Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Донецький національний університет

УДК 339.9:339.13(100)

АВТОРЕФЕРАТ

на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Міжнародна економічна діяльність країн в умовах глобальної конкуренції

08.00.02 - світове господарство

і міжнародні економічні відносини

Семкова Лілія В'ячеславівна

Донецьк - 2010

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі міжнародної економіки Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник:кандидат економічних наук, доцент Кузнєцов В'ячеслав Григорович, Донецький національний університет МОН України, доцент кафедри маркетингу

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Орловська Юлія Валеріївна, ДВНЗ «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури» МОН України (м.Дніпропетровськ), завідувач кафедри міжнародної економіки;

кандидат економічних наук, доцент Флейчук Марія Ігорівна, Львівська комерційна академія Центральної спілки споживчих товариств України, доцент кафедри міжнародних економічних відносин.

Захист дисертації відбудеться «25» березня 2010 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.051.03 у Донецькому національному університеті за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 186.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького національного університету за адресою: 83001, м. Донецьк, вул. Університетська, 24.

Автореферат розісланий «19» лютого 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради д.е.н., доцент С.П. Калініна

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Міжнародна економічна діяльність є важливою й невід'ємною сферою господарської діяльності, яка при ефективному використанні всього комплексу сучасних форм і методів міжнародних економічних відносин здатна впливати на технічне удосконалювання виробництва, підвищення продуктивності праці і якості продукції. Об'єктивною необхідністю подальшого розвитку економіки будь-якої країни є заходи, спрямовані на довготривале використання переваг міжнародного розподілу праці, створення умов широкого обміну досягненнями світової науки і техніки й повсюдне їх упровадження у виробництво.

Країни - світові лідери внаслідок вдалої багаторічної експансії на міжнародних ринках реалізували глобальні конкурентні переваги, а решта країн опинились практично на узбіччі сучасного економічного розвитку, оскільки не змогли вчасно адекватно відреагувати на виклики глобалізації, насамперед, фінансові, науково-технологічні та інформаційні. Визначальною проблемою розвитку світової економічної системи є об'єктивна необхідність розробки цілісної, теоретично та методично обґрунтованої стратегії формування глобальної конкурентоспроможності.

Дисертацію присвячено розгляду методологічних основ дослідження міжнародної економічної діяльності країн та розробці науково-практичних рекомендацій щодо забезпечення макроекономічної стабільності національних економік в умовах глобальної конкуренції.

Проблематиці регулювання міжнародної економічної діяльності в умовах глобального конкурентного розвитку протягом останніх років відводилось провідне місце в дослідженнях таких вітчизняних і зарубіжних економістів як О.Амоші, Л.Антонюк, О.Білоруса, І.Бураковського, А.Вебера, Р.Вернона, О.Власюка, А.Гальчинського, В.Гейця, Б.Губського, Дж.Даннінга, М.Делягіна, Дж.Кейнса, Ю.Козака, В. Кузнєцова, Д.Лук'яненка, З.Луцишин, Ю.Макогона, В.Новицького, Ю.Орловської, Ю.Пахомова, О.Плотнікова, М.Портера, А.Поручника, А.Ругмана, С.Соколенка, Дж.Стигліця, Ф.Хайєка, П.Хайне, В.Чужикова, І.Школи, Й.Шумпетера, А.Філіпенка, М.Флейчук, Г.Черніченка та інших, в результаті чого сформувалась методологія аналізу економічної взаємодії країн.

Незважаючи на велику кількість робіт як зарубіжних, так і вітчизняних вчених із досліджуваної проблематики, слід відзначити, що багато аспектів даної наукової проблеми залишаються недостатньо розкритими. Удосконалення вимагають сучасні методологічні підходи до оцінки рівня конкурентоспроможності національних економік в умовах розвитку глобальних економічних відносин.

Вищезазначене зумовило вибір теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до тематики науково-дослідної роботи кафедри міжнародної економіки Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України за держбюджетними темами: Г-06/539 «Підвищення ефективності міжнародної економічної діяльності України в інтеграційних об'єднаннях: регіональний та галузевий аспекти» (номер державної реєстрації 0106U012484), в рамках якої розроблено механізм інституціональної взаємодії України зі світовим господарством та Г-01/3 «Конкурентоспроможність підприємств Донецького регіону на міжнародних ринках і пошук шляхів її підвищення» (номер реєстрації 0101U005723), в рамках якої запропоновано напрями вдосконалення організаційно-економічних засад діяльності промислових підприємств на світовому ринку в умовах конкуренції.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розвиток теоретико-методологічних основ міжнародної економічної діяльності країн та розробка науково-практичних рекомендацій щодо забезпечення макроекономічної стабільності та економічного зростання національних економік в умовах глобальної конкуренції.

Для досягнення зазначеної мети було поставлено і вирішено такі задачі:

- дослідити теоретичні основи глобального економічного розвитку;

- визначити роль та місце міжнародної економічної діяльності країни на світовому ринку в умовах глобальної конкуренції;

- розглянути теорії та концепції розвитку глобальної конкурентоспроможності країн у світовому економічному середовищі;

- проаналізувати сучасний стан міжнародної економічної діяльності країн в умовах глобальної конкуренції;

- виокремити складові елементи конкурентоспроможності національної економіки, що згруповані за певними функціональними ознаками;

- оцінити рівень конкурентоспроможності країни в умовах впливу глобальної конкуренції на міжкраїнну взаємодію суб'єктів міжнародної економічної діяльності;

- визначити напрями вдосконалення організаційно-економічних засад міжнародної економічної діяльності країн з метою підвищення рівня їх конкурентоспроможності;

- розробити механізм інституціональної взаємодії національної економіки зі світовим господарством в умовах глобальної конкуренції.

Об'єктом дослідження є міжнародна економічна діяльність країн в умовах глобальної конкуренції.

