Характеристика діяльності Європейського Союзу

Размещено на http://www.allbest.ru

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ДЕРЖАВНА ФІНАНСОВА АКАДЕМІЯ

Центр заочного навчання та дистанційної освіти

Індивідуальне завдання

З дисципліни «Європейська інтеграція»

Характеристика діяльності Європейського Союзу

Виконала студентка третього курсу УП-10-1з групи

Киричок Євгенія Олександрівна

Дніпропетровськ

2013р.

Зміст

європейський союз міждержавний західноєвропейський

Вступ

1. Характеристика діяльності Європейської Ради

2. Характеристика діяльності Європейського Парламенту

3. Характеристика діяльності Європейського Союзу

4. Характеристика діяльності Суду Європейського Союзу

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Інституції Європейського Союзу утворювалися й удосконалювалися з перспективою дедалі тіснішого об'єднання країн Європи та проведення ними єдиної інтеграційної політики.

Інституційна структура Європейського Союзу побудована за схемою, яка суттєво відрізняється від схем державного управління. Розглянемо детальніше роль та функціональне призначення основних інституцій ЄС (рис. 1), які мають безпосередню причетність до формування єдиної фінансової політики Союзу.

1. Характеристика діяльності Європейської Ради

Європейська Рада -- керівний політичний орган, що заснований 1974 р., який включає глав держав або урядів, міністрів закордонних справ, а також голову Європейської Комісії разом з одним зі своїх заступників. На відміну від інших інституцій, Європейська Рада діє без будь-яких правил внутрішнього розпорядку (цей формальний недолік є характеристикою вищого органу, скликаного державою-членом, що головує в ЄС, його засідання зазвичай проводяться в цій країні, порядок денний готує ця ж країна). Рішення Європейської Ради не мають обов'язкового характеру, але дають потужні політичні імпульси та накреслюють магістральні напрями подальшого розвитку ЄС. Порядок денний кожного засідання Європейської Ради відображає діапазон найважливіших щоденних проблем, з якими зіткнувся ЄС. Можна стверджувати, що Європейська Рада переймається внутрішніми й зовнішніми аспектами економічного та політичного характеру європейської інтеграції. Разом з тим, Європейська Рада відіграє роль "вдосконалювача" економічної й соціальної інтеграції. Європейська Рада тісно співпрацює з Європейським Парламентом. Зокрема, після кожного засідання Європейська Рада надає Європейському Парламенту звіт своїх слухань і щорічний письмовий звіт про досягнутий Союзом прогрес. У такий спосіб із залученням Європейського Парламенту до систематичного огляду справ Союзу створено додатковий демократичний елемент дебатів стосовно майбутнього європейської інтеграції.

2. Характеристика діяльності Європейського Парламенту

Європейський Парламент -- одна з семи інституцій Європейського Союзу, асамблея представників його майже 500-мільйонного населення.

Починаючи з 1979 року Європейський Парламент обирають прямим загальним голосуванням; місця в ньому (Відповідно до Лісабонської угоди кількість депутатів ЄП має зменшитись з 785 до 750, починаючи з 2009 року, тобто після виборів до Європарламенту) розподілені між країнами-членами відповідно до чисельності населення. Парламент виконує такі основні функції:

- разом з Радою, бере участь у законодавчому процесі через численні процедури (процедура спільного ухвалювання рішень, процедура співпраці, узгодження, консультативний висновок тощо);

- контролює діяльність інституцій Союзу, затверджуючи склад Комісії (та через право висловлювати їй вотум недовіри), а також через письмові й усні запити, які він може адресувати Комісії та Раді;

- поділяє з Радою бюджетні повноваження, а саме: ухвалює річний бюджет та контролює його виконання.

Європарламент також призначає омбудсмена, уповноваженого розглядати скарги від громадян Союзу з приводу порушень у діяльності інституцій та органів Спільноти. Зрештою, Парламент може створювати тимчасові комітети з розслідування, чиї повноваження не обмежуються вивченням діяльності інституцій Спільноти, а можуть поширюватись і на дії країн-членів із впровадження політики Спільноти.

Європейський Парламент є наднаціональним органом, який представляє інтереси понад 370 мільйонів громадян держав - членів ЄС.

У статті 4 Договору про Європейський Союз зазначено, що здійснення завдань, покладених на Співтовариство забезпечується: Європейським Парламентом, Радою ЄС, Комісією ЄС, Судом ЄС, Рахунковою палатою.

Серед них політичними органами є Рада, Комісія та Парламент. При цьому лише в окремих випадках кожен з цих органів може приймати самостійні рішення. На практиці ж вирішення спільних проблем держав-членів Європейського Союзу здійснюється спільними зусиллями декількох інституцій ЄС через різноманітні механізми погоджувального прийняття рішень.

Згідно Лісабонського договору Європейський парламент, з одного боку, стає більш значущішим, оскільки матиме статус, рівний статусу Ради, а з другого, планується оптимізувати його діяльність, зокрема шляхом зменшення кількості депутатів до 750.

