Становлення біполярності світового валютного ринку як фактор валютної політики України

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

УДК 336.744:336.748(477)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

СТАНОВЛЕННЯ БІПОЛЯРНОСТІ СВІТОВОГО ВАЛЮТНОГО РИНКУ ЯК ФАКТОР ВАЛЮТНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

Спеціальність 08.00.02 - світове господарство і міжнародні економічні відносини

БУЛКОТ ОКСАНА ВІКТОРІВНА

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі міжнародної економіки економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник:

Дідківський Микола Іванович, кандидат економічних наук, доцент, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, доцент кафедри міжнародної економіки.

Офіційні опоненти:

Бураковський Ігор Валентинович, доктор економічних наук, професор, Національний Університет "Києво-Могилянська Академія", професор кафедри економічної теорії;

Шемет Тетяна Станіславівна, кандидат економічних наук, доцент, ДВНЗ "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана", доцент кафедри банківської справи.

Захист відбудеться "24" грудня 2010 року о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.02 в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 04119, м. Київ, вул. Мельникова 36/1, зал засідань вченої ради.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці ім. М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою 01033, Київ, вул. Володимирська 58, к.12.

Автореферат розісланий "22" листопада 2010 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Л.С. Поліщук.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Розвиток світової валютної системи відображає головні етапи еволюції національних економік та глобальної економіки в цілому. На основі усталеного взаємозв'язку періодично виникає невідповідність принципів функціонування світової валютної системи сучасним потребам обслуговування міжнародних економічних відносин. Зі створенням валютної системи в рамках Європейського Союзу та введенням в обіг спільної грошової одиниці в межах світової економіки виникає принципово нова система валютних відносин, що базується на функціональній взаємодії двох основних валют, міжнародна конкуренція яких приводить до еволюції форм організації та регулювання відносин у межах глобального валютного середовища.

Дослідження сучасних тенденцій розвитку глобального валютного середовища для України набуває особливого значення. З огляду на факт, що країни - члени ЄС є і залишатимуться в довгостроковій перспективі не тільки найважливішими торговельно-економічними партнерами України, а й джерелами фінансування її розвитку, вивчення і врахування теоретичного та практичного досвіду формування валютної політики набуває особливої значущості.

Отже, актуальність теми дисертаційної роботи визначається, з одного боку, необхідністю всебічного поглибленого аналізу причин, які спонукали функціональну взаємодію та конкуренцію двох міжнародних валют - долара США та євро як якісно нового рівня розвитку глобального валютного середовища, становлення біполярності світового валютного ринку, її впливу на сукупність економічних відносин між регіонами та окремими країнами світового господарства, а з іншого - необхідністю виявлення шляхів вдосконалення принципів валютної політики України в умовах, що виникли.

Сучасні дослідження валютного ринку, світової валютної системи та валютної політики країн світу проводяться у наукових працях вітчизняних та російських вчених. Це, зокрема, роботи Є.Ф. Авдокушина, С.Я. Боринця, І.В. Бураковського, О.Д. Василика, А.С. Гальчинського, О.В. Дзюблюка, А.Я. Ельянова, М.В. Єршова, Г.Н. Климка, Б.Ю. Лапчука, З.О. Луцишин, Н.А. Міклошевської, А.М. Мороза, О.П. Кірєєва, Л.М. Красавіної, Г.П. Овчиннікова, А.А. Первозванського, І.Н. Платонової, О.І. Плотнікова, А.М. Поручника, О.І. Рогача, А.П. Румянцева, М.І. Савлука, В.С. Стельмаха, А.С. Філіпенка, О.І. Шниркова, Т.С. Шемет та ін. Вивченню сучасних умов і факторів трансформації світової валютної системи та валютного ринку приділено увагу в наукових доробках таких західних вчених-економістів, як Б. Айхенгрін, Ф. Бергстен, П. Кенен, П. Кругман, Д. Кейн, Р. Мандел, А. Поусен, Дж. Пісані-Фері, М. Флемінг, С. Фішер, Дж. Франкель та ін.

Проте незважаючи на значну кількість фундаментальних наукових праць, недостатнього розвитку набуло дослідження становлення біполярності світового валютного ринку на основі конкуренції двох міжнародних валют - євро та долара США. До цього часу немає комплексного аналізу факторів, що впливають на розвиток процесу біполяризації світового валютного ринку. Тому виникає об'єктивна необхідність подальшого вивчення динаміки структурних факторів, умов розвитку та конкуренції двох міжнародних валют і, відповідно, становлення біполярності світового валютного ринку та її впливу на світову економіку. Важливого значення набуває аналіз особливостей консолідації та реалізації валютних політик країнами світу з різними типами економічних систем, зокрема Україною. Актуальність цих проблем зумовила вибір теми дисертаційної роботи, визначила її мету та завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності до науково-дослідної теми "Розробка концепції ефективної інтеграції України на основі інноваційно - інвестиційної моделі економічного зростання" (номер державної реєстрації 06БФ 040-01), що розробляється на економічному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка згідно тематичного плану фундаментальних наукових досліджень університету, узгодженого з Міністерством освіти і науки України. Автором дисертації в межах цієї теми досліджено ефективність управління золотовалютними резервами як одного з важливих інструментів валютної політики України.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є узагальнення теоретичних та прикладних підходів до дослідження біполярності світового валютного ринку, надання практичних рекомендацій щодо пріоритетних напрямів вдосконалення валютної політики України в сучасних умовах розвитку глобального валютного середовища.

