Вплив міжнародної торгівлі на добробут населення трансформаційних країн

Размещено на http://www.allbest.ru/

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 339.5:330.12

Спеціальність 08.00.02 - світове господарство

і міжнародні економічні відносини

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ВПЛИВ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ НА ДОБРОБУТ НАСЕЛЕННЯ ТРАНСФОРМАЦІЙНИХ КРАЇН

Савка Андрій Павлович

Тернопіль - 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Тернопільському національному економічному університеті Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент Адамик Вікторія Віталіївна, Національний університет "Львівська політехніка" Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри менеджменту і міжнародного підприємництва

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Пузанов Ігор Іванович, Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка Міністерства освіти і науки України,

професор кафедри міжнародних фінансів кандидат економічних наук Шамборовський Григорій Олегович, Львівський національний університет імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України, асистент кафедри міжнародних економічних відносин

Захист дисертації відбудеться 4 листопада 2010 року о 1100 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 58.082.01 в Тернопільському національному економічному університеті за адресою: 46020, м. Тернопіль, вул. Львівська, 11, корпус 11, зал засідань спеціалізованих вчених рад

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Тернопільського національного економічного університету за адресою: 46020, м. Тернопіль, вул. Львівська, 11

Автореферат розісланий 1 жовтня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук, доцент О.П. Дудкіна

Анотації

Савка А.П. Вплив міжнародної торгівлі на добробут населення трансформаційних країн. ? Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.02 ? світове господарство і міжнародні економічні відносини. ? Тернопільський національний економічний університет. ? Тернопіль, 2010. міжнародний торгівля добробут

Дисертаційна робота присвячена дослідженню проблем участі трансформаційних країн у міжнародній торгівлі як чинника формування добробуту їх населення. Систематизовано концептуальні підходи до визначення змісту категорії "добробут населення", узагальнено механізми впливу міжнародної торгівлі на добробут населення, набули розвитку методи його аналізу. Проаналізовано особливості участі трансформаційних країн у міжнародній торгівлі, що визначають її вплив на добробут населення, зроблено оцінку негативного соціального потенціалу міжнародної торгівлі у поглибленні просторової нерівності в східноєвропейському регіоні. Запропоновано концептуальні засади покращення впливу міжнародної торгівлі на добробут населення трансформаційних країн, виокремлено напрями удосконалення глобальної системи торговельного регулювання в інтересах підвищення добробуту їх населення, обґрунтовано економічні та організаційні засоби посилення позитивних та мінімізації негативних соціально-економічних наслідків участі України у міжнародній торгівлі.

Ключові слова: міжнародна торгівля, добробут населення, структура зовнішньої торгівлі, зовнішньоторговельна політика, промислова політика в умовах глобалізації, реформування СОТ, зовнішня торгівля України.

Савка А.П. Влияние международной торговли на благосостояние населения трансформационных стран. ? Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.02 ? мировое хозяйство и международные экономические отношения. ? Тернопольский национальный экономический университет. ? Тернополь, 2010.

Диссертационная работа посвящена исследованию проблем участия трансформационных стран в международной торговле как фактора формирования благосостояния их населения.

Систематизированы концептуальные подходы к определению содержания категории "благосостояние населения" как критерия эффективности международного экономического взаимодействия, классифицированы индикаторы его оценки. Обобщен теоретический механизм влияния международной торговли на благосостояние населения, разработаны схемы общего механизма указанной связи, влияния международной торговли на глобальное неравенство и экологическую составляющую благосостояния населения, особенностей структуры внешней торговли - на благосостояние. Уточнены и развиты методические подходы к их анализу.

Проанализированы особенности участия трансформационных стран в международной торговле, определяющие ее влияние на благосостояние населения, в частности тарифной защиты внутреннего рынка, внешнеторговой открытости, соотношения внутренних и мировых цен, географической направленности и товарной структуры внешнеторговых потоков ? на темпы и качество экономического роста, уровень доходов и потребления домохозяйств, состояние окружающей среды, качество государственных институтов, отвечающих за формирование предложения общественных благ. С использованием двух стандартных моделей Новой экономической географии проведена оценка негативного социального потенциала международной торговли при углублении пространственного неравенства в восточноевропейском регионе.

Предложены концептуальные основы улучшения влияния международной торговли на благосостояние населения трансформационных стран, содержащие критерии, основные направления, соответствующие меры внешнеторговой и внутриэкономической политики, институциональное обеспечение их реализации. Обоснованы позиции стран Восточной Европы и СНГ в многостороннем переговорном процессе по реформированию ВТО в направлении его согласования с целями улучшения благосостояния населения. С использованием экономико-математической модели общего равновесия спрогнозированы социальные последствия дальнейшего снижения таможенных тарифов Украины в условиях ухудшения условий внешней торговли.

Ключевые слова: международная торговля, благосостояние населения, структура внешней торговли, внешнеторговая политика, промышленная политика в условиях глобализации, реформирование ВТО, внешняя торговля Украины.

Savka A. P. Impact of international trade on the welfare of population of transformation countries. ? Transcript.

The thesis for obtaining of the degree of Candidate of Economic Sciences in the speciality 08.00.02 ? World Economy and International Economic Relations. ? Ternopil National Economic University, Ternopil, 2010.

The thesis is dedicated to the research of the problem of participation of transformation countries in international trade as a factor of welfare formation for its population. Conceptual approaches to determination of the content of the category "welfare of population" are systematized, mechanisms of the influence of international trade on the population welfare are generalized and methods of its analysis are developed. Peculiarities of participation of transformation countries in international trade that determine its influence on the population welfare are analyzed; evaluation of negative social potential of international trade in extending dimensional inequality in the East-European regions is made. Conceptual principles of improving the impact of international trade on the welfare of the residents of transformation countries are offered, the directions of improvement of the global system of trade regulations in the interests of raising residents' welfare are outlined, economic and organizational means of intensification of positive and minimization of negative social and economic consequences of the participation of Ukraine in international trade are substantiated.

