Кон’юнктура ринків соняшникової олії в умовах глобалізації світової торгівлі
Визначення правових умов здійснення експортних операцій на ринку соняшникової олії. Характеристика результатів аналітичної маркетингової оцінки ринку олії на національному і світовому рівні. Аналіз можливостей здійснення зовнішньоекономічної угоди.
Рубрика | Международные отношения и мировая экономика |
Вид | курсовая работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 18.04.2015 |
Размер файла | 467,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Зміст
Вступ
1. Аналітична маркетингова оцінка ринку соняшникової олії
1.1 Аналіз світового виробництва соняшникової олії
1.2 Аналіз світової торгівлі соняшниковою олією
1.3 Аналіз попиту та споживання соняшникової олії
1.4 Сегментація ринку соняшникової олії
1.5 Аналіз властивостей соняшникової олії
1.6 Аналіз цін на олію соняшникову у 2013 році
2. Правове обґрунтування можливостей здійснення зовнішньоекономічної угоди
2.1 Тарифне регулювання
2.2 Нетарифне регулювання
2.3 Митні процедури з соняшниковою олією
2.4 Заборони, вимоги та стандарти, які застосовуються до соняшникової олії
2.5 Особливості та умови транспортування
2.6 Валютне регулювання експортних операцій та оподаткування
3. Проект зовнішньоекономічного контракту на купівлю-продаж соняшникової олії
4. Оцінка ефективності запропонованого проекту
Висновки
Бібліографія
Додаток
Вступ
У сучасних умовах, коли процеси глобалізації світової економіки і торгівлі набирають все більших обертів кожна країна тією чи іншою мірою бере участь у міжнародному поділі праці в процесі обміну товарами. Ефективне проникнення на світові ринки та інтеграція у світову економіку може відбуватися за умови забезпечення якості товару відповідно до вимог міжнародних стандартів, моніторингу кон'юнктури та прогнозування її динаміки, а також регулювання внутрішнього ринку з використанням як адміністративних, так і ринкових інструментів. Структура експорту вітчизняних агропродовольчих товарів, де переважає сировина, свідчить про необхідність диверсифікації зовнішньої торгівлі в напрямі збільшення обсягів продажу товарів більш глибокої переробки, особливо тих, частка яких на світовому ринку є визначальною. Таким товаром протягом останніх років є олія соняшникова, за обсягами експорту якої Україна зараз посідає друге місце і яка характеризується найвищим рівнем конкурентоспроможності на світовому ринку. Тому дослідження мікро- та макромаркетингового середовища, взаємозалежностей і взаємозв'язків кон'юнктури внутрішнього та зовнішнього ринків олії необхідно поглиблювати з урахуванням сутності соціально-економічних процесів, які відбуваються в аграрному секторі в сучасний період.
Об'єкт дослідження: застосування сучасних державних механізмів регулювання галузі, що досліджується, формування, функцірнування та стан внутрішнього та зовнішнього ринків соняшникової олії.
Предмет дослідження : теоретичні, методологічні та прикладні аспекти щодо державного регулювання, оцінки стану та динаміки кон'юнктури ринків соняшникової олії в умовах глобалізації світової торгівлі.
Мета: розробити проект зовнішньоекономічної угоди з експорту олії соняшникової.
Завдання:
§ Провести аналітичну маркетингову оцінку ринку олії соняшникової як на національному, так і на світовому рівні.
§ Визначити нормативно-правові умови здійснення експортних операцій на ринку соняшникової олії.
§ Розробити проект контракту з купівлі-продажу соняшникової олії.
§ Здійснити техніко-економічну оцінку запропонованого проекту.
1. Аналітична маркетингова оцінка ринку соняшникової олії
1.1 Аналіз світового виробництва соняшникової олії
У 2013/2014 маркетинговому році (МР) світове виробництво насіння соняшнику очікується на рівні 33,1 млн т, що більше порівняно з відповідним періодом (2012/2013) на 32%. Але слід зазначити, що соняшник не належить до основних олійних культур. За світового виробництва олійних культур минулого маркетингового року на рівні 391,4 млн т частка соєвих бобів становила 56,4%, ріпаку -- 12,4%, а соняшнику лише 7 %.
Обсяги світового виробництва олії соняшникової у 2012/2013 році, відповідно до даних Американського міністерства з аграрної промисловості, дорівнюють 9,931 тисяч тон. У 2013/2014 МР очікується обсяг виробництва на рівні 10,650 тис.тон і має стійкі тенденції щорічного зростання (Діагр. 1).[16]
Діаграма 1. Прогноз обсягів виробництва соняшникової олії у світі, тис.тон
Оскільки соняшники є універсальною сільськогосподарською культурою та адаптуються до різних кліматичних умов, його вирощують в багатьох країнах світу. Серед провідних країн-виробників можна назвати: Аргентину, Росію, Україну, Іспанію, Китай, США, Францію. [13]
Розподіл виробництва соняшникової олії по країнах світу продемонстровано у Таблиці 1.
Таблиця 1. Найбільші країни-виробники соняшникової олії у світі, тисяч тон
Країна |
2010/11 |
2011/12 |
2012/13 |
|
Російська Федерація |
2,320 |
2,450 |
2,075 |
|
ЄС-27 |
2,105 |
2,223 |
1,770 |
|
Україна |
1,925 |
2,050 |
1,680 |
|
Аргентина |
1,551 |
1,213 |
1,820 |
|
Туреччина |
447 |
520 |
475 |
|
Інші країни |
2,152 |
2,265 |
2,257 |
|
В цілому по світу |
10,500 |
10,721 |
10,077 |
На виробництво соняшникової олії впливають такі фактори :
1. Обсяги пропозиції насіння соняшника на світовому ринку та рівень цін на нього. Питома вага вартості сировини у структурі собівартості сирої олії залежно від олійності насіння та інших факторів знаходиться у межах 84-90%, а отже вплив ціни насіння соняшнику на виробництво соняшникової олії є визначальним. [4]
2. Цінові коливання на ринку зернових та енергоносіїв.
3. Інформація про метеоумови в основних країнах-виробниках.
4. Забастовки в основних країнах-виробниках.
5. Рівень світових цін.
6. Якість продукції та попит на неї. [14]
Очікується, що світове виробництво соняшникової насіння і олії в сезоні 2013/14 р. зросте, якщо збережуться сприятливі погодні умови. Після двох років, протягом яких воно скорочувалося, за прогнозами зарубіжних фахівців, передбачається збільшення випуску соняшникової насіння на 12% - до 31 млн.т. Збиральна площа збільшиться на 1,6 млн. га і досягне рекордного показника - 24,6 млн.га. Розширення її відбулося в основному за рахунок України, Росії та країн ЄС. Між тим, середня річна врожайність у європейських країнах знизиться в порівнянні з попереднім сезоном на 15%, в Україні - майже на 10%, в усьому світі - підвищиться на 5% - до 1,3 т/га. У країнах СНД виробництво соняшникової насіння складе 11,9 млн.т, що на 1,7 млн.т вище рівня попереднього сезону, який характеризувався несприятливими погодними умовами. Якщо цей показник буде досягнуто, експорт соняшникової олії в 2013/14 р. істотно зросте.
