Дослідження міжнародних економічних відносин групи країн

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ "ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА"

Навчально-науковий інститут економіки і менеджменту

Кафедра менеджменту і міжнародного підприємництва

КУРСОВА РОБОТА

З дисципліни "Вступ до фаху «Міжнародна економіка»"

На тему: "Дослідження міжнародних економічних відносин групи країн"

Виконав: Ст.гр. МА-32

Дубовський Назар Богданович

Керівник:

Скибінський О.С.

Львів - 2014

Анотація

У курсовому проекті проведено ґрунтовний аналіз міжнародної торгівлі між заданими країнами (Польща, Чехія, Німеччина), який складається з трьох розділів: загальна характеристика досліджуваних країн, дослідження тенденцій взаємної торгівлі товарами і послугами, аналізування неторгових міжнародних відносин та наведено висновки і пропозиції щодо методів покращення міжнародного співробітництва між цими країнами.

У першому розділі подано результати аналізу зібраної інформації щодо основних показників економічного розвитку заданих країн за останні 8 років за такими напрямками:

* географічне розташування та забезпеченість природними ресурсами

* демографічні показники.

* основні макроекономічні показники.

У другому розділі на основі проведених досліджень представлено динаміку зміни показників взаємної торгівлі заданих країн за планом:

2.1. Динаміка показників загального експорту та імпорту.

2.2. Тенденції зміни показників взаємної торгівлі.

У третьому розділі описано неторгові міжнародні відносини заданих країн, а саме: міжнародне технічне співробітництво, спільна участь у міжнародних організаціях, участь в інтеграційних об'єднаннях, спільні економічні, екологічні, політичні, громадські та інші події.

Annotation

In a course project the detailed analysis of international trade is conducted between the set countries (Poland, Czechia, Germany), which consists of three sections: general description of the probed countries, research of tendencies of the mutual trading in commodities and services, analysis of unpoint-of-sale international relations, and conclusions and suggestions are resulted in relation to the methods of improvement international cooperation between these countries.

In the first section the results of analysis of the collected information are given on the basic indexes of economic development of the set countries for the last 8 years after such directions:

* Geographical location and material well-being natural resources.

* Demographic indicators.

* Basic macroeconomic indexes.

In the second section on the basis of the conducted researches the dynamics of change of indexes of mutual trade of the set countries is presented according to plan:

* Dynamics of indexes of general export and import.

* Tendencies of change of indexes of mutual trade.

The unpoint-of-sale international relations of the set countries are described in the third section, namely: international technical cooperation, general participating in international organizations, participating in integration ob''ednannyakh, general economic, ecological, political, public and other events.

Зміст

Анотація

Annotation

Вступ

Розділ 1. Загальна характеристика досліджуваних країн

1.1 Географічне розташування та забезпеченість природними ресурсами (площа загальна і площа суходолу, вихід до моря, сусідні держави, обсяг водних, лісових, мінеральних ресурсів, наявність руд кольорових металів, енергетичних джерел тощо)

1.2 Демографічні показники (загальна кількість населення, кількість працездатного та економічно активного населення, розподіл за статтю, рівень безробіття тощо)

1.3 Основні макроекономічні показники (валовий внутрішній продукт (ВВП), валовий національний продукт (ВНП), ВВП на душу населення, показники бюджету, розмір державного боргу, рівень інфляції)

Розділ 2. Дослідження тенденцій взаємної торгівлі товарами і послугами

2.1 Динаміка показників загального експорту та імпорту (окремо за товарами і послугами), з виділенням основних товарних груп

Розділ 3. Аналізування неторгових міжнародних відносин

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Світова економіка - сукупність національних економік об'єднаних системою міжнародних зв'язків. При виділенні цих підсистем використовубть багато критеріїв. При визначенні структури СЕ використовуються такі критерії: рівень економічного розвитку (НД або ВВП на душу населення), соц.-економічна структура господарства (власність), тип економічного росту, рівень і критерії ЗЕ зв`язків. За рівнем ВВП на душу населення (Світовий Банк) розрізняють: розвинуті ( більше 6000$), середньо розвинуті ( 2400$-6000$), слабо розвинуті (800$ - 2400$), найменш розвинуті країни ( до 800$). Розподіл країн по критеріям ООН: промислово розвинуті, з перехідною економікою, що розвиваються.

Кінець ХІХ ст. Міжнародна економіка визначалась як сукупність національних економік. В 30-х рр.. виникає позиція: МЕ - сукупність міжнародних економічних відносин (МЕВ). Міжнародна економіка - цілісна система, яка вкладає в себе декілька підсистем. При виділенні їх використовується багато критеріїв:

* рівень економічного розвитку ( ВВП на душу населення, або ВНП на душу населення);

* соціально-економічна структура господарства;

* рівень і характер зовнішньоекономічних зв'язків;

МЕВ - це с-ма ек. зв”язків між крупними нац. господарськими комплексами та їх суб”єктами, які діють в рамках окремих держав. Розподіляються на:

*основні - звичайні госп. зв”язки, вийшли за нац. межі (торгівля, інвестиції, кредит)

*забезпечуючі - відносини, які забезпечують взаємодію країн, суб”єктів (транспорт, кредит).

МЕВ - це підсистема виробничих відносин, які існують на мікро-, мезо-, макрорівні.

Суб”єкти на мікрорівні: окремі громадяни, приватні підприємства, фірми, тобто фіз. Особи право і дієздатні і юр. особи: а) особи приватного права (фірми, АО, п/п); б) публічного права ( відомства). Суб”єкти на макрорівні: держави, які регулюють, здійснюють ЗЕД; наддержавні організації (МВФ, МБРР).

Основними характеристиками сучасних МЕВ є розвинута сфера 1) міжнародного обміну товарами і послугами; 2) руху капіталів, роб. сили , технологій; 3) міжнародні форми вар-ва; 4) наявність с-ми міжнаціональних механізмів регулювання МЕВ; 5) самостійна міжнародна фін. сфера, незв”язана з обслуговуванням товаарів і факторів вир-ва; 6) ек. пол-ка держав, яка виходить з принципів відкритої економіки; Фактори впливу на МЕВ: міжнародний поділ праці, НТП, лібе-ралізація економічної політики, інформаційні сис-ми, транспорт, TV, реклама, маркетинг.

