Механізм взаємодії монетарної та валютної політики в країнах Центральної та Східної Європи в умовах трансформації

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

АВТОРЕФЕРАТ

Механізм взаємодії монетарної та валютної політики в країнах центральної та східної Європи в умовах трансформації

08.00.02 - світове господарство і міжнародні економічні відносини

Корнєєва Юлія Володимирівна

КИЇВ-2011

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі міжнародного економічного аналізу і фінансів Львівського національного університету імені Івана Франка Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник

кандидат економічних наук, доцент

Біленко Юрій Іванович,

Львівський національний університет імені Івана Франка, завідувач кафедри міжнародного економічного аналізу і фінансів

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор

ЦИГАНОВ Сергій Андрійович,

Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка,

професор кафедри міжнародних фінансів

кандидат економічних наук,

старший науковий співробітник

СЛЬОЗКО Олена Олександрівна,

Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України,

провідний науковий співробітник відділу міжнародних валютно-фінансових відносин

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. В умовах світової фінансової кризи особливим завданням урядів країн Центральної та Східної Європи (ЦСЄ) є подолання негативних наслідків кризових явищ з метою забезпечення сталого економічного розвитку. Проте, економічна рецесія, яка спостерігалась у деяких країнах ЦСЄ, виявила нездатність окремих економічних систем протистояти негативному впливу світової фінансової кризи, причому в деяких випадках внутрішні проблеми, пов'язані з неефективною системою макроекономічного регулювання, ще більше посилювали вплив кризи. Спільні проблеми, які і сьогодні є актуальними для країн регіону, а саме - високий рівень фіскального дефіциту, зовнішньої заборгованості, значне негативне сальдо платіжного балансу, ставлять країни у значну залежність від джерел зовнішнього фінансування. І коли під дією кризи фінансові потоки призупинилися, це призвело до значної кризи ліквідності банківської системи. Ця ситуація дала підстави побачити наочно, що в деяких країнах ЦСЄ механізм взаємодії монетарної та валютної політики працює неефективно та не створює умов для ефективної боротьби із зовнішніми шоками, у деяких випадках поглиблюючи їх.

Проблема визначення ефективності механізму взаємодії монетарної та валютної політики знайшла відображення та набула подальшого розвитку завдяки працям таких видатних зарубіжних дослідників , як О. Бленчард, С. Вей, Х. Вольф, А. Гост, М. Дабровскі, Р. Дорнбуш, П. Кеннен, В. Клюєв, Р. Манделл, Ф. Мишкін, Дж. Острі, М. Флемінг та ін. Серед українських вчених ключові аспекти ролі монетарної політики у макроекономічному регулюванні досліджували такі вчені: Ю. Біленко, О. Василик, А. Гальчинський, А. Гриценко, Т. Кричевська, А. Мельник, С. Ніколайчук, О. Петрик, А. Стасишин, В. Стельмах, Н. Тушницький, С. Циганов, В. Ющенко та ін. Методологічні основи аналізу валютно-кредитних відносин у монетарному середовищі закладені в доробках таких вітчизняних вчених: Ю. Бездітко, Я. Белінська, С. Боринець, А. Кияк, Б. Лапчук, З. Луцишин, М. Максіменцев, О. Рогач, О. Сльозко, І. Співак, В. Степаненко, А. Філіпенко, А. Шаповалов, В. Шевчук та ін.

Дане дослідження дає змогу визначити, яка монетарна та валютна політика є ефективною під час зміни інституційного середовища в процесі трансформації і в сучасних умовах для країн ЦСЄ з урахуванням процесів фінансової глобалізації та у контексті інтеграційних процесів, дозволить обрати оптимальну модель в умовах кризи. Брак узагальненого досвіду щодо визначення ефективного механізму взаємодії монетарної та валютної політики для досягнення макроекономічної стабільності у країнах ЦСЄ в контексті фінансової глобалізації та інтеграційних процесів, важливість та актуальність проблем, що були перелічені вище, а також недостатнє теоретичне та емпіричне висвітлення їх в економічній літературі зумовили вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано на кафедрі міжнародного економічного аналізу і фінансів Львівського національного університету імені Івана Франка відповідно до плану науково-дослідної роботи за темами «Валютно-фінансові та інституційні механізми економічного розвитку країн Центральної та Східної Європи» (державний реєстраційний №0104U009559), «Дослідження механізмів інституційних змін та інституційного середовища економічного розвитку в країнах Центральної та Східної Європи» (державний реєстраційний №0110U003149) та «Формування структури та ринків капіталу в постсоціалістичних країнах Центральної та Східної Європи» (державний реєстраційний №0107U007426).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є оцінка ефективності механізму взаємодії монетарної та валютної політики у країнах ЦСЄ в умовах фінансової глобалізації та у контексті інтеграційних процесів; розробка теоретико-методологічних засад та прикладних рекомендацій стосовно запровадження оптимального механізму взаємодії монетарної та валютної політики для країн ЦСЄ.

