Міжнародна економічна діяльність країн в умовах глобалізації ринку чорних металів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міжнародна економічна діяльність країн в умовах глобалізації ринку чорних металів

Глобалізація ринку чорних металів як важливого компоненту матеріально-сировинного сектору світової економіки є невід'ємною складовою економічної глобалізації - домінуючої тенденції загальносвітового розвитку. Актуальність наукової розробки обраної теми обумовлена як впливом глобальних процесів розвитку торгових відносин та кон'юнктурних коливань на світовому ринку чорних металів на міжнародну економічну діяльність країн, так і посилена дією взаємопов'язаних між собою внутрішніх факторів розвитку виробничого потенціалу галузі.

Розгляд комплексу питань щодо розвитку теорії глобалізації галузевих ринків та дослідження міжнародної економічної діяльності країн в глобальному економічному середовищі є надзвичайно важливим для подальшої розробки дієвих форм і методів прогнозування ситуації на світовому ринку чорних металів, застосування інструментів активного управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємств чорної металургії, активізації державно-приватного партнерства в сфері розвитку конкурентних переваг металургійної галузі України як ключового фактору інтеграції українських виробників до світового ринку чорних металів в умовах глобалізації.

Важливу роль у теоретичному та емпіричному дослідженні проблематики глобалізації світових ринків відіграють праці зарубіжних вчених: А. Венейбла, Дж. Вільямсона, Дж. Гроссмана, П. Кругмана, К. Мерфі, М. Росса, Дж. Сакса, А. Уорнера, Р. Фіані, Дж. Хендерсона. Дослідженню проблематики міжнародної економічної діяльності країни, зокрема в умовах розгортання глобальної економічної кризи як завершальної фази економічного циклу у світовому господарстві присвячені роботи І.Бузько, А. Вергуна, Д. Лук`яненка, Ю. Макогона, А. Мокія, А. Поручника, А. Румянцева, Т. Орєхової, О. Шниркова. Особливості розвитку ринку чорних металів знайшли відображення в працях українських та зарубіжних вчених, таких як Ю. Адно, Л. Батченко, В. Завьялов, В.Лісін, І. Майорова, Ю. Чентуков.

Незважаючи на значну кількість робіт з досліджуваної проблематики, слід відзначити, що питання розвитку міжнародної економічної діяльності країн на світовому ринку чорних металів з урахуванням сучасного етапу розвитку процесу глобалізації потребує подальшого дослідження, що обумовило вибір теми роботи.

Зв'язок роботи з науковими програми, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до напрямків науково-дослідної роботи кафедри міжнародної економіки Донецького національного університету: держбюджетної теми Г06/53а «Підвищення ефективності міжнародної економічної діяльності України в інтеграційних об'єднаннях: регіональний та галузевий аспект» (номер державної реєстрації 0106U01284), в рамках якої автором особисто розроблено модель оцінки міжнародної конкурентоспроможності підприємств металургійної галузі на основі використання методу міжгалузевого балансу.

Метою дисертації є удосконалення теоретико-методологічних основ та розробка науково-практичних рекомендацій щодо оптимізації міжнародної економічної діяльності країни на світовому ринку чорних металів в умовах його глобалізації.

Відповідно до мети роботи в дисертації поставлено і вирішено такі задачі:

- дослідити теоретичні основи та історичні аспекти розвитку глобалізації;

- охарактеризувати матеріально-сировинний сектор світового господарства в системі глобальних виробничих, торговельних та інвестиційних відносин;

- систематизувати складові міжнародної економічної діяльності країн світу в умовах глобалізації;

- виявити структурні мегатенденції розвитку ресурсного і виробничого потенціалу світового ринку чорних металів;

- проаналізувати структурні та кон'юнктурні чинники трансформації світового ринку чорних металів в умовах циклічності економічного розвитку;

- дослідити ключові параметри міжнародної економічної діяльності країн на світовому ринку чорних металів;

- розробити прогноз розвитку світового ринку чорних металів в контексті реалізації інтересів українських металовиробників;

- удосконалити науково-методологічні основи визначення підходів до визначення конкурентних переваг українських металургійних підприємств на світовому ринку чорних металів;

- запропонувати напрями диверсифікації металургійної галузі України в контексті державно-приватного партнерства.

Об'єктом дослідження є процеси глобалізації ринку чорних металів.

Предметом дослідження є міжнародна діяльності країн з приводу виробництва, розподілу, обміну та споживання продукції металургійної галузі в умовах глобалізації ринку чорних металів.