За глибиною МЕВ розподіляють: МЕ контакти - зв”язки епізодичного характеру, МЕВ взаємодії - більш-менш стійкі ек. відносини між суб”єктами на основі визначених угод, МЕВ інтеграція - переплетення ек. країн, узгодження ек. політики. Форми МЕВ: міжнародна торгівля товарами та послугами, рух капіталу, міграція робочої сили, науково-технічний обмін, валютно-кредитні відносини.

Розділ 1. Загальна характеристика досліджуваних країн

1.1 Географічне розташування та забезпеченість природними ресурсами (площа загальна і площа суходолу, вихід до моря, сусідні держави, обсяг водних, лісових, мінеральних ресурсів, наявність руд кольорових металів, енергетичних джерел тощо)

Таблиця 1.1. Показники географічного розташування та ресурсного забезпечення країн

Показники	Одиниці виміру	Країни
		Польща	Чехія	Німеччина
Загальна площа	тис. кв. км	312,685	78,866	357,021
Площа суходолу	тис. кв. км	312,679	78,864	357,018
Сусідні країни (починаючу з півночі)	-	Польща має державний кордон з сімома країнами Європи: на північному сході вона межує з Росією (Калінінградська область) та Литвою, на сході -- з Білоруссю та Україною, на півдні -- з Чехією та Словаччиною, на заході -- з Німеччиною. На півночі Польща омивається водами Балтійського моря.	Чемська Респумбліка -- держава на території Європи, що межує на півночі і заході з Німеччиною, на північному сході -- з Польщею, на південному сході -- зі Словаччиною, на півдні -- з Австрією.	Німеччина межує на півночі з Данією (68 км), на заході -- з Нідерландами (577км), Бельгією (167км), Люксембургом (138км) та Францією (451 км), на півдні -- Швейцарією (334 км), Австрією (784 км) і Чехією (646 км), а на сході -- з Польщею (456 км). На півночі омивається Балтійським та Північним морями.
Розвідані корисні копалини*	-	Вуглеводи, вугілля, буре вугілля, залізняк, мідь, нікель, срібло, калійні солі, кам'яна сіль, гірничохімічна сировина, фосфорити. Польща має багаті ресурси геотермальних вод. Золото, нафта, свинець, цинк.	Уран, вугілля, кольорові метали і поліметали, нерудні корисні копалини, будівельні матеріали , будівельні джерела,барит, золото, олово.	Нафта і газ, Горючі сланці, вугілля, залізо, мідь, поліметали, нікель і олово, калійні солі, барит і флюорит, нерудні гірничохімічні та будівельні корисні копалини, цинк, срібло, уран.
Обсяг розвіданих покладів корисних копалин	млн. т	Запаси нафти в 1987 складали всього бл. 2 млн т, і внутрішні потреби країни задовольнялися в основному за рахунок імпорту. За даними 1996, запаси природного газу в Польщі оцінювалися в 121 млрд мі. Родов. нафти і природного газу (бл. 250) знаходяться в межах Центральноєвропейського, Північно-Передкарпатського і Карпатського нафтогазоносних басейнів (НГБ). Станом на 2000 р у країні є 112 родов. вугілля з ресурсами 61500 млн. т .Серед енергетичних ресурсів найбільше значення має кам'яне вугілля (ресурси 64,9 млрд т на глибині до 1000 м, 1999). Запаси кам'яного вугілля на 2001 р: балансові - 16 млрд т (у 1990 р - бл. 30 млрд т), промислові - 7,5 млрд т, видобувні - 5 млрд т (за Є.Кіцкі, 2002).	Пром. вугленосність пов'язана з відкладами кам'яновугільного і третинного періоду. Найбільший вугільний бас. -- Остравсько-Карвінський кам'яновугільний. Сер. потужність 2,4-3 м. Буре вугілля зосереджене г.ч. у Північно-Чеському басейні. Загалом 11554 млн. т. в рік	На тер. країни виявлено понад 130 нафтових і бл. 90 газових родов., що локалізуються г.ч. Центральноєвропейському нафтогазоносному басейні, а також в Передальпійському і Рейнському нафтогазоносних басейнах. Передальпійський нафтогазоносний басейн приурочений до однойменного крайового прогину; Рейнський -- до ґрабену Зах.-Европейської платформи. Продуктивні відклади тріасу, юри, еоцену та олігоцену. Найбільші родовища розташовані в межах групи Зюд-Ольденбурґ. Нафта і газ виявлені також у вапняках цехштейну і пісковиках ниж. пермі платформного чохла у Сх. Німеччині. Поклади незначні. Спостерігається тенденція до зменшення підтверджених запасів нафти і газу в країні. В кінці 2001 підтверджені запаси нафти дорівнювали 46.7 млн т, що на 3 млн т або 6.4% менше, ніж в кінці 2000 р.

1.2 Демографічні показники (загальна кількість населення, кількість працездатного та економічно активного населення, розподіл за статтю, рівень безробіття тощо)

Таблиця 1.2. Демографічні показники країн за 2004-2010рр.

Показники	Одиниці виміру	Польща	Чехія	Німеччина
		2003	2006	2008	2010	2003	2006	2008	2010	2003	2006	2008	2010
Загальна кількість населення	млн. осіб	47,6	48,4	49,3	53,2	9,3	9,6	9,9	10,5	76,3	77,8	79,6	82,2
Кількість працездатного населення	млн. осіб	40,2	41,5	42,2	47,2	8,3	8,45	8,6	9,6	69,1	70,6	72,3	77,9
Рівень безробіття	%	9,9	9,6	9,4	8,8	10,7	10,1	9,6	8,3	8,6	8,2	7,9	7,3
Приріст населення	Осіб на 1 тис.	0,08	0,04	-0,01	-0,06	-1,77	-1,82	-1,87	-2,03	-2,15	-2,21	-2,32	-2,79
Гендерна структура: - чоловіки	.млн. осіб	17,7	17,89	18,1	18,5	4,8	4,9	5	5,2	35,9	36,3	37,3	40,3
- жінки		18,5	18,7	18,9	19,8	4,9	5,06	5,1	5,4	36,8	37,5	39,678	41,979
		18,5
Середня тривалість житгя	роки	65	67	69	71	69	71	72	75	74	78	79	80

1.3 Основні макроекономічні показники (валовий внутрішній продукт (ВВП), валовий національний продукт (ВНП), ВВП на душу населення, показники бюджету, розмір державного боргу, рівень інфляції)

Таблиця 1.3 Макроекономічні показники країн за 2003-2010 рр.

