У четвертому розділі - "Система ГАТТ/СОТ та удосконалення механізмів регулювання зовнішньоекономічної діяльності АПК" - викладено суть і методологію визначення організаційних чинників ГАТТ/СОТ, з'ясовано основні прояви її недосконалої організації, вимоги до лібералізації і протекціонізму та методику їх реалізації. Запропоновано єдину схему побудови взаємовигідного механізму ГАТТ/СОТ, нові базові періоди для України щодо відкритості ринку, внутрішньої підтримки і субсидованого експорту. Запропонована методика вартісної оцінки результативності лібералізації та її показники, методика переведення нетарифних бар'єрів у тарифні еквіваленти. На методичному рівні опрацьовано механізм регулювання валютного курсу, доведено необхідність його спрямування на забезпечення стабільності курсу національної валюти; встановлено взаємозалежності між ревальвацією національної валюти і доходом від експорту товарів та граничний рівень її девальвації. Проаналізовано досвід функціонування механізму ГАТТ/СОТ у країнах з розвинутою економікою, його основні складові, динаміку трансформації та можливості застосування його у вітчизняній практиці.

У результаті проведеного дослідження запропоновано складову вартісної оцінки результативності лібералізації, яким є частка сумарного абсолютного ефекту у ВВП і значення самого сумарного абсолютного ефекту, на чому може ґрунтуватись вплив лібералізації на розвиток зовнішньоекономічної діяльності. Систематизація даних з 15 країн світу дозволяє проаналізувати залежність між часткою сумарного абсолютного ефекту у ВВП і значенням сумарного абсолютного ефекту (рис. 4). Виходячи з побудови кривої А₁ А₂ можна стверджувати, що при показнику відношення абсолютного ефекту до ВВП до 1,0 %, ефект (оцінка) має найбільше значення - 3,8 млрд. дол. США, всі інші варіанти побудови кривої А ₁ А ₂ вказують на зменшення значення показника, що аналізується. Із зниженням частки сумарного абсолютного ефекту у ВВП абсолютне його значення зростає. Наведена методика визначення тенденції зміни показника зовнішньоекономічної діяльності в рамках ГАТТ/СОТ через призму ефекту може слугувати важливим орієнтиром для практики.

В основних положеннях ГАТТ/СОТ для країн, що вступають до цієї організації, є вимога переведення нетарифних бар'єрів у тарифні еквіваленти. Дослідженням встановлено, що в методичному плані принциповим має бути положення, що на першому етапі необхідно розв'язувати проблему не в напрямі від нетарифних бар'єрів до тарифних коефіцієнтів, а від тарифних еквівалентів або еквівалентної митної ставки до нетарифних бар'єрів у формі квоти. Встановлено, що при трансформаційних процесах від тарифних еквівалентів до нетарифних бар'єрів і від нетарифних бар'єрів до тарифних еквівалентів формується різниця в імпортних цінах на товари, що має сталий характер. У такому разі з'ясованою є унікальна ситуація щодо зміни ринків імпортних цін. Викладені методичні підходи до перетворення нетарифних бар'єрів у тарифні еквіваленти, що відповідає вимогам ГАТТ/СОТ, є актуальними як з теоретичної, так і практичної точки зору. Усунення нетарифних бар'єрів має відбуватися на тлі змін рівнів імпортних цін, які є підґрунтям для тарифних еквівалентів. Поява в Україні наведеної методики переведення нетарифних бар'єрів у тарифні еквіваленти на взаємопов'язаних засадах протистоятиме недосконалим лібералізації і протекціонізму, що є пріоритетним для зовнішньоекономічної діяльності.

У матеріалах Уругвайського раунду порушено питання про зниження тарифів та їх еквівалентів у середньому на 36 %. Проведений аналіз показав, що вступ України в СОТ без попереднього доопрацювання механізму відносно методичних засад зниження рівнів митних тарифів може завдати країні значної шкоди. При моделюванні механізму ГАТТ/СОТ не були враховані відмінності у рівнях внутрішнього економічного розвитку країн. У світлі вимог ГАТТ/СОТ до регулювання експорту й імпорту товарів важливим показником щодо лібералізації і протекціонізму є експортні субсидії. Вирішити проблему зниження рівнів експортних субсидій в Україні за варіантом країн з розвинутою економікою в найближчі роки неможливо. Тому скорочення відриву у розвитку експортного потенціалу АПК України порівняно із зарубіжними країнами є основним методичним аргументом при побудові механізму субсидування експорту і визначенні багатогранного характеру його функціонування.

Правила і вимоги ГАТТ/СОТ стосовно лібералізації і протекціонізму зовнішньоекономічної діяльності в загальній системі нетарифного регулювання не охоплюють такий напрям, як регулювання валютних курсів, що є наслідком відставання механізму ГАТТ/СОТ від завдань сьогодення. У методологічному плані необхідно, щоб згаданий механізм мав превентивний характер і спрямовувався на забезпечення стабільності курсу національної валюти, який при лібералізації знижується, вітчизняні товари на зовнішніх ринках стають дешевшими та зростає їх експорт. При протекціонізмі валютний курс національної валюти зростає, стримуючи цим експорт, оскільки відбувається підвищення експортних цін на товари на ринках країн-імпортерів. Таким чином, не варто надавати переваги ні лібералізації, ні протекціонізму, а важливо забезпечувати стабільність курсу національної валюти. Проведений аналіз експортно-імпортних операцій щодо найбільш типових товарів АПК показує, що на 1 процентопункт ревальвації національної валюти дохід від експорту знижується на 1,1-2,3 дол. США на кожну тонну товару. Встановлено, що в умовах лібералізації зовнішньоекономічної діяльності девальвація національної валюти не повинна опускатися нижче рівня 4,2 процентопункти, оскільки експорт буде збитковим.

У п'ятому розділі - "Ліберальний і протекціоністський вектори розвитку зовнішньоекономічної діяльності АПК та їх адаптація до вимог внутрішнього і зовнішнього ринків" - розглянуто теоретичні, методологічні і практичні проблеми побудови механізму лібералізації і протекціонізму, визначено фактори, що впливають на зовнішньоекономічну діяльність, їх функції, завдання та критерії сучасної оцінки. Окреслено методичні засади формування складових зовнішньоекономічної діяльності, методику визначення впливу пріоритетів і їх вимірів.