Keywords: international trade, welfare of population, foreign trade pattern, foreign trade policy, industrial policy in globalization context, WTO restructuring, foreign trade of Ukraine.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Незначна ємність ринків більшості країн Східної Європи та СНД, необхідність забезпечувати високі темпи економічного зростання, які б компенсували наслідки трансформаційного спаду, визначають потребу в раціоналізації використання зовнішніх джерел забезпечення економічного розвитку, до яких належить співпраця у формі міжнародної торгівлі. Високі показники функціональної зовнішньоторговельної відкритості трансформаційних країн, набуття більшістю з них членства в СОТ свідчать про практичне завершення початкового етапу інтеграції їх економік до глобальної та регіональної систем міжнародного поділу праці. Однак, активна участь у міжнародній торгівлі країн, в яких відбувається глибока економічна, соціальна та суспільно-політична трансформація, супроводжується низкою негативних наслідків, які вимагають відповідного аналізу та розробки адекватних заходів реагування. Тому на часі етап якісного удосконалення зовнішньої торгівлі трансформаційних країн у напрямку оптимізації її впливу на добробут населення, покращення якого є кінцевою метою економічної діяльності.

Основні теоретичні дослідження ролі міжнародної торгівлі в економічному розвитку країни містяться у працях таких вчених, як Р. Барро, Д. Бен-Девід, С. Бредфорд, Р. Вачарг, І. Гладій, П. Греко, С. Едвардс, Г. Есфахані, П. Кругман, Н. Кумар, Дж. Лі, А. Літтл, Ф. Родрігез, Д. Ромер, Дж. Сакс, К. Сала-і-Мартін, Дж. Темпл, А. Уорнер, Дж. Федер, Дж. Френкел, Г. Хафбауер, Г. Чанг. Соціальні, екологічні та економіко-політичні аспекти участі країн у міжнародному поділі праці досліджують В. Адамик, К. Андерсон, Б. Баласса, Л. Вінтерс, А. Вуд, А. Гаррісон, Д. Доллар, Дж. Кассел, А. Краай, А. Кругер, Р. Купер, Б. Міланович, Н. Павчик, Р. Рігобон, К. Рідао-Кано, Д. Родрік, Дж. Стігліц, М. Френсіс. Роль міжнародної торгівлі в соціально-економічному розвитку трансформаційних країн у своїх працях аналізують О. Барановський, О. Білорус, Дж. Боума, Г. Бродман, І. Бураковський, А. Гальчинський, Б. Данилишин, П. Еванс, А. Мокій, Ф. Павел, Ю. Павленко, Ю. Пахомов, С. Писаренко, І. Пузанов, Є. Савельєв, В. Сіденко, В. Скотт, Д. Тарр, А. Філіпенко, Г. Шамборовський. Сутність добробуту населення та пов'язаних з ним категорій, їх наповнення та методи вимірювання досліджують В. Бєляков, Т. Богомолова, К. Ерроу, Н. Комар, І. Коновалова, Г. Литвинцева, В. Мандибура, В. Парето, А. Пігу, А. Сен, М. ель-Хак.

Разом з тим, у сучасній науковій літературі недостатньо системно проаналізовано вплив міжнародної торгівлі на добробут населення з врахуванням основних теорій міжнародної торгівлі та економічного розвитку, відсутні комплексні дослідження ролі міжнародної торгівлі у формуванні добробуту трансформаційних суспільств, не обґрунтовані позиції країн з трансформаційною економікою, в тому числі й України, у процесі реформування глобального торговельного режиму. Важливість вказаної проблематики та її недостатнє висвітлення, як на теоретичному, так і аналітичному рівнях, визначають актуальність обраної теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планом науково-дослідних робіт кафедри міжнародної економіки Тернопільського національного економічного університету в межах тем: "Новітні тенденції розвитку світової економіки" (номер державної реєстрації 0107U012233), зокрема розроблено пропозиції щодо покращення впливу міжнародної торгівлі на добробут населення України; "Проблеми міжнародної економіки та перспективи входження України в Європейську економічну систему" (номер державної реєстрації 0103U003580), зокрема у підготовці розділу "Глобальна проблема бідності та шляхи її розв'язання"; "Дослідження глобальної проблеми бідності та механізмів її розв'язання" (номер державної реєстрації 0106U006991) при виконанні розділу "Розробка теоретичних основ та практичних рекомендацій щодо механізмів розв'язання глобальної проблеми бідності".

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретико-методичних підходів та практичних засобів покращення торговельної участі трансформаційних країн, в тому числі й України, у світовій економіці як потенційного джерела підвищення рівня добробуту населення на основі теоретичного обґрунтування та емпіричного аналізу ролі міжнародної торгівлі в процесі екологічно орієнтованого соціально-економічного розвитку.