Показники	Одиниці виміру	Польща	Чехія	Німеччина
		2003	2006	2008	2010	2003	2006	2008	2010	2003	2006	2008	2010
ВВП		387,96	399,96	410,421	468 ,539	142,36	148,6	156,36	192,152	2110 564	2 330 963	2 550 876	3 315 643
ВНП	млрд дол	698,3	701,6	736,3	838,6	201,8	217,9	237,5	267,9	1,421.	1,493 трлн.	1,56 трлн.	1.936 трлн.
ВВП на душу населення	тис. дол	10856	11105	11580	12708	17562	17896	18230	18 608	35896	37854	39321	41 514
Державний бюджет	млрд. дол.	69	76	98	101	954	998.	1125.	1179	258,3	276,5	289,6	319,5
Інфляція	%	5,1	5,6	4,2	4,3	0,1	2,5	6,3	1,5	2,3	1,9	1,6	1,4

демографічний торгівля експорт імпорт

Отже, у першому розділі подано результати аналізу зібраної інформації щодо основних показників економічного розвитку заданих країн за останні 8 років за такими напрямками:

1.1. Географічне розташування та забезпеченість природними ресурсами (площа загальна і площа суходолу, вихід до моря, сусідні держави, обсяг водних, лісових, мінеральних ресурсів, тощо).

1.2. Демографічні показники (загальна кількість населення, кількість працездатного та економічно активного населення, розподіл за віком та статтю, кількість міського та сільського населення,рівень безробіття, структура зайнятості за галузями економіки, рівні народжуваності, смертності та міграції тощо).

1.3. Основні макроекономічні показники (валовий внутрішній продукт (ВВП), валовий національний продукт (ВНП), ВВП на душу населення, розмір державного боргу, рівень інфляції).

Проаналізувавши отримані результати можна зробити висновок, що, незважаючи на велику різницю в розмірах та потужності національнх економік Чехії в порівнянні з Польською і Німецькою країна має потенційні шанси в найближчому майбутньому стати високо розвиненою, за умови перебазування структури експорту з сировинного на високо технологічну.

Слід зазначити, що кожна з розглянутих країн з кожним роком зміцнює та стабілізує національну економіку, оскільки такі показники як ВВП, ВНП та держбюджет з кожним роком зростають.

Розділ 2. Дослідження тенденцій взаємної торгівлі товарами і послугами

2.1 Динаміка показників загального експорту та імпорту (окремо за товарами і послугами), з виділенням основних товарних груп

Таблиця 2.1Динаміка зовнішньої торгівлі країн за 2003-2010 рр., млрд. дол.

Показники	Польща	Чехія	Німеччина
	2003	2006	2008	2010	2003	2006	2008	2010	2003	2006	2008	2010
Загальний експорт, млрд.	20,05	22,4	25,3	28,6	22,9	25,6	30,5	37,2	554,8	563,4	578,3	607,8
Загальний імпорт, млрд..	27,4	28,5	30,6	34,3	29,2	35,6	38,5	40,6	541,8	546,4	553,6	572,7
Зовнішньоторговий оборот, млрд.	47,45	50,9	55,9	62,9	52,1	61,2	69	77,8	1096,6	1109,8	1131,9	1180,5
Сальдо зовнішньої торгівлі, млрд.	-7,35	-6,1	-5,3	-5,7	-6,3	-10	-8	-3,4	13	17	24,7	29,1
Експорт товарів, млрд.	4,9	5,1	5,26	5,4	4,65	4,8	4,9	5,1	59,3	61,1	62,9	64,4
Імпорт товарів млрд.	5,1	5,32	5,6	5,8	4,98	5,1	5,31	5,4	53,3	55,2	57,6	60,3
Експорт продукції машинобудування, млрд.	3,56	3,7	3,9	4,2	4,57	4,68	4,7	4,9	82,2	85,6	87,4	89,35
Імпорт нафтопродукції	5,2	5,5	5,8	6,3	3,3	3,9	4,3	4,9	40,5	42,3	44,5	47,6

Міжнаромдна торгімвля-- торгівля між резидентами різних держав. При міжнародній торгівлі відбувається переміщення товарів через митні кордони різних держав. Результатом міжнародної торгівлі є виникнення світового ринку та міжнародного поділу праці.

Торгівля Польщі

Польща-європейська країна, що має значний територіальний, людський і економічний потенціал.

Польща з населенням більше 38 мільйонів жителів, є найбільшим членом Європейського Союзу серед усіх країн Центральної та Східної Європи. З точки зору ВВП, Польща є восьмою найбільшою економікою в ЄС і 22-й найбільшою економікою у світі. Вступ Польщі до Європейського Союзу в 2004 році було важливим кроком у динамічному розвитку країни. Адаптація польського законодавства і уряду до стандартів ЄС, а також приплив коштів зі структурних спільнот надали головний с і готувалася до проблем загального європейського ринку. В останні роки Польща стала регіональним лідером зростання збільшення ВВП на 5,1% в 2008 році, 1,6% в 2009 році і 3,9% в 2010 році. Значна стійкість польської економіки до світової кризи в 2009 році обумовлена рядом факторів: специфічними особливостями фінансового сектора, збалансованої і диверсифікованої структурою економіки, а також правильної та виваженої реакцією уряду. Завдяки стабільній основі польської економіки, стійкої фінансової і грошово-кредитної політики, без прямої участі в субстандартних кредитах, Польща виявилася менш сприйнятливою до економічних потрясінь в 2009 році, ніж інші країни ЄС. Завдяки цьому зростання ВВП зріс до (3,9%) у 2010 році, і він повинен бути сильніше, в 2011 році, за підтримки внутрішнього попиту та інвестицій, типових економік, які знаходяться на наздоганяючої стадіїтимул для економічного зростання. Польща в повній мірі використала свої можливості.

Зовнішня торгівля Чехії (2008 р.)