Предметом дослідження є теоретичні засади й організаційно-економічні умови міжнародної економічної діяльності країн в умовах глобального конкурентного розвитку світового економічного простору.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дисертаційної роботи є положення сучасної економічної теорії, наукові праці провідних вітчизняних і зарубіжних учених у сфері дослідження проблем міжнародної економічної діяльності суб'єктів бізнесу та міжнародної конкурентоспроможності національних економік.

У процесі дослідження використано діалектичний метод наукового пізнання, а також загальнонаукові методи пізнання, а саме: метод аналізу і синтезу (для дослідження економічних явищ і процесів у системі глобальної конкуренції); порівняльний та економіко-математичний методи, метод узагальнення даних (для визначення понять міжнародної конкурентоспроможності та розкриття системної сутності міжнародної економічної діяльності країн в глобальному конкурентному середовищі); метод статистичного аналізу (для оцінки динаміки міжнародної економічної діяльності країн в умовах глобальної конкуренції) та факторного аналізу (для обґрунтування суперечностей сучасного стану розвитку світового господарства), метод структурного аналізу ієрархічної системи, компаративного, позитивного та нормативного підходу (для оцінку впливу глобальної конкуренції на розвиток міжнародної взаємодії країн).

Інформаційну базу дослідження становлять законодавчі і нормативно-правові акти з питань формування та розвитку економіки України, нормативні акти Міністерства економіки України та Міністерства фінансів України, дані Державного комітету статистики, офіційні публікації Світової організації торгівлі (СОТ), Міжнародного валютного фонду (МВФ), Всесвітнього економічного форуму (ВЕФ), комісій ООН та інших міжнародних організацій.

Наукова новизна отриманих результатів полягає у поглибленні існуючих теоретико-методологічних основ дослідження міжнародної економічної діяльності країн та розробці науково-практичних рекомендацій щодо визначення передумов макроекономічної стабільності та забезпечення економічного зростання національної економіки з урахуванням міжнародного досвіду в умовах глобальної конкуренції.

Основні результати, які мають наукову новизну, полягають у такому:

вперше:

розроблено механізм інституціональної взаємодії національної економіки зі світовим господарством в умовах глобальної конкуренції, основою формування якого є структуровизначальні тенденції глобалізації, до яких віднесено такі: глобальний процес відтворення, фактори міжнародної мобільності та конкурентних умов здійснення міжнародної економічної діяльності, види конкуренції й відповідне інституціональне середовище глобального і національного походження з виокремленням універсального функціонального забезпечення на глобальному, макро-, мезо- та мікрорівнях з метою підвищення конкурентоспроможності та економічного зростання країни в умовах глобального конкурентного розвитку;

запропоновано систему детермінант міжнародної економічної діяльності країн в глобальному конкурентному середовищі, яка відображає сучасний стан розвитку глобальної економіки та її ринкових суб'єктів з виокремленням специфічних конкурентних характеристик: глобальні попит та пропозиція, глобальний прибуток та процес відтворення, що формуються з урахуванням сучасних форм міжкраїнної взаємодії та є підґрунтям для визначення типології конкурентної боротьби та місця суб'єктів світового господарства в ній;

удосконалено:

логіко-структурну схему визначення складових елементів конкурентоспроможності національної економіки, що згруповані за такими функціональними ознаками, як базові факторні складові, складові початкового розвитку, складові інтенсивного і інноваційного розвитку, використання якої надає можливість визначати стадійність зміни рівня конкурентоспроможності країни в процесі переходу від факторно-орієнтованої до інноваційної економіки знань через стадію випереджального розвитку;

алгоритм розрахунку економетричного індексу конкурентоспроможності країни, сутність якого полягає у компаративному аналізі цінової складової зовнішньої торгової та інших форм міжнародної економічної діяльності з урахуванням інтегрованого показника розмитнення, використання якого дозволяє визначити характер конкурентоспроможності, природу виникнення конкурентних переваг та напрямів підвищення конкурентоспроможності країни на світовому ринку в контексті міжкраїнної економічної взаємодії;

отримали подальшого розвитку:

теоретичні основи дослідження міжнародної економічної взаємодії країн за рахунок визначення основних характеристик сучасного конкурентного середовища, а саме: лібералізація міжнародної торгівлі, нова архітектура глобальних попиту, пропозиції, прибутку та відтворювального процесу, гіпертрофоване зростання кількості суб'єктів міжнародної економічної діяльності, пріоритетність використання інтелектуального капіталу, інформаційних та ресурсозберігаючих технологій в умовах подальшої регіоналізації ринків та диверсифікації форм міжнародного бізнесу;

понятійно-категоріальний апарат міжнародної економіки, а саме надано визначення понять «міжнародна економічна діяльність країни», яке на відміну від існуючого характеризується як цілісна система господарських зв'язків між національними економіками різної географічної належності, яка охоплює всі форми господарювання з використанням переваг міжнародного розподілу праці та факторного переміщення за умови забезпечення економічної відкритості національного господарства та розширення обсягів його взаємодії із зовнішнім світом та «глобальна конкуренція» як боротьба суб'єктів економічної системи у глобальному вимірі з метою захисту своїх національних інтересів, підтримки і підвищення своїх життєвих стандартів за умови конкурентного розвитку на державному, регіональному та глобальному рівнях.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що отримані наукові результати доведені до рівня конкретних науково-методичних і практичних рекомендацій.