Досягнення сформульованої мети потребує вирішення низки завдань:

- узагальнити теоретичні підходи до визначення змісту поняття "добробут населення", уточнити категоріальний апарат та індикатори вимірювання для виокремлення і класифікації показників, що можуть використовуватись як критерії ефективності міжнародної економічної взаємодії;

- систематизувати потенційні канали впливу міжнародної торгівлі на добробут населення для розробки його механізму;

- уточнити методичний апарат емпіричного аналізу впливу міжнародної торгівлі на добробут населення та удосконалити існуючі підходи;

- виявити особливості участі трансформаційних країн у міжнародній торгівлі з метою оцінки їх впливу на добробут населення;

- проаналізувати структуру зовнішньої торгівлі трансформаційних країн для ідентифікації позитивних та негативних характеристик, які зумовлюють якість її впливу на добробут населення;

- визначити роль міжнародної торгівлі у процесі просторового структурування східноєвропейських економік з метою з'ясування величини негативного для добробуту населення потенціалу поглиблення географічної нерівності;

- розробити систему (концептуальні засади, напрями та засоби) оптимізації впливу міжнародної торгівлі на добробут населення країн з трансформаційною економікою, уточнити функції інститутів відповідно до потреб практичного застосування відповідного інструментарію;

- окреслити напрями удосконалення глобальної системи торговельного регулювання в інтересах підвищення добробуту населення трансформаційних країн;

- обґрунтувати економічні та організаційні засоби посилення позитивного та мінімізації негативного впливу міжнародної торгівлі на добробут населення України.

Об'єктом дослідження є процес впливу міжнародної торгівлі на добробут населення в контексті ринкової трансформації та зовнішньоторговельної лібералізації.

Предметом дослідження є економічні та організаційні засоби посилення позитивного та мінімізації негативного впливу участі трансформаційних країн у міжнародній торгівлі на добробут їх населення.

Методи дослідження. Основні наукові результати дисертаційної роботи отримані за допомогою використання комплексу загальнонаукових та спеціальних методів дослідження, серед яких: систематизація та узагальнення (для класифікації інтегральних показників вимірювання рівня добробуту населення), системний (під час дослідження теоретичного механізму впливу міжнародної торгівлі на добробут населення), історико-логічний (для визначення наслідків поглиблення участі трансформаційних країн у міжнародній торгівлі), компаративний (при порівнянні наслідків лібералізації зовнішньоторговельних режимів окремих трансформаційних країн), структурний (для виявлення особливостей впливу географічної та товарної структури зовнішньої торгівлі трансформаційних країн на економічну та екологічну складові добробуту їх населення), кореляційний та регресійний аналіз (для виявлення статистичних залежностей показників зовнішньої торгівлі та індикаторів добробуту населення), економіко-математичне моделювання (при дослідженні міжнародної торгівлі як потенційного чинника географічної нерівності; для прогнозування соціальних наслідків корекції зовнішньоторговельного режиму України).

Наукова новизна одержаних результатів полягає у розвитку теоретико-методичних положень щодо дослідження впливу міжнародної торгівлі на добробут населення, розробці концептуального підходу та практичних засобів його покращення для трансформаційних країн, зокрема й України. Найвагоміші результати дослідження, що засвідчують його наукову новизну, полягають в наступному:

вперше:

- теоретично обґрунтовано комплекс взаємопов'язаних структурно-функціональних складових впливу міжнародної торгівлі на добробут населення у формі механізму їх зв'язку, який об'єднує такі ключові елементи: перерозподіл факторів виробництва; розширення ринків збуту; дифузію знань; зміну чутливості до кон'юнктурних коливань на світовому ринку; особливості структури зовнішньої торгівлі; внутрішні ціни; формування суспільних благ; якість суспільних інститутів; глобальну систему торговельного регулювання, зовнішньоторговельну, внутрішньо економічну політику та систему перерозподілу доходів; доходну, споживчу та екологічну складові добробуту населення; глобальну нерівність;

- запропоновано концептуальні засади оптимізації впливу міжнародної торгівлі на добробут населення трансформаційних країн, що включають цільову функцію, загальні принципи та критерій оптимізації, конкретизований за напрямами вирішення основних проблем участі країн Східної Європи та СНД у міжнародній торгівлі, зокрема за напрямом удосконалення товарної та коригування географічної структури зовнішньої торгівлі;

удосконалено:

- підходи до аналізу впливу міжнародної торгівлі на добробут населення, зокрема стосовно: а) його зв'язку із зовнішньоторговельною відкритістю економіки з використанням відносних показників відхилення добробуту та відкритості країни від середніх для групи значень, розрахунку на основі географічних та економічних детермінант оптимальних обсягів торгівлі, застосування якого на відміну від існуючих підходів (зокрема співставлення абсолютних показників обсягів зовнішньої торгівлі та добробуту населення) дозволяє виключити вплив транспортних витрат; б) зв'язку співвідношення між світовими та внутрішніми цінами як детермінанти рівня споживання з одного боку та рівня середньої зарплати як фінансового джерела добробуту населення - з іншого, для дослідження соціальних наслідків дії закону єдиної ціни; в) впливу характеристик товарної структури зовнішньої торгівлі на добробут населення країни на основі аналізу галузевих особливостей використання факторів виробництва та пофакторного розподілу доходів від економічної діяльності, що на відміну від існуючих підходів поєднує потенційні зміни двох ключових параметрів добробуту населення (заробітної плати та нерівності у розподілі доходів) внаслідок розвитку експортоорієнтованих чи імпортозаміщувальних галузей економіки країни;

- системні засоби покращення впливу міжнародної торгівлі на добробут населення трансформаційних країн, що полягають у: а) раціоналізації зовнішньоторговельної, промислової та інших видів економічної політики; б) посиленні інституційного забезпечення конкуренції; в) реалізації напрямів модернізації глобальної системи торговельного регулювання, зокрема приведенні двосторонніх торговельних угод за участю трансформаційних країн до вимог СОТ, цілей диверсифікації географічної структури зовнішньої торгівлі та одержання доступу на економічно вигідні ринки, підтримці процесу реформування СОТ за ключовими напрямками, що відповідають цілям покращення добробуту населення трансформаційних країн;

набули подальшого розвитку:

