Двостороннє економічне співробітництво України і Польщі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Державний вищий навчальний заклад

Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана

Реферат

на тему: Двостороннє економічне співробітництво України і Польщі

Виконала:

Шевчук К.О.

Київ 2015

Актуальність теми. З погляду забезпечення еволюційного розвитку господарських взаємовідносин між Україною та сусідніми з нею постсоціалістичними державами ЄС, найбільш показовим є окреслення основних проблем та дослідження механізмів активізації економічного співробітництва між Україною та Польщею, яке формувалося протягом тривалого історичного періоду, а впродовж останнього десятиліття зазнало відчутних структурно-інституційних змін у зв'язку зі вступом Польщі до ЄС.

Польща залишається одним із головних стратегічних партнерів України на європейському континенті, насамперед щодо підтримки її зусиль, пов'язаних із наближенням до ЄС та можливим майбутнім членством у цьому об'єднанні. Незмінність такої позиції впродовж тривалого часу набула для України важливого значення як у контексті успішної реалізації політики європейської інтеграції, так і щодо розвитку двостороннього економічного співробітництва з Польщею. Тому українсько-польське економічне співробітництво виступає об'єктом першочергової уваги з погляду виявлення резервів удосконалення господарських взаємовідносин України з постсоціалістичними країнами - членами ЄС на сучасному етапі європейської інтеграції. Це стосується як державної політики загалом, так і окремих її складових, зокрема макроекономічної, регіональної та соціальної.

Враховуючи все викладене, потрібно констатувати, що оптимізація українсько-польського економічного співробітництва в усіх його вимірах, починаючи від узгодження принципів зовнішньої політики і закінчуючи співпрацею у транскордонній площині, є однією з найактуальніших наукових проблем як з погляду налагодження ефективних механізмів наближення України до ЄС, так і щодо формування відповідного теоретичного підґрунтя та практичного інструментарію її двосторонніх взаємовідносин із сусідніми постсоціалістичними країнами - членами ЄС в умовах європейської інтеграції.

Метою дослідження є на основі вивчення, обробки та узагальнення аналітичних матеріалів виявити вплив позитивних і негативних чинників на розвиток українсько-польських відносин, установити причини, дати характеристику сучасного стану та динаміки розвитку цих відносин за останні 10 років, зробити узагальнення, оцінити перспективи підвищення ефективності зовнішньоекономічних зв'язків України з Польщею.

Для досягнення поставленої мети необхідно розглянути питання співробітництва між країнами: торгівельне, міграцію населення, рух капіталів, участь в діяльності міжнародних економічних організаціях і т.д.

Виклад основного матеріалу. Одним із головних складників українсько-польського економічного співробітництва є співпраця в торговельно-економічній сфері. За даними Держкомстату України, за останні десять років обсяги зовнішньої торгівлі товарами України з Республікою Польща зросли на 136 % від рівня 2005 року і становили у 2014 році 5712433,4 тис. дол. США.

Рівень українського експорту до Республіки Польща за 2010 р. становить 1787,2 млн дол. США і порівняно з показником 2009 р. збільшився на 47,9 %. Натомість рівень польського експорту до України за 2010 р. становив 2788,8 млн дол. США і порівняно з показником 2009 р. збільшився на 28,5 %. Від'ємне для України сальдо торговельного балансу у цей період становило 1001,6 млн дол. США[1].

Таблиця 1 Обсяги торгівлі України з Польщею у 2005-2014 рр. Дані Держкомстату[1]

Рис. 1.Основні країни-партнери України у зовнішній торгівлі товарами. Дані Держкомстату України за результатами 2014 року (у млн. дол. США)[1]

Республіка Польща є найбільшим торговельним партнером України серед країн Центрально-Східної Європи та займає за результатами 2014 року четверте місце, за результатами 2013 року - четверте, та 2012 року - п'яте місце серед країн світу.

