Діяльність України в Організації Чорноморського економічного співробітництва

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Актуальність теми дослідження. Ключовою тенденцією міжнародних відносин сучасності стала подальша їхня інституціоналізація, пов'язана із становленням та формуванням інтеграційних об'єднань, які складають основу постбіполярної системи міждержавної економічної інтеграції. На сьогодні система світової економічної інтеграції охоплює глобальний, інтеррегіональний, регіональний та субрегіональний рівні.

Складовою частиною цієї системи є Організація Чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС).

Вона утворена шляхом договірного оформлення в міжнародну економічну організацію консультаційного форуму, яким було Чорноморське економічне співробітництво, засноване 25 червня 1992 року 11 державами Чорноморського регіону, що підписали Босфорську заяву та Стамбульську декларацію.

Пріоритетними напрямами діяльності ОЧЕС є формування сприятливих умов для співпраці в сферах торгівлі, транспорту, енергетики, зв'язку, науки, туризму та екології тощо.

Україна стала однією з держав-засновниць цієї Організації та постійно виступає ініціатором і провідним учасником регіональних та інтеррегіональних проектів, що реалізуються в рамках ОЧЕС.

Україна розглядає співробітництво в рамках ОЧЕС як складову процесу загальноєвропейської економічної інтеграції та має намір сприяти тісній взаємодії ОЧЕС із Євросоюзом та іншими регіональними структурами.

Проте при реалізації власних регіональних ініціатив Україна зіштовхується з труднощами, які виникають через відсутність скоординованих дій не лише серед учасників об'єднань, але і через різні погляди щодо інституціоналізації регіональних структур та проблеми фінансування регіональних проектів безпекового спрямування - саме ці проблемні питання обумовлюють постійну зацікавленість наукової та експертної спільноти до проблематики ОЧЕС, а також пояснюють надзвичайну актуальність відповідних тематичних досліджень, більшість з яких фрагментовано розглядають особливості участі України в інтеграційних проектах Чорноморського регіону, зокрема ОЧЕС.

1. Участь України в діяльності ОЧЕС

1.1 Головування України в ОЧЕС (листопад 2007 - квітень 2008): здобутки та втрати

Для України активна участь в ОЧЕС є досить важливою як з точки зору посилення її геополітичної позиції та ролі регіонального лідера, так і з точки зору збільшення ефективності її співпраці з іншими країнами у різних сферах - економічній, гуманітарній, екологічній тощо. А розширення взаємодії України з країнами ОЧЕС у сфері економіки, політики та безпеки можливе лише на основі виваженої, вмотивованої і послідовної зовнішньої політики, спрямованої на розвиток та зміцнення її позицій в регіоні. Тому головування України в Організації ЧЕС було досить важливим і практично необхідним для нашої держави з точки зору зміцнення її позиції на міжнародній арені, а також для наближення її до лідерства в даній організації.

Україна головувала в ОЧЕС з листопада 2007 року по квітень 2008 року. На той час експертами передбачалося, що реалізація нею певних ініціатив під час головування відкриває такі можливості, що не лише зміцнить роль ОЧЕС у міжнародному середовищі, але і посилить вплив України в цій організації.

Пріоритети України під час її головування в Організації Чорноморського економічного співробітництва окреслив на ювілейному саміті ОЧЕС у Стамбулі 25 червня 2007 р. Президент України В. Ющенко. Вони полягали у наступному: зосередити основну увагу на втіленні масштабних проектів і програм, пов'язаних із розвитком шляхів сполучення і створенням міжнародних транспортних коридорів, зокрема подальшої реалізації ідеї спорудження кільцевої швидкісної автомобільної дороги, навколо Чорного моря; активізувати участь ОЧЕС у реалізації спільних економічних та енергетичних проектів, розробити засади спільної енергетичної політики; визначити можливості створення спільного простору видобутку і транзиту енергоносіїв та Чорноморської зони вільної торгівлі, заснованої на правилах та нормах СОТ.