- емпіричне дослідження впливу міжнародної торгівлі на добробут населення трансформаційних країн, зокрема: а) на основі регресійного аналізу доведено, що незважаючи на те, що чинником динамічного економічного зростання окремих країн Східної Європи та СНД є експорт енергоносіїв, експорт продукції переробної промисловості забезпечує сталість економічного розвитку; б) шляхом порівняння потенціалу експортоорієнтованого та імпортозаміщувального розвитку галузей економіки України встановлено, що для покращення добробуту населення оптимальним є розширення виробництва у сфері послуг та переробній промисловості, яке сприяє підвищенню зарплат та мінімізації нерівності у розподілі доходів; в) на основі моделі Нової економічної географії виявлено необхідність підвищення мобільності робочої сили як чинника протидії поглибленню просторової нерівності у країнах Східної Європи та СНД, яке можливе внаслідок зовнішньоторговельної лібералізації; г) із застосуванням моделі загальної рівноваги спростовано застереження щодо приведення тарифної політики України у повну відповідність до вимог СОТ, яке відбуватиметься в умовах погіршення зовнішніх умов торгівлі;

- класифікація інтегральних показників вимірювання добробуту населення за способом агрегування даних, методом та джерелом одержання інформації, використаними індикаторами; виділено показники вимірювання рівня добробуту населення, що відповідають потребам дослідження впливу міжнародної торгівлі на добробут населення, зокрема критерію універсальності та доступності; обґрунтовано доцільність використання показників ВВП на одну особу, рівня споживання та Індексу розвитку людського потенціалу, які слід коригувати на показники нерівності у розподілі доходів, серед яких найоптимальнішим є коефіцієнт Джині.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у можливості їх використання органами державної влади України на центральному та регіональному рівнях. Концептуальні засади раціоналізації впливу міжнародної торгівлі на добробут населення трансформаційних країн, економіко-політичні та інституційні засоби можуть бути використані Кабінетом Міністрів України, Міністерством економіки України, Міністерством промислової політики України, обласними державними адміністраціями при розробці цільових державних та регіональних програм, спрямованих на покращення використання можливостей зовнішньоторговельної співпраці України та її окремих регіонів. Напрями вдосконалення регулювання глобальної торговельної системи можуть використовуватись Міністерством економіки України та Міністерством закордонних справ України при обґрунтуванні та узгодженні позиції України в Дохійському раунді переговорів щодо реформування системи СОТ та формування концепції двосторонніх торговельних угод України.

Одержані автором результати дослідження щодо покращення позитивного впливу участі України у міжнародній торгівлі на добробут населення знайшли впровадження в практичній діяльності управління зовнішніх зносин, зовнішньоекономічної та інвестиційної діяльності Тернопільської обласної державної адміністрації (довідка про впровадження №222а_2/01_10_1 від 20.05.2010 р.) та головного управління економіки Львівської обласної державної адміністрації стосовно реалізації заходів покращення транспортної та зовнішньоторговельної інфраструктури, мінімізації негативних соціальних наслідків зростання регіональних диспропорцій економічного та соціального розвитку як наслідку зовнішньоторговельної лібералізації (довідка про впровадження №1_22_25 від 02.06.2010 р.); використовувались при розробці Аналітичної записки і пропозицій, що стосуються проблем інтеграції України в Європейський Союз, направлених Президенту України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України, міністерствам і відомствам, представництву ЄС та посольствам держав-членів ЄС в Україні (акт №126_06/106 від 20.01.2010 р.); при викладанні дисциплін "Міжнародна економіка" та "Міжнародна економічна політика" в Тернопільському національному економічному університеті (довідка про впровадження №126_06/759 від 29.03.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Всі представлені в дисертаційній роботі та винесені на захист наукові результати автором отримано особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї та положення, які є результатом власних досліджень здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації пройшли апробацію на міжнародних та всеукраїнських наукових та науково-практичних конференціях: "Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації" (м. Тернопіль, 2006 та 2009 рр.), "Економіка країн євразійського та африканського континентів і Україна" (м. Тернопіль, 2007 р.), "Сучасні національні економічні моделі: проблеми та перспективи розвитку" (м. Сімферополь, 2009 р.), "Демократичне врядування в контексті глобальних викликів та кризових ситуацій" (м. Львів, 2009 р.), "Формування нового світового економічного порядку" (м. Тернопіль, 2009 р.), "Проблеми і перспективи розвитку національної економіки в умовах євроінтеграції та світової фінансово-економічної кризи" (м. Чернівці, 2009 р.), "Проблеми економічної інтеграції України в Європейський Союз: формування нового світового економічного порядку" (м. Анталія, Туреччина, 2009 р.), "Розвиток України в XXI столітті: економічні, соціальні, екологічні, гуманітарні та правові проблеми" (м. Тернопіль, 2009 р.).

Публікації. Основні положення та результати дослідження опубліковано у 14 наукових працях (5,5 д. а.), з них 11 автором одноосібно (4,25 д. а.), в тому числі 6 статей у фахових наукових виданнях, 8 публікацій в інших виданнях.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційне дослідження загальним обсягом 309 сторінок складається з вступу, трьох розділів, висновків, 23 додатків на 71 сторінці та списку використаних джерел з 273 найменувань на 27 сторінках. Основний зміст роботи викладений на 211 сторінках, містить 15 рисунків на 9 сторінках та 8 таблиць на 6 сторінках.

Основний зміст роботи

У першому розділі "Теоретико-методичні засади дослідження впливу міжнародної торгівлі на добробут населення" досліджено концептуальні підходи до визначення змісту категорії "добробут населення" як критерію ефективності міжнародної економічної взаємодії; узагальнено теоретичні механізми впливу міжнародної торгівлі на добробут населення; уточнено та удосконалено методи аналізу зазначеного зв'язку.

