Размещено на http://allbest.ru

34

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ І МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

УДК 339.727.22+330.341.1+332.143

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора економічних наук

Інформаційне середовище інноваційно-інвестиційної діяльності в умовах глобалізації

Спеціальність 08.00.02 -- світове господарство і міжнародні економічні відносини

Михайловська Оксана Володимирівна

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі міжнародних економічних відносин і бізнесу Інституту міжнародних відносин Національного авіаційного університету

Науковий консультант:доктор економічних наук, професор, член-кореспондент НАН України Новицький Валерій Євгенович, заступник директора з наукової роботи Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України

Офіційні опоненти:доктор економічних наук, професор, академік НАН України Чухно Анатолій Андрійович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри економічної теорії

доктор економічних наук, професор Мокій Анатолій Іванович, проректор з міжнародних зв'язків Львівської комерційної академії, професор кафедри міжнародних економічних відносин

доктор економічних наук, професор, Савельєв Євген Васильович, Тернопільський національний економічний університет, завідувач кафедри міжнародної економіки, фінансово-кредитних відносин і маркетингу

Захист відбудеться 14 травня 2010 року о 14:00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.176.01 в Інституті світової економіки і міжнародних відносин НАН України за адресою: 01030, Київ-30, вул. Леоновича, 5.

Із дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України за адресою: 01030, Київ-30, вул. Леоновича, 5.

Автореферат розіслано 13 квітня 2010 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради

д.т.н. О.А.Васильєв

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Однією із ключових теоретико-методологічних та прикладних проблем сучасної економічної науки в умовах глобалізації є проблема становлення та розвитку інформаційного середовища інноваційно-інвестиційної діяльності. Глобальні економічні процеси об'єктивно змінюють інформаційне середовище інноваційно-інвестиційної діяльності, відбуваються системні зрушення в структурі та співвідношенні геоекономічної ваги й ролі окремих країн і економік. Трансформаційні зміни мають загальносистемний характер і безпосередньо впливають на розвиток усього світового господарства.

Збільшення інформаційних потоків в інвестиційній та інноваційній сферах внаслідок діяльності світових інформаційних агентств надали нових якостей впливу інформації на регіональний, секторальний розподіл та динаміку міжнародних інвестицій. Інформаційний глобалізм зумовлює значні асиметрії в інформаційному просторі, які зачіпають національні інтереси кожної держави в інвестиційній та інноваційній сферах, а тому потребують ґрунтовного наукового дослідження. Інтенсифікація міжнародного обміну, збільшення відкритості економічних систем світу, їх взаємозалежності та взаємопов'язаності в інформаційному середовищі інноваційно-інвестиційної діяльності надають додаткові можливості для більш ефективного інтегрування країн у світовий інноваційно-інвестиційний процес, але водночас створюють і додаткові бар'єри. Скористатися можливостями глобальної економічної системи в інформаційній сфері для залучення іноземного капіталу неможливо без чіткої концепції побудови національного інформаційного середовища інноваційно-інвестиційної діяльності та його інтеграції у відповідні глобальні сегменти.

Загальні аспекти глобалізації та інформаційного суспільства досліджено в працях українських і зарубіжних вчених: А. Аппадураї, Д. Белла, О. Білоруса, О. Зернецької, М. Ільїна, В. Іноземцева, М. Кастельса, Ю. Пахомова, І. Пенькової, Р. Робертсона, Ф. Тоффлера, Ф.Уебстера, Є.Савельєва, А. Чухно, О. Шевчука та ін. Сутність та природу інформації аналізували Н. Вінер, А. Урсул, Г. Хакен, К. Шеннон, Ю. Шрейдер та ін. Дослідженню впливу інформації на ринки та окремі сектори економіки присвячені роботи нобелівських лауреатів Дж. Акерлофа, М. Спенса, Дж. Стігліца, а також вчених А. Славнової, В. Занга та ін. Окремі аспекти впливу інформації на інвестиційні процеси розглянуто на основі фрактального аналізу в роботах М. Дубовікова, Е. Петерса, Р. Мандельброта, С. Теплова та ін. Фундаментальні теоретичні основи інвестиційної та інноваційної діяльності закладені та отримали подальший розвиток у роботах Д. Бейлі, Х. Марковіца, М. Міллера, Ф. Модільяні, Д. Норткотта, А.Поручника, Я. Рекітара, В. Савчука, У. Шарпа, Й. Шумпетера. Проблеми залучення іноземних інвестицій в економіку України відображені у працях вітчизняних учених-економістів Н. Голіян, Б. Губського, І.Одотюк, А.Пересади та ін. Проблематика інтеграції України в глобальне інноваційне середовище досліджується такими вченими, як З. Адаманова, О. Амоша, А. Анісімова, А. Гальчинський, В. Дергачова, В. Новицький, А.Мокій та ін.

