Размещено на http://www.allbest.ru/

Таврійський національний університет

імені В. І. Вернадського.

УДК 327.83

Політика США та ЄС у сфері управління міжнародними фінансамив світі, що глобалізується

23.00.04 - Політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку.

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата політичних наук

ГАБРІЄЛЯН ГЄВОРГ ОЛЕГОВИЧ

Сімферополь 2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі політичних наук і міжнародних відносин Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України

Науковий керівник: доктор політичних наук, професор Юрченко Сергій Васильович Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського, завідувач кафедри політичних наук і міжнародних відносин

Офіційні опоненти: доктор політичних наук, професор Шепєлєв Максиміліан Альбертович Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, завідувач кафедри міжнародних відносин

кандидат політичних наук Ірхін Олександр Анатолійович Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського, доцент кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн

Захист відбудеться 7 жовтня 2011 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 52.051.07 у Таврійському національному університеті імені В. І. Вернадського за адресою: зал засідань, м. Сімферополь, вул. Ялтинська, 20.

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського (м. Сімферополь, проспект Вернадського, 4).

Автореферат розіслано «_05____» _вересня_____ 2011 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Є.О. Горюнова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми зумовлена тим, що глобалізація визначає базові події та тенденції сучасного світу, а економічна (в тому числі, фінансова) сфера суспільного життя є її основою. При цьому, всі сучасні світові процеси невіддільні від політики, що проводиться провідними суб'єктами міжнародних відносин. Відповідно, вивчення політики управління фінансами є важливим дослідницьким завданням у галузі теорії та практики міжнародних відносин, що дає змогу простежити тенденції подальшого розвитку глобалізаційних процесів і перетворення міжнародних відносин в цілому.

Для України як країни з економікою, що розвивається та політичною системою, що трансформується ця тема важлива, оскільки українська держава є учасником глобалізаційних процесів. Відповідно, аналіз існуючої і потенційної політики управління світовими фінансами необхідний для побудови стабільної системи всередині своєї країни і ефективних процедур взаємодії з провідними суб'єктами міжнародних відносин та фінансовими інститутами.

Очевидно, що в даний час тільки окремі, найбільш розвинені держави та їх політичні союзи мають можливість здійснювати функції управління провідними процесами сучасного світу, оскільки управління в глобальних масштабах є вкрай складним завданням, яке може бути виконане тільки впливовими світовими суб'єктами. Це не означає, що не є актуальним питання управління фінансами для держав, що розвиваються, таких як Україна. Саме всеосяжність фінансової глобалізації передбачає залучення всіх держав світу до її процесів. Розвиток української економіки і, особливо, забезпечення сталості і стабільності, неможливі без активної участі у функціонуванні світової фінансової системи. Таким чином, вивчення досвіду управління провідних суб'єктів міжнародних відносин необхідне для української держави через брак достатнього досвіду регулювання фінансових взаємодій.

У сучасній системі міжнародних відносин США і ЄС є тими головними акторами, котрі виконують роль якщо не «керівників» глобалізаційних процесів, то «адміністраторів», які беруть на себе функції організації та управління, в першу чергу, міжнародними фінансами. Ця сфера особливо важлива і перспективна в системі міжнародних відносин, оскільки довгий час саме фінансові системи США та ЄС мали і продовжують мати визначальний вплив на світову економіку, а, отже, і політику, взаємозалежність яких у сфері міжнародних відносин очевидна.

В наш час зростаюча інтернаціоналізація виробництва змушує економічних суб'єктів (підприємства, банки і т.д.) активно виходити на світовий ринок. Принципи їхньої роботи на зовнішньому ринку істотно відрізняються від принципів роботи на ринку внутрішньому. Саме тому, при виході на міжнародний ринок необхідно враховувати безліч політичних і економічних обставин.

Зокрема, на міжнародному ринку підприємство стикається з великою різноманітністю валют, необхідністю платити за своїми зобов'язаннями прийнятними платіжними засобами, оцінювати всілякі види ризиків, що виникають під час здійснення зовнішньоекономічної діяльності, а також дотримуватися вимог і рекомендацій міжнародних інститутів, конвенцій і договорів. Оскільки такі операції можуть мати суттєвий вплив на загальну ефективність діяльності економічних суб'єктів, необхідне всебічне вивчення міжнародної політики у сфері фінансів. Відповідно, дослідження фінансових систем США та ЄС і основаних на них міжнародних курсів, дає можливість виявити схожість і відмінності між ними як під час їх стабільного функціонування, так і в кризовий період, а також побудувати реалістичні сценарії розвитку системи управління міжнародними фінансами в сучасному глобалізованому світі.

Економіка розглядалася як основа політичних процесів багатьма дослідниками. Основоположною в даному напрямі є формаційна теорія історичної революції К. Маркса і Ф. Енгельса, детально розроблена стосовно міжнародних відносин неомарксистами С. Аміном, І. Валлерстайном, Й. Галтунгом, Р. Коксом та ін.