Рекомендації та пропозиції, викладені в дисертації, впроваджено в практичну діяльність Головного управління економіки Донецької обласної державної адміністрації (довідка № 7-460 від 18.10.2009 р.) - механізм інституціональної взаємодії національної економіки зі світовим господарством в умовах глобальної конкуренції, Донецької торгово-промислової палати (довідка № 17-02 від 20.02.2008р.) - систему детермінант міжнародної економічної діяльності країн в глобальному конкурентному середовищі; Регіонального філіалу Національного інституту стратегічних досліджень у м. Донецьку (акт № 162/09 від 12.09.2008р.) - теоретичні основи дослідження міжнародної економічної взаємодії країн за рахунок визначення основних характеристик сучасного конкурентного середовища; Інституту економіки промисловості НАН України (довідка № 231/10 від 11.10.2009р.) -систему державного регулювання міжнародної економічної діяльності України, Центру економічної освіти і консалтингу «Зовнішконсалт» (довідка № 4/09 від 20.09.2007р.) - логіко-структурну схему визначення складових елементів конкурентоспроможності національної економіки, що згруповані за певними функціональними ознаками, у практичній діяльності ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» (акт № 128/15 від 20.12.2008 р.) - алгоритм розрахунку економетричного індексу конкурентоспроможності країни та її суб'єктів господарювання, ВАТ «Азовмаш» (акт № 15/04 від 15.04.2009р.) - методичні та практичні рекомендації щодо оцінки рівня конкурентоспроможності промислового підприємства та ДП «Маріупольський морський торговельний порт» (акт № 01-11/39 від 12.02.2009р.) - напрями вдосконалення організаційно-економічних засад міжнародної економічної діяльності країн з метою підвищення рівня їх конкурентоспроможності.

Результати проведеного дослідження також використано в навчальному процесі кафедри «Міжнародна економіка» Донецького національного університету МОН України при викладанні дисциплін «Міжнародна економічна діяльність України», «Міжнародні стратегії економічного розвитку» (довідка № 258/7.9.7-134 від 02.11.2009р.) та кафедри «Економічна теорія» Маріупольського державного гуманітарного університету МОН України при викладанні дисциплін «Міжнародний економічний аналіз», «Економіка підприємств», «Економічна теорія» (довідка № 1947/01-20/05 від 30.12.2008р.).

Особистий внесок здобувача. Проведене дослідження є самостійною науковою працею, отримані наукові результати є особистими розробками автора.

Апробація результатів дослідження. Результати дослідження доповідались автором і отримали схвалення на 10 міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях і семінарах: XIII, XIV, XV Міжнародному науково-практичному семінарі «Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв'язків і залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект» (м. Донецьк, ДонНУ, 2007-2009 рр.), V та VI Міжнародній науковій конференції «Проблеми і перспективи розвитку співпраці між країнами Південно-Східної Європи в рамках Організації Чорноморського економічного співробітництва» (м. Лівадія, 2007 р., м. Одеса, 2008р.), X та XІ підсумковій науково-практичній конференції викладачів МДГУ (м. Маріуполь, 2008-2009 рр.), Всеукраїнській конференції «Фінанси України» (м. Дніпропетровськ, 2008 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Фінансова система Україні: становлення та розвиток» (м. Острог, 2007-2008 рр.).

Публікації. За темою дослідження опубліковано 15 наукових робіт загальним обсягом 5,75 д.а., з яких особисто автору належить 5,15 д.а., у тому числі 11 статей у наукових фахових виданнях загальним обсягом 4,75 д.а., з яких особисто автору належить 4,15 д.а.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (180 найменувань), додатків. Зміст дисертації викладено на 190 сторінках друкованого тексту, включаючи 14 таблиць на 14 сторінках, 44 рисунків на 34 сторінках.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано мету та задачі, об'єкт і предмет, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі «Теоретико-методологічні засади дослідження міжнародного економічного розвитку країн в контексті глобального конкурентного середовища» досліджено теоретичні основи глобального економічного розвитку, визначено роль та місце міжнародної економічної діяльності країни на світовому ринку в умовах глобальної конкуренції, проаналізовано теорії та концепції розвитку глобальної конкурентоспроможності країн у світовому економічному середовищі.

Якісні зміни, що відбуваються у світовій економіці на початку третього тисячоліття є кардинальними за своєю сутністю. Це обумовлено тим, що традиційні ресурси економічного зростання вичерпуються та основними важелями та рушійними силами прогресу стають нетрадиційні ресурсні джерела, інноваційно-інтелектуальний потенціал і сучасні інформаційні технології. Національні господарства змушені пристосовуватись до таких змін, здійснюючи структурні та функціональні перетворення. В сучасних умовах впливу процесів глобалізації на розвиток світового економічного простору національні ринки об'єднуються у глобальні, що призводить до формування глобального бізнесу з відповідним інституціональним забезпеченням.

Доведено, що наукові концепції світового конкурентного розвитку, пройшовши еволюційний період становлення, характеризуються циклічністю та багатовекторністю. Особливу увагу у дисертації приділено змінам конкурентних відносин у глобальному вимірі. Доведено, що нові глобальні ознаки конкуренції дають підстави вважати її історичним явищем сучасного етапу розвитку міжнародної економічної системи.

Визначено головні тенденції, які притаманні сучасному розвитку глобальної конкуренції, серед яких слід виокремити наступні: перехід від досконалої до переважно недосконалої конкуренції на світовому ринку; форми конкурентної боротьби характеризуються застосуванням більш жорстоких методів; становлення комплексного якісно нового конкурентного середовища, яке охоплює не лише ринки окремих товарів чи послуг, але й суміжні галузеві комплекси; змінюються конкурентні стратегії суб'єктів міжнародної економічної діяльності тощо.

Аналіз наукових поглядів сучасних вітчизняних та зарубіжних вчених стосовно конкурентного розвитку міжнародних економічних відносин дозволив надати визначення понять «міжнародна економічна діяльність країни» як цілісної системи господарських зв'язків між національними економіками різної географічної належності, яка охоплює всі форми господарювання з використанням переваг міжнародного розподілу праці та факторного переміщення за умови забезпечення економічної відкритості національного господарства та розширення обсягів його взаємодії із зовнішнім світом та «глобальна конкуренція» як боротьби суб'єктів економічної системи у глобальному вимірі з метою захисту своїх національних інтересів, підтримки і підвищення своїх життєвих стандартів за умови конкурентного розвитку на державному, регіональному та глобальному рівнях.