Для досягнення мети у роботі поставлені та вирішені такі завдання:

узагальнити теоретичні підходи до трактування механізму валютного ринку та особливостей його розвитку на сучасному етапі світових валютних відносин;

виокремити детермінанти розвитку міжнародного статусу валюти, які спричиняють формування біполярності світового валютного ринку;

розкрити економічну сутність поняття "біполярність світового валютного ринку";

виявити особливості реалізації валютної політики країнами з різними рівнями розвитку та типами економічних систем в умовах трансформації глобального валютного середовища;

визначити наслідки введення єдиної грошової одиниці євро країнами - членами Європейської валютної системи на внутрішньорегіональному та глобальному рівнях;

систематизувати загрози функціонуванню регіональної грошової одиниці євро в умовах нестабільного розвитку глобальної економіки;

встановити роль та місце валютно-фінансових організацій при реалізації ними регулятивної функції в умовах валютної біполярності;

виділити закономірності розвитку інструментів валютної політики України та розробити рекомендації щодо вдосконалення її напрямів.

Об'єктом дослідження є система валютних відносин, що формується в глобальному валютному середовищі.

Предметом дослідження виступає процес біполяризації світового валютного ринку як детермінанта валютної політики України.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження стали фундаментальні положення теорій міжнародної економіки, праці вітчизняних і зарубіжних вчених присвячені вивченню проблем розвитку міжнародних валютних відносин. При написанні дисертації автором застосовано творчо-критичний, системний, діалектичний підходи до процесів і явищ економічного життя, проаналізовано їх відображення в роботах вітчизняних і зарубіжних вчених, що дало можливість виявити закономірності еволюції світової валютної системи та етапність у розвитку валютної політики України (параграфи 1.1, 1.2, 3.1). Для визначення сутнісних характеристик біполярності світового валютного ринку в сучасних умовах трансформації глобального валютного середовища автором використано історико - логічний метод (параграфи 1.2, 1.3, 2.3). При цьому, в дослідженні зроблено акцент на комплексному, системному підході до аналізу теоретичних основ функціонування валютного ринку. У роботі застосовано методи аналізу та синтезу при обрахунку якісних та кількісних показників функціонування двох міжнародних валют - євро та долара США (параграфи 2.1, 2.2). Активно використовувались прийоми компаративного аналізу, табличний та графічний методи при дослідженні конкуренції зазначених міжнародних валют в глобальному валютному середовищі (параграфи 2.1, 2.2). Окремі методи математичної статистики та моделювання, зокрема, прийоми імітаційного моделювання, було застосовано при розробці та обґрунтуванні пропозицій щодо вдосконалення валютної політики України, (параграф 3.2).

Наукова новизна отриманих результатів. Найбільш суттєвими результатами, що характеризують наукову новизну дисертаційної роботи та особистий внесок автора, є такі:

вперше:

· обґрунтовано поняття "біполярність світового валютного ринку" з погляду формування у глобальному валютному середовищі двох ідентичних за своїми характеристиками ендогенних змінних - міжнародних валют євро та долара США. Їх конкуренція зумовлює специфічні особливості функціонування світового валютного ринку, пов'язані із виконанням функції світових грошей двома валютами одночасно в умовах трансформаційних процесів. Узгодженість інтересів суб'єктів біполярного світового валютного ринку відбувається на засадах ринкових механізмів шляхом еквівалентного використання двох міжнародних валют;

· систематизовано детермінанти розвитку глобального статусу валюти в умовах функціонування оптимальної валютної зони відповідно до двох груп: економічні та фінансові умови (темпи економічного розвитку, частка валюти в обслуговуванні зовнішньоторговельних потоків, умови торгівлі, рівень трансакційних витрат, обсяги інвестування, структура фінансових операцій, вартість валюти на зовнішніх ринках) і політичні та інституційні умови (підтримка міжнародного статусу валюти економічно розвинутою країною, стабільність політичної системи, вага країни в глобальній економіці, ефективність державного управління, ступінь торговельної та фінансової лібералізації);

· запропоновано концептуальні підходи до визначення та аналізу факторів загроз стабільності міжнародній валюті євро на двох рівнях - внутрішньорегіональному (недотримання критеріїв конвергенції, відсутність єдиного фінансового ринку та уніфікованої централізованої політики в межах ЄС, неспівпадіння темпів економічного розвитку країн ЄС, обмеження неекономічного характеру) та глобальному (ступінь використання євро регіональними угрупованнями світу, наявність валют, здатних виконувати функцію світових грошей в глобальній економіці, рівень конкуренції між цими валютами на міжнародному фінансовому ринку);

удосконалено:

· тлумачення поняття валютного ринку на основі поєднання виокремлених класифікаційних ознак (функціональної, інституційної, організаційної, територіальної) як специфічної системи економічних відносин, пов'язаної з переходом прав власності на валюту та валютні цінності від продавця до покупця з метою отримання ними очікуваної економічної вигоди внаслідок узгодження попиту і пропозиції в спеціально організованих центрах за допомогою сучасних інформаційних та телекомунікаційних систем. Причому регулювання цих відносин відбувається на основі нормативно-правових актів як на національному, так і на міждержавному рівнях;

· системне представлення зв'язків структурних елементів глобального валютного середовища, які в результаті ефективної взаємодії та вдалого поєднання факторів впливу опосередковують рух факторів виробництва, сприяючи тим самим узгодженню інтересів суб'єктів господарювання в глобальній економіці;

· аналітичні підходи до групування критеріїв оцінювання достатності золотовалютних резервів України як одного з вагомих інструментів валютної політики. Це дало змогу отримати достовірні результати та зробити обґрунтовані висновки з приводу ефективності резервної політики нашої держави та розробити пропозиції щодо пріоритетних напрямів вдосконалення валютної політики України;