У цьому контексті слід відзначити, що для України і на сьогодні є досить важливою участь у регіональних проектах, особливо у транспортних. З цією метою Україна виступала з низкою пропозицій щодо розширення співробітництва між ОЧЕС та ЄС, між ОЧЕС та ЦЄІ тощо. Україні слід активно долучатися до реалізації транспортних та енергетичних проектів в регіоні, оскільки це дозволить розширити ринки збуту продукції та диверсифікувати постачання енергоносіїв.

Певні можливості для цього відкриває прийнята на початку 2005 р. Декларація про об'єднання інфраструктури Чорноморської транспортної мережі з транс'європейською з метою створення єдиного простору перевезень і забезпечення безпеки в транспортній сфері. При реалізації Україною власних економічних проектів (зокрема “Придунайського енерготранспортного мосту”), важливим є налагодження взаємодії з Чорноморським енергетичним центром у м. Софія, який розробляє проекти маршрутів транспортування нафти й газу. Його діяльність спрямована на забезпечення раціонального використання країнам Чорноморського регіону надлишкових генеруючих енергопотужностей та постачання енергії іншим державам, які мають необхідність в такого роду ресурсах.

У сфері політики та безпеки ключовим пріоритетом під час головування в 2007 р. для України в рамках ОЧЕС було вжиття необхідних заходів щодо подальшого зміцнення безпеки в регіоні та вироблення спільної позиції ОЧЕС щодо проблем екологічної безпеки.

У цьому контексті слід згадати, що саме Україні належала ініціатива включити в компетенцію ОЧЕС проблеми регіональної безпеки, що передбачає поступову демілітаризацію басейну Чорного моря і запобігання регіональним конфліктам та, на цій основі, зміцнення безпеки і співробітництва в регіоні. Офіційна позиція України полягає в тому, що саме розробка та реалізація заходів зміцнення довіри та безпеки у військово-морській галузі сприятиме підвищенню безпеки як причорноморських держав, так і країн Південно-Східної Європи та європейського континенту загалом. Ця ініціатива України співпадала з пропозиціями деяких інших чорноморських держав, зокрема Туреччини, про посилення довіри серед країн басейну Чорного моря, особливо з огляду на перспективу проходження тут нових транспортних та енергетичних коридорів, в тому числі для транспортування на світовий ринок каспійської нафти.

Концепція створення інтернаціонального оперативного з'єднання військово-морських сил у Чорному морі (БЛЕКСІФОР) є, по суті, однією з форм втілення системи колективної безпеки. Цій же меті відповідає також ініціатива України з трансчорноморського співробітництва (2003 р.). Це співробітництво включає в себе боротьбу з організованою злочинністю, іншими новими викликами і загрозами, і є важливою складовою майбутньої трансчорноморської взаємодії.

Пропозиція України щодо створення Координаційної ради екологічної безпеки, а також розробки механізму контролю за забрудненням екосистеми теж сприяла зміцненню системи безпеки (а саме, екологічної) в регіоні. Ініціатива нашої країни виходила з того, що у зв'язку зі зростанням обсягів розвідування і розробки родовищ нафти і газу безпосередньо в Чорному морі, збільшується загроза екології зазначеного моря, його кліматичним і біопродуктивним, курортно-рекреаційним ресурсам.

Важливо опорою в роботі можуть стати рекомендації 46/2000 “"Про правову основу боротьби з корупцією”, які були відпрацьовані на базі доповіді представника України. Серед ключових позицій доцільно визначити такі: приділяти головну увагу викоріненню мотивів корупції; продовжувати розробляти та вдосконалювати національну законодавчу базу у сфері боротьби з корупцією; розробляти у разі необхідності кодекси поведінки для державних службовців в рамках існуючих правових норм.

У сфері гуманітарного співробітництва пріоритетом для України в ОЧЕС було проголошено вжити усі можливі заходи з метою сприяння розвитку ініціатив в рамках ОЧЕС, спрямованих на забезпечення міжнаціонального та міжкультурного діалогу в Чорноморському регіоні.

Реалізація цього напряму спрямована на створення нового виміру для регіональної співпраці, де органічно поєднуються різноманітні культури та релігії. В той час, коли світова громадськість говорить про “війну цивілізацій”, Чорноморський регіон демонструє можливість не лише мирного співіснування, але й продуктивної співпраці та розвитку.

