Торгово-економічне співробітництво між Фінляндією і Україною

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

фінляндія україна торговельний співробітництво

Науко-технічне співробітництво відіграє велику ролоь як у розвитку науки і техніки, так і в розвитку їх економіки в цілому. Це співробітництво здійснюється у вигляді спільних програм науково-дослідницьких і проектно-культурних робіт шляхом об'єднання науково-фінансових і матеріальних ресурсів, створення спільних науково-дослідницьких груп фахівців чи організацій.

За сучасної доби міжнародне науково-технічне співробітництво у поєднанні з національним інтелект капіталом спроможне прискорити розробку нових технологій, реалізацію проектів спорудження нових виробничих об'єктів, модернізацію діючих потужностей, що дозволить підвищити конкурентоспроможність виробничого комплексу України. Водночас, отриманий завдяки науково-технічній співпраці імпульс активізації розвитку виробництва, піднесення якісних характеристик продукції виступатиме чинником не лише нарощування експорту, але й передусім його структурному удосконаленню через збільшення в ньому частки продукції з високою наукоємністю та доданою вартістю.

За мінливих природних умов новаторство і прогрес сучасного ділового життя в Фінляндії б'ють ключем. Прикладом цього є виробництво енергії: холодна зима, довгі відстані і потреби енергоємних лісової та металообробної промисловості примусили до розробки ефективних енергетичних рішень. У результаті Фінляндія сьогодні світовий лідер з комбінованого виробництва електроенергії та тепла, яке не тільки найбільш ефективно використовує енергоємність палива, але і допомагає зменшувати об'єм парникових газів. На вищому рівні серед промислових країн знаходиться і частка у валовому споживанні енергії біопалива, отриманого з деревної основи, як, наприклад, від відходів лісозаготівель або тирси. Інфраструктура суспільства діє однаково як у тріскучий мороз, так і в літню спеку, а автома-тизація знаходиться на вищому рівні. Ведення банківських та інших справ здійснюється без проблем через інформаційні мережі. Якість повсякденного життя людей підвищується за рахунок великої кількості інновацій, що базуються на високих технологіях.

Чиста природа близька серцю фінів, що помітно і в розвитку економіки: екологічні виробничі технології, екоеффектівность і чистота - це області, в яких багато фінських підприємств, завдяки своїм інноваційним рішенням, процвітають на експортних ринках.

Країна бізнес-партнер

Загальна характеристика

Фінляндія - одна з найбільш індустріально розвинутих європейських країн, яка вважається найменш корумпованою країною світу. Економіка країни характеризується макроекономічною ста-більністю, високим рівнем конкурентноздатності, транспарентності, провадження новітніх технологій та інноваційних розробок. Член Європейського Союзу з 1 січня 1995 року.

Столиця - Гельсінкі (565,2 тис. жителів), інші найбільші міста - Еспоо (228 тис. жителів), Тампере (200 тис. жителів), Вантаа (185 тис. жителів), Турку (175,3 тис. жителів), Оулу (130 тис. жителів).

Фінляндське князівство засноване в 1581 році. Протягом кількох століть країна входила до складу Королівства Швеція, в 1809-1917 рр. була автономним Великим князівством Фінляндським у складі Російської імперії. З 1917 року Фінляндія є незалежною державою. З 1995 року - член ЄС.

Географічне розташування: Фінляндська Республіка - держава на півночі Європи. Її північна частина знаходиться за Північним полярним колом. На заході Фінляндія межує зі Швецією, на півночі - з Норвегією, на сході - з Росією. Морські кордони країни проходять Фінською затокою на півдні і Ботнічною - на заході.

Площа країни становить 337 030 кв. км. Найбільша довжина країни з півночі на південь 1160 км, максимальна ширина - 540 км. Загальна довжина берегової лінії 1070 км. Біля берегів Фінляндії знаходиться близько 180 тис. невеликих островів. Фінляндія - країна великих лісів і численних озер. Ліси складають її основне багатство, їх називають "зеленим золотом Фінляндії".

Міста: у більшості міст Фінляндії населення не перевищує 70 тис. осіб. Виняток становлять столичне місто Гельсінкі, Еспоо, Тампере, Вантаа , Турку, Оулу, Лахті, Куопіо, Порі, Ювяскюля, Котка, Лаппеенранта, Вааса і Йоенсуу . Багато міст оточені великими лісовими масивами. На півдні центральної Фінляндії міста Тампере, Лахті утворюють великий промисловий комплекс. Два найбільші міста Фінляндії - Гельсінкі і Турку - розташовані на морському узбережжі.

Рельєф: Фінляндія - пагорбно-рівнинна країна. Абсолютні висоти звичайно не перевищують 300 м. Найвища точка країни, гора Халтіа (1328м), знаходиться на крайньому північному заході, на кордоні з Норвегією. У геологічному відношенні Фінляндія розташована в межах Балтійського кристалічного щита. У льодовикову епоху вона піддавалася покривному заледенінню. Льодовики згладили пагорби і заповнили більшість улоговин своїми відкладеннями. Під вагою льоду відбулося прогинання території, а після деградації заледеніння утворилося Іолдове море, попередник сучасної Балтики. Незважаючи на підняття суходолу, багато улоговин дотепер зайняті озерами і болотами. Звідси і відбулася назва країни Суомі (суо - "болото"). Зі спадщини льодовикової епохи чітко виділяються ланцюги озів - вузьких витягнутих гряд, складених водно-льодовиковими пісками і галечниками. Вони використовувалися для прокладання доріг через заболочені низовини, що займають більшу частину країни. Гряди льодовикових відкладень (морени) перетинають численні долини і підпружують річки, сприяючи роз'єднаності стоку й утворенню безлічі порогів і водоспадів.

Фінляндія має значні запаси водної енергії.

Клімат : оскільки вся країна знаходиться на північ від 60° пн.ш., улітку дні довгі і прохолодні, а узимку короткі і холодні. Улітку на півдні Фінляндії тривалість дня складає 19 годин, а на крайній півночі сонце не заходить за обрій 73 дні, тому Фінляндію називають "країною північного сонця". Середні температури липня 17-18°С на півдні і 14-15°С на півночі. Середні температури найхолоднішого місяця, лютого, становлять 13 -14°С на півночі і від -8°С до -4°С на півдні. Близькість до моря впливає на температури. Заморозки бувають у будь-який час року навіть на півдні країни. Середня річна кількість опадів 450 мм на півночі і 700 мм на півдні.

Природні ресурси: ліс, мідь, цинк, залізна руда, срібло.