Відповідно досягнення поставленої мети зумовило вирішення таких конкретних завдань:

- узагальнити сучасні теоретичні моделі дослідження механізму взаємодії монетарної та валютної політики та висвітлити еволюцію традиційних поглядів на дослідження даного механізму, визначити основні інструменти, через які було розглянуто механізм взаємодії монетарної та валютної політики;

- класифікувати сучасні емпіричні підходи до визначення ефективності механізму взаємодії монетарної та валютної політики та обґрунтувати вибір моделі для емпіричного дослідження;

- окреслити основні сучасні трансмісійні канали монетарної політики;

- дослідити ефективність основних трансмісійних каналів в умовах встановлення фіксованих та гнучких валютних режимів та провести порівняльний аналіз ефективності механізму взаємодії монетарної та валютної політики в країнах ЦСЄ з різними валютними режимами;

- дослідити вплив процесів лібералізації ринків капіталу в контексті інтеграційних процесів на забезпечення ефективної системи макроекономічного регулювання;

- ідентифікувати головні фактори, що знижують ефективність механізму взаємодії монетарної та валютної політики в країнах ЦСЄ в контексті фінансової глобалізації та інтеграційних процесів;

- охарактеризувати наслідки запровадження поєднання певного валютного режиму та монетарної стратегії для перехідної економічної системи;

- визначити оптимальний механізм взаємодії монетарної та валютної політики для країн ЦСЄ для забезпечення ефективної системи макроекономічного регулювання;

- розробити рекомендації для валютного регулювання в Україні у контексті балансування монетарної та валютної політики.

Об'єктом дослідження є взаємодія монетарної та валютної політики в країнах ЦСЄ в умовах трансформації.

Предметом дослідження є механізм взаємодії монетарної та валютної політики країн ЦСЄ та їх вплив на розвиток реального сектора економіки в умовах фінансової глобалізації та інтеграції до Європейського Союзу.

Методи дослідження. У процесі роботи над дисертаційним дослідженням було використано загальнонаукові та спеціальні методи аналізу економічних явищ і процесів, зокрема серед них виділяємо такі: системний та історико-логічний підходи застосовували для аналізу економічних явищ; метод якісного аналізу та синтезу - для систематизації складових теорії механізму взаємодії монетарної та валютної політики; наукового абстрагування та економіко-математичного моделювання - для визначення характеру макроекономічного впливу механізму взаємодії монетарної та валютної політики і розробки рекомендацій щодо запровадження оптимального механізму взаємодії монетарної та валютної політики для перехідної економічної системи країн ЦСЄ; порівняльного аналізу - для зіставлення різних моделей макроекономічного регулювання в умовах фіксованих та гнучких валютних режимів; метод факторного аналізу причинно-наслідкових зв'язків - для аналізу причин зниження ефективності механізму взаємодії монетарної та валютної політики; економетричний аналіз - для визначення взаємовпливу припливів фінансових капіталів, валютного курсу та грошової маси; статистичний метод та метод моделювання - під час розробки схем, графіків, таблиць та додатків; метод узагальнення - при розробці концептуальних засад та окресленні пріоритетних напрямів дослідження.

Інформаційною базою дослідження є офіційні публікації Міжнародного валютного фонду, Світового банку, центральних банків країн центрально-східного регіону, статистичні дані Національного банку України (НБУ), Світового банку (СБ), Міжнародного валютного фонду (МВФ), Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР), центральних банків Естонії, Латвії, Литви, Польщі, Словенії, Угорщини, України та Чеської Республіки, вітчизняна і зарубіжна економічна та наукова література, періодичні видання, матеріали міжнародних конференцій, Інтернет - ресурси.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що в роботі на основі ґрунтовного дослідження механізму взаємодії монетарної та валютної політики в країнах ЦСЄ було визначено головні чинники, що впливають на зниження ефективності даного механізму, а отже, і макроекономічного регулювання загалом, в умовах фінансової глобалізації та у контексті інтеграційних процесів; доповнено традиційний аналіз механізму взаємодії монетарної та валютної політики новим каналом, який діє через припливи іноземного капіталу; розроблено схеми, що відображають механізм взаємодії монетарної та валютної політики в розвинутих ринкових економіках з гнучкими валютними режимами та у країнах з фіксованими режимами і на їхній основі запропоновано оптимальний підхід щодо запровадження ефективного механізму регулювання економіки; розроблено науково-практичні рекомендації щодо вдосконалення державної політики макроекономічного регулювання. Зокрема:

вперше:

- доведено, що механізм взаємодії монетарної та валютної політики, який ґрунтується на використанні фіксованих валютних режимів, у довгостроковому періоді не створює стимулів для розвитку реальної економіки, а лише спричиняє надмірні припливи іноземного капіталу, що своєю чергою призводить до значної переоцінки реальних можливостей, тобто до перегріву економіки країн ЦСЄ, а також відбувається зближення та формування конгломеративної монетарної та валютної політики. Визначено, що в період використання фіксованого валютного режиму на величину валютного курсу впливали припливи капіталу, а вже згодом процентна ставка. За умови фіксованих валютних режимів у механізмі взаємодії монетарної та валютної політики посилюється вплив іноземного капіталу на величину обмінного курсу до 50-60%, за умови гнучких режимів цей показник в середньому становить 10%;