Встановлено взаємозв'язок лібералізації, протекціонізму і економічної безпеки та функціональну спрямованість пріоритетів, побудовано моделі - залежності та їх значення. Розглянуто нормативно-законодавчу базу відносно лібералізації і протекціонізму та сформовано вимоги стосовно уніфікації законодавчої бази країн світу для забезпечення розв'язання завдань, що стоять перед лібералізацією і протекціонізмом. Викладено суть і етапи розвитку міжнародної валютної системи, проблеми нестабільності валютного ринку та напрями, що характеризують посилення і послаблення коливання валютних курсів, особливості впливу лібералізації валютного ринку, девальвації і ревальвації національної валюти на розширення обсягів експорту, розкрито методичні аспекти процесу експорту товарів, тенденції залежності між лібералізацією валютних курсів та станом експорту. З'ясовано процес впливу лібералізації і протекціонізму на ціноутворення зовнішнього ринку та взаємозв'язок між процесами протекціонізму і зовнішньоторговельним оборотом.

Згідно з теорією порівняльних переваг, розподіл надбань від міжнародної торгівлі визначається рівнем цін на товари та їх обсягом. Перевагу можна реалізувати лише у випадку, якщо світова ціна на товар буде вищою від внутрішньої, що є одним із складових надбання-втрати. У контексті досліджуваної проблеми доцільно торкнутися питання визначення світової ціни та обсягу взаємодії торгівлі (рис. 5).

Ціна на зерно в групі країн вища ніж в Україні, різниця в цінах сприяє можливості здійснення експорту та імпорту, що у свою чергу залежить від того, на якому рівні визначається світова ціна. Знаючи характеристики внутрішнього попиту та пропозиції в Україні і групі країн, можна визначити розмір пропозиції зерна на експорт, попит на імпорт і рівень урівноваженої світової ціни. Чим вище світова ціна, тим більше товаровиробників в Україні будуть збільшувати пропозицію зерна, але одночасно буде зростати і внутрішня ціна, тобто споживачі в Україні скорочуватимуть сформований на ринку попит. Обсяги пропозиції зерна на світовому ринку Sx визначатимуть різницею між пропозицією і попитом на внутрішньому ринку України, що виникає в умовах зростання цін на зерно:

Sx=Sa - Da.

Можна стверджувати, що обсяги пропозиції зерна визначаються різницею між пропозицією, у розумінні митної вартості, яка визначається ліберальними важелями і попитом групи країн, що формується світовою митною вартістю на нього, яка окреслюється важелями протекціонізму. Наведене осмислення аспектів лібералізації і протекціонізму має засадниче значення щодо надбань і втрат, не як епізодичних явищ, а як певної системи.

Невирішеною з теоретичної і методичної точок зору є проблема прискорення експорту товарів під впливом трансформації валютних курсів. Зниження курсу національної валюти призводить до подорожчання імпортних товарів, робить їх менш доступними споживачу, скорочує можливості вибору, внаслідок чого знижується рівень їх споживання населенням. На сьогодні в науці і практиці сформувалось положення, що девальвація національної валюти сприяє зростанню обсягів експорту і це визначається як фундаментальна тенденція. Активізація експорту відбувається відразу після девальвації національної валюти, тобто як складова лібералізації зовнішньоекономічної діяльності. На цій методологічній базі експорт товарів розвивався тривалий час. Девальвація національної валюти в окремих випадках впливає на розмір доходу від експорту зерна пшениці, але не за усіх умов (табл. 2). Дослідженням встановлено, що при зміні біржової ціни на внутрішньому ринку тими темпами, що й офіційний курс української гривні до долара США, дохід від її експорту залишається стабільним - 67 дол. США; коли ціна за 1 т змінюється нижчими темпами, ніж курс національної валюти, дохід від її експорту зростає до 74 дол. США; якщо ціна за 1 т змінюється вищими темпами від офіційного курсу гривні до дол. США, то дохід від її експорту скорочується від 67 до 49 дол. США.

Таблиця 2 - Зміна офіційного курсу української гривні до долара США і доходу від експорту зерна пшениці

Встановлено, що дохід від експорту товарів зростає лише тоді, коли ціни на них на внутрішньому ринку змінюються нижчими темпами, ніж офіційний курс української гривні до твердої валюти, що є науковим здобутком і відправним пунктом подальших досліджень та може виступати в ролі нового специфічного методологічного підходу. Запропонована нова методологія постає не тільки самостійним засобом активізації пізнавальних процесів у плані прискорення розвитку експорту товарів, а й важливим інструментом вирішення проблем конкурентоспроможності товарів. З'ясування того, що дохід від експорту товарів зростає лише тоді, коли ціни на них на внутрішньому ринку змінюються нижчими темпами, ніж офіційний курс української гривні до твердої валюти - це науковий прорив на складному напрямі дослідження зовнішньоекономічної діяльності, прискорення розвитку експорту товарів, оскільки у вітчизняній практиці валютно-експортні проблеми перебувають у стані методологічної недосконалості.

Ускладнення експортно-імпортних операцій на світовому рівні висвітлює необхідність, з точки зору методичних засад, приділення уваги формуванню таких складових, як лібералізація, протекціонізм та економічна безпека, що, з огляду науки, практики і державних органів управління, належать до вагомих пріоритетів зовнішньоекономічної діяльності, кожний з яких виконує специфічну функцію, а в просторі і часі вони діють як єдиний і цілісний методичний "трикутник". У забезпеченні належного рівня економічної безпеки вирішальна роль відводиться лібералізації і протекціонізму. Аналіз світового досвіду переконує, що безпечний або гранично-критичний рівень зовнішньоекономічної діяльності визначається відношенням зовнішнього боргу до обсягів зовнішньо-торговельного обороту.

Зниження обсягів зовнішньоторговельного обороту нижче гранично-критичного рівня зумовлює виникнення вірогідності внутрішньої фінансової кризи. Заходи з лібералізації стимулюють зростання обсягів експорту, надходжень інвестицій та інфляційних процесів. Дослідженням встановлено, що безпека зовнішньоекономічної діяльності формується на 68 % під впливом лібералізації і на 32 % під впливом протекціонізму (рис. 6); лібералізація обумовлюється на 70 % економічною безпекою і на 29 % - протекціонізмом; протекціонізм визначається на 52 % економічною безпекою і на 46 % лібералізацією. Щоб забезпечити один процентопункт економічної безпеки, необхідно мати 0,9 процентопункти лібералізації і 0,4 - протекціонізму. Це доводить, що для досягнення безпечного або гранично-критичного рівня у зовнішньоекономічній діяльності пріоритетними залишаються як важелі лібералізації, так і протекціонізму.

