Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

УДК 339.13.017:629.78

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Розвиток світового космічного ринку в умовах глобалізації

Спеціальність 08.00.02 - світове господарство і міжнародні економічні відносини

Приз Олена Василівна

Донецьк - 2011

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано у Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент Федорова Валентина Андріївна, Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, доцент кафедри міжнародних фінансів.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Адаманова Зейнеб Османівна Республіканський вищий навчальний закладу «Кримський державний інженерно-педагогічний університет», завідувач кафедри економічної теорії і міжнародної економіки;

кандидат економічних наук, доцент Ричка Марина Анатоліївна Інститут міжнародних відносин при Національному авіаційному університеті, доцент кафедри міжнародних економічних відносин і бізнесу.

Захист відбудеться «26» жовтня 2011 року о 14⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 11.055.03 у Донецькому національному університеті економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського за адресою: 83050, м. Донецьк, вул. Щорса, 31.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського за адресою: 83017, м. Донецьк, б. Шевченка, 30.

Автореферат розісланий «26» вересня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат економічних наук, доцент І.А. Іваненко.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Глобалізація, витоками якої є посилення інтеграційних процесів, інтернаціоналізація світового господарства, приводить до зростання взаємозалежності держав і формування таких умов функціонування світових ринків, у яких економічне зростання країн залежить від здатності ефективно реагувати на зміни, виражені, перш за все, в інтенсифікації інноваційного розвитку національних економічних систем.

Світовий космічний ринок є каталізатором структурних перетворень в економіці, приводить до соціального розвитку суспільства; наявність розвинутої космічної галузі забезпечує безпеку держави і сприяє прискоренню процесів формування, обміну й використання людського капіталу, інформації та технологій у глобальному просторі.

Диверсифікація чинників, що впливають на розвиток світового космічного ринку, а також зміни принципів, механізмів та умов його функціонування, посилення конкуренції з боку космічних країн світу зумовлюють необхідність детального теоретико-практичного дослідження й систематизації тенденцій та параметрів розвитку світового космічного ринку, визначення його структури та чинників впливу, розробки рекомендацій щодо оптимізації діяльності України як учасника цього ринку з урахуванням впливу глобалізації.

Дослідженню особливостей розвитку світового ринку високих технологій в умовах глобалізації присвячені праці таких зарубіжних вчених: Дж. Брандера, М. Граффа, Дж. Гроссмана, П. Кругмана, Р. Лукаса, Т. Пламера, П. Ромера, Т. Свона, Р. Солоу, Б. Спенсера, Е Хелпмана, і вітчизняних науковців, зокрема: З. Адаманової, Л. Антонюк, В. Білозубенка, М. Білоусенка, А. Гальчинського, Я. Жаліла, А. Ігнатюк, Д. Лук'яненка, Ю. Макогона, Н. Мешко, В. Новицького, Б. Одягайла, А. Поручника, І. Сазонця, В. Федорової, Т. Циганкової, О. Чернеги, О. Шкаратана, Т. Щедріної та ін.

Значний внесок у дослідження проблематики розвитку світового космічного ринку належить таким вітчизняним вченим-економістам та фахівцям у космічній галузі, як В. Васильєв, В. Горбулін, О. Дегтярев, А. Камелін, Д. Крапивненко, С. Лапушкіна, Д. Полюхович, М. Ричка, І. Федулова, О. Федоров, С. Хамініч, Т. Цвєткова, А. Шевцов, В. Шеховцов та ін.

Проте, незважаючи на значну кількість досліджень в означеній галузі, невирішеними залишаються питання щодо визначення теоретичних основ, систематизації особливостей і факторів формування й розвитку світового космічного ринку в умовах глобалізації, ідентифікації спільних рис та відмінностей у національних підходах до розвитку галузі космічних держав, обґрунтування на цій підставі стратегічних напрямів підвищення ефективності космічної галузі України й оптимізації інтеграції країни до світового космічного ринку. Вищевикладене обумовило вибір теми дисертаційної роботи, визначило її мету, завдання та зміст.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до тематики науково-дослідної роботи кафедри міжнародних фінансів Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України в рамках таких держбюджетних тем: 1-64-08 «Перспективи інтеграції України у міжнародну фінансову систему» (2007-2009 рр., номер державної реєстрації 0108U000629), у межах якої здійснено аналіз впливу економічної глобалізації на світовий ринок високих технологій; 2-225-10 «Методологія дослідження національних фінансових систем в умовах глобалізації» (2010-2012 рр., номер державної реєстрації 0110U001286), у якій автором проаналізовано інноваційні стратегії країн світу щодо розвитку високотехнологічних галузей, зокрема космічної галузі, в умовах глобалізації.

Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретичних засад формування й розвитку світового космічного ринку в умовах глобалізації та розробка науково-практичних рекомендацій щодо поглиблення інтеграції України до світового космічного ринку.

Відповідно до мети дослідження поставлено й вирішено такі завдання наукового та практичного характеру:

- визначено теоретичні основи дослідження світового космічного ринку в умовах глобалізації;

- охарактеризовано фактори, що впливають на розвиток світового космічного ринку;

- оцінено вплив високих технологій на економічне зростання країни;

- систематизовано особливості формування й розвитку світового космічного ринку;

- досліджено параметри розвитку й регулювання космічного ринку в розвинутих країнах світу;

- проаналізовано показники розвитку космічної галузі Росії, Китаю та Індії;

- установлено детермінанти розвитку космічної галузі України за умов глобалізації;

- обґрунтовано стратегічні напрями підвищення ефективності космічної галузі України;

- запропоновано стратегію просування української продукції на світовий космічний ринок.

Об'єктом дослідження є процес розвитку світового космічного ринку.