В Україні площа посадок під соняшникова насіння помітно збільшилася: на початок червня 2013 року фермерами було засаджено 3,72 млн.га (на 0,5% більше, ніж у минулому році). У Росії, для порівняння, - 5,5 млн.га (на 0,8 млн. га більше). Таким чином, в Україні прогнозується збільшення виробництва до 5,2 млн.т (в 2011/12 р. - 4,4 млн.т), а в Росії - до 6 млн. т (в 2011/12 р. - 5, 25 млн.т).
У Туреччині в 2013 році розширення посадкової площі та сприятливі погодні умови призвели до збільшення врожаю до 800-830 тис. т, в результаті чого було знижено залежность країни від імпорту в цьому сезоні.
В Аргентині в жовтні - листопаді 2013 р. відбулося подальше розширення посадкової площі на 100-150 тис.га. Це призвело до збільшення виробництва до 4,6 млн.т на початку 2014 року. Таким чином, воно буде трохи вище врожаю початку 2013 р. (4,5 млн.т) і досягне рекордної цифри за останні 9 років.
За прогнозами, світові ресурси соняшникової насіння в 2013/14 р. зростуть на 3,65 млн.т. У період з вересня 2013 р. по серпень 2014 р. зростання може скласти 3,4 млн.т (або 14%) - до 27,8 млн.т. З початку осені 2013р, виробництво соняшникової олії істотно зросте, перш за все, в Україні, Росії та країнах ЄС. [17]
1.2 Аналіз світової торгівлі соняшниковою олією
За повідомленнями європейських аналітиків, у жовтні-січні 2013/14 МР світовий експорт соняшникової олії збільшився в порівнянні з аналогічним періодом минулого року майже на 50% до 1,8 млн т. За попередніми даними, Росія експортувала 360-370 тис.т проти 123 тис.т роком раніше. Очікується, що у другій половині поточного сезону темпи експорту знизяться в зв'язку зі значним зменшенням виробництва соняшника в Аргентині. В результаті, якщо в жовтні 2013 р. - березні 2014 р. приріст поставок досягне 750 тис.т, то у квітні-вересні він складе всього 100 тис.т. У січні 2014 р. Україна та Аргентині експортували близько 300 тис.т соняшникової олії, що більше попередніх прогнозів,та на 11,1% перевищує рівень поставок в попередньому місяці і на 64,8% більше їх обсягу в січні 2013 р. У поточному маркетинговому році ці країни поставили в ЄС 282 тис. т, що на 36% менше, ніж за аналогічний період роком раніше. У той же час, експорт в Індію, Іран і північноафриканські держави суттєво зріс, оскільки підвищилася привабливість соняшникової олії в порівнянні з соєвим та рапсовим маслом. [16]
На Діаграмі 2 можна побачити баланс світової торгівлі соняшниковою олією з 1999/2000 по 2007/2008 маркетингові роки, а також прогноз до 2017/2017 МР.
Діаграма 2. Баланс світової торгівлі соняшниковою олією , млн тон
Експорт
До основних країн-експортерів соняшникової олії належать Аргентина - 42,94%, Україна - 34,57 % , Росія - 12,44%. (Діаграма 3) [13]
Діаграма 3. Питома вага основних країн-експортерів соняшникової олії у 2012/2013 роках, %
Можна побачити, що у 2011/2012 МР частка України в загальному обсязі експорту соняшникової олії зросла порівняно з 2010/2011 МР і зайняла лідируючі позиції. Але у 2012/2013 МР першість була за Аргентиною.
Діаграма 4.
Проаналізуємо діяльність основних країн-експортерів соняшникової олії на світовому ринку .
Аргентина.
Згідно з оцінками німецького аналітичного агентства Oil World, Аргентина суттєво збільшила експорт соняшникової олії. Так, за перші 4 місяці поточного сезону з країни було вивезено 328 тис. тонн даної продукції, що на 74% перевищує обсяг, експортований за аналогічний період 20012/13 МР. Головними напрямами експорту соняшникової олії були Нідерланди (11%), Єгипет (12%), Південна Африка (11%). В Аргентині знаходиться близько 47 заводів, які виробляють соняшникову олію. Вони переважно зосереджені у провінціях Буенос Айрес та Санта Фе. Провідними компаніями є Cargill, Oleaginosa Moreno, Nidera, Vicentнn, Molinos Rнo de la Plata and Oleaginosa Oeste. Шість фірм представляють близько 90% всієї експортованої продукції. [18]
Росія.
Частка експорту соняшникової олії з Російської Федерації до країн далекого зарубіжжя є превалюючою і складає 86,3% від загального обсягу . і лише 13,6% - до країн СНД. Основними імпортерами були країни ЄС (Греція, Франція, Іспанія) - 39 % від загального експорту, країни Близького Сходу (Іран, Туреччина, Сирія) - 17,8%, країни Північної Африки (Єгипет, Алжир, Марокко) - 23,5%.
Соняшникова олія поставлялася практично в усі країни СНД, але найбільш активно до Казахстану, Грузії та Узбекистану (приблизно 75%). Основні товаровиробники: Південь Русі, Сонячні продукти, Ефко, Астон, НМЖК, Російські олії. [19]
Україна
Галузь виробництва олії в Україні - потужний агропромисловий комплекс, який об'єднує виробників насіння та масложирової продукції. В основному ця галузь орієнтована на виробництво соняшникової олії та пов'язаних з нею продуктів. У загальному обсязі виробництва олійних культур в Україні соняшник займає більше 90%, а в структурі посівних площ не менше 10%. Унікальні природно-кліматичні умови України дозволяють вирощувати соняшник практично на всій території України (окрім Волинської, Львівської та Рівненської областей). Але найбільш сприятливі землі степової зони, куди входить Кримська АР, Херсонська, Одеська, Запорізька, Миколаївська, Луганська, Донецька, Дніпропетровська та Кіровоградська області. зовнішньоекономічний олія ринок світовий
Масложировоий комплекс України, виробничий потенціал якого складає 5,5 млн. тон/рік переробки насіння соняшника, складається з : 19 олієекстракційних заводів, більш ніж 50 олієпресувальних заводів, близько однієї тисячі маслоробок. Виробничий потенціал спеціалізованих олієдобувних підприємств складає 2,4 млн. тон виробництва соняшникової олії на рік. [20]
На українському ринку успішно функціонують п'ять найбільших експортерів вітчизняної соняшникової олії, серед яких тільки два власне українських - «Зерноторгівельна компанія Олсідз Україна» та «Кернел», інші - з іноземним капіталом: Cargill, Bunge (США), Alfred С. Toepfer International (Німеччина). [14]
Cargill
Одна з найбільших світових компаній, що інвестує у сільське господарство в 60 країн світу. Кредитний рейтинг компанії перебуває на рівні А2 (Мооdу's). Компанія одна з перших прийшла на український ринок і зважилася на великі вкладення у виробництво. У Донецьку за два роки був побудований один з найбільших переробних комплексів у СНД (Cargill Industrial Complex). Загальний обсяг інвестицій оцінюється в 50 млн. дол. США. Запуск заводу АТ «Каргілл» був здійснений у 2000 році. Олійноекстракційний завод став першим проектом, реалізованим у рамках спеціальної економічної зони «Донецьк». Незабаром, завод вийшов у лідери вітчизняного виробництва рослинної олії. Протягом своєї діяльності компанія інвестувала близько 100 млн. дол. США у будівництво заводів. За підсумками минулого сезону «АТ Каргілл» виготовив 190 тис. продукції, а це практично шоста частина всього виробництва сирої олії великими вітчизняними олійножировими підприємствами. [21]