Узагальнено концептуальні підходи до визначення змісту категорії "добробут населення", що є універсальним критерієм ефективності економічної діяльності, зокрема й міжнародної торгівлі, та визначає рівень потенційних можливостей до задоволення матеріальних та нематеріальних потреб суспільства, якому притаманні невластиві простій сумі потреб споживачів характеристики. Це дало можливість скласти уявлення про структуру та особливості формування добробуту населення, підвищення рівня якого відбувається шляхом забезпечення сталого розвитку як гармонійного поєднання його економічної, соціальної та екологічної складових.

Проведення прикладного економічного дослідження потребувало вибору конкретних показників вимірювання добробуту населення, розділених автором на дві загальні групи: неінтегральні та інтегральні. До першої належать ВВП на одну особу, рівень доходів та споживання, індикатори задоволення окремих потреб індивіда. Інтегральні показники класифіковано за кількома ознаками, зокрема способом, джерелом одержання інформації та способом агрегування даних. На основі запропонованих критеріїв (універсальності та доступності) обрано основні показники вимірювання добробуту населення, придатні для використання у якості критеріїв ефективності міжнародної економічної взаємодії, зокрема Індекс розвитку людського потенціалу, ВВП на одну особу, рівень індивідуальних доходів та споживання.

На основі наукових позицій теорії міжнародної торгівлі та теорії розвитку, автором встановлено потенційні канали впливу міжнародної торгівлі на добробут населення, які систематизовано у формі загального механізму зазначеного зв'язку (рис. 1).

Рис. 1. Механізм впливу міжнародної торгівлі на добробут населення

Серед таких каналів у дисертації виділено: перерозподіл факторів виробництва, який оптимізує структуру економіки на основі конкурентних переваг, але водночас може стати чинником формування несприятливих умов для довгострокового соціально та екологічно орієнтованого сталого розвитку; розширення ринків збуту, що дозволяє використовувати економічні та соціальні переваги ефектів масштабу та розширення товарного різноманіття; дифузію знань у формі поширення технологій та ефекту навчання у процесі виробництва, яка сприяє конвергенції розвитку країн, однак є чинником поглиблення нерівності у розподілі доходів на національному рівні між низько- та висококваліфікованими працівниками; зміну чутливості до кон'юнктурних коливань на світовому ринку, яка залежить як від рівня зовнішньоторговельної відкритості країни, так і від товарної структури і географічної спрямованості її торговельних потоків; рівень внутрішніх цін, що знаходиться під дією чинників, відомих під назвами ефект встановлення торгівлі та закон єдиної ціни; забезпечення пропозиції суспільних благ, одним з фінансових джерел якого є бюджетні надходження від митних зборів; підвищення якості суспільних інститутів. Ключовою ланкою механізму впливу міжнародної торгівлі на добробут населення є економічне зростання. Роль регуляторних елементів системи відіграють інституційні форми втручання у ринкові механізми, зокрема зовнішньоторговельна та внутрішньо економічна політика, система перерозподілу доходів.

Автором досліджено вплив міжнародної торгівлі на стан довкілля як чинник добробуту населення, пов'язаний з забезпеченням права на тривале та здорове життя індивіда, вичерпністю природних ресурсів як джерела економічного зростання, рівністю можливостей поколінь. Основними каналами зазначеного впливу є ефекти масштабу (зростання попиту на транспортні послуги, розширення господарської інфраструктури, зростання масштабів виробництва), структури, технологій, товару та торговельної угоди. За результатами аналізу наукової дискусії щодо трактування впливу міжнародної торгівлі на глобальну нерівність встановлено, що зростання міжнародної нерівності (або нерівності темпів економічного розвитку країн) є наслідком торгівлі між країнами з різним рівнем економічного розвитку, виключення або самоусунення менш розвинених країн від міжнародної торговельної співпраці, неадекватності зовнішньоторговельної лібералізації. Зв'язок міжнародної торгівлі та нерівності всередині країни пояснюється на основі пофакторного розподілу виграшу від торгівлі, дії ефекту дифузії знань. Участь міжнародної торгівлі у поглибленні географічної нерівності зводиться до ролі каталізатора об'єктивних економічних процесів просторового структурування економічних систем внаслідок дії ефекту агломерації. Водночас, міжнародна торгівля може слугувати чинником конвергенції на національному рівні внаслідок зниження рівня внутрішніх цін (ефект встановлення торгівлі), та на міжнародному - як результат ефекту поширення економічного зростання (тобто зростання схильності до імпорту як наслідок зростання доходів від експорту).

Уточнено інструментарій емпіричного аналізу впливу міжнародної торгівлі на добробут населення та встановлено доцільність використання, поряд з кореляційним та регресійним аналізом, елементів економіко-математичного моделювання. Зокрема, обґрунтовано, що застосування моделей загальної рівноваги надасть можливість системно оцінити прямі та опосередковані соціально-економічні наслідки участі країни в міжнародній торгівлі. Автором запропоновано оцінювати загальний вплив зміни рівня внутрішніх цін на добробут населення як наслідок дії двох різноспрямованих тенденцій: а) зростання доходів населення через збільшення зарплат; б) потенційного зниження купівельної спроможності внаслідок інфляції. Для удосконалення аналізу впливу зовнішньоторговельної відкритості на добробут населення, абсолютні значення цих показників запропоновано замінити їх відхиленнями від середніх значень для групи трансформаційних країн та використовувати у якості уточнюючих детермінант розміри території та протяжність кордонів держави. Для дослідження впливу характеристик товарної структури зовнішньої торгівлі країни на добробут її населення запропоновано метод, що ґрунтується на аналізі галузевих особливостей використання факторів виробництва та розподілу доходів від економічної діяльності.

