Вплив трудової еміграції на макроекономічний розвиток України
Економічна сутність, значення міжнародної трудової міграції, оцінка залежності макроекономічного розвитку країни-походження трудових мігрантів від процесу трудової еміграції. Аналіз та специфіка структури трудової еміграції та механізм її функціонування.
| Рубрика | Международные отношения и мировая экономика |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 12.07.2015 |
| Размер файла | 47,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
А В Т О Р Е Ф Е Р А Т
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Вплив трудової еміграції на макроекономічний розвиток України
Спеціальність 08.00.02 - світове господарство іміжнародні економічні відносини
СТАКАНОВ РОМАН ДМИТРОВИЧ
КИЇВ - 2010
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі світового господарства і міжнародних економічних відносин Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Науковий керівник: доктор економічних наук, доцент
Заблоцька Рита Олександрівна,
Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доцент кафедри світового господарства і міжнародних економічних відносин
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор
Поручник Анатолій Михайлович,
ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», завідувач кафедри міжнародної економіки
кандидат економічних наук
Драгунова Тетяна Анатоліївна,
Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М.В.Птухи НАН України, старший науковий співробітник
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження. Міжнародна міграція робочої сили є однією з стабільних форм міжнародних економічних відносин. Вона має сталу тенденцію до постійного зростання в абсолютних показниках залишаючись майже на незмінному рівні щодо загальної кількості трудових ресурсів у світі у відносному вираженні. Водночас, зважаючи на поширення високих технологій і розвиток світової транспортної та інформаційної інфраструктури переміщення трудових ресурсів стає більш інтенсивним, а роль географічного фактору відіграє все меншу роль у міжнародній трудовій міграції.
ХХІ століття характеризується різким зростанням такої похідної міжнародної міграції робочої сили як міжнародні грошові перекази, які надходять від робітників на батьківщину. На відміну від абсолютних показників міграції обсяг грошових переказів зростає значно більшими темпами. Одночасний міжнародний рух таких двох ключових факторів виробництва як капітал та робоча сила, здійснює значний вплив на економіку приймаючої країни і країни-походження робочої сили.
Для України, як нетто-експортера робочої сили, ключовим є визначення впливу трудової еміграції на економічний розвиток на поточному етапі та в середньо- та довгостроковій перспективах. Для оцінки загального ефекту від виїзду українських робітників необхідно дослідити вплив зовнішньої трудової міграції на стан ринку праці в Україні, ефективність вкладення капіталу отриманого від трудових мігрантів, а також загальну результативність цього процесу для вітчизняної економіки.
Проблемі теоретичного дослідження міжнародної трудової міграції та її впливу на макроекономічний розвиток країн-походження присвятили свої роботи зарубіжні вчені Т. Бауер, Дж. Борхас, А.Вінтерс, К. Зіммерман, К. Макконел, Я. Мінсер, С. Метелев, С.Полячек, О. Старк, С. Схастад, П.Сталкер, Дж. Тейлор, Дж. Фавсет, Р. Фаіні, Б. Чізвік та інші.
Питання міжнародної міграції робочої сили, її вплив на економічний розвиток нашої держави висвітлені у доповідях, дослідженнях, наукових статтях та монографіях таких вітчизняних науковців, як В.Будкін, В.Вергун, І.Гнибіденко, А.Гайдуцький, М.Долішній, Т.Драгунова, М.Дудченко, С.Злупко, А.Кравченко, А.Кредісов, Е.Лібанова, Ю.Макогон, О.Малиновська, Н.Марченко, С.Пирожков, С.Писаренко, О.Позняк, А.Поручник, І.Прибиткова, О.Рогач, М.Романюк, А.Румянцев, Є.Савельєв, В.Сусак, О.Ступницький, А.Філіпенко, О.Хомра, О.Шнирков та ін.
Розвиток зовнішньої трудової міграції в Україні на сучасному етапі вступив у нову фазу, що пов'язано зі світовою економічною та фінансовою кризою. Відсутність чіткого та ефективного механізму управління міграційними процесами спричинює необхідність впровадження ефективної стратегії державної політики у сфері міждержавного обміну трудовими ресурсами та розробки ключових пріоритетів макроекономічної політики. Наявність невирішених проблем у даній сфері обумовили вибір напряму та теми дисертаційного дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою науково-дослідної теми кафедри світового господарства і міжнародних економічних відносин Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Інтеграційна стратегія входження України в європейський економічний простір», відповідно до загального плану досліджень Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Інтеграція України у європейські правові, політичні та економічні системи» № 06БФ048-01 (2006-2010 рр.).
Мета і завдання дослідження. Метою роботи є розрахунок ключових параметрів впливу трудової еміграції на економічний розвиток України та розробка рекомендацій щодо вдосконалення макроекономічної політики України за умов міжнародної трудової міграції.
Для досягнення зазначеної мети у дисертаційному дослідженні поставлено наступні завдання:
· дослідити економічну природу міжнародної трудової міграції, основні теорії щодо причин існування даного явища, встановити наявність взаємозв'язку між міжнародною міграцією робочої сили та макроекономічним розвитком країни-експортера трудових ресурсів для загальної оцінки залежності макроекономічного розвитку країни-походження трудових мігрантів від процесу трудової еміграції;
· порівняти величину позитивного та негативного ефектів від трудової еміграції, визначити вплив переказів валютних коштів від трудових мігрантів на економіку країн-експортерів робочої сили, оцінити значення грошових надходжень від емігрантів для економічного розвитку країн-експортерів робочої сили;
· окреслити напрями участі України у міжнародному регулюванні руху робочої сили для оцінки ефективності нормативно-правової бази, а також доцільності реформування органів відповідальних за проведення міграційної політики в Україні;
· дослідити динаміку розвитку трудових еміграційних процесів в Україні, проаналізувати структуру трудової еміграції та механізм її функціонування;
· визначити вплив зовнішньої трудової міграції на стан та функціонування ринку праці в Україні, встановити взаємозв'язок між обсягами міжнародної трудової міграції й обсягами безробіття в Україні для того, щоб зробити висновок про наявність взаємозалежності між трудовою еміграцією та рівнем безробіття і зміною кваліфікаційного рівня трудових ресурсів в Україні внаслідок виїзду робітників за кордон;
· дослідити значення грошових надходжень з-за кордону для економічного розвитку України, зокрема, проаналізувати наявність взаємозв'язку між грошовими переказами емігрантів та станом платіжного балансу, зайнятості, рівнем інфляції та зростанням ВВП України, що дозволить математично обґрунтувати доцільність залучення грошових переказів як фактора макроекономічного розвитку України;
· визначити, яким чином світова економічна криза 2008-2009 рр. вплине на стан і структуру зайнятості українських робітників за кордоном з метою формування об'єктивного базису прогнозування та прийняття рішень регулюючими органами державної влади;
· обґрунтувати рекомендації щодо вдосконалення макроекономічної та еміграційної політики з метою вдосконалення використання еміграційного потенціалу української робочої сили та підвищення конкурентоспроможності національної економіки загалом;
· розробити стратегію ефективного використання грошових надходжень від трудових емігрантів з України, що сприятиме трансформації грошових переказів, які використовуються на споживчі потреби в міграційний капітал і спрямовуватиметься виключно на інвестиційні потреби створюючи підґрунтя для пришвидшеного макроекономічного зростання України.
