Регулювання зайнятості населення в умовах міжнародної трудової міграції

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ РЕГІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Спеціальність: 08.00.07 - Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика

УДК 331.5:331.556.4

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Регулювання зайнятості населення в умовах міжнародної трудової міграції

Прокопюк

Александер

Львів - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті регіональних досліджень НАН України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Шевчук Любов Теодорівна, Інститут регіональних досліджень НАН України, завідувач відділу територіальних суспільних систем і просторового розвитку

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Пітюлич Михайло Іванович, ДВНЗ “Ужгородський національний університет”, завідувач кафедри економічної теорії кандидат економічних наук, доцент Заблоцький Богдан Федорович, Львівська комерційна академія, доцент кафедри регіональної економіки

Захист відбудеться «1» липня 2011 р. об 1400 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.154.01 в Інституті регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 4.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту регіональних досліджень НАН України за адресою: 76026 м. Львів, вул.. Козельницька, 4.

Автореферат розісланий «30» травня 2011 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук Жовтанецький В.І.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Формування зайнятості з метою забезпечення населення місцями праці в умовах добровільного вибору різноманітних видів діяльності для задоволення власних потреб є одним з найважливіших завдань у кожній державі світу. В наш час розв'язання цього завдання постійно ускладнюється у зв'язку із інтенсифікацією дії низки факторів, що детермінують зайнятість у тих чи інших точках простору, а саме: формування глобального ринку праці, наростаюча суспільна потреба у розвитку нових видів економічної діяльності, поява нових глобалізаційних викликів у результаті активізації поступу інформаційного суспільства, а також перманентне виникнення інноваційних потреб населення до якості життя. В значній мірі це пояснюється тим, що на зламі ХХ і ХХІ століть в багатьох країнах, у тому числі й розвинених, мала місце недооцінка необхідності державного регулювання сфери зайнятості. В результаті, у цій сфері сформувалися деструктивні процеси, зокрема неконтрольовані масштаби міжнародної міграції, що не тільки негативно вплинуло на розвиток економіки і якість життя населення, але й зумовило гальмування необхідних нових економічних реформ.

На сучасному етапі розвитку суспільства, найважливішими рисами якого є зростання мобільності населення та інтенсифікація міжнародної трудової міграції, знову на порядок денний встало питання адекватної оцінки ролі держави у регулюванні зайнятості населення та визначенні істинної дієвості нормативно-правових регуляторів у цій сфері. Це питання активізувало пошук нових підходів до побудови такої моделі зайнятості населення, яка б, з одного боку, не суперечила ринковим принципам її регулювання, а, з другого боку, враховувала б належну участь держави в забезпеченні ефективного функціонування ринку праці. В результаті з'явилася низка наукових праць відомих українських (З.Варналія, С.Вовканича, Б.Заблоцького, Е.Лібанової, В.Онікієнка, М.Пітюлича, У.Садової, Л.Семів, В.Стешенко, Л.Шевчук, М.Ярошенко та ін.) та зарубіжних (Я.Вітковського, Д.Кейнса, С.Кострубець, Б.Криско, А. Маршала, Д.Рікардо, А.Рофе, Г.Слезінгера, А.Сміта, М. Фрідмана) вчених, у яких висвітлені такі підходи. Велику увагу розв'язанню цього питання було приділено урядом України, про що засвідчують Концепція загальнодержавної програми зайнятості населення на 2009-2011 роки, розроблена Міністерством праці та соціальної політики України у 2008 р., Постанова Кабінету Міністрів України №831 від 8.09.2010 р. «Про затвердження основних напрямів проведення державної політики зайнятості на 2010 - 2011 роки», а також створення та затвердження Указом Президента України від 17 березня 2010 року №355/2010 консультативно-дорадчого органу при Президентові України - Комітету з економічних реформ, завданням якого є впровадження системних економічних реформ, спрямованих на вихід із фінансової та економічної кризи, забезпечення сталого економічного розвитку України як передумови зростання добробуту її населення.

Глобалізація передусім, кардинальна зміна регіональної політичної ситуації, особливості історичного розвитку території, менталітет мешканців і, зрештою, регіональний характер перебігу економічних процесів зумовили специфіку формування національних ринків праці, у тому числі в Україні і Польщі та інтенсифікували залучення українців і поляків до міжнародної трудової міграції.

Гострота міграційної проблеми пов'язана з вирішенням завдань, що виникають перед державними органами у зв'язку з міграційними процесами як у реґіоні-донорі, так і у реґіоні-реципієнті. В світлі демографічного старіння, звуженого типу відтворення населення в обох країнах на найближчу перспективу проблема міграційного відтоку робочої сили може набути небажаної гостроти. Тому вже зараз доречно координувати міграційні процеси в Україні й Польщі на умовах паритетної співпраці, позаяк обидва ринки праці взаємозалежні. Для України участь населення у міжнародній трудовій міграції зумовлює соціальні та політичні наслідки. Власне соціальний аспект спонтанної та масштабної міграції є доволі відчутним для формування українського ринку праці. Його прояв можна відслідкувати в послабленні інтелектуального потенціалу України, етнокультурних та світоглядно-політичних суперечностях тощо.

Вищесказане засвідчує, що тема дисертаційного дослідження є актуальною та своєчасною.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація пов'язана з тематикою наукових досліджень Інституту регіональних досліджень НАН України, зокрема з НДР «Теоретико-методичні основи розвитку людського капіталу в умовах формування економіки знань» (державний реєстраційний номер 0107U003242), де автором здійснено формування банку даних інформації про зайнятість населення в Україні та в Польщі, аналітичні та прогнозні розрахунки, пов'язані з регулюванням зайнятості населення в Україні та Польщі. «Розроблення обґрунтувань соціально-економічного розвитку міста Львова до окремих розділів Генерального плану міста Львова» (державний реєстраційний номер 0107U010970) - оцінено рівень зайнятості населення міста Львова; «Трансформація територіально-галузевої структури господарського комплексу Карпатського регіону» (державний реєстраційний номер 0106U013078) - висвітлено результати галузевої трансформації зайнятості населення Карпатського регіону; «Просторовий вимір територіально-структурних процесів у регіоні» (державний реєстраційний номер 0108U010367) -розроблено організаційно-економічний механізм регулювання зайнятості населення Львівської області в умовах міжнародної міграції.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретико-методологічних положень регулювання зайнятості населення в умовах інтенсифікації міжнародної трудової міграції, а також визначення можливих тенденцій зайнятості населення України та Польщі в перспективі.