Енергетична залежність: Фінляндія традиційно імпортує газ та нафту (100%) та електроенергію (близько 10%). Електроенергія - виробництво: 77 ТВт/г (2007 р.). Електроенергія - споживання: 90 ТВт/г (2007 р.). Електроенергія - імпорт: протягом 2007 року було закуплено в Росії, Швеції та Естонії 13 ТВт/г. Нафта - імпорт: 12 млн. тонн, з них - 9 млн. тонн з Росії, 1,6 млн. тонн з Великобританії, 0,5 млн. тонн з Данії, 0,5 млн. тонн з Казахстану, 0,4 млн. тонн з Норвегії (2007 р.). Газ - імпорт: 4,3 млрд. куб. м з Росії (2007 р.).

Кількість і розміщення населення: У Фінляндії проживає 5175 тис. осіб. Густота населення становила 15,4 чол. на 1 кв.км. З середини 1960-х років зростання населення відбувалося дуже повільно через низьку народжуваність і значну еміграцію фінських робітників (переважно до Швеції).

У післявоєнні роки народжуваність безупинно скорочувалася аж до 12,2 на 1 тис. чоловік у 1973, потім ситуація дещо покращилася, і в 1990 р. цей показник збільшився до 13,1 на 1 тис. чоловік, але в 1997 народжуваність знову знизилася до 11,5.

Смертність у післявоєнний період коливалася від 9 до 10 на 1 тис. осіб. З 1970 по 1980 зростання населення в середньому становило 0,4% у рік, а в наступне десятиріччя - 0,43%, оскільки трохи зросла імміграція, а еміграція утримувалася на попередньому рівні.

Населення в основному концентрується у прибережних і південних районах Фінляндії. Найбільшою густотою населення відрізняються узбережжя Фінської затоки, південно-західне узбережжя поблизу Турку і деякі райони, розташовані безпосередньо на північ і схід від Гельсінкі - навколо Тампере, Лахті та інших міст, що мають зв'язок по каналах і ріках з узбережжям. Новітні зрушення у розміщенні населення тісно пов'язані з промисловим розвитком внутрішніх районів. Багато центральних районів і майже вся Північ залишаються малонаселеними.

Чисельність і зростання населення в 2008 і 2009 роках.

	2008	2009
Чисельність (чол.)	5 158 372	5 167 486
Зростання	0,15%	0,17%

Вікова структура населення в 1999 і 2000 рр.

	2008	2009
0 - 14 років	18%	18%
15 - 64 роки	67%	67%
Понад 65 років	15%	15%

Середня тривалість життя в 1999 і 2000 рр. ( у роках )

	2008	2009
Усього	77,32	77,41
Серед чоловіків	73,81	73,74
Серед жінок	80,98	81,2

Етнічний склад і мова

Етнічний склад: фіни - 93%, шведи - 6%, саамі - 0,11%, цигани - 0,12%, татари - 0,02%.

Дві мови - фінська і шведська - офіційно визнані державними. До моменту відділення Фінляндії від Росії мовна битва була практично виграна прихильниками фінської мови, але багато представників шведомовної меншини були в той час членами уряду та іншими державними діячами. Незалежна Фінляндія офіційно стала двомовною, а під час Другої світової війни було досягнуто згоди, що фіно- і шведомовні жителі Фінляндії належать до єдиного народу.

У 1997 тільки 5,8% населення країни вважали своєю рідною мовою шведську. Автономні острови Aland є винятком. Єдиною офіційною мовою там є шведська.

Острови Aland, з населенням приблизно 25 000 жителів, є демілітаризованою зоною з власним прапором і власним законодавством.

Шведомовна меншина у Фінляндії веде свою історію від поселенців, що прибули з християнськими місіонерами і хрестоносцями на початку середньовіччя. Вони говорять на діалекті "finlandssvenska", який дуже відрізняється від шведської мови, якою розмовляють у Швеції. Все інше населення - фіномовне, хоча місцеві діалекти мають значний вплив на мову.

Цигани, що прибули у Фінляндію наприкінці XVI століття, тривалий час зазнавали утиску національною більшістю, але в останні роки ситуація значно покращилася. На відміну від загальної ситуації в Скандинавії, цигани у Фінляндії не зберегли свою мову, а прийняли фінську як рідну. З іншого боку, вони зберегли свій національний одяг.

Походження фінів як і раніше залишається предметом для дискусій. Класична теорія стверджує, що фіни мігрували з Уралу на територію нинішньої Фінляндії близько 2000 років тому, але сучасні теорії доводять, що фінський народ став таким, яким він є зараз, у результаті численних хвиль імміграції зі сходу, півдня і заходу.

Релігія: фінська євангелічно-лютеранська церква має статус державної релігії. До неї належать майже 87% жителів країни. У 1993 прибічники інших конфесій становили 2% населення, серед них приблизно половина, включаючи багатьох саамі, - православні. Православна церква також визнана державною і одержує субсидії. У країні є невеликі громади Свідків Ієгови, Фінської вільної церкви й Адвентистів сьомого дня. 10-ти відсоткам населення важко було відповісти на запитання про свою релігійну приналежність.

Освіта: Фінська система освіти складається з трьох рівнів: І - навчання в загальноосвітній школі, ІІ - гімназіях або професійних технічних училищах, ІІІ - політехнічних інститутах або університетах. Близько 60% населення країни мають повну середню освіту (ІІ рівень), 32% - вищу освіту (ІІІ рівень). Систему вищих навчальних закладів Фінляндії формують 21 університет та 29 політехнічних інститутів. Освіта у Фінляндії безкоштовна. Грамотність: 98% населення мають середню освіту (закінчили загально-освітній навчальний заклад - 9 класів).

Грошова одиниця: євро (з 01.01.2002 р.), попередня національна валюта „фінська марка” припинила обіг з 01.03.02, але викуповуватиметься Центральним банком Фінляндії впродовж 10 років, тобто до 29.02.2012 року.

Державний устрій

Форма правління: республіка. Розподіл повноважень: законодавча влада здійснюється Едускунтою (парламентом), виконавча - президентом і Державною Радою (урядом). Державна Рада є підзвітною парламентові. Керівництво зовнішньою політикою здійснює президент у співпраці з урядом.

Процедура формування уряду відбувається під керівництвом парламенту. Президент пропонує на розгляд Едускунти кандидатуру на пост глави уряду, яка узгоджується в процесі переговорів представників парламентських фракцій. Президент призначає уряд згідно з поданням прем'єр-міністра і не може вносити зміни у це подання. Втручання президента і спікера парламенту в процес формування уряду допускається тільки в разі відсутності згоди між парламентськими фракціями.

Територіально-адміністративний поділ: Фінляндія поділяється на 6 провінцій та 431 муніципалітет. Кожну провінцію очолює губернатор, який призначається президентом і підпорядковується Міністерству внутрішніх справ. Муніципалітети поділяються на два типи: міські та сільські (комуни). Органи місцевого самоврядування обираються раз на 4 роки за пропорційною системою. Виконавчим органом муніципалітету є правління, яке обирається строком на 2 або 4 роки.

