Еколого-економічна ефективність зовнішньої торгівлі України

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

08.00.02 - світове господарство і міжнародні економічні відносини

ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ

Виконала Пінчук Ірина Володимирівна

Львів - 2011

АНАТОЦІЯ

світовий економіка експорт торгівля

Пінчук І.В. Еколого-економічна ефективність зовнішньої торгівлі України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.02 - світове господарство і міжнародні економічні відносини. - Львівський національний університет імені Івана Франка. - Львів, 2011.

У дисертації висвітлено теоретичні основи формування еколого-економічної ефективності зовнішньої торгівлі. Особлива увага приділена виявленню еколого-економічних переваг України у зовнішній торгівлі товарами. Виокремлено та обґрунтовано чинники, від яких безпосередньо залежить еколого-економічна ефективність зовнішньої торгівлі. Здійснено аналіз еколого-економічних проблем України; побудовано модель, яка аналізує взаємозв'язок між забрудненням та виробництвом експорту продукції, що полягає у максимізації функції корисності. Систематизовано торговельні інструменти, дозволені в рамках СОТ для регулювання експорту продукції, виробництво якої чинить шкідливий вплив на навколишнє середовище.

Ключові слова: зовнішня торгівля, еколого-економічна ефективність, еколого-економічна перевага, регулювання зовнішньої торгівлі, торговельні інструменти.



1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Глобалізація світового господарства - характерна риса розвитку сучасного світу. Одним із найважливіших її проявів вважають посилення взаємозалежності між країнами, що виражається у значному розширенні технологічного, економічного, політичного та культурного обміну між ними. Суттєвим наслідком глобалізації є лібералізація торгівлі, яка супроводжується поступовим усуненням торговельних бар'єрів. Цей процес регулює Світова організація торгівлі (СОТ) - інституція, що запроваджує правила міжнародної торгівлі товарами та послугами на основі багатосторонніх угод.

Теоретичні аспекти глобалізації досліджують такі вітчизняні вчені, як О. Білорус, Д. Лук'яненко, Ю. Макогон, Ю. Пахомов, А. Філіпенко, а також зарубіжні - П. Кругман, Дж. Сакс, Т. Фрідмен та ін.

Дискусія про зв'язок між якістю навколишнього середовища та економічним розвитком розгорнулася у 90-х роках ХХ ст. Рівень впливу екологічних проблем на торгівлю і навпаки стали предметом дослідження фахівців. У своїй суті зв'язок між торгівлею та навколишнім середовищем полягає у тому, що основою економічної діяльності, особливо виробництва, є навколишнє середовище, а саме: навколишнє середовище забезпечує виробництво необхідними факторами, а також асимілює його відходи.

У сучасних умовах глобалізації вплив лібералізації торгівлі на навколишнє середовище вимагає докладного вивчення. Дослідження проблем ефективності зовнішньої торгівлі країни є неповним, якщо залишити поза увагою аспект природокористування, оскільки вичерпання природних ресурсів сьогодні ставить під загрозу виробництво в майбутньому. Проблема еколого-економічної ефективності зовнішньої торгівлі в міжнародній економіці виникла через суперечність швидкого економічного зростання та збереження навколишнього середовища. Непомірне нарощування виробництва відбувається без урахування ефективності використання природних ресурсів. Тому постає питання визначення еколого-економічних переваг країни у міжнародній торгівлі для подальшого формування оптимальної структури зовнішньої торгівлі.

Проблема еколого-економічної ефективності зовнішньої торгівлі набула гострішого характеру у зв'язку з заснуванням та розширенням діяльності СОТ. На теоретичному рівні це питання вивчали Г. Дейлі, Дж.Р. Маркусен, Р. Раушер, Ґ.М. Ґросман і А.Б. Крюґер, Б.Р. Коупленд і М.С. Тейлор, В. Сурі і Д. Чепмен та ін. Серед вітчизняних науковців слід виокремити праці І. Грабинського, Л. Гринів, О. Максимець, Л. Мельника, Л. Українець, А. Теліженко, С. Харічкова.

Незважаючи на існування праць, що тією чи іншою мірою пов'язані з визначенням та систематизацією oснoвних теоретико-методологічних підходів до формування зoвнішньoтoргoвeльнoї політики з урахуванням екологічного чинника, існує широкий комплекс нерозв'язаних прoблeм, які є предметом для подальших дoсліджeнь. Це стосується насамперед пошуку шляхів забезпечення екологічно збалансованої зoвнішньoтoргoвeльнoї політики, механізмів її реалізації, визначення й урахування її впливу на рeфoрмування зoвнішньo-тoргoвeльнoї політики країн.

Проблема формування екологічно збалансованої зовнішньої торгівлі України набула актуальності після прийняття нею зобов'язань, які випливають з її членства в СОТ, та певною мірою обмежують дії уряду у проведенні заходів, спрямованих на охорону навколишнього середовища. Це зумовлено низкою причин. По-перше, національна економіка перебуває на етапі формування її структури та інституційного середовища, а участь у міжнародній торгівлі впливає на інтенсивність і спрямованість цього процесу; по-друге, за останні роки не було досягнуто високої результативності зовнішньої торгівлі, сформувалася сировинна спрямованість експорту, посилилася залежність від імпорту енергоресурсів і високотехнологічної продукції; по-третє, існують значні проблеми, пов'язані з конкурентоспроможністю вітчизняних товарів і послуг на світових ринках та з конкурентоспроможністю національної економіки загалом.

