Транснаціональний капітал в структурі глобального фінансового ринку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний вищий навчальний заклад "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана"

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Транснаціональний капітал в структурі глобального фінансового ринку

Гуртов Д.О.

Спеціальність 08.00.02 - світове господарство і міжнародні економічні відносини

Київ-2010

Вступ

Актуальність теми. Глобалізація як найвища стадія розвитку інтернаціоналізації відображає об'єктивний характер активізації взаємопроникнення та взаємозалежності сучасних соціально-економічних і суспільно-політичних процесів у світовому масштабі та розвивається переважно на фінансово-інвестиційній основі на фоні глобальних асиметрій системного характеру.

Фінансова глобалізація видозмінює традиційні уявлення про транснаціональний капітал як ресурсозабезпечуючу основу діяльності ТНК. Це обумовлює перегляд функцій корпоративного капіталу відповідно до нових умов з модифікацією старих та формуванням нових аспектів його функціонування. На даний час транснаціональний корпоративний капітал оперує в глобальному масштабі, а безпрецедентні транскордонні фінансові потоки роблять світову систему фінансів самодостатньою, коли вона розвивається за своїми, властивими їй, законами. Разом з тим спостерігається тенденція до відриву фінансової системи від відтворювальних процесів реальної економіки, зародження зростаючого сегмента світових віртуальних фінансів. Еволюційні процеси у структурі глобального фінансового ринку (ГФР) пов'язані із складною інтеграцією взаємозалежних економік, зростанням їхньої відкритості по каналах міжнародного руху товарів, послуг, інвестицій, інновацій, формуванням економічної цілісності світу з гармонізованими регулятивними принципами та правилами корпоративної діяльності.

Природно, що комплексне дослідження якісних змін у світовому фінансовому середовищі під невідворотним і всеохоплюючим впливом глобалізації передбачає виявлення трансформаційних, декомпозиційних особливостей та пошук можливих шляхів і варіантів становлення та розвитку глобальної фінансової системи на основі видозмінених функціональних ознак транснаціонального капіталу.

Важливу роль у теоретичному осмисленні проблематики еволюційного розвитку транснаціонального капіталу, генезису світового господарства і тенденцій розвитку глобальної фінансової системи відіграли відомі зарубіжні вчені С. Афонцев, Дж. Вайнер, Т. Валова, Ш. Вей, М. Делягін, Г. Ділігенський, С. Долгов, Р. Ентов, В. Євстігнєєв, В. Іноземцев, Дж. Кейнс, О. Кірєєв, Л. Красавіна, В. Коллонтай, Е. Кочетов, Г. Марковіц, В. Мартинов, Дж. Мілезі-Ферретті, Дж. Мілль, Я. Міркін, С. Моісєєв, Ю. Осіпов, М. Портер, Б. Рубцов, Дж. Сакс, Д. Смислов, Дж. Сорос, Дж. Стігліц, А. Тейлор, Дж. Тобін, Ф. Фабоцці, Р. Хазбулатов, М. Фрідмен, У. Шарп, В. Шенаєв, Ю. Шишков та ін. Різні аспекти характеристик суті та механізмів функціонування глобального руху капіталу знайшли розробку й обґрунтування у працях вітчизняних аналітиків: В. Будкіна, Б.Губського, Т.Кальченка, Л.Кістерського, В.Корнєєва. В.Левківського, Д. Лук'яненка, З. Луцишин, О. Мозгового, В. Новицького, Т. Орєхової, Є.Панченка, Ю. Пахомова, О. Плотнікова, А. Поручника, О. Рогача, Л. Руденко-Сударєвої, Є.Савельєва, О. Сльозко, О. Шарова, В. Шевчука, І. Школи, О. Шниркова та багатьох інших.

Разом із тим висвітлення питання руху капіталів крізь призму системно-функціонального аналізу та оцінки його результатів не лише з позицій ефективного функціонування транснаціональних корпорацій, а і впливу на структуру глобального фінансового ринку все ще не знайшли у сучасних дослідженнях достатньо обґрунтованого всебічного розроблення. Усвідомлення актуальності та практичної значимості проблеми та потреби її вирішення зумовили вибір теми дисертації, її мету, основні завдання і логіку дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках двох міжкафедральних науково-дослідницьких тем факультету міжнародної економіки і менеджменту Державного вищого навчального закладу "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана": "Ресурси і моделі глобального економічного розвитку" (номер державної реєстрації 0106V004357), де особисто автором проведено уточнення базових понять та особливостей процесів транснаціоналізації та фінансової глобалізації на основі сучасних концептуальних теоретичних засад, розробки та емпіричної апробації комплексної методики аналізу масштабів і динаміки досліджуваних процесів; "Управління міжнародною конкурентоспроможністю в умовах глобалізації економічного розвитку" (номер державної реєстрації 0101V002948), у рамках якої проаналізовано імперативи формування конкурентної системи ресурсного забезпечення діяльності транснаціональних компаній (ТНК).

Мета і завдання дисертаційної роботи. Метою дисертаційного дослідження є комплексний підхід до обґрунтування методологічної і практичної баз трансформації глобального фінансового ринку в руслі сучасних напрямів і параметрів управління рухом транснаціонального капіталу.