На основі узагальнення теоретичних основ сутності сучасного конкурентного розвитку, його класифікаційних ознак та методів конкурентної боротьби (Дж.Кейнс, Дж.Міль, Ф.Хайєк, Й.Шумпетер, С. Брю, К.Макконелл. М.Делягін, Р.Фатхутдінов, О.Амоша, Л.Антонюк, А.Гальчинський, Б.Губський, Д.Лукьяненко, О.Швиданенко та інші вчені) запропоновано нові види глобальної конкуренції, а саме: цивілізаційна конкуренція, інституціональна конкуренція, транснаціональна конкуренція, континентальна конкуренція, які базуються на нових формах міжнародної економічної діяльності країн з використанням новітніх технологій та форм міжнародної, виробничої, правової та економічної діяльності. Таким чином, сучасний рівень глобальної конкуренції зумовив необхідність формування певних конкурентних переваг для країн-суб'єктів міжнародної економічної діяльності, серед яких слід виокремити наступні: впровадження новітніх технологій та інноваційних продуктів; визначення якісно нових конкурентних переваг, притаманних лише даній країні або суб'єкту міжнародної діяльності; підвищення культури управління поведінкою на світовому ринку.

В результаті дослідження запропоновано систему детермінант міжнародної економічної діяльності країн в глобальному конкурентному середовищі (рис. 1), яка відображає сучасний стан розвитку глобальної економіки та її ринкових суб'єктів з виокремленням специфічних конкурентних характеристик: глобальні попит та пропозиція, глобальний прибуток та процес відтворення, що формуються з урахуванням сучасних форм міжкраїнної взаємодії та є підґрунтям для визначення типології конкурентної боротьби та місця суб'єктів світового господарства в ній.

Дослідження теорій та концепцій розвитку процесів глобалізації у світовому економічному конкурентному середовищі дозволило визначити основні характеристики сучасного конкурентного середовища, а саме: лібералізація міжнародної торгівлі; нова архітектура глобальних попиту, пропозиції, прибутку та відтворювального процесу; гіпертрофоване зростання кількості суб'єктів міжнародної економічної діяльності; пріоритетність використання інтелектуального капіталу, інформаційних та ресурсозберігаючих технологій в умовах подальшої регіоналізації ринків та диверсифікації форм міжнародного бізнесу.

Зроблено висновок, що сучасний етап цивілізаційного розвитку зумовлює необхідність розробки новітніх підходів до вивчення процесів функціонування світового економічного простору, сутності системи глобальної конкуренції та визначення місця міжнародної економічної діяльності країн в ній.

В другому розділі «Аналіз міжнародної економічної діяльності країн в умовах глобальної конкуренції» проаналізовано сучасний стан міжнародної економічної діяльності країн в умовах глобальної конкуренції; виокремлено складові елементи конкурентоспроможності національної економіки, що згруповані за певними функціональними ознаками, оцінено оцінити рівень конкурентоспроможності країни в умовах впливу глобальної конкуренції на міжкраїнну взаємодію суб'єктів міжнародної економічної діяльності.

Сучасна парадигма світогосподарського розвитку формується через системне дослідження явищ, процесів і проблем інтернаціоналізації з урахуванням їх багатопланової природи. Як масштабний, динамічний і певним чином структурований процес, інтернаціоналізація на мікрорівні виявляється в інтенсифікації залучення фірм до міжнародних операцій, а на макрорівні -- у розширенні та поглибленні світогосподарських зв'язків завдяки підвищенню міжнародної мобільності факторів і результатів виробництва.

В умовах глобального економічного розвитку, який характеризується інтеграцією національних господарств у всесвітню систему за допомогою зовнішньої торгівлі, прямих іноземних інвестицій, що здійснюються транснаціональними корпораціями, потоків короткострокового капіталу, переміщення трудових ресурсів, а також міжнародного обміну технологіями, поширюється невизначеність на світовому ринку внаслідок підвищеного ступеня утворення ризикоформуючих факторів. Сучасний стан світового економічного середовища характеризується лібералізацією світової торгівлі та міжнародної економічної діяльності країн внаслідок послаблення державного контролю та посилення впливу глобальних конкурентних сил.

Наслідки сучасної глобальної фінансово-економічної кризи здобули масштабного і інтенсивного характеру у всьому світі, і серйозно загрожують глобальному соціально-економічному розвитку (табл. 1).

світовий глобальний конкуренція конкурентоспроможність

Таблиця 1. Показники останніх рецесій у світовій економіці (1975, 1982, 1991, 2009 роки), %

Рік	1975	1982	1991	2009
Динаміка ВВП на душу населення (ПКС)	-0,13	-0,89	-0,18	-2,5
Промислове виробництво	-1,6	-4,33	-0,09	-6,23
Світова торгівля	-1,87	-0,69	4,01	-11,75
Рух капіталу	0,56	-0,76	-2,07	-6,18
Споживання нафти	-0,9	-2,87	0,01	-1,5
Рівень безробіття	1,19	1,51	0,72	2,56
Споживання на душу населення	0,41	-0,18	0,62	-1,11
Інвестиції на душу населення	-2,04	-4,72	-0,15	-8,74

У I кв. 2009 р. продовжувалось падіння економіки, сукупний ВВП країн ОЕСР відносно попереднього кварталу зменшився на 2,2%. Зменшилися обсяги світової торгівлі (у I кв. 2009 р. проти І кв. 2008 р. - на 15%) через скорочення попиту і посилення протекціонізму. Поглиблювалась криза банківського сектору і фондової торгівлі. Викликана кризою інерція зниження ділової активності і зайнятості негативно впливала на рівень споживання. У II кв. 2009 р. наступила певна стабілізація, а у III кв. - з'явилися ознаки зростання світової економіки (зростання ВВП у III кв. 2009 р. порівняно з II кв. 2008 р. в країнах ОЕСР склало 0,8%). Однак це зростання поки що є повільним і нестійким. За оцінкою МВФ та СОТ, наприкінці 2009 р. очікується зменшення обсягів світової торгівлі внаслідок перевищення пропозиції над попитом в більшості країн, дефіциту кредитних ресурсів, зростання протекціонізму. Як свідчать результати дослідження, ці фактори будуть впливати на світову торгівлю та економічне зростання ще протягом 2010-2011рр.

