Особливості валютно-фінансового регулювання у країнах Азійсько-Тихоокеанського регіону

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ І МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

УДК 339.72 (5)

08.00.02 - світове господарство і міжнародні економічні відносини

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Особливості валютно-фінансового регулювання у країнах Азійсько-Тихоокеанського регіону

Голод

Віта Юріївна

КИЇВ

2010



ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС

Робота виконана у відділі міжнародних валютно-фінансових відносин Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України

Науковий керівник

доктор економічних наук, професор

Плотніков Олексій Віталійович,

Інститут світової економіки і міжнародних

відносин НАН України, зав. відділу міжнародних

валютно-фінансових відносин

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор

Кістерський Леонід Леонідович,

директор Інституту міжнародного ділового співробітництва

кандидат економічних наук, доцент

Величко Валентин Вікторович,

радник Посольства України в КНР

Захист відбудеться 04 березня 2010 року о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.176.01 Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України за адресою: 01030, Київ, вул. Леонтовича, 5.

Із дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України за адресою: 01030, Київ, вул. Леонтовича, 5.

Автореферат розісланий 01 лютого 2010 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

д. т. н.

О.А. Васильєв



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасна система валютно-фінансового регулювання представляє собою складний механізм, кожний елемент якого спрямований на досягнення поставлених цілей державної економічної та соціальної політики. Глобальна фінансова криза вносить свої корективи у валютно-фінансове регулювання країн світу, посиливши масштабне втручання держави у розвиток економіки. Кейнсіанська модель розвитку була в основі становлення сучасної валютно-фінансової системи багатьох країн АТР, що підвищує актуальність теми дослідження.

Через контроль над міжнародними розрахунками і порядком здійснення операцій з валютою та валютними цінностями, врівноважуються платіжні баланси, змінюється структура імпорту та відбувається його обмеження, регулюється рух капіталів, збільшуються розміри валютних резервів країни тощо.

Валютно-фінансові системи більшості країн АТР є розвиненими та інтегрованими у світову валютно-фінансову систему. Проте трансформаційні процеси все ще продовжуються під впливом фінансової глобалізації та з метою захисту від світових кризових явищ. Криза, як фаза економічного циклу, є невід`ємним елементом розвитку ринкової системи країни, кінцевим наслідком якої є оновлення економічної системи та подальше економічне зростання. Вивчення трансформаційних процесів валютно-фінансових систем та особливостей економічного розвитку, визначення антикризових стабілізаційних заходів у період попереднього економічного циклу в національному, регіональному та глобальному масштабах є актуальними для вивчення.

Сучасні регіональні інтеграційні процеси, наявний валютно-фінансовий потенціал НІК та зростаючий потенціал КНР, механізми валютно-фінансової регіональної взаємодії вимагають широкого комплексного вивчення, що зумовлює актуальність теми дисертаційного дослідження.

АТР має величезний економічний, технологічний та інвестиційний потенціал. Пріоритетним геоекономічним напрямком України та одним з основних векторів її інтеграційної стратегії стає співробітництво з цим регіоном. Залучення досвіду прискореного економічного зростання й антикризових стратегій розвинених економік країн АТР може мати позитивний вплив на розробку власних моделей економічного розвитку України. Це підтверджується зростанням інтересу вітчизняних економістів та загостренням уваги політиків до вивчення досвіду країн регіону.

Теоретичні та практичні аспекти валютно-фінансової політики окремих країн вивчались вітчизняними вченими: В. Вергуном, Л. Кістерським, Д. Лук'яненком, В. Новицьким, Ю. Пахомовим, О. Плотніковим, О. Рогачем, О. Сльозко, Т. Шеметом. Серед закордонних учених можна виділити внесок А. Аріньо, Т. Бека, Б. Гаррета, М. Граффа, Р. Гулаті, Б. Коена, Р. Кульпана, Р. Левайна, Дж. Флемінга тощо. Дослідженням валютно-фінансової політики Азійсько-Тихоокеанського регіону займалися ряд вітчизняних та закордонних учених, а саме Дж. Анг, Т. Боверс, Л. Васильєв, В. Величко, Дж. Вон, Г. Гіб, А. Гончарук, Р. Декле, П. Кругман, Х. Курода, Є. Микал, С. Нам, С. Нікішенко, Ю. Пахомов, Д. Перкінс, В. Сєднєв, О. Шевчук, С. Чанг. Багато вітчизняних економістів досліджували трансформацію фінансових систем різних країн як основу економічного розвитку, а саме Н. Бойцун, С. Боринець, В. Геєць, Л. Красавіна, О. Рогач, Н. Стукало. Серед закордонних учених можна виділити Т. Бека, М. Граффа, Р. Кінга, Р. Левайна, Й. Шумпетера. Проблеми реалізації різних аспектів південно-східного та східного напрямів зовнішньої політики України на сучасному етапі знайшли своє висвітлення у працях В. Величка, А. Веселовського, В. Гури, Л. Лещенка, В. Шведа та ін.

Не дивлячись на великий інтерес до вивчення економіки АТР науковцями всього світу, низка питань є недостатньо вивченими в економічній науці. До таких питань можна віднести трансформаційні особливості валютно-фінансового розвитку країн регіону на сучасному етапі; стан та перспективи інтеграційних регіональних та транскордонних процесів, у тому числі кількісна та якісна оцінка інтеграції економік Великого Китаю (КНР, Тайваню та Гонконгу); антикризові механізми валютно-фінансового регулювання, особливості регіональних процесів злиття та поглинання тощо.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Дисертаційне дослідження виконано відповідно до наукового напрямку відділу міжнародних валютно-фінансових відносин Інституту світової економіки та міжнародних відносин НАН України в межах наукових тем "Адаптація валютно-фінансових систем ризикових економік до світових інтеграційних процесів " (державний реєстраційний номер 01070011796), у рамках якої визначено стан та перспективи валютно-фінансової інтеграції в АТР; та "Динаміка міжнародних валютно-фінансових відносин у контексті запобігання економічних криз " (державний реєстраційний номер 0105U002587), в рамках якої здійснено аналіз антикризових стратегій країн АТР, доведена ефективність застосованих методів та надані рекомендації, щодо застосування досвіду країн регіону в українських умовах.

