Еколого-енергетична безпека світогосподарського розвитку в умовах глобалізації

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Автореферат

на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Спеціальність 08.00.02 - Світове господарство і міжнародні економічні відносини

Еколого-енергетична безпека світогосподарського розвитку в умовах глобалізації

Рябчин Олексій Михайлович

Донецьк 2010

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі міжнародної економіки Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник ? доктор економічних наук, професор Батченко Людмила Вікторівна, Донецький державний університет управління МОН України, професор кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Павленко Ірина Ігорівна, Національний гірничий університет МОН України (м. Дніпропетровськ), завідувач кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності;

кандидат економічних наук Третьякова Ірина Сергіївна, виконавчий директор Донецької філії Державного закладу «Державна екологічна академія післядипломної освіти та управління».

Захист дисертації відбудеться «28» січня 2010 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.051.03 у Донецькому національному університеті за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 186.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького національного університету за адресою: 83001, м. Донецьк, вул. Університетська, 24.

Автореферат розісланий «25» грудня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради д.е.н., доцент С.П. Калініна

1. Загальна характеристика роботи

глобалізація світогосподарський енергетичний екологічний

Актуальність теми. В умовах зростання взаємозалежності національних економік, внаслідок транскордонного характеру екологічних загроз та неможливості країн самостійно вирішити глобальні енергетичні проблеми, об'єктивно збільшується потреба координації зусиль держав у забезпеченні єдиних стандартів еколого-енергетичної безпеки, сталого розвитку світового господарства та підвищення енергоефективності світової економіки.

Необхідність переходу до глобальної екологічної економіки потребує спільних зусиль країн щодо активізації розробки та реалізації міжнародних угод, подібних Кіотському протоколу, з метою розвитку нових технологій, економії енергоресурсів та зниження шкідливих викидів.

З огляду на вищезазначене, стає очевидним, що глобальні ризики і загрози природного характеру вимагають нових підходів до розробки стратегії безпеки та дослідження механізму формування еколого-енергетичної безпеки.

Питання розвитку сучасних глобалізаційних процесів та глобальних проблем людства досліджено в роботах таких зарубіжних та вітчизняних вчених, як В.Леонтьєв, Е.Пестель, М.Терборн, М.Кастельс, Б.Баді, Д.Стигліц, Р.Фолк, О.Тоффлер, Д.Медоуз, Дж.Форестер, Р.Хейлбронер, В.Загладін, Д.Гвішиані, М.Максимова, І.Фролов, Ю.Макогон. Значний внесок у дослідження тенденцій сталого розвитку і міжнародної екологічної та енергетичної безпеки здійснили Ґ.Дейлі, М.Гатто, Д.Девуйст, Т.Гоббс, В.Парето, М.Дробноход, М.Лук'янчиков, І.Потравний, А.Богданов, О.Арбатов, А.Воскресенський, С.Караганов, Л.Бесчасний, А.Гальчинський, А.Качинський, А.Кредисов, П.Леоненко, Д.Лук'яненко, В.Савчук, А.Сиденко, А.Філіпенко, Є.Хлобистов, І.Павленко, Г.Черніченко.

Разом із тим, незважаючи на численні дослідження різних аспектів впливу глобалізаційних викликів на стан світогосподарського розвитку, сучасні вимоги щодо формування екологічної та енергетичної безпеки національних економік потребують розробки науково-практичних рекомендацій і економічних механізмів для забезпечення міжнародної безпеки. Вищезазначені питання обумовили актуальність теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до напрямків науково-дослідної роботи кафедри міжнародної економіки Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України за держбюджетними темами: Г-01/3 «Конкурентоспроможність підприємств Донецького регіону на міжнародних ринках і пошук шляхів її підвищення» (номер державної реєстрації 0101U005723), у рамках якої здійснено дослідження механізмів формування міжнародного ринку торгівлі викидами, спрямованого на забезпечення покращення еколого-енергетичної безпеки та стале економічне зростання світових господарств; Г-06/53а «Підвищення ефективності міжнародної економічної діяльності України в інтеграційних об'єднаннях: регіональний та галузевий аспект» (номер державної реєстрації 0106U012484), у рамках якої запропоновано економічні механізми стимулювання енергоефективного розвитку країни в системі сталого розвитку світового господарства.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є удосконалення теоретико-методологічних основ і розробка науково-практичних рекомендацій щодо забезпечення міжнародної еколого-енергетичної безпеки світогосподарського розвитку в умовах глобалізації.

Відповідно до мети дослідження в дисертаційній роботі поставлено і вирішено такі задачі:

- проаналізувати теоретичні основи глобалізації світового господарства;

- визначити теоретичні засади сталого розвитку у переході до глобальної екологічної економіки в умовах зміни клімату;

- розкрити теоретичну сутність еколого-енергетичної безпеки світогосподарського розвитку в умовах глобалізації;

- оцінити вплив глобалізації на формування системи еколого-енергетичної безпеки держав;

- визначити вплив глобальних еколого-енергетичних викликів на галузевий розвиток світової економіки;

- дослідити рівень енергоефективності національних економік в умовах посилення екологічних вимог до світогосподарського розвитку;

- дослідити стан виконання Кіотського протоколу щодо мінімізації негативних еколого-енергетичних наслідків глобалізації;

- розробити модель забезпечення енергоефективного розвитку в рамках імітаційного моделювання;

- запропонувати стратегічні напрямки для переходу до глобальної екологічної економіки;

- удосконалити механізми енергоефективного розвитку країн у системі сталого розвитку світового господарства.

Об'єктом дослідження є процес забезпечення еколого-енергетичної безпеки світогосподарського розвитку в умовах сучасних глобалізаційних викликів.

Предметом дослідження є науково-методичні та науково-практичні аспекти забезпечення еколого-енергетичної безпеки світогосподарського розвитку на міжнародному та національному рівнях.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження є фундаментальні положення економічної теорії, роботи провідних вітчизняних і зарубіжних учених-економістів з проблем світової економіки, глобалізаційних процесів, міжнародної екологічної та енергетичної безпеки.

