Механізм злиття і поглинання ТНК в умовах світових фінансових криз

Размещено на http://www.allbest.ru/

Механізм злиття і поглинання транснаціональних компаній в умовах світових фінансових криз

Актуальність обраної тематики зумовлена потребами розвитку світового господарства. Світова економічна система нового тисячоліття потребує розв'язання нагальних проблем щодо подальших перспектив розвитку транснаціональних компаній (ТНК). Зокрема це пошук шляхів зростання їхнього впливу на перебіг економічного, політичного та соціального життя глобалізованого економічного простору. І практичний досвід наочно підтверджує, що на сьогодні існує лише один найдієвіший інструмент такого зростання, - це угоди злиття і поглинання. Він виправдовує себе не лише як надійний механізм збільшення масштабів транснаціонального бізнесу, а й як засіб підвищення ефективності функціонування новоствореного (постінтеграційного) суб'єкту господарювання.

Події останніх років, а саме кризові явища глобальних масштабів, призвели до суттєвого вповільнення динаміки процесів злиття і поглинання. Своєю чергою це поставило перед провідними економіками та найбільшими компаніями світу нові проблеми. Тож нині, за умов світової фінансово-економічної нестабільності, вкрай важливого значення набувають усебічний системний аналіз процесів злиття і поглинання, новітніх імперативів розвитку та їхньої динаміки у світовій економіці, поглиблене дослідження та вдосконалення інструментарію та організаційно-економічного механізму зазначених угод, розкриття специфіки їх укладання.

Різноманітні теоретико-методологічні та прикладні аспекти процесів злиття і поглинання знайшли відображення в економічній науці починаючи від 60-х років ХХ ст. У розробку концепцій, принципів, форм та оцінювання ефектів від угод злиття і поглинання, а також питань суміжної тематики вагомий внесок зробили такі зарубіжні вчені, як І. Ансофф, А. Ауербах, М. Бельє, М. Бішоп, М. Бредлі, Ю. Брігхем, Р. Вернон, О. Вільямсон, Т. Галпін, П. Гохан, Дж. Даннінг, Г. Дінз, С. Зайзель, Р. Коуз, П. Кругман, А. Лажу, Р. Нельсон, К. Омае, Х. Перлмуттер, М. Портер, Дж. Сорос, Дж. Стиглер, С. Рід та інші.

Дослідженням транснаціонального бізнесу та особливостей його функціонування присвячено праці вітчизняних та російських учених-економістів: Л. Абалкіна, А. Астаповича, М. Бєлопольського, В. Бєлошапки, С. Березовенка, О. Білоруса, В. Будкіна, І. Бураковського, В. Вергуна, І. Владимирової, В. Волошина, А. Гальчинського, В. Геєця, І. Герчикової, Л. Грейсберга, О. Етокової, Г. Климка, Д. Лук'яненка, З. Луцишин, Ю. Макогона, О. Мозгового, С. Мочерного, В. Новицького, Т. Орєхової, Б. Панасюка, Є. Панченка, Ю. Пахомова, А. Поручника, О. Рогача, В. Рокочої, Л. Руденко, Н. Рудика, М. Рубцової, А. Румянцева, В. Самофалова, В. Сіденка, С. Сіденко, А. Філіпенка, Н. Циганової, М. Шмельова, О. Шниркова, С. Якубовського та інших.

Разом із тим у науковій літературі поки що мало досліджено проблеми угод злиття й поглинання в контексті сучасних світогосподарських процесів, зумовлених зростанням глобалізації та поглибленням світової фінансової кризи. Потребують удосконалення методичні підходи до вибору методів злиття й поглинання, до визначення факторів, що сприяють збільшенню ринкової вартості компаній, тощо.

Крім того, в Україні відсутні ґрунтовні комплексні дослідження впливу кризових проявів на інтеграційні процеси компаній - попри те, що, на наше глибоке переконання, транснаціоналізація української економіки сьогодні є не тільки можливістю для вітчизняних підприємств, а й вимогою часу.

Узагальнення наявних теорій та концепцій, вивчення специфіки впливу глобальної фінансової кризи на процеси злиття і поглинання, розробка на цій основі теоретичної платформи та її адаптація до потреб національної економіки - все це зумовило вибір теми дисертаційної роботи й окреслило коло питань, які в ній досліджуються.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках наукової теми кафедри міжнародного бізнесу «Організація управління на національному і господарському рівнях», яка є складовою загальної наукової теми Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Інтеграція України у європейські, правові, політичні та економічні системи» №06БФ048-01 (2006- 2010 рр.).

Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є теоретичне узагальнення та обґрунтування методологічних та методичних засад дослідження процесу розширення меж діяльності ТНК за допомогою угод злиття й поглинання на основі світового досвіду та розкриття характеру й напрямів модифікації процесів злиття і поглинання в умовах світової фінансової кризи для прогностичного оцінювання впливу кризових явищ на активність інтегрувальної функції компаній.

Досягнення зазначеної мети зумовило необхідність розв'язання таких наукових завдань:

- теоретично обґрунтувати концептуальні засади угод злиття й поглинання транснаціональних корпорацій у світовому господарстві, розкрити їхні сутнісні характеристики та місце у світовій системі господарювання за умов світової фінансової кризи;

- дослідити й проаналізувати міжнародний досвід регулювання угод злиття і поглинання ТНК, визначити інституційну основу здійснення інтеграційних угод на основі власного підходу;

- класифікувати мотиви проведення інтеграційних угод підприємствами, окреслити механізм, етапи здійснення таких процесів та оцінити вплив кризових явищ на часткову трансформацію угод злиття й поглинання, мотиваційних важелів їх здійснення;

- розробити та обґрунтувати економіко-математичну модель розвитку угод злиття й поглинання за заданими екзогенними чинниками (параметрами);

- дослідити та проаналізувати динаміку розвитку процесів укрупнення підприємств у світі та в Україні, визначити сучасні тенденції їхнього розвитку;

- проаналізувати зарубіжний досвід процесів злиття й поглинання з метою його ефективної імплементації в умовах національного ринку.