Об'єктом дослідження є економічна взаємодія міжнародної трудової міграції та макроекономічного розвитку у країнах-експортерах робочої сили.
Предмет дисертаційного дослідження - вплив трудової еміграції на макроекономічний розвиток України.
Методи дослідження. Наукові методи, що використовувались при написанні даної дисертаційної роботи, обумовлені поставленою метою дослідження. Для теоретичного дослідження в Розділі 1 даної роботи було використано методи аналізу і синтезу, абстрагування, систематизації та класифікації, науково-аналітичний та логічний, графічний метод, а також метод узагальнення. Для емпіричної перевірки теоретичних тверджень у Розділі 2 використовувались як загальнонаукові, так і специфічні методи дослідження, зокрема, статичний, табличний, економетричний методи. Для дослідження впливу зовнішньої трудової міграції на основні макроекономічні показники розвитку економіки України в Розділі 3 було використано методи лінійного кореляційного та регресійного аналізу.
Наукова новизна одержаних результатів. Ключовими результатами дисертаційного дослідження, що характеризують його новизну, розкривають особистий внесок автора у розробку та дослідження проблемної тематики і виносяться на захист, є такі:
вперше:
· розроблено стратегію ефективного використання еміграційного потенціалу України з метою підвищення конкурентоспроможності її економіки. Виділено ключові положення даної стратегії, зокрема: стимулювання економічного розвитку країни за рахунок використання потенціалу міграційного капіталу в Україні; застосування принципів раціонального залучення грошових переказів емігрантів на інвестиційні потреби економіки; спрощення системи відкриття та ведення малого бізнесу в регіонах походження емігрантів; використання стимулюючих важелів податкової політики щодо інвестування коштів трудових реемігрантів; створення спільно з асоціаціями мігрантів фондів співфінансування інфраструктурних об'єктів в Україні;
· запропоновано комплексну формулу розрахунку впливу міжнародної трудової еміграції на ВВП країни-експортера робочої сили. Її компонентами є частка емігруючої робочої сили даної кваліфікаційної групи у загальному обсязі національного ринку праці, частка ВВП країни-експортера робочої сили вироблена робітниками-мігрантами певного рівня кваліфікації, кількість секторів економіки, кількість кваліфікаційних груп робітників та рівень безробіття в країні-експортері робочої сили;
· математично обґрунтовано наявність впливу грошових переказів на зміну ряду макроекономічних показників розвитку України. Зокрема, по-перше, встановлено пряму кореляцію кумулятивного зростання грошових переказів у 2000-2008 рр. та збільшення ВВП України за аналогічний період. По-друге, визначено позитивний взаємозв'язок між збільшенням притоку грошових переказів та зростанням інфляції. По-третє, виявлено обернену лінійну залежність між кумулятивним зростанням грошових переказів та скороченням безробіття на національному ринку праці. По-четверте, встановлено відсутність прямої кореляції між припливом грошових переказів та зміною валютного курсу національної грошової одиниці;
удосконалено:
§ методологічні принципи дослідження впливу грошових переказів на економіку країни-походження мігранта. Запропоновано використання коефіцієнту мультиплікації, щодо розрахунку приросту ВВП за рахунок інвестування грошових переказів у конкретні галузі національної економіки;
§ методи і шляхи вирішення проблем пенсійного забезпечення трудових мігрантів при одночасному вирішенні питання інвестиційної спрямованості капіталу емігрантів, а саме: поєднання механізму недержавного пенсійного забезпечення емігрантів, за рахунок власних страхових внесків з цільовим використанням залучених коштів для фінансування довгострокових капіталовкладень в реальний сектор економіки;
дістали подальший розвиток:
§ напрями оптимізації державного регулювання трудової міграції в Україні. Зокрема, запропоновано розширити повноваження єдиного регулюючого органу з контролю за зовнішньою міграцією (Державна міграційна служба), основні обов'язки якого включатимуть регулювання процесів трудової еміграції, сприяння спільно з Державною службою зайнятості поверненню та працевлаштуванню українських трудових реемігрантів;
§ комплексні підходи до регулювання міграційних та інвестиційних процесів. Зокрема, запропоновано розвивати інституційну та нормативно-правову бази регулювання трудової еміграції у нерозривному поєднанні з заходами макроекономічної політики, які сприяють розвитку конкурентоспроможності економіки України, передусім, банківського регулювання, реформування пенсійної системи та системи оподаткування;
§ алгоритм дослідження структури витрат емігрантів. Встановлено, що вищу схильність до інвестиційних капіталовкладень мають кошти емігрантів, які надійшли в Україну через офіційні канали, водночас грошові ресурси, отримані через неофіційні канали, більшою мірою спрямовуються на споживчі потреби.
Практичне значення результатів дослідження полягає в можливостях використання положень дисертації, її прикладних висновків для подальшої розробки нових векторів зовнішньоекономічної політики України з одночасним впровадженням наявного досвіду міжнародної міграції, набутого провідними країнами світу, оптимізації механізму багатостороннього міжнародного економічного співробітництва України в цій сфері.
Основні результати та висновки дисертаційного дослідження були використані у навчальному процесі Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка при викладанні дисциплін «Міжнародні економічні відносини», «Світова економіка», «Зовнішньоекономічна політика України» (довідка № 048/11-235 від 21.09.2009). Окремі теоретичні і методичні положення дисертації були використані в аналітичній роботі відділу зовнішньоекономічних досліджень Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України (довідка № 165 від 14.07.2009), а також Закарпатського обласного центру зайнятості (довідка № 1278 від 23.04.09).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаним науковим дослідженням, усі наукові результати, які наведені в дисертації і виносяться на захист, отримані автором особисто.