- визначено на основі економетричного аналізу, що у країнах з фіксованими валютними режимами ефективність процентного каналу значно знижується, вплив процентної ставки на динаміку зростання грошової маси в середньому не перевищував 10%, а в деяких випадках не простежувався взагалі. Натомість вплив валютного курсу був визначальним і пояснював 50-60% коливань грошової маси. В умовах гнучких валютних режимів ефективність процентної ставки зростала до 30-40%. Використання фіксованого валютного режиму протягом тривалого періоду часу спричиняє перенесення функцій процентної ставки на валютний курс, тобто основне регулювання грошово-кредитної сфери забезпечується не зміною процентної ставки, а курсовими коливаннями (найчастіше девальвацією національної грошової одиниці);

- встановлено стримуючі фактори досягнення ефективності механізму взаємодії монетарної та валютної політики у країнах Центральної та Східної Європи: високий рівень корумпованості суспільства та пов'язаний з цим значний сектор тіньової економіки; високий рівень доларизації економіки, який виник через недовіру населення до національної грошової одиниці; високий рівень залежності центрального банку країни від урядових установ; високий рівень інфляції; підпорядкування державної політики окремим провладним колам; слабкість банківської системи; значні обсяги припливу іноземного капіталу, і пов'язані з цим великі обсяги зовнішньої заборгованості;

удосконалено:

- теоретичні моделі дослідження механізму взаємодії монетарної та валютної політики, а саме - враховано посилення впливу іноземного капіталу та особливості, притаманні перехідним економічним системам країн ЦСЄ при плаваючих та фіксованих валютних режимах;

- теоретичні підходи до аналізу механізму взаємодії монетарної та валютної політики, а саме - виокремлено основні інструменти впливу, на основі яких розкрито даний механізм протягом еволюційного розвитку теорій грошово-кредитного регулювання: процентна ставка, валютний курс та очікування коливань валютних курсів;

одержали подальший розвиток:

- класифікація сучасних підходів, що застосовується для економетричного дослідження ефективності механізму взаємодії монетарної та валютної політики країн в умовах трансформації, а саме: дослідження зміни рівня “перельоту” валютного курсу внаслідок зміни монетарної стратегії; дослідження волатильності валютного курсу в умовах впровадження певної монетарної стратегії; аналіз реакції монетарної політики на зміну валютного режиму;

- рекомендації щодо застосування оптимального валютного режиму як середовища для проведення незалежної монетарної політики для країн ЦСЄ у контексті фінансової глобалізації та інтеграційних процесів та обґрунтування вибору оптимальної монетарної стратегії для перехідної економічної системи для подолання наслідків сучасної світової фінансової кризи.

Практична цінність дослідження полягає у тому, що запропоновані рекомендації та здійсненні узагальнення щодо запровадження оптимального механізму взаємодії монетарної та валютної політики для країн ЦСЄ можуть використовувати центральні органи виконавчої влади для розробки заходів монетарної та валютної політики з метою забезпечення ефективної та тривалої макроекономічної стабілізації і сталого економічного зростання України в умовах фінансової глобалізації у контексті інтеграційних процесів та з метою подолання негативних наслідків світової фінансової кризи. Матеріали даного дисертаційного дослідження також можуть бути використані викладачами вищих навчальних закладів під час підготовки спеціалізованих навчальних курсів, лекцій та навчальних посібників з питань монетарної та валютної політики, а також науковцями у подальшому дослідженні механізму взаємодії монетарної та валютної політики в перехідних економічних системах.

Результати наукових досліджень використовуються у навчальних програмах факультету міжнародних відносин Львівського національного університету імені Івана Франка при підготовці фахівців зі спеціальності «Міжнародні економічні відносини», зокрема при викладанні таких курсів: «Міжнародні фінанси», «Сучасні теорії міжнародної макроекономіки» (довідка №1030-H від 15.03.2011 р.).

Основні положення дисертаційного дослідження знайшли використання при підготовці Міністерством економіки України стратегічних програмних документів щодо соціально-економічного розвитку та при розробці аналітичних записок щодо ситуації на валютному ринку (довідка №2901-26/91 від 12.04.2011 р.).

Окремі теоретичні положення, методичні підходи, практичні рекомендації та висновки знайшли відображення при розробці Міністерством фінансів України механізму державного регулювання в посткризовий період та створенні програм проведення економічних структурних реформ у контексті побудови нових та удосконаленні існуючих макроекономічних моделей (довідка від 29.04.2011 р.).