У товарній структурі експорту традиційно переважають машини та транспортні засоби, імпорту:

· енергоносії

· хімічні продукти

· сировина

· обладнання

· машини

· різні промислові вироби

В географічній структурі експорту перевага належить країнам з розвиненою ринковою економікою (77,3%), передусім, членам Євросоюзу (найбільші торговельні партнери - Німеччина, Словаччина, Австрія, Британія). Імпорт також припадає головним чином на розвинуті ринкові економіки (74,7%). У 2008-2009 рр. найбільше позитивне сальдо торговельного балансу Чехія мала з:

· Німеччиною

· Словаччиною

· Великою Британією

найвищий дефіцит - у торгівлі з:

· Китаєм

· Росією

· Японією

У зв'язку з фінансово-економічною кризою у 2009 році істотно погіршилися показники зовнішньої торгівлі. Так, у січні-вересні експорт скоротився на 17,5 відсотків, імпорт - на 20,2 відсотків. Особливо суттєво скоротився експорт механізмів та транспортних засобів, засобів телекомунікації, електричного устаткування Водночас зберігається позитивний зовнішньоторговельний баланс 6,1 млрд. дол.США, що відчутною мірою стало наслідком зниження цін на нафту, а також зниження загальне зниження попиту на сировинну продукцію. Найкращою залишалася ситуація у зовнішній торгівлі з країнами - членами ЄС, де баланс на користь ЧР зріс на 18,8 млрд. дол.США. Зокрема, зріс зовнішньоторговельний баланс з Німеччиною та Угорщиною. Від'ємний баланс залишався у зовнішній торгівлі з Росією, Китаєм, Японією та Казахстаном.

Торгівля Німеччини

За обсягом поставок товарів та послуг на зовнішній ринок Німеччина впевнено утримує друге місце у світі.

Обсяг поставок німецьких товарів на зовнішній ринок досяг історичного максимуму, перевершивши очікування аналітиків.

Загальний обсяг експорту у березні цього року склав €98,3 млрд., що на 7,3% вище даних за лютий.

Показники імпорту теж піднялися на 3,1% до рекордної позначки у €79,4 млрд.

За інформацією статистичної служби Німеччини, це найвищий результат з моменту початку ведення таких підрахунків у 1950 році.

За обсягом постачання товарів та послуг на зовнішній ринок Німеччина вже довгий час тримається на другому місці в світі. Її випереджає лише Китай.

"Німеччина стоїть на порозі "золотого десятиліття", - сказав аналітик німецького банку Berenberg Крістіан Шульц.

Розділ 3. Аналізування неторгових міжнародних відносин

Польща є членом таких міжнародних організацій:

ООН, НАТО, ОБСЄ, Організація економічного співробітництва та розвитку, СОТ, МВФ, Європейський Інвестиційний Банк, ЄС, МБРР, ЄБРР, Рада Балтійських Держав, Європейська Асоціація Вільної Торгівлі, Центрально-Європейське Об'єднання Вільної Торгівлі

(CEFTA), ЮНЕСКО, ЮНІСЕФ, ВООЗ, ЦЄІ.

У 2010 р. Чеська Республіка продовжує розвивати співробітництво з міжнародними економічними і фінансовими організаціями. Найбільш важливе значення для розвитку економіки Чехії має її членство в ЄС, СОТ, ОЕСР, а також участь в роботі МВФ .

ЄС

З моменту вступу ЧР до ЄС (01.05.2004 р.) припинено дію всіх багатосторонніх регіональних і двосторонніх торговельних угод, укладених нею раніше. На Чехію, як на члена ЄС, повністю поширюються двосторонні та багатосторонні, а також регіональні торговельні угоди, укладені Євросоюзом, у тому числі, преференційні угоди.

Завдяки багаторічній і цілеспрямованій підготовці активно здійснюється економічна інтеграція Чехії в Європейський Союз. Одним з найважливіших завдань ЧР у сфері взаємин з ЄС є створення ефективного механізму отримання фінансування зі структурних фондів Євросоюзу.

СОТ

Чеська Республіка є членом Світової організації торгівлі (СОТ) з моменту її заснування (з 1995 року) і учасником всіх його багатосторонніх угод.

З моменту членства Чеської Республіки в ЄС, будучи членом СОТ, Чехія не виступає у цій міжнародній економічній організації самостійно, оскільки єдина зовнішньоторговельна політика ЄС формується в Брюсселі.

ЧР зацікавлена в подальшому зниженні тарифів і лібералізації регулювання нетарифних заходів у сфері торгівлі промисловими товарами у розвинених країнах і країнах, які розвиваються; усуненні тарифних бар'єрів, що перешкоджають чеським підприємствам у просуванні їх продукції на закордонні ринки.

У торгівлі сільськогосподарської продукцією Чехія вважає важливим досягти згоди про належний рівень підтримки сільгоспвиробників в окремих країнах.

Водночас, ЧР зацікавлена в максимально широкому відкритті ринку послуг, що послужило б новим імпульсом для розвитку підприємницького сектора в країні.

У відповідності до цих принципів, Чехія активно бере участь у виробленні спільної стратегії Євросоюзу в переговорному процесі СОТ. Однією з чеських ініціатив, реалізованих нею в СОТ, стало рішення про початок переговорів ЧР щодо застосування додаткових заходів по захисту географічних назв, якими маркується харчова продукція. Зобов`язання та рішення, що випливають з угод СОТ, відбиваються на чеській економіці у зв'язку з проведенням єдиної торговельної політики ЄС. На Чехію, як країни-члена ЄС, повністю поширюються всі рішення СОТ, прийняті з торговельних спорів, що проводяться в рамках СОТ з ініціативи Євросоюзу чи проти нього, оскільки ЄС виступає в цій організації як єдиний член.

ОЕСР

Чехія є державою-членом Організації економічного співробітництва та розвитку з 1995 року, від свого імені (не в рамках свого членства в ЄС) бере активну участь у роботі над проектами в області державної підтримки експорту, розвитку електронної торгівлі, вдосконалення управлінських структур компаній та інше.

Особливу увагу ЧР приділяє діяльності ОЕСР у сфері міжнародної інвестиційної співпраці, надання експортних кредитів, захисту навколишнього середовища. Чехія надає рекомендаціям ОЕСР важливе значення, оскільки вони заповнюють недостатній рівень власних економічних досліджень і розробок зі створення сучасної моделі ринкової економіки і дозволяють заощаджувати фінансові та матеріальні ресурси.

