Регулювання міжнародної інвестиційної діяльності в умовах фінансової глобалізації

Рекомендації та пропозиції, викладені у дисертації, впроваджено в практичну діяльність: Департаменту співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями Міністерства фінансів України (довідка № 31-25000-01-17/24430 від 14.09.2009 р.) - результати дослідження міжнародного та вітчизняного досвіду державного регулювання міжнародної інвестиційної діяльності в умовах фінансової глобалізації; Державної бюджетної установи Дніпровський регіональний центр інноваційного розвитку Державного агентства України з інвестицій та інновацій (довідка № 09-148 від 28.07.2009 р.) - рекомендації щодо виділення та визначення граничних умов української економіки, які визначають положення країни в діапазоні потенційних втрат і вигід від залучення до фінансової глобалізації; Регіонального філіалу Національного інституту стратегічних досліджень у місті Донецьку (довідка № 55/04 від 19.06.2009 р.) - систематизація та доповнення кількісних індикаторів фінансової глобалізації, обґрунтування та виділення ефектів вартісної оцінки, значення яких зросло з поглибленням ступеня глобалізації фінансових ринків; Управління зовнішніх зносин та зовнішньоекономічної діяльності Запорізької обласної державної адміністрації (довідка № 321/01-18 від 21.07.2009 р.) - рекомендації щодо удосконалення регулювання міжнародної інвестиційної діяльності України в умовах фінансової глобалізації; Запорізької торгово-промислової палати (довідка № 20.4/847 від 21.07.2009 р.) - результати дослідження міжнародної інвестиційної діяльності країн з різними типами економічних систем на сучасному етапі розвитку фінансової глобалізації; Центрального відділення ЗРУ КБ ПриватБанку (довідка № Р.10.01.112-489 від 14.07.2009 р.) - результати аналізу в частині визначення місця та ролі комерційних банків, взагалі, та банківського кредитування, зокрема, в розвитку процесу глобалізації міжнародної інвестиційної діяльності; Відділу ЗЕД ТОВ «ТБ» Мегаполіс» (довідка № 288/1 від 15.07.2009 р.) - фінансовий аналіз на основі балансу в частині його використання для нефінансових корпорацій.

Результати дослідження використано при підготовці рекомендацій міжнародних науково-практичних конференцій та семінарів, які було надіслано Президенту України, Верховній Раді та Кабінету Міністрів України, українським міністерствам та відомствам, представництвам ЄС в Україні, посольствам держав-членів ЄС в Україні, управлінням зовнішніх зносин та ЗЕД облдержадміністрацій, регіональним ТПП з метою практичного використання та включення до програм науково-технічного розвитку регіонів.

Окремі результати використано в навчальному процесі Запорізького національного технічного університету МОН України при викладанні дисциплін «Міжнародні економічні відносини», «Міжнародна економіка», «Міжнародні валютно-кредитні відносини», «Грошово-кредитна політика» (довідка № 37-52/2484 від 30.07.2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею. Всі наукові результати, викладені в дисертації, отримані автором особисто і знайшли відображення в опублікованих роботах. міжнародний фінансовий глобалізація інвестиційний

Апробація результатів дисертації. Основні положення дослідження доповідались автором й отримали позитивну оцінку на 11 міжнародних науково-практичних конференціях та семінарах: XII Міжнародній науковій конференції «Проблеми економічної інтеграції України до Європейського Союзу: світові економічні кризи і Україна» (м. Анталія, 2007 р.); V,VI та VII Міжнародних наукових конференціях «Проблеми та перспективи розвитку співробітництва між країнами Південно-Східної Європи в рамках ЧЕС і ГУАМ» (м. Севастополь, 2009 р., м. Одеса, 2008 р., м. Лівадія-Севастополь, 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Стратегія розвитку України у глобальному середовищі» (м. Сімферополь, 2007 р.); V Ювілейній міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених «Економічний і соціальний розвиток України в XXI столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації» (м. Тернопіль, 2008 р.); XIV, XV та XVI Міжнародних науково-практичних семінарах «Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв'язків і залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект» (м. Донецьк-Святогірськ, 2010 р., 2009 р., 2008 р.), VIII Міжнародній науково-практичній конференції молодих учених «Транснаціоналізація міжнародної економіки і пошук шляхів інноваційного співробітництва» (м. Київ, 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасний стан та перспективи підготовки фахівців з міжнародних економічних відносин» (м. Запоріжжя, 2009 р.)