Мета і завдання дисертаційного дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає у виявленні особливостей трансформації валютно-фінансових систем країн АТР, особливостей валютно-фінансового регулювання в регіоні та адаптації цього досвіду в Україні. Відповідно до поставленої мети дисертаційної роботи визначено наступні завдання:

виявити характерні риси валютно-фінансової системи та валютно-фінансового регулювання в країнах АТР: визначити особливості трансформаційних процесів та дослідити сучасні тенденції розвитку;

виявити сутність основних інструментів валютно-фінансового регулювання та особливості їхнього застосування в країнах АТР;

розкрити особливості валютно-фінансової регіональної політики в контексті запобігання економічних криз;

визначити специфіку процесів поглинання, злиття та створення альянсів в АТР;

- надати кількісну та якісну оцінку інтеграції економік Великого Китаю в фінансовій галузі;

розкрити особливості функціонування основних фінансових центрів АТР;

встановити методи підвищення капіталізації економік регіону;

виявити особливості та визначити ступінь інтеграційних процесів країн АТР та розглянути їхню фінансово-інвестиційну взаємодію;

визначити сучасний стан співробітництва України з країнами АТР; надати рекомендації щодо адаптації досвіду країн АТР до українських умов з метою протидії економічним кризам та ефективного економічного зростання.

Об`єктом дослідження виступає механізм валютно-фінансових відносин в країнах АТР.

Предметом дослідження є система валютно-фінансового регулювання в країнах АТР.

Методи дослідження. У дисертаційній роботі використовувались абстрактно-теоретичні та економіко-прикладні підходи та інструменти наукового пізнання, зокрема: кількісне та якісне порівняння (порівняння основних макроекономічних показників різних економік - розділ 2), метод ранжування (визначення місця фінансових систем серед інших країн - розділ 1, розділ 2), трендовий метод (зіставлення показників діяльності валютно-фінансових систем із даними попередніх періодів для визначення тенденцій розвитку - розділ 1, розділ 2, розділ 3), метод табличної та графічної візуалізації, метод порівняльного аналізу та синтезу (для виявлення та аналізу ключових тенденцій розвитку валютно-фінансових систем регіону - розділ 1, розділ 2, розділ 3); методи обчислення ступеня фінансової інтеграції, а саме: заходи, основані на ціні (price-based measures) та на кількості (quantity-based measures (з метою дослідити фінансову інтеграцію окремих країн регіону - підрозділ 3.1); метод дисперсії транс-ринкової прибутковості та диференціалу максимальної-мінімальної прибутковості, метод динамічної умовної кореляції (з метою дослідження ступеня фінансової інтеграції ринку акцій та облігацій АТР - підрозділ 3.1); метод застосування очікуваної та неочікуваної складової прибутковості акцій (для встановлення рівня інтегрованості країн АТР зі світовою економікою - підрозділ 3.3).

Інформаційну базу дисертації становлять наукові праці зарубіжних та вітчизняних учених, статистичні дані центробанків країн регіону, Азійського банку розвитку, фактичні матеріали грошово-кредитного відомства Гонконгу та Азійського банку розвитку, матеріали Державного комітету статистики України, аналітичні довідки консалтингової агенції McKinsey тощо.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у виявленні особливостей трансформації валютно-фінансових систем країн Азійсько-Тихоокеанського регіону, особливостей валютно-фінансового регулювання в регіоні. Найважливішими результатами дисертаційного дослідження, що характеризують його новизну, розкривають особистий внесок автора в розробку та дослідження проблемної тематики і виносяться на захист, є такі:

вперше:

обґрунтовано параметри адаптації досвіду трансформації валютно-фінансових систем країн АТР до українських умов з метою ефективного реформування економіки, покращення загального фінансового клімату та протидії глобальним кризовим явищам; зокрема показано, що основними засадами ефективної валютно-фінансової політики відкритих економік ряду країн АТР є консолідація банківських капіталів, реструктуризація проблемних активів та скорочення нерентабельних банківських інституцій; збільшення долі вітчизняних інвесторів у фінансовому секторі, розвиток економіки без участі інвестиційних посередників; приведення вітчизняних систем у відповідність до міжнародних стандартів; інституційні зміни, спрямовані на посилення фінансового контролю; розвиток фінансових послуг; збільшення ролі фондового ринку, розвиток ринку облігацій; створення сприятливих умов для інвестиційної діяльності; приведення до середнього рівня фіскального навантаження на економіку;

виявлено сутнісні характеристики національних та транскордонних процесів консолідації капіталів в АТР, які реалізуються в умовах високого рівня фрагментації азійського фінансового середовища; зокрема виділено позитивні наслідки консолідації - зменшення сукупного рівня проблемних боргів; зменшення операційного ризику та підвищення вартості компаній; диверсифікація сфер діяльності в рамках одного холдингу; фінансові інновації; особливості консолідації в регіоні - предметами поглинань є фінансові інституції, що не мали достатнього міжнародного конкурентного рівня капіталізації; концентрація в Північній Азії; основні учасники - стратегічні інвестори, що спеціалізуються на певному банківському продукті; збільшення прибутковості досягається за рахунок інвестицій в основні засоби, побудови сервіс-орієнтованої бізнес моделі, підвищення рівня капіталізації, а не за рахунок економії; перешкоди на шляху консолідації - процеси поглинання деколи були небажаними через моральні та соціальні причини; мала місце занижена оцінка активів банків, як результат непрозорого операційного середовища в регіоні;

удосконалено:

концептуальні підходи до визначення параметрів фінансової інтеграції Великого Китаю шляхом обчислення диференціалів реальної процентної ставки, непокритої процентної ставки, відносної купівельної спроможності та шляхом дослідження фінансово-інвестиційної взаємодії; зокрема встановлено, що на сучасному етапі розвитку найвища ступінь інтеграції є на фінансових ринках КНР та Гонконгу, та обґрунтовано взаємозалежність всіх трьох економік;