Методи дослідження. Методологічною базою дослідження є теоретичні напрацювання світової економічної науки, концептуальні положення сучасної економічної теорії, монографічна та наукова література, роботи відомих вітчизняних і зарубіжних вчених з питань глобалізації світового ринку, зокрема його матеріально-сировинної підсистеми, та міжнародної економічної діяльності країн-учасниць світового ринку чорних металів. Методичний апарат дослідження складають: загальнонаукові методи дослідження: діалектичний метод пізнання (при дослідженні суперечностей процесів формування глобальних ринків матеріально-сировинної продукції та зіставленні сценаріїв розвитку міжнародної економічної діяльності національних економік: пп. 1.1, 1.3); історико-логічний (при дослідженні закономірностей формування матеріально-сировинного сектору світового господарства, чорної металургії зокрема: пп. 1.2, 2.1); системно-структурний аналіз економічних процесів та явищ (при дослідженні структурних та кон'юнктурних чинників трансформації світового ринку чорних металів в умовах циклічності економічного розвитку: пп. 2.1, 2.2, 2.3); аналіз та синтез (при оцінці впливу глобалізації ринку чорних металів на показники міжнародної економічної діяльності країн світу: п. 2.3); метод кількісного та якісного порівнянь (при оцінці позицій країн на світовому ринку чорних металів: пп. 2.2, 2.3); методи економіко-математичного моделювання та прогнозування (для визначення конкурентних позицій національних виробників на світовому ринку та прогнозування окремих параметрів кон'юнктури глобального ринку чорних металів: пп. 3.1, 3.2); статистичний та графічний методи (під час обробки й узагальнення статистичних даних та їх відображення у таблицях та рисунках: пп. 1.1, 2.1, 2.2, 2.3, 3.1, 3.2).

Статистичною та фактологічною основою дослідження є дані Світового Банку та МВФ, СОТ та ЮНКТАД, аналітичні матеріали міжнародних та національних галузевих установ - Всесвітньої асоціації сталі (Міжнародного інституту чавуну та сталі), Всеукраїнського промислового об'єднання «Металургпром», статистичні матеріали Державного комітету статистики, економічні звіти науково-дослідних центрів і рекомендації міжнародних експертів з питань торгівлі продукцією чорної металургії, економічні звіти провідних компаній гірничо-металургійного комплексу України.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у поглибленні теоретичних та науково-методичних основ щодо проявів глобалізації товарних ринків і визначенні організаційно економічних засад здійснення міжнародної економічної діяльності на глобальному ринку чорних металів. Конкретні наукові результати, які характеризують новизну дослідження, розкриваються в наступних положеннях:

уперше:

розроблено трансмісійний механізм впливу зовнішньої торгівлі на економічний розвиток країни, який дозволяє визначити характер впливу зовнішньої торгівлі товарами різного ступеня переробки на економічний розвиток та формування експортної спеціалізації, на основі чого систематизовано галузеві напрями участі країн в системі міжнародного інвестування, при цьому доведено, що міжнародна економічна діяльність, яка охоплює міжнародну торгівлю та інвестиції, впливає на характер економічного розвитку через зміни доданої вартості у складі ВНП, збільшення національного доходу, митних та податкових платежів експорто-орієнтованих та спільних з іноземним капіталом підприємств, іноземних інвестицій та інвестицій вітчизняних виробників;

удосконалено:

логічну схему процесу глобалізації товарних ринків через визначення об'єктів (ринки, ресурси), суб'єктів (бізнес, уряди, регіональні інтеграційні блоки, міжнародні організації) та регуляторних механізмів (національний, наднаціональний та глобальний) його протікання, в якій процес глобалізації поєднує інтеграцію до єдиного світогосподарського механізму суб'єктів національного бізнесу та національних економічних систем;

підходи щодо прогнозування середньосвітової ціни на сталеву продукцію, в рамках яких запропоновано схему процесу прогнозування середньосвітової ціни на сталеву продукцію та багатофакторну регресійну модель прогнозування середньосвітової ціни на сталеву продукцію. Застосування алгоритму дозволяє зробити висновки про очікувані зміни середньосвітової ціни, а також визначити вплив на неї факторів, включених до моделі, зокрема світового виробництва та споживання сталі, а також цін на залізну руду та коксівне вугілля;

отримали подальшого розвитку:

підходи до аналізу основних тенденцій та специфіки корпоративної структури світового ринку чорних металів, а саме запропоновано показник ступеня концентрації світового виробництва чорних металів (частка світового виробництва, що припадає на десять найбільших світових металургійних компаній), який виступає одним з показників кон'юнктури світового ринку чорних металів. Визначено, що ступінь концентрації виробництва кінцевих виробів і напівфабрикатів у чорній металургії в технологічному ланцюжку «залізорудна сировина - метали - споживачі металів» є найнижчим, що вказує на наявність тиску з боку постачальників та споживачів, призводить до загострення цінової конкуренції серед виробників металопродукції та утворює об'єктивну основу для подальшої консолідації в металургійній промисловості, які носять інтернаціональний характер;

напрями диверсифікації стратегічних цілей металургійних компаній світу та інструменти їх реалізації, на основі чого розроблено схему державно-приватного партнерства в сфері технологічної, продуктової та корпоративної диверсифікації металургійної галузі та на основі цього окреслено наступні напрями державного регулювання чорної металургії в Україні: фінансова підтримка виробників та споживачів металопродукції, координація металургійного виробництва з суміжними галузями економіки, розвиток НДДКР та координація інноваційної політики в комплексі з виробництва конструкційних матеріалів, підтримка попиту шляхом розвитку внутрішнього ринку, підтримка і захист українських компаній на зовнішніх ринках, встановлення та затвердження нових технічних регламентів (стандартів) на продукцію та послуги галузі, регулювання екологічного стану виробництва тощо.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що наукові висновки, що містяться в дисертаційній роботі, доведені до рівня конкретних пропозицій і рекомендацій щодо вдосконалення міжнародної економічної діяльності країн-учасниць світового ринку чорних металів в умовах його глобалізації.

Результати дослідження використано: Міністерством економіки України (№ 3003-25/1010 від 30.01.2010р.) - методи аналізу основних параметрів світового ринку чорних металів та алгоритм прогнозування середньосвітових цін на сталеву продукцію; Державним комітетом статистики України (№ 08/3-10/13 від 22.02.2010) - методи статистичного аналізу тенденцій розвитку світового ринку чорних металів та їх впливу на загальний стан міжнародної економічної діяльності країн, для яких металургійна галузь є структуроутворюючою; Регіональним філіалом Національного інституту стратегічних досліджень у місті Донецьку (№ 22/04 від 02.03.2010 р.) - напрями державно-приватного партнерства в сфері диверсифікації металургійної галузі України з метою підвищення її конкурентоспроможності на світовому ринку; Відділенням Донецької торгово-промислової палати у місті Маріуполь (№ 61/01.05-16-16 від 11.03.2010 р.) - систематизація умов і факторів іноземного інвестування металургійних компаній з точки зору ефективності концентрації капіталу; ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (№ 172/948 від 21.04.2010 р.) - алгоритм прогнозування середньосвітових цін на сталеву продукцію; ВАТ «Будівельних машин» (№ 10/720 від 16.12.2009 р.) - система критеріїв експортного пріоритету, яка базується на коефіцієнті монетизації економіки, позитивному сальдо зовнішньої торгівлі країни призначення та сталому зростанні споживання металопродукції.

Результати дослідження, що містяться у дисертації, також використано у навчальному процесі кафедри «Міжнародна економіка» Маріупольського державного університету при розробці навчально-методичних комплексів із дисциплін «Міжнародна економічна діяльність України» та «Світові ринки ресурсів» (№ 271/01-20/05 від 05.03.2010 р.).

Апробація результатів дисертації. Основні ідеї і положення дисертаційної роботи обговорювались на міжнародних науково-практичних конференціях і семінарах: «Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв'язків і залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект» (м. Донецьк - м. Святогірськ, 2003р., 2004р., 2010р.); «Проблеми і перспективи співробітництва між країнами Південно-Східної Європи в рамках Чорноморського економічного співробітництва і ГУАМ» (м. Севастополь - м. Донецьк, 2009 р.); «Актуальні проблеми науки і освіти: підсумкова науково-практична конференція викладачів Маріупольського державного гуманітарного університету» (м. Маріуполь, 2005р., 2006р., 2008 р., 2009р., 2010р.); «Маріуполь: історія і перспективи» (Маріуполь, 2002р.)

