Інтернаціоналізація нафтового сектору в умовах волатильності глобального економічного середовища

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Донецький національний університет

УДК 339.94:552.578.2(100)

Спеціальність 08.00.02 - світове господарство

і міжнародні економічні відносини

Автореферат

на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Інтернаціоналізація нафтового сектору в умовах волатильності глобального економічного середовища

Береснєва Наталія Миколаївна

Донецьк - 2010

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі міжнародної економіки Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, доцент Орєхова Тетяна Вікторівна, Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України, професор кафедри міжнародної економіки.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Лапко Олена Олександрівна, Університет банківської справи Національного банку України (м. Київ), завідувач кафедри фінансів;

кандидат економічних наук, доцент Родіна Оксана Григорівна, Донецький державний університет інформатики та штучного інтелекту МОН України, доцент кафедри міжнародної економіки.

Захист дисертації відбудеться "28" квітня 2010 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.051.03 у Донецькому національному університеті за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 186.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького національного університету за адресою: 83001, м. Донецьк, вул. Університетська, 24.

Автореферат розісланий "25" березня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради д.е.н., доцент С.П. Калініна

Анотації

Береснєва Наталія Миколаївна. Інтернаціоналізація нафтового сектору в умовах волатильності глобального економічного середовища. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.02 - світове господарство і міжнародні економічні відносини. - Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2010.

Дисертаційну роботу присвячено розвитку теоретико-методологічних основ дослідження інтернаціоналізації нафтового сектору та розробці науково-практичних рекомендацій щодо удосконалення регулювання діяльності нафтового сектору національної економіки в умовах глобалізації.

Досліджено сутність інтернаціоналізації на різних рівнях економічних систем. Визначено інституціональні детермінанти формування нафтового ринку в умовах сучасної світової енергоресурсної політики. Досліджено стратегії інтернаціоналізації світового нафтового сектору в умовах волатильності глобального економічного середовища.

Досліджено динаміку світового нафтового ринку. Проаналізовано розвиток процесу інтернаціоналізації світового нафтового сектору. Здійснено оцінку рівня інтернаціоналізації нафтового сектору України.

Здійснено прогнозування тенденцій розвитку світового нафтового ринку. Запропоновано напрями формування стратегії інтернаціоналізації нафтового сектору України в контексті економічної безпеки держави. Визначено напрямки удосконалення інституціонального забезпечення реформування нафтового сектору в Україні.

Ключові слова: інтернаціоналізація нафтового сектору; світовий нафтовий ринок; глобальне економічне середовище; світова енергоресурсна політика; нафтовий сектор України; економічна безпека держави.

Береснева Наталья Николаевна. Интернационализация нефтяного сектора в условиях волатильности глобального экономического пространства. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.02 - мировое хозяйство и международные экономические отношения. - Донецкий национальный университет Министерства образования и науки Украины, Донецк, 2010.

Диссертационная работа посвящена развитию теоретико-методологических основ исследования интернационализации нефтяного сектора и разработке научно-практических рекомендаций по совершенствованию регулирования деятельности нефтяного сектора национальной экономики в условиях глобализации.

Исследована сущность интернационализации на разных уровнях экономических систем. Определены институциональные детерминанты формирования нефтяного рынка в условиях современной мировой энергоресурсной политики. Исследованы стратегии интернационализации мирового нефтяного сектора в условиях волатильности глобального экономического пространства. інтернаціоналізація глобалізація нафтовий

Установлены основные проявления интернационализации. Дано определение интернационализации экономических систем на мезоуровне. Осуществлена типизация процесса интернационализации на мезоуровне. Определена общая последовательность трансформации институциональной структуры нефтяного сектора.

Исследована динамика мирового нефтяного рынка. Проанализировано развитие процесса интернационализации мирового нефтяного сектора. Осуществлена оценка уровня интернационализации нефтегазового сектора Украины.

Установлено, что мировой рынок нефти трансформировался из рынка преимущественно "физического" в рынок преимущественно "финансовый". Установлено, что современная организационная структура переработки нефти характеризуется более высоким уровнем рассредоточения, чем структура ее запасов и добычи. Сделан вывод, что ТЭК Украины в целом не отвечает требованиям энергокомплекса независимого государства. Выделены проблемы нефтяной отрасли Украины; предпосылки обеспечения энергетической безопасности Украины.

Осуществлено прогнозирование тенденций развития мирового нефтяного рынка. Предложены направления формирования стратегии интернационализации нефтяного сектора Украины в контексте экономической безопасности государства. Определены направления совершенствования институционального обеспечения реформирования нефтяного сектора в Украине.

Определены перспективные направления развития нефтеперерабатывающей отрасли Украины, определены основные задачи государственного регулирования нефтяной отрасли Украины. Предложены источники инвестирования нефтеперерабатывающей отрасли Украины. Разработан механизм интернационализации нефтяного сектора экономики Украины.

Ключевые слова: интернационализации нефтяного сектора, мировой нефтяной рынок; глобальное экономическое пространство; мировая энергоресурсная политика; нефтяной сектор Украины; экономическая безопасность государства.

Beresneva Nataliya Mykolayvna. Internationalisation of oil sector in conditions of global economic space volatility. -Manuscript.

Dissertation on the receipt of scientific degree of Candidate of Economic Sciences on speciality 08.00.02 - World Economy and International Economic Relations. - Donetsk National University of Ministry of Education and Science of Ukraine, Donetsk, 2010.

Dissertation is devoted development to the theoretical-methodological bases of research of internationalisation of oil sector and working out of scientific-practical recommendations about perfection of regulation of activity of oil sector of national economy in the conditions of globalisation.

The essence of internationalisation at different levels of economic systems is investigated. There are defined institutional determinants of formation of the oil market in the conditions of modern world energy policy. Strategy of internationalisation of world oil sector in conditions global economic space volatility are investigated.

Dynamics of the world oil market is investigated. Development of process of internationalisation of world oil sector is analysed. The estimation of level of internationalisation of oil sector of Ukraine is carried out.