Досягнення поставленої мети вимагало вирішення наступних завдань:

- уточнити суть зайнятості населення та особливості її регулювання;

- проаналізувати повноту та дієвість нормативно-правового поля регулювання зайнятості населення;

- визначити вплив факторів зайнятості населення в умовах зростаючої ролі міжнародної трудової міграції та окреслити підходи до врахування цієї ролі у регулюванні зайнятості населення та безробіття;

- з'ясувати особливості зайнятості населення й здійснити ретроспективний аналіз безробіття та розкрити вплив міжнародної трудової міграції на зайнятість населення і безробіття;

- проаналізувати специфіку реалізації наявних концепцій регулювання зайнятості населення та сформувати і обґрунтувати підходи до регулювання міжнародної трудової міграції та безробіття;

- виявити особливості та можливості використання прогнозних моделей до передбачення розвитку зайнятості населення в перспективі.

Об'єктом дослідження є процеси зайнятості населення в умовах міжнародних міграцій та їх регулювання.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні та прикладні основи регулювання зайнятості населення і безробіття.

Методи дослідження. Методологічна основа дослідження сформована класичними положеннями економічної теорії, демографії, економіки праці, соціальної політики, дослідженнями відомих вітчизняних і зарубіжних вчених різних галузей знань, в яких висвітлені фундаментальні положення теорії зайнятості, безробіття та формування потоків міжнародних міграцій.

В процесі здійснення наукового дослідження використано низку методів, а саме: методи аналізу (монографічного, статистичного, просторового, економічного, системно-структурного, соціологічного, ретроспективного, картографічного) - для всебічної оцінки процесів у сфері праці; метод порівняння - для виявлення особливостей зайнятості та безробіття в Україні і Польщі на тлі інших країн; методи прогнозування - для передбачення змін зайнятості та безробіття у перспективі; комп'ютерні технології - для формування банку даних, первинної обробки інформації, розробки картографічних моделей, графічного представлення отриманих результатів тощо.

Інформаційною базою дослідження є конвенції Міжнародної Організації Праці, законодавчі та нормативні акти Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, дані міністерств і відомств, зокрема Державного комітету статистики України, Головного управління статистики Польщі, електронні ресурси міжнародної інформаційної системи Інтернет.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

вперше:

- встановлено прямопропорційну залежність рівня безробіття в Україні (в розрізі областей) й Польщі (в розрізі воєводств) від рівня злочинності та від рівня доходів (де вищий рівень безробіття та вищий рівень доходів за рахунок доходів міжнародних мігрантів чи за рахунок інших джерел, там вищий рівень злочинності); доведено, що заходи спрямовані на зменшення безробіття сприятимуть зниженню рівня злочинності.

удосконалено:

- теоретико-методичні підходи до оцінки нормативно-правових регуляторів зайнятості населення, які відрізняються від сформованих раніше підходів використанням ієрархічно-вертикальних, горизонтальних та перехресних (ієрархічно-вертикально-горизонтальних) порівнянь українського нормативно-правового поля з нормативно-правовими актами МОП (ієрархічно-вертикальні порівняння) та окремих країн Європейського Союзу (горизонтальні порівняння), що дало змогу обґрунтувати необхідність реформування трудового законодавства, системи соціального страхування та соцзабезпечення України у напрямку доведення їх відповідності до норм міжнародного трудового права;

- підходи до оцінки безробіття в Україні, які дали змогу виявити його специфічні ознаки (зростання обсягів безробіття в Україні порівняно з розвиненішими країнами, а саме з Польщею; загострення гендерних проблем на ринку праці і в Польщі, і в Україні; збільшення вразливості молоді, активному залученню до праці котрих перешкоджає як в Україні, так і в Польщі брак кваліфікації; невідповідність спеціалізації ринку освітніх послуг потребам ринку праці і вимогам працедавців) та конкретні механізми зменшення прояву як ознак, так і масштабів безробіття шляхом реалізації обґрунтованих заходів, впровадження уже прийнятих і нових законодавчих актів у практику господарювання та усунення усталених стереотипів;

- пропозиції щодо розробки перспективних положень політики зайнятості обох країн на 2010, 2011, 2012 рр., котрі спрямовані на розвиток ринку праці і базуються на основі розрахованого прогнозу кількості безробітних, який засвідчує, що в Україні кількість безробітних на відзначені роки зменшуватиметься, а в Польщі зростатиме;

- обґрунтування масштабів закордонного заробітчанства, яке згідно з розрахунками продовжуватиме залишатися вагомим чинником економічного життя України і Польщі; при цьому доведено, що пожвавлення і української, і польської закордонної міграції спостерігатиметься щойно країни Європи почнуть декларувати вихід з рецесії і попит на європейському ринку праці перевищить наявну пропозицію;

знайшли подальший розвиток:

- оцінка демографічних факторів формування трудового потенціалу України та Польщі, яка дала змогу зафіксувати низку спільних (подібні тенденції народжуваності, однакові норми малодітності, демографічне старіння) та відмінних (значні гендерні відмінності в очікуваній тривалості життя; неспівставні рівні смертності, які в Україні з плином часу лише поглиблюються, значне природне та міграційне скорочення українського населення, більша консервативність в питаннях шлюбу й вищі рівні розлучуваності серед українців) тенденцій;

- пропозиції щодо регулювання міжнародної трудової міграції та безробіття в Україні, які сформовано на основі визначеної векторної спрямованості міграційних потоків українців та поляків диференційовано за країнами-реципієнтами, та визначено основні рекомендовані кроки державної політики в плані розширення ефективної зайнятості в Україні, котрі розроблені на підставі досвіду державного регулювання зайнятістю в різних країнах світу.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що теоретико-методичні результати виконаного дослідження можуть бути використані при розробці програм зайнятості (національної, регіональних і локальних), а також для підвищення ефективності управління ринком праці.