Публікації. Результати проведеного дослідження знайшли своє відображення у 16 наукових працях загальним обсягом 6,83 умов.-д.а., з яких особисто автору належить 6,73 умов.-д.а., у тому числі 11 наукових статей у наукових фахових виданнях загальним обсягом 5,56 умов.-д.а., з яких особисто автору належить 5,46 умов.-д.а.

Структура й обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел з 250 найменувань, додатків. Загальний обсяг роботи становить 180 стор., включаючи 7 таблиць на 4 сторінках, 26 рисунків на 17 сторінках.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету і завдання дослідження, його об'єкт і предмет, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі «Теоретико-методологічні основи міжнародної інвестиційної діяльності в умовах фінансової глобалізації» досліджено генезис теорій міжнародної інвестиційної діяльності; проведено аналіз теоретичної основи фінансової глобалізації; з'ясовано наслідки глобалізації міжнародної інвестиційної діяльності.

Дослідження еволюції поглядів різних шкіл і напрямків вітчизняної та зарубіжної економічної думки дозволило зробити висновок, що загальноприйнятої єдиної теорії міжнародної інвестиційної діяльності не існує, а загальновизнаними є лише теорії і моделі, які пояснюють окремі види та аспекти міжнародного інвестування. Доведено, що дослідження міжнародної інвестиційної діяльності через призму акумульованих потоків міжнародних інвестицій є актуальними та перспективними.

Узагальнення існуючих підходів щодо визначення сутності глобалізації фінансових ринків дозволило запропонувати власний підхід щодо аналізу фінансової глобалізації на засадах дослідження акумульованих потоків міжнародних інвестицій або накопичених запасів зовнішніх фінансових активів, ідентифікованих винятково у розрізі функціональних категорій інвестицій, початкова балансова вартість яких з часом може змінюватись під впливом структурних та кількісних трансформацій, викликаних зміною вартості фінансових активів коливаннями валютних курсів та ринкових цін. Автором було доведено існування потоків, що не є операціями, масштаби яких прямо залежать від значних в умовах глобалізації масштабів накопичених запасів зовнішніх фінансових активів та зобов'язань і чинять суттєвий вплив на економічне та фінансове положення країн.

На основі запропонованого підходу надано визначення поняттю «фінансова глобалізація» як складової економічної глобалізації, що відображає взаємозв'язок і взаємозалежність фінансово-економічних відносин між резидентами й нерезидентами, які виникають у процесі акумулювання фінансових активів, ідентифікованих згідно функціональних категорій інвестицій, а також їх трансформацій внаслідок фінансових операцій, вартісних та інших коригувань. Запропоноване визначення зумовлює розгляд сутнісних характеристик фінансової глобалізації з позиції системи економічних відносин, їх якісних і кількісних аспектів, та передбачає більш глибокий аналіз сутності економічних відносин і явищ, що характеризують цей процес.

Окремою перевагою запропонованого підходу є виокремлення значення та обґрунтування макроекономічної ролі чистих зарубіжних активів (ЧЗА), які є різницею між валовими фінансовими активами, якими володіють резиденти країни за кордоном, і валовими фінансовими зобов'язаннями резидентів країни перед нерезидентами. Ця концепція використовувалась для аналізу чистих потоків капіталу, оцінки стійкості рахунку поточних операцій та впливу змін у вартості зовнішніх активів та зобов'язань внаслідок коливань обмінних курсів та цін активів - ефектів вартісної оцінки - на масштаби та динаміку ЧЗА країн.

Зроблено висновок, що запропонований автором підхід значно розширює рамки аналізу фінансової глобалізації як процесу в цілому, поглиблює розуміння її сутності, дозволяє розширити систему показників цього процесу, визначити фактори його формування та напрями їх дії.