систематизацію трансформаційних процесів у фінансовій сфері в умовах глобалізації через узагальнення практичного досвіду ряду економічно розвинутих країн АТР, що дозволило визначити основні напрямки та шляхи трансформації валютно-фінансових систем країн регіону, обґрунтувати перевагу кейнсіанської моделі економічного зростання, особливо в умовах глобальної економічної кризи;

підходи щодо визначення ступеню фінансової інтеграції фондових ринків країн та груп країн, а саме обґрунтовано доцільність використання методів дисперсії транс-ринкової прибутковості, диференціалу максимальної - мінімальної прибутковості та метод динамічної умовної кореляції з метою встановити ступінь фінансової інтеграції ринків акцій та облігацій країн АТР; зокрема встановлено менший диференціал прибутковості на ринку акцій НІК та на ринку облігацій Великого Китаю;

підходи щодо визначення ступеню інтегрованості національної економіки у світову, а саме обґрунтовано доцільність використання методів оцінки очікуваної та неочікуваної складової прибутковості акцій з метою визначення глобальної інтегрованості регіональних фондових ринків АТР у світову економіку, причому у якості зовнішнього шоку використана іпотечна криза в США;

набули подальшого розвитку:

оцінка існуючих антикризових стратегій в глобальному середовищі, зокрема інституційних заходів, реформ у банківській та фінансовій сферах, посилення контролю та нагляду, в результаті якої виявлено найбільш ефективні практичні методи, застосовані країнами АТР, зокрема залучення приватного сектору до рекапіталізації фінансових інституцій, аукціонний продаж проблемних активів; заснування компаній з управління активами; посилення ролі держави для ефективного та стійкого функціонування економічної системи в цілому; зменшення обсягу обов`язкових банківських резервів та податку з бізнесу; підвищення конкурентоспроможності фінансових інституцій шляхом злиття та поглинання; диференціація банківських продуктів, що базується на фінансовій інновації;

науково-методичні основи формування стратегії ринкової трансформації, а саме запропоновано застосування функціонального підходу щодо підвищення рівня капіталізації країни через реформування економіки та перехід до сталого економічного розвитку; інноваційну активність комерційних банків, збільшення різноманітності інвестиційних та фінансових інструментів; нарощування національних заощаджень; зменшення присутності іноземних посередників у фінансуванні проектів; приведення національних стандартів до єдиної регіональної системи з метою знизити перепони на шляху транскордонних потоків капіталу.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що основні положення дисертаційної роботи можуть виступати науковою основою для розробки антикризової стратегії та подальшого реформування валютно-фінансової системи України.

Рекомендації та пропозиції, викладені в дисертації, впроваджено в практичній діяльності:

на державному рівні: Підкомітетом з питань міжнародної економічної політики Комітету з питань економічної політики Верховної Ради України (довідка № 05-265 від 17 грудня 2009 р.) - результати досліджень особливостей трансформації валютно-фінансових систем країн регіону з метою адаптації досвіду до українських умов; пропозиції щодо підвищення капіталізації економіки України, що базуються на дослідженні сучасних економічних процесів в АТР;

на недержавному загальноукраїнському рівні: Торгово-Промисловою Палатою України (довідка №158/02.4 від 25 січня 2010 р.) - практичні рекомендації щодо подальшого розвитку торгово-економічних відносин між Україною та країнами АТР;

на рівні підприємства: ТОВ "Торговий Дім "Кампус Коттон Клаб"" (довідка №127 від 15.05.2009) - результати аналізу інформаційної бази дослідження в частині фінансово-інвестиційного співробітництва з країнами регіону; практичні рекомендації знайшли застосування в роботі керівництва.

Результати дослідження можуть бути використані в теоретико-методологічних підходах при подальшому вивченні валютно-фінансових систем країн АТР та світу в цілому. Ознайомлення українських дослідників з джерельною базою дисертації має важливе значення для подальшого дослідження даної тематики.

Особистий внесок здобувача. Усі наукові дослідження, представлені у дисертації, є результатом наукових досягнень автора. Усі публікації автора за темою дисертації були підготовлені без участі співавторів.

Апробація результатів дисертації. Результати та основні положення дисертаційного дослідження доповідалися й обговорювалися у відділі міжнародних валютно-фінансових відносин Інституту світової економіки та міжнародних економічних відносин НАН України та на наступних наукових конференціях та круглих столах: ІІ наукова конференція "Китайська цивілізація: традиції та сучасність " (Київ, червень 2005 р., Інститут сходознавства ім. Кримського НАН України, Українська асоціація китаєзнавців); Міжнародна конференція молодих вчених (Київ, жовтень 2006 р., Інститут міжнародних відносин Київського університету імені Тараса Шевченка); ІІІ наукова конференція "Китайська цивілізація: традиції та сучасність" (Київ, червень 2007 р., Інститут сходознавства ім. A. Кримського НАН України, Українська асоціація китаєзнавців); ІІІ міжнародна наукова конференція "Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво" (Луцьк, 18-19 травня 2006 р., Волинський державний університет імені Лесі Українки); Круглий стіл "Антикризові валютно-фінансові стратегії" (Київ, 22 січня 2007 р., ІСЕМВ); ІV міжнародна науково-практична конференція "Проблеми прикордонних територій та їх участь в інтеграційних процесах" (Луцьк, 11-12 жовтня 2007 р., Волинський державний університет імені Лесі Українки); Круглий стіл "Світові процеси капіталізації: економічний, політичний, соціальний аспекти" (Київ, 15 квітня 2008 р., ІСЕМВ); конференція "Україна-Китай. Діалог та взаємозбагачення культур" (Київ, 21 лютого 2008 р., Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв, Інститут сходознавства ім. A. Кримського НАН України); ІV наукова конференція "Китайська цивілізація: традиції та сучасність " (12 червня 2008 р. Інститут сходознавства ім. A. Кримського НАН України, м. Київ).

Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження, опубліковані автором самостійно у 13 наукових працях, у тому числі 5 в фахових спеціалізованих виданнях.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Обсяг основного тексту становить 166 сторінок. Робота містить 22 таблиці, 26 рисунків та 10 додатків. Список використаних джерел містить 161 найменування на 12 сторінках.