набули подальшого розвитку:

· дослідження структурних факторів конкуренції валют, які рекомендується розглядати на мікро- (скорочення трансакційних витрат, політика відсоткових ставок) макро- (обсяги ВВП, рівні інфляції, сеньйораж) та мегафінансовому рівнях (додаткові можливості емісії боргових цінних паперів, прив'язка валютних курсів третіх країн, частка валюти в обслуговуванні зовнішньої торгівлі, величина попиту міжнародних інвесторів);

· підходи до оцінювання наслідків функціонування євро на регіональному (зміни економічного середовища, інституційні зміни) та міжнародному (валюта розрахунків, валюта депозитів та інвестицій, валюта прив'язки, резервна валюта) рівнях, що дало змогу визначити міжнародні ефекти запровадження євро для світової валютної системи, глобального фінансового ринку, резервної політики країн, міжнародної торгівлі;

· сучасні теоретичні основи обґрунтування валютної політики з погляду управління валютним курсом національної грошової одиниці з урахуванням типу економічної системи країни, що дало можливість виявити специфічні особливості застосування інструментів валютної політики країнами світу з різними рівнями розвитку та типами економічних систем. Виявлені зміни відображаються в тому, що валютна політика розвинутих країн здійснює значний вплив на функціонування глобального валютного середовища при одночасному зниженні результативності її традиційних інструментів, а спільним для валютної політики країн, що розвиваються та країн з перехідною до ринку економікою є їх приєднання до плаваючих режимів курсоутворення.

Практичне значення отриманих результатів. Теоретичні положення та практичні результати дослідження використані у господарській діяльності Київської торгово-промислової палати, зокрема при формуванні зовнішньої стратегії КТПП та компаній - членів з метою мінімізації їх валютних ризиків при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності (довідка про впровадження № 1712-2/1170 від 23.11.2009 р.). Результати дисертаційної роботи враховані в господарській діяльності Публічного акціонерного товариства "ЕРДЕ Банк" у розробці валютно - кредитних програм банку (довідка про впровадження № 59-14/21 від 10.03.2010 р.). Окремі положення та результати дисертаційної роботи використано у навчальному процесі кафедри міжнародної економіки економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка під час викладання дисциплін "Міжнародна економіка", "Міжнародні фінанси" для студентів спеціальності "Міжнародна економіка" (довідка про впровадження № 055/39 від 25.05.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним науковим дослідженням, всі результати якого отримані безпосередньо автором і є особистим внеском здобувача в розробку проблеми. Основні положення дисертації, які знайшли своє відображення у друкованих роботах, отримані автором одноосібно та самостійно.

Апробація результатів дослідження. Основні наукові положення, результати і висновки дисертаційної роботи обговорювалися на методологічних семінарах кафедри міжнародної економіки економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка та доповідались на восьми міжнародних наукових і науково-практичних конференціях. Зокрема, на Міжнародній науково-практичній конференції "The Science: Theory and Practice", Дніпропетровськ, Україна, 20 липня - 5 серпня 2005 р.; VI Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених "Актуальні проблеми економічного розвитку України" (Шевченківська весна), 20-23 березня 2008 р., Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, Україна; VIІІ Міжнародній науково-практичній конференції "Транснаціоналізація міжнародної економіки та пошук шляхів інноваційної співпраці", 15 квітня 2008 р., Український державний університет фінансів та міжнародної торгівлі, Київ, Україна; Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених, аспірантів та студентів: "Україна: проблеми сучасних інтеграційних процесів", 2008 р., Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, Україна; ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції "Сучасні проблеми глобальних процесів у світовій економіці", 6-7 листопада 2008 р., Національний Авіаційний Університет, Київ, Україна; Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених, аспірантів та студентів: "Економічна глобалізація: сучасні тенденції розвитку світового господарства", 13-14 листопада 2008 р., Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, Україна; VIІ Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених "Шевченківська весна: Економіка", 23-26 березня 2009 р., Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, Україна; ІІ Міжнародній науково-практичній конференції "Якість економічного розвитку: глобальні та локальні аспекти", 27-28 серпня 2009 р., Дніпропетровськ, Україна.

Публікація результатів дослідження. За результатами проведеного дослідження автором опубліковано тринадцять наукових праць загальним обсягом 5,06 д. а., у тому числі сім статей у наукових фахових виданнях, дві статті в інших виданнях та чотири тези конференцій.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, переліку використаних джерел, 12 додатків. Основний зміст роботи викладено на 183 сторінках друкованого тексту, що містять 19 аналітичних таблиць та 27 рисунків. Додатки займають 24 сторінки, на яких розміщено 17 таблиць. Перелік використаних джерел з 246 найменувань подано на 22 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, проаналізовано ступінь її розробки у працях вітчизняних та зарубіжних вчених, показано зв'язок роботи з науковими програмами й темами, викладено мету й завдання дослідження, сформульовано об'єкт, предмет, визначено методи дослідження, наукову новизну отриманих результатів та їхню практичну застосовність.

У першому розділі "Теоретичні підходи до аналізу становлення біполярності світового валютного ринку" розглянуто теоретичні основи функціонування світового валютного ринку, досліджено макроекономічні фактори та розкрито сутнісні характеристики біполярності світового валютного ринку, проаналізовано теорії, що пояснюють взаємозв'язок вибору режиму курсоутворення з цілями загальної макроекономічної політики країни в цілому та валютної політики, зокрема.

