Українсько-іспанське міждержавне співробітництво у контексті європейської політики України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Чорноморський державний університет імені Петра Могили

УДК: 327 (477) : (460)

23.00.04 - політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата політичних наук

УКРАЇНСЬКО-ІСПАНСЬКЕ МІЖДЕРЖАВНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У КОНТЕКСТІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

Жолонко Тетяна Володимирівна

Миколаїв - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі міжнародних відносин та зовнішньої політики Чорноморського державного університету ім. Петра Могили Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України

Науковий керівник: доктор історичних наук, професор, заслужений працівник народної освіти України Тригуб Петро Микитович, Чорноморський державний університет імені Петра Могили, завідувач кафедри міжнародних відносин та зовнішньої політики

Офіційні опоненти:

- доктор історичних наук, професор Бєловолов Юрій Григорович, Донецький національний університет, професор кафедри міжнародних відносин та зовнішньої політики

- кандидат політичних наук, молодший науковий співробітник Кондратюк Сергій Володимирович, Центр перспективних соціальних досліджень Міністерства праці та соціальної політики України та НАН України, молодший науковий співробітник Відділу моніторингу соціальних процесів

Захист відбудеться "___"___________ 2011 р. о ____ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 38.053.01 у Чорноморському державному університеті імені Петра Могили за адресою: вул. 68 Десантників, 10, м. Миколаїв, 54003.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Чорноморського державного університету імені Петра Могили (вул. 68 Десантників, 10, м. Миколаїв, 54003)

Автореферат розісланий "____"__________ 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради доктор політичних наук, професор О.В. Шевчук

Анотації

Жолонко Т.В. Українсько-іспанське міждержавне співробітництво у контексті європейської політики України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук зі спеціальності 23.00.04 - політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку. - Чорноморський державний університет імені Петра Могили. - Миколаїв, 2011.

У дисертації розглядається міждержавне співробітництво між Україною та Іспанією у політичній, економічній та культурно-гуманітарній сферах. З цією метою проаналізовано місце Іспанії у зовнішньополітичній стратегії України та навпаки, досліджено умови формування та зміст договірно-правових засад співробітництва, запропоновано авторську періодизацію міждержавного діалогу, виявлено основні фактори, що впливають на українсько-іспанські взаємодії, окреслено подальші перспективи. Зроблено висновок, що реальний рівень співробітництва не відповідає потенційному через низку обставин, до яких належать: відсутність в Іспанії стратегічного інтересу до регіону, "російський фактор", несприятливий інвестиційний клімат в Україні та ін. У той же час успішна співпраця України та Королівства Іспанії сприятиме забезпеченню національних інтересів обох держав.

Ключові слова: Україна, Іспанія, міждержавне співробітництво, зовнішня політика, національний інтерес, європейська політика, безпека, міжнародна система.

Жолонко Т.В. Украинско-испанское межгосударственное сотрудничество в контексте европейской политики Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата политических наук по специальности 23.00.04 - политические проблемы международных систем и глобального развития. - Черноморский университет имени Петра Могилы. - Николаев, 2011.

В диссертации исследовано межгосударственное сотрудничество между Украиной и Испанией в политической, экономической и культурно-гуманитарной сферах. С этой целью проанализированы роль и место Испании во внешнеполитической стратегии Украины и наоборот, исследованы условия формирования и содержание договорно-правовых основ сотрудничества, предложена авторская периодизация межгосударственного диалога, выявлены основные факторы, влияющие на украинско-испанское взаимодействие, очерчены дальнейшие перспективы. Договорно-правовой фундамент определяет повестку дня украинско-испанских отношений и создает необходимые правовые предпосылки для дальнейшего развития двустороннего диалога. В диссертации определена динамика развития межгосударственного диалога с учетом современных проблем и тенденций развития глобальной международной системы, а также особенностей внутренней политики государств, отношения между которыми являются предметом данного исследования. Рассмотрены взаимоотношения государств в рамках международных организаций и структур, проанализированы усилия по формированию системы европейской безопасности. Экономическое сотрудничество развивается достаточно динамично, что является условием экономической безопасности европейского региона. Исходя из понимания необходимости продвижения торгово-экономического сотрудничества и предвидении его объективных перспектив, Украина и Испания принимают меры по наполнению его реальным смыслом. Экономические отношения между государствами обостряет проблема нелегальной трудовой миграции украинцев в Испанию. Такой вызов национальной безопасности Испании заставляет руководство страны искать оптимальное решение проблемы регулирования миграционных потоков. В свою очередь, отток наиболее трудоспособной части населения Украины требует более ощутимой заботы со стороны властей о своих гражданах, работающих за границей, а также принятия мер относительно улучшения условий работы в Украине. Важным событием для решения этой проблемы стало подписание Договора о регулировании миграционных потоков между Украиной и Испанией, который позволит более эффективно решать проблему нелегальной трудовой миграции украинцев в Испанию. Культурно-цивилизационное измерение сотрудничества между Украиной и Испанией базируется на схожести цивилизационных основ, а именно: "расколотости" цивилизационной идентификации, исходных условий культурной трансформации (переход от тоталитарной культуры "закрытого" типа к демократической открытой культуре), поиске национально ориентированной, самобытной культурно-цивилизационной парадигмы развития общества. Эти предпосылки и растущий взаимный интерес обеих стран обуславливают сотрудничество в культурно-гуманитарной сфере. Анализ двусторонних связей продемонстрировал их глубину и разнообразие в культурной, научно-технической и образовательной сферах. Этому способствует тот факт, что сегодня в Испании присутствует многочисленная украинская диаспора. Активизация культурно-гуманитарного и научно-образовательного взаимодействия позитивно отразится на отношениях в других сферах - политической и экономической. В диссертационном исследовании сделан вывод, что реальный уровень сотрудничества не отвечает потенциальному вследствие ряда обстоятельств, в частности: отсутствия у Испании стратегического интереса к региону, "российского фактора", неблагоприятного инвестиционного климата в Украине и т.п. В то же время, успешное сотрудничество Украины и Королевства Испании будет содействовать обеспечению национальных интересов обеих стран.