Bunge
Міжнародний агропромисловий холдинг «Вungе» займає провідне положення на світовому ринку агробізнесу, виробництва добрив і харчових продуктів. Кредитний рейтинг холдингу перебуває на рівні Ваа2 (Мооdу's). В Україні інтереси Bunge представляє дочірнє підприємство «Сантрейд», створене в 1998 році. «Вungе» почав освоювати український ринок у 2002 році, з придбанням відомої торговельної марки «Олейна» і ЗАТ «Дніпропетровський ОЕЗ», яке її випускає. Для «Вungе» купівля українського лідера у виробництві фасованої олії мала велике значення, тому що близько 70% «Олейни» відправляється на експорт. Європейська філія компанії «Вungе» на паритетних засадах з кіпрською компанією «Eston Corporation» створили спільне підприємство з метою будівництва олійнопереробного комплексу в Іллічівськом порту. Планується, що це підприємство з 2005 року випускає тільки сиру олію, призначену для експорту в Європу, на Середній Схід, у країни Середземномор'я й Північну Африку. У випадку успішної реалізації цього проекту «Вungе» має шанс закріпити за собою статус головного виробника олії в Україні. [22]
Група Кернел
Працює на аграрному ринку України протягом десяти років. На сьогодні группа компаній володіє Полтавським ОЕЗ (з 2001 року), Меловським заводом рафінованої олії (з 2004 року), що виробляють продукцію під торговельною маркою «Щедрий Дар», торговельною компанію «Кернел-Трейд» із представництвами в 11 регіонах країни та компанія «Іnеrсо», 28 елеваторами з загальним обсягом зберігання 1,6 млн. т, трьома автотранспортними підприємствами, п'ятьма агропідприємствами. [23]
Таблиця 2. Частка основних виробників соняшникової олії у експортних операціях, %
Компанія виробник |
Частка, % |
|
Cargill |
28 |
|
"Олсидз" |
13 |
|
"Кернел" |
11 |
|
Bunge |
9 |
|
Інші |
39 |
У світі соняшникова олія має великий попит, як сировина. Дві третини всього вітчизняного експорту продається наливом, і тільки 30 % приходиться на фасовану брендовану продукцію. Повноправними українськими брендами можна назвати лише кілька, наприклад, «Олейна», «Ідеал» («Бунте Україна») та «Чумак» (ЗАТ «Чумак»). Така олія в основному поставляється до СНД: Росію, Білорусь, Казахстан, Узбекистан. В країнах дальнього зарубіжжя попит на брендовану продукцію, яка випускається в Україні, відсутній. Головними причинами є індивідуальні регіональні особливості споживання олій та жорсткі стандарти якості у більшості держав.
Імпорт
Найбільшими країнами-імпортерами соняшникової олії у світі виступають: Індія, Нідерланди, Єгипет, США, Іспанія. На сьогодні найвагомішим імпортером соняшникової олії у світі є Європейський Союз (Діаграма 5) [13] .
Діаграма 5. Головні світові імпортери соняшникової олії , %.
Найбільшими країнами-імпортерами української соняшникової олії виступають такі країни: Російська Федерація - 6,27%; Нідерланди - 10,86%; Англія - 6,52%; Франція - 8,07%; Іран - 6,02%; Єгипет - 10,46% (Додаток).
1.3 Аналіз попиту та споживання соняшникової олії
Обсяги світового споживання олії соняшникової у 2012/2013 МР становили 9,757 тисяч тон. За прогнозами FAPRI цей показник буде збільшуватися з кожним роком, це можна побачити у Таблиці 3.
Таблиця 3. Прогноз обсягів споживання олії соняшникової у світі, тис. тон
Роки |
12/13 |
13/14 |
14/15 |
15/16 |
16/17 |
17/18 |
18/19 |
|
Обсяг споживання |
9,757 |
10,265 |
10,522 |
10,697 |
10,851 |
10,999 |
11,150 |
Прогнозоване збільшення випуску та експорту соняшникової олії з найбільших країн-продуцентов вже вплинуло на ціни. Із збільшенням спроможності задовольнити купівельний попит на світових ринках, найближчі кілька місяців очікується зниження цін на олію. [16]
1.4 Сегментація ринку соняшникової олії
Сегментація ринку кожного товару відбувається шляхом виокремлення певної множини характеристик. Ринок соняшникової олії можна сегментувати наступним чином:
1. Споживчі характеристики соняшникової олії. [2]
Діаграма 6. Сегментація ринку за споживчими характеристиками олії, %
2. За рейтингом представленості олії на ринку можна виділити загальнонаціональні марки (в Україні це «Олейна», «Чумак», «Щедрий дар», «Стожар») та регіональні торгові марки («Диканька», «Майола).
3. За ціновими сегментами ринок соняшникової олії, зазвичай, поділяють на три сегменти: преміум-, середньоціновий та масовий сегмент.
1.5 Аналіз властивостей соняшникової олії
Основним вміст соняшникової олії переважно складають лінолева кислота та трігліцерідні форми. Британська Фармакопея надає такі базові характеристики:
§ пальмітинова кислота - 4-9%;
§ стеаринова кислота - 1-7%;
§ олеїнова кислота - 14-40%;
§ лінолева кислота - 48-74%. [24]
Виділяють три основні види соняшникової олії: лінолева (традиційна), середньоолеїнову та з високим рівнем олеїновості. Олія всіх трьох видів має низький рівень насичених жирів, але олеїнова кислота (мононасичені жири) та лінолієва кислота (полінасичені жири) мають різні параметри.
Лінолева (традиційна) соняшникова олія має в своєму складі 69% поліенасичених жирів, 30% мононенасичених жирів та 11% насичених жирів.
Середньоолейнова олія містить в собі 65% мононасичених жирів, 26% полі ненасичених жирів та 9% насичених жирів.
Олія з високим рівнем олейновості містить 82% мононенасичених жирів, 9% полі ненасичених жирів та 9% насичених жирів. Це олія першого ґатунку, яка використовується у випадках, коли необхідне високий рівень мононенасичених жирів. [3]
1.6 Аналіз цін за 2013 рік на соняшникову олію
Динаміку цін на соняшникову олію та соняшникове насіння можна побачити на Діаграмі 7.
Діаграма 7. Ціни на соняшникову олію та насіння соняшника , дол США/т
Значне зростання цін у грудні-липні 2012/2013 р. на ринку соняшникової олії сталося з багатьох причин. Крім зниження світового виробництва і поставок, особливо після січня 2013 р., негативний вплив на цей процес зробили два фактори. По-перше, скоротився експорт з України: відвантаження в країни ЄС були майже повністю припинені після 23 травня, оскільки в українській олії були виявлені нафтопродукти. Це скоротило ресурси і підвищило ціни в одному зі світових центрів торгівлі олійним продукцією Роттердамі до 2000 дол США за тонну на початку червня. В даний час в країни ЄС можна імпортувати його з України.