Динамізація розвитку торговельних та фінансових операцій на міжнародному рівні спричинила об'єктивну необхідність активного розвитку як національних, так і світового валютних ринків. Валюти тих держав, національна економіка яких має найбільшу вагу у світовому господарстві і значною мірою впливає на міжнародну торгівлю та рух капіталу, набувають статусу провідних. Інші валюти виконують у міжнародному обігу лише окремі функції. Проте деякі валюти, маючи в основі свого функціонування певний набір економічних умов, в глобальній економіці набувають статусу міжнародних.

Авторське бачення цієї системи відносин характеризується поняттям глобального валютного середовища. Саме воно уточнює елементи досліджуваної системи і формує умови та закономірності її функціонування та розвитку. До компонент глобального валютного середовища слід зараховувати валюти (національні, колективні, резервні); валютні ринки (у тому числі глобальний ринок Форекс); світові фінансові центри; світову валютну систему (включає регіональну валютну систему ЄС); інфраструктурні інституції; телекомунікаційні мережі; регулятивний механізм (рис. 1). При цьому, носіями ознак глобальності валютного середовища є обіг саме міжнародних валют, які визначають полярність світової валютної системи, світового валютного ринку та власне і структуру самих міжнародних валютних відносин.

Теоретичне дослідження процесів, що відбуваються у сучасному глобальному валютному середовищі, виявило необхідність уточнення категоріального апарату, насамперед поняття "валютний ринок". Для уніфікації поглядів автор подає власну класифікацію теоретичних підходів до визначення цього поняття, яка поєднує функціональну, інституційну, організаційну та територіальну класифікаційні ознаки. Враховуючи значну кількість дефініцій цієї системи та різних вимірів, з яких вона складається, "валютний ринок" ідентифіковано як специфічну систему економічних відносин, пов'язану з переходом прав власності на валюту та валютні цінності від продавця до покупця з метою отримання ними очікуваної економічної вигоди внаслідок узгодження попиту і пропозиції в спеціально організованих центрах за допомогою сучасних інформаційних та телекомунікаційних систем, що регулюються нормативно-правовими актами.

Рис. 1. Взаємозв'язок компонент глобального валютного середовища. Джерело: розроблено автором

Якісно новим чинником, що спричинив еволюційний етап міжнародних валютних відносин стало створення в межах Європейського Союзу регіональної валютної системи та уведення в обіг єдиної валюти - євро. Результати дослідження засвідчують, що частки використання долара США та євро в світовому господарстві відображають вагу економіки країн їх обігу. Так, більший внутрішній ринок буде посилювати міжнародну роль валюти, яка використовуватиметься як валюта прив'язки третіми країнами, або збільшить попит на валюту при створенні диверсифікованого портфелю іноземними інвесторами. Встановлено, що чим більшу економічну базу буде мати євро, тим швидше буде зростати його частка і роль у виконанні функції світових грошей. Причому відбуватиметься це більш швидкими темпами порівняно із доларом США, особливо стосовно використання як валюти розрахунків.

Разом з тим, жодна з наявних сьогодні валют країн світу не здатна замінити долар США в глобальній економіці, а лише може створити рівноцінну конкуренцію. Крім того, долар США є міжнародною валютою, яка використовується в усьому світі, в той час як євро, хоча і меншою мірою, все ще залишається валютою із сильним регіональним фокусом. Все це зумовлює новітні тенденції формування біполярного світового валютного ринку, причому домінантна роль у валютних відносинах відводиться двом полюсам - доларовому та євро.

Автор обґрунтовує поняття "біполярність світового валютного ринку" з погляду формування у глобальному валютному середовищі двох ідентичних за своїми характеристиками ендогенних змінних - міжнародних валют євро та долара США. Їх конкуренція зумовлює специфічні особливості функціонування світового валютного ринку в умовах трансформаційних процесів: на дві валюти припадає понад 80 % сукупних світових резервів та емісії міжнародних цінних паперів, понад 90 % обслуговування міжнародних розрахунків та депозитних операцій, більше 100 країн світу мають курси валют тією чи іншою мірою прив'язані до долара США та до євро, понад 60 % світової торгівлі припадає на США та Єврозону, а частка їх валют в сукупному обсязі операцій на світовому валютному ринку сягає 124 %, в той час як решти валют світу - 76 % (виходячи з того, що сукупний обсяг операцій на валютному ринку становить 200 %). Узгодженість інтересів суб'єктів біполярного світового валютного ринку відбувається на засадах ринкових механізмів шляхом еквівалентного використання двох міжнародних валют, які одночасно виконують функції світових грошей. При цьому метою господарюючих суб'єктів є отримання максимально ефективних очікуваних результатів.

У сучасних умовах розвитку та функціонування глобального валютного середовища основними показниками, які характеризують валютну політику, є динаміка валютного курсу національної грошової одиниці та стан валютних резервів центрального банку країни. Проведений в роботі критичний аналіз теорій курсоутворення доводить, що застосування ідентичних інструментів валютної політики може мати різні наслідки для країн з різними типами економічних систем. Валютна політика розвинутих країн здійснює значний вплив на функціонування глобального валютного середовища, а отже, вони потребують значних обсягів валютних резервів, необхідних для підтримки курсових співвідношень їх ключових валют.

Сучасний інструментарій валютної політики країн з перехідною до ринку економікою, у тому числі України, характеризується домінуванням адміністративних методів регулювання над економічними. При цьому особливо важливою є роль політики курсоутворення при визначенні загальноекономічних цілей та досягненні макроекономічної рівноваги. Спільним для ефективної реалізації валютної політики країн, що розвиваються та країн з перехідною до ринку економікою є їх приєднання до плаваючих режимів курсоутворення. Обрання країною режиму валютного курсу має ґрунтуватися на оцінці її внутрішньоекономічного стану, зовнішньоекономічних позицій, цілей соціально-економічного розвитку та враховувати критерії оптимальних валютних зон.