Особистий внесок здобувача. Дане дисертаційне дослідження є оригінальною науковою роботою, в якій запропоновано авторський підхід до визначення механізму взаємодії монетарної та валютної політики у країнах ЦСЄ. Усі наукові положення, які формують наукову новизну дисертації, винесену на захист, отримані автором особисто і є результатом власних осмислень і наукових досягнень.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження пройшли апробацію та отримали схвальні відгуки на таких конференціях: Міжнародній науковій конференції «Філософія економіки Івана Франка й сучасні економічні проблеми» (5-6 травня 2006 р., м. Львів, Львівський національний університет імені Івана Франка); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні національні економічні моделі: проблеми та перспективи розвитку» (5 березня 2010 р., м. Сімферополь, Кримський інститут бізнесу); ІV Міжнародній науково-практичній конференції «Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво» (17-18 травня 2007 р., м. Луцьк, Волинський державний університет імені Лесі Українки); VІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Україна - ЄС - Європа: нові виклики та модернізація відносин» (18 квітня 2007 р., м. Київ, Українська академія зовнішньої торгівлі); щорічних звітних науково-практичних конференціях викладачів та аспірантів факультету міжнародних відносин Львівського національного університету імені Івана Франка (лютий 2010-2011 рр.) та на щорічних наукових семінарах, проведених на кафедрі міжнародного економічного аналізу та фінансів Львівського національного університету імені Івана Франка (грудень 2008-2010 рр.).

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження було опубліковано 13 наукових праць загальним обсягом 4,91 д.а., зокрема 6 із них загальним обсягом 3,29 д.а. у провідних фахових виданнях.

Обсяг і структура дисертації. Структура наукової роботи зумовлена метою та завданням дослідження. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів та загальних висновків, списку використаних джерел, додатків. Дисертація викладена на 235 сторінках комп'ютерного тексту, обсяг основного тексту 183 сторінки, містить 11 таблиць на 10 сторінках, 24 рисунків на 11 сторінках, 30 формул та 5 додатків на 20 сторінках. Список використаних джерел налічує 223 найменування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, її науково-теоретична й практична значущість, сформульовано мету, завдання, об'єкт, предмет та методи дослідження, подано відомості про зв'язок отриманих результатів з науковими програмами, матеріалами та апробацією основних положень дисертації, вказані публікації автора за темою роботи, описана структура та обсяг дисертації.

У першому розділі «Теоретичні аспекти взаємодії монетарної та валютної політики» докладно розглянуто еволюцію традиційних поглядів на дослідження механізму взаємодії монетарної та валютної політики і на основі проведеного автором теоретичного аналізу визначено основні інструменти впливу, через які розглядався даний механізм (табл. 1).

У дисертаційному дослідженні ґрунтовно проаналізовано еволюцію традиційних поглядів та сучасних підходів щодо вибору оптимального валютного режиму як середовища для запровадження ефективної монетарної політики для країн ЦСЄ.

Таблиця 1

Еволюція економічної думки щодо взаємодії монетарної та валютної політики

Складено автором

Одна група економістів дотримується думки, що оптимальним в умовах трансформації є запровадження фіксованих валютних режимів, які, особливо на початкових етапах трансформації на ринкові засади, забезпечуватимуть певну стабільність, виступатимуть у ролі номінальних якорів, не допустять значного інфляційного росту. Друга група економістів відкидає необхідність встановлення повністю фіксованих валютних режимів і виступає за гібридну систему курсоутворення, наголошуючи на необхідності часткової фіксації курсу лише на початкових етапах трансформації. Третя група економістів наполягає на необхідності встановлення гнучкої системи курсоутворення для недопущення виникнення диспропорцій в економіці, що характерно для фіксованих валютних режимів.

Ґрунтовний аналіз сучасних монетарних стратегій дозволяє стверджувати, що на сьогодні погляди економістів щодо запровадження оптимальної монетарної стратегії для перехідної економічної системи дещо різняться. Зокрема, група економістів виступає за встановлення монетарної стратегії таргетування інфляції як оптимальної для перехідної економіки. Проте інші дослідники зазначають, що ця монетарна стратегія може бути небезпечна для нестабільних економічних систем, і виступають за проміжні варіанти, які поєднують у собі ознаки інфляційного таргетування та монетарного таргетування.

У дослідженні ефективності механізму взаємодії монетарної та валютної політики особливе значення мають трансмісійні канали монетарної політики. На основі проведеного теоретичного дослідження було з'ясовано, що у сучасній економічній науці використовуються такі канали для дослідження ефективності впливу монетарної політики на розвинуту ринкову економіку: процентна ставка, валютний курс, банківський кредитний канал, канал очікувань, канал зміни вартості активів.

У другому розділі «Взаємовплив монетарної та валютної політики в країнах Центральної та Східної Європи в умовах фінансової глобалізації» проведено дослідження ефективності основних трансмісійних каналів монетарної політики країн ЦСЄ в умовах трансформації. З метою виявлення оптимальної моделі механізму взаємодії монетарної та валютної політики проведено економетричний аналіз, який досліджує ефективність цього механізму у країнах ЦСЄ, які приєдналися до ЄС 2004 р. з урахуванням впливу зовнішніх фінансових надходжень. Для аналізу використовувалися квартальні дані щодо рівня облікової процентної ставки центральних банків країн, рівня інфляції, грошової маси, валютного курсу та рахунку операцій з капіталом за період часу з 1997-2010 рр. З метою дослідження ефективності основних трансмісійних каналів та для аналізу наслідків від надмірного припливу капіталу на ефективність роботи монетарної та валютної політики використовується векторна авторегресія, яка ефективна навіть для малої кількості даних, що є характерною особливістю для країн з перехідною економікою. Згідно з неокласичним підходом щодо нейтральності грошей у довгостроковому періоді, вплив монетарної політики розглянуто у середньостроковому періоді.

