Нанотехнологічні інновації в системі факторів міжнародної конкурентоспроможності України

Размещено на http://allbest.ru

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

УДК 339.9:330.341.1

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

НАНОТЕХНОЛОГІЧНІ ІННОВАЦІЇ В СИСТЕМІ ФАКТОРІВ МІЖНАРОДНОЇ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ УКРАЇНИ

Спеціальність 08.00.02 - світове господарство і міжнародні економічні

відносини

Глухова Дар'я Андріївна

Київ - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі міжнародного бізнесу Інституту міжнародних відносин Київського національного Університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник доктор економічних наук, професор Вергун Володимир Антонович, Інститут міжнародних відносин Київський національний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри міжнародного бізнесу

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Поручник Анатолій Михайлович, ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”, завідувач кафедри міжнародної економіки

кандидат економічних наук, Медведкін Тарас Сергійович, Інститут економіки промисловості НАН України, провідний науковий співробітник

Захист відбудеться “18” “квітня” 2011року о 14 годині 30 хвилин на засіданні спеціалізованої Вченої ради Д 26.001.02 в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 04119, м. Київ, вул. Мельникова, 36/1, зал засідань вченої ради.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці ім. М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 58, к. 12.

Автореферат розісланий “18” “березня “ 2011р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.С. Поліщук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В епоху глобалізаційних перетворень країни світового співтовариства постають перед проблемою адаптації до нових економічних, політико - правових, виробничих та науково - технологічних умов сучасної системи міжнародних економічних відносин.

Відбувається процес формування якісно нової моделі економічного розвитку, яка б забезпечувала національну конкурентоспроможність і орієнтувала національну економіку на довгострокове зростання, основним індикатором якої є сталий розвиток та ефективне впровадження інновацій. Інноваційний розвиток економіки притаманний всім розвинутим країнам світу, який є одночасно фактором і результатом їхнього економічного і соціального розвитку.

Інноваційний тип економічного розвитку дедалі більше стає тим фундаментом, який визначає економічні позиції країни та її перспективи на світовому ринку, основними чинниками якого є ефективність науки, впровадження нових технологій, мегафункціональні ноу - хау, однією з форм яких є нанотехнологічні інновації.

Наприкінці ХХ і початку ХХІ ст. нанотехнології, поряд з біотехнологіями та інформаційно - комунікаційними технологіями, стали одним із стратегічних напрямів економічного розвитку постіндустріальних країн.

Прискорені темпи і обсяги досліджень та їх впровадження у сфері нанотехнологій покликані забезпечити реалізацію стратегічних національних пріоритетів з метою підвищення якості життя населення, досягнення економічного зростання, розвитку фундаментальної науки, освіти і культури, зміцнення економічної і технологічної незалежності та безпеки і посилення міжнародних конкурентних позицій країни.

На сучасному етапі нанотехнологічні інновації стають визначальним чинником подальшого розвитку не лише національних економічних систем, але й домінантою сучасних світогосподарських відносин, ефективна реалізація яких забезпечуватиме лідуючі позиції країни у глобальному конкурентному просторі.

Перехід нашої держави на засади сталого економіко - екологічного і техніко - технологічного розвитку, формування висококонкурентної національної моделі такого розвитку об'єктивно зумовлює необхідність активізації досліджень у нанотехнологічній сфері науковцями не лише природничих (фізики, хімії, біології), а й економічних наук.

Проблематиці нанотехнологічних інновацій присвячена достатня кількість робіт як зарубіжних, так і вітчизняних учених. Окремі її тенденції та прикладні аспекти досліджуються такими зарубіжними науковцями: Альфред Чо, Д. Артур, Г. Бінниг, С. Деккер, Е. Дрекслер, Д. Ейлер, Р. Керл, М. Кнолл, Х. Крото, М.Рид, Г.Рорер, Е.Руска, Р. Смейлі, Н. Танигучи, Д. Тур, Р. Фейнман. Серед російських дослідників необхідно відзначити роботи: Ж. Алфьорова, О. Гусєва, А. Єрмакова, В. Іванова, А. Кіслицина, Ю. Котова, Л. Меламеда, С. Міронова, В. Чарушина, В. Черешньова.

Наукові дослідження українських учених - економістів зосереджуються головним чином на з'ясуванні закономірностей сучасного науково - технологічного розвитку, масштабів і форм впливу новітніх технологій на національну економіку та її міжнародну конкурентоспроможність, виявленні напрямів міжнародної кооперації в інноваційній, в тому числі нанотехнологічній сфері. Серед таких вчених слід назвати: В. Вергуна, В. Геєця, В.Горохова, М.Дудченка, О.Каніщенко, С.Кірєєва, Д.Лук'яненка, Т.Медведкіна, В. Новицького, А.Поручника, В. Семиноженка, О. Ступницького, А. Філіпенка, О. Шниркова.

Водночас потребують наукового дослідження питання, пов'язані з недостатністю теоретичних напрацювань та безпосередньо аналітичних досліджень у сфері розкриття впливу розвитку нанотехнологічних інновацій на економіку України, оскільки нанотехнології на світовому рівні - це стратегічний напрям інноваційного розвитку провідних країн. Вони є інвестиційно привабливою сферою як з боку держави, так і підприємництва, що у значній мірі визначають рівень міжнародної конкурентоспроможності національних економік у сфері високотехнологічного виробництва. Крім того, нанотехнології відрізняються високим ступенем досягнень у сфері НДДКР і мають не лише суто науково - технологічний, але й економіко - бізнесові виміри.

Зокрема, подальших досліджень та теоретичних узагальнень потребують питання розроблення методології визначення рівня технологічних інновацій та їхнього впливу на міжнародну конкурентоспроможність України і визначення ролі та місця високих технологій у науково - технологічній сфері як на світовому, так і на національному рівнях; оцінки економічної ефективності впровадження нанотехнологій у провідні галузі України.

