Трансформація ринку праці в глобальній інформаційній економіці

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Спеціальність 08.00.02 - світове господарство

і міжнародні економічні відносини

Трансформація ринку праці в глобальній інформаційній економіці

КОМЕНДАНТ ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі міжнародної економіки економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник	доктор економічних наук, професор Рокоча Віра Володимирівна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри міжнародної економіки
Офіційні опоненти:	доктор економічних наук, професор Румянцев Анатолій Павлович, Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, професор кафедри світового господарства і міжнародних економічних відносин
	кандидат економічних наук Ольшевська Ірина Петрівна, ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” , доцент кафедри міжнародної економіки

Захист відбудеться “24” травня 2010 року о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.02 в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 04119, м. Київ, вул. Мельникова 36/1, зал засідань вченої ради.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці ім. М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою 01033, Київ, вул. Володимирська 58, к.12.

Автореферат розісланий “23” квітня 2010 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.С. Поліщук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. На сучасному етапі розвитку світового господарства, що характеризується розгортанням процесів глобалізації та інтернаціоналізації виробництва, національні ринки праці зазнають суттєвих трансформацій, які підсилюються широкою інформатизацією та інтелектуалізацією виробничого процесу в умовах нової стадії розвитку людства - постіндустріальної економіки.

Ринки праці першими відчувають вплив змін зовнішнього середовища. В інформаційній економіці, пов'язаній з переходом до принципово інших джерел і ресурсів соціально-економічного розвитку, науково-технологічний прогрес, нарощування масштабів виробництва, отримання фінансово-економічного зиску мають бути не самоціллю, а засобом людського існування та самовдосконалення. Головними джерелами прогресу стають внутрішній розвиток людини та її здатність до генерування знань. За цих умов постає потреба в активізації досліджень нових явищ на макро- та мікрорівні соціально-економічних відносин, і трудових відносини зокрема.

Ефективна інтеграція України в загальну архітектуру світового господарства передбачає наявність розвинутого національного ринку праці, інтегрованого у глобальну економічну систему. Посилення міжнародних позицій країни вимагає радикальної реорганізації міграційної політики та створення умов для перетворення наявного інтелектуального потенціалу в інтелектуальний ресурс. Окрім того, потребою та вимогою сучасної практики ведення міжнародного бізнесу в середовищі глобальної інформаційної економіки є формування на ринку праці України контингенту висококваліфікованого персоналу з „неформалізованими” знаннями та навичками, адекватними їх міжнародним контрагентам.

Отже, актуальність теми дослідження визначається, з одного боку, потребою економічної науки та господарської практики в аналізі трансформації ринку праці на сучасному етапі розвитку глобальної економічної системи, з іншого - необхідністю виявлення шляхів підвищення ефективності функціонування ринку праці України в глобальній інформаційній економіці.

Вагомий внесок у дослідження різнобічних аспектів змін ринку праці в процесі інтернаціоналізації економічного розвитку, становлення та поширення глобальної інформаційної економіки зробила сучасна вітчизняна наука. Серед наукових досліджень необхідно відзначити праці В. Базилевича, Ю. Бажала, О. Білоруса, Д. Богині, В. Василенка, А. Гальчинського, В. Гейця, О. Грішнової, А. Задої, М. Звєрякова, М. Кіма, І. Комарницького, Е. Лібанової, Л. Лісогор, Д. Лук`яненка, Ю. Макогона, В. Мунтіяна, Л. Мусіної, В. Новікова, І. Ольшевської, Ю. Пахомова, А. Поручника, В. Рокочої, А. Румянцева, А. Старостіної, А. Філіпенка, А. Чухна та ін.

Серед розвідок зарубіжних авторів слід згадати наукові праці Р. Абрамса, Д. Алена, М. Амстронга, К. Баррета, Г. Беккера, Д. Белла, В. Гаскова, К. Давідмана, П. Злага, Р. Еренберга, К. Ерроу, В. Іскри, Р. Каплана, М. Кастельса, Б. Ніхана, Д. Нортона, К. Мак-Мюллера, Я. Мінсера, П. Ромера, К. Стейбі, П. Страсманна, Т. Стюарта, Дж. Тобіна, Г. Хегтце, В. Шаміра та ін.

Проте за всієї значущості згаданих праць можна констатувати, що в науковій літературі до цього часу немає комплексного дослідження змін, яких зазнає під впливом інформаційної економіки національна економіка та ринок праці зокрема. Недостатньо вивченими залишаються питання кількісної та якісної оцінки впливу інформаційної економіки на ринок праці, визначення показників цього впливу. Не втрачає значення подальший аналіз особливостей і стану глобальної інформаційної економіки в країнах з різним рівнем цивілізаційного розвитку. Актуальність даних проблем зумовила вибір теми дисертаційного дослідження, визначила її мету та завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано на кафедрі міжнародної економіки Київського національного університету імені Тараса Шевченка в межах науково-дослідної теми „Розвиток внутрішнього ринку України в умовах глобалізації: закономірності та суперечності” (номер державної реєстрації 06БФ040-01), що розробляється на економічному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка згідно з тематичним планом фундаментальних наукових досліджень університету, узгодженим з Міністерством освіти і науки України.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є виявлення та обґрунтування концептуальних засад трансформації ринку праці в глобальній інформаційній економіці і розробка пропозицій щодо вдосконалення ефективності функціонування ринку праці України відповідно до нових економічних умов.