На основі проведеного економетричного аналізу було виявлено, наскільки ефективно працюють основні елементи трансмісійного механізму у країнах ЦСЄ при різних валютних режимах, а також в умовах переходу від фіксованих валютних режимів до гнучких. Результати дослідження засвідчують, що процентний канал у країнах з фіксованими валютними режимами працював набагато слабше порівняно з країнами, де було впроваджено гнучке курсоутворення. У першому випадку вплив процентної ставки на динаміку зростання грошової маси в середньому не перевищував 10%, а в деяких випадках не простежувався. Натомість вплив валютного курсу був визначним і пояснював від 50 до 60% коливань грошової маси. В умовах гнучких валютних режимів ефективність процентної ставки зростала до 20-40%. Також варто зазначити, що при фіксованих валютних режимах зростає вплив іноземного капіталу на величину обмінного курсу до 50-60%, при гнучких режимах цей показник в середньому становить 10%.

Тож можна зробити висновок, що механізм взаємодії монетарної та валютної політики, що ґрунтується на системі фіксованих валютних режимів та монетарній стратегії таргетування валютного курсу, є неефективним. Фіксовані валютні режими обмежують незалежність монетарної політики, це створює передумови для припливу капіталу та не дозволяє протистояти зовнішнім шокам, що призводить до значного макроекономічного розбалансування та перегріву економіки, а отже, створює умови для подальшого поглиблення кризового стану, що і спостерігалося в Україні та у країнах Балтії. З одного боку, приплив іноземного капіталу нейтралізує негативне сальдо рахунку поточних операцій, проте ці надходження були переважно у формі кредитів, а не інвестиції у розвиток реального сектора економіки, що спричинить значні проблеми у майбутньому. Країни (Польща, Чеська Республіка, Словенія), які запровадили ефективнішу систему макроекономічного регулювання, що ґрунтується на використанні гнучкої системи курсоутворення та монетарній стратегії таргетування інфляції, виявилися більш успішними перед зовнішніми викликами, такими як регулювання надмірних надходжень іноземного капіталу чи протистояння світовій фінансовій кризі, через відсутність значної внутрішньої розбалансованості економік.

На підставі проведеного аналізу було зроблено висновки, що фіксовані валютні режими є ефективними лише у короткостроковому періоді та не створюють стимулів для розвитку реального сектора економіки. Натомість, монетарна та валютна політики в країнах з гнучкою системою курсоутворення сприяють розвитку реального сектора економіки.

У третьому розділі «Шляхи вдосконалення механізму взаємодії монетарної та валютної політики в країнах Центральної та Східної Європи» на підставі проведеного ґрунтовного дослідження теорій щодо запровадження ефективного валютного режиму для перехідної економіки було розроблено підсумкову таблицю (табл.2), яка дозволяє проаналізувати взаємовплив монетарної та валютної політики в умовах вільного руху капіталу між країнами.

Аналіз показав, що за режиму плаваючого валютного курсу монетарна політика більш гнучка та ефективна в перехідній економіці, і тому може сприяти покращенню загального економічного зростання в країні, а саме - впливати на зростання ВВП та збалансовувати рівень внутрішніх цін. Плаваючий валютний режим у країнах з перехідною економікою дає можливість скоротити дефіцит платіжного балансу, стримати темпи інфляції, залучити нові інвестиції, розширити експорт тощо, тобто значно сприяє економічному зростанню країни. Проте водночас негативним наслідком впровадження такого режиму є можливість виникнення чи прискорення інфляції або девальвації національної грошової одиниці.

Таблиця 2

Взаємодія монетарної і валютної політики в перехідних економіках

Складено автором.

На основі проведеного теоретичного дослідження різних монетарних стратегій, які використовуються у розвинутих ринкових системах, було розроблено схему, яка поєднує в собі різні комбінації певних монетарних стратегій та валютних режимів, на підставі якої можна проаналізувати ефективність механізму взаємодії монетарної та валютної політики в перехідній економічній системі (табл. 3.).

Таблиця 3

Взаємодія різних видів монетарної стратегії з основними валютними режимами

Складено автором.

Таким чином можна зробити висновок, що стратегія таргетування обмінного курсу передбачає встановлення фіксованого валютного режиму, а для ефективної роботи стратегії монетарного таргетування або таргетування інфляції необхідним є використання гнучкого курсоутворення. І якщо запроваджується валютний режим, який не відповідає потребам монетарної політики, не можна говорити про ефективність та злагодженість у роботі валютної та монетарної сфери.

Механізм взаємодії монетарної та валютної політики в країнах ЦСЄ в умовах трансформації з фактичними фіксованими валютними режимами значно відрізняється від аналогічного у розвинутих ринкових країнах ЦСЄ з гнучкою системою курсоутворення. Оскільки в країнах з фіксованими валютними режимами головним регулюючим чинником є валютний курс, який відіграє роль певного якоря економіки. Головним регулятором при гнучких режимах виступає процентна ставка, за допомогою якої уряди контролюють рівень інфляції.