Предметом дослідження є теоретичні засади й економічні закономірності формування та розвитку світового космічного ринку під впливом глобалізаційних процесів.

Методи дослідження. Дослідження базується на критичному аналізі концепцій і положень сучасної економічної теорії, досліджень вітчизняних і зарубіжних учених у сфері оцінки тенденцій розвитку світового космічного ринку в умовах глобалізації. Основними методами дослідження, використаними в дисертації, є такі: діалектичний метод наукового пізнання - для дослідження економічних моделей та концепцій функціонування світового космічного ринку; компаративного аналізу - для виявлення особливостей світового космічного ринку в системі галузевих ринків; системного підходу - для систематизації теоретичних аспектів і глобалізаційних детермінантів розвитку та регулювання світового космічного ринку; порівняльного й історичного аналізу - для оцінки розвитку світового космічного ринку та космічної галузі України; статистичний, порівняльно-економічний, візуально-графічний, факторний та структурний методи - для виявлення структури, основних тенденцій та оцінки динаміки світового космічного ринку; економіко-математичний метод - для обґрунтування впливу високих технологій на економічне зростання; позитивний та нормативний підходи - для розробки рекомендацій щодо підвищення ефективності космічної галузі України. космічний ринок економічний

Інформаційну основу дослідження становлять: дані фінансової, статистичної та аналітичної звітності Національного космічного агентства України, космічних агенцій інших країн, Федеральної авіаційної адміністрації США (FAA), Європейського інституту космічної політики (ESPI), Євроконсалт (Euroconsult), Тіл Груп (Teal Group), Організації економічного співробітництва та розвитку, а також матеріали вітчизняних та зарубіжних періодичних видань, наукова література, нормативно-правові акти України й інших країн, інформаційні ресурси мережі Інтернет і результати власних досліджень автора.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в поглибленні теоретичних засад розвитку й функціонування світового космічного ринку в умовах глобалізації та розробці науково-практичних рекомендацій щодо посилення ролі України на світовому космічному ринку.

Основні результати, що містять наукову новизну, полягають у такому:

удосконалено:

етапізацію розвитку світового космічного ринку на підставі ідентифікації низки параметрів (склад учасників ринку, співвідношення державного та комерційного сектору, ступінь міжнародного співробітництва, розвиток космічних технологій), що дозволило виділити п'ять етапів (1920-1957 рр., 1958-1970 рр., 70-80-ті роки, 80-ті роки - 1998 р., 1998 р. ? теперішній час) і визначення сучасних тенденцій розвитку (збільшення кількості космічних країн; посилення ринкових позицій країн, що розвиваються; стрімкий розвиток космічних технологій; дуалізм основних цілей космічного розвитку (забезпечення безпеки й економічний розвиток); трансформація складу космічних продуктів тощо);

науково-методичний підхід до аналізу космічного ринку розвинутих країн світу на підставі виділення таких етапів (аналіз хронології становлення та структури галузі, номенклатури продукції та послуг, особливостей державного регулювання, кадрового забезпечення, фінансування галузі, розвиненості комерційного сектору, інтеграції до світового ринку, ролі національних та міждержавних агенцій), що дало змогу встановити загальні (приватно-державна кооперація та партнерство, розвиток процесів корпоратизації, зростання кількості комерційних запусків, комерціалізація космічних технологій, посилення міжнародної співпраці щодо запуску ракет-носіїв, обміну досвідом, інформацією, технологіями) і специфічні риси космічного ринку розвинутих країн світу;

обґрунтування стратегічних напрямів підвищення ефективності функціонування космічної галузі України в умовах глобалізації на підставі: 1) оптимізації взаємодії всіх економічних агентів; 2) підвищення конкурентоспроможності продукції; 3) удосконалення нормативно-правового регулювання галузі;

дістали подальшого розвитку:

понятійно-категоріальний апарат за рахунок уточнення термінів: національний космічний потенціал (здатність динамічної системи економічних ресурсів забезпечити досягнення перспективних цілей у галузі космічної політики держави); національний космічний комплекс (сукупність економічних ресурсів, здатних забезпечити повний чи частковий цикл виробництва космічної продукції або надання космічних послуг); космічна держава (держава, космічний комплекс якої виробляє товари (послуги) космічного призначення та бере участь у регулюванні світового космічного ринку у складі відповідних міждержавних організацій);

обґрунтування особливостей функціонування світового космічного ринку (високий ступінь державного втручання; специфічна роль міжнародних організацій; використання окремої сфери права - міжнародного космічного права; визначальна роль технічного прогресу; значні технологічні, економічні та політичні бар'єри входу на ринок; значний ступінь міжнародної кооперації та спеціалізації підприємств-виробників; істотний вплив на розвиток інших галузей економіки тощо) і космічної продукції (тривалий цикл експлуатації продукції; висока інноваційність і вартість продукції; трансферт космічних розробок виключно з військового сектору в цивільний), що дозволяє вдосконалити стратегії підприємств космічної галузі;

визначення та систематизація факторів, що впливають на розвиток світового космічного ринку за рахунок відокремлення глобальних (транснаціоналізація, інтернаціоналізація, корпоратизація, розвиток інформаційних технологій, зростання добробуту, економічне розшарування суспільства, посилення військової конфліктності тощо) і національних факторів (стратегія космічних держав, історичні особливості економічного розвитку країн, стратегії розвитку людського капіталу, необхідність підтримки й укріплення міжнародного статусу тощо), що дозволяє вдосконалити стратегії розвитку космічних держав.

Практичне значення одержаних результатів полягає у визначенні закономірностей розвитку світового космічного ринку й розробці практичних положень і рекомендацій щодо підвищення ефективності космічної галузі України в умовах глобалізації. Результати дослідження можуть бути використані у процесі вдосконалення зовнішньої космічної політики України, при розробці конкретних заходів щодо підвищення міжнародної конкурентоспроможності підприємств космічної галузі України з урахуванням глобалізаційних детермінант розвитку світового космічного ринку.