Усе вищезазначене зумовлює актуальність теми дисертаційного дослідження, визначає його структуру та зміст.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою науково - дослідних тем кафедри міжнародного бізнесу відносин Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Виконана відповідно з планом науково-дослідних робіт за темою «Інтеграційна стратегія входження України в європейський економічний простір» (ДР № 06БФО48-01), яка є складовою наукових досліджень Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка у рамках Комплексної наукової програми Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Наукові проблеми сталого державного розвитку України» (2006-2010 рр.).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є узагальнення, систематизація та обґрунтування теоретико - методологічних засад нанотехнологічних інновацій як одного з визначальних факторів міжнародної конкурентоспроможності України у глобальному конкурентному середовищі ХХІ століття, розробка практичних рекомендацій щодо посилення її конкурентних позицій на основі високих технологій.

Досягнення поставленої у роботі мети передбачає вирішення таких конкретних наукових завдань:

· узагальнити та систематизувати теоретичні та методичні підходи до інновацій на їх нанотехнологічному рівні;

· обґрунтувати економічний зміст нанотехнологічних інновацій в системі факторів міжнародної конкурентоспроможності національної економіки;

· розкрити інституційні механізми забезпечення міжнародної конкурентоспроможності України на основі нанотехнологічної інноваційної складової;

· здійснити аналіз економічної ефективності і впровадження нанотехнологічних інновацій у провідні галузі економіки України та оцінити їх міжнародну конкурентоспроможність;

· оцінити вплив глобальних, регіональних та національних інституцій на розвиток міжнародного співробітництва у високотехнологічній сфері;

· обґрунтувати об'єктивну необхідність і доцільність поглиблення співпраці України з ЄС у високотехнологічній сфері як фактору ефективної інтеграції нашої держави у європейський науково - технологічний простір;

· довести, що нанотехнологічні інновації в умовах економічної та науково - технологічної глобалізації стають одним з визначальних факторів міжнародної конкурентоспроможності національних суб'єктів підприємницької діяльності, формування інноваційної моделі розвитку економіки нашої держави.

Об'єктом дослідження є міжнародна конкурентоспроможність національної економічної системи в умовах переходу на засади сталого інноваційного розвитку.

Предметом дослідження є нанотехнологічні інновації в системі факторів міжнародної конкурентоспроможності України.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою досліджень є наукові роботи вітчизняних і зарубіжних фахівців у сфері інновацій та нанотехнологій, нормативно - правові акти, постанови Кабінету Міністрів України.

У проведеному дослідженні використовувалися загальнонаукові методи пізнання об'єктивної природи економічних явищ і процесів стосовно нанотехнологічних інновацій.

Зокрема, у першому розділі - логіко-історичний, метод наукової абстракції для визначення економічного змісту поняття «нанотехнологічних інновацій», а також методи аналізу, синтезу та наукових узагальнень; у другому розділі - методи моделювання та системного підходу при визначенні впливу нанотехнологічних інновацій на міжнародні конкурентні позиції України.

З метою узагальнення світового досвіду впровадження нанотехнологій у третьому розділі використано методи статистичного і порівняльного аналізу.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що автором розроблено та обґрунтовано системний підхід до визначення впливу розвитку нанотехнологічних інновацій на міжнародну конкурентоспроможність України. нанотехнологія міжнародний економіка

Вперше:

· визначено концептуальні засади дослідження взаємодії нанотехнологічного розвитку та міжнародної конкурентоспроможності країн світової спільноти. Вони полягають, по - перше, у з'ясуванні суті нанотехнологічних інновацій як стратегічного ресурсу зростання міжнародної конкурентоспроможності національної економіки.

По - друге, в окресленні меж економічної ефективності використання сучасних нанотехнологічних інновацій світового рівня стосовно національного виробництва.

По - третє, у визначенні спрямування національних економік на мобілізацію зовнішніх та внутрішніх джерел використання нанотехнологічних проектів з метою зайняття ними якісно нових кумулятивних сегментів на світових ринках товарів та послуг;

· запропонована авторська інтерпретація економічного змісту нанотехнологічних інновацій, згідно з якою, вони, поряд з революційним технологічним значенням, все більше стають об'єктами ринкових економічних відносин на національному та інтернаціональному рівнях.

Відповідно, економічний зміст нанотехнологічних інновацій полягає у забезпеченні реалізації довготривалої перспективи стабільного зростання науково - технічних, економічних і соціальних стандартів національного розвитку.

Реальним втіленням нанотехнологічних інновацій є зростання обсягів міжнародної торгівлі нанотехнологічними товарами та збільшення інвестицій у різноманітні наукоємні програми і проекти;

· на основі економетричної моделі з використанням методу квантильно - регресійного аналізу здійснена оцінка ефективності впровадження високотехнологічних (в т.ч. нанотехнологічних) інновацій у провідні галузі економіки України для підвищення її національної економічної конкурентоспроможності.

Згідно моделі, на процес формування інноваційної економіки (показником обрано питому вагу обсягу виконаних наукових і науково-технічних робіт у ВВП) найбільш істотно впливає кількість організацій, які виконують наукові дослідження й розробки (пряма кореляція), та чисельність науковців (обернена кореляція); найменше впливає освоєння виробництва нових видів продукції.

Дослідивши тенденції розвитку нанотехнологічних інновацій в Україні, в роботі визначені пріоритетні напрями, а саме: енергетична та електронна галузі, виробництво нових матеріалів, медицина, розвиток генетичного напряму сільськогосподарського виробництва;

удосконалено:

· методичні підходи щодо таксономії нанотехнологічних інновацій у контексті класичної парадигми Й. Шумпетера, зокрема визначені кількісні та якісні параметри нанотехнологічних інновацій в системі факторів міжнародної конкурентоспроможності країни з урахуванням методик Всесвітнього економічного форуму (технологічна підтримка бізнес - процесів, інновацій); Лозанського інституту розвитку менеджменту та Корейського інституту дослідження промислової політики (ефективність бізнесу, базова, технологічна і наукова інфраструктури); Японського центру економічних досліджень (наука і технології, інфраструктура, інформаційні технології);

· критерії класифікації концепцій глобального науково - технологічного розвитку в їх історико - логічній ґенезі. Доведено, що поряд з існуючими критеріями теорій сучасних економічних течій та шкіл (неокласичної, неокейнсіанської, неоінституціаналізму), в основі яких лежить техніко - технологічна детермінанта, на рівень інноваційності, технологічності і міжнародної конкурентоспроможності на сучасному етапі розвитку світового господарства все більшою мірою впливають нанотехнологічні інновації.