Але попри ці райдужні перспективи далеко не всі завдання були виконані, а цілі досягнуті. Можна знайти чимало прорахунків, яких допустилася Україна під час свого головування.

Так, наприклад, для України велике значення мають широкомасштабні комунікаційні проекти в рамках ОЧЕС з будівництва кільцевої автомагістралі навколо Чорного моря і системи магістральних трубопроводів для транзиту нафти і газу з Центральної Азії, Закавказзя, Близького і Середнього Сходу до Європи. Але попри всі розмови та обговорення важливості, значущості та нагальної необхідності реалізації цих проектів, жодного кроку до здійснення їх не було зроблено; всі проекти залишилися на стадії теоретичних розрахунків. Хоча абсолютно впевнено можна заявити про те, що завдяки ОЧЕС країни ЄС можуть отримати потужну систему нафто- та газопроводів зі значною пропускною здатністю із держав Перської затоки, що зменшило б середню вартість енергоресурсів для них через появу прямого сполучення. Крім того зменшилась би залежність ЄС від імпорту енергоресурсів із Росії. У свою чергу, Україна також могла б скористатись ситуацією, впроваджуючи у активну експлуатацію нафтопровід Одеса-Броди та отримуючи більші прибутки від транзиту за ринковими цінами.

На жаль, розуміючи все це, українські представники в ОЧЕС так і не змогли досягти будь-яких позитивних результатів у напрямку забезпечення власне українських інтересів. Попри всі досягнення все ще залишається досить багато недопрацювань, які негативно відображаються на загальній картині співпраці України та ОЧЕС.

1.2 Головування України в ОЧЕС (січень 2013 - червень 2013): ключові досягнення

чорноморський співтовариство ефективність

Особливу увагу Україна під час наступного головування з 1 січня по 30 червня 2013 року приділяла посиленню фінансової спрямованості Організації шляхом використання ресурсів ЧБТР (Чорноморського банку торгівлі і розвитку), відкриттю філій банку в країнах-членах ОЧЕС, створенню лізингових компаній, налагодженню співпраці між банківськими інститутами в Чорноморському регіоні і залученню приватного капіталу для реалізації регіональних проектів і програм.

Також було приділено значну увагу жевріючим конфліктам в регіоні, які перешкоджають повномасштабній співпраці і потребують швидкого мирного врегулювання на основі норм і принципів міжнародного права. З цією метою було проведено міжнародну конференцію, присвячену врегулюванню конфліктів в контексті зміцнення безпеки та стабільності Чорноморського регіону.

Головування в організації перейшло від України до Вірменії. Україна ж була призначена країною-координатором Робочої групи з туризму та Робочої групи з торгівлі та економічному розвитку, а також знову отримала повноваження країни-координатора Робочої групи з транспорту на дворічний період.

Церемонія передачі головування відбулась після завершення 28-го засідання Ради міністрів закордонних справ країн-членів ОЧЕС в Одесі. На думку міністра закордонних справ України Л. Кожари, «головування України було успішним і було досягнуто конкретні результати. Зокрема відбулися дуже важливі зустрічі на рівні міністрів профільних відомств, зустрічі робочих груп з транспорту (28-29 травня в Одесі). Також Україна зробила значний внесок у діяльність всієї організації. Я думаю, що наші пропозиції з подальшого розвитку в межах країн-членів ОЧЕС зі співробітництва в туризмі, торгово-економічному співробітництві також отримають своє відображення в подальшій діяльності організації».

Представники інших країн-учасниць ОЧЕС також позитивно оцінили внесок України за період головування в організації. Зокрема, заступник міністра закордонних справ Росії Василь Небензя зазначив, що «Україна під час свого головування успішно впоралася зі своїм завданням, зокрема, було кілька дуже важливих ініціатив (зустріч міністрів економіки й транспорту та ін.), до того ж ціла низка великих інфраструктурних проектів буде тривати. Є проект кільцевої дороги, вантажопасажирського мультимодального поромного сполучення тощо».

