Гармонізація податкової системи до вимог Європейського Союзу в контексті міжнародної конкурентоспроможності

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ І МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

УДК 339.72+336.227(061.1ЄС+477)

автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

ГАРМОНІЗАЦІЯ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ ДО ВИМОГ ЄС В КОНТЕКСТІ МІЖНАРОДНОЇ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ

08.00.02 - Світове господарство і міжнародні економічні відносини

Гончаревич Лілія Георгіївна

Київ - 2011

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано у відділі зовнішньоекономічних досліджень Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України.

Науковий керівник:кандидат економічних наук, доцент Гальперіна Любов Павлівна,

Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, старший науковий співробітник відділу зовнішньоекономічних досліджень

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор,

Крисоватий Андрій Ігорович,

Тернопільський національний

економічний університет, завідувач

кафедри податків і фіскальної політики

кандидат економічних наук,

Гусак Олександра Юріївна,

Український державний університет

фінансів та міжнародної торгівлі,

доцент кафедри міжнародних фінансів

Захист відбудеться «17» травня 2011 року о 14⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.176.01 Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України за адресою: м. Київ, вул.Леонтовича, 5.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України за адресою: 01030, м. Київ, вул.Леонтовича, 5.

Автореферат розіслано «15» квітня 2011 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор технічних наук О.А.Васильєв

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

конкурентоспроможність податковий євроінтеграція

Актуальність теми дисертації обумовлюється тим, що в умовах нестабільності та невизначеності розвитку сучасного глобалізованого господарства посилюється боротьба за міжнародні конкурентні переваги, одним із інструментів якої є маніпулювання податковими ставками. Це, у свою чергу, загрожує відпливом капіталу та порушенням рівноваги між наповненням бюджету та виконанням державою своїх функцій. З метою нейтралізації шкідливих проявів податкової конкуренції та створення однорідного інвестиційно- та інноваційнопривабливого податкового середовища виникла потреба у податковій гармонізації, яка набула особливої актуальності в межах Європейського Союзу, де спостерігається значна різниця між податковими ставками країн-членів. Сучасні виклики розвитку ЄС зумовлені стрімким розширенням, подоланням наслідків світової фінансової кризи, складністю узгодження національних інтересів із наднаціональними пріоритетами, призвели до посилення координації податкового регулювання, що має прояв у гармонізації податкових систем країн-членів.

Проголошена стратегічна євроінтеграційна спрямованість України є одним з головних пріоритетів зовнішньоекономічної політики України, яка набула практичного втілення в останні роки. Це обумовлює необхідність активізації процесу адаптації національної податкової системи до вимог ЄС, що виступає важливим засобом забезпечення міжнародної конкурентоспроможності вітчизняної економіки. Адаптація податкової системи України до вимог ЄС є також інструментом та однією з необхідних передумов, що гіпотетично відкриває можливість членства в цій організації і, водночас, є стимулом для удосконалення власної податкової сфери.

Питання податкової проблематики досліджували В.Білостоцька, З.Варналій, В.Головко, Я.Жаліло, В.Островецький та ін. Питання методології податкового регулювання в системі інструментів соціально-економічного розвитку були розглянуті В.Новицьким, інституційні основи оподаткування та податкового регулювання економіки - Т.Меркуловою, вплив податкової системи на структуру національної економіки висвітлювався Л.Шаблистою, аналіз методологічних основ та процесу становлення податкової системи проведений А.Соколовською. Міжнародну конкурентоспроможність національної податкової системи та податкову гармонізацію досліджували О.Бозуленко, О.Гусак, А.Крисоватий, І.Педь, Р.Римарська, теоретичні аспекти функціонування податкових систем в країнах Європейського Союзу та деякі аспекти економічної інтеграції знайшли своє висвітлення в працях О.Білоруса, В.Будкіна, І.Бураковського, О.Власюка, В.Вергуна, М.Дудченка, Л.Гальперіної, І.Грицяка, О.Кредисова, Д.Лук'яненка, М.Дудченка, В.Єременка, В.Онищенка, Є.Панченка, Ю.Пахомова, А.Поручника, А.Румянцева, С.Сіденко, В.Федосова, А.Філіпенка, В.Чужикова, А.Чухна та ін. Податкову систему в контексті європейської інтеграції вивчали українські вчені В.Андрущенко, В.Геєць, Т.Єфименко, І.Луніна; та зарубіжні вчені: Е.Ауербах, Д.Боссарт, Д.Вілдасін, В.Волес, Е.Гурніч, Е.Девід, Н.Дейвіса, К.Деммке, К.Кнілла, П.Кругман, М.Портер та ін.

Наявні дослідження розкривають чимало важливих теоретичних і практичних питань гармонізації податкової системи та визначення міжнародної конкурентоспроможності, однак залишаються недостатньо розробленими теоретичні підвалини гармонізації податкової системи до вимог ЄС в контексті міжнародної конкурентоспроможності, методологічні основи аналізу та оцінювання впливу гармонізації податкової політики на міжнародну конкурентоспроможність країни, особливості здійснення адаптаційних процесів у податковій сфері країн на різних етапах євроінтеграції, а також розробка практичних кроків оптимізації адаптації податкової системи України.

Отже, актуальність і важливість проблем визначення, оцінювання та прогнозування практичної реалізації гармонізації та адаптації податкової системи до вимог ЄС в контексті міжнародної конкурентоспроможності обумовлюють вибір теми, мети і завдань дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась відповідно до планової тематики наукових праць відділу зовнішньоекономічних досліджень Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України; зокрема при розробці наступних тем: №02/03.05 «Шляхи та напрями застосування міжнародного досвіду регулювання економіки в інноваційній стратегії України» (№ державної реєстрації 0105U002584) - запропоновано податкові інструменти регулювання економіки в контексті забезпечення міжнародної конкурентоспроможності; «Конкурентні інноваційні механізми економічного розвитку України в контексті світового досвіду інституційної політики» (№ державної реєстрації 0106U010980) - визначено шляхи підвищення інноваційної спрямованості України при здійсненні гармонізації податкової системи; «Моделювання державної підтримки національного аграрного товаровиробника в умовах вступу України до СОТ та ЄС» (№ державної реєстрації 0108U009652) - запропоновано модель оцінки варіантів податкових інструментів підтримки аграрного виробника в умовах СОТ та ЄС. Внеском дисертанта в розробку зазначених тем є також обґрунтування залежності міжнародної національної конкурентоспроможності від гармонізації податкової системи до вимог ЄС.

