Світовий ринок як механізм реалізації світогосподарських зв’язків

Поняття ринку та його різновиди. Характерні риси сучасного світового господарства, історія його виникнення. Відмінність світового господарства від світового ринку. Еволюція форм ринку від внутрішнього до світового. Структура світового товарного ринку.

Рубрика Международные отношения и мировая экономика
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 12.03.2015
Размер файла 57,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Світовий ринок як механізм реалізації світогосподарських зв'язків

План

  • Загальне поняття ринку та його різновиди
  • Світове господарство і міжнародний ринок
  • Становлення світового ринку та його характерні риси
  • Структура світового товарного ринку
  • Міжнародна торгівля - центральна ланка світогосподарських зв'язків
  • Основні етапи розвитку міжнародної торгівлі та їх характеристика
  • Література

Загальне поняття ринку та його різновиди

Ключові терміни і поняття: ринок, внутрішній ринок, національний ринок, світовий ринок, світове господарство, структура світового ринку, кон'юнктура ринку, кон'юнктурно-формувальний чинник, попит, пропозиція, умови формування кон'юнктури, міжнародна торгівля, зовнішня торгівля, концепції міжнародної торгівлі, етапи розвитку міжнародної торгівлі, специфічні риси міжнародної торгівлі.

Перехід від натурального господарства до товарного пов'язаний з формуванням таких основних передумов, як економічна відокремленість або автономність товаровиробників, тобто можливість чи свобода для кожного економічного суб'єкта забезпечити свої приватні інтереси, а також розподіл праці між товаровиробниками.

Історична практика показала, що забезпеченню першої умови в найбільшій мірі адекватний правовий режим приватної власності. Економічна відокремленість означає, що виробник сам вирішує, що виробляти, як виробляти, для кого виробляти і що існують свобода конкурентної поведінки, свобода вибору характеру та форм господарювання в інтересах конкретного товаровиробника.

Друга умова пов'язана з розвитком і поглибленням суспільного поділу праці, в тому числі відносин спеціалізації та кооперації виробництва.

На певному етапі розвитку натурального господарства стало зрозумілим, що будь-яка багаточисельна спільнота людей не зможе прожити за рахунок повного самозабезпечення при зростаючих потребах, тому різні групи виробників починають спеціалізуватися на випуску одного будь-якого продукту, пропонуючи його в обмін на всі інші, необхідні йому для життя. Поступово така практика поширюється і призводить до краху натурального господарства та утворення товарного виробництва. Ринок з властивою йому конкуренцією стає головним елементом цього механізму, створює основу товарного господарства.

У вузькому розумінні ринок можна розглядати як будь-яке місце торгівлі (обміну) товарами і послугами. У більш узагальненому розумінні, ринок - це вся сукупність процесів торгівлі, актів купівлі-продажу незалежно від того, де вони відбуваються. Тобто в даному випадку ринок розуміється як торгівля у широкому розумінні слова, як процес поєднання продавця з покупцем і характеризується багатьма ознаками.

Ринок - невід'ємна частина суспільного господарського відтворення - тісно взаємодіє з усіма його елементами: виробництвом, споживанням, розподілом.

Серед визначень ринку найтиповішими є такі, що відображають функціональне, інституційне, а також вузьке маркетологічне його розуміння.

У першому випадку ринок розглядається як система управління співвідношенням пропозиції продавців та попиту покупців, тобто як своєрідний механізм, який засобами конкуренції регулює відносини між людьми - економічними агентами.

У другому випадку йдеться як про безпосередніх учасників ринкових операцій, які продають та купують товари, так і про відносини між ними, а також про регулюючі інститути - державу, її закони, виконавчі та законодавчі, судово-арбітражні органи та неурядові некомерційні структури

У третьому випадку ринок визначається як сукупність наявних та потенційних покупців товарів.

Вищеназвані визначення ринку неповні та однобічні, оскільки ринок - це економічні відносини, що будуються на основі ринкових законів та принципів. Це система, котра об'єднує різних суб'єктів (покупців та продавців, більш опосередковано - виробників і споживачів товарів та послуг) на певних принципах (передусім згідно з відповідними умовами ціноутворення та правилами поведінки) і з урахуванням дії окремих інститутів (законодавства, матеріальних об'єктів і ін.).

світовий ринок товарний господарство

Ринки можуть класифікуватися за різними ознаками. Загальновизнана класифікація наведена у табл. 1.1. В основу класифікації ринків покладені наступні ознаки.