· Зазначено, що останні стають своєрідною технічною філософією майбутнього, за допомогою якої людство зможе розв'язати низку соціально - економічних, техніко - організаційних, медико - біологічних, екологічних та інших проблем;

дістало подальший розвиток:

· фактори розвитку національної інноваційної системи з урахуванням нанотехнологічної складової. Вони включають у себе: створення умов для підвищення продуктивності праці та міжнародної конкурентоспроможності національних компаній шляхом високотехнологічної модернізації національної економіки; підвищення рівня інноваційної активності та збільшення частки інноваційної продукції на основі нанотехнологічних інновацій; застосування високих технологій, новітніх методів організації та управління підприємницькою діяльністю з метою формування в Україні моделі інноваційного розвитку та повномасштабної інтеграції нашої держави у глобальний конкурентний простір шляхом розробки та використання результатів світових і національних нанотехнологічних досліджень, перш за все, у медицині, енергетичній та електронній галузях, при виробництві нових матеріалів, продуктів;

· визначення пріоритетних напрямів міжнародного співробітництва та кооперації України у сфері нанотехнологічних інновацій на рівні глобальних та регіональних інститутів, до яких віднесені співпраця з СОТ (трансфер високих технологій та механізм їх регулювання), співробітництво України з ЄС (реалізація спільних нанотехнологічних проектів у рамках шостої та сьомої програм інноваційного розвитку, а також проекту Eureka), українсько - російська кооперація у сфері нанотехнологічних інновацій (діяльність спільних українсько - російських венчурних компаній у високотехнологічних, наукоємних галузях, зокрема таких як авіабудування, космічна галузь, металургія, машинобудування).

Особистий внесок здобувача. Дисертацію виконано автором самостійно. Усі наукові результати, рекомендації та висновки належать автору одноосібно.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що вони можуть бути використані при розробці державної інноваційної стратегії, удосконалені механізму розвитку та управління діяльністю інноваційних підприємств України, в економічно-аналітичній та прогностичній роботі Інноваційної палати України, у роботі вітчизняних державних і приватних інноваційних компаній при розробці, впроваджені та трансфері інновацій.

Окремі положення дисертаційного дослідження використані при розробці інноваційних проектів і програм в рамках діяльності Департаменту міжнародного співробітництва та європейської інтеграції Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (від 21.01.2011, №7/1 -17 -1 -911), а також мають важливе практичне значення для удосконалення концепції інноваційного розвитку, в тому числі і у галузі нанотехнологій компанії “Інтеренергоком” (від 24.12.2010, № 35/18 -320). Результати дисертації були впроваджені у навчальному процесі Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка при викладанні курсів «Міжнародний бізнес», «Менеджмент проектів», «Інноваційний менеджмент» (від 23.12.2010, № 048/18 -320). Висновки та положення роботи можуть використовуватись при викладанні навчальних курсів у інших вищих навчальних закладах.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення, результати і висновки дисертаційної роботи обговорювалися на міжнародних і всеукраїнських науково - практичних конференціях, зокрема: науково - практичній конференції “Интеграционные приоритеты Украины в современном геоэкономическом пространстве” (м. Сімферополь, 23-24 вересня 2010року); міжнародній науково - практичній конференції “Стратегії постсоціалістичних країн в умовах європейської економічної інтеграції” (м. Одеса, 23 -24 квітня 2010 року); ІV науково - практичній конференції молодих вчених “Актуальні проблеми міжнародних економічних відносин та туристичного бізнесу” (м. Харків, 11 грудня 2010 року); конференціях молодих вчених Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка (м. Київ, 25.10.2007, 23.10.2008, 22.10.2009,), V - VII міжнародних науково - практичних конференціях “Шевченківська весна” (м. Київ, 06.03.2008, 5.03.2009, 25.03.2010).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження викладено у 11 наукових публікаціях (у тому числі 4 одноосібних статтях, 7 тезах конференцій), що вміщені в наукових фахових виданнях, загальним обсягом 2,8 д.а.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації 242 сторінки. Обсяг основного тексту роботи становить 200 сторінок. Робота містить 8 рисунків, 11 таблиць, 9 додатків на 21 сторінці. Список використаних джерел налічує 204 найменувань на 19 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, проаналізовано ступінь її розробки у працях українських та зарубіжних вчених, зв'язок роботи з науковими програмами і темами, окреслено мету і завдання дослідження, сформульовано його об'єкт, предмет, визначено методи дослідження, наукову новизну одержаних результатів та практичне значення.

У першому розділі “Теоретико - методологічні засади дослідження нанотехнологічних інновацій” розкрита еволюція концепцій глобального науково - технологічного та інноваційного розвитку.

У роботі зазначається, що теоретичною основою сучасних підходів до нанотехнологічних інновацій виступають різноманітні концепції глобального науково - технологічного розвитку, в їх історичному контексті.

Дослідження еволюції тенденцій підприємницьких здібностей Ж.Б. Сея, інноваційних нововведень Й. Шумпетера та В. Зомбарта, “Довгих хвиль” М. Кондратьєва, поглядів та підходів до інновацій в рамках концепцій сучасного неоінституціоналізму (індустріальне, постіндустріальне і технократичне суспільство) та нобелелогії (тенденції ринків з асиметричною інформацією, рушійних сил циклів ділової активності, оптимальних механізмів конкурентоспроможності) дало змогу конкретизувати суть поняття “нанотехнологічні інновації”, визначити їх економічний зміст та роль в системі факторів міжнародної конкурентоспроможності національних економік.