Для досягнення означеної мети в роботі поставлено і вирішено такі завдання:

провести аналіз загальнотеоретичних і методологічних основ розвитку глобалізаційних процесів;

дослідити еволюційні трансформації та сучасні концепції розвитку світового фінансового ринку;

дати сутнісну характеристику основних моделей функціонування міжнародного фінансового ринку;

з'ясувати економічний зміст транснаціонального капіталу як базису формування інтернаціональних фінансових потоків;

здійснити економічну оцінку сучасних механізмів функціонування ТНК;

виявити новітні тенденції руху транснаціонального капіталу в глобальному фінансовому середовищі;

визначити характерні риси та особливості розвитку механізмів регулювання руху транснаціонального капіталу на глобальному фінансовому ринку;

запропонувати шляхи формування наднаціональної системи регулювання транснаціональної консолідації капіталів.

Об'єктом дослідження є процес формування глобального фінансового ринку та механізмів його регулювання.

Предметом дослідження є закономірності та сучасні особливості функціонування транснаціонального капіталу.

Методи дослідження. Методологічною базою дисертаційного дослідження є роботи провідних вітчизняних і зарубіжних учених-економістів, концептуальні положення теорії світового господарства та міжнародних економічних відносин з проблем міжнародного руху капіталів і економічної глобалізації. Для досягнення поставленої у роботі мети автором було використано такий методологічний апарат: історико-логічного та системно-узагальненого підходів (для аналізу базових концепцій розвитку фінансової глобалізації - підрозділ 1.1; новітніх моделей функціонування глобального фінансового ринку - підрозділ 1.3); наукової абстракції, аналізу і синтезу (для обґрунтування функції транснаціонального капіталу як базису формування міжнародних потоків капіталу та механізмів регулювання їх руху у структурі глобального фінансового ринку - підрозділи 2.1 та 3.2); порівняльного аналізу (для виявлення особливостей руху транснаціонального капіталу у глобальному фінансовому середовищі та дослідження тенденцій і проблем регулювання процесу його акумулювання у структурі глобального фінансового ринку - підрозділи 2.2 та 3.1).

Статистичною та інформаційною базою дисертаційної роботи стали: широке коло вітчизняних і зарубіжних спеціальних літературних джерел; експертні оцінки; результати наукових досліджень ДВНЗ "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана", Національного інституту проблем міжнародної безпеки, Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України та матеріали міжнародних організацій (ЮНКТАД, СОТ, МВФ, групи Світового банку); дослідницькі та аналітичні матеріали рейтингових агентств.

Наукова новизна одержаних результатів. У процесі дослідження одержано такі найбільш суттєві наукові результати, які розкривають особистий внесок автора у розроблення досліджуваної проблеми та характеризують новизну роботи:

уперше:

введено й обґрунтовано поняття трансформації базових ознак транснаціонального капіталу, як сутнісної видозміни визначальної функції капіталу світових корпоративних структур, що внаслідок посилення глобальних процесів еволюціонувала від традиційних спрямувань (контрольно-управлінське, фінансування та забезпечення ліквідності, захисного, оперативного, регулятивного, рекламно-репрезентативного) і набула ознак інституціоналізованої субстанції глобального фінансового ринку, ставши каталізатором та інтегральним індикатором його функціонування і подальшого розвитку;

розроблено та емпірично апробовано методичні підходи до дослідження динаміки глобальних процесів, що базуються на компаративних принципах теоретичного узагальнення та удосконалення ключових дефініцій світової транснаціоналізації, фінансової та системної глобалізації, узагальненні концептуальних підходів до прогнозування стану фінансових ринків (фундаментального, технічного, кількісного та економіко-математичного моделювання), селективному підході до вибору математичної моделі та побудови графічної інтерпретації серед альтернатив, і включає: по-перше, алгоритм формування ключових індикаторів для оцінки динаміки досліджуваних процесів; по-друге, варіативну матрицю розрахунку динаміки ключових індикаторів; по-третє, індикативну систему авторських показників для діагностики та квантифікованої оцінки глобальних процесів не лише в розрізі окремих корпорацій чи країн, а й з виокремленням проміжних підсумків по певних групах та у загальносвітовому масштабі;

дано компаративну оцінку динаміки рівнів інвестиційної активності ТНК та "сукупної" регуляторної активності національних урядів на основі емпіричних досліджень і графічного відображення в часовому ретроспективному інтервалі 20 років, що підтвердило гіпотезу про взаємообернений зв'язок цих процесів і уможливило виявлення точок рівноважного розвитку глобального фінансового ринку в межах прогностичної оцінки до 2013 року, здійсненої з використанням авторської методики;

удосконалено:

дослідження глобального розриву між реальним та фінансовим секторами світового господарства шляхом виявлення та окреслення сучасних динамізуючих тенденцій (невиправданої капіталізації світового фондового ринку, непропорційності співвідношення структури фінансових портфелів, зростання левериджевих операцій на фондовому ринку, зниження частки товарних потоків, збільшення дефіциту торгового балансу та зростання державного боргу), обумовлених модифікованими властивостями капіталу (самодостатністю функціонування, нагромадженням спекулятивних фінансів, фіктивністю існування, дисфункціональністю, агресивністю та асиметричністю);

структурну композицію статистичних показників: індексу транснаціоналізації за рахунок її розширення двома показниками (індексу товарної (галузевої) диверсифікованості та індексу географічної диверсифікованості); індексу глобального розвитку, який після поетапної методичної трансформації уможливлює визначення не лише величини загальної рейтингової позиції країни, а й ступеня її глобалізованості, даючи можливість отримати загальносвітову характеристику досліджуваних процесів;

дістали подальшого розвитку:

розкриття сутності поняття транснаціоналізації шляхом застосування ідентифікаційних ознакових акцентів, що уможливило конкретизацію масштабності цього процесу, а саме: транснаціоналізацію корпоративну (мікрорівень) та транснаціоналізацію світову (мегарівень); на основі авторської гіпотези щодо наявності двофакторної взаємозалежності (просторово-часового лага та ділової активності) у розвитку світової транснаціоналізації доведено, що саме вона виступає каталізатором потужних глобалізаційних процесів (фінансової та системної глобалізації) та одночасно є індикатором виникнення, тривалості та масштабності відповідних динамізуючих змін у структурі глобального фінансового ринку як основного елемента функціонально структурованої багаторівневої системи глобальних фінансів;

концептуальні підходи до дослідження глобального фінансового ринку на основі виявлення періодів гармонізованого стану та побудови графічної моделі рівноважного розвитку ринку з виокремленням ключових сегментів (кредитний, інвестиційний, фондовий, валютний, страховий); факторів формування та розвитку (траснаціоналізація, міжнаціональна та міжрегіональна конкуренція, технологічна інформатизація, інноваційна мотивація, сек'юритизація, міжнародна операційна уніфікація і регулятивна гармонізація); та сучасних особливостей (транскордонність, автономність, неперервність, фіктивність, спекулятивність, агресивність).

Практичне значення одержаних результатів. Матеріали дисертаційних розробок мають як теоретичне, так і практичне значення. Отримані результати щодо трансформуючого аспекту функціонування транснаціонального капіталу використані при оперативному плануванні руху грошових коштів ЗАТ "Український мобільний зв'язок" (довідка № FD-08-29935 від 26.09.2008 р.), у процесі розроблення нормативних та концептуальних документів щодо розвитку та поглиблення функціонування фінансового ринку України та співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями Департаментом співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями Міністерства фінансів України (довідка № 25010-02/655 від 25.09.2008 р.) і при визначенні напрямів поліпшення економічної життєдіяльності та фінансування корпоративного сектору на світових ринках у АТ "Державний експортно-імпортний банк України" (довідка №16-4/457 від 10.04.2009 р.); для розширення співпраці з більшістю міжнародних організацій, які діють на ринку капіталів, та шляхів удосконалення діяльності ринку капіталів Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку (довідка №02/32 від 29.04.2009р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є завершеним, самостійно виконаним дослідженням. Отримані в ній наукові результати, висновки та рекомендації, які виносяться на захист, одержані автором самостійно.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дисертаційного дослідження доповідались на 8 науково-практичних конференціях, зокрема: Всеукраїнській науково-практичній конференції "Фінансове та інституційне забезпечення підприємництва в Україні" (Київ, 24 березня 2005 р.); IV Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих науковців "Країни СНД в умовах глобалізації" (Москва, 31 березня 2005 р. - 1 квітня 2005 р.); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції "Теорія і практика економіки та підприємництва" (Алушта, травень 2006 р.); VIII науково-теоретичній конференції "Стратегічний розвиток України: реалії та перспективи" (Київ, 24-25 травня 2006 р.); III Міжнародній науково-практичній конференції "Сучасні тенденції в розвитку банківської системи та фінансових ринків" (Дніпропетровськ, 30 листопада - 1 грудня 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Стратегія розвитку України у глобальному середовищі" (Сімферополь-Севастополь, 26-28 жовтня 2007 р.); I Міжнародній науково-практичній конференції "Проблеми формування нової економіки XXI століття" (Дніпропетровськ, 17-19 грудня 2008 р.); IV Міжнародній періодичній науково-практичній конференції "Спецпроект: аналіз наукових досліджень" (Дніпропетровськ, 23-24 липня 2009 р.).

Публікації. Основні наукові положення, висновки та результати дисертаційного дослідження опубліковано в 17 наукових працях загальним обсягом 22,36 друк. арк., у тому числі: 1 колективна монографія, 6 статей у наукових фахових виданнях, 10 публікацій в інших виданнях.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертаційної роботи становить 210 сторінок, у тому числі 16 аналітичних таблиць на 15 сторінках, 17 рисунків на 15 сторінках. Дисертація містить 44 додатки на 102 сторінках і список використаних джерел із 396 найменувань.

1. Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, визначено мету, об'єкт, предмет і основні завдання дисертації, розкрито наукову новизну та практичне значення отриманих результатів.

У розділі 1 "Теоретичні основи функціонування і розвитку глобального фінансового ринку" проведено аналіз загальнотеоретичних і методологічних засад існування та розвитку процесів глобалізації, досліджено еволюційні трансформації та концепції розвитку глобального фінансового ринку, дана сутнісна характеристика основних моделей функціонування міжнародних фінансових ринків.

Автором аргументовано, що панівною тенденцією світогосподарського розвитку на рубежі ХХ-ХХІ ст. стала економічна глобалізація, яка внаслідок нового, небаченого пришвидшення процесу багатовимірних структурних зрушень визначила об'єктивний характер інтеграції всіх основних фігурантів та інститутів глобального розвитку - політичних (нації, держави), економічних (корпорації), наддержавних (міжнародні об'єднання та міжнародні організації).

Дослідження еволюції поглядів, аналіз економічних концепцій глобалізації дозволили по-новому визначити категорії "системна глобалізація" та "фінансова глобалізація" як одних з превалюючих векторів процесу глобалізації. Виокремлення та дослідження основних ознак прояву глобалізації економіки, зокрема зростання міжнародного руху капіталу та інвестицій, збільшення обсягів світового фінансового ринку, ринків робочої сили та обсягів міграції, відчутне підвищення ролі транснаціональних корпорацій та міждержавних інституцій у світогосподарських процесах, загострення глобальної конкуренції уможливило виявлення взаємозв'язку між процесами фінансової глобалізації та особливостями модифікації інституційної структури фінансових ринків. Це дало змогу уточнити сутність глобального фінансового ринку як основного елементу функціонально структурованої багаторівневої системи світових фінансів та глобального механізму її перерозподілу.