Зв'язок рoбoти з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри міжнародних економічних відносин факультету міжнародних відносин ЛНУ ім. Івана Франка і є складовою держбюджетної науково-дослідної теми «Тeoрeтичні основи виявлeння порівняльної еколого-економічної пeрeваги у зовнішній торгівлі України» (державний реєстраційний № 0105U002223). Особистий внесок автора полягає у дослідженні методологічних проблем виявлення еколого-економічної переваги України в зовнішній торгівлі.

Мета і завдання дoсліджeння. Метою дисертації є виявлення еколо-економічної ефективності зовнішньої торгівлі України в умовах глобалізації світової економіки та розробка механізмів її забезпечення.

Для досягнення мети у дисертації поставлені і розв'язані такі завдання:

– розкрити суть поняття «еколого-економічна ефективність зовнішньої торгівлі»;

– визначити систему показників для оцінювання еколого-економічної ефективності зовнішньої торгівлі країни;

– виявити наявність еколого-економічної переваги України в зовнішній торгівлі товарами;

– класифікувати сектори української промисловості на основі показника інтенсивності забруднення;

– визначити частки доходу від українського експорту товарів, призначені для споживання та боротьби із забрудненням;

– проаналізувати еколого-економічні проблеми зовнішньої торгівлі України;

– з'ясувати роль екологічних стандартів у процесі глобалізації світової економіки;

– запропонувати можливі шляхи забезпечення екологічно збалансованої зовнішньої торгівлі України.

Oб'єктoм дисертаційного дoсліджeння є зовнішня торгівля України товарами.

Прeдмeт дисертаційного дoсліджeння - способи забезпечення екологічно збалансованої зовнішньої торгівлі України в умовах глобалізації світової економіки.

Мeтoдoлoгія дoсліджeння. Мeтoдoлoгія дисертаційного дослідження ґрунтується на комплексному й системному використанні загальнонаукових і спеціальних методів наукового пізнання, що дало змогу досягти поставленої мети. Історичний метод застосовано при вивченні еволюції поняття «еколого-економічна ефективність» та розгляді тенденцій формування наукових концепцій виникнення порівняльних переваг у зовнішній торгівлі країни у разі врахування екологічного чинника, абстрактнo-лoгічний - для виокремлення чинників, що зумовлюють екологічну ефективність зовнішньої торгівлі країни, а також функцій показників еколого-економічної ефективності країни, кількісний та якісний аналіз - для формування системи показників оцінювання еколого-економічної ефективності зовнішньої торгівлі країни, метод статистичних групувань і графічний метод - для аналізу зовнішньої торгівлі України; економіко-математичне моделювання - для побудови моделі взаємозв'язку між виробництвом українського експорту та забрудненням, що виникає внаслідок цього.

Наукова новизна oдeржаних результатів полягає у теоретичному обґрунтуванні нового підходу до розв'язання проблеми підвищення еколого-економічної ефективності зовнішньої торгівлі України в умовах глобалізації світової економіки. Вони є особистим внеском дисертанта і винесені на захист.

Уперше:

– запропоновано визначення «еколого-економічна ефективність зовнішньої торгівлі країни», як співвідношення між показниками обсягу забруднення навколишнього середовища в розрахунку на одиницю виробленої експортної продукції та обсягу забруднення навколишнього середовища у розрахунку на одиницю виробленої імпортозаміщувальної продукції. Зовнішня торгівля країни є еколого-економічно ефективною, якщо показник обсягу забруднення навколишнього середовища в розрахунку на одиницю виробленої імпортозаміщувальної продукції більший ніж показник обсягу забруднення навколишнього середовища в розрахунку на одиницю виробленої експортної продукції;

– визначено оптимальні частки виробництва експорту України, що виділяються на споживання та на боротьбу з забрудненням на основі максимізації функції корисності, в якій береться до уваги забруднення, що виникає внаслідок виробництва експортної продукції в Україні.

Удосконалено:

– методологію оцінювання еколого-економічної ефективності зовнішньої торгівлі держави на основі систематизації еколого-економічних показників, що ґрунтується на принципах кількісного обчислення, перевірки та транспарентності. Запропоновано інтегровані показники еколого-економічної ефективності зовнішньої торгівлі країни: обсяг забруднення навколишнього середовища в розрахунку на одиницю готової експортної продукції та обсяг забруднення навколишнього середовища в розрахунку на одиницю готової імпортозаміщувальної продукції;

– класифікацію галузей промисловості України на основі показника обсягу забруднення на одиницю виготовленої продукції. Визначено, що галузями українського експорту, які найбільше забруднюють навколишнє середовище є виробництво мінеральних продуктів, металургійна, харчова та хімічна промисловість;

– статистично-аналітичне дослідження тенденцій розвитку зовнішньої торгівлі України товарами. За критерієм існування еколого-економічної переваги визначено, що в зовнішній торгівлі товарами Україна має еколого-економічні переваги лише в торгівлі продукцією харчової промисловості та металургії.