Ключевые слова: Украина, Испания, межгосударственное сотрудничество, внешняя политика, национальный интерес, европейская политика, безопасность, международная система.

Zholonko T.V. Ukrainian-Spanish interstate cooperation in the context of European policy of Ukraine. - Manuscript.

Thesis to the Ph.D. in Politics, Specialization 23.00.04 - Political Problems of International Systems and Global Development. - Black Sea State University by Petro Mohyla, Mykolaiv.

The thesis explores the interstate cooperation between Ukraine and Spain in the political, economic, cultural and humanitarian spheres. For this purpose, the role and place of Spain in the foreign policy of Ukraine and vice versa are reviewed, the conditions for the formation and maintenance of the contractual and legal frameworks for cooperation are investigated, the author's periodization of the intergovernmental dialogue is proposed, key factors that influence Ukrainian-Spanish cooperation are identified, the way forward are outlined. The author has concluded that the actual level of cooperation does not meet the potential due to a number of circumstances, which include: the absence of Spain's strategic interest in the region, "Russian factor", unfavorable investment climate in Ukraine, etc. At the same time, the successful cooperation between Ukraine and Spain will promote the national interests of both countries.

Keywords: Ukraine, Spain, interstate cooperation, foreign policy, national interest, European policy, security, the international system.

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Після розпаду Радянського Союзу та з відновленням незалежності України перед нею постало масштабне завдання: вироблення власної зовнішньої політики та встановлення дипломатичних відносин з іншими державами. Одним з основних напрямів зовнішньополітичної діяльності стала європейська політика. В умовах кризи сподівань на входження до європейських структур для України особливого значення набуває співробітництво з країнами-учасницями європейської спільноти на двосторонній основі, особливо з Іспанією, оскільки обидві країни мають спільні риси: схожість розмірів території та кількості населення, вихідних умов на шляху до європейської спільноти, прагнення потрапити з периферії у центр ЄС, проблеми в південних регіонах, з якими вони мають спільні кордони, мовне і регіональне різноманіття та багато інших, менш помітних аспектів. Інтенсифікації зв'язків між двома країнами сприяє розвитку чисельної трудової діаспори українців в Іспанії. Втім, не менш разючим є низький рівень взаємної обізнаності цих двох європейських країн. Невідповідним залишається реальний рівень міждержавної співпраці задекларованому. В той же час, іспанський досвід демократичного транзиту після смерті Ф. Франко, успішної інтеграції до європейських та євроатлантичних структур, поступальної політики щодо збільшення впливу середньої держави на світові та регіональні процеси можуть бути корисними для України.

Виходячи з вищевказаного, а також ураховуючи недостатній рівень обізнаності у питаннях українсько-іспанського міждержавного співробітництва, що певним чином відбивається і на практичній реалізації взаємин України та Іспанії, особливої актуальності набуває його цілісне наукове осмислення в умовах геополітичної ситуації, що склалася у світі.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проблематика дисертації безпосередньо пов'язана з науковою спрямованістю роботи і спеціалізації кафедри міжнародних відносин та зовнішньої політики Чорноморського державного університету ім. Петра Могили. Тема дисертаційного дослідження зареєстрована в Українському інституті науково-технічної та економічної інформації (державний реєстраційний номер 0107U008650).

Мета дослідження полягає в аналізі особливостей становлення та еволюції взаємин України та Іспанії у контексті європейської політики України, визначенні процесів та чинників, що мають вплив на українсько-іспанську співпрацю, окресленні перспектив подальшого розвитку українсько-іспанського міждержавного співробітництва.

Реалізація мети передбачає вирішення таких завдань:

1) визначити концептуально-методологічні основи дослідження, уточнити поняття "європейська політика", "національний інтерес", "середня держава", "міждержавне співробітництво" та ін.;

2) охарактеризувати місце українсько-іспанського міждержавного співробітництва в системі міжнародних відносин та зовнішньої політики України та Іспанії;

3) з'ясувати передумови формування українсько-іспанських відносин шляхом вивчення радянсько-іспанських взаємин;

4) відстежити розвиток українсько-іспанського політичного співробітництва, виділити і охарактеризувати етапи розвитку сучасних українсько-іспанських відносин; розкрити безпековий вимір українсько-іспанської взаємодії;

5) висвітлити стан, основні проблеми та перспективи торговельно-економічного співробітництва України з Іспанією у контексті економічної безпеки європейського регіону з відповідним аналізом договірно-правової бази;

6) визначити цивілізаційний аспект як основу співпраці у культурній, освітній та науковій сферах;

7) окреслити перспективні напрями нарощення взаємовигідної українсько-іспанської співпраці і запропонувати шляхи інтенсифікації міждержавного діалогу.

Об'єкт дослідження - європейська політика України.

Предмет дослідження - українсько-іспанське міждержавне співробітництво у контексті європейської політики України.