Forecasting of tendencies of development of the world oil market is carried out. Directions of formation of strategy of internationalisation of oil sector of Ukraine in a context of economic security of the state are offered. Perfection directions of institutional maintenance of reforming of oil sector in Ukraine are defined.

Keywords: internationalisations of oil sector, world oil market; global economic space; world energy policy; oil and gas sector of Ukraine; economic security of the state.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Інтернаціоналізація характеризує зростаючий взаємозв'язок і взаємозалежність окремих національних економічних систем. У ХХ ст. інтернаціоналізація одержує помітний поштовх у розвитку під впливом НТР. Відбувається різке зростання міжнародної спеціалізації та кооперації виробництва. Рамки внутрішніх ринків стають усе більш тісними для великомасштабного спеціалізованого виробництва, яке об'єктивно виходить за межі національних кордонів.

Інтернаціоналізація виробництва під впливом НТР створює таку ситуацію, коли окремі національні економіки, що базуються на споживанні певних видів енергоресурсів, все більше інтегруються до світового господарства, знаходять у ньому свою нішу.

В результаті стрімкої інтернаціоналізації господарського життя багато важливих характеристик розвитку нафтового сектору світової економіки формуються під впливом загальних процесів глобалізації, що супроводжуються невизначеністю світового економічного середовища.

Проблемам розвитку глобалізації та функціонування галузевих ринків в умовах глобалізації присвячені праці західних учених, таких як: В. Беренс, М. Бромвич, Дж. Кейнс, Р. Марковіц, Ф. Модігліані, Д. Норткотт, А. Тобін, М. Портер, У. Фішер, Дж. Форрестер, П. Хавранек, У. Шарп, а також вітчизняних і російських дослідників: О. Білоруса, Б. Губського, О. Ідрісова, В. Ковальова, В. Косова, І. Ліпсіца, О. Лапко, Д. Лук'яненка, Ю. Макогона, Я. Мелкумова, А. Поручника, В. Чужикова та інших.

Незважаючи на значну кількість робіт з досліджуваної проблематики, слід відзначити, що питання інтернаціоналізації нафтового сектору в умовах невизначеності глобального економічного середовища потребує подальшого дослідження, що обумовило вибір теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до напрямів науково-дослідної роботи кафедри міжнародної економіки Донецького національного університету за держбюджетною темою Г 06/53а "Підвищення ефективності міжнародної економічної діяльності України в інтеграційних об'єднаннях: регіональний та галузевий аспект" (номер держреєстрації 0106U012484), у рамках якої запропоновано механізм інтернаціоналізації нафтового сектору економіки України.

Мета і задачі дослідження. Метою роботи є розвиток теоретико-методологічних основ дослідження інтернаціоналізації світових галузевих ринків і розробка науково-практичних рекомендацій щодо інтернаціоналізації нафтового сектору в умовах волатильності глобального економічного середовища.

Відповідно до мети роботи в дисертації поставлено і вирішено такі задачі:

- дослідити сутність інтернаціоналізації на різних рівнях економічних систем;

- визначити інституціональні детермінанти формування нафтового ринку в умовах сучасної світової енергоресурсної політики;

- дослідити стратегії інтернаціоналізації світового нафтового сектору в умовах волатильності глобального економічного середовища;

- дослідити динаміку світового нафтового ринку;

- проаналізувати розвиток процесу інтернаціоналізації світового нафтового сектору;

- здійснити оцінку рівня інтернаціоналізації нафтового сектору України;

- здійснити прогнозування тенденцій розвитку світового нафтового ринку;

- запропонувати напрями формування стратегії інтернаціоналізації нафтового сектору України в контексті економічної безпеки держави;

- визначити напрямки удосконалення інституціонального забезпечення реформування нафтового сектору в Україні.

Об'єктом дослідження є інтернаціоналізація нафтового сектору в умовах волатильності глобального економічного середовища.

Предметом дослідження є теоретичні засади і організаційно-економічний механізм інтернаціоналізації нафтового сектору в умовах глобалізації світогосподарського розвитку.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження є положення сучасної економічної теорії, наукові праці провідних вітчизняних і зарубіжних вчених у сфері дослідження проблем міжнародних економічних відносин і процесів інтернаціоналізації на різних рівнях економічних систем.

У процесі дослідження використано діалектичний метод наукового пізнання, а також загальнонаукові методи пізнання: метод теоретичного узагальнення; системний підхід (при дослідженні теоретико-методологічних основ процесу інтернаціоналізації); метод синтезу (для визначення системи підходів до формування стратегії інтернаціоналізації нафтогазового сектору економіки України); методи статистичного та математичного аналізу (для аналізу залежності експорту світових постачань нафти від кількісних характеристик світового нафтогазового ринку та для аналізу передумов інтернаціоналізації нафтогазового сектору економіки України); методи структурно-функціонального аналізу (для розробки механізму інтернаціоналізації нафтогазового сектору економіки України) тощо.

Інформаційною основою дослідження є закони України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, матеріали Державного комітету статистики України, дані міжнародної статистики, аналітичні звіти міжнародних організацій та ін.

Наукова новизна отриманих результатів полягає у поглибленні існуючих теоретико-методологічних основ щодо інтернаціоналізації світового нафтового сектору в умовах невизначеності глобального економічного середовища та розробці науково-практичних рекомендацій щодо інтернаціоналізації нафтового сектору України.