Висновки та пропозиції дисертаційної роботи використано у практичній діяльності: Національного центру аерокосмічної освіти молоді України ім. О.М. Макарова (довідка № 80 від 10.02.2011 р.) - результати аналізу сучасного стану та перспектив розвитку світового космічного ринку в умовах глобалізації та практичні рекомендації щодо розвитку космічної галузі України; Державного підприємства «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля» (довідка № 010/1601 від 7.02.2011 р.) - результати оцінки конкурентоспроможності продукції космічної галузі України на світовому космічному ринку й розробки заходів щодо розвитку космічної галузі України; Державного підприємства «Виробниче об'єднання «Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» (довідка № 169 від 11.02.2011 р.) - результати аналізу сильних сторін та зовнішніх можливостей розвитку космічної галузі України з урахуванням слабких сторін та зовнішніх загроз у процесі формування економічних програм розвитку підприємства.

Результати досліджень теоретичного та прикладного характеру використано в навчальному процесі кафедри міжнародних фінансів Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України при підготовці навчальних планів та програм, а також при викладанні дисциплін «Міжнародна економіка», «Економічна політика ТНК», «Міжнародна інвестиційна діяльність» (довідка № 88-552-420 від 21.01.2011 р.).

Особистий внесок здобувача. Усі результати дослідження, викладені в дисертаційній роботі, одержані автором самостійно і знайшли відображення в опублікованих працях. Внесок автора в колективно опубліковані роботи конкретизовано у списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження, що містять наукову новизну, доповідались, обговорювались і були позитивно оцінені на таких конференціях і семінарах: III міжнародній науково-практичній конференції «Міжнародна банківська конкуренція: теорія і практика» (м. Суми, 2008 р.); III міжнародній конференції «Космос та суспільство» (м. Дніпропетровськ, 2009 р.); ХІV міжнародній науково-практичній конференції «Фінанси України» (м. Дніпропетровськ, 2010 р.); ХІ міжнародній молодіжній науково-практичній конференції «Людина і космос» (м. Дніпропетровськ, 2010 р.); Науково-практичному семінарі «Інвестиційна привабливість підприємництва: національний та міжнародний аспекти» (м. Дніпропетровськ, 2011 р.); І науково-практичній конференції молодих вчених, аспірантів, студентів «Проблеми та перспективи розвитку міста Дніпропетровська» (м. Дніпропетровськ, 2011 р.)

Публікації результатів дослідження. За темою дослідження опубліковано 10 наукових робіт загальним обсягом 9,5 д.а., з яких 9,5 д.а. належить особисто автору; у тому числі 4 одноосібні публікації в наукових фахових виданнях загальним обсягом 2,28 д.а.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел із 288 найменувань. Основний зміст роботи викладено на 176 сторінках друкованого тексту. Робота містить 18 таблиць на 23 сторінках, 26 рисунків на 24 сторінках, 4 додатки на 10 сторінках.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету та завдання дослідження, його об'єкт і предмет, визначено методи дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, установлено особистий внесок здобувача, відображено апробацію результатів роботи.

У першому розділі «Теоретичні засади дослідження світового космічного ринку в умовах глобалізації» визначено теоретичні основи дослідження світового космічного ринку як окремого галузевого ринку, установлено чинники розвитку світового космічного ринку в контексті глобалізації, узагальнено підходи до оцінки впливу високих технологій на економічне зростання країн.

Сучасний світовий космічний ринок як інституціональна економічна система формується під впливом процесів глобалізації та інтернаціоналізації світогосподарських відносин, які характеризуються універсалізацією космічного продукту, зближенням цін на товари та послуги, які виробляються в різних країнах світу, посиленням міждержавних взаємозв'язків, активізацією спільної проектної діяльності, прискоренням трансферту технологій тощо.

На підставі аналізу теорій А. Сміта, Дж. Бейна, Ф. Котлера, А. Маршалла, М. Портера уточнено поняття «світовий космічний ринок», під яким пропонується розуміти сукупність економічних відносин між суб'єктами космічної галузі та суб'єктами інших галузей світової економіки із приводу виробництва, розподілу і споживання космічної продукції та послуг на підставі укладених між ними цивільних та військових угод.

Аналіз діяльності ринкових агентів у космічній сфері дає змогу констатувати, що статус космічної держави передбачає, що її космічний комплекс виробляє товари (послуги) космічного призначення та бере участь у регулюванні світового космічного ринку у складі відповідних міждержавних організацій. При цьому космічний комплекс країни розглядається як сукупність економічних ресурсів, що здатні забезпечити повний чи частковий цикл виробництва космічної продукції або надання космічних послуг. Категорію «національний космічний потенціал» слід розуміти як здатність динамічної системи економічних ресурсів (матеріально-виробничих, фінансових, інтелектуальних, техніко-технологічних) забезпечити досягнення перспективних цілей у галузі космічної політики держави.

Учасниками світового космічного ринку є: з одного боку, космічні держави, з іншого - решта держав світу, які: 1) мають національний космічний потенціал, що за сприятливих зовнішніх умов може бути розвинений, і виступають споживачами космічних продуктів та послуг; 2) не володіють достатнім космічним потенціалом і є споживачами; 3) знаходяться осторонь світових програм освоєння космічного простору.

Особливості товарно-економічного обміну, руху факторів виробництва та темпів зростання ефективності їх використання дозволяють визначити світовий космічний ринок як окремий світовий галузевий ринок, що має виражену ринкову й економічну специфіку. Світовий космічний ринок доцільно структурувати за такими параметрами: сегменти, споживачі, виробники, продукція, послуги, регулювання.