У другому розділі "Трансформація глобального валютного середовища в умовах валютної біполярності" виокремлено фактори, які визначають розвиток міжнародного статусу валюти, досліджено наслідки запровадження та проаналізовано регіональні перспективи євро, здійснено компаративний аналіз позицій євро та долара США в глобальній економіці, виявлено специфічні особливості функціонування міжнародних валютно-фінансових організацій (МВФО) в нових умовах.

Автором запропоновано розглядати детермінанти розвитку глобального статусу регіональної валюти в умовах оптимальної валютної зони відповідно до двох груп: 1) економічні та фінансові умови, до яких віднесено розмір економіки, темпи економічного розвитку, частку валюти в обслуговуванні торгівлі, рівень трансакційних витрат, обсяг інвестування, структуру фінансових операцій, вартість валюти на зовнішніх ринках; 2) політичні та інституційні умови, які охоплюють наявність підтримки міжнародного обігу валюти економічно розвинутою країною, стабільність політичної системи, вагу країни у глобальній економіці, ефективність управління економікою, ступінь торговельної та фінансової лібералізації.

У дисертаційній роботі обґрунтовано доцільність аналізу наслідків функціонування єдиної європейської валюти на регіональному (зона євро та регіон ЄС в цілому) і глобальному рівнях (з погляду міжнародної ролі євро). Шляхом компаративного аналізу встановлено, що запровадження євро на регіональному рівні впливає на зміни економічного середовища та спричиняє інституційні зміни, а в глобальному масштабі визначається ступенем реалізації функцій міжнародної валюти (рис. 2). Це дало змогу встановити міжнародні ефекти запровадження євро для світової валютної системи, глобального фінансового ринку, міжнародної торгівлі, резервної політики країн.

На регіональному рівні запровадження євро сприяє мінімізації валютних ризиків і витрат, пов'язаних з валютними операціями; стабілізації процентних ставок; підвищенню стабільності виробничо-комерційної діяльності компаній внаслідок зменшення трансакційних витрат та витрат, пов'язаних із запозиченнями і фінансовими операціями. В кінцевому підсумку все перераховане допомагає уникнути неефективного розподілу ресурсів й активізувати економічне зростання. Це створює можливості об'єктивного зіставлення цін у різних країнах Європи, що підвищує прозорість процесу ціноутворення.

Рис. 2. Наслідки запровадження євро. Джерело: складено автором

Інституційні зміни пов'язані з макроекономічною політикою та полягають в тому, що національні повноваження щодо монетарної політики та політики валютного курсу передаються створеній Євросистемі, тим часом як повноваження фіскальної політики належать державі. Крім того, виникає новий валютно-фінансовий інститут - Європейський центральний банк. Ця система має вигляд дворівневої - поза Євросистемою існує система центральних банків країн, які не входять до зони євро і проводять свою відокремлену валютну політику.

Найбільш показовими є міжнародні ефекти функціонування євро. За даними МВФ на початок 2008 р. понад 40 країн світу мають режим валютного курсу, що прив'язаний до євро, а роль євро як валюти прив'язки в третіх країнах залишається стабільною. Частка євро в структурі сукупних світових золотовалютних резервів сягнула понад 25 %.

Переваги від функціонування у світовій валютній системі двох міжнародних валют доцільно розглядати на мікро-, макро- та мегафінансовому рівнях. Вигоди на мікрорівні пов'язані зі скороченням трансакційних витрат та зниженням рівня офіційних відсоткових ставок, на макрорівні - з додатковими прибутками у вигляді сеньйоражу, зростанням обсягів ВВП та зменшенням рівня інфляції. Для Єврозони сеньйораж становить 0,05 % ВВП, причому більшого значення досягають лише США - близько 0,1 % ВВП. На мегафінансовому рівні вигоди полягають у забезпеченні додаткових можливостей емісії боргових цінних паперів; використанні як валюти прив'язки третіми країнами, що створює сприятливі умови для впровадження принципів валютної політики країни-емітента в глобальному масштабі; першістю при обслуговуванні зовнішньої торгівлі; формуванням попиту міжнародних інвесторів.

У дисертаційній роботі автор пропонує розрізняти внутрішні та зовнішні загрози стабільності функціонування євро. До внутрішніх загроз віднесено: 1) обмежену економічну базу; 2) фрагментованість фінансових ринків; 3) неузгодженість урядової політики. Валютна політика є централізованою в межах Єврозони, в той час як країни поза межами Єврозони мають значні відмінності у фіскальній, податковій, та трудовій політиках; 4) брак підтримки глобального статусу євро; 5) неекономічні обмеження; 6) відсутність "країнового" забезпечення: євро - це колективна валюта, стабільність якої залежить від економічного зростання шістнадцяти країн. Зовнішні ризики головним чином пов'язані із обмеженістю використання євро регіональними угрупованнями світу.

У розвитку і формуванні біполярної системи валютних відносин між країнами визначальна роль належить міжнародним організаціям, які як глобальні інституції, є безпосередніми носіями цих процесів. Нова валютно-фінансова архітектура потребує суттєвого укріплення та посилення ролі МВФО і, насамперед, МВФ. Реформування діяльності міжнародних фінансових організацій у контексті виконання ними своїх функцій в цьому дослідженні розглядається як проблема подолання асиметричності в розвитку світової валютно-фінансової системи. Для її вирішення автором запропоновано низку заходів, які повинні мати системний характер і стосуватися з одного боку, кардинального реформування самих міжнародних організацій, а з іншого - основоположних засад функціонування середовища, в якому вони діють.