Основні положення дисертації були використані у процесі розробки антикризових заходів у сфері зайнятості Івано-Франківською ОДА (довідка №04/03-609 від 06.08.09) та Закарпатською ОДА (довідка №01/615 від 17.08.09), а також під час підготовки обласної цільової програми «Стратегія подолання материнської і дитячої смертності у Львівській області на період 2007-2011 років» (довідка №3250/05 від 30.06.2009).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладений авторський підхід до регулювання зайнятості та безробіття в Україні й Польщі. Наукові положення, висновки і рекомендації, які винесені на захист, отримані автором самостійно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертаційній роботі використані лише ті здобутки, які отримані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Положення дисертації доповідались і обговорювались на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях і наукових семінарах, зокрема на: “Wykorzystanie systemуw ERP w biznesie” (Homel, 22-23 grudnia 2004); «Теорія і практика стратегічного управління розвитком регіональних суспільних систем» (м. Івано-Франківськ, 6-8 грудня 2007 р.), «Україна у європейському просторі. Проблеми бізнесу, політики, права» (м.Львів, 29-30 квітня 2010 р.); Сучасні тенденції економічної теорії і практики: світовий досвід та вітчизняні реалії” (м. Херсон, 18-19 листопада 2010р.).

Публікації. Результати проведених досліджень опубліковані в 13 наукових працях, з яких 8 у наукових фахових виданнях, загальним обсягом 5,8 д.а., в тому числі 5,0 д.а. належить особисто автору.

Обсяг і структура дисертації. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (187 найменувань). Повний обсяг дисертації становить 193 сторінки. Робота містить 37 рисунків, 31 таблицю і 6 додатків.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі «Теоретико-методологічні основи дослідження регулювання зайнятості населення» розкривається суть зайнятості населення, висвітлюються особливості її регулювання, окреслюється нормативно-правове поле регулювання зайнятості населення, а також фактори зайнятості населення в умовах зростаючої ролі міжнародної трудової міграції.

Узагальнено теоретико-методологічні основи дослідження регулювання зайнятості та сформовано їх основні положення, які є базовими у даному дослідженні. Зокрема, зазначається, що зайнятість населення є основою економіки будь-якої країни, оскільки завдяки трудовій діяльності людини створюється національне багатство та добробут країни, забезпечується виробництво ВВП, а отже -- економічна основа життя суспільства.

Враховуючи те, що реформування економіки і розвиток ринкових відносин на сучасному етапі зумовлюють глибокі зміни у сфері зайнятості українського населення, в роботі обґрунтована необхідність дослідження особливостей регулювання зайнятості в Україні та узагальнення зарубіжного досвіду з даної проблематики, розробки нових теоретичних і методологічних підходів регулювання зайнятості на підґрунті вивчення досвіду країн-сусідів, зокрема Польщі.

Механізмом, що забезпечує узгодження ціни і умов праці між основними суб'єктами - працедавцями і найманими працівниками, своєрідним регулятором попиту та пропозиції праці, виступає ринок праці. Об'єктом політики ринку праці є широке коло трудових відносин (проблеми оплати і умов праці, обсягу й інтенсивності виконуваної роботи, стабілізації і гарантій зайнятості, трудової мотивації, підготовки і перепідготовки робочої сили) і все економічно активне населення. Діяльність ринку праці залежить від фази економічного циклу, досконалості соціально-трудових відносин, поведінки основних суб'єктів ринку, розвиненості інфраструктури.

Для інфраструктури українського ринку праці, як показало дослідження, характерним є:

- найрозвиненішою є система підготовки і перепідготовки спеціалістів, зокрема розвиток системи закладів освіти в кількісному і якісному відношенні, що намагаються надати максимально широкі можливості для здобуття освіти та професійної перепідготовки на тлі поглиблення комерціалізації, підвищення вартості освітніх послуг;

- в сегменті посередників українського ринку праці відчувається нестача посередників державної форми власності, функціями яких мали б бути моніторинг, аналіз та координація діяльності суб'єктів ринку праці, у тому числі інформаційне забезпечення їх діяльності для реалізації державної політики та стратегії у сфері зайнятості;

- ланки недержавного соціального та пенсійного забезпечення, як альтернатива державним, нерозвинені;

- потребує реформування система соціального забезпечення та ланок соціальної адаптації безробітних, робота міграційних служб;

- має місце правова неврегульованість діяльності суб'єктів ринку праці та інфраструктурних ланок, що, логічно, потребує ефективнішої роботи служб державного контролю за дотриманням законів про працю та прав громадян у сфері праці.

Внутрішніми чинниками негативного впливу на розвиток інфраструктури ринку праці є нестабільність політичного середовища, кризове становище економіки країни, її тінізація, корупція, бюрократія, монополізм, вплив факторів глобального характеру.

У країнах з розвиненою ринковою економікою провідною силою регулювання ринку праці є колективно-договірна система. Перевагою колективно-договірного регулювання ринку праці є гнучкість прийняття взаємовигідних рішень. В розвинених країнах ринок праці має розгалужену інфраструктуру, дієвими елементами якої є: правова база, пенсійна система, служби зайнятості та працевлаштування, система професійної підготовки та перенавчання, об'єднання - виразники інтересів працівників та об'єднання - виразники інтересів працедавців, кадрові служби підприємств і фірм, громадські організації і фонди сприяння зайнятості.

Розглянуте нами нормативно-правове поле регулювання зайнятості в економічно розвинених країнах показує значні масштаби державного корегування трудових відносин та значну роль Міжнародної Організації Праці (МОП). Виважена і програмно-планова діяльність МОП, з однієї сторони, ґрунтується на наукових прогнозах і довгостроковій політиці, враховуючи загальноекономічну кон'юнктуру, а з іншої -- не втручається у підприємницьку діяльність.