У результаті систематизації показників фінансової глобалізації, останні були доповнені автором за рахунок кількісних індикаторів, заснованих на накопичених запасах зовнішніх фінансових активів: індекс накопичених валових потоків капіталу, індекс накопичених потоків прямих інвестицій, індекс накопичених потоків портфельних інвестицій, індекс накопичених потоків прямих та портфельних інвестицій у акціонерний капітал, індекс накопичених потоків інвестицій в інструменти боргу (рис. 1). На відміну від існуючих юридичних та фактичних показників, вони забезпечують об'єктивну оцінку фактичного ступеню як суцільної глобалізації фінансових ринків, так і глобалізації їх окремих складових (ринку прямих інвестицій, ринку портфельних інвестицій, ринку акціонерного капіталу, ринку боргових інструментів). Використання даних індикаторів дозволило удосконалити аналіз масштабу, динаміки, наслідків та тенденцій розвитку даного процесу.

Рис. 1 Система індикаторів фінансової глобалізації

Застосування запропонованих індикаторів дозволило удосконалити систему факторів формування фінансової глобалізації на основі поєднання як неквантифікованих, так і запропонованих автором емпіричних детермінант (контроль над рухом капіталу; економічне зростання; рівень економічного розвитку країни; податкова (фіскальна) політика; інституційне, правове та інвестиційне середовище; відкритість для міжнародної торгівлі; розвиненість фінансового ринку), що уможливлює комплексне розуміння не лише рушійних сил розвитку цього процесу, але і ймовірних напрямів їх дії.

У контексті аналізу особливостей міжнародної інвестиційної діяльності в умовах фінансової глобалізації, було запропоновано концептуальну основу аналізу вигід та витрат глобалізації міжнародної інвестиційної діяльності, ключова особливість якої полягає в тому, що за умов фінансової глобалізації міжнародна інвестиційна діяльність приводить до значних супутніх вигід: розвитку фінансового ринку, інституційного розвитку, покращенню корпоративного управління, макроекономічної дисципліни. Автором зроблено висновок, що існують граничні умови (розвиток фінансового ринку, якість інститутів управління, макроекономічна дисципліна, торгова інтеграція), які, в остаточному підсумку, визначають положення країни в діапазоні потенційних витрат і вигід. Виявлено принципове протиріччя міжнародної інвестиційної діяльності в умовах фінансової глобалізації, яке полягає в тому, що більшість граничних умов ідентичні супутнім вигодам. Отже, здійснюючи перехід від нижчого до більш високого ступеня інтеграції із глобальним фінансовим ринком країни з великою ймовірністю можуть зіштовхнутись з серйозними труднощами, якщо вони не забезпечили достатній рівень розвитку граничних умов.

У другому розділі «Аналіз участі країн з різними типами економічних систем у міжнародній інвестиційній діяльності в умовах фінансової глобалізації» досліджено місце та роль розвинених країн у міжнародній інвестиційній діяльності; проведено аналіз особливостей участі країн, що розвиваються, у міжнародному інвестуванні; виявлено вплив фінансової глобалізації на залучення країн з транзитивною економікою до міжнародної інвестиційної діяльності.

У результаті проведеного з використанням даних як потоків міжнародних інвестицій, так і накопичених запасів зовнішніх фінансових активів та зобов'язань аналізу було зроблено висновок, що фінансова глобалізація внесла суттєві зміни у міжнародну інвестиційну діяльність усіх країн без винятку. Свідченням цього є, по-перше, масштабні валові та чисті притоки та відтоки міжнародних інвестицій, по-друге, стрімке поглиблення ступеня глобалізації фінансових ринків, по-третє, збільшення значення ефектів вартісної оцінки.

Доведено існування двох хвиль фінансової глобалізації (1870-1914 рр. і 1996-2008 рр.), порівняльний аналіз яких дозволив, по-перше, виділити загальні і відмінні між ними риси та, по-друге, зробити висновок, що більше ста років тому міжнародна інвестиційна діяльність вперше почала набувати глобального характеру. Міжнародний рух валових потоків інвестицій під час другої хвилі суттєво збільшився. З 1995 по 2007 рр. - у вісім разів, з 1,1 до 8,9 трлн. дол. США, або з 4% до 16% світового ВВП. З'ясовано, що таке стрімке зростання супроводжувалось спадами, зокрема, у 1998 та 2001 рр. Останній почався у 2008 р. і характеризувався стрімким скороченням потоків інвестицій до 2,3% світового ВВП, обсяги яких з 2010 р. почали повільно відновлюватись.