У роботі показано, що логічним продовженням і розвитком зазначених концепцій в умовах економіко - технологічної глобалізації, появою під її впливом нових загроз є як оптимістичні, так і песимістичні технократичні, футурологічні концепції, теорії міжнародної конкурентоспроможності, невід'ємною складовою яких виступають інновації.

В сучасних умовах утримання та підвищення країнами своїх конкурентних переваг здійснюється на основі еклектичної теорії, що включає в себе критерії новітніх підходів, як ключові компетенції та інтелектуальне лідерство (теорія глобального випередження Хамела - Прахалада); конкурентоспроможні ділові моделі (теорія міграції капіталу А. Словицького); інновації та підприємництво (еволюційна теорія: Й. Шумпетера, М. Кондратьєва, С. Кузнеця).

На основі дослідження економічних поглядів вченого М. Кондратьєва, що відображає хвилебодібні коливання економічної динаміки трьох видів (короткі цикли, середні та великі з зображенням вікового тренду), Й. Шумпетер ввів поняття “хвилі Кондратьєва”.

Синтезувавши теорії підприємництва в процесі економічного розвитку та довгострокових коливань економічної діяльності, він створив концепцію інноваційних циклів, в якій визначив інноваційний процес як основний фактор прояву економічної динаміки.

Кінець ХХ століття характеризується динамічним розвитком оптимістичних футурологічних концепцій, в основу яких покладений оптимістичний погляд на науково - технологічний прогрес, зокрема таких як: „народний капіталізм”, „теорія зростання ”, „суспільство всезагального добробуту”, „постіндустріальне суспільство”, „технотронне ”, „інформаційне суспільство” (Р.Арон, Д.Белл, З.Бжезінський, О.Тоффлер), в яких стверджується, що сучасна західна цивілізація, використовуючи досягнення науково-технічної революції, суттєво підвищує ефективність своєї економіки, у зв'язку з чим майбутнє уявляється як еволюційно - революційний розвиток сучасної науково - технологічної революції.

Відповідно до цієї ідеї, розвиток людського суспільства розглядається не як зміна суспільно-економічних формацій, а як процес проходження стадій індустріалізації, що має подальший розвиток в концепціях технотронного суспільства З.Бжезінського та постіндустріального суспільства Д.Белла.

Глобальні проблеми в умовах поширення НТР і зростання взаємозалежності держав і народів за збереження існуючих тенденцій розвитку зумовили виникнення у 70-х рр. концепцій, що дістали назву технологічного песимізму (Ж.Елюля, Е.Фромма, Г.Мюллера, Дж. Мак-Дермонта, Б.Скиннера. Л.Мемфорд, В.Феркисс, Т.Роззак), які обґрунтовують причини неминучості катастрофи людської цивілізації у різноманітних варіантах, визначальними факторами якої є наука, техніка й технології. Існує комплекс таких концепцій, зокрема таких як „нульовий цикл розвитку”, „технологічний песимізм”, екологічний песимізм”, „неомальтузіанські концепції”, „есхатологічні мотиви”, „екокатастрофа”, „генетичне виродження людства”, у яких пропонується загальмувати НТР та перейти від розширеного до простого відтворення.

Сучасні тенденції науково - технологічного розвитку суспільства знаходять своє відображення у теорії національних інноваційних систем Б.Лундвалла, К.Феймана та Р.Нельсона, в центрі уваги яких знаходяться національні особливості організації інноваційного процесу, функції окремо розглянутих суспільних та приватних інститутів, а також форми взаємодії даних інститутів на різних стадіях здійснення технологічних інновацій.

За К. Фейманом, визначальним стратегічним напрямом сьогодення стануть проривні, фундаментальні технології, які ґрунтуються на маніпуляції окремими атомами і молекулами для побудови структур із наперед заданими властивостями - нанотехнології.

Аналіз національної та зарубіжної літератури з даної проблематики, здійснений у дисертації, свідчить, що не існує універсального визначення поняття "нанотехнології", оскільки вони застосовуються в найрізноманітніших сферах життєдіяльності.

Проте, варто зазначити, що вони базуються на застосуванні частинок і/чи структур, що характеризуються наявністю трьох фундаментальних атрибутів: розмір частинок і структур становить від 1 до 100 нанометрів (nm); вони утворюються в результаті процесів, що дозволяють контролювати фізичні та хімічні властивості структур молекулярних величин; частинки піддаються сполученню з метою виникнення більших утворень.

У роботі обґрунтовано, що нанотехнологічні інновації являються системоутворюючим чинником економіки ХХІ століття, який стимулює розвиток нової парадигми всієї виробничої діяльності («знизу-вгору» - від окремих атомів - до виробу, а не «згори-вниз», як традиційні технології, в яких вироби отримують шляхом відсікання зайвого матеріалу від масивнішої заготівки).

На основі аналізу світового ринку інновацій в роботі окреслені основні тенденції та закономірності розвитку нанотехнологій, які посідають провідні позиції в системі факторів посилення міжнародної конкурентоспроможності національної економіки.

В сучасних умовах наукові фонди і міжнародні компанії щороку витрачають понад 10 млрд. дол. на фундаментальні дослідження та створення технологій наноструктурних матеріалів.

Величина сучасного світового ринку нанотехнологій оцінюється в 1 трлн. дол., що підтверджує їхнє динамічне зростання в усіх галузях глобальної економіки (рис.1).



(а)

(б)

Рис. 1. Світовий ринок нанотехнологій, млрд. дол. США :а - аналіз за 1999-2009 pp); б - очікуваний розподіл 1 трлн. частки світового ринку в 2015р. Джерело: складено автором за даними Nanotech Commercialization Has Advanced, but Government Action to Address Risk Yes Not // Lux Research. - 2005. ? September.