Таблиця 1.1

Класифікація ринків

Ознака класифікації

Види ринків

1. Галузева приналежність товару як об'єкта обміну

Товарні ринки. Вони охоплюють ринок будь-якого конкретного товару чи групи товарів, пов'язаних між собою певними ознаками виробничого характеру чи таких, що слугують задоволенню однієї і тієї ж потреби (наприклад, ринок взуття, ринок автомобілів, ринок сировинних товарів тощо)

2. Об'єкт обміну і межі його охоплення

Товарні ринки країн та регіональні товарні ринки. В основі підрозділу лежить приналежність до країн чи регіональна галузева приналежність об'єктів обміну. Ці ринки охоплюють ринок конкретного товару, групи товарів чи товарів певної галузі однієї країни чи регіону (наприклад, ринок взуття Туреччини, ринок автомобілів ЄС)

3. Сфера міжнародного товарного обміну і галузева приналежність об'єктів обміну

Світові товарні ринки - це сукупність національних ринків. В основі економічних відносин між їхніми учасниками лежить міжнародний поділ праці (наприклад, світовий ринок зерна). Об'єктами світового товарного ринку є конкретні товари чи групи товарів

4. Відношення до національних кордонів сфери обміну

Внутрішній (місцевий) і зовнішній (іноземний) ринок. Міжнародний ринок, ринки країн, світові товарні ринки є зовнішніми (іноземними) тільки для однієї конкретної країни. Економічні відносини між учасниками товарного обміну припускають, що учасники мають різну національну приналежність і об'єкт обміну перетинає національні митні кордони відповідних країн

5. Характер об'єкта товарного обміну

Ринок товарів, ринок послуг, ринки технологій, ринки капіталів, робочої сили, цінних паперів

6. Характер і рівень попиту та пропозиції на ринку

Ринок продавця, де попит перевищує пропозицію. Ринок покупця, де пропозиція перевищує попит

7. Характер взаємин між продавцем і покупцем

Ринки вільні, замкнуті, регульовані. На вільних ринках немає обмежень для укладення комерційних угод між контрагентами. У торгівлі різними товарами частка вільних ринків різна (наприклад, на світовому нафтовому ринку - 70%, на ринку цукру - 30%).

Під замкнутими (закритими) ринками зазвичай мають на увазі внутрішні корпоративні постачання ТНК, що становлять в цілому близько 40% міжнародного товарообігу.

До регульованого належать ринки, що підпадають під дію міжнародних товарних угод, спрямованих на їх стабілізацію

Крім зазначеної класифікації, залежно від характеру конкуренції в економічній літературі виокремлюють чотири основні моделі ринку: ринок чистої конкуренції; ринок монополістичної конкуренції; олігополістичний ринок, чиста монополія.

В умовах чистої конкуренції (досконалої) є дуже велика кількість дрібних фірм, де виробляють однакову продукцію і відсутні будь-які перешкоди проникнення в галузь, тобто випуску продукції будь-якою бажаючою фірмою.

Навпаки, чиста монополія передбачає наявність однієї фірми як продавця, недиференційовану продукцію і різноманітні бар'єри на шляху проникнення в галузь.

Монополістична конкуренція характеризується порівняно великою кількістю великих фірм, що випускають диференційовану продукцію (одяг, взуття) і порівняно вільним входженням у галузь.

Олігополія відрізняється невеликою кількістю великих фірм, що контролюють значну частину виробництва і збуту товарів, мають можливість впливу на ціну товару, об'єм пропозиції, а також важкістю вступу в галузь.

На світовому ринку переважає олігополістична конкуренція, яка передбачає наявність стимулів до погоджених дій або таємної змови (тобто встановлення монополії) при визначенні обсягів виробництва та цін чи їх зміні.

Світове господарство і міжнародний ринок

Наука стверджує, що людство зазнало трьох великих суспільних поділів праці. На світанку цивілізації тваринництво відокремилось від землеробства. Землеробські і тваринницькі племена почали обмінюватися продукцією. Отже, постала і ставала дедалі гострішою потреба удосконалення засобів виробництва. Наступним суспільним поділом праці було відокремлення ремісництва від землеробства і тваринництва, яке стало основою сучасної промисловості.

Розвиток обміну, розширення його територіальних меж спричинили третій суспільний поділ праці - відокремлення купецтва. Саме завдяки йому почало розвиватися світове господарство як сукупність взаємопов'язаних господарств різних держав.

В результаті першого великого суспільного поділу праці, тобто коли виокремились скотарські племена і значно розвинувся обмін, виникли гроші. Процес еволюції форм грошей полягає в переході від "штучних грошей” (худоба, хутро, прикраси тощо) до "вагових грошей”, коли вагова кількість товару, наприклад, солі, металу тощо ставала грошовою одиницею.

Вважають, що Середземномор'я, разом із сусідніми районами Західної Азії, стало центром зародження світового господарства, яке згодом поширилося у напрямку Південної, Південно-Східної та Східної Азії, Росії, Америки, Австралії з Океанією, Тропічної Африки.

Таким чином, вважається, що світове господарство остаточно сформувалося наприкінці XIX ст. у результаті розвитку світового ринку, транспорту та машинної промисловості.

А завдяки машинній промисловості стало можливим виробництво товарів в обсягах, достатніх не лише для задоволення внутрішніх потреб, а й для постачання на міжнародний ринок.

Світове господарство - це динамічна система взаємопов'язаних національних економік та відносин між належними до них суб'єктами економічного життя, яка діє на принципах міжнародного поділу праці й охоплює усі стадії циклу економічного відтворення. Це глобальний економічний організм, сукупність національних економік, що перебувають у тісній взаємодії і взаємозалежності, підпорядковуються об'єктивним законам ринкової економіки. Світове господарство реалізується у різноманітних формах міжнародної економічної діяльності.