Об'єктом дослідження є процеси злиття й поглинання транснаціональних компаній в умовах економічних флуктуацій.

Предметом дослідження є розвиток механізму здійснення угод злиття і поглинання в умовах світових фінансових криз.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційної роботи є логіко-діалектичний метод пізнання явищ і процесів у сучасних світових і національних економіках, що ґрунтується на загальнонаукових і загальнофілософських принципах, зокрема методи індукції та дедукції (підрозділи 1.1, 1.2 - у дослідженні особливостей розвитку процесів злиття і поглинання ТНК у світовому господарстві; в розкритті їхніх сутнісних характеристик та місця у світовій системі господарювання в умовах світових фінансових криз; у визначенні новітніх імперативів розвитку та встановленні взаємозв'язку їхніх проявів на динаміку і структуру інтеграційних угод); логіко-історичний метод (підрозділи 1.1, 1.3, 3.1 - у дослідженні міжнародного досвіду регулювання угод злиття і поглинання ТНК; у виокремленні інституційної основи здійснення інтеграційних угод та їх адаптації до національної практики; у виділенні етапів формування і розвитку інтеграційної активності ТНК); методи аналізу, синтезу та порівняльного аналізу (підрозділи 1.1 - 1.3, 2.1, 2.2, 3.2 - у дослідженні впливу кризових проявів на часткову трансформацію інтеграційного процесу; в розкритті динаміки процесів укрупнення підприємств у світі та в Україні, у визначенні сучасних тенденцій їхнього розвитку, в аналізі факторів мотивації та передумов злиття та поглинання в умовах фінансової кризи, а також в узагальненні зарубіжного досвіду процесів злиття та поглинання з метою його ефективної імплементації в умовах національного ринку; у порівнянні та класифікації теоретичних підходів до процесу злиття та поглинання); метод системного аналізу та узагальнення (підрозділи 1.1, 1.3, 2.1, 2.3, 3.2 - у дослідженні економічної сутності процесів злиття та поглинання, в узагальненні мотивів проведення інтеграційних угод підприємствами, в обґрунтуванні методичних підходів до комплексного оцінювання ефективності інтеграційного процесу та впливу кризових явищ на перебіг подій) та інші.

Обґрунтованість та достовірність отриманих наукових результатів забезпечуються тим, що у процесі дослідження використано широке коло методів економіко-статистичного та економіко-математичного аналізу, а саме: методи економіко-математичного моделювання (підрозділ 2.3 - для побудови стохастичної моделі динаміки угод злиття та поглинання у світогосподарському просторі); монографічний метод (підрозділи 1.1, 2.1, 3.1 - для з'ясування суті процесів злиття та поглинання в умовах світових фінансових криз, для аналізу його концептуальних засад, для вивчення сучасних тенденцій розвитку та динаміки зазначених процесів у світі та в Україні); методи середніх та відносних величин, динамічних рядів (підрозділи 1.1, 1.3, 2.3, 3.1, 3.2 - для з'ясування рівня, структури, тенденцій, динаміки і структурних зрушень процесів злиття та поглинання); табличний та графічний методи аналізу - для компактного й наочного зображення різних аспектів досліджуваного явища, та інші. Загалом дисертаційне дослідження базується на використанні принципу єдності теорії та практики.

Теоретичною основою роботи є фундаментальні праці та науково-теоретичні надбання світової економічної думки, концептуальні положення теорії світового господарства та міжнародних економічних відносин з проблем виникнення та оформлення угод злиття і поглинання ТНК з урахуванням еволюції наукових поглядів на кризові прояви в економіці.

Наукова новизна отриманих результатів дисертаційної роботи полягає у поглибленому, системному розкритті та комплексному аналізі основних теоретичних та практичних аспектів і закономірностей розвитку процесів злиття та поглинання ТНК в умовах глобальних фінансових криз та у виявленні кризових впливів на активність інтегрувальної функції компаній, а також в адаптації світового досвіду до ринкових реалій розвитку процесів злиття й поглинання в Україні. В ході дослідження автором були здобуті такі найбільш суттєві наукові результати, що розкривають його особистий внесок у розробку проблем, що досліджуються, та конкретизують новизну роботи:

вперше:

- обґрунтовано взаємозв'язок між процесами кризових проявів в економіці та хвилями активності угод злиття й поглинання, які мають спільну рису циклічності розвитку в часовій ретроспективі. Емпірично встановлено, що найбільші інтеграційні сплески активності компаній завжди відбуваються після процесів оздоровлення економічного середовища;

- систематизовано чинники, що визначають напрям, характер та інтенсивність процесів злиття та поглинання, до яких віднесено: галузь ведення господарської діяльності; тип корпоративного управління; структура власності у галузі; бізнес-культура; ефективність менеджменту; мета й пріоритети державного регулювання в економіці тощо;

- доведено дуалістичну природу мотивації процесів злиття і поглинання ТНК. З одного боку, ці процеси залежать від факторів зовнішнього середовища, а з іншого - лежать у площині прийняття рішень безпосередньо в кожній конкретній компанії. Як результат даного підходу, виявлено таку загальну закономірність як взаємодія фактору часу й стратегічних активів компанії та угод злиття й поглинання як ефективного способу отримання додаткового доходу в умовах стабільної економіки і засобу виживання компанії в умовах кризи. Діяльність транснаціональних компаній, таким чином, пожвавлюється взаємопроникненням і взаємозалежністю окремих національних економік світогосподарської системи, і в той же час самі ТНК визначають подальший розвиток міжнародних економічних відносин, так само як і торговельних, фінансових і матеріальних потоків у планетарному масштабі;

удосконалено:

- розкриття теоретичної сутності понять «злиття» і «поглинання», які автор розглядає як окремі економічні категорії, що не підлягають ототожненню. Вирішальними у визначенні цих понять є відносини власності, а також утворення нової господарської одиниці чи подальше функціонування наявних підприємств. З огляду на зазначене поглинання як економічна категорія відображає сукупність відносин, які виникають між господарськими суб'єктами з приводу купівлі з ініціативи покупця і без цілковитої згоди компанії, яку хочуть придбати, та переходу корпоративного контролю над компанією-ціллю до компанії-поглинача; поглинання може супроводжуватись процесом злиття компаній. Під угодою злиття автор розуміє сукупність відносин та конкретну економічну діяльність за участі двох (або більше) компаній, за результатами якої залишається на ринку тільки один господарчий суб'єкт (одна з компаній чи новий) без збереження права корпоративного контролю;