Отримали подальший розвиток:

– виокремлення та обґрунтування чинників, від яких безпосередньо залежить еколого-економічна ефективність зовнішньої торгівлі: рівня забруднення навколишнього середовища, що виникає у процесі виробництва експорту, рівня забруднення навколишнього середовища, що виникає при споживанні імпорту, вичерпання сировинної бази як фактора виробництва експорту, скорочення обсягу забруднення, що досягається переходом до ефективніших технологій, технологічного рівня виробництва, ефективного екологічного регулювання та поінформованості суспільства;

– виявлення основних чинників нераціональної структури зовнішньої торгівлі України: використання застарілих та екологічно небезпечних технологій; недотримання вимог і стандартів технологічного процесу; нагромадження відходів промислової діяльності; відсутність екологічної сертифікації промислових підприємств; ігнорування вимог щодо необхідності відтворення природних ресурсів;

– обґрунтування передумов гармонізації екологічних стандартів в рамках глобальної торговельної системи ГАТТ/СОТ та виокремлення переваг для України за умови їх дотримання. Основною передумовою гармонізації екологічних стандартів визначено існування невиправданих перепон для міжнародної торгівлі. Переваги гармонізації екологічних стандартів для України полягають в усуненні торговельних бар'єрів, підвищенні ефективності для багатонаціональних підприємств, уникненні еко-демпінгу, збереженні дефіцитних ресурсів.

Практичне значення наукових результатів. Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані в процесі формування концепції державної зовнішньоторговельної політики Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, а також урядом України з метою впровадження принципів сталого розвитку.

Отримані наукові результати були враховані при підготовці рекомендацій Міжнародної наукової конференції «Глобальні світоцивілізаційні процеси та економічна політика європейських країн, що розвиваються» (довідка № 126-03/2182 від 07.10.2010). Теоретичні положення дисертації використовуються у процесі викладання навчальних дисциплін «Міжнародні економічні відносини», «Комерційна дипломатія» і «Сучасні моделі економічних систем» на кафедрі міжнародних економічних відносин факультету міжнародних відносин Львівського національного університету імені Івана Франка (довідка № 298-М від 01.02.2011).

Апробація результатів дисертації. Oснoвні ідеї та положення дисертації доповідались і отримали позитивну оцінку на міжнародних та вітчизняних конференціях, мeтoдoлoгічних семінарах, зoкрeма, на ІІ міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми та перспективи становлення економіки знань» (м. Сімферополь, 16 березня 2011 р.), Міжнародній науково-практичній конференції для студентів, аспірантів та молодих учених «Стратегія економічного розвитку країн в умовах глобалізації» (м. Львів, 4 - 5 березня 2011 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Забезпечення сталого розвитку економіки на макро- та мікрорівнях» (м. Одеса, 12 - 13 лютого 2011 р.), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Перспективи та пріоритети розвитку економіки України та її регіонів» (м. Луцьк, 7 - 8 жовтня 2010 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Глобальні світоцивілізаційні процеси та економічна політика країн, що розвиваються» (м. Пафос (Кіпр), 30 вересня - 7 жовтня 2010 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Пріоритети нової економіки знань в ХХІ сторіччі» (м. Ялта, 12 - 14 травня 2010 р.), VІІ Міжнародній науково-практичній конференції молодих учених «Економічний і соціальний розвиток України в XXI столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації» (м. Тернопіль, 25 - 26 лютого 2010 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми економіки 2009» (м. Київ, 11 грудня 2009 р.), V Міжнародній науково-практичній інтернет-конференції «Розвиток України в ХХІ столітті: економічні, соціальні, екологічні, гуманітарні та правові проблеми» (м. Тернопіль, 30 жовтня 2009 р.), Міжнародній студентсько-аспірантській науковій конференції «Економіка України в умовах посилення глобалізаційних процесів: виклики і перспективи» (м. Львів, 15 - 16 травня 2009 р.), ІІІ Міжнародній науково-практичній інтернет-конференції «Розвиток України в ХХІ столітті: економічні, соціальні, екологічні, гуманітарні та правові проблеми» (м. Тернопіль, 15 жовтня 2008 р.).

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми роботи, визначено мету і завдання, конкретизовано об'єкт, предмет, методи дослідження, висвітлено наукову новизну, сформульовано практичне значення результатів дисертації та особистий внесок здобувача у розробку обраної теми.

У першому розділі «Теоретико-методологічні основи дослідження еколого-економічної ефективності зовнішньої торгівлі» розкрито суть поняття «еколого-економічна ефективність», висвітлено теоретичні основи формування та розвитку концепції еколого-економічної ефективності зовнішньої торгівлі.

Концепція ефективності у більшості сучасних економічних теорій передбачає, що ефективність визначається як сальдо між негативними та позитивними ефектами, які виникають унаслідок будь-якої економічної діяльності.

Підвищення інтенсивності та ускладнення умов виробничих процесів, забруднення, споживання невідновних природних ресурсів призводять до порушення екологічної рівноваги, нееквівалентного обміну речовин між людиною та навколишнім середовищем. Таким чином, виникла потреба у понятті еколого-економічної ефективності виробництва. Оскільки ця проблема має міжнародний характер, то актуальним є визначення еколого-економічної ефективності зовнішньої торгівлі країни.