Конкретні наукові результати, які характеризують новизну дослідження, полягають у такому:

вперше:

розроблено механізм інтернаціоналізації нафтового сектору економіки України, який включає систематизацію його суб'єктів за стадіями технологічного процесу (пошук та розвідка вуглеводнів, видобуток, транспортування, переробка, розподіл та реалізація); за сукупністю форм та рівнів регулювання і забезпечення процесу (міжнародний, державний та мікрорівень); за шляхами реалізації стратегії інтернаціоналізації (шляхом контрактного та коопераційного співробітництва, злиття та поглинання, створення спільних підприємств, відкриття підрозділів "з нуля" з метою створення повністю вертикально-інтегрованих структур, частково інтегрованих або спеціалізованих компаній);

удосконалено:

організаційно-економічні засади розвитку національного нафтового сектору, а саме запропоновано напрямки удосконалення інвестування нафтопереробної промисловості України за рахунок власних (прибуток і резерви; прискорена амортизація в наукомістких виробництвах) і залучених джерел (ПІІ; спеціальні бюджетні кошти та інноваційні фонди; приватизаційні кошти іноземного та приватного капіталу і місцевого населення; спеціальний податок на нафтопродукти для цільового фінансування), реалізація яких зумовлює необхідність здійснення відповідних інституціональних змін: створення сприятливого інвестиційного клімату в Україні з метою залучення зарубіжних інвесторів і вільних коштів населення; розробка та прийняття системи оподаткування, яка, на відміну від діючої (що носить в основному фіскальний характер), має виконувати стимулюючі виробничі функції, особливо щодо пріоритетних галузей економіки; перегляд діючої та створення більш ефективної системи стандартизації, а також впровадження дієвої системи контролю за ринком нафтопродуктів, що стимулювало б процес насичення ринку високоякісними нафтопродуктами й організацію їх виробництва в Україні;

понятійно-категоріальний апарат, а саме надано визначення поняття "інтернаціоналізація економічних систем на мезорівні", під яким запропоновано розуміти розвиток сталих економічних зв'язків, вихід відтворювального процесу господарських одиниць галузі або регіону за межі національних кордонів, шляхом формування зв'язків екстернального та інтернального типу, що фіксує середнє перехідне становище, опосередковуючи інтернаціоналізаційну взаємодію макро- та мікрорівнів економічних систем;

отримали подальшого розвитку:

науково-методологічні основи дослідження інтернаціоналізації економічного розвитку, а саме здійснено типізацію процесу інтернаціоналізації на мезорівні, яка включає систематизацію за напрямами спрямування (зовнішньокраїнна та внутрішньокраїнна інтернаціоналізація), за шляхами реалізації стратегії інтернаціоналізації (формування екстернального ринку шляхом зовнішньоторговельних форм контрактного співробітництва й аутсорсингу та внутрішньо корпоративного ринку шляхом коопераційних та інвестиційних форм інтернаціоналізації), за напрямами її регулювання та реалізації (мікрорівень, макрорівень та міжнародний рівень);

теоретико-методичні засади дослідження інтернаціоналізації нафтового сектору на мікрорівні, а саме в контексті інтернаціоналізації диференційовано групи нафтових компаній: компанії, що мають високий ступінь інтернаціоналізації (BP, RoyalDutchShell, Total, Chevron, ConocoPhilips, ENI, ExxonMobile, Petronas), які, як привило, є вертикально інтегрованими, за формою власності - приватними, за країною походження - із розвинутих країн та мають незначні обсяги власних запасів нафти; компанії, що мають низький ступінь інтернаціоналізації (Petroleos de Venesuela, Petrobras, ONGC, CNPC, Saudi Aramco, Kuwait Petroleum, Sonatrach, CNOOC та ін.), які за формою власності є практично на 100% державними, за країною походження - із країн, що розвиваються та мають значні обсяги власних запасів нафти.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що отримані результати виступають науково-методичною основою інтернаціоналізації нафтового сектору України з дотриманням вимог економічної безпеки держави.

Результати дослідження використано в практичній діяльності: Донецької обласної адміністрації (довідка №7/14-1625/-1-11 від 14.05.2009 р.) - визначені завдання державного регулювання нафтової галузі України; Донецької торгово-промислової палати (довідка № 12-16/216 від 27.04.2009 р.) - механізм інтернаціоналізації нафтового сектору економіки України; ЗАТ "ЛИНІК" Лисичанська нафтова інвестиційна компанія (довідка №25 від 25.02.2009 р.) - пропозиції щодо удосконалення інвестування нафтопереробної промисловості України; Єнакієвське управління по газопостачанню та газіфікації "ВАТ Донецькоблгаз" (довідка № 21 від 25.03.2009 р.) - визначення перспективних напрямків розвитку нафтогазової галузі країни, Регіонального філіалу національного інституту стратегічних досліджень у м. Донецьку (акт № 25-01 від 29.01.2009 р.) - результати прогнозування світового споживання та видобування нафти та результати прогнозування світової ціни на нафту.

Результати досліджень, що містяться в дисертації, також використані в навчальному процесі у Донецькому національному університеті при викладанні дисциплін "Міжнародні ринки ресурсів", "Міжнародні економічні відносини", "Міжнародний менеджмент", "Транснаціональні корпорації". (довідка № 16/09 - 26.6.9.0 від 21.01.2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Усі результати, викладені в дисертаційній роботі, отримані здобувачем самостійно і знайшли відображення в опублікованих автором працях. З робіт, опублікованих в співавторстві, використано лише ті результати, які належать автору особисто.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження доповідались і отримали схвалення на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях "Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв'язків і залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект" (м. Донецьк - м. Святогірськ, 2006-2009 рр.); "Проблеми і перспективи розвитку співробітництва між країнами Південно-Східної Європи у рамках Чорноморського економічного співробітництва та ГУАМ" (м. Донецк - м. Таганрог - м. Свиштов, 2005р.; м. Свиштов - м. Донецк, 2006р.; м. Лівадія - м. Донецк, 2007р.; м. Одесса - м. Донецк, 2008р.).

Публікації результатів дослідження. За темою дослідження одноосібно опубліковано 10 наукових робіт у наукових фахових виданнях загальним обсягом 4,74 д.а.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел з 199 найменувань, додатків. Загальний обсяг роботи становить 198 стор., включаючи 28 таблиць на 15 сторінках, 52 рисунки на 28 сторінках.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету і завдання дослідження, його предмет і об'єкт, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі "Теоретико-методологічні основи інтернаціоналізації світових ринків енергетичних ресурсів" досліджено сутність інтернаціоналізації на різних рівнях економічних систем; визначено інституціональні детермінанти формування нафтового ринку в умовах сучасної світової енергоресурсної політики; досліджено стратегії інтернаціоналізації світового нафтового сектору в умовах волатильності глобального економічного середовища.