- теоретичні підходи до аналізу й розробки поетапного механізму прийняття управлінського рішення щодо доцільності проведення інтеграційної угоди компаніями, що дає змогу врахувати особливості даних процесів, реалізувати інтеграційний механізм найбільш ефективним способом для його учасників і підвищити тим самим загальну ефективність діяльності компанії. Зокрема, висвітлено постановку завдання, дослідження ситуації, проведення переговорів, інтеграцію, оцінювання ефективності інтеграції, що сприяє підвищенню синергетичних переваг за елімінування кризових проявів в економіці;

- концепцію циклічності процесів злиття й поглинання; на основі аналізу емпіричних даних констатовано завершення п'ятого етапу активності процесів злиття і поглинання (1993 - 2000 рр.), оскільки всі основні показники, характерні для міжнародної хвилі злиття і поглинання, демонстрували негативний тренд упродовж більш ніж двох років; початок ХХІ століття ознаменувався розгортанням шостої хвилі активності інтеграційних угод (2004 - 2007 рр.), яка була перервана світовою фінансовою кризою 2008 року, що прискорила її завершення; кризові явища останніх десятиліть вказують на скорочення хвиль ділової активності, і, таким чином, оздоровлення економічних систем відбувається значно швидше за умов зваженої регуляторної політики держави;отримали подальший розвиток :

- розкриття новітніх імперативів розвитку та динаміки процесів злиття і поглинання ТНК, продиктованих реаліями сучасного світового економічного простору. Виявлено, що більшість компаній нині скорочують витрати, продають низькодохідні непрофільні активи, оптимізують господарські операції та згортають інвестиційні програми у країнах, вразливих до зовнішніх шоків. На фоні загального скорочення кількості угод злиття і поглинання їхні вартісні показники також демонструють падіння, а інтеграційна активність поступово переміщує орієнтири на сегмент компаній середньої капіталізації. У цьому контексті також виявлено тенденцію до збільшення процесів злиття і поглинання ТНК у країнах, що розвиваються, та найменш розвинених країнах, і, відповідно, має місце відплив інтеграційної активності ТНК із країн з розвиненою економікою, найбільш уражених світовою фінансовою кризою. Зниження темпів зростання світової економіки та ускладнення доступу до кредитних ресурсів змушують компанії більш зважено підходити до здійснення процесів злиття й поглинання. На зміну хвилі активності інтеграційних угод прийшла хвиля дезінвестицій та реструктуризацій, а також зростання грінфілд-угод; з'явилися нові гравці ринку злиття і поглинання, що активно укріплюють власні позиції: колективні (приватні) та суверенні інвестиційні фонди;

- обґрунтування можливості адаптації в Україні західного досвіду реалізації процедур злиття та поглинання, оскільки виявлено, що мотиви, за якими національні компанії беруть участь у даних процесах, порівнювані із західними; за всіма ознаками український ринок процесів злиття і поглинання перебуває на зрілій стадії формування із власними специфічними рисами, періодизацією та можливістю транснаціоналізації задля укріплення своїх позицій на міжнародній арені;

- аналітичні підходи в оцінюванні і прогнозуванні угод злиття та поглинання ТНК на основі економетричного моделювання, зокрема подано стохастичну модель та економічний прогноз впливу процесів злиття і поглинання ТНК на світову економіку; досліджено залежність між екзогенними та ендогенними змінними у процесі злиття й поглинання в тривалому часовому періоді;

- підходи щодо інституційної основи регулювання процесів злиття і поглинання, а саме зазначено, що регулювання даних процесів у рамках світогосподарських відносин сьогодення розглядається у двох вимірах: за впливом світових суб'єктів господарювання (зокрема провідних наднаціональних інституцій) на діяльність ТНК у галузі злиття й поглинання та за антимонопольними й іншими стримувальними заходами країн як національних утворень.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що основні положення й висновки роботи можуть бути використані в діяльності органів законодавчої та виконавчої влади України, зокрема при розгляді проблем подолання фінансової кризи, а також стимулювання здійснення національними компаніями угод злиття і поглинання з метою укріплення позицій на зовнішніх ринках.

Основні положення та результати дослідження були використані Державним комітетом України з питань регуляторної політики і підприємництва при підготовці аналітичних матеріалів щодо обґрунтування заходів, спрямованих на вдосконалення регуляторного та антимонопольного контролю над угодами злиття і поглинання, а також для гармонізації норм українського законодавства до норм ЄС (довідка №060/8 від 05.10.2009); прийняті до впровадження та використовуються в роботі ТОВ «Югспецсервіс» положення дисертації щодо регуляторної політики інтеграційної активності компаній державними і наддержавними утвореннями (довідка №55/9 від 17.09.2009).