Більшість досліджень присвячено не просто співвідношенню економічної та політичної сфер суспільного життя, а й проблемі глобалізації, основу якої становить економіка. В цілому, вивчення глобалізації та сучасних світових процесів відображено в роботах відомих зарубіжних авторів, таких як С. Амін, Ж. Атталі, У. Бек, З. Бжезинський, І. Валлерстайн, Е. Гідденс, Г. Кіссінджер, Д. Розенау, Д. Сорос, Д. Стігліц,, К. Уолц, Т. Фрідман, Ф. Фукуяма, С. Хантінгтон та ін.

Дослідження політичних і економічних аспектів глобалізації широко представлені в роботах російських та українських авторів. Значний внесок у вивчення даної проблематики роблять праці російських авторів: О. Аріна, О. Богатурова, О. Володіна, К. Гаджиєва, С. Долгова, О. Зінов 'єва, В. Іноземцева, Б. Кагарлицького, Н. Косолапова, С. Кара -Мурзи, Б. Ключникова, О. Неклесси, О. Панаріна, О. Уткіна, П. Циганкова, М. Чешкова, Г. Шахназарова та ін. Українська історіографія глобалізаційних процесів представлена, в першу чергу, роботами В. Бебика, О. Білоруса, Б. Гуменюка, В. Гури, В. Дергачова, О. Зернецької, Є. Камінського, С. Кононенка, Д. Лук 'яненка, Є. Макаренка, Ю. Павленка, Ю. Пахомова, О. Плотнікова, С. Сидоренка, С. Федуняка, Л. Чекаленка, М. Шепєлєва, С. Шергіна, С. Юрченка та ін.

Дослідження цих учених допомогли простежити, наскільки складна сучасна система міжнародних відносин, і визначити те місце, яке займає в сучасних міжнародних відносинах глобалізація, що поєднує в собі як ризики і загрози, так і позитивні наслідки.

Одним із прикладів такого суперечливого глобалізаційного впливу є світова фінансова система. Проблеми міжнародної фінансової політики досить добре вивчені широким колом політологів та економістів. В. Тараном досліджено основні міжнародні валютно-кредитні і фінансові інститути, внаслідок чого представлена ??чітка структура найбільш значущих і впливових міжнародних фінансових інститутів. Л. Красавіна, С. Котелкін та С. Моісеєв розглянули основи та структуру міжнародних валютно-кредитних і фінансових відносин. О. Мовсесян, С. Огнівцев та О. Фельман досліджували сучасні тенденції розвитку світових фінансових ринків і основні фінансові інструменти, використовувані в процесі реалізації міжнародної фінансової політики держави.

Ще одним важливим аспектом є питання політичного управління міжнародною фінансовою системою. Серед українських та російських дослідників, які займалися цією проблемою в останні роки, можна відзначити роботи С. Афонцева, К. Смоленцева, С. Романенка, Р. Шамшидінової, які визнають реальність такого управління й існування його елементів у сучасному світі.

Провідними суб'єктами глобального управління, в тому числі і міжнародними фінансами, в сучасному світі виступають США та ЄС. Відповідно до теорії раціонального вибору можна стверджувати, що названі актори діють раціонально в рамках сформованої світової системи. Прихильники системного підходу в міжнародних відносинах (С. Амін, Ф. Бродель, І. Валлерстайн, О. Франк та ін.) переконливо довели, що сучасний світ - це система, в якій діють чітко визначені і наперед задані правила та норми.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконувалось упродовж 2005-2011 рр. як складова наукових розробок кафедри політичних наук та міжнародних відносин Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського в рамках теми «Регіональна політика: проблеми соціального капіталу» (номер державної реєстрації № 0106U008460).

Мета дослідження - аналіз і прогноз політики США та ЄС у сфері управління міжнародними фінансами в глобалізованому світі.

Для досягнення поставленої мети необхідне виконання низки завдань:

· розглянути теоретичні аспекти глобалізації, її економічної та фінансової сфер;

· проаналізувати роль фінансової політики в системі міжнародних відносин;

· визначити особливості політики провідних суб'єктів у сфері управління міжнародними фінансами в глобалізованому світі і проаналізувати системи управління фінансами;

· порівняти фінансові системи США та ЄС і механізми їх грошово-кредитної політики;

· розглянути і порівняти політику США та ЄС в період сучасної глобальної фінансової та економічної кризи;

· розробити сценарії розвитку політики у сфері управління міжнародними фінансами.

Об'єкт дослідження - політика у сфері управління міжнародними фінансами в глобалізованому світі.