Щоб забезпечити зростання гранично-критично-го рівня у зовнішньоекономічній діяльності на 1,0 процентопункт, вимагається підвищити лібералізацію на 1,8, а протекціонізм знизити на 1,8 процентопункти.

Рис. 6. Взаємозв'язок найвищих і найнижчих значень процентопунктів щодо зовнішнього боргу до зовнішньоторговельного обороту (безпечний або гранично-критичний рівень зовнішньоекономічної діяльності) - АО; лібералізація щодо експорту (обсяг експорту, що здійснює в ліберальному режимі, до зовнішньоекономічного обороту) - ВО; протекціонізму щодо імпорту (обсяг імпорту, що здійснюється в режимі протекціонізму, до зовнішньоторговельного обороту) - СО.

Встановлений процес взаємозв'язку лібералізації, протекціонізму і економічної безпеки виступає як методичний інструмент розвитку зовнішньоекономічної діяльності. Формування власної зовнішньоекономічної політики потребує обов'язкового визначення взаємозв'язку пріоритетів у плані лібералізації і протекціонізму, а не окремого їх застосування, що пов'язано з викривленням економічної сутності пріоритетів.

Однією з важливих теоретичних і методичних проблем стосовно розвитку зовнішньоекономічної діяльності є з'ясування впливу лібералізації і протекціонізму на ціноутворення зовнішнього ринку та визначення залежностей між питомою вагою нормативних позицій у законодавчих актах, спрямованих на лібералізацію в загальній кількості нормативних позицій, спрямованих на протекціонізм, що має наукове і практичне значення щодо формування зовнішньоекономічної політики держави та опрацювання орієнтирів з огляду методики регулювання конкурентоспроможності товарів на зовнішньому ринку.

Встановлено, що під впливом скорочення частки нормативних позицій в законодавчих актах, спрямованих на лібералізацію, у загальній кількості нормативних позицій у законодавчих актах, спрямованих на протекціонізм у зовнішньоекономічній діяльності з 29 до 14 %, нижча межа експортних цін скорочується стосовно верхньої на 5-6 %, а нижча межа імпортних цін зростає відносно верхньої на 10-15 %. При цьому, якщо згадана частка скорочується удвічі, то експортні ціни знижуються від 2 до 11, а імпортні зростають від 8 до 18 %. Наведені трансформаційні явища виступають як методичний ключ з точки зору установлення характеру взаємозв'язку та механізму ціноутворення щодо зовнішнього ринку АПК.

Принципове значення на методичному рівні має обґрунтування з позицій лібералізації і протекціонізму взаємозв'язку між процесами протекціонізму і зовнішньоторговельним оборотом. Встановлено, що із збільшенням кількості заходів протекціонізму, порівняно із заходами лібералізації, у нормативних законодавчих актах на один процентопункт (на кожних сто) річна вартість зовнішньоторговельного обороту скорочується в середньому на 0,29 млрд. дол. США, що необхідно враховувати при розбудові механізму зовнішньоекономічної діяльності АПК.

ВИСНОВКИ

1. Доведено, що відставання розвитку зовнішньоекономічної діяльності агропромислового комплексу України від аналогічного сектора економіки розвинутих країн світу є результатом недооцінки значення факторів лібералізації і протекціонізму щодо спрямованості реформування експортно-імпортних операцій.

Здійснено всебічний аналіз протиборства дискусійних наукових думок з питань лібералізації та протекціонізму і викристалізувано в результаті досліджень найбільш перспективні методичні підходи стосовно вирішення проблеми, пов'язаної з рівнем відкритості внутрішнього і опануванням зовнішнього ринку. При позитивних тенденціях необхідно забезпечити ліберальний простір, при негативних - обмежувати її дію. Завдання протекціонізму - охорона внутрішнього ринку від експансії економічно розвинутих країн. Проте було б помилкою розвивати в Україні процеси лібералізації і протекціонізму беззастережно. Вони мають бути адекватними до пріоритетів зовнішньоекономічної діяльності, що характеризують різні варіанти як у часі, так і в просторі. Це є наріжним каменем, новим змістом у фундаменті механізму зовнішньоекономічної діяльності.

2. Встановлено, що надто важливою є роль ідентифікації категоріально-понятійного апарату зовнішньоекономічної діяльності у світлі лібералізації і протекціонізму. Усвідомлення особливостей економічних категорій в їх єдності та невичерпному розмаїтті є першочерговим завданням науки, що має основоположний характер для розвитку зовнішньоекономічної діяльності за світовими стандартами.

3. Показано, що сучасна зовнішньоекономічна діяльність порівняно з минулими роками - це якісно нова проблема з відомих, але ще не досліджених і не вирішених на методичному рівні питань сучасності, якими є лібералізація і протекціонізм. У практичному аспекті для дослідження механізму зовнішньоекономічної діяльності рекомендовано здійснити пошук вимірів лібералізації і протекціонізму в часі й просторі. Показники вимірів - це головна складова механізму зовнішньоекономічної діяльності. Запропоновано використовувати такі показники для виміру лібералізації і протекціонізму: валовий внутрішній продукт; сукупна пропозиція і сукупний попит; сукупні витрати вітчизняного виробництва на імпортну продукцію; ступінь включення країни в зовнішньоекономічні зв'язки; відкритість економіки або внутрішнього ринку; експортні можливості або частка продукції, яка може бути продана країною на світовому ринку без заподіяння шкоди власній економіці; виграш від торгових відносин; національні втрати від тарифів; гармонізація лібералізації і протекціонізму; єдність митної території, мита та митні збори.

4. Встановлено, що важливим індикатором зовнішньоекономічної діяльності є її збалансованість та підтримка відповідної стійкості за допомогою такого методичного ключа, як урівноваженість складових лібералізації і протекціонізму. Доведено необхідність розширювати виробництво вітчизняних товарів, а не стимулювати їх ввезення з-за кордону, для чого здійснити заходи протекціонізму через уточнення ставок ввізного мита, у першу чергу молодих галузей; не застосовувати беззастережне посилення протекціонізму щодо імпорту товарів, оскільки це призводить до автоматичного обмеження експорту. Доведена доцільність при формуванні механізму зовнішньоекономічної діяльності передбачення умов перевищення експорту над імпортом в 2,1 рази, що відповідає інтересам внутрішнього і зовнішнього ринків.