ЧР прийняла критерії ОЕСР з оцінки впливу господарських об'єктів на екологію. Уряду Чехії були адресовані конкретні рекомендації щодо поліпшення екології, включаючи проведення відповідної податкової реформи і скасування дотацій на проекти, які несприятливо впливають на навколишнє середовище і здоров'я населення. Більшість рекомендацій ОЕСР включається до концептуальних документів Уряду ЧР та окремих державних органів виконавчої влади.

МВФ, СБ

У поточному році Чехія продовжує активне співробітництво з Міжнародним валютним фондом та Світовим банком. На даний час, Чеська Республіка отримує від МВФ технічну допомогу, яка полягає в наданні рекомендацій Міністерству фінансів ЧР і Чеському національному банку з питань валютно-фінансової політики країни.

Світовий банк також представляє Чехії технічну допомогу на різні проекти (зокрема, з реформи пенсійного забезпечення) і Чеська Республіка має право претендувати на гранти по проектах захисту навколишнього середовища. Співпраця з Міжнародним банком являє собою, в основному, проведення експертами банку досліджень чеської економіки, насамперед фінансового ринку, з подальшим наданням відповідних рекомендацій.

Німеччина є членом Європейського Союзу та НАТО, Член Європейського Союзу, НАТО і «Великої сімки», претендує на постійне членство в Раді Безпеки ООН.

Зовнішньоекономічні зв'язки мають для Німеччини винятково велике значення, більше, ніж для США або Японії. Так, частка експорту у ВВП Німеччини складає (1999 р.) 29%, імпорту - 28%; у США відповідні значення цих величин - 11% і 14%, в Японії - 9% і 7%. Це свідчить як про ефективніше використання Німеччиною переваг міжнародного поділу праці, так і про меншу ємність внутрішнього ринку.

За обсягом зовнішньої торгівлі Німеччина посідає друге місце в світі після США. При цьому висока частка ФРН у світовій торгівлі стабільна протягом останніх десятиліть.

Позиції Німеччини в торгівлі послугами не такі сильні, як в торгівлі товарами. Експорт послуг в 1999 р. складав 79 млрд. дол., що незрівнянно менше, ніж експорт товарів. Імпорт дорівнював 133 млрд. дол.; таким чином на відміну торгівлі товарами в торгівлі послугами Німеччина має від'ємне сальдо. Частка Німеччини в світовому експорті послуг складає 5,9%. в імпорті - 9,9%. За експортом послуг вона посідає четверте місце (після США, Великої Британії й Франції), за імпортом - друге (після США).

Основними торговельними партнерами Німеччини .є члени Європейського Союзу. Загалом на ЄС припадає 55,5% німецького експорту та 54,3% імпорту (1999 p.). Найбільший зовнішньоторговельний оборот Німеччина має з Францією (експорт - 10,7%, імпорт - 10,5). Далі йдуть Велика Британія (відповідно 8,5% та 7,0%), Італія (7,4% і 7,8%), Нідерланди (7,0% і 8,5%), Бельгія-Люксембург (5,8% і 6,2%). З країн, що знаходяться поза ЄС, найбільшого значення для німецької зовнішньої торгівлі мають США (8,6% і 7,7%) та Японія (2,3% і 4,9%). Якщо з більшістю країн Німеччина має позитивне торговельне сальдо, то з Японією - великий і стійкий дефіцит.

З 90-х років увага німецького бізнесу привертається до країн Центральної та Східної Європи, товарообіг з якими швидко зростає.

Висока заробітна плата й високі податки спонукають німецьких підприємців до інвестицій в зарубіжну економіку. За період 1990-1997 рр. прямі приватні капіталовкладення німецьких підприємств становили 309 млрд. марок, тоді як зворотний приток інвестицій в Німеччину складав лише 35 млрд. марок [54, с. 251 ]. Переважна частина німецьких інвестицій прямує в розвинуті країни (до 75%), в першу чергу, в США і країни ЄС. Ці ж країни є головними інвесторами в економіку Німеччини. Поступово збільшується роль регіону Центральної та Східної Європи в інвестуванні німецького капіталу. В ЦСЄ зосереджено 6% німецьких іноземних інвестицій, переважно в Чехії та Угорщині Німеччина є найбільшим кредитором країн цього регіону: вона надає понад 50% кредитів, що надходять сюди з розвинутих країн.

Щоб компенсувати можливий економічний ризик щодо інвестицій в країнах, що розвиваються, федеральний уряд створив особливий інструментарій стимулювання. Він уклав угоди з понад 104 країнами, що розвиваються, та країнами ЦСЄ про захист та стимулювання інвестицій. Засноване державою Німецьке товариство у справах капіталовкладень та розвитку сприяє прямим інвестиціям німецьких фірм в країнах, зо розвиваються, і в колишніх соціалістичних країнах. Середнім німецьким підприємствам для створення філій та трансферту технологій в країни, що розвиваються, надаються кредити за умов сприятливих процентів та безповоротні позики.

Платіжний баланс Німеччини тривалий час зводився з позитивним сальдо (в 1990 р. - 76 млрд. марок). Проте в 90-х роках утворився дефіцит платіжного балансу, який поступово наростає. В 2000 р. він становив 23 млрд. євро (45 млрд. марок).

Висновки

Польща -- індустріально-аграрна країна. Основні галузі промисловості: машинобудування, металургійна, гірнича (вугільна, сірчана та ін.), хімічна, кораблебудування, харчова, текстильна та легка промисловість. Транспорт: залізничний, автомобільний, морський, трубопровідний, повітряний. Головні морські порти --Щецин, Свіноуйсьце, Гданськ, Гдиня. У 1997 було перевезено 386 млн т вантажів, з них залізницями 224 млн, автомобільним транспортом -- 96 млн, трубопровідним -- 34 млн, морським -- 24 млн, річковим -- 8 млн т.За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A.]: ВВП -- $ 470 млрд. Темп зростання ВВП -- 4,8 %. ВВП на душу населення -- $19 000. Прямі закордонні інвестиції -- $ 3,9 млрд. Імпорт (нафта і нафтопродукти, прокат чорних металів і сталь, залізняк, металообробні станки, пшениця, бавовна) -- $ 34,3 млрд. (г.ч. Німеччина -- 19,0 %; Італія -- 7,9 %; Франція -- 6,5 %; Росія -- 5,4 %; Великобританія -- 4,7 %). Експорт (палива, сировина і напівфабрикати, станки і машини, промислове і транспортне обладнання, одяг і господарські товари) -- $ 28,6 млрд. (г.ч. Німеччина -- 36,0 %; Італія -- 5,8 %; Росія -- 5,6 %; Нідерланди -- 4,7 %; Франція -- 4,6 %).