Україна, йдучи даним шляхом, ратифікувавши третину конвенцій МОП, в специфічних українських умовах, стикається з проблемами, котрі потребують саме власного варіанту їх вирішення, хоча б виходячи з того, що в ній різниця між людським капіталом та потенціалом надзвичайно велика. По аналогії з Польщею, яка шукала свій вихід із ситуації шляхом проведення радикальних економічних реформ, вибудувала свій сценарій подолання кризи. В контексті порівняння демографічних передумов формування трудових ресурсів в Україні та Польщі зафіксовано низку спільних та відмінних рис, а саме: стрімкий процес урбанізації, фіксований нами з 1959 р., метою котрого було забезпечення дешевою робочою силою промислових підприємств за рахунок сільських мешканців; подібні тенденції народжуваності, котрі відображають усталені в обох країнах однакові норми малодітності; демографічне старіння притаманне обом країнам; значні гендерні відмінності за показником очікуваної тривалості життя; неспівставні рівні смертності, які в Україні з плином часу лише поглиблюються; значне природне (рис. 1) та міграційне скорочення українського населення (рис. 2); більша консервативність в питаннях шлюбу й вищі рівні розлучуваності серед українців.

Рис. 1. Динаміка природного приросту (скорочення) населення України і Польщі



Рис. 2. Порівняльна динаміка сальдо міграції населення України і Польщі

Підґрунтям демографічних показників слугують економічні. Підтвердженням цього є диференційовані місця України й Польщі в міжнародному рейтингу за Індексом людського розвитку, детерміновані показником ВВП/особу (рис. 4). Саме економічна ситуація провокує міграційні прагнення до країн з вищою оплатою праці. В умовах рецесії, негативні прояви якої відчувають і більш і менш економічно розвинуті країни, важливою є синхронна політика зайнятості, соціальної підтримки незайнятого населення з метою убезпечення небажаного тиску на національні і регіональні ринки праці з боку сусідів, запобіганню депривації населення, злочинності, пауперизації.

Рис. 3. ВВП на одну особу в Україні та Польщі (у цінах та ПКС 2005 р., що є міжнародно співставним; долари США)

Зростання обсягів міжнародної трудової міграції в ХХ столітті зумовила перегляд старих наукових підходів до вивчення даної тематики. Найрозвинутішими, безумовно, є наукові дослідження у країнах, що традиційно приймають іммігрантів. Так, наприклад, у США, зовнішні міграції завжди перебували у центрі уваги юристів та політиків, а міграційна реформа 80-х років ХХ ст. стала міцним правовим підґрунтям подальших наукових досліджень. Подібні наукові школи створено у Канаді та Австралії.

Нагромаджений закордонний та вітчизняний досвід із зазначеної проблематики дозволяє визначати рекомендації та висновки, пов'язані із раціональним розв'язанням міграційних проблем, формуванням ефективної зайнятості в інтересах суспільства.

Другий розділ «Аналіз зайнятості населення й безробіття в умовах впливу міжнародної трудової міграції» присвячено оцінці особливостей зайнятості населення, ретроспективному аналізу безробіття та виявленню особливостей впливу міжнародної трудової міграції на зайнятість населення і безробіття.

Встановлено, що загалом ситуація з незайнятістю в Європейському Співтоваристві доволі строката. Найбільш вразливі позиції у І півріччі 2009 р. демонстрували Іспанія, країни Прибалтики, Ірландія, Словаччина та інші. Польща і Україна займали медіанні позиції (рис. 4). Виявлено, що в 2004 р., коли Польща увійшла до складу ЄС, вона мала максимальний рівень безробіття населення (18,8%), у 2009 р. ситуація значно покращилася, бо 11 інших країн-членів ЄС мають складнішу ситуацію на ринку праці. В Україні пік рівня безробіття припав на період 1998-2000 рр. (11,3, 12,0, 11,6 % відповідно), не враховуючи ситуацію до 1995 р., з якого почали обраховувати рівень безробіття за методологією МОП. Займаючи віртуальне 19 рангове місце серед країн ЄС в середині 2009 р., Україна разом з Вірменією лідирує за рівнем безробіття серед країн СНД.



Рис. 4. Рівень безробіття (за методологією МОП) у країнах ЄС, в Польщі та Україні, зокрема у І півріччі 2009 р.

В процесі дослідження було здійснено порівняння тенденцій розвитку зайнятості в Україні й Польщі. Особливості зайнятості населення країни за останнє десятиріччя дають змогу констатувати орієнтацію економіки України на модель з дешевою робочою силою. Заробітна плата пересічного українця та реальна купівельна спроможність далеко неспівставна з польськими аналогами, що безумовно провокує міграційні настрої населення.

Найбільш вразливою когортою у віковому зрізі і в Польщі, і в Україні залишається молодь, активному залученню до праці котрих перешкоджає брак кваліфікації; іншою проблемою в даному контексті в обох країнах є невідповідність спеціалізації ринку освітніх послуг потребам ринку праці і вимогам працедавців.

І Польща, і Україна потерпаючи внаслідок міграційного відтоку населення, особливо інтелектуальної міграції, зіткнулися із проблемою невідповідності професійного складу населення, запитам працедавців.

Подібною в обох країн-сусідів є концепція державної зайнятості населення, сфокусована на зниження рівня безробіття. В обох країнах проводяться спеціальні ярмарки вакансій, під час яких працедавці мають можливість поспілкуватись з претендентами на робоче місце, здійснюється профорієнтаційна робота з молоддю для упередження молодіжної незайнятості, проводяться тематичні семінари і тренінги, у тому числі з техніки пошуку роботи.

Обидві країни потерпають від значних обсягів безробіття населення, яке обтяжене на теперішньому етапі ще й світовою економічною кризою Обсяги українського безробіття поступаються польським (рис. 6).

Однак на відміну від польського ринку праці в Україні мають місце такі форми зайнятості населення, котрі відіграють роль маскування реальної незайнятості (неповний робочий день, вимушені відпустки і т.д.), а в Польщі та інших країнах Європи є індикатором гнучкості (еластичності) ринку праці.