Аналіз участі різних країн і регіонів у світових потоках міжнародних інвестицій дозволив зробити висновок, що розвинені країни залишаються основними донорами та реципієнтами валових потоків капіталу. Проте, країни, що розвиваються, всупереч стандартній економічній теорії, перетворились на стійких чистих експортерів капіталу в розвинені країни. Отже, в цьому і полягає парадокс руху капіталу в умовах фінансової глобалізації.

У контексті країн, що розвиваються, та країн з транзитивною економікою найбільш важливого значення набувають масштабні чисті притоки іноземних інвестицій та їх макроекономічні наслідки. З'ясовано, що за останні двадцять років у цих країнах спостерігались дві масштабні хвилі чистого притоку іноземних інвестицій, завершення яких в більшості випадків супроводжувалось різкою зупинкою припливу інвестицій або валютною кризою. Станом на початок 2010 р. склались сприятливі умови для притоку іноземних інвестицій, перш за все, в країни Азії і Латинської Америки. Очікується, що чистий приплив іноземних інвестицій у ці країни у 2010 р. вже досягне рівня 2008 р. і започаткує третю хвилю масштабного притоку іноземних інвестицій. У контексті регулювання міжнародної інвестиційної діяльності було обґрунтовано необхідність для цих країн більше уваги приділяти масштабним припливам іноземних інвестицій.

Автором було проведено аналіз ступеня глобалізації міжнародної інвестиційної діяльності, розрахованого за допомогою запропонованого у дисертації індексу накопичених валових потоків капіталу, значення якого по розвинених країнах збільшилось з 45% ВВП у 1970 р. до 400% ВВП у 2007 р., після чого скоротилось до 367% ВВП у 2008 р.; по країнах, що розвиваються, та країнах з транзитивною економікою до початку 1990-х рр. відбувались аналогічні тенденції, після чого темпи зростання валових зовнішніх активів і зобов'язань почали суттєво відставати, хоч їх сумарний обсяг і перевищив ВВП цих країн (рис. 2). Рівень міжнародної інтеграції фінансового ринку України збільшився з 53% ВВП у 1994 р. до більш 140% ВВП у 2008 рр. Проте, за цим показником Україна поступається країнам ЦСЄ та СНД. Було зроблено висновок, що глобалізація міжнародної інвестиційної діяльності у 2007 р. досягла свого пікового значення, а розвинені країни відігравали в цьому процесі провідну роль. У 2008 та 2009 рр. ступінь глобалізації демонстрував тенденцію до скорочення, що обумовлено впливом світової фінансової кризи.

Аналіз динаміки чистих зарубіжних активів країн довів, що високі й стійкі дефіцити рахунку поточних операцій, які потребують зовнішнього фінансування, призводять до збільшення/скорочення об'ємів зовнішніх зобов'язань/вимог перед нерезидентами/до нерезидентів і, відповідно, до погіршення ЧЗА країн, що, в свою чергу, сприяє збільшенню країнами їх чистої зовнішньої заборгованості. Останнє справедливо як для розвинених країн, так і країн, що розвиваються, та країн із транзитивною економікою. Впродовж аналізованого періоду Україна була стійким боржником і мала негативні ЧЗА.

У дисертації було приділено увагу такій особливості сучасної міжнародної інвестиційної діяльності, як ефекти вартісної оцінки. Доведено, що зміни цін активів і коливання валютних курсів генерують значні доходи/збитки від приросту/зниження капітальної вартості активів внаслідок їх переоцінки. В умовах фінансової глобалізації вплив ефектів вартісної оцінки на економічне та фінансове становище країн суттєво збільшився. Для країн, що розвиваються, ефекти вартісної оцінки в основному мали негативне значення. Остання особливість має велике практичне значення для регулюванні міжнародної інвестиційної діяльності в умовах фінансової глобалізації.

Проведене дослідження продемонструвало, що аналіз динаміки валових і чистих зарубіжних фінансових активів та зобов'язань, їх окремих структурних компонентів, порівняльний аналіз і міжнародні зіставлення є надзвичайно важливим джерелом додаткової по відношенню до платіжного балансу інформації, необхідної і для розуміння місця й ролі країн у глобальному й регіональному вимірах, і для формування регуляторної політики.