Існує значна асиметрія у взаємній торгівлі України і Польщі. Так, за перше півріччя 2013 р. частка Польщі в експорті України склала близько 4 %. Як партнер за експортом, Польща посіла 5 місце після Росії, Туреччини, Китаю, Італії. Експорт до Польщі за цей період зменшився аж на 11,3 %. За імпортом товарів до України Польщі належить 4,2 %, тобто 4 місце після Росії, Китаю та Німеччини, але імпорт з Польщі за цей же час зріс на 13,7%. Отже, негативне сальдо торгівлі для України поглиблюється. Подібна ситуація спостерігалася і попереднього року: експорт товарів до Польщі зменшився на 8 %, тоді як імпорт виріс на 12 %. Навіть у торгівлі послугами, яка є для України дуже важливою і за якою вона має загальне позитивне сальдо, з Польщею також негативне сальдо.

Місце України у зовнішній торгівлі Польщі скромніше: на експорт до України припадає 2,9 % всього експорту Польщі, а імпортується з України тільки 1,2 % загального обсягу імпорту.

Дані офіційної статистики Польщі про зовнішню торгівлю з Україною в 2011 р. (таблиця 1).

Таблиця 2 Зовнішня товарами України з Польщею, 2011 р., млн. дол. США[2]

Дані таблиці дозволяють стверджувати, що за більшістю товарних позицій баланс складається на користь польської сторони: експорт Польщі в Україну перевищує імпорт за 15-ма позиціями з 20, і тільки за 5-ма позиціями баланс складається на користь України. Але всі ці наші виграшні позиції - сировина і сільськогосподарська продукція: продукція рослинництва, жири та олії, дерево і вироби з дерева, мінеральні продукти, базові метали. Отже, є всі підстави для того, щоб у зовнішньоторговельній політиці України на польському векторі почати застосовувати на практиці давно вже проголошену українським урядом політику імпортозаміщення з метою врівноваження зовнішньоторговельного балансу.

Необхідно порівняти офіційні дані центральних статистичних органів обох країн про величину експорту й імпорту товарів, тому що тут є певні розбіжності, які ставлять дослідника в складну ситуацію: кому довіряти більше? За даними української статистики, у 2011 р. експорт товарів з України до Польщі становив 2794 млн. дол., що на 2,2 млн. дол. більше, ніж за польськими даними, наведеними вище у таблиці, а от за імпортом України з Польщі різниця значно більша: українська статистика стверджує, що в 2011 р. Україна імпортувала товарів з Польщі на суму 3184 млн. дол., що на 1504 млн. дол., тобто на півтора мільярда, менше, ніж показує польська державна статистика. Таку величезну розбіжність важко пояснити застосуванням різних методик обчислення, тим більше, що в Україні застосовується Український класифікатор товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), розроблений на основі Міжнародної системи описування і кодування товарів.

Реальні можливості імпортозаміщення є в України за такими статтями: живі тварини і продукція тваринництва, продукція хімічної промисловості, машини, механізми, електротехнічне обладнання. На значно дальшу перспективу віддаляються шанси імпортозаміщення в галузях легкої промисловості (статті 11 - взуття, головні убори, та 12 - текстиль і текстильні вироби). Це пов'язано з тривалою кризою в легкій промисловості України і неконкурентоздатністю національних виробів у порівнянні з польськими на українському ринку. Диспропорція у взаємній торгівлі за цими двома статтями надзвичайно велика: коефіцієнт покриття імпорту експортом складає відповідно 1,8 та 3,8 %. Тобто імпорт з Польщі перевищує експорт України до Польщі за цими групами товарів відповідно у 56 і 26 разів.

Зовнішня торгівля Польщі загалом повністю переорієнтована на ринки високо розвинутих країн, особливо за показником експорту. У 2012 р. частка цих країн в польському експорті товарів склала 82,3 %, відповідно на країни, що розвиваються, припадало 8,1 %, а на країни Центрально-Східної Європи - 9,6 %. З імпортом картина дещо інша: його частка з розвинутих країн склала 64,6 %, з країн, що розвиваються - 19,5 %, з країн Центрально-Східної Європи - 15,9%. Тобто Польща має стале позитивне сальдо з розвиненими країнами, і негативне - з іншими.

Аналіз динаміки товарного експорту та імпорту Польщі дозволяє зробити висновок про тенденцію до вирівнювання торговельного балансу. В 2012 р. порівняно з 2008 експорт товарів збільшився на 7 %, тоді як імпорт зменшився на 6 %, хоча загальне сальдо в 2012 р. залишалося негативним.