Установлено, що світовий космічний ринок відрізняється від інших галузевих ринків за такими параметрами: ринкові характеристики (високий ступінь державного втручання, специфічна роль міжнародних організацій, використання окремої сфери права - міжнародного космічного права, визначальна роль технічного прогресу, значні технологічні, економічні та політичні бар'єри входу на ринок, значний ступінь міжнародної кооперації та спеціалізації підприємств-виробників, істотний економічний та технологічний вплив на розвиток інших галузей економіки, збільшення кількості регіональних кластерів, висока ризикованість капіталовкладень та активне використання венчурного інвестування, швидка оновлюваність технологій) і характеристики продукту (тривалий цикл експлуатації продукції (близько 15 років), висока інноваційність та вартість продукції, трансферт космічних розробок із військового в цивільний сектор), урахування яких необхідне при формуванні національних стратегій підвищення міжнародної конкурентоспроможності підприємств космічної галузі в умовах глобалізації.

На розвиток світового космічного ринку впливає низка взаємопов'язаних факторів, які запропоновано об'єднати у дві групи: глобальні (транснаціоналізація, інтернаціоналізація, корпоратизація, розвиток інформаційних технологій, зростання добробуту поряд з економічним розшаруванням суспільства, посилення військової конфліктності, конкуренція, міграційні процеси висококваліфікованого персоналу, посилення впливу міжнародних організацій) та національні (стратегії космічних держав, історичні особливості економічного розвитку країн, стратегії розвитку людського капіталу, необхідність підтримки й укріплення міжнародного статусу, стимулювання розвитку цивільного сектору, підтримка розвитку високотехнологічної промисловості, розв'язання соціальних проблем тощо). Склад і характер виявлених факторів доцільно враховувати під час коригування зовнішньої космічної політики.

Обґрунтовано, що діяльність міжнародних організацій у галузі космосу - UNCOPUOS (Комітет ООН з мирного використання космічного простору), COSPAR (Світовий комітет з питань космічних досліджень), IADC (Координаційний міжвідомчий комітет з питань забруднення в космосі), GEOSS (Всесвітня організація із супутникових досліджень Землі), IAF (Міжнародна астронавтична федерація) та організацій з нерозповсюдження зброї масового ураження має специфіку порівняно з регулюванням інших світових ринків, яка полягає в: 1) поширенні дії нормативних актів на космос та небесні тіла; 2) забезпеченні безпеки людства (заборона виводити на космічні орбіти військові об'єкти та впливати технічними засобами на кліматичні умови планети); 3) забезпеченні взаємодопомоги екіпажам, що діють у космосі; 4) регулюванні транспарентності інформації щодо запуску корисних навантажень; 5) забезпеченні непідпорядкованості космічного простору жодній державі.

Світовий ринок високих технологій, до якого належить світовий космічний ринок, передбачає збільшення ефективності використання тих факторів виробництва, що формують інтенсивний тип економічного зростання країни. На основі аналізу теорій, що пояснюють вплив високих технологій на економічне зростання країни, удосконалено модель економічного зростання країн:

де y_t - залежна змінна, яка характеризує ВВП країни на одного працюючого з урахуванням темпів інфляції;

k_t - незалежна змінна, яка характеризує інвестиції в основний капітал на одного працюючого з урахуванням темпів інфляції;

б, в - коефіцієнти регресії, що характеризують еластичність залежної змінної рівняння щодо незалежних;

- незалежна змінна, яка характеризує технічний прогрес із врахуванням часового лага;

h - незалежна змінна, яка характеризує людський капітал (відношення чисельності науковців до загальної кількості працюючого населення);

е - залишки регресійного рівняння - фактори, які впливають на залежну змінну й не були включені до регресійної моделі.

У другому розділі «Аналіз стану та тенденції розвитку світового космічного ринку» визначено особливості та хронологію розвитку світового космічного ринку, установлено специфіку розвитку й державного регулювання космічної галузі розвинутих країн та інших космічних держав.

Становлення світового космічного ринку розпочалося у 20-ті роки з розвитком космічних галузей СРСР та США, що було одним із виявів формування біполярного світу. Поступово до «ядер» космічного розвитку залучалися країни з відповідною формою політичного устрою, що фактично сформувало два мало пов'язані між собою сектори ринку: комуністичних та капіталістичних країн. Перетворення світового устрою на монополярний позначилося на розвитку світового космічного ринку, привело до поширення міжнародного співробітництва, формування спільних науково-дослідних та виробничих проектів тощо, що обумовило формування сучасної системи космічних держав світу, до якої належать США, Росія, Японія, Китай, Франція, Великобританія, Індія, Україна, Північна Корея, Ізраїль та Іран. Одночасно із цим спостерігалася тенденція до поступового зменшення частки військового сектору на користь зростання комерційного, що, у свою чергу, позначилося на структурі й чинниках розвитку світового ринку товарів та послуг у цілому.

На підставі ідентифікації низки параметрів (склад учасників ринку, співвідношення державного та комерційного сектору, ступінь міжнародного співробітництва, розвиток космічних технологій) установлено такі етапи розвитку світового космічного ринку:

перший (1920-1957 рр.) ? жорстка конкуренція між СРСР та США, зростання витрат на НДДКР, розробка перших міжконтинентальних балістичних ракет та супутників;

другий (1958-1970 рр.) ? початок практичного освоєння космосу, вихід на світовий космічний ринок Японії, Китаю та Індії;

третій (70-80-ті роки) ? початок міжнародної співпраці, зростання ролі комерційного сектору, запуски перших комунікаційних супутників США, Канадою та Індонезією, розширення частки європейських країн на світовому космічному ринку;

четвертий (80-ті роки - 1998 р.) - розвиток сегмента супутникового телебачення, інформаційно-комунікаційних технологій, стрімкий розвиток регіонального космічного ринку Азії;

п'ятий (1998 р. ? теперішній час) ? вихід на космічний ринок країн, що розвиваються, заміна супутників, час дії яких завершується, розвиток процесів комерціалізації на світовому космічному ринку, загострення проблеми засмічення космічного простору; стрімкий розвиток космічних технологій; дуалізм основних цілей космічного розвитку (забезпечення безпеки й економічний розвиток); трансформація складу космічних продуктів.