Незважаючи на велику кількість робіт як зарубіжних, так і вітчизняних вчених, комплекс науково-практичних проблем, пов'язаних з формуванням та розвитком глобального інформаційного середовища інноваційно-інвестиційної діяльності, залишається недостатньо дослідженим. Зокрема, відсутні дослідження природи інформаційних асиметрій та їх впливу на світові інвестиційні та інноваційні процеси; недостатньо дослідженими є процеси самоорганізації в інвестиційній та інноваційній сферах і вплив на них інформації. Все це зумовлює необхідність комплексного наукового аналізу процесів, які відбуваються в інформаційному просторі в сегменті регіонального розподілу міжнародних інвестиційних потоків на рівні інвестицій в об'єкти без зміни технологій та у сектор науково-технічного розвитку. Актуальність розв'язання теоретико-методологічних та прикладних аспектів даної проблеми зумовили вибір теми, об'єкт, предмет, основні завдання та логіку дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до напрямків науково-дослідної роботи кафедри міжнародного бізнесу Інституту міжнародних відносин Національного авіаційного університету, а саме «Моделювання державної підтримки національного аграрного товаровиробника в умовах вступу України до СОТ та ЄС» (державний реєстр 0108U009652), в рамках якої проаналізовано стратегічні аспекти управління національним інформаційним середовищем інноваційно-інвестиційної діяльності в контексті інтеграції України в світовий інноваційно-інвестиційний процес. Дисертаційна робота виконана також в рамках двох планових міжкафедральних науково-дослідних тем факультету менеджменту та міжнародної економіки Чернівецького торговельно-економічного інституту Київського національного торговельно-економічного університету, а саме: «Фактори сталого розвитку національної економічної системи в умовах євроінтеграції та глобалізації» - розділ «Інформаційне забезпечення управління інноваційно-інвестиційною діяльністю регіону в умовах глобалізації» (державний реєстр 0107U001382), де запропоновано інформаційну модель інноваційно-інвестиційної діяльності регіону в умовах глобалізації; «Теорія і методи розвитку просторової економіки регіону» - розділ «Освіта та наука як чинник структурних зрушень у суспільстві» (державний реєстр 0107U000978), де досліджено потенціал розвитку освіти та науки як стратегічного ресурсу інформаційного середовища сучасної цивілізації.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є комплексне наукове обґрунтування теоретичних і практичних засад становлення та впливу інформаційного середовища на світові інноваційно-інвестиційні процеси з врахуванням процесів глобалізації, виявлення закономірностей самоорганізації світового інноваційно-інвестиційного процесу, а також розробка на цій основі науково обґрунтованих прогностичних сценаріїв і варіативних моделей розвитку.

Для досягнення зазначеної мети було поставлено та розв'язано такі завдання методичного, методологічного та практичного характеру:

розкрити системну сутність інформаційного середовища як глобальної субстанції інноваційно-інвестиційної діяльності;

проаналізувати специфіку та головні механізми впливу інформаційного середовища на інноваційно-інвестиційний процес в умовах глобалізації;

обгрунтувати роль інформації в зв'язках між складовими інноваційно-інвестиційного процесу;

визначити сутність, типологію інформаційних асиметрій в процесі інноваційно-інвестиційної діяльності, які виникають в глобальному інформаційному середовищі;

дослідити вплив інформаційних асиметрій на регіональний розподіл та динаміку глобального інноваційно-інвестиційного процесу;

виявити особливості самоорганізації інноваційно-інвестиційного процесу та роль інформації в даних процесах;

розкрити сутність явища інформаційної атракції інвестицій та виділити його особливості, побудувати модель інформаційної атракції інвестицій;

здійснити прогнозування сценаріїв розвитку світового інвестиційно-інноваційного процесу на основі атрактивно-інформаційної моделі;

розробити систему стратегічних цілей в процесі управління національним інформаційним простором у контексті його інтеграції в глобальне інформаційне середовище інноваційно-інвестиційної діяльності;

обґрунтувати систему заходів для досягнення стратегічних цілей інтеграції України в глобальне інформаційне середовище інноваційно-інвестиційної діяльності та усунення бар'єрів.

Об'єктом дослідження є процеси інформаційної взаємодії між суб'єктами інноваційно-інвестиційної діяльності в умовах глобалізації.

Предмет дослідження - механізми та чинники формування глобального інформаційного середовища інноваційно-інвестиційної діяльності.

Методи дослідження базуються на загальнонаукових засадах і фундаментальних положеннях економічної теорії, статистичної науки та синергетики. Фундаментальну основу дослідження становлять категоріальний апарат, історико-логічний та системний підходи до аналізу економічних процесів та явищ в умовах глобалізації. Для реалізації поставлених завдань у роботі застосовано такі методи: індукції та дедукції, аналізу та синтезу, єдності історичного і логічного порівняння (для обґрунтування системності інноваційно-інвестиційного процесу, виділення ролі інформації в самоорганізації даного процесу); системного узагальнення (для виділення типів і моделей самоорганізації інноваційних процесів; дослідженні інформаційних асиметрій; обґрунтуванні явища інформаційної атракції); статистичні методи (для емпіричного дослідження наявності асиметрій в глобальному інформаційному середовищі інноваційно-інвестиційної діяльності, динаміки і розподілу ПІІ, впливу інформаційних асиметрій на інноваційно-інвестиційні процеси); кореляційний та регресійний аналіз (для дослідження впливу інформаційних асиметрій на інноваційно-інвестиційні процеси; для побудови прогнозної моделі регіонального розподілу ПІІ), фрактальний аналіз (для виявлення специфіки самоорганізації глобального інноваційно-інвестиційного процесу на рівні інвестицій без зміни технологій).

Інформаційною базою дослідження є Закони України, Укази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів України, матеріали Державного комітету статистики України, Міністерства науки та освіти України, Національного банку України, Всесвітнього економічного форуму (ВЕФ), Міжнародного союзу телекомунікацій, Світового банку, Організації економічного співробітництва і розвитку, праці вітчизняних та зарубіжних вчених, інформаційні матеріали національних, міжнародних рейтингових та інформаційних агентств, а також Інтернету.

Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає у комплексній розробці засад становлення та розвитку інформаційного середовища інноваційно-інвестиційної діяльності в умовах глобалізації, зокрема відображається наступними конкретними результатами:

вперше:

· обгрунтовано концепцію збільшення ентропії в інвестиційних процесах під впливом інформації на основі парадигми постмодерністського раціоналізму як альтернативу класичним підходам (технологічному, економічному, за розподілом зайнятості, просторовому та культурному), основою яких є детермінізм; внаслідок того, що світовий інноваційно-інвестиційний процес перебуває у стані, близькому до точки біфуркації, виникає об'єктивна потреба у виявленні механізму впливу інформаційних потоків на самоорганізацію інвестиційних та інноваційних процесів, зокрема розкрито дію основних механізмів, що забезпечують організуючу роль інформації на всіх рівнях світового інноваційно-інвестиційного процесу (інвестиційно-позитивного й інвестиційно-негативного зв'язку між рівнями та суб'єктами інноваційно-інвестиційної діяльності);