У третьому розділі «Удосконалення регулювання міжнародної інвестиційної діяльності в умовах фінансової глобалізації» визначено сутність зовнішньої уразливості національної економіки та здійснено оцінку її впливу на економічний розвиток транзитивних країн; запропоновано напрями макроекономічного регулювання міжнародної інвестиційної діяльності з урахуванням впливу зовнішньої уразливості; удосконалено регулювання Україною міжнародної інвестиційної діяльності в умовах фінансової глобалізації.

У дисертаційній роботі було визначено сутність поняття «зовнішня уразливість», під яким було запропоновано розуміти такий рівень взаємозалежності між внутрішніми секторами економічної діяльності національної економіки (бюджетним, фінансовим та реальним) та її зовнішнім сектором, який на основі тісних економічних та фінансових зв'язків здатен чинити негативний вплив на стійкість економічного та фінансового розвитку країн. Обґрунтовано необхідність врахування впливу зовнішньої уразливості національної економіки при реалізації макроекономічного регулювання міжнародної інвестиційної діяльності.

З цією метою автором було вперше розроблено економіко-математичну модель кількісної оцінки впливу зовнішньої уразливості національних економік транзитивних країн на їх економічний розвиток (рис. 3) на основі групування країн залежно від досягнутого рівня зовнішньої уразливості (низький, помірний, високий) та кількісної оцінки впливу емпіричних детермінант (структурних характеристик економіки, напрямку економічної політики, зовнішніх факторів) на економічне зростання виділених груп країн.

Групування країн з транзитивною економікою було здійснено у залежності від співвідношення темпів їх економічного зростання з рівнем зовнішньої уразливості за показниками, які характеризують ступінь зовнішньої уразливості країн під час другої хвилі притоку іноземних інвестицій, а саме: рівень акумульованих зовнішніх зобов'язань по інвестиціях у боргові інструменти у % ВВП станом на 2007 р. та зміни у сальдо рахунку поточних операцій у % ВВП між 2007 та 2003 рр. Оцінку впливу емпіричних детермінант на економічне зростання виділених груп країн здійснено за допомогою використання регресійних моделей. Послідовне виконання цих дій дало змогу оцінити вплив досягнутого в кожній групі країн ступеня зовнішньої уразливості на макроекономічні показники, що характеризують економічний розвиток країн, та зробити висновок щодо наявності значимого негативного зв'язку між економічним розвитком та зовнішньою уразливістю.

Автором було виокремлено канали нарощування зовнішньої уразливості, якими поширюють свій негативний вплив на національні економіки регіональні та глобальні фінансові кризи. Цими каналами розповсюдження кризових явищ є специфічні для країн торгові та фінансові зв'язки зі світовим господарством.

Застосування розробленої економіко-математичної моделі кількісної оцінки впливу зовнішньої уразливості національних економік транзитивних країн на їх економічний розвиток дозволило надати рекомендації щодо розробки напрямів макроекономічного регулювання міжнародної інвестиційної діяльності (аналіз граничних умов глобалізації міжнародної інвестиційної діяльності, фінансовий аналіз на основі балансу, вибір та застосування інструментів регулювання, оцінка стійкості сальдо рахунку поточних операцій, аналіз ефективності регулювання), які були об'єднані у дві групи в залежності від функціонального навантаження.

Аналітична складова визначає необхідні умови для лібералізації міжнародної інвестиційної діяльності та залучення країни до участі у фінансовій глобалізації, аналізує ступінь стійкості національної фінансової системи до факторів зовнішньої уразливості, дає оцінку ефективності регулювання міжнародної інвестиційної діяльності. Операційна складова акцентує увагу на комплексі питань, безпосередньо пов'язаних з реалізацією макроекономічного регулювання.