Хронологічні рамки дослідження обумовлені тематичною спрямованістю й охоплюють період із 1991 р. до 2010 р. Нижня межа дослідження - 24 серпня 1991 р., дата проголошення незалежності України та початку формування її власної зовнішньої політики. Верхня межа - 2010 р. Наявні відступи від хронологічних рамок допущені виключно для повноти дослідження співробітництва України з Іспанією, зокрема, це стосується вивчення радянсько-іспанських відносин до 1991 р. як передумови становлення українсько-іспанських зв'язків на сучасному етапі.

Територіальні рамки: політико-географічний простір України і політико-географічний простір Королівства Іспанії, в яких вони існували наприкінці ХХ - на початку ХХІ ст.

Методологія і методи дослідження. Методологія дисертаційної праці базується на використанні елементів системного та праксеологічного наукових підходів до вивчення системи міжнародних відносин. Для врахування загальноєвропейського контексту розвитку українсько-іспанських відносин дисертант спирався на висновки та теоретичні положення, зроблені у працях з геополітики, геостратегії та геоекономіки. Багатогранність проблеми зумовила необхідність міждисциплінарного підходу з використанням інструментарію з історії та теорії міжнародних відносин, політології, державознавства, економіки, культурології та інших дисциплін. У контексті розв'язання поставлених автором завдань ефективними виявилися статистично-аналітичний, компаративний, проблемно-хронологічний, аналітико-прогностичний методи, а також методи контент-аналізу та емпірико-теоретичного моделювання.

Наукова новизна дисертаційної роботи полягає у тому, що в ній здійснено одну з перших у вітчизняній політологічній науці спроб дослідити проблематику розвитку міждержавного співробітництва України та Іспанії, а також розглянути процес становлення і розбудови українсько-іспанського співробітництва як перспективної складової європейської політики України.

На публічний захист виносяться наступні положення:

- уточнено поняття "міждержавне співробітництво", "середня держава" та "європейська політика";

- дістав подальшого розвитку пошук оптимальної взаємодії України та країн Західної Європи, зокрема Іспанії;

вперше:

- запропоновано авторську періодизацію і здійснено аналіз існуючого стану відносин між Україною та Королівством Іспанією;

- охарактеризовано еволюцію основних напрямів та форм міждержавної співпраці України та Іспанії у політичній, торговельно-економічній, культурно-гуманітарній сферах;

- з'ясовано витоки та причини найбільш суттєвих змін у характері українсько-іспанських відносин, на основі чого в роботі розкрита суть періодів розвитку українсько-іспанських відносин;

- виявлено і залучено до наукового обігу джерельний та фактичний матеріал, що зберігається в фондах архіву Міністерства закордонних справ України;

- запропоновано рекомендації щодо ефективного моделювання зовнішньополітичного курсу України для оптимізації міждержавного співробітництва з Іспанією у контексті європейської політики України.

Практичне значення дисертації визначається її актуальністю, новизною та результатами, що втілюється у двох аспектах:

- прикладному - результати і висновки дисертації можуть бути використані у діяльності зовнішньополітичних та інших державних відомств України під час розроблення практичних питань двостороннього співробітництва; а також у контексті реалізації завдань щодо інтеграції нашої держави до світових та регіональних структур;

- навчальному - у процесі підготовки та викладання у вищих навчальних закладах курсів та спецкурсів із проблем міжнародних відносин та міждержавного співробітництва, регіонознавства і країнознавства; результати дослідження й концептуальні матеріали дисертації можуть бути використані, зокрема, при написанні курсів лекцій, навчальних посібників і підручників із дисциплін "Міжнародні відносини та зовнішня політика", "Країнознавство", "Зовнішня політика України", "Геополітика України", "Зовнішня політика країн Західної Європи" тощо.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та висновки дисертації були оприлюднені на 10 наукових конференціях, зокрема на трьох щорічних міжнародних науково-практичних конференціях "Ольвійський форум" (м. Ялта, 2008, 2009, 2010 рр.), VII Буковинській міжнародній історико-краєзнавчій конференції (Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича, листопад 2009 р.); VI міжнародній науково-практичній конференції "Україна в європейському просторі. Проблеми бізнесу, політики, права" (Львівський університет бізнесу та права, квітень 2010 р.); Всеукраїнській конференції молодих вчених "Новітні тенденції в зовнішній політиці великих держав" (Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, грудень 2009 р.); трьох науково-практичних конференціях "Могилянські читання" (ЧДУ ім. Петра Могили, 2007, 2008, 2010 рр.), науково-практичній конференції "Інтеграційні процеси країн Чорноморсько-балтійського регіону" (ЧДУ ім. Петра Могили, вересень 2009 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 9 статей, 5 з них у фахових виданнях, затверджених переліком ВАК України.

Структура дисертаційного дослідження обумовлена поставленою метою та завданнями. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел, що налічують 302 найменування, додатків.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовується наукова актуальність теми‚ визначаються об'єкт‚ предмет‚ мета і завдання дослідження‚ встановлюється зв'язок із науковими програмами й планами‚ висвітлюються наукова новизна та практичне значення одержаних результатів‚ а також апробація висновків дисертації і наукові публікації‚ в яких викладено результати дослідження.

Перший розділ "Концептуально-теоретичні засади дослідження, джерельна база та стан наукової розробки теми" присвячено аналізу джерел з проблематики дисертації, з'ясуванню стану наукової розробки теми‚ формулюванню основного напрямку дослідження та концептуально-методологічних підходів роботи.