Предмет - політика США та ЄС у сфері управління міжнародними фінансами як інструмент їх впливу на систему міжнародних відносин у глобалізованому світі. міжнародний фінанси глобалізація політика

Методи дослідження. Дане дослідження проведено в рамках системної парадигми і синтезу двох підходів: інституціонального і структурно-функціонального, які доповнюють один одного.

Інституціональний підхід дає змогу зосередитися на дослідженні існуючих формальних інститутів. Структурний аналіз дає інформацію щодо складу фінансової системи, а також про ті правила і нормами, на підставі яких вона діє. Функціональний аналіз показує, як інститути й організації цієї системи взаємодіють у процесі вироблення і здійснення політичних та економічних курсів. Системна парадигма, у свою чергу, дає можливість акумулювати набуті знання і розглядати світові процеси як єдину систему. Отже, комбінація цих підходів необхідна з погляду дослідження обраної теми.

Методами, що використовуються для роботи в рамках заявлених підходів є:

1. Аналіз документів дає змогу дослідити структуру та функції системи управління міжнародними фінансами, а також розглянути актуальні кризові реалії та способи боротьби з ними акторами сучасних міжнародних відносин на основі вивчення офіційних документів США, ЄС та міжнародних організацій;

2. Метод побудови матриць порівняння дає можливість розглянути і порівняти структуру і функції фінансових систем ЄС та США;

3. Порівняльний аналіз використовується для порівняння політики США і ЄС в сфері управління міжнародними фінансами в період кризи;

4. Статистичний метод дає можливість оцінити стан справ та ефективність політики США і ЄС у сфері управління міжнародними фінансами в період кризи;

5. Метод сценаріїв дає можливість побудови сценаріїв розвитку політики у сфері управління міжнародними фінансами.

Наукова новизна отриманих результатів пов'язана з тим, що:

Вперше:

· в рамках системного підходу вивчення міжнародних відносин було проведено порівняльне дослідження політики США та ЄС в період сучасної глобальної економічної кризи, яке дало можливість побудувати сценарії розвитку політики у сфері управління міжнародними фінансами.

Удосконалено:

· порівняльну методику дослідження структури і функцій системи управління міжнародними фінансами провідних суб'єктів сучасних міжнародних відносин;

· процедуру вивчення механізмів управління міжнародними фінансами провідних суб'єктів у контексті їхньої ролі у системі міжнародних відносин.

Набув подальшого розвитку:

· розгляд політичних, економічних і фінансових аспектів глобального розвитку в рамках теорії та практики сучасних міжнародних відносин.

Практична значущість отриманих результатів.

Результати дослідження дадуть можливість внести вклад в теорію міжнародних відносин в аспекті дослідження чинників, що впливають на політику провідних суб'єктів у сфері управління міжнародними фінансами та уточнити роль управління фінансами в сучасній системі міжнародних відносин. Крім того, в дисертації формулюються практичні наукові висновки, які можуть використовуватися: для створення експертних оцінок і прогнозування політики у сфері управління міжнародними фінансами США і ЄС державними органами, науково-дослідними інститутами та центрами України; для методичного та наукового забезпечення навчального процесу у вищих навчальних закладах під час розробки і викладання курсів теорії та історії міжнародних відносин, проблем глобалізації та геополітики.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження було апробовано на 10 конференціях і наукових семінарах: на наукових конференціях професорсько-викладацького складу, аспірантів і студентів Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського (Сімферополь, квітень, 2005-2010 рр.); на Міжнародній конференції «Сучасний світовий порядок та інтеграційні процеси на пострадянському просторі» (Ялта, 5-9 лютого 2008 р.); на міжнародній науковій конференції «Ялтинська система» та сучасний світовий порядок: проблеми глобальної та регіональної безпеки» (Ялта, 17-21 лютого 2010 р.); на всеукраїнській науково-практичній конференції «Україна в умовах соціально-економічного розвитку: проблеми та перспективи» (Одеса, 31 березня 2010 р.); на міжнародній науковій конференції Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Дні науки філософського факультету - 2010» (Київ, 21-22 квітня 2010 р.).

Публікації. Матеріали дисертаційного дослідження відображено в 7 публікаціях у наукових журналах, збірниках матеріалів наукових конференцій та семінарів, з них 4 - статті у виданнях, затверджених ВАК України, 3 - тези доповідей у збірниках наукових конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновку, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 217 сторінок, з них 22 сторінки - список використаних джерел, що включає 234 найменування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі розкривається актуальність теми, ступінь наукової розробленості та методологічні основи дисертаційного дослідження, визначаються мета, завдання і методи дослідження, формулюються об'єкт і предмет, наукова новизна роботи, її теоретична і практична значущість, подається апробація результатів дослідження.

У першому розділі «Глобалізація та міжнародна фінансова політика: питання теорії та методології дослідження" розкриваються теоретичні та методологічні основи аналізу, що обумовлюється наявністю в рамках теорії міжнародних відносин різних теоретичних концепцій, які по-різному визначають значущість економічних процесів у політиці.