Характерними рисами сучасного світового господарства є:

Ш розвиток міжнародного переміщення чинників виробництва, передовсім у формах ввезення - вивезення капіталу, робочої сили і технологій;

Ш зростання на цій основі міжнародних форм виробництва на підприємствах, розташованих у декількох країнах, насамперед у рамках транснаціональних корпорацій;

Ш економічна політика держав у підтримці міжнародного руху товарів і чинників виробництва на двосторонній і багатосторонній основах;

Ш виникнення економіки відкритого типу в рамках багатьох держав і міждержавних об'єднань.

Відмінність світового господарства від світового ринку в тому, що для світового ринку переважно характерне міжнародне переміщення товару, міжнародна торгівля. А світове господарство поєднує усі основні параметри світового ринку і доповнює його новими суттєвими рисами, пов'язаними з міжнародною мобільністю чинників виробництва. Тобто поняття "світовий ринок" вважається вужчим за значенням, ніж поняття "світове господарство”, адже на світовому ринку відбувається лише міжнародна торгівля, а ще й переміщення капіталу, робочої сили, технологій тощо.

Становлення світового ринку та його характерні риси

Сутність світового ринку та його структуру можна відобразити схемою, наведеною на рис. 1.1 [14, c. 19].

Зовнішні контури фігури (рис.1.1) позначають світовий ринок, який утворюється в результаті встановлення товарно-грошових відносин між країнами.

Еволюція форм ринку проходила такі етапи:

Найпростіша форма внутрішнього ринку виникла на ранній стадії товарного господарства, що базувалася на суспільному поділі праці.

Таким чином, внутрішній ринок є формою господарської взаємодії, за якої все, призначене для продажу, збувається самим виробником всередині країни.

Невдовзі після виникнення внутрішніх ринків почали формуватися національні ринки. Цьому сприяла спеціалізація внутрішніх ринків, частина яких з самого початку була зорієнтована на іноземних покупців.

Отже, національний ринок - це внутрішній ринок, частина якого орієнтується на іноземних покупців.

Мануфактура, що базувалася на поділі праці, з XVI до середини XVIIІ ст. сприяла розвитку виробництва товарів, розширенню національних ринків і створенню регіональних, міждержавних та міжнародних ринків. Міжнародний ринок - це частина національних ринків, пов'язана із закордонними ринками.

Світовий ринок як сукупність національних ринків поєднує всесвітні господарські зв'язки на основі міжнародного поділу праці, спеціалізації, кооперування, інтеграції виробництва та збуту товарів і послуг.

Тобто світовий ринок є не простою сукупністю національних ринків, а взаємопов'язані між собою найефективніші (навіть з боку лише однієї держави) відносини товарообміну та економічної співпраці.

Світовий ринок виник за часів рабовласницького ладу і мав переважно континентально-європейську ознаку, котра характеризувалася тим, що торгівлю вели між собою Рим, Греція, Фінікія, Єгипет і численні вільні міста Середземного та Чорного морів. За часів феодалізму він переріс у міжконтинентальний, залучивши країни Близького та Далекого Сходу, а згодом і країни Нового Світу.

Капіталізм остаточно сформував світовий ринок як сферу існування розширеного виробництва, саме за його часів здійснюється заміщення виробів однієї країни виробами іншої. Тому зв'язки між суверенними країнами розгалужуються слідом за розвитком економіки і зростанням масштабів виробництва.

У ХХ ст. світовий капіталістичний ринок був значно деформований появою спочатку однієї соціалістичної країни СРСР, а згодом - доволі великої їх групи, що утворили Раду Економічної Взаємодопомоги (РЕВ).

Світовий ринок остаточно сформувався наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст., коли товарне виробництво у провідних країнах досягло високого рівня розвитку.

Світовий ринок став закономірним результатом розвитку внутрішніх і національних ринків товарів, які вийшли за межі державних кордонів. Він має два напрямки формування:

Ш міждержавне співробітництво у задоволенні національного кінцевого попиту населення зусиллями світового співтовариства;

Ш розширення за власні кордони пропозиції національних виробників сировини, напівфабрикатів, товарів, послуг для виробничого споживання в інших державах.

Отже, світовий (міжнародний) ринок - це динамічна система, що поєднує у єдиний господарський механізм різнонаціональних продавців та покупців, виробників і споживачів товарів за допомогою цінових та споживчих критеріїв обміну з використанням нормативно-правової та інституційної інфраструктури міжнародних економічних відносин

Сучасний світовий ринок товарів і послуг - це сфера стійких товарно-грошових відносин між країнами, що базується на міжнародному поділі праці та інших чинниках виробництва. Він характеризується такими рисами

Ш є категорією товарного виробництва, яке у пошуках збуту своєї продукції вийшло за національні кордони;

Ш проявляється у міждержавному переміщенні товарів, які перебувають під впливом не лише внутрішніх, а й зовнішніх попиту і пропозиції;

Ш оптимізує використання чинників виробництва, підказуючи виробникові, у яких галузях та регіонах вони можуть бути застосовані найефективніше;

Ш виконує санаційну роль, вибраковуючи з міжнародного обміну товари і навіть часто їх виробників, які не спроможні забезпечити міжнародний стандарт якості за конкурентними цінами.