Виходячи не лише з теоретичних положень, які не дають чітко і однозначно визначити різновекторні параметри майбутньої глобальної організації життєдіяльності людей і націй, а й наукової оцінки такого складного феномену, як глобалізація, емпіричні дослідження стану, розвитку, а також прогнозування ймовірних сценаріїв її динаміки є вкрай необхідними. Спираючись на компаративні принципи теоретичного узагальнення та удосконалення ключових дефініцій, узагальнення концептуальних підходів до прогнозування стану фінансових ринків: фундаментального (Ф.Блок, Б.Грем, Д.Додд, І.Закарян, Г.Кіма, С.Котла, В.Ліховідов, Р.Мюррея, С.Тернера, М.Томсета, М.Хаертфельдер), технічного (Ч.Доу, Е.Найман, Н. Нісон, Твардовський В., Дж.Шваґер), кількісного (Башельє, Грехем) та економіко-математичного моделювання (П.Сіомпа, Р.Фриш); селективний підхід до вибору математичної моделі та побудови графічної інтерпретації серед альтернатив (методика Бокса-Дженкінса, статистика Дарбіна-Уотсона та Стьюдента, критеріїв Акайке та Байеса-Шварца, F-статистика Фішера, трендів, модель авторегресії, однокрокове прогнозування, логарифмування), запропоновано авторський методичний підхід до квантифікованої оцінки глобальних процесів, застосування якого уможливило розроблення ряду нових індикаторів:

індексу системної глобалізації, який визначається як середньоарифметична індексів рівнів глобалізованості країн, що отримані за певний період часу методом аналізу ієрархії СААТІ на базі рейтингів журналу Foreign Policy;

інтегрального індексу фінансової глобалізації, який визначається як довжина вектора-дії фінансової глобалізації, координати якого можна інтерпретувати як показник сукупної залученості країн до процесу фінансової глобалізації та показник сукупної залученості ТНК до фінансової глобалізації.

На основі проведених автором емпіричних розрахунків індексів системної та фінансової глобалізації (табл.1) у дисертації проаналізована динаміка глобальних процесів та виявлені ключові фактори їх пришвидшеного розвитку.

Таблиця 1 Динаміка індексів системної глобалізації та фінансової глобалізації (вибірковий період з 2001-2009 рр.)

Деяке зниження величини індексу системної глобалізації з рівня 49,71 до 46,23 у часовому інтервалі з 2001 по 2003 рік пояснюється розширенням діапазону охоплення дослідженням кількості країн, більшість з яких мала досить серйозний відрив за багатьма чинниками від країн - глобальних лідерів, взятих за основу на початку експертного рейтингування. Те, що в 2007 році індекс сягнув за 50%, переконливо свідчить, що глобалізація вже вступила у фазу повного домінування.

Зростання індексу фінансової глобалізації до рівня 69,24 у 2005 році зумовлене продовженням нарощення обсягів міжнародного банківського кредитування до 13 000 млрд дол.США, імпорту прямих інвестицій до 142,8 млрд дол.США, імпорту портфельних інвестицій до 985,5 млрд дол.США, відносний приріст яких проти 1981 року, за даними UNCTAD, склав відповідно 1150,0%, 248,3% і 1836,2%.

Подальше зниження величини індексів до 2009 року зумовлено наслідками поточної глобальної фінансової кризи, що призвела до періодичного формування "бульбашок" на ринках фінансових інструментів і нерухомості та нестримного подорожчання базових сировинних ресурсів.

У процесі аналізу та емпіричного оцінювання стану та динаміки фінансової глобалізації автором було відзначено суперечливий характер її впливу на світовий господарський розвиток, що виявилось, з одного боку, у доступності та масштабності позичкових капіталів; розвитку фінансового інжинірингу; стимулюванні та модернізації національних банківських систем; відкритості релевантної інформації, а з іншого боку - географічній асиметрії фінансових ресурсів; стимулюванні "втечі" капіталів з території певних країн; посиленні фінансової лабільності та боргової залежності; заполітизованості фінансових процесів; неконтрольованості руху фінансових ресурсів від реального сектору економіки до сектору спекулятивних операцій.

Спираючись на, по-перше, проведене в роботі дослідження еволюційних трансформацій та концепцій розвитку глобального фінансового ринку (теорія "довгих хвиль" Кондрат'єва, розвинута Шумпетером і Фріменом; теорія взаємозв'язку капіталу з темпами економічного зростання Харрода; теорія автономного та стимульованого експорту капіталу Махлупа; модель взаємного руху капіталів між країнами Грабела; гіпотеза "ефективного ринку" Робертса), по-друге, виконані емпіричні розрахунки індексу фінансової глобалізації та, по-третє, аналіз основних моделей функціонування міжнародного фінансового ринку (американська, європейська, скандинавська, азійська), автором визначено специфіку функціонування глобального фінансового ринку, яка виявляється у динамізуючій автономізації від товарних потоків, що призводить до посилення його самодостатності, фіктивності, спекулятивності, агресивності, асиметрії, дисфункціональності.

В дисертації показано, що сучасна трансформаційна видозміна глобального фінансового ринку відбувається під впливом не лише ендогенних факторів (модель економічної і політичної системи, економічна і фінансова політика держави, структура власності, модель економічної поведінки населення, диспропорції національного фондового ринку), а й екзогенних факторів (довгострокові цикли світової економіки, залежність від ринку-лідера та інших розвинутих ринків, порівняльна конкурентоспроможність держави й фондового ринку, ступінь близькості до індустріальних ринків), які можуть виявлятись як конструктивно, так і деструктивно.