Особливий політико-адміністративний статус мають Аландські острови (площа 1,5 тис. кв. км), більшість населення яких складають шведи (25,3 тис. чол.). Аландські острови користуються достатньо широкою автономією в рамках Конституції Фінляндії при вирішенні внутрішніх справ, мають влас-ний парламент (Ландстинг - 30 депутатів) і власний прапор. В парламенті країни Аландські острови представлені одним депутатом.

Дата здобуття незалежності: 6 грудня 1917 року.

Конституція: Основний закон, який вперше отримав назву “Конститу-ція”, набрав чинності 1 березня 2000 р. (конституційне законодавство було вперше зведене до єдиного акту і попередні чотири конституційні закони втратили чинність). Нова Конституція Фінляндії звузила повноваження глави держави, зокрема, в процесі формування уряду і призначення прем'єр-міністра.

Інститут Президента: президент країни обирається строком на 6 років шляхом прямих всенародних виборів таємним голосуванням. Президент не може обиратися більше, ніж на два терміни.

Президент Фінляндської Республіки - Тар'я Кааріна Галонен (офіційно розпочала другий термін на посаді глави держави 1 березня 2006 р.).

Останні президентські вибори відбулися в січні 2006 року (наступні - січень 2012 року).

Законодавча влада: однопалатний парламент - 200 депутатів, які обираються строком на 4 роки. Вибори проводяться за принципом пропорційного представництва на основі регіональних (окружних) списків партій, блоків та виборчих об'єднань.

Останні вибори до парламенту були проведені 18 березня 2007 р. (наступні - березень 2011 року).

Результати виборів: партія „Центр” отримала 51 мандат, партія „Національна коаліція” - 50, Соціал-демократична партія - 45, Союз лівих сил - 17, партія „Зелений союз” - 15, Шведська народна партія - 9, Християнсько-демократична партія - 7, партія „Справжні фіни” - 5 місць у парламенті.

Спікер парламенту - Саулі Нііністе (партія „Національна коаліція”).

Виконавча влада: Державну Раду Фінляндії сформовано у квітні 2007 року. До складу урядової коаліції увійшли представники чотирьох партій - „Центру”, „Національної коаліції” (ПНК), „Зеленого союзу” та Шведської народної партії (ШНП). До складу уряду Фінляндії входить 20 міністрів. Партії „Центр” та ПНК мають по 8, а „Зелений союз” та ШНП - по 2 міністерських портфелі.

Глава уряду - прем'єр-міністр Матті Ванганен (партія „Центр”).

Міністр закордонних справ - Олександр Стубб.

Судова влада: здійснюється незалежними судами. Вищими судовими органами є Верховний суд та Вищий адміністративний суд.

Ключові політичні партії та їх лідери: партія „Центр” (М.Ванганен), партія „Національна коаліція” (Ю.Катайнен), Соціал-демократична партія (Е.Гейнелуома).

Політична ситуація: стабільна.

Економіка

Економіка Фінляндії базується на приватному підприємництві, але уряд контролює ряд галузей економіки і навіть монопольно володіє деякими з них. Після Другої світової війни Фінляндія була переважно аграрно-індустріальною країною, краще були розвинуті лісівництво, гірничодобувна промисловість. Упродовж перших післявоєнних десятиліть економіка була переорієнтована зі сфери виробництва на сферу послуг. Країна стала своєрідним торговельним мостом між країнами Західної Європи і СРСР. На початку 1990-х років економіка Фінляндії пережила сильну кризу, викликану розпадом Радянського Союзу і втратою великого замовника. А з середини 1990-х років почався плавний економічний підйом: Фінляндія стала працювати на ринки західних країн.

Валовий внутрішній продукт (ВВП): у 1996 р. ВВП Фінляндії становив 110,6 млрд. дол. США. Громадяни Фінляндії платять найвищі у світі податки, що в сумі сягають 48,2% ВВП. У період 1980-1989 ВВП в середньому збільшувався на 3,1% у рік (з урахуванням інфляції). Потім почалося скорочення: у 1991 ВВП зменшився на 6%, у 1992 - на 4%, у 1993 - на 3%. З 1994 по 1997 реальне зростання ВВП відповідно становило 4,5%, 5,1%, 3,6% і 6,0%. У 1998 році ВВП Фінляндії становив 123502 млн. дол. США, а в 1999році - 126130. На кінець 2001 року реальний ВВП Фінляндії у порівнян-ні з роками підйому цього показника істотно скоротився.

Організація виробництва: у Фінляндії більшість компаній і корпорацій належать приватним особам. Гідроелектростанції і залізниці - державна власність, і держава значною мірою регулює підприємницьку діяльність. Передача землі від одного власника до іншого також суворо контролюється державою. В руках кооперативів зосереджена приблизно 1/3 роздрібної торгівлі, але провідну роль у торгівлі відіграють великі приватні маркетингові компанії. Фінські фермери користуються послугами споживчих, виробничих і збутових кооперативів. Крім того, кооперативні банки надають позички на покупку землі і модернізацію ферм з метою збільшення випуску продукції. Через Фінляндський банк уряд встановлює процентні і дисконтні ставки і в такий спосіб ефективно контролює кредитні операції. У Фінляндії проводиться політика активного залучення іноземних капіталовкладень.

Сільське господарство: на сьогодні у Фінляндії переважають невеликі селянські господарства. Механізація ферм призвела до значного скорочення числа зайнятих у цій галузі, а доходи фермерів істотно зросли. Фінляндії довелося скасувати традиційні обмеження на імпорт сільськогосподарської продукції, оскільки це було обов'язковою умовою вступу в ЄС. Виробництво молочних продуктів, м'яса і яєць перевищує попит на внутрішньому ринку, і ці товари домінують в експорті сільськогосподарської продукції. Експортуються також деякі специфічні товари, наприклад, копчена оленина. В цілому на частку сільськогосподарської продукції у 1997 припадало всього 1,3% доходів від експорту.

Тваринництво, особливо розведення молочної худоби, свиней і бройлерів, - важлива спеціалізована галузь сільського господарства Фінляндії. Більша частина орної площі засівається кормовими травами, в основному травосумішшю з райграсу, тимофіївки і конюшини. Вирощують також картоплю і кормовий буряк.