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, розкрито ступінь наукової розробки теми, показано зв`язок з науковими програмами, планами й темами, визначено мету, завдання, об`єкт та предмет дисертаційного дослідження, обґрунтовано наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі дисертаційної роботи "Трансформація валютно-фінансових систем країн АТР" розкрито сутність валютно-фінансової системи, визначено ряд факторів економічного зростання та вдосконалення валютно-фінансової системи на прикладі країн АТР.

Фінансова глобалізація справила значний вплив на трансформаційні процеси валютно-фінансових систем країн регіону. Загальними ознаками трансформаційних процесів валютно-фінансових систем країн АТР є:

збільшення ролі інновацій у процесі розвитку економіки;

фінансова лібералізація та інтернаціоналізація;

реструктуризація корпоративного сектору з метою подолання високого ступеня заборгованості корпорацій;

посилення контролю над валютно-фінансовою діяльністю з метою зниження фінансових ризиків;

розвиток ринку акцій та облігацій;

поступове приведення вітчизняних систем у відповідність до міжнародних стандартів;

процеси злиття та поглинань фінансових установ тощо.

Валютно-фінансове регулювання є однією з форм державного регулювання міжнародних економічних відносин, що спрямована на контроль міжнародних розрахунків та порядку здійснення операцій з валютою та валютними цінностями з метою врівноваження платіжних балансів, зміни структури імпорту або його обмеження, скорочення платежів за кордон, концентрації валютних ресурсів у руках держави. Основними недоліками валютно-фінансового регулювання країн регіону є:

відсутність єдиного контролю за діяльністю банківської системи;

велика вірогідність утручання уряду в діяльність банків;

недосконалість механізмів банкрутства нежиттєздатних банків тощо.

Банківській системі належить головна роль (стабілізаційна) у валютно-фінансовому регулюванні країн регіону. Фінансові системи більшості країн АТР належать до банково-орієнтованого типу.

Серед інструментів монетарної політики, в країнах регіону використовують операції на відкритому ринку, дисконтну політику, політику управління резервними вимогами, депозитну політику, адміністративну політику. Центральні банки більшості країн регіону використовують інструменти регулювання обсягу грошової маси, курсів валют, встановлення ставок обов'язкового резервування й рефінансування, формування кредитної політики. У більшості країн АТР присутня азійська модель регулювання, що пов`язана з борговим фінансуванням. Виняток становить тайванська модель, що не залежить від кредитів Фондів.

Кризова трансформація фінансової системи НІК Східної Азії здійснювалась в напрямі реформування банківських систем, а саме у вирішенні проблем нежиттєздатних фінансових інститутів шляхом закриття, реструктуризації, злиття та поглинання. Важливими заходами також були посилення принципів регулювання та контролю, приведення національних стандартів функціонування фінансових інститутів у відповідність до міжнародних стандартів, розвиток фондового ринку тощо. Важливою стратегією кризової трансформації НІК було залучення приватного сектору до рекапіталізації фінансових інститутів.

Економіка оцінки, масштабів та ефективного адміністрування; збільшення долі ринку; диверсифікація діяльності; можливі фінансові інновації - це 4 позитивні ефекти від процесів консолідації фінансових інституцій. Особливістю процесу консолідації в регіоні є те, що предметами поглинань виступили банки з низьким рівнем капіталізації та низькою ефективністю діяльності (в більшості - державні); приватизація державних банків не принесла швидких прибутків; державна власність була придбана "сімейними " банками за заниженою вартістю. Подальші фінансові реформи покликані вдосконалити якість активів, прискорити консолідацію фінансових організацій з метою оптимізації фінансової структури країни та досягнення конкурентного рівня для функціонування на глобальній арені.

У другому розділі "Особливості розвитку валютно-фінансових систем країн Східної та Південно-Східної Азії" проаналізовані сучасні тенденції розвитку фінансових систем країн регіону.

Трансформаційні процеси у валютно-фінансовій сфері Гонконгу протягом попереднього економічного циклу були перш за все пов`язані з поверненням під юрисдикцію КНР. Основними змінами на макроекономічному рівні є: зростання безробіття, зменшення рівня капіталізації фондового ринку, падіння ділової активності, значні банкрутства в корпоративному та фінансовому секторах, падіння виробництва тощо.

Ключова роль в економіці Гонконгу на сучасному етапі розвитку відводиться півдню Китаю (регіон півдня дельти Перлинної ріки), що виражається в різкому збільшенні обсягів прямого інвестування (рис. 1), переміщенні виробництв та міграції населення та в розширенні сфери діяльності гонконгських фінансових установ на південь КНР.

Рис. 1. Обсяги прямого інвестування Гонконгу до КНР

Фінансова інтеграція ринків КНР, Тайваню та Гонконгу знаходиться в стадії розвитку на сучасному етапі. Дослідження кількісних аспектів інтеграції економік Великого Китаю у макроекономічному контексті встановило, що умови трьох паритетів присутні в усіх трьох економіках, що говорить про фінансову інтеграцію трьох сторін. Однак показники Гонконгу та КНР менш диференційовані, що визначає найвищий ступінь інтеграції в порівнянні з іншими двома парами ринків. Зменшення ролі Гонконгу як фінансового та товарного посередника між КНР та Тайванем є відчутним у зв`язку з лібералізацію у фінансовому секторі КНР із 2007 року.

Сінгапур є одним з основних фінансових центрів Південно-Східної Азії, серед основних переваг якого можна виділити: прозора фіскальна політика, вагомий корпоративний сектор, дієвий фінансовий сектор, ефективна юридична система; значний рівень розвитку ринку акцій та облігацій. Сінгапур є центром глобальних інвестицій. Однією з причин зростання фондових ринків в Азії є низька ліквідність на європейських фондових площадках унаслідок іпотечної кризи. Як основний інструмент монетарної політики Сінгапуру - політика управління індексом торгово-зваженого номінального індексу обмінного курсу, що підтримує інфляцію на низькому рівні. Зростання економіки Сінгапуру прямо залежить від зростання обсягів торгівлі. Сінгапур вдало диверсифікує джерела надходження активів. Ключовим джерелом активів залишається Азійсько-Тихоокеанський регіон, однак зростає обсяг ісламського капіталу. Сінгапур має найвищу оцінку бізнес-середовища. Менеджмент управляння активами має тенденцію до зростання.