У розділі 2 "Сучасні тенденції руху транснаціонального капіталу на глобальному фінансовому ринку" досліджено економічний зміст і сутність транснаціонального капіталу як базису формування інтернаціональних фінансових потоків; проведене економічне оцінювання сучасного функціонування ТНК; виявлені новітні тенденції руху транснаціонального капіталу у глобальному фінансовому середовищі.

Спираючись на концептуальні основи аналізу міграції потоків транснаціонального капіталу, в дисертаційній роботі виявлено не лише наявність двофакторного взаємозв'язку міжнародного руху капіталу з розвитком глобальних економічних процесів, а й умови та чинники, що підсилюють взаємозалежність цих процесів. Інтенсифікація руху міжнародних потоків інвестиційних ресурсів в умовах одночасного підсилення експансії ТНК стала визначальним чинником фінансування глобалізаційних процесів.

Автор доводить, що основним каталізатором зростання світового виробництва на тлі сучасних структурних зрушень стають саме транснаціональні корпорації. Інвестиційна активність ТНК впливає на структуру економіки країн-реципієнтів прямо (прямі інвестиції, спільні підприємства) та опосередковано (зв'язки з місцевими фірмами, дифузійності знань, досвіду та технологій) залежно від рівня інвестиційної відкритості країни та ступеня її використання.

У роботі на основі ідентифікації переваг залучення ТНК до міжнародного руху капіталів (збільшення в країні-реципієнті виробничих потужностей, ресурсів, трансферт передової технології, інкорпорація управлінського досвіду та передових методів управління рухом активів, мобілізація і продуктивніше використання національних ресурсів, фінансування довгострокових проектів) визначені умови створення сприятливого інвестиційного клімату. Виходячи з того, що ТНК виступають як головний суб'єкт здійснення ПІІ, а також з тієї позиції, що саме ПІІ є атрибутивною ознакою діяльності ТНК у країнах світу, було логічним визначити сам характер руху капіталу, який виступає як основна якісна характеристика діяльності ТНК. Ця теза ґрунтується на тому, що саме активність міграції транснаціональних капіталів створює базис як для поточної діяльності так і забезпечення стратегії розвитку ТНК. Тому саме рух капіталу виступає основним індикатором інвестиційної активності ТНК, визначення її поточних результатів та характеристикою перспектив розвитку.

Зважаючи на комплексний характер та багатоаспектність феномену транснаціоналізаційного процесу, запропоновано авторське визначення поняття "транснаціоналізація" з виділенням мікро- та мегарівня і удосконалено існуючу методику UNCTAD Детальніше див. http://www.unctad.org/ розрахунку індексу транснаціоналізації () за рахунок його доповнення двома показниками (товарної та географічної диверсифікованості).

Запропонований в роботі індикатор рівня світової транснаціоналізації завдяки загальному охопленню найбільш потужних як фінансових, так і нефінансових 100 ТНК світу, дозволяє зробити екстраполяцію отриманих результатів на увесь світовий простір. Вихідним етапом для розроблення індексу світової транснаціоналізації стала побудова базової матриці, в якій горизонтальний динамічний ряд (j) складається з m-елементного часового ряду (роки від 1 до m); вертикальний динамічний ряд (і) каскадований за порядковими номерами ТНК, згрупованих у 4 блоки по 25 найбільших серед фінансових та нефінансових корпорацій з розвинутих країн, тих, що розвиваються та країн ЦСЄ, набуває значень в інтервалі від 1 до n. Щорічний індекс світової транснаціоналізації розраховується за формулою:

,

де і = [1; n], j = [1; m],

- індивідуальний індекс транснаціоналізації окремої (і - тої) ТНК за конкретний (j - тий) рік, - частка закордонних активів у сукупному обсязі активів; - частка закордонних продажів у сукупному обсязі реалізації; - частка закордонних працівників у їх сукупній чисельності; - частка охоплених діяльністю ТНК галузей у загальній кількості видів діяльності; - частка країн географічної присутності корпорації у загальній кількості країн на геополітичній карті світу.

Проведені в роботі дослідження стану і динаміки процесів світової транснаціоналізації, фінансової та системної глобалізації із застосуванням авторської методики емпірично та графічно довели існування двофакторної залежності (у вимірі простору (ділової активності) та часу) процесу транснаціоналізації щодо більш потужних процесів світового розвитку - фінансової та системної глобалізації.

Застосування модифікованої методики Бокса-Дженкінса уможливило отримання прогнозних даних із властивостями незміщеності та мінімальною можливою дисперсією похибок і демонструє: середньоквадратичну похибку (0,226), середньо-абсолютну похибку (3,985%) та коефіцієнт Тейла (0,0103).

У дисертації також доведено, що транснаціональний капітал сьогодні став не лише каталізатором, а й індикатором зазначених глобалізаційних процесів, які, в свою чергу, зумовили якісну трансформацію його функціональних ознак. Зміна транснаціональним капіталом своєї визначальної функції безпосередньо корелює із проявами специфіки функціонування ГФР, уможливлюючи загрозу тотального панування турбокапіталізму. Функціонуючи як інституціоналізована субстанція-першооснова та сутність глобального фінансового ринку, транснаціональний капітал стає причиною формування глобального розриву.

Аналізуючи напрями формування організаційно економічного та інформаційного механізмів реалізації трансформаційних процесів руху транснаціоналізованого капіталу, автор визначає головні передумови стратегічної взаємодії національних фінансових систем з міжнародними фінансовими потоками, спираючись на необхідність формування альтернативних підходів до оптимізації міжнародних фінансових потоків та їх регулювання у часовому, територіальному, міжнародному та національному просторі.