Крім того, матеріали роботи щодо питань сутності та механізму виникнення й поширення кризових проявів у світовій економічній системі знайшли практичне впровадження при підготовці навчально-методичного забезпечення дисципліни «Основи кон'юнктури світового ринку» на кафедрі світового господарства та міжнародної економічної інтеграції Українського державного університету фінансів і міжнародної торгівлі (довідка №062/3 від 08.10.2009).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є результатом власних досліджень та самостійною науковою роботою. Усі наукові результати, викладені у дисертації, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертаційній роботі використані та містяться лише ті напрацювання, які становлять особистий внесок здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні висновки, положення та наукові результати дослідження доповідались та обговорювались на засіданнях кафедри Міжнародного бізнесу Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка та на двох міжнародних і семи українських науково-практичних конференціях, зокрема: щорічній конференції молодих учених та аспірантів «Шевченківська весна. Сучасний стан науки: досягнення, проблеми та перспективи розвитку» (2 березня 2007 р., КНУ, м. Київ); ІІ Всеукраїнській студентській науковій конференції іноземними мовами «Сучасна парадигма соціально-економічного розвитку. Погляд майбутніх економістів України» (англ. мова) (27 - 29 березня 2007 р., КНЕУ, м. Київ); науково-практичній конференції «Глобалізація і СОТ: конкурентні позиції України» (27 березня 2007 р., м. Київ); ХVII Міжнародній науковій конференції «Сучасні підходи до корпоративного менеджменту» (6 - 7 вересня 2007 р., м. Братислава, Словацька Республіка); ІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих учених «Особливості інтеграції України в світовий економічний та політико-правовий простір» (7 грудня 2007 р., м. Маріуполь); науково-практичній конференції аспірантів і студентів «Україна: проблеми сучасних інтеграційних процесів» (12 - 13 лютого 2008 р., КНУ, м. Київ); Міжнародній конференції молодих учених і економістів «Шляхи розвитку національної економіки» (18 квітня 2008 р, м. Санкт-Петербург, Російська Федерація); IX Міжнародній науковій конференції студентів і молодих учених «Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання» (20 травня 2008 р., м. Донецьк); Всеукраїнській конференції молодих учених «Україна в умовах кризи: шляхи вирішення проблем» (25 - 26 березня 2009 р., м. Одеса). Доповіді й тези виступів на конференціях опубліковані.

Публікації. Основні результати дисертації викладені у 12 одноосібних публікаціях автора загальним обсягом 3,7 д.а., з яких п'ять статей у наукових фахових виданнях (2,5 д.а.) і тези семи доповідей на конференціях (1,2 д.а.).

Структура та обсяг дисертації. Структура роботи зумовлена метою і завданнями дослідження та складається зі вступу, трьох розділів (8 підрозділів), висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертації - 165 сторінок, включаючи 24 рисунки та 37 аналітичних таблиць. Список використаних джерел охоплює 261 позицію на 20 сторінках. Додатки містять 10 рисунків та 29 аналітичних таблиць на 19 сторінках.

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, висвітлено ступінь її розробки в науковій літературі, сформульовано мету і завдання роботи, визначено її об'єкт і предмет, показано наукову новизну отриманих результатів та їхнє практичне значення, подано інформацію про апробацію та впровадження результатів дослідження, структуру й обсяг роботи.

У першому розділі - «Теоретико-методологічні засади аналізу процесів злиття і поглинання транснаціональних корпорацій в умовах світових фінансових криз» - узагальнено теоретичні підходи до визначення економічної сутності процесів злиття та поглинання в умовах фінансової кризи, викладено еволюцію наукових поглядів щодо понять «криза», «ТНК», «злиття» і «поглинання», розкрито теоретичні аспекти взаємозалежності активності компаній стосовно угод злиття і поглинання та кризових проявів в економіці, досліджено показники динамічного розвитку інтеграційних сплесків ТНК, визначено новітні імперативи розвитку процесів злиття і поглинання, а також окреслено регуляторні рамки здійснення даних угод.

У роботі зазначається, що злиття й поглинання в часовій ретроспективі виявляють еволюцію розвитку та становлення найбільших компаній світу, а хвилі активності цих процесів указують на тісну взаємозалежність між інтеграційними сплесками активності ТНК та станом економіки, зокрема за часів її кризових проявів.

Порівняльний аналіз класичних теорій та поглядів сучасних науковців щодо кризових проявів засвідчує, що феномен кризи в інтерпретаціях економістів має різні трактування у плані причин його появи та засобів подолання. Якщо представники класичної школи розглядали кризу як явище, що виникає одномоментно та має виключно нециклічний характер, то вчені більш пізнього періоду вказують на періодичність настання кризи в економічній системі та її неминучість.

У роботі наголошується, що з точки зору економічної теорії поняття економічної та фінансової кризи не ототожнюються. Зі становленням циклічності економічного руху фінансові кризи стають однією із форм прояву економічних криз і в загальних рисах означають гостре тимчасове зниження більшості фінансових індикаторів, включаючи падіння кредитних ставок, курсів фінансових активів і збільшення кількості фінансовонеспроможних інституцій. Отже, фінансова криза як один з елементів кризи економічної означає ситуацію, у якій фінансові установи втрачають велику частину вартості.

Кризові явища останнього століття мають тенденцію до поширення у планетарному масштабі, що пов'язане із посиленням глобалізаційних тенденцій у світі. Саме глобалізація веде до циклічності настання кризового стану в економіці та скорочення циклів ділової активності.

Суттєву роль у зазначених процесах відіграють транснаціональні корпорації. Саме завдяки ТНК капітал в умовах глобалізації отримав поштовх до світового руху та перерозподілу. Ведення господарської діяльності ТНК із плином часу потребувало розширення, охоплення нових ринків збуту та розміщення виробничих потужностей. Саме тому угоди злиття і поглинання, створюючи більш швидку нагоду трансформації світових ринків у моно- та олігополістичні, надали компаніям можливості зростання до практично безмежних масштабів.

У роботі аналізується широкий спектр визначень понять «злиття» та «поглинання». Для уніфікації поглядів автор подає власну класифікацію теоретичних підходів до визначення цих понять за правовою, фінансовою, організаційною та методичною ознаками. Акцентується увага на тому, що в основі їх визначення лежать відносини власності, а також розподіл обов'язків між учасниками інтеграційного процесу стосовно постінтеграційного суб'єкта господарювання. З урахуванням значної кількості точок зору на дані поняття та різних вимірів, з яких вони складаються, що можуть взаємозалежати або комбінуватися, автор пропонує розглядати злиття і поглинання як економічні категорії та розкриває їхній зміст.

Суперечливість і неоднозначність розгортання процесів злиття і поглинання викликають багаторічні дискусії провідних економістів світу. Проте факт циклічності даних процесів не підлягає сумніву. На основі аналізу емпіричних даних автор констатує призупинення шостої хвилі активності інтеграційних угод (2004 - 2007 рр.) кризовими проявами середини 2008 року.