По-друге, зниження обсягів експорту соняшникової олії з Аргентини, головним чином через зменшення виробництва, страйки, а також дій уряду цієї країни. У травні та червні 2013р, декільком судам з соняшниковою олією не дозволили покинути порти. Таким чином намагалися знизити внутрішні ціни на цю продукцію.
Цінова політика зазнає істотних змін. У травні цього року вартість поставок соняшникової олії в Північно-Західну Європу підвищилася до 1960 дол США (у травні 2012 р. - 831 дол.). Такий стрибок цін був результатом складної ситуації на ринку, оскільки багато хто споживачі не могли задовольнити свій попит. Але збільшення виробництва насіння в нинішньому сезоні призведе до зниження цін на олію до червня 2014 року, коли, за прогнозами, воно буде коштувати в середньому 1460 дол США.
За прогнозами, з жовтня 2013 р. по вересень 2014 р. світове виробництво соняшникової олії досягне рекордного рівня - 11,4-11,5 млн. т, що на 1,6 млн. т більше, ніж у 2012/2013 р. Тим не менш, перехідні запаси значно скоротяться в ряді країн. [17]
2. Правове обґрунтування можливостей здійснення зовнішньоекономічної угоди
2.1 Тарифне регулювання
Згідно із Додатком до Закону України «Про митний тариф України», 05.04.2001, соняшникова олія відноситься до 15 групи УКТЗЕД, а саме: жири та олії тваринного або рослинного походження; продукти їх розщеплення; готові харчові жири; воски тваринного або рослинного походження.
Тарифне регулювання за даним товаром здійснюється тільки у вигляді митних зборів згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1997 р. № 65 «Про ставки митних зборів». При чому розмір митної ставки коливається від 0 % до 5 % в залежності від митної вартості товару. [6]
Митна вартість товару визначається відповідно до Митного Кодексу України ст.274 «Митна вартість товарів, що вивозяться (експортуються) з України на підставі договору купівлі-продажу або міни, визначається на основі ціни, яку було фактично сплачено або яка підлягає сплаті за ці товари на момент перетинання митного кордону України. До митної вартості товарів, що вивозяться (експортуються), також включаються фактичні витрати, якщо вони не були раніше до неї включені:
а) на навантаження, вивантаження, перевантаження, транспортування та страхування до пункту перетинання митного кордону України;
б) комісійні та брокерські винагороди;
в) ліцензійні та інші платежі за використання об'єктів права інтелектуальної власності, які покупець повинен прямо чи побічно здійснити як умову продажу (експорту) товарів, які оцінюються».
Соняшникова олія не входить до переліку товарів, на які Міністерство економіки України встановлює мінімальні індикативні ціни відповідно до Наказу «Про затвердження переліку мінімальних рівнів індикативних цін на деякі види продукції, що експортується з України у квітні 2013 року» від 31.03.2013 № 29. [7]
Таким чином, згідно з Законом України «Про ціни та ціноутворення», від 3 грудня 1990 року №508-XII, ст.7 «Вільні ціни та тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів та послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін та тарифів».
2.2 Нетарифне регулювання
Засобом нетарифного регулювання, який застосовується до даної групи товарів є експортна ліцензія в межах квоти. Митне оформлення товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню, здійснюється тільки за наявності відповідної ліцензії, яка видається на підставі заявки в межах квоти із зазначенням строку дії ліцензії.
Ліцензування експорту цих товарів здійснюється у формі неавтоматичного ліцензування.
Квота експортна - граничний обсяг певної категорії товарів, який дозволено експортувати з території України протягом встановленого строку та який визначається у натуральних чи вартісних одиницях.
Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України, від 12 березня 2013 р. № 189, «Про затвердження обсягів квот на олію соняшникову та насіння соняшнику, експорт яких підлягає ліцензуванню до 1 липня 2008 р., та порядку видачі ліцензій» було встановлено квоту у 300 тис. тон до 1 липня 2013 року за товарними групами: 1512 11 91 00 та 1512 19 90 10.
2.3 Митні процедури з соняшниковою олією
Згідно з Митним Кодексом України, 11 липня 2002 року N 92-I вивезення товарів за межі митної території України в режимі експорту передбачає:
1) подання митному органу документів, що засвідчують підстави та умови вивезення товарів за межі митної території України; 2) сплату податків і зборів, встановлених на експорт товарів; 3) дотримання експортером вимог, передбачених законом.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження» від 20 грудня 2006 року № 1766, експортер повинен надати митному органу декларацію митної вартості, в якій визначається митна вартість товарів та метод її визначення. Дана Постанова визначає випадки коли ДМВ не надається. При розгляді соняшникової олії необхідно звернути увагу на те, що вона підпадає під виключення, а саме митне оформлення товарів, які відповідно до законодавства підлягають обкладенню тільки митними зборами.
2.4 Заборони, вимоги та стандарти, які застосовуються до даного товару при зовнішньоторговельних операціях
Згідно із Законом України «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах» від 15 вересня 1995 року № 327/95-ВР (а саме ст.12), Кабінетом Міністрів України можуть бути встановлені обмеження або заборона використання природних ресурсів під час здійснення операцій з давальницькою сировиною, а також перелік цих ресурсів.
Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України», від 11 жовтня 2002 р. № 1493 олія соняшникова відноситься до переліку товарів експорт яких за бартерними (товарообмінними) операціями забороняється.
Кабінет Міністрів України має право тимчасово обмежувати або забороняти вивезення окремих видів давальницької сировини, реалізацію за межами України окремих видів готової продукції, виготовленої з давальницької сировини українських замовників, або ввезення окремих видів готової продукції, виробленої з використанням цієї сировини українськими замовниками, якщо це може завдати шкоди економіці країни. Це правило не поширюється на операції з підакцизною давальницькою сировиною та підакцизною готовою продукцією.
Згідно із затвердженим Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики Наказом «Про затвердження Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні» від 01.02.2005 № 28, соняшникова олія, розфасована в споживчу тару місткістю не більше ніж 10 кг та герметично закупорена, підлягає сертифікації. [9]
Нормативний документ у відповідності з яким здійснюється сертифікація - ГОСТ 1129-93. Обов'язковими для виконання є вимоги щодо вмісту радіонуклідів, а саме пункти 2.8, 2.9.
Регулювання технічних умов соняшникової олії здійснюється відповідно до ГОСТ 1129-93. Даним державним стандартом визначаються види соняшникової олії та технічні вимоги до неї,в тому числі такі параметри, як упаковка, розлив та маркування.
Соняшникову олію випускають фасованою та нефасованою. Соняшникову олію фасують:
- масою нетто 500 та 700 г у скляні пляшки відповідно до ГОСТ 10117, типів VII и IX;
- масою нетто 470, 575 та 1000 г у пляшки із пофарбованих (або непофарбованих) полімерних матеріалів, які дозволені до використання органами державного санітарно-епідеміологічного надзору;
Допустимі відхилення по масі нетто в грамах:
± 10 при фасуванні 1000 г;
± 5 при фасуванні від 470 до 750 г включно.
Пляшки з соняшниковою олією повинні бути герметично закупорені алюмінієвим ковпачком для закупорювання пляшок з харчовою рідиною із алюмінієвої фольги відповідно до ГОСТ 745 з картонною ущільнювальною прокладкою з целофановим покриттям.