У процесі дослідження використано діалектичний метод наукового пізнання, а також загальнонаукові та спеціальні методи дослідження: історизму (при дослідженні процесів становлення інститутів міжнародної природоохоронної діяльності); метод аналізу та синтезу, індукції та дедукції, метод єдності історичного та логічного (для визначення сутності міжнародної еколого-енергетичної безпеки в аспекті глобалізації світової економіки); структурно-функціональний метод (для дослідження функції сталого розвитку у переході до глобальної екологічної економіки в умовах зміни клімату); компаративний підхід (для оцінки впливу глобалізації на формування системи еколого-енергетичної безпеки держав); позитивний та нормативний підходи (для розробки науково-практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізмів енергоефективного розвитку країн у системі сталого розвитку світового господарства в умовах глобалізації); аксіоматичний метод (для визначення сутності, завдань та принципів Кіотського протоколу); метод статистичного, економіко-математичного і порівняльного аналізу (для дослідження прогресу та стану виконання Кіотського протоколу).

Інформативною базою дослідження є національні і зарубіжні законодавчі та нормативно-правові акти з питань міжнародних економічних відносин, регулювання енергетичної безпеки і охорони навколишнього середовища, офіційні звіти й аналітичні публікації провідних міжнародних економічних організацій, українські та зарубіжні статистичні збірники, результати досліджень вітчизняних і зарубіжних учених стосовно сучасних глобалізаційних тенденцій, результати власних досліджень та спостережень автора.

Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає в поглибленні теоретико-методологічних та науково-методичних основ забезпечення еколого-енергетичної безпеки світогосподарського розвитку в умовах глобалізації.

Конкретні наукові результати, що характеризують новизну проведеного дослідження, полягають у такому:

вперше:

- подано визначення поняття «глобальна екологічна економіка», яку запропоновано розуміти як тип міжнародного сталого економічного розвитку світового господарства в умовах зміни клімату, що забезпечує глобальну еколого-енергетичну безпеку, через зменшення споживання паливно-енергетичних ресурсів, підвищення енергоефективності, розвиток відновлювальної енергетики та ринкових механізмів скорочення викидів парникових газів;

- розроблено організаційно-економічний механізм енергоефективного світогосподарського розвитку та подолання негативних екологічних наслідків глобалізації, який включає інструменти регулювання та напрями удосконалення екологічної й енергетичної політики і діє на засадах концепції сталого розвитку, ставлячи за мету подолання залежності від вичерпності енергетичних ресурсів та зниження негативного впливу від змін клімату, що буде мати наслідком економічне зростання і перехід до глобальної екологічної економіки;

удосконалено:

- теоретико-методичні підходи до аналізу формування передумов забезпечення еколого-енергетичної безпеки світогосподарського розвитку, а саме здійснено систематизацію країн за рівнем ВВП на душу населення і рівнем енергоефективності економіки, що дозволило виявити регіональні особливості формування енергоємності світової економіки;

- глобальну економіко-математичну модель Дж.Форестера за рахунок виділення залежності між еколого-енергетичними викликами глобалізації та енергоефективним розвитком економіки на прикладі хімічної промисловості, використання якої дозволить оптимізувати діяльність промислових та сільськогосподарських підприємств, удосконалити національну промислову політику, а також спланувати енергоефективні й екологічні заходи з метою корегування рівня викидів парникових газів у сфері забезпечення зобов'язань з екологічних і енергетичних міжнародних угод (REACH, Кіотський протокол, пост-кіотські угоди тощо);

дістали подальшого розвитку:

- понятійно-категоріальний апарат, зокрема запропоновано визначення поняття «глобальна еколого-енергетична безпека» як стану міжнародних відносин що забезпечує міжнародну безпеку шляхом сталого економічного зростання світогосподарського розвитку при зниженні негативного впливу від змін клімату та зменшення залежності від вичерпності енергетичних ресурсів за умов співпраці і взаємодопомоги між розвинутими, транзитивними країнами та країнами, що розвиваються;

- визначення напрямів подолання негативних екологічних наслідків глобалізації, які необхідні для розвитку системи міжнародної еколого-енергетичної безпеки з метою здійснення швидкого переходу до глобальної екологічної економіки, а саме їх перелік доповнено такими: обґрунтування необхідності встановлення ринкових механізмів відшкодування викидів парникових газів, забезпечення державного регулювання з метою пом'якшення й адаптації до наслідків кліматичних змін та активізації міжнародного співробітництва в енергетичній та екологічній сферах.

Практичне значення. Практичне значення роботи полягає в тому, що отримані в дисертаційному дослідженні наукові результати мають науково-прикладне значення й можуть бути використані в процесі вдосконалення міжнародної економічної та екологічної політики, при розробці конкретних заходів стимулювання глобальної екологічно орієнтованої економіки в умовах сучасних глобалізаційних викликів.

Рекомендації та пропозиції, викладені в дисертації, впроваджено в практичну діяльність Головного управління економіки Донецької обласної державної адміністрації (довідка № 12-10 від 01.10.2008 р.) - результати аналізу напрямів подолання негативних екологічних наслідків глобалізації; Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області (довідка № 12/5 від 07.09.2008 р.) - результати аналізу структури глобальної еколого-енергетичної безпеки; Донецької торгово-промислової палати (довідка № 20/70 від 25.09.2008 р.) - напрями подолання негативних екологічних наслідків глобалізації; Регіонального філіалу Національного інституту стратегічних досліджень у м. Донецьку (довідка № 7-478 від 15.10.2008 р.) - результати дослідження рівня енергоефективності національних економік; ВАТ «Концерн «Стирол» (довідка № 157/24 від 18.11.2008 р.) - економіко-математична модель енергоефективного розвитку економіки на прикладі хімічної промисловості; ЗАТ «Донецьксталь-МЗ» (довідка № 378 від 24.10.2008 р.) - результати аналізу наслідків введення секторального підходу та лімітів викидів парникових газів для окремих галузей і підприємств у посткіотський період; Інформаційного центру зі зміни клімату «КліматІнфо» (м. Київ) (довідка № 2/12 від 15.12.2008 р.) - результати аналізу сучасних процесів формування екологічної та енергетичної безпеки; ЗАТ «Страхова компанія «ТАС» (довідка № 112/11 від 18.11.2008 р.) - пропозиції щодо страхування проектів зі зниження викидів; ВАТ «Ясинівський коксохімічний завод» (довідка № 34 від 22.11.2008 р.) - результати оцінки стану виконання Кіотського протоколу; КП «Компанія Вода Донбасу» (м. Донецьк) (довідка № 127 від 11.10.2008 р.) - результати аналізу впливу глобальних еколого-енергетичних викликів на галузевий розвиток світової економіки.