У другому розділі "Аналіз впливу міжнародної торгівлі на добробут населення у трансформаційних країнах" здійснено комплексне дослідження особливостей участі трансформаційних країн у міжнародній торгівлі, які визначають її вплив на добробут населення; проаналізовано вплив характеристик структури зовнішньої торгівлі країн Східної Європи та СНД на показники добробуту їх населення; зроблено оцінку негативного соціального потенціалу міжнародної торгівлі у поглибленні просторової нерівності в східноєвропейському регіоні.

У результаті проведеного аналізу виявлено, що підвищення рівня зовнішньоторговельної відкритості (між 2000 та 2008 р. воно становило 39,6%, або 4,4% щорічно), яке супроводжувалось характерним для більшості трансформаційних країн випереджаючим зростанням імпорту (щорічне зростання імпорту за період 2000-2008 рр. випереджало зростання експорту на 1,8%), стало причиною погіршення їх зовнішньоторговельних балансів, що у свою чергу, негативно впливає на макроекономічну стабільність. Зафіксовано неадекватне реагування трансформаційних економік на частину потенційно позитивних ефектів міжнародної торгівлі як наслідок низької ефективності інститутів, зокрема результати проведеного аналізу демонструють слабку кореляцію між показниками зростання зовнішньоторговельної відкритості та припливу прямих іноземних інвестицій (квадратичний коефіцієнт кореляції R2=0,101), який би міг пришвидшити якісні зміни в економіці. Встановлено, що на внутрішніх ринках трансформаційних країн відбувається наближення рівня цін до регіонального та загальносвітового (середнє співвідношення рівня світових і внутрішніх цін у 1992 р. становило 10,5, у 2000 р. - 3,4, а у 2008 р. - 1,6). Результати емпіричного аналізу демонструють загальний позитивний вплив цього процесу (обмеження використання соціального демпінгу) на добробут населення трансформаційних країн (рівень зарплат, скоригованих паритетом купівельної спроможності, корелюється з рівнем внутрішніх цін з R2=0,531) та спростовують припущення про негативний соціальний ефект підвищення конкурентоспроможності трансформаційних економік як наслідку зростання їх зовнішньоторговельної відкритості, оскільки показник глобальної конкурентоспроможності прямопропорційно взаємодіє з рівнем продуктивності праці (коефіцієнт кореляції R=0,678), зарплат (R=0,785) і зайнятості (R=0,318).

Проведений регресійний аналіз зв'язку відносних показників відхилення добробуту та зовнішньоторговельної відкритості країн від середніх значень для групи трансформаційних економік (дані за 2008 р.), скоригованих географічними детермінантами (параметрами площі території та протяжності кордонів), підтверджує загальний позитивний вплив міжнародної торгівлі на добробут їх населення:

, (1)

(2,60) (2,01) (-1,55)

де ДWi - коефіцієнт відхилення показника ВВП на одну особу для конкретної країни від середнього значення для трансформаційних країн; ДOpi - коефіцієнт відхилення зовнішньоторговельної відкритості економіки країни; Teri - розмір території держави; Bori - протяжність її кордонів.

Географічна концентрація зовнішньоторговельних потоків у порівняно незначному прилеглому радіусі зменшує можливості трансформаційних країн у використанні переваг міжнародної спеціалізації, звужує базу стабільного економічного розвитку (57,9% експорту і 46,9% імпорту припадають на ЄС, 14,4% і 17,0% відповідно - на Росію). В результаті здійсненого аналізу впливу товарної структури їх зовнішньої торгівлі на середньорічні темпи економічного зростання за період 1995-2008 рр. отримано наступне регресійне рівняння:

(-0,559) (0,793) (2,502) (2,573) (0,178) (0,964)

(-1,567) (0,770) (1,296) (-1,091) (0,103) (-3,635)

, (2)

(0,809) (0,187)

де Y - середньорічне зростання ВВП країни; x1 - x4 та x5 - x8 характеризують структуру експорту та імпорту країни відповідно, а саме: частку продукції сільськогосподарської (x1 та x5), добувної (x2 та x6), обробної (x3 та x7) галузей і сектору послуг (x4 та x8); x9 - x13 вказують на належність країни до однієї з груп: нових членів ЄС (x9), країн-кандидатів на членство в ЄС (x10), балканських країн (x11), учасників СНД - експортерів енергоносіїв (x12), інших країн СНД (x13); x14 - фіктивна змінна для Боснії і Герцеговини.

Найпомітнішим чинником економічного зростання є експорт енергоносіїв. Водночас, найбільшу статистичну значимість має показник частки експорту промислових товарів. Ці результати підтверджують сталість розвитку за моделлю нарощення виробництва промислової продукції. В той же час, аналіз соціального потенціалу товарної структури зовнішньої торгівлі окремих трансформаційних країн на основі дослідження галузевих особливостей використання факторів виробництва та пофакторного розподілу доходів продемонстрував доцільність розвитку сфери послуг і переробної промисловості.

Проведене у дисертаційній роботі дослідження особливостей зовнішньої торгівлі товарами агропромислового комплексу та її впливу на добробут населення трансформаційних країн продемонструвало, що втрати, пов'язані з обмеженням імпорту сільськогосподарської продукції, для домогосподарств країн-нових членів ЄС знаходяться в межах від 1,7 до 3,0%, а країн СНД - 7,0-9,7% їх споживчих бюджетів.