У розділі 3 "Регулювання процесів міграції транснаціонального капіталу на глобальному фінансовому ринку" виявлено необхідність регулювання процесу формування та руху транснаціонального капіталу на глобальному фінансовому ринку; досліджено механізми регулювання руху корпоративного капіталу; сформовано концептуальні напрями модифікації наднаціональної системи регулювання міжнародних потоків капіталу в глобальному економічному просторі.

Проаналізовано, що суттєва активізація інвестиційної діяльності ТНК в періоди зниження рівня її державного та наддержавного регулювання стала свідченням того, що відповідні кризові явища посилюються через ланцюгові реакції змін у регуляторних національних системах країн. Втім регуляторне забезпечення руху транснаціональних капіталів перебуває на якісно нижчому рівні, ніж регулювання міжнародної торгівлі, яка спирається на низку міжнародних та національних законодавчих актів, угод та функціонуючих під егідою СОТ інституцій. Нерозвиненість і неефективність регулювання транскордонного руху капіталу - один із чинників нестійкості національних валютно-фінансових систем та їхньої вразливості щодо криз, тому розроблення ефективної політики регулювання руху капіталів є необхідним й першочерговим завданням для національного господарства.

У роботі досліджено дуалістичний характер умов переміщення іноземних інвестицій у світовому господарстві, що знаходить прояв, з одного боку, у лібералізації світового економічного життя (розширення прав, свобод, економічних дій), з другого боку - у збільшенні протекціоністських заходів (мито, квоти, економічні санкції та обмеження, жорсткі інвестиційні режими), що в сукупності характеризують регуляторну активність урядів, кількісну оцінку якої автор пропонує провадити на основі відповідного коефіцієнта:

де (M) - загальна за період кількість змін режимів регулювання; (Mл) - більш сприятливі (ліберальні) умови для ПІІ; (Mп) - менш сприятливі (протекціоністські) умови для ПІІ; (t) - тривалість періоду (роки).

Автором дана компаративна оцінка динаміки рівня інвестиційної активності ТНК та рівня сукупної регуляторної активності національних урядів на основі емпіричних досліджень та графічного відображення в часовому інтервалі 20 років, що підтвердило авторську гіпотезу про взаємообернений зв'язок цих процесів і уможливило виявлення точок рівноважного розвитку (G1,G2,G3,G4,G5) глобального фінансового ринку з урахуванням прогнозу до 2013 року і зумовило необхідність побудови моделі рівноважного розвитку глобального фінансового ринку з формуванням її концептуальної основи.

Автором обґрунтовані практичні рекомендації щодо можливого регулювання міжнародного руху капіталу, зокрема: чітке регламентування, забезпечення повноти і прозорості інвестування; контроль ефективності використання та повернення міжнародних запозичень; встановлення міжнародного порядку, який би перешкоджав різким коливанням припливу - відтоку транснаціонального капіталу.

Доведено, що Україна не стоїть осторонь глобалізаційних процесів. Досвід створення фондового ринку в Україні та зарубіжних країнах надав можливість зробити висновок, що найважливішим параметром досягнення необхідного рівня прозорості операцій на фондовому ринку є реальна оцінка власних ресурсів і спроможностей стосовно стану і потреб ділового середовища, а також раціональний вибір варіантів стратегії.

Досліджені в роботі підходи до розроблення ефективної національної політики регулювання руху капіталів дають змогу впорядкувати ефективне функціонування та взаємини усіх його фігурантів на основі комплексу державних норм і правил, спрямованих на врівноваження й гармонізацію їх взаємних інтересів в рамках чинних правил міжнародного співробітництва.

Встановлено, що формування інструментарію та механізмів безризикового інвестування в глобальні чи регіональні проекти соціального, екологічного та енергозабезпечуючого характеру, що фінансуються шляхом модифікованого сполучення як власних так і залучених коштів урядових, приватних, корпоративних та міжнародних структур, може бути одним з найефективніших рішень для глобального економічного розвитку та України зокрема.

Висновки

У дисертації наведено теоретичні узагальнення і нове вирішення наукових завдань, що полягають у комплексному підході до обґрунтування методологічної і практичної бази трансформації глобального фінансового ринку, розкритті змісту, закономірностей та сучасних особливостей функціонування транснаціонального капіталу у структурі глобального фінансового ринку внаслідок посилення процесу глобалізації.

Результати проведеного дисертаційного дослідження дають можливість сформулювати висновки теоретичного та практичного спрямування:

Системна глобалізація являє собою об'єктивно закономірний, кількісно всеохоплюючий і всепоглинаючий процес еволюційного формування нової ери ущільнення існуючого суспільного простору, націй, політичних, соціокультурних, економічних систем на фоні фундаментальних якісних перетворень в усіх сферах суспільного життя, який має складну мотиваційну природу, позитивні та негативні впливи і наслідки системного характеру.

Одним із превалюючих векторів процесу системної глобалізації є фінансова глобалізація що, з одного боку, на тлі широкомасштабної лібералізації валютних режимів, розквіту інформаційних технологій та інноваційності фінансового інжинірингу сприяє стрімкому пришвидшенню руху та зростанню обсягів транснаціональних корпоративних фінансових потоків, провокує поширення фіктивних капіталів; з другого боку - виступає каталізатором посилення інтеграційних зв'язків національних фінансових ринків та їхнього стрімкого перетворення на єдиний світовий фінансовий простір з відповідною модифікацією конфігурації світової фінансової архітектури.