У 1980-х роках уряд послабив контроль за діяльністю підприємств. Л.Бальцерович розробив стратегію економічних реформ, що складалася з двох етапів. Протягом першого етапу, реалізованого восени 1989, уряд встановив контроль над бюджетом і скорегував деякі диспропорції в цінах, створив систему дотацій по безробіттю і розробив юридичну основу процедури банкрутства. Державний сектор (включаючи кооперативи) в 1989 охоплював 90 % виробництва і 85 % капіталовкладень. За планом Бальцеровича приватизація здійснювалася шляхом прискореного акціонування державного сектора і продажу підприємств. Другий етап почався 1 січня 1990 і включав різке скорочення дефіциту бюджету, реформу податкової системи, обмеження монетарного курсу, лібералізацію більшості цін, девальвацію злотих і різке скорочення темпів індексації заробітної плати. Згідно із законом про приватизацію, прийнятим літом 1990, були створені центральне агентство, що керувало процесом приватизації, і міністерство у справах власності. Швидке зростання приватного сектора почалося вже у 1989: виникли малі і середні фірми, а також особисті підприємства («мала приватизація»). У 1992 частка несільськогосподарського приватного сектора у валовому внутрішньому продукті (ВВП) становила 45 %, в тому числі в промисловості -- 31 %, в будівництві -- 78 % і в торгівлі -- біля 91 %. Приватизація великих підприємств викликала менший інтерес з боку потенційних покупців і активний опір з боку робітників. До 1992 були акціоновані тільки 501 з 8841 підприємств, і лише 76 були придбані за ринковими цінами вітчизняними або іноземними покупцями. Процес приватизації великих підприємств в П. протікав повільно і суперечливо. До кінця 1996 була здійснена приватизація лише 1895 великих підприємств з 8841, що існували в 1989. Більш успішно йшла мала приватизація: у 1990 до приватного сектора були передані 35 тис. малих підприємств. У 1990 уряд оголосив програму «масової приватизації» для декількох сотень найбільших державних підприємств; однак до реалізації цієї програми не приступали аж до 1996 через численні поправки і доповнення. У основі цієї приватизації лежала роздача громадянам ваучерів, які являли собою акції на власність в 15 національних інвестиційних фондах, між якими і розподілялися акції підприємств, що приватизуються. До кінця листопада 1996 цією програмою було охоплено 90 % населення.На 1996, трудові ресурси Польщі становили 22 млн чол., або 57 % населення. Приватний сектор нараховував понад 65 % всіх зайнятих.

Робоча сила в Польщі -- одна з найбільш молодих в Європі: біля 60 % зайнятих мають вік до 40 років. Із загального числа зайнятих у 11 % вища, у 66 % -- середня освіта. У кінці 1995 в сільському господ. було 26,5 % всіх зайнятих, в промисловості -- 25 % (3,5 % в харчовій, 2,5 % -- в гірничодобувній, 5,2 % -- в машинобудуванні), 12,7 % -- в торгівлі, 5,7 % -- в будівництві і 5 % -- на транспорті.

У 1997 ВВП Польщі становив 135,8 млрд дол., або 6406 дол. на душу населення. У 1998 національний прибуток зріс на 6,3 %, обсяг інвестицій -- на 22,8 %, сумарні вкладення іноземних капіталів -- на 25 млрд дол. У 2000 р. ВВП зріс до 149,8 млрд дол. Промисловість у 1998 давала 40 % ВВП; сфера послуг -- 54 %, сільське господарство -- 6 %. Якщо в 1989 на приватний сектор припадало 18 % ВВП, то у 1996 -- 65 %, в тому числі 52 % вартості всієї промислової продукції, понад 90 % продукції роздрібної торгівлі, сільського господарства, автотранспорту і будівництва. Число приватних підприємств в Польщі збільшилося з 0,5 млн в 1988 до 1,8 млн в 1995, а підприємств з участю іноземного капіталу -- з 1,6 тис. в 1988 до 25 тис. в 1996.

На 1993, орні землі Польщі становили 47 % всіх площі країни (приблизно 18 млн га), пасовища -- 13 % і ліси -- 29 %. У 1989 1/5 земельних угідь належала державі, інша земля знаходилася в руках приватних осіб. Державні господарства зосереджені в основному в західних і південних воєводствах. Міняється структура посівних площ: збільшується обробіток картоплі і технічних культур за рахунок скорочення посівів зернових. У результаті Польща вимушена ввозити значну кількість зерна. У 1950 зернові займали 63,6 % площ, що обробляються, в 1992 -- тільки 46 %. Вирощують: пшеницю, жито, цукровий буряк, картоплю та інш. Польща є найбільшим у світі експортером яблучних консервів і займає видне місце у виробництві компотів, свіжозаморожених смородини, капусти і моркви. Країна дає 16 % європейського збору картоплі і 5 % -- цукрового буряка. У 1996 в Польщі було 8 млн голів великої рогатої худоби, молока вироблялося 12 млрд л. Поголів'я свиней досягло 20 млн. Розводять домашню птицю: курчат і курей (45 млн у 1996, 76 млн. -- у 1980), качок 7 млн, індичок -- 1 млн. У приватному сільському господарстві кінь залишається важливою тягловою силою, хоч число тракторів різко зросло -- майже з нуля в 1956 до 1211,6 тис. одиниць в 1995. Важлива галузь господарства -- морське рибальство, лісництво.

Основну частину електроенергії дають ТЕС, що працюють на вугіллі. У 1994 загальна встановлена потужність електростанцій Польщі становила 29,64 млн кВт; було вироблено 127,42 млрд кВт·год електроенергії.