Під еколого-економічною ефективністю зовнішньої торгівлі розуміємо співвідношення між показником обсягу забруднення навколишнього середовища у розрахунку на одиницю виробленої експортної продукції та показником обсягу забруднення навколишнього середовища у розрахунку на одиницю виробленої імпортозаміщувальної продукції. Якщо для країни, що розглядається, показник обсягу забруднення навколишнього середовища у розрахунку на одиницю виробленої імпортозаміщувальної продукції більший ніж показник обсягу забруднення навколишнього середовища у розрахунку на одиницю виробленої експортної продукції, вважатимемо зовнішню торгівлю країни еколого-економічно ефективною.

Концепцію еколого-економічної ефективності для національної економіки можна застосовувати на мікро-, макро- та регіональному рівнях. Уряд може визначити цілі еколого-економічної ефективності, що відповідають завданням сталого розвитку, та відобразити їх у стратегії національного розвитку.

Визначення еколого-економічної ефективності за допомогою показників макрорівня дає можливість урядам оцінити здобутки на шляху досягнення цілей національної еколого-економічної ефективності як співвідношення між екологічними та фінансовими змінними. Проблема конструювання таких показників полягає у відсутності узгоджених правил чи стандартів для отримання, вимірювання та розкриття екологічної інформації як у самій галузі промисловості, так і між ними. Показники еколого-економічної ефективності мають базуватися на принципах кількісного обчислення, перевірки та транспарентності.

Система еколого-економічних показників зовнішньої торгівлі держави складається з двох підсистем: макроекономічних показників національної економічної ефективності, до яких належать макроекономічні показники міжнародної торгівлі, та показників національної екологічної ефективності.

Поняття еколого-економічної ефективності зовнішньої торгівлі інтегрує екологічну та економічну складові. Показниками еколого-економічної ефективності зовнішньої торгівлі країни можуть виступати:

– забруднення навколишнього середовища в розрахунку на одиницю готової експортної продукції;

– забруднення навколишнього середовища в розрахунку на одиницю готової імпортозаміщувальної продукції.

Ці показники виконують такі функції: прогнозну, інформативну, регулятивну, спонукальну та розпоряджувальну.

У другому розділі «Еколого-економічна ефективність зовнішньої торгівлі України» досліджено наявність еколого-економічних переваг України у зовнішній торгівлі товарами, здійснено аналіз взаємозв'язку між виробництвом експортної продукції України та забрудненням, що виникає внаслідок виробництва, та узагальнено еколого-економічні проблеми виробництва, що зумовлюють неефективну структуру зовнішньої торгівлі України.

Проблема еколого-економічної ефективності зовнішньої торгівлі у міжнародній економіці набула актуальності через суперечність швидкого економічного зростання та збереження навколишнього середовища. У погоні за збільшенням обсягів виробництва країни інколи не зважають на ефективність використання своїх природних ресурсів. Тому постає питання визначення еколого-економічних переваг країни в міжнародній торгівлі для формування оптимальної структури зовнішньої торгівлі.

Розглядаючи проблему «чистих» і «брудних» товарів, звернено увагу на ті галузі промисловості, які продукують ці товари.

Застосувавши прямий підхід для класифікації найбільш забруднювальних галузей промисловості, що полягає в розрахунку фактичної інтенсивності забруднення (обсяг викидів на одиницю готової продукції), ми з'ясували, що найбільший антропогенний тиск на навколишнє середовище чинить виробництво мінеральних продуктів (65,53 % загального обсягу викидів шкідливих речовин у атмосферне повітря) та продукції металургійної галузі (28,88 %).

Частка викидів харчової промисловості становить 2,15 %, а хімічної промисловості - 2,12 %. Частка викидів від виробництва всієї іншої продукції промисловості - машин та устаткування, транспортних засобів та шляхового обладнання, оптичних приладів та апаратури, продукції легкої промисловості та ін. - становить 1,34 %.

Еколого-економічну ефективність зовнішньої торгівлі, свідченням якої є наявність еколого-економічних переваг у торгівлі, визначено на основі аналізу структури зовнішньої торгівлі України в 2000-2009 рр. Оскільки основний обсяг шкідливих викидів здійснюється внаслідок господарської діяльності промислових підприємств і частка послуг у структурі зовнішньої торгівлі

України невелика, досліджено наявність еколого-економічних переваг у зовнішній торгівлі України товарами. Для аналізу наявності порівняльної переваги України у торгівлі товарами, визначено такі показники:

, (1)

де - обсяг шкідливих викидів на одиницю експорту - го сектору торгівлі; - обсяги шкідливих викидів від стаціонарних джерел забруднення внаслідок виробництва продукції для - го сектору торгівлі; - частка експорту в структурі ВВП; - обсяг експорту - го сектору торгівлі.

, (2)

де - обсяг шкідливих викидів на одиницю імпорту - го сектору торгівлі; - обсяги шкідливих викидів від стаціонарних джерел забруднення внаслідок виробництва продукції для - го сектору торгівлі; - частка імпорту в структурі ВВП; - обсяг імпорту - го сектору торгівлі.

Порівняльна перевага в торгівлі виникає за умови, якщо суспільно необхідні витрати на вітчизняне виробництво імпорту перевищують витрати на виробництво товарів, що експортуються. Ефективність зовнішньої торгівлі залежить від співвідношення можливих національних витрат на виробництво імпортозаміщувальних товарів і фактичних витрат на виробництво експортної продукції. Отже, еколого-економічна перевага в торгівлі продукцією кожного окремо сектору національної економіки існуватиме за умови, якщо

. (3)

Упродовж 2000-2009 рр. еколого-економічна перевага існувала лише в зовнішній торгівлі продукцією харчової та металургійної промисловості, але якщо для харчової промисловості вона за досліджуваний період посилилася, то для металургії - послабилася майже вдвічі, проте її експортна квота не змінилася (табл. 1).