3. Характеристика діяльності Європейського Союзу

Рада Європейського Союзу (Рада ЄС) є важливим політичним інститутом, який покликаний сприяти врахуванню національних інтересів держав-учасниць та Європейського Союзу в цілому при прийнятті відповідних рішень. 

Рада ЄС складається з представників кожної держави-члена на міністерському рівні, які мають повноваження брати зобов'язання від імені свого уряду. Міністри держави, яка здійснює головування, готують та ведуть відповідні сесії Ради ЄС, підписують ухвалені ними акти. 

Посада Голови Ради ЄС по черзі займається кожною державою-членом на шестимісячний термін у порядку, визначеному Радою. Слід зазначити, що Голова Ради ЄС не має яких-небудь привілеїв у повноваженнях порівняно з іншими представниками Ради ЄС.

Голова ради ЄС представляє її у відносинах з іншими інституціями ЄС. 
Раду скликає її Голова за власною ініціативою або на вимогу одного з її членів чи Комісії. 

З метою забезпечення досягнення завдань, передбачених Договором про заснування ЄС, Рада ЄС: 

- забезпечує координацію загальної економічної політики держав-членів;

- приймає рішення; 

- надає Європейській Комісії право на імплементацію правил, встановлених Радою. 

Рада може висувати певні вимоги щодо виконання цих повноважень та зарезервувати за собою, в особливих випадках, право самостійно здійснювати повноваження щодо імплементації прийнятих нею правил. У цьому випадку дані процедури повинні узгоджуватись з принципами та правилами, наперед сформульованими Радою на підставі одноголосно прийнятого рішення, за пропозицією Європейської Комісії і після отримання згоди Європейського Парламенту. 
Рада ЄС наділена повноваженням ухвалювати рішення (ст. 202 Договору про заснування ЄС), тобто наділена правом приймати нормативні акти похідного права ЄС, які мають загальнообов'язкову силу для держав-учасниць. 

У той же час Рада зберігає за собою ряд урядових функцій. У галузі зовнішніх відносин Рада ЄС дає дозвіл на відкриття переговорів (що ведуться за її дорученням Комісією) та укладає відповідні договори. У бюджетній сфері

Рада ЄС разом із Парламентом затверджує щорічний бюджет ЄС. 

Крім того, Рада ЄС забезпечує загальну координацію в діяльності держав-учасниць та Європейського Союзу в цілому. З огляду на це Рада ЄС забезпечує координацію загальної економічної політики держав-членів у рамках Європейського Союзу. 

Європейська Комісія є вищим виконавчим органом Європейського Союзу, а також представником європейських інтересів, спільних для всіх держав-членів ЄС. Її склад, 27 членів, по одному представнику від кожної держави-члена, має повноваження впродовж 5-річного терміну.

Відповідно до ст. 211 Договору про заснування ЄС Європейська Комісія наділяється чотирма основними повноваженнями: 

1) забезпечує реалізацію положень цього Договору та заходів, що здійснюються інститутами на їх виконання;

2) готує рекомендації та дає висновки у справах, які регулюються цим Договором, якщо Договір того вимагає або якщо Комісія вважає це за потрібне; 

3) має повноваження приймати рішення та бере участь у розробці заходів, що їх здійснює Рада ЄС та Європейський Парламент; 

4) використовує повноваження, надані їй Радою ЄС для реалізації рішень, прийнятих останньою.

Здійснюючи контроль за реалізацією положень засновницьких договорів ЄС Європейська Комісія наділена повноваженнями ініціювати розслідування по фактам порушення вимог установчих договорів. При виявленні порушень Єврокомісія направляє свої зауваження та вказівки відповідним державам-членам про усунення виявлених порушень. При цьому зауваження можуть направлятися, як державі в цілому, так і окремим її громадянам чи юридичним особам зокрема. У випадку, якщо порушником не буде усунуто виявлені порушення Комісія може направити до Суду ЄС позов про невиконання зобов'язань. Рішення Суду ЄС є обов'язковим і підлягає негайному виконанню. 

При здійсненні контролю за дотриманням вимог засновницьких договорів Європейська Комісія має право збирати інформацію і вимагати від держав-учасниць її надання, а також проводити перевірку документів та інших необхідних матеріалів.

Іншу групу повноважень Єврокомісії складають повноваження по дачі висновків та рекомендацій з питань передбачених установчими договорами. Єврокомісія може приймати відповідні акти як за власною ініціативою, так і за зверненням інших інститутів ЄС.

Рекомендації Європейської. Європейська Комісія в рамках своїх повноважень наділена також правом правотворчості. Результатами такої правотворчості є видання різного роду директив, регламентів та рішень.