Проаналізуємо торгівлю України та Польщі за деякими групами товарів (таблиця 3).

Таблиця 3 Експорт, імпорт Польщі за видами продукції, 2011 р., млн. дол. США

Дані показують, що частка імпорту з України перевищує середній показник за такими групами товарів: харчові продукти та живі тварини, неїстівна сировина, крім палива, жири та олії, різні промислові товари. Частка експорту Польщі до України перевищує середній показник за такими групами: жири та олії, хімічна продукція, різні промислові товари.

Рис. 2. Зовнішньоторговельний оборот (товари + послуги) України з Республікою Польща (2003 - 2014 рр.) (дані Держкомстату України) [1]

За 2014 рік обсяги зовнішньої торгівлі товарами України з Республікою Польща склали 5 712,4 млн. дол. США та у порівнянні з аналогічним періодом 2013 року зменшились на 13,6%. При цьому рівень українського експорту до РП становив 2 645,0 млн. дол. США, та у порівнянні з аналогічним періодом 2013 року збільшився на 3,9%. Рівень польського імпорту до України склав 3 067,4 млн. дол. США, та у порівнянні з аналогічним періодом 2013 року зменшився на 24,3%.

Від'ємне сальдо у зовнішній торгівлі з РП за 2014 рік склало 422,4 млн. дол. США.

Обсяги зовнішньої торгівлі послугами України з Республікою Польща за результатами 2014 року впали на 9,0% від аналогічного рівня 2013 року і склали 344,6 млн. дол. США. Рівень українського експорту послуг до РП за 2014 рік склав 199,7 млн. дол. США (спад на 8,3%), а рівень польського імпорту послуг до України - 144,9 млн. дол. США (спад на 13,5%).

Таблиця 4. Торгівля товарами та послугами між Україною та Республікою Польща (дані Держкомстату України)

Таблиця 5.Торгівля товарами між Україною та РП (дані Держкомстату України)[1]

За результатами 2014 року обсяги зовнішньої торгівлі товарами України з Республікою Польща склали 4 845,3 млн. євро (5 959,7 млн. дол. США). Обсяги українського експорту до РП склали 1 702,5 млн. євро (2 094,1 млн. дол. США) та збільшились на 1,9% у порівнянні до аналогічного періоду минулого року.

Обсяги польського імпорту в Україну склали 3 142,8 млн. євро (3 865,6 млн. дол. США) та зменшились на 27,0% по відношенню до аналогічного періоду минулого року.

Від'ємне для України сальдо торговельного балансу склало 1 440,3 млн. євро (1 771,5 млн. дол. США).

Таблиця 6.Товарообіг між Україною та РП за даними національних статистичних відомств[1,2]

Таблиця 7 Зовнішня торгівля послугами України з Польщею (за видами послуг на 2 зн. КЗЕП) за 2014 рік[1] (без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, м. Севастополя та частини зони проведення антитерористичної операції)

За даними Держкомстату України у 2014 році Республіка Польща зайняла 5 місце серед країн Європи за об'ємами експорту та імпорту до нашої держави. україна польща зовнішньоекономічний торгівельний

Найбільшу питому вагу у експорті послуг до Польщі займають послуги з переробки матеріальних ресурсів (38,8% від загального об'єму). Як бачимо з вище розглянутої структури транспортна галузь є однією з визначальних в порівнянні з іншими, що в свою чергу зумовлено географічним положенням України, розвиненою мережею залізничного сполучення та конкурентоспроможними цінами на транспортування вантажів українськими перевізниками в порівнянні з іноземними. Варто також відмітити експорт комп'ютерних послуг (відносний показник становить 10,2%), адже в нашій країні виробничі суб'єкти, які працюють в даній сфері за співвідношенням ціна-якість на міжнародному ринку стають все більш конкурентоспроможними.

Також важливе місце посідають ділові послуги які становлять 11,2% від загального експорту. Всі інші послуги займають приблизно однакову частку від загального об'єму це послуги з будівництва, державні послуги, послуги з страхування та інші, кожна з них становить не більше 3%.