З урахуванням результатів аналізу ефективності реалізації регулювання міжнародної інвестиційної діяльності в Україні за запропонованими напрямами та рекомендацій, розроблених у результаті кількісної оцінки впливу зовнішньої уразливості національних економік транзитивних країн на їх економічний розвиток, а також, приймаючи до уваги національну специфіку української економіки, автором було запропоновано удосконалення регулювання міжнародної інвестиційної діяльності в Україні (рис. 4). Удосконалення полягає в розбудові фінансового сектору, здатного забезпечувати реальний сектор економіки необхідними фінансовими ресурсами, підтримувати соціальний розвиток країни, стимулювати її інтеграцію у світовий фінансовий простір без загроз національним інтересам та економічній безпеці, що є необхідною передумовою подальшого успішного економічного розвитку держави та її інтеграції до економічного і фінансового простору світового господарства.

У сучасних умовах запропоноване удосконалення може мати теоретичну та практичну цінність також і для інших країн з транзитивною економікою та тих країн, які характеризуються аналогічним профілем зовнішньої уразливості та поточними економічними та фінансовими умовами.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі на основі проведених досліджень здійснено вирішення важливої наукової задачі теоретичного обґрунтування, розробки науково-методичних та практичних рекомендацій щодо макроекономічного регулювання міжнародної інвестиційної діяльності в умовах фінансової глобалізації, що дозволило зробити такі висновки:

1. Загальноприйнятої єдиної теорії міжнародної інвестиційної діяльності не існує, а загальновизнаними є лише теорії і моделі, які пояснюють окремі види та аспекти міжнародного інвестування. Доведено, що дослідження міжнародної інвестиційної діяльності через призму акумульованих потоків міжнародних інвестицій є актуальними та перспективними.

2. Аналіз фінансової глобалізації на засадах дослідження акумульованих потоків міжнародних інвестицій або накопичених запасів зовнішніх фінансових активів значно розширює рамки аналізу фінансової глобалізації як процесу в цілому, поглиблює розуміння його сутності, дозволяє розширити систему показників фінансової глобалізації, визначити фактори її формування та напрями їх дії. Поняття «фінансова глобалізація» слід розуміти як складову економічної глобалізації, що відображає взаємозв'язок і взаємозалежність фінансово-економічних відносин між резидентами й нерезидентами, які виникають у процесі акумулювання фінансових активів, ідентифікованих згідно функціональних категорій інвестицій, а також їх трансформацій внаслідок фінансових операцій, вартісних та інших коригувань. Запропоноване визначення зумовлює розгляд сутнісних характеристик фінансової глобалізації з позиції системи економічних відносин, їх якісних і кількісних аспектів та передбачає більш глибокий аналіз сутності економічних відносин і явищ, що характеризують цей процес.

3. Показники фінансової глобалізації мають включати кількісні індикатори, засновані на накопичених запасах зовнішніх фінансових активів: індекс накопичених валових потоків капіталу, індекс накопичених потоків прямих інвестицій, індекс накопичених потоків портфельних інвестицій, індекс накопичених потоків прямих та портфельних інвестицій в акціонерний капітал, індекс накопичених потоків інвестицій в інструменти боргу. Запропоновані індикатори є невід'ємною інтегральною складовою загальної системи показників фінансової глобалізації, через що дозволяють більш системний та структурний погляд на цей процес.

4. Удосконалення системи факторів формування фінансової глобалізації на основі поєднання як неквантифікованих, так і запропонованих автором емпіричних детермінант (контроль над рухом капіталу; економічне зростання; рівень економічного розвитку країни; податкова (фіскальна) політика; інституційне, правове та інвестиційне середовище; відкритість для міжнародної торгівлі; розвиненість фінансового ринку) уможливлює комплексне розуміння не лише рушійних сил розвитку цього процесу, але і ймовірних напрямів їх дії.

5. Запропонована концептуальна основа аналізу наслідків міжнародної інвестиційної діяльності в умовах фінансової глобалізації довела наявність супутніх вигід міжнародної інвестиційної діяльності: розвиток фінансового ринку, інституційний розвиток, покращення корпоративного управління, макроекономічна дисципліна. Зроблено висновок, що існують граничні умови (розвиток фінансового ринку, якість інститутів управління, макроекономічна дисципліна, торгова інтеграція), які, в остаточному підсумку, визначають положення країни в діапазоні потенційних витрат і вигід. Доведено, що перехід країн від нижчого до більш високого ступеня інтеграції з глобальним фінансовим ринком з великою ймовірністю може бути ускладненим, якщо країни не забезпечили достатній рівень розвитку граничних умов.