Мета роботи полягає в обґрунтуванні теоретико-методологічних засад гармонізації та адаптації податкової системи окремих європейських країн до вимог ЄС в контексті міжнародної конкурентоспроможності в умовах сучасних тенденцій глобалізації.

Для досягнення сформульованої мети дисертації було поставлено і вирішено такі завдання:

- з'ясувати особливості міжнародної конкурентоспроможності в контексті європейської інтеграції;

- дослідити теоретико-методологічні засади гармонізації податкової системи як фактора економічного розвитку країни;

- виявити передумови успішності гармонізації податкової системи;

- розкрити залежність міжнародної конкурентоспроможності країни від гармонізації податкової системи;

- виявити взаємозв'язок між реформами податкової системи та процесами євроінтеграції з урахуванням наднаціонального регулювання в ЄС;

- проаналізувати зарубіжний досвід у сфері гармонізації податкових систем в окремих країнах з різним рівнем економічного розвитку, зокрема у Франції, Болгарії та Туреччині;

- визначити об'єктивні та суб'єктивні чинники, нормативно-правове та інституційне забезпечення податкової адаптації України в процесі європейської інтеграції;

- виокремити етапи і окреслити особливості адаптації українського податкової системи до вимог ЄС в контексті забезпечення міжнародної конкурентоспроможності;

- запропонувати інструменти та шляхи оптимізації розвитку податкової системи України в процесі євроінтеграції.

Об'єктом дослідження є трансформація податкових систем у контексті забезпечення міжнародної конкурентоспроможності в умовах сучасних світогосподарських відносин.

Предметом дослідження є гармонізація податкової системи до вимог ЄС як інструмент впливу на міжнародну конкурентоспроможність держави.

Методи дослідження. У процесі дослідження були використані основні загальнонаукові методи дослідження та підходи до аналізу економічних явищ та процесів. Для вирішення поставлених у досліджені завдань використовувались діалектичний метод та метод наукової абстракції (для визначення сутнісних характеристик міжнародної конкурентоспроможності та компромісу часто протилежних інтересів суб'єктів оподаткування пп. 1.1, 1.2), діалектичний підхід (для вивчення процесу становлення гармонізації податкової системи як системоформуючого фактора економічного розвитку країни та виявленні сучасних підходів до гармонізації податкової системи - пп.1.3.), метод порівняльного аналізу й графічний метод (дослідження міжнародного досвіду гармонізації податкових систем пп. 2.1, 2.2, 2.3), методи індукції та дедукції (для аналізу особливостей гармонізації та адаптації податкових систем окремих європейських країн пп. 2.2., 2.3.), а також широко використовувались в роботі статистичний метод (для здійснення оцінки гармонізації податкової системи), компаративний аналіз гармонізації податкових систем та індуктивний метод (при об'єднанні засобів й інструментів, що складають механізм адаптації податкової системи до вимог ЄС - 3.1.), функціональний аналіз (для визначення інституційного забезпечення процесу адаптації законодавства України 3.2.); історичний та логічний методи (для виділення етапів української податкової адаптації до вимог ЄС та визначення рівня компетенції органів державного управління в прийнятті рішень щодо неї); методи моделювання (для розробки шляхів оптимізації розвитку податкової системи України в контексті євроінтеграції - пп.3.3.).

Наукова новизна отриманих результатів дисертаційного дослідження полягає в узагальненні існуючих підходів, концепцій та методологічної бази гармонізації податкових систем, що дало змогу обґрунтувати механізми впливу гармонізації податкових систем на інтеграційні процеси в цілому та на міжнародну конкурентоспроможність країни зокрема. В дисертації:

вперше:

· обґрунтовано концепцію гармонізації податкової системи в контексті світових інтеграційних процесів; на відміну від податкової конкуренції, яка справляє позитивний вплив на міжнародну конкурентоспроможність країни в основному лише в короткостроковій перспективі, гармонізація податкової системи в довгостроковій перспективі відіграє роль каталізатора міжнародної конкурентоспроможності, закладає підвалини рівномірного та справедливого розвитку національних економік країн-членів ЄС без застосування податкового демпінгу і несправедливих засобів конкуренції, що сприяє впровадженню цілеспрямованої інноваційної політики, розвитку високотехнологічних галузей, підтримки соціально орієнтованих сфер економіки за допомогою стимулюючої функції податків, що підвищує спроможність країни конкурувати на рівних умовах з іншими країнами, створює умови стабільності й прогнозованості податкового середовища;

· виявлено передумови успішності адаптації податкової системи в умовах флуктуаційного розвитку глобалізованого господарства, зокрема до них відносяться своєчасність, цілеспрямованість, дієвість, прогнозованість дій з врахуванням національних особливостей і перехідних періодів в процесі вступу до ЄС (виконання цих передумов дозволить зменшити вразливість і підвищити ризикостійкість національних економічних систем); доведено необхідність врахування обмежень адаптації податкової системи з врахуванням часових, законодавчих, культурних й історичних рамок;

· обґрунтовано тезу про безальтернативність адаптації податкової системи України до вимог ЄС, яка передбачає удосконалення Податкового кодексу шляхом більшого врахування вимог ЄС в контексті забезпечення міжнародної конкурентоспроможності України в порівнянні з іншими варіантами, а саме: показано недоцільність локального реагування, коли на основі використання інструментальних засад модeлювання наслідків реформування податкової системи застосовують поодинокі заходи в ході реагування на загрозливі тенденції чи негативні явища в економіці; удосконалення Податкового кодексу з врахуванням національної специфіки й інтересів національного товаровиробника без прив'язки до законодавства ЄС; консервацію існуючого стану, тобто збереження status quo;