У роботі констатовано, що для сучасного світового космічного ринку характерними є:

активізація процесів корпоратизації підприємств (у США ? кооперація NASA із Northrop Grumman, Lockheed Martin, Boeing; у Японії - створення агентства аерокосмічних досліджень JAXA та його кооперація із приватними компаніями; у Росії ? об'єднання космічних підприємств у 6 інтегрованих структур до 2012 р.; в Індії - утворення організації SIATI);

зростання космічних бюджетів більшості держав: обсяг державної підтримки у США, що становить близько 3/4 світового обсягу, у 2010 р. становив 48,3 млрд. дол., бюджет NASA збільшився з 16,2 млрд. дол. у 2005 р. до 18,7 млрд. дол. у 2010 р., у ЄС ? 4 та 5,32 млрд. дол. відповідно, Росії - 0,84 та 2,8 млрд. дол. та у Китаї 1,5 та 2,4 млрд. дол., утім зменшується в Україні (0,47 та 0,05 млрд. дол.);

поглиблення міжнародного співробітництва у сфері проведення спільних наукових досліджень (проекти GALILEO, ГЛОНАСС, EGNO, GMES, спільні операції на МКС, розвиток аутсорсингу у США й ін.), обміну інформацією, навчання персоналу, розробки й обміну технологіями;

прискорення розвитку комерційного сегмента ринку за рахунок зростання попиту з боку телекомунікаційних підприємств світу (50% супутників, що діють на геостаціонарних орбітах, і 42% супутників на інших орбітах є телекомунікаційними);

зростання ролі країн, що розвиваються, і країн із перехідною економікою за рахунок їх активної участі в міжнародному співробітництві (контракт EADS (Франція-Німеччина) з Larsen&Turbo (Індія) з виробництва електроніки та мобільних систем; кооперація Індія-США, Індія-ЄС для космічних запусків корисних навантажень і наукових досліджень космосу; кооперація Росія-ЄС задля комерціалізації космічних технологій; кооперація Китаю з розвинутими країнами з метою імпорту космічних технологій та обміну досвідом);

сталий розвиток сегмента космічних послуг, зокрема запуску ракет-носіїв, найбільша частка якого належить Росії (у 2008 р. - 24 запуски, у 2009 р. - 29, у 2010 р. - 31 запуск), США (у 2008 р. - 15, у 2009 р. - 24, у 2010 р. - 15 запусків) і Китаю (у 2008 р. - 11, у 2009 р. - 6, у 2010 р. - 15 запусків).

Визначено особливості космічного ринку розвинутих країн світу на підставі використання розробленого науково-методичного підходу, що складається з таких етапів: аналіз хронології становлення і структури галузі, номенклатури продукції та послуг, особливостей державного регулювання, кадрового забезпечення й фінансування галузі, ступеня розвитку комерційного сектору, участі в міжнародному співробітництві, ролі національних та міждержавних агенцій (NASA, ЄКА й ін.). Аналіз показав, що космічні ринки розвинутих країн світу мають такі спільні риси: приватно-державна кооперація та партнерство, розвиток процесів корпоратизації, збільшення комерційного сегмента, комерціалізація космічних технологій, посилення міжнародної співпраці щодо запуску ракет-носіїв, обміну досвідом, інформацією, технологіями.

Разом із тим для США характерними є спеціалізація на виробництві й запуску всіх видів ракет-носіїв і малих супутників, трансформація політики щодо розвитку комерційного сегмента, використання аутсорсингу, високий рівень зайнятості в космічній галузі (1,03 млн. чол. у 2009 р.), значні асигнування з бюджету. Основною метою розвитку галузі є забезпечення національної безпеки.

Розвиток космічної галузі країн ЄС характеризується спеціалізацією виробництва й запуском переважно важких ракет-носіїв, реформами політики розвитку державного та військового сегмента ринку, використанням коштів спільного космічного бюджету ЄКА (основні донори - Франція, Італія та Німеччина ? відповідно 1089, 301 та 231 млн. євро у 2009 р.), порівняно з невеликою кількістю працюючих у космічній галузі (30,3 тис. чол. у 2008 р.). Метою розвитку галузі є економічне зростання.

Японія спеціалізується переважно на виробництві й запуску важких ракет-носіїв, реалізує державну політику розвитку державного та військового сектору ринку разом зі скороченням обсягів фінансування галузі державою, має порівняно невелику кількість працюючих у космічній галузі (30,1 тис. чол. у 2008 р.).

Установлено, що значним космічним потенціалом володіють країни, що не належать до групи розвинутих, зокрема Росія, Китай та Індія. Роль цих країн на світовому космічному ринку поступово зростає, що виявляється у зростанні обсягів виробництва космічної продукції та вартості наданих послуг (запуск ракет-носіїв), поглибленні міжнародного співробітництва, активній участі в діяльності міжнародних космічних організацій. У процесі дослідження виявлено, що загальними особливостями розвитку космічних галузей Росії, Китаю, Індії є: порівняно низький рівень фінансування галузі, процеси корпоратизації та формування державно-приватних партнерств, реалізація державою заходів щодо популяризації космічної галузі в суспільстві й інтеграції продукції космічної галузі в економічній діяльності країн тощо. Країни активно співпрацюють між собою ще з радянських часів (Росія бере участь у розробці китайських ракет-носіїв, навчанні космонавтів, здійснюється обмін знаннями та технологіями, реалізуються спільні проекти у сфері супутникового спостереження, зв'язку, навігації та пілотованих польотів).