Мають місце яскраво виражені гендерні відмінності на ринку праці і в Польщі, і в Україні, вирішення котрих впирається в запровадження конкретних механізмів впровадження прийнятих законодавчих актів на практиці та усунення усталених стереотипів.

Рис. 6. Порівняльна динаміка показників рівня безробіття в Україні й Польщі (за методологією МОП)

В Україні відсутній механізм залежності розміру зарплати від професійно-кваліфікаційного рівня працівників, що підриває самі основи зайнятості.

Закордонне заробітчанство продовжуватиме залишатися вагомим чинником економічного життя України і Польщі. Пожвавлення і української, і польської закордонної міграції спостерігатиметься щойно країни Європи почнуть декларувати вихід з рецесії і попит на європейському ринку праці перевищить наявну пропозицію. Стійка когорта осіб, що встигла виїхати на заробітки в країни Європи до 2000 року, формуватиме осередки новітньої як української, так і польської діаспори, від фінансової підтримки яких залежатиме добробут їхніх близьких на батьківщині найближчими роками. Крім того, відчутною стала зміна статусу заробітчанських грошей в Україні Ї на сучасному етапі вони виступають не засобом виживання (як це було в 90-их рр. ХХ ст.), а засобом швидкого вирішення назрілих проблем та засобом заощаджень (у валюті, цінних паперах, частка яких зростає тощо), купівлі нерухомості, предметів розкоші. В контексті розрахованої експертами ООН потенційної потреби країн ЄС у робочій силі можлива нова хвиля інтелектуальної міграції з України, з огляду на сформовані можливості, умови та рівні оплати праці на батьківщині.

Досвід деяких європейських країн (наприклад, Чехії і тієї ж Польщі) в плані застосування стимулюючої міграційної політики за наявності подібних демографічних тенденцій вказує на необхідність розробки концепції міграційної політики України, яка б враховувала сучасну демореальність в державі, а також процеси, пов'язані з виїздом за кордон з метою працевлаштування громадян України та імміграцію в Україну трудових мігрантів з інших країн світу.

На вимогу сьогодення проблемою залишається розширене коло питань, яке вимагає забезпечення організаційно-правових заходів щодо цивілізованої участі на Європейському ринку праці стосовно трудової діяльності українських мігрантів, їхньої соціальної захищеності та пенсійного забезпечення за кордоном. Реалізація в Україні положень Європейської конвенції про правовий статус трудящих-мігрантів сприятиме удосконаленню державної системи правового та соціального захисту громадян України за кордоном, які працюють в країнах Ради Європи відповідно до законодавства приймаючої сторони і дозволить на законодавчому рівні закріпити гарантії дотримання їхніх прав і свобод.

Регулювання трудової міграції може здійснюватись виключно через формування сучасного мобільного внутрішнього ринку праці, розглядаючись як складова державної політики у сфері зайнятості населення.

У третьому розділі “Прогноз перспективного формування зайнятості населення з урахуванням поліпшення регулювання” окреслено суть і завдання Концепцій регулювання зайнятості населення, розкрито підходи до регулювання міжнародної трудової міграції та безробіття в умовах активної і пасивної політики держави, висвітлено особливості застосування прогнозних моделей до передбачення розвитку зайнятості населення.

Таким чином, цілком очевидно, що проблема зайнятості населення на сучасному посткризовому етапі виступає центральною ланкою політики держави на різних ієрархічних рівнях всередині самої країни чи поза її межами.

Світова громадськість з моменту масштабної економічної кризи 30-их років XX століття безсумнівною вважає необхідність втручання держави в перебіг економічних процесів, особливо в діяльність ринку праці. В Україні її роль зводиться в сучасних умовах до регулювання збалансованості ринку праці в професійному та кваліфікаційному аспектах та забезпечення соціального захисту найбільш вразливих категорій працівників.

Виступаючи повноцінним членом Європейського Співтовариства, Польща є його репрезентантом у політиці зайнятості, взявши на озброєння прагматичну Європейську модель зайнятості.

Україна, судячи з переліку заходів активної політики зайнятості, які вона застосовує, та, які застосовують у Швеції, взяла за взірець Скандинавську модель зайнятості. Невідповідністю в даному випадку виступає значно слабше економічне підґрунтя, наслідком чого є мізерне фінансування заходів політики зайнятості; значна вразливість робочої сили в період економічного спаду, коли бюджетна зайнятість скорочується; інерційність робочої сили в період швидких економічних змін через звиклий патерналізм.

Цілком очевидно також, що вже зараз слід активно працювати над практичним втіленням Лісабонської стратегії в Україні: створювати сприятливий клімат для започаткування нових видів діяльності, розвитку високих технологій та винахідництва; на державному рівні сприяти швидкій адаптації підприємств до мінливої кон'юктури ринку; вживати превентивні заходи в контексті проблеми старіння робочої сили за умов зменшення кількості молодих працівників і високих еміграційних настроїв; підвищення рівнів географічної мобільності працівників в середині країни.

За такого підходу можливим стане досягнення тих завдань, які окреслені в Концепції гуманітарного розвитку України, а саме: забезпечення відповідного рівня та якості життя працюючих згідно із соціальними стандартами Євросоюзу; викоренення бідності серед зайнятого населення та інших. зайнятість трудовий міграція безробіття

В роботі констатовано основні завдання національної політики зайнятості України та Польщі (спільні позиції):

- зниження соціальної напруги суспільства через формування ефективної зайнятості та гідної соціальної допомоги при безробітті;

- моніторинг якісних характеристик економічно активного населення;

- мінімізація втрат людського потенціалу за кордоном;

- працевлаштування та соціальна адаптація мігрантів, біженців та переселенців;

- оптимізація державних інвестиційних програм, монетарних та фіскальних заходів, спрямованих на підтримку виробництва й існуючого рівня зайнятості, а також створення нових робочих місць у пріоритетних галузях;

- регулювання трудових доходів;

- державна підтримка розвитку фермерства, малого та середнього бізнесу;

- постприватизаційна підтримка підприємств;

- затвердження зовнішньоекономічних пріоритетів, стимулюючих розвиток експортно-орієнтаційних галузей, залучення інвестицій із-за кордону, у т.ч. так званого міґрантського капіталу.