Для досягнення цієї мети визначено такі завдання дослідження:

· дослідити концептуальні засади поширення інформаційної економіки як сучасного середовища трансформації ринку праці;

· проаналізувати та систематизувати наявні теоретичні підходи до аналізу становлення постіндустріального суспільства та інформаційної економіки задля визначення якісних характеристик функціонування ринку праці в умовах глобальної інформаційної економіки;

· ідентифікувати категорію „зміни” в контексті перетворень на ринку праці під впливом глобальної інформаційної економіки;

· визначити рівень зрілості та ступінь вияву елементів глобальної інформаційної економіки як середовища трансформації ринку праці в країнах з різним рівнем економічного розвитку;

· розробити модель трансформації ринку праці в глобальній інформаційній економіці та виявити домінанти трансформації українського ринку праці;

· дати компаративну характеристику вимог ринку праці до працівника в глобальній інформаційній, індустріальній та аграрній економіках і показати зростання ролі інтелектуального капіталу як якісно нового фактору виробництва;

· визначити шляхи підвищення ефективності функціонування ринку праці України відповідно до потреб глобальної інформаційної економіки, в тому числі за рахунок проведення первинного опитування респондентів.

Об'єктом дослідження є ринок праці в глобальній інформаційній економіці.

Предметом дослідження є процеси трансформації ринку праці в глобальній інформаційній економіці.

Методи дослідження. Методологічну основу дослідження становлять фундаментальні положення теорії міжнародних економічних відносин, праці видатних вітчизняних і зарубіжних учених, присвячені проблемам інформаційного суспільства. У роботі застосовувався традиційний арсенал взаємопов'язаних загальнонаукових і спеціальних методів економічного дослідження, а саме: системний метод - в ході аналізу зміни ринку праці як політекономічної категорії (розділ І); історико-логічний метод - для визначення сутнісних характеристик інформаційної економіки як сучасного середовища трансформації ринку праці (розділ І); метод аналізу і синтезу - в процесі обрахунку якісно-кількісних показників функціонування інформаційної економіки (розділ ІІ); методи порівняльного аналізу - для розкриття особливостей імплантації глобальної інформаційної економіки в країнах з різним рівнем цивілізаційного розвитку (розділ ІІ); метод експертних оцінок та обробки статистичних даних - у ході визначення рівня змін на ринку праці України в контексті інформаційної економіки (розділ ІІІ) та діалектичний метод - для обґрунтування шляхів підвищення ефективності функціонування ринку праці України (розділ ІІІ) та ін.

Наукова новизна одержаних результатів. Найбільш суттєвими результатами, що характеризують наукову новизну дисертаційної роботи та особистий внесок автора, є такі:

вперше:

· запропоновано модель трансформації ринку праці в глобальній інформаційній економіці, яка охоплює сукупність послідовних організаційних заходів, спрямованих на дослідження кон'юнктурних чинників інформаційної економіки, виявлення елементів зрілості виявів сутнісних характеристик інформаційної економіки на ринку праці, запровадження організаційно-інституційних „знаннєвих” програм на державному рівні і їх практичну реалізацію на мікрорівні та моніторинг потреб глобальної економіки;

· розкрито сутність змін на ринку праці в умовах глобальної інформаційної економіки в країнах з різним рівнем економічного розвитку. Ці зміни полягають у формуванні на ринку праці сукупних попиту та пропозиції з новими якісними характеристиками. Щодо пропозиції - це гнучкий ринок праці, обопільна поліполія, концентрація виробництва знань, мережеві підприємства, „нові методи управління”, щодо попиту - сучасна праця, самозайнятість, телеробота, „працівник нового типу“, глобальне використання інформації, міграція інтелектуального капіталу. Визначено, що „зміни”, які відбуваються під впливом інформаційної економіки, ідентифікуються як „трансформації”. Це доведено аналізом ланцюжка динамічних категорій суспільного розвитку - „загальний розвиток” - „еволюція” - „модернізація” - „реформація” - „трансформація”;

· виявлено (на основі проведеного первинного опитування) рівень попиту на ринку праці України на „працівника нового типу” в умовах інформаційної економіки та здійснено порівняльну характеристику відповідності економіки України базовим показникам „економіки знань”. На цій основі окреслено наявні проблеми на українському ринку праці в контексті інформаційної економіки та розроблено шляхи підвищення ефективності його функціонування;

удосконалено:

· визначення категорій „ринок робочої сили”, „ринок трудових ресурсів”, „ринок праці“ та „ринок зайнятості” для умов глобальної інформаційної економіки. Обґрунтовано індуктивну схему підпорядкування категорій: „ринок трудових ресурсів” - „ринок робочої сили” - „ринок зайнятості” - „ринок праці”. Запропоновано ввести термін „ринок дієвої праці”, який увібрав у себе традиційне тлумачення ринку праці та доповнився фундаментальною ознакою постіндустріального суспільства - творчою, інтелектуальною діяльністю індивіда;

· класифікацію вимог, які висуваються до трудових ресурсів в умовах розвитку глобальної інформаційної економіки. Вимоги подано як комплексний набір теоретичних і практичних знань та вмінь - „формалізованих та неформалізованих знань”. Сформульовані вимоги дають можливість різнопланово визначити вплив діяльності „працівника нового типу” та „сучасного лідера” на функціонування компанії;

· характеристику якісних структурних змін ринків праці під впливом глобальної інформаційної економіки. Кількісно виявлені зміни відображаються в показниках: а) структури зайнятості населення за видами економічної діяльності; б) кількості робочої сили; в) статусу зайнятості; г) часткової зайнятості; д) кількості витраченого робочого часу; е) гендерної різниці щодо рівня зайнятості; є) неформальної економіки;

дістали подальший розвиток:

· ідея поступального цивілізаційного розвитку суспільства. Зокрема, запропоновано авторське трактування рівнів функціонування постіндустріального суспільства. До наявних рівнів належать: „економіка послуг”, Інтернет-економіка та „економіка знань”, а до прогнозно-майбутніх - „економіка умінь”, „економіка мрії” та інформаціогенна економіка;