Апробація результатів дисертації. Результати та основні положення дисертаційного дослідження доповідалися і обговорювалися на кафедрі світового господарства і міжнародних економічних відносин Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка і на 10 конференціях та круглих столах: ХV міжнародній науково-практичній конференції: «Економіка України в системі глобального поділу праці» (15-16 листопада 2007 р., м. Київ); Всеукраїнській науково-практичній конференції: «Інноваційні стратегії економіки регіонів» (14 грудня 2007 р., м. Київ); круглому столі «Економіка Росії в сучасному світі» (21 грудня 2007 р., м. Київ); круглому столі: «Україна-Росія-ЄС»: альтернативні сценарії економічного партнерства (15 травня 2008 р.); міжнародній науковій конференції: «Україна та проблеми диференціації в політиці сусідства Європейського Союзу» (22-23 травня 2008 р., м. Київ); міжнародному експертному «круглому столі»: «Гідна праця та трудова міграція Україні: вітчизняний ринок праці перед викликами світової фінансово-економічної кризи» (25 листопада 2008 р., м. Київ); круглому столі: «Фінансові та інституційні аспекти в угодах Європейського Союзу про асоціацію» (27 листопада 2008 р., м. Київ); круглому столі: «Світова фінансова криза та економічна думка» (26 лютого 2009 р., м. Київ), круглому столі: «Актуальні питання міграційно-візових відносин між Україною та ЄС» (25 червня 2009 р., м. Київ), V міжнародній науково-практичній конференції: «Украина и глобальная экономика: теория и практика хозяйствования» (30-31 жовтня 2009 р., м. Сімферополь).
Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковано в 7 одноосібних наукових статтях, 4 з яких у провідних наукових фахових виданнях, які внесені до відповідних переліків ВАКу України, та у 2 тезах доповідей на міжнародних науково-практичних конференціях. Загальний обсяг публікацій становить 2,5 д.а.
Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається з переліку умовних скорочень, вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Обсяг основного тексту викладено на 194 сторінках, у тому числі 17 аналітичних таблиць і 19 рисунків. Перелік використаних джерел із 258 найменувань подано на 26 сторінках. Додатки містять 8 таблиць на 11 сторінках.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, показано зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами, сформульовано мету та завдання дослідження, об'єкт і предмет дослідження, охарактеризовано методи дослідження, обґрунтовано наукову новизну, практичне значення одержаних результатів, висвітлено результати та основні положення дисертаційного дослідження, які були опубліковані в наукових публікаціях, наведено структуру роботи.
Перший розділ дослідження «Теоретико-методологічне підґрунтя дослідження міжнародної трудової міграції в контексті макроекономічного розвитку» присвячений аналізу ролі міжнародної трудової міграції в соціально-економічному розвитку окремих країн, які беруть участь в цьому процесі, а також світу загалом. Визначено основні показники руху робочої сили між країнами, які впливають на макроекономічний розвиток країн-імміграції та країн-еміграції. До них відносяться масштаби вибуття і прибуття, сальдо міграції, грошові надходження від трудових мігрантів для країн-експортерів, рівень мультиплікації отриманого капіталу, капіталозабезпеченість мігрантів. Для цілей даного дослідження в роботі використовується термін «міграційний капітал», який включає в себе як традиційні офіційні та неофіційні грошові перекази від робітників закордоном, так і неофіційні грошові надходження, які передаються на батьківщину через неофіційні канали, або ж не обліковуються національною статистикою в якості грошових переказів.
Серед ряду макроекономічних показників, які характеризують стан розвитку і потенціал національної економіки, найбільш зручним і об'єктивним є величина ВВП країни. Хоча він і не враховує ряд показників, що характеризують національний добробут, такі як стан навколишнього середовища чи розподіл доходу між різними соціальними групами в країні, він є достатнім для вирішення основних завдань, поставлених в даній дисертації. Автором було запропоновано наступну формулу розрахунку впливу еміграції на країну-експортера робочої сили:
ДYе = R(i1m1+ i2m2 +…+inmn)+T-Yе(l1d1+ l2d2 +...+ljdj) (1-U)
де ДYе - зміна ВВП країни-експортера робочої сили, Yе - ВВП країни-експортера робочої сили, R - обсяг грошових переказів мігрантів на батьківщину, m - величина мультиплікатору грошових переказів, T - зменшення соціальних витрат держави на робочу силу, яка емігрувала закордон, L - частка робочої сили, що емігрувала, i - частка робочої сили даної кваліфікаційної групи, що емігрувала, d1, d2 … dj - частка ВВП країни-експортера робочої сили, вироблена робітниками певного рівня кваліфікації (висококваліфікована, низько кваліфікована та некваліфікована робоча сила), n - кількість секторів економіки, насамперед, робітники високого, низького рівня кваліфікації та некваліфікована робоча сила, j - кількість кваліфікаційних груп робітників, U - рівень безробіття в країні-експортері.
Незважаючи на значні негативні наслідки від трудової міграції для країн-експортерів, зокрема, втрати частини робочої сили та людського капіталу, можна стверджувати, що позитивні ефекти від цього процесу можуть збалансувати ці втрати. В першу чергу, це стосується грошових переказів та мультиплікаційного ефекту, який вони приносять, впливу міграції і грошових переказів на інвестування, що призводить до зростання продуктивності на національних ринках країн походження мігрантів, зменшення рівня бідності, а також заохочення отримання освіти та необхідних навичок, які стимулюються можливістю застосувати їх за кордоном, а також завдяки прямому інвестуванню мігрантами системи освіти країн походження. міжнародний трудовий міграція
Доходи країни-експортера робочої сили зростають не лише за рахунок грошових переказів емігрантів з-за кордону. У числі інших доходів, які збільшують сукупний ВВП і сприятливо позначаються на платіжному балансі можна виділити податки, що стягуються з фірм, які здійснюють діяльність у галузі працевлаштування громадян за кордоном, прямі й портфельні інвестиції емігрантів в економіку країни-походження, скорочення витрат на навчання, охорону здоров'я й інших витрат соціального характеру, які покриваються для емігрантів іншими країнами. У випадку, якщо міжнародні мігранти походять з праценадлишкових країн, тоді їх втрата не позначиться на виробництві в країні походження. За таких умов можна стверджувати про загальний позитивний вплив еміграції на ринок праці країни-експортера робочої сили.
У другому розділі «Механізм впливу трудової еміграції на динаміку макроекономічного розвитку України» розглядаються інституційно-правові аспекти інтеграції України у світовий ринок праці, досліджено законодавчі акти України, які стосуються трудової міграції, міжнародні правові документи, які регулюють процес міжнародної трудової міграції.
Соціологічні дослідження проведені Державним комітетом статистики спільно з Міжнародною організацією з міграції дозволяють говорити про те, що нижня межа чисельності українських громадян, які працевлаштовані за кордоном складає 1,3 млн. осіб. Однак, можна стверджувати, що реальна кількість українських робітників за кордоном є вищою, оскільки за даною методологією до зовнішніх трудових мігрантів віднесені громадяни України працездатного віку, які займалися оплачуваною економічною діяльністю на території інших країн постійно, сезонно або тимчасово (включаючи тих, які працювали без офіційного статусу). Водночас, найбільш достовірною можна вважати оцінку Міністерства праці та соціальної політики, що здійснює ліцензування посередницької діяльності із працевлаштування на роботу за кордоном. Так, за даними міністерства за кордоном працевлаштовано 3,3 млн. робітників.