Пляшки із полімерних матеріалів закупорюють ковпачками із поліетилену високого тиску низької щільності за нормативно-технічною документацією або заварюють. Пляшки з соняшниковою олією запаковують у дерев'яні багатооборотні ящики за ГОСТ 11354 та пластмасові багатооборотні ящики для пляшок за нормативною документацією.Пляшки із полімерних матеріалів запаковують також у ящики з картону з брижованою текстурою за ГОСТ 13516.
Заборонено запаковування пляшок у дротові багатооборотні ящики за нормативною документацією, а також у тару-устаткування за ГОСТ 24831 для здійснення експортної діяльності.Нефасовану соняшникову олію запаковують у фляги алюмінієві за ГОСТ 5037 з кільцями із жиро-стійкої резини, що ущільнюються за ГОСТ 17133 та інших матеріалів, які дозволяються органами державного санітарно-епідеміологічного надзору в установленому порядку, в бочки стальні неоцинковані для харчових продуктів за ГОСТ 13950, а також за згодою споживача наливають рафіновану недезодоровану, гідратовану та нерафіновану соняшникову олію в тару споживача, яка придатна для транспортування соняшникової олії автотранспортом.
Рафіновану недезодоровану соняшникову олію у стальні неоцинковані бочки для харчових продуктів за ГОСТ 13950, а також в алюмінієві фляги за ГОСТ 5037 наливають тільки за погодженням зі споживачем.
Соняшникову олію розливають за видами та сортами. Тара, яка використовується для розливу соняшникової олії повинна бути сухою, чистою та не мати сторонніх запахів. На кожну пляшку з соняшниковою олією повинна бути наклеєна барвисто оформлена етикетка, на яку наноситься маркування, яке містить:
- найменування підприємства-виробника, його товарний знак;
- вид, сорт, марку олії;
- масу нетто, г;
- дату розливу;
- калорійність 100 г продукту (рафіноване - 899 ккал, нерафіноване та гідратоване - 898 ккал);
- гарантійний строк зберігання;
- позначення цього стандарту.
Маркування способом тиснення наносять безпосередньо на пляшку із полімерних матеріалів.
Дату розливу соняшникової олії проставляють компостером або штампом на етикетці, тисненням на ковпачці або будь-яким іншим способом, який забезпечує чітке його визначення, в тому числі лазером.
При маркуванні пляшок з олією, які піддалися «виморожуванню», найменування олії повинно бути доповнено: «виморожене». Додатково маркування, яке характеризує продукцію, наносять на кожну пакувальну одиницю з олією:
- найменування підприємства-виробника, його місцезнаходження та його товарний знак;
- вид, сорт та марку олії;
- кількість пляшок в одиниці пакування та масу нетто для нерозфасованої олії;
- дату наливу для бочок та фляг або дату розливу для пляшок;
- визначення даного стандарту.
При маркуванні ящиків з олією, яка піддалася «виморожуванню», найменування олії має бути доповнено; «виморожена». Маркування ящиків не проводиться при пакуванні пляшок з олією у відкриті ящики. Маркуванні транспортної тари - за ГОСТ 14192 з нанесенням маніпуляцій них знаків «Берегти від нагріву» та «Берегти від вологи». [5]
2.5 Особливості та умови транспортування соняшникової олії
Для транспортування соняшникової олії використовують залізничні цистерни з низьким зливом, які спеціалізовані для перевозки рослинних олій та забезпечені трафаретами та надписами у відповідності із правилами перевозки вантажів, в автоцистернах з щільно зачиненими люками та в інших критих транспортних засобах згідно з правилами перевозки вантажів, які діють на відповідні види транспорту.
У випадку транспортування відкритим автотранспортом бочки, фляги та ящики з фасованою соняшниковою олією повинні бути захищені від атмосферних опадів та від сонячних променів.
Відвантаження пляшок з фасованою олією в відкритих ящиках повинно бути узгоджено із споживачем.
Залізничні цистерни та автоцистерни повинні відповідати умовам, які пред'являються до перевозки харчових продуктів. У випадку використання залізничних цистерн та автоцистерн для транспортування та тимчасового зберігання рафінованої дезодорованої олії повинні бути захищені від залишків в них олії, що зберігалася, пропарені, вимиті та висушені.
Налив рафінованої дезодорованої соняшникової олії у залізничні цистерни та автоцистерни повинен здійснюватися за допомогою трубопроводу, який доходить до дна цистерни.
Перекачка рафінованої дезодорованої соняшникової олії повинна здійснюватися комунікаціями, які призначені тільки для даного виду олії. Транспортування бочок, фляг з олією, а також ящиків з фасованою соняшниковою олією транспортними пакетами здійснюється відповідно до вимог ГОСТ 21650, ГОСТ 22477, ГОСТ 23285, ГОСТ 24597 и ГОСТ 26663. Соняшникова олія до наливу у залізничні цистерни та автоцистерни, а також у фляги та бочки або до розливу у пляшки повинна зберігатися у закритих бочках.
Строк транспортування та зберігання рафінованої олії до розливу у пляшки на підприємстві, де відсутня можливість дезодорації олій, а також до використання у виробництві продуктів дитячого та дієтичного харчування, не повинен перевищувати 1 місяць.
Соняшникова олія у пляшках повинна зберігатися у закритих затемнених приміщеннях, у флягах та бочках - в закритих приміщеннях.
Соняшникова олія у промислових умовах зберігається у відповідності із інструкціями організації, де здійснюється зберігання.
2.6 Валютне регулювання експортних операцій та оподаткування
Валютне регулювання експортних операцій в Україні здійснюється Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР. Цей Закон визначає, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.
Порушення резидентами вищезазначеного терміну тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. [10]
Згідно з ЗУ «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 року № 959-XII забороняється одночасне застосування щодо одного й того ж товару податку на експорт і імпорт та режиму ліцензування і квотування експорту відповідно до статті 16 цього Закону. [11]
Отже, з соняшникової олії не буде стягуватися податок на експорт.
Постанова Кабінету міністрів України та Національного банку України «Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які передбачають розрахунки в іноземній валюті» від 21 червня 1995 року № 444 визначає форми розрахунків, зважаючи на їх вигідність українській стороні.
Відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість», від 03.04.1997 № 168-97 при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить "0" відсотків до бази оподаткування. [12]
3. Проект зовнішньоекономічного контракту на купівлю-продаж соняшникової олії.
Контракт міжнародної купівлі-продажу рафінованої олії «Чумак-Золота» № 537
Товариство з обмеженою відповідальністю «Алоіс Імпорт», що є юридичною особою за законодавством Росії (надалі іменується "Покупець"), в особі директора Сакальського Романа Олександровича, що діє на підставі Статуту ТОВ «Алоіс Імпорт» з однієї сторони, та Закритим акціонерним товариством «Чумак», що є юридичною особою за законодавством України (надалі іменується "Продавець"), в особі директора Добрянського Ярослава Олеговича, що діє на підставі Статуту ЗАО «Чумак» з іншої сторони, (в подальшому разом іменуються "Сторони", а кожна окремо - "Сторона") уклали цей Договір міжнародної купівлі-продажу рафінованоїолії «Чумак-Золота» (надалі іменується "Договір") про наступне:
1. Предмет контракту
1.1. В порядку та на умовах, визначених цим Договором, Продавець зобов'язується передати у власність Покупцеві, а Покупець зобов'язується прийняти у власність від Продавця рафіновану олію «Чумак-Золота» (надалі іменуються "товари") на умовах DAF Клюси (згідно з Правилами ІНКОТЕРМС в редакції 2000 р.) у кількості 3000 пляшок по 1000г кожна.