Щодо рекомендацій із проведення та втілення своїх стратегій, Україні слід покладатися вже на отриманий досвід головування в ОЧЕС, на досвід країн зі схожою політичною та економічною ситуацією, а також доцільно розробити чітку програму дій, спираючись на проведенні заходів країн-попередників.

Нашій державі також слід продовжити співпрацю у напрямку включення в компетенцію ОЧЕС проблеми регіональної безпеки, що передбачає поступову демілітаризацію басейну Чорного моря і запобігання регіональним конфліктам та, на цій основі, зміцнення безпеки і співробітництва в регіоні. Офіційна позиція України полягає в тому, що саме розробка та реалізація заходів зміцнення довіри та безпеки у військово-морській галузі сприятиме підвищенню безпеки як причорноморських держав, так і країн Південно-Східної Європи та європейського континенту загалом. В цьому напрямку Україну підтримує Туреччина.

Важливо зауважити, що наступні країни, що головують після України, продовжують українську лінію на збільшення ефективності реалізації регіональних проектів в рамках організації у сферах техногенної та екологічної безпеки. Наразі тривають обговорення питання оповіщення населення про небезпеку різного роду надзвичайних ситуацій або природних катаклізмів - про землетруси, цунамі, техногенні катастрофи. Незабаром заплановано провести зустріч із експертами з Японії для обміну досвідом із взаємодії між місцевою й центральною адміністраціями й захисту навколишнього середовища.

Оскільки у регіоні існують глибокі протиріччя та проблеми, у перспективі нову систему економічних взаємодій чекають значні труднощі. Окремі країни регіону та угруповання немов дивляться у різні боки від центру тяжіння регіону. Але утворення ОЧЕС свідчить про нову модель регіональної кооперації, що охоплює як країни пострадянського простору, так і держави, які вже входять до системи світової економіки. Досвід розбудови нової системи кооперації, безумовно, є корисним для формування регіональних систем такого самого ґатунку в інших частинах світу.

Незважаючи на проблеми, які значно уповільнюють процес інтеграції в Чорноморському регіоні, співробітництво як на двосторонній, так і на багатосторонній основі продовжує розвиватися. Формування ОЧЕС має закономірності, які відрізняють її від інтеграційних процесів у європейській спільноті. ОЧЕС не ставить за мету створення відповідних структур військового і політичного типу. Йдеться лише про сприятливий клімат підприємництва та формування системи вільної торгівлі в регіоні. Але і в такому вигляді ця організація сприяє розбудові системи європейської безпеки та створює неабиякі можливості для економічного розвитку в Чорноморському і Балканському регіонах. У результаті розвитку ОЧЕС можуть бути закладені підвалини трансрегіональної стабільності, яка охоплювала б не тільки Чорноморський регіон, але й інші регіони Європи, Середземномор'я, Азії.

Виходячи з цього, стосунки з країнами Чорноморського регіону в рамках ОЧЕС є важливим політичним прецедентом у розбудові регіональної системи безпеки та співробітництва.

2. Шляхи підвищення ефективності реалізації ключових напрямків діяльності ОЧЕС

На підставі проведеного ґрунтовного аналізу особливостей розвитку співробітництва в рамках ОЧЕС з акцентуацією на безпекових питаннях взаємодії, ґрунтуючись на рекомендаціях провідних експертів з чорноморської проблематики, можна визначити такі завдання для учасниць об'єднання з метою підвищення ефективності реалізації ключових напрямків діяльності ОЧЕС:

беручи до уваги зацікавленість ОДЕР-ГУАМ у співпраці з ОЧЕС у сфері забезпечення безпеки функціонування трубопроводів, доцільно розробити спільну стратегію ОЧЕС та ОДЕР-ГУАМ щодо боротьби з викликами та загрозами у розширеному Чорноморському регіоні, а також одночасно з цим підготувати пропозиції щодо подальшого інституційного реформування ОЧЕС та підвищення ефективності роботи ОДЕР-ГУАМ;

налагодити систему обміну інформацією та документацією між ОЧЕС та інституціями ОБСЄ та іншими міжнародними організаціями з метою поділу повноважень у сфері забезпечення безпеки та стабільності в регіоні;