Одним із головних позитивних наслідків трудової еміграції можна розглядати фінансові надходження від українських робітників з-за кордону. Статистичні дані, оцінки окремих фахівців, українських і міжнародних організацій щодо об'ємів цих коштів досить різняться та базуються на неповних даних. Наприклад, Світовий банк, який щороку публікує дані про трансферти міграційного капіталу між країнами світу, оцінює розмір міграційного капіталу, що спрямовується в Україну, на рівні 944 млн. дол. надходжень грошових переказів у 2007 році. За офіційними даними Національного банку України за 2008 рік в Україну надійшло поточних трансфертів на загальну суму 4.2 млрд. дол. США, а переведено за кордон - 1,1 млрд. дол. США. Обсяг грошових переказів, отриманих від працюючих за кордоном, складав у 2008 р. 2,1 млрд. дол. США. За умов економічної кризи грошові перекази в 2009 р. хоча і характеризуються певним статистичним скороченням, однак, на відміну від спекулятивного капіталу їхній притік продовжується на стабільному рівні. Так, обсяг грошових надходжень у першому кварталі 2009 р. склав 800 млн. дол. США, серед них 392 млн. дол. США від працюючих за кордоном, а також 320 млн. дол. США - інші надходження, які також головним чином пов'язані з трудовою діяльністю українських робітників за кордоном.
Питання фінансових наслідків трудової міграції з України на державному рівні не є повністю дослідженим і тому визначити точну загальну суму коштів, яка ввозиться в Україну мігрантами надзвичайно важко. Якщо співставити 417 млн. дол. США отриманих від офіційно працюючих за кордоном з кількістю українських громадян, що офіційно працювали за межами держави в 2007 р. (72 тис. осіб) можна зробити висновок, що в середньому один робітник пересилає на батьківщину 5,8 тис. дол. Екстраполюючи цю цифру на оціночну кількість українських робітників за кордоном (3 млн. осіб) можна отримати суму надходжень у розмірі 17,3 млрд. дол. США. Не зважаючи на розходження щодо конкретних обсягів міграційного капіталу в Україні його величина складає близько 15% від ВВП України, що дозволяє говорити про існування потенційно значного впливу грошових надходжень на формування структури витрат у національній економіці.
Грошові надходження від мігрантів можна розглядати як такі, що справляють два різних ефекти на реальний валютний курс. По-перше, матиме місце ефект переміщення ресурсів. Міграція робочої сили, що передує потоку міграційного капіталу зменшує виробничі можливості країни. Від відносної інтенсивності праці між двома секторами буде залежати чи пов'язане дане скорочення із реальною ревальвацією, тобто з вищою відносною ціною товарів, що виробляються для внутрішнього споживання в країні. По-друге, витратний ефект переказів повинен неодмінно призвести до підвищення реальної вартості валюти. Загалом, чистий вплив ефектів переміщення ресурсів та витрат не обов'язково призведе до реального підвищення валютного курсу. Використовуючи спрощену модель дослідника Р.Фаіні ми зможемо за допомогою емпіричного аналізу вирішити цю теоретичну двозначність. У Формулі 1 припускається, що логарифм реального валютного курсу (л) є функцією від умов торгівлі (ТОТ) та часткою переказів у ВВП (REM/Y) та від міжнародної допомоги (AID/Y):
log (л) = б0 + б1 log(TOT) + б2 (REM/Y) + б3 (AID/Y) + е (1)
де Y - ВВП країни, REM - обсяг грошових переказів, AID - міжнародна допомога (для України даний показник є незначним і при розрахунках ним можна знехтувати).
Однак грошові перекази значно залежать від реального валютного курсу. Отже, можна зробити припущення, що перекази визначаються ендогенно як функція від кількості мігрантів за кордоном (MIGR), доходу на душу населення в країні походження та, ймовірно, від реального валютного курсу, як такого. Це можна виразити наступною формулою:
log(REM/P) = в0 + в1 log(MIGR) + в2 log(Ypc) + в3 log (л) + з
де грошові перекази вимірюються в доларах із поточною купівельною спроможністю, а Р - дефлятор ВВП, з - зовнішні фактори. Можна очікувати, що грошові перекази мігрантів зменшаться внаслідок ефекту заміщення, проте, якщо превалюватиме ефект доходу - вони збільшаться. Проаналізуємо дані обмеженої вибірки для України. Спочатку в два етапи розрахуємо методом найменших квадратів та представимо результати оцінки для реального валютного курсу
Таблиця 1
Детермінанти впливу грошових переказів на валютний курс
|
Залежні змінні: log (реальний валютний курс) |
||
|
log (умови торгівлі) |
0,86 |
|
|
AID/Y |
0 |
|
|
REM/Y |
-0,02 |
|
|
R2* |
0,85 |
* R2 - коефіцієнт детермінації.
Розраховано за даними:
1. Державний комітет статистики України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua; 2. Migration and Remittances in Ukraine [Electronic resource]. - Mode of access: http://siteresources.worldbank.org/INTPROSPECTS/Resources/334934-1181678518183/Ukraine.pdf
Знаходимо, що покращення умов торгівлі супроводжується статистично важливим збільшенням у реальному валютному курсі, тобто, ревальвацією реальної вартості валюти. Однак, найголовніший висновок полягає в тому, що грошові перекази загалом не впливають на реальний валютний курс, а грошової допомоги Україна не отримує. Відповідно, наші результати потрібно використовувати із застереженням, хоча вони й не стверджують, що реальний валютний курс знаходиться під значним впливом грошових переказів мігрантів.
Якщо повернутися до рівняння із грошовими переказами (Табл. 2) побачимо, що як і кількість мігрантів, так і дохід на душу населення в країні походження відіграють важливу роль при впливі на міграцію.
Таблиця 2
Фактори впливу трудової еміграції на рівень доходів на душу населення в Україні
|
Залежні змінні: log (реальні грошові перекази) |
||
|
log (кількість мігрантів) |
1* |
|
|
log Ypc* |
-1,83 |
|
|
log л |
-4,2 |
|
|
R2 |
0,87 |
Ypc - дохід на душу населення в країні-походження; л - реальний валютний курс.
Розраховано за даними: 1. Державний комітет статистики України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua; 2. Migration and Remittances in Ukraine [Electronic resource]. - Mode of access: http://siteresources.worldbank.org/INTPROSPECTS/Resources/334934-1181678518183/Ukraine.pdf
Реальний валютний курс хоча має позитивний коефіцієнт, але прямує до нуля. Отже, ефект доходу має домінувати, проте не настільки, щоб чистий ефект від нього був значний у статистичному виразі. Загалом, реальний обмінний курс навряд чи можна визначити як ключовий канал через який грошові перекази впливають на економічне зростання в країні-реципієнті і, зокрема, в Україні.
У третьому розділі «Роль міжнародної трудової міграції у формуванні макроекономічних пріоритетів України» досліджується вплив трудової еміграції на ВВП України, пропонуються шляхи оптимізації державного регулювання української трудової міграції в контексті макроекономічного розвитку, а також запропонований авторський погляд на стратегію макроекономічної політики України за умов трудової міграції.