Теоретичні положення і матеріали дослідження використовуються у навчальному процесі Донецького національного університету при створенні науково-методичного комплексу та викладанні дисциплін «Міжнародні ринки ресурсів», «Сучасні технології» та «Міжнародні стратегії економічного розвитку» (акт № 273/01-26/5.9.0 від 18.12.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Усі результати, викладені в дисертаційній роботі, отримані здобувачем самостійно і знайшли відображення в опублікованих працях автора. З робіт, опублікованих у співавторстві, використано тільки ті ідеї і положення, що належать автору особисто.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження доповідались і отримали схвалення на 10 міжнародних науково-практичних конференціях і семінарах: «Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв'язків і залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект» (м. Святогірськ, 2006 - 2009 рр.), «Проблеми й перспективи співробітництва між країнами Південно-Східної Європи й у рамках ЧЕС і ГУАМ» (Лівадія - Донецьк, 2007 р., Одеса-Донецьк, 2008 р.), «Зміна клімату: відповідальність бізнесу, науки, влади. Регіональний аспект» (Донецьк, 2008), «Регіональна кампанія з енергоефективності» (Лівадія, 2008 р.), «Проблеми і перспективи інноваційного розвитку економіки України» (Дніпропетровськ, 2008 р.), «Енергозбереження - практичний досвід» (Львів, 2009 р.).

Публікації результатів дослідження. За результатами дослідження опубліковано 13 наукових робіт загальним обсягом 35,5 д.а., з яких особисто автору належить 10,9 д.а., з них - 2 монографії загальним обсягом 30,2 д.а., з яких особисто автору належить 7,5 д.а., 8 робіт у наукових фахових виданнях загальним обсягом 4,5 д.а., з яких особисто автору належить 2,8 д.а.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновку, списку використаних джерел з 201 найменування. Зміст роботи викладено на 221 сторінці друкованого тексту, включаючи 12 таблиць на 16 сторінках і 56 рисунків на 50 сторінках.

2. Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету, задачі, об'єкт, предмет дослідження, сформульовано наукову новизну і практичне значення роботи.

У розділі 1 «Теоретико-методологічні основи дослідження світогосподарського розвитку в умовах глобалізації» розглянуто теоретичні основи глобалізації світового господарства, досліджено теоретичні засади сталого розвитку в умовах формування глобальної екологічної економіки, визначено теоретичну сутність еколого-енергетичної безпеки світогосподарського розвитку в умовах глобалізації.

У результаті дослідження теоретичних основ глобалізації (В.Леонтьєв, Е.Пестель, М.Терборн, М.Кастельс, Б.Баді, Д.Стигліц, Р.Фолк, О.Тоффлер, Д.Медоуз, В.Загладін, Д.Гвішиані, Ґ.Дейлі, М.Гатто та інші) встановлено, що на сучасному етапі світогосподарського розвитку поряд із глобалізацією економічних проблем відбувається глобалізація проблем людства, основними чинниками яких є: прискорення процесів суспільного розвитку, збільшення антропогенного впливу на природу, виявлення вичерпності природних ресурсів, загострення питання майбутнього людства, вплив сучасних технічних засобів і засобів масової інформації на цивілізаційний розвиток тощо. На основі проведеного дослідження запропоновано під глобальними проблемами людства розуміти комплекс найгостріших економічних, екологічних, енергетичних, соціальних, політичних і духовних протиріч, які стосуються як світу у цілому, так і окремих регіонів і країн.

Визначено, що сутність глобальної еколого-енергетичної проблеми полягає в протиріччі між забезпеченням подальшого економічного розвитку природними ресурсами і запобіганням забрудненню навколишнього середовища, що може призвести до екологічної катастрофи в планетарних масштабах. Зазначені проблеми складаються з двох аспектів: ресурсно - енергетичний дефіцит та глобальні зміни клімату.

На основі аналізу економіко-математичних моделей Форестера, Медоуза, Леонтьєва, Клейна, Ерері, Кайя-Судзукі, Ліннемана, Робертса, моделей японського центру економічних досліджень, моделі ЮНКТАД, Департаменту ООН з міжнародних, економічних і соціальних питань, Світового банку обґрунтовано важливість використання глобального моделювання як інструменту аналізу і формування економіко-екологічних процесів.

Встановлено, що концепція сталого розвитку, яка розглядає проблеми зміни клімату та вичерпності ресурсів, є альтернативою парадигмі економічного зростання, що ігнорує екологічну небезпеку від розвитку за екстенсивною моделлю.

На основі дослідження еволюції екологічних поглядів на розвиток економіки та встановлення посилення екологічної складової в розвитку глобалізаційних процесів запропоновано виділення категорії «глобальна екологічна економіка», яку слід визначати як тип міжнародного сталого економічного розвитку світового господарства в умовах зміни клімату, що функціонує шляхом забезпечення глобальної еколого-енергетичної безпеки, а саме через зменшення споживання паливно-енергетичних ресурсів, підвищення енергоефективності, розвиток відновлювальної енергетики та ринкових механізмів скорочення викидів парникових газів. У результаті проведеного дослідження виділено три етапи розвитку глобальної екологічної економіки - економіка зміни клімату, низьковуглецева економіка і економіка нульових викидів.