У третьому розділі "Формування валютної політики України в умовах біполярності світового валютного ринку" розглянуто еволюцію інструментів валютної політики України, досліджено ефективність резервної політики нашої держави на основі виділення критеріїв оцінювання достатності та оптимальності золотовалютних резервів (ЗВР), побудовано імітаційну модель оцінювання дохідності ЗВР України, запропоновано пріоритетні напрями вдосконалення валютної політики України.

Становлення валютної системи України пройшло всю логічну етапність, але остаточно сформованою її назвати не можна, оскільки Україна є державою, економіка та валютний ринок якої зазнають динамічних перетворень та перебувають на стадії активного розвитку. Характерною рисою при цьому є недосконалість регулювання сфери валютних відносин. Автором запропоновано класифікацію факторів розвитку механізму валютної політики України (рис. 3).

Автором здійснено групування критеріїв (зовнішній, борговий і монетарний) оцінювання достатності ЗВР України як одного із вагомих інструментів валютної політики, що дало змогу зробити висновки про достатність та оптимальність ЗВР. Виявлено сталу тенденцію до нарощування сукупних обсягів офіційних ЗВР, що вказує на поступове зміцнення ролі зовнішньоекономічного сектору, надходження іноземної валюти на внутрішній валютний ринок України та нарощування саме валютної складової ЗВР. валютний ринок політика біполярність

При дослідженні впливу валютної біполярності на макроекономічні процеси України, автором зроблено низку висновків. Валютний курс гривні має прив'язку до долара США. Проте з розвитком біполярності валютних відносин та враховуючи геополітичні наміри інтеграції України до європейського простору, подібна валютна політика потребує суттєвого перегляду. Окрім політичної співпраці, треба враховувати і торговельні зв'язки, які в України з ЄС традиційно більш тісні, ніж із США.

Рис. 3. Фактори впливу на механізм валютної політики. Джерело: складено автором

Протягом останніх років спостерігається стала тенденція до поглиблення двосторонніх торговельних відносин між Україною та Європейським Союзом. Причому, починаючи з 2000 р., на тлі загальних економічних зрушень відбувається постійне зростання обсягів зовнішньоторговельного обороту України з Єврозоною.

Аналізуючи використання валют при проведенні фінансових операцій зауважимо, що фінансовий ринок в Україні є нерозвинутим та мало інтегрованим до світового, тому про обіг і розвиток сучасних фінансових інструментів у нашій державі говорити ще зарано. Стосовно кредитування та депозитів, то в Україні традиційно віддають перевагу доларам США. Теж саме стосується й інвестиційних процесів. А на частку долара США при обслуговуванні зовнішньоторговельних розрахунків припадає близько 75 %. Частка долара США в структурі ЗВР протягом останніх двох років практично залишалася незмінною - 44,8 %. Стосовно ж частки євро, то тут спостерігається тенденція до її збільшення протягом трьох років майже на 10 %: на початок 2007 р. частка євро становила 23,1 %, а на початок 2009 р. в сукупному обсязі валютних резервів вона сягнула понад 34 %. Якісні зміни у валютній політиці України наведено у таблиці 1.

Таблиця 1. Порівняльна характеристика принципів валютної політики України. Джерело: складено автором

Незважаючи на той факт, що в Україні вже діє певна система валютного регулювання, вона потребує удосконалення, що дасть змогу підвищити ефективність її впливу на економіку в цілому. Автором побудовано імітаційну модель, завданням якої є дослідження максимальної дохідності ЗВР залежно від коливання курсів валют під дією часового лагу.

(1)

де Y - очікуваний прибуток;

- незалежні змінні, валюти (долар США та євро відповідно) у складі ЗВР у вартісному вираженні;

u - стала величина ("інші фактори");

Е(x) - валютний курс відповідного періоду.

Увівши необхідні змінні в систему, досліджувана модель має наступний вигляд:

, (2)

де - курс відповідної валюти на початок періоду;

- курс відповідної валюти на кінець періоду.

Результати розрахунків, отримані при перевірці моделі, переконливо доводять доцільність збільшення частки євро в структурі ЗВР. Математична верифікація гіпотези про залежність додаткової доходності ЗВР від коливання обмінних курсів іноземних валют (зокрема, євро) показала, що лише за рахунок збільшення частки євро в структурі ЗВР та враховуючи часовий лаг можна досягнути більшого приросту їх доходності. З розрахованих даних цілком очевидно, що навіть при наявній структурі валютного компоненту, держава отримує додаткові вигоди не тільки від збільшення частки євро у сукупному обсязі ЗВР, а й від коливання його обмінного курсу по відношенню до долара США на світовому валютному ринку.

Враховуючи динаміку курсу євро відносно долара США очевидно, що більш ефективним, а отже, і більш дохідним буде такий склад іноземних валют за якого частка євро становила б 45-50 %, долара США - 40-35 %. Також, доречно збільшити частку російського рубля, швейцарського франку та японської єни. Увівши до структури валютного компонента склад іноземних валют у запропонованій пропорції, Національний банк України матиме змогу отримати додатковий дохід, у тому числі і за рахунок коливання курсів валют.