Чехія - індустріально-аграрна країна, яка має обмежену паливно-енергетичну і мінерально-сировинну базу. Найзначніші запаси вугілля. Провідні галузі промисловості: паливно-енергетична, чорна металургія, машинобудівна, вугільна, хімічна, легка і харчова пром-сть. Транспорт: залізничний, автомобільний, річковий, повітряний.

За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A., 2001]: ВВП - $ 53 млрд. Темп зростання ВВП - (-2,3%)%. ВВП на душу населення - $ 5142. Прямі закордонні інвестиції - $ 1,9 млрд. Імпорт (нафта, природний газ, хімікалії і напівфабрикати для чеської промисловості) - $ 40,6 млрд (г.ч. Німеччина - 34,4%; Словаччина - 7,2%; Австрія - 5,9%; Росія - 5,5%; Італія - 5,2%; Франція - 4,4%). Експорт (будівельні матеріали, ліс і металовироби, транспортне обладнання, медичне обладнання, текстильні вироби, меблі, швейні вироби і взуття) - $ 37,2 млрд (г.ч. Великобританія - 3,4%; Франція - 2,5%).

ВВП на душу населення в ЧР з початку 1990-х років знижувався і лише в 1997 досяг рівня, порівнянного з показниками 1990. У той же час спостерігалося постійне зростання рівня життя за рахунок реструктуризації споживання і посилення позицій крони. У 1998 ця тенденція була перервана передусім внаслідок проблем, що посилюються в ході трансформації економіки, високого дефіциту зовнішньоторгівельного балансу, стагнації промисловості, спаду будівельної індустрії, а також згортання різних видів послуг, зокрема, в сфері туризму і транспорту. У 1998 ВВП скоротився на 2,6% і становив лише 52% від відповідного показника для країн Європейського Союзу.

Відносно Німеччини. Німеччина -- провідна економічна держава Європи. Провідне місце в економіці займає гірнича, металургійна, хімічна, машинобудівна, харчова, суднобудівна, текстильна, нафтопереробна пром-сть. Розвинені всі види сучасного транспорту. Мережа залізниць, автобанів, трубопровідного тр-ту. Гол. морські порти -- Гамбург, Бремен, Вільгельмсгафен, Бремергафен, Любек, Росток,Варнемюнде, Вісмар, Штральзунд. Головний західнонімецький аеропорт, найбільший у всій континентальній Європі, знаходиться у Франкфурті-на-Майні. Всі міста і міські аґломерації понад 1 млн чол. мають власні аеропорти з регулярним авіаційним сполученням. Провідна авіаційна компанія Німеччини --«Люфтганза».

За даними Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A., 2006: ВВП -- $ 2500 млрд. Темп зростання ВВП -- 2,7%. ВВП на душу населення -- $ 31141. Прямі закордонні інвестиції -- $ 67 млрд. Імпорт -- $ 572,7 млрд (г.ч.Франція -- 11%, США -- 8,2%, Нідерланди -- 8%; Італія -- 7,7%; Великобританія -- 6,8%). Експорт -- $ 607,8 млрд (г.ч. Франція -- 11,1%; США -- 9,4%; Великобританія -- 8,6%; Італія -- 7,4%; Нідерланди -- 6,8%). Велика частина експорту ФРН в 1997 припадала на транспортні засоби (17,8%), продукцію машинобудування (14,7%), електротехніки (13,1%), хімії (13,2%), товари широкого споживання (10,6%). У структурі імпорту на ці категорії товарів припадало відповідно 10,8%; 5,6%; 11,4%; 9,2% і 14,9%. На сільськогосподарські і продовольчі товари (в тому числі напої і тютюнові вироби) припадало 9,8% імпорту, на паливо -- біля 8%.

На межі ХХ-XXI ст. ФРН є третьою індустріальною державою світу, за обсягом промислового виробництва, поступаючись лише США і Японії. За абсолютною величиною валового внутрішнього продукту (ВВП) ФРН займала 3-є місце у світі услід за США і Японією. У 1996 ВВП становив 3,1 трлн марок (2,35 трлн доларів), а на душу населення припадало 28 738 доларів. Частка обробної промисловості в структурі валового національного продукту (ВНП) ФРН в 1995 становила 34,5%, а її питома вага в загальній структурі зайнятості в економіці -- 37%. Як і в інших економічно високорозвинений країнах, в ФРН число зайнятих в промисловому секторі її господарства, досягши піку в післявоєнний період, потім неухильно скорочувалося, в кінці ХХ ст. в ньому працювало менше працівників, ніж в т.зв. третьому секторі -- фінанси, адміністрація і менеджмент, послуги ?60% зайнятих. Однак деіндустріалізація протікала тут не так швидко, як в інших країнах ЄС.

Німеччина займає 5-е місце у світі з виробництва сталі. Головний район концентрації чорної металургії -- західРурського кам'яновугільного басейну. Менші металургійні центри з вельми невизначеними перспективами розвитку розташовані в Саарі і в Нижній Саксонії (Зальцгіттер). Виробництво високоякісних легованих сталей зосереджене в Крефельді й інших центрах на периферії Рурського району. Однією з опор економіки ФРН є багатогалузеве машинобудування. Виробляють важкі металоємні машини, крани, мости, гірничошахтне і енергетичне обладнання, важку електротехніку, а також обладнання для металургійних заводів (Рур). Виробництво легкових і вантажних автомобілів концентрується в землях Баден-Вюртемберґ, Рейнланд-Пфальц, Нижня Саксонія, Гессен, Північний Рейн-Вестфалія, Баварія і Саар. Головний центр аерокосмічної промисловості -- Мюнхен; другий -- Бремен. ФРН належить до числа найбільших продуцентів та експортерів електротехнічного і електронного обладнання. Німеччинамає в своєму розпорядженні високорозвинене приладобудування; особливо це торкається оптики і точної механіки. Провідні текстильні центри ФРН розташовані в землі Північний Рейн-Вестфалія, а також в землі Баден-Вюртемберґ і навколо Аугсбурґа.