Для реалізації завдань дисертації методологічною основою обрано системний та праксеологічний підходи. Вивчення міждержавного співробітництва як цілісності можливе на основі цілісного підходу, що передбачає багатофакторність об'єкта дослідження. Цей принцип дозволив поєднати різні методи пізнання зовнішньополітичної дійсності, що позбавило однобічності монофакторних поглядів. У межах названого підходу міждержавні відносини України та Іспанії можна водночас розглядати і як складову частину механізму міжнародних відносин у світі та в Європейському регіоні, і як фактор процесу пошуку оптимальних моделей співпраці у системі Європейський Союз - Україна - Іспанія. Праксеологічний підхід до аналізу співробітництва обумовлює його розгляд через практичну діяльність міжнародних акторів. У контексті розв'язання поставлених автором завдань ефективними виявилися статистично-аналітичний, компаративний, проблемно-хронологічний, аналітико-прогностичний методи, методи контент-аналізу та емпірико-теоретичного моделювання.

Специфіка роботи обумовила використання великого обсягу джерел та літератури українською, російською, іспанською та англійською мовами.

Розмаїття опублікованих джерел за критерієм походження поділено на офіційні, особові та пресу. До групи офіційних джерел увійшли внутрішньодержавні нормативно-правові акти; міжнародні договори, угоди та декларації; виступи, промови, спільні заяви глав держав та урядів, послів, очільників міжнародних організацій; офіційні статистичні матеріали. До особових - мемуари і спогади політичних діячів, дипломатів та ін. Важливу групу джерел також становлять матеріали преси та електронних ЗМІ обох держав.

У ході роботи над дисертаційним дослідженням автор використовував публікації вітчизняних і зарубіжних авторів. Увесь масив наукових робіт із досліджуваного питання буде доречним поділити за проблемним критерієм на три групи: роботи, присвячені загальнотеоретичним проблемам міждержавних відносин (дослідження зарубіжних науковців Р. Арона, А. Волферса, Ж.-П. Деррієника, М. Каплана, Р. Кеохейна, Ю. Кукулки, Дж. Ліски, Х. Мілнера, Г. Моргентау, С. П'єтрася, Дж. Розенау, Г. Снайдера, К. Дж. Холсті, О. Чеккеля, а також доробок російських та українських дослідників О. Богатурова, О. Коппель та O. Пархомчук, С. Кондратюка, В. Косолапова, М. Лєбєдєвої, М. Мальського та М. Мацяха, Ю. Седляр, А. Торкунова, П. Циганкова та ін.); роботи, що стосуються проблем формування зовнішньої політики України з часів її незалежності (роботи Л. Гайдукова, А. Гальчинського, Л. Губерського, Б. Гуменюка, В. Дударьова, В. Копійки, В. Кременя, В. Манжоли, Б. Парахонського, Г. Перепелиці, М. Рудича, О. Сивака, М. Сороки, Л. Чекаленко) та дослідження безпосередньо з іспанської проблематики. Останні, в свою чергу, можна поділити на три підгрупи: публікації радянської доби і праці російських науковців (А. Авілової, Н. Анікєєвої, Г. Волкової, В. Давидова, В. Загладіна, А. Красікова О. Орлова, Г. Понедєлко, І. Синельщикової, С. Хенкіна, П. Яковлева та ін.); роботи іспанських дослідників та англомовні публікації (E. Барбе, С. Белфор та П. Престон, Х.А. Інтурьяги де Барберан, Х.М. Марін, Х.А. Мартінеса Мартін, Х.К. Перейри Кастаньярес, А. Санчес Уріос, Ф. Серра і Массансальвадор та ін.); науковий доробок українських учених (Ю. Бєловолова, Н. Годлевської, О. Іваницької, М. Коннової, О. Лук'янова, Ю. Павлишиної, О. Пронкевича та ін.).

Незважаючи на окремі роботи, присвячені аспектам і напрямкам зовнішньої та європейської політики Іспанії, зокрема, наукові доробки Ю. Бєловолова. В. Копійки, І. Григоренко та ін., що були опубліковані в Україні, актуальні питання співробітництва України та Королівства Іспанії стали предметом небагатьох досліджень. Крім того, специфіка наукової літератури з міждержавного співробітництва України та Іспанії обумовлена насамперед обмеженою кількістю публікацій зарубіжних дослідників.

Зазначені особливості змусили автора максимально критично підходити до аналізу наявної наукової літератури та якомога більше спиратися на фактичний матеріал, документи та першоджерела.

Другий розділ - "Стратегічні імперативи співробітництва України та Іспанії" присвячено аналізу геополітичних передумов, процесу становлення та еволюції міждержавного співробітництва у біполярну та постбіполярну епохи. Дослідження радянсько-іспанських відносин дозволяє говорити, що вони стали передумовою розвитку відносин Іспанії з країнами пострадянського простору. Між Україною та Іспанією встановилися досить динамічні зв'язки (за інтенсивністю вони знаходяться на другому місці серед країн регіону після Російської Федерації). Політичний діалог між Україною та Іспанією відбувається на декількох рівнях: на рівні глав держав та найвищих посадовців, на парламентському та рівні міністерств, на локальному рівні, а також у рамках міжнародних структур та ініціатив. Законодавча база українсько-іспанської співпраці, що існує сьогодні, охоплює різні сфери та є цілком достатньою для ефективного співробітництва, за умови її подальшого збільшення та вдосконалення. У своєму розвитку політичний діалог між Україною та Іспанією пройшов три етапи розвитку, що обумовлено зовнішньополітичними факторами та світовими тенденціями, а також особливостями внутрішньополітичного розвитку самих країн.