удосконалено:

· термінологічний апарат, що стосується гармонізації податкової системи, зокрема гармонізація податкової системи, на відміну від наявних визначень, розглядається як обумовлений вимогами світового розвитку процес трансформації податкової системи країн за рахунок нівелювання податкової неоднорідності шляхом послідовної взаємопов'язаної реалізації рівнів гармонізації (конвергенція, кооперація, координація, сумісність та стандартизація);

· підходи до формування регулятивного механізму податкової гармонізації; так, обґрунтовано, що найбільш ефективними важелями державного втручання задля покращення параметрів податкової конкурентоспроможності є створення адресної системи тимчасових податкових стимулів за рахунок зниження податкового навантаження для інноваційних підприємств з енергозберігаючими технологіями, надання податкових кредитів та додаткових послуг, розширення бази оподаткування та зниження адміністративних витрат за рахунок оптимізації управління податковою системою та впровадження новітніх передових технологій з адміністрування податків, зменшення кількості та кодифікація податків та ін.;

· критерії оцінки податкової гармонізації і внесення змін до податкової системи, зокрема своєчасність, вплив на діловий клімат та довгострокові інвестиції, простота адміністрування податків, база оподаткування, збільшення реальних доходів населення, рівність умов для вітчизняних та зарубіжних підприємств, уніфікація та спрощення адміністрування податкової системи, координація та інтегрованість податкових політик тощо; в довгостроковій перспективі дотримання цих критеріїв сприятиме підвищенню податкової конкурентоспроможності України шляхом мінімізації соціально-економічних ризиків для національних податкових систем;

дістали подальшого розвитку:

· визначення конкурентоспроможності національної податкової системи завдяки доповненню зовнішніми чинниками (такими, як макроекономічна стабільність, інтеграційні процеси й тенденції розвитку, податковий менталітет, податкова поведінка й дисципліна) та внутрішніми (такими, як справедливість оподаткування, адекватність сучасним реаліям і спроможності юридичних та фізичних осіб нести податкове навантаження);

· теоретичне обґрунтування регулятивних механізмів гармонізації податкової системи шляхом уніфікації та стандартизації податкового середовища, врегулювання проблемних питань адміністрування податків, створення єдиної системи реагування на податкові загрози (такі, як значне зниження податкових надходжень, зміна їхньої структури тощо) за допомогою превентивного аналізу податкового середовища, світових тенденцій та адекватного реагування на них. В контексті забезпечення міжнародної конкурентоспроможності обґрунтовано необхідність періодичної оцінки та прогнозу впливу адаптації податкової системи України у боротьбі за міжнародні конкурентні переваги, поліпшення регуляторного та створення інвестиційно- та інноваційнопривабливого податкового середовища.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці науково обґрунтованих теоретичних положень та практичних рекомендацій, спрямованих на оцінку впливу адаптації податкової системи України на міжнародну конкурентоспроможність.

Запропоновані дисертанткою рекомендації щодо періодичної оцінки та прогнозу впливу адаптації податкової системи України на міжнародну конкурентоспроможність були використані у практичній діяльності Державної податкової адміністрації України, зокрема при розробці Податкового кодексу України (довідка від 19.01.2011 № 21/6/33/0015); рекомендації щодо аналізу адаптації податкової системи до Директив ЄС в роботі Міністерства закордонних справ України (довідка від 22.09.09 № 51/51/36-091-2740); аналітичні висновки з податкової складової європейської інтеграції були використані при проведенні переговорів Посольства України в Королівстві Швеція з представниками органів влади Швеції (довідка від 19.05.2010 № 61217/17-914-712); рекомендації щодо шляхів реформування податкової системи в контексті міжнародної конкурентоспроможності в оптимізації позиції Міністерства економіки України в рамках переговорного процесу Україна - ЄС (довідка від 22.01.2010 № 4803-24/17), аналітичні висновки щодо врахування досвіду гармонізації податкових систем країн-членів ЄС як системоформуючого чинника у роботі Луцької міської ради (довідка від 11.02.2011 № 22), рекомендації щодо удосконалення інституційної складової податкової гармонізації України у процесі податкового співробітництва України з ЄС в діяльності Міністерства юстиції України (довідка від 12.04.2011 № Г-12700-20).

Особистий внесок авторки полягає в тому, що всі наукові результати виконаної дисертації отримані нею самостійно.

Апробація результатів дослідження. Окремі теоретичні, теоретико-методологічні, практичні положення і висновки, що містяться в дисертаційній роботі, були апробовані авторкою на наукових конференціях, зокрема на круглому столі «Де взяти бізнесу гроші, щоб чесно сплатити всі податки?» (м. Київ, 12 квітня 2007 р.), круглому столі «Вироблення єдиного підходу до змін податкової політики (м. Київ, червень 2007), міжнародному тренінгу «Європейський Союз та європейська економічна зона»: перший модуль, м. Київ, 23-27 квітня 2007 р. та другий модуль, м. Брюссель, 11-15 червня 2007 р., науково-практичній конференції «Критерії міжнародної конкурентоспроможності в сучасній соціально-економічній моделі» (м. Київ, 16 січня 2008 р.), науково-практичній конференції «Інноваційні пріоритети інституційного регулювання відкритої економіки: проблеми теорії та практики» (м.Київ, 8 квітня 2008 р.), науково-практичній конференції «Світові процеси капіталізації: економічні, політичні, соціальні аспекти» (м. Київ, 15 квітня 2008 р.), науково-практичному семінарі «Особливості оподаткування в Німеччині», (м.Айхштєт (Німеччина), травень 2008 р.), «Світова фінансова криза та її вплив на країни з ризикованими економіками» (м. Київ, 25 листопада 2008 р.), науково-практичному семінарі «Фіскальна політика» (м.Айхштєт (Німеччина), лютий 2009 р.), круглому столі «Глобальне лідерство - майбутнє спрямування американської економічної політики» (м.Весселінг (Німеччина), 27.02-01.03.09), міжнародній науково-практичній конференції «Полікультуротворча діяльність-2009» (м. Київ, 24-25 березня 2009 р.), міжнародній конференції «Україна в рамках Східного партнерства» (м. Київ, 26 березня 2009 р.), науковій конференції «Реформа бюджетного процесу в Україні: світовий досвід та шляхи його адаптації», (м. Київ, 7 грудня 2010 р.) та ін.