Країна розташована за північними межами вирощування основних зернових культур. За винятком років з несприятливими вегетаційними умовами, Фінляндія на 85% забезпечує себе зерном (головним чином вівсом, ячменем і пшеницею). Розвиткові зернового господарства сприяло вдосконалювання методів меліорації земель, широке застосування добрив і виведення холодостійких сортів. Пшеницю й інші зернові культури нарівні з цукровим буряком вирощують на родючих глинистих рівнинах південного заходу, яблука, огірки і цибулю - на Аландських о-вах, томати - у теплицях на півдні колишньої губернії Вааса (Естерботтена).

У Фінляндії сільське і лісове господарство нерозривно пов'язані між собою. Більшість селян нарівні з орними землями володіють значними лісовими ділянками. Понад 60% лісопокритих земель належить фермерам. На початку 1990-х років приблизно 1/6 доходів фермери одержували від заготівель лісу.

Ліси Фінляндії в основному складаються із сосен, ялинок і беріз. Деревина використовується для виробництва фанери, целюлози, паперу.

Гірничодобувна промисловість: запаси корисних копалин у Фінляндії невеликі, а їх видобуток почався відносно недавно. Серед корисних копалин найбільш важливе значення має цинк, але частка Фінляндії в його світовому виробництві невелика.

Наступне місце посідає мідь, яку добувають на рудниках Оутокумпу і Пюхясалмі, потім залізна руда і ванадій. Металеві руди становлять приблизно 40% вартості продукції гірничодобувної промисловості. У Торніо ведеться видобуток хрому і нікелю.

Енергетика: Фінляндія має великий гідроенергетичний потенціал, але він використовується лише наполовину, оскільки в умовах невеликих перепадів висот освоєння цих ресурсів ускладнюється. Більше ніж половина гідроенергетичних потужностей Фінляндії зосереджена на ГЕС, побудованих на ріках Кемійокі, Оулуйокі і Віронкоскі. Майже вся важка індустрія Фінляндії базується на споживанні великої кількості електроенергії. Залізниці країни в основному електрифіковані. Фінляндія посідає друге місце у світі з видобутку торфу. Атомна енергетика почала розвиватися в 1970-х роках, коли були побудовані дві АЕС недалеко від Гельсінкі. Реактори і паливо для них були поставлені СРСР. У 1980-х роках були споруджені ще дві атомні станції, закуплені у Швеції.

Обробна промисловість: в обробній промисловості домінують "лісові" галузі, що випускають целюлозу, папір і пиломатеріали. Приблизно 2/3 продукції цих галузей йде на експорт. Обробка деревини хвойних порід зосереджена у районі Фінської затоки, куди надходить сировина з Озерного краю. Близько 30% паперової продукції становить газетний папір; крім того, випускаються картон, обгортковий папір і високоякісний папір для банкнот, акцій та інших цінних паперів. Пиломатеріали були важливим експортним товаром ще в середині ХІХ ст. На початку 1970-х років у Фінляндії діяло вдвічі менше лісопильних підприємств, ніж на початку ХХ ст., але продукція цієї галузі утримувалася на рівні 1913 (7,5 млн. куб. м на рік).

Після Другої світової війни у Фінляндії почали інтенсивно розвиватися металургія і машинобудування. Ці галузі виникли у зв'язку з необхідністю виплати СРСР репарацій у вигляді суден, верстатів, електричного кабелю й інших товарів. Великий сучасний металургійний комбінат знаходиться в Раахе, а невеликі заводи є в багатьох містах південно-західної Фінляндії. Випускаються машини й устаткування для целюлозно-паперових підприємств, сільськогосподарська техніка, танкери і криголами, кабель, трансформатори, генератори й електромотори.

Хімічна промисловість також почала розвиватися після Другої світової війни. Ця галузь виробляє синтетичні волокна і пластмаси з відходів деревообробної промисловості, фармацевтичну продукцію, добрива і косметику. Фінляндія популярна також високоякісними кустарними виробами - декоративними тканинами, меблями і скляним посудом.

Основні економічні показники Фінляндії (2008 та 2009 р.р.)

(станом на 16.06.2009 р.)

Офіційна назва	Фінляндська Республіка
	2008	2009
Територія	338 тис. кв. км.	338 тис. кв. км.
Населення	5,326 млн. осіб	5,326 млн. осіб (на 1 січня 2009)
ВВП (обсяг, місце держави у відповідному рейтингу МВФ)	266 млрд. дол. США
ВВП на душу населення (обсяг, місце держави у відповідному рейтингу МВФ)	33,9 тис. Євро (12 зі 179 країн)
Зростання ВВП	0,9%	-10,8% (березень)
Рівень інфляції	3,3%	0,0% (травень)
Рівень безробіття	6,4%	8,8% (квітень)
Зовн. торговельний обіг	187,66 млрд. дол. США	28,1 млрд. дол. США (І квартал)*

Відповідно до фінської статистики у березні 2009 року, порівнюючи з відповідним місяцем попереднього року, ВВП Фінляндії скоротився на 10,8%.

Промислове виробництво у квітні 2009 року впало на 21%.

Падіння виробництва спостерігається практично в усіх галузях промисловості. Так, воно становило у:

· металообробній та металургійній галузях - 32,4%

· лісопаперовій промисловості - 30,6%

· електронній - 16,1%

· хімічній - 16,1%.

Лише у харчовій промисловості відзначено незначне зростання виробниц-тва, яке склало 0,5%.

Починаючи з грудня 2008 року відбувається значне зменшення обсягів торгівлі. Протягом січня - квітня 2009 року порівняно з відповідним періодом попереднього року обсяги торгівлі скоротились на 15,7%, у тому числі відбулось скорочення обсягів оптової торгівлі на 17,5%, роздрібної торгівлі - на 1,6%.

Протягом І кварталу 2009 року відбулось помітне скорочення у сфері зовнішньої торгівлі. У цей період експорт склав 13,98 млрд. доларів США та зменшився порівняно з лютим 2008 року на 34,9%, а імпорт становив 14 мільярдів доларів США та скоротився на 29,5%. Вперше за останні роки торгове сальдо Фінляндії cтало негативним та склало 135,9 млн. доларів США.

Станом на 1 червня 2009 року зростання інфляції припинилось та становило 0,0% (у квітні рівень інфляції склав 0,8% ).

Рівень безробіття у Фінляндії впродовж останніх років залишається досить високим. Так, станом на 1 травня 2009 року він склав 8,8%. Порівняно з попереднім місяцем відбулось його збільшення на 0,5%.

Основними рисами товарообігу між Україною та Фінляндією є значне перевищення обсягів імпорту над експортом та, як наслідок - значний обсяг від'ємного для України сальдо, а також незначна частка послуг у загальному товарообігу (у 2008 році - 10,2%).