Відмітні особливості світового ринку у тому, що:

Ш на світовий ринок впливають міждержавні кордони і зовнішньоекономічна політика окремих країн;

Ш на світовому ринку діє система світових цін;

Ш світовий ринок товарів доповнюється ринком послуг;

Ш структура і напрямок торгівлі окремих країн на світовому ринку визначаються зміною конкурентоспроможності їх товарів і послуг;

Ш світовій торгівлі властива нерівномірність зростання як торгівлі окремих країн, так і всього світового товарообігу;

Ш розвиток міждержавних форм регулювання світового ринку

Структура світового товарного ринку

Структура світового товарного ринку розглядається фахівцями у трьох аспектах - регіональному (або географічному), товарно-галузевому та соціально-економічному. Згідно із регіональною структурою світового ринку розрізняють ринки окремих країн або їхніх угруповань, а саме ринки Азії, Латинської Америки, Африки, ринок Північної Америки (НАФТА), Австралії і Нової Зеландії (АНСЕРТА), Центральної і Східної Європи (ЦЕФТА), Євразійських країн (СНД), Західноєвропейський спільний ринок країн ЄС.

Товарно-галузева структура світового ринку складається з окремих товарних ринків, що відповідають ринку певного товару або його частини. Основою цієї класифікації є Міжнародна класифікація ООН та Гармонізована система опису товарів.

Товарно-галузева структура характеризується трьома провідними групами товарів - готові вироби, сировина і напівфабрикати, ринок послуг.

Кожну товарну групу становлять підгрупи товарів, які можуть бути самостійними ринками. Наприклад, ринок промислової сировини поєднує ринки руд чорних і кольорових металів, дорогоцінного каміння, хімічної сировини тощо.

За ступенем монополізації та характером торговельних угод світовий ринок структурується як:

Ш монополістичний, де панує один постачальник (ринок діамантів);

Ш олігополістичний, на якому домінує група великих продавців (ринок нафти);

Ш атомістичний, де спостерігається невисока концентрація пропозицій товарів за участю багатьох постачальників і загострюється конкурентна боротьба (ринки текстильних, швейних товарів та ін.).

За характером торговельних угод і взаємин продавців та покупців розрізняють три сектори світового ринку: закритий, відкритий і пільговий.

Різні чинники розвитку світових товарних ринків формують відповідну ринкову кон'юнктуру, яка віддзеркалює зміни конкретних умов функціонування ринку та співвідношення попиту й пропозиції, що пов'язані з динамікою цін на товари і прибутками фірм.

Кон'юнктура є невід'ємною особливістю формування і розвитку світових товарних ринків. Короткочасні коливання і зміни товарного ринку досліджуються на мікрорівні з метою врахування у господарській діяльності на рівні підприємств, галузей і всієї національної економіки. Ринкова кон'юнктура використовується у стратегії управління, у виборі форм і методів конкурентної боротьби, у забезпеченні ефективності зовнішньої торговельно-економічної діяльності.

Кон'юнктурно-формувальний чинник - це сила, що формує і визначає характер ринкової економічної кон'юнктури, провідними елементами якого є пропозиція і попит.

Попит - це платоспроможна потреба в товарах для споживання та поповнення товарних запасів. Пропозиція - сума товарів, вироблених для збуту на ринку, й реалізації товарних запасів. Співвідношення попиту і пропозиції зумовлює ринкову ціну на товар. Чинниками групи попиту є рівень особистого й виробничого споживання товарів, обсяг надходжень їх у товарні запаси, прибутки, купівельна спроможність країн. Чинники групи пропозиції - це обсяг виробництва товарів, їхня конкурентна спроможність, рентабельність виробництва, норми прибутків фірм, їхнє адаптування до впровадження досягнень науки і техніки.

Умови формування кон'юнктури - це зовнішнє середовище щодо кон'юнктурно-формувального чинника, яке впливає на нього. Зазначені умови можна поділити на три групи: економічні, соціально-політичні та міжнародні (рис.1.4.)

Результатом взаємодії кон'юнктурно-формувального чинника та умов формування кон'юнктури є різні форми прояву економічної кон'юнктури. Головними їхніми відмінностями, за якими їх відрізняють, є співвідношення попиту і пропозиції, динаміка світових цін, ділова активність на ринку (кількість укладених угод).

В умовах знижувальної кон'юнктури спостерігається стабільна перевага пропозиції товару над попитом, падіння цін на товар, зменшення кількості укладених угод. Таке становище на ринку називають ринком покупця.

Низька кон'юнктура свідчить про переважання пропозиції товару над попитом до позиції їхнього урівноваження, коли кількість торговельних операцій і ринкові ціни падають до мінімуму, знижуються прибутки фірм.

Кон'юнктура підвищувальна - це стабільне переважання попиту над пропозицією, зростання ринкових цін на товар і кількості торговельних угод (ринок продавця). Це означає, що висока кон'юнктура має тенденцію до збереження переваги попиту на товар над його пропозицією, починається вирівнювання їхнього балансу, ціни на товар і кількість торговельних операцій сягають максимуму, зростають прибутки фірм.

Короткочасний стан ринку, коли врівноважені попит і пропозиція, називають ринковою рівновагою. Затяжний стан ринку переваги пропозиції товару над його попитом, насичення ринку товаром зумовлюють зниження цін, збитки і банкрутство фірм.