Процес всебічного зближення у сферах виробництва науково-технологічної діяльності й послуг зумовлений посиленням дії загальноцивілізаційних законів і закономірностей. Інтернаціоналізація економіки представляє собою розвиток сталих економічних зв'язків між країнами, вихід відтворювального процесу за межі національних кордонів внаслідок розвитку виробничих сил, поглиблення міжнародного розподілу праці.

В результаті дослідження етапів розвитку інтернаціоналізації господарського життя зроблено висновок, що інтернаціоналізація поширюється практично на всі країни світу, усі галузі виробничої та невиробничої сфер. Найголовніші прояви інтернаціоналізації пов'язані із широкою інтелектуалізацією виробництва, його дематеріалізацією.

Обґрунтовано, що з точки зору національної економіки важливо розрізняти внутрішні прояви інтернаціоналізаційного процесу (імпорт товарів, послуг, капіталів, трудова міграція) і зовнішні його прояви (експорт товарів, послуг, капіталів, трудова еміграція), а у світогосподарському контексті ? екстернальні шляхи розвитку (у традиційній структурі факторних і товарних ринків) і інтернальні (у структурі внутрішньокорпоративних міжнародних ринків).

На основі дослідження інтернаціоналізації як масштабного, динамічного, структурованого процесу на мікрорівні (інтенсифікація залучення фірм до міжнародних операцій), на макрорівні (розширення й поглиблення світогосподарських зв'язків завдяки підвищенню міжнародної мобільності факторів і результатів виробництва) та враховуючи цілісність глобальної економічної системи та взаємопов'язаність усіх її елементів, під інтернаціоналізацією економічних систем на мезорівні запропоновано розуміти розвиток сталих економічних зв'язків, вихід відтворювального процесу господарських одиниць галузі або регіону за межі національних кордонів, шляхом формування зв'язків екстернального та інтернального типу, що фіксує середнє перехідне становище, опосередковуючи інтернаціоналізаційну взаємодію макро- та мікрорівнів економічних систем.

Здійснено типізацію процесу інтернаціоналізації на мезорівні

В результаті дослідження інституціональних аспектів (М. Олсон, Т. Веблен, Д. Норт, О. Вільямсон, К. Менар, Р. Коуз, Я. Фелікс, Н. Лукас, М. Едельман, П. Френзель та ін.) та інституціональних детермінант (МЕА, ОПЕК та ін.) формування нафтового ринку в умовах сучасної світової енергоресурсної політики обґрунтовано, що нафтовий ринок є переважно олігополістичним, визначено основні елементи системи непрямого регулювання нафтового сектору: ліцензійна система (надання ліцензій на розвідку і/або розробку); податкова політика; науково-технічна політика; регулювання ціни; регулювання видобутку; регулювання окремих (монопольних) видів діяльності.

На основі визначення особливостей розвитку нафтового сектору з економічної точки зору, з точки зору матеріальних активів, з політичної точки зору встановлено відмінності нафтового сектору на рівні окремих організацій (значно більші масштаби і ступінь інтеграції в рамках окремих форм порівняно з іншими секторами економіки); на рівні інституціональної структури окремої країни (підвищена роль держави й державних інститутів у функціонуванні нафтового сектору, у вирішенні проблем трансформації його інституціональної структури).

Найважливішою особливістю розвитку контрактних відносин у нафтовому секторі є вертикальна інтеграція в рамках єдиної власності, що призвело до формування нового етапу вертикальної інтеграції - глобальної інтеграції енергетичних компаній, особливістю якої є те, що вона виходить за межі окремих енергетичних секторів (нафтового, електроенергетичного, вугільного тощо) і стосується багатьох аспектів (не тільки видобутку, переробки й розподілу окремих видів енергоресурсів, але й більш широкого комплексу розробки даних ресурсів поряд із науково-технічним потенціалом і знаннями щодо їх використання).

Встановлено, що в результаті формування глобального характеру енергетичної індустрії власність на природні ресурси втрачає своє провідне значення й меншою мірою гарантує стабільність і прибутковість нафтового бізнесу, наслідком чого стала зміна внутрішньої організаційної структури компаній: великі компанії організують видобуток у рамках самостійних центрів, що відділені від інших видів виробничої діяльності ("Брітіш Петролеум", "Коноко", "Шелл"); більш дрібні компанії інтегрують видобуток з іншими видами діяльності й обирають функціональну структуру організації ("Філіпс", "Амоко").

Визначено загальну послідовність трансформації інституціональної структури нафтового сектору: розробка законодавства, реструктуризація, корпоратизація, комерціалізація.

В другому розділі "Аналіз динаміки інтернаціоналізації світового нафтового сектору" досліджено динаміку світового нафтового ринку; проаналізовано розвиток процесу інтернаціоналізації світового нафтового сектору; здійснено оцінку рівня інтернаціоналізації нафтового сектору України.

Структура світового нафтового ринку, що склалась, є достатньо складною: відбулась практично повна перебудова структури зазначеного ринку, що забезпечило істотне підвищення його диверсифікованості, збільшення різноманітності та гнучкості його механізмів; сформувалась світова система біржової торгівлі нафтою та нафтопродуктами, що забезпечило глобалізацію світового ринку нафти, його функціонування в режимі реального часу, взаємозалежність і взаємообумовленість цін на нафту в різних регіонах світу.

В результаті світовий ринок нафти трансформувався з ринку переважно "фізичного" (торгівля наявною нафтою) у ринок переважно "фінансовий" (торгівля нафтовими контрактами): на частку операцій із фактичним постачанням нафти та нафтопродуктів припадає біля 2% загальної кількості здійснюваних на біржі операцій; 98% ? біржові операції хеджування і спекулятивні операції.