У той же час існують і стримуючі фактори на шляху інтенсифікації українсько-іспанського міждержавного діалогу. До них можна віднести відсутність стратегічного інтересу в Іспанії до країн регіону (окрім РФ, з якою Іспанія встановила стратегічне партнерство); "російський фактор", який змушує Іспанію дослухатися до інтересів Росії, що обумовлює розбіжності у задекларованій та реальній позиції Іспанії щодо євроінтеграційних прагнень України та ін.

Безпековий вимір українсько-іспанського співробітництва реалізується в рамках таких організацій як НАТО, ООН та ОБСЄ, які є ключовими гравцями у системі європейської безпеки. З моменту проголошення Україною курсу на євроатлантичну інтеграцію, Іспанія задекларувала повну підтримку такого процесу. Але фактична позиція Іспанії з цього питання була негативною, що обумовлювалося впливом "російського фактору". Росія традиційно розглядає простір СНД як сферу своїх особливих інтересів. Ураховуючи це, Іспанія не стала перетворювати "український чинник" на чинник суперництва з Росією. Цим пояснюється невідповідністю задекларованої позиції Іспанії щодо підтримки євроатлантичного поступу України реальному ставленню до названого процесу. Саме тому в Іспанії віталася відмова України від євроатлантичного курсу.

Незважаючи на деякі розбіжності у позиціях керівництва України та Іспанії щодо питань європейської безпеки, українсько-іспанське співробітництво в рамках окремих програм та ініціатив, покликаних забезпечити безпеку європейського регіону, відбувається досить ефективно. Зокрема це стосується взаємодії сторін у рамках програми НАТО "Партнерство заради миру", спільних заходів у боротьбі з піратством, зокрема участі в операції НАТО-ЄС "Аталанта" та ін.

Іспанія підтримала Україну в її прагненні розв'язати Придністровську проблему. Певних успіхів на цьому шляху досягнуто у 2007 р. під час головування Іспанії в ОБСЄ, зокрема, відновлено переговори у форматі 5+2 (Молдова, Придністров'я, Україна, Росія, ОБСЄ, спостерігачі від США та ЄС).

Перспективною виглядає співпраця в рамках Альянсу цивілізацій - ініціативи в рамках ООН, метою якої є активізація міжнародних дій проти екстремізму шляхом налагодження міжнаціонального, міжкультурного та міжрегіонального діалогу та взаємодії. Альянс особливу увагу звертає на зменшення суперечок між західним та ісламським світом.

У третьому розділі "Українсько-іспанське співробітництво у сфері економічної безпеки" аналізуються такі сфери взаємодії як торговельно-економічна, інвестиційна та міграційна. Міжнародна інтеграція зробила економічну політику ключовим пріоритетом міждержавної взаємодії. Економічна безпека сьогодні є невід'ємною складовою безпеки національної, а найбільш ефективним засобом подолання загроз економічній безпеці держави є диверсифікація торгівельних зв'язків та розширення географії зовнішньоекономічних відносин. Фінансова криза 2008-2009 рр. загострила проблему економічної безпеки в європейському регіоні, а падіння національних економік окремих членів ЄС (у т.ч. й Іспанії) поглибило розбіжності у поглядах європейських очільників на подальші процеси економічної інтеграції. В цьому контексті актуалізується вивчення потенційних можливостей для розширення географії економічних зв'язків із метою запобігання кризовим явищам. Протягом останніх років спостерігається динамічний розвиток торговельно-економічного співробітництва між Україною та Іспанією. На стан відносин у цій сфері суттєво вплинула фінансова криза 2008-2009 рр., оскільки економіки обох країн сильно постраждали внаслідок неї. Проте вже наприкінці 2009 р. рівень товарообігу та інвестиційного співробітництва дещо відновився, що дозволяє робити оптимістичні прогнози щодо подальшого розвитку двосторонніх відносин. Водночас потенціал для подальшого нарощення обсягів взаємної торгівлі ще далеко не вичерпаний; є перспективи для розширення структури українсько-іспанського товарообігу та інвестиційної діяльності. Важливим елементом стратегії розвитку українсько-іспанських економічних зв'язків є координування дій сторін за допомогою використання інструментів економічної дипломатії, зокрема, обговорення шляхів подолання проблемних моментів та інтенсифікації співпраці у спосіб як обміну візитами, так і діалогу за дипломатичними каналами. Викликом для національної безпеки Іспанії є нелегальна трудова міграція українців. Комплекс проблем, що породжує цей феномен, вимагає спільного пошуку адекватного рішення обома сторонами. Важливою віхою на цьому шляху стало підписання Угоди щодо врегулювання міграційних потоків. Але проблема нелегальної міграції не може бути вирішена лише законодавчо. Відтак, потрібен дієвий механізм, який би врегулював міграцію українців до країн Західної Європи, а також допоміг адаптації мігрантів у суспільство, де вони працюють.