5. Доведено, що нерозв'язані проблеми у зовнішньоекономічній діяльності сільського господарства мають вирішуватись через визначення граничних рівнів лібералізації та протекціонізму і доцільність їх дотримання в потрібних співвідношеннях. Беззастережна лібералізація експортно-імпортних операцій призводить до нищівного руйнування внутрішнього ринку. Без гарантованого протекціонізму здійснити необхідний захист вітчизняних сільськогосподарських товаровиробників неможливо. При визначенні значень нижчих меж захисту слід виходити з відтворювальних функцій виробничого потенціалу та обсягів імпорту товарів в Україну.

6. Визначено, що важливою складовою механізму регулювання зовнішньоекономічної діяльності харчової промисловості є маніпулювання важелями лібералізації і протекціонізму. Для виправлення небажаної ситуації запропоновано на певний період збереження інституту індикативних цін і уникнення невиправданого перевищення рівня імпортних цін, порівняно з експортними. При наближенні імпортних цін до рівня світових перевагу слід надавати лібералізації. Механізм регулювання зовнішньоекономічної діяльності необхідно визначати як політику маніпулювання важелями лібералізації і протекціонізму.

7. Досліджено і встановлено, що серед проблем формування зовнішнього ринку питання конкурентоспроможності зовнішньоекономічної діяльності є одним з найголовніших. Її вирішення пов'язане з механізмом мінливих співвідношень експорту й імпорту, регулюванням складних і суперечливих процесів лібералізації та протекціонізму. Доведено, що Україні та її АПК в сучасних умовах доцільно мати мінімум показників оцінки конкурентоспроможності: обсяг валового внутрішнього продукту, співвідношення середніх індексів цін на експортні й імпортні товари та послуги. Доведено, що саме у співвідношенні середніх індексів цін на експортні й імпортні товари акумулюється процес можливого посилення конкурентоспроможності, що дає підстави для методичних основ визначення факторів, які сприяють порівняльним перевагам на зовнішньому ринку. Доведено, що важливим показником конкурентоспроможності має бути дефіцитна та надлишкова кон'юнктура. Недолік відомих методичних уявлень про конкурентоспроможні позиції полягає в тому, що в них розглядається не співвідношення між дефіцитною та надлишковою кон'юнктурою, а співвідношення потоків обсягів експорту й імпорту. Щоб запобігти руйнуванню внутрішнього ринку України, запропоновано механізм трансформації зміни рівня і виду митних ставок, тобто застосування комбінованого мита замість адвалерного та специфічного, що є особливо актуальним в даний час в умовах зниження цін на продовольчі товари на світовому ринку. Методика визначення комбінованого мита не була обґрунтована і внутрішній ринок був позбавлений важливого важеля захисту. Застосування комбінованого мита є особливо актуальним сьогодні, коли на світовому ринку спостерігається зниження цін на продовольчі товари.

8. Показано, що специфічні заходи захисту внутрішнього ринку є у кожній країні. З цією метою прийнято ряд Законів України, які є фундаментальною законодавчою базою. Але загальною ознакою таких нормативно-законодавчих актів є те, що їх втілюють у життя тоді, коли шкода заподіяна.

9. З'ясовано, що в АПК не застосовується трансформація діючого механізму зовнішньоекономічної діяльності на засадах лібералізації і протекціонізму шляхом визначення верхньої межі вивізного мита для вітчизняного товаровиробника по нижчому рівню ввізного мита імпортера, виходячи із фіксованої світової ціни на сировину. Такі вимоги не були враховані при формуванні проекту Закону України "Про вивізне (експортне) мито", а тому виникли розбіжності в оцінках доцільності експорту товарів з України, що стало згубним для експорту товарів АПК. Методична системність та послідовність не стали основою при формуванні нормативно-митної політики, що поглибило протиріччя між інтересами імпортерів, з одного боку, і експортерів - з іншого боку.

10. Вияснено, що інтеграція України до Європейського Союзу є складним і дискусійним питанням. Характерною особливістю курсу забезпечення входження України у Європейський економічний простір є те, що він пов'язаний з реалізацією політики широкопланової лібералізації, обмеженням впливу Уряду України від втручання в зовнішньоекономічну сферу, що є проявом дискримінації щодо інтересів України.

Доведено, що рівень відкритості ринків повинен визначатись рівнозначністю рівнів національного доходу на душу населення та ідентичністю кривих попиту у країнах-партнерах; близькістю показників цін-факторів і витрат виробництва диференційованих продуктів; рівнозначністю величин тарифних і нетарифних бар'єрів; порівняно однаковим ступенем диференціації конкуруючих товарів і номінальним розміром транспортних витрат.

11. Визначено, що за існуючих зовнішньоекономічних зв'язків одним із позитивно діючих напрямів активізації експортно-імпортних операцій АПК є наукове з'ясування суті організаційних чинників ГАТТ/СОТ та методології окреслення їхніх конкретних значень з огляду лібералізації та протекціонізму.

12. Виявлено, що досвід функціонування механізму ГАТТ/СОТ у країнах з розвинутою економікою є вирішальним чинником щодо їх інтеграційної політики. Українські суб'єкти не мають належного досвіду побудови механізму зовнішньоекономічної діяльності на зразок країн з розвинутою економікою. Запропонована методика вартісної оцінки результативності лібералізації та її показники, встановлено можливості і напрями застосування механізму ГАТТ/СОТ у вітчизняній практиці.

13. Установлено, що вирішальне значення для розвитку збалансованого експортно-імпортного потенціалу АПК має удосконалення методичних засад реалізації лібералізації і протекціонізму в плані вимог ГАТТ/СОТ. Ключового значення при цьому набуває переведення нетарифних бар'єрів у тарифні еквіваленти. Запропонована методика переведення нетарифних бар'єрів у тарифні еквіваленти на взаємозв'язаних засадах і з'ясована ситуація щодо зміни ринків імпортних цін. В іншому випадку можливий варіант, коли лібералізація загальмує інтеграцію у світовий економічний простір і зруйнує ефективні взаємозв'язки між країнами.

14. З'ясовано, що потребує вирішення проблема визначення надбань і втрат у зовнішньоекономічній діяльності у світлі лібералізації та протекціонізму. Заходи лібералізації і протекціонізму необхідно враховувати не лише в одній, а й у іншій країні. На цих засадах слід оцінювати і порівнювати значення надбань і втрат, що буде сприяти з'ясуванню взаємовпливу внутрішнього і зовнішнього ринків та передбачати різні варіанти розвитку світового ринку. Щодо показників, то ними повинні стати запропоновані коефіцієнт відносної лібералізації і коефіцієнт надбань. Запропонована оцінка результатів застосування лібералізації і протекціонізму на засадах показників надбань та втрат сприятиме узгодженості пропозиції і попиту на товари АПК.

