Розвиток двосторонніх відносин: Україна–США

Згідно з Дорожньою картою, підписаною 1 квітня 2008 р., основними пріоритетами українсько-американського співробітництва у військово-технічний сфері є пошук шляхів можливого технічного співробітництва у сфері ПРО, проведення консультацій з питань придбання та розгортання комунікаційного обладнання для українських збройних сил. Трансформація системи управління кадрами та підготовки військовослужбовців з метою досягнення більш ефективної співпраці з силами НАТО. Україна та Сполучені Штати співпрацюватимуть в рамках ініціативи "G-8" "Глобальне партнерство проти розповсюдження зброї та матеріалів масового знищення", а також "Глобальної ініціативи у боротьбі з ядерним тероризмом". Україна та Сполучені Штати співпрацюватимуть з метою успішного завершення процесу знищення надлишкових озброєнь та боєприпасів у відповідності до проекту Трастового фонду ПЗМ НАТО. Обидві країни продовжуватимуть діяльність у сфері належного екологічного зберігання та знищення твердого ракетного палива для двигунів РС-22 технічно та фінансово виправданим способом.

США також допомагають Україні позбуватися наступальних озброєнь та застарілої військової техніки, що потребує утилізації, зокрема, важких бомбардувальників Ту-22. В рамках програми Нанна-Лугара започатковано п'ять проектів, спрямованих на організацію конверсійного виробництва на українських оборонних заводах. Свого часу США також надали Україні фінансову допомогу у створенні Держслужби експортного контролю України, зокрема, сучасної автоматизованої системи контролю за передачею товарів військового призначення.

Сполучені Штати активно підтримують Україну на шляху її євроатлантичної інтеграції. Після підписання 19 грудня 2008 року у Вашингтоні Хартії про стратегічне партнерство держсекретар США К. Райс відзначила, що "США підтримують інтеграцію України в євроатлантичні структури. І в цьому плані я хочу запевнити вас, що ухвалена в Бухаресті декларація, яка передбачає членство України в НАТО, коли вона відповідатиме стандартам, перебуває в центрі нашої політики. Ми з нетерпінням хочемо вам допомогти виконати ухвалене в Брюсселі рішення щодо інтенсифікації роботи комісії Україна-НАТО задля реалізації Бухарестської декларації". Підтримка євроатлантичного курсу України з боку США має особливе значення в умовах, коли процес долучення України до НАТО загальмувався, багато в чому через протидію інших членів альянсу, таких як Німеччина і Франція.

Відносини на сучасному етапі

Після приходу до влади в України проросійської команди президента Віктора Януковича українсько-американські стосунки позначилися похолоданням. Криза у відносинах поглибилася після арешту колишнього прем'єра Юлії Тимошенко та представників її колишнього уряду.

22 вересня 2012 року Сенат США схвалив резолюцію № 466 по Україні, в якій засуджував дії адміністрації президента Віктора Януковича, спрямовані на політично мотивоване ув'язнення колишнього прем'єра Юлії Тимошенко. Сенат США закликав адміністрацію Януковича негайно звільнити Тимошенко й інших політичних ув'язнених. Також сенат прохав ОБСЄ чинити багатосторонній дипломатичний тиск на Януковича, щоб звільнити Тимошенко, і закликав Державний департамент США видати заборону на видачу віз тим, хто відповідальний за ув'язнення Тимошенко й погане поводження з нею. Згідно з документом, резолюція була доповненням до міжнародного аналізу й протестів із приводу порушень, які відбувалися в Україні. У відповідь МЗС України зазначило, що вважають недоцільним коментувати резолюцію, оскільки вона була прийнята у "сумнівний спосіб" і має декларативний, не обов'язковий характер. Також МЗС України звинуватило прихильників Тимошенко у дискредитації країни.

Уряд і Конгрес США виступили з критикою репресивних дій адміністрації президента Віктора Януковича, спрямованих на придушення громадського руху за Євроінтеграцію України восени-взимку 2013 року. Сенат США і Державний департамент США засудили застосування насильства проти мирних демонстрантів у Києві 30 листопада, 1 грудня і 11 грудня 2013 року. Після перемоги Революції гідності, США надали революційному уряду України всебічну допомогу. Колишнього президента Януковича було занесено у санаційні списки. 18 грудня 2014 року президент Барак Обама підписав "Закон про підтримку свободи України"

В умовах непевності перспектив інтеграції України в НАТО і набуття членства в ЄС, було б доцільно розглянути можливість формування двостороннього стратегічного альянсу України із США, який би доповнював існуючу архітектуру безпеки та співробітництва в Європі. Всім гілкам української влади слід докладати усіх зусиль з метою посилення позитивної динаміки реалізації взаємовигідних домовленостей і проектів, встановлення надійних зв'язків і взаємодії між керівництвом наших країн та урядовими структурами, відповідальними за конкретні напрями двосторонніх відносин

Висновки

Отже, можна сказати, що Україна займає важливе значення в зовнішній політиці Сполучених Штатів Америки. Особливі відносини з якою в 1994-1995 рр. почали розглядатися багатьма політиками і експертами в США як спосіб стримування неоімперської політики Росії.