Мезорівень національних політик Польщі та України охоплюватиме:

- покращення якісних характеристик робочої сили через освітню, кваліфікаційну підготовку та перепідготовку;

- цільову підтримку робочих місць;

- активізацію географічної мобільності робочої сили;

- розвиток диференційованих механізмів працевлаштування за окремими когортами: безробітних з тривалим терміном незайнятості; жінок; молоді та підлітків; українських репатріантів; біженців, переселенців;

- організацію професійного консультування, навчання; громадських робіт; сезонних робіт.

Якщо в розвинутих країнах вирішення проблем зайнятості зазвичай не вимагає кардинальних змін економічної стратегії, то Україні для цього потрібні докорінні економічні перетворення. Підґрунтям таких змін має стати фінансова стабілізація, вихід з рецесії й інтенсифікація економічного зростання, стимулювання інвестиційної активності і вирішення численних соціальних проблем, насамперед, гідного пенсійного забезпечення, що суттєво знизить тиск на ринки праці. Потрібна ефективна взаємодія найманих працівників, працедавців і державних органів для узгодження шляхів вирішення проблем зайнятості.

Перспективи зайнятості визначаються динамікою й рівнем економічної ефективності виробництва, тому раціональніше використання працівників є пріоритетним напрямом порівняно зі збереженням наявних робочих місць. Скорочення зайвих працівників і збільшення за рахунок цього кількості безробітних (за їх достатньої матеріальної підтримки) багато в чому ефективніше, ніж збереження на підприємствах прихованого резерву робочої сили. Саме такий шлях, як вже зазначалося, обрала Польща.

Індикатори національних політик Польщі та України (в порівнянні):

- підґрунтя обраної політики зайнятості в Польщі закладено значно раніше, ніж в Україні;

- Польща здійснює диверсифіковані заходи політики зайнятості населення, в переліку яких зростає частка активних заходів: громадські роботи, професійне навчання, сприяння самозайнятості та зайнятості на основі субсидій тощо;

- виплати гідної допомоги по безробіттю, вихід на довгострокову пенсію через обставини на ринку праці в даній країні вважаються альтернативою неефективній зайнятості. Дзеркально протилежна ситуація в Україні: заходи сприяння зайнятості фінансуються доволі скромно; ці заходи обмежуються виплатою допомоги по безробіттю чи довгострокової пенсії, заходами професійної орієнтації та працевлаштування, професійної підготовки та громадських робіт, а регіональної реструктуризації та зростання кількості робочих місць вони не забезпечують;

- активна реструктуризація економіки в Польщі, яка відбувається за підтримки міжнародних фінансових інституцій, забезпечує ефективну зайнятість в країні, ріст заробітної платні та скорочення кількості робочих місць для найменш продуктивної робочої сили;

- в пріоритетах польської політики зайнятості приріст зайнятості у віковій групі 45 - 64 рр., за рівнем якої Польща значно відстає порівняно з усередненим європейським показником у цій віковій групі;

- зростання польської трудової еміграції як засіб зниження тиску на національний ринок праці та забезпечення географічної мобільності населення і робочої сили в межах регіонів Польщі;

- зростання рівня оплати праці в умовах легкого застою в економіці, виступає основним чинником сповільнення на ринку праці.

Вирішення наявних проблем українського ринку праці можливе за комплексного підходу. Насамперед, держава має прогнозувати ситуацію на ринку праці. Шляхом застосування певних засобів фіскальної та монетарної політики (як це роблять в різних країнах) формувати чи підтримувати “осередки зростання” в економіці, проводити відповідну структурну, регіональну й інвестиційну політику, регулювати зовнішньоекономічні зв'язки, сприяти адаптації працівників до вимог ринку праці. Варто активізувати можливості приватного капіталу щодо створення робочих місць із збереженням ролі держави як гаранта зайнятості.

Встановлено, що з огляду на повільне зростання номінальних грошових доходів населення, поза як рівень оплати праці в Україні надзвичайно низький за стандартами економічно розвинених країн з кваліфікованою та освіченою робочою силою, неефективну державну політику зайнятості населення, рівень безробіття в країні залишатиметься доволі високим 1596 тис. осіб у 2012. Забезпечення пристойного рівня життя населення в Україні буде можливим шляхом закордонного заробітчанства.

Польща обстоюватиме вектор ефективної зайнятості, тому що збільшення кількості безробітних (за їх достатньої матеріальної підтримки), замість збереження на підприємствах прихованого резерву робочої сили, розцінюється поляками більш ефективним засобом реформування ринку праці. Кількість незайнятих до 2012 року в Польщі прогнозується на рівні 3151,5 тис. осіб, що в 1,6 раза більше порівняно з 2009 р. Вирішення питання безробіття Польща також вбачає в активній участі своїх громадян в європейському регіональному, а також світовому ринку праці. Щоправда, високооплачувані кваліфіковані наймані працівники з Польщі мають, як показує досвід, більші можливості у виборі місця роботи, умов працевлаштування, вищу соціальну захищеність та кар'єрні можливості, ніж українці.

Стратегічною ціллю політики зайнятості ЄС, виступає підвищення рівнів географічної мобільності працівників, який дозволяє реалізацію нових можливостей, кар'єрні зміни, підвищення кваліфікації тощо. Підтримка підприємництва в європейських країнах, і в Польщі зокрема, дозволяє реалізувати такий вектор політики зайнятості. І Україні доречно перейняти такий досвід з метою забезпечення привабливих умов повернення своїх кваліфікованих кадрів із-за кордону.