· введено в науковий обіг та розкрито сутність категорій: «інформаційно-інвестиційна функція» як співвідношення інвестиційно-позитивної та інвестиційно-негативної інформації у відкритій економіці, на основі якої розроблено інструментарій дослідження інформаційних асиметрій для учасників міжнародного інвестиційного процесу, динаміки і розподілу світового інноваційно-інвестиційного процесу; «коефіцієнти інформаційних асиметрій» як відношення інформаційно-інвестиційної функції до окремих етапів руху інформації від об'єкта інвестицій до інвестора в глобальному середовищі; «коефіцієнт інформаційного відображення» як міру трансформації структури інформаційного масиву за семантичним значенням при відображенні її на ресурсах спеціалізованих світових інформаційних агентств відносно початкового масиву; за допомогою вищезазначених коефіцієнтів формалізовано вплив інформаційних асиметрій на масиви інформації про конкретну країну у глобальному інформаційному середовищі інноваційно-інвестиційної діяльності, що дало можливість розробити методику визначення їх значення за емпіричними даними та впливу інформаційного середовища на світовий інноваційно-інвестиційний процес;

· доведено об'єктивний характер інформаційних асиметрій, які виникають в глобальному інформаційному середовищі інноваційно-інвестиційної діяльності, що дозволило здійснити їх типізацію, зокрема: асиметрії першого типу, яка виникає внаслідок трансформації інсайдерами структури інформації за семантичним значенням у процесі підготовки її до розміщення в глобальному інформаційному середовищі (проявляється в зменшенні питомої ваги інвестиційно-негативної інформації); асиметрії другого типу, суть якої полягає в нерівності можливостей інсайдерів з різних регіонів світу щодо розміщення інформації в глобальному інформаційному середовищі (проявляється у наявності значних розривів за обсягом інформації в розрізі окремих країн світу та регіонів); асиметрії третього типу, суть якої - в різних підходах до формування масивів інформації щодо окремих країн світу та об'єктів провідними світовими інформаційними агентствами (проявляється в трансформації інформаційних масивів щодо окремих країн у сторону збільшення питомої ваги інвестиційно-негативної інформації); асиметрії четвертого типу, природа якої зумовлена значним обсягом інформації в умовах інтернаціоналізації світового господарства та глобалізації (проявляється в тому, що інвестором обробляється та частка інформаційного масиву, яка формується з ресурсів, що найбільш інтегровані в світовий інформаційний простір);

· встановлено позитивну кореляцію між темпами приросту ПІІ та індексом розвитку ІКТ, між темпами приросту ПІІ та питомою вагою країни в глобальному інформаційному середовищі інноваційно-інвестиційної діяльності, встановлено та обгрунтовано часовий лаг залежності між інтенсивністю потоків інформації та динамікою ПІІ, який пояснюється врахуванням інвесторами при прийнятті інвестиційного рішення інформації минулих періодів, на основі чого побудовано прогнозну модель динаміки ПІІ за окремими країнами в короткостроковому періоді;

· виявлено стохастичний зв'язок між розвитком інформаційної інфраструктури, її якістю, ступенем використання і питомою вагою країни в інформаційному полі світових спеціалізованих ринкових комунікаторів, що дозволило обґрунтувати основні напрямки її розбудови в контексті інтеграції України в світовий інноваційно-інвестиційний процес: збільшення кількості ресурсів, які б відображали орієнтовану на майбутнє інформацію щодо макросередовища інвестиційної та інноваційної діяльності в Україні, об'єктів інвестицій; інтеграцію вищезгаданих інформаційних ресурсів у глобальні пошукові інформаційні системи; збільшення суб'єктів, які генерують відповідну аналітичну та прогнозну інформацію та розміщують її на національних інформаційних ресурсах з подальшою інтеграцією в глобальне інформаційне середовище інноваційно-інвестиційної діяльності;

· розкрито відмінності самоорганізації інноваційно-інвестиційних процесів на рівні інвестицій без зміни технологій та на рівні інновацій; інвестиційний процес має фрактальну природу: фрактальний аналіз основних географічних сегментів світового ринку інвестицій показав, що спостерігається наявність механізмів зворотного зв'язку, які забезпечують ефект «пам'яті» процесу (в усіх випадках, які розглядалися, показник Херста суттєво відрізняється від 0,5, а фрактальна розмірність - від 1,5); інноваційний процес самоорганізовується за лінійною (відповідає потокам інформації в одному напрямі від наукового знання до технологічного та підприємницького) або циклічною (наявністю зворотних інформаційних потоків між типами знання і рівнями інновацій) схемою, здійснено типізацію моделей самоорганізації інноваційного процесу.

удосконалено:

трактування категорій: «глобальне інформаційне середовище інноваційно-інвестиційної діяльності» як сукупність елементів специфічного інформаційного простору, інформаційних ресурсів, інфраструктури, яка забезпечує доступ до них, а також інформаційних потоків, які циркулюють в означеному просторі; «світовий інноваційно-інвестиційний процес», змістом якого є підтримання динамічної рівноваги із зовнішнім середовищем, а структурним наповненням - інвестиції без зміни технологій та інноваційно-орієнтовані інвестиції; показано, що інноваційно-орієнтовані інвестиції складаються з трьох рівнів: радикальних, адаптивних та покрокових інновацій; «інформаційний глобалізм» відносно інноваційно-інвестиційної діяльності як процес формування глобального інформаційного середовища, насамперед за рахунок світових інформаційних агентств;

алгоритми поведінки інвесторів під впливом інформації завдяки обґрунтуванню комплексного характеру враховуваної ними інформації (в розрізі об'єкта відображення інвестицій, макросередовища та дій інших інвесторів) та часового періоду (інформація про минулий, поточний та майбутній стани);

методику фрактального аналізу фондових ринків, яку адаптовано до більш інтенсивної динаміки інвестиційних процесів відповідно до перебування їх у стані близькому до точки біфуркації: запропоновано виділяти часові періоди для аналізу на основі поведінки фондових індексів та визначати часові горизонти кластерів інвесторів за локальними мінімумами залежності нормованого накопиченого відхилення від логарифму часу.