Для емпіричного дослідження впливу міграційного капіталу на економічний розвиток в Україні була використано формула дослідника Р.Чамі:
?yi = a0 + a1y0i + a2Ii + a3wri
де y - логарифм реального ВВП на душу населення, y0 - первинне значення y, І - логарифм відношення інвестицій до ВВП, а wr - логарифм відношення грошових переказів до ВВП.
Провівши розрахунки автор дійшов до висновку, що грошові перекази в цілому справляють позитивний вплив на економіку України. Вплив приросту грошових переказів на 1% за даною методологією розрахунків призводить до зростання ВВП на 0,12%.
При подальшій перевірці отриманих результатів, використаємо узагальнений метод найменших квадратів з випадковим ефектом запропонований дослідником Естерлі для оцінки впливу різниці між курсом валюти на тіньовому ринку та офіційним валютним курсом у % (премія тіньового ринку) або рівень інфляції як показник характеру політики.
Головні висновки можна узагальнити наступним чином. По-перше, важливе значення має політичний курс. Премія тіньового ринку є дуже важливою детермінантою розвитку. По-друге, традиційні визначні характеристики зростання, тобто людський та фізичний капітал слабо пов'язані з ростом доходу на душу населення. По-третє, грошові перекази відіграють значну роль впливаючи на зростання. Наші оцінки свідчать про те, що 1% приросту частки грошових переказів у ВВП повинен стимулювати зростання економіки на 0,08%. Отже, у світлі попередніх результатів щодо зв'язку між «відпливом інтелекту» та грошовими переказами можна зробити висновок, що 10% приріст частки кваліфікованих мігрантів скоротить зростання економіки на 0,08% - ефект, яким не можна знехтувати.
Порівнюючи темпи зростання ВВП України зі зміною обсягів грошових переказів не можна зробити чіткого висновку про ступінь взаємозалежності цих показників. Для того, щоб визначити ступінь цієї залежності розрахуємо величину кореляції між розміром міграційного капіталу та макроекономічними показниками. Визначимо наявність зв'язку між 2 групами факторів. У Таблиці 3 відображено приріст досліджуваних параметрів відносно попереднього року.
Таблиця 3
Приріст окремих макроекономічних показників в Україні в 2000-2008 рр., у % до попереднього року
|
Рік |
Масив 1 (ВВП) |
Масив 2 (ІСЦ) |
Масив 3 (Безробіття) |
Масив 4 (Грошові перекази) |
|
|
2000 |
5,9 |
28,2 |
-5,2 |
50 |
|
|
2001 |
9,2 |
12 |
-6 |
327,3 |
|
|
2002 |
5,2 |
0,8 |
-11,9 |
48,2 |
|
|
2003 |
9,6 |
5,2 |
-5,2 |
57,9 |
|
|
2004 |
2,1 |
9 |
-5,5 |
24,5 |
|
|
2005 |
2,7 |
13,5 |
-16,3 |
44,8 |
|
|
2006 |
7,3 |
9,1 |
-5,5 |
0 |
|
|
2007 |
7,6 |
12,8 |
-5,9 |
58,6 |
|
|
2008 |
2,1 |
22,3 |
-1,5 |
7,9 |
Розраховано за даними: 1. Державний комітет статистики України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua; 2. Migration and Remittances in Ukraine [Electronic resource]. - Mode of access: http://siteresources.worldbank.org/INTPROSPECTS/Resources/334934-1181678518183/Ukraine.pdf
За формулою кореляції Corr(X, Y) = Cov(X, Y)/(DX*DY) розрахуємо показники кореляції. Для масиву 1 та 4 він складає 0,468937, для масивів 2 та 4 - 0,056779, для масивів 3 та 4 - 0,129194.
На основі отриманих даних можна зробити висновок, що зв'язку між темпами приросту безробіття та інфляції з темпами приросту грошових переказів не спостерігається. Зв'язок між темпами приросту, грошових переказів та зростанням ВВП відповідного періоду є не достатньо чітким. Це може свідчити про не чіткий причинно-наслідковий зв'язок між грошовими переказами та досліджуваними параметрами, або ж існування часового лагу зміни та кумулятивного ефекту накопичення грошових переказів та їх впливу на досліджувані макроекономічні параметри. Для перевірки даного твердження проаналізуємо взаємозалежність між кумулятивним приростом показників взявши за базу відліку 2000 р. (Табл. 4.).
Таблиця 4
Кумулятивний приріст окремих макроекономічних показників в Україні в 2000-2007 рр., у % до 2000 р.
|
Рік |
Масив 1 (ВВП) |
Масив 2 (ІСЦ) |
Масив 3 (Безробіття) |
Масив 4 (Грошові перекази) |
|
|
2000 |
100 |
100 |
100 |
100 |
|
|
2001 |
109,2 |
112 |
93,9 |
427,3 |
|
|
2002 |
114,9 |
112,9 |
82,8 |
633,3 |
|
|
2003 |
125,9 |
118,8 |
78,4 |
1000 |
|
|
2004 |
128,6 |
129,4 |
74,1 |
1245,5 |
|
|
2005 |
132 |
146,9 |
62,1 |
1803 |
|
|
2006 |
141,7 |
160,3 |
58,6 |
1803 |
|
|
2007 |
152,4 |
180,8 |
55,2 |
2860,6 |
|
|
2008 |
155,6 |
221,1 |
54,3 |
3084,8 |
Розраховано за даними:
1. Державний комітет статистики України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua; 2. Migration and Remittances in Ukraine [Electronic resource]. - Mode of access: http://siteresources.worldbank.org/INTPROSPECTS/Resources/334934-1181678518183/Ukraine.pdf
Розрахувавши показники кореляції ми отримаємо наступні результати:
а) для масиву 1 та 4: 0,9785; б) для масиву 2 та 4: 0,9669; в) для масиву 3 та 4: (-0,9446). Отже, найвища залежність спостерігається між приростом грошових переказів та інфляційними процесами. Оскільки результати приростів за часовими проміжками не співпадають дана залежність є кумулятивною. Високий рівень залежності спостерігається між кумулятивним приростом грошових переказів та зростанням ВВП. Ступінь кореляції між відповідними періодами зростання ВВП та грошових переказів є не достатньо високою, хоча ніж у відповідних зв'язках грошових переказів з інфляцією та безробіттям в Україні. Рівень зв'язку між грошовими переказами та безробіттям є найнижчим серед досліджуваних параметрів, але його абсолютний показник (-0,94) дозволяє нам стверджувати про наявність високої залежності, проте на відміну від попередніх, вона є оберненою. Отже, кумулятивне збільшення грошових переказів в Україну призводить до поступового скорочення безробіття.