Встановлено, що основною особливістю зовнішньої торгівлі нафтопродуктами у провідних країнах світу є орієнтація в імпорті на нафту, а в експорті - на нафтопродукти (табл. 1).

Таблиця 1 Зовнішня торгівля нафтою та нафтопродуктами у деяких країнах у 2006 р., млн. т

Регіони	Імпорт	Експорт
	Нафти	нафтопродуктів	нафти	нафтопродуктів
Усього	1660,7	451.2	1660,7	451.2
США	446,0	103,6	3,2	39,6
Західна Європа	402,7	96,0	63,7	40,0
Колишній СРСР	0,3	5,6	142,9	67,7
Центральна та Східна Європа	50,7	12,1	0,1	5,7
Близький Схід	4,2	4,6	835,9	105,7
Австралія та Океанія	24,3	4,6	17,2	5,0
Японія	215,0	49,1	0,1	3,8
АТР	324,2	84,1	48,2	48,0

На основі аналізу запасів нафти у світі встановлено, що забезпеченість світової економіки розвіданими запасами нафти при сучасному рівні видобутку (до 4 млрд. т на рік) становить 40 років: в країнах-членах ОПЕК - 80 років (у тому числі Саудівській Аравії - 85 років, Кувейті і ОАЕ ? 130 років), у США - 10-12 років, у Росії - 22 роки.

Зроблено висновок, що ситуація на ринку нафти в цілому залежить від динаміки економічного розвитку у світі й в окремих регіонах, коливань валютних курсів, дій ОПЕК, військово-політичних факторів, науково-технічного прогресу, який сприяє збільшенню запасів нафти, що видобувається тощо. Останнє є важливим, виходячи з місця нафти в структурі світового споживання енергоресурсів.

На основі аналізу залежності обсягів світового експорту нафти від ряду факторів і визначення параметрів економетричної моделі за допомогою програми E-Vіews встановлено

Y1 = 0,159738·X1 + 0,393282·X2 + 0,487807·X3 + 10,79054, (1)

де Y1 - обсяг світового експорту нафти;

X1 ? ціна на нафту на світовому ринку;

X2 ? попит на нафту на світовому ринку;

X3 ? обсяг видобутку нафти провідними постачальниками наявність прихованого впливу інших факторів (внаслідок наявності автокореляції).

В процесі аналізу розвитку інтернаціоналізації світового нафтового сектору виокремлено три групи компаній: 1) найбільші нафтові компанії державної форми власності, які функціонують у країнах свого базування та спеціалізуються головним чином на видобутку паливно-енергетичних ресурсів (нафтові гіганти держав-членів групи ОПЕК і компанії країн із високим рівнем державного регулювання енергетичного сектору й централізації нафтової промисловості); 2) приватні і державні вертикально інтегровані транснаціональні корпорацій (ТНК), які здійснюють диверсифіковану діяльність як у країнах свого базування, так і у приймаючих країнах; 3) спеціалізовані державні та приватні інтегровані компанії або компанії, які входять до складу енергетичних і хімічних компаній.

Провідні нафтові компанії світу диференційовано в контексті інтернаціоналізації на дві групи: компанії, що мають високий ступінь інтернаціоналізації (BP, RoyalDutchShell, Total, Chevron, ConocoPhilips, ENI, ExxonMobile, Petronas), які, як привило, є вертикально інтегрованими, за формою власності - приватними, за країною походження - із розвинутих країн та мають незначні обсяги власних запасів нафти; компанії, що мають низький ступінь інтернаціоналізації (Petroleos de Venesuela, Petrobras, ONGC, CNPC, Saudi Aramco, Kuwait Petroleum, Sonatrach, CNOOC та ін.), які за формою власності є практично на 100% державними, за країною походження - із країн, що розвиваються та мають значні обсяги власних запасів нафти.

Зроблено висновок, що при реалізації капіталомістких проектів із видобутку нафти й газу та їх постачанні на світовий паливно-енергетичний ринок великі ТНК розвинутих країн світу є більш конкурентоспроможними порівняно з низькокапіталізованими; при цьому зростає значення регіональних диспропорцій між ресурсним та видобувним потенціалами нафтової промисловості (табл. 2).

Таблиця 2 Співвідношення запасів і видобутку нафти найбільших нафтових компаній у 2006 р.

Ранг	Компанія	Країна базування	Співвідношення запасів і видобутку нафти
1	КРС	Кувейт	160
2	АDNOC	ОАЕ	109
3	Saudi Aramco	Саудівська Аравія	83
4	NIOC	Іран	65
5	РDVSA	Венесуела	65
6	Libya NOC	Лівія	48
7	Лукойл	Росія	34
8	Татнафта"	Росія	34
9	Башнафта	Росія	31
10	NNPC	Нігерія	28
11	Юкос	Росія	25
12	Сургутнафтогаз	Росія	23

Встановлено, що сучасна організаційна структура переробки нафти характеризується більш високим рівнем розсередження, ніж структура її запасів та видобутку. Це обумовлено тим, що, по-перше, основні нафтопереробні центри сконцентровані не в районах видобутку сировини, а є максимально наближеними до споживачів паливно-мастильних матеріалів; по-друге, національні енергетичні компанії країн ОПЕК мають обмежений доступ до переробної та збутової інфраструктури країн - імпортерів нафти.

Як результат ? на 30 найбільших ТНК (приватні "ЕххоnМоbіl", "Royal Dutch/Shell", "ВР", "ConocoPhilips", "Тоtаl", "ChevronTexaco", державні "Sinopec", "PetroChina", "Petrobas", "Реmех", "NIOC" та ін.) припадає лише 60% обсягів переробки нафти.

Аналіз стратегій найбільших монополізованих структур на світовому ринку ПЕР свідчить, що найбільш "агресивними" у реалізації своїх економічних інтересів є американські ТНК, що обумовлено як високою залежністю країни від імпорту нафти (10% якої надходить із регіону Перської затоки і 85% ? з європейських країн та Японії), так і вичерпаністю національних родовищ паливно-енергетичних ресурсів та їх законсервованістю.