15. З'ясовано, що, з огляду на застосування лібералізації і протекціонізму, побудова валютної системи ще не завершена. Відсутні показники, за допомогою яких можна виміряти взаємозв'язок між зміною курсів валют і розвитком експорту товарів. Встановлено, що оцінка розвитку експорту товарів може бути проведена лише з урахуванням трансформації валютних курсів. Проведений аналіз процесів у ланці "девальвація національної валюти - прискорення експорту товарів" дає підстави стверджувати, що дохід від експорту товарів зростає лише тоді, коли ціни на внутрішньому ринку змінюються повільнішими темпами, ніж офіційний курс української гривні щодо твердої валюти, що є науковим проривом на шляху розвитку зовнішньоекономічної діяльності.

16. Проведено аналіз наукових досліджень проблем пріоритетів в економіці, розкриті основні блоки питань, які складають базу механізму зовнішньоекономічної діяльності. Встановлено, що формування власної зовнішньоекономічної політики вимагає створення пріоритетів у системі лібералізації і протекціонізму, а не окремого їх застосування, що призводить до викривлення економічної сутності самих пріоритетів як таких.

17. У зовнішньоекономічній діяльності не розв'язаною як вітчизняними, так і зарубіжними науковцями залишається проблема співвідношення в так званому трикутнику "лібералізація, протекціонізм, економічна безпека" та з'ясування процесу, як впливають лібералізація і протекціонізм на ціноутворення зовнішнього ринку, що має важливе значення для динамічного розвитку зовнішньоекономічної діяльності. У результаті проведеного дослідження виявлена залежність між часткою нормативних позицій у законодавчих актах, спрямованих на лібералізацію, у загальній кількості нормативних позицій у законодавчих актах, спрямованих на протекціонізм зовнішньоекономічної діяльності та рівнями експортних й імпортних цін, що виступає як методичний ключ до оцінки впливу названих нормативних позицій на характер взаємозв'язку та механізму ціноутворення щодо зовнішнього ринку АПК. Встановлено, що під впливом скорочення частки нормативних позицій у законодавчих актах, спрямованих на лібералізацію, у загальній кількості нормативних позицій у законодавчих актах, спрямованих на протекціонізм у зовнішньоекономічній діяльності з 29 до 14 %, нижча межа експортних цін скорочується відносно верхньої межі на 5-6 %, а нижча межа імпортних цін зростає відносно верхньої на 10-15 %, що має наукове і практичне значення у формуванні зовнішньоекономічної політики та методики регулювання конкурентоспроможності товарів на зовнішньому ринку. Доведено, що із збільшенням кількості заходів протекціонізму, порівняно із заходами лібералізації, у нормативних актах на 1 процентопункт (на кожних 100) річна вартість зовнішньоторговельного обороту скорочується в середньому на 0,29 млрд. дол. США, що слід враховувати при розбудові механізму зовнішньоекономічної діяльності АПК.

СПИСОК ОСНОВНИХ ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Актуальные вопросы реформирования научно-производственных отношений в АПК при переходе его к рынку (международный и отечественный аспекты): Научные рекомендации / В.И. Губенко, А.Н. Кандыба, Н.П. Бондаренко, И.В. Береза - Белая Церковь, 1998. - 45 с. (2.5 усл. печ. л.). (Особистий внесок: проведено аналіз науково-технічної діяльності в Україні за 1991-1999 рр., стану наукового потенціалу АПК, інноваційної діяльності підприємств АПК та їх вплив на конкурентоспроможність продукції і об'єми експорту).

2. Удосконалення механізму стабілізації зовнішньоекономічної діяльності АПК / В.І. Губенко, Т.В. Арбузова, В.І. Степченко та ін. - Біла Церква: Білоцерківський державний аграрний університет. - 1999. - 38 с. (2,3 ум. друк. арк.). (Особистий внесок: викладено механізм подолання дестабілізаційних процесів у зовнішньоекономічній діяльності сільськогосподарської та харчової галузей).

3. Удосконалення механізму економічної безпеки зовнішньоекономічної діяльності АПК: Методичні рекомендації. / В.І. Губенко, І.В. Береза, Т.В. Арбузова та ін. - Біла Церква, 1999. - 50 с. (3,02 ум. друк. арк.). (Особистий внесок: викладено теоретичні і методологічні засади забезпечення економічної безпеки зовнішньоекономічної діяльності сільського господарства і харчової галузі).

4. Губенко В.І. Механізм зовнішньоекономічної діяльності АПК: процеси, тенденції та розвиток: Монографія. - Біла Церква: Білоцерківський державний аграрний університет, 2002. - 261 С. (15,2 ум. друк. арк.).

Наукові статті у фахових виданнях:

5. Губенко В.І., Паска І.М. Тенденції розвитку експорту сільськогосподарської продукції // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту: зб. наук. праць - Біла Церква, 1996. - Вип.1. - С. 153-155 (0,1 ум. друк. арк.) (Особистий внесок: викладено залежність обсягів експорту сільськогосподарської продукції до країн СНД і Балтії від обсягів їх виробництва).

6. Губенко В.І. Розвиток зовнішньоекономічної діяльності підприємств АПК і освіта // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту: зб. наук. праць - Біла Церква, 1997. - Вип.2, ч.2. - С. 147-152 (0,3 ум. друк. арк.).

7. Губенко В.І., Паска І.М. Диверсифікація підприємств АПК у перехідний період // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту: зб. наук. праць - Біла Церква, 1997. - Вип.2, ч.2. - С. 152-155 (0,2 ум. друк. арк.). (Особистий внесок: обґрунтовано значення диверсифікації і її вплив на прибутковість аграрних підприємств країн ЄС та України).

8. Губенко В.І. До питання ефективності деяких напрямів зовнішньоекономічної діяльності підприємств АПК // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту: зб. наук. праць - Біла Церква, 1997. - Вип.3, ч.2. - С. 130-134 (0,3 ум. друк. арк.).