Макроекономічна політика України у сфері трудової міграції повинна охоплювати дві сфери. До першої з них відноситься вся сукупність проблем, що безпосередньо пов'язані з регулюванням міжнародної трудової міграції, зокрема, еміграції з України. Друга включає в себе комплекс заходів щодо підвищення ефективності використання надходжень від міграційного капіталу. У сфері міграційної політики важливим кроком для оптимізації трудової міграції є початок діяльності Державної міграційної служби (ДМС). Створення даної установи є позитивним кроком на шляху до об'єднання повноважень щодо регулювання питань трудової міграції під єдиним керівництвом, однак попередньо окреслене коло питань, яким буде займатись новостворений орган вказує на те, що до його функцій будуть належати переважно питання імміграційного контролю або видача закордонних паспортів громадянам України. Водночас, питання трудової еміграції залишаються за рамками відповідальності даної структури.
Необхідним є вдосконалення системи соціального та пенсійного страхування, які могли б поширюватися на працівників-мігрантів. Проте, якщо зарахування до пенсійного стажу потребує повної легалізації робітника за кордоном, то для проведення пенсійних відрахувань робітником достатньо буде його реєстрації в пенсійному фонді як мігранта або ж Державна міграційна служба надаватиме Пенсійному фонду відповідні документи про українських робітників закордоном.
Макроекономічний ефект грошових переказів є досить обмеженим, якщо він не супроводжується рядом послідовних макроекономічних заходів щодо ефективної абсорбції цих фінансових ресурсів країною. За таких умов міграційний капітал може призвести до виключно короткотермінового економічного зростання, однак не забезпечить стійких підвалин довготривалого економічного розвитку. Грошові перекази мають найбільший потенційний ефект, коли вони не просто передають свій дохід домогосподарствам, а інвестують їх у ті сфери, де еміграційний капітал може дати значний мультиплікаційний ефект. Величина мультиплікаційного ефекту великою мірою залежатиме від наявності в Україні урядових програм щодо його збільшення. Доцільним є запровадження нульової ставки оподаткування доходів, отриманих від роботи закордоном, якщо вони спрямовуються на створення власного бізнесу, збільшення статутного фонду підприємства заснованого мігрантами.
У рамках загальнонаціональної стратегії підвищення конкурентоспроможності економіки України необхідно стимулювати інвестування не лише в фізичний, а, що є більш важливим, у людський капітал. Велике значення при цьому має створення стимулів для вкладення коштів мігрантами у навчання своїх дітей. Інвестиції в освіту даватимуть найвищий мультиплікаційний ефект від грошових надходжень. Мультиплікатор міграційних надходжень є вищим в тому разі, якщо ресурси домогосподарств мігрантів витрачаються на купівлю продукції виробленої національними товаровиробниками. Позитивний вплив грошових переказів на платіжний баланс України може бути частково нівельованим при споживанні в країні великої частки імпортної продукції, яка може вироблятись на території України. Однак, мультиплікаційний ефект призведе до зростання доходів населення через дифузію фінансових надходжень всередині економіки.
Проведене дослідження доводить існування позитивного впливу трудової еміграції на українську економіку, зокрема, на ряд макроекономічних показників у короткостроковій перспективі. Водночас, при збереженні існуючих тенденцій у демографічній сфері, а також відсутності ефективного інвестиційного розміщення міграційного капіталу в середньо- та довгостроковій перспективі відбудеться різке скорочення національного ринку робочої сили, що зафіксує значні втрати для ВВП України.
ВИСНОВКИ
Міжнародна трудова еміграція має вагоме значення для функціонування української економіки. Тимчасова трудова еміграція з України від початку проголошення незалежності набула значних масштабів і має суттєвий вплив на окремі макроекономічні показники української економіки та на економічний розвиток країни загалом. Проведене дослідження дозволяє зробити ряд наступних висновків, які мають теоретико-методологічне та практичне значення:
1. Ключова роль у прийнятті рішення щодо необхідності зовнішньої трудової міграції належить економічним чинникам. Головним фактором, що сприяє міжнародній трудовій міграції є відмінність в економічному розвитку країн світу, а, відповідно, і у рівні оплати праці між країнами-експортерами та країнами-імпортерами робочої сили. Неокласичний підхід до аналізу ключових чинників виникнення міжнародної трудової міграції є максимально наближеним до об'єктивного пояснення причин існування даної форми міжнародних економічних відносин.
2. На сучасному етапі економічного розвитку важливим фактором, що впливає на ефективність процесу міграції робочої сили, виступає капіталозабезпеченість трудових емігрантів. Корисність від імміграції для країни-імпортера буде максимальною в тому випадку, якщо відносно багаті капіталом країни заохочуватимуть притік менш кваліфікованої робочої сили, не створюючи надлишкової конкуренції кваліфікованим робітникам на національному ринку праці.
3. Для розрахунку впливу міжнародної трудової міграції на ВВП країни-експортера необхідно враховувати частку робочої сили даної кваліфікаційної групи, що емігрувала, частку ВВП країни-експортера робочої сили вироблену робітниками певного рівня кваліфікації, кількість секторів економіки, що використовували працю емігрантів, кількість кваліфікаційних груп робітників та рівень безробіття в країні-експортері робочої сили.
4. Головним чинником еміграції з України є відмінність в оплаті праці, натомість рівень безробіття відіграє лише додаткову стимулюючу роль при прийнятті рішення стосовно тимчасового виїзду закордон. Головними країнами призначення для українських громадян, на частку яких припадає близько 90% усіх трудових мігрантів є Росія, Італія, Чехія, Польща, Іспанія, Португалія та Угорщина.
5. Агрегований вплив трудової еміграції на українську економіку на поточному етапі є позитивним. Міжнародна трудова міграція призводить до скорочення рівня безробіття в країні, грошові перекази трудових мігрантів позитивно впливають на стан платіжного балансу країни. Взаємозв'язку між припливом іноземної валюти, що привозиться мігрантами на батьківщину та зміною валютного курсу в країні не виявлено.
6. Основними наслідками зовнішньої трудової міграції для ринку праці України є: а) кількісний негативний вплив проявляється у погіршенні соціально-демографічної структури і, як наслідок, загальному зменшенні трудового потенціалу в короткостроковому періоді від виїзду самих мігрантів, і до динамічного ефекту зменшення обсягу трудового потенціалу від подальшого скорочення народжуваності в Україні внаслідок трансформації тимчасової міграції в постійну; б) зменшення кількості трудових ресурсів призводить до того, що більшість соціальних витрат припадає на працююче населення, яке залишається в Україні. Таким чином, погіршується добробут тих робітників, що залишаються на території України.