Зроблено висновок, що домінування на світовому енергетичному ринку кількох десятків компаній призводить до того, що, по-перше, основні пропорції світового видобутку та переробки паливно-енергетичних ресурсів, а також збуту продукції енергетичного сектору перебувають під впливом економічної політики цих компаній; по-друге, галузевий вектор процесів монополізації нафтового сектору в цілому є наслідком процесів інтернаціоналізації провідних нафтових ТНК .

Характеризуючи монополістичні відносини між нафтовими ТНК, слід відзначити, що вони набувають диверсифікованих форм. Найефективнішим механізмом закріплення монопольного становища нафтових ТНК на світовому ринку ПЕР, який відображає їх прагнення зміцнити свої конкурентні позиції за умов загострення боротьби за доступ до світових енергетичних ресурсів, інфраструктури їх транспортування та збуту, стали процеси укрупнення власності у світовому нафтовому секторі через злиття та поглинання нафтових компаній ("ЕххоnМоbil", "ChevronТехасо", "ВР", "Тоtal", "ConocoPhilips" та ін.). Укрупнення власності та створення стратегічних альянсів компаній на світовому енергетичному ринку дозволило істотно оптимізувати технологічну структуру роботи нафтового комплексу, залучити значні обсяги іноземних інвестицій до проектів освоєння нафтових і газових родовищ, особливо в нових регіонах.

Провідні нафтові компанії світу диференційовано з точки зору інтернаціоналізації на дві групи, кожній із яких властиві специфічні ознаки: 1) компанії, що мають високий ступінь інтернаціоналізації (BP, RoyalDutchShell, Total, Chevron, ConocoPhilips, ENI, ExxonMobile, Petronas), які, як привило, є вертикально інтегрованими, за формою власності - приватними, за країною походження - із розвинутих країн та мають незначні обсяги власних запасів нафти; 2) компанії, що мають низький ступінь інтернаціоналізації (Petroleos de Venesuela, Petrobras, ONGC, CNPC, Saudi Aramco, Kuwait Petroleum, Sonatrach, CNOOC та ін.), які за формою власності є практично на 100% державними, за країною походження - із країн, що розвиваються та мають значні обсяги власних запасів нафти.

В результаті дослідження нафтового сектору економіки України зроблено висновок, що паливно-енергетичний комплекс (ПЕК) України в цілому не відповідає вимогам енергокомплексу незалежної держави. Так, практично припинились пошуково-розвідувальні роботи нових покладів корисних копалин нафти, газу і вугілля, значно погіршились інженерно-технічні, геологічні й економічні умови експлуатації існуючих. Збільшується залежність України від імпорту енергоресурсів: частка імпортованих енергоносіїв становить майже 55% у загальному обсязі імпорту і виступає однією з головних причин пасивного торговельного балансу (близько 3 млрд. дол. надходжень від експорту товарів витрачається на оплату імпортованих енергоносіїв).

При цьому за обсягами переробки нафти і її місцем серед інших енергоносіїв Україна значно відстає від розвинутих країн (табл. 3).

Таблиця 3 Структура споживання енергоресурсів за країнами, %

Вид енергоресурсів	Україна	Західна Європа	США	ФРН
Природний газ	37	16	23	17
Нафта	25	41	40	41
Вугілля	30	22	23	27
Ядерна, гідроенергія та інші	8	21	14	15

В результаті проведеного аналізу виділено проблеми нафтової галузі України: відсутність диверсифікації нафто- та газопостачання в державу; скорочення обсягів загального видобутку нафти і газу в Україні; зниження дієздатності нафто- та газотранспортної системи України; відсутність сприятливого інвестиційного клімату; неповна завантаженість вітчизняних нафтопереробних заводів.

Встановлено передумови забезпечення енергетичної безпеки України: зменшення залежності національної економіки від імпорту енергоресурсів на основі розвитку власного виробництва і диверсифікованості джерел надходження енергоносіїв; пошук нових джерел енергопостачання, у тому числі за рахунок переробки вторинних ресурсів.

Визначено напрямки (шляхи) інтернаціоналізації нафтового сектору України: здійснення експортно-імпортних операцій на світовому ринку нафти та нафтопродуктів; включення українських НПЗ до транснаціональних вертикально-інтегрованих компаній (переважно російського походження); участь України у міжнародних нафтогазотранспортних проектах; залучення міжнародних нафтових компаній до розвідки та розробки власного нафтовидобутку в Україні; створення спільних підприємств нафтових компаній за кордоном з метою доступу до зарубіжних запасів нафти та залучення українських фахівців до їх розвідки та розробки.

На основі оцінки рівня інтернаціоналізації нафтового сектору України з використанням методики О.В. Шаповалова зроблено висновок, що рівень інтернаціоналізації нафтової галузі України за торговельною складовою становить приблизно 80%, за характером інтернаціоналізація нафтової галузі України є переважно інтернальною.

В третьому розділі "Розвиток інтернаціоналізації світового нафтового сектору в умовах волатильності глобального економічного середовища" здійснено прогнозування тенденцій розвитку світового нафтового ринку; запропоновано напрями формування стратегії інтернаціоналізації нафтового сектору України в контексті економічної безпеки держави; визначено напрямки удосконалення інституціонального забезпечення реформування нафтового сектору в Україні.

Як свідчать результати дослідження, в останні 30 років відбулись суттєві зміни в обсягах і структурі споживання нафти в розвинутих країнах світу. У зв'язку з тим, що нафта виступає основним енергоносієм, провідні країни основну увагу в енергетичній політиці приділяють питанням зменшення залежності своїх економік від споживання даної вуглеводної сировини. Обґрунтовано, що для стабільного зростання світової економіки, необхідним є прогнозування тенденцій розвитку світового нафтового ринку.