сприяти розвиткові взаємодії між дослідницькими центрами з питань регіональної безпеки в країнах - учасницях ОЧЕС та забезпеченню реалізації спільних проектів у Чорноморському регіоні у співпраці з подібними інституціями в Європі;

поглибити діалог між країнами-учасницями ОЧЕС та ЄС у рамках Бакинського процесу (2004 р.) з питань транспорту та комунікацій з метою належного забезпечення безпеки функціонування транспортних коридорів; перевірити стан реалізації транспортних проектів у рамках програми, які фінансуються ЄС, “Контроль за транспортуванням небезпечних товарів через коридор TRACECA”;

перевірити стан реалізації проектів у рамках таких програм, які фінансуються ЄС: Інвестування нафто- та газопроводів Фондом забезпечення технічного сприяння за рахунок коштів міжнародних фінансових інституцій; Гармонізація стандартів щодо газу та нафти ЄС та практик, що існують у Східній Європі та на Кавказі, Забезпечення безпеки функціонування газопроводів у Східній Європі та на Кавказі, Фонд підтримки інвестування проектів, спрямованих на ефективне використання енергії та сталий розвиток;

враховуючи потребу у подальшому інституційному реформуванні ОЧЕС, доцільно в рамках роботи робочих груп Постійного міжнародного секретаріату Організації виробити спільні підходи щодо поліпшення внутрішньополітичної та соціально-економічної ситуації в країнах-учасницях ОЧЕС;

з метою підвищення ефективності роботи Ради міністрів закордонних справ країн-учасниць ОЧЕС запровадити в рамках її засідань обговорення проектів після їх апробації на експертному рівні, що дасть змогу ґрунтовніше підійти до реалізації конкретних проектів у сферах політики, безпеки та економіки;

поглибити парламентську взаємодію в рамках роботи ПА ЧЕС з питань забезпечення безпеки транспортно-енергетичних комунікацій з метою вироблення цілеспрямованої програми забезпечення безпеки стратегічних транспортних та енергетичних шляхів (серед ключових напрямів діяльності така програма може передбачати впровадження моделі моніторингу за станом безпеки комунікацій, формування особливих мобільних підрозділів з функціями їх захисту і попередження терористичних актів тощо);

створити режим вільного руху товарів, послуг, капіталів, що стимулювало б економічні контакти, розширило б межі виробничої кооперації та спільних інвестицій у сфері взаємних інтересів;

сформувати інфраструктури бізнесу - мережі банків і ділових центрів для фінансування й інформаційної підтримки як державних інвестицій, так і приватного бізнесу в інфраструктурних проектах, зокрема, Чорноморському комерційно-інвестиційному банку ЧЕС;

спорудити спільними зусиллями об'єкти інфраструктури, розширити співробітництво на транспорті - модернізувати та створити нові транспортні комунікації, перейти на сучасні транспортно-перевантажувальні й складські технології;

організувати та розвинути паромне сполучення між Іллічівськом і одним з портів Туреччини, створити транспортно-експедиторські фірми для обслуговування ЧЕС, забезпечити координацію у завантаженні судноремонтних заводів регіону;

розвивати транспортно-експедиторське співробітництво на автотранспорті, створити необхідну інфраструктуру; розширити залізничне та повітряне сполучення між країнами ЧЕС;

комплексно використовувати й охороняти біологічні, мінеральні та водні ресурси Чорного моря;

налагодити співробітництво у розвитку паливно-сировинної бази регіону, раціонально використовувати енергію, спільно фінансувати енергетичні об'єкти, розбудовувати газо- і нафтопроводи, модернізувати нафтопереробні підприємства, спорудити термінали на березі Чорного моря для приймання нафти і зрідженого газу, увести в дію нові й реконструювати діючі вугільні підприємства, запровадити нове покоління гірничих машин, використовувати нетрадиційні джерела енергії.