· дослідження поширення інформаційної економіки в країнах з різним рівнем економічного розвитку. Зокрема, проаналізовано 22 постіндустріальні, 15 індустріальних та 10 аграрних країн щодо базових показників „економіки знань”, а саме: кількості персональних комп'ютерів; кількості користувачів Інтернету; кількості користувачів Інтернету, які мають широкосмуговий канал зв'язку; кількості безпечних Інтернет-серверів; мінімальної ціни за користування Інтернетом; кількості щоденних газет; витрат на інформаційно-комунікаційні технології.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в можливості використання: у науково-дослідній роботі - як основи для подальшого дослідження ринку праці в процесі розвитку інформаційної економіки в Україні; у навчальному процесі - під час вивчення дисциплін економічного профілю; у діяльності підприємств державної і приватної форм власності - для підготовки нових кадрів, удосконалення трудового процесу та загальної оптимізації складу трудових колективів. Результати дослідження були використані в діяльності Головного контрольно-ревізійного управління України (довідка № 04 (127) від 17.11.2008 р.), державного підприємства „КИЇВДІПРОТРАНС” (довідка №12-1321 від 09.10.2008 р.), ТОВ „Страхова компанія „НАСТА” (довідка №164 від 15.10.2008 р.). Окремі положення та висновки дисертаційної роботи були враховані при викладанні дисциплін „Міжнародна економіка”, „Економіка зарубіжних країн”, „Міжнародні організації” на економічному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка (довідка №056-139 від 23.09.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Представлені в дисертаційній роботі результати наукових досліджень отримані автором самостійно і є особистим внеском здобувача в розробку проблеми.

Апробація результатів дослідження. Основні положення, результати і висновки дисертаційного дослідження обговорювалися на методологічних семінарах кафедри міжнародної економіки Київського національного університету імені Тараса Шевченка та доповідались на 11 наукових і науково-практичних конференціях, методологічних семінарах, зокрема: Науково-практичній конференції „Економічна глобалізація: сучасні тенденції розвитку світового господарства” (Київ, 13-14 листопада 2008 р.); VIІ Міжнародній науково-практичній конференції „Актуальні проблеми та перспективи розвитку економіки України” (Алушта, 26-28 вересня 2008 р.); VI Міжнаро дній науково-практичній конференції „Актуальні проблеми та перспективи розвитку економіки України” (Алушта, 4-6 жовтня 2007 р.); ХІV Міжнародній науково-практичній конференції „Євроінтеграційна стратегія України: реалії та перспективи” (Київ, 19-20 жовтня 2007 р.); ІV Міжнародній науково-практичній конференції „Business and Management” та ХІV Міжнародній науково-практичній конференції „Enterprise management: diagnosis, strategy, efficiency” (Литва, м. Вільнюс, 5-6 жовтня 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Управління інноваційним процесом в Україні: проблеми, перспективи, розвиток” (Львів, 11-13 травня 2006 р.); XIII Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених „Ломоносов” Московського державного університету імені М.В. Ломоносова (Росія, м. Москва, 12-15 квітня 2006 р.), на якій здобувача відзначили дипломом за кращу доповідь на секції „Глобалістика”; IV Всеукраїнській науково-практичній конференції „Economics: current affairs and development prospects” (Київ, 16 березня 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів і молодих вчених „Шевченківська весна” (Київ, 2-3 березня 2006 р.); Науково-практичній конференції „Сучасні проблеми глобальних процесів у світовій економіці” (Київ, 14 грудня 2006 р.); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Проблеми розвитку внутрішнього ринку в умовах глобалізації” ( Київ, 17-18 листопада 2005 р.).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано сімнадцять наукових праць загальним обсягом 7,22 д.а., у тому числі вісім статей у наукових фахових виданнях та дев'ять тез конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Основний текст дисертації викладено на 189 сторінках, що містять 20 аналітичних таблиць і 34 рисунки. Додатки займають 27 сторінок, на яких вміщено 14 таблиць та 11 рисунків. Перелік використаних джерел із 251 найменування подано на 26 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, проаналізовано ступінь її розробки у працях українських і зарубіжних вчених, показано зв'язок роботи з науковими програмами й темами, викладено мету й завдання дослідження, сформульовано об'єкт, предмет, визначено методи дослідження, наукову новизну одержаних результатів і їхню практичну застосовність.

У першому розділі „Теоретичні засади дослідження ринку праці в умовах глобальної інформаційної економіки” розкрито сутнісні характеристики інформаційної економіки як сучасного середовища трансформації ринку праці, виявлено зміни на ринку праці в глобальній інформаційній економіці та ідентифіковано категорію „зміни” в контексті перетворень на ринку праці.

Сучасна інформаційна економіка є результатом закономірного руху ринкової економіки за цивілізаційною спіраллю. Циклічність руху національних господарств - важливий фактор економічної динаміки світового господарства. Серед сучасних поглядів на розвиток цивілізації однією з провідних вважається ідея поступального розвитку, згідно з якою суспільство розвивається послідовно, поетапно - від простого до складного, від нижчого до вищого. Економічні системи проходять у своєму розвитку три етапи - аграрний, індустріальний та постіндустріальний. Останній етап на сьогодні є найвищим щаблем економічного поступу людства. Постіндустріальний етап, у свою чергу, складається із певних стадій або фаз. Авторське трактування наявних і прогнозно-майбутніх рівнів функціонування постіндустріального суспільства подано на рис. 1.

Згідно із запропонованою схемою рівнів інформаційної економіки першим рівнем функціонування інформаційної економіки була „економіка послуг”, яка трансформувалась у Інтернет-економіку, а потім - у сучасну „економіку знань”, яка поступово переростає через „економіку умінь” в „економіку мрії” та інформаціогенну, або ноосферно-космічну, економіку. Останні три економіки є прогнозованою перспективою інформаційної економіки. Отже, на сьогоднішній день „економіка знань” є найвищим реально існуючим рівнем інформаційної економіки.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Джерело: складено автором.