На сучасному етапі проводяться адміністративні та податкові заходи в регіоні з метою протидії інфляційному тиску. Один з найпопулярніших заходів боротьби з інфляцією є контроль цін та споживчі субсидії, які застосовуються в більшості країн. В деяких країнах регіону намагаються пожвавити внутрішній попит/пропозицію через зниження імпортних тарифів та обмежень, лімітуючи при цьому експорт та субсидуючи вибіркові галузі економіки.

Основними методами підвищення капіталізації економік регіону, які можуть бути застосовані в українських умовах є удосконалення законодавчої бази задля захисту інвестицій; забезпечення прозорості фінансової інформації, розвиток довгострокового ринку приватного капіталу, ринку похідних фінансових інструментів з метою надавати фінансові послуги більш ефективно; посилення участі корпоративного сектору в економічних процесах; зниження рівня проблемних боргів; приведення національних стандартів в єдину регіональну систему з метою знизити перепони на шляху транскордонних потоків капіталу; консолідація банківських капіталів тощо. Азійський банківський сектор є фрагментованим, всі азійські банки (за виключенням Японії) нараховують менше 10% глобального банківського прибутку. Найбільша капіталізація фондового ринку серед країн регіону - у Гонконзі.

Особливостями процесів збільшення капіталізації фондових ринків регіону є наступне. Для азійських крупних банків (з більше ніж 10% долею ринку) характерний вищий показник ROE (прибуток на акціонерний капітал). Серед шляхів збільшення прибутковості банками регіону в основному використовуються підвищення рівня "основних засобів", підвищення кваліфікації працівників та залучення молодих талантів, нарощування фінансової могутності (збільшення капіталізації). Перепонами на шляху консолідації банківських капіталів є соціальні питання (збільшення безробіття), психологічні питання ("втрата обличчя"), занижена оцінка активів банків; складності в збільшенні прибутковості; деякі великі банки не мають достатнього рівня для ролі консолідатора. Особливістю банків регіону є більш вищий ROA (коефіцієнт рентабельності активів) у менших за обсягом активів банків (наприклад, Fubon Bank). Середній банківський сost-to-income ratio в Азії складає 46,2% (для порівняння, в Європі - 73%), що говорить про більш низькі операційні витрати. Місцеві поглинання перевищують транскордонні поглинання в регіоні. Особливістю останніх є географічна концентрація в Північній Азії; присутність міжнародних гравців, що спеціалізуються на одному фінансовому продукті (mono-line players); незначна кількість великих за вартістю трансакцій; консолідація через продаж проблемних активів тощо. Китайський фінансовий ринок після лібералізації 2008 року - це найбільш бажаний напрямок транскордонної консолідації.

У третьому розділі "Валютно-фінансова інтеграція країн АТР" проаналізовано сучасні інтеграційні процеси в економіці країн АТР, досліджується фінансова інтеграція окремих країн через інтеграцію їхніх ринків акцій та облігацій, розкрито більшу інтеграцію ринку акцій, ніж ринку облігацій у регіоні.

Ринок акцій блоку 4-х драконів (Тайвань, Гонконг, Південна Корея, Сінгапур) та ринок облігацій блоку Великого Китаю мають найменший диференціал прибутковості (найвищий ступінь інтеграції). Збільшення кореляції прибутковості акцій може посилити ефект хвороби між азійськими ринками акцій. Однак, за виключенням КНР, кореляція акцій та облігацій регіону позитивна. Тобто, диверсифікація ризиків в рамках однієї економіки неефективна, а інвестування в акції та облігації блоку або регіону допоможе уникнути ефекту хвороби.

Регіональна монетарна та фінансова інтеграція представлена кооперацією на рівні центральних банків (SEANZA, SEANCEN, EMEAP) та на рівні міністерств фінансів (ASEAN, ASEAN +3, APEC, ASEM ін.). Основна причина активізації регіонального фінансового співробітництва - протистояння викликам фінансової глобалізації. Основні завдання інтеграційних об`єднань: посилення режимів управління кризовими ситуаціями; розвиток регіонального ринку облігацій; вивчення регіональної валюто-обмінної практики; монетарна інтеграція тощо. Основні результати фінансових форумів: ініціатива Chiang Mai, заснування Азійського ринку облігацій. На стадії обговорення - створення спільного азійського валютного кошику.

Поступово формується нова модель розвитку регіону з КНР у якості лідера. Однак є ряд перешкод на шляху розвитку інтеграції: політична (протидія національних еліт; політична нестабільність у деяких країнах регіону); боротьба за лідерство (на роль лідера претендує КНР та Японія); різний ступінь розвитку економік (фондових ринків) тощо. Найбільш вірогідною є подальша фінансова інтеграція Великого Китаю.

Географічно основні інвестиційні потоки розподіляються всередині регіону. Існує великий двохсторонній інтерес по обидва боки Тайванської протоки: великі тайванські капіталовкладення в економіку КНР пояснюються дешевою робочою силою та великими земельними ресурсами, значним ринком збуту та мовним, культурним фактором. Про важливість ролі інвестицій у національному відтворенні Тайваню свідчить відношення прямих іноземних інвестицій до ВВП на рівні 20% останні роки. Інвестиційна конкурентоспроможність Тайваню в глобальній економіці характеризується спеціалізацією на технічно-передових товарах електроніки, хімічної промисловості; значною науково-дослідницькою базою; вдосконаленою інформаційною та телекомунікаційною інфраструктурою.

Ступінь інтегрованості східно-азійських країн зі світовою економікою визначається через вплив очікуваної та неочікуваної складової на прибутковість азійського фондового ринку (вплив глобальної кризи). Результат доводить глобальну зростаючу інтегрованість азійського фінансового ринку. Інтеграція зі світовою економікою виражається в падінні вартості акцій через глобальну кризу та через нестабільність на регіональних фондових ринках (рис. 2).