Таблиця 1. Наявність еколого-економічної переваги в зовнішній торгівлі України товарами у 2000-2009 рр.

Рік	Продукція харчової промисловості	Мінеральні продукти	Продукція хімічної промисловості	Продукція легкої промисловості	Продукція металургійної промисловості	Машини та устаткуван.	Транспортні засоби
2000	1,45	0,22	1,12	1,09	9,10	0,68	0,25
2001	1,57	0,27	0,92	1,06	7,94	0,67	0,37
2002	2,03	0,31	0,74	1,07	8,31	0,66	0,41
2003	1,25	0,42	0,82	1,03	7,08	0,63	0,31
2004	1,62	0,36	0,78	0,97	6,61	0,64	0,23
2005	1,69	0,43	0,75	0,72	6,00	0,49	0,18
2006	1,75	0,34	0,77	0,90	5,79	0,48	0,28
2007	1,87	0,31	0,71	1,01	5,40	0,53	0,17
2008	2,14	0,36	0,67	0,68	5,52	0,52	0,13
2009	2,21	0,29	0,44	0,65	5,48	0,87	0,11

Для аналізу взаємозв'язку між виробництвом експортної продукції та забрудненням, що виникає внаслідок цього, побудовано економіко-математичну модель, що інтерпретує критерій оптимальності як баланс між споживанням природних ресурсів (виробництвом експорту) та споживанням продукції (споживанням імпорту) в межах України.

Припустімо, інтереси суспільства виражаються функцією корисності , яка залежить від змінних: - обсяг споживання, - обсяг забруднення. Варто зауважити, що забруднення входить у функцію корисності з від'ємною граничною корисністю. Прикладом функції корисності може слугувати така функція:

, (4)

де - корисність; - обсяг споживання; - обсяг забруднення; - частка виробництва, призначена для споживання, ; - частка виробництва, призначена для боротьби із забрудненням, ; - деякі сталі, .

Виробнича функція представлена класичною однопродуктивною двофакторною функцією Кобба-Дуґласа:

, (5)

де - додатна стала величина; - обсяг основного капіталу; - трудові ресурси; - .

Критерієм, що підлягає максимізації, виступає функціонал від функції корисності:

, (6)

вздовж конкретної траєкторії , з урахуванням дисконтування (). Задачу знаходження оптимальних управлінь і розв'язано за допомогою принципу максимуму Понтрягіна.

У запропонованій моделі використані такі припущення:

1. Основний капітал має сталі темпи амортизації .

2. Обсяг забруднення є побічним продуктом виробництва, прямо пропорційний його обсягу і становить від нього частку , .

3. Навколишнє середовище має здатність асимілювати відходи виробництва. Вважаємо, що природне зменшення відходів виробництва в кожний момент часу становить частку їх загальної кількості: .

4. Суспільство виділяє частину виробленого суспільного продукту на боротьбу з забрудненням: - частка виробленого продукту, виділена на боротьбу з забрудненням.

Вихідні статистичні дані, використані в обчисленнях, - обсяг капіталу та праці, що застосовуються для виробництва українського експорту, і обсяг забруднення, що виникає внаслідок виробництва експортної продукції.

Як показало дослідження, максимального значення функція корисності набула у 2008 р. Ця ситуація зумовлена об'єктивними чинниками: в 2008 р. у виробництво експорту було залучено найбільші обсяги факторів виробництва за досліджуваний період, = 0,9139, = 0,0861. Такі результати свідчать про те, що впродовж 1994-2009 рр. 91,39 % доходу від експорту призначалося для споживання і лише 8,61 % спрямовувалося на боротьбу із забрудненням навколишнього середовища. Сучасна еколого-економічна ситуація в Україні свідчить про необхідність перерозподілу доходу від експорту для боротьби з забрудненням навколишнього середовища.

Для усунення проблем, що зумовлюють неефективну еколого-економічну структуру зовнішньої торгівлі України, передбачено застосування ринкових інструментів у екологічній політиці. Використання цих інструментів є найкращим підходом до розв'язання глобальних екологічних проблем економічними засобами.

У третьому розділі «Основні напрями розв'язання еколого-економічних проблем зовнішньої торгівлі України в умовах глобалізації світової економіки» розглядаються особливості еколого-економічного регулювання зовнішньої торгівлі в рамках СОТ. Особливу увагу приділено визначенню переваг від гармонізації екологічних стандартів в рамках ГАТТ/СОТ. Проаналізовано відповідність українського екологічного законодавства міжнародним вимогам і стандартам, запропоновано шляхи забезпечення екологічно збалансованої зовнішньої торгівлі України.

СОТ визнала 33 багатосторонні природоохоронні угоди, пов'язані з торгівлею, такими, що не суперечать її принципам. З них 31 угода передбачає обмежувальні торговельні заходи. До них належать: торговельні заборони, ліцензування експорту та імпорту, необхідність запобігання шкоді та вимоги щодо пакування та маркування.