Окрім всього вищенаведеного, Європейська Комісія наділяється ще й певними адміністративними, фінансовими та представницькими функціями. Так, Єврокомісія здійснює представництво ЄС на міжнародній арені підтримуючи зв'язки з ООН, СОТ та іншими міжнародними організаціями, при укладенні міжнародних договорів, а також при укладенні договорів з країнами-членами ЄС. В цьому випадку Комісія дає рекомендацію Раді ЄС, яка уповноважує її на початок переговорів. 

Серед фінансових функцій Комісії можна виділити нагляд за спеціалізованими фондами ЄС (Європейський соціальний фонд, Європейський регіональний фонд розвитку та ін.), а також участь в розробці проекту бюджету ЄС та контроль за його виконанням. 

Поряд з цими функціями Європейська Комісія здійснює також діяльність у сфері зовнішньої політики та політики безпеки ЄС. В зв'язку з цим, Європейська Комісія може звертатися до Ради ЄС з будь-яким питанням у цій сфері та навіть вимагати скликання позачергового засідання Ради ЄС.

4. Характеристика діяльності Суду Європейського Союзу

Суд Європейського Союзу  - інститут вищої судової влади Європейського Союзу. Він тлумачить законодавство Європейського Союзу, розв'язує юридичні суперечки між державами-членами ЄС, між державами-членами ЄС та самим ЄС, між інститутами ЄС, між ЄС і фізичними або юридичними особами. Засідання Суду проходять у Люксембурзі.

Суд ЄС здійснює свою діяльність у формі пленарних засідань. Пленарне судове засідання є повноважним розглядати справу, якщо на ньому присутні не менше ніж сім суддів. Рішення Суду приймаються простою більшістю голосів суддів.

Суд ЄС здійснює розгляд справ також в судових палатах, які складаються з трьох чи п'яти суддів. Засідання судової палати є повноважним, якщо на ньому присутні не менше трьох суддів.

За загальним правилом, рішення Суду приймаються непарною кількістю голосів суддів. Якщо кількість суддів є парною, то в прийнятті рішення не приймає участі суддя з найменшим службовим стажем. 
Засідання Суду є відкритими.

Суд ЄС розглядає справи будь-якою мовою з усіх офіційних мов країн, що входять до складу Європейського Союзу. Мовою ж внутрішнього діловодства та спілкування в рамках Суду є французька мова. Однак, кінцеві рішення та висновки Суду повинні все ж таки бути перекладені всіма мовами держав-учасниць ЄС.

Рішення Суду публікуються в офіційному виданні Європейського Союзу. 

Суд приймає свої рішення шляхом таємного голосування в нарадчій кімнаті. 

Рішення Суду ЄС є остаточними та не підлягають оскарженню. Проте, рішення Суду першої інстанції все ж таки можуть бути оскаржені до Суду ЄС у випадку, якщо вони прийняті з порушенням вимог правових актів ЄС. 

Суд виносить рішення як колегіальний орган, тому при прийнятті конкретного рішення в ньому забороняється викладати особисту думку окремого судді, який незгодний з позицією інших суддів.

Жодному судді або Генеральному адвокатові не дозволяється приймати участь у розгляді справи, в якій він попередньо брав участь як представник або радник, або діяв за одну із сторін, або в якій його було запрошено виступати членом суду або трибуналу, або членом комісії з розслідування, або в будь-якому іншому подібному статусі.

Всі положення щодо організації діяльності Суду ЄС в рівній мірі застосовуються і до Суду першої інстанції, як допоміжного органу.

Висновок

Європейський Союз поступово трансформується з міжнародної організації, з економічного та політичного союзу західноєвропейських країн в об'єднання держав з єдиною валютою, громадянством, кордонами, єдиною зовнішньою і внутрішньою політикою.

Функціонування Європейського Союзу як масштабного міждержавного утворення забезпечується величезною кількістю найрізноманітніших інституцій, до яких належать традиційні органи типу парламенту, суду, різних установ й відомств, наприклад Європол, агентства типу Європейської агенції з питань навколишнього середовища, мережі спостережень та інформації тощо. Очевидно, що досить важко в такій різноманітності інституцій ЄС зрозуміти призначення кожної з них, розібратися в особливостях їх побудови й діяльності, взаємодії тощо.

Список використаної літератури

1. Кириленко О., Лучка А. Зміцнення фінансових основ місцевого самоврядування в Болгарії та Польщі: досвід реформ та висновки для України // Світ фінансів. -- 2007.

2. Козюк В. Фіскальна політика країн Центрально-Східної Європи: проблеми функціональної та номінальної конвергенції // Світ фінансів. -- 2007.

3. Мочерний СЯ., Ларіна Я.С., Устенко ОА., Юрій СІ. Економічний енциклопедичний словник: У 2 т. / За ред. СВ. Мочерного. -- Т. 1. -- Л.: Світ 2005 --616 с.

4. http://svit.ukrinform.ua/organizations.php?page=ev-soyz.htm

Размещено на Allbest.ru