Глобальний фінансовий ринок, що є основним елементом функціонально структурованої багаторівневої системи глобальних фінансів, еволюційно трансформується внаслідок випереджаючих темпів розвитку міжнародних фінансових ринків порівняно з реальним сектором світової економіки. Результатом лібералізації стала масштабна інтенсифікація та зміни у природі міжнародних потоків капіталу, внаслідок чого домінуючого значення в процесі розвитку світової економіки набула глобальна міграція транснаціональних капіталів поряд із зростанням ролі і значення іноземного інвестування в розвитку національних економік.

Глобальний фінансовий ринок передбачає виявлення трансформаційних, декомпозиційних особливостей та пошук можливих шляхів і варіантів розвитку уже глобальної фінансової системи. Процес розвитку світової транснаціоналізації є не лише каталізатором більш потужних процесів світового розвитку (фінансової та системної глобалізації), а й виступає індикатором моменту виникнення, тривалості в часі та масштабності наступних динамізуючих змін у структурі глобального фінансового ринку, що зумовлює двовекторність лагу їхньої взаємозалежності.

Транснаціональний капітал став фактично реальною силою, що форсує рух світових фінансових ресурсів. Глобальні процеси трансформують базові ознаки транснаціонального капіталу та вносять сутнісну видозміну його визначальних функцій від традиційних до ролі першооснови, каталізатора та індикатора розвитку глобального фінансового ринку. Транснаціоналізація на мікрорівні виявляє себе як найбільш зрілий і завершений етап у процесі інтернаціоналізації підприємницької діяльності суб'єктів будь-якої форми власності, що характеризується високим рівнем географічної диверсифікованості системи ресурсного забезпечення (матеріально-виробничий ресурс, кадровий ресурс, фінансовий, інформаційний ресурси), гнучкою організаційною архітектурою з обов'язковим виділенням одного головного (або кількох) управлінського ідеолого-стратегічного ядра, пріоритетним використанням прямого зарубіжного інвестування як інструменту зовнішньоекономічної експансії, непереборним прагненням власників до глобального домінування на засадах системного цілеспрямованого застосування фінансової могутності, інформаційного і політичного впливу, коаліційної сили зв'язків з урядами та засобів силового і прихованого тиску. Транснаціоналізація на мегарівні являє собою об'єктивний процес посилення світової інтеграції в результаті експансивного розгортання міжнародних операцій ТНК, що доведено автором шляхом застосування комплексної методики розроблення моделі квантифікованої оцінки глобальних процесів.

Новітні тенденції руху транснаціонального капіталу у глобальному фінансовому середовищі проявились у зміні як структури, так і векторів інвестування. Суттєве зростання загальних обсягів міжнародних потоків капіталу супроводжується значною нерівномірністю розподілу інвестиційних ресурсів між реґіонами із різним ступенем розвитку, трансформацією структури глобальних фінансових портфелів у бік експансивної продуктово-географічної диверсифікації. Це свідчить про суперечливість та неоднозначність розгортання процесу системної глобалізації і неоднаковий вплив міжнародної фінансової складової на економічний розвиток окремих груп країн, виникнення нових центрів акумулювання інвестицій.

Існування наднаціональних регуляторних механізмів формування та руху транснаціонального капіталу довело свою неефективність унаслідок їхнього монохарактерного впливу, що слабо враховував інші полісистемні напрями внутрішньої та міжнародної грошово-кредитної політики. Контроль за потоками капіталу має супроводжуватись необхідним коригуванням національних макроекономічних політик поряд із підвищенням стійкості внутрішніх фінансових систем. Вироблення ефективного рестриктивного контролю над попитом на непостійні за характером та спекулятивні за природою короткострокові іноземні позики є ключовим елементом антициклічного регулювання. Гармонізована національна політика регулювання руху капіталів повинна встановити певні норми та правила, підтримуючі рівновагу взаємних інтересів згідно з вимогами міжнародного співробітництва. Це уможливило б формування організаційних передумов інтеграції України до світового ринку капіталів.

Об'єктивна потреба трансформації наднаціональної системи регулювання транснаціональної консолідації капіталів зумовлена подальшим розробленням відповідних запобіжних заходів контролю за обсягами міжнародного руху капіталу з метою нейтралізації та усунення кризових і деструктивних тенденцій, характерних для сучасного глобального фінансового ринку.

глобалізаційний фінансовий транснаціональний капітал

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Управління міжнародною конкурентоспроможністю в умовах глобалізації економічного розвитку: Монографія: У 2 т. - Т.ІІ / Д. Г. Лук'яненко, А.М.Поручник, Л.Л.Антонюк та ін.; За заг.ред Д.Г. Лук'яненка, А.М.Поручника.- К.: КНЕУ, 2006. - 592 с. (24,67 д.а., з них особисто автору належить 0,26 д.а., проаналізовано імперативи формування конкурентної системи ресурсного забезпечення діяльності ТНК).

2. Гуртов Д.О. Фінансова глобалізація крізь призму модифікації фінансових ринків / Д.О. Гуртов // Зовнішня торгівля: право та економіка. - №5-6(22-23). - УАЗТ, 2005. - С.142-147 (0,23 д.а.).

3. Гуртов Д.О. Геофінанси в розрізі глобальних фінансових потоків світової системи фінансів / Д.О. Гуртов // Стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право): Наук. журнал. - К., 2005. - №4. - С92-98 (0,46 д.а.).