Суперечності між торговельною політикою та політикою сталого розвитку економіки, інакше кажучи, між торгівлею та виробництвом, - одна з найгостріших суперечностей світового господарства. Позиція СОТ щодо розв'язання цієї проблеми полягає не у послабленні екологічних стандартів, а у створенні відповідних стандартів і наданні змоги експортерам їх виконувати. Угоди СОТ, а саме, «Угода про застосування санітарних та фітосанітарних заходів» та «Угода про технічні бар'єри в торгівлі», запобігають невиправданому використанню екологічних стандартів для обмеження експорту.

Екологічні стандарти сприяють підвищенню конкурентоспроможності національної продукції на міжнародних ринках та запровадженню інновацій у виробництво, оскільки споживачі надають перевагу екологічно безпечній продукції, знижують витрати фірми, що виникають через відсутність необхідності сплачувати штрафи за забруднення навколишнього середовища, виступають інструментом захисту національного виробника від іноземної конкуренції, регулюють кількість виробників на внутрішньому ринку: фірми, що не спроможні дотримуватися екологічних стандартів, виходять з ринку через відсутність попиту на екологічно шкідливу продукцію.

До чинників, якими визначається рівень гармонізації національних стандартів, слід віднести рівень залежності економіки країни від зовнішньої торгівлі та місткість внутрішнього ринку. В західноєвропейських країнах гармонізовано 70-80 % національних стандартів із міжнародними. Рівень гармонізації чинних в Україні стандартів із міжнародними та європейськими становить 21,8 %. Проблема низького рівня гармонізації стандартів вимагає особливої уваги з огляду на зобов'язання України щодо членства в СОТ. Запровадження в Україні міжнародних та європейських стандартів, що є пріоритетним напрямком державної політики у сфері стандартизації на сучасному етапі, сприятиме виходу вітчизняної продукції на міжнародні ринки.

Гармонізувавши національні екологічні стандарти з міжнародними, Україна отримає низку переваг: усунення торговельних бар'єрів, підвищення ефективності для багатонаціональних підприємств, уникнення еко-демпінгу, збереження дефіцитних природних ресурсів.

Розглядаючи екологічну політику України, слід зазначити, що українське право охорони навколишнього середовища перебуває на стадії формування. З одного боку, в Україні ще чинні застарілі, декларативні закони радянського періоду, з іншого - прийнято чимало нових законів, які відповідають міжнародним вимогам, проте ще недостатньо розроблені механізми їх реалізації.

У 1998 р. Верховна Рада України прийняла Постанову «Про основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки». Цим документом на державному рівні проголошено довгострокову стратегію розв'язання екологічних проблем України.

До найсуттєвіших проблем економічної складової сталого розвитку України віднесено неефективну та екологічно незбалансовану структуру економіки України, зорієнтованої на видобуток та експорт сировини, частка якого до 2009 р. становила понад 50 % загального обсягу експорту; у 2009 р. цей показник знизився через скорочення виробництва, спричинене світовою кризою.

У 1995 р. СОТ визнала можливим, щоб торговельні заходи були частиною пакета інструментів, який країна застосовує для досягнення природоохоронних цілей.

Структура промисловості України та використання природних ресурсів зумовлюють неефективне споживання природних ресурсів та викиди шкідливих речовин. Перехід до більш сталої структури національної економіки є і складним, і вартісним. Для досягнення цієї мети уряд може використовувати регуляторні - командні та контрольні - або ринкові економічні інструменти.

Зацікавлення використанням ринкових механізмів для охорони навколишнього середовища у світі зросло за останні декілька років. Допоки уряди визначатимуть вимоги до технологій виробництва з метою регулювання забруднення або ж до максимально дозволеного обсягу викидів, заходи, відомі як регуляторні та економічні інструменти, можуть забезпечити фінансові стимули, для того щоб виробники провадили свою діяльність більш екологічно, використовуючи для цього такі механізми, як ринкові дозволи, зміни у правах власності, плата за викиди чи доступ до природних ресурсів тощо. Економічні інструменти були запропоновані й впроваджені у всьому світі з тією метою, щоб взятися за розв'язання безлічі проблем - від управління твердими відходами та збереження біорізноманіття до сталого використання земельних ресурсів та зменшення забруднення атмосферного повітря.

Ще один можливий захід забезпечити екологічно збалансовану зовнішню торгівлю України - здійснити екологізацію виробництва, що може відбуватися у двох напрямах. По-перше, необхідно раціональніше організовувати вже існуючі методи виробництва, по-друге, спрямовувати зусилля нових форм взаємодії з навколишнім середовищем.

Вплив на виробника в умовах екологізації виробництва можливий за умови ефективної системи оподаткування, а саме - екологічного оподаткування. На думку багатьох фахівців, характерним для чинного податкового законодавства в Україні є його спрямування у бік бюджетного права, що акцентує в податковому регулюванні на фіскальній функції, ігноруючи при цьому регулювальну, обмежувальну та стимулювальну. Загалом у Європі спостерігається тенденція до зростання ролі екологічного оподаткування, а відповідно і надходжень від нього. В Україні воно майже не функціонує, а розмір екологічних податків є надто низьким.

Щоб обмежити негативний вплив на навколишнє середовище, міжнародну торгівлю держави регулюють прямими та опосередкованими методами. Ці методи є економічними інструментами регулювання зовнішньої торгівлі. Якщо ж їх застосовувати до торгівлі продукцією, що негативно впливає на навколишнє середовище, тоді вони трансформуються в інструменти еколого-економічного регулювання зовнішньої торгівлі.