Розгляд цього питання приводить до обґрунтування актуальності всієї роботи: необхідності вивчення політики управління фінансовими системами провідних суб'єктів сучасного світу, оскільки політична та економічна сфери соціальної діяльності розглядаються в контексті безпосереднього взаємозв'язку, глобалізація визначається як середовище всіх сучасних світових процесів, а держави - як основні актори міжнародних відносин.

Таке уявлення обумовлюється крім теоретичних, методологічними підходами дослідження: системним, інституціональним, структурно-функціональним, які передбачають розгляд сучасних міжнародних відносин як системи, в рамках якої провідні суб'єкти є елементами, а сфери їх взаємодії є підсистемами цієї системи.

У підрозділі 1.1. «Концептуалізація глобалізації, її базові сфери реалізації та цивілізаційні аспекти» розкриваються загальні положення, що стосуються процесу глобалізації, представлені у формі трьох груп підходів до її визначення: «неоліберальної» («гіперглобалістської»), «антиглобалістської» і «об'єктивістської». Їх виділення базувалося на оцінці наслідків глобалізаційних процесів і на сучасних школах теорії міжнародних відносин.

Також у рамках цього підрозділу описуються різні сфери, в яких сучасна глобалізація проявляє себе. Серед них економічна сфера визначається як база глобалізації, а фінанси - її сучасне найбільш динамічне виявлення, що має свої цивілізаційні аспекти, такі як «фінансизація» культури, єдині фінансові інструменти як засіб уніфікації економічного розвитку, формування в процесі цивілізаційного розвитку фінансових центрів, функціонування єдиної глобальної фінансової системи тощо.

У підрозділі 1.2. «Фінансова політика в сучасних міжнародних відносинах: до теорії питання» було виявлено, що сучасна міжнародна політика схильна до процесу «фінансизації», що виражається в нерозривності фінансових явищ і процедур та політичного світового процесу і обумовлена процесом глобалізації сучасного світу.

Будучи середовищем дії суб'єктів міжнародних відносин, глобалізація породжує ситуацію «асиметрії» сучасного світу, яка виражається у виділенні провідних суб'єктів міжнародних відносин і проведенні ними цілеспрямованої політики управління міжнародними фінансами. Управління світовими фінансами з боку цих суб'єктів є складним завданням, але таким, що може бути реалізованим у системі міжнародних відносин для таких акторів як США та ЄС.

У підрозділі 1.3. «Методологія дослідження політики управління міжнародними фінансами в глобалізованому світі» розв'язуються такі завдання як виявлення підходів, у рамках яких аналізуються явища, що становлять предмет дослідження цієї роботи; проведення операціоналізації базових понять дослідження; вироблення методичного інструментарію, за допомогою якого здійснюється цей аналіз.

Виділення системного підходу як базового допомогло в рамках цього підрозділу створити модель міжнародної системи в контексті проблемного поля цієї роботи, побудовану на системній моделі Д. Істона і застосовану до аналізу міжнародних відносин, що дало можливість методологічно обґрунтувати подальший системний розгляд предмета роботи.

Серед понять, які дали змогу визначити предмет дослідження, в підрозділі позначені «міжнародні фінанси», що являють собою динамічну сукупність усіх міжнародних фінансових ресурсів, які включають зміни міжнародної грошової системи, платіжних балансів як окремих держав, так і міжнародних фінансових ринків, а також фінансових корпорацій; «управління міжнародними фінансами», що включає в себе сукупність конкретних політико-фінансових інструментів перетворення міжнародної фінансової системи в інтересах держави, яка здійснює його; «політика провідних акторів у сфері управління міжнародними фінансами в глобалізованому світі» - процес реалізації інтересів США та ЄС у сфері міжнародних фінансів стосовно реалізації своїх внутрішніх і глобальних інтересів у сучасному світі.

Структурно-функціональний та інституціональний розгляд цих понять дає можливість подати ієрархічну структуру сучасних міжнародних організацій і закласти основу подальшого предметного дослідження.

У другому розділі "Політика провідних суб'єктів управління міжнародними фінансами» розкривається процедура становлення та функціонування двох найбільш успішних фінансових систем, що мають міжнародне значення і вплив у системі сучасних міжнародних відносин - Сполучених Штатів Америки та Європейського союзу, які протягом тривалого часу були і залишаються на чолі світової економіки.

Аналіз основних елементів фінансових систем, що включають в себе банківську і бюджетну системи, а також інструментів грошово-кредитної політики, дозволив найточніше описати і порівняти їх структури та основні функції, продемонструвавши значущість і неоднорідність цих політичних акторів.