Рис. 2. Ступінь відхилення у прибутковості акцій через глобальну кризу

Особливий інтерес, зокрема для Тайваню, викликала лібералізація у фінансовому регулюванні КНР квітня 2008 року, що дозволила всі види діяльності для іноземних банків на території Китаю. Для тайванських банків є ряд переваг, а саме: можливість надавати банківські послуги тайванським компаніям на території КНР (наприклад, 80% клієнтів Fubon Financial Holding працюють у Китаї), вихід на новий ринок, що швидко зростає (враховуючи значну конкуренцію на маленькій території).

Розвиток відносин з Азійсько-Тихоокеанським регіоном є одним з пріоритетних напрямків зовнішньої політики України. КНР являється найбільшим стратегічним партнером у регіоні через значні обсяги торгово-економічної взаємодії. Співробітництво відбувається в металургійній, хімічній галузях, легкій промисловості, автомобіле- та авіабудуванні, послугах зв`язку. Однак статистика фіксує від`ємне сальдо торгівлі з КНР з 2007 р. через зниження обсягів експорту з України. Серед найбільш перспективних двосторонніх економічних проектів, які знаходяться на стадії обговорення, є спільна діяльність на Азовсько-Чорноморському шельфі; використання транзитного потенціалу України; будівництво платних автошляхів та мостів; співробітництво в авіабудівній та космічній галузях; співпраця у сфері ядерної енергетики.

Досвід країн АТР може бути застосований у валютно-фінансовій сфері України, зокрема у процесах консолідації фінансових інституцій, у заходах боротьби з рівнем непогашених позик та ін. антикризових заходах. Серед інших практичних рекомендацій є збільшення кількості вітчизняних інвесторів у фінансовому секторі України з метою уникнення ризику залежного розвитку та відстоювання економічних інтересів країни; збільшення кількості та якості фінансових послуг; прозорість у системі звітності, вдосконалення системи регулювання та контролю; подальший розвиток фондового ринку; ставка на інноваційний розвиток економіки.



ВИСНОВКИ

Дослідження особливостей валютно-фінансової системи країн АТР в умовах глобалізації дозволило зробити наступні висновки, які мають теоретико-методологічне та науково-практичне значення:

1. Валютно-фінансова система країн АТР є частиною світової валютно-фінансової системи, формувалась під впливом світових економічних процесів та продовжує шлях реформ у рамках фінансової глобалізації. Країни АТР на сучасному етапі розвитку є найбільш глобалізованими країнами світу. Як результат трансформації, в країнах Східної та Південно-Східної Азії спостерігається стале економічне зростання та низький рівень інфляції. В основі трансформації фінансових систем регіону лежить оздоровлення банківського сектору: вирішення проблеми неповернених позик, втілення нових банківських продуктів, посилення контролю; розвиток фондових ринків. Загальними недоліками валютно-фінансового регулювання країн регіону є відсутність єдиного контролю за діяльністю банківської системи, велика вірогідність утручання уряду в діяльність банків, непрозорість фінансової політики, недосконалість механізмів банкрутства нежиттєздатних банків: оздоровлення замість закриття.

2. Серед інструментів монетарної політики, які використовуються центральними банками країн АТР є операції на відкритому ринку (регулювання обсягу грошової маси), дисконтна політика, політика управління резервними вимогами, управління валютними курсами. Тайванська модель валютно-фінансового регулювання має відмінність від інших країн регіону, бо вона не залежить від боргового фінансування.

3. До характерних трансформаційних рис НІК відносяться: перехід від сільського господарства до промисловості, високі темпи економічного зростання, зміна політики імпортозаміщення на експорту орієнтацію, зростання рівня життя населення, відкритість економіки для іноземного капіталу. Вплив на розвиток економіки Тайваню мали надлишкові фактори виробництва; використання інноваційних технологій призвело до зростання продуктивності праці; державна політика проводилась ефективно в поєднанні з макроекономічною стабільністю; велика роль спочатку США, а потім КНР в економічному зростанні країни. Валютно-фінансова система Тайваню трансформувалась під впливом процесів глобалізації, спрямована на перетворення країни у фінансовий центр АТР. Вона відноситься до банково-орієнтованого типу. Серед негативних наслідків процесу лібералізації валютно-фінансової системи Тайваню є надмірне зростання кількості фінансових інституцій та, як наслідок, збільшення обсягу непогашених позик.

4. До антикризових методів, що є спільними для країн регіону, відноситься реформування банківських систем, розвиток фондових ринків, посилення нагляду та контролю, процеси консолідації фінансових капіталів, збільшення обсягу валютних резервів країн. Особливістю процесів злиття банківських капіталів на Тайвані вважається штучне заниження вартості акцій об`єктів поглинання. Рівень прибутковості активів (ROA) та рівень прибутковості власного капіталу (ROE) тайванських банків найнижчий серед інших НІК. Як вихід з ситуації, що склалася, - просування на міжнародний ринок.

Для азійських крупних банків (з більше ніж 10% долею ринку) характерний вищий показник ROE. Банками регіону використовуються методи збільшення прибутковості, а саме: підвищення рівню "основних засобів", підвищення кваліфікації працівників, залучення талантів, збільшення капіталізації. Особливістю банків регіону є більш вищий ROA у менших за обсягом активів банків. Результати порівняльного аналізу свідчать, що середній банківський сost-to-income ratio в Азії нижче, ніж в Європі, що говорить про більш низькі операційні витрати. Місцеві поглинання перевищують транскордонні поглинання в регіоні. Особливістю останніх є присутність міжнародних гравців, що спеціалізуються на одному фінансовому продукті. Китайський фінансовий ринок - це найбільш бажаний напрямок транскордонної консолідації, в тому числі і з тайванської сторони.

5. Гонконг знаходиться на стадії трансформації фінансової системи через зростаючу конкуренцію півдня Китаю. Аналіз трансформаційних процесів дозволяє передбачити, що найближчим часом банківський ландшафт Гонконгу буде значно відрізнятись від 1990-х років. На ринку все ще будуть домінувати 5 найкрупніших банків, однак конкуренція посилиться зі сторони консолідованих банків Китаю. Структура ринку Гонконгу буде нагадувати нинішню структуру банківського ринку Сінгапуру, однак ключовими гравцями залишаться місцеві інституції. Після вступу КНР до СОТ, значно зменшується фінансово- та товарно-посередницька роль Гонконгу між КНР та Тайванем, КНР та світом взагалі.