дістало подальший розвиток:

· методологічні підходи до сутності категорії інформації, зокрема показано, що в світових інноваційно-інвестиційних процесах найбільш адекватним є синтетичний підхід, коли інформація як організуючий чинник відображає об'єкти інвестицій, макросередовище та дії інших інвесторів в інформаційних ресурсах, а через них - у свідомості суб'єктів інноваційно-інвестиційної діяльності з певним семантичним змістом інформаційного масиву, на відміну від існуючих підходів, де відображення, організовуюча роль та семантичне наповнення інформації розглядається відокремлено;

· концепція цифрового розриву, в якій виділено три компоненти, що по-різному впливають на включення країни в глобальне інформаційне середовище інноваційно-інвестиційної діяльності та на розподіл й інтенсивність світових інвестиційних та інноваційних процесів: перша компонента пов'язана з нерозвинутістю інфраструктури, що забезпечує приймання інформації; друга зумовлена недостатнім розвитком інститутів та інфраструктури для генерування інформації; третя спричинена нерівномірністю розвитку інформаційної інфраструктури, призначеної для передачі інформації в глобальне середовище;

· методологія застосування поняття «інформаційний потенціал» для дослідження соціально-економічних процесів, яку деталізовано для світових інноваційно-інвестиційних процесів; виділено дві складові: питома вага інформації та значення інформаційно-інвестиційної функції; зокрема, розроблено методику використання графічного та економіко-математичного аналізу при позиціюванні країн світу в глобальному інформаційному середовищі;

· положення системного підходу до соціально-економічних процесів, який доповнено роллю інформації в забезпеченні системності інноваційно-інвестиційного процесу, зокрема, в забезпеченні зв'язків між складовими, системою і навколишнім середовищем, синхронності поведінки складових та емерджентності інноваційно-інвестиційного процесу;

· обґрунтування стратегічних пріоритетів України в інформаційній сфері, з врахуванням цілей ефективної інтеграції національних сегментів у глобальне інформаційне середовище інноваційно-інвестиційної діяльності, їх сучасного розвитку та дії інформаційних асиметрій; виділено необхідність розбудови трьох сегментів, які відображають інформацію про підприємства-об'єкти інвестицій, макросередовище, інноваційну сферу.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть слугувати науковою основою для розробки загальнодержавної стратегії щодо механізмів формування та впливу інформаційного середовища на інноваційно-інвестиційні процеси в умовах глобалізації для прискорення інноваційно-інвестиційного розвитку України.

Одержані результати впроваджено на загальнодержавному рівні, зокрема при внесенні змін до Законів України: «Про телекомунікації» щодо визначення ринку телекомунікаційних послуг доступу, збільшення переліку послуг (довідка Комітету з питань транспорту та зв'язку Верховної Ради України від 12.10.09 № 08-78/65-70); «Про електроенергетику» щодо врегулювання питань експорту електроенергії (довідка Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Верховної Ради України від 10.12.09 № 04-25/24-490).

Пропозиції автора використано для розв'язання проблем становлення та розвитку інформаційного середовища інноваційно-інвестиційної діяльності в умовах глобалізації (довідка з Ради конкурентоспроможності України № 12-010 від 30.09.2009), при підготовці проекту Державної програми економічного і соціального розвитку України на 2010 рік (довідка з Міністерства економіки України № 4803-24/238 від 18.12.2009 р.). На регіональному рівні: пропозиції автора використано в роботі головного управління економіки Чернівецької обласної державної адміністрації при розробці «Середньострокової програми соціально-економічного розвитку на період 2011 року» та «Регіональної програми сприяння залученню інвестицій в економіку області на 2004-2010 роки» (довідки №01/1706; №01/1705 від 30.11.09); головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації (довідка №01 - 03/ 35595 від 21.12.09); відділу інвестування Чернівецької міської ради при формуванні «Програми розвитку інвестиційної діяльності в м. Чернівці на 2008-2011р.р.» (довідка №8-11/247 від 30.11.09); Чернівецької торгово-промислової палати (довідка №905/01.08 від 10.11.09), зокрема, враховані пропозиції автора щодо створення інфраструктури інформаційного середовища інноваційно-інвестиційної діяльності, принципів його інформаційного наповнення та структури подачі інформації. На рівні підприємств: результати дослідження впроваджено у практичну діяльність АТВТ «Трембіта» (довідка №108/14-9 від 17.11.09) - запропонована модель щодо розробки інформаційної політики підприємства, інформаційного відображення підприємства в інформаційному просторі.

Результати проведеного дослідження впроваджено в навчально-методичну діяльність кафедри міжнародної економіки Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТЕУ при викладанні курсів «Міжнародна економіка», «Світова економіка» та «Інвестування» (довідка №135/ 01-30 від 15.12.09 р.).

Особистий внесок здобувача. Всі наукові результати, які використані у дисертаційній роботі та виносяться на захист, здобуто автором самостійно.