В роботі зроблено наголос на тісному взаємозв'язку активності компаній на ринку та кризових проявів в економіці. Це підтверджується даними американського ринку угод злиття й поглинання як джерела виникнення інтеграційних процесів (рис.1).

Порівняння хронології процесів злиття і поглинання у кількісному вираженні та генези кризових проявів в економіці дає підстави стверджувати, що, по-перше, прояви кризових явищ в економіці та хвилі активності процесів злиття і поглинання мають спільну рису - циклічність розвитку в часовій ретроспективі. По-друге, найбільші інтеграційні сплески активності компаній завжди відбувалися після початків оздоровлення економічного середовища. По-третє, кризові явища останніх десятиліть указують на скорочення хвиль ділової активності. Отже, оздоровлення економічних систем відбувається значно швидше за умов зваженої регуляторної політики держави.

с.1. Динаміка угод злиття і поглинання компаній у США, тис. од. (складено автором на основі статистичних даних ЮНКТАД) Режим доступу: http://www.unctad.org/stat_data/0659875.html.

У роботі зазначається, що процеси злиття й поглинання найбільших компаній світу здійснюють вагомий вплив як на економічний розвиток країн базування і приймальних країн, так і на все світове господарство. Будь-яка угода інтеграційного характеру може суттєво вплинути на рівень конкуренції в різних сферах економіки, а також внести свої зміни в галузеву структуру ринку в цілому. Тому окреслення меж законодавчого регулювання цього феномена економічного життя набуває особливої актуальності.

Економічна література подає визначення регуляторних рамок діяльності ТНК у двох ключових напрямах. З одного боку, це детальний розгляд угод компетентними установами, аби не допустити обмеження конкуренції на певних ринках чи сегментах. З іншого боку, це низка заходів, уживаних урядами країн, з метою встановлення бар'єру для проникнення іноземного капіталу на внутрішній ринок, стимулюючи водночас національні компанії за кордоном. Отже, неприховані прояви протекціонізму набувають дедалі більшого поширення у світі. Існує також інший підхід, який полягає у двох аспектах здійснення державою регулювальної функції: антимонопольна політика і політика у сфері корпоративного управління.

Запропонований в роботі авторський підхід до окреслення регуляторних меж процесів злиття й поглинання виокремлює ТНК як виключно важливих суб'єктів міжнародних економічних відносин, а також наголошує на наднаціональному характері діяльності таких компаній.

Проведений аналіз напрямів здійснення регуляторної політики дає підстави стверджувати, що найбільший вплив на активність компаній у сфері злиття й поглинання мають міжнародні організації, а також регуляторна політика кожної окремої держави на національному рівні. Потребує окремого уточнення різниця у регуляторній політиці США і ЄС. Якщо в ЄС норми регулювання діють централізовано для кожної з країн-членів, то у США норми законодавства щодо інтеграційних ініціатив компаній мають специфіку в кожному штаті, внаслідок чого нерідко виникають різного роду колізії. В загальному вигляді норми регулювання активності компаній щодо злиття і поглинання потребують гармонізації законодавств на глобальному рівні, а також елімінування протекціоністських проявів деяких країн світу.

Дослідження динаміки процесів злиття і поглинання показало, що відповідна активність ТНК в усьому світі суттєво уповільнилася за наявності кризових проявів усередині 2007 р. Призупинення інтеграційної складової діяльності ТНК, зокрема, спровокувало всезагальні дезінвестиційні процеси, реструктуризації та звільнення компаній від своїх низькодохідних непрофільних активів. Глобалізація як ключовий фактор планетарного поширення економічних явищ, у тому числі кризових проявів, призвела до суттєвого погіршення інвестиційної привабливості розвинених країн світу.

Новітні імперативи розвитку та динаміка процесів злиття і поглинання на сучасному етапі задають такі тенденції: звернення найбільших світових компаній у сфері злиття і поглинання до країн, що розвиваються, і найменш розвинених країн (як приклад - нарощення інвестиційного капіталу інвесторів Китаю і Росії); зменшення кількісних і вартісних параметрів угод злиття і поглинання і, як наслідок - зменшення мегаугод і збільшення інтересу до компаній середньої капіталізації; вдосконалення урядами приймальних країн, що розвиваються, регуляторно-інвестиційної бази задля залучення нових компаній на власні ринки і одночасне зростання протекціоністських намірів у багатьох країнах стосовно стратегічних галузей; різновекторні прояви нових гравців світового ринку капіталу (колективні інвестиційні фонди згортають масштаби діяльності, а суверенні фонди - розширюють).

У другому розділі - «Інструменти реалізації угод злиття і поглинання ТНК в умовах світової фінансової нестабільності» - досліджено мотиваційні чинники та синергетичні переваги здійснення угод злиття й поглинання ТНК, їхню трансформацію за умов кризових проявів в економічній системі. Розглянуто основні стадії здійснення інтеграційних процесів найбільшими компаніями світу та модифікацію механізму проведення угод під впливом змін у світогосподарському просторі, а також здійснено моделювання розвитку угод злиття і поглинання за заданими екзогенними чинниками у значному часовому відтинку.

Автор розкриває позитивний та негативний вплив процесів злиття і поглинання на динаміку вартості компанії, вказуючи, що результат таких угод залежить від низки чинників. Серед них - чіткість визначення зон відповідальності головних осіб за процес інтеграції; оперативність прийняття рішень новими управлінцями; успішність об'єднання двох корпоративних культур; комунікація і зацікавленість працівників у швидкій інтеграції; уміння компанії-покупця виокремити головний аспект вартості й утримати його в рамках компанії-цілі; чітка мотивація процесу та відповідність його загальній стратегії компанії тощо.

Аналіз галузевих відмінностей у процесах злиття та поглинання дозволив автору узагальнити мотиваційні фактори здійснення даних угод за секторами економіки, а саме: розширення виробничих потужностей, економія на масштабах, мінімізація податків тощо.

У роботі акцентується увага на тому, що кризові прояви глобальної економічної системи вносять корективи у мотивацію компаній щодо угод злиття і поглинання, змінюючи пріоритети у веденні господарської діяльності з мотивів елімінування транзакційних витрат і розширення присутності на ринку до зниження транзакційних витрат та збереження власних позицій.