Теоретичне дослідження процесів, що відбуваються на ринку праці в умовах інформаційної економіки, виявило необхідність удосконалення категоріального апарату, передусім наукового обґрунтування економічного змісту терміна „ринок праці”. На основі систематизації сучасних уявлень про ринок праці обґрунтовано ієрархічний взаємозв'язок категорій: „ринок трудових ресурсів” > „ринок робочої сили” > „ринок зайнятості” > „ринок праці“. „Ринок зайнятості” - категорія, що використовується для опису конкретного регіону, території. „Ринок робочої сили” є ширшим поняттям порівняно з „ринком праці“, оскільки охоплює не тільки зайнятих, а й тих, хто шукає роботу, і безробітних. Категорія „ринок трудових ресурсів” охоплює ще ширшу сферу, оскільки описує всі трудові ресурси суспільства. В умовах розвитку інформаційної економіки ринок праці трансформується у „ринок дієвої праці”. Запропонована категорія увібрала в себе якісні характеристики і результати дії оновлених ринкових сил, що уречевлюються на ринку в діяльності „працівника нового типу” та „сучасного лідера”.

Зміни ринкового господарства, і зокрема його інфраструктурного елементу - ринку праці, тією чи іншою мірою відбуваються у всьому світі. В ході дослідження функціонування ринку праці було виявлено, що під впливом інформаційної економіки формуються нові якісні характеристики попиту і пропозиції, коли попит можна представити як , а пропозицію - , де P - ціна праці, Q - кількість праці, PF_s - якісні характеристики пропозиції (гнучкий ринок праці, обопільна поліполія, концентрація виробництва знання, мережеві підприємства, нові методи управління), PF_d - якісні характеристики попиту (сучасна праця, самозайнятість, телеробота, „працівник нового типу”, глобальне використання знання, міграція інтелектуального капіталу). Поява на ринку праці нових характеристик попиту та пропозиції ставить питання про адекватність категоріального апарату, який описує ці якісні зміни.

Теоретичний аналіз, проведений у першому розділі, зумовив необхідність ідентифікації категорії „зміни” в контексті перетворень на ринку праці під впливом інформаційної економіки. Розгляд наявних дефініцій суспільного розвитку з позиції класичного діалектичного методу пізнання дав можливість виявити взаємозв'язок категорій і встановити наявність певної послідовності: „загальний розвиток” - „еволюція” - „модернізація” - „реформація” - „трансформація”. Проведений аналіз показав, що категорія „трансформація” найповніше описує процеси, що відбуваються на ринку праці під впливом інформаційної економіки. Вважаємо, що у сфері праці тлумачити цю категорію слід як процес ринкових перетворень, який приводить до відмирання застарілих та формування більш сучасних трудових відносин на основі реформування управлінських підходів і структур у сфері зайнятості, шляхом використання мережевого, горизонтального управління, а також впровадження інформаційних механізмів реалізації трудового потенціалу особистості.

У другому розділі „Трансформація ринку праці під впливом глобальної інформаційної економіки” досліджено ступінь реалізації елементів глобальної інформаційної економіки на ринку праці, рівень зрілості глобальної інформаційної економіки як середовища функціонування ринку праці в країнах з різним рівнем цивілізаційного розвитку, виявлено вимоги до формування працівника на ринку праці в глобальній інформаційній економіці.

Автором запропоновано модель трансформації ринку праці в глобальній інформаційній економіці, яка охоплює сукупність послідовних організаційних заходів, спрямованих на дослідження кон'юнктурних чинників інформаційної економіки в країні з певним рівнем економічного розвитку, виявлення ступеня зрілості вияву сутнісних характеристик інформаційної економіки на ринку праці, запровадження організаційно-інституційних „знаннєвих” програм на державному рівні і їх практичну реалізацію на мікрорівні та моніторинг потреб глобальної економіки (рис. 2).

Зміни на ринку праці в інформаційній економіці було виявлено на основі аналізу сучасного стану національних ринків праці. Згідно з методологічним принципом поступального розвитку визначено характерні риси ринку праці, властиві країнам з різним рівнем економічного розвитку.

Емпіричне дослідження країн з різним рівнем економічного розвитку (було розглянуто основні макроекономічні показники 22 постіндустріальних, 15 індустріальних та 10 аграрних країн) показало, що зайняте населення віддає перевагу діяльності у сфері послуг порівняно із сільським господарством та промисловістю. Ця тенденція є характерною для всіх цивілізаційних укладів. У світі частка працюючих у сільському господарстві зменшилась на 7,1 % і становила у 2008 р. 34,5 % всіх зайнятих, у промисловості працівників стало на 1,4 % більше - їхня частка становить 21,6 %, а в секторі послуг кількість працюючих збільшилася на 5,5 % і дорівнює 43,8 % усього зайнятого населення світу.

Размещено на http://www.allbest.ru/

 Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Модель трансформації ринку праці в глобальній інформаційній економіці

Джерело: складено автором.

У високорозвинутих країнах зазначена тенденція простежується ще чіткіше: у сільському господарстві та промисловості спостерігається зменшення частки працюючих з 5,8 % до 3,7 % та з 28,0 % до 24,9 % відповідно, а в секторі послуг - зростання від 66,2 % до 71,4 % зайнятих. Перелив робочої сили з одного сектору в інший відбувається у вигляді міграційних потоків населення із сільських місцевостей до мегаполісів.

Водночас на ринку праці поширюються процеси інтелектуалізації виробничої діяльності працівників, зростають можливості інтелектуальної праці, зменшується частка рутинної фізичної праці, посилюються особиста відповідальність та роль творчого підходу, що сприяє загальному підвищенню привабливості трудової діяльності та підвищенню продуктивності праці.

Аналіз гендерного показника зайнятості дав змогу виявити нову тенденцію розвитку ринку праці - у більш розвинутих країнах у секторі послуг, найбільш фінансово привабливому секторі, працює більше чоловіків, ніж жінок. ринок праця інформаційний економіка

Під час аналізу рівня зрілості глобальної інформаційної економіки як середовища функціонування ринку праці було розглянуто групи показників поширення інформаційно-комп'ютерних технологій: „доступ”, „якість”, „безпека” та „доступність”. Виявилося, що за всіма цими показниками значно випереджають інші країни світу Швеція, Данія, Норвегія, Фінляндія, Нідерланди, Швейцарія, Канада, Австралія, Велика Британія, Нова Зеландія. Аналіз темпів зростання державного фінансування освіти та рівня державних витрат на одного студента засвідчив високий рівень державної підтримки освітянської сфери у високорозвинутих країнах.



Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3. Вплив знань на ринок праці та економічне зростання

Джерело: складено автором.

В цих країнах за останні роки щорічні державні витрати на вищу професійну освіту в розрахунку на одного студента перевищили 15 тис. дол. США, лідерами є США з показником на рівні 25 109 дол. США та Швейцарія - 22 230 дол. США, а загальні темпи приросту державного фінансування освіти у відсотках до ВВП становлять не менше 5-7 % ВВП. Проведений аналіз дав підстави для висновку, що країни-лідери із впровадження „нової економіки” надають більшу державну підтримку освіті порівняно з країнами „великої сімки”, що поряд із іншими факторами забезпечує їхні успіхи у впровадженні інформаційної економіки.

У роботі доведено, що економічне зростання в інформаційній економіці спирається на три складові економічного прогресу, які зумовлені структурними змінами на ринку праці на рівні нового підприємства, - інтелектуальний капітал, фізичний капітал та нову якість продуктивності. Авторське бачення впливу знань на економічне зростання шляхом трансформації ринку праці подано на рис. 3.

Фундаментальна значущість інноваційних знань та інформації для розвитку суспільства виявляється в тому, що знання та інформація стають безпосередніми активами підприємств. Витрати, пов'язані з інноваційними або інформаційними знаннями, становлять дедалі більшу частину собівартості й ціни багатьох традиційних товарів. Інформаційний капітал як складова економічного прогресу є новою якісною характеристикою людського капіталу в інформаційній економіці. Він створюється за рахунок удосконалення системи освіти на всіх рівнях, здобуття практичних знань, навичок та вмінь, що, у свою чергу, підтримується широким залученням інноваційних інвестицій та вільними, непримусовими умовами праці.

Аналіз адекватності характеристик працівника на ринку праці вимогам глобальної інформаційної економіки показав наявність попиту на „працівника нового типу“, що свідчить про глобальну тенденцію до уніфікації та стандартизації вимог до працівників у всіх цивілізаційних укладах. Основними перевагами „працівника нового типу“ над звичайним працівником є його „невід'ємні знання”, які належать виключно конкретному працівникові й не можуть бути відчуженими, та його схильність до „навчання впродовж життя”.

У третьому розділі „Зміни на ринку праці України в контексті запровадження інформаційної економіки” визначено домінанти трансформації українського ринку праці в умовах поширення глобальної інформаційної економіки та розглянуто умови і напрями підвищення ефективності його функціонування.

У секторі послуг в Україні зайнято 51,5 % робочої сили. Річний оборот у 2008 р. становив 99,19 млрд. дол. США з приростом на рівні 2,5 %. Темпи приросту зберігаються за рахунок зростання обсягів торгівлі, транспорту та зв'язку (85 % усіх наданих послуг). Зростання частки сфери послуг спостерігається в усіх регіонах України. Конкурентними перевагами українського ринку послуг на міжнародному рівні є недорога кваліфікована робоча сила та вигідне географічне розташування.

Аналіз показників доступу до мережі Інтернет засвідчив швидке зростання сектору доступу до інформаційних технологій. Показник Інтернет-користувачів зріс з 0,7 у 2000 р. до 22,4 у 2008 р. За даними Світового банку, у 2000-2009 рр. Україна посідала третє місце серед європейських країн за показником зростання кількості користувачів Інтернету: на кінець 2009 р. Інтернет-аудиторія в Україні склала 13 млн. осіб, кількість українських доменів (.ua) зросла до 247, 4 тис., зареєстрованих веб-сайтів - до 36 тис.

На фоні зростання інформаційних показників складним залишається питання техніко-технологічного оснащення виробництва в Україні. Аналіз діяльності технопарків в Україні показує незадовільний рівень впровадження нових інформаційних технологій. За даними Держкомстату України, за 2005-2007 рр. майже 45% підприємств переробної промисловості застосовували технології, вік яких становить до 10 років, 37% -- від 11 до 30 років, майже 6% підприємств не визначили вік технологій свого виробництва, і лише 4,5% загальної кількості підприємств випускали високотехнологічну продукцію.

Таблиця. Індекси зростання економічного ефекту, кількості зайнятих та економічної ефективності технічних засобів України (1997 - 2008 рр.), %

Рік	Економічний ефект	Кількість зайнятих	Економічна ефективність
1997	53,3	117,7	45,3
1998	55,8	113,9	48,9
1999	74,6	98,8	75,5
2000	100,0	100,0	100,0
2001	117,0	98,9	118,2
2002	154,7	99,5	155,3
2003	152,9	99,9	153,0
2004	206,9	100,5	205,6
2005	265,3	102,5	258,9
2006	331,6	102,7	322,7
2007	446,4	103,6	430,8
2008	604,6	103,9	581,6

Джерело: розраховано за даними Державного комітету статистики України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/.

Визначення рівня ефективності впроваджуваних технічних засобів є складним завданням, особливо в ситуації недостовірності наявних статистичних показників. На базі методики дослідника А. Григор'єва підраховано економічну ефективність нових технологій в Україні за останні дванадцять років.

та ,

де E_t - економічний ефект від впровадження нових технологій у кінцевому періоді; EF_t - економічна ефективність нових технологій; m_t - дохід у кінцевому періоді; D_t, D_o, - дохід зайнятих у кінцевому та початковому періодах; L_t, L_o, - чисельність зайнятих у кінцевому та початковому періодах. Базовим роком обираємо 2000-й рік. Результати розрахунків наведено в таблиці.