Публікації. За темою дослідження одноосібно опубліковано 18 робіт загальним обсягом 6,33 д.а., у тому числі у наукових фахових виданнях - 9 робіт загальним обсягом 4,53 д.а.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел з 198 найменувань, додатків. Загальний обсяг роботи становить 196 стор., робота містить 31 таблицю на 18 сторінках, 45 рисунків на 19 сторінках

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету і задачі дослідження, його об'єкт і предмет, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі «Теоретико-методологічні основи дослідження міжнародної економічної діяльності країн в умовах глобалізації» досліджено теоретичні основи та історичні аспекти розвитку глобалізації; охарактеризовано матеріально-сировинний сектор світового господарства в системі глобальних виробничих, торговельних та інвестиційних відносин; систематизовано складові міжнародної економічної діяльності країн світу в умовах глобалізації. Сучасний світовий ринок під впливом процесів глобалізації здобуває нові риси, характерні для сучасного етапу розвитку світової економіки, які виражаються в наступному: підвищується чутливість показників кон'юнктури світового ринку до змін під впливом все більшої кількості факторів, обумовлених розвитком НТП у глобальному масштабі; збільшується роль країн, що розвиваються на світових сировинних ринках, а також на ринках готової продукції; зростає роль транснаціональних корпорацій у регулюванні світових сировинних і товарних ринків; посилюється регулююча функція міжнародних організацій, зокрема СОТ.

Побудовано логічну схему процесу глобалізації товарних ринків через визначення об'єктів (ринки, ресурси), суб'єктів (бізнес, уряди, регіональні інтеграційні блоки, міжнародні організації) та регуляторних механізмів (національний, наднаціональний та глобальний) його протікання (рис. 1).

Рис. 1. Логічна схема процесу глобалізації товарних ринків

міжнародний економічний метал ринок

Процес глобалізації, таким чином, поєднує інтеграцію до єдиного світогосподарського механізму суб'єктів національного бізнесу, в тому числі і через утворення транснаціональних корпорацій, та національних економічних систем, в тому числі через формування регіональних інтеграційних об'єднань. Теоретично доведено, що в межах процесу глобалізації можуть спостерігатись трансформаційні процеси зворотного напряму, зокрема монополізації на глобальному ринку.

Визначено наступні особливості світового ринку матеріально-сировинних ресурсів: розвиток економіки окремих країн багато в чому залежить від того, наскільки повно задовольняються їх потреби у вихідній сировині для виробництва матеріалів. Між споживанням сировини та економічним зростанням існує діалектична взаємозалежність. Більш високі темпи зростання, як правило, обумовлюють збільшення видобутку і споживання сировини, натомість, збільшення пропозиції сировини за інших рівних умов прискорює економічне зростання.

Ефективність реалізації економічної політики країни, основу спеціалізації якої утворює переробний сектор виробництва, визначається через формування сталих процесів міжнародної економічної діяльності країни, основні складові якої - торгівля, інвестиції, трудова міграція та рух технологій, - набувають відповідних рис в залежності від характеру і масштабів залучення матеріально-сировинного сектору до внутрішніх процесів економічного відтворення та його інтеграції до світової економіки, зокрема визначено, що галузева структура зовнішньої торгівлі та іноземного інвестування безпосередньо відображають основні напрями утворення доданої вартості у відкритій економіці.

Автором розроблено трансмісійний механізм впливу зовнішньої торгівлі як головної складової міжнародної економічної діяльності на економічний розвиток країни, який дозволяє визначити характер впливу зовнішньої торгівлі, зокрема експорту, товарами різного ступеня переробки на економічний розвиток через формування експортної спеціалізації в умовах глобалізації (рис. 2). Узагальнення досвіду країн, багатих мінерально-сировинними ресурсами підтверджує визначені напрями впливу зовнішньої торгівлі на рівень економічного розвитку, зокрема визначено, що в умовах глобалізації світовий попит є потужним чинником розвитку «голландської хвороби», яка є найгіршим проявом небезпечного впливу зовнішньої торгівлі на економічний розвиток. Встановлено, що в напрямі нейтралізації дії цього чинника ключову роль відіграє характер державної економічної політики.

Систематизовано галузеві напрями участі країн в міжнародному інвестуванні в залежності від вектору дії трансмісійного механізму впливу зовнішньої торгівлі на економічний розвиток (табл. 1). При цьому трансфери технологій за напрямами та якістю впливу повністю повторюють міжнародний рух капіталу. Міграції робочої сили виключено з розгляду, оскільки вони, не перевищуючи рівня безробіття, не впливають істотно на галузеву структуру відкритої економіки.