Апробація результатів дослідження. Основні теоретико-методологічні положення і висновки дисертації оприлюднено на 23 міжнародних та українських науково-практичних конференціях, а також у публічних виступах автора, зокрема на міжвідомчій науковій конференції «Сучасні тенденції міжнароднних економічних відносин» (м. Київ, травень, 2006); міжнародних науково-практичних конференціях «Сучасні проблеми управління» (м. Київ, листопад, 2005), «Розвиток наукових досліджень - 2005» (м. Полтава, листопад, 2005), «Стратегічний розвиток регіону - економічне зростання та інтеграція» (м. Чернівці, травень, 2006), «Інформація, аналіз, прогноз - стратегічні важелі ефективного державного управління» (м. Київ, червень, 2006), «Інтелектуальні системи прийняття рішень та інформаційні технології» (м. Чернівці, травень, 2006), «Моделі та стратегії євроінтеграції України: економічний і правовий аспекти» (м. Київ, травень, 2006), «Структурно-інституційні зміни та інвестиційно-інноваційний розвиток регіону» (м. Чернівці, травень, 2007), «Закон - 2007, менеджмент і маркетинг в машинобудуванні» (Poland, вересень, 2007), «Розвиток наукових досліджень - 2007» (м. Полтава, листопад, 2007), «Ринок технологій: проблеми та шляхи вирішення» (м. Київ, грудень, 2007), «Створення інтелектуальної системи обліку для економіки України» (м. Тернопіль, 2007), «Євроатлантична інтеграція України: можливості та перспективи» (м. Вінниця, березень, 2008), «Транскордонне співробітництво як фактор активізації євроінтеграційних процесів» (м. Чернівці, травень, 2008), «Стратегії розвитку України у глобальному середовищі» (м. Сімферополь, листопад, 2008), «Конкурентноздатність та інновації: проблеми науки та практики» (м. Харків, 2008), «Проблеми і перспективи розвитку національної економіки в умовах євроінтеграції та світової фінансово-економічної кризи» (м. Чернівці, жовтень, 2009), міжнародних наукових конференціях зокрема, «Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання» (м. Донецьк, 2005), «Інноваційний розвиток та інтеграційні процеси: питання системного взаємного зв'язку» (м. Київ, 2008); всеукраїнських науково-практичних конференціях зокрема, «Розвиток наукової думки - 2008» (м. Миколаїв, 2008); всеукраїнських науково-практичних Інтернет - конференціях «Соціум. Наука. Культура.» (м. Київ, січень, 2007), «Сучасний соціокультурний простір 2009» (м. Київ, вересень, 2009).

Публікації. Основні наукові положення та результати дисертаційного дослідження викладено у 70 наукових працях, у т.ч. у двох одноосібних монографіях та трьох у співавторстві, двох навчальних посібниках (один у співавторстві), 36 статтях у наукових фахових виданнях, 23 працях у збірниках міжнародних, всеукраїнських, міжвідомчих, міжвузівських науково-практичних і науково-теоретичних конференцій. Загальний обсяг опублікованих праць становить 147,95 др.арк., особисто авторові належить 84 др.арк.

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, п'яти розділів, висновків, списку використаних джерел та 14 додатків. Загальний обсяг дисертації становить 404 сторінки, у тому числі 70 таблиць, з яких 4 таблиці займають повну сторінку, та 78 рисунків, список використаних джерел нараховує 457 найменувань на 41 сторінці.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано вибір теми дослідження та її актуальність, сформульовано мету, завдання та визначено об'єкт, предмет і методи дослідження, подано характеристику наукової новизни, практичного значення одержаних результатів та інформацію щодо апробації результатів дисертаційної роботи.

У розділі І «Інформаційне середовище як глобальна субстанція інноваційно-інвестиційної діяльності» досліджено теоретичні аспекти, тенденції та закономірності розвитку інноваційно-інвестиційної діяльності в інформаційному середовищі, які зумовлені глобалізаційними процесами світового господарства; визначено функціональні взаємини між інформаційним суспільством та інноваційно-інвестиційним процесом.

Зміни в інформаційному забезпеченні інноваційно-інвестиційної діяльності зумовлюють необхідність її розгляду з позиції системного підходу. Виділення мотивів суб'єкта (інвестора) в процесі здійснення інвестицій та інновацій дозволило обґрунтувати єдність інноваційних та інвестиційних процесів. На підставі проведеного аналізу розвитку світового інноваційно-інвестиційного процесу виділено два зрізи:

1. Зріз інвестицій без зміни технологій, який відповідає інвестиціям в існуючі об'єкти. Властивості даних об'єктів задовольняють потреби інвесторів на етапі інвестування.

2. Інноваційний зріз об'єднує рівні радикальних, покрокових та адаптивних інновацій. Об'єкти інвестицій на даних рівнях не існують, їх необхідно створити або модифікувати існуючі.

Дослідження ролі інформації в світовому інноваційно-інвестиційному процесі, в контексті системного підходу, дозволило виділити низку важливих її функцій: забезпечення зв'язків між підсистемами інноваційно-інвестиційного процесу; узгодження поведінки активних елементів інноваційно-інвестиційної діяльності - інвесторів; зв'язок інноваційно-інвестиційної діяльності з навколишнім середовищем; забезпечення емерджентності. Результати досліджень і використання системного підходу дозволили трактувати глобальне інформаційне середовище інноваційно-інвестиційної діяльності як сукупність специфічного інформаційного простору, сформованого з інформаційних ресурсів, де відображається інформація про об'єкти, задіяні в інноваційно-інвестиційному процесі, інфраструктури, яка забезпечує доступ до них, та інформаційних потоків, що циркулюють у світовій господарській системі.

На основі класифікації основних підходів дослідження інформаційного суспільства (технологічного, економічного, за розподілом зайнятості, просторового та культурного) з'ясовано, що жоден з підходів не дозволяє однозначно констатувати його існування. Доведено, що його головною ознакою слід вважати зміну ролі інформації на рівні системних утворень (в тому числі й інноваційно-інвестиційного процесу). Для дослідження ролі інформації в сучасних суспільних процесах застосовано синергетичний підхід. Під дією таких двох чинників, як збільшення потоків інформації та асинхронності джерел інформації, відбувається зміна вектора впливу інформації на організованість системи. У такій ситуації суб'єкти світового господарства і міжнародних економічних відносин, які приймають рішення, постійно перебувають у стані, близькому до стану максимальної ентропії. У зв'язку з вищевикладеним запропоновано новий концептуальний підхід щодо механізму зростання дезорганізуючого впливу інформації на світові інноваційно-інвестиційні процеси. Інформацію в сучасних умовах необхідно розглядати не як міру впорядкованості соціально-економічних систем і процесів, а в більшості випадків як чинник збільшення ентропії системи.

Інформаційний глобалізм трактують як процес формування єдиного в масштабах цивілізації інформаційного середовища. З розвитком ІКТ сформувалося ядро глобального інформаційного середовища інноваційно-інвестиційної діяльності: на рівні зрізу інвестицій без зміни технологій - з ресурсів інформаційних агентств Dow Jones, Reuters, Bloomberg, Tenfore та ін.; на рівні інноваційного зрізу за рахунок інтегрованих систем спеціалізованих баз даних та проектів науково-технічних робіт.