Поняття «нанотехнологічні інновації» не є «однорідним», оскільки вони мають різний зміст, значущість і наукоємність залежно від їх практичного застосування до тієї чи іншої сфери людської діяльності.

Структурна схема нанотехнологічних інновацій Таблиця. 1

Нанотехнологічні інновації групи А	технологічні прийоми, вже розроблені або потребують незначного покращення для доведення до оптимального стану, практично не вимагають генерації нових знань, у тому числі фундаментальних, а також не потребують проведення інтенсивних наукових досліджень сучасного рівня. Дані технології можуть дати миттєвий економічний ефект без великих шансів отримати нову захищену міжнародними патентами і ліцензіями інтелектуальну власність оскільки вона надійно захищена іншими суб'єктами економічної діяльності. До вказаних нанотехнологій часто відносяться розробки сучасних конструкційних матеріалів для цивільної авіації, автомобілебудування,суднобудування.
Нанотехнологічні інновації групи В	базуються на створенні нових знань, проривних ідей, використанні сучасного синтетичного і аналітичного утримання. Вони не можуть бути втілені у промислове виробництво негайно, однак здатні створити основу як для розвитку нових галузей виробництва високотехнологічних матеріалів і пристроїв (товарів), так і для нової інтелектуальної власності, яка не захищена патентами інших країн.
Нанотехнологічні інновації групи С	нанотехнологічний форсайт (НТФ) (розвиток фундаментальних досліджень у сфері нанотехнологій на віддалену перспективу) повинен бути невід'ємною частиною політики в галузі нанотехнологій для забезпечення їх довготривалого, поступального розвитку, незалежного від досягнень інших країн. Створюють інтелектуальний потенціал, формують науковий доробок для майбутніх поколінь, забезпечуючи випереджальний розвиток фундаментальних розробок. В якості додаткових компонентів НТФ повинен мати інфраструктуру зберігання і доступу до сучасних баз знань (патентні бази даних, бази даних періодичних видань, держстандарти, опис конструкторських розробок, прес-релізи компаній, свіжі результати конференцій та виставок), а також групи висококваліфікованих експертів, які могли б проводити аналіз і синтез подібної інформації для розробки проривних напрямів розвитку та їх використання у підприємницькій практиці.

Складено автором за даними Нанотехнологическое сегодня

Методи і доцільність їх застосування, способи використання результатів, а також співіснування в різних стадіях розвитку зумовлюють відповідну структурну побудову(табл.1).

У другому розділі “Детермінанти міжнародної нанотехнологічної конкурентоспроможності України” виявлено, що нанотехнологічні інновації в умовах посилення глобалізації здатні стати стратегічним детермінантом забезпечення міжнародної конкурентоспроможності національної економіки України за рахунок впровадження ефективного механізму регулювання інновацій, у структурі якого чільне місце займають державні заходи щодо стимулювання розвитку інновацій (рис. 2.).

В результаті аналізу сучасних тенденцій економічного розвитку, виявлено, що серед основних факторів міжнародної конкурентоспроможності країни, а саме: наявності природних ресурсів, трудових ресурсів, капіталу, інновацій, ринкової ефективності, макроекономічних чинників (податкова система, законодавча база), інфраструктури, пріоритетними є інновації та наявність ресурсів.

Оскільки, на сучасному етапі інноваційний розвиток ототожнюють з нанотехнологіями, то визначальним фактором посилення міжнародної конкурентоспроможності національної економіки є безальтернативним розробка та впровадження у виробництво високих технологій (нанотехнологічних). Пріоритетним напрямом інноваційного розвитку нанотехнологічні інновації стали й в Україні.

В процесі дослідження національного ринку нанотехнологічних інновацій на основі квантильно - регресійного аналізу в роботі побудована модель, яка визначає ступінь економічної ефективності впровадження нанотехнологій у провідні галузі української економіки, що репрезентують вітчизняні порівняльні та конкурентні переваги на світових ринках.



Рис. 2. Напрями стимулювання розвитку інновацій

Джерело: складено автором за даними Нанотехнологическое сегодня [Ел. ресурс]. - Режим доступу: http://www.washprofile.org/ru/node/4426

Часовий лаг дослідження становив 20 років - з 1990р по 2009р.(від мінімального до максимального значення показника). Були встановлені такі фактори дослідження: Х₁ - кількість організацій, які виконують наукові дослідження й розробки(1340 -1518 од.); Х_{2 -} чисельність науковців(92403 - 313079 осіб); Х_{3 -} питома вага підприємств, що впроваджували інновації(8,2 -14,8%); Х_{4 -} впроваджено нових технологічних процесів(1145 - 1893 од.); Х_{5 -} освоєно виробництво нових видів продукції(2408 - 22847 найменувань); Y_{2 -} питома вага обсягу виконаних наукових і науково-технічних робіт у ВВП(0,9 - 1,36 %).

Основою моделювання, здійсненого в дисертації, є залежність питомої ваги обсягу виконаних наукових і науково - технічних робіт, в т.ч. нанотехнологічних у ВВП України від зазначених факторів:

(1)

де Y₂ - питома вага обсягу виконаних наукових і науково-технічних робіт у ВВП, - оцінки параметрів моделі, - фактори впливу

В результаті розрахунків модель матиме такий вигляд:

Y2=-4,803+0,004X1-1,24927e-05X2+0,0882X3+0,000159X4-1,41343e-05X5+u	(2)

Обчислимо коефіцієнти еластичності на основі моделі:

;;

; ;

На основі отриманих результатів моделювання можна здійснити такі узагальнення: відносні темпи зміни питомої ваги обсягу виконаних наукових і науково-технічних робіт у ВВП є нижчими за відносні темпи зміну обраних факторів; найбільш відчутний вплив на питому вагу обсягу виконаних наукових і науково-технічних робіт у ВВП здійснюють організації, які виконують наукові дослідження й розробки (при зростанні кількості таких організацій на 1%, питома вага обсягу виконаних наукових і науково-технічних робіт у ВВП зросте на 5,5% за умови незмінності усіх інших чинників); найменш істотний вплив на досліджуваний показник має освоєність виробництвом нових видів продукції (якщо освоєність виробництва нових видів продукції (Х₅) зросте на 1%, то питома вага обсягу виконаних наукових і науково-технічних робіт у ВВП зменшиться близько на 0,01% за умови незмінності усіх інших чинників); негативний вплив на динаміку питомої ваги обсягів виконаних наукових і науково-технічних робіт у ВВП має і фактор Х₂ (чисельність науковців); якщо усі фактори зростуть на 1%, то питома вага обсягу виконаних наукових і науково-технічних робіт у ВВП зросте на 5%.