Четвертий розділ "Культурно-цивілізаційний вимір співробітництва України та Іспанії" присвячено порівнянню культурно-цивілізаційних пошуків України та Іспанії. Основою культурно-гуманітарної та освітньо-наукової співпраці є спільні риси, притаманні українській та іспанській націям. Зокрема, обидва народи належать до "розколотих" цивілізацій. Існування української та іспанської націй на зламі цивілізацій сформувало у них подібну ментальність. Крім того, обидва народи у ХХ ст. пережили перехід від закритого типу культури тоталітарної епохи до відкритої масової, заснованої на демократичних цінностях. І в Україні, і в Іспанії питання про приналежність до Європи були, хоч і в різні періоди, ключовими у роздумах політичних діячів та представників інтелектуальної еліти. Обидві нації на шляху свого історичного розвитку зіткнулися з дилемою "Європа і ми", питанням приналежності до Європи. Подібна схожість дозволяє говорити, що Іспанія, як країна останньої європейської культури на Заході, може стати моделлю для осмислення України як країни останньої європейської культури на Сході.

Сьогодні між Україною та Іспанією встановилися міцні культурно-гуманітарні зв'язки, за останні роки зросли та поглибилися контакти між навчальними і науковими закладами обох країн, виконуються спільні наукові проекти. Наявна динаміка розвитку науково-освітніх зв'язків дозволяє робити досить оптимістичні прогнози щодо подальших перспектив культурно-гуманітарного співробітництва. Проте рівень культурно-гуманітарної та освітньо-наукової співпраці залишається не достатнім. Порівняно мало контактів у академічному, науковому та інтелектуальному житті обох країн. Україну відвідують чимало західних експертів для участі в конференціях, семінарах і фестивалях, однак частка іспанців серед них доволі мала. Нереалізованою залишається домовленість про відкриття у Києві Інституту Сервантеса. Саме тому співробітництво у культурно-гуманітарній та освітньо-науковій сферах потрібно поглиблювати. Україні може стати у нагоді іспанський досвід організації науково-технічної сфери, оскільки Іспанія сьогодні має досить високі показники розвитку науково-інтелектуальної галузі. Інтенсифікації діалогу сприятиме подальше ознайомлення населення з культурними пріоритетами обох країн. Особлива роль у цьому процесі належить трудовій міграції та туризму.

У висновках підбиті підсумки дослідження та зроблені відповідні узагальнення.

Висновки

іспанія міждержавний співробітництво гуманітарний

Проведене дисертантом дослідження українсько-іспанського міждержавного співробітництва відповідно до поставлених завдань дає підставу для таких висновків:

1. Докорінні зміни на загальносвітовому та регіональному рівнях, що відбулися протягом останніх десятиліть, вимагають специфічного підходу до їх наукового осмислення. Найбільш зручною в цьому контексті виступає методологія системного підходу, який розглядає міжнародні відносини як єдиний організм, систему, що складається з окремих елементів і розвивається за певними законами. Такими елементами, серед інших, є держави, яким належить провідна роль у системі міжнародних відносин. Керуючись своїми національними (державними) інтересами, вони вступають у інтеракції одна з одною, створюючи розгалужену систему міждержавних зв'язків. Провідною формою інтеракцій держав є міждержавне співробітництво як неконфліктний тип взаємодії, що може реалізовуватися як в одній, так і в декількох сферах. Міждержавне співробітництво передбачає наявність трьох елементів: спільних цілей держав, очікування ними вигоди від ситуації, взаємний характер цієї вигоди. Об'єктивною передумовою міждержавного співробітництва України та Іспанії є їх приналежність до середніх держав, приблизно однаковий рівень національної могутності та потенціал впливу у своєму субрегіоні, схожість за розмірами території та кількістю населення, подібністю внутрішніх та зовнішніх проблем.

2. Європейська політика є провідним напрямом зовнішньої політики України, під яким ми розуміємо дворівневу систему, що включає політику щодо європейських інтеграційних структур та політику щодо окремих країн-учасниць ЄС на рівні двосторонніх відносин. Її метою є визначення місця України у структурі європейської системи міжнародних відносин та збільшення її ролі у регіоні. Першочерговою проблемою співвідношення використання механізмів інституційного та білатерального рівнів є формування та реалізація європейської політики України, що залежить, насамперед, від зовнішніх факторів та кон'юнктури європейського геополітичного простору. Суттєвим доповненням може стати запровадження нового виміру євроінтеграційної стратегії "Україна + ЄС-27" - активізація відносин України та 27 країн ЄС на двосторонній основі. І тут у нагоді стануть нові точки дотику України та Іспанії, налагодження співробітництва в яких сприятиме активізації міждержавного діалогу в цілому. Рівень розвитку Іспанії, а також досвід успішного демократичного транзиту й інтеграції до європейських та світових структур, обумовлюють бажання України розвивати дружні стосунки на основі співробітництва.

3. Передумовою становлення і розвитку українсько-іспанських відносин став імпульс, заданий успішною радянсько-іспанською взаємодією. З моменту встановлення дипломатичних контактів між СРСР та Іспанією розвивалося співробітництво у політичній, економічній, культурно-гуманітарній сферах. Попри складні зовнішні умови (наростання протистояння політичних сил у світі, гонку озброєнь та ін.) СРСР та Іспанії вдалося встановити та розвивати міждержавні відносини на взаємовигідній основі. Успішний розвиток двостороннього співробітництва заклав основи подальшої взаємодії Іспанії з країнами пострадянського простору. Розвивалися відносини Іспанії з Україною, Казахстаном, Молдавією, Грузією. Особливих успіхів досягнуто у розвитку відносин з Російською Федерацією, що обумовлено позитивним досвідом співпраці з СРСР та сучасною роллю Росії в архітектурі безпеки регіону. Це певним чином впливає на розвиток взаємини Іспанії та України, в яких "російський фактор" виступає одночасно і стримуючим, і стимулюючим.