Аналіз тенденцій у сучасному глобальному інформаційному середовищі інноваційно-інвестиційної діяльності дає підстави для виділення чотирьох типів інформаційних асиметрій. Асиметрія першого типу пов'язана зі зменшенням масиву інформації, який підготовлено інсайдерами до розміщення на інформаційних ресурсах у порівнянні з тим масивом, яким вони володіють. Асиметрія другого типу виникає внаслідок нерівних можливостей інсайдерів різних об'єктів та країн світу щодо розміщення інформації в глобальному інформаційному середовищі. Асиметрія третього типу зумовлена специфічними підходами світових спеціалізованих комунікаторів до відображення інформації про різні країни (об'єкти). Асиметрія четвертого типу спричинена значною кількістю інформації в інформаційному просторі, внаслідок чого інвестор обробляє обмежену її кількість.

У розділі 2 «Особливості інформаційної взаємодії між суб'єктами на різних рівнях світового інноваційно-інвестиційного процесу» ґрунтовно досліджено специфіку та наслідки взаємодії між суб'єктами світового інноваційно-інвестиційного процесу; проаналізовано зв'язок розвитку глобального інформаційного середовища з прискоренням (стримуванням) інноваційно-інвестиційних потоків; розвинуто методологію аналізу та оцінки впливу інформаційних асиметрій на світовий інноваційно-інвестиційний процес.

В процесі інформаційної взаємодії доцільно виділяти чотири типи суб'єктів інноваційно-інвестиційної діяльності: інсайдери; ринкові комунікатори; спеціалізовані ринкові комунікатори - суб'єкти, головною сферою діяльності яких є інформаційне обслуговування інвесторів; суб'єкти, які приймають інвестиційні рішення - інвестори. Наслідком взаємодії між вищезазначеними суб'єктами є інформаційні асиметрії. Для дослідження впливу інформації на інноваційно-інвестиційний процес введено інформаційно-інвестиційну функцію IIF як відношення інвестиційно-позитивної інформації P до інвестиційно-негативної N:

,(1)

У глобальному середовищі інноваційно-інвестиційної діяльності існують асиметрії, які проявляються в неоднаковому ступені трансформації функції IIF для регіонів світу на різних етапах руху інформації від об'єкта інвестицій до інвестора й у процесах взаємодії між різними суб'єктами в глобальному інформаційному середовищі інноваційно-інвестиційної діяльності.

На розвинуті країни за 2005-2009 р.р. в глобальному інформаційному просторі припадає більша частина інформації - 58%-67%. Значні «інформаційні провали» спостерігаються щодо країн, які розвиваються 21%-25%. Водночас країни, які відносяться до транзитивних економік, займають 12%-17 % інформаційного середовища. У розрізі країн світу інформаційна асиметрія другого типу не тільки продовжує існувати, а й посилюється.

Внаслідок асиметрії третього типу формування інформаційних масивів спеціалізованих комунікаторів для окремих країн світу відбувається за двома різними моделями. Для одних регіонів і країн світу такий масив формується без суттєвої трансформації IIF з певним зменшенням як інвестиційно-негативної, так і інвестиційно-позитивної інформації, проте для цілих регіонів і більшості країн світу інформаційний масив на ресурсах спеціалізованих комунікаторів формується із суттєвим зниженням IIF порівняно з глобальним інформаційним середовищем у цілому. Вплив асиметрій на розподіл світового потоку на рівні зрізу інвестицій без зміни технологій проявляється в стримуванні інвестиційних потоків в одні регіони та пришвидшенні - в інші.

Ступінь розвитку глобального інформаційного середовища доцільно ідентифікувати за допомогою е-індексів. Ця методика підтвердила наявність значних розривів між ступенями розвитку інформаційного середовища окремих країн світу. З'ясування зв'язку між темпами ПІІ та індексом розвитку ІКТ методами кореляційного аналізу показало, що такий зв'язок існує, але значення коефіцієнта кореляції між індексом розвитку ІКТ та темпами приросту ПІІ відносно невисоке: R²=0,35 (R=0,59). Це означає, що крім розвитку інформаційного середовища, для прискорення ПІІ важливими є й інші фактори, зокрема інформаційні асиметрії.

Світові інноваційні процеси відіграють принципове значення при дослідженні стану і динаміки інноваційного розвитку регіонів та країн світу за допомогою індексу інноваційної продуктивності IPI (Innovation performance index) та індексу інноваційних можливостей IEI (Іnnovation enablers index). Проведений кластерний аналіз дозволив виділити п'ять кластерів країн за інтенсивністю інноваційних процесів та інноваційних можливостей країн світу: лідери інноваційного розвитку; лідери інноваційного розвитку другого ешелону; перехідна група з тяжінням до центральної зони; перехідна група з тяжінням до периферії; периферія світового інноваційного середовища. З'ясовано, що завдяки інтенсивності інформаційного обміну ефективність інноваційних процесів є вищою.

Аналіз структури джерел фінансування інновацій дозволив зробити висновок, що головними інвесторами на інноваційному зрізі глобального інноваційного середовища є ТНК. Витрати зарубіжних філій в дослідження і розробки концентруються у зарубіжних науково-дослідних підрозділах, розміщених в США, Великобританії, Китаї, Індії, Японії та ще деяких країнах. Створюючи своєрідний «квазіглобальний» інформаційний простір, наповнений науковим, технологічним та ринковим знанням, ТНК одночасно створюють і велику кількість «точок доступу» до відповідних місцевих інформаційних сегментів.

У розділі 3 «Процеси самоорганізації інформаційного простору в контексті світового інноваційно-інвестиційного процесу» проаналізовано особливості самоорганізації на різних рівнях світового інноваційно-інвестиційного процесу; розкрито роль інформації в процесах самоорганізації; досліджено самоорганізацію інноваційних кластерів в інформаційному просторі.