2. Ціна товарів та загальна вартість контракту
2.1. Ціна товару, який постачається за цим Контрактом визначається у доларах США (USD), і становить 1,17 долар США за пляшку.
2.2. Загальна сума Договору становить 7 000 (сім тисяч) доларів США.
2.3. Ціна включає вартість тари, упаковки та маркування товару, витрати на перевозку товар до пропускного пункту Клюси - та страхування з мінімальним покриттям.
3. Якість товару
3.1. Якість товару повинна відповідати ГОСТ 1129-93, а саме характеристикам рафінованої олії і підтверждуватися сертифікатом якості. Якість олії «Чумак-Золота» відповідає вимогам органолептичних та фізико-хімічних показників.
4. Гарантії
4.1. Продавець гарантує якість товару, що постачається, строком на 24 місяці з дати виготовлення , при температурі зберігання від +8 до +14С .
5. Строки і умови постачання
5.1. Продавець повинен поставити товар Покупцю у 5 денний строк після його передачі Продавцем Перевізнику.
5.2. Постачання товарів за цим Контрактом здійснюється за вивантажувальними документами: товарно-транспортної накладної та акту приймання-передачі товарів.
5.3. Продавець інформує Покупця телеграмою про відвантаження товарів не пізніше ніж через 2 дні з моменту їх передачі із зазначенням дати відвантаження, номера товарно-транспортної накладної та кількісті товару.
5.4. Страхування товарів здійснюється Продавцем в порядку, строки та на умовах, передбачених Додатком № 1 до цього Договору.
6. Упакування та маркування
6.1. Упакування, в якому відвантажуються товари, повинно забезпечувати, за умови належного поводження, цілісність товарів при транспортуванні. Соняшникова олія розфасована у 1000 г у пляшки із пофарбованих полімерних матеріалів. Допустимі відхилення по масі нетто в грамах: ± 10. Пляшки закупорені ковпачками із поліетилену високого тиску низької щільності. Пляшки запаковані у пластмасові багатооборотні ящики. Маркування здійснюється способом тиснення на полімерну пляшку. Продавець зобов'язується вказати: найменування підприємства-виробника, його товарний знак; вид, сорт, марку олії; масу нетто, г; дату розливу; калорійність 100 г продукту; гарантійний строк зберігання; умови зберігання; ГОСТ 1129-93. Транспортування товару здійнюється у ящиках по 16 пляшок в кожному. Продавець здійснює додаткове з трьох боків ящика (протилежні боки та верх). На кожну упаковку стійкою фарбою наносять маркування англійською мовою:
Верх
Обережно
Вага брутто - 15 кг
Вага нетто кг - 13,8 кг
Розміри пакунка (довжина, ширина, висота) - 42,5/27/30 см
Не кантувати
Відправник ЗАО «Чумак»
Країна призначення Росія
Контракт № 537
Пакування № АЕ52431
Порт (станція) призначення п.п.Клюси
Одержувач вантажу ТОВ «Алоіс Імпорт»
7. Умови платежу
7.1. Платежі за товари, мають бути здійснені у доларах США з безвідкличного документарного акредитива, відкритого за дорученням Покупця на користь Продавця банком - кореспондентом Уповноваженого банку і авізованого через Уповноважений банк.
7.1.1. Уповноваженим банком є РайффайзенБанк.
7.2. Акредитив має бути відкритий протягом 5 днів від дати повідомлення Продавцем про те, що товар підготовлено до відвантаження, строком дії до 20 днів, на загальну суму Договору.
7.3. Платіж за цим Контрактом здійснюється Покупцем при наданні Продавцем в уповноважений Банк таких документів:
1. комерційного рахунку (інвойсу) у 4 примірниках;
2. транспортна накладна у 4 примірниках ;
3. копії контракту;
4. копії вантажної митної декларації.
8. Претензії
8.1 Претензії про недоліки або пошкодження, які виникли під час транспортування, пред'являються Покупцем перевізнику або страхувальнику.
8.2. Продавець відповідає за сплату компенсаційних збитків та неналежне виконання зобов'язань згідно з Контрактом, а саме:
* за затримку постачання товару узгоджені такі компенсаційні сплати збитків: за кожний тиждень прострочення надання необхідних документів сума становить 5% і підлягає загальній максимальній сумі сплати 3 000 дол.США згідно з цією статтею.
* за затримку постачання товару після вступу в дію Контракту за кожний тиждень прострочення сума становить 25% від контрактної ціни.
9. Форс-мажорні обставини
9.1. Жодна зі сторін не буде вважатися відповідальною за неналежне виконання своїх зобов'язань за Контрактом в тій мірі, в якій виконання таких зобов'язань затримується або порушується обставинами форс-мажору.
9.2. Форс-мажором вважають обставини стихійного лиха, війни, блокади, ембарго, заборону експорту й імпорту, епідемії, обставини надзвичайного характеру, які сторони не могли передбачити під час виконання Контракту.
9.3. Продавець має право перенести строки виконання Контракту на період протягом якого діють обставини форс-мажору.
9.4. Настання непереборної сили має бути засвідчено компетентним органом, що визначений чинним в Україні законодавством.
10. Врегулювання суперечок та арбітраж
10.1. Якщо між Продавцем і Покупцем виникли розбіжності або суперечки за цим Контрактом, то сторони можуть урегулювати їх шляхом двосторонніх переговорів.
10.2. Якщо таке врегулювання не є можливим і сторони не досягли згоди протягом 15 днів, то суперечки виносяться на розгляд паритетної комісії, яка складається з 4 чоловік (по 2 з кожного боку). Паритетна комісія створюється протягом 10 днів з дня письмового запиту про те однієї зі сторін.
10.3. Якщо паритетна комісія не може врегулювати суперечки протягом 15 днів з дати свого створення, або одна зі сторін не змогла призначити в цю комісію своїх представників, письмовою заявою однієї зі сторін суперечка подається на врегулювання до Арбітражного Суду, Торгівельної Палати, рішення яких остаточні, не підлягають оскарженню, незмінні і обов'язкові для обох сторін.
11. Інші
11.1. Будь-які зміни й доповнення до цього Контракту дійсні тільки тоді, коли вони письмово підтверджені й підписані повноважними членами обох сторін.
11.2. Після підписання Контракту всі попередні переговори й листування втрачають силу.
11.3. Жодна зі сторін не має права передавати свої права і обов'язки третій сторін без письмового на те узгодження з другою стороною.
11.4. Цей Контракт дійсний від дати його підписання до 13 червня 2009
Місцезнаходження і реквізити сторін
Додаток № 1
Страхування товарів
Відповідно до умов DAF Клюси «Продавець» зобов'язується застрахувати товари від ризиків втрати та псування під час перевозки.
«Продавець» укладає угоду страхування з ТОВ «Аско-Експедиція» на термін, який необхідний для здійснення доставки товару до пункту пропуску Клюси, де відбудеться передача товару перевізнику «Покупця».