Разом із тим вихідні умови та хронологія розвитку галузі зазначених країн є різними. Так, розвиток космічної галузі в Росії у складі СРСР розпочався у 20-х роках із метою забезпечення безпеки держави та розвитку високотехнологічного виробництва. З 90-х років із закінченням «холодної війни» відбулася часткова переорієнтація цілей розвитку галузі з військової на цивільну. На початку ХХІ ст. розвиток космічної галузі Росії характеризують: «проектний» принцип управління галуззю, спеціалізація на виготовленні й запуску ракет-носіїв усіх класів, державна підтримка розвитку як військового, так і цивільного сектору, активна співпраця із країнами ЄС тощо.

Розвиток космічної галузі в Китаї (з 50-х років) та в Індії (з 60-х років) обумовлений переважно соціально-економічними причинами та характеризується спеціалізацією на виготовленні та запуску ракет-носіїв легкого (Китай) і важкого класу (Індія), державною фінансовою підтримкою розвитку комерційного сектору країн, залежністю країн від імпорту продукції та послуг у космічній галузі, активною участю в міжнародному співробітництві із США.

У третьому розділі «Інтеграція України до світового космічного ринку» проаналізовано закономірності розвитку космічної галузі України; запропоновано стратегічні напрями підвищення ефективності космічної галузі України в умовах глобалізації; обґрунтовано стратегію просування української продукції на світовому космічного ринку.

Сучасна космічна галузь України базується на спадку СРСР, який становив майже третину космічної індустрії Союзу. В УРСР було розроблено й виготовлено 12 з 20 тис. міжконтинентальних балістичних ракет СРСР. На початок 2010 р. у структурі виробництва в космічній галузі переважає продукція ракетно-космічного призначення (70% загального обсягу), залишок припадає на виробництво цивільної продукції для агропромислового комплексу, енергетичної, машинобудівної, транспортної, медичної й інших галузей економіки.

Станом на 01.01.2011 р. космічна галузь України включає 41 підприємство, серед яких 20 державних, 6 державних установ, 9 відкритих акціонерних товариств та 4 наукові установи подвійного підпорядкування. Кількість працюючих у галузі становить близько 35 тис. працівників, із них більше 50% мають вищу освіту.

З моменту набуття незалежності у 1991 р. станом на кінець 2010 р. Україна здійснила 119 успішних пусків українських ракет-носіїв (Циклон-2, Циклон-3, Зеніт-2, Зеніт-3SL, Зеніт-3SLВ, Дніпро), що становить 7,9% від загальносвітової кількості запусків за аналогічний період; вивела на орбіту близько 500 супутників за замовленням більш ніж 10 країн світу. Разом із тим абсолютний та відносний показники розвитку сектору пускових послуг характеризуються нестабільною динамікою й мають тенденцію до зменшення.

Рівень бюджетних асигнувань на розвиток космічної галузі України у 2010 р. становив 0,036% ВВП (тоді як у США - 0,33%; Росії - 0,19; Франції - 0,1; Індії - 0,09%), що, ураховуючи скорочення кількості запусків ракет-носіїв Україною й, відповідно, частки цього ринку (за даними 2009 р. частка України становила 8%, тоді як частка США - 31%, Росії - 35, країн ЄС - 9, Китаю - 8, Японії - 4, Індії - 2,5%) і загострення конкуренції на світовому космічному ринку, негативно впливає на фінансове забезпечення галузі в цілому.

На основі аналізу державного регулювання й діяльності підприємств космічної галузі України визначено необхідність вирішення проблем недостатнього та нераціонального розподілу коштів державного бюджету: фінансування розробки новітніх технологій, прикладних наукових розробок і виконання робіт за державними цільовими програмами у космічній галузі за 2005-2010 рр. становило 0,8%, у той час як на утилізацію твердого ракетного палива за аналогічний період припадало в середньому 23,7% від загального бюджету космічної галузі. Наслідкам цього є: відсутність фінансування заходів щодо реконструкції та модернізації обладнання, недостатня кількість висококваліфікованих виробничих кадрів, неефективність використання результатів НДДКР, громіздкість інфраструктури та збитковість підприємств (у 2007 р. Державне підприємство «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» (ДП ВО ПМЗ) мало кредиторську заборгованість у розмірі 10 млн. грн.; 50% підприємств комплексу працюють збитково), застарілість і низький рівень завантаження виробничих потужностей (у 2006 р. рівень завантаження виробничих потужностей ДП ВО ПМЗ становив 27%).

Конкурентними перевагами України на світовому космічному ринку є: наявність повного циклу розробки й запуску ракети-носія з корисним навантаженням у космічний простір на комерційній основі (у 2009 р. було здійснено 4 такі запуски у складі Sea Launch); відносно низька вартість виготовлення й запуску корисного навантаження на космічну орбіту та його обслуговування (за даними 2007 р. вартість запуску ракети-носія Зеніт-3SL становила 70 млн. дол., Зеніт-3SLБ ? 40 млн. дол., тоді як європейської «Аріан 5G» - 140 млн. дол.); активна участь у міжнародному співробітництві на комерційній основі (спільне підприємство (СП) Sea Launch, Land Launch, ILS, МКК «Космотрас», «Алкантара Циклон Спейс»); сформований імідж та високий рівень довіри з боку потенційних замовників.

Інтеграція України до світового космічного ринку визначається, передусім, розвитком міжнародного співробітництва, стратегічними напрямами якого є: з одного боку, посилення кооперації із країнами, що розвиваються, щодо виготовлення та запуску корисного навантаження в космічний простір, а з іншого ? поглиблення співпраці із США та країнами ЄС щодо обміну інформацією, знаннями та технологіями, здійснення спільних проектів. На основі диференціації рівня здійснення інтеграції та сегмента світового ринку визначено заходи щодо оптимізації міжнародного співробітництва.