ВИСНОВКИ

1. В дисертації сформовано теоретико-методологічні положення дослідження сфери зайнятості в умовах інтенсифікації міжнародних міграцій та теоретико-методичні підходи до оцінки нормативно-правових регуляторів зайнятості населення, які дозволили виявити у структурі та функціонуванні українського та польського ринків праці наявні принципові відмінності. Польський ринок праці на відміну від українського вирізняється гнучкістю прийняття взаємовигідних рішень між його суб'єктами. Дієвими елементами польського ринку праці виступають правова база, пенсійна система, служби зайнятості та працевлаштування, об'єднання - виразники інтересів працівників та об'єднання - виразники інтересів працедавців, кадрові служби підприємств і фірм, громадські організації і фонди сприяння зайнятості. В українському варіанті найрозвиненішою є система підготовки і перепідготовки спеціалістів, зокрема розвиток системи закладів освіти в кількісному і якісному відношенні, що намагаються надати максимально широкі можливості для здобуття освіти та професійної перепідготовки на тлі поглиблення комерціалізації, підвищення вартості освітніх послуг.

2. Для України та Польщі пріоритетними виступають Конвенції МОП у сфері соціального страхування та забезпечення. У цій сфері активно реформується трудове законодавство, система соціального страхування та соцзабезпечення, але жодна з них не ратифікована в Україні й досі. Низка положень українського національного законодавства у сфері соціально-трудових відносин, практика застосування їх у деяких аспектах не відповідає нормам міжнародного трудового права, дія котрих поширюється на Україну.

3. Оцінка демографічних факторів формування трудового потенціалу України та Польщі дала змогу зафіксувати низку спільних та відмінних тенденцій в демографічній сфері. При цьому, встановлено, що демографічне підґрунтя зайнятості в Україні ослаблене тривалою депопуляцію та значними рівнями смертності. Попри подібні демографічні тенденції Польщі вдалося уникнути такого разючого скорочення кількості населення, запобігти скороченню контингенту осіб допрацездатного населення, що в майбутньому формуватимуть робочу силу країни.

4. Основними напрямками міжнародної трудової міграції українців та поляків є заможніші країни Європейського Союзу. Поляки більш соціально захищені, з більшими можливостями кар'єрного зросту в країні прибуття. Серед поляків не прослідковується таких ґендерних відмінностей, як серед українців. Оскільки в Україні відсутній механізм залежності розміру зарплати від професійно-кваліфікаційного рівня працівників, що підриває самі основи зайнятості, закордонне заробітчанство продовжуватиме залишатися вагомим чинником економічного життя її населення. В Польщі ситуація подібна, хоча є менш гострою. Очевидно, що пожвавлення і української, і польської закордонної міграції спостерігатиметься щойно країни Європи почнуть декларувати вихід з рецесії і попит на європейському ринку праці перевищить наявну пропозицію.

5.Можна припустити, що стійка когорта осіб, котра встигла виїхати на заробітки в країни Європи до 2000 р., формуватиме осередки новітньої як української, так і польської діаспори, від фінансової підтримки яких залежатиме добробут їхніх близьких на батьківщині найближчими роками. У найближчій перспективі може відбутися зміна статусу заробітчанських грошей в Україні Ї на сучасному етапі вони виступають засобом швидкого вирішення назрілих проблем та засобом нагромадження заощаджень. Цілком можливою є нова хвиля інтелектуальної міграції з України, з огляду на сформовані можливості, умови та рівні оплати праці, що мають місце зараз на батьківщині.

6. Цілком співставними є соціально-економічні параметри безробіття в Україні і Польщі і за статевим співвідношенням, і за тривалістю безробіття, і за сезонними коливаннями рівня незайнятості, і за причинами незайнятості тощо. Обидві країни потерпають від значних обсягів безробіття населення, яке обтяжене на теперішньому етапі ще й світовою економічною кризою, але, при цьому, обсяги українського безробіття поступаються польським. Однак в Україні мають місце такі форми зайнятості населення, котрі відіграють роль маскування реальної незайнятості, а в Польщі та інших країнах Європи є індикатором гнучкості (еластичності) ринку праці; мають місце яскраво виражені гендерні відмінності на обох ринках праці, вирішення котрих впирається в запровадження конкретних механізмів реалізації прийнятих законодавчих актів на практиці та усунення усталених стереотипів; найбільш вразливою когортою у віковому зрізі і в Польщі, і в Україні залишається молодь, активному залученню до праці котрої перешкоджає брак кваліфікації.

7. На перспективу в Україні очікується збільшення кількості безробітних на рівні 1596 тис. осіб у 2012 р. Забезпечення пристойного рівня життя українці й надалі вважатимуть можливим шляхом закордонного заробітчанства. В Польщі збільшення кількості безробітних розцінюється як більш ефективний засіб реформування ринку праці, замість збереження на підприємствах прихованого резерву робочої сили. Кількість незайнятих до 2012 року в Польщі прогнозується на рівні 3151,5 тис. осіб, що в 1,6 раза більше порівняно з 2009 р. Вирішення питання безробіття Польща також вбачає в активній участі своїх громадян в європейському регіональному, а також світовому ринку праці.

8. Обґрунтовано пропозиції щодо регулювання міжнародної трудової міграції та безробіття в Україні, які сформовано на базі очікуваної векторної спрямованості міграційних потоків та перспективної державної зайнятості в контексті практичного втілення Лісабонської стратегії в Україні, а саме: створення сприятливого клімату для започаткування нових видів діяльності, розвитку високих технологій та винахідництва (хоча б через впровадження нового Податкового кодексу); сприяння на державному рівні швидкій адаптації підприємств до мінливої кон'юнктури ринку; застосування превентивних заходів в контексті проблеми старіння робочої сили за умов зменшення кількості молодих працівників і високих еміграційних настроїв; підвищення рівнів географічної мобільності працівників в середині країни. За такого підходу можливим стане досягнення тих завдань, які окреслені в Концепції гуманітарного розвитку України, а саме: забезпечення відповідного рівня та якості життя працюючих згідно із соціальними стандартами Євросоюзу; викорінення бідності серед зайнятого населення та інших.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

1. Прокопюк А. Проблеми безробіття в Україні та Польщі / Я. Шевчук, А. Прокопюк // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Структурна трансформація територіальних суспільних систем (Збірник наукових праць). Вип. 5 (67) / НАН України. Інститут регіональних досліджень. [Редкол.: відп.ред. д.е.н., проф. Є.І. Бойко]. - Львів, 2007. - С. 221-231. Особистий внесок:аналіз проблем безробіття в Польщі.