Зважаючи на періодичні зміни внутрішніх та зовнішніх умов функціонування валютних ринків, розвиток вітчизняної економіки, систему валютного регулювання необхідно постійно вдосконалювати. Метою цього є забезпечення розширення можливостей роботи на валютному ринку економічних агентів різних категорій, підтримання стабільності та врівноваженості ринку, поступового наближення до стандартів ЄС та до умов функціонування світових валютних ринків. Однак навіть у випадку поступової лібералізації, враховуючи незавершеність процесів формування інституційних основ та недостатню потужність національної економіки, нині доцільно зберігати ключові елементи діючої системи, які дають змогу забезпечувати певну керованість валютним ринком та обмінним курсом, а також зменшувати ризики можливої дестабілізації.

Висновки, отримані в результаті дослідження, дали змогу автору запропонувати певні кроки, які сприятимуть подальшому розвитку валютної політики України. Вдосконалення наявного механізму валютної політики нашої держави забезпечить розробка концептуальних засад реалізації валютної політики відповідно до тенденцій розвитку внутрішніх ринкових механізмів та глобального валютного середовища, а також напрямів загального макроекономічного розвитку країни. Також варто створити ефективний взаємозв'язок цілей короткострокової та довгострокової валютної політики та механізму їх реалізації. Таким чином, особливої уваги потребує вдосконалення теоретичних та аналітичних підходів до виявлення факторів (як внутрішнього, так і зовнішнього впливу) розвитку системи валютного регулювання, а отже, і наслідків реалізації валютної політики. А саме: необхідно розробити єдину законодавчу базу регулювання валютного середовища, модернізувати та вдосконалити систему курсоутворення, актуалізувати компонентну структуру золотовалютних резервів змінивши співвідношення іноземних валют та збільшивши частку золота, вдосконалити політику валютних інтервенцій у напрямі підвищення її узгодженості з політикою процентних ставок, забезпечити зростання ролі інститутів валютного регулювання в межах національної економіки. На законодавчому рівні варто створити чіткий та прозорий розподіл повноважень та функцій валютного регулювання серед державних органів, а також визначити межі та ступінь їх відповідальності за неефективну реалізацію положень валютної політики.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено теоретичні узагальнення та запропоновано низку рекомендацій щодо вирішення наукового завдання - дослідження процесів становлення біполярності світового валютного ринку та їх впливу на реалізацію валютної політики України. Це дало можливість отримати висновки теоретичного та науково-практичного характеру:

1. Поняття "валютний ринок" доцільно інтерпретувати з урахуванням функціональної, інституційної, організаційної і територіальної класифікаційних ознак як специфічну систему економічних відносин, пов'язану з переходом прав власності на валюту та валютні цінності від продавця до покупця з метою отримання ними економічної вигоди внаслідок узгодження попиту і пропозиції в спеціально організованих центрах за допомогою сучасних інформаційних та телекомунікаційних систем, які регулюються нормативно-правовими актами.

2. Якісно новим етапом в розвитку світової валютної системи є поява регіональної європейської валютної системи та введення в її межах єдиної валюти. Саме ця грошова одиниця включає в своє функціонування об'єктивні економічні закономірності, що забезпечують її перетворення на міжнародну валюту, яка створює реальну конкурентну силу долару США. Чим більшу економічну базу буде мати євро, тим швидше буде зростати його частка і роль у виконанні функції світових грошей, в той час як частка долара США буде зменшуватись і він меншою мірою буде виконувати функції міжнародних грошей для інших країн.

3. Сучасні умови розвитку світового валютного ринку виявлені шляхом дослідження економічного явища валютної біполярності. Вона розглядається як наявність конкуренції між двома міжнародними валютами - євро та доларом США, що створює специфічні характеристики функціонування світового валютного ринку в умовах трансформаційних процесів. Ці особливості пов'язані з існуванням двох валют, які в глобальній економіці одночасно виконують функції світових грошей: на євро і долар США припадає понад 80 % сукупних світових резервів та емісії міжнародних цінних паперів, понад 90 % обслуговування міжнародних розрахунків та депозитних операцій, більше 100 країн світу мають курси валют тією чи іншою мірою прив'язані до долара США та до євро, понад 60 % світової торгівлі припадає на США та Єврозону, а частка їх валют в сукупному обсязі операцій на світовому валютному ринку сягає 124 %, в той час як решти валют світу - 76 % (виходячи з того, що сукупний обсяг операцій на валютному ринку становить 200 %). При цьому узгодженість інтересів суб'єктів біполярного світового валютного ринку відбувається на основі ринкових механізмів шляхом еквівалентного використання двох ключових валют, з метою отримання максимально ефективних очікуваних результатів.

4. Застосування ідентичних інструментів валютної політики може мати різні наслідки для країн з різними типами економічних систем. Валютна політика розвинутих країн чинить значний вплив на функціонування глобального валютного середовища, а отже, вона потребує значного забезпечення валютними резервами, необхідними для підтримки курсових співвідношень національних валют. Сучасний інструментарій валютної політики країн з перехідною до ринку економікою, у тому числі України, характеризується як такий, що включає домінування адміністративних методів регулювання над економічними. При цьому особливо важливою саме на початку перехідного періоду є роль політики курсоутворення. Спільним для ефективної реалізації валютної політики країн, що розвиваються, та країн з перехідною до ринку економікою є їх приєднання до плаваючих режимів курсоутворення. Обрання країною режиму валютного курсу має ґрунтуватися на оцінці її внутрішньоекономічного стану, зовнішньоекономічних позицій, цілей соціально-економічного розвитку, та враховувати критерії оптимальних валютних зон. А при переході до режиму плаваючого валютного курсу доцільно забезпечити розвинений та ліквідний валютний ринок; послідовність політики валютних інтервенцій центрального банку, наявність альтернативного номінального орієнтира монетарної політики, ефективний механізм моніторингу та управління валютними ризиками.