Результати дослідження засвідчують, що в часи кризи, з одного боку, великі компанії мають можливість скуповувати своїх конкурентів, які мають фінансові проблеми; з іншого ж боку, ТНК суттєво обмежені в зовнішньому фінансуванні. Оскільки ТНК при здійсненні інтеграційних угод мають три види мотивів: пошуки ринків, пошуки більш ефективної діяльності та пошуки ресурсів, то в умовах економічної та фінансової кризи ці всі мотиви реагують на екзогенні зміни по-різному. Більш за все страждають проекти, спрямовані на пошуки нових ринків, особливо якщо вони стосуються розвинених країн. Сьогодні компанії, враховуючи невтішні прогнози для країн розвиненої економіки, зосереджують зусилля на веденні господарської діяльності в країнах, що розвиваються.

Вплив кризи на проекти, які передбачають оптимізацію господарської діяльності великих компаній, має, таким чином, двоїстий характер. З одного боку, господарська діяльність великих компаній потерпає у глобальних масштабах через брак необхідного фінансового інструментарію, з іншого ж боку - в необтяжених фінансовим тягарем компаній виникає сприятлива можливість скуповувати високоліквідні активи за цінами нижче ринкових.

Водночас наголошено на тому, що оскільки угоди злиття і поглинання мають на меті отримання синергії як додаткового ефекту від об'єднаних ресурсів компаній чи операцій кількох компаній, то отриманий ефект від проведення інтеграційних угод за нормального функціонування ринкових важелів та за їх кризового ураження має принципові відмінності, які подано на рис. 2.

На цій основі автор стверджує, що мотиваційні чинники інтеграційного характеру перебувають у тісній залежності від ступеня впливу фінансової кризи на систему функціонування тієї чи іншої компанії. На нашу думку, в даному випадку спостерігається дуалізм мотиваційних чинників до об'єднання. Якщо компанія не має кредитних обмежень та володіє достатніми ресурсами для розширення своєї господарської діяльності, то кризова ситуація в економічній системі будь-якого рівня є для неї сприятливою можливістю купівлі активів за ціною нижче ринкової. І навпаки: компанії, обтяжені тими чи іншими фінансовими проблемами, в часи кризи не мають іншого виходу, ніж інтеграція із більш сильним партнером задля залишення на ринку і спільного ведення господарської діяльності. Ключове значення при цьому мають мотиваційні важелі продавців і покупців бізнесу, зовнішнє середовище, а також синергетичний ефект від можливого укладання інтеграційної угоди.

Встановлено, що зміна мотиваційних важелів інтеграції компаній призводить до трансформації самого процесу об'єднання компаній та його етапності. Так, найбільш поширеними видами злиття і поглинання компаній саме за часів сучасної світової фінансової кризи є такі: чисті конгломератні та родові (за характером інтеграції), транснаціональні (за належністю), корпоративні альянси (за способом об'єднання потенціалу), дружні (за ставленням компаній до злиття), непаритетні умови та поглинання (за умовами), купівля кількох активів компанії-цілі та оплата цінними паперами (за механізмом злиття).

При побудові математичної моделі, що пояснює вплив угод злиття та поглинання ТНК на світову економіку, автором запропоновано залежність між екзогенними та ендогенними значеннями у вигляді функціональної залежності:

транснаціональний корпорація світовий угода

де Х1,Х2...Хm - екзогенні (незалежні) змінні; Y - ендогенна (залежна) змінна; е - так звані статистичні похибки (залишки).

Сама функція F, або специфікація моделі, розглядалася або лінійною:

,

або ступеневою:

Побудована математична модель впливу злиття та поглинання на світові економічні процеси є стохастичною тому, що адитивні залишки еі, що відповідають умові Гауса - Маркова, мають імовірний характер. Отже, подальший прогноз і відповідні рішення приймаються в умовах ризику і невизначеності. Особливістю таких моделей є прийняття довірених інтервалів вихідних даних та отримання значення цільової функції з певною мірою імовірності. Частіше за все в економічних моделях застосовується нормальний закон розподілу залишків, що дозволяє зробити певні висновки з отриманих МНК численних результатів запропонованої моделі.

За результатами дослідження встановлено, що для зведених даних для економіки світу, а також північно-американських країн спостерігається чітка тенденція наявності структурної моделі залежності вартості угод злиття і поглинання від їхньої кількості. Під структурною моделлю ми розуміємо залежність вихідних даних (вартість угод) від внутрішніх параметрів. Такими внутрішніми параметрами, на наш погляд, є розгалужений фінансовий ринок, великий фізичний обсяг капіталу, високий рівень новітніх технологій, вплив змін у законодавчих документах. Слід також зазначити зростання відсотка угод консолідації з їхньою великою вартістю.

Зауважимо, що ці висновки стосуються періоду 1987 - 2007 рр. Подальші 2008 і 2009 роки вимальовують зворотні тенденції, тобто зменшення кількості угод злиття і поглинання ТНК приблизно на 20%.

Іншу картину бачимо в економіках розвинутих країн, де немає твердого функціонального зв'язку між вартістю угод злиття і поглинання та їхньою кількістю, що вказує на нестабільність цих процесів. Це підтверджується статистичними даними, які свідчать, що вартісні показники процесів злиття і поглинання для Європи зменшились у 2008 році порівняно з 2007 роком на 33,5%, тоді як для США цей показник становив 17%.

Схожа ситуація спостерігається і в нашій економіці. Згідно зі статистикою, в Україні кількість угод інтеграційного характеру у 2008 році зменшилась порівняно від 2007 роком з 719 до 636, тобто на 11%, тоді як їхня вартість упала відповідно з 14,9 млрд. до 3,2 млрд., або приблизно на 80%. Цей факт яскраво підкреслює зменшення кількості угод для компаній з великою вартістю, що є повною протилежністю тих процесів, які відбувались в економіці країн Північної Америки впродовж 1987 - 2007 рр.