Згідно моделі впливу інноваційної компоненти, в т.ч. нанотехнологій, на міжнародні конкурентні позиції України (як показник - зростання кількості підприємств, що реалізовували інноваційну продукцію за межі України), та на процес формування інноваційної економіки (показником обрано питому вагу обсягу виконаних наукових і науково-технічних робіт у ВВП) найбільш істотно впливає кількість організацій, які виконують наукові дослідження й розробки (пряма кореляція), та чисельність науковців (обернена кореляція); найменше впливає освоєння виробництва нових видів продукції. А отже, нанотехнологічні інновації доцільно впроваджувати в такі галузі як: авіабудування, космічна галузь, металургія, машинобудування, медицина та сільське господарство, які є основою для посилення внутрішнього потенціалу країни та підвищення міжнародної конкуренстоспроможності національної економіки, що визначається питомою вагою експорту нових технологій та співробітництва в даній сфері з провідними країнами та організаціями з метою повноправної інтеграції у глобальний науково технологічний простір. Варто зазначити, що впровадження нових технологій, а саме нанотехнологій, здійснюється не в усіх галузях економіки. Дослідивши тенденції розвитку нанотехнологій в Україні, можна виділити пріоритетні напрями, а саме: енергетична та електронна галузях, виробництво нових матеріалів, медицина, розвиток генетичного напряму сільськогосподарського виробництва.

У третьому розділі “Розвиток механізму інтеграції України у світовий нанотехнологічний простір” виокремлюються пріоритетні напрями співробітництва України в галузі інновацій, домінантою яких є нанотехнології. Розкрита економічна доцільність поглиблення співробітництва з СОТ, що сприятиме ефективному виходу України на світовий ринок інновацій за рахунок введення ряду регуляторних механізмів, використання яких забезпечить участь України у глобальному і регіональному конкурентному інноваційному середовищі.

Враховуючи пріоритетність структурної проблеми у контексті економічного зростання, після вступу України до СОТ, великої уваги вимагають стратегія структурної перебудови та відповідні програмні заходи, що мають стати провідною складовою, ядром загальнонаціональної стратегії і в цілому соціально - економічного розвитку.

Набуття Україною членства в СОТ насправді є початком істотних економічних та інституційних зрушень не лише у виробничій, торговельній, податковій сферах, а й у науково - технічній та інноваційній діяльності. Розвинені країни через співпрацю в межах СОТ прагнуть послабити тарифні і нетарифні обмеження, що перешкоджають експорту їх продукції, зокрема, високотехнологічної. Внаслідок цього передбачається надходження на український ринок наукомістких зарубіжних товарів, у тому числі й технологічного обладнання. Відносне зниження ціни на зарубіжні технологічні лінії та устаткування, одного боку, позитивне впливатиме на оновлення матеріально - технічної бази тих галузей промисловості, для яких обладнання в Україні не виробляється. З іншого, поява на ринку відповідного обладнання провідних зарубіжних виробників може призвести до втрати конкурентних позицій українськими підприємствами та галузевими науково - дослідними організаціями і, як наслідок послаблення наукового потенціалу - основного чинника інноваційної безпеки країни. Тому актуальним постає питання механізм забезпечення охорони прав на об'єкти інтелектуальної власності, тобто забезпечення законного права використання імпортних технологій українськими компаніями, одержання вітчизняними винахідниками охоронних документів у зарубіжних патентних відомствах.,

У контексті стимулювання інноваційного розвитку, особливої уваги концепції та принципи СОТ приділяють нанотехнологічним інноваціям, які покликані в даній сфері розвивати та підтримувати малий та середній бізнес.

У роботі виокремлені основні напрями науково - технологічного та інноваційного співробітництва України з ЄС, реалізація яких забезпечить участь нашої держави у науково - технологічних та інноваційних програмах ЄС, та сприятиме наближенню до європейського інноваційного простору. Ряд програм нашої держави, а саме: Програми конкурентоспроможності та інновацій, програми підприємництва та інновацій, програми підтримки політики інформаційних і комунікаційних технологій, інтелектуальна, нанотехнологічна та енергетична програми можуть стати засобом і шляхом залучення українських вчених до європейських комунікацій з використання досвіду організації відповідних інституцій в Україні. Створення подібного до європейського українського наукового простору, який би синтезував академічну та вузівську науку, надасть можливість об'єднати зусилля вчених як у реалізації дослідницьких інноваційних програм, так і у підготовці наукових та технологічних кадрів.

У дисертації автором обґрунтована економічна доцільність розвитку нанотехнологічних інновацій в системі українсько-російських коопераційних відносин, яка базується на комплексі таких засад: ефективне використання наукових і технологічних досягнень колективів провідних російських і українських інститутів в сучасних напрямах розвитку науково-технічного прогресу і в підготовці кваліфікованих кадрів; забезпечення ефективного трансферу технологій і наукових знань в області нанотехнологій; створення сучасної інфраструктури наноіндустрії для здійснення спільних інноваційних проектів по впровадженню спільних розробок у виробництво; організації виробництва рентабельних і конкурентоздатних продуктів наноелектроніки; забезпечення захисту інтелектуальної власності розробників нанопродукції.