6. Фінансова інтеграція ринків Гонконгу та КНР знаходиться на високому ступені розвитку: дослідженням кількісних аспектів фінансової інтеграції Гонконгу, Тайваню та КНР за три різні періоди, встановлено, що показники Гонконгу та КНР менш диференційовані, ніж інші дві пари ринків. Фінансові інтеграційні процеси між КНР та Тайванем будуть мати тенденцію до зростання в найближчі роки через ряд причин, а саме: лібералізація відносин у валютно-фінансовій сфері, зміна стратегічного торгівельного та інвестиційного партнера з США на КНР, зростаюча регіональна промислова кооперація. Китай є крупним реципієнтом тайванських інвестицій, зокрема у фінансову сферу. Всі ці фактори обґрунтовують економічну та фінансову взаємозалежність КНР та Тайваню .

7. Сінгапур - один з головних регіональних фінансових центрів, що вдало диверсифікує джерела надходження активів. Прозора фіскальна політика, вагомий корпоративний сектор, дієвий фінансовий сектор, ефективна юридична система були в основі визнання Сінгапуру як міжнародного та регіонального фінансового центру. Ключовим при розміщенні капіталів є АТР. Менеджмент управління активами має тенденцію до зростання. Монетарна політики базується на керуванні обмінним курсом, що підтримує інфляцію на низькому рівні. Ліквідність фондової біржі Сінгапуру, як і азійського фондового ринку взагалі, має тенденцію до зростання у зв`язку з іпотечною кризою в США.

8. Інфляційний тиск, що має місце майже в усьому регіоні Східної та Південно-Східної Азії, спричинив адміністративні та податкові заходи. Один з найпопулярніших заходів боротьби з інфляцією в регіоні є контроль цін та споживчі субсидії.

9. Фондові ринки країн Східної та Південно-Східної Азії були на низькому рівні розвитку до азійської фінансової кризи (за винятком Гонконгу та Сінгапуру). За останні 11 років фондові ринки НІК стрімко зросли в основному за рахунок зростання ринку акцій: капіталізація азійських НІК демонструє стале зростання останніми роками, не дивлячись на конкурентний тиск зі сторони КНР та на глобальну економічну кризу. Країни знайшли свою конкурентну перевагу в глобальній економіці, яка демонструється промисловою та іншою професійною спеціалізацією. Сервіс, в тому числі фінансовий, складає біля третини в загальній спеціалізації НІК. Найбільша капіталізація фондового ринку регіону зберігається в Гонконзі. Подальше зростання значення фондових ринків Азії в світі, і, відповідно, зростання їхньої капіталізації ймовірно протягом нового економічного циклу, що розпочався. консолідація фінансовий капітал співробітництво

10. Роль Китаю як економічного регіонального лідера зростає, що має як позитивні так і негативні наслідки для країн регіону. Характерною особливістю розвитку АТР на сучасному етапі є поглиблення економічних зв`язків між країнами регіону. Створення вільної економічної зони між країнами АСЕАН та КНР збільшить товаро- та капіталообіг всередині регіону, та, в той же час, спричинить певну економічну залежність. Протистояння викликам фінансової глобалізації було в основі активізації регіонального фінансового співробітництва. Серед діючих інтеграційних об`єднань регіону можна виділити АСЕАН, АСЕАН +3, APEC, SEAСEN, SEANZA та ін.

11. Блок 4-х драконів (Гонконг, Тайвань, Корея, Сінгапур) демонструє більший ступінь інтеграції на ринку акцій, а блок Великий Китай (Гонконг, Тайвань, КНР) - на ринку облігацій: дослідження ступеня фінансової інтеграції ринку акцій та облігацій АТР дозволило зробити висновок, що більша дисперсія прибутковості на ринку акцій, менша - на ринку облігацій. Всі азійські ринки акцій та облігацій позитивно корельовані, за виключенням Китаю.

12. Ступінь відхилення в прибутковості акцій через зовнішній шок набагато більший, ніж через внутрішній шок (особливо спостерігається у Сінгапурі, Тайвані, Гонконзі), що говорить про глобальну інтегрованість цих ринків. Питання регіоналізації в період глобальної фінансової кризи стало більш актуальним.

13. Розвиток відносин з АТР є одним з пріоритетних напрямків зовнішньої політики України. Торгово-економічні відносини з Китаєм, Кореєю та Японією знаходяться на високому рівні розвитку. Ураховуючи значний фінансово-інвестиційний потенціал країн регіону, розвиток відносин у цьому напрямку є стратегічною задачею для України. Досвід країн АТР є корисним на шляху подальшого реформування валютно-фінансової системи України, особливо в період глобальної фінансової кризи. Національна конкурентоспроможність країн АТР забезпечується завдяки формуванню та послідовному виконанню цільових програм і перспективних науково-технічних проектів, вирішенню найактуальніших завдань підвищення конкурентоспроможності вітчизняних товаровиробників, залученню різнопланових джерел фінансування для створення наукомістких виробництв і максимальній ефективності бюджетних асигнувань.

14. Досвід країн АТР є корисним у подальшому реформуванні економіки України, зокрема створенні якісного інформаційно-інституційного середовища; створенні сприятливого інвестиційного середовища; оздоровленні банківської системи в тому числі через процеси консолідації банківських капіталів; збільшенні долі вітчизняних інвесторів у фінансовому секторі; подальшому розвитку фінансових послуг; визначенні міжнародної спеціалізації України в глобальному конкурентному середовищі; подальшому розвитку українського фондового ринку; інноваційному розвитку економіки.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У фахових виданнях

1. Голод В.Ю. Валютно-фінансові відносини Тайваню та КНР на сучасному етапі розвитку / В.Ю. Голод // Економічний простір: зб. наук. праць. - Дніпропетровськ: ПДАБА, 2008. - Вип. №15. - С. 41 - 51.