Зроблено висновок, що збільшення рівня еколого-енергетичних загроз глобалізації зумовило необхідність формування системи еколого-енергетичної безпеки, яка включає створення широкої мережі установ, організацій та об'єднань охорони навколишнього середовища, збільшення фінансової та технологічної підтримки, управління природокористуванням, стимулювання раціонального споживання енергії тощо.

Запропоновано визначення глобальної еколого-енергетичної безпеки світогосподарського розвитку як стану міжнародних відносин, що забезпечує міжнародну безпеку шляхом сталого економічного зростання світогосподарського розвитку при зниженні негативного впливу від змін клімату та зменшення залежності від вичерпності енергетичних ресурсів за умов співпраці і взаємодопомоги між розвинутими, транзитивними країнами та країнами, що розвиваються. Розроблено структуру еколого-енергетичної безпеки світогосподарського розвитку в умовах глобалізації

Обґрунтовано, що завдання глобальної еколого-енергетичної безпеки полягає у формуванні єдиного екологобезпечного господарсько-економічного простору як основи сталого та екологозрівноваженого соціально-економічного розвитку всіх країн світу.

У розділі 2 «Аналіз формування системи еколого-енергетичної безпеки світогосподарського розвитку в умовах глобалізації» проаналізовано вплив глобалізації на формування системи еколого-енергетичної безпеки держав, визначено вплив глобальних еколого-енергетичних викликів на галузевий розвиток світової економіки, досліджено рівень енергоефективності національних економік в умовах посилення екологічних вимог до світогосподарського розвитку та здійснено оцінку стану виконання Кіотського протоколу щодо мінімізації негативних еколого-енергетичних наслідків глобалізації.

У результаті дослідження наслідків глобальної зміни клімату для світової економіки та процесу формування міжнародної системи еколого-енергетичної безпеки обґрунтовано необхідність стабілізації та зменшення кількості парникових газів в атмосфері для переходу до низьковуглецевої економіки, що попередить виникнення значних економічних збитків у світовій економіці (табл.1). За розрахунками, щорічні збитки від деградації природи оцінюються у розвинутих країнах на рівні 0,4-2% ВВП, у країнах Східної Європи - 3-5%, у країнах СНД - 6-15%, зокрема в Україні - 10-15% ВВП.

Таблиця 1 Макроекономічні наслідки зміни клімату

Тип економіки	Зростання температури	Наслідки
Транзитивні та країни, що розвиваються	Будь-яка	Загальний ефект для економіки негативний (збиток)
Розвинуті країни	До 1 С0	Загальний ефект для економіки позитивний (прибуток)
	Від 1 - 2 С0	Ефект змішаний або нейтральний
	Понад 2 С0	Загальний ефект для економіки негативний (збиток)

Обґрунтовано, що через здійснення енергоефективних заходів утворюється можливість перетворити світову економіку на «вуглецево-незалежну» в масштабах, необхідних для уникнення кліматичних збитків, при збереженні економічного зростання, що потребує щорічного спрямування на різноманітні заходи протидії зміни клімату від 0,5-1% світового ВВП (за розрахунками економічно розвинених країн та ООН) до 2-3% світового ВВП (за розрахунками екологічних організацій).

Результати аналізу свідчать, що проблема вибору між припиненням зміни клімату й економічним зростанням може бути вирішена за рахунок зміни в технологіях виробництва енергії і структурі економік, що здатна зменшити взаємозв'язок між викидами парникових газів і зростанням доходів без додаткових витрат на компенсацію від екологічної деградації довкілля.

На основі секторального аналізу впливу еколого-енергетичних викликів глобалізації на галузевий розвиток світової економіки визначено характер і шляхи промислових забруднень навколишнього середовища, де найбільший негативний вплив здійснює енергетика і енергетичні промислові процеси (до 65% усіх парникових газів), що за умови зростання світового енергоспоживання потребує активізації процесів енергозбереження і використання альтернативних джерел енергії.

Проаналізовано наслідки кліматичних змін у сільському господарстві, які можуть призвести до загрози забезпечення продовольчої безпеки в результаті зростання ціни продуктів харчування на глобальному рівні, що в свою чергу може призвести до збільшення споживання продукції хімічної промисловості (добрив). Встановлено, що до 2080 р. сільськогосподарський потенціал розвинених країн може зрости до 8%, тим часом як у країнах, що розвиваються, він може знизитись на 9%, при цьому найбільші втрати понесуть країни Африки і Латинської Америки

Визначено ризики для промисловості, які обумовлені можливістю посилення екологічного протекціонізму: застосування секторального (галузевого) підходу, при якому будуть розраховуватись викиди на одиницю продукції, що загрожує перетворити продавців скорочень викидів на покупців через високу енергоємність їх економік; заборона на імпорт товарів з високою вуглецевою інтенсивністю; ліміт для підприємств на викиди парникових газів за аналогією зі шкідливими газами.

Виявлено зростання значення фінансового і банківського сектору у фінансуванні заходів у сфері забезпечення еколого-енергетичної безпеки та доведено необхідність врахування ризику кліматичних змін у процесі прийняття рішень при формуванні корпоративної стратегії, пропонуванні нових послуг і продуктів та обчисленні фінансових показників у рамках фінансової звітності з метою зниження економічних збитків.

Здійснена систематизація країн залежно від рівня ВВП на душу населення і енергоефективності економіки свідчить, що підвищення рівня економічного розвитку держав супроводжується зниженням енергоємності ВВП: високорозвинені держави відрізняє високий рівень енергоспоживання на душу населення і низька енергоємність ВВП; країни з більш низькими доходами на душу населення мають високу енергоємність ВВП. Країни, що розвиваються, повинні зменшити енергоємність економіки з метою забезпечення зростання ВВП. Доведено, що окрім рівня економічного розвитку на рівень енергоємності країни впливають: клімат, розміри країни, її соціально-економічний устрій тощо.