Торговельні правила СОТ дозволяють у деяких випадках обмежене застосування екологічних субсидій. Можливим методом економічного регулювання негативного впливу торгівлі на навколишнє середовище є комбінування інструментів прямого та опосередкованого регулювання.

Економічні інструменти дають змогу досягнути природоохоронних цілей із найменшими витратами та сприяти інноваціям. Правильно сформована система економічних інструментів забезпечує екологічно збалансовану структуру торгівлі та структуру виробництва і споживання. Проте обрані економічні інструменти не повинні суперечити принципам і правилам СОТ.



ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні здійснено теоретичне узагальнення і подано нове розв'язання наукового завдання щодо підвищення еколого-економічної ефективності зовнішньої торгівлі України. Виявлено еколого-економічні переваги у зовнішній торгівлі України товарами в умовах глобалізації світової економіки. За підсумками проведеного дослідження сформульовано такі висновки:

1. Еколого-економічна ефективність зовнішньої торгівлі країни - це співвідношення між показниками обсягу забруднення навколишнього середовища у розрахунку на одиницю виробленої експортної продукції та обсягу забруднення навколишнього середовища у розрахунку на одиницю виробленої імпортозаміщувальної продукції. Зовнішня торгівля країни є еколого-економічно ефективною, якщо співвідношення обсягу забруднення навколишнього середовища у розрахунку на одиницю виробленої імпортозаміщувальної продукції до обсягу забруднення навколишнього середовища у розрахунку на одиницю виробленої експортної продукції, більше за одиницю.

2. Оцінювання еколого-економічної ефективності зовнішньої торгівлі доцільно проводити за допомогою системи показників еколого-економічної ефективності, які враховують як ефективність виробництва, так і ефективність споживання. Ці показники є інтегральними, оскільки формуються з групи показників, і базуються на принципах кількісного обчислення, перевірки та транспарентності.

3. Ключове значення при досягненні еколого-економічної ефективності зовнішньої торгівлі України відіграють порівняльні еколого-економічні переваги у зовнішній торгівлі. Проведене дослідження щодо виявлення наявності порівняльних еколого-економічних переваг у зовнішній торгівлі України товарами на основі співвідношення можливих національних витрат на виробництво імпортозаміщувальних товарів і фактичних витрат на виробництво експортної продукції кожного окремо сектору торгівлі свідчить про те, що в 2000-2009 рр. у зовнішній торгівлі товарами Україна має еколого-економічні переваги лише в торгівлі продукцією харчової та металургійної промисловості.

Посилення еколого-економічних переваг у зовнішній торгівлі товарами можливе завдяки регулюванню попиту і пропозиції екологічно забруднювальної продукції, якісно вищого рівня технологій, ефективнішого використання природних ресурсів та зниження обсягу забруднення, що виникає в процесі виробництва.

4. Реструктуризація зовнішньої торгівлі України є необхідною умовою досягнення нею поставленої мети сталого розвитку. Прямий підхід до класифікації найбільш забруднювальних галузей промисловості, що полягає в розрахунку фактичної інтенсивності забруднення, дав змогу з'ясувати, що найбільші обсяги забруднення виникають від виробництва експорту мінеральних продуктів та продукції металургійної галузі, що становить відповідно 65,53 % та 28,88 % загального обсягу забруднення від виробництва експорту. Внаслідок виробництва експортної продукції харчової та хімічної промисловості утворюється 2,15 % та 2,12 % забруднення. Частка викидів від виробництва всієї іншої продукції промисловості - машин та устаткування, транспортних засобів та шляхового обладнання, оптичних приладів та апаратури, продукції легкої промисловості та ін. - становить 1,34 %.

5. Дослідження взаємозв'язку між виробництвом експортної продукції та обсягом забруднення, яке виникає через це виробництво, шляхом максимізації функції корисності для українського суспільства свідчить про те, що частки доходу від експорту українських товарів, призначені для споживання (91,39 %) та для боротьби із забрудненням (8,61 %), є недостатніми для досягнення еколого-економічної рівноваги.

6. За результатами аналізу проблем національного виробництва, що зумовлюють неефективну еколого-економічну структуру зовнішньої торгівлі України, визначено національні еколого-економічні проблеми зовнішньої торгівлі. До них належать: використання застарілих технологій, застосування екологічно небезпечних технологій, недотримання вимог і стандартів технологічного процесу, нагромадження промислових відходів, відсутність екологічної сертифікації промислових підприємств та ігнорування вимог щодо необхідності відтворення природних ресурсів.

7. Глобалізація світової економіки передбачає гармонізацію екологічних стандартів, оскільки вони відіграють важливу роль у виробництві якісної конкурентоспроможної продукції, у захисті навколишнього середовища та раціональному використанні природних ресурсів, що означатиме перехід до сталого розвитку економіки.

Екологічні стандарти у торгівлі сприяють підвищенню конкурентоспроможності національної продукції на міжнародних ринках, запровадженню інновацій у виробництво, знижують витрати фірми, що виникають через відсутність необхідності сплачувати штрафи за забруднення навколишнього середовища, виступають інструментом захисту національного виробника від іноземної конкуренції та регулюють кількість виробників на внутрішньому ринку.