У підрозділі 2.1. «Політико-правова побудова системи управління міжнародними фінансами в ЄС та США» окремо було розглянуто системи управління міжнародними фінансами в ЄС та США, їх структуру і виконувані ними функції. Це дало можливість говорити про те, що історія побудови систем управління фінансами ЄС та США є досить тривалою і схожою в багатьох аспектах. Розглянуті фінансові системи є цілісними, ієрархічними і динамічними утвореннями, в основі яких лежать близькі за змістом банківські системи (ЄСЦБ і ФРС), спрямовані на реалізацію єдиної грошової політики за допомогою певного набору інструментів, таких як операції на відкритому ринку, депозитно-позичкові операції, регулювання мінімальних резервних вимог до кредитних установ. При цьому, робота кожного з елементів фінансової системи демонструє велику залученість політичних інститутів ЄС та США до їх функціонування.

У підрозділі 2.2. «Порівняльний аналіз фінансових систем ЄС і США та їхньої грошово-кредитної політики» було проведено дослідження структури фінансових систем Європейського союзу і Сполучених Штатів Америки та основних функцій цих систем шляхом побудови матриць порівняння. Порівнювалися такі явища як виконання функцій ЄСЦБ і ФРС в цілому, їх структурних елементів, а також структурних елементів бюджетних систем ЄС і США та інструментів грошово-кредитної політики.

Було визначено, що ієрархія систем ЄСЦБ і ФРС практично ідентична, у тому числі й у своєму функціональному вимірі. При цьому, основні структурні елементи банківських систем США і ЄС містять у собі ряд відмінностей, що неминуче зачіпає міру виконання близькими за структурою елементами цих систем ідентичних функцій. Структурні елементи бюджетної системи порівнянні за критерієм виконуваних ними функцій і демонструють велику залученість політичних інститутів ЄС і США до її роботи. Інструменти грошово-кредитної політики ЄС та США також є практично схожими, але відрізняються тільки механізмами їх використання.

В цілому, кожне із зазначених явищ продемонструвало, що вони багато в чому близькі, але не ідентичні, це, у свою чергу, дало можливість зробити висновок про існування специфічної англо-саксонської системи управління фінансами, що відіграє важливу роль у системі міжнародних відносин сучасного глобалізованого світу.

У третьому розділі «Перспективи політики у сфері управління міжнародними фінансами» виявляються причини, визначаються наслідки і розглядається політика провідних міжнародних політичних суб'єктів (США та ЄС) щодо ліквідації міжнародної фінансової кризи, а також будуються три найбільш вірогідні сценарії розвитку системи управління міжнародними фінансами. Вибір періоду 2008-2011 років зумовлений тим, що фінансова криза в його межах є першою серйозною кризою сучасної глобальної економіки і проблемою для всієї міжнародно-політичної та фінансової системи, а також зовнішньої політики суб'єктів міжнародних відносин, яка зумовлена циклічністю економічного розвитку, невідповідністю системи глобального управління зростаючій світовій економіці, високими цінами на енергоносії, перегрівом фондового та кредитного ринків і багатьма іншими чинниками.

Підрозділ 3.1. «Політика США та ЄС у період сучасної глобальної економічної кризи» включає огляд історії досліджуваного питання, який з'ясовує підстави і причини економічної кризи 2008-2011 рр. та її політичних наслідків (яка у 2006 році починалася як іпотечна, в 2007-м переросла у фінансову, а в 2008-му - стала економічною) та системні зміни в міжнародних відносинах. У ньому здійснюється порівняльний аналіз перебігу кризових явищ у США та ЄС і розгляд політичних і фінансових заходів у боротьбі з наслідками кризи.

Цей аналіз продемонстрував, що в кризових умовах урядам необхідно зосередитися не тільки на підтримці фінансових інститутів, а й на реальних галузях економіки, а також продовжувати спільну політичну діяльність стосовно боротьби з кризою, що проявилася як у двосторонньому співробітництві, так і в системній взаємодії в рамках міжнародно-політичних і фінансових інститутів.

У підрозділі 3.2. «Можливі сценарії розвитку системи управління міжнародними фінансами» на основі отриманих результатів розробляються сценарії можливого розвитку системи управління міжнародними фінансами в сучасному глобалізованому світі. Першим етапом побудови прогнозів є виділення основних чинників, здатних впливати на актуальний і потенційний стан системи управління міжнародними фінансами, таких як: внутрішня політика провідних суб'єктів; співпраця провідних суб'єктів; система міжнародних відносин; глобалізація; світові катаклізми. Наступними етапами прогнозування виступали визначення складових цих чинників, виявлення ключових елементів, створення матриці взаємовпливу і побудова «системи координат» та схеми їхнього впливу і взаємовпливу. На основі цих процедур було сформульовано три можливі сценарії розвитку подій: «негативний», «позитивний» і «змішаний». Останній був визначений як найбільш вірогідний з них, оскільки саме він втілив у собі поступове посилення системи управління світовими фінансами з боку провідних суб'єктів за участю інших світових акторів, механізмами які використовувалися США та ЄС у кризовий період. Ці механізми дали змогу їм зберегти в сучасній системі міжнародних відносин лідерські позиції, що поєднуються зі зростаючою роллю інших акторів (Китаю, Росії, Бразилії і т.д.) світу, що глобалізується.