Світовий ринок - це сфера міжнародного балансу попиту та пропозиції на товари, що експортуються й імпортуються різними країнами.

Міжнародна торгівля - центральна ланка світогосподарських зв'язків

Господарські зв'язки на світовому ринку проявляються через форми міжнародних економічних відносин - міжнародну торгівлю, міжнародну міграцію робочої сили, міжнародний рух капіталу, а також валютно-кредитні відносини.

Міжнародна торгівля як обмін товарами і послугами є не тільки зовнішньою ознакою існування світового ринку, а й матеріальною основою міжнародних економічних відносин, що забезпечує зростаючу інтеграцію світового господарства. Вона - форма зв'язку між товаровиробниками і споживачами різних країн, який виникає на основі розвитку міжнародного поділу праці.

Міжнародна торгівля - сфера міжнародних товарно-грошових відносин, специфічна форма обміну продуктами праці (товарами і послугами) між продавцями і покупцями різних країн, яка є сукупністю зовнішньої торгівлі усіх країн світу.

Зовнішня торгівля - це торгівля однієї країни з іншими, яка складається з оплачуваного вивезення (експорту) та ввезення (імпорту) товарів і послуг.

Стосовно однієї країни зазвичай використовується термін зовнішня торгівля держави, щодо двох країн - міждержавна, взаємна, двостороння торгівля, а щодо торгівлі усіх країн одна з одною - міжнародна, або світова торгівля.

Міжнародна торгівля - це особлива сфера міжнародної економіки. Вона має низку специфічних рис, котрі відрізняють її від внутрінаціональної торгівлі. До цих рис належать наступні [12, с.26-29].

1. Соціально-культурні відмінності країн.

2. Самостійна національна економічна політика.

3. Кредитний ризик. При здійсненні міжнародної торгівлі необхідно мати час для перевезення товару, тому експортер піддається ризику і потерпає від незручностей, пов'язаних з часом, котрий потрібен для перевезення товару за кордон і отримання платежу. Час і відстань створюють кредитний ризик для експортера.

4. Валютний ризик. Міжнародна торгівля відбувається між країнами, що мають різні валютні системи, які зумовлюють обмін однієї валюти на іншу. Через неусталеність валютних курсів виникає валютний ризик - це небезпека валютних втрат внаслідок зміни курсу валюти ціни стосовно валюти платежу в період між підписанням зовнішньоторговельної угоди і здійсненням платежу за цією угодою.

5. Урядове регулювання міжнародної торгівлі. Серйозною перешкодою у міжнародній торгівлі можуть виявитися урядові постанови щодо експорту та імпорту товарів і послуг.

6. Трансферний ризик. Це ризик неможливості переказу коштів в країну-експортера у зв'язку з валютними обмеженнями в країні покупця (імпортера) або з відсутністю валюти, або з відмовою уряду країни-імпортера в наданні цієї валюти, з будь-яких інших причин.

Міжнародна торгівля є складною соціально-економічною категорією. Її можна розглянути з двох позицій: операційної та державно-політичної.

З операційної точки зору міжнародна торгівля - це процес безпосереднього обміну товарами та послугами між господарюючими суб'єктами різних держав, державами та міжнародними організаціями. Тобто йдеться про рух товарів

З державно-політичної точки зору міжнародну торгівлю можна розглядати як особливий тип суспільних відносин, які виникають у світовій системі господарства в процесі і з приводу обміну товарами та послугами між державами, що мають власні зовнішні та зовнішньоторговельні політики.

Такі відносини регулюються спеціальними міжнародними регламентами: договорами, угодами, актами та іншими нормами міжнародного права. За державно-політичного підходу до трактування сутності міжнародної торгівлі її предметом є організація торговельного обміну, виходячи з національних інтересів і глобальних тенденцій розвитку світового господарства в цілому, а об'єктом - торговельний обмін як сукупність операцій з експорту та імпорту.

Основні етапи розвитку міжнародної торгівлі та їх характеристика

Наочнішою, поширенішою та логічнішою є періодизація розвитку світових процесів, у тому числі міжнародної торгівлі, за основними подіями в світі. Враховуючи те, що міжнародна торгівля є основною ланкою світогосподарських зв'язків, можна стверджувати, що розвиток світового ринку товарів і послуг тісно пов'язаний з розвитком саме цієї форми міжнародних економічних відносин. З огляду на це можна виокремити такі етапи розвитку світової торгівлі:

І - початковий (з XVIII ст. до першої половини ХІХ ст.);

ІІ - друга половина ХІХ ст. - початок Першої світової війни (1914 р.);

ІІІ - період між двома світовими війнами (1914-1939 рр.);

IV - повоєнний (50-60-і роки);

V - сучасний (з початку 70-х років).

Останній, сучасний, етап розвитку міжнародної торгівлі можна поділити на два періоди:

Ш конкуренції двох світових систем господарства - капіталістичної та соціалістичної (до початку 90-х років);

Ш глобалізації світової економіки (з початку 90-х років).