Таблиця 1. Систематизація галузевих напрямів іноземного інвестування в національну економіку

Інвестиції в І та ІІ сектори складають ту частину іноземних інвестицій, що формуються в умовах дефіциту капіталу у власних країнах в межах фінансово успішних компаній традиційного сектору, що прагнуть закріпити свої позиції відповідно на ринках окремих країн та світовому ринку в цілому. Інвестиції в ІІІ та ІV сектори надходять саме з інвестиційно надлишкових країн, тому що саме компанії з цих країн крім капіталовкладень спроможні фінансувати наукові розробки та їх впровадження у виробництво.

Таким чином, міжнародна економічна діяльність впливає на характер економічного розвитку через зміни доданої вартості у складі ВНП, збільшення національного доходу, митних платежів, податкових платежів експорто-орієнтованих та спільних з іноземним капіталом підприємств, іноземних інвестицій та інвестицій вітчизняних виробників.

У другому розділі «Особливості умов міжнародної економічної діяльності країн на глобальному ринку чорних металів» виявлено структурні мегатенденції розвитку ресурсного і виробничого потенціалу світового ринку чорних металів; проаналізовано структурні та кон'юнктурні чинники трансформації світового ринку чорних металів в умовах циклічності економічного розвитку; досліджено міжнародну економічну діяльності країн на світовому ринку чорних металів.

Серед основних тенденцій розвитку чорної металургії світу можна виділити наступні: перенесення металургійного виробництва в країни, що розвиваються, через близькість до основних районів видобутку високоякісної руди, зростання місцевого споживання, лояльність екологічних стандартів щодо металургійного виробництва та дешеву робочу силу (табл. 2).

Таблиця 2. Частка регіонів світу у видобутку сировини та виробництві основних видів металургійної продукції у 1950-2008 рр., %

Аналіз динаміки корпоративної структури ринку чорних металів свідчить про існування тенденції концентрації. Але у порівнянні зі ступенем концентрації виробництва в інших ланках технологічного ланцюжку «сировина-метали-споживачі металів» цей показник для металургії є найнижчим (рис.3), що вказує на наявність, насамперед, цінового тиску з боку постачальників та споживачів та призводить до загострення конкуренції та утворює об'єктивну основу для процесів подальшої консолідації в металургійній промисловості, які носять інтернаціональний характер.

Рис. 3. Рівень концентрації світового виробництва в ланцюжку

«постачання-виробництво-споживання»

Встановлено, що найважливіші кон'юнктуро-утворюючі фактори в сучасний період загострення конкуренції на світовому ринку чорних металів формуються з одного боку, постачальниками сировини - середньосвітові ціни на сировину для чорної металургії, зокрема на коксівне вугілля й на залізну руду, визначають вартість світового виробництва чорних металів, з іншого боку - споживачами сталевої продукції, попит з боку яких визначає обсяги і структуру світового виробництва та залежить від циклічності світового економічного розвитку.

Дослідження наслідків впливу глобальних криз на металургійне виробництво в країнах, що є лідерами в світовому виробництві чорних металів, дозволило зробити наступні висновки: кожна криза супроводжувалась зниженням рівня інвестицій в інфраструктуру, скороченням частки виробництва галузі в ВВП, розробкою альтернативних матеріалів та діяла як сильний стимул для глобальної реструктуризації, послідовно зменшуючи частку споживання сталі в індустріально розвинених країнах на користь країн, що розвиваються.

У світовому промисловому виробництві посилились розходження в оцінці місця й ролі металургії залежно від стадії макроекономічного зростання. Відбиттям цих процесів є зміна показника інтенсивності споживання сталі в залежності від рівня економічного розвитку (ВВП на душу населення).

Аналіз залежності показника споживання сталі на душу населення від рівня ВВП на душу населення дозволив виділити три групи країн, що перебувають на різних стадіях господарського розвитку. По-перше, група зростаючих індустріальних економік з відносно низьким рівнем душового споживання стали (Росія, Китай, Індія, Бразилія, Казахстан, Мексику, Туреччина й Україна). По-друге, країни, що досягли досить високого рівня споживання металу (Республіка Корея, Японія, Тайвань), тому що більша частина сталі йде на виготовлення металомістких експортних товарів - автомобілів, судів, контейнерів тощо. По-третє, група країн з розвиненим ринковим господарством - США, Японія, країни ЄС, що вступили в стадію постіндустріального металозберігаючого розвитку. Загальний тренд показує, що споживання сталі послідовно зростає по мірі економічного розвитку (росту ВВП) до певного рівня насичення, після досягнення якого, на певній стадії переходу до постіндустріального зростання, спостерігається зниження.