7. В Україні спостерігається якісне зниження показника трудових ресурсів, яке відбувається, насамперед, через відплив висококваліфікованих працівників з України, наслідком чого може стати поступове зниження конкурентоспроможності національної економіки. Водночас, у загальній структурі трудової міграції з України частка осіб з вищою освітою, а також висококваліфікованих спеціалістів, є досить обмеженою і за відносними показниками меншою за відповідну частку таких спеціалістів на національному ринку праці. Можна стверджувати, що явище відпливу інтелекту хоч і має негативний вплив на українську економіку, однак не є вирішальним для перспектив макроекономічного розвитку. Ця теза підтверджується й тим, що на відміну від більшості країн-експортерів робочої сили, в Україні не спостерігається зворотна кореляція між зростанням кваліфікаційного рівня трудових мігрантів та обсягом грошових переказів у розрахунку на одного мігранта.
8. Потенціал грошових надходжень в Україні використовується недостатньо, про що свідчить переважно споживче, а не інвестиційне спрямування зароблених емігрантами коштів. У довгостроковій перспективі це призведе до втрати нашою державою частини своєї робочої сили при одночасному скороченні грошових надходжень від робітників внаслідок трансформації тимчасової трудової міграції в постійну та декваліфікації робітників, які працюють за кордоном переважно не за спеціальністю та на низькокваліфікованих посадах.
9. Аналіз співвідношення заробітної плати українських робітників, що працюють на батьківщині та закордоном показав, що з метою запобігання виїзду за кордон нових робітників середньозважена заробітна плата в нашій державі повинна збільшитись на 60%. Для повернення в Україну більшої частини робітників, особливо тих, які працюють не за спеціальністю, загальний обсяг заробітної плати в Україні має зрости принаймні в 2,5 рази.
10. Проведений економетричний аналіз впливу грошових переказів на зміну ряду макроекономічних показників розвитку України довів, що 1% приросту частки грошових переказів у ВВП повинен стимулювати зростання економіки на 0,08%. Також було визначено, що збільшення грошових переказів призводить до зростання показнику інфляції та скорочення рівня безробіття в Україні. Водночас, взаємозв'язку між припливом грошових переказів і зміною валютного курсу національної грошової одиниці не виявлено. Це підтверджує наявність позитивної кореляції між збільшенням надходжень грошових переказів в Україну та економічним зростанням у нашій державі.
11. Світова економічна криза, яка впливає кількісні параметри та структуру зайнятості українських громадян закордоном призводить до незначного скорочення обсягів грошових надходжень у короткостроковій перспективі та якісних змін у характері впливу на макроекономічну ситуацію в нашій державі. Економічна рецесія суттєво не вплине на зайнятість українських робітників закордоном, оскільки дешева робоча сила з України буде затребуваною на ринках праці європейських країн, на які припадає більша частина зайнятих за кордоном. Грошові перекази, які мають тенденцію до незначного скорочення протягом 2009 р., відновлять свої обсяги вже у 2010-2011 рр.
12. Для вдосконалення механізму державного регулювання міжнародної трудової міграції доцільним є розширення повноважень єдиного регулюючого органу - Державної міграційної служби - на сферу трудової еміграції. Окрім поєднання в одній структурі функцій контролю за працевлаштуванням українських громадян дана організація має встановити тісний контакт із закордонними службами, які опікуються питаннями зайнятості та працевлаштування іноземних громадян.
13. Для більш ефективного використання потенціалу міграційних коштів необхідним є проведення комплексної макроекономічної політики, головною метою якої є ефективне використання внутрішнього ресурсу капіталу, котрий наявний у країні та продовжує надходити в формі грошових переказів і через неофіційні канали. Політика максимізації ефективності використання міграційного капіталу повинна бути складовою загальної стратегії конкурентоспроможності та включати спрощення системи оподаткування, відкриття та припинення діяльності малих підприємств, розвиток соціальної інфраструктури, особливо в регіонах походження, і, відповідно, повернення трудових мігрантів.
У результаті проведеного дисертаційного дослідження автор прийшов до висновку про існування позитивного впливу міжнародної трудової міграції на ряд макроекономічних показників і загальну динаміку економічного розвитку України. Однак, у середньостроковій перспективі неефективне використання потенціалу трудової міграції може спричинити безповоротну втрату частини національного трудового потенціалу, запобігти якому можна лише через реформування макроекономічної політики України в напрямі оптимізації використання фінансових надходжень отриманих від трудових мігрантів.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
У наукових фахових виданнях:
1. Стаканов Р. Д. Вплив зовнішньої трудової міграції на економічний розвиток України / Р. Д. Стаканов // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. - Випуск 72 (у двох частинах). - Ч. I. - К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут міжнародних відносин, 2008. - С. 76-82.
2. Стаканов Р. Д. Обгрунтування і перспективи створення єдиного державного органу з питань міграції в Україні / Р. Д. Стаканов // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. - Випуск 71 (у двох частинах). - Ч. I. - К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут міжнародних відносин, 2007. - С. 114-118.
3. Стаканов Р. Д. Міграційний процес як чинник економічного розвитку країн-експортерів робочої сили / Р. Д. Стаканов // Стратегія розвитку України: Науковий журнал. - 2007. - № 6. - С. 86-93.
4. Стаканов Р. Д. Діалектика взаємозв'язку міжнародної трудової міграції та макроекономічного розвитку за умов глобалізації / Р. Д. Стаканов // Культура народов причерноморья: Научный журнал. - 2008. - № 147. - С. 92-95.
Статті в інших виданнях:
5. Стаканов Р. Д. Грошові перекази мігрантів як чинник економічного розвитку України / Р. Д. Стаканов // Збірник наукових праць. Спецвипуск. - К.: Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, 2008. - С. 200-208.
6. Стаканов Р.Д. Моделі макроекономічної політики України за умов трудової міграції / Р. Д. Стаканов // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія міжнародні відносини. - 2008. - Випуск 2-3. - С. 131-135.
7. Стаканов Р.Д. Вплив міжнародної трудової міграції на стан ринку праці в Україні / Р. Д. Стаканов // Гідна праця та трудова міграція в Україні: матеріали Міжнародного експертного круглого столу. -- К.: Друкарня ТОВ «ПЦ «Скайтек», 2009. - С. 77-84.
Матеріали наукових конференцій:
8. Стаканов Р.Д. Передумови інтеграції України в європейський ринок праці / Р. Д. Стаканов // Управління регіональним розвитком в умовах глобалізації: теорія та практика: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, м. Трускавець, 11-12 жовтня 2007 р. - Дрогобич: Посвіт, 2007. - С. 44-47.
9. Стаканов Р.Д. Оптимізація державного регулювання української трудової еміграції в контексті макроекономічного розвитку / Р.Д.Стаканов // Украина и глобальная экономика: теория и практика хозяйствования: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, м. Сімферополь, 30-31 жовтня 2009 р. - Сімферополь: ДИАЙПИ, 2009. - С. 140-142.
АНОТАЦІЯ
Стаканов Р.Д. Вплив трудової еміграції на макроекономічний розвиток України. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.02 - світове господарство і міжнародні економічні відносини. - Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київ, 2010.
