Вплив міграційних процесів на країни імміграції та еміграції є багатоаспектним.

Таблиця 6.1 - Наслідки міжнародної міграції робочої сили

Промисловість країни характеризується високим технічним рівнем, складним складом при традиційно важливої ролі сировинних виробництв. У країні розвинені всі три основні групи галузей: сільське господарство, промисловість і сфера послуг. Особливу роль відіграють енергетика і гірничодобувна промисловість, кольорова металургія та ряд енергоємних галузей, переробна промисловість (крім спеціального машинобудування); особливо велика роль деревообробної і целюлозно-паперової, а також харчової промисловості. В останні роки зросло значення наукомістких галузей (електроніка і електротехніка, фармацевтична промисловість, оргтехніка та ін). Канада має високий показник індустріалізації (співвідношення частки країни в промисловому виробництві і частки в загальному населенні світу). За величиною витрат на технологічні нововведення в розрахунку на душу населення Канада поступається нині лише США та Японії, тобто тут висока продуктивність праці.

Обробна промисловість і наукомісткі галузі. У 1990-ті рр. і в перше десятиліття XXI ст. в результаті великих структурних зрушень чисельність робочих місць скорочувалася, в першу чергу в канадських філіях американських компаній, що виробляють аналогічну продукцію в обох країнах, наприклад на заводах "Дженерал Мотор оф Кэнэда", "Крайслер Кэнэда", "Крайслер мотор оф Кэнэда", "Електрик оф Кэнэда" та ін. В швейної, текстильної і харчової промисловості велику кількість робочих місць було ліквідовано через зростання конкуренції з боку імпортної продукції, в основному з Азії (Китаю, Індії, Малайзії, Південної Кореї, Мексики та ін). У той же час у ряді галузей, що отримали розширений доступ на американський ринок, спостерігалося зростання виробництва і зайнятості. У 2001-2009 рр. в обробному секторі було зайнято трохи більше 15% працюючого населення (у США - 11%).

Канадські компанії мають сильні позиції в таких наукомістких галузях сучасної економіки, як телекомунікації, біотехнології, авіаційно-космічна промисловість, виробництво приладів і обладнання з використанням волоконної оптики, у виробництві нових типів конструкційних матеріалів і фармацевтичної галузі. Як виробник авіаційної техніки, Канада посідає п'яте місце у світі; у виробництві легкових і вантажних автомобілів - сьоме місце. На галузі, пов'язані з інформаційними технологіями, припадає близько 15% всього обсягу вироблених товарів і послуг у країні. При цьому, порівняно з іншими провідними індустріальними країнами, структура обробного сектора залишається відносно менш диверсифікованою.

Гірничодобувна промисловість. Галузі промисловості є одними з базових галузей економіки країни, зокрема, вони відіграють ключову роль в експорті (до 30% всієї вартості). У країні діють великі підприємства по видобутку та переробці залізної руди та кольорових металів (цинку, міді, олова, алюмінію, золота). Близько 80% мінеральної сировини і напівфабрикатів відправляється на експорт в США, Європу, Японію, Китай та інші країни. При цьому майже 75% сировинного експорту надходить з Канади в США, 14% - в країни Європи, Японію, Китай і Південну Корею.

Лісова, деревообробна і целюлозно-паперова промисловість використовує багатющі лісові ресурси Канади. За вивезення деревини країна займає четверте, з виробництва пиломатеріалів - друге, папери - четверте місця в світі. Дві третини целюлозно-паперового виробництва сконцентровано на сході країни, поблизу ГЕС на річці Св. Лаврентія. Великі лесобумажные комбінати розташовуються також у тайговій зоні на півночі степових провінцій і особливо в Британській Колумбії, де зосереджено 2/3 лісопильної промисловості.

Енергетика. За загальним обсягом виробленої енергії Канада входить до групи світових лідерів зі споживання енергії на душу населення вона перевершує США й інші розвинуті країни, займаючи друге місце в світі (після Кувейт і ОАЕ). Істотно коливається за останні 20 років видобуток сирої нафти (119 млн т у 1997 р., потім зниження до 110 млн т сирої нафти в 2009 р.). На експорт йде більш 60 млн т нафти, в тому числі 35 млн тонн в США. Передбачається значне зростання обсягів її видобутку (за рахунок нафтових пісків Альберти завдяки вдосконаленню методики її видобутку та введення в розробку нових родовищ в 2011-2015 рр.). В результаті сумарний видобуток всіх видів нафти в Канаді зросте до 2015 р. до 4,6 млн бар. /добу (при нинішньому рівні 2,5 млн бар. /добу). Більш стійко зростає видобуток природного газу, перевищила 190 млрд м³ в 2009 р., - це третє місце в світі після Росії і США. З виробництва електроенергії Канада займає шосте місце в світі, а за величиною продукції на душу населення стоїть на третьому місці після Норвегії та Ісландії. Більшу частину (3/5) електроенергії дають ГЕС, в їх числі такі потужні гідростанції, як "Ла Гранд Рівер" і "Черчіль" (понад 5 млн кВт кожна).

Будівельна індустрія. Ця промисловість відрізняється високою ефективністю і створює 5,1% ВВП, в ній працюють 5,6% зайнятих в країні. Широку популярність у світі отримали застосовуються в Канаді матеріали і технології промислового та житлового будівництва в умовах північного клімату, а також в загальногромадянському будівництві. Цілий ряд канадських будівельних компаній спеціалізуються на будівництві добротного житла, причому один м2 коштує 1 тис. дол. (можна тільки шкодувати, що ці компанії не мають доступу на російський будівельний ринок).