Вважається, що велику роль в просуванні американської політики зіграв екс-міністр закордонних справ України, раніше посол України в НАТО і ЄС, Б.Тарасюк. Під час свого візиту у Вашингтон в 1994 р. він наголошував на прийняття США спеціальної стратегії по відношенню до України, згідно з якою, після підписання трьохстороннього договору по ядерному озброєнні українська проблематика відійшла на другий план.

Приводом до перегляду підходу США до України послужила переоцінка, пріоритетів російської зовнішньої політики, на перше місце серед яких було поставлено СНД. Суттєву роль зіграло і те, що в 1995р. адміністрація Клінтона піддавалась різній критиці за надмірну персональну зацікавленість в президенті Єльцині і " русоцентризмі ". Стали замітні ознаки відходу США від негласного договору про розподіл сфер впливу. Позиція США, підтримувана Великобританією, була направлена на недопущення більш тісної інтеграції України і СНД. Зб. Бжежинським була сформульована свого роду нова доктрина стримування Росії.

Проте, що Україна, напевне, буде важливим пріоритетом для любої американської адміністрації в наступні 100 років, заявив представник держдепартаменту Н.Бернс, Колишній держсекретар США У. Крістофер, підкреслив, що для " нового атлантичного співробітництва ціллю являється інтеграція України з Європою… Ми хочемо допомогти Україні закріпити свою незалежність подоланням жорстких економічних труднощів, з допомогою доступу на критично важливі ринки і шляхом розвитку посилених відносин з НАТО ". Про особливе місце, котре займає Україна в політиці США, говорить той факт, що вона стала третім після Ізраїлю та Єгипту отримачем американської допомоги.

Стратегічне значення України посилюється ще й тим, що вона розглядається, як один з можливих транзитних шляхів енергопостачання з Центральної Азії.

Список використаної літератури

1. Бадрак В. Руський хук. С помощью Украины Москва наносит удар по Вашингтону/ В. Бадрак //Зеркало недели. - 2001. - №7 (331). - 17-23 февраля.

2. Бжезінський З. Вирішальна роль України на пострадянському просторі / З. Бжезінський // Політика і час (Пі). - 1997. - № 9. - С. 13.

3. Гарань О. Розпад СРСР і українське питання в політиці США Сучасність / О. Гарань. - 1995. - №4. - С. 75.

4. Гриценко А. Верной дорогой идете, господа! / А. Гриценко // Зеркало недели.-2001.- №22(346). - 9-15 июня.

5. Давыдов Ю. США: меняющееся видение меняющихся угроз / Ю. Давыдов // США. Канада: экономика, политика, культура. - 2004. - № 10. - С. 3-22

6. Дубина О. США - Україна: від тиску до нового партнерства? / О. Дубина // Політика і час (Пі). - 1993. - № 12. - С. 16-23.

7. Ким В. НАТО - Украине: двери еще открыты, но щель ссужается / В. Ким // Зеркало недели. - 2002. - №6 (381). - 16-22 февраля.

8. Книш В. Розвиток двосторонніх відносин: Україна - США / В. Книш // Народна Армія. - 2003. - № 18. - С. 1-2.

9. Корнієвський О. У світ, де не спалахують конфлікти: Доктрина розширення демократії: геополітичні аспекти політики США / О. Корнієвський // Політика і час. - 2005. - № 1. - С. 38-43

10. Корсаков Г.Б. Эволюция ядерной политики США (2001-2005 гг.) // США. Канада: экономика, политика, культура. - 2006. - № 6. - С. 13-36

11. Кулик В. Україна як непріоритетний партнер Барака Обами / В. Кулик // Український журнал. - № 3. - 2009. - С. 7-8.

12. Лебедев И.Л. Об американской правительственной помощи странам СНГ / И.Л. Лебедев // США. Канада: економіка, політика, культура. - 1996. - №12. - С. 51-58.

13. Марцинкевич В. Современные тенденции в экономике и политике США /В. Марцинкевич // Проблемы теории и практики управления. - 2005. - № 3. - С. 24-29

14. Мединська Т. Статус світового лідера: США в сучасних процесах глобалізації: виклики та наслідки / Т. Мединська // Політика і час. - 2005. - № 3. - С. 67-74

15. Мостовая Ю. Мирные переговоры на фоне войны / Ю. Мостовая // Зеркало недели. - 2001. - №43 (367). - 3-9 ноября.

Англомовні видання

1. Antonenko, Oksana, " Putin's Gamble ", Survival, Vol.43, No.4, Winter 2001-02,p.50.

2. "As Kiev Goes, So Goes the East", The wall Street Journal Europe,

3. Charlton, Angela, " Ukraine Votes After Stormy Campaign for Legislature ", Washington Post

4. Clover, Charles, " The Ousting of Ukraine's Prime Minister Is Likely to be Followed by a New Power Struggle ", Financial Times,

5. Crosette, Barbara. " U.N. Sanctions Didn't Stop Iraq From Buying Weapons ", The New York Times,

6. Excerpt from the Daily Press Briefing, February 22, 1996 concerning the visit of Ukrainian President Leonid Kuchma and the U.S.- Ukrainian Relation. Briefer: Nick Burns, Department Spokesman.

Размещено на Allbest.ru