У дисертації досліджуються теоретичні та практичні аспекти впливу трудової еміграції на макроекономічний розвиток України. У роботі розглянуто економічну природу міжнародного переміщення робочої сили, запропоновано формулу розрахунку ефекту від міжнародної трудової міграції для країни походження. Визначено інституційні аспекти інтеграції України у світовий ринок праці, а також вплив трудової еміграції на стан національного ринку праці. Охарактеризовано обсяг та динаміку грошових надходжень в Україну від робітників за кордоном, досліджено напрямки вкладення отриманих коштів на батьківщині. Розраховано вплив грошових переказів на основні макроекономічні показники нашої держави, запропоновано шляхи оптимізації державного регулювання міграційних процесів та макроекономічну стратегію України за умов трудової міграції.
...Подобные документы
Основні причини трудової міграції населення України. Суть головних напрямків, вікових груп та секторів зайнятості робочих мігрантів з країни. Позитивні та негативні наслідки міграційних процесів. Заходи мотивації повернення переселенців на батьківщину.
статья [264,8 K], добавлен 05.10.2017Сутність, види та причини міграції робочої сили. Участь України в міждержавному обміні робочої сили, особливості динаміки та структури зовнішньої трудової міграції населення. Переваги та недоліки міжнародної міграції трудових ресурсів та їх наслідки.
курсовая работа [998,4 K], добавлен 15.02.2014Ключові поняття та причини міжнародної міграції робочої сили. Основні етапи цього процесу та сучасні центри притягання робочої сили. Наслідки міжнародної міграції трудових ресурсів. Регулювання міграційних процесів та Міжнародна Організація Праці.
презентация [547,9 K], добавлен 23.01.2011Міжнародна міграція робочої сили - постійне або тимчасове переміщення працездатного населення з одних країн до інших, що викликається як економічними так і неекономічними причинами. Класифікація міжнародної міграції, аналіз її наслідків на ринку праці.
реферат [17,5 K], добавлен 15.12.2010Сучасні риси міжнародної міграції робочої сили. Форми і тенденції розвитку міграції. Основні світові ринки і експортери робочої сили. Міжнародна міграція робочої сили в країнах Євросоюзу. Соціально-економічні наслідки трудової міграції з України.
курсовая работа [78,0 K], добавлен 29.10.2011Основні показники економіки Польщі, Австрії, Японії та їх політичний рівень взаємовідносин з Україною. Рівень міжнародної торгівлі та міжнародної міграції трудової сили між країнами. Валютно-фінансові відносини та наукове співробітництво між країнами.
курсовая работа [2,6 M], добавлен 13.07.2010Зменшення населення внаслідок демографічних процесів. Характеристики українських біженців. Трудовий міграційний потік. Аналіз факторів "виштовхування" трудових ресурсів за кордон. Сучасна географія напрямів зовнішньої трудової міграції українців.
реферат [288,1 K], добавлен 29.07.2016Сучасне міжнародне право як об’ємний і складний комплекс положень, його значення, норми та причини виникнення. Особливості механізму міжнародно-правового регулювання трудової міграції населення. Роль міжнародних міграційно-трудових відносин, їх форми.
реферат [29,0 K], добавлен 07.04.2011Аналіз міжнародних аспектів процесу державного регулювання макроекономічного середовища країни. Визначення напрямків упорядкованого розвитку сегментних складових національної економіки з метою досягнення збалансованості та пропорційності в її розвитку.
статья [40,9 K], добавлен 13.11.2017Сутність і поняття міжнародного поділу праці. Характеристика напрямків діяльності України в системі міжнародного економічного поділу праці. Спеціалізація різних видів трудової діяльності, їх взаємодоповнення. Факторні передумови міжнародної торгівлі.
реферат [38,0 K], добавлен 26.11.2015Масштаби, види, форми й основні напрямки сучасних міграційних процесів. Місце Кореї в міжнародній міграції робочої сили. Державне регулювання процесів трудової міграції в умовах загострення економічної ситуації в Україні. Міграційні процеси в Європі.
курсовая работа [131,4 K], добавлен 03.03.2015Загальні відомості про країну, її геополітична характеристика. Дослідження процедури легального працевлаштування в Канаді, оформлення візи, трудові права та особливості трудової міграції громадянина України. Агентства з працевлаштування: ліцензія, фірми.
реферат [29,6 K], добавлен 06.05.2014Вимоги до робочої сили, її кваліфікації, загальноосвітнього рівня, мобільності. Модель постіндустріального розвитку. Вплив процесів глобалізації на розвиток ринку праці. Тенденції розвитку людського потенціалу. Рівень освіти трудових мігрантів з України.
научная работа [75,1 K], добавлен 13.03.2013Теоретичні основи процесів міжнародної міграції капіталу. Аналіз процесів міжнародної міграції капіталу у світі. Сучасний стан, проблеми та перспективи інтегрування України в процеси міжнародної міграції капіталу. Основні напрямки оптимізації.
дипломная работа [380,7 K], добавлен 10.09.2007Фактори формування міжнародної конкурентоспроможності країни. Загальна оцінка економічного розвитку Сполучених Штатів Америки. Сучасні стратегічні напрямки удосконалення міжнародної конкурентоспроможності країни в міжнародному економічному суперництві.
дипломная работа [947,8 K], добавлен 02.10.2014Сутність міжнародної торгівлі та її види. Динаміка експорту та імпорту товарів і послуг України за 2003-2007 роки. Основні перспективи розвитку міжнародної торгівлі в умовах її інтеграції. Потенційні переваги України для розвитку міжнародної торгівлі.
курсовая работа [137,6 K], добавлен 06.10.2010Напрямки розвитку міжнародної економіки. Системи національних розрахунків, значення світової міжнародної торгівлі, проблеми міграції робочої сили. Світова валютна система, валютні відносини та платіжний баланс. Суть, види та форми міжнародного бізнесу.
курс лекций [1,3 M], добавлен 04.12.2010Економічна природа спеціалізації і кооперації та їх ефективність. Форми і напрямки розвитку міжнародної спеціалізації та кооперування виробництва, їх значення для економіки. Визначення проблемних аспектів міжнародної спеціалізації виробництва в Україні.
курсовая работа [765,2 K], добавлен 16.01.2013Місце України в міжнародній економіці, аналіз географічної і товарної структури експорту та імпорту товарів та послуг, інвестиційної діяльності. Співпраця України з міжнародними організаціями та розробка стратегії міжнародної економічної діяльності.
курсовая работа [227,0 K], добавлен 06.03.2010Визначення основних проблем інтеграції України в світовий економічний простір. Успішний розвиток зовнішньоекономічних зв'язків і зміна структури економіки як чинники економічної інтеграції. Теорії міжнародної торгівлі і їх значення в розвитку економіки.
контрольная работа [33,0 K], добавлен 25.04.2011