З метою визначення стадійності зміни рівня конкурентоспроможності країни в процесі переходу від факторно-орієнтованої до інноваційної економіки знань через стадію випереджального розвитку запропоновано логіко-структурну схему визначення складових елементів конкурентоспроможності національної економіки.

Визначено чотири типи наслідків глобальної фінансово-економічної кризи на соціально-економічний розвиток світової економіки: падіння цін фінансових активів і цін на нерухомість; різке зниження цін на сировинні товари, у тому числі енергоносії, метали й продукти харчування; недостача наявних коштів (особливо доларів США) на місцевих і міжнародних валютних ринках; швидке зниження доходів від експорту.

Доведено, що незважаючи на фінансову підтримку держави банківської сфери та окремих галузей шляхом рекапіталізації банків, підтримки попиту споживачів продукції автомобільної галузі і ін. для боротьби з кризою роль країн на світовому ринку докорінно зміниться. Встановлено, що витрати з бюджетів країн на антикризові заходи створюють загрозу інфляції та стрімкого зростання державних боргів.

Для визначення конкурентоспроможності національної економіки, концентрація наявних факторів в господарський системі якої забезпечить максимальний рівень економічного зростання, доцільним є визначення поточного рівня конкурентоспроможності України в світі.

На основі аналізу способів виміру конкурентоспроможності окремих країн світу, а саме: індекс наявного порівняльної переваги (RCA - від англ. Revealed Comparative Advantage); індекс Мікаелі; індекс частки в торгівельному балансі; індекс наявного патентної переваги (PRA - від англ. Revealed Patent Advantage) та інших, встановлено, що всі зазначені індекси стосуються лише зовнішньої торгівлі товарами та послугами й секторального впливу конкурентоспроможності певної галузі на загальну конкурентну перевагу.

Тому необхідним є удосконалення існуючого математичного апарату шляхом побудови нового індексу конкурентоспроможності країни (CI). Автором розроблено алгоритм розрахунку економетричного індексу конкурентоспроможності країни, сутність якого полягає у компаративному аналізі цінової складової зовнішньої торгової та інших форм міжнародної економічної діяльності з урахуванням інтегрованого показника розмитнення:

(1)

де P_d - ціна реалізації вітчизняного товару;

P_m - ціна реалізації імпортного товару;

P^*_m - ціна імпортного товару при перетині державного кордону;

Q_d - обсяг ринку, що належить вітчизняному товару, який розрахований у натуральному вираженні;

(2)

Q_m - обсяг ринку, що належить імпортному товару, який розрахований у натуральному вираженні, принцип розрахунку відповідний до Q_d.

Даний алгоритм надає можливість: визначити знак індексу та надати уявлення щодо характеру конкурентоспроможності: постійний (стійкий) або тимчасовий; чисельного значення (прямопропорційна залежність, тобто високе значення індексу за умов стійкої конкурентоспроможності свідчить про суттєву конкурентну перевагу вітчизняної економіки, а за умов тимчасової - про штучний характер переваг) (табл.2).

Таблиця 2. Складові компаративних вимірів алгоритму розрахунку економетричного індексу конкурентоспроможності країни

№	Співвідношення цін	Співвідношення ринкових часток	Характер конкурентоспроможності
I.	Pd P*m	Qd Qm	Постійна (стійка) конкурентоспроможність
II.	P*m Pd Pm	Qd Qm	Тимчасова конкурентоспроможність - існує загроза з боку імпортних товарів
III.		Qd Qm	Втрачена конкурентоспроможність - загроза вже відбулась, не існує навіть уявних переваг, ситуація має тимчасовий характер, але є можливість формування постійної неконкурентоспроможності
IV.	Pm Pd	Qd Qm	Постійна (стійка) неконкурентоспроможність

Використання запропонованого алгоритму розрахунку економетричного індексу конкурентоспроможності країни дозволяє застосовувати більш агрегований рівень об'єктів міжнародної економічної діяльності країни для визначення конкурентної позиції країни в умовах глобального конкурентного розвитку.

За результатами розрахунків рейтингу глобальної конкурентоспроможності в розрізі країн світу, їх згруповано за фазами розвитку. У відповідності до фаз розвитку національних економік: при цьому деякі відносно бідні країни світу, які знаходяться на стадії факторно-орієнтованої економіки (Індія, Індонезія), мають більш високий загальний рейтинг та, відповідно, більш конкурентоспроможну економіку, ніж країни з більш високим рівнем - Греція (табл. 3).

Підтверджено принцип індексу конкурентоспроможності: ступінь впливу складових на загальну конкурентоспроможність країни залежить від ступеня розвитку економіки. Отже, забезпечення макроекономічної стабілізації залежить від здатності уряду концентрувати зусилля на покращенні тих складових конкурентоспроможності, які мають найбільше значення для поточної стадії розвитку країни.

Динаміка макроекономічних показників та оцінка діяльності українського уряду з боку вітчизняних та міжнародних експертів свідчать про наявність глибокої економічної, соціальної та політичної кризи в Україні.