Структура імпорту послуг стосовно топових позицій має схожість. Найбільше Україна купує тих же самих транспортних послуг (38,7% від загального імпорту), ділових послуг (22,8%), а також послуг у сфері телекомунікацій (8,5%). Натомість Україна зовсім не купує у Польщі послуги з переробки матеріальних ресурсів, а лише надає її.

Варто відмітити, що наразі зовсім не налагоджена торгівля у таких видах послуг як культурні, будівництво, урядові послуги.

В загальному експорт у 2014 році переважає імпорт на 37% і сальдо за рік є додатнім. Отже слід вважати Польщу важливим торговим партнером України у сфері послуг.

Рис. 3. Динаміка експорту-імпорту послуг (2005-2013рр.)(тис.дол. США)[1]

Розглянемо другу важливу частину взаємної торгівлі Польщі та України, а саме торгівлю послугами. Торгівля послугами в Польщі зростає, що відбивається у такому важливому показнику, як частка зовнішньої торгівлі послугами у ВВП. За даними Світового банку, в 2002 р. цей показник складав 10,2 %, а у 2011 - 13,2 %. Показник обчислюється як сума експорту й імпорту послуг, поділена на ВВП [8].

Аналогічний показник, обчислений нами за даними Державної служби статистики України, склав у 2012 р. 11,5 %. Отже, зовнішня торгівля послугами для України у числовому вимірі має менше значення, ніж для Польщі. Загалом же, як відомо, торгівля послугами для України украй важлива. Експорт послуг України завжди перевищував імпорт, а сальдо торгівлі навіть з Російською Федерацією було і залишається позитивним. Проте в торгівлі послугами з ЄС, у тому числі з Польщею, ситуація інша. Імпорт послуг України з Європи більший, ніж її експорт.

Звертає на себе увагу та ж проблема, яка зазначена вище про невідповідність статистичних даних обох країн. Так, за даними статистики Польщі, експорт послуг до України в 2012 р. склав 1711 млн. дол., а за даними українських статистиків, імпорт послуг з Польщі досяг лише 176 млн. дол., що майже вдесятеро менше. Експорт послуг з України до Польщі, за даними Державної служби статистики України, становив 142 млн. дол., а за польськими даними - 302 млн. дол. Тобто сальдо взаємної торгівлі послугами, як і товарами, склалося не на користь України, але за нашими даними, воно досягло мінус 34 млн. дол., а за польськими даними мінус 1409 млн. дол. Таким чином, потрібна подальша ретельна співпраця між державними органами Польщі й України, можливо, з залученням перевіряючих офіційних органів Євростату чи інших організацій.

Відзначимо, що для Польщі Україна виступає одним із найважливіших ринків збуту послуг: адже в експорті послуг Польщі Україні належить четверте місце після Німеччини, Нідерландів і США, і до України продається 4,5 % усіх польських послуг. Перевага у торгівлі послугами з українського боку зафіксована лише в послугах залізничного транспорту, де Україна має позитивне сальдо. Найголовнішою статтею польського експорту послуг до України є подорожі, за якими Україна займає 2 місце після Німеччини з часткою майже 14 % в загальному експорті подорожей Польщі. Важливе місце займає продаж до України торгово-посередницьких послуг, де на експорт до України припадає 5,6 %. Це четверте місце після Німеччини, Нідерландів та Ірландії в польському експорті цих видів послуг.

Україні необхідно проводити політику імпортозаміщення і стимулювання експорту не лише у торгівлі товарами з польськими партнерами, а й у торгівлі послугами. Насамперед, це стосується покращення пропозиції послуг інших видів транспорту, крім залізничного, також послуг освіти, ділових і фінансових, страхових, комп'ютерних і туристичних послуг.

Міжнародна міграція людського ресурсу. .У 2009 році на Захід виїхали 126 тисяч українців - це на 14% менше, ніж 2007 року, в тому числі до Польщі мігрували 10 тисяч українців. Такий висновок зробили експерти Організації з економічної співпраці та розвитку (ОЕСР), що об'єднує розвинені країни світу[3].