9. Губенко В.І. Валютна система, міждержавні та наднаціональні форми валютної політики і їх вплив на конкурентоспроможність товарів // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту: зб. наук. праць. - Біла Церква, 1998. - Вип.4, ч.2. - С. 164-170 (0,35 ум. друк. арк.).

10. Губенко В.І. Взаємодія попиту і пропозиції. Досконала конкуренція // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту: зб. наук. праць - Біла Церква, 1998. - Вип.7, ч.2. - С. 126-131 (0,3 ум. друк. арк.).

11. Губенко В.І. Вплив держави на ринкову рівновагу // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту: зб. наук. праць - Біла Церква, 1998. - Вип.7, ч.2. - С. 121-126 (0,3 ум. друк. арк.).

12. Губенко В.І. Іноземне інвестування і конкурентоспроможність продовольчих товарів АПК на внутрішньому і зовнішньому ринках // "Проблеми економічної теорії і практики на сучасному етапі" (До 25-річчя інж.-екон. факультету): зб. наук. праць технол. ун-ту Поділля. - Хмельницький, 1998. - С. 27-29 (0,2 ум. друк. арк.).

13. Губенко В.І. Реформування науково-виробничих відносин в АПК в умовах конкуренції // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту: зб. наук. праць - Біла Церква, 1998. - Вип.4, ч.2. - С. 170-176 (0,35 ум. друк. арк.).

14. Губенко В.І. Шляхи і механізм підвищення конкурентоспроможності зерна на світовому ринку // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту: зб. наук. праць - Біла Церква, 1998. - Вип.4, ч.2. - С. 176-180 (0,24 ум. друк. арк.).

15. Губенко В.І. Зовнішньоекономічні пріоритети стратегії АПК: лібералізація, протекціонізм, економічна безпека // Екон. механізм ефект. функціонування АПК: Кол. монографія у двох томах. Т.2 / За ред. П.Т. Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є. Мазнєва. - К., 2001. - С. 815-819 (0,2 ум. друк. арк.).

16. Губенко В.І. Зовнішньоекономічні пріоритети стратегії АПК: лібералізація, протекціонізм, екологічна безпека // Матеріали Третіх зборів Всеукр. конгресу вчених економістів-аграрників "Нова економічна парадигма формування стратегії нац. прод. безпеки України у ХХІ столітті". - К., 2001. - С. 304-308 (0,3 ум. друк. арк.).

17. Губенко В.І. Лібералізація і протекціонізм зовнішньоекономічної діяльності в системі вимог ГАТТ/СОТ // Вісник Сум. нац. аграр. ун-ту. Серія: Економіка та менеджмент. - Суми, 2001. - Вип. 3-4. - С. 6-11 (0,5 ум. друк. арк.).

18. Губенко В.І. Механізм митно-тарифного запобігання "парадоксам" при експорті сільськогосподарської продукції // Вісник Харк. нац. аграр. ун-ту. Серія: Економіка АПК і природокористування. - Харків, 2001. - Вип. 6. - С. 172-176 (0,3 ум. друк. арк.).

19. Губенко В.І. Організаційні чинники ГАТТ/СОТ у світлі сучасності та методологія визначення їх суті // Вісник аграр. науки Причорномор'я Миколаїв. держ. аграр. ун-ту. - Миколаїв, 2001. - Вип.5 (14). - С. 89-96 (0,5 ум. друк. арк.).

20. Губенко В.І. Вплив граничних рівнів лібералізації і протекціонізму зовнішньоекономічної діяльності на відтворювальні функції виробничого потенціалу сільського господарства // Зб. наук. праць Луган. нац. аграр. ун-ту. Серія: Екон. науки. - Луганськ, 2002. - №14 (26). С. 48-51 (0,3 ум. друк. арк.).

21. Губенко В.І. Вплив лібералізації та протекціонізму на збалансованість і стійкість зовнішньоекономічної діяльності агропромислового комплексу України // Економіка АПК. - 2002. - №2. - С. 103-108 (0,4 ум. друк. арк.).

22. Губенко В.І. Гармонізація вимог ГАТТ/СОТ щодо лібералізації і протекціонізму зовнішньоекономічної діяльності // Агроінком. - 2002. - № 10-12. - С. 53-55 (0,3 ум. друк. арк.).

23. Губенко В.І. Збалансованість зовнішньоекономічної діяльності АПК у контексті урівноваженості лібералізації і протекціонізму // Наук. вісн. нац. аграр. ун-ту. - К., 2002. - Вип.56. - С. 329-331 (0,4 ум. друк. арк.).

24. Губенко В.І. Механізм СОТ в країнах з розвинутою економікою та можливості його застосування в Україні // Економіка АПК. - 2002. - № 6. - С. 123-126 (0,2 ум. друк. арк.).

25. Губенко В.І. Механізм синхронізації в процесах відкриття ринків країн Євросоюзу та України // Наук. праці Крим. держ. аграр. ун-ту. Серія: екон. науки. - Сімферополь, 2002. - Вип. № 76. - С. 196-201 (0,5 ум. друк. арк.).

26. Губенко В.І. Механізм трансформації рівня і виду митних ставок та захисту внутрішнього аграрного ринку України // Вісник аграр. науки. - 2002. - № 12. - С. 64-66 (0,5 ум. друк. арк.).

27. Губенко В.І. Надбання і втрати в зовнішньоекономічній діяльності: лібералізація і протекціонізм // Економіка АПК. - 2002. - № 9. - С. 60-63 (0,4 ум. друк. арк.).

28. Губенко В.І. Оцінка впливу девальвації національної валюти на розвиток експорту товарів // Економіка: проблеми теорії та практики: - Зб. наук. праць Дніпропетр. нац. ун-ту. - Дніпропетровськ, 2002. - Вип.120. - С. 30-35 (0,35 ум. друк. арк.).

29. Губенко В.І. Проблеми зовнішньоекономічної діяльності харчової промисловості в умовах змін внутрішнього і зовнішнього середовища // Вісник Сумського нац. аграр. ун-ту. Серія: Фінанси і кредит. - Суми, 2002. - Вип.1. - С. 263-265 (0,3 ум. друк. арк.).

30. Губенко В.І. Регіональна інтеграція через синхронізацію в процесах відкриття ринків країн Євросоюзу та України // Держава і регіони. - Серія: Економіка та підприємництво. - Запоріжжя, 2002. - №2. - С. 107-110 (0,3 ум. друк. арк.).