Оцінка прогресу та стану виконання Кіотського протоколу виявила зростання загальних викидів парникових газів як за умов економічного підйому, так і в умовах світової фінансової кризи за рахунок відмови від інвестицій в екологічні і енергозберігаючі проекти, що загрожує досягненню запланованих показників відповідно до угод Кіотського протоколу і може призвести до збільшення необхідності відрахування відсотка світового ВВП для забезпечення більш жорстких заходів еколого-енергетичної безпеки на глобальному рівні.

Встановлено великі розбіжності між країнами у виконанні прийнятих зобов'язань, регламентованих Кіотським протоколом. Визначено, що більша частина загального зниження викидів (більше ніж 30%) відбулась за рахунок різкого скорочення викидів у Російській Федерації і Україні, що пояснюється не стільки реформою енергетичної політики, скільки наслідками глибокого економічного спаду в 90-ті роки ХХ століття.

Результати аналізу регулювання рівня викидів парникових газів національними та міжнародними системами торгівлі викидами та системою вуглецевих кредитів у різних країнах світу дозволили обґрунтувати, що створення ринків квот є одним з найбільш перспективних напрямків політики зі зниження викидів, де продавцями в основному є країни з перевагою виробництв невисокого технологічного рівня, а покупцями квот є країни, де основні можливості зниження викидів парникових газів уже використані, а подальше зниження потребує дуже великих інвестицій. Встановлено, що сукупний розмір бюджету банківських, урядових та приватних карбонових фондів у 2007 р. дорівнював більше ніж 6 млрд. дол. США, а обсяг глобальної торгівлі дозволами на викиди в 2025 р. може досягти 500-800 млрд. євро.

Результати проведеного аналізу свідчать про необхідність розробки шляхів подолання негативних еколого-енергетичних наслідків глобалізації на основі максимально повного використання механізмів енергоефективного розвитку країн.

У розділі 3 «Розробка напрямів подолання негативних еколого-енергетичних наслідків глобалізації» розроблено модель забезпечення сталого енергоефективного розвитку в рамках глобального моделювання; запропоновано стратегічні напрями переходу до глобальної екологічної економіки; удосконалено механізми енергоефективного розвитку країн у системі сталого розвитку світового господарства.

З урахуванням позитивних та негативних аспектів моделі Дж.Форестера щодо врахування зростання чисельності населення, рівня індустріалізації, зростання відходів виробництва, нестачі продовольства і корисних копалин обґрунтовано необхідність додання до неї факторів збільшення споживання добрив, виробництва біопалива та рівня інвестицій в енергозбереження. Розроблено авторську оптимізовану глобальну модель енергоефективного розвитку світової економіки. Відповідна імітаційна модель була реалізована у ППП Powersim.

Використання даної моделі дозволило спрогнозувати попит на мінеральні добрива для оптимізації діяльності промислових і сільськогосподарських підприємств та запропонувати енергоефективні й екологічні заходи для корегування рівня викидів парникових газів у сфері забезпечення зобов'язань з екологічних і енергетичних міжнародних угод (REACH, Кіотський протокол, посткіотські угоди тощо) за умови функціонування ринку квот на забруднення та оподатковування вуглецю.

Результати дослідження свідчать, що підприємства, які заздалегідь спланують впровадження додаткових енергозберігаючих заходів, у довгостроковому періоді опиняться в більше вигідному становищі, особливо це стосується виробників із країн, що розвиваються, з великим потенціалом для впровадження енергозбереження.

Обґрунтовано, що напрямами розвитку системи міжнародної еколого-енергетичної безпеки з метою здійснення швидкого переходу до глобальної екологічної економіки є такі: встановлення ринкових механізмів відшкодування викидів парникових газів; забезпечення державного регулювання з метою пом'якшення і адаптації до наслідків кліматичних змін; активізація міжнародного співробітництва між розвинутими та країнами, що розвиваються. Встановлено відсутність на даному етапі світогосподарського розвитку ефективних глобальних структур управління, здатних контролювати системи оподаткування і торгівлі квотами як у розвинених, так і в країнах, що розвиваються.

У результаті дослідження теоретичних і практичних основ міжнародного впровадження заходів еколого-енергетичної безпеки здійснено SWOT-аналіз можливості впровадження податку на викиди СО2 та створення національної системи торгівлі викидами, результати якого свідчать про доцільність застосування комбінованого підходу на основі поєднання переваг введення податку та створення системи торгівлі викидами для країн, що розвиваються. Зроблено висновок щодо необхідності визначення оптимальної бази обчислення податку на викиди СО2 і розробки механізму внутрішньої системи торгівлі викидами та правил розподілу дозволів на викиди на базі існуючих світових моделей.

Визначено, що ефективна державна політика повинна стимулювати перехід до низьковуглецевої економіки за рахунок: розвитку механізмів державного регулювання, підкріплених субсидіями і спрямованих на стимулювання досліджень; встановлення стандартів ефективності енергоспоживання; сприяння досягненню значного скорочення викидів ціною низьких витрат; переходу на джерела енергії з низьким вмістом вуглецю; надання інформації по ключових елементах системи регулювання, які відіграють головну роль у формуванні інвестиційних рішень, тощо.

Виявлено, що міжнародне співробітництво в галузі підвищення енергоефективності повинно відігравати більшу роль у боротьбі зі зміною клімату за рахунок надання процесу розвитку енергетичної безпеки політичного імпульсу, забезпечуючи базу для порівняльного аналізу і можливості для нарощування потенціалу, а також доступ до технологій і фінансування.

Запропоновано створення інтегрованого Фонду з пом'якшення змін клімату (ФПЗК), комплексною метою якого буде сприяння розвитку низьковуглецевих енергетичних систем, надання підтримки бідним країнам по багатосторонніх каналах у ключових сферах, фінансування, передача технологій і створення технічного потенціалу у країнах, що розвиваються. Діяльність ФПЗК повинна бути спрямована на досягнення завдань зі скорочення викидів, узгоджених відповідно до умов Кіотського протоколу на період після 2012 р., з діалогом на основі прийнятих глобальних стратегій розвитку енергетики.

