індустріально розвинені країни, збільшується їхня роль і для країн, які розвиваються. Найактивніше ці процеси розгортаються в країнах Західної Європи і США, меншою мірою -- в Азії і Латинській Америці.

Міжнародні угоди зі злиття і придбання значно впливають на приймаючі країни і найчастіше призводять до реструктуризації їх економіки. Вони також можуть сприяти зміні позиції придбаного підприємства на світових і місцевих ринках і об'єднанню міжнародних виробничих, інноваційних і маркетингових мереж. Крім того, у процесі поглинань можливий розрізнений розпродаж активів фірми, яку купують, так званий «демонтаж активів». Багато індустріальних країн не підтримують ідеї захоплення національних підприємств або їхньої власності іноземними компаніями. Однак країни, які розвиваються, уразливіші через не конкурентноздатність їхніх фірм на міжнародному ринку і більш зацікавлені в розвитку підприємництва усередині країни. Усе-таки більшість ТНК прагнуть проникнути на нові ринки через злиття і поглинання місцевих компаній, а обмеження такої діяльності може істотно перешкоджати припливу іноземних інвестицій у національну економіку.

В останні роки, на відміну від попередніх десятиліть, коли багато компаній були змушені укладати схожі угоди під тиском, нині сторони намагаються домовлятися про злиття і поглинання «мирно». Це сприяє розвитку нових інструментів і технологій при здійсненні М&A-операцій.

Не можна недооцінювати роль новітніх технологій, які дали змогу розміщувати складові виробництва у різних країнах, зберігаючи при цьому прямі організаційні й інформаційні контакти, здійснювати пряме управління товарними і фінансовими потоками. Усе це забезпечило компаніям можливість росту. Головний стимул при проведенні злиття і поглинань полягав у досягненні синергетичного ефекту, що є збільшенням ефективності діяльності об'єднаної компанії: кожна з компаній повинна виконувати більше. Нині М&А є життєво важливою стратегію розвитку компаній, при цьому вміння успішно використовувати інформаційні технології гарантує життєздатність компанії в умовах конкуренції на міжнародному і на національному ринку. Розвиток компанії уже неможливо уявити без погодженої взаємодії існуючих і нових інформаційних систем, які супроводжують бізнес-процеси компаній.

Під час економічного росту керівництво компанії прагне розширити бізнес. З іншого боку, власники цільових компаній, тобто тих, які поглинаються, можуть отримати вищу ціну при угоді. Крім тою, у період бурхливого економічного росту компанії, як правило, мають достатньо коштів на балансі для здійснення угод; причому отримати кредит під час економічного зросту значно простіше.

Динаміка ринку М&A багато в чому залежатиме від того, чи вдасться компаніям успішно завершити оголошені наприкінці минулого -- початку нинішнього року великі угоди. Тільки тоді можна буде всерйоз говорити про те, що ріст активності на ринку злиття і поглинання набув рис довгострокової тенденції.

З одного боку, вони можуть мати позитивний результат, особливо з корпоративної точки зору, якщо мають синергічний ефект, сприяють диверсифікації, економії на масштабах, поліпшенню менеджменту і є вигідними для економіки і споживачів у цілому.

Водночас на місцевих ринках М&A ведуть до формування олігополістичних структур і обмеження конкуренції, що може загрожувати стабільності національної економіки і негативно впливати на споживачів. Багато фахівців вважають, що нова хвиля злиттів і поглинань неминуче призведе до росту безробіття, а це, у свою чергу, спричинить загострення соціальної обстановки і вимагатиме додаткових витрат із бюджету.

Щоб обмежити негативні наслідки процесів М&A і не допустити надмірної концентрації, антиконкурентної поведінки і підвищення цін, необхідний контроль з боку держави. Основними напрямками такого контролю в розвинених країнах мають бути: антитрастове регулювання, регулювання операцій з цінними паперами, оподатковування, бо від обсягу податкових виплат залежить і безпосередня вартість угоди злиття чи поглинання.

Опираючись на дослідження міжнародного ринку злиттів і поглинань, а також на статистику останнього року, можна стверджувати, що кількість і обсяг міжнародних угод із злиття і поглинання зростає.