Основні висновки, сформульовані в дисертації, доповідались і обговорювались на засіданнях відділу зовнішньоекомічних досліджень Інституту світової економіки та міжнародних відносин НАН України.

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження було викладено у 14 наукових публікаціях автора, зокрема у 6 статтях у фахових наукових виданнях та 7 у інших виданнях. Загальний обсяг публікацій становить 2,5 д.а.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Обсяг основного тексту роботи становить 189 сторінок. Дисертація містить 12 рисунків, 48 таблиць, та 8 додатків. Список використаних джерел налічує 198 найменувань.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми роботи, розкрито ступінь наукової розробки теми, висвітлено мету, завдання, об'єкт та предмет дослідження, обґрунтовано наукову новизну, практичне значення результатів дисертації та її зв'язок з іншими науковими розробками.

У першому розділі роботи «Теоретико-методологічні засади гармонізації податкової системи в контексті забезпечення міжнародної конкурентоспроможності» обґрунтовано концептуально-практичні засади гармонізації податкової системи в контексті світових інтеграційних процесів, виявлено передумови успішності адаптації податкової системи в умовах флуктуаційного розвитку глобалізованого господарства, удосконалено термінологічний апарат, що стосується гармонізації податкової системи, методологічні принципи, підходи до формування регулятивного механізму податкової гармонізації та критерії оцінки податкової гармонізації і внесення змін до податкової системи.

Гармонізація податкової системи виникла як об'єктивне явище в процесі інтеграції європейських країн та трансформації їхніх податкових систем при створенні спільного ринку. Так, доведено, що гармонізація податкової системи до вимог ЄС виступає тим інструментом, який значною мірою згладжує протистояння, що виникає під час конкурентної боротьби між країнами. Забезпечення міжнародної конкурентоспроможності країн-членів ЄС ускладнюється зобов'язанням підпорядковувати національну політику наднаціональним пріоритетам.

Гармонізація податкової системи на відміну від наявних визначень розглядається автором як обумовлений вимогами ЄС процес трансформації податкової системи країн в процесі євроінтеграції за рахунок нівелювання податкової неоднорідності шляхом послідовної взаємопов'язаної реалізації наступних рівнів: 1) конвергенції, 2) кооперації, 3) координації, 4) сумісності та 5) стандартизації.

Податкова політика розглядається нами як системоформуючий фактор розвитку в контексті забезпечення міжнародної конкурентоспроможності. Зокрема, приведення податкової системи у відповідність з міжнародними стандартами дозволяє уникати шкідливої податкової конкуренції.

До основних методологічних принципів гармонізації податкової системи належать:

· відповідність податкових реформ потребам соціально-економічного розвитку країни;

· необхідність узгодженості податкових перетворень з комплексним реформуванням економічної політики, коли фіскальна функція оподаткування поєднується із скороченням окремих державних видатків;

· детермінованість початку реформування податкової системи фазою економічного піднесення, коли ризик зменшення податкових надходжень не є критичним для держави;

· гнучкість застосування податкового стимулювання (податкових пільг, обмежених в часі), необхідність постійного пошуку компромісів при встановленні податкового навантаження, оскільки оподаткування - це процес врегулювання конфліктних інтересів сторін;

· врахування всіх складових податкової системи при гармонізації податкової системи. податкові ставки є однією з характеристик податкової системи. Рівень податкового навантаження значною мірою визначається рівнем добробуту населення, фіскальними традиціями, справедливістю розподілу податкового тягаря, ефективністю податкового адміністрування та використання податкових надходжень тощо;

· виокремлення конкретних обмежень адаптації податкової системи з врахуванням часових, законодавчих, культурних й історичних чинників;

· врахування тенденцій глобалізації (відкритість економіки та свобода переміщення факторів виробництва).

Ключовим макроекономічним чинником підвищення конкурентоспроможності, причому незалежно від рівня соціально-економічного розвитку країни, є цілеспрямоване та активне використання інструментів податкової системи. Визначення конкурентоспроможності національної податкової системи доповнено зовнішніми чинниками (такими, як макроекономічна стабільність, інтеграційні процеси й тенденції розвитку, податковий менталітет, податкова поведінка й дисципліна) та внутрішніми (такими, як справедливість оподаткування, адекватність сучасним реаліям і спроможності юридичних та фізичних осіб нести податкове навантаження). В контексті забезпечення міжнародної конкурентоспроможності обґрунтовано необхідність періодичної оцінки та прогнозу впливу адаптації податкової системи України у боротьбі за міжнародні конкурентні переваги, поліпшення регуляторного та створення інвестиційно- та інноваційнопривабливого податкового середовища, спрощення та уніфікація податкових, а також зовнішньоекономічних торговельних процедур.

Оподаткування вимагає постійного врегулювання конфліктних інтересів, а саме: з одного боку воно стимулює інвестиційні процеси, структурні зміни, з іншого - впливає на умови конкуренції, відкриває можливості для зловживань та ухилення від податків.

Оскільки податкова конкуренція як один з чинників конкурентоспроможності податкової системи в короткостроковій перспективі безпосередньо впливає на мобільність факторів виробництва, їхнього переміщення до так званих податкових гаваней, то гармонізація податкової системи, навпаки, в довгостроковій перспективі, відіграючи роль каталізатора міжнародної конкурентоспроможності, закладає підвалини рівномірного та справедливого розвитку національних економік країн-членів ЄС без застосування податкового демпінгу і несправедливих засобів конкуренції, що сприяє впровадженню цілеспрямованої інноваційної політики, розвитку високотехнологічних галузей, підтримки соціальноорієнтованих сфер економіки за допомогою стимулюючої функції податків, що підвищує спроможність країни конкурувати на рівних умовах з іншими країнами, за умов стабільності й прогнозованості податкового середовища.