На основі результатів фрактального аналізу підтверджено фрактальну природу процесів на рівні інвестицій без зміни технологій. Виявлено, що у всіх без винятку географічних сегментах світового інвестиційного процесу спостерігається наявність механізмів зворотного зв'язку, які забезпечують ефект «пам'яті» процесу (в усіх випадках, які розглядалися, показник Херста суттєво відрізняється від 0,5, а фрактальна розмірність - від 1,5). При цьому показники Херста є більшими за 0,5, що дає змогу констатувати висновок, що фінансові ряди здебільшого персистентні. Це означає, що в певні моменти часу інвестиційний процес розвивається під впливом однієї переважаючої дії, що відповідає наявності в інвестиційному процесі значної групи (кластеру) інвесторів, які враховують однакову інформацію.

В інвестиційному процесі приймають участь як інвестори, які діють незалежно, так і кластери інвесторів, які характеризуються подібними часовими горизонтами, правилами інвестування та ставленням до інформації. Збільшення чисельності кластерів та їхня стійкість до інформаційної дії підвищує ймовірність виникнення протягом певного часу стійких трендів, які з накопиченням до певної межі неврахованої інформації змінюватимуться локальними кризами на ринку, що буде створювати ситуацію постійного перебування в зоні різкої зміни тенденцій. З'ясовано, що це явище і породжує динамічний фрактальний процес у сфері інвестиційної діяльності та є основою самовідтворення інвестиційного процесу.

Інформація, яка забезпечує подібність процесів на різних сегментах інвестиційного процесу відіграє синхронізуючу та функціональну роль. Виявлено механізми забезпечення інформацією інвестиційно-негативного та інвестиційно-позитивного зворотного зв'язку в інноваційно-інвестиційному процесі.

Інформація відіграє головну роль у структуризації інноваційно-інвестиційного процесу на «дозволену» та «заборонену» зони. Наявна стійкість такої зональної структури в розрізі галузей світового господарства і значна динаміка її в розрізі окремих об'єктів інвестування. «Дозволена» зона для інвестицій характеризується тим, що обсяг інформації про об'єкти (регіони), які наповнюють дану зону, є вищим за мінімально необхідний рівень:

, , (2)

де, Q- інформація, яка обробляється для прийняття інвестиційного рішення; Q* - мінімально необхідний рівень інформації для того, щоб інвестиційне рішення було прийняте

На основі дослідження процесів самоорганізації на інноваційному рівні, а також аналізу праць фахівців у даній сфері, можна виділити п'ять моделей самоорганізації глобального інноваційного процесу на національному рівні (табл.1).

Існують два типи самоорганізації інноваційного процесу: лінійний та циклічний. Самоорганізація інноваційних процесів за першим типом характеризується відсутністю зворотних потоків інформації між рівнями інноваційного процесу. За даною схемою організувався інноваційно-інвестиційний процес в Європі (західноєвропейська та східноєвропейська модель), в тому числі й країнах СНД, зокрема в Україні. Самоорганізація інноваційно-інвестиційного процесу за циклічною схемою передбачає наявність інформаційних зв'язків між рівнями інновацій та впровадженими технологіями.

Таблиця 1

Моделі самоорганізації глобального інноваційного процесу у різних регіонах світу

глобалізація інформаційний євроінтеграція

За результатами аналізу ролі інноваційних кластерів в окремих галузях світового господарства та регіонах світу обгрунтовано висновок про більшу ефективність інноваційної діяльності фірм, розташованих у кластерах, порівняно з підприємствами, які займаються інноваційною діяльністю поза межами кластерів.

Враховуючи, що основною відмінністю інвестицій на глибинних (інноваційних) рівнях є отримання знань для створення об'єкта з бажаними властивостями, показано роль інформації в створенні інноваційних кластерів. Доведено, що менші витрати на отримання необхідних знань забезпечуються прискоренням дифузії знання у кластері.

У розділі 4 «Моделювання впливу інформаційного середовища на інтенсифікацію світового інноваційно-інвестиційного процесу» обґрунтовано явище інформаційної атракції інвестицій; проаналізовано можливості дослідження динаміки та розподілу інвестицій з врахуванням інформаційної атракції; запропоновано прогностичні сценарії розвитку світового інноваційно-інвестиційного процесу на основі атрактивно-інформаційної моделі.

В умовах глобалізації проблема вибору об'єкта (країни) для інвестицій зводиться до вибору найбільшого інформаційного потенціалу (максимальної інформаційно-інвестиційної функції IIF та обсягу інформації Q) з наборів:

,

(3)

Для позиціонування країн у світовому інформаційному просторі доцільно використовувати категорію «інформаційного потенціалу об'єкта інвестицій», як сукупність значень кількості інформації та інформаційно-інвестиційної функції {Q, IIF}.

Чим вище значення IIF та Q для конкретного регіону світу, тим більше інвесторів приймуть інвестиційно-позитивне рішення щодо здійснення інвестицій в даний регіон.

Вибираючи з наборів (3), найбільша кількість інвесторів, надасть перевагу масиву з найвищим значенням IIF. Це пов'язано з існуванням ефекту «інформаційного тяжіння (атракції)» інвестицій до регіону, який забезпечується високим інформаційним потенціалом його відображення в інформаційному просторі.

Для практичного оцінювання інформаційного потенціалу доцільно використовувати карту інформаційного потенціалу.

Проведено оцінку інформаційного потенціалу для сукупності країн світу, сумарна питома вага яких у глобальному потоці ПІІ становить більше 70%.

Аналіз положення країн світу на карті інформаційного потенціалу та динаміки ПІІ підтверджує наявність зв'язку між ними. Встановлено математичний вираз зв'язку інтенсивності інформаційних потоків між накопиченими раніше інвестиціями та розвитком ІКТ за субіндексами компанії ITU:

Y= -0,1194+0,3413 X₁+0,0226 X₂+0,0819 X₃(4)

де, Y - питома вага країни в сегменті інформаційних ресурсів міжнародних спеціалізованих інформаційних агентств;

X₁- питома вага країни у глобальному потоці ПІІ за три минулі роки;

X₂ - субіндекс країни «наявність інформаційної інфраструктури» компанії ITU;

X₃ - субіндекс «навики використання інформаційної інфраструктури».