Кожному із зазначених вище п'яти етапів розвитку міжнародної торгівлі властиві:

Ш певні середовищні чинники розвитку;

Ш особливості, що відтворюють рівень інтернаціоналізації виробництва і роль міжнародної торгівлі у розвитку національних господарств;

Ш пріоритетні методи регулювання зовнішньої торгівлі більшості країн світу (табл.1.2)

Таблиця 1.2

Характеристика етапів розвитку міжнародної торгівлі

Чинники зовнішнього середовища

Особливості торговельних процесів

Регулювання

І етап

Промислові революції

Залучення нових регіонів земної кулі до міжнародного товарообміну

Прогрес у розвитку транспортної мережі світу

Революція у засобах зв'язку

Вивезення товарів

Лідерство Великобританії на світовому ринку

Випередження темпів зростання світового товарообороту порівняно зі зростанням промислового виробництва

Перевага політики протекціонізму

Зародження політики фритредерства (вільної торгівлі)

ІІ етап

НТП у виробництві товарів

Розвиток транспортних шляхів і поліпшення якісних характеристик

Розвиток монополістичного виробництва

Вивезення капіталу

Швидке зростання товарообороту

Зміна співвідношення сил на світовому ринку (зменшення впливу Великобританії та Франції)

Концентрація торговельних зв'язків між найбільш розвинутими країнами

Посилення протекціоністських тенденцій

Перехід від захисного до наступального протекціонізму

ІІІ етап

Наслідки Першої світової війни (економічні та політичні)

Економічні кризи (1920-1921 рр., 1929-1933 рр.)

Початок формування двох світових систем господарювання

Тривале та глибоке порушення торговельних зв'язків

Різкі коливання обсягів товарообороту

Переважно сировинна структура експорту та імпорту

Посилення митного протекціонізму

Крах міжнародної валютної системи та виникнення валютних блоків

IV етап

Посилення диференціації двох світових систем господарювання

Розпад світової колоніальної системи

Формування регіональних інтеграційних угруповань

Поява глобальних міжнародних організацій

Збільшення темпів росту світового товарообороту

Зрушення у товарній структурі експорту

Послаблення позицій країн, що розвиваються

Посилення позицій Японії, ФРН, Італії, Канади, зменшення питомої ваги США, Великобританії та Франції у світовому експорті

Перехід до політики лібералізації зовнішньоторговельних зв'язків

Реалізація комплексу митно-тарифних заходів під егідою ГАТТ

V етап

Посилення міжнародної конкуренції

Зміцнення існуючих і поява нових інтеграційних угруповань

Індустріалізація більшості країн, що розвиваються

Проблема заборгованості країн, що розвиваються

Розпад світової соціалістичної системи господарювання

Різке збільшення обсягів торгівлі

Підвищення ролі зовнішньої торгівлі в економічному розвитку країн

Значні коливання рівня світових цін

Зрушення у товарній структурі експорту послуги, промислові товари)

Поширення усталених і довготермінових відносин

Збільшення частки внутрішньофірмових поставок у світовій торгівлі

Підвищення ролі країн, що розвиваються

Посилення конкуренції між країнами Тріади (США, Японія, країни ЄС)

Активізація зустрічної торгівлі

Перехід від тарифного до нетарифного регулювання

Неопротекціонізм обмеження, що вводяться країнами на додаток до звичайних формам обмеження небажаного імпорту товарів. Експортерам пропонуються механізми добровільного обмеження експорту.

Стимулювання експортного виробництва

Поява тенденції до створення замкнутих економічних блоків

Література

1. Авдокушкин Е.Ф. Международные экономические отношения: Учеб. пособ. - М.: Маркетинг, 2000.

2. Бураковський І. Теорія міжнародної торгівлі. - К.: Основи, 2000.

3. Вірван Л.А. Проблеми і перспективи України у міжнародній торгівлі // Фінанси України. - К., 2003. - № 5. - С.78-88.

4. Герчикова И.Н. Международное коммерческое дело: Практикум: Учеб. пособ. для вузов. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ-ДАНА, 1999.

5. Герчикова И.Н. Международное коммерческое дело: Учеб. - М.: ЮНИТИ, 1996.

6. Дахно І.І. Міжнародна торгівля: Навч. посіб. - К.: МАУП, 2003. - 296 с.

7. Дахно І.І., Бовтрук Ю.А. Міжнародна економіка: Навч. посіб. - К.: МАУП, 2002. - 216 с.

8. Дэниелс Дж.Д., Радеба Ли.Х. - Международный бизнес: Учебник. - М.: Дело, 1994.

9. Кандыба А.Н. Мировая экономика, международные отношения и внешнеэкономическая деятельность. - К.: Аграрная наука, 1996. - 213 с.

10. Киреев А.П. Международная экономика: В 2-х ч. - ч.1. Международная микроэкономика: движение товаров и чинников производства. Учебн. пособ. для вузов. - М.: Международные отношения, 1997.

11. Киреев А.П. Международная экономика: В 2-х ч. - ч. ІІ. Международная макроэкономика: открытая экономика и макроэкономическое программирование: Учебное пособие для вузов. - М.: Международные отношения, 1999.

12. Козак Ю.Г., Ковалевський В.В., Ржепішевський К.І. Міжнародна економіка: в запитаннях та відповідях: Навч. посіб. - Київ: Центр навчальної літератури, 2004. - 676 с.