На основі двох стандартних моделей Нової економічної географії (П. Кругмана та Кругмана-Венаблса) проаналізовано потенціал просторової концентрації виробництва у Східній Європі в умовах вільної торгівлі, яка є потенційним чинником зростання нерівності розподілу доходів населення. Встановлено, що за умови відсутності торговельних бар'єрів та повної мобільності робочої сили між внутрішніми регіонами країн Східної Європи (відповідно до припущення, використаного в моделі П. Кругмана) дія сили економічного тяжіння (ефекту агломерації) не може призвести до значних негативних наслідків, оскільки поширюється на невеликий радіус (250 км від центру регіону при середній відстані між східноєвропейськими регіонами в 702 км). Отже, результати аналізу частково спростовують застереження щодо подальшої лібералізації зовнішньої торгівлі трансформаційних країн (у частині її потенційного впливу на поглиблення просторової нерівності). Водночас, виявлено необхідність підвищення мобільності робочої сили як чинника економічної стабілізації і конвергенції добробуту населення, оскільки при наявності обмежень у пересуванні працівників (за припущенням моделі Кругмана-Венаблса) дія ефекту агломерації покриває територію за межами радіусу 83 км від економічного центру і досягає свого піку на відстані 1462 км. Тобто в зазначених умовах більшість регіонів Східної Європи перебувають під взаємним впливом економічної гравітації одне одного, наслідком дії якої може стати формування кількох потужних економічних центрів, розвиток яких відбуватиметься за рахунок ослаблення менших регіонів (можливе формування просторової економічної структури "центр-периферія", поглиблення просторової нерівності, а отже зниження загального рівня добробуту населення).

У третьому розділі "Посилення позитивного впливу міжнародної торгівлі на добробут населення країн з трансформаційною економікою" запропоновано систему оптимізації впливу міжнародної торгівлі на добробут населення країн Східної Європи та СНД; виокремлено напрями удосконалення глобальної системи торговельного регулювання в інтересах підвищення добробуту населення трансформаційних країн; обґрунтовано економічні та організаційні засоби посилення позитивного та мінімізації негативного впливу зовнішньої торгівлі України на добробут її населення.

На основі проведеного аналізу позитивних та негативних наслідків участі трансформаційних країн в міжнародній торгівлі, автором запропонована система оптимізації її впливу на добробут населення, об'єктом якої є функція добробуту населення, а критерієм - максимізація його рівня. Розроблені засоби оптимізації базуються на принципах комплексності оцінки категорії "добробут населення", системності аналізу проблем участі трансформаційних країн у міжнародній торгівлі з позиції сталого розвитку, пріоритетності використання економічних важелів, та спрямовані на розв'язання відповідних проблем шляхом покращення конкурентоспроможності економіки, удосконалення товарної та географічної структури зовнішньої торгівлі, оптимізації просторової та негеографічної нерівності у розподілі доходів, зокрема подолання бідності, підвищення продовольчої безпеки. Критеріями оптимізації товарної структури визначено підвищення показників частки доданої вартості у структурі собівартості продукції (зокрема частки витрат на оплату праці) та частки промислової продукції у структурі експорту, а географічної - показник рівня її диверсифікації та можливість отримання доступу до економічно вигідних ринків збуту.

У контексті перелічених напрямів та на основі описаних принципів і критеріїв автором розроблено низку конкретних засобів оптимізації впливу міжнародної торгівлі на добробут населення, які знаходяться в межах зовнішньоторговельної та внутрішньоекономічної політики трансформаційних країн. Удосконалення зовнішньоторговельної політики повинно передбачати завершення процедури вступу до СОТ (для частини країн СНД та Балкан), раціоналізацію двосторонніх торговельних угод (зокрема у напрямку посилення торговельних відносин з географічно віддаленими країнами, що сприятиме диверсифікації структури зовнішньої торгівлі), удосконалення тарифного регулювання (зокрема спрощення тарифної сітки, ліквідацію надмірного розриву між номінальними та реальними тарифними ставками, корекцію тарифних ставок).

Серед засобів внутрішньоекономічної політики, що сприятимуть оптимізації товарної структури трансформаційних країн в інтересах підвищення добробуту їх населення, запропоновано застосовувати такі: стабілізацію економічної політики (зокрема валютного курсу та бюджетного дефіциту); покращення якості регуляторного середовища (зокрема зниження вхідних та вихідних бар'єрів для бізнесу, підвищення ефективності дозвільної системи); підвищення рівня конкуренції на внутрішньому ринку за рахунок збільшення кількості національних виробників (зокрема шляхом лібералізації режиму міжнародного руху капіталу для залучення інвестицій, обмеження державних монополій, звуження поля централізованого регулювання ціноутворення); поглиблення участі трансформаційних країн в інтрасекторній торгівлі з одночасною протидією негативним наслідкам діяльності ТНК; створення дієвих механізмів забезпечення прав інвесторів шляхом дотримання верховенства права; лібералізацію ринку праці шляхом приведення соціальних гарантій найманим працівникам до реальних можливостей бізнесу з одночасним встановленням чітких мінімальних соціальних гарантій; розвиток торговельної інфраструктури; розширення застосування інформаційних технологій; лібералізацію внутрішнього ринку послуг (зокрема фінансових для скорочення їх імпорту). Разом з переліченими засобами створення загального сприятливого економічного середовища, автором запропоновано застосовувати механізми так званої активної промислової політики: прямі податкові преференції та пільгове кредитування; підтримку інноваційного інвестування, державно-приватного партнерства; залучення державних наукових установ до розробки інновацій; стандартизацію; лібералізацію торгівлі інвестиційними товарами, що містять технологічну складову; участь в міжнародних програмах технічної допомоги. У межах зазначеного виду економічної політики держава, по відношенню до ринку, повинна виконувати допоміжну роль, що має проявлятись у підтримці галузей, близьких до достатнього рівня глобальної конкурентоспроможності, та галузей, що створюють "ланцюгові реакції", тобто підтримують розвиток інших галузей.