У другому розділі "Досвід гармонізації податкових систем окремих європейських країн до вимог ЄС у контексті міжнародної конкурентоспроможності” на основі аналізу досвіду старих членів ЄС (Франції та ін.), нового члена (Болгарії та ін.) та країни-кандидата (Туреччини) виокремлюються основні етапи податкової гармонізації цих країн до вимог ЄС, а саме: аналітико-методологічне забезпечення, планування гармонізації в державах-кандидатах, управління та контроль процесом гармонізації, організація перекладів регулятивних засад податкової сфери ЄС, фінансування процесу гармонізації, оцінка Європейським Союзом податкової адаптації держав-кандидатів.

У структурі податкових надходжень ЄС майже до останньої хвилі розширення ЄС спостерігалася стабільна тенденція до підвищення ролі непрямих та зниження ролі прямих податків, а також внесків на соціальне страхування (див. рис.1). Після 2006 р. відбулось різке зниження ролі непрямих податків із різким підвищенням ролі прямих податків та внесків на соціальне страхування.

Рис.1. Динаміка податкових надходжень в ЄС, % ВВП Складено за даними Євростату

Небажання урядів поступитися податковим суверенітетом довгий час стояло на заваді гармонізації податкових систем. Податкова конкуренція зумовила значною мірою перегляд старими країнами-членами ЄС податкового навантаження і змінила його у бік зниження. Проте і сьогодні існує значна відмінність в оподаткуванні в межах ЄС, адже різниця між найвищою та найнижчою національною ставкою ПДВ складає 10 % (за даними Євростату), між оподаткуванням прибутку корпорацій 30 % (від 10% на Кіпрі до 40% у Франції та Німеччині) (за даними Євростату).

Основними тенденціями зміни податкових ставок у Західній Європі стали: зниження ставок податків на прибутки корпорацій, підвищення ставок ПДВ і ставок соціальних платежів, невелике збільшення неоподатковуваного індивідуального доходу і зниження ставок індивідуального прибуткового податку. Відмінності у значеннях ставок прибуткового податку у світі дуже значні: від мінімальної ставки - 3,1% у Швейцарії до 42% у Данії (у середньому 20,4%), а максимальної ставки - від 35,7% до 63% у тих же країнах (у середньому 51,1%). Табл. 1 демонструє узагальнення основних інструментів, які використовувались країнами-членами Співтовариства в процесі гармонізації податкової системи до вимог ЄС.

Таблиця 1. Інструменти гармонізації податкової системи країнами-членами ЄС

Інструменти гармонізації податкової системи	Країна
-зниження податків на прибутки корпорацій, підвищення ставок ПДВ і ставок соціальних платежів, невелике збільшення неоподатковуваного індивідуального доходу і зниження ставок індивідуального прибуткового податку;	Швеція
- скорочення видів центральних податків і підвищення ролі місцевих;	Іспанія
- реорганізація податкових органів країн-членів ЄС з урахуванням відповідних наукових розробок у податковій політиці (в 1992 р. було створено єдиний податковий орган - Державне податкове агентство, що об'єднало ряд розрізнених податкових підрозділів);	Іспанія
- виключення із податкової бази витрат, пов'язаних з одержанням прибутку, дивідендів, відсотків, аліментів тощо;	Німеччина
- забезпечення належного рівня відрахування у спеціальні фонди соціального спрямування з одночасним стимулюванням збільшення доходів.	Австрія, Німеччина, Греція, Ірландія, Іспанія, Нідерланди, Люксембург і Швейцарія

Джерело: складено автором

Гармонізація податкових систем країн-засновниць ЄС, які користуються певними преференційними правами, дає їм можливість зберігати деякі традиційні риси оподаткування. Проте, незважаючи на консервативність в пристосуванні до змін, в процесі гармонізації податкових систем країни-засновниці ЄС дотримуються курсу на загальне зниження податкових ставок, розширення бази оподаткування, уніфікацію ставок податків. При цьому важливого значення надається застосуванню жорстких санкцій за несплату податків та порушення податкової дисципліни.

Гармонізація податкових систем нових членів ЄС має суттєві відмінності в залежності від часу вступу (країни четвертої-п'ятої хвиль розширення ЄС змушені були взяти більше зобов'язань щодо реформування податкових систем, ніж попередні країни при вступі до ЄС). Наявність перехідних періодів для нових країн-членів ЄС є можливістю пом'якшити процес європейської інтеграції, а їхнє вміння ними скористатися - передумовою успіху в довгостроковій перспективі. Наприклад, болгарська податкова система зазнала значних трансформацій в процесі гармонізації, зокрема в сфері оподаткування споживання, праці та капіталу, екологічного оподаткування. Значно знизилася ставка особистого прибуткового податку (з 40% в 1998 р. до 20-24% в 2007 р.) за рахунок розширення бази оподаткування і збільшення зайнятості населення через створення нових робочих місць. Відбулося зниження ставки корпоративного податку із 40% в 1997 р. до 10% в січні 2007 р., що стало сприятливим стимулом для бізнесу. Прослідковується тенденція до переміщення соціальних платежів від роботодавців до робітників. Так, в 2008 р. у порівнянні з 2007 р. питома вага соціальних внесків роботодавців знизилася з 65% до 60%, а у 2010 р. вже досягла 50% позначки. Для поліпшення інноваційної складової не оподатковуються доходи, отримані в результаті наукової, науково-конструкторської та дослідницької діяльності. Початкові інвестиції, комп'ютери, програмне забезпечення і мобільні телефони користуються спеціальною 50% нормою амортизації. Загальна податкова ставка в Болгарії значно нижча, ніж в ЄС та в країнах регіону. В результаті реформування податкової адміністрації Болгарія піднялася на 34 сходинки вгору з 122 на 88, згідно з рейтингом Світового Банку по сплаті податків, що може однозначно свідчити про її прогрес у податковій сфері.

Адаптація податкової системи Туреччини до вимог ЄС набула активного характеру з часу отримання статусу асоційованого члена, зокрема відбулось зближення основних нормативних документів щодо податкового регулювання, як результат адаптації збільшилася привабливість Туреччини для прямих іноземних інвестицій.