Основними учасниками ринку, що формують основні кон'юнктурні параметри, є нетто-експортери і нетто-імпортери сировини, а також продукції чорної металургії (табл. 4).

Таблиця 4. Провідні нетто-експортери і нетто-імпортери сталі в 2008 році

Частка сталевої продукції складає близько 3 % в загальному обсязі світового експорту товарів та послуг. Серед країн нетто-експортерів Україна має найвищу частку чорних металів в експорті - 39%, що вказує на високий рівень залежності від кон'юнктури світового ринку чорних металів. Уразливість економіки України від кон'юнктурних коливань на світовому ринку чорних металів підтверджується синхронністю кривих приросту національного ВВП та світової ціни на сталь.

За допомогою використання методу кореляційно-регресійного аналізу встановлено, що між показниками приросту світової ціни на сталь та ВВП України існує тісний зв'язок, який вказує на залежність макроекономічних показників України від кон'юнктури світового ринку чорних металів.

У третьому розділі «Напрями інтеграції українського металургійного комплексу у глобальний ринок чорних металів» розроблено прогноз розвитку світового ринку чорних металів в контексті реалізації інтересів українських виробників; запропоновано підходи до визначення конкурентних переваг українських металургійних підприємств на світовому ринку; обґрунтовано напрями диверсифікації чорної металургії України в контексті реалізації стратегічних завдань державно-приватного партнерства.

Існування зв'язку між темпами зростання цін на чорні метали та темпами зростання ВВП в Україні обумовлює доцільність розробки підходів до прогнозування подальшого руху цін на чорні метали, які можна буде використовувати для прогнозних розрахунків значень показників ВВП, експорту, сальдо торгового балансу, сальдо платіжного балансу, доходів бюджету тощо. Всі ці показники відображають якість міжнародної економічної діяльності країни.

Розроблено алгоритм прогнозування середньосвітової ціни на сталеву продукцію (на прикладі гарячекатаного плаского прокату) який передбачає побудову багатофакторної регресійної моделі прогнозування середньосвітової ціни на сталеву продукцію (рис. 6).

При розробці економіко-математичної моделі в якості форми рівняння регресії нами була обрана лінійна функція, так як вона набула найбільшого поширення в дослідженнях попиту, споживання та інших кон'юнктуроутворюючих факторів. Розроблена модель описується наступним рівнянням:

у = 0,19 + 0,152x1 - 0,301 x2 + 0,512 x3 + 0,434 x4

де у - зміна середньосвітової ціни на сталеву продукцію (результативний показник);

x1 - зміна світового виробництва сталі;

x2 - зміна світового споживання сталі;

x3 - зміна середньої світової ціни на залізну руду;

x4 - зміна середньої світової ціни на коксівне вугілля.

Для визначення групи країн серед нетто-споживачів чорних металів, в яких спостерігаються тенденції економічного зростання, пропонується використовувати систему критеріїв експортного пріоритету, за якими визначаються географічні напрями нарощування експорту, основними з яких є наступні:

дефіцит металопродукції в умовах сталого зростання споживання (об'єктивне переважання попиту над пропозицією, що створить позитивні умови для імпорту);

позитивне сальдо зовнішньої торгівлі країни призначення (за таких умов уряд не проводитиме активну обмежувальну політику щодо імпорту);

низький коефіцієнт монетизації економіки (за умов обмеженої пропозиції національної валюти на внутрішньому ринку її вартість буде нижчою, а отже доходи іноземних імпортерів матимуть більшу вартість).

За даними критеріями було оцінено країни, що є нетто-імпортерами. Якнайкраще заданим критеріям відповідають країни Північної Африки та Близького Сходу.

Запропонований підхід до аналізу диверсифікації сировинних галузей з використанням методу міжгалузевого балансу ґрунтується на тому, що рівень диверсифікації розглядається на рівні окремих галузей економіки. В більшості країн на потреби національного машинобудування спрямовується понад 50% виробленої сталевої продукції. В Україні цей показник є найнижчим, що свідчить про необхідність диверсифікації виробництва в бік нарощування внутрішнього споживання чорних металів (табл. 5).