У досліджуваному періоді показник економічної ефективності технічних засобів в Україні зріс майже в 12 разів, що свідчить про початок технологічної перебудови в країні. Як відомо, з одного боку, науково-технічний розвиток приводить до зменшення кількості зайнятих, оптимізації співвідношення кількості зайнятих у різних секторах економіки, а з іншого - практика розвинутих країн показує, що у довгостроковій перспективі нові технології створюють стільки ж місць, скільки і ліквідують.

Для визначення реального стану попиту на працівників, що відповідають вимогам інформаційної економіки, на ринку праці в Україні було проведено обстеження ринку шляхом первинного маркетингового опитування керівників на ринку праці сектору послуг м. Києва. Результати опитування засвідчили наявність достатнього контингенту працівників з формалізованими і неформалізованими якостями, що відповідають вимогам інформаційної економіки, тобто стан пропозиції задовільний. Проте попит є не готовим задовольнити повною мірою потенціал пропозиції, що склався.

Рис. 4. Компаративна схема відповідності стану ринку праці України базовим показникам „економіки знань”

Джерело: складено за даними Світового банку [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://info.worldbank.org/etools/kam2/KAM та Human Development Report 2009 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://hdr.undp.org/ en/media/HDR_2009_EN_Complete.pdf.

Порівняння показників стану ринку праці України і країни-лідера із впровадження „економіки знань”- Данії (рис. 4) показало, що Україна не досягає рівня Данії за жодним з показників. Більш-менш близькими є два показники - показник письменності дорослого населення та показник кількості людей, які мають вищу освіту. За рештою 11-ма показниками є велике відставання, особливо за рівнем інформаційної інфраструктури.

Та, попри доволі складну ситуацію на ринку праці як із технологічним оснащенням, так і з інформаційно-комунікаційними технологіями, в Україні існують реальні передумови для запровадження „економіки знань”. Шляхами підвищення ефективності функціонування ринку праці в умовах поширення глобальної інформаційної економіки є:

· оптимізація кількості підприємств, які розробляють програмне забезпечення для інвестиційних фондів та технологічних компаній, що працюють у сфері фінансів, телекомунікації, біотехнологій та Інтернету, в тому числі за рахунок утворення мережевих кластерів;

· зменшення зовнішньої трудової міграції та “відпливу умів” шляхом збільшення кількості зайнятих та самозайнятих інтелектуальною дистанційною та теле- роботою;

· залучення фахівців офісної економіки до реального сектору виробництва;

· збалансування професійної спрямованості працівників у бік інженерних спеціальностей, що дасть змогу реалізувати інноваційні принципи економічного зростання;

· удосконалення нормативних актів, що регулюють здійснення комерційних операцій з використанням Інтернету, зокрема законів про електронний підпис, про інтелектуальну власність, актів з регулювання забезпечення таємниці листування тощо.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено теоретичні узагальнення та запропоновано низку рекомендацій щодо вирішення науково-практичної проблеми - трансформації ринку праці в умовах поширення глобальної інформаційної економіки в країнах з різним рівнем цивілізаційного розвитку та адаптування його до умов розвитку ринку праці в економіці гібридного типу, якою є економіка України. Це дало можливість отримати висновки теоретичного та науково-практичного характеру:

1. Під впливом становлення та розвитку постіндустріального типу господарства з відповідним формуванням динамічної інформаційної інфраструктури та конкурентного інформаційного сектору відбувається загальна трансформація як самого суспільства, так і його економічних підвалин. Тотальне впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в економічну діяльність спричинило появу інформаційної економіки, що вирізняється якісно новими принципами побудови. Концепція інформаційної економіки стає теоретичною базою моделі економічного зростання національної економіки та загальної конкурентоспроможності держави і визначає оновлену провідну роль інтелекту людини на світовому та національних ринках праці. Це вимагає оцінки суті інформаційної економіки як сучасного середовища трансформації ринку праці та удосконалення сучасного сприйняття її економічної парадигми.

2. Концептуальні засади уявлення про інформаційну економіку як сучасне середовище трансформації ринку праці полягають у такому: а) інформаційне суспільство є сучасною моделлю ринкової економіки, в якій головний чинник виробництва становить інформація; б) інформаційна економіка - це економіка відкритого типу; в) головною економічною ознакою постіндустріального суспільства є домінування технологічного виробництва з двома головними структурними елементами: інформацією і знанням; г) відповідно до теорії поступального розвитку інформаційна економіка з її технологічним принципом організації економічної діяльності є найвищим щаблем розвитку виробничих відносин у сучасному суспільстві; д) синонімами терміна „інформаційна економіка“ є терміни „постіндустріальна економіка”, „індустрія знань” „когнітивна економіка“, „економіка, що ґрунтується на знаннях”, „віртуальна, чи невагома, економіка” та „нова економіка”; е) категорії „нової” і „старої” економіки слід розуміти як ідеальні типи, які в реальності не можна спостерігати ізольовано один від одного; є) категорія „трансформація” відповідає суті якісних, нелінійних змін на ринку праці під впливом інформаційної економіки.

3. Ринок праці функціонує під впливом глобалізації та інтернаціоналізації господарської діяльності економічних суб'єктів у середовищі інформаційної економіки, яка, у свою чергу, має різні рівні зрілості: „економіки послуг”, Інтернет-економіки, „економіки знань”, „економіки умінь”, „економіки мрії” та інформаціогенної економіки. Закономірним результатом розвитку і поширення багаторівневої інформаційної економіки, ускладнення і динамізації економічних процесів стало формування ринку праці з новими якісними характеристиками попиту та пропозиції. Нові характеристики пропозиції - гнучкий ринок праці, обопільна поліполія, концентрація виробництва знання, мережеві підприємства, нові методи управління, попиту - сучасна праця, самозайнятість, телеробота, „працівник нового типу”, глобальне використання знань, міграція інтелектуального капіталу.

4. Процес трансформації ринку праці в умовах інформаційної економіки - це складний структурований та функціональний механізм. Складовими його є: предмет трансформації - ринок праці; трансформетр - відносини на ринку праці; інструмент трансформації - вплив інформаційно-комунікаційних технологій; час - час процесу змін; псітеменос (середовище) - „економіка знань”; транзистор - перехідний етап між індустріальними та постіндустріальними відносинами; трансформаційна ланка - державні програми на ринку праці.