13. Козак Ю.Г., Лук'яненко Д.Г., Макогон Ю.В. та ін. Міжнародна економіка: Навч. посіб. - Вид.2-ге, перероб. та доп. - Київ: Центр навчальної літератури, 2004. - 672 с.

14. Козик В.В., Панкова Л.А., Даниленко Н.Б. Міжнародні економічні відносини: Навч. посіб. - 4-те вид. - К.: Знання-Прес, 2003.

15. Коломойцев В. Є. Сучасний етап економічного розвитку країн та світовий досвід структурних зрушень. Київ, 1997.

16. Курс экономики. Под ред. Б.А. Райзберга - М.: ИНФРА - М, 1999.

17. Лук'яненко Д.Г., Поручник А.М., Циганкова Т.М. Міжнародна економіка: Навч. посіб. - К.: КНЕУ, 1999. - 73 с.

18. Мазаракі А.А. Світовий ринок товарів та послуг: регіональна структура: Навч. посібник. - К.: КДТЕУ, 1998.

19. Мазаракі А.А., Ващенко Н.П. Світовий ринок товарів і послуг. - Київ, 1996.

20. Международная торговля / Под ред. Гольцберга М.А. - М.: Бином, 1994.

21. Мировая экономика: Учеб. / Под. ред.А.С. Булашова. - М., 1999.

22. Міжнародна економіка: Навч. посіб. / За ред. Козака Ю.Г., Новацького В.М. - Київ: АртЕк, 2002.

23. Міжнародні економічні відносини: Навч. посіб. для студ. вузів / В.В. Козик та ін. - Львів: Львівська політехніка, 1999.

24. Новицький В. Є. Міжнародна економічна діяльність України: Підруч. - К.: КНЕУ, 2003. - 948 с.

25. Овчинников Г.П. Международная экономика: Учеб. пособ. - СПб: Изд. - во Михайлова В.А., 1999.

26. Пахомов Ю.М., Лук'яненко Д.Г., Гунський Б.В. Національні економіки в глобальному конкурентному середовищі. - К.: Україна, 1997.

27. Рогач О.І., Шнирков О.І. Транснаціоналізація світового господарства та перехідні економіки. - Київ, 1999.

28. Рокоча В.В. Міжнародна економіка: Навч. посіб. у 2-х кн.: кн.1: Міжнародна торгівля: теорія та політика. - К.: ТАКСОН, 2000. - 320 с.

29. Ростов Є.Ф. Економіка країн світу: Довідник. - Київ, 1998.

30. Румянцев А.П., Румянцева Н.С. Международная экономика. - К.: МАУП, 1999.

31. Рут Ф.Р., Філіпенко А.С. Міжнародна торгівля та інвестиції: Підручник. - Київ: Основи, 1998.

32. Савельєв Є.В. Міжнародна економіка: теорія міжнародної торгівлі і фінансів: Підручник для магістрантів з міжнародної економіки і державної служби. - Тернопіль: Економічна думка, 2001.

33. Сакс Дж.Д., Ларрен Ф.Б. Макроэкономика. Глобальный поход / Пер. с англ. Москва, 1996.

34. Сиденко В.Р. Внешнеэкономческая деятельность: проблемы системной трансформации при переходе к рынку. - Киев, 1998.

35. Соколенко С.И. Современные мировые рынки и Украина. - К.: Демос, 1995.

36. Соколенко С.И. Глобальные рынки XXI столетия: Перспективы Украины. - К.: Логос, 1998.

37. Устинов И.Н. Мировая торговля: статист. - аналит. справочник. - М.: Экономика, 2000.

38. Філіпенко А.С., Рогач О.І., Шнирков О.І. Світова економіка - К.: ЛИБІДЬ, 2001.

39. Філіпенко А.С. Економічний розвиток сучасної цивілізації: Навч. посіб. Київ, 2000.

40. Циганкова Т.М., Петрашко Л.П., Кальченко Т.В. Міжнародна торгівля: Навч. посіб. - К.: КНЕУ, 2001. - 488 с.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Теоретичні засади функціонування світового валютного ринку. Аналіз валютного ринку з питань: валютні показники, динаміка валютного курсу, обсяги обороту та проведення валютних операцій. Прогнози та очікувані тенденції у розвитку світового валютного ринку.

    курсовая работа [472,0 K], добавлен 19.06.2010

  • Дослідження світового ринку чорних металів. Аналіз зв’язків між суб’єктами міжнародного металургійного комплексу відповідно до умов і потреб світового ринку чорних металів. Проблеми розвитку сучасного ринку чорних металів в Україні та їх вирішення.

    курсовая работа [1,8 M], добавлен 16.10.2009

  • Дослідження ролі інфраструктурних інституцій світового аграрного ринку. Характеристика діяльності та співробітництва України в системі світового аграрного ринку із країнами Європейського Союзу. Перспективи розвитку українського біржового аграрного ринку.

    реферат [23,9 K], добавлен 22.11.2014

  • Спосіб чи механізм реалізації і придбання товарів і послуг, в якому приймають участь продавці і покупці. Виникнення і становлення ринку обумовлене розвитком суспільного поділу праці і товарного виробництва.