За оцінками Гамбурзького інституту економічних досліджень "HWWA", тенденція до зменшення залежності економіки ФРН, США й інших країн Заходу від споживання нафти, що підтверджується зниженням витрат зазначеного виду енергоресурсу в розрахунку на 1 тис. дол. ВВП, послабленням впливу цін на нафту на темпи інфляції, збережеться і в майбутньому. Зокрема, відповідно до прогнозу галузевого об'єднання нафтової промисловості ФРН "MWV", споживання нафтопродуктів у ФРН до 2010 р. має зменшитись до 118 млн. т, до 2015р. - до 110 млн. т, що на 11% менше рівня 1999 р.

Зазначені прогнози підтверджують результати прогнозування, відповідно до яких виробництво і споживання нафти в світі істотно зменшиться. При цьому необхідно враховувати, що за існуючої технології видобутку на поверхню з надр надходить в середньому 30-35% нафти, при наявності технічних можливостей підвищення даного показника за рахунок штучного збільшення тиску в надрах.

Вірогідність результатів прогнозу підтверджується наступним. Виробництво в країнах ОПЕК знаходиться у стані невизначеності внаслідок неможливості стійкого зростання виробництва в Іраку через військовий конфлікт, а також внаслідок зростання політичної невизначеності в Ісламській Республіці Іран. Щодо кран - не членів ОПЕК, США і старі родовища Північного моря демонструють стійку тенденцію до зниження обсягів видобутку нафти; несприятливе інвестиційне середовище, високі податки на видобуток і експорт знижують ймовірність зростання видобутку в середньостроковій і довгостроковій перспективі у Російській Федерації; очікується також зниження обсягів виробництва у середньостроковій перспективі у країнах Азії та Африки.

Зроблено висновок, що ситуація в глобальному нафтовому секторі є наслідком зниження інвестиційної активності в даній сфері у 80-90-х рр., в період історично низьких цін. Новий підйом інвестиційної активності стримується можливостями інфраструктури буріння, конкуренцією на спеціалізованих ринках праці та швидким зростанням витрат у повному циклі виробництва.

На основі аналізу динаміки й прогнозування обсягів світових нафтових ресурсів у 2007-2010 рр., в результаті здійснених розрахунків отримано лінію тренду світової ціни на нафту для досліджуваного періоду

Визначено основні завдання державного регулювання нафтової галузі України: сприяння конкуренції; забезпечення проведення відповідної цінової та тарифної політики; захист прав усіх суб'єктів відносин, що виникають у зв'язку з геологічним вивченням нафтогазоносності надр, розробкою родовищ нафти, переробкою нафти, збереженням, транспортуванням і реалізацією нафти і продуктів її переробки; захист прав споживачів нафти, а також працівників галузі.

З урахуванням зарубіжного досвіду запропоновано напрямки удосконалення інвестування нафтопереробної промисловості України, реалізація яких зумовлює необхідність відповідних інституціональних змін: створення сприятливого інвестиційного клімату в Україні з метою залучення зарубіжних інвесторів і вільних коштів населення; розробка та прийняття системи оподаткування, яка, на відміну від діючої (що носить в основному фіскальний характер), має виконувати стимулюючі виробничі функції, особливо щодо пріоритетних галузей економіки; перегляд діючої та створення більш ефективної системи стандартизації, а також впровадження дієвої системи контролю за ринком нафтопродуктів, що стимулювало б процес насичення ринку високоякісними нафтопродуктами й організацію їх виробництва в Україні.

Запропоновано напрямки удосконалення податкового кодексу України щодо нафтового сектору: зниження податків при перевиконанні зобов'язань компаній щодо постачання нафти; зниження податкових платежів у випадку закупівлі устаткування для будівництва нових і модернізації діючих нафтопереробних установок, особливо у випадку, якщо це пов'язано з вирішенням екологічних проблем; скорочення ставок податку на знову освоювані нафтопродукти, які відповідають вимогам світового ринку; введення ліцензування на оптову та роздрібну торгівлю нафтопродуктами.

При реалізації визначених передумов розвитку нафтопереробної промисловості держави важливим є використання таких ринкових принципів: самофінансування, державне регулювання, акціонування, кооперація й інтеграція у світову систему господарства, енергонезалежність тощо. З урахуванням вищезазначеного запропоновано механізм інтернаціоналізації нафтового сектору економіки України.

Висновки

У результаті проведеного дослідження вирішено важливу наукову задачу удосконалення теоретичних основ дослідження інтернаціоналізації галузевих ринків в умовах глобалізації і розробки організаційно-методичних основ інтернаціоналізації нафтового ринку України з дотриманням вимог енергетичної безпеки.

1. Інтернаціоналізація економіки супроводжується розвитком економічних зв'язків між країнами, виходом відтворювального процесу за межі національних кордонів внаслідок розвитку виробничих сил, поглиблення міжнародного розподілу праці, поширюючись практично на всі країни світу, усі галузі виробничої та невиробничої сфер.

2. На основі дослідження інтернаціоналізації як масштабного, динамічного, структурованого процесу на макрорівні і на мікрорівні, та враховуючи цілісність глобальної економічної системи та взаємопов'язаність усіх її елементів, надано визначення інтернаціоналізації економічних систем на мезорівні, під яким запропоновано розуміти розвиток сталих економічних зв'язків, вихід відтворювального процесу господарських одиниць галузі або регіону за межі національних кордонів шляхом формування зв'язків екстернального та інтернального типу, що фіксує середнє перехідне становище, опосередковуючи інтернаціоналізаційну взаємодію макро- та мікрорівнів економічних систем. Здійснено типізацію процесу інтернаціоналізації на мезорівні.

3. В результаті дослідження інституціональних аспектів та інституціональних детермінант формування нафтового ринку, з урахуванням особливостей розвитку нафтового сектору з економічної точки зору, з точки зору матеріальних активів, з політичної точки зору, встановлено відмінності нафтового сектору на рівні окремих організацій (значно більші масштаби і ступінь інтеграції в рамках окремих форм порівняно з іншими секторами економіки); на рівні інституціональної структури окремої країни (підвищена роль держави й державних інститутів у функціонуванні нафтового сектору, у вирішенні проблем трансформації його інституціональної структури).