ВИСНОВКИ

1. На сучасному етапі інноваційний тип розвитку суспільства стає визначальним фактором економічного зростання держави та посилення її міжнародних конкурентних позицій. Спостерігається формування нової глобальної економічної моделі з урахуванням нанотехнологічної складової, сутність якої полягає у переході на атомно - молекулярний рівень кількісних і якісних характеристик товарів та послуг. Сьогодні дана галузь впроваджується практично в усі сфери сучасної економіки, що передбачає зміну параметрів виміру сучасного міжнародного бізнесу та відповідно формування нової економічної системи - нанотехнологічної.

2. Нанотехнологічні інновації стають визначальним чинником в системі сучасних ринкових відносин і вимагають теоретико - методологічного та економіко - бізнесового обґрунтування. Їхній розвиток стимулює формування нової виробничої парадигми, системоутворюючим фактором якої є наноіндустрія. Теоретичною основою сучасних підходів до нанотехнологічних інновацій виступають різноманітні концепції глобального науково - технологічного розвитку, серед яких чітке місце займають теорії інноваційних нововведень вчених - економістів Й. Шумпетера та В. Зомбарта, концепція довгих хвиль М. Кондратьєва, індустріальні та постіндустріальні теорії Дж. Гелбрейта, Д. Белла, технократичного суспільства З. Бжезинського та О. Тоффлера. Досліджуючи теоретичну основу нанотехнологічних інновацій та їхній вплив на сучасні економічні відносини, виявлено, що останні стають стратегічним напрямом і детермінантою інноваційного розвитку країни та посилення її міжнародних конкурентних позицій.

3. Нанотехнологічні інновації в умовах глобалізації економічного і науково - технологічного розвитку стають одним з визначальних факторів міжнародної конкурентоспроможності національних суб'єктів підприємницької діяльності, формування інноваційної моделі розвитку економіки нашої держави. В результаті дослідження науково - технічного та інноваційного потенціалу України, виявлено, що нанотехнологічні інновації займають 9,5% національного ринку інновацій, що зумовлюється високим рівнем відкриттів та впроваджень у даній галузі. Вже на початку 2012 року Україна може освоїти близько 1% світового ринку нанотехнологічних інновацій, що в грошовому вимірі становитиме приблизно 200 млн. дол.

4. Провідними інститутами, які забезпечують інноваційний розвиток країни та посилення її міжнародної конкурентоспроможності з урахуванням нанотехнологічної інноваційної складової, є: національні агентства розвитку; торгово-комерційні та промислові палати; технополіси; бізнесові та інноваційні центри; організації, які спеціалізуються у поширенні нових технологій; бізнес-інкубатори; венчурні фонди; НДІ; заклади вищої освіти та регіональні наукові центри; технологічні дослідницькі лабораторії. В Україні ефективне впровадження нанотехнологічних інновацій забезпечують Кабінет Міністрів України, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, НАН України, галузеві академії наук, громадські наукові і науково-технічні організації.

5. Глобальні інституції, зокрема СОТ, стимулюють розвиток міжнародного співробітництва у високотехнологічній сфері згідно з нормами і стандартами впроваджується прозорий та ефективний механізм державної підтримки науково-технічної та інноваційної діяльності суб'єктами господарювання. Передбачається ефективне функціонування механізму державно-приватного партнерства, спрямованого на досягнення високого рівня конкурентоспроможності вітчизняної продукції на світовому ринку в окремих секторах наукоємного виробництва переважно на основі впровадження вітчизняних технологій. Відповідно до концептуальних принципів організації, здійснюється сприяння експорту вітчизняної інноваційної продукції на світовий ринок. Забезпечуються економічні умови для конкурентних позицій національної економіки на міжнародному рівні.

6. На основі економетричної моделі з використанням методу квантильно - регресійного аналізу здійснена оцінка ефективності впровадження високотехнологічних (в т.ч. нанотехнологічних) інновацій у провідні галузі економіки України для підвищення її національної економічної конкурентоспроможності. Згідно моделі впливу інноваційної компоненти (в т.ч. нанотехнологій) на міжнародні конкурентні позиції України (як показник - зростання кількості підприємств, що реалізовували інноваційну продукцію за межі України), та на процес формування інноваційної економіки (показником обрано питому вагу обсягу виконаних наукових і науково-технічних робіт у ВВП) найбільш істотно впливає кількість організацій, які виконують наукові дослідження й розробки (пряма кореляція), та чисельність науковців (обернена кореляція); найменший вплив справляє освоєння виробництва нових видів продукції.

7. В результаті дослідження 6 -ї та 7 -ї Рамкових Програм ЄС та EUREKA, в роботі обґрунтована об'єктивна необхідність і доцільність поглиблення співпраці України з ЄС у високотехнологічній сфері як фактору ефективної інтеграції нашої держави у європейський науково - технологічний простір. Участь українських дослідників в європейських програмах сприятиме перенесенню досвіду організації даних інституцій в Україну, а також окресленню основних напрямів співробітництва України з ЄС для ефективної інтеграції у світовий інноваційний простір. У рамках даних програм Україна має можливість ефективної інтеграції до європейської спільноти за рахунок збільшення фінансування та впровадження ефективного механізму регулювання інноваційної діяльності.

8. Важливого значення у впровадженні нанотехнологічних інновацій набувають коопераційні відносини між Україною та Росією, що базуються на основі Програми розвитку співпраці у сфері нанотехнологій між Україною та Росією. Спільне використання можливостей нанотехнологій вже в найближчій перспективі дасть істотний економічний ефект. Комплексний характер виконання Програми співробітництва в галузі нанотехнологічних інновацій об'єднує зусилля учених двох держав, що дозволить: ефективно використовувати наукові і технологічні досягнення колективів провідних російських і українських інститутів в сучасних напрямах розвитку науково-технічного прогресу і в підготовці кваліфікованих кадрів; забезпечити ефективний взаємний трансфер технологій і наукових знань в області нанотехнологій; швидке просування в електроніці, оптоелектроніці, матеріалознавстві, інформаційних технологіях і інших найважливіших галузях промисловості; організувати виробництво рентабельних і конкурентоздатних продуктів наноелектроніки; забезпечити захист інтелектуальної власності розробників нанопродукції.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Глухова Д. Розвиток нанотехнологічних інновацій на світовому рівні / Д. Глухова // Актуальні проблеми міжнародних економічних відносин та туристичного бізнесу: Зб.наук.праць. - Х.: Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2010.- С. 120-123. (0,3 друк. арк.).