Аналіз показників ВВП, податкового навантаження та рейтингу міжнародної конкурентоспроможності в цілому засвідчив позитивну тенденцію впливу гармонізації податкової системи в межах ЄС на міжнародну конкурентоспроможність країн-членів. Досвід країн-членів ЄС свідчить, що гармонізація податкової системи відіграє активну роль як інструмент наднаціонального регулювання соціально-економічних процесів, забезпечуючи ефективне вирішення соціальних проблем і, водночас, створюючи сприятливий клімат для підприємницької діяльності. Зниження рівня оподаткування, уніфікація податкової бази, скорочення податкових пільг і застосування жорстких санкцій за порушення податкового законодавства слугують вагомим фундаментом на шляху реформування податкової системи, яку ми розглядаємо як вагомий чинник підвищення конкурентоспроможності країни.

Третій розділ «Вплив адаптації податкової системи України до вимог ЄС на міжнародну конкурентоспроможність вітчизняної економіки” присвячений адаптації податкової системи України до вимог ЄС та комплексу питань, які пов'язані з методологічними аспектами її впливу на підвищення національної конкурентоспроможності. Визначено інституційні засади такої адаптації, її етапи, особливості заходів щодо координації процесу адаптації, фінансування, кадрову та інформаційну підтримку цього процесу, а також питання контролю за відповідністю напрямків реформування податкової системи України до вимог ЄС.

Аналіз показників ВВП, податкового навантаження та рейтингу міжнародної конкурентоспроможності України засвідчив про наявність проблемних питань у функціонуванні податкової системи України, особливо той факт, що зростання податкових надходжень не сприяє підвищенню рейтингу міжнародної конкурентоспроможності України (рис.2).

Рис. 2 Динаміка ВВП, податкових надходжень та рейтингу міжнародної конкурентоспроможності України у 2001 - 2009 рр Складено за даними Державної служби статистики України, Державного казначейства України та Міжнародного економічного форуму..

Ми розглядаємо податкові надходження як інструмент фінансової політики. Наразі не простежується чітка тенденція взаємозалежності податкових надходжень та міжнародної конкурентоспроможності з огляду на запізнілу реакцію економіки на економічні реформи. Ефект проявлятиметься в довгостроковій перспективі. Незважаючи на значне підвищення податкових надходжень у 2005 р. відбувається зниження рейтингу конкурентоспроможності, в той час як з 2008 р. спостерігається підвищення показника індексу конкурентоспроможності на фоні загального зниження податкових надходжень, а різке падіння ВВП у 2008 - 2009 рр. в період фінансово-економічної кризи співпадає зі скороченням податкових надходжень (рис.2.). Звідси можна зробити висновок про наявність чинників, які впливають на міжнародну конкурентоспроможність більшою мірою, ніж рівень податкових надходжень, зокрема, рівень корупції, принцип справедливості та рівності оподаткування. Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що впровадження запропонованих заходів щодо адаптації податкової системи відповідно до вимог ЄС викличе позитивну ланцюгову реакцію і в інших важливих сферах економічної політики України. Процес адаптації податкової системи України до вимог ЄС є об'єктивним та історично й економічно обумовленим, проте не позбавлений ризиків. Табл.2 наочно демонструє переваги адаптації податкової системи до вимог ЄС та ризиків її неадаптації.

Таблиця 2. Порівняння переваг та ризиків адаптації та неадаптації податкової системи України до вимог ЄС

Вигоди від адаптації податкової системи до вимог ЄС	Ризики неадаптації податкової системи до вимог ЄС
Поштовх до саморозвитку	Консервація неконкурентоспроможності
Набуття досвіду більш розвинутих країн-членів	Консервація неринкових правил поведінки
Можливість користуватися спрощеним доступом до ринків товарів та послуг ЄС, до дешевших кредитних ресурсів та більш якісних фінансових послуг	Перешкоди на шляху до ринків товарів та послуг ЄС, до дешевших кредитних ресурсів та якісних фінансових послуг
Створення передбачуваного ділового середовища з чіткими й прозорими правилами	Непередбачуваність ділового середовища, недовіра з боку інвесторів
Підвищення інвестиційної привабливості	Зниження інвестиційної привабливості
Закладення основ міжнародної конкурентоспроможності України в довгостроковій перспективі	Підрив основ міжнародної конкурентоспроможності України, втрачені переваги, натомість зростання тіньового сектору економіки, поширення корупції та закріплення соціальної несправедливості в суспільстві

Джерело: складено автором.

Головною умовою ефективного застосування арсеналу інструментів податкової політики в Україні є, зокрема, їх відповідність засадничим принципам та уніфікованим правилам СОТ та ЄС. Тому необхідним вбачається врахування не лише переваг адаптації податкової систем, а й ризиків її наближення до вимог ЄС (табл.3).

Таблиця 3. Порівняння переваг неадаптації податкової системи до вимог ЄС та ризиків її адаптації

Переваги від неадаптації податкової системи до вимог ЄС	Ризики адаптації податкової системи до вимог ЄС
Відсутність додаткових часових та фінансових затрат	Часові та фінансові витрати, пов'язані з процесом адаптації
Відсутність необхідності змінювати існуючі правила	Зобов'язання грати за правилами, інколи всупереч короткостроковим національним інтересам, можливе тимчасове погіршення окремих показників розвитку, не конкурентоспроможність окремих галузей
Можливість встановлення будь-яких податкових пільг без врахування вимог ЄС, що в короткостроковій перспективі може збільшити податкові надходження	В короткостроковій перспективі можливе незначне зменшення податкових надходжень.

Джерело: складено автором.

Адаптація податкової системи України до вимог ЄС полягає у поетапному прийнятті та впровадженні відповідних національних податкових нормативно-правових актів, розроблених з урахуванням вимог Європейського Союзу. Зусилля ЄС щодо сприяння реформуванню податкової системи України зосередились в основному на двох головних напрямках: 1) адаптація ставок податку на додану вартість і запровадження акцизних зборів та 2) уніфікація з acquis communautaire податків на доходи від цінних паперів і депозитів у банківських установах.