У ринкових економіках значна роль у регулюванні економічних процесів надається процентній ставці, і плаваючий валютний режим дозволяє процентному каналу працювати ефективно. Коли режим фіксований, вся надія покладається на центральний банк. Тож, валютна політика має бути активним дієвим інструментом макроекономічного регулювання в країні, і правильно обраний валютний режим разом із вдало розробленою монетарною політикою певною мірою забезпечать загальноекономічну стабільність.

Механізм взаємодії монетарної та валютної політики у ринкових економіках можна зачислити до квазі-кейнсіанських моделей, коли головні важелі у процесі регулювання належать процентній ставці, а гнучкі валютні курси дозволяють процентному каналу працювати ефективно. Механізм взаємодії монетарної та валютної політики в транзитивних економіках, що ґрунтується на фіксованих валютних режимах, працює в основному через канал валютного курсу, і даний механізм можна віднести до квазі-монетаризму. Також ця система спричиняє значний вплив каналу припливу іноземного капіталу на систему макроекономічного регулювання.

ВИСНОВКИ

1. До основних інструментів, через які розглядався вплив монетарної політики на процеси регулювання економіки протягом еволюційного розвитку традиційних підходів щодо визначення механізму взаємодії монетарної та валютної політики відносяться: процентна ставка, валютний курс, очікування коливань валютних курсів. Представники класичної школи розглядали грошово-ціновий механізм вирівнювання платіжного балансу, і основним інструментом впливу слугувала процентна ставка. Згідно з теоретичною концепцією Дж. Кейнса, важливою метою для стабілізаційної політики є цінова стабілізація, для цього потрібно активне втручання держави в економічні процеси. Головним інструментом монетарної політики є процентна ставка, тож провідним інструментом впливу у кейнсіанському напрямі також є процентна ставка. Валютний курс починає відігравати важливу роль у дослідженні механізму взаємодії монетарної та валютної політики у моделях 50-х років. Разом із розвитком теорії раціональних очікувань процентну ставку розглядають як змінну, що залежить і від рівня зовнішньої відсоткової ставки, і від інфляційних очікувань. Тому аналізуючи механізм взаємодії монетарної та валютної політики у 70-х роках, застосовують такі інструменти впливу: процентну ставку, валютний курс та інфляційні очікування.

2. Серед сучасних емпіричних економетричних підходів до визначення ефективності механізму взаємодії монетарної та валютної політики було виділено три головні напрями, за якими проводився аналіз у цій сфері. А саме - дослідження зміни рівня “перельоту” валютного курсу внаслідок зміни монетарної стратегії; дослідження волатильності валютного курсу в умовах впровадження певної монетарної стратегії; аналіз реакції монетарної політики на зміну валютного режиму. Останній підхід, на нашу думку, оптимальний для дослідження механізму взаємодії монетарної та валютної політики країн ЦСЄ в умовах трансформації у контексті даного дисертаційного дослідження, оскільки дає змогу проаналізувати, наскільки зросла ефективність монетарної політики в умовах запровадження режимів гнучкого курсоутворення, оскільки перехід від фіксованих курсів до більш гнучких характерний для більшості перехідних економік країн ЦСЄ.

3. У дослідженні ефективності механізму взаємодії монетарної та валютної політики важливими є трансмісійні канали монетарної політики. На основі теоретичного дослідження було з'ясовано, що у сучасній економічній науці використовуються такі канали для дослідження ефективності впливу монетарної політики на розвинуту ринкову економіку: процентну ставку, валютний курс, банківський кредитний канал, канал очікувань, канал зміни вартості активів.

4. Ґрунтуючись на традиційному підході до визначення ефективності роботи основних трансмісійних каналів, вперше до аналізу ефективності механізму взаємодії монетарної та валютної політики країн ЦСЄ в умовах трансформації було залучено, як один з трансмісійних механізмів, приплив іноземного капіталу. Врахування цього аспекту було зумовлено зростаючим впливом процесів світової фінансової глобалізації, а саме - внаслідок інтеграційних процесів, а також процесів, пов'язаних з лібералізацією ринків у перехідних економіках під час зміни інституційного середовища, переходу від закритої економічної системи з централізованим плануванням, відсутності незалежної монетарної політики та фіксованих валютних режимів до відкритої ринкової економіки з гнучкими режимами курсоутворення. Детальний аналіз цього механізму дозволяє проаналізувати наслідки процесів європейської інтеграції та фінансової глобалізації, коли країни ЦСЄ зіткнулися з серйозною проблемою узгодження таких суперечливих цілей макроекономічного регулювання, як забезпечення низького рівня інфляції і водночас лібералізації фінансових ринків.