2. Глухова Д. Особливості розвитку нанотехнологічних інновацій у сучасному середовищі та в Україні / Глухова Д. // Інвестиції:практика та досвід. -- № 24. - Київ, 2010. С. 45-54. (0,6 друк. арк.).

3. Глухова Д. Розвиток нанотехнологічного бізнесу в Україні/ Глухова Д. // Економіка та держава. - № 12. - Київ, 2010, С.79 -86. (0,5 друк. арк.).

4. Глухова Д. Проблеми забезпечення інноваційного розвитку України/ Глухова Д. // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб. наук. праць Вип. 94. Ч. ІІ.- К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин, 2010. (0,5 друк. арк.).

Тези наукових доповідей:

5. Глухова Д. Нанотехнологічна парадигма сучасного світу /Глухова Д. // Актуальні проблеми міжнародних відносин. - 2008. - №76. Част. ІІ. - С.251 -254 (0,3 друк. арк.)

6. Глухова Д. Перспективи та тенденції розвитку нанотехнологій в Україні на сучасному етапі. /Глухова Д. // Актуальні проблеми міжнародних відносин. - 2010. - № 90. Част. ІІ. - С. 81 -83(0,3 друк. арк.).

7. Глухова Д. Розвиток інноваційних процесів на сучасному етапі. /Глухова Д. // Актуальні проблеми міжнародних відносин. - 2010.№ 89. Част ІІ.- С. 74 - 76 (0,3 друк. арк.).

8. Глухова Д. Нанотехнологічні виміри міжнародного бізнесу. /Глухова Д. // Актуальні проблеми міжнародних відносин. -2008. № 80.Част ІІ.- С.198 - 201(0,3 друк. арк.).

9. Глухова Д. Сучасні тенденції до мініатюризації як поштовх до розвитку нанотехнологій. /Глухова Д.// Актуальні проблеми міжнародних відносин. -2007. №69. Част ІІ. С. 168- 170(0,3 друк. арк.).

10. Глухова Д. Інновації як пріоритетний напрямок економічного зростання Європи. /Глухова Д. // Збірник наукових праць. Одеський НУ ім. І.І. Мечникова, 2010. - С. 25 - 27(0,3 друк. арк.).

11. Глухова Д . Сучасний стан науково - інноваційної сфери України /Глухова Д. // Матеріалі научно - практической конференции. Крымс. Науч. Центр НАНУ и МОНУ, 2010. - С. 26 -28(0,3 друк. арк.).

АНОТАЦІЯ

Глухова Д.А. Нанотехнологічні інновації в системі факторів міжнародної конкурентоспроможності України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.02 - світове господарство і міжнародні економічні відносини. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2010.

Дисертація присвячена дослідженню розвитку нанотехнологічних інновацій на сучасному етапі, які розглядаються як фактор економічного зростання та забезпечення конкурентоспроможності національної економіки. Проаналізовано основні проблеми функціонування інноваційної сфери України та надані рекомендації щодо ефективного впровадження та розвитку нанотехнологічних інновацій на національному рівні в умовах глобального інноваційного розвитку. На основі аналізу світового та національного ринків високих технологій (в т.ч. нанотехнологій) виокремлені пріоритетні галузі їх впровадження, а саме: енергетична та електронна галузі, виробництво нових матеріалів, медицина, розвиток генетичного напряму сільськогосподарського виробництва.

Ключові слова: нанотехнології, інновації, національна інноваційна система, конкурентоспроможність, науково - технологічний розвиток

АННОТАЦИЯ

Глухова Д.А. Нанотехнологические инновации в системе факторов международной конкурентоспособности Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.02 - мировое хозяйство и международные экономические отношения. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, 2010.

Диссертация посвящена исследованию развития нанотехнологических инноваций на современном этапе, которые рассматриваются как фактор экономического роста и обеспечения конкурентоспособности национальной экономики. Проанализированы основные проблемы функционирования инновационной сферы Украины и разработаны рекомендации относительно эффективного внедрения и развития нанотехнологических инноваций на национальном уровне в условиях глобального инновационного развития. На основе анализа мирового и национального рынков высоких технологий (в т.ч. нанотехнологий) выделены приоритетные отрасли их внедрения, а именно: энергетическая и электронная отрасли, производство новых материалов, медицина, развитие генетического направления сельскохозяйственного производства.

На основе экономического, философского и этического подходов к исследованию нанотехнологических инноваций, можно прийти к выводу, что в ближайшем будущем, интенсивное развитие высоких технологий приведет к радикальным изменениям картин национальных и глобальной экономик. Как следствие, мы получим экономику нового типа - наноэкономику, отличающуюся от традиционной несколькими ключевыми параметрами. Это, в первую очередь - невостребованность наемного труда, во - вторую - ненужность денег, так как почти нет необходимости что-либо покупать, в третью - основным товаром будет являеться информация и технологии. В результате единственным и практически универсальным товаром, который останется востребованным, будет информация. На сегоднишний день мировое сообщество стремится поддерживать и увеличивать свое конкурентное преимущество по средствам развития высоких технологий, а точнее нанотехнологий. Не смотря на то, что Украина во многих аспектах отстает от передовых стран и исследования в этом направлении пока что проводятся в рамках научно - исследовательских институтов, продукция, которая разрабатывается нашими учеными является высококонкурентной на мировом рынке.

...