Серед основних тенденцій української економіки, слід відмітити наступні: різке скорочення ВВП: в 2009 році реальний ВВП за попередніми оцінками становив 86,0 % відносно попереднього року; суттєве скорочення основних складових внутрішнього попиту - нагромадження основного капіталу та споживчих витрат населення; стагнація інвестиційної діяльності: обсяг інвестицій в основний капітал скоротився на 43,7% (за січень-вересень 2009 р.; стійка інфляційна динаміка, що спостерігалась протягом усього 2009 р. незважаючи на дефляційні процеси; скорочення заощаджень в банківській системі та зростання рівня безробіття: за оцінками експертів рівень безробіття у 2009 році становив 9,4%.

Динаміка кредитних рейтингів в 2009 р. характеризувалась наявністю поступової тенденції до дефолту України, особливо щодо зобов'язань короткострокового характеру як в іноземній, так і в національній валютах. Одним з результатів діяльності національної економіки та Уряду стало падіння конкурентоспроможності економіки України, яка у рейтингу глобальної конкурентоспроможності Всесвітнього економічного форуму 2009-2010 опустилася за рік на 10 позицій - з 72 на 82 місце.

Відносна статичність національних показників ще більш помітна, якщо для порівняння використовувати групу країн, що входили до Індексу глобальної конкурентоспроможності в 1997 році, коли Україну було вперше залучено до рейтингів Всесвітнього економічного форуму. Таким чином, після найбільшого прогресу в рейтингу глобальної конкурентоспроможності, який було досягнуто за підсумками 2006 року, в наступні два роки Україні покращити не вдалось. В цілому, починаючі з 1997 року позиція України у відносному рейтингу конкурентоспроможності економік, покращилась на п'ять пунктів.

Серед чинників макроекономічної нестабільності найбільш загрозливими є темпи інфляції (129 місце), рівень національних заощаджень (72 місце), дефіцит державного бюджету (68 місце). Основними чинниками, що негативно впливають на розвиток бізнес-середовища є: політична нестабільність (16,5%), доступ до фінансових ресурсів (13,5%), корупція (10,3%) та податкове регулювання (10,1%).

Зроблено висновок, що процеси світової глобалізації та конкуренції характеризують зміни в національній економіці в цілому і її міжнародній економічній діяльності, зокрема: більшість позитивних і негативних явищ міжнародних економічних відносин впливають на Україну з відповідними наслідками для її економіки.

В третьому розділі «Макрорегуляторне забезпечення конкурентоспроможності національної економіки в контексті міжнародної економічної взаємодії» визначено напрями вдосконалення організаційно-економічних засад міжнародної економічної діяльності країн з метою підвищення рівня їх конкурентоспроможності та розроблено механізм інституціональної взаємодії національної економіки зі світовим господарством в умовах глобальної конкуренції.

Зміни, які відбуваються на початку третього тисячоліття, вимагають обґрунтування імперативів конкурентоспроможності в контексті глобальних прогресивних тенденцій. Результати дослідження конкурентоспроможності країн з урахуванням тенденцій розвитку зовнішнього глобального середовища їх існування, дозволяють визнати основними такі імперативи конкурентоспроможності: інформатизацію; інноваційність; економічну демократизацію; безпеку розвитку.

Доведено, що на сучасному етапі через вплив інформаційно-технічної революції та якісних змін типу діяльності людини, знань, поглиблення й розширення процесів інтернаціоналізації та транснаціоналізації, кардинально змінюється вектор розвитку світової соціально-економічної системи.

Встановлено, що реалізація стратегії забезпечення національної конкурентоспроможності має здійснюватися у принципово нових економічних, політичних, правових, інформаційних і соціальних умовах з урахуванням дії основних рушійних сил: розвитку глобалізації як всеохоплюючого процесу та посилення глобальної конкуренції; інтенсифікації процесу формування глобального попиту і пропозиції; формування глобальної фінансової системи й інформаційної мережі, створення інтегрованих блоків країн та регіональних угруповань.

Розглядаючи середньострокові перспективи, відзначено, що найбільш істотні ризики стійкого зростання в основному пов'язані з країнами із розвиненою економікою, зокрема: зниження рівня суспільної підтримки реструктуризації фінансового сектора; погіршення стану державних фінансів в зв'язку з реалізацією антикризових програм (зокрема, в щодо підтримки фінансового сектора).

Доведено, що найважливішим завданням у 2010 році залишатиметься забезпечення рівноваги між підтримкою економіки та поступовим скороченням нетрадиційних заходів (фінансових та грошово-кредитних) антикризового регулювання. Подальше відновлення світової економіки буде відбуватись повільно, заходи державної антикризової політики скоротяться, а відновлення заощаджень домашніх господарств гальмуватиметься високим рівнем безробіття.

З метою підвищення конкурентоспроможності та економічного зростання країни в умовах глобального конкурентного розвитку розроблено механізм інституціональної взаємодії національної економіки зі світовим господарством в умовах глобальної конкуренції, основою формування якого є структуровизначальні тенденції глобалізації (рис. 4).

Зроблено висновок, що в світовій економіці посилюються дії ризиків фінансової стабільності, до яких слід віднести ризики бюджетної кризи, пов'язані з зростанням державних боргів; проблеми виникнення другої хвилі кризи, пов'язаної з ринками державних цінних паперів (облігацій) в зв'язку із підвищенням рівня державних запозичень, поглинанням ненадійних активів та зниженням довіри до світових валют; ризик гальмування економіки Китаю, що може стати шоком для міжнародних ринків капіталу, та як наслідок, виникнення ризику нераціонального розподілу капіталу, посилення його спекулятивного характеру.

З метою підвищення рівня національної конкурентоспроможності України, запропоновано систему державного регулювання міжнародної економічної діяльності країни за такими напрямками: збільшення ВВП на душу населення, посилення науково та освітнього потенціалу нації, формування попиту на високотехнологічну продукцію, стимулювання впровадження та фінансування інноваційних проектів та посилення інституціонально-регуляторної бази.