Із часу отримання Україною незалежності певних успіхів досягнуто у сфері політичної, економічної, культурно-гуманітарної взаємодії з Іспанією. Цьому сприяла підтримка Іспанською державою демократичних перетворень у країнах Центрально-Східного регіону на початку 1990-х рр.; проведення Україною політики щодо завоювання довіри з боку провідних країн світу - набуття без'ядерного статусу, розвиток економіки, становлення демократії, прагнення інтеграції в європейські та світові структури тощо; чисельні трудові міграції українців до розвинених західних країн, що обумовило взаємодію між Україною та Іспанією у питанні регулювання міграційних потоків; зацікавленість Іспанії у пошуку нових регіонів економічної співпраці, особливо близьких до такого великого ринку збуту як російський; наявність в Іспанії та Україні схожого комплексу проблем: становлення та розвитку демократії, мовного розмаїття, проблем у південних регіонах, функціонування адміністративно-територіальних одиниць, боротьби зі злочинністю та піратством та ін., що створює передумови для обміну досвідом та співробітництва щодо вироблення ефективного рішення означених проблем. Усе це обумовило становлення та розвиток контактів між Україною та Іспанією у різних сферах. Сьогодні між країнами існує договірно-правова база, що визначає сучасний порядок денний українсько-іспанських відносин і створює належні правові засади для подальшого розвитку двостороннього українсько-іспанського співробітництва. Хоча ця база є порівняно невеликою (26 чинних договорів), вона продовжує доповнюватися і цілком прийнятна для розвитку ефективних міждержавних контактів.

4. Політичний діалог України та Іспанії відіграє особливу роль у просуванні українсько-іспанських взаємин. Він виконує ряд функцій системного характеру, слугуючи детермінантою нормативно-правового поля співробітництва, механізмом поточного регулювання розвитку співпраці та засобом координування зовнішньополітичних зусиль сторін із метою спільної реалізації їх національних інтересів. Аналіз стосунків на двосторонній основі у політичній сфері дозволяє стверджувати, що в цілому вони розвивалися динамічно і по висхідній, пройшовши у своєму розвитку три етапи. Іспанія підтримала демократичні перетворення в нашій країні, задекларувала намагання розвивати дружні стосунки з Україною. Розвиток взаємин у цій сфері підтримувався постійною роботою у визначеному напрямку вітчизняних та іспанських дипломатів, проведенням візитів державних діячів і посадових осіб. На відносини України та Іспанії у безпековій сфері досить сильний вплив має "російський фактор". Він обумовлює позицію Іспанії щодо розширення НАТО на Схід та обмежує співробітництво у деяких галузях із формування архітектури європейської безпеки. Іспанія виступає захисницею інтересів РФ у регіоні, зокрема вона підтримала ініціативу президента Д. Медведєва щодо ДЄБ. Попри обмежуючий характер російського фактору, співробітництво між Україною та Іспанією в окремих програмах НАТО і ЄС є досить успішним. Потенційним виглядає співробітництво у рамках ініціативи ООН "Альянс цивілізацій", спрямованої на налагодження діалогу між ісламським та християнськими світами; у сфері боротьби зі злочинністю, тероризмом та піратством, а також у правничих проектах ОБСЄ та Ради Європи.

5. Відбувається розвиток співробітництва у сфері економічної безпеки. Фінансова криза 2008-2009 рр. довела необхідність диверсифікації торговельних зв'язків країн європейського регіону. Виходячи з розуміння необхідності просувати торговельно-економічне співробітництво та усвідомлення його об'єктивних перспектив, Україна та Іспанія вживають заходи для його наповнення реальним змістом. Сторони докладають зусиль із розробки комплексної договірно-правової бази, що регулює відносини України та Іспанії, сприяють її оновленню у відповідності до вимог сучасності, зокрема, в аспекті створення сприятливого клімату для торговельної та інвестиційної діяльності. Важливим елементом стратегії розвитку українсько-іспанських економічних зв'язків є координування дій сторін за допомогою використання інструментів економічної дипломатії, зокрема, обговорення шляхів подолання проблемних моментів та інтенсифікації співпраці у спосіб як обміну візитами, так і діалогу за дипломатичними каналами. Проте економічна сфера ще не розкрила весь потенціал співробітництва, неабияке значення тут має близькість України до російського ринку та інвестиційна активність Іспанії в останні десятиліття. Економічні відносини між країнами загострюються через те, що сьогодні в Іспанії наявна досить велика кількість нелегальних трудових мігрантів з України. Такий виклик національній безпеці Іспанії змушує керівництво країни шукати оптимальне вирішення проблеми регулювання міграційних потоків. У свою чергу, відтік найбільш працездатної частини населення змушує українську сторону проявляти більш відчутне піклування про своїх громадян, які працюють в інших країнах, та вживати заходів щодо поліпшення умов праці на Україні. Підписання Угоди про врегулювання міграційних потоків є важливою подією, яка дозволить більш ефективно вирішувати питання трудової міграції як для України, так і для Іспанії. Доречним буде подальше вдосконалення правової бази у цій сфері, причому найважливішим завданням має стати забезпечення регульованої міграції, яка сприятиме поступальному розвитку країн, на відміну від міграції стихійної або організованої кримінальними угрупованнями, що дестабілізує ситуацію в суспільстві.