5. Сучасний ринок праці зазнав змін під впливом „нової економіки” як у кількісному, так і у якісному відношенні. Всі країни світу, які є безпосередніми учасниками світового ринку праці, більшою чи меншою мірою відчули цей вплив. Інформаційна економіка має глобальний характер. Незалежно від рівня цивілізаційного розвитку країни на ринку праці спостерігаються однакові тенденції. Основною з них є те, що ринок праці зазнав за останні 25 років загальної трансформації за рахунок постійних структурних змін, у результаті яких значно зросла кількість зайнятих у секторі послуг. Це, у свою чергу, привело до формування сучасного працівника офісної економіки, який є носієм неформалізованих знань, має професію інформаційної категорії і виступає абсорбуючою первинною ланкою переходу економіки одного типу до повної трансформації у наступну.

6. Конкурентоспроможний ринок праці в глобальній інформаційній економіці залежить від: а) наявності і доступності інформаційно-комунікаційних технологій та інформаційної інфраструктури; б) існування регульованої інфраструктури, що сприяє більш ефективному отриманню, створенню і поширенню інформації; в) активної ролі уряду у сприянні використанню усіма членами суспільства знань та інформації; г) ефективного використання наявного і майбутнього наукового потенціалу.

7. Для постіндустріальних економік характерною є загальна тенденція домінування економічної діяльності у сфері послуг (68-79 % загальної зайнятості), причому зростання продуктивності праці на 80-90 % досягається за рахунок синергетичного ефекту використання людського творчого потенціалу і на 10 % зумовлене скороченням капіталомісткості. В індустріальних країнах Азійського регіону елементи інформаційної економіки наявні в менших масштабах порівняно із високорозвинутими країнами. В групі спостерігається висока диверсифікація, окремі країни є ближчими до впровадження інформаційної економіки - мають близько 70 % зайнятих у секторі послуг (наприклад, Сінгапур, Південна Корея), інші значно відстають у розвитку - кількість зайнятих у секторі послуг коливається тут від 40 до 60 %. У країнах з аграрним типом розвитку простежується домінування економічної діяльності у сфері послуг, хоча частка цього перевищення вже значно менша у відсотковому відношенні. Ці країни більшою мірою готові до запровадження інформаційної економіки порівняно з більшістю країн Азії, хоча в абсолютних величинах мають нижчі показники економічного розвитку.

8. Найвищий ступінь зрілості середовища інформаційної економіки мають північноєвропейські постіндустріальні країни-лідери із запровадження „економіки знань”, зокрема завдяки особливій увазі держави до освітянської сфери: рівень державної підтримки освіти вищий тут, ніж у країнах „великої сімки”, на 1,8-2,2%. Вони випереджають інші країни світу і за якісними показниками, такими як впровадження системи „навчання впродовж життя” та „неформалізованих знань”, поява „інформаційних професій” та працівників офісної економіки.

9. В Україні ступінь зрілості середовища інформаційної економіки лишається на низькому як для європейської країни рівні, який характеризується: по-перше, низьким попитом вітчизняного ринку на інновації; по-друге, відсутністю ефективного прошарку агентів; по-третє, несформованістю інфраструктури інноваційної діяльності. Хоча певне пожвавлення в інформаційному секторі наявне. Позитивною тенденцією є те, що рівень користування інформаційними технологіями в Україні щорічно зростає. Першим симптомом поширення глобальної інформаційної економіки на ринку праці є поява феномена інформаційної економіки - „гонитви за головами”. З'являється попит не тільки на „людину економічну”, а й на „людину творчу”, що в майбутньому має уречевитись у конкурентних національних брендах та торговельних марках.

10. Український ринок праці став менш чутливий до міграційних процесів, особливо щодо висококваліфікованих кадрів. Відомий усім феномен „відпливу умів” перестав бути масовим явищем, головно завдяки розвиткові інформаційної інфраструктури та можливостям теле- та дистанційної роботи. В Україні спостерігається зростання престижу вищої освіти, про що свідчить щорічне збільшення кількості випускників ВНЗ, у тому числі інженерних професій. Економічно активне населення стає більш освіченим, що в майбутньому приведе до підвищення економічної ефективності. Поступово вирішується проблема дисбалансу попиту та пропозиції на ринку.

11. Механізм трансформації ринку праці в умовах поширення глобальної інформаційної економіки передбачає комплекс заходів із підвищення ефективності функціонування ринку праці: забезпечення сприятливих умов для розвитку освіти, самоосвіти та науки, пошук додаткових джерел їх фінансування; проведення активної політики зайнятості населення, в тому числі і її нових форм - теле- та дистанційної зайнятості; подальший розвиток співпраці наукових центрів і підприємств кінцевого виробництва; державне стимулювання розробки та виробництва високотехнічної продукції; забезпечення охорони інтелектуальної власності та підтримку міжнародної науково-технічної співпраці. Комплексне забезпечення інтелектуально-інноваційного розвитку людських ресурсів в економіці країни потребує цілісного, системного підходу і використання адекватних механізмів та інструментів макроекономічної політики.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1. Комендант О.В. Ідентифікація категорії „зміни” в контексті перетворень на ринку праці під впливом інформаційної економіки / О.В. Комендант // Проблеми підвищення ефективності інфраструктури: Зб. наук. праць. - Вип. 21. - К. : НАУ, 2008. - С. 224-237. (0,9 д.а.)

2. Комендант О.В. Глобальний рейтинг входження країн світу до економіки знань / О.В. Комендант // Науковий вісник Національного гірничого університету: наук.-техн. журн. - 2008. - № 12. - С. 87-90. (0,7 д.а.)

3. Комендант О.В. Прояви нової економіки для України / О.В. Комендант // Зовнішня торгівля: право та економіка: Наук. журн.-- 2007. - №1(30). - С. 33-41. (0,8 д.а.)