5. Аналіз тенденцій і закономірностей на світовому ринку М&A

1. Фірми, які володіють технологічними перевагами, більш схильні створювати підприємства в нових секторах економіки, а технологічно відсталі компанії найчастіше здобувають технології через поглинання закордонних фірм.

2. Технологічно диверсифіковані компанії звичайно проникають на нові ринки через поглинання місцевих фірм.

3. В останні десятиліття (з 1980 р.) лідерами на глобальному ринку злиття і поглинання виступають фірми з великим досвідом діяльності на міжнародному ринку.

4. Як правило, великі ТНК випереджали дрібніші компанії за кількістю М&А-угод, хоча останнім часом через зниження трансакційних витрат спостерігається активізація невеликих фірм.

5. Перспективність угод зі злиття і поглинання між двома країнами багато в чому визначається їх культурною й економічною близькістю.

6. Інвестиції в нові підприємства («greenfield» investments) надають інвесторам більше можливостей для контролю і реорганізації приймаючих підприємств, ніж поглинання. Крім того, при здійсненні інвестицій у нові підприємства досягаються великі обсяги внутрішньокорпоративної торгівлі.

7. Придбання часто призводять до недооцінки активів підприємств, які продаються або істотному зниженню цін на ці активи.

8. Горизонтальні злиття і придбання, зазвичай, проводяться з метою отримання доступу на нові ринки і розширення випуску оригінальної продукції, а не зниження витрат виробництва. Такі придбання можуть призвести до так званої «раціоналізації активів», а це, у свою чергу, несприятливо позначитися на компанії, яку купують.

6. Злиття і поглинання в Україні

Розвиток ринку корпоративного контролю та зародження процесів злиття та поглинання почалися в Україні з приватизації державного майна, яка надала можливість трудовим колективам, керівникам та іншим суб'єктам господарської діяльності стати власниками багатьох національних підприємств.

Вихід з кризи і поступове зростання національної економіки також сприяли активізації процесів концентрації в багатьох галузях української економіки. Значна частина (майже 40%) цих операцій проходила за участю іноземних інвесторів. До речі, участь іноземних інвесторів у національних процесах злиття та поглинання досить активна і навіть перевищує середньосвітовий показник, який протягом останнього десятиліття утримувався на рівні 25-30%.

Відомо, що через злиття та поглинання компанії створюють міцні позиції на нових ринках, отримують владу на ринку шляхом збільшення розміру, кількості клієнтів, реалізують синергійні ефекти, поєднуючи ресурси, знання та потужності компаній, які об'єдналися. Для успішного досягнення цих цілей компанії шукають ефективні шляхи до інтеграції окремих компонентів в єдине ціле та створення єдиних внутрішньофірмових правил ведення спільного бізнесу. Це нелегке завдання. На шляху до успішної інтеграції компаній стоять багато викликів та труднощів.

Аналіз різних інформаційних джерел дозволяє стверджувати, що внаслідок злиття і поглинання компанії мають справу з різноманітними проблемами, які важко узагальнити. Водночас, узагальнюючи міжнародний та вітчизняний досвід, можна умовно визначити дві основні групи проблем, з якими мають справу компанії внаслідок злиття та поглинання.

По-перше, це універсальні проблеми, які характерні для більшості підприємств незалежно від їх форми, сфери діяльності, періоду існування. До цієї групи можна зарахувати такі проблеми, як відсутність системного підходу до процесів злиття і поглинання, проблеми формування управлінської команди, створення ефективної системи комунікації, координації та контролю, зміни організаційної структури та розвиток корпоративної культури тощо. По-друге, це специфічні проблеми, які залежать від структурних чи інших особливостей діяльності компаній, попередніх проблем, що стояли перед ними до злиття та поглинання, побудови системи управління даними підприємствами тощо. Зокрема, специфічні проблеми включають: труднощі управління продажами та зростанням доходів, управління капіталом та грошовими потоками, забезпечення дисципліни та відповідальності, формування ефективної системи мотивації тощо.