5. У ході економетричного аналізу було визначено, наскільки ефективно працюють основні елементи трансмісійного механізму у країнах ЦСЄ за різних валютних режимів, а також в умовах переходу від фіксованих валютних режимів до гнучких. Процентний канал у країнах з фіксованими валютними режимами функціонував набагато слабше порівняно з країнами, в яких було запроваджено гнучке курсоутворення. У першому випадку вплив процентної ставки на динаміку зростання грошової маси в середньому не перевищував 10%, а в деяких випадках його взагалі не було. Натомість вплив валютного курсу був визначальним і пояснював від 50 до 60% коливань грошової маси. В умовах гнучких валютних режимів ефективність процентного каналу збільшувалася, вплив процентної ставки на динаміку зростання грошової маси в середньому становив 20-40%. Також варто зазначити, що за умови фіксованих валютних режимів зростає вплив іноземного капіталу на величину обмінного курсу до 50-60%, за гнучких режимів цей показник в середньому становить 10%. Тобто аналіз чинників впливу на валютний курс засвідчив, що головним визначником валютного курсу в період використання фіксованого валютного режиму були саме припливи капіталу, а вже згодом процентна ставка. Це свідчить про те, що уряд країни недооцінив негативних наслідків від надмірного притоку капіталу. Слабкий взаємозв'язок між процентною ставкою та валютним курсом свідчать про існування певних недоліків у механізмі взаємодії монетарної та валютної політики. Головною перепоною ефективної роботи процентного трансмісійного каналу в країнах ЦСЄ є механізм взаємодії монетарної та валютної політики, який ґрунтується на системі фіксованих валютних режимів, а не слабкий рівень розвитку грошово-кредитного ринку та фінансового посередництва, високий рівень доларизації економіки та низьку монетизацію економіки.

6. Фіксовані валютні режими виявилися не лише неефективними у питанні подолання наслідків останньої світової фінансової кризи, а створили умови для значного внутрішнього фінансового розбалансування економіки, що лише поглибило ситуацію. Неефективний механізм взаємодії монетарної та валютної політики, забезпечений існуванням фіксованих валютних режимів лише сприяв значному припливу іноземного капіталу, що порушувало макроекономічну рівновагу. Проведене дослідження дозволяє стверджувати, що країни з фіксованими валютними режимами (Литва, Латвія, Естонія) постраждали від кризи набагато більше ніж країни, в яких застосовують гнучкі режими курсоутворення, через відсутність механізму пристосування валютного курсу до нових умов та викликів. З одного боку, припливи іноземного капіталу нейтралізували негативне сальдо рахунку поточних операцій, проте, ці надходження були переважно у формі кредитів, а не інвестицій у розвиток реального сектора економіки, а це надалі призведе до значних проблем. Країни (Польща, Чеська Республіка, Словенія), які запровадили ефективнішу систему грошово-кредитного регулювання, що ґрунтується на використанні гнучкої системи курсоутворення та монетарній стратегії таргетування інфляції, виявилися більш успішними перед зовнішніми викликами, такими як регулювання надмірних надходжень припливу іноземного капіталу чи протистояння світовій фінансовій кризі, через відсутність значної внутрішньої розбалансованості економік. Доведено, що фіксовані валютні режими є ефективними лише у короткостроковому періоді та не створюють стимулів для розвитку реального сектора економіки. Використання фіксованого валютного режиму протягом тривалого періоду часу спричиняє перенесення функцій процентної ставки на валютний курс, тобто основне регулювання грошово-кредитної сфери забезпечується не зміною процентної ставки, а курсовими коливаннями (найчастіше девальвацією національної грошової одиниці).

7. Для протидії світовій кризі уряди країн Балтії запровадили досить схожу політику, акцент було зроблено на фіскальній сфері (звуження рівня видатків, зниження рівня заробітної платні тощо), тоді як валютна політика залишалася незмінною, внаслідок використання фіксованого валютного режиму. Висока еластичність товарних ринків та ринку праці дали змогу вживати стабілізаційних заходів, не вдаючись до інструментів монетарної та валютної політики. Використання фіксованого валютного режиму не дозволяло ефективно використовувати інструменти монетарної політики, тож покладатися потрібно було лише на фіскальну політику. Внаслідок проведення жорсткої фіскальної політики у країнах відбулося значне зниження внутрішнього попиту, з огляду на зниження рівня заробітної платні та зростання безробіття.

8. Такі країни ЦСЄ, як Естонія, Латвія та Литва після інтеграції до ЄС зіткнулися з проблемою негативних реальних процентних ставок, а саме - з їх впливом на рівень заощаджень, інфляції та напрями руху капіталів. Ситуація з низькими процентними ставками небезпечна тим, що провокує економічну експансію, набагато вищу від потенційно можливого рівня, що зумовлює значне зростання кредитування, так званий кредитний бум, також призводить до перегріву економіки, «роздмухує» дефіцит рахунку поточних операцій. Внаслідок неможливості за таких умов використовувати інструменти монетарної та валютної політики при фіксованих валютних режимах зростає рівень безробіття та інфляції (за умови достатньої еластичності ринків робочої сили та товарних ринків), тому знижується рівень внутрішнього попиту та споживання, що вкрай заважає економічному зростанню країни.