На основі систематизації чинників, які впливають на розвиток еколого-енергетичної безпеки, розроблено економічний механізм енергоефективного світогосподарського розвитку та подолання негативних наслідків глобалізації, який включає інструменти регулювання і напрями удосконалення екологічної та енергетичної політики і діє на засадах концепції сталого розвитку, ставлячи за мету подолання залежності від вичерпності енергетичних ресурсів та зниження негативних наслідків змін клімату, що створить передумови для економічного зростання і переходу до глобальної екологічної економіки.

Стратегічними напрямами регулювання переходу до глобальної екологічної економіки в рамках механізму енергоефективного світогосподарського розвитку мають стати: забезпечення енергозбереження; підвищення енергоефективності; науково-дослідницька діяльність та низьковуглецеві технології; система економічних стимулів; сприятливий інвестиційний клімат; інтеграція політики та координація державних органів влади.

Обґрунтовано необхідність впровадження науково-технологічних, організаційних та економічних заходів для реалізації механізму енергоефективного світогосподарського розвитку і подолання негативних екологічних наслідків глобалізації, які спрямовані на адаптацію економік до кліматичних змін шляхом сталого розвитку світового господарства, впровадження енергозбереження для подолання залежності від вичерпності енергетичних ресурсів та зниження викидів парникових газів.

Висновки

У результаті дослідження вирішено важливу наукову задачу теоретичного обґрунтування і розробки науково-практичних рекомендацій щодо забезпечення еколого-енергетичної безпеки світогосподарського розвитку в умовах глобалізації. На основі проведеного дослідження зроблено такі висновки:

1. На базі дослідження теоретичних основ розвитку світових глобалізаційних процесів запропоновано визначення поняття «глобальна еколого-енергетична безпека» як стану міжнародних відносин, що забезпечує міжнародну безпеку шляхом сталого економічного зростання світогосподарського розвитку при зниженні негативного впливу від змін клімату та зменшення залежності від вичерпності енергетичних ресурсів за умов співпраці і взаємодопомоги між розвинутими, транзитивними країнами та країнами, що розвиваються; подано визначення поняття «глобальна екологічна економіка» як інтегрального підходу до економіки зміни клімату, низьковуглецевої економіки та економіки нульових викидів, яку запропоновано розуміти як тип міжнародного сталого економічного розвитку світового господарства в умовах зміни клімату, що забезпечує глобальну еколого-енергетичну безпеку через зменшення споживання паливно-енергетичних ресурсів, підвищення енергоефективності, розвиток відновлювальної енергетики та ринкових механізмів скорочення викидів парникових газів.

2. Зроблено висновок, що збільшення рівня еколого-енергетичних загроз глобалізації зумовило необхідність формування системи еколого-енергетичної безпеки, яка включає створення широкої мережі установ, організацій та об'єднань охорони навколишнього середовища, збільшення фінансової і технологічної підтримки, управління природокористуванням, стимулювання раціонального споживання енергії тощо. Доведено ефективність забезпечення глобальної безпеки, яка здійснюється через розвиток економіки, а не через її захист, завдяки впровадженню положень теорії сталого розвитку в існуючі концепції забезпечення безпеки, прикладом чого є реалізація положень Кіотського протоколу як системних заходів мінімізації наслідків глобальних загроз.

3. Оцінка стану виконання зобов'язань, регламентованих Кіотським протоколом на період 2008-2012 рр., виявила зростання загальних викидів парникових газів як за умов економічного підйому, так і в умовах світової фінансової кризи за рахунок відмови від інвестицій в екологічні і енергозберігаючі проекти, що загрожує досягненню запланованих показників відповідно до Кіотського протоколу і може призвести до збільшення необхідності відрахування відсотка світового ВВП для забезпечення більш жорстких заходів еколого-енергетичної безпеки на глобальному рівні.

4. Здійснена систематизація країн залежно від рівня ВВП на душу населення і енергоефективності економіки свідчить, що підвищення рівня економічного розвитку держав супроводжується зниженням енергоємності ВВП: високорозвинені держави відрізняє високий рівень енергоспоживання на душу населення і низька енергоємність ВВП; країни з більш низькими доходами на душу населення мають високу енергоємність ВВП. Країни, що розвиваються, повинні зменшити енергоємність економіки з метою забезпечення зростання ВВП. Доведено, що окрім рівня економічного розвитку на рівень енергоємності країни впливають: клімат, розміри країни, її соціально-економічний устрій тощо.

5. Обґрунтовано, що напрямами розвитку системи міжнародної еколого-енергетичної безпеки з метою здійснення швидкого переходу до глобальної екологічної економіки є такі: встановлення ринкових механізмів відшкодування викидів парникових газів; забезпечення державного регулювання з метою пом'якшення і адаптації до наслідків кліматичних змін; активізація міжнародного співробітництва між розвинутими та країнами, що розвиваються. Встановлено відсутність на даному етапі світогосподарського розвитку ефективних глобальних структур управління, здатних контролювати системи оподаткування і торгівлі квотами як у розвинених, так і в країнах, що розвиваються.

6. Запропоновано створення інтегрованого Фонду з пом'якшення змін клімату, комплексною метою якого буде сприяння розвитку низьковуглецевих енергетичних систем, надання підтримки по багатобічних каналах у ключових сферах, фінансування, передача технологій і створення технічного потенціалу в країнах, що розвиваються. Діяльність Фонду повинна бути спрямована на досягнення завдань зі скорочення викидів, узгоджених відповідно до Кіотського протоколу на період після 2012 р., з діалогом на основі прийнятих глобальних стратегій розвитку енергетики.