Прийняття Податкового кодексу України вбачається позитивним кроком у напрямку реформування податкової системи до вимог ЄС. Однак, незважаючи на запроваджені ним позитивні зрушення, зокрема в сфері залучення інвестицій, розвитку енергозберігаючих технологій, кореляції розмірів податкових пільг та майнового рівня платників податків, покращення адміністрування податку на додану вартість, податкової дисципліни, Податковий кодекс потребує удосконалення в плані координації діяльності органів державної влади в аналітичному забезпеченні, організації, функціонуванні та здійсненні контролю податковими органами, інтеграції до податкової системи України в більшій мірі вимог ЄС, покращенні умов функціонування малого бізнесу та перегляду контролюючих повноважень Державної податкової адміністрації, захищеності платників податків та зменшенні обсягу бюрократичних процедур.

Адаптація податкової системи України до вимог ЄС включно з кодифікацією в контексті забезпечення міжнародної конкурентоспроможності є безальтернативним варіантом за результатами моделювання наслідків реформування податкової системи України в порівнянні з іншими альтернативами, зокрема прийняттям податкового кодексу з урахуванням національної специфіки й інтересів національного товаровиробника без прив'язки до законодавства ЄС; вжиттям поодиноких заходів відповідно до потреби в ході реагування на загрозливі тенденції чи негативні явища в економіці (т.зв. локального реагування), консервацією існуючого стану, тобто збереженням статусу кво.

Наразі процес адаптації податкової системи України до вимог ЄС носить односторонній характер, є добровільним кроком назустріч ЄС, оскільки Україна не може брати участь в нормотворчих процесах на рівні ЄС. З підписанням Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, де процес податкової адаптації розглядатиметься як складова частина договору і буде обов'язковим до виконання, а також передбачатиме відкриття тих секторів, де така конвергенція вже відбулася, економічні відносини між ними набудуть нової якості. Причому, вимогу адаптації варто сприймати не як зобов'язання, висунуте ЄС, а, насамперед, як поштовх до саморозвитку, який, за умови підписання Угоди про асоціацію, будуть підтримувати ззовні.

ВИСНОВКИ

Результати дисертаційного дослідження дозволяють дійти таких висновків:

1. Податкова конкурентоспроможність є здатністю податкової системи в основі якої покладена достатня, дієва та стабільна нормативна база та скоординована діяльність відповідних інституцій забезпечувати гармонійний економічний розвиток країни на довгострокову перспективу. Критеріями податкової конкурентоспроможності виступають сукупність принципів, зокрема адекватність податкового навантаження, підтримка ринкової конкуренції, справедливий розподіл доходів, скоординоване врядування, ефективне справляння податків, адекватне регулювання, інноваційність.

2. Забезпечення міжнародної конкурентоспроможності країн-членів ЄС ускладнюється зобов'язанням підпорядковувати національну податкову політику наднаціональним пріоритетам. Гармонізація податкової системи є обумовленим вимогами ЄС процесом трансформації податкової системи країн у контексті євроінтеграції за рахунок нівелювання податкової неоднорідності шляхом послідовної взаємопов'язаної реалізації таких рівнів гармонізації, як конвергенція, кооперація, координація, сумісність та стандартизація. Передумовами успішності гармонізації податкової системи є своєчасність, цілеспрямованість, дієвість, прогнозованість дій з адаптації податкової системи, врахування національних особливостей, виконання яких зменшує ризики та підвищує стресостійкість національних економічних систем.

3. Старі члени ЄС, на відміну від нових членів, з огляду на власний авторитет, досвід в лобіюванні податкових рішень, користуються певними преференційними правами в процесі гармонізації податкових систем, тому мають більше можливостей відстоювати свої податкові інтереси, а також зберігати традиційні риси національного податкового регулювання, оскільки в контексті міжнародної конкурентоспроможності такий традиціоналізм та податковий менталітет відіграють ключову роль і служать своєрідною гарантією забезпечення національних особливостей. Незважаючи на це, в процесі податкової гармонізації країни перших хвиль розширення ЄС під впливом нових країн-членів поступово стали дотримуватися курсу на загальне зниження податкових ставок, розширення бази оподаткування, уніфікацію ставок податків. При цьому важливого значення надається застосуванню жорстких санкцій за несплату податків і порушення податкової дисципліни. Аналіз показників ВВП, податкового навантаження та рейтингу міжнародної конкурентоспроможності в цілому засвідчив позитивну тенденцію впливу гармонізації податкової системи в межах ЄС на міжнародну конкурентоспроможність країн-членів.

4. Дослідження гармонізації податкової системи на прикладі Франції показало, що цей процес у країнах першої-третьої хвилі розширення ЄС, як правило, характеризується соціальною спрямованістю, акцентуванням уваги на непрямих податках, особливо ПДВ, урахуванням територіальних аспектів, відкритістю до підписання міжнародних податкових угод. Серед рис, які можна запозичити у французької податкової системи, назвемо, насамперед, соціальну спрямованість і територіальний аспект. Велика кількість міжнародних податкових угод свідчить про те, що незважаючи на притаманну країні самобутність, Франція прагне до уніфікованої податкової системи, зближення з податковими системами інших країн світу, що є позитивною тенденцією в контексті податкової гармонізації.

5. Гармонізація податкових систем країн кожної нової хвилі розширення ЄС мала свої особливості, які були викликані тим, що відповідні країни змушені були брати на себе більше зобов'язань щодо реформування податкових систем, ніж попередні країни при вступі до ЄС. Наприклад, болгарська податкова система зазнала значних трансформацій у процесі гармонізації, зокрема в оподаткуванні споживання, праці, капіталу та довкілля; зниженні ставки особистого прибуткового податку за рахунок розширення бази оподаткування і збільшення зайнятості населення через створення нових робочих місць. Отримало законодавче закріплення самостійне встановлення місцевою владою ставок податків на нерухомість, на дарування, на перехід права власності. Адаптація податкової системи Туреччини до вимог ЄС набула активного характеру з часу набуття нею статусу асоційованого члена, зокрема завдяки зближенню основних нормативних документів щодо податкового регулювання. В результаті збільшилася привабливість Туреччини для прямих іноземних інвестицій.