В секторі послуг у загальній чисельності зайнятих найбільш висока питома вага оптової та роздрібної торгівлі (в сумі 16%), а також галузей соціальної сфери: охорона здоров'я і соціальне забезпечення (10,5%), освіта (6,7%). Приблизно по 6% зайнятих припадає на групу фінансово-страхових послуг і групи науково-технічних і експортних послуг. Частка працівників, зайнятих в державному управлінні, - понад 5% усієї зайнятості.

У сфері оптової та роздрібної торгівлі у два останні десятиліття загострилася боротьба між великими канадськими та американськими корпораціями. В галузі активно відбувалися процеси злиттів і поглинань, оскільки американські "мережеві гіганти" (ТНК) скуповували діючі і створювали нові підприємства, а канадські торгові компанії, щоб протистояти конкурентам, зміцнювалися шляхом злиття та створення партнерств з різними підприємствами у сфері послуг. Частка закордонних компаній в загальній сумі продажів склала в останнє десятиліття 38% у роздрібній торгівлі і 60% - в оптовій. При цьому на п'ять найбільших корпорацій в роздрібній торгівлі припадає 97% всього обсягу продажів. Конкурентне середовище у сфері торгівлі стала більш жорсткою з-за розвитку електронної комерції. Канада відноситься до країн, що займає передові позиції по виробництву телекомунікаційного обладнання і рівнем розвитку послуг у сфері зв'язку та інформаційних технологій - у 2008 р. вони забезпечили 5% ВВП. До мережі Інтернет підключені всі навчальні заклади, бібліотеки і віддалені населені пункти країни.

Фінансові і страхові послуги, а також послуги у сфері операцій з нерухомістю забезпечили у 2009 р. близько 20% ВВП (6% всіх зайнятих). У фінансовій системі домінує "велика п'ятірка" найбільших комерційних банків, на них припадає 83% обороту всіх компаній галузі, їм же належать найбільші інвестиційні банки. Бухгалтерсько-аудиторські, інформаційно-консультативні, інженерно-технічні, комп'ютерні, юридичні та інші послуги також розвиваються швидкими темпами. У 2009 р. на них припадало близько 5% ВВП і 6,5% зайнятих.

Інституційна структура підприємництва

В економіці Канади абсолютно переважають дрібні фірми. Їх частка у складі ВВП склала 46% (591 млрд дол. у загальному обсязі близько 1,3 трлн дол. у 2009 р.). Чисельність малих фірм становить 2,3 млн (98% всіх зареєстрованих в країні). У цьому секторі, як і в США, зайнято більше 50% всіх працюючих. На великі фірми припадає 0,1% всіх компаній, але вони являють собою велику економічну і фінансову силу, маючи під своїм контролем понад 30% національного багатства. Сектор середніх фірм становить трохи більше 1,9% всіх зареєстрованих фірм, що він займає важливі ніші у всіх галузях і сферах виробництва, обігу та розподілу, будівництві, а також у фінансовому секторі і особливо в торговому справі.

Необхідно відзначити активну роль держави у стимулюванні діяльності малого підприємництва. Завдання по розробці політики по відношенню до малого і середнього бізнесу покладено на міністерство промисловості, яке координує також діяльність автономного департаменту малих і середніх підприємств на федеральному рівні. Сама інфраструктура підтримки малого підприємництва розбита на сегменти між федеральними, регіональними та галузевими закладами. Особливо важливе місце належить владі провінцій, де діють підрозділи "Канадської мережі ділових послуг". Ця організація розробляє програми підтримки, враховуючи територіальні і місцеві особливості. Великий вплив на розвиток малого підприємництва надає Федерація незалежних підприємців, в першу чергу в питаннях податків, страхування, законодавства. Вся державна політика щодо малого бізнесу покликана забезпечити сто сталий розвиток в умовах швидких змін кон'юнктури на національному, регіональному та світовому ринках. Особлива увага приділяється розширенню експортного потенціалу цього сектору, а також полегшення доступу малих підприємств до фінансових ресурсів. Всього в країні діють 169 федеральних фінансових програм і 230 місцевих, що фінансують ці форми підприємницької діяльності. Багато в чому завдяки їм в 2009 р. було видано кредитів на величезну суму 2,27 трлн дол. Можна також сказати, що відносно неглибокий спад канадської економіки в умовах кризи певною мірою пов'язаний з тим, що підтримка державою малого підприємництва виявилася досить успішною.

міжнародна економіка міграція канада

Література

1. Горбач Л.М. Міжнародні економічні відносини: підручник / Л.М. Горбач, О.В. Плотніков. - К.: Кондор, 2005 - 262 с.

2. Козак Ю.Г. Міжнародна економіка / Ю.Г. Козак - К.: АртЕк, 2002. - 436 с.

3. Одягайло Б.М. Міжнародна економіка: навч. посіб. / Б.М. Одягайло. - [2-ге вид. випр. і доп.]. - К.: Знання, 2006. - 407 с.

4. Дахно І.І. Міжнародна економіка: [навч. посіб.] / І.І. Дахно, Ю.А. Боврук. - К.: МАУП, 2002. - 216 с.

5. Гірничий енциклопедичний словник, т.3. / За ред. В.С. Білецького. - Донецьк: Східний видавничий дім, 2004. - 752 с.

6. Миргородська Л.О. Фінансові системи зарубіжних країн. Навчальний посібник. Київ: Центр навчальної літератури, 2003, 240 с.

Размещено на Allbest.ru