Таблиця 5. Співвідношення окремих сегментів внутрішнього та зовнішнього ринку продукції металургії в країнах-лідерах з виробництва сталі

Використання запропонованого підходу до моніторингу позицій українських металовиробників в порівнянні з основними конкурентами дозволить виявляти та залучати невикористані резерви диверсифікації металургійної галузі з метою підвищення міжнародної конкурентоспроможності продукції чорної металургії України, в тому числі через використання переваг державно-приватного партнерства в сфері диверсифікації металургійної галузі України

Окреслено наступні напрями державного регулювання чорної металургії: фінансова підтримка виробників та споживачів металопродукції, координація металургійного виробництва з суміжними галузями економіки, розвиток НДДКР та координація інноваційної політики в комплексі з виробництва конструкційних матеріалів, підтримка попиту шляхом розвитку внутрішнього ринку, підтримка і захист українських компаній на зовнішніх ринках, встановлення та затвердження нових технічних регламентів (стандартів) на продукцію та послуги галузі, регулювання екологічного стану виробництва тощо.

Висновки

У результаті проведеного дослідження вирішено важливу наукову задачу удосконалення теоретичних і організаційно-економічних основ розвитку міжнародної економічної діяльності країни на світовому ринку чорних металів в умовах його глобалізації та зроблено такі висновки.

1. В результаті аналізу теоретичних основ глобалізації визначено, що глобалізація є складним процесом утворення взаємозв'язків у світовій економіці та являє собою вищий, але не кінцевий ступінь інтернаціоналізації, коли міжнародна економічна інтеграція досягає масштабів побудови глобального ринку, в умовах якого спостерігається втрата національного економічного суверенітету.

2. Теоретично обґрунтовано, що надлишок природних ресурсів в умовах підпорядкування глобальному попиту може гальмувати економічний розвиток країни, оскільки доходи від сировини не стимулюють пошуку альтернативних резервів економічного зростання, і, навпаки, сировинний вектор міжнародної спеціалізації за умов реалізації контр-циклічної державної стратегії може сприяти диверсифікації національного виробництва в бік збільшення частки високотехнологічної продукції у виробництві і експорті.

3. На основі систематизації складових міжнародної економічної діяльності розроблено трансмісійний механізм впливу зовнішньої торгівлі на рівень економічного розвитку країни, який дозволяє визначити характер впливу зовнішньої торгівлі товарами різного ступеня переробки на економічний розвиток та формування експортної спеціалізації та систематизовано галузеві напрями участі країн в системі міжнародного інвестування в залежності від вектору дії трансмісійного механізму впливу зовнішньої торгівлі на економічний розвиток, при цьому доведено, що трансфери технологій за напрямами та якістю повністю повторюють міжнародний рух капіталу.

4. В результаті дослідження динаміки ресурсного і виробничого потенціалу світового ринку чорних металів визначено основні тенденції його розвитку: загострення конкуренції на світовому ринку готової сталевої продукції, що посилюється за рахунок розширення світової пропозиції; посилення процесів консолідації й транснаціоналізації у світовій чорній металургії; збільшення державного втручання в регулювання торгівлі металопродукцією.

5. Встановлено, що трансформація структури світового ринку відбувається під впливом таких чинників: по-перше, залучення до світового ринку сировинних ресурсів країн, що розвиваються; по-друге, корпоративні стратегії найбільших металургійних компаній; по-третє, зміни у споживанні металопродукції в різних країнах в залежності від зростання добробуту та загального технологічного рівня національного виробництва.

6. В результаті дослідження ключових параметрів міжнародної економічної діяльності країн на світовому ринку чорних металів визначено, що Україна є одним з лідерів у світовому експорті продукції чорної металургії за фізичними обсягами, однак поступається іншим країнам-експортерам за вартісними показниками експорту, що є наслідком неефективної структури з низькою часткою готової сталевої продукції в українському експорті.

7. На основі розрахунку кореляційного зв'язку між темпами приросту світової ціни на сталеву продукцію та ВВП України визначено, що економіка України є найбільш залежною від глобальних процесів трансформації світового ринку чорних металів, оскільки металургійна галузь є структуроутворюючою в Україні. Застосування запропонованого алгоритму прогнозування середньосвітової ціни на сталеву продукцію дозволяє прогнозувати динаміку ВВП та пов'язані з ним параметри макроекономічного розвитку України.