4. Гуртов Д.О. Глобальний фінансовий ринок як фінансова архітектура світового господарства / Д.О. Гуртов // Стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право): Наук. журнал. - Вип. 2-4 / Голов. ред. О.П. Степанов. - К.: Книжкове вид-во НАУ, 2006. - С.23-33 (0,75 д.а.).

5. Гуртов Д.О. Глобалізаційні процеси фінансових ринків та діяльність транснаціональних банків / Д.О. Гуртов // Соціально-економічні дослідження в перехідний період: Зб. наук. праць. - Вип. 2 (64) / НАН України. Ін-т регіональних досліджень; Редкол.: Відп.ред. Є.І.Бойко. - Львів, 2007. - С.310-319 (0,55 д.а.).

6. Гуртов Д.О. Процеси глобалізації та транснаціоналізації: теоретико-методологічний підхід до комплексної оцінки / Л.В. Руденко-Сударєва, Д.О. Гуртов // Національний університет державної податкової служби України. - 2009. - №2. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/znpnudps/2009_2/zmist.html (0,58 д.а., з них особисто автору належить 0,37 д.а., проведений економічний аналіз транснаціоналізаційних трансформацій та емпіричної апробації методичного підходу оцінки досліджуваних процесів).

7. Гуртов Д.О. Комплексна методика розробки моделі квантифікованої оцінки процесу транснаціоналізації / Л.В. Руденко-Сударєва, Д.О. Гуртов // Міжнародна економічна політика: Наук. журнал. - №.10-11 / Голов. ред. Д.Г.Лук'яненко. - К.: КНЕУ, 2009. - С.62-84 (0,75 д.а. з них особисто автору належить 0,33 д.а., проведено теоретичні узагальнення та квантифіковану оцінку глобалізаційних процесів).

8. Гуртов Д.О. Формування транснаціонального капіталу як основи фінансового забезпечення діяльності вітчизняних корпоративних структур / Д.О.Гуртов // Фінансове та інституційне забезпечення підприємництва в Україні: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції; 24 -25 березня 2005 р. - К.: ЄУ, 2005. - С.25-27 (0,12 д.а.).

9. Гуртов Д.О. Трансформация финансовой системы СНГ (Украины) в глобальной среде / Д.О. Гуртов // Страны СНГ в условиях глобализации: Материалы IV Международной научно-практической конференции студентов, аспирантов и молодых ученых; 30 марта - 1 апреля 2005 р. - М.: РУДН, 2005. - С.381-384 (0,17 д.а.).

10. Гуртов Д.О. Транснаціональний капітал як основа фінансового забезпечення діяльності вітчизняних корпоративних структур у глобальній економіці / Д.О. Гуртов // Економіка і управління. - №1(27). - 2005. - С.30-36 (0,27 д.а.).

11. Гуртов Д.О. Глобалізація міжнародних фінансів як невід'ємна складова процесу розвитку міжнародного господарства / Д.О. Гуртов // Теорія і практика економіки та підприємництва: Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції, 11 - 13 травня 2006 р. - Алушта: ТНУ, 2006. - С. 27-28 (0,05 д.а.).

12. Гуртов Д.О. Розвиток фінансових ринків крізь процес глобалізації світових фінансів / Д.О. Гуртов // Сучасні тенденції в розвитку банківської системи та фінансових ринків: Матеріали III Міжнародної науково-практичної конференції, 30 листопада - 1 грудня 2006 р. - Дніпропетровськ: ДНЕУ, 2006. - С.5-7 (0,11 д.а.).

13. Гуртов Д.О. Формування транснаціонального капіталу як напрямку підвищення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств / Д.О. Гуртов // Стратегія розвитку України в глобальному середовищі: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, 26-28 жовтня 2007, Сімферополь-Севастополь: Видавничий центр Кримського Інституту Бізнесу, 2007. - С.65-67 (0,11 д.а.).

14. Гуртов Д.О. Світові процеси консолідації капіталів та розробка ефективної державної стратегії фінансової безпеки країни / Д.О. Гуртов // Проблеми формування нової економіки XXI століття: Матеріали I Міжнародної науково-практичної конференції, 17-19 грудня 2008 р. - Том 2. - Дніпропетровськ: ПДАБА, 2008. - C.37-41 (0,17 д.а.).

15. Гуртов Д.О. Першоджерела фінансової нестабільності та причини у необхідності регулювання руху капіталу / Д.О. Гуртов // Спецпроект: аналіз наукових досліджень: Матеріали IV Міжнародної науково-практичної конференції, 23-24 липня 2009 р. - Том 1. - Дніпропетровськ: ПДАБА, 2009. - С.38-43 (0,19 д.а.).

16. Гуртов Д.О. Методика розробки та алгоритм розрахунку середньостатистичного індексу світової транснаціоналізації, індексу фінансової глобалізації та середньостатистичного індексу суцільної глобалізації: Зб. наук. творів / Д.О. Гуртов, Л.В. Руденко-Сударєва // Міністерство освіти і науки України, Державний департамент інтелектуальної власності, свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір №32879 від 16.04.2010р. (11,13 д.а., з них особисто автору належить 5,05 д.а., узагальнено теоретичні засади розвитку глобальних процесів та виконано їх емпіричну оцінку).

17. Гуртов Д.О. Методика економічної оцінки глобальних процесів / Мозговий О.М., Руденко-Сударєва Л.В., Гуртов Д.О.; за ред. д.е.н., проф. Л.В.Руденко-Сударєвої. - К.: КП "Редакція", 2010. - 188с. (10,17 д.а., з них особисто автору належить 3,17 д.а., обґрунтовано вибір математичної моделі для прогнозування розвитку глобальних процесів та виконання їх емпіричної оцінки).

Размещено на Allbest.ru