2. Прокопюк А. Українська трудова міграція в контексті міжнародної міграції робочої сили / Г.М. Лабінська, А. Прокопюк // Збірник наук. праць “Економічний простір” // Вип. 34 / Придніпровська державна академія будівництва та архітектури. - Дніпропетровськ: ПДАБА, 2010. - С. 66-80. Особистий внесок:оцінка трудової міграції в Україні.

3. Прокопюк А. Демореальність України й Польщі як індикатор способу життя // Наукові записки Львівського університету бізнесу і права: Зб.наук.праць. - Вип.4. - Львів, 2010. - С.218-219.

4. Прокопюк А. Перспективні зміни зайнятості й безробіття в Україні / А.Прокопюк // Вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту [наук. журнал] - 2010. - №4. - С.182-188.

Публікації в закордонних виданнях

5. Dawydzenka L. Europejski model controllingu jako czкњж systemu zarz№dzania przedsiкbiorstwem / L.Dawydzenka, J.Nietupski, A.Prokopiuk // Controling w zarz№dzaniu przedsiкbiorstwem (ze szczegуlnym uwzglкdnieniem firm handlowych). - Biaіystok: Wydawnictwo Uniwersytet w Biaіymstoku. - 2002 - S. 27-37.

6. Prokopiuk A. Wybrane aspekty wspуіpracy przedsiкbiorstwa handlowego z bankami na przykіadzie firmy uczestnicz№cej w zamуwieniach publicznych / A.Prokopiuk // Banki a rozwуj przedsiкbiorczoњci w Polsce. - Biaіystok: Wydawnictwo Uniwersytet w Biaіymstoku, 2003.- S.115 - 122.

7. Nietupski J. Projekt ,,Puszcza bez granic” przykіadem wspуіpracy trans granicznej Polski i Biaіorusi / J.Nietupski, A.Prokopiuk // Wspуіpraca transgraniczna Polski z krajami baіtyckimi, Biaіorusi№ i Rosj№ - Obwуd Kaliningradzki w warunkach integracji z UE. - Biaіystok: Zakіad Miкdzynarodowych Stosunkуw Gospodarczych Wydziaі Ekonomiczny, Uniwersytet w Biaіymstoku, 2003. - S. 273-283.

8. Prokopiuk A., Kravciw V. Szanse i zagroїenia rozwoju MSP w warunkach kryzysu finansowego - uwagi ogуlne / V.Kravciw, A.Prokopiuk // Finansowanie rozwoju MSP. - Biaіystok: Wydawnictwo Uniwersytetu w Biaіymstoku, 2009. - S. 20-34.

Тези та матеріали наукових конференцій

9. Прокопюк А. Система «Анализ опасностей и критические точки контроля» в Польше: недостатки и преимущества / Я.Нетупский, А.Прокопюк // Проблемы формирования ассортимента, качества и конкурентоспособности товаров: Сборник научн. трудов междунар. научно-практической конференции (Гомель, 15-16 апреля 2004г.). - Гомель, 2004. - С.140-145. Особистий внесок: оцінка переваг системи “Аналіз небезпек і критичні точки контролю”.

10. Prokopiuk A. Problemy rozwoju przedsiкbiorczoњci w homelskim regionie / A.Prokopiuk, J.Nietupski // Wykorzystanie systemуw ERP w biznesie / materiaіy Republikaсskiej Naukowo-Praktycznej Konferencji. - Homel; 22-23 grudnia 2004.- S. 328-332.

11. Прокопюк А. Безробіття в Україні та Польщі: порівняльний аналіз / А. Прокопюк, Я.В Шевчук. // Теорія і практика стратегічного управління розвитком регіональних суспільних систем (6-8 грудня 2007 р., м.Івано-Франківськ): Збірник тез доповідей. - м.Івано-Франківськ, 2007. - С. 53-55. Особистий внесок: аналіз причин безробіття в Польщі.

12. Прокопюк А. Порівняльна характеристика тенденцій зайнятості населення України й Польщі в контексті європейської інтеграції /А. Прокопюк// Україна у європейському просторі. Проблеми бізнесу, політики, права: Матеріали VI Міжнародної науково-практичної конференції (29-30 квітня 2010 р., м.Львів). [За ред. д-ра екон. наук, проф. Л.А.Янковської]. - Львів: ЛУБП, 2010. - С.218-219.

13. Прокопюк А. Зміни зайнятості населення в Україні як наслідок соціально-економічних трансформацій / О.І. Шевчук, А. Прокопюк // Сучасні тенденції економічної теорії і практики: світовий досвід та вітчизняні реалії. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (18-19 листопада 2010р. м. Херсон). - Зб. наук.-метод. праць. - Херсон, ХДУ, 2011 р., С.110-111. Особистий внесок: аналіз змін зайнятості в контексті трудових міграцій.

АНОТАЦІЯ

Прокопюк А. Регулювання зайнятості населення в умовах міжнародної трудової міграції. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.07 - демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика. Ї Інститут регіональних досліджень НАН України. Львів, 2011.

Сформовано теоретико-методологічні положення дослідження сфери зайнятості в умовах інтенсифікації міжнародних міграцій та обґрунтовано теоретико-методичні підходи до оцінки нормативно-правових регуляторів зайнятості населення, що дозволило виявити наявні принципові відмінності зайнятості й безробіття в Україні порівняно з Польщею. Здійснено оцінку нормативно-правового поля регулювання зайнятості та безробіття населення.

Проаналізовано й оцінено демографічні фактори формування трудового потенціалу України та Польщі. Окреслено особливості й напрямки міжнародної трудової міграції українців та поляків. Обґрунтовано припущення про можливість виникнення нової хвилі інтелектуальної міграції з України, з огляду на сформовані можливості, умови та рівні оплати праці, що мають місце зараз в її межах. Визначено соціально-економічні параметри безробіття в Україні і Польщі за статевим співвідношенням, за тривалістю безробіття, за сезонними коливаннями рівня незайнятості, за причинами незайнятості тощо.

...