4. Комендант О.В. Вплив інформації на економічне зростання в умовах нової економіки / О.В. Комендант // Зовнішня торгівля: право та економіка: Наук. журн. - 2007. - № 3(32). - С. 33-41. (0,8 д.а.)

5. Комендант О.В. Сучасна економіка: економіка, заснована на знаннях / О. В. Комендант // Вісник КНУ імені Тараса Шевченка. Сер. „Економіка”. - 2006. - Вип. 90. - С. 45-50. (0,8 д.а.)

6. Комендант О.В. Зміни на ринку праці в умовах економіки, заснованої на знаннях / О.В. Комендант // Формування ринкових відносин в Україні: Зб. наук. праць. - Вип. 10 (65) / Наук. ред. І.К. Бондар. - К., 2006. - С.151-157. (0,7 д.а.)

7. Комендант О.В. Світовий ринок робочої сили та економіка, основана на знаннях / О.В. Комендант // Соціально-економічні аспекти промислової політики. Управління людськими ресурсами: держава, регіон, підприємство: Зб. наук. праць: В 3 т. - Т.2 / НАН України. Ін-т економіки пром-сті; Ред. кол.: Амоша А.І. (відп. ред.) та ін. - Донецьк, 2006. - С. 127-132. (0,3 д.а.)

8. Комендант О.В. Інформаційні технології - вимоги до ринку праці / О.В. Комендант // Вісник КНУ імені Тараса Шевченка. Сер. „Економіка”. - 2006. - Вип. 85. - С. 18-22. (0,5 д.а.)

В інших виданнях:

9. Комендант О.В. Україна у глобальному рейтингу країн по запровадженню економіки знань / О.В. Комендант // Актуальные проблемы и перспективы развития экономики Украины: Материалы VII Международной научно- практической конференции. Алушта, 26-28 сентября 2008 года. - Симферополь, 2008. - С. 30. (0,1 д.а.)

10. Комендант О.В. Європейський ринок робочої сили в контексті економіки, заснованої на знаннях / О.В. Комендант // Актуальные проблемы и перспективы развития экономики Украины: Материалы VII Международной научно-практической конференции. Алушта, 4-6 сентября 2007 года. -Симферополь, 2007. - С. 46. (0,1 д.а.)

11. О. Komendant. Labor market and the knowledge-based economy / О. Komendant // 4th International Scientific Conference Business and management; 14th International Scientific Conference Enterprise management: diagnosis, strategy, efficiency: Conference proceedings. - Vilnius: Technika, 2006. - Р. 267-269. (0,1 д.а.)

12. О. Komendant. Labour market and the knowledge-based economy / О. Komendant // 4th International Scientific Conference Business and management; 14th International Scientific Conference Enterprise management: diagnosis, strategy, efficiency: Conference proceedings. - Vilnius: Technika, 2006. (0,7 д.а.) (електор.)

13. Комендант О.В. Інноваційний розвиток: економіка, заснована на знаннях / О.В. Комендант // Управління інноваційним процесом в Україні: проблеми, перспективи, ризики: Зб. тез доповідей. - Львів, 11-13 травня 2006 року. „Львівська політехніка”. - С. 92-93. (0,2 д.а.)

14. Комендант О.В. Інформаційні технології - роль та значення для економічного розвитку держави / О.В. Комендант // Тези доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції „Сучасні моделі і методи прогнозування соціально-економічних процесів” (ПСЕП-2006). Київ, 13-14 квітня 2006 року. - С. 82-84. (0,1 д.а.)

15. Комендант О.В. Экономика, основанная на знаниях, и изменяющиеся потребности на мировом рынке рабочей силы / О.В. Комендант // Материалы XIII Международной конференции студентов, аспирантов и молодых ученых «Ломоносов». -- М: Изд-во МГУ, 2006. - Т.1. - С. 24-25. (0,2 д.а.)

16. О. Komendant. World labor market in transition toward a knowledge-based economy / О. Komendant // Економіка: сучасні проблеми та перспективи розвитку: Зб. матеріалів Всеукр. наук.-практ. конф. Київ, 16 березня 2006 року: У 2-х т. / редкол.: ІІ Тимошенко (відп. ред.) та ін. - К. : Вид-во Європ. ун-ту, 2006. - Т. 2. - С. 79-81. (0,1 д.а.)

17. Комендант О.В. Взаємозв'язок економіки, основаної на знаннях, та структури зайнятості ринку робочої сили / О.В. Комендант // Шевченківська весна: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених. - Вип. IV: У 3-х ч. - Ч.2: Актуальні проблеми економічного розвитку в глобальному середовищі / За заг. ред. проф. В.Д. Базилевича. - К.: Логос, 2006. - С. 210-212. (0,1 д.а.)

АНОТАЦІЯ

Комендант О.В. Трансформація ринку праці в глобальній інформаційній економіці. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.02 - світове господарство і міжнародні економічні відносини. - Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київ, 2009.

Дисертацію присвячено дослідженню трансформацій ринку праці під впливом глобальної інформаційної економіки. У роботі розглянуто концептуальні засади поширення інформаційної економіки як сучасного середовища трансформації ринку праці. Ідентифіковано категорію „зміни” в контексті перетворень на ринку праці під впливом глобальної інформаційної економіки. Визначено рівень зрілості та ступінь вияву елементів глобальної інформаційної економіки як середовища трансформації ринку праці. Обґрунтовано положення про уніфікацію вимог до працівника в інформаційній економіці. Розроблено модель трансформації ринку праці в глобальній інформаційній економіці та виявлено домінанти процесу трансформації українського ринку праці як наслідку поширення глобальної інформаційної економіки. Здійснено порівняльну характеристику відповідності ринку праці України базовим показникам „економіки знань”. Визначено шляхи підвищення ефективності функціонування ринку праці України відповідно до потреб глобальної інформаційної економіки, в тому числі за рахунок проведення первинного опитування респондентів.

...