Проведене дослідження дало можливість зробити такі висновки:

1. Аналіз концепцій вітчизняних і зарубіжних дослідників свідчить про те, що проблема дослідження різних аспектів міжнародної фінансової політики є однією з базових основ розуміння і прогнозування еволюції сучасної системи міжнародних відносин. Ця політика реалізується переважно державними суб'єктами, які діють в умовах глобалізації фінансової сфери і реалізують свої інтереси за допомогою системи управління внутрішніми і світовими фінансами, в рамках процесу «фінансизації» міжнародних відносин.

2. У глобалізованому світі процес управління світовими фінансами ускладнюється, оскільки різні аспекти соціальних взаємин стають більш незалежні від політичного, і зокрема, державного впливу. З другого боку, глобалізаційні процеси сприяють формуванню асиметрії в системі міжнародних відносин і призводять до того, що одні суб'єкти стають більш впливові, ніж інші. При цьому за першими зберігається можливість здійснення функцій фінансового управління, оскільки саме ці функції визначають цивілізаційні аспекти світових взаємодій, таких як підрив суверенітету і навіть фінансове підпорядкування країн з невисоким рівнем розвитку, розрив між рівнем фінансового та економічного розвитку окремих держав і т.д.

3. Методологія дослідження, що припускає системний аналіз на основі інституціонального та структурно-функціонального підходів, дає можливість розглядати сукупність міжнародних відносин як систему; глобалізацію - як зовнішнє середовище цієї системи; соціальні сфери взаємодії - як її підсистеми і суб'єктів міжнародних відносин - як її елементи. Такий спосіб аналізу дозволяє розглянути інститути та функції міжнародної фінансової системи і дає можливість спрогнозувати наслідки політики, що проводиться в даний момент США та ЄС в сфері управління міжнародними фінансами.

4. Провідними суб'єктами сучасної системи міжнародних відносин, здатними керувати світовими фінансами є США та ЄС, фінансові системи яких мають спільну історію становлення, що зумовлює існування в сучасному світі специфічної англо-саксонської системи фінансової та політичної взаємодії. Характерними ознаками її є централізованість, що виражається у функціонуванні єдиної банківської системи (ФРС і ЄСЦБ відповідно); ієрархічність, оскільки в кожній із систем є центральний банк, який проводить політику через систему регіональних банків і погоджує її з політичними інститутами; динамічність, обумовлена ??необхідністю постійного реагування на внутрішні потрясіння і зовнішні виклики міжнародної системи.

5. Порівняння фінансових систем США та ЄС дає змогу говорити про те, що основними їх елементами є банківська та бюджетна системи, а також грошово-кредитна політика. Банківські системи близькі за складом структурних елементів, які до них входять. Серед них можна в обох випадках виділити центральну систему банків (ЄСЦБ і ФРС) і національні / регіональні банки. Розрізняються ці системи у виконанні їх елементами своїх специфічних функцій, таких як підтримка стабільності цін, збір статистичних даних тощо. У сфері бюджетної системи ситуація подібна. На неї, як і на банківську систему, значно впливає діяльність державних органів, що мають деякі відмінності у виконанні ними своїх функцій.

Механізмами грошово-кредитної політики обох суб'єктів є операції на відкритому ринку, депозитно-позичкові операції та мінімальні резервні вимоги до кредитних установ. Схожість цих механізмів, а також систем в цілому, дозволяє говорити про превалювання у цих суб'єктів кооперативних стратегій управління над конкурентними, з метою збереження лідерських позицій у системі міжнародних відносин, і зміцнення внутрішніх політичних систем.

6. Аналіз політики США і ЄС у період сучасної фінансової кризи допоміг зробити висновок про те, що системна організація міжнародних відносин і значний глобалізаційний вплив на них зумовили ситуацію дисбалансу, в результаті якого США дістали можливість впливати на інших суб'єктів у рамках світової системи фінансів, у результаті чого їхня внутрішня іпотечна криза трансформувалася у 2008 році у світову економічну.

Розширення масштабів кризи за межі іпотечних, і навіть фінансових відносин, зумовило необхідність координації дій як США і ЄС, так і світового співтовариства в цілому, для розв'язання проблем реального сектора економічної сфери, реалізації соціальних програм і зміцнення політичних систем. Ця необхідна кооперація привела до того, що кризові реалії не звели нанівець роль США та ЄС як провідних суб'єктів міжнародних відносин і не послабили їхню можливість реалізовувати управління світовими фінансами та політичними процесами.