Договір страхування передбачає страхові ризики та тариф ICC.CI. 254 «С» (мінімальне покриття, відповідає «Обмовкам лондонських страховиків про вантажі» - «С», обмовка «С» - мінімальне покриття (транспортні ризики): втрата або псування всього або частини вантажу. Страхова тариф, який підлягає сплаті «Продавцем» - 0,15 % страхової суми. Франшиза - 0,5 % від вартості вантажу в 1 транспортному засобі. «Продавець» зобов'язується погасити витрати «Покупця» у разі настання страхової події, втрати по якій «Покупця» не перевищують 0,5 % від вартості вантажу.
4. Оцінка ефективності запропонованого проекту.
Визначення ефективності запропонованого проекту - контракту на поставку соняшникової олії з України до Росії здійснюється наступним чином:
1) Умови експорту товару:
а) Закупівельна вартість товару для експорту:
вартість однієї пляшки олії соняшникової об'ємом 1000г становить 9,00 грн ( 1,17 доларів США за курсом НБУ 7,7). У ящику вміщуються 15 пляшок ( 15 х 1,17 = 17,55 доларів США вартість ящика). За умови експорту 200 ящиків, вартість товару до проходження митних процедур становить 3 510 ( 200 х 17,55) доларів США.
Собівартість експортованого товару = 3 510 дол. США
б) Витрати, повґязані з експортом:
- транспортні витрати : вартість перевезення автотранспортом до кордону України з Російською Федерацією буде наступною: відстань від Києва до пропускного пункту Клюси становить 239 км. Тариф на перевезення вантажним автомобілем становить від 0,73 дол.США/км (розцінки перевізника ВАТ «Орлан Транс») [25], то автотранспортні витрати експортера становитимуть 0,73 х 239 = 174,47 доларів США.
- витрати на страхування : вартість страхування вантажу, відповідно до Додатку № 1 Контракту, становить 7 000 х 0,15 = 1 050 дол США.
- оплата навантаження-розвантаження - 100 дол. США [36]
Отже, митна вартість нашого товару до проходження митних процедур становить: 3 510 + 174,47 + 1 050 + 100 = 4 834,47 доларів США.
2) Витрати, пов'язані з митним оформленням експорту вантажу:
а) Оскільки митна вартість товару перевищує 1 000 дол. США, митний збір нараховується у розмірі 0,2 % від митної вартості товару. Розрахуємо: 4 834,47 доларів США. х 0,2 = 966,89 дол США.
б) Повернення сплаченого ПДВ: (4 834,47 + 966,89) х 0,2 = 1 160,27 дол США.
3) Розрахунок валютної виручки: сума контракту = 7 000 дол США.
4) Розрахунок валового доходу: валютна виручка - витрати по експорту = ( 7 000 - (4 834,47 + 966,89)) + 1 160,27 = 2 358,91 дол.США.
Витрати по експорту відповідно зменшує сума відшкодованого ПДВ.
5) Розрахунки з бюджетом ( відрахування з валового доходу):
а) ПДВ = 2 358,91 х 0,2 = 471,78 дол США.
б) Заробітна плата = 150 дол США
Фонд пенсійного страхування - 33,2% = 49,8 дол США
Соціальне страхування - 1,5% = 2,25 дол США
Фонд зайнятості - 1,3% = 1,95 дол США
Фонд страхування від нещасного випадку - 0,85% = 1,28 дол США
в) Інші витрати - 50 дол США
Разом: 471,78 + 150 + 49,8 + 2,25 + 1,95 + 1,28 + 50 = 727, 06 дол США.
6) Розрахунок прибутку : валовий дохід - витрати та відрахування = 2 358,91 - 727,06 = 1 631,85 дол США.
7) Сплата податку на прибуток : 1 631,85 х 0,25 = 407,96 дол США.
8) Розрахунок чистого прибутку : 1 631,85 - 407,96 = 1 223,89 дол США.
9) Розрахунок рентабельності зовнішньоторговельної угоди : ( 1 223,89 / 7 000) х 100% = 17,48%.
Розрахуємо базовий коефіцієнт ефективності експорту (здійснюються у гривневому еквіваленті)
Ебазовий = (7000/(4834,47+966,89)) = 1,20661362
Базовий коефіцієнт ефективності експорту більший за одиницю, а отже експорт соняшникової олії є ефективним.
Розрахуємо альтернативний коефіцієнт ефективності експорту:
Внутрішня ціна на аналогічний контракт становить 4 300 дол.США.
Еальтер= (7000 - 3510 - 100 - 1050 - 174,47- 966,89) /(4 300- 3 510) = 1,51726582
Отже, обидва коефіцієнти більші за одиницю
Експорт соняшникової олії є ефективним.
Висновки
Сучасна система регулювання міжнародного економічного обміну діє за десятиліттями відпрацьованими механізмами. Так у міжнародній торгівлі це - тарифні й нетарифні методи та інструменти - ліцензії, квоти, антикомпенсаційні та антидемпінгові податі; у валютно-фінансовій сфері - валютний режим та курс, валютні обмеження, процентні кредитні ставки, порогові значення зовнішнього фінансування та заборгованості тощо.
Центральною та найбільш дискусійною проблемою сучасної регулятивної системи є проблема місця і ролі в ній держави, що традиційно асоціюється зі здатністю чи нездатністю уряду країни розробляти і реалізувати незалежну національну економічну політику. Україна , як країна з перехідною економікою державні механізми регулювання економічних процесів тарифними та нетарифними інструментами. З огляду на глобалізаційні процеси світової економіки та неоднаковий рівень розвитку ринкової системи такий протекціонізм є виправданим.
За рахунок введення державою експортного мита та індикативних цін на соняшникове насіння відбувся позитивний вплив на масложирову промисловість України, а семе : часткове заміщення експорту соняшникового насіння на продукцію більш глибокої переробки, пропозиція соняшникової олії збільшилася майже вдвічі, покращилися кількісні та якісні показники олійножирового комплексу.
На сьогоднішній день Україна займає друге місце у світі за експортом соняшникової олії. Однак слід зазначити, що у структурі експорту сира нерафінована олія становить 70 відсотків, а олія у пляшках - 30 %, при чому вона, в основному, експортується до країн СНД. Більшість країн-імпортерів олії законодавчо захищаються свій ринок від готової продукції, а проникнення на високо конкурентні європейські ринки потребує забезпечення якості на рівні міжнародних стандартів, які більшістю українських товаровиробників не виконуються.
Але незважаючи на це існую ряд проблем , вирішення яких сприятиме збільшенню ефективності виходу українських товаровиробників на світовий ринок . Ці проблема зокрема стосуються експортної інфраструктури. Значною проблемою є гармонізація українських стандартів якості до міжнародних (ISO), що сприяло б переходу вітчизняних учасників ринку до ведення справ з використанням уніфікованих контрактів FOSFA.
Враховуючи такі фактори як постійне збільшення населення планети та пріоритетність вирощування альтернативних олійних культур за рахунок скорочення виробництва соняшнику в основних країнах-продуцентах, треба сказати що Україна має неаби-які перспективи експорту соняшникової олії у майбутньому.
Бібліографія
1. Діловий журнал,Владимир Марциновский,Рынок масложировой продукции.Украина. 2011.