За даними Держкомстату України у 2008 році товарообіг товарами та послугами між Україною та Фінляндією склав 830,31 млн.дол.США, в т.ч. експорт склав 107,85 млн.дол.США (на 38% більше в порівнянні з минулим роком), імпорт - 722,46 млн.дол.США (на 29% більше в порівнянні з минулим роком).



Сальдо є негативним для України та склало - 614,61 млн.дол.США

Транспорт і зв'язок державні залізниці Фінляндії сконцентровані в південній частині країни. Їх загальна довжина - 5900 км, причому електрифіковані лише 1600 км. Хоча система автомобільних доріг була розширена, а парк приватних автомашин значно зріс у 1960-1970-х роках, інтенсивність дорожнього руху у Фінляндії все ще невелика порівняно з іншими скандинавськими країнами. Автобусне сполучення влітку здійснюється аж до крайніх північних районів. Довжина автомобільних доріг сягає 80 тис. км. Мережа судноплавних водних шляхів довжиною 6,1 тис. км, що включає канали між численними озерами, має винятково важливе значення для пасажирських і вантажних перевезень. Взимку судноплавство по каналах здійснюється за допомогою криголамів. Порти: Гельсінкі, Турку, Коккола, Котка, Ловіса, Оулу, Порі, Раума, Усикаупункі, Варкаус.

У 1998 р. у Фінляндії нараховувалося більше мобільних телефонів на душу населення (50,1 на 100 жителів), ніж у будь-якій іншій країні світу. Корпорація "Нокіа", заснована у Фінляндії, є найбільшим світовим виробником мобільних телефонів. Фінляндія лідирує також у розвитку системи Інтернет. Особливо високим рівнем використання цієї системи зв'язку відрізняються університети.

Місцеві лінії - широко розвинута мережа кабельного, радіорелейного і стільникового зв'язку, що забезпечує всі місцеві потреби.

Міжнародні лінії - 1 морський кабель, доступ до системи Інтелсат забезпечується через шведський супутник, 1 супутник Інмарсат (над Атлантикою й Індійським океаном). Цей супутник Фінляндія використовує разом зі Швецією, Норвегією, Данією та Ісландією.

Фінанси: у 1980-х роках фінансовий ринок Фінляндії зазнав значних і стрімких реформ. Була знижена роль держави, на початку 1980-х років було дозволено іноземним банкам працювати в країні, а з 1991 р. - відкривати свої філії. Банк Фінляндії "Suomen Pankki", створений у 1811 р., є Центральним банком країни і відповідає за фінансову стабільність країни.

Стратегічні підприємства: корпорація «Фортум» - провідна енерге-тична компанія у Північному та Балтійському регіонах, 75% акцій якої належать державі; компанія «Несте» - компанія, що спеціалізується на виробництві та продажу палива (контрольний пакет акцій належить державі); компанія «Кеміра Груп» - світовий лідер з виробництва та постачання хімічної продукції (контрольний пакет акцій належить державі); компанія «Фінейр» - лідер з авіаційних перевезень у Фінляндії (державі належить 56,3% акцій компанії, решта акціонерів - страхові та інші компанії, приватні особи; близько 34% акцій належать закордонних власникам); Північний інвестиційний банк - міждержавна фінансово-кредитна установа (державі належить 18,5% акцій); корпорація «Нокіа» - всесвітньо відомий фінський виробник телекомунікаційного обладнання (компанія знаходиться в іноземній власності, частка акцій держави незначна).

Інвестиції: 564 млрд. дол. США (3 кв. 2008 р.). Більшість інвестицій припадає на країни ЄС (серед них основні - Швеція, Нідерланди, Німеччина). Прямі іноземні інвестиції: 122 млрд. дол. США; основними інвесторами є Швеція, Франція, США, Великобританія, Німеччина. Зовнішній борг: близько 345 млрд. дол. США (3 кв. 2008 р.). Економічна допомога: країна-донор, 943 млн. дол. США (станом на кінець 2007 р.).

Засоби інформації, зв'язок: Свобода преси за рейтингом „Freedom House” у Фінляндії - ЗМІ вільні. Всесвітній індекс свободи преси за рейтингом “Reporters Without Borders” в 2007 році: 5 місце (разом з Бельгією та Швецією) зі 169 країн.

90% населення країни мають мобільні телефони. 64 відсотка фінських сімей мають персональні комп'ютери, 50 відсотків сімей - доступ до Інтернету (3,286 тис. чоловік).

Міжнародний рейтинг: Human Development Index 2008: 12 місце з 177 країн, Global Competitiveness Report 2008-2009: 6 місце з 134 країн, Forbes Capital Hospitality Index: 3 місце з 121 країни (2008). Fitch Ratings: рейтинги дефолту емітента (РДЕ) Фінляндії в іноземній і націо-нальній валюті: "ААА" і "ААА", відповідно. Короткостроковий рейтинг в іноземній валюті на рівні "F1+" і рейтинг максимуму для країни: "AАА". Прогноз по РДЕ в іноземній і національній валюті: "Стабільний".

Міжнародне (багатостороннє) співробітництво.

Членство в основних міжнародних організаціях: ООН та її спеціалізовані установи, ЄС, ОБСЄ, Рада Європи, СОТ, МВФ, ОЕСР, МБРР, ЄБРР, Рада міністрів Північних країн, Рада держав Балтійського моря (РДБМ), Арктична Рада. Головування в ЄС (друга половина 1999 р., друга половина 2006 року), головування в РДБМ (2002-2003 рр.). У 2007 р. Фінляндія головувала в Раді міністрів Північних країн. У 2008 р. Фінляндія головувала в ОБСЄ.

Участь у миротворчих операціях ООН: місії в Демократичній Республі-ці Конго, Судані, Ефіопії та Ліберії - всього близько 130 миротворців. Інші миротворчі операції: місія в Косово - близько 400 військовослужбовців; операція міжнародних сил в Афганістані - близько 110 миротворців. На початку січня 2008 року фінською стороною було прийнято рішення щодо направлення додатково до цієї країни ще 100 миротворців для моніторингу підготовки та проведення у другій половині 2008 року афганських президент-ських виборів. Фінські військовослужбовці входять до складу спільного шведсько-норвезько-ірландсько-естонського підрозділу Сил швидкого реагу-вання ЄС, що ніс бойове чергування у першій половині 2008 року.

Відповідно до фінської статистики у вересні 2008, порівнюючи з відповідним місяцем попереднього року, ВВП Фінляндії збільшився на 0,4%. Промислове виробництво у жовтні у порівнянні з тим же періодом поперед-нього року скоротилось на 1,2%. Зростання спостерігалось у електронній (6,3%), хімічній (2,2%) та металообробній галузях (1,8%). У той же час, падіння виробництва спостерігається практично в усіх інших галузях промис-ловості. Так, у лісопаперовій промисловості падіння становило 10,8%, у машинобудівній - 3,2%. Розвиток внутрішньої торгівлі також дещо уповіль-нився. Так, якщо у І півріччі 2008 року її зростання становило 11,1%, то у вересні воно склало 5,1%. Станом на 1 грудня 2008 року рівень інфляції дещо зменшився та склав 3,6% (у вересні він становив 4,4% ).