Обґрунтовано стратегічні напрями підвищення ефективності функціонування космічної галузі України в умовах глобалізації:

1) забезпечення стабільності функціонування та взаємодії підприємств, організацій та інститутів, на підставі стимулювання комерціалізації космічних технологій, збільшення бюджетних асигнувань у високотехнологічний сектор, залучення венчурних інвестицій у сектор цивільної продукції, стимулювання трансферту військових космічних технологій у цивільний сектор;

2) підвищення конкурентоспроможності продукції, зокрема за рахунок розвитку міжнародного співробітництва, як на державному, так і на корпоративному рівні, нарощування й використання власного кадрового та технологічного потенціалу, активний розвиток цільових сегментів космічного ринку (комерційні туристичні польоти в космос; запуски ракет-носіїв із корисним навантаженням у декілька супутників одночасно; запуски корисного навантаження на низькі та середні космічні орбіти; виведення корисного навантаження вагою до 5 т на геостаціонарні орбіти; розробка та запуск малих супутників);

3) удосконалення нормативно-правового регулювання галузі (імплементація концепції розвитку космічної галузі України, адаптація космічного законодавства України до європейських та світових вимог тощо).

Пріоритетними для України є міждержавне співробітництво щодо участі у спільних метапроектах із досліджень на Міжнародній космічній станції (МКС), участь у місіях щодо розвитку глобальних систем спостереження за Землею (GEOSS), глобальної навігаційної системи супутників (GNSS), глобальної системи позиціонування (GPS), Європейської навігаційної системи «Галілео», міжнародних програм із проблеми засмічення космічного простору (UN Space Debris Mitigation Guidelines, Space Situational Awareness (SSA)), міжнародних глобальних місій щодо освоєння космічного простору - Місяця, Марса, планет Сонячної системи.

Висновки

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення актуального наукового завдання з обґрунтування особливості розвитку світового космічного ринку й розробки науково-практичних рекомендацій щодо оптимізації діяльності України на цьому ринку в умовах глобалізації. Проведене дослідження дало змогу зробити такі висновки, що мають науково-практичне значення:

1. Глобалізація справляє безпосередній вплив на світовий космічний ринок, що виявляється в універсалізації космічного продукту, апроксимації цін на товари та послуги, посиленні міждержавних взаємозв'язків, активізації спільної проектної діяльності, стрімкому поширенні результатів науково-технічних досліджень тощо. Світовий космічний ринок як економічна категорія становить сукупність економічних відносин між суб'єктами космічної галузі та суб'єктами інших галузей світової економіки із приводу виробництва, розподілу, реалізації та споживання космічної продукції та послуг на підставі укладених між ними цивільних та військових угод.

2. Під космічною державою розуміють державу, космічний комплекс якої виробляє товари та надає послуги космічного призначення та бере участь у регулюванні світового космічного ринку у складі відповідних міждержавних організацій. Національний космічний потенціал - це здатність динамічної системи економічних ресурсів забезпечити досягнення перспективних цілей у галузі космічної політики держави. Національний космічний комплекс представляє собою сукупність економічних ресурсів, здатних забезпечити повний чи частковий цикл виробництва космічної продукції або надання космічних послуг.

3. Ринковими особливостями даного галузевого ринку є високий ступінь державного втручання, специфічна роль міжнародних організацій, визначальна роль технічного прогресу, технологічні, економічні та політичні бар'єри входу на ринок, значний ступінь міжнародної кооперації та спеціалізації підприємств-виробників, істотний економічний та технологічний вплив на розвиток інших галузей економіки; до особливостей космічного продукту належить тривалий цикл експлуатації продукції, вища за середню інноваційність і вартість продукції, трансферт космічних розробок із військового в цивільний сектор.

4. На розвиток ринку впливає низка факторів глобального та національного рівня. До перших належать: транснаціоналізація, інтернаціоналізація, корпоратизація, розвиток інформаційних технологій, зростання добробуту, економічне розшарування суспільства, міграційні процеси висококваліфікованого персоналу, посилення впливу міжнародних організацій та інші. Другі складаються зі стратегій космічних держав, історичних особливостей економічного розвитку країн, стратегій розвитку людського капіталу, необхідності підтримки й укріплення міжнародного статусу тощо.

5. Оцінку впливу високих технологій на економічне зростання країн пропонується визначити за допомогою відповідної моделі, що містить такі фактори, як якість людського капіталу та швидкість технічного прогресу в галузі (оцінюється на підставі функції залежності експорту високотехнологічної продукції від валового світового продукту, обмінного курсу та технологічних змін).

6. Визначення складу учасників світового космічного ринку, пропорції державного та комерційного сектору, ступеня міжнародного співробітництва, рівня розвитку космічних технологій та інших параметрів дозволило виділити п'ять етапів розвитку ринку (1920-1957 рр., 1958-1970 рр., 70-80-ті роки, 80-ті роки - 1998 р., 1998 р. ? теперішній час), а також установити сучасні особливості його розвитку (збільшення кількості космічних країн, посилення ролі країн, що розвиваються, стрімкий технологічний розвиток, дуалізм цілей космічного розвитку, трансформація складу космічних продуктів тощо).

7. Космічні ринки розвинутих країн світу (США, країни ЄС, Японія) мають низку спільних рис (приватно-державна кооперація та партнерство, розвиток процесів корпоратизації, зростання кількості комерційних запусків, комерціалізація космічних технологій, посилення міжнародної співпраці щодо запуску ракет-носіїв, обміну досвідом, інформацією, технологіями) і відмінностей.