Уточнено функції інституцій трансформаційних країн, що пов'язані з реалізацією засобів оптимізації впливу міжнародної торгівлі на добробут населення та полягають в інституційному забезпеченні зміцнення ролі ринкових механізмів, стимулюванні конкуренції, підвищенні прозорості роботи органів державної влади (автофункція) шляхом забезпечення прогнозованості економічної політики, укріплення права власності, розширення ролі органів антимонопольного нагляду, інформаційної підтримки суб'єктів ринку, особливо експортерів.

Активізація участі трансформаційних країн у реформуванні глобальної системи торговельного регулювання та її наближення до інтересів сталого розвитку і підвищення добробуту населення на багатосторонньому рівні, тобто в межах СОТ, потребує розробки обґрунтованих позицій у переговорному процесі. У дисертації виділено низку напрямів реформування СОТ, за допомогою яких можлива реалізація інтересів трансформаційних країн: удосконалення механізмів Організації (зокрема прийняття рішень та врегулювання спорів); реформування торгівлі сільськогосподарськими товарами, зокрема зменшення субсидій для виробників та зниження нетарифних бар'єрів з одночасним забезпеченням продовольчої безпеки держав; пом'якшення умов Угоди щодо торговельних аспектів прав інтелектуальної власності; розширення застосування особливих та диференційованих режимів, зокрема збільшення рівня свободи для внутрішньоекономічної політики як механізму реалізації національних стратегій розвитку.

Оптимізація впливу міжнародної торгівлі на добробут населення України, в тому числі й вирішення найгострішої проблеми зовнішньої торгівлі країни останніх років - неврівноваженості торговельного балансу, має проводитись на системному рівні з врахуванням комплексу цілей національного екологічно орієнтованого соціально-економічного розвитку. З метою збалансування зовнішньоторговельних потоків України, без негативних наслідків для добробуту населення, запропонована реалізація в довгостроковій перспективі заходів з удосконалення технологій виробництва у напрямку зниження енергомісткості продукції, зміни структури економіки в напрямку підвищення частки виробництва середньо- та високотехнологічних товарів з високою доданою вартістю та стабільним попитом на світовому ринку. Ці заходи необхідно доповнити диверсифікацією географічної структури імпорту енергоносіїв у середньостроковій перспективі. Для реалізації довгострокової стратегії розвитку України потрібно посилити західний вектор зовнішньої торгівлі, зокрема шляхом укладення угоди про комплексну зону вільної торгівлі з ЄС щодо лібералізації торгівлі товарами та послугами, руху капіталу та часткового спрощення трудової міграції.

За допомогою економіко-математичної моделі загальної рівноваги спрогнозовано соціально-економічні наслідки приведення тарифної політики України до вимог СОТ, яке відповідно до зобов'язань країни перед цією організацією, має завершитись до 2013 р. та відбуватиметься в умовах різкого погіршення умов зовнішньої торгівлі (табл. 1). Результати розрахунків ґрунтуються на моделюванні таких сценаріїв: сценарій 1 - повна лібералізація зовнішньоторговельного режиму, тобто зниження митних тарифів до нульового рівня; сценарій 2 - приведення середньої арифметичної ставки митного тарифу в повну відповідність до вимог СОТ, які зафіксовані в угоді між Україною та цією організацією, тобто її зниження на 3,5% (з 6,51 до 6,28%), або зниження імпортного тарифу, розрахованого за фактично стягненим митом, на 0,1%; сценарій 3 - погіршення умов торгівлі через зниження світових цін на український експорт на 39% та цін на імпорт - на 7,7%; сценарій 4 - зміни в тарифному регулюванні зовнішньої торгівлі України, зумовлені виконанням домовленостей з СОТ (сценарій 2), та погіршення світової ринкової кон'юнктури (сценарій 3).

Таблиця 1

Потенційні наслідки змін зовнішньоторговельної політики України, розраховані на основі моделі загальної рівноваги, % зміни (для ендогенних величин)

В результаті проведеного аналізу не виявлено потенційних загроз приведення тарифної політики України до вимог СОТ для макроекономічної стабільності та добробуту населення, який у даному випадку оцінений за допомогою показника рівня споживання, оскільки негативна реакція економіки пов'язана виключно з наслідками впливу погіршення умов торгівлі.

Висновки

У дисертаційній роботі зроблено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукового завдання щодо дослідження впливу міжнародної торгівлі на добробут населення, розробки концептуальних засад, економічних та організаційних засобів посилення позитивних та мінімізації негативних аспектів зазначеного процесу у трансформаційних країнах, в тому числі й в Україні. Результати проведеного дослідження дозволили зробити наступні висновки:

1. Добробут населення - це комплексна соціально-економічна категорія, що визначає рівень потенційних можливостей до задоволення матеріальних та нематеріальних потреб суспільства як сукупності індивідів, якому водночас притаманні невластиві простій сумі потреб споживачів характеристики. Вона є універсальним індикатором результатів економічної діяльності, зокрема й міжнародної торгівлі. Оцінка рівня добробуту населення потребує використання показників його вимірювання, серед яких виділено неінтегральні (ВВП на одну особу, рівень доходів та споживання, індикатори задоволення окремих потреб індивіда) та інтегральні, що у свою чергу класифікуються: а) за способом одержання інформації (аналіз об'єктивної статистичної інформації, проведення соціологічних досліджень суб'єктивних відчуттів індивіда щодо задоволення його потреб); б) за джерелом одержання інформації (використання національної, міжнародної статистики, звітів соціологічних досліджень); в) за способом агрегування даних (обчислення середньозваженої суми складових; суми складових, скоригованих на їх вагу у структурі загального показника добробуту населення).