У сфері зовнішньої торгівлі продовжується тенденція зростання. Протягом січня - вересня експорт збільшився на 4% та становив 50,72 млрд. євро. Імпорт склав 47,77 млрд. євро та зріс на 8% , позитивне сальдо становить понад 2,94 млрд. євро.

Бізнес-структури, присутні в Україні.

Нині на українському ринку працюють близько 70 провідних фінських компаній, зокрема «Нокіа», «Коне», «М - Реал», «Раутаруукі», «Оріон», «Конекрейнс», «Валіо», «Люмене груп».

Перспективні інвестиційні проекти.

У секторі телекомунікацій продовжується співробітництво в напрямку облаштування та ефективного використання телекомунікаційних мереж формату 3G між компанією «Нокіа-Сіменс Нетворкс» та «Укртелекомом».

В галузі целюлозно-паперової промисловості очікується широке залучення відповідних фінських компаній до реалізації «Програми розвитку целюлозно-паперової промисловості України на період до 2020 ро-ку», розробленої фінськими експертами.

Військово-технічне співробітництво.

Оборонні сили (ОС) Фінляндії складаються з сухопутних військ, військово-морських сил та військово-повітряних сил. У мирний час кількість військовослужбовців ОС становить 16 500 осіб, з яких 8 900 - професійні військові, у воєнний час - приблизно 420 тис. осіб (з січня 2009 р. чисельність ОС у воєнний час буде скорочено до 350 тис. осіб). Оборонний бюджет Фінляндії на 2008 рік складає 2,4 млрд. євро або 1,4 % ВВП країни. Близько 38 % військових витрат спрямовується на придбання військової техніки.

Планування переоснащення ОС Фінляндії базується на оцінках реальних потреб системи оборони країни і знаходить своє відображення у “Основних напрямках оборонного планування” - документі, який складається Міністерством оборони Фінляндії. Розробка програм і витрат на них здійснюється у трирівневій системі: поточні - на рік, середньострокові - три роки і довгострокові - до 10 років. Кожна програма погоджується на рівні міністерств (оборони, фінансів, праці та економіки), затверджується Державною радою і надається на прийняття парламентом. Бюджетні витрати на оборону у 2008 р. складають 2,4 млрд. євро або 1,4 % ВВП країни. Приблизно 40% усіх фінських військових витрат спрямовані на придбання озброєння та військової техніки (ОВТ).

В політиці військових закупівель Фінляндії чітко простежується лінія на гармонізацію озброєння відповідно до стандартів НАТО та відмову від використання ОВТ виробництва колишнього СРСР (у 2007 р. утилізовано 350 одиниць бойової техніки - танки “Т-72”, бронемашини “БТР-60”, “БМП-1”, знятих з озброєння ОС Фінляндії). Закупівля ОВТ здійснюється на прагматичних засадах, при цьому в першу чергу враховуються можливості придбання озброєння власного виробництва.

Досить розвинений оборонно-промисловий комплекс Фінляндії, що нараховує близько 40 оборонних компаній на чолі з “Патріа” та “Фінавіатек” спеціалізується на виробництві артилерійських систем, стрілецького озброєння, боєприпасів, військових транспортних засобів, а також деяких інших видів озброєнь.

На даний час у Фінляндії реалізуються наступні військово-технічні програми: з оптимізації адміністративної системи військового управління (скорочення загальної чисельності ОС, впровадження нових інформаційних технологій тощо), підвищення готовності підрозділів швидкого реагування за рахунок придбання бойових гелікоптерів. Програма розвитку ВМС передбачає придбання десантних катерів на повітряній подушці класу “Т-2000”, мінно-трального обладнання, заміну стаціонарних берегових систем вогню на мобільні. Програма розвитку ВПС сконцентрована на підвищенні рівня надійності систем повітряного спостереження і оперативності реагування.

Співробітництво Фінляндії з іноземними державами у сфері ВТС відбувається на двосторонньому та багатосторонньому (у рамках Північного оборонного співробітництва - NORDAC та Європейської оборонної агенції - EDA) рівнях. Традиційними іноземними партнерами Фінляндії у цій сфері є країни Скандинавії та Балтії (76 % імпорту, 68 % експорту) інші країни ЄС (12 % імпорту, 10 % експорту), а також РФ, країни Близького Сходу та США.

Туристичний потенціал: високий, існують перспективи для подальшого розвитку. Фінляндія є однією з досить популярних напрямків для туризму по країнах Північної Європи. Туристичні агенції пропонують великий вибір екскурсійних літніх, зимових, новорічних та різдвяних турів, відпочинок на морі, екологічний туризм, гірськолижні курорти. Щороку Фінляндію відвідують близько 4 млн. туристів. У сфері туристичних послуг створено близько 60 тисяч робочих місць, надходження від туризму - становлять 3% ВВП країни.

Українська діаспора: українська громада у Фінляндії є молодою, періодично мігруючою, малочисельною і постала, по суті, упродовж останніх 12-15 років за рахунок пострадянської еміграції. На консульському обліку Посольства України у Фінляндії перебуває близько 1100 осіб. За орієнтовними оцінками Посольства, на території Фінляндії знаходяться орієнтовно 200 громадян України, які не легалізовані відповідним чином.

Більшість українських громадян у Фінляндії за соціальним статусом є робітниками. Надзвичайно низьким є відсоток людей з вищою освітою. До місць компактного проживання українців у Фінляндії можна умовно віднести такі міста як Гельсінкі, Тампере та Ювяскюля. Невеликі, але досить активні осередки українців мешкають також в Турку, Оулу, Сало.

У Фінляндії є дві офіційно зареєстрованих українських інституції: Товариство українців у Фінляндії (ТУуФ) та Міжнародний український культурний центр.

Головною метою та напрямками діяльності ТУуФ є об'єднання і представлення українців, які постійно мешкають у Фінляндії, збереження досягнень української культури, поширення інформації позитивного характеру про Україну. ТУуФ організовує курси, збори, свята, вистави, літературно-мистецькі вечори, підтримує вивчення української мови, історії, співпрацює з іншими відповідними об'єднаннями у світі, а також сприяє розвитку підприємницьких зв'язків між Україною та Фінляндією. Товариство має свою сторінку в Інтернеті, бере участь в організації спільних з Посольством заходів

Двосторонні відносини

Фінляндія підтримує партнерські відносини з сусідніми країнами, особливо тісно співробітничає з північноєвропейськими державами. Фінляндія не має міждержавних територіальних спорів.