2. Голод В. Ю. Монетарна політика Сінгапуру як основа стабільності регіону / В.Ю. Голод // Економічний простір: зб. наук. праць. - Дніпропетровськ: ПДАБА, 2008. - Вип. №16. - С. 68 - 80.

3. Голод В.Ю. Інвестиційна політика Тайваню / В.Ю. Голод // Актуальні проблеми економіки: наук.-ек. жур. - Київ: Атопол, 2008. - Вип. №9 (87). - С. 18-25.

4. Голод В.Ю. Особливості валютно-фінансового регулювання в країнах Азійсько-Тихоокеанського регіону / В.Ю. Голод // Зб. наук. праць. - Київ. Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, 2008. - Вип. №56. - С.234-245.

5. Голод В. Ю. Проблеми валютно-фінансової системи Гонконгу / В.Ю. Голод // Актуальні проблеми економіки: наук.-ек.жур. - Київ: Атопол, 2009. - Вип. №1 (91). - С. 43-49.

Інші видання

6. Голод В. Ю. Економічна інтеграція та взаємодія національної економіки КНР з країнами АСЕАН / В.Ю. Голод // Східний Світ: наук.-інформ.жур. - Київ: Інститут сходознавства НАНУ, 2003. - Вип. №2. - С. 49-54.

7. Голод В.Ю Причини та наслідки ревальвації юаню / В.Ю. Голод // Китайська цивілізація: традиції та сучасність: збірник статей. - Київ: Інститут сходознавства НАНУ, 2005. - С. 6 - 11.

8. Голод В.Ю. Тайвань на світовій арені: членство у СОТ та перспективи вступу до інших міжнародних організацій / В.Ю. Голод // Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво: тези доп. ІІІ Міжнар.наук.-практ.конф.студ., аспірантів і молодих науковців. - Луцьк: Вежа, 2006. - С. 195 - 197.

9. Голод В. Ю. Глобальні тенденції економічного розвитку Тайваню / В.Ю. Голод //Антикризові валютно-фінансові стратегії економічного зростання Тайваню: матер. Міжвід. наук.-теорет. конф. / Відп. ред. О. В. Плотніков. - Київ: Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, 2007. - С.55-61.

10. Голод В.Ю. Економічне співробітництво Тайваню з Китаєм. Проблеми та перспективи розвитку прикордонного співробітництва / В.Ю. Голод // Проблеми розвитку прикордонних територій та їх участі в інтеграційних процесах: матер. ІV Міжнар.наук.-практ.конф. - Луцьк: Вежа, 2007. - С. 330-333.

11. Голод В. Ю. Інвестиційна політика Тайваню в період глобалізації / В.Ю. Голод // Китайська цивілізація: традиції та сучасність: збірник статей. - Київ: Інститут сходознавства ім. А. Кримського НАНУ, 2007. - С.15-21.

12. Голод В.Ю. Капіталізація економіки Південної Кореї / В.Ю. Голод // Світові процеси капіталізації: економічний, політичний, соціальний аспект: матер. міжвід.наук.-теорет.конф.-Київ: Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, 2008. - С.162-165.

13. Голод В.Ю. Китай та Україна: перспективи розвитку торговельно-економічних відносин після вступу України до СОТ / В.Ю. Голод // Україна-Китай. Діалог та взаємозбагачення культур: зб. матеріалів міжнар. наук.-практ.конф. - Київ:ДАКККіМ, -2008. - С. 43-46.



АНОТАЦІЯ

Голод В.Ю. Особливості валютно-фінансового регулювання в країнах Азійсько-Тихоокеанського регіону. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.02 - світове господарство і міжнародні економічні відносини. - Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, Київ, 2010.

Дисертацію присвячено дослідженню теоретичних та практичних аспектів трансформації валютно-фінансових систем країн АТР, виявленню особливостей валютно-фінансового регулювання в країнах регіону в умовах глобалізації.

Досліджено процеси консолідації фінансових капіталів як на національному, так і на регіональному рівнях, визначені особливості антикризових стратегій в країнах АТР.

Проаналізовано сучасні тенденції розвитку фінансових систем країн регіону. Досліджено кількісні аспекти інтеграції фінансових ринків Великого Китаю в макроекономічному контексті та доведено фінансову інтеграцію всіх трьох ринків.

Досліджено стан фондових ринків країн регіону та визначено основні методи підвищення капіталізації економік країн АТР.

Проаналізовано сучасний стан та перспективи валютно-фінансової інтеграції в АТР, визначено основні завдання інтеграційних об`єднань на сучасному етапі, обґрунтовано провідну роль КНР в новій моделі розвитку регіону.

Охарактеризовано стан та визначено основні напрямки економічного співробітництва України з країнами АТР.

На основі аналізу та узагальнення результатів дослідження, запропоновано практичні рекомендації щодо застосування досвіду країн АТР в реформуванні валютно-фінансової системи України.

Ключові слова: валютно-фінансова система, валютно-фінансове регулювання, капіталізація, інтеграція, глобалізація, Великий Китай, АТР, фінансово-інвестиційна взаємодія.



АННОТАЦИЯ

Голод В.Ю. Особенности валютно-финансового регулирования в странах Азиатско-Тихоокеанского региона. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.02 - мировое хозяйство и международные экономические отношения. Институт мировой экономики и международных отношений НАН Украины, Киев, 2010.

Диссертация посвящена исследованию теоретических и практических аспектов трансформации валютно-финансовых систем стран АТР, выявлению особенностей валютно-финансового регулирования в странах региона в условиях глобализации.

Исследованы сущность валютно-финансовой системы и валютно-финансового регулирования в мировой экономике в условиях глобализации, определена роль валютно-финансовой системы стран АТР в мировой валютно-финансовой системе, проанализированы теории и концепции экономического роста.

Исследована сущность основных инструментов валютно-финансового регулирования и определена специфика их использования в странах АТР.

Определены ключевые тенденции финансовых реформ в странах АТР в период предыдущего экономического цикла. Установлено, что финансовые системы большинства стран АТР принадлежат к банково-ориентированному типу, рынок акций находится на более высоком уровне развития, чем рынок облигаций.

...