8. Серед країн нетто-імпортерів чорних металів визначено групу країн Близького та Середнього Сходу та Північної Африки, як найбільш перспективні ринки збуту для українського металопрокату за системою наступних критеріїв експортного пріоритету: дефіцит металопродукції в умовах сталого зростання споживання; позитивне сальдо зовнішньої торгівлі країни призначення; низький коефіцієнт монетизації економіки.

9. Рекомендовано визначати конкурентні переваги українських металургійних підприємств на світовому ринку чорних металів за допомогою використання методу міжгалузевого балансу, який дозволяє здійснити порівняльний аналіз вартісних складових конкурентоспроможності продукції чорної металургії національного та зарубіжних виробництв. Побудована на основі таблиць „витрати-випуск” модель з використанням інструментарію теорії чутливості дає можливість аналізувати вплив окремих складових витрат на собівартість металопродукції.

10. Запропоновано напрями диверсифікації стратегічних цілей металургійних компаній світу та інструменти їх реалізації в сфері технологічної, продуктової та корпоративної диверсифікації металургійної галузі в контексті державно-приватного партнерства.

Література

1. Кислова Л.А. Глобалізація як рушійна сила трансформації світових товарних ринків / Л.А. Кислова // Актуальні проблеми науки і освіти: ХІІ підсумкова науково-практична конференція викладачів Маріупольського державного гуманітарного університету. - Маріуполь: МДГУ, 2010. - С. 101-103 (0,2 д.а.).

2. Кислова Л.А. Трансмиссионный механизм влияния внешнеэкономических связей на экономическое развитие страны / Л.А. Кислова // Актуальні проблеми науки і освіти: ХІ підсумкова науково-практична конференція викладачів Маріупольського державного гуманітарного університету. - Маріуполь: МДГУ, 2009. - С. 95-97 (0,2 д.а.).

3. Кислова Л.А. Аналіз тенденцій розвитку ринку чорних металів України / Л.А. Кислова // Актуальні проблеми науки і освіти: Х підсумкова науково-практична конференція викладачів Маріупольського державного гуманітарного університету. - Маріуполь: МДГУ, 2008. - С. 76-78 (0,2 д.а.).

4. Кислова Л.А. Разработка государственной стратегии развития черной металлургии Украины / Л.А. Кислова // Актуальні проблеми науки і освіти: VІІІ підсумкова (2006 р.) науково-практична конференція викладачів Маріупольського державного гуманітарного університету. Маріуполь, 2 лютого 2006 р. - Маріуполь: МДГУ, 2006. - Ч. 1. - С. 54-56 (0,2 д.а.).

5. Кислова Л.А. Системная трансформация законодательства Украины в направлении защиты отечественных производителей металлопродукции / Л.А. Кислова // Особливості інтеграції України в світовий економічний та політико-правовий простір: І Всеукраїнська науково-практична конференція студентів, аспірантів та молодих вчених. Маріуполь, 9 грудня 2005 р. - Маріуполь: МДГУ, 2005. - С. 9-11 (0,2 д.а.).

6. Кислова Л.А. Розвиток теорій регулювання зовнішньоторговельної діяльності / Л.А. Кислова // Актуальні проблеми науки та освіти: VІІ підсумкова (2004 р.) науково-практична конференція викладачів Маріупольського державного гуманітарного університету. Маріуполь, 4 лютого 2005 р. - Маріуполь: МДГУ, 2005. - С. 179-180 (0,2 д.а.).

7. Кислова Л.А. Оценка состояния внешнеторговой деятельности предприятий черной металлургии Украины / Л.А. Кислова // VІ підсумкова (2003 р.) науково-практична конференція викладачів Маріупольського гуманітарного інституту. Маріуполь, 5 лютого 2004 р. - Маріуполь: МГІ, 2004. - С. 31-34 (0,2 д.а.).

8. Кислова Л.А. Проблемы и особенности развития металлургических предприятий г. Мариуполя / Л.А. Кислова // Мариуполь: история и перспективы: Сб. тр. науч. практ. конф. В 2т. - Мариуполь: ПГТУ, 2002. - Т. 2. - С. 139-140 (0,2 д.а.).

9. Кислова Л.А. Проблемы развития внешней торговли предприятий черной металлургии в Украине / Л.А. Кислова // Матеріали ІV підсумкової (2001) науково-практичної конференції викладачів МГІ: Зб. наук. праць/ За редакцією К.В. Балабанова. - Маріуполь: МГІ, 2002. - С. 22-23 (0,2 д.а.).

Размещено на Allbest.ru