Автор звертає увагу на те, що чітка тенденція росту процесів злиття і поглинання спостерігається для таких секторів економіки: передусім це фінанси, ділова діяльність, металовиробництво, електронна галузь. Зовсім інше - у сферах сільського господарства й освіти. Це свідчить про те, що угоди злиття ТНК притаманні тим галузям економіки, які дають найбільший фінансовий прибуток у найкоротший термін. Можливо, саме ця тенденція спровокувала нинішню кризу, яка найболючіше заторкнула ті сектори, де є найбільшою вартість угод поглинання.

Цей факт підтверджується також даними про обсяги інвестицій в основний капітал за видами економічної діяльності. Так, у сфері фінансів зростання інвестицій у процентному відношенні за період 2000 - 2007 роки склало приблизно 31%, що є найбільшим значенням за усіма секторами економіки. Зауважимо, що друге місце посідають операції з нерухомістю - приблизно 20%. Тому цілком імовірним є припущення про те, що саме фінансова та іпотечна діяльність стали основою подальших кризових явищ.

Щодо нашої країни, то тут найбільший відсотковий ріст вартості капіталовкладень спостерігався у сфері оптової та роздрібної торгівлі, а також торгівлі транспортними засобами, а саме 35,6%. На другому місці - фінансова діяльність (22%).

Ці дані демонструють чітку тенденцію у виявленні провокуючих факторів дестабілізації як світової економіки, так і економіки України.

У третьому розділі - «Формування основ механізму угод злиття і поглинання в Україні в умовах економічних флуктуацій» - розглядається український ринок угод злиття і поглинання в часовій ретроспективі від початку розбудови національної економічної системи. Автором підкреслюється, що цей ринок за свого нетривалого існування має певні надбання щодо інтеграційних угод. Це не тільки створення спільних підприємств із зовнішніми інвесторами та незаконні захоплення стратегічно важливих об'єктів на початку 1990-х років. Сучасні процеси злиття і поглинання в Україні набувають досить чіткого національного вираження, оформлення та специфічних рис.

Тенденції українського ринку злиття й поглинання в короткостроковому періоді мають такі характерні особливості: збільшення домінування державних компаній у стратегічних і високодохідних секторах ринку, тобто набуття державою статусу активного гравця в угодах злиття й поглинання; збільшення угод за участі іноземного капіталу; загострення конкурентної боротьби і, як наслідок, збільшення кількості угод компаній середньої капіталізації, на які поступово переорієнтувалися недружні угоди поглинання; недосконалість нормативно-правового підґрунтя проведення угод злиття і поглинання, що у багатьох випадках являє собою кальку з успішних західних надбань, але не працює на теренах молодої держави.

У дисертаційній роботі автор пропонує таку періодизацію процесів злиття і поглинання в Україні: період приватизації (1991 - 1996 рр.), період активного переділу власності, або розквіту рейдерства (1996 - 2004 рр.); період концентрації капіталу і глобалізації інтеграційних угод (2004 рік - теперішній час).

Звертаємо увагу на те, що проблеми здійснення угод злиття і поглинання та роздержавлення провідних секторів економіки є особливо гострими в Україні сьогодні. Ці процеси все ще перебувають в стадії активного розвитку, і їхній вплив на зміни в національній економічній системі є доволі значним. Угоди злиття і поглинання являють собою перспективний інструмент для швидкої експансії українських підприємств. Зважена політика національного уряду може привести до того, що українські компанії за допомогою процедур злиття і поглинання підвищать свою конкурентоспроможність і займуть гідні позиції у світовій економіці.

Назагал стан українського ринку злиття і поглинання відповідає умовам циклічного розвитку світогосподарського простору на сучасному етапі. В умовах оформлення цього ринку вихід вітчизняних компаній за його межі як рівноправних гравців є не тільки слушною нагодою, але й вимогою часу. Україна сьогодні має потужні компанії державного і приватного секторів економіки, що здатні гідно представити її на світовій арені найближчим часом. Прискорення цього процесу вбачається через акселерацію інтеграційних ініціатив національних компаній або шляхом залучення зовнішніх інвесторів на паритетних основах.

Висновки

У дисертації здійснено на основі теоретичного узагальнення концептуальних підходів та наукових методів вивчення закономірностей розвитку процесів злиття і поглинання ТНК - запропоновано нове вирішення актуального наукового завдання щодо виявлення особливостей та трансформації механізму здійснення угод злиття і поглинання транснаціональними корпораціями в умовах глобальних фінансових криз, а також надано практичні рекомендації з адаптації в Україні світового досвіду. Результати дослідження дають можливість зробити ряд висновків, що характеризують його новизну і мають теоретико-методологічне та науково-практичне значення.

1. Теоретичне обґрунтування концептуальних засад та розкриття сутнісних характеристик угод злиття й поглинання транснаціональних корпорацій виокремлює такі угоди з-поміж інших способів розвитку господарської діяльності. В умовах світової фінансової кризи угоди злиття і поглинання отримують нову важливу роль - ефективного засобу не лише розширення меж діяльності ТНК, а й збереження й укріплення позицій компаній на ринку.

2. Уніфікація наукових поглядів провідних економістів світу щодо визначення понять «злиття» і «поглинання» дала можливість класифікувати їх за такими теоретичними підходами: правовим, фінансовим, організаційним та методичним. Правовий підхід визначає угоди з точки зору юридичного оформлення постінтеграційного суб'єкта господарювання; організаційний виокремлює трансформацію господарських структур компаній; фінансовий підхід акцентує увагу на засобах оплати угоди, а методичний наголошує на угодах злиття і поглинання як окремих випадках консолідації. Кожен із зазначених підходів вартий розгляду, проте лише їх комплексне дослідження може дати загальну картину розуміння основних характеристик угод злиття і поглинання. Під кризою ж автор розуміє складний перехідний стан економіки, позначений біфуркаційною єдністю перевиробництва та недоспоживання, що, зрештою, веде до структурного оздоровлення економічної системи будь-якого рівня.