4. Найважливішою стратегією інтернаціоналізації світового нафтового сектору в умовах волатильності глобального економічного середовища є вертикальна інтеграція в рамках єдиної власності, що призвело до глобальної інтеграції енергетичних компаній. Нафтові компанії в контексті інтернаціоналізації диференційовано на такі групи: компанії, що мають високий ступінь інтернаціоналізації (BP, RoyalDutchShell, Total, Chevron, ConocoPhilips, ENI, ExxonMobile, Petronas), які, як привило, є вертикально інтегрованими, за формою власності - приватними, за країною походження - із розвинутих країн та мають незначні обсяги власних запасів нафти; компанії, що мають низький ступінь інтернаціоналізації (Petroleos de Venesuela, Petrobras, ONGC, CNPC, Saudi Aramco, Kuwait Petroleum, Sonatrach, CNOOC та ін.), які за формою власності є практично на 100% державними, за країною походження - із країн, що розвиваються та мають значні обсяги власних запасів нафти.

5. Встановлено, що відбулось підвищення диверсифікованості нафтового ринку, збільшення різноманітності та гнучкості його механізмів; сформувалась світова система біржової торгівлі нафтою та нафтопродуктами, що забезпечило глобалізацію світового ринку нафти, його функціонування в режимі реального часу, взаємозалежність і взаємообумовленість цін на нафту в різних регіонах світу. В результаті світовий ринок нафти трансформувався з ринку переважно "фізичного" (торгівля наявною нафтою) у ринок переважно "фінансовий" (торгівля нафтовими контрактами).

6. Встановлено, що основною особливістю зовнішньої торгівлі нафтопродуктами провідних країнах світу є орієнтація в імпорті на нафту, а в експорті - на нафтопродукти. Зроблено висновок, що ситуація на ринку нафти в цілому залежить від динаміки економічного розвитку у світі й в окремих регіонах, коливань валютних курсів, дій ОПЕК, військово-політичних факторів, науково-технічного прогресу, який сприяє збільшенню запасів нафти, що видобувається тощо. Розроблено економетричну модель залежності обсягів світового експорту нафти від ряду факторів.

7. Визначено, що при реалізації капіталомістких проектів із видобутку нафти й газу та їх постачанні на світовий паливно-енергетичний ринок великі ТНК розвинутих країн світу є більш конкурентоспроможними порівняно з низькокапіталізованими. Встановлено, що сучасна організаційна структура переробки нафти характеризується більш високим рівнем розсередження, ніж структура її запасів та видобутку. В результаті на 30 найбільших ТНК нафтового сектору припадає лише 60% обсягів переробки нафти.

8. Зроблено висновок, що процес монополізації нафтового сектору в цілому є наслідком процесів інтернаціоналізації провідних нафтових ТНК. Основним механізмом закріплення монопольного становища нафтових ТНК на світовому ринку ПЕР стали процеси укрупнення власності у світовому нафтовому секторі через злиття та поглинання нафтових компаній ("ЕххоnМоbil", "ChevronТехасо", "ВР", "Тоtal", "ConocoPhilips" та ін.). Для сучасного етапу розвитку світового нафтового ринку характерною є переорієнтація ділової активності найбільших західних нафтових компаній на освоєння родовищ вуглеводнів у країнах, що розвиваються, із перенесенням до цих держав виробничих потужностей нафтовидобутку та суміжних із ним виробництв.

9. В результаті дослідження нафтового сектору економіки України зроблено висновок, що залежність країни від імпорту енергоресурсів збільшується: частка імпортованих енергоносіїв становить майже 55% у загальному обсязі імпорту і виступає однією з головних причин пасивного торговельного балансу. На основі ідентифікації проблем нафтової галузі України, передумов забезпечення енергетичної безпеки України, визначено напрямки (шляхи) інтернаціоналізації нафтового сектору України: здійснення експортно-імпортних операцій на світовому ринку нафти та нафтопродуктів; включення українських НПЗ до транснаціональних вертикально-інтегрованих компаній (переважно російського походження); участь України у міжнародних нафтогазотранспортних проектах; залучення міжнародних нафтових компаній до розвідки та розробки власного нафтовидобутку в Україні; створення спільних підприємств нафтових компаній за кордоном з метою доступу до зарубіжних запасів нафти та залучення українських фахівців до їх розвідки та розробки.

10. За результатами прогнозування, виробництво і споживання нафти в світі істотно зменшиться: виробництво в країнах ОПЕК знаходиться у стані невизначеності внаслідок неможливості стійкого зростання виробництва в Іраку через військовий конфлікт, а також внаслідок зростання політичної невизначеності в Ісламській Республіці Іран; США і родовища Північного моря демонструють стійку тенденцію до зниження обсягів видобутку нафти; несприятливе інвестиційне середовище, високі податки на видобуток і експорт знизять ймовірність зростання видобутку в середньостроковій і довгостроковій перспективі у Російській Федерації; очікується також зниження обсягів виробництва у середньостроковій перспективі у країнах Азії та Африки.

11. Прогнозування потреби України в нафті і нафтопродуктах на період до 2015р. свідчить, що в державі збережеться тенденція до пріоритетного споживання нафти і природного газу. Визначено перспективні напрямки розвитку нафтопереробної галузі країни: більш повне використання виробничих потужностей установок первинної переробки нафти; забезпечення повного завантаження потужностей вторинної переробки нафти; впровадження на НПЗ України установок глибокої переробки нафти. Обґрунтовано доцільність інтеграції нафтопереробних підприємств України і Росії.

12. Встановлено значне відставання України від розвинутих країн за обсягами переробки нафти. Визначено необхідність відповідних інституціональних змін з метою інвестиційного розвитку нафтопереробної промисловості держави: створення сприятливого інвестиційного клімату з метою залучення зарубіжних інвесторів і вільних коштів населення; розробка та прийняття системи оподаткування, яка має виконувати стимулюючі виробничі функції; перегляд діючої та створення більш ефективної системи стандартизації, а також впровадження дієвої системи контролю за ринком нафтопродуктів.

...