31. Губенко В.І. Вплив дефіцитної та надлишкової кон'юнктури на конкурентоспроможність зовнішньоекономічної діяльності // Вісник Полтав. держ. аграр. академії. - Полтава, 2003. - № 3-4. - С. 53-56 (0,3 ум. друк. арк.).

32. Губенко В.І. Деякі аспекти зовнішньоекономічної діяльності аграрних підприємств // "Удосконалення екон. роботи на с.-г. підприємствах в умовах перехід. економіки": Зб. наук. праць Київ. нац. екон. ун-ту "Формування ринкової економіки": - К., 2003. - Спеціальний вип. - С. 104-106 (0,2 ум. друк. арк.).

33. Губенко В.І. Коригування при вступі України до СОТ зовнішньоекономічної діяльності АПК // Регіональні перспективи: Зб. наук. праць / Полтав. нац. техн. ун-т - Полтава, 2003. - №4-5(29-30). - С. 38-39 (0,3 ум. друк. арк.).

34. Губенко В.І. Механізм зростання конкурентоспроможності товарів АПК на світовому ринку // Агроінком. - 2003. - №1-2. - С. 58-62 (1,0 ум. друк. арк.).

35. Губенко В.І. Механізм зовнішньоекономічної діяльності харчової промисловості в контексті лібералізації і протекціонізму // Аграрний вісник Причорномор'я: Спец. вип.: Зб. наук. праць Одес. держ. аграр. ун-ту. - Вип. №22, Ч.1. Економічні науки. - Одеса, 2003. - С. 142-147 (0,3 ум. друк. арк.).

36. Губенко В.І. Реалізація експортного потенціалу АПК України в умовах глобалізації світової економіки // Економіка АПК. - 2003. - № 10. - С. 124-129 (0,6 ум. друк. арк.).

37. Губенко В.І. Теоретичні основи лібералізації і протекціонізму зовнішньоекономічної діяльності в контексті еволюції протиборства наукових думок // Економіка АПК. - 2003. - №2. - С. 133-138 (0,5 ум. друк. арк.).

38. Губенко В.І. Теоретичні аспекти розвитку експорту в контексті трансформації валютних курсів // Сучасні проблеми економіки сільського господарства та АПК: Зб. наук. праць / Сум. нац. аграр. ун-т. - Суми, 2003. - Ч. 1. - С. 42-48 (0,2 ум. друк. арк.).

39. Губенко В.І. Теоретико-методологічні засади визначення стратегії зовнішньоекономічної діяльності в контексті лібералізації і протекціонізму зовнішньоекономічної діяльності // Економіка АПК. - 2003. - № 4. - С. 120-124 (0,4 ум. друк. арк.).

40. Губенко В.І. Теоретичні основи методики дослідження лібералізації і протекціонізму зовнішньоекономічної діяльності // Агроінком. - 2003. - № 3-4. - С. 88-92 (0,4 ум. друк. арк.).

41. Губенко В.І. Україна і СОТ: Удосконалення тарифного регулювання для захисту внутрішнього продовольчого ринку // Наук. вісник Нац. аграр. ун-ту. - К., 2003. - Вип. № 66. - С. 235-239 (0,2 ум. друк. арк.).

42. Губенко В.І. АПК і ЄС: стан і напрями активізації інтеграційних процесів // Зб. наук. праць Кам'янець-Подільської держ. агротехн. академії. - Кам'янець-Подільський, 2004. - Вип.12, Т.2. - С. 74-76 (0,3 ум. друк. арк).

43. Губенко В.І. Вплив лібералізації і протекціонізму на ціноутворення зовнішнього ринку продукції АПК і тенденції його розвитку // Зб. наук .праць Луган. нац. агр. ун-ту. Серія: "Екон. науки" № 37/49. - Луганськ, 2004. - С. 49-52 (0,2 ум. друк. арк.).

44. Губенко В.І. Конкурентоспроможність експорту продукції АПК та фактори, що на неї впливають // Формування конкурентоспроможності підприємств АПК в умовах ринкової трансформації економіки: Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. / Полтав. держ. аграр. акад. - Полтава, 2004. - С. 18-20 (0,1 ум. друк. арк.).

45. Губенко В.І. Лібералізація і протекціонізм як засоби механізму протистояння дестабілізації зовнішньоекономічної діяльності // Удосконалення екон. механізму функціонування аграр. підприємств в умовах невизначеності: Зб. наук. праць Міжнар. наук.-практ. конф. / К. нац. екон. ут-т - К., 2004. - С. 104-108 (0,3 ум. друк. арк.).

46. Губенко В.І. Регулювання експорту товарів з урахуванням валютних курсів // Вісник аграр. науки. - 2004. - № 2. - С. 73-75 (0,5 ум. друк. арк.). - 65.

47. Інші публікації, пов'язані із проблемами формування механізму зовнішньоекономічної діяльності АПК та розвитком аграрної економіки.

АНОТАЦІЯ

Губенко В.І. Механізм зовнішньоекономічної діяльності агропромислового комплексу: лібералізація і протекціонізм. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.07.02 - економіка сільського господарства і АПК. - Миколаївський державний аграрний університет, Миколаїв, 2004.

Дисертація присвячена дослідженню теоретичних, методологічних, методичних засад формування ефективного механізму регулювання зовнішньоекономічної діяльності відтворювального типу, опрацюванню методів застосування лібералізації і протекціонізму при регулюванні експортно-імпортних операцій. Сформульовано категоріально-понятійний апарат системи зовнішньоекономічної діяльності, механізму зовнішньоекономічної діяльності, лібералізації, протекціонізму, економічної безпеки, принципів зовнішньоекономічної діяльності. Обґрунтовано залежність між змінами внутрішніх цін, курсами національної валюти і експортом товарів, напрями розширеного відтворення експорту та імпорту товарів на засадах функціонування механізму ГАТТ/СОТ, методику переведення нетарифних бар'єрів у тарифні еквіваленти, способи і методи синхронізації в процесах відкриття ринків країн Європейського Союзу та України, важелі коригування лібералізації і протекціонізму механізму зовнішньоекономічної діяльності харчової промисловості.

Досліджено вплив лібералізації і протекціонізму на ціноутворення зовнішнього ринку, запропоновані системи показників-вимірників лібералізації і протекціонізму, залежності між девальвацією національної валюти, внутрішніми цінами та експортом товарів. Крім того, висвітлено взаємозалежність і взаємозв'язок між економічною безпекою, лібералізацією і протекціонізмом.