3. Дослідження основних хвиль активності ТНК у сфері злиття й поглинання і кризових проявів у значному часовому відтинку свідчать про тісну взаємозалежність зазначених економічних явищ. Така взаємозалежність проявляється, зокрема, у спільній характеристиці циклічності, а також у розгортанні інтеграційних сплесків ТНК саме за умов пожвавлення економічної активності, що підтверджується емпіричними дослідженнями американського корпоративного контролю як джерела виникнення інтеграційних процесів.

4. Окреслені в науковій літературі підходи щодо визначення регуляторних меж проведення процедур злиття і поглинання ТНК не відбивають принципової різниці у національному і наднаціональному векторах спрямування активності компаній щодо таких угод. Роль наднаціональної складової, зокрема міжнародних організацій, ми вважаємо ключовою, не принижуючи, втім, значення національних заходів регуляторної політики в рамках кожної окремої країни. Вплив регуляторних заходів на активність компаній щодо злиття і поглинання в рамках національної економічної системи яскраво представлений ринком корпоративного контролю США, де ухвала того чи іншого законодавчого акту не лише коригує рівень концентрації в рамках країни, а й викликає значні галузеві трансформації. Сьогодні світове господарство прагне , по-перше, гармонізації законодавчих основ, які визначають рамки легітимного проведення угод злиття і поглинання, а по-друге, елімінування популярних останнім часом протекціоністських проявів деяких країн світу. Потребує й окремого уточнення різниця у регуляторній політиці провідних гравців світової арени, зокрема США і ЄС. Якщо в ЄС законодавчі норми діють централізовано для кожної з країн-членів, то у США вони мають специфіку в кожному штаті, що призводить до різного роду колізій.

5. Новітні імперативи розвитку глобального економічного середовища створюють нові реалії й у сфері злиття і поглинання найбільших компаній світу: зміни галузевої зацікавленості великих компаній у концентрації капіталу (високотехнологічні сектори, сировинні галузі, банківська справа, сільське господарство, фармацевтичний сектор), нові країни інтеграційного буму (азійський та африканський вектори), збільшення угод середньої капіталізації, прояви світової фінансової кризи, а також поява нових гравців на світогосподарській арені (колективні та приватні інвестиційні фонди) - все це скеровує еволюцію процесів злиття і поглинання сучасності й визначає характеристики нової хвилі інтеграційної активності ТНК на майбутнє.

6. В умовах ураження світогосподарської системи кризовими проявами ТНК змушені пристосовуватися до волатильного економічного середовища і, відповідно, переглядати плани на майбутнє, враховуючи свої стратегічні резерви. Вплив світової фінансової кризи на проекти, які передбачають оптимізацію господарської діяльності великих компаній, має, таким чином, двоїстий характер. З одного боку, їхня господарська діяльність потерпає у глобальних масштабах через брак необхідного фінансового інструментарію. З іншого ж боку, в необтяжених фінансовим тягарем компаній виникає сприятлива можливість скуповувати високоліквідні активи за цінами нижче ринкових.

7. Світова економічна криза справила суттєвий вплив не тільки на активність ТНК за вартісними і кількісними параметрами укладення угод злиття і поглинання. Практикою здійснення інтеграційних процесів за часів кризових проявів підтверджуються часткова модифікація самого механізму проведення інтеграційних угод, зміни в мотиваційних важелях зацікавлених сторін, трансформація очікуваних синергетичних переваг, причин інтеграції компаній і типології укладання угод. Особливого значення при усьому цьому набуває врахування людського фактора.

8. Угоди злиття і поглинання за вартісними й кількісними параметрами мають багатовекторні тенденції розвитку залежно від рівня розвитку і географічного розташування країни. Стохастична математична модель дозволяє досліджувати кореляцію між процесами злиття і поглинання у вартісному та кількісному вираженні у тривалому часовому періоді, надає змогу за аналітичними підходами економетричного моделювання прогнозувати розвиток процесів злиття і поглинання ТНК у світогосподарському просторі. Якщо для північно-американських країн характерною є чітка тенденція наявності структурної моделі залежності вартості угод від їхньої кількості, то діаметрально інша картина спостерігається в менш розвинених країнах. Для цих країн твердий зв'язок між вартістю угод злиття й поглинання та їхньою кількістю відсутній, що вказує на нестабільність таких процесів для економік зазначених країн. Така сама ситуація притаманна і українському ринку, де має місце збільшення інтеграційних угод компаній середньої капіталізації - діаметрально протилежний тренд розвиткові ринку угод злиття і поглинання країн Північної Америки. Галузевий розподіл найбільшої зацікавленості компаній у процесах злиття і поглинання стосується галузей найбільшої рентабельності у короткостроковому періоді. До таких галузей слід віднести фінанси, ділову діяльність, металовиробництво і електронну галузь. Меншими темпами розвиваються сільське господарство, сфера освіти тощо, адже ці галузі попри численні переваги потребують значних капіталовкладень і довгострокового планування господарської діяльності.

9. Угоди злиття і поглинання в Україні пройшли складний шлях - від розквіту рейдерства на початку 1990-х років до цивілізованих форм ведення бізнесу на початку нового тисячоліття. І незважаючи на те, що ця важлива справа не позбавлена багатьох невирішених проблем, інтеграційні процеси на теренах молодої держави набувають чіткого вираження й оформлення, мають свою періодизацію та позитивні приклади функціонування. Велику проблему для розвитку національного ринку злиття і поглинання становлять прогалини в українському законодавстві, а також не досконалі спроби калькування кращих надбань західної регуляторної політики, що в українських реаліях просто не працюють. Через зазначені проблеми найбільшою зацікавленістю інвесторів на українському ринку користуються лише високодохідні сектори - металургійний, сільськогосподарський та банківський. Отже, існує необхідність поступового переведення інтересу зовнішніх і внутрішніх інвесторів до інноваційних та високотехнологічних секторів, потенціалом яких Україна безумовно володіє. Сьогодні наша країна має достатньо приватних та державних компаній, які в майбутньому зможуть стати опорною силою на шляху поступового оформлення українських компаній у повноправних гравців світового господарства. Тому транснаціоналізація українських компаній, розширення ринків збуту якісної продукції за допомогою перевіреного практикою інструментарію угод злиття і поглинання є для України не тільки слушною можливістю, а й вимогою часу.