6. Наслідком розвитку фінансової глобалізації на сучасному етапі є суттєві зміни у міжнародній інвестиційній діяльності всіх країн з різними типами економічних систем без винятку. Свідченням цього є, по-перше, масштабні валові та чисті притоки та відтоки міжнародних інвестицій, по-друге, стрімке поглиблення ступеня глобалізації фінансових ринків, по-третє, збільшення значення ефектів вартісної оцінки.

7. Застосування розробленої економіко-математичної моделі на основі групування країн залежно від досягнутого рівня зовнішньої уразливості (низький, помірний, високий) та кількісної оцінки впливу емпіричних детермінант (структурних характеристик економіки, напрямку економічної політики, зовнішніх факторів) на економічне зростання виділених груп країн дозволило здійснити кількісну оцінки впливу зовнішньої уразливості національних економік транзитивних країн на їх економічний розвиток. Під поняттям «зовнішня уразливість» було запропоновано розуміти такий рівень взаємозалежності між внутрішніми секторами економічної діяльності національної економіки та її зовнішнім сектором, який на основі тісних економічних та фінансових зв'язків здатен чинити негативний вплив на стійкість економічного та фінансового розвитку країн. Доведено наявність значимого оберненого зв'язку між економічним розвитком та нарощуванням в результаті міжнародної інвестиційної діяльності зовнішньої уразливості, а також виділено канали поширення кризових явищ на національні економіки - торгові та фінансові зв'язки зі світовим господарством.

8. Урахування впливу зовнішньої уразливості національних економік транзитивних країн на їх економічний розвиток дозволило запропонувати напрями макроекономічного регулювання міжнародної інвестиційної діяльності (аналіз граничних умов глобалізації міжнародної інвестиційної діяльності, фінансовий аналіз на основі балансу, вибір та застосування інструментів регулювання, оцінка стійкості сальдо рахунку поточних операцій, аналіз ефективності регулювання), об'єднані у аналітичну та операційну складові в залежності від функціонального навантаження. Запропоновані напрями дозволяють ефективно здійснювати регулювання міжнародної інвестиційної діяльності на сучасному етапі розвитку глобалізації фінансових ринків.

9. Аналіз ефективності реалізації регулювання міжнародної інвестиційної діяльності в Україні за запропонованими напрямами та рекомендації, отримані в результаті кількісної оцінки впливу зовнішньої уразливості національних економік транзитивних країн на їх економічний розвиток, дозволили удосконалити регулювання Україною міжнародної інвестиційної діяльності за рахунок визначення проблем регулювання, формулювання цілей та принципів регулювання, окреслення основних пріоритетних завдань та комплексу заходів нормативно-правового та інституційно-організаційного характеру.

Публікації автора за темою дисертації

Публікації у наукових фахових виданнях:

1. Кириченко А. А. Развитие международной инвестиционной позиции как важнейшего макроэкономического показателя / А. Г. Семенов, А. А. Кириченко // Прометей: регіональний збірник наукових праць з економіки. 2006. Вип. 1(19). С. 19-25 (0,49 д.а./ 0,39 д.а.).

Особистий внесок здобувача: Розкрито сутність міжнародної інвестиційної позиції, проаналізовано особливості побудови та розвиток цього макрофінансового показника, його теоретична та практична цінність.

2. Кириченко О. О. Місце та роль міжнародної інвестиційної позиції в системі статистичних індикаторів / О. О. Кириченко // Аналітико-інформаційний журнал «Схід». 2006. № 6 (78). С. 60-63 (0,40 д.а.).

3. Кириченко О. О. Тенденції розвитку міжнародних інвестиційних позицій в контексті корегування глобальних дисбалансів / О. О. Кириченко // Актуальні проблеми міжнародних відносин: збірник наукових праць. 2006. Вип. 65, Ч. I. С. 160-165 (0,40 д.а.).

4. Кириченко О. О. Аналіз міжнародної інвестиційної позиції як показника міжнародної фінансової інтеграції / О. О. Кириченко // Аналітико-інформаційний журнал «Схід». 2007. № 2 (80). С. 42-45 (0,43 д.а.).