7. Розроблено економічний механізм енергоефективного світогосподарського розвитку та подолання негативних наслідків глобалізації, який включає інструменти регулювання і напрями удосконалення екологічної та енергетичної політики і діє на засадах концепції сталого розвитку, ставлячи за мету подолання залежності від вичерпності енергетичних ресурсів та зниження негативного впливу від змін клімату, що призведе до економічного зростання і переходу до глобальної екологічної економіки.

8. Удосконалено глобальну економіко-математичну модель Дж.Форестера за рахунок виділення залежності між еколого-енергетичними викликами глобалізації та енергоефективним розвитком економіки на прикладі хімічної промисловості, що дозволило оптимізувати діяльність промислових та сільськогосподарських підприємств, удосконалити національну промислову політику, а також спланувати енергоефективні й екологічні заходи для корегування рівня викидів парникових газів у сфері забезпечення зобов'язань з екологічних і енергетичних міжнародних угод (REACH, Кіотський протокол, посткіотські угоди тощо).

Публікації автора за темою дисертації

Монографії:

1. Рябчин А.М. Мировой рынок минеральных удобрений: Монография / Макогон Ю.В., Янковский Н.А. Яценко А.Б., Губатенко Н.И., Савченко Э.А., Пивоносов М.Ю., Аксельрод М.В. - Донецк: ДонНУ, 2008. - 270 с. (15,1 д.а./5,0 д.а.)

Особистий внесок здобувача: Розділ 3. Сучасні тенденції розвитку біотехнологій в енергетиці; п.2.4. Екологічна складова розвитку сільського господарства; п.6.3. Енергосировинна залежність виробників мінеральних добрив України.

2. Рябчин А.М. Некоторые аспекты реализации политики энергосбережения в Украине: Монография / Макогон Ю.В., Куденко Г.Е., Кадермеева Д.С., Кошеленко В.В., Миронишина Е.В. - Донецк: ДонНУ-ДонФ НИСИ, 2006. - 200 с. (15,1 д.а./2,5 д.а.)

Особистий внесок здобувача: Розділ 4. Деякі напрямки використання нетрадиційних джерел енергії в Україні; п.2.1. Природний газ в енергетичному балансі України; п.2.4. Програми держави в галузі енергозбереження й енергетичне дослідження; п.3.2. Політика енергозбереження й екологія.

Публікації в наукових фахових виданнях:

1. Рябчин А.М. Анализ влияния экологических вызовов глобализации на развитие мировой экономики / Батченко Л.В., Рябчин А.М. // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. - Донецк: ДонНУ, 2009. - С.1042-1047 (0,4 д.а./0,3д.а.).

Особистий внесок здобувача: проаналізовано економічні наслідки зміни клімату, обґрунтовано необхідність стабілізації парникових газів в атмосфері для переходу до низьковуглецевої економіки і для адаптації суспільства до наслідків глобального потепління.

2. Рябчин А.М. Экономика изменения климата и международная система охраны окружающей среды. Опыт Евросоюза / А.М. Рябчин // Проблемы и перспективы развития сотрудничества между странами Юго-Восточной Европы в рамках Черноморского экономического сотрудничества и ГУАМ. - Донецк-Одесса: ДонНУ, 2008. - С. 536-541 (0,4 д.а.).

3. Рябчин А.М. Перспективы энергетических технологий в контексте Киотского протокола / А.М. Рябчин // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. - Донецк: ДонНУ, 2008. - С. 1266-1270 (0,4 д.а.).

4. Рябчин О.М. Значення Кіотського протоколу для зміцнення енергетичної безпеки України / О.М. Рябчин // Науковий вісник Національного Гірничого Університету. - Дніпропетровськ, 2008. - С. 83-87 (0,4 д.а.)

5. Рябчин А.М. Анализ мирового рынка минеральных удобрений / Макогон Ю.В., Янковский Н.А., Яценко А.Б., Рябчин А.М., Губатенко Н.И., Савченко Э.А., Пивоносов М.Ю., Аксельрод М.В. // Стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право): Наук. журн. - Вип.1-2. - К.:Книжкове вид-во НАУ, 2008. - С. 269-276 (1,5 д.а./0,2 д.а.)

Особистий внесок здобувача: проаналізовано передумови збільшення споживання мінеральних добрив під впливом глобальних викликів.

6. Рябчин А.М. Проблемы и перспективы внедрения механизмов Киотского протокола в Украине / А.М. Рябчин // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. - Донецк: ДонНУ, 2007. - С. 1757-1762 (0,4 д.а.)

7. Рябчин О.М. Роль Кіотського протоколу і сучасних еко-технологій в енергозберігаючій політиці України / Ю.В. Макогон, О.М. Рябчин // Стратегічні пріоритети . Науково-аналітичне видання НІСД. - 2006. - №1. - С. 135-144 (0,6 д.а./0,3д.а.)

Особистий внесок здобувача: розглянуто значення Кіотського протоколу для екологічних і соціальних проблем економіки України.

8. Рябчин О.М. Інтеграційні вектори розвитку міжнародної економіки України / О.М. Рябчин // Вісник Донецького університету. -2006. - №1. - С. 327-333 (0,4 д.а.)

Публікації в інших виданнях:

1. Рябчин О.М. Заходи щодо підвищення енергоємності та зменшення обсягів викидів парникових газів в Україні / О.М. Рябчин // Проблеми і перспективи інноваційного розвитку економіки України: Матеріали міжнар.наук.-практ.конф. - Дніпропетровськ: Національний гірничий університет, 2008. - Т.2. - С. 110-112 (0,2 д.а.)

2. Рябчин О.М. Політика енергозбереження та екологічний аспект Кіотського протоколу / Ю.В. Макогон , О.М. Рябчин // Відкритий діалог: влада, промисловість та громадянське суспільство. Сталий розвиток довкілля в Україні: Збір.матеріалів Міжнар.наук.-практ.конф. - Маріуполь, 2006. - С. 220-225 (0,4 д.а./0,2д.а.)