За даними Міністерства праці і соціальної політики Польщі[5], громадянам України дозволяється впродовж шести місяців працювати у польських підприємців без офіційного дозволу. Більш того, по кількості отриманих заявок, українці випереджають не менш активних трудових мігрантів з Молдови, Грузії і Росії, які охоче спрямовують свої погляди у бік Польщі.

Польська влада не створює будь-яких бар'єрів для зниження цієї активності, чого не скажеш про інші країни ЄС, де були прийняті заходи по посиленню міграційного режиму. Про це говорить і набуття чинності в 2012 р. угоди про аболіцію (легалізацію) українських мігрантів, які живуть в Польщі з 2007 р.[6].

Поляки зацікавлені в припливі додаткової робочої сили з України, у тому числі і нелегалів. Наприклад, в Польщі існує практика т. з. роботи «на чорно», коли для працевлаштування українському мігрантові досить просто домовитися з працедавцем про оплату і робоче місце, під виглядом «випробувального терміну». При цьому українцеві не треба стояти в черзі за трудовою візою в консульських установах і отримувати спеціальний дозвіл на працевлаштування у польської влади. В свою чергу, польський працедавець звільняється від сплати податків за «випробовуваного» працівника і зобов'язань укладати з ним трудовий договір.

Насправді причина подібного стану справ проста. На відміну від більшості країн ЄС, в Польщі, що динамічно розвивається, не лише нема перенасиченості ринку праці, але й спостерігається недолік додаткових робочих рук в окремих галузях. Найчастіше українські мігранти подають польським працедавцям найбільшу кількість заявок на працевлаштування у сфері сільського господарства, будівництва, а також домогосподарства. Дефіцит робочої сили у вказаних галузях викликаний міграцією за рубіж великої кількості працездатних поляків, особливо у Великобританію[4].

Польща зацікавлена в ще більшому збільшенні припливу громадян України, у зв'язку з чим, спостерігається ще більша лібералізація міграційного режиму країни. Про це свідчить нещодавнє прийняття в Польщі закону, який знижує період натуралізації українських мігрантів до трьох років з подальшим правом отримання другого громадянства, яке надається на місцевому рівні. Хоча, подібний привілей з боку Західного сусіда суперечить ЗУ «Про громадянство», відповідно до якого громадянам України забороняється мати друге громадянство. Проте, для українських мігрантів, які володіють польською мовою, мають постійне місце проживання і регулярний прибуток, цей закон означає гарантію безповоротної міграції. А це якраз найбільше цікавить польських працедавців і самих мігрантів.

Висновки і перспективи подальших досліджень. Республіка Польща виступає стратегічно важливим в економічному відношенні партнером України у торгівлі товарами і послугами, а також в усіх інших формах міжнародних економічних відносин. У політичному розумінні на Польщу покладаються особливі надії як на дієвого симпатика процесів української інтеграції в європейське співтовариство. Потенціал взаємної торгівлі Польщею використовується значно ефективніше, ніж Україною, через що сформувалася помітна асиметрія у торговельно-економічних зв'язках. Необхідно вирішити питання достовірності даних зовнішньоторговельної статистики, позаяк існують величезні відмінності у величинах експорту-імпорту з обох боків кордону. На нашу думку, достовірнішими є дані польської статистики, на які в основному і спирався автор цієї статті.

На відміну від більшості країн ЄС, в Польщі, що динамічно розвивається, не лише нема перенасиченості ринку праці, але й спостерігається недолік додаткових робочих рук в окремих галузях. Найчастіше українські мігранти подають польським працедавцям найбільшу кількість заявок на працевлаштування у сфері сільського господарства, будівництва, а також домогосподарства. Дефіцит робочої сили у вказаних галузях викликаний міграцією за рубіж великої кількості працездатних поляків, особливо у Великобританію

Список використаної літератури

1. Державний комітет статистики України.

2. Державний комітет статистики Польщі.

3. Організація з економічної співпраці та розвитку (ОЕСР).

4. Yearbook of foreign trade statistics of Poland, 2012.

5. Міністерства праці і соціальної політики Польщі.

6. Газета наш вибір. Стаття - Аболіція для іноземців.

Размещено на Allbest.ru