5. Наслідки функціонування єдиної європейської валюти слід розглядати в двох вимірах - регіональному і глобальному, тобто з погляду міжнародної ролі євро. Запровадження євро на регіональному рівні впливає на зміни економічного середовища (єдина монетарна політика, мінімізація валютних ризиків, зниження трансакційних витрат, стандартизація витрат на залучення капіталу) та спричиняє інституційні зміни (створення нових регіональних валютно-фінансових інститутів, єдиних платіжно-розрахункових систем), а в глобальному масштабі визначається ступенем реалізації функцій міжнародної валюти (валюта прив'язки, валюта розрахунків, резервна валюта, валюта депозитів та інвестицій). Це дало змогу визначити міжнародні ефекти запровадження євро для світової валютної системи, глобального фінансового ринку, резервної політики країн, міжнародної торгівлі.

6. Детермінанти розвитку глобального статусу валюти відносяться до двох груп: економічні та фінансові умови і політичні та інституційні умови. Перша група включає темпи економічного розвитку, частку валюти в обслуговуванні зовнішньоторговельних потоків, умови торгівлі, рівень трансакційних витрат, обсяги інвестування, структуру фінансових операцій, вартість валюти на зовнішніх ринках. Друга група детермінант пов'язана із наявністю підтримки міжнародного статусу валюти економічно розвинутою країною, стабільністю політичної системи, вагою країни в глобальній економіці, ефективністю державного управління, ступенем торговельної та фінансової лібералізації. Таке виокремлення детермінант дозволило визначити структурні фактори конкуренції євро та долара США на різних рівнях. На мікрорівні вони охоплюють скорочення трансакційних витрат і політику офіційних відсоткових ставок, а на макрорівні - темпи зростання ВВП, рівні інфляції, сеньйораж. Показовими є структурні фактори на мегафінансовому рівні, які визначаються додатковими можливостями емісії боргових цінних паперів, прив'язкою валютних курсів третіх країн, часткою валюти в обслуговуванні зовнішньої торгівлі, величиною попиту міжнародних інвесторів.

7. Загрози стабільному функціонуванню євро поділяються на внутрішні/регіональні та зовнішні/глобальні. До внутрішніх загроз включається уповільнення темпів економічного розвитку країн - членів Єврозони, фрагментованість фінансового ринку, наявність різної урядової політики в межах єдиного економічного простору, обмеження неекономічного характеру, брак підтримки глобального статусу євро з боку Єврозони, недоліки в спільній монетарній політиці та в її слабкому інституційному забезпеченні. Зовнішні загрози головним чином пов'язані з обмеженістю використання євро регіональними угрупованнями світу.

8. У розвитку та формуванні біполярної системи валютних відносин між країнами визначальна роль належить міжнародним організаціям, які як глобальні інституції, є не тільки безпосередніми носіями цих процесів, а й їх регуляторами. Проте нова валютно-фінансова архітектура вимагає суттєвого зміцнення та посилення ролі МВФО. Аби вони могли адекватно реагувати на сучасний біполярний вектор розвитку глобального валютного середовища необхідно забезпечити вдосконалення їх організаційної структури, системи прийняття рішень, розширення повноважень щодо координації напрямів макроекономічних політик країн, забезпечення максимальної інформаційної прозорості, посилення ролі міжнародних стандартів та впровадження їх у всіх країнах, створення нового механізму кредитування країн.

9. Найбільш об'єктивними критеріями оцінювання оптимальності золотовалютних резервів в Україні є зовнішній (передбачає вразливість країни до шоку з боку зовнішньої торгівлі), борговий (враховує вразливість країни до коливань у міжнародних потоках капіталу) і монетарний (включає потенційний тиск на національну валюту, який можуть створити резиденти при її обміні на іноземну). Існує стала тенденція до нарощування сукупних обсягів офіційних ЗВР, що вказує на поступове зміцнення ролі зовнішньоекономічного сектору, надходження іноземної валюти на внутрішній валютний ринок України та нарощування саме їх валютної складової.

10. Механізм валютної політики залежить від розвитку внутрішніх - макроекономічні, монетарні, фінансові, інституційні та політичні груп факторів і зовнішніх - умови розвитку глобального валютного середовища, біполярність світового валютного ринку, політика МВФО, міжнародна торгівля, міжнародний рух капіталу і робочої сили. Механізм валютної політики України є неоднозначним за своїм характером та впливом на національну економіку, а переважна більшість інструментів валютного регулювання або не відповідають загальносвітовим тенденціям, або не дають очікуваного ефективного результату. Визначальною особливістю реалізації валютної політики є стійке переважання адміністративних інструментів над економічними. Крім того, в Україні немає єдиного нормативного акту, який регулює валютні відносини.

11. Незважаючи на той факт, що в Україні вже діє певна система валютного регулювання, вона потребує удосконалення. Це дасть змогу підвищити ефективність її впливу на економіку в цілому. Необхідно розробити єдину законодавчу базу регулювання валютного середовища, модернізувати та вдосконалити систему курсоутворення, актуалізувати компонентну структуру золотовалютних резервів, змінивши співвідношення іноземних валют та збільшивши частку золота, вдосконалити політику валютних інтервенцій у напрямі підвищення її узгодженості з політикою процентних ставок, забезпечити зростання ролі інститутів валютного регулювання в межах національної економіки. На законодавчому рівні варто створити чіткий та прозорий розподіл повноважень та функцій валютного регулювання серед державних органів, а також визначити межі та ступінь їх відповідальності за ефективну реалізацію положень валютної політики.