6. Для ефективної та повноцінної інтеграції України в світогосподарський комплекс, особливо після вступу до СОТ, необхідним вбачається збалансований підхід до адаптації податкової системи України, який обумовлюється здійсненням комплексних внутрішніх трансформацій, передбачених зокрема двосторонніми та внутрішніми нормативними актами, зокрема Стратегією реформування податкової системи України та Податковим кодексом України. Інституційне забезпечення процесу адаптації податкової системи включає її нормативно-правове забезпечення, а також сукупність спеціальних державних інституцій, що є відповідальними за процес адміністрування та справляння податків, система взаємовідносин, які складаються між органами влади та платниками податків, а також комплекс заходів, спрямованих на їхню реалізацію. Причому інституційний розвиток, необхідний для прийняття acquis communautaire в податковій сфері, потребуватиме удосконалення функціонування податкової служби, зокрема забезпечення її політичної нейтральності, постійне підвищення кваліфікації держслужбовців.

7. Особливістю інституційного забезпечення адаптації податкової системи України є її надзвичайна залежність від економіко-політичних процесів, що накладає значний відбиток на складові відповідно проросійського курсу та курсу на європейську інтеграцію. Адаптація податкової системи відіграє значну роль у кожному з них, проте в останньому випадку здійснюється більшою мірою, оскільки податкові системи країн ЄС значно відрізняються від української як щодо ставок податків, так і відносно системи їх справляння та адміністрування.

8. Існує взаємозалежність між успішністю адаптації податкової системи та політичною, економічною стабільністю, справедливим підходом щодо оподаткування всіх категорій платників податків, диференційованістю і гнучкістю податкової системи та створенням сприятливих умов подальшої інтеграції України до Європейського Співтовариства. Адаптація податкової системи до вимог ЄС сприяє підвищенню якості податкового регулювання, зокрема шляхом обміну досвідом і найкращими практиками у впровадженні помірного податкового навантаження на платників, забезпеченні надійного захисту їхніх прав і гарантій, подальшому підвищенні економічного розвитку, а також істотно впливає на спрощення процедури адміністрування податків та зменшення порушень і зловживань у сфері ухилень від їхньої сплати.

9. Прийняття Податкового кодексу України є позитивним чинником на шляху адаптації податкової системи України до вимог ЄС. Проте необхідним є подальше удосконалення координації діяльності органів державної влади в аналітичному забезпеченні, організації, функціонуванні та здійсненні контролю податковими органами, покращенні умов функціонування малого бізнесу та перегляду контролюючих повноважень Державної податкової адміністрації, захищеності платників податків та зменшенні обсягу бюрократичних процедур, врахування більшою мірою вимог ЄС шляхом внесення відповідних змін та доповнень до Податкового кодексу.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1.Гончаревич Л.Г. Проблема забезпечення міжнародної конкурентоспроможності в процесі еволюції / Л.Г. Гончаревич // Вісник Донецького університету. Серія В: Економіка і право. - 2007. - № 2. - С.107-117.

2. Гончаревич Л.Г. Податкова система як економічних регулятор міжнародної конкурентоспроможності / Л.Г. Гончаревич // Вісник Донецького університету. Серія В: Економіка і право. - 2008. - № 2. - С. 143-149.

3. Гончаревич Л.Г. Cвітова фінансова криза: специфіка CША та України. Податковий аспект» / Л.Г. Гончаревич // Зовнішня торгівля: право та економіка. - 2008. - Вип. №6 (41). - С.30-36.

4. Гончаревич Л.Г. Спрощення і модернізація податкової системи Туреччини на шляху до ЄС / Л.Г. Гончаревич // Зб. наук. праць. Вип. 56 / Відп.ред. Новицький В.Є. - К.:ІСЕМВ НАН України, 2008. - С.42 -.60.

5. Гончаревич Л.Г. Гармонізація податкової системи Болгарії як одна з передумов її вступу до ЄС / Л.Г. Гончаревич // Зб. наук. праць. Вип. 58 / Відп.ред. Новицький В.Є. - К.: ІСЕМВ НАН України, 2008. - С.106 - 131.

6. Гончаревич Л.Г. Податкова система як системоформуючий фактор розвитку країни: баланс пріоритетів соціально-економічного розвитку та політики / Л.Г. Гончаревич, С.О. Рибак // Вісник Національного університету Державної податкової служби України. - 2011. -- Вип. 4(51). -- Ірпінь, 2011. - С. 76-86. (Особистий внесок: проаналізовано та обґрунтовано необхідність балансу пріоритетів соціально-економічного розвитку та адаптації податкової системи України до вимог ЄС).

В інших виданнях:

7. Гончаревич Л.Г. Економічні аспекти державної політики: вплив податкової системи на міжнародну конкурентоспроможність [Електронний ресурс] / Гончаревич Л.Г. // Державне управління: теорія та практика. - Режим доступу: http://www.academy.gov.ua/ej/ej7/doc_pdf/goncharevich.pdf

8. Гончаревич Л.Г. Національна економіка України в контексті міжнародної конкурентоспроможності / Л.Г. Гончаревич // Критерії міжнародної конкурентоспроможності в сучасній соціально-економічній моделі: матеріали міжнар. наук.-практ.конф. (Київ, 16 січня 2008 р.) - К.: НАУ, 2008. - С.33 - 34.

9. Гончаревич Л.Г. Міжнародний досвід впливу спрощення адміністративних процедур сплати податків на обсяг податкових надходжень / Л.Г. Гончаревич // Стан і проблеми оподаткування в умовах ринкової економіки: Матеріали VІІІ Міжнародної наук.-практ. конф., (Донецьк, 21-22 лист. 2008 р.) у 2 т. / ДонНУЕТ імені Михайла Туган-Барановського - Д.: ДонНУЕТ ім. М.Туган-Барановського, 2008. - Т.1. -С.115 - 117.

...