8. Для забезпечення екологічно збалансованої зовнішньої торгівлі України пропонується: провести екологізацію національного виробництва, що полягає у переході нашої держави на інноваційний рівень розвитку; застосувати торговельні заходи, дозволені в рамках СОТ, з метою зменшення негативного впливу на навколишнє середовище; створити більш досконалий та ефективний механізм визначення і введення в дію плати за користування природними ресурсами: плата за ресурс має визначатися його якістю, споживною вартістю чи місцем розташування; розмір плати має стимулювати зниження ресурсомісткості виробництва; способи збирання та використання платежів мають відповідати розміру й структурі суспільно необхідних витрат на їх відновлення та охорону; реформувати систему екологічного оподаткування, запроваджуючи екологічний акцизний збір, що накладається на товари, споживання яких завдає шкоди навколишньому середовищу, справляючи імпортне мито на товари, що були у вжитку; використовувати екологічну рекламу з метою інформування суспільства про екологічно несприятливу продукцію.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Флюд І. Методологічні проблеми виявлення еколого-економічних переваг у зовнішній торгівлі / Ірина Флюд // Вісник Львів. ун-ту. Сер. міжн. відн. - 2008. - Вип. 25. - С. 238-332.

2. Флюд І. Теорія міжнародної торгівлі: екологізація поглядів / І.В. Флюд // Економіка та держава. - 2009. - № 4. - С. 38-41.

3. Флюд І. Оцінювання еколого-економічних переваг у зовнішній торгівлі України / Ірина Флюд // Схід. - 2009. - № 5(96). - С. 11-16.

4. Флюд І. Проблеми гармонізації екологічних стандартів у системі ГАТТ/СОТ / Флюд І.В. // Економічний простір. - 2010. - № 35 - С. 213-223.

5. Флюд І. Еколого-економічна ефективність зовнішньої торгівлі України / І.В. Флюд // Актуальні проблеми економіки. - 2010. - № 8(10). - С. 218-223.

6. Пінчук І. Еколого-економічна ефективність зовнішньої торгівлі: методологічні проблеми аналізу / І.В. Пінчук // Економічні науки. Сер.: Екон. теорія та екон. історія : [зб. наук. праць] / [З.В. Герасимчук]. - Луцьк : ЛНТУ, 2010. - Вип. 7(28). - Ч. 2. - С. 178-192.

7. Пінчук І. Екологічна ефективність зовнішньоторговельної політики України / Ірина Пінчук // Вісник ТНЕУ. - 2010. - № 5-2. - С. 326-333.

8. Пінчук І. Еколого-економічні проблеми зовнішньої торгівлі України / Пінчук Ірина Володимирівна // Матеріали 2-ї міжнар. наук.-практ. конференції «Проблеми та перспективи становлення економіки знань», 16 березня 2011 р. - Сімферополь: ЦРОНІ, 2011. - С.67-70.

9. Пінчук І. Інструменти еколого-економічного регулювання міжнародної торгівлі / Пінчук І.В. // Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. для студентів, аспірантів та молодих учених «Стратегія економічного розвитку країн в умовах глобалізації», м. Львів. 4-5 березня 2011 р. - Львів: Львівська економічна фундація, 2011. - С. 46-48.

10. Пінчук І. Моделювання взаємозв'язку між виробництвом експорту та забрудненням навколишнього середовища для України / Пінчук І.В. // Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. «Забезпечення сталого розвитку економіки на макро- та мікрорівнях», м. Одеса, 12-13 лютого 2011 р. - Одеса, 2011. - С. 11-13.

11. Пінчук І. Еколого-економічні проблеми зовнішньої торгівлі України відповідно до концепції сталого розвитку / Пінчук І.В. // Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. «Пріоритети нової економіки знань в ХХІ сторіччі», м. Ялта, 12-14 травня 2010 р. - Ялта, 2010. - С. 282-287.

12. Флюд І. Еколого-економічні інструменти регулювання зовнішньої торгівлі / Ірина Флюд // Зб. тез доп. 7-ї між нар. наук.-практ. конф. молодих учених «Економічний і соціальний розвиток України в XXI столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації». - Тернопіль: Економічна думка, 2010. - Ч.1. - С. 122-123.

13. Флюд І. Формування системи показників для оцінки ефективності зовнішньої торгівлі України / Ірина Флюд // Зб. тез доп. 5-ї міжнар. наук.-практ. інтернет-конф. «Розвиток України в ХХІ столітті: економічні, соціальні, екологічні, гуманітарні та правові проблеми». Секція 1-4, м. Тернопіль, 30 жовтня 2009 р. - Тернопіль, 2009. - С. 62-64.

14. Флюд І. Еколого-економічні переваги у зовнішній торгівлі України / Ірина Флюд // Матеріали міжнар. наук. студентсько-аспірантської конф. «Економіка України в умовах посилення глобалізаційних процесів: виклики і перспективи». - Львів, 15-16 травня 2009 р. - Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2009. - С. 500-502.

15. Флюд І. Виявлення еколого-економічної ефективності зовнішньої торгівлі України / Флюд Ірина // Зб. тез доп. 3-ї міжнар. наук.-практ. інтернет-конф. «Розвиток України в ХХІ столітті: економічні, соціальні, екологічні, гуманітарні та правові проблеми». Секція 1-5, м. Тернопіль, 15 жовтня 2008 р. - Тернопіль, 2008. - С. 48-51.

Размещено на Allbest.ru

...