З урахуванням виявлених резервів та диспропорцій в економічному розвитку України, запропоновано пріоритети забезпечення конкурентоспроможності на рівні країни, які базуються на принципі продуктивності використання ресурсів з реалізацією наступних напрямів: мобілізація резервів використання техніко-технологічних ресурсів за рахунок; активізації інноваційної діяльності підприємницького сектору; обґрунтування оптимального співвідношення обсягу експорту та імпорту в контексті збільшення обсягів експортної продукції з вищою доданою вартістю; впровадження вищезазначених напрямів повинно здійснюватися послідовно від факторно-орієнтованої до інноваційної економіки знань.

Висновки

У дисертаційній роботі здійснено вирішення важливої наукової задачі розробки теоретичних основ дослідження міжнародної економічної діяльності країн та науково-практичних рекомендацій щодо забезпечення макроекономічної стабільності та економічного зростання національних економік в умовах глобальної конкуренції.

У результаті проведеного дослідження зроблено такі висновки.

1. В сучасних умовах впливу процесів глобалізації на розвиток світового економічного простору національні ринки об'єднуються у глобальні, що призводить до формування глобального бізнесу з відповідним інституціональним забезпеченням. Визначено головні тенденції, які притаманні сучасному розвитку глобальної конкуренції, серед яких слід виокремити наступні: перехід від досконалої до переважно недосконалої конкуренції на світовому ринку; форми конкурентної боротьби характеризуються застосуванням більш жорстоких методів; становлення комплексного якісно нового конкурентного середовища, яке охоплює не лише ринки окремих товарів чи послуг, але й суміжні галузеві комплекси тощо.

2. В результаті розгляду теоретико-методологічних аспектів конкурентного розвитку світового господарства було надано нове визначення понять «міжнародна економічна діяльність країни» як цілісної системи господарських зв'язків між національними економіками різної географічної належності, яка охоплює всі форми господарювання з використанням переваг міжнародного розподілу праці та факторного переміщення за умови забезпечення економічної відкритості національного господарства та розширення обсягів його взаємодії із зовнішнім світом та «глобальна конкуренція» як боротьби суб'єктів економічної системи у глобальному вимірі з метою захисту своїх національних інтересів, підтримки і підвищення своїх життєвих стандартів за умови конкурентного розвитку на державному, регіональному та глобальному рівнях.

3. В результаті дослідження запропоновано систему детермінант міжнародної економічної діяльності країн в глобальному конкурентному середовищі, яка відображає сучасний стан розвитку глобальної економіки та її ринкових суб'єктів з виокремленням специфічних конкурентних характеристик: глобальні попит та пропозиція, глобальний прибуток та процес відтворення, що формуються з урахуванням сучасних форм міжкраїнної взаємодії та є підґрунтям для визначення типології конкурентної боротьби та місця суб'єктів світового господарства в ній.

4. Обґрунтовано, що сучасний стан світового економічного середовища характеризується лібералізацією світової торгівлі та міжнародної економічної діяльності країн внаслідок послаблення державного контролю та посилення впливу глобальних конкурентних сил. В результаті аналізу визначено чотири типи наслідків глобальної фінансово-економічної кризи на соціально-економічний розвиток світової економіки: падіння цін фінансових активів і цін на нерухомість; різке зниження цін на сировинні товари, у тому числі енергоносії, метали й продукти харчування; недостача наявних коштів (особливо доларів США) на місцевих і міжнародних валютних ринках; швидке зниження доходів від експорту.

5. З метою визначення стадійності зміни рівня конкурентоспроможності країни в процесі переходу від факторно-орієнтованої до інноваційної економіки знань через стадію випереджального розвитку запропоновано логіко-структурну схему визначення складових елементів конкурентоспроможності національної економіки, що згруповані за такими функціональними ознаками, як базові факторні складові, складові початкового розвитку, складові інтенсивного і інноваційного розвитку.

6. Використання запропонованого алгоритм розрахунку економетричного індексу конкурентоспроможності країни, сутність якого полягає у компаративному аналізі цінової складової зовнішньої торгової та інших форм міжнародної економічної діяльності з урахуванням інтегрованого показника розмитнення дає можливість застосовувати більш агрегований рівень об'єктів міжнародної економічної діяльності країни для визначення конкурентної позиції країни в умовах глобального конкурентного розвитку.

7. Визначено ряд негативних тенденції в сфері зовнішньоекономічної діяльності та валютного регулювання в Україні, зокрема суттєво скоротились обсяги зовнішньої торгівлі України, погіршення умов зовнішньої торгівлі поряд з проблемами залучення фінансових ресурсів на світовому ринку капіталів спричинили зростання дефіциту платіжного балансу України; незважаючи на суттєве зменшення міжнародних резервів НБУ курс гривні залишається нестабільним; внаслідок стрімкого нарощування державного боргу суттєво зріс загальний зовнішній борг України тощо.

8. Встановлено, що реалізація стратегії забезпечення національної конкурентоспроможності має здійснюватися у принципово нових економічних, політичних, правових, інформаційних і соціальних умовах з урахуванням дії основних рушійних сил: розвитку глобалізації як всеохоплюючого процесу та посилення глобальної конкуренції; інтенсифікації процесу формування глобального попиту і пропозиції; формування глобальної фінансової системи й інформаційної мережі, створення інтегрованих блоків країн та регіональних угруповань.

9. З метою підвищення конкурентоспроможності та економічного зростання країни в умовах глобального конкурентного розвитку розроблено механізм інституціональної взаємодії національної економіки зі світовим господарством в умовах глобальної конкуренції, основою формування якого є структуровизначальні тенденції глобалізації, а саме: глобальний процес відтворення, фактори міжнародної мобільності та конкурентних умов здійснення міжнародної економічної діяльності, види конкуренції й відповідне інституціональне середовище глобального і національного походження з виокремленням універсального функціонального забезпечення на глобальному, макро-, мезо- та мікрорівнях.