7. Основні чинники, що визначають розвиток системи управління світовими фінансами, пов'язані з політикою провідних суб'єктів: їх кооперацією і взаємодією, а також з внутрішньою фінансовою та політичною системами і різними елементами глобальної взаємодії. Відповідно до показників цих факторів у рамках «змішаного» сценарію розвитку подій, сконструйованого поряд з «негативним» і «позитивним» сценаріями, найбільш можливим варіантом є система управління світовими фінансами, де провідні суб'єкти (США та ЄС) збережуть свої лідерські позиції у сферах економіки і політики (перебуваючи при цьому в ситуації конкуренції англо-саксонської системи державного устрою та управління фінансами з іншими, альтернативними їй), побудовані на основі взаємодії з іншими світовими суб'єктами і посилені в результаті введення нових механізмів управління, зумовлених кризовими реаліями і глобалізаційними викликами.

8. Наслідки формування такої системи для України виражаються на даному етапі в її залученні до єдиної економічної світової системи та у зверненні до міжнародних фінансових установ, в першу чергу до Міжнародного Валютного Фонду (МВФ). Це звернення є прикладом суперечливих наслідків цивілізаційних аспектів фінансової сфери глобалізації, які виявляються, з одного боку, у наданні українській державі допомоги і в тимчасовому поліпшенні економічної ситуації. Однак, з другого боку, вони виявляються у зростанні в Україні фінансової (і політичної) залежності від фінансових установ, усієї міжнародної фінансової системи і суб'єктів, які цією системою керують і займають у рамках сучасного глобалізованого світу лідируючі позиції.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

1. Габриелян Г. О. Сравнительный анализ финансовых систем Европейского Союза и Соединенных Штатов Америки и их денежно-кредитной политики / Г. О. Габриелян // Ученые Записки ТНУ. Серия: Политические Науки. 2005. Т. 18 (57). № 1. С. 132-140.

2. Габриелян Г. О. Международная финансовая политика: к методологии исследования / Г. О. Габриелян // Ученые записки ТНУ. Серия: Политические науки. 2007. Т. 20 (59). № 2. С. 167-175.

3. Габриелян Г. О. Международный финансовый кризис 2008 года: причины, последствия, политика ведущих субъектов / Г. О. Габриелян // Ученые записки ТНУ. Серия: Политические науки. 2008. Т. 21 (60). № 2. С. 49-55.

4. Габриелян Г. О. Финансовая глобализация как среда формирования современной системы международных отношений: к теории вопроса / Г. О. Габриелян // Научный вестник Гилея. 2011. № 43. С. 637-642.

Праці у збірниках наукових конференцій

1. Габриелян Г. О. Финансовые системы США и ЕС: сходства и различия / Г. О. Габриелян // Современный мировой порядок и интеграционные процессы на постсоветском пространстве: материалы международной научной конференции, 5-9 февраля 2008г.: сб. науч. ст. / [ред. С.В. Юрченко]. Симферополь: АнтиквА, 2008. С. 96-97.

2. Габрієлян Г. О. Вплив глобальної економічної кризи на перспективу реформування міжнародної фінансової системи / Г. О. Габриелян // Дні науки філософського факультету - 2010: міжнародна наукова конференція, 21-22 квітня 2010 року: матеріали доповідей та виступів. К.: Київський університет, 2010. Ч. VI. С. 19-20.

3. Габриелян Г. О. Политика глобальных экономических акторов по преодолению мирового кризиса / Г. О. Габриелян // «Ялтинская система» и современный мировой порядок: проблемы глобальной и региональной безопасности: материалы международной научной конференции, 17-21 февраля 2010г.: сб. науч. ст. / [ред. С.В. Юрченко]. Симферополь: Антиква, 2010. С. 209-211.

АНОТАЦІЯ

Габрієлян Г. О. Політика США та ЄС у сфері управління міжнародними фінансами в світі, що глобалізується. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук 23.00.04. - Політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку. - Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського. - Сімферополь, 2011.

Дисертація присвячена дослідженню політики США та ЄС в сфері управління міжнародними фінансами. Актуальність проблеми зумовлена ??тим, що глобалізація визначає базові події та тенденції сучасного світу, а економічна (у тому числі, фінансова) сфера суспільного життя є її основою. При цьому всі сучасні світові процеси невіддільні від політики, яку проводять провідні суб'єкти міжнародних відносин.

Провідними акторами сучасних міжнародних відносин є США та ЄС, оскільки, переважно вони здійснюють функцію управління міжнародними фінансами сучасного світу.

Аналіз політики, яку проводять ЄС та США в період 2008-2011 років, демонструє, що заходи, вжиті кожним з даних суб'єктів, були близькі за змістом та кооперативні в окремих ситуаціях. Крім того, вони дали змогу цим суб'єктам зберегти позиції лідерів у сучасній системі міжнародних відносин.