технічно переозброїти металургійні підприємства, впровадити нові потужності, розробити нове покоління машин безперервного розливання сталі, модернізувати прокатне устаткування;

розвинути агропромисловий комплекс, налагодити виробництво техніки для фермерських господарств, для переробки шкірсировини тощо;

провести конверсію оборонної промисловості, перевести її на масове виробництво високоякісних конкурентоспроможних товарів на базі розукрупнення, демонополізації й приватизації підприємств;

розвинути сучасну систему телекомунікацій, забезпечити надійний телефонний зв'язок між країнами Чорномор'я, розбудувати волоконно-оптичну лінію зв'язку між Туреччиною, Болгарією, Румунією й Україною;

провести кооперацію у розвитку уніфікованої митної системи країн регіону, створити повноцінну систему багатосторонніх розрахунків і у подальшому організувати Чорноморський платіжний союз;

підтримувати співробітництво країн Причорномор'я у процесах приватизації, підприємництва, зміцнення малого і середнього бізнесу;

інтенсифікувати обмін інноваційними технологіями в рамках ОЧЕС.

Здійснення запропонованих заходів безумовно сприятиме розвитку співробітництва у Чорноморському регіоні та конструюванню міцної системи регіональної безпеки та співробітництва.

Беручи до уваги сформовані на сьогодні пріоритети ОЧЕС та актуальні тенденції розвитку регіонального економічного співробітництва, центральними органам виконавчої влади, за сприянням регіональних облдержадміністрацій, представників бізнесу, в тому числі малих та середніх підприємств, неурядових організацій має бути забезпечено:

зміцнення договірної бази співробітництва через ініціювання нових багатосторонніх документів у галузі торгівлі;

продовження роботи з виявлення та зняття перешкод у взаємній торгівлі;

гармонізацію митних та торговельних режимів на основі вимог СОТ з метою поновлення діяльності по створенню у перспективі регіональної зони вільної торгівлі;

активізацію виставково-ярмаркової діяльності, як надійного інструменту представлення вітчизняного товаровиробника, для просування конкурентоспроможної продукції та послуг на ринки ОЧЕС,

залучення інвестицій і кредитів, підвищення міжнародного іміджу держави,

сприяння збільшенню показників експортно-імпортної динаміки у просторі ОЧЕС,

подолання наслідків світової фінансової кризи (2010) спільними зусиллями країн простору ОЧЕС,

розробка ініціатив в рамках ОЧЕС щодо розв'язання економічних проблем зміни клімату та впровадження їх на глобальному рівні.

Для України важливо здійснити комплексну концептуальну оцінку своїх економічних інтересів у Чорноморському регіоні, визначити прийнятий рівень інтеграції у структурі цієї Організації, виходячи із інтеграційної сумісності, окреслити практичні шляхи досягнення очікуваних результатів та можливі наслідки. Активна позиція України в ОЧЕС, посилення її участі в реалізації регіональних та інтеррегіональних проектів сприятиме нарощуванню потенціалу її регіонального лідерства. Хоча в умовах анексії Криму Російською Федерацією, українсько-російського протистояння на південному сході України, говорити про можливості регіонального лідерства нашої країни у Чорномор'ї, на мою думку, поки що безпідставно.

На думку Кононенка А., «на сьогодні ОЧЕС - це організація, яка потенційно має всі інструменти і ресурси для того, щоб суттєво впливати на ті процеси, що відбуваються у Чорноморському регіоні. При тому не лише на суто економічні, адже за останні роки ми маємо появу нових напрямів її діяльності, таких як використовування засобів м'якої безпеки (запобігання тероризму, боротьба з нелегальною міграцією, наркобізнесом, торгівлею людьми), маємо поширення мандату ОЧЕС на широкий спектр гуманітарних питань. Отже вплив ОЧЕС може бути комплексним»

Висновки

Україна як потенційний лідер регіону у взаємодії з рештою держав Чорномор'я має ініціювати створення нової моделі регіональної безпеки у Чорноморській зоні, яка засновувалася б на багатовекторній системі співробітництва, що гарантувала б стабільність розвитку та захист від загроз як для регіону загалом, так і для кожної країни регіону зокрема. У створенні дієвої системи міжнародної безпеки і співробітництва у Чорноморській зоні для України актуальним завданням є вироблення концептуально обґрунтованої регіональної політики на основі її геополітичних інтересів, успішна реалізація якої сприятиме підвищенню міжнародного іміджу країни, зміцнить її статус як морської європейської держави. Водночас регіональне співробітництво також означає залучення України до конкретних економічних проектів, що відповідає економічному вектору зовнішньої політики України, зокрема, в рамках ОЧЕС.