8. Роль Росії, Китаю та Індії на світовому космічному ринку поступово зростає. Для космічних галузей цих країн характерні: порівняно низький рівень фінансування галузі, процеси корпоратизації та формування державно-приватних партнерств, реалізація державою заходів щодо популяризації космічної галузі в суспільстві й інтеграції продукції космічної галузі в економічній діяльності.

9. В Україні діє 41 космічне підприємство, серед яких 20 державних, чисельність персоналу галузі становить до 35 тис. працівників, із них більше 50% із вищою освітою. За період 1990-2010 рр. Україна здійснила 119 успішних пусків українських ракет-носіїв, що становить 7,9% від загальносвітової кількості запусків, вивела на орбіту близько 500 супутників за замовленням більш ніж 10 країн світу. Утім розвиток галузі гальмується браком бюджетного фінансування та скороченням частки світового ринку космічних послуг, зокрема запусків ракет-носіїв (з 12,1% у 2006 р. до 4,1% у 2010 р.).

10. Стратегічні напрями підвищення ефективності функціонування космічної галузі України в умовах глобалізації складаються із забезпечення стабільності функціонування та взаємодії її підприємств, організацій та інститутів; підвищення конкурентоспроможності продукції, зокрема, за рахунок розвитку міжнародного співробітництва, нарощування й використання власного кадрового та технологічного потенціалу, активного розвитку цільових сегментів космічного ринку; удосконалення нормативно-правового регулювання галузі.

11. Ураховуючи глобалізаційні імперативи розвитку космічної галузі країн світу, оптимізацію процесів інтеграції України до світового космічного ринку запропоновано здійснити за рахунок сегментації світового ринку й розвитку міжнародного співробітництва із країнами, що розвиваються, у галузі виготовлення та запуску корисного навантаження в космічний простір, і розвинутими країнами (США та ЄС) щодо обміну інформацією, знаннями та технологіями, реалізації спільних проектів.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Приз О.В. Розвиток світового космічного ринку та його вплив на економічне зростання України / О.В. Приз // Економічний простір: зб. наук. праць. - Дніпропетровськ, 2011. - № 48/1. - С. 20-35. (0,8 д.а.).

2. Приз О.В. Вплив технологічного експорту на економічний ріст України / О.В. Приз // Проблеми науки. - К.: УкрІНТЕІ, 2011. - № 3. - С. 42-48. (0,51 д.а.).

3. Приз О.В. Україна на світовому космічному ринку: реалії та перспективи / О.В. Приз // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - Запоріжжя: Класичний приватний університет, 2010. - № 5. - С. 22-26. (0,54 д.а.).

4. Приз О.В. Розвиток аерокосмічної галузі в Україні / О.В. Приз // Економіка: проблеми теорії та практики: зб. наук. праць. ? Дніпропетровськ: ДНУ, 2009. - Вип. 248. - Т. І. - С. 46-54. (0,43 д.а.).

5. Приз О.В. Світовий досвід розвитку та підтримки НДДКР / О.В. Приз // Інвестиційна привабливість підприємництва: національний та міжнародний аспекти: зб. матеріалів наук.-практ. семінару. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2011. - С. 65-67. (0,17 д.а.).

6. Приз О.В. Комерціалізація технологій космічної галузі України / О.В. Приз // Фінанси України: IV міжнар. наук.-практ. конф. - Дніпропетровськ: Біла К.О., 2010. - Т. 6. - С. 38-42. (0,29 д.а.).

7. Приз Е.В. Менеджмент научных исследований: теория и практика: моногр. / [А.А. Джусов, А.П. Крупский, Е.В. Приз, Ю.М. Стасюк]. - Днепропетровск: Инновация, 2010. - 174 с. (2,7 д.а.).

Особистий внесок здобувача: Розділ 4. Коммерциализация результатов научной деятельности (С. 89-100); Розділ 5. Особенности презентации инновационного проекта (С. 101-122).

8. Приз Е.В. Влияние космической деятельности на социально-экономическое развитие общества / Е.В. Приз // Космос и общество: ІІІ междунар. конф. - Днепропетровск, 2009. - С. 77. (0,1 д.а.).

9. Приз О.В. Фінансування космічної галузі / О.В. Приз // Міжнародна банківська конкуренція: теорія і практика: ІІІ міжнар. наук.-практ. конф. - Суми: ДВНЗ «УАБС НБУ», 2008. - С. 38-41. (0,1 д.а.).

10. Приз О.В. Управління розвитком інноваційної діяльності підприємств: моногр. / [Т.В. Гринько, О.Є. Григор'єва, О.В. Приз та ін.]; під заг. ред. Т.В. Гринько. - Дніпропетровськ: Вид-во Маковецький, 2008. - 304 с. (3,86 д.а.).

Особистий внесок здобувача: Розділ 2. Вітчизняний та закордонний досвід управління інноваційними процесами (С. 53-130).

Анотація

Приз О.В. Розвиток світового космічного ринку в умовах глобалізації. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.02 - світове господарство і міжнародні економічні відносини. - Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, Донецьк, 2011.

Дисертацію присвячено обґрунтуванню теоретичних основ формування та розвитку світового космічного ринку й розробці науково-практичних рекомендацій щодо поглиблення інтеграції України до світового космічного ринку.

Досліджено та систематизовано теоретичні принципи й особливості світового космічного ринку. Визначено вплив глобальних та національних чинників на функціонування світового космічного ринку. Установлено вплив високих технологій на зростання національної економіки.

Проаналізовано структуру, стан та особливості розвитку світового космічного ринку. Проведено й систематизовано аналіз розвитку та державної підтримки космічної галузі в розвинутих країнах та країнах, що розвиваються. Розроблено науково-методичний підхід до аналізу світового космічного ринку.