Найбільш імовірним варіантом розвитку подій у сфері управління міжнародними фінансами сучасного світу можна назвати поступове посилення системи управління світовими фінансами з боку провідних суб'єктів за участю інших світових акторів, механізмами які використовуються США та ЄС у кризовий період.

Ключові слова: США, ЄС, міжнародні фінанси, глобальне управління, глобалізація.

АННОТАЦИЯ

Габриелян Г. О. Политика США и ЕС в сфере управления международными финансами в глобализирующемся мире. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата политических наук 23.00.04. - Политические проблемы международных систем и глобального развития. - Таврический национальный университет имени В. И. Вернадского. - Симферополь, 2011.

Диссертация посвящена исследованию политики США и ЕС в сфере управления международными финансами. Актуальность проблемы обусловлена тем, что глобализация определяет базовые события и тенденции современного мира, а экономическая (в том числе, финансовая) сфера общественной жизни является ее основой. При этом, все современные мировые процессы неотделимы от политики, проводимой ведущими субъектами международных отношений. Соответственно, исследование политики управления финансами является важной исследовательской задачей в области теории и практики международных отношений.

Для Украины, являющейся страной с развивающейся экономикой и трансформирующейся политической системой, эта тема важна, так как украинское государство является участником глобализационных процессов. Соответственно, анализ существующей и потенциальной политики управления мировыми финансами необходим для проведения грамотной политики построения стабильной системы внутри своей страны и эффективных процедур взаимодействия с ведущими субъектами международных отношений.

Анализ концепций зарубежных и отечественных авторов свидетельствует о том, что современная международная политика подвержена процессу «финансизации». При этом основными акторами международных отношений являются государства и их объединения. Основной целью деятельности этих субъектов является максимизация выгод и минимизация рисков и издержек результатов проводимой ими политики путем управления мировыми финансами.

Ведущими акторами современных международных отношений являются США и ЕС, так как, преимущественно они осуществляют функцию управления международными финансами современного мира. История построения систем управления финансами в США и ЕС является весьма продолжительной и непосредственно связанной между собой, в результате чего, в данный момент финансовые системы изучаемых стран являются цельными, иерархичными и динамичными образованиями. В их основе лежат близкие по содержанию банковские системы (ЕСЦБ и ФРС), направленные на реализацию единой денежной политики с помощью определенного сходного по содержанию набора инструментов. Сходства в структуре и функциях финансовых систем ЕС и США превалирует над их различиями, что позволяет говорить о существовании специфической англо-саксонской системы управления финансами.

В данный момент эта система, как и вся мировая экономическая система, переживает период кризиса. При этом очевидно, что этот кризис активно развивается: в 2006 году он начинался как ипотечный, в 2007-м перерос в финансовый, а в 2008-м - стал экономическим.

Анализ политик, проводимых ЕС и США в период 2008-2011 годов демонстрирует, что меры, предпринятые каждым из данных субъектов, были близки по содержанию и кооперативны в отдельных ситуациях. Кроме того, они позволили этим субъектам сохранить лидирующие позиции в современной системе международных отношений.

Наиболее вероятным вариантом развития событий в сфере управления международными финансами современного мира можно назвать постепенное усиление системы управления мировыми финансами со стороны ведущих субъектов, при участии других мировых акторов, механизмами которые используются США и ЕС в кризисный период.

Ключевые слова: США, ЕС, международные финансы, глобальное управление, глобализация.

SUMMARY

G.O. Gabriyelyan. Policy of the USA and EU in the Sphere of International Finances Management in the Globalizing World

Dissertation for getting a scientific degree of Candidate of Science in Political Science on specialty 23.00.04 - Political Problems of International Systems and Global Development. - V. I. Vernadsky Taurida National University. - Simferopol, 2011.

The dissertation is devoted to the research of the USA and EU policy in the sphere of international finances management. The topicality of the problem is determined by the fact that the globalization shapes the main events and tendencies of the modern world. Taking into account that economic (including financial) sphere of public life appears to be its basis. Meanwhile, all the current world processes are inalienable from the policy conducted by the prominent actors of international relations. The United States of America and European Union are the leading actors of contemporary international relations because they perform the functions of international finances management of the modern world in the main part. The analysis of the policy pursued by EU and the USA in the period of 2008-2011 demonstrates that the measures taken by each of the actors were similar in the matter of content and collaborative in certain situations. Everything mentioned above makes it possible for these actors to keep leading positions in the current system of international relations.

The most probable variant of further development in the sphere of international finances management of the modern world could be called gradual strengthening of international finances management system on the part of leading actors with the help of procedures which the USA and EU use in the period of crisis involving other global actors in this process.

Key words: The USA, EU, international finances, global management, globalization.

Размещено на Allbest.ru

...