    реферат [16,2 K], добавлен 09.08.2007

  • Специфіка товарів та організації торгів на ринку золота. Попит на золото як технологічну сировину промисловості та приватну тезаврацію золотих виробів. Динаміка пропозицій і попиту світового ринку золота. Формування добичі та торгівлі золотом в Україні.

    дипломная работа [6,9 M], добавлен 06.07.2010

  • Характеристика розвитку сучасного світового ринку послуг і зовнішньої торгівлі послугами України. Динаміка чистого експорту послуг регіонів. Особливості функціонування сектору послуг в Україні після її вступу в СОТ та лібералізація українського ринку.

    реферат [43,6 K], добавлен 07.09.2009

  • Міжнародна торгівля: поняття, основні форми, закономірності розвитку. Кон'юнктура світового ринку нафти: національні та регіональні чинники. Стратегія адаптації країни до розвитку світового ринку нафти. Аналіз специфіки позицій країн-імпортерів нафти.

    курсовая работа [1,4 M], добавлен 22.11.2014

  • Теоретико-методологічні основи розвитку і функціонування світового ринку: країни-постачальники і країни-імпортери. Місце України на світовому ринку рибопродуктів. Реформування механізму державного регулювання зовнішньої торгівлі України, його перспективи.

    научная работа [367,0 K], добавлен 15.02.2011

  • Поняття, функції та структурна характеристика валютного ринку. Механізм функціонування міжнародного валютного ринку на сучасному етапі глобалізації світової економіки. Україна на світовому валютному ринку та її взаємодія з МВФ, групою Світового банку.

    курсовая работа [73,0 K], добавлен 07.03.2009

  • Тенденції розвитку світової економічної системи. Темпи зростання об’ємів міжнародного валютного ринку. Конкуренція між валютними угодами "спот" і "своп". Фактори глобальної інтеграції фінансових ринків. Обсяг світового валютного ринку за валютними парами.

    реферат [1,7 M], добавлен 03.04.2013

  • Сутність ринку технологій та його роль у світовій економіці. Економічна доцільність імпорту технології. Аналіз сучасного стану України на світовому ринку технологій, позитивні та негативні аспекти. Шляхи ефективного розвитку трансферту технологій України.

    реферат [28,4 K], добавлен 30.10.2011

  • Нафтові війни ХХ століття, періоди еволюції механізму ціноутворення на нафтовому ринку. Аналіз світового ринку нафти. Ціновий бум, загальні причини зростання цін на нафту. Рівні запасів сирої нафти і нафтопродуктів. Місце України у світовому ринку нафти.

    курсовая работа [202,9 K], добавлен 28.02.2010

  • Товарознавча характеристика кави, її виробники, експортери та імпортери. Рівень і динаміка цін, темпи інфляції. Ступінь конкуренції на ринку, його ємкість. Форми та методи торгівлі. Міжнародні організації, що регулюють ринок кави, місце України на ньому.

    контрольная работа [310,3 K], добавлен 13.07.2012

  • Сутність, поняття і цілі національної економіки. Особливості структури національної економіки України, її місце в світовому господарстві. Основні поняття світового господарства. Особливості взаємодії світового господарства і національних економік.

    курсовая работа [407,6 K], добавлен 19.12.2010

  • Особливості формування світового господарства на рубежі XIX - XX століть. Нові індустріальні країни та їх проблеми. Шляхи й перспективи інтеграції України у світову економіку. Міжнародна торгівля і валютно-фінансові відносини, ціни світового ринку.

    реферат [36,8 K], добавлен 28.06.2010

  • Еволюція західноєвропейської інтеграції та передумовами створення інтеграційних угрупувань. Причини створення та механізм функціонування ЄС. Структура Світового банку, його цілі та організаційна структура. Структура Світового банку та їх призначення.

    контрольная работа [42,5 K], добавлен 01.06.2013

  • Основні види, поняття та сутність консалингу. Алгоритм надання консалингових послуг. Приоритетні напрямки розширення ринку консалингових послуг. Перспективи розвитку ринку фінансового консалингу в країні. Аналіз світового ринку консалингових послуг.

    дипломная работа [743,1 K], добавлен 12.07.2010

  • Поняття міжнародного ринку позикових капіталів. Передумови формування та розвитку світового ринку позикового капіталу. Сучасні тенденції розвитку ринку позикових капіталів, лізингу, становлення та розвиток іпотечного ринку в країнах Латинської Америки.

    курсовая работа [93,4 K], добавлен 13.08.2008

  • Характеристика світового ринку чаю. Споживання чорного чаю. Різновиди чаю на світових ринках. Ринок чаю України. Провідні країни-виробники чаю. Генезис українського бізнесу. Збільшення споживання пакетованого і ароматизованого чаю, трав'яних зборів.

    реферат [114,9 K], добавлен 23.03.2009

  • Міжнародний технологічний обмін як сукупність економічних відносин між іноземними контрагентами з приводу використання результатів науково-технічної діяльності. Історія формування світового ринку технологій, його сучасний стан та перспективи розвитку.

    курсовая работа [36,6 K], добавлен 14.06.2009

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.