2. Food&Drinks, Дмитрик Уляницкий, Рынок подсолнечного масла. Украина. 2012.
3. Журнал «Эксперт», Светлана Пласкина, Рынок масложировой продукции. Украина. 2012.
4. www.lib.ua-ru.net, Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук Пластун О.І. на тему: «Моніторинг ринку олії соняшникової в умовах глобалізації світової економіки».
5. Міждержавний стандарт, Олія соняшникова. Технічні умови. ГОСТ 1129-93, введений у дію у якості державного стандарту України наказом Держстандарту України від 1996-06-19 № 246 з 1997-01-01.
6. Офіційний сайт Верховної Ради України: www.rada.kiev.ua :
7. Постанова КМУ від 27.01.1997 р. № 65 «Про ставки митних зборів».
8. Наказ Міністерства економіки України «Про затвердження переліку мінімальних рівнів індикативних цін на деякі види продукції, що експортується з України» від 31.03.2013 № 29.
9. Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження» від 20 грудня 2011 року № 1766
...Подобные документы
Теоретичні засади розвитку ринків соняшникової олії в умовах глобалізації світової економіки. Державне регулювання ринку в Україні. Моніторинг, прогноз кон’юнктури. Поточний стан внутрішнього ринку. Перспективи посилення позицій країни на світовому ринку.
курсовая работа [2,4 M], добавлен 03.03.2013Загальна характеристика Франції та аналіз зовнішньоекономічних і торговельних відносин Франції та України. Обґрунтування доцільності експортних операцій по торгівлі соняшниковою олією між країнами. Складання плану експортної операції ЗАТ "ДОЕЗ".
курсовая работа [3,0 M], добавлен 13.07.2010Формування митної політики у зовнішньоекономічній діяльності між Францією та Україною. Інструменти митного регулювання експорту-імпорту насіння та соняшникової олії у Франції та Україні. Внутрішня підтримка та доступ на ринок сільського господарства.
курсовая работа [4,0 M], добавлен 19.09.2010Місце послуг на сучасному ринку, їх види та форми, основні структурні елементи. Аналіз особливостей і тенденцій розвитку світового ринку послуг в умовах глобалізації економіки. Напрями зовнішньоекономічної політики України в сучасній торгівлі послугами.
курсовая работа [772,9 K], добавлен 15.05.2009Особливості здійснення комерційних операцій на світовому ринку. Законодавчо-нормативне забезпечення проведення експортних операцій з сільськогосподарською продукцією. Методика розрахунку показників ефективності експорту продукції (кукурудзи 3-го класу).
курсовая работа [1,2 M], добавлен 28.04.2015Дослідження товарної кон'юнктури зовнішнього ринку. Правове та економічне обґрунтування можливостей здійснення зовнішньоторговельної угоди. Валютне регулювання експортно-імпортних операцій та оподаткування. Розробка зовнішньоторговельного контракту.
курсовая работа [770,0 K], добавлен 16.05.2009Світова торгівля та стан кон’юнктури зовнішніх ринків для України. Характеристика позицій України на світовому ринку товарів та послуг. Геостратегічна специфіка національної участі в міжнародній торгівлі. Досвід країн з розвинутою ринковою економікою.
курсовая работа [33,5 K], добавлен 19.10.2010Динаміка ринку цукру, його роль в зовнішньоторговельній діяльності України. Аналітична маркетингова оцінка ринку. Правове обґрунтування можливостей здійснення даної зовнішньоекономічної угоди. Зовнішньоекономічний контракт, його предмет та загальна сума.
курсовая работа [604,9 K], добавлен 20.01.2012Формування міжнародних фінансових центрів в умовах глобалізації. Здійснення інтернаціональних валютних, депозитних та кредитних операцій в Лондоні. Аналіз азійських фондових бірж на світовому фондовому ринку. Суть переваг, які мають офшорні системи.
статья [131,0 K], добавлен 11.09.2017Аналіз світового та українського ринку лікарських засобів. Правове обґрунтування можливостей здійснення даної зовнішньоекономічної угоди: законодавча база, нормативно-правові умови. Зовнішньоекономічний контракт з експорту лікарського засобу "Корвітин".
курсовая работа [1,6 M], добавлен 09.05.2011Парламент як вищий орган державної влади, який формує торговельну політику в Республіці Мальта. Аналіз документів для здійснення експортно-імпортних операцій в країні. Розгляд особливостей торгової політики Мальти в умовах Світової організації торгівлі.
курсовая работа [66,9 K], добавлен 15.06.2016Особливості продуктових експортних стратегій та маркетингових досліджень на світовому ринку. Аналіз виробничо-господарської і зовнішньоекономічної діяльності, фінансово-економічного стану, конкурентної позиції на внутрішньому ринку КЗШВ "Столичний".
магистерская работа [488,0 K], добавлен 31.01.2010Поняття та класифікація світових ринків капіталу, закономірності їх розвитку. Форми здійснення міжнародного інвестування. Розвиток теорії та моделей використання інвестиційних ресурсів на сьогодні, стратегія їх залучення. Україна на інвестиційному ринку.
курс лекций [2,0 M], добавлен 10.08.2011Теоретико-методологічні засади здійснення міжнародної торгівлі туристичними послугами. Аналіз особливостей функціонування світового ринку туристичних послуг і розвитку процесів транснаціоналізації та глобалізації у світовій туристичній індустрії.
дипломная работа [91,5 K], добавлен 06.02.2013Поняття, функції та структурна характеристика валютного ринку. Механізм функціонування міжнародного валютного ринку на сучасному етапі глобалізації світової економіки. Україна на світовому валютному ринку та її взаємодія з МВФ, групою Світового банку.
курсовая работа [73,0 K], добавлен 07.03.2009Аналітична маркетингова оцінка ринку будівельних матеріалів. Правове обґрунтування можливості здійснення зовнішньоекономічної угоди. Міжнародний торговий обмін. Ліцензія як форма регулювання міжнародної торгівлі. Зростання цін на будівельні матеріали.
курсовая работа [600,1 K], добавлен 26.08.2013Аналіз світового та українського ринку будівельних матеріалів. Правове обґрунтування можливості здійснення зовнішньоекономічної угоди з імпорту будівельних матеріалів. Порядок та правила підготовки контракту, оцінка його практичної ефективності.
курсовая работа [929,9 K], добавлен 15.04.2013Визначення сутності поняття інвестицій та інвестиційного ринку. Характеристика фінансових ринків у сучасній ринковій економіці. Сучасні тенденції прямого іноземного інвестування в умовах глобалізації економічного розвитку і світової фінансової кризи.
контрольная работа [216,5 K], добавлен 07.11.2010Аналіз світового та українського ринків аудіо- та відео техніки. Правове обґрунтування можливості здійснення зовнішньоекономічної угоди з її імпорту. Порядок укладання зовнішньоекономічного договору. Визначення ефективності імпорту товару споживання.
курсовая работа [353,0 K], добавлен 06.10.2014Вимоги до здійснення експортно-імпортних операцій. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності держави. Основні великі корпорації. Міжнародна валютна система та інвестиційна політика. Аналіз міжурядової угоди між Францією та Україною, перспективи розвитку.
контрольная работа [158,7 K], добавлен 18.09.2013