6. Культурно-цивілізаційний вимір співробітництва між Україною та Іспанією ґрунтується на схожості цивілізаційних основ, а саме: "розколотість" цивілізаційної ідентифікації, вихідні умови культурної трансформації (перехід від тоталітарної культури "закритого" типу до демократичної відкритої культури) та пошук національно свідомої, своєрідної культурно-цивілізаційної парадигми розвитку суспільства. Ці передумови та зростаючий інтерес обох сторін одна до одної обумовили співробітництво у культурно-гуманітарній сфері. Аналіз двосторонніх зв'язків продемонстрував їх глибину та різноманіття у культурній, науково-технічній та освітній сферах. Цьому сприяє той факт, що сьогодні в Іспанії є значна українська діаспора. Проте потенціал співробітництва у цій сфері ще не повністю вичерпаний. Так, незважаючи на певні напрацювання, досить мало контактів у академічному, науковому та інтелектуальному житті обох країн. Саме тому співробітництво у культурно-гуманітарній та освітньо-науковій сферах потрібно поглиблювати. Україні може стати у нагоді іспанський досвід організації науково-технічної сфери, оскільки Іспанія сьогодні має досить високі показники розвитку науково-інтелектуальної галузі. Більш глибока культурно-наукова взаємодія, безсумнівно, віддзеркалиться на відносинах в інших сферах - політичній та економічній.

7. Таким чином, ступінь розвитку українсько-іспанських відносин не завжди відповідає їх реальному потенціалу. Засобом подолання згаданих негативів може стати здійснення комплексних заходів, спрямованих на оптимізацію міждержавного діалогу. Для України співробітництво з Іспанією буде доречним будувати на трьох принципах: залучення (запровадження спільних експертних дискусій, налагодження активних зв'язків серед експертів, представників недержавних організацій, журналістів, науковців); вивчення (обопільне вивчення і позитивного, і негативного досвіду України та Іспанії щодо процесу демократизації та інтеграції у європейські та євроатлантичні структури, досвіду регіональної політики, проведення адміністративної реформи, боротьби з тероризмом та злочинністю та ін.); розуміння та співпереживання (намагання зрозуміти довгострокові плани ЄС та Іспанії, а також їх побоювання стосовно України, проте це не виключає активної позиції України у питаннях інтеграції).

Для розбудови повноцінних взаємин з європейськими країнами та Іспанією зокрема, Україна, у першу чергу, має досягти відповідної якості шляхом проведення внутрішньої трансформації, що дозволить їй виконувати роль рівноправного партнера міждержавних відносин. Важливим у цьому контексті є подальше вдосконалення договірно-правової бази двостороннього співробітництва з Іспанією.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті у фахових виданнях

1. Вісленкова Т.В. Торгівельно-економічна взаємодія між Україною та Іспанією на початку ХХІ століття / Т.В. Вісленкова // Науковий вісник. Одеський державний економічний університет. Всеукраїнська асоціація молодих науковців. - Науки: економіка, політологія, історія. - 2009. - № 1 (79). - С. 139--149.

2. Вісленкова Т.В. Іспанський досвід боротьби з тероризмом: уроки для України / Т.В. Вісленкова // Сучасна українська політика: політики і політологи про неї. - Київ, Миколаїв, 2009. - Вип. 16. - С. 412--417.

3. Вісленкова Т.В. Культурно-гуманітарне співробітництво України та Іспанії на сучасному етапі / Т.В. Вісленкова // Науковий вісник. Одеський державний економічний університет. Всеукраїнська асоціація молодих науковців. - Науки: економіка, політологія, історія. - 2009. - № 17 (95). - С. 99--107.

4. Вісленкова Т.В. Політичний діалог між Україною та Іспанією: становлення, розвиток та сучасний стан / Т.В. Вісленкова // Грані. - 2010. - № 5 (73). - Вересень-жовтень. - С. 127--131.

5. Вісленкова Т.В. Радянсько-українські відносини як передумова становлення і розвитку зв'язків Іспанії з країнами пострадянського простору / Т.В. Вісленкова // Гілея. - 2010. - Вип. 39. - С. 442--451.

Публікації в інших виданнях

1. Вісленкова Т.В. Деякі аспекти трудової міграції українців до Іспанії / Т.В. Вісленкова // Тези VII Буковинської міжнародної історико-краєзнавчої конференції, присвяченої 140-річчю заснування першого культурно-освітнього товариства на Буковині "Руська бесіда". - Чернівці : Чернівецький національний університет, 2009. - 27-28 листопада. - С. 178--180.

2. Вісленкова Т.В. Політичний вимір українсько-іспанського співробітництва / Т.В. Вісленкова // Матеріали Всеукраїнській конференції молодих вчених "Новітні тенденції в зовнішній політиці великих держав". - Київ: ІСЕМВ НАН України, 2009. - С. 66--68.

3. Вісленкова Т.В. Боротьба з тероризмом в Іспанії: досвід для України / Т.В. Вісленкова // Тези міжнародної науково-практичної конференції "Ольвійський форум-2009: стратегії України в геополітичному просторі". - Миколаїв: ЧДУ ім. Петра Могили, 2009. - 11-14 червня. - Т. 1. - С. 152--153.

4. Вісленкова Т.В. Українська діаспора в Іспанії: історія та сучасність / Т.В. Вісленкова // Тези міжнародної науково-практичної конференції "Ольвійський форум-2010: стратегії України в геополітичному просторі". - Миколаїв: ЧДУ ім. Петра Могили, 2010. - 11-15 червня. - Т. 8. - С. 18--19.

Размещено на Allbest.ru