Розроблено методичні рекомендації щодо трансформації рівнів і видів митних ставок, зрівноваженого режиму лібералізації і протекціонізму; формування механізму взаємодії внутрішнього та зовнішнього ринків; визначення раціонального співвідношення дефіцитної і надлишкової кон'юнктури.

Здійснена комплексна оцінка впливу кількісних та якісних чинників ГАТТ/СОТ на стан зовнішньоекономічної діяльності України, розміри ставок мита, що відповідають інтересам експортерів й імпортерів.

Ключові слова: зовнішньоекономічна діяльність, лібералізація, протекціонізм, експорт, імпорт, агропромисловий комплекс, кон'юнктура, механізм, ціни, курси валюти.

АННОТАЦИЯ

Губенко В.И. Механизм внешнеэкономической деятельности агропромышленного комплекса: либерализация и протекционизм. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора экономических наук по специальности 08.07.02 - экономика сельского хозяйства и АПК. - Николаевский государственный аграрный университет, Николаев, 2004.

В работе исследованы теоретические, методологические и методические основы формирования механизма внешнеэкономической деятельности репродуктивного типа с использованием факторов либерализации и протекционизма при регулировании экспортно-импортных операций, обобщены теоретические и практические аспекты относительно либерализации и протекционизма внешнеэкономической деятельности, определены современные научные аспекты измерений либерализации и протекционизма, важнейшие методические подходы обеспечения их сбалансированности, изучены и научно обоснованы альтернативные направления и тенденции развития внешнеторговых операций АПК и методические основы усиления конкурентоспособности внешнеэкономической деятельности, функционирование механизма ГАТТ/ВТО в странах с развитой экономикой и возможности его применения в Украине, исходя из требований ВТО к либерализации и протекционизму; методические основы синхронизации в процессах открытия рынков стран Европейского Союза и Украины.

Сформированы: зависимости между внутренними ценами, курсом национальной валюты и экспортом товаров; механизм трансформации уровня и вида тарифных ставок и степени защиты внутреннего рынка; механизм таможенно-тарифного предупреждения неурегулированных процессов при экспорте быстроликвидных товаров; направления регулирования процессами либерализации и протекционизма.

В теоретическом плане дано определение системы внешнеэкономической деятельности, механизма либерализации и протекционизма, экономическим категориям либерализации, протекционизма, экономической безопасности, стратегии, функции; сформирована система принципов внешнеэкономической деятельности.

Проведен анализ динамики, структуры экспортно-импортных операций агропромышленного комплекса, определены соотношения и взаимозависимости увеличения экспорта, импорта, влияния законодательства по вопросам либерализации и протекционизма на внешнеэкономическую деятельность. Определены верхняя граница импорта товаров для АПК, соотношение увеличения экспорта к импорту и граница импорта по отношению к внешнеторговому сальдо; методические основы по ограничению импорта продовольственных товаров; уравновешенный уровень либерализации и протекционизма, что является обязательным составляющим элементом оценки изменений во внешнеэкономической политике.

Анализ Законов Украины по регулированию импорта и экспорта позволил определить, что льготные тарифные ставки и их нижние границы защиты не соответствуют ситуации в стране; сохранение индикативных цен в первоначальном варианте даст возможность значительно повысить эффективность внешнеэкономических операций. Доказано, что: уровень защиты внутреннего рынка находится в прямой зависимости от разницы импортных и экспортных цен; показателем измерения либерализации и протекционизма являются тарифные ставки; причины конкурентной слабости отечественных товаров не в объёмах экспорта и уровнях цен, а в их соотношении, показателем которых является дефицитная и избыточная конъюнктура; открытие внутреннего рынка Украины для импорта из стран ЕС целесообразно осуществлять в таком режиме, чтобы уровень импортных цен вместе с пошлиной был выше уровня цен, которые формируются на внутреннем рынке Украины, но их уровень без пошлины не должен превышать уровень цен мирового рынка; в условиях развития интеграционных процессов особого внимания заслуживает экономическая безопасность государства, общий контур которой формируют узлы напряжения или осложнений; для открытия внутреннего рынка стран ЕС импортным товарам из Украины необходимо, чтобы импортные цены без пошлины были не ниже уровня цен мирового рынка, а размер пошлины определялся в зависимости от того, превышает ли цена на внутреннем рынке стран ЕС цену мирового рынка. Исходя из логики и методологии научного познания, определены уровень и показатели экономической безопасности, взаимосвязи, соотношения и влияние либерализации и протекционизма на формирование экономической безопасности внешнеэкономической деятельности государства.

В работе предложены: методика трансформации адвалерной и специфической пошлины в комбинированную, что является основным направлением повышения эффективности защиты внутреннего рынка; базовые соотношения объёмов экспорта и импорта к ВВП.

Исходя из целесообразности вступления Украины в ВТО и ЕС, определены взаимовыгодные механизмы ГАТТ/ВТО, уточнены их параметры, зависимости и рассчитаны отдельные показатели.

На методическом уровне обоснованы: взаимосвязи между процессами либерализации, протекционизма и внешнеторговым оборотом; соотношения либерализации, протекционизма и экспортно-импортных цен.

Ключевые слова: внешнеэкономическая деятельность, либерализация, протекционизм, экспорт, импорт, агропромышленный комплекс, конъюнктура, механизм, цены, курсы валют.

ANNOTATION

Gubenko V.I. Mechanism of Agroindustrial Complex Foreign Economic Activity: Liberalization and Protectionism. - Manuscript.

The Thesis for the Doctor of Economics Degree in 08.07.02 specialty "Economics of agriculture and agroindustrial complex". - Mykolaiv State Agrarian University, Mykolaiv, 2004.

The thesis is devoted to research of theoretic, methodological and methodical grounds of forming foreign economic activity mechanism of the reproductive type, to working out methods of liberalization and protectionism applying while regulating export-import operations. There has been formulated a categorical-notional apparatus of the foreign economic activity system, the mechanism of foreign economic activity, liberalization, protectionism, economic safety, the system of foreign economic activity principles, interrelation of changes of home market prices, the rates of nation currency and export of goods.

There has been substantiated the trends of extended reproduction of export and import of goods based on GATT/WTO mechanism functioning, methods of transferring non-tariff barriers into tariff based equivalents; the trend of synchronization in market opening process in the EU countries and Ukraine; creating levers of adjusting liberalization and protectionism in the process of food industry FEA mechanism forming. The modeling of balanced foreign economic activity via balancing and defining marginal levels of liberalization and protectionism has been improved.