На межі ХХ-XXI ст. ФРН є третьою індустріальною державою світу, за обсягом промислового виробництва, поступаючись лише США і Японії. За абсолютною величиною валового внутрішнього продукту (ВВП) ФРН займала 3-є місце у світі услід за США і Японією. У 1996 ВВП становив 3,1 трлн марок (2,35 трлн доларів), а на душу населення припадало 28 738 доларів. Частка обробної промисловості в структурі валового національного продукту (ВНП) ФРН в 1995 становила 34,5%, а її питома вага в загальній структурі зайнятості в економіці -- 37%. Як і в інших економічно високорозвинений країнах, в ФРН число зайнятих в промисловому секторі її господарства, досягши піку в післявоєнний період, потім неухильно скорочувалося, в кінці ХХ ст. в ньому працювало менше працівників, ніж в т.зв. третьому секторі -- фінанси, адміністрація і менеджмент, послуги ?60% зайнятих. Однак деіндустріалізація протікала тут не так швидко, як в інших країнах ЄС.

Німеччина займає 5-е місце у світі з виробництва сталі. Головний район концентрації чорної металургії -- західРурського кам'яновугільного басейну. Менші металургійні центри з вельми невизначеними перспективами розвитку розташовані в Саарі і в Нижній Саксонії (Зальцгіттер). Виробництво високоякісних легованих сталей зосереджене в Крефельді й інших центрах на периферії Рурського району. Однією з опор економіки ФРН є багатогалузеве машинобудування. Виробляють важкі металоємні машини, крани, мости, гірничошахтне і енергетичне обладнання, важку електротехніку, а також обладнання для металургійних заводів (Рур). Виробництво легкових і вантажних автомобілів концентрується в землях Баден-Вюртемберґ, Рейнланд-Пфальц, Нижня Саксонія, Гессен, Північний Рейн-Вестфалія, Баварія і Саар. Головний центр аерокосмічної промисловості -- Мюнхен; другий -- Бремен. ФРН належить до числа найбільших продуцентів та експортерів електротехнічного і електронного обладнання. Німеччинамає в своєму розпорядженні високорозвинене приладобудування; особливо це торкається оптики і точної механіки. Провідні текстильні центри ФРН розташовані в землі Північний Рейн-Вестфалія, а також в землі Баден-Вюртемберґ і навколо Аугсбурґа.

Паливно-енергетичний баланс ФРН на початку XXI ст. (2001): нафта -- 38,5%; природний газ -- 21,5%, кам'яне вугілля -- 13,1%; ядерна -- 12,9%; лігніт -- 11,2%; гідро- і аероенергія -- 0,8%, інші джерела -- 2,0%. У абсолютних цифрах ФРН споживає (2001): нафта -- 190.3 млн т. вугільного еквівалента (+1.6% до 2000), природний газ -- 106.6 млн т. вуг. екв. (+4.3%), ядерна енергія -- 63.7 млн т.вуг. екв. (+1%), лігніт до 55.6 млн т.вуг. екв. (+5.3%), гідро- та аероенергія -- до 3.8 млн т.вуг.екв. (+5.6%) і змішані джерела енергії -- 9.9 млн т.вуг.екв. (+5.3%); кам'яне вугілля -- 65.0 млн т.вугільного еквівалента.

Список використаної літератури

1. Авдокушин Е.Ф. Международные экономические отношения: Учебное пособие. - М., 2001.

2. Горбач Л. Міжнародні економічні відносини : Підручник/ Люд-мила Горбач, Олексій Плотніков,. -К.: Кондор, 2005.

3. Дахно І. Міжнародна економіка : Навч. посіб./ Іван Дахно, Юлія Бовтрук,; Міжнар. акад. управл. персонал.. -К. : МАУП, 2002.

4. Економічна теорія : Підручник/ В. М. Тарасевич, В. В. Білоцерківець, С. П. Горобець, О. В. Давидов та ін.; За ред. В. М. Тарасевича; М-во освіти і науки України, Нац. металургійна акад. України . -К.: Центр навчальної літератури, 2006

5. Киреев А. Международная экономика. - М.: Международные отношения, 2003

6. Міжнародна економіка : навчальний посібник .Авторський колектив:Сахаров В.Є., Єрохін С.А.,

7. Зв”ялова О.В,Белінська Я.В. Видавничий Дім «Ін Юре», 2008

8. Козик В.В., Панкова Л.А., Даниленко Н.В. Міжнародні економічні відносини: Навч. посіб. - К.: Знання - Прес, 2002

9. Краткий внешнеэкономический словарь-справочник. -М.: Международные отношения, 1996.

10. Липов В. Міжнародна економіка : Навчальний посібник/ Володимир Липов,; М-во освіти і науки України, ХНЕУ. -Харків: ВД "ІНЖЕК", 2005.

11. Международные экономические отношения: Учебник / Под ред. проф. В.Е.Рыбалкина. - М., 2004.

12. Мировая экономика/ Под ред. И.П. Николаевой. 2-е изд., перераб., и доп. - М.: ЮНИТИ, 2000.

13. Міжнародна економіка : Підручник/ Григорій Климко, Віра Рокоча,; Ред. Анатолій Румянцев,; Київський нац. ун-т ім. Т. Г. Шевченка. -К.: Знання-Прес, 2003.

14. Міжнародні економічні відносини : Історія міжнар. екон. відносин: Підручник для екон. вузів і фак./ А. С. Філіпенко, В. С. Будкін, О. В. Бутенко та ін.. -К.: Либідь, 2002.

15. Міжнародні економічні відносини : Сучасні міжнародні економічні відносини: Підручник для студ. екон. вузів і фак./ А. С. Філіпенко та ін.. -К.: Либідь, 2002.

16. Одягайло Б. Міжнародна економіка : Навчальний посібник/ Бо-рис Одягайло,. -К.: Знання , 2005.

17. Передрій О. Міжнародні економічні відносини : Навчальний посібник/ Олександр Передрій,; М-во освіти і науки України, Закарпатський держ. ун-т. -К.: Центр навчальної літератури, 2006.

18. Пузакова Е. П. Международные экономические отношения. - Ростов-на-Дону: Изд. центр «МарТ», 2006.

19. Савельєв Є. Міжнародна економіка: теорія міжнародної торгівлі і фінансів : Підручник для магістрантів з міжнарод. економіки і держ. служби/ Євген Савельєв,; За ред. Олександра Устенка,. -Тернопіль: Економічна думка, 2002.

20. Світова економіка: Підручник для вищих навчальних закладів/ Керівник авторів А.С. Філіпенко. - К.: Либідь, 2004.

Размещено на Allbest.ru

...