9. Механізм взаємодії монетарної та валютної політики країн ЦСЄ з фіксованими валютними режимами (Литви, Латвії та Естонії) дозволяє поставити під сумнів твердження про те, що саме фіксовані режими забезпечили досягнення макроекономічної стабілізації після кризи. Можна погодитися, що на початкових етапах трансформації на ринкових засадах фіксовані режими були ефективними та корисними у питанні забезпечення економічного розвитку країн. Проте, використання фіксованих валютних режимів у довгостроковому періоді призводить до значних диспропорцій в економіці, порушуючи загальноекономічну рівновагу. Країни Балтії змогли уникнути девальвації національної валюти та банківської кризи, проте значну роль тут відіграла тісна співпраця та допомога від провідних європейських банків, які робили значні фінансові вливання для підтримки своїх філій у цих країнах; подолали значне фіскальне розбалансування, проте досить високою ціною - значним зростанням безробіття, погіршенням конкурентоспроможності національних виробників на світових ринках, зниженням рівня внутрішнього споживання та внутрішнього попиту тощо.

10. Розвинута банківська система є важливою передумовою ефективної роботи механізму взаємодії монетарної та валютної політики. Як показав досвід країн Балтії, сильна банківська система відіграла не останню роль у протистоянні кризі, навіть незважаючи на значне розбалансування економіки країн регіону, яке виникло через застосування фіксованих валютних режимів протягом тривалого періоду часу. Натомість дослідження, наведене у другому розділі, засвідчує, що слабкість банківської системи в Україні лише сприяла ще більшому розбалансуванню економіки, створюючи нові загрози економічній безпеці країни.

Банківська система країн ЦСЄ була дуже вразливою до негативного впливу світової фінансової кризи через низку причин, серед яких виділимо головні: високу частку кредитів, виражених в іноземній валюті; потенційні загрози перенесення проблем від «материнських» (parent) банків у Західній Європі на філії, що функціонують у країнах ЦСЄ і формують основну частину фінансової системи; врахування того фактора, що банківський сектор країн з перехідною економікою, на жаль, покладався не на депозитні ресурси, а на іноземне фінансування, що поставило у значну залежність банківську систему від іноземних джерел фінансування та призвело до переоцінки реальних фінансових можливостей.

11. При дослідженні взаємодії монетарної та валютної політики в Україні виявлено, що реальна економіка відірвана від грошово-кредитної політики, а товарний ринок є незбалансованим з валютним ринком. Фіксована система курсоутворення створює ще одну загрозу для перехідної економіки, а саме - використання завищених або занижених валютних курсів з метою стимулювання експортної або імпортної галузі виробництва. Система фіксованих валютних режимів дає підстави створити преференційні умови для окремих галузей економіки. Для пострадянських країн найбільш поширеною є експортоорієнтована модель економічного зростання, яка ґрунтується на енерго- та ресурсномістких галузях економіки, а отже, потребує створення додаткових стимулів для зростання конкурентоспроможності національних виробників на світових ринках. Невідповідність курсу національної грошової одиниці у поєднанні з високими процентними ставками спровокували значний приплив іноземного капіталу. Зростання обсягів кредитування населення (в основному на товари іноземного виробництва) лише погіршило ситуацію в країні, збільшуючи зовнішню заборгованість та погіршуючи умови роботи національного виробника. Крім того потрібно враховувати той факт, що для зростання рівня внутрішнього кредитування комерційні банки залучали кошти іноземних фінансових установ, відповідно, в іноземній валюті, що поставило під загрозу банківську систему країни у випадку девальвації національної грошової одиниці. І для вирішення цієї проблеми необхідним є системний підхід, узгодженість у діях монетарної та валютної політики. Для того, щоб призупинити спад економічної активності, передусім треба робити структурні перебудови економіки країни; створювати сприятливі умови для розвитку малого та середнього бізнесу (зменшувати податкове навантаження; створювати вільний доступ для отримання позичок на розвиток бізнесу тощо); переорієнтовувати експортні галузі виробництва з енерго- та ресурсномістких на високотехнологічне виробництво.

12. Механізм взаємодії монетарної та валютної політики, що ґрунтується на монетарній стратегії таргетування інфляції та гнучкому валютному режимі, є оптимальним для забезпечення успішного економічного розвитку перехідної економіки. Натомість проміжні варіанти, які поєднують у собі ознаки інфляційного таргетування та монетарного таргетування, можуть бути використані у короткостроковому періоді для стабілізації розбалансованих економічних систем.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1. Корнєєва Ю. В. Проблеми взаємодії валютної та монетарної політики в країнах ЦСЄ (на прикладі Польщі та Хорватії) / Ю. В. Корнєєва // Торгівля, комерція, підприємництво : збірник наукових праць. - Львів : вид-во Львівської комерційної академії, 2009. - Вип. 10. - С. 108 - 114.

2. Корнєєва Ю. В. Ефективність монетарної та валютної політики України в умовах економічного зростання / Ю. В. Корнєєва // Менеджмент та підприємництво в Україні : етапи становлення і проблеми розвитку : Вісник Національного університету «Львівська політехніка». - Львів, 2008. - № 635. - С. 246 - 252.

3. Корнєєва Ю. В. Наслідки світової фінансової кризи для України. Монетарний аспект / Ю. В. Корнєєва // Економічна стратегія і перспективи розвитку сфери торгівлі та послуг : збірник наукових праць Харківського держ. ун-ту харчування та торгівлі. - Харків, 2009. - Вип. 1(9). - С. 126 - 131.