10. З урахуванням виявлених резервів та диспропорцій в економічному розвитку України, запропоновано пріоритети забезпечення конкурентоспроможності на рівні країни, які базуються на принципі продуктивності використання ресурсів з реалізацією наступних напрямів: мобілізація резервів використання техніко-технологічних ресурсів за рахунок; активізації інноваційної діяльності підприємницького сектору; обґрунтування оптимального співвідношення обсягу експорту та імпорту в контексті збільшення обсягів експортної продукції з вищою доданою вартістю; впровадження вищезазначених напрямів повинно здійснюватися послідовно від факторно-орієнтованої до інноваційної економіки знань.

Публікації автора за темою дисертації

Публікації у наукових фахових виданнях:

1. Семкова Л.В. Міжнародна економічна діяльність країн в умовах глобального інвестиційного співробітництва / Семкова Л.В. // Проблемы и перспективы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. - Сборник научных трудов. 1 часть. Донецк: ДонНУ, 2009. - С. 458-462 (0,5 д.а.).

2. Семкова Л.В. Стратегічні пріоритети підвищення конкурентоспроможності національної економіки / Семкова Л.В. // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. Сборник научных трудов. Часть 2. Донецк: ДонНУ, 2008. - С. 882-886 (0,4 д.а.).

3. Семкова Л.В. Міжнародна економічна діяльність країни в умовах глобального фінансового конкурентного розвитку / Семкова Л.В. // Фінансова система України. Збірник наукових праць. - Острог: Видавництво «Національний університет „Острозька академія", 2008. -Випуск 10. -Ч.1.- С. 501-508 (0,4 д.а.).

4. Семкова Л.В. Позиціювання національної економіки у глобалізуючому світовому фінансовому просторі / Семкова Л.В., Сиволап Л.А. // Економічний простір: Збірник наукових праць. - № 14. -Дніпропетровськ: ПДАБА, 2008. - С.27-35 (0,4 д.а./0,2 д.а.).

Особистий внесок здобувача: виокремлено заходи щодо позиціювання національної економіки України у світовому фінансовому ринку в умовах глобалізації світової економіки.

5. Семкова Л.В. Інвестиційне позиціювання України на світовому фінансовому ринку / Семкова Л.В., Сиволап Л.А. // Вісник Тернопільського національного економічного університету. - Тернопіль: «Економічна думка» ТНЕУ. №5, 2008. - С. 159-163 (0,4 д.а./0,2 д.а.).

Особистий внесок здобувача: досліджено практичні аспекти державного регулювання процесів лібералізації та стимулювання розвитку фінансового ринку на сучасному етапі.

6. Семкова Л.В. Міжнародна економічна діяльність підприємств Донецької області з країнами ЄС в 2007 році / Семкова Л.В., Сиволап Л.А. // Проблемы и перспективы развития сотрудничества между странами Юго-Восточной Европы в рамках Черноморского экономического сотрудничества и ГУУАМ. -Сборник научных трудов. Одесса-Донецк: ДонНУ, РФ НИСИ в г. Одесса, РФ НИСИ в г. Донецк, 2008.- Том 1. - С. 387-390 (0,4 д.а./0,2 д.а.).

Особистий внесок здобувача: виявлено особливості міжнародної економічної діяльності промислових підприємств Донецької області на європейському ринку.

7. Семкова Л.В. Принципи формування в Україні конкурентоспроможної економіки: зовнішньоекономічний аспект / Семкова Л.В. // Вісник Хмельницького національного університету, № 4, Том 1 (93). Хмельницький, 2007. -С.184-187 (0,45 д.а.).

8. Семкова Л.В. Фінансовий аспект розвитку зовнішньоекономічної діяльності України на сучасному етапі / Семкова Л.В. // Фінансова система України. Збірник наукових праць. - Острог: Видавництво «Національний університет „Острозька академія", 2007. - Випуск 9. - 4.4. - С.58-65 (0,4 д.а.).

9. Семкова Л.В. Методологічні підходи до визначення Балто-чорноморського бізнес-середовища у розвитку міжнародної економічної діяльності України / Семкова Л.В. // Проблемы и перспективы развития сотрудничества между странами Юго-Восточной Европы в рамках Черноморского экономического сотрудничества и ГУАМ. -Сборник научных трудов. - Ливадия-Донецк: ДонНУ, 2007.- С. 354-358 (0,5 д.а.).

10. Семкова Л.В. Макроекономічні показники розвитку міжнародної економічної діяльності України / Семкова Л.В. // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. Сборник научных трудов. Часть 2. Донецк: ДонНУ, 2007. - С. 369-374 (0,4 д.а.).

11. Семкова Л.В. Интеграционные приоритеты экономики Украины в условиях глобализации / Семкова Л.В. // Вісник Донецького університету Серія В „Економіка і право, Донецьк: ДонНУ, 2006. - С.214-221 (0,5 д.а.).

Публікації в інших виданнях:

1. Семкова Л.В. Удосконалення міжнародної маркетингової стратегії підприємства / Семкова Л.В. // Матеріали XІ підсумкової науково-практичної конференції викладачів МДГУ: 3б. наук. праць / За загал. редакцією К.В. Балабанова. - Маріуполь: МДГУ, 2009. - С. 100-102 (0,2 д.а.).

2. Семкова Л.В. Державне регулювання міжнародної економічної діяльності України в умовах глобалізації / Семкова Л.В. // Проблеми соціально-економічного розвитку регіонів в контексті сучасних процесів міжнародної інтеграції. Збірник наукових праць. - Херсон: ПП Вишемирський, 2008. -С. 151-15 (0,4 д.а.).

3. Семкова Л.В. Принципи формування в Україні конкурентоспроможної економіки / Семкова Л.В. // Матеріали X підсумкової науково-практичної конференції викладачів МДГУ: 3б. наук, праць. - Маріуполь: МДГУ, 2008. - С. 80-82 (0,2 д.а.).

...