Список використаних джерел та літератури

1. Стратегічні інтереси України в країнах Чорноморського регіону та проблеми національної безпеки: Монографія/ Нац. ін-т стратегіних досліджень / За ред. Б.О. Парахонського. - К.: НІСД, 2001. - 134 с. -(Зовнішньополітичні стратегія; Вип. 7).

2. Парахонський Б.О. Регіональна політика України / Б.О. Парахонський // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.niisp.org.ua/defa~125.php - Назва з екрану.

3. Стратегічні пріоритети політики України в Чорноморському регіоні: аналітична доповідь, матер. кругл. столу / М.О. Воротнюк, А.М. Захарченко, І.В. Максименко та ін.; за ред. А. О. Филипенка; Регіон. Філіал нац. ін-ту стратегічн. досліджень у м. Одесі. - Одеса: Фенікс, 2013. - 168 с.

4. Кононенко А.П., Хоманець В.А. ЧЕС від минулого досвіду до нових реалій / А.П. Кононенко, В.А. Хоманець // Зовнішня торгівля. - 1998. - №1. - С. 32-45.

5. Воронкова А.Е., Єрохіна Л.В., Рябенко Л.І. Міжнародні економічні організації: навчальний посібник / А.Е. Воронкова та ін. - К.: ВД «Професіонал». - 2006. - 352 с.

6. Седляр Ю.О. Інтеграційні процеси в Євразійському просторі та Україна / Ю.О. Седляр // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://lib.chdu.edu.ua/pdf/posibnuku/252/16.pdf - Назва з екрану.

7. Сіволап Л.А. Інвестиційне співробітництво України з країнами ОЧЕС в умовах спеціального режиму діяльності СЕЗ та ТПР / Л.А. Сіволап // Проблемы и перспективы сотрудничества между странами Юго-Восточной Европы в рамках Черноморского экономического сотрудничества и ГУАМ. - Донецк, Таганрог, Свиштов. - 2005. - С. 177-180.

8. Офіційний сайт ОЧЕС [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.bsec-organization.org/

9. Гончарук А. І. Торговельно-економічні пріоритети України в ОЧЕС / А. І. Гончарук, І. А. Троян // Міжнародна економічна політика : наук. журн. / М-во освіти і науки, молоді та спорту України, ДВНЗ «Київ. нац. екон. ун-т ім. Вадима Гетьмана»; голов. ред. Д. Лук'яненко. - К.: КНЕУ, 2011. - Вип. № 1-2(14-15). - С. 27-47.

10. Парахонський Б.О. Щодо перспектив Чорноморської системи співробітництва (ОЧЕС) у формуванні системи регіональної безпеки / Б.О. Парахонський. - Аналітична записка // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/1155/ - Назва з екрану.

11. Стародуб Т.С. Підходи країн розширеного Чорноморського регіону (Румунії, Туреччини, України) до реформування ОЧЕС / Т.С. Стародуб // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://reftrend.ru/715333.html - Назва з екрану

12. Приоритетами Украины в ОЧЭС будут масштабные транспортные проекты и безопасность в регионе // [Електронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.ua-today.com/modules/myarticles/article_storyid_9057.html - Название с экрана.

13. Актуальне інтерв'ю. ОЧЕС може суттєво посилити вплив на процеси життєдіяльності країн регіону - вважає координатор участі України в ОЧЕС Андрій Кононенко, заступник директора департаменту економічного співробітництва МЗС України // Олег Олійник, Укрінформ // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrinform.ua/ukr/news/aktualne_ntervyu_oches_moge_suttvo_posiliti_vpliv_na_protsesi_gittdyalnost_kran_regonu___vvaga_koordinator_uchast_ukrani_v_oches_andry_kononenko_zastupnik_direktora_departamentu_ekonomchnogo_spvrobtnitstva_mzs_ukrani_536899 Назва з екрану

Размещено на Allbest.ru