Від'ємний вільний член відповідає ситуації, коли для того, щоб з'явилася інформація про країну, необхідний накопичений певний обсяг ПІІ, або певною мірою розвинена інформаційна інфраструктура (або обидві умови одночасно).

Коефіцієнти перед змінними Х₁, Х₂ та Х₃ вказують, наскільки зміниться питома вага інформації про країну в сегменті глобального середовища інноваційно-інвестиційної діяльності у випадку зміни на одиницю відповідних змінних.

Аналіз дії інформаційних асиметрій на потоки інформації, свідчить що в процесі руху інформації від об'єкта інвестицій до інвестора в результаті асиметрій відбувається значне зменшення потоку інформації відносно об'єкта інвестицій та трансформація структури. Всі чотири типи асиметрій є факторами, які зумовлюють значну неоднорідність потоків інформації та спричиняють утворення поліцентричної моделі потоків інвестицій типу «ядро-периферія».

Інформаційні асиметрії є механізмом, який забезпечує стійкість поліцентричної моделі розподілу інвестицій в часі. Дія асиметрій блокує появу нових центрів інвестиційної активності на світовому рівні і забезпечує подальшу концентрацію інвестицій в країнах «ядра».

Здійснено кореляційний аналіз для встановлення зв'язку між регіональним розподілом інформаційного потенціалу та розподілом глобального інноваційно-інвестиційного процесу за регіонами, секторами з часовим зсувом в 0, 1, 2 роки та між розподілом інформаційного потенціалу та динамікою ПІІ з аналогічним часовим зсувом.

Застосування методу найменших квадратів (МНК) дозволило отримати прогнозне співвідношення, яке за поточним значенням складових інформаційного потенціалу дозволяє отримати темпи приросту Y^*_reg(0) ПІІ в рік, який прийнято за точку відліку:

(5)

де, Y^*_reg(0) - темпи приросту потоків ПІІ у рік, який прийнято за точку відліку

Запропонована методика дозволяє визначати різні сценарії розвитку світового інноваційно-інвестиційного процесу залежно від критичного значення IIF_kr. Проведено прогнозування динаміки світового потоку ПІІ, використовуючи наявність інертності інформаційної атракції інвестицій.

Для прогнозування розвитку світового інноваційно-інвестиційного процесу на рівні регіонального розподілу глобального потоку ПІІ обрано три сценарії (табл.2) та наведено розраховані прогнозні оцінки темпів приросту ПІІ за країнами світу на 2009 рік.

Таблиця 2

Прогнозні темпи приросту змінної компоненти ПІІ за країнами світу при різних сценаріях розвитку світового інноваційно-інвестиційного процесу у 2009 році в % до 2008 року.

У розділі 5 «Стратегія входження України в світовий інформаційний простір у контексті інтенсифікації потоків ПІІ» виявлено інформаційні бар'єри, які перешкоджають інтеграції України у світовий інноваційно-інвестиційний процес та окреслено шляхи їх зниження; визначено принципові напрями стратегії входження України в глобальний інформаційний простір з метою інтенсифікації потоків інвестицій на всіх рівнях; запропоновано алгоритм формування найбільш ефективного портфелю інноваційно-інвестиційних проектів з розбудови інфраструктури органами місцевого, регіонального та загальнодержавного управління.

У результаті дослідження національного інформаційного простору побудовано систему стратегічних цілей України в контексті інтеграції національних сегментів у глобальне інформаційне середовище інноваційно-інвестиційної діяльності.

Обґрунтовано, що для забезпечення інтеграції вітчизняного інформаційного середовища інноваційно-інвестиційної діяльності у відповідний глобальний простір необхідно: по-перше, виділити основні сегменти національного інформаційного середовища, на розбудові яких необхідно зосередити основні ресурси; по-друге, забезпечити достатньо потужні зв'язки вітчизняного інформаційного середовища інноваційно-інвестиційної діяльності з відповідним сегментом глобального інформаційного простору.

Розбудова національного інформаційного середовища інноваційно-інвестиційної діяльності означає створення взаємопов'язаних трьох його сегментів: сегменту інформаційного середовища, де б відображалася інформація про макросередовище в Україні; сегменту про підприємства-об'єкти інвестицій; сегменту, де була б відображена інформація про інноваційні проекти, науково-технічні дослідження тощо.

Доведено, що для забезпечення ефективної інтеграції у світовий інноваційно-інвестиційний процес інформаційне середовище повинно відповідати наступним критеріям: доступності; мінімальної вартості (отримання необробленої інформації на безоплатній основі); актуальності та спрямованості у майбутнє.

На основі дослідження сегментів інформаційного середовища інноваційно-інвестиційної діяльності зроблено висновок про невідповідність зазначеним критеріям, а також відсутність цілісності.

У результаті аналізу інформаційного середовища України виявлено бар'єри, які перешкоджають інтеграції у світовий інноваційно-інвестиційний процес.

Як основні інформаційні бар'єри, що стримують потоки іноземних інвестицій в Україну, виділено наступні: наявність та специфіка цифрового розриву; суперечливість і непослідовність у генеруванні та відображенні інформації різними вітчизняними ресурсами; значна інформаційна асиметрія при відображенні інформації щодо України в інформаційних агентствах; проблеми з розкриттям інформації.

З метою нівелювання вищезазначених бар'єрів, у роботі запропоновано заходи щодо їх зниження: ефективна системна взаємодія державних структур з міжнародними інформаційними агентствами; створення «інформаційної прозорості» та відкритості фондового ринку, що забезпечується розкриттям емітентами цінних паперів інформації про свою фінансово-господарську діяльність, перспективи розвитку; усунення проявів дискримінації суб'єктів фондового ринку; впровадження норм, які б вимагали від емітентів частішого розкриття інформації (щоквартально); створення єдиної інформаційної бази; зменшення часового лагу між періодом, якого стосується інформація, і датою її оприлюднення; наповнення відповідних ресурсів аналітичною та прогнозною інформацією; створення нових загальнонаціональних Інтернет-порталів; адаптація існуючих ресурсів Інтернет-простору щодо забезпечення доступності при пошуку інформації з будь-якого регіону світу.

...