Що стосується наслідків консолідації для компаній, які беруть участь у цих процесах, то тут теж важко зробити однозначний висновок. Опитування менеджерів підприємств, що здійснюють діяльність в Україні, дозволяє визначити певні особливості розвитку процесів злиття та поглинання в Україні: вони сприяють поліпшенню ситуації на підприємствах, що об'єднуються, насамперед за рахунок ефекту масштабу, зменшенню виробничих витрат та розширенню ринків збуту.

На підприємствах, що реорганізуються, поліпшується стратегічна політика, спостерігаються в більшій чи меншій мірі позитивні зрушення у сфері виробництва, маркетингу та збуту, організації, управління персоналом тощо. Водночас побудова фінансового менеджменту та системи науково-дослідної роботи залишаються незмінними або інертними до змін .

За даними аналітичної групи M&A-Intelligence, абсолютним лідером року став фінансовий сектор, повідомляє rbc.ru. У ньому відбулося 8 угод на загальну суму $1,92 млрд. Основний внесок у загальний обсяг угод у фінансовому секторі зробили дві мегаугоди на загальну суму $1,83 млрд. Найбільша угода M&A за участю української компанії - купівля російським «Внешэкономбанком» (ВЭБ) у тандемі з австрійською Slav AG «Промінвестбанку». Друга за вартістю угода - придбання 100% акцій ВАТ «Правекс-банку» італійським Intesa Sanpaolo S.p.A за $750 млн. Металургія стала другою галуззю за сумою угод M&A - дві транзакції разом дали $590 млн. Це відбулося практично завдяки одній мегаугоді вартістю $550 млн., що була завершена у квітні 2008 року, ще до початку активної стадії кризи, відзначають аналітики M&A-Intelligence. Інвестиційною компанією «МирИнвест» (Вадим Варшавський) і міжнародним трейдером Stemcor UK, Ltd. було придбано 100% акцій ЗАТ «Міні-металургійний завод «ІСТІЛ (Україна)» у Захура Мохаммада й Metalrussia Investment. Третій лідер - традиційно один із найбільш активних на українському ринку злиття і поглинання - харчова промисловість: у ній було завершено найбільше (13) транзакцій у сумарному обсязі $575 млн. Ця галузь, що займає одну з провідних позицій в економіці України, не вирізняється тектонічними мегаугодами, але традиційно входить до трійки лідерів за кількістю угод злиття і поглинання

Висновки

Величезну роль у нинішньому процесі злиттів відіграють прогресуюча глобалізація світової економіки і прискорення технічного прогресу, особливо на окремих ділянках економічної діяльності.

Успіх на ринку M&A притаманний тим транснаціональним корпораціям, які дотримуються сучасних стратегій: надлишкових потужностей, географічно-конкурентного спрямування, диференціації, інноваційного розвитку та міжгалузевої конвергенції.

З метою зменшення можливого негативного впливу іноземного капіталу на національну економіку уряди країн повинні зосереджувати увагу, перш за все, на створенні необхідного антимонопольного законодавства, запровадженні ефективно діючих вхідних бар'єрів для закордонних філій ТНК. Особлива увага повинна приділятися контролю процесів злиття-поглинання компаній, що представляють стратегічний інтерес для національної економіки.

Український ринок злиттів і поглинань є менш розвиненим, ніж у Західній Європі, Японії й Америці, що пов'язано як з відносною молодістю ринкової економіки в СНД, так і з загальною економічною і політичною нестабільністю в країні. Для проведення злиттів/поглинань потрібно залучення значних коштів, що під силу лише найбільшим підприємствам, кількість яких у СНД невелика. Акції й опціони як засіб платежу в подібних угодах поки не знайшли широкого застосування через нестабільність у СНД ринку цінних паперів. Рідкісні компанії мають середньострокові плани розвитку, а інвестування при злиттях/поглинаннях вимагає більш тривалого строку окупності.

Багато економістів налаштовані досить оптимістично щодо подальшого розвитку економічної ситуації в Україні. Стабільність, насамперед політична, економічне зростання дозволяють національним компаніям розширити обрій планування, а також накопичувати засоби для наступного інвестування.

Література

Андреева Т. Слияния и поглощения. Менеджмент и менеджер. №5.

Зав'ялова О. Злиття і поглинання в Україні: від чого залежить успіх Синергія.

Размещено на Allbest.ru