5. Кириченко А.А. Место и роль чистой международной инвестиционной позиции в контексте анализа устойчивости сальдо счета текущих операций / А. А. Кириченко // Вісник Тернопільського національного економічного університету: науковий журнал. 2007. Вип. 5. С. 181-188 (0,86 д.а.).

6. Кириченко А.А. Сравнительная характеристика юридических и фактических показателей глобализации финансовых рынков / А. А. Кириченко // Проблемы и перспективы развития сотрудничества между странами Юго-Восточной Европы в рамках Черноморского экономического сотрудничества и ГУАМ: сборник науч. трудов. Ливадия-Донецк: ДонНУ, 2007. Т. 2. С. 577-582 (0,43 д.а.).

7. Кириченко А. А. Чистая международная инвестиционная позиция в системе глобальных дисбалансов счета текущих операций / А. А. Кириченко // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект: сборник науч. трудов. Донецк: ДонНУ, 2008. Ч. 2. С. 701-709 (0,65 д.а.).

8. Кириченко О. О. Міжнародна інвестиційна позиція України в контексті міжнародних порівнянь / А. А. Кириченко // Проблемы и перспективы развития сотрудничества между странами Юго-Восточной Европы в рамках Черноморского экономического сотрудничества и ГУАМ: сборник науч. трудов. Одесса-Донецк: ДонНУ, 2008. Т. 1. С. 247-253 (0,41 д.а.).

9. Кириченко О. О. Приплив капіталу в країни з ринком, що формується, у контексті регулювання міжнародної інвестиційної діяльності / А. А. Кириченко // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект: сборник науч. трудов. Донецк: ДонНУ, 2009. Ч. 2. С. 825-831 (0,52 д.а.).

10. Кириченко О.О. Механізм регулювання міжнародної інвестиційної діяльності в умовах фінансової глобалізації / А. А. Кириченко // Проблемы и перспективы развития сотрудничества между странами Юго-Восточной Европы в рамках Черноморского экономического сотрудничества и ГУАМ: сборник науч. трудов. Севастополь-Донецк: ДонНУ, 2009. Т. 1. С. 259-264 (0,44 д.а.).

11. Кириченко О.О. Механізм регулювання міжнародної інвестиційної діяльності України: оцінка граничних умов фінансової глобалізації / А. А. Кириченко // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект: сборник науч. трудов. Донецк: ДонНУ, 2010. Ч. 2. С. 519-523 (0,53 д.а.).

Публікації в інших виданнях:

1. Кириченко А. А. Детерминанты международных инвестиционных позиций / А. А. Кириченко // Научно-теоретический и практический журнал «Современный научный вестник». 2007. № 7 (15). С. 12-19 (0,47 д.а.).

2. Кириченко А. А. Международная инвестиционная позиция Украины в контексте сравнения с международными инвестиционными позициями стран Центральной и Восточной Европы / А. А. Кириченко // Стратегии развития Украины в глобальной среде: междунар. науч.-практ. конф., 26-28 окт. 2007 г.: тезисы докл. 2007. Т. 2. С. 164-166 (0,2 д.а.).

3. Кириченко О. О. Чиста міжнародна інвестиційна позиція в контексті тестування теорії «боргового циклу» / О. О. Кириченко // Економічний і соціальний розвиток України в XXI столітті: національна ідентичність і тенденції глобалізації: міжнар. наук.-практ. конф. молодих вчених, 21-23 лют. 2008 р.: тези доповідей. 2008. Ч. 1. С. 50-51 (0,2 д.а.).

4. Кириченко А. А. Международная инвестиционная позиция Украины в контексте оценки степени участия страны в процессе международной финансовой интеграции / А. А. Кириченко // Транснаціоналізація міжнародної економіки та пошук шляхів інноваційної співпраці: міжнар. наук.-практ. конф. молодих науковців, 15 квіт. 2008 р.: тези доповідей. 2008. С. 213-215 (0,2 д.а.).

5. Кириченко О. О. Особливості міжнародної інвестиційної діяльності країн, що розвиваються / О. О. Кириченко // Сучасний стан та перспективи підготовки фахівців з міжнародних економічних відносин: міжнар. наук.-практ. конф., 14-16 травня 2009 р.: тези доповідей. 2009. С. 74-75 (0,2 д.а.).

АНОТАЦІЯ