Двосторонні відносини:

а) політичні (обмін візитами на високому рівні за останні 3 роки):

- офіційний візит в Україну Міністра закордонних справ Фінляндії І.Канерва (15-16 січня 2008 року);

- офіційний візит до Фінляндії Президента України В.А.Ющенка (25 - 27 жовтня 2006 року);

- робочий візит до Фінляндії Міністра закордонних справ України Б.І.Тарасюка (29-30 серпня 2006 року);

- офіційний візит в Україну Прем'єр-міністра Фінляндії М.Ванганена (05 жовтня 2005 року);

- офіційний візит в Україну Голови Парламенту Фінляндії П.Ліппонена (29 - 30 вересня 2005 року).

б) торговельно-економічні

Стан двостороннього торговельно-економічного співробітництва (Україна-Фінляндія, 2002-2008)

Торговельно-економічне співробітництво між Україною та Фінляндією протягом останніх років динамічно розвивається. За результатами 2008 року обсяги двосторонньої торгівлі товарами та послугами збільшилися у 6,7 рази у порівнянні з 2000 роком (123,8 млн.дол.США) і склали 830,3 млн. дол. США.

За результатами 2008 року Фінляндія займає 18 місце у торгівлі товарами та послугами між Україною та країнами Європи, її частка складає 1,4% у торгівлі з Європою та 0,5% - з країнами світу.

Показники двосторонньої торгівлі товарами та послугами

за даними Держкомстату України (млн.дол.США)

	2003	02/01 %	2004	03/02 %	2005	04/03 %	2006	05/04 %	2007	06/05 %	2008	07/06 %	2009	08/07 %
Товарообіг	208,77	+22	335,67	+61	299,77	-11	397,65	+33	466,76	+17	639,74	+37	830,31	+30
Експорт	37,99	-8	36,58	-4	40,66	+11	43,39	+7	66,06	+52	78,28	+19	107,85	+38
Імпорт	170,78	+32	299,09	+75	259,11	-13	354,26	+37	400,7	+13	561,46	+40	722,46	+29
Сальдо	-132,79	-	-262,51	-	-218,46	-	-310,87	-	-334,6	-	-483,18	-	-614,61	-

Історія двохсторонніх відносин

Історія дипломатичних відносин між Україною та Фінляндською Республікою бере початок в 1918 році. Фінляндія однією з перших країн визнала Україну в 1918 р. і відкрила своє дипломатичне представництво в Києві.

В числі перших на той час шести посольств зарубіжних країн в Гельсінкі була започаткована й українська дипломатична місія.

Пізніше історичні долі двох країн розійшлися: Фінляндія здобула незалежність, а Україна на довгий час увійшла до складу СРСР.

Фінляндія визнала незалежність України 30 грудня 1991 року, а 26 лютого 1992 року були відновлені дипломатичні відносини між двома країнами. З квітня 1992 року функціонує Посольство Фінляндії в Україні, а з грудня того ж року - Посольство України у Фінляндській Республіці.

Документи Державного архіву Фінляндії, пов'язані з діяльністю Посольства України у Фінляндії 1918-1922 рр.

Рішення Сенату Фінляндії про призначення Германа Гуммеруса дипломатичним представником Фінляндії при Уряді України (Гельсінкі, 26.07.1918)

Дипломатичний паспорт Германа Гуммеруса(Гельсінкі, 31.07.1918)

Дипломатична нота Німецького представництва в Гельсінкі з інформацією про пропозицію Уряду України стосовно призначення Петра Сливенка консулом України у Фінляндії (Гельсінкі,14.08.1918)

Нота МЗС України про призначення Костянтина Лоського Тимчасовим Повіреним України у Фінляндії (Київ, 08.10.1918)

Нота зі списком співробітників української дипломатичної місії в Гельсінкі (Гельсінкі, 04.02.1919)

Дипломатична нота Міністерства закордонних справ України про призначення Петра Сливенка Консулом першого ступеня в Гельсінкі (Київ)

Дипломатична нота Міністерства закордонних справ України про призначення Миколи Залізняка Тимчасовим Повіреним України у Фінляндії у зв'язку із завершенням місії Костянтином Лоським (Київ, 31.07.1919)

Список дипломатичного корпусу, акредитованого в Гельсінкі (Гельсінкі, жовтень 1919)

Дипломатична нота Посольства України, в якій повідомляється про виїзд М.Залізняка та призначення відповідальним за ведення справ у Місії П.Сливенка(Гельсінкі, 24.08.1920)

Дипломатична нота Міністерства закордонних справ України з пропозицією дати згоду на призначення Михайлова наступником М.Зализняка на посаді Тимчасового Повіреного українського дипломатичного представництва в Гельсінкі (Тарнів,Польща, 25.08.1920)

Дипломатична нота Міністерства закордонних справ України з проханням дати згоду на призначення Тимчасового Повіреного України в Латвії Володимира Кедровського Тимчасовим Повіреним України у Фінляндії (за сумісництвом) (Тарнів, Польща, 16.12.1920)

Дипломатична нота Міністерства закордонних справ Фінляндії до Міністерства закордонних справ України з інформацією про згоду на призначення В.Кедровського Тимчасовим повіреним України у Фінляндії (за сумісництвом) (Гельсінкі, 05.02.1921)

Дипломатична нота до Міністерства закордонних справ Фінляндії про припинення Петром Сливенком діяльності на посаді Секретаря та Консула України у Фінляндії (Гельсінкі, 14.06.1922)

Торговельно-економічне співробітництво

Двостороння торгівля.

Торговельно-економічні відносини між Україною та Фінляндією мають позитивну динаміку та характеризуються значним потенціалом. Фінляндія є значним та перспективним торговельним партнером України беручи до уваги значний рівень конкурентноздатності, транспарентності економіки країни та високий рівень впровадження новітніх технологій. 2008 рік характеризувався позитивною тенденцією збільшення експорту та імпорту товарів та послуг. За даними Держкомстату України, загальний товарообіг за січень - листопад 2008 року склав 699,91 млн. дол.. США та зріс, порівняно з відповідним періодом попереднього року, на 31,4%, обсяги експорту української продукції до Фінляндії за цей період збільшились на 28,7% та склали 51,81 млн. дол.. США, а імпорту фінських виробів до України зросли на 38,8 % та становили 648,10 млн. дол. США.

Відбуваються певні зміни у структурі товарного наповнення в сторону зменшення частки сировини в загальному обсязі українського експорту до Фінляндії з деяким збільшенням технологічної продукції.