Особистий внесок здобувача: запропоновано механізми реалізації Кіотського протоколу та проаналізовано можливості енергозбереження в ПЕК і промисловості України.

3. Рябчин А.М. Проблемы и перспективы внедрения Киотского протокола в Украине // Екологічні проблеми старопромислових регіонів: Матеріали засідання круглого столу / за ред. Ю.В. Макогона- Донецьк: ДонФ НІСД, 2006. - С. 24-27 (0,2 д.а.)

Анотація

Рябчин Олексій Михайлович. Еколого-енергетична безпека світогосподарського розвитку в умовах глобалізації. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.02 - світове господарство і міжнародні економічні відносини. - Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2010.

Дисертаційну роботу присвячено розвитку теоретико-методологічних основ та розробці науково-практичних рекомендацій щодо забезпечення еколого-енергетичної безпеки світогосподарського розвитку в умовах глобалізації.

Розглянуто теоретичні основи глобалізації світового господарства, досліджено функцію сталого розвитку в переході до глобальної екологічної економіки в умовах зміни клімату, а також визначено теоретичну сутність еколого-енергетичної безпеки світогосподарського розвитку в умовах глобалізації.

Проаналізовано вплив глобалізації на формування системи еколого-енергетичної безпеки держав, визначено роль впливу глобальних еколого-енергетичних викликів на галузевий розвиток світової економіки, досліджено рівень енергоефективності національних економік в умовах посилення екологічних вимог до світогосподарського розвитку та проведено оцінку прогресу і стану виконання Кіотського протоколу щодо мінімізації негативних еколого-енергетичних наслідків глобалізації.

Запропоновано стратегії, які необхідні для здійснення трансформації до глобальної екологічної економіки; удосконалено механізми енергоефективного розвитку країн у системі сталого розвитку світового господарства; розроблено модель забезпечення сталого енергоефективного розвитку в рамках глобального моделювання.

Ключові слова: глобалізація економіки, сталий розвиток, міжнародна еколого-енергетична безпека, Кіотський протокол, глобальні проблеми, енергоефективність, зміни клімату.

Аннотация

Рябчин Алексей Михайлович. Эколого-энергетическая безопасность мирохозяйственного развития в условиях глобализации. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.02 - мировое хозяйство и международные экономические отношения. - Донецкий национальный университет Министерства образования и науки Украины, Донецк, 2010.

Диссертационная работа посвящена развитию теоретико-методологических основ и разработке научно-практических рекомендаций относительно обеспечения эколого-энергетической безопасности мирохозяйственного развития в условиях глобализации.

Рассмотрены теоретические основы глобализации мирового хозяйства, исследована функция устойчивого развития в переходе к глобальной экологической экономике в условиях изменения климата, а также определена теоретическая сущность эколого-энергетической безопасности мирохозяйственного развития в условиях глобализации.

Доказана эффективность обеспечения глобальной безопасности которая осуществляется путем развития экономики, а не ее защиты благодаря внедрению положений теории устойчивого развития в существующие концепции обеспечения безопасности, примером чего является реализация положений Киотского протокола как системных мер минимизации последствий глобальных угроз, которые начали практическую деятельность и запустили механизмы международной кооперации в системе глобальной эколого-энергетической безопасности.

Проведен анализ направлений преодоления негативных экологических последствий глобализации, необходимых для развития системы международной эколого-энергетической безопасности ради осуществления быстрого перехода к глобальной экологической экономике, которая основывается на установлении рыночных механизмов возмещения выбросов парниковых газов, обеспечении государственного регулирования для смягчения и адаптации к последствиям климатических изменений и активизации международного сотрудничества между развитыми и развивающимися странами.

Проанализировано влияние глобализации на формирование системы эколого-энергетической безопасности государств, определена роль воздействия глобальных эколого-энергетических вызовов на отраслевое развитие мировой экономики, исследован уровень энергоэффективности национальных экономик в условиях усиления экологических требований к мирохозяйственному развитию и проведена оценка прогресса и состояния выполнения Киотского протокола относительно минимизации негативных эколого-энергетических последствий глобализации.

Предложены стратегии, которые необходимые для осуществления трансформации в глобальную экологическую экономику; усовершенствованы механизмы энергоэффективного развития стран в системе устойчивого развития мирового хозяйства; разработана модель обеспечения устойчивого энергоэффективного развития в рамках глобального моделирования.

Ключевые слова: глобализация экономики, устойчивое развитие, международная эколого-энергетическая безопасность, Киотский протокол, глобальные проблемы, энергоэффективность, изменение климата.

Summary

Ryabchyn Olexiy. Eco-energy security of world economic development under globalization. - Manuscript.

Dissertation on the receipt of scientific degree of Candidate of Economic Sciences on a speciality 08.00.02 - World Economy and International Economic Relations. - Donetsk National University of Ministry of Education and Science of Ukraine, Donetsk, 2010.

Dissertational work is devoted development of theoretic-methodological bases and working out of scientifically-practical recommendations concerning maintenance of eco-energy security of world economic developments in the conditions of globalisation.

Theoretical bases of globalisation of the world economy are considered, sustainable development function in transition to global ecological economy in the conditions of climate change is investigated, and also the theoretical essence of eco-energy security of world economic developments in the conditions of globalisation is defined.

Influence of globalisation on formation of system of eco-energy security of the states is analysed, the role of influence of global eco-energy calls on branch development of economic is defined, level of power efficiency of national economies in the conditions of strengthening of ecological requirements to world economic to development is investigated and the estimation of progress and a condition of performance of the Kyoto report concerning minimisation of negative eco-energy consequences of globalisation is spent.

The strategy, which transformations necessary for realisation to global ecological economy are offered; mechanisms of power effective development of the countries in system of a sustainable development of the world economy are improved; the model of maintenance of steady power effective development within the limits of global modeling is developed.

Keywords: economy globalisation, a sustainable development, the international eco-energy security, the Kyoto report, global problems, power efficiency, climate change.

Размещено на Allbest.ru

...