Показники двосторонньої торгівлі товарами за даними Держкомстату України (млн.дол.США)

	2005	04/03 %	2006	05/04%	2007	06/05%	2008	07/06 %	2009 (на 01.12)
Товаро Обіг	286,5	-11	380,0	+33	436,8	+15	591,0	+35	699,91
Експорт	30,8	+14	28,7	-7	45,1	+57	46,4	+3,1	51,81
Імпорт	255,7	-13	351,3	+28	391,7	+12	544,6	+39	648,10
Сальдо	-224,9	-	-322,6	-	-346,6	-	-498,2	_	-596,29

Основними українськими експортними товарами до Фінляндії упродовж 11 місяців 2008 року були чорні метали (35,37 млн. дол. США або 46,1 % від загального обсягу експорту), продукція машинобудування (12,7 млн. дол. США або 16,6 %), у тому числі силові установки та енергетичне устаткування (5,37 млн. дол. США або 7%), одяг та додаткові речі для одягу (4,99 млн. дол. США або 6,5 %), продукти харчування (5,08 млн. дол. США або 6,6 %), органічні хімічні сполуки (1,95 млн. дол. США або 2,5 %).

Основними позиціями фінського імпорту в Україну у цей період були: телекомунікаційна та звукозаписувальна апаратура (264,8 млн. дол. США або 31,4 % від загального обсягу імпорту), папір та картонна продукція (214,7 млн. дол. США або 25,5 %), продукція машинобудування (141,5 млн. дол. США або 19 %), продукція хімічної промисловості (43,97 млн. дол. США або 5,2 %), фармацевтична продукція (28,42 млн. дол. США або 3,4 %).

Хоча частка України у зовнішній торгівлі Фінляндії склала трохи більше 0,5%, український ринок стає дедалі привабливішим для фінських товаровиробників. Так, у фінському експорті на Україну припадає 1%, що перевищує обсяги поставок фінських товарів до окремих країн ЄС, зокрема, до Австрії, Латвії та Литви (по 0,6%), Греції, Чехії, Угорщини та Португалії (по 0,5%), Ірландії (по 0,4%) Словенії та Словаччини (по 0,2%).

Послуги у 2007 році склали лише 7,5% загального обсягу двосторонньої торгівлі.

За даними Держкомстату України у 2007 році у порівнянні з 2006 роком товарообіг послугами між Україною та Фінляндією зріс на 62% та склав 48,88 млн. дол. США. При цьому обсяги експорту збільшилися на 52% та склали 31,90 млн. дол. США, а обсяги імпорту зросли на 88% та склали 16,98 млн. дол. США. Сальдо для України за цей період позитивне та складає +14,92 млн. дол. США.

У експорті українських послуг до Фінляндії переважають:

- транспортні послуги - 30,7%;

- різні ділові, професійні та технічні послуги - 44,9%;

- послуги зв'язку - 8,8%.

У імпорті фінляндських послуг в Україну переважають:

- послуги зв'язку - 12,1%;

- подорожі - 18,9%;

- будівельні послуги - 0,6%.

Двостороннє інвестиційне співробітництво.

За даними Держкомстату України починаючи з 2005 року обсяги прямих фінських інвестицій в економіку України зросли майже в 3 рази, і станом на 01.07. 2008 р. становили 21,4 млн. дол. США (протягом 6 місяців 2008 року в Україну надійшло близько 4 млн. дол.. США). В той же час, вони склали менше 0,01% від суми усіх закордонних інвестицій в економіку України.

Динаміка надходжень прямих інвестицій з Фінляндії в економіку України (за даними Держкомстату України).

Станом на 01.01. відповідного року	1998	1999	2000	2001	2002	2003	2006	2007	2008	2009
обсяги інвестицій (млн.дол.США)	6,01	8,5	9,2	8,5	8,7	8,7	6,4	7,75	9,24	21,4

Серед 123 країн-інвесторів за обсягами прямих інвестицій в Україну Фінляндія займає 56 місце. Прямі інвестиції з Фінляндії на 1 липня 2008 року одержали 53 підприємства України. Понад 70% фінських інвестицій спрямовано в українську промисловість та фінансову діяльність, 19% - у оптову та роздрібну торгівлю.

Всього на українському ринку активно працюють понад 70 провідних фінських компаній у телекомунікаційній, целюлозно-паперовій, машинобудівній, хімічній, будівельній та косметичній сферах, зокрема такі компанії як „Нокіа”, „ЮПМ-Кюймене”, „Коне”, „М-Реал”, „Раутаруукі”, „Оріон”, „Кеміра Груп”, „Конекрейнс”, „Валіо”, „Люмене Груп” та „Хонка Ракенне”.

Українських інвестицій в економіку Фінляндіє немає.

Поглибленню торговельно-економічних зв'язків між Україною та Фінляндією сприяло V засідання Міжурядової українсько-фінляндської Комісії з питань торгівлі та економічного розвитку, яке відбулось у Гельсінкі 11 та 12 квітня 2007 року. На засіданні обговорювались загальні питання щодо стану економічного розвитку обох країн, відносини Україна - ЄС, питання двосторонніх економічних та торговельних відносин. Зокрема, було детально розглянуто ситуацію у двосторонній торгівлі між Україною та Фінляндією, визначено деякі перешкоди, що стримують її зростання, обговорено питання розвитку співробітництва у конкретних галузях економіки.

Досягнутий рівень двостороннього торговельно-економічного співробітництва дає можливість розпочати перехід до нового, якісно вищого рівня економічної співпраці, який полягав би у зміщенні акцентів з простого товарообігу до спільних коопераційно-виробничих та інвестиційних проектів, кредитування і страхування бізнес ризиків, активізації залучення фінського капіталу до інвестиційної діяльності в Україні.

Політичне співробітництво

Політичне співробітництво між двома країнами базується на принципах взаєморозуміння, довіри та взаємодії у міжнародних інституціях.

Впродовж 1992 - 2007 рр. українсько-фінський політичний діалог підтримувався на рівні глав держав, спікерів парламентів та міністрів закордонних справ.

Перша зустріч президентів двох держав відбулася у лютому 1992 р. у ході візиту Президента України Л.М. Кравчука до Фінляндії. Під час візиту від імені України було підписано Гельсінський заключний акт.

У травні 1992 року Україну з офіційним візитом відвідав Президент Фінляндії М.Койвісто. Наступна зустріч президентів України та Фінляндії відбулася у березні 1995 р. у Копенгагені під час Всесвітньої зустрічі з питань соціального розвитку.

У лютому 1996 р. відбувся офіційний візит до Фінляндії Президента України Л.Д.Кучми. У 1997 р. відбулися дві робочі зустрічі Президента України Л.Д.Кучми з Президентом Фінляндії М.Ахтісаарі.

...