Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертація на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Спеціальність 08.00.02 - світове господарство і міжнародні економічні відносини

УКРАЇНА НА СВІТОВОМУ РИНКУ ЗАЛІЗОРУДНОЇ СИРОВИНИ: ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ЕКСПОРТНОГО ПОТЕНЦІАЛУ

Київ - 2011

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Україна має значні потенційні можливості нарощування експорту залізорудної сировини (ЗРС). Цьому сприяє кон'юнктура світового ринку, перше місце у світі по запасах залізорудної сировини та потужна промислова база по її переробці і транспортуванню. Проте ці можливості залишаються не реалізованими, оскільки відсутня належна державна стратегія стимулювання нарощування експорту ЗРС. Розробка такої стратегії має бути обґрунтована науково. Це зумовлює актуальність і практичну значимість вибраної теми дослідження.

Проблематика розвитку національного та світового ринку ЗРС у вітчизняній науковій літературі практично не зустрічається, а галузь, як правило, розглядається у складі гірничо-металургійного комплексу (ГМК). Окремі аспекти розвитку ГМК, а також торгівлі сировиною аналізуються у працях Амоші О.І., Андрійчука А.І, Аптекаря С.С., Грищенка С.Г., Гур'єва М.М., Кутового В.М., Максимова С.В., Новицького В.Є, Пасічника Н.В., Темченко А.Г., Русаненко П.А. та інших. Серед іноземних фахівців дослідженнями світових ринків ЗРС відомі F.W. Wellmer, M.Wagner, J. Kirk. Водночас, тенденції світового виробництва та регіональні потоки світового і національного ринків ЗРС у науковій літературі не висвітлюються.

Отже, потребує вирішення наукове завдання розробки стратегії розвитку національного експортного потенціалу залізорудної сировини, яка дозволить зміцнити українські конкурентні позиції на світовому ринку ЗРС.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана згідно наукових планів Інституту світової економіки та міжнародних відносин за темою «Конкурентні інноваційні механізми економічного розвитку України в контексті світового досвіду інституційної політики» (номер ДР 0106U010980). Дисертація також пов'язана з науковими планами Інституту світової економіки та міжнародних відносин за темою «Регулювання інноваційного розвитку України в умовах глобальної конкуренції» (номер ДР 0109U007643).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є обґрунтування перспектив нарощування національного експортного потенціалу залізорудної галузі на основі комплексного аналізу світового ринку ЗРС, оцінки конкурентних позицій та напрямів зміцнення конкурентоспроможності залізорудного комплексу України, визначення проблем його розвитку та шляхів їх вирішення.

Визначена мета обумовлює логіку дослідження та його завдання:

· дослідити динаміку, розподіл запасів, тенденції виробництва та кон'юнктуру світового ринку ЗРС;

· визначити та дослідити регіональні потоки світового ринку ЗРС;

· оцінити перспективи розвитку світового ринку ЗРС;

· проаналізувати досвід інституційного забезпечення та державного регулювання національних сегментів світового ринку залізорудної сировини;

· розробити методологію дослідження національного ринку залізорудної сировини;

· визначити конкурентні позиції вітчизняних виробників на світовому ринку ЗРС;

· обґрунтувати пріоритетні заходи нарощування конкурентоспроможності національних виробників ЗРС;

· виявити ключові проблеми розвитку та запропонувати стратегічні напрямки нарощування експортного потенціалу українських виробників залізорудної сировини.

Об'єктом дослідження є світовий ринок залізорудної сировини.

Предметом дослідження є перспективи розвитку експортного потенціалу національних виробників залізорудної сировини на світовому ринку.

Методи дослідження. Для розкриття проблематики дисертаційного дослідження були використані наступні методи теоретичного й емпіричного дослідження: логічне узагальнення - для опрацювання досвіду інституційного забезпечення та державного регулювання ринку залізорудної сировини; системний підхід - для комплексного аналізу світового та національного ринку ЗРС; аналіз емпіричних даних, порівняльний економічний аналіз - для дослідження регіональних потоків світового ринку ЗРС; метод статистичних спостережень - для визначення конкурентних позицій вітчизняних виробників на світовому ринку ЗРС; статистичні та експертні методи - для оцінки перспектив розвитку світового ринку ЗРС тощо.

Інформаційним забезпеченням дисертаційного дослідження є національне законодавство України, Австралії, Росії, Швеції та інших країн у сфері регулювання видобутку корисних копалин, захисту навколишнього середовища та інституційного забезпечення ринку ЗРС, інформаційні бази провідних світових виробників ЗРС (Vale, BHPB, Rio Tinto), зарубіжні (Euromonitor International, The TEX Report, IISI та інші) та національні (Держкомстат, Митна служба) статистичні дані, монографії, наукові статті, наукові доповіді, матеріали конференцій, дані і висновки опубліковані в профільних економічних дослідженнях вітчизняних і закордонних фахівців.

Наукова новизна результатів дослідження полягає в наступному:

Вперше:

- обґрунтована стратегія розвитку національного експортного потенціалу ЗРС, яка передбачає: узгодження експортної стратегії галузі з пріоритетами споживачів вітчизняної ЗРС, розвиток коопераційного співробітництва з компаніями-покупцями вітчизняної сировини та гармонізацію національних стандартів ЗРС з європейськими і світовими; формування єдиної платформи національних виробників у переговорних процесах, їх інформаційне забезпечення та дипломатичну підтримку; впровадження механізмів зниження енергомісткості та витратності видобутку залізорудної сировини та узгодження тарифної політики на її залізничні перевезення; захист вітчизняного виробника на внутрішньому і зовнішньому ринку; ініціювання державою створення найбільшими виробниками ЗРС єдиної компанії з корпоративним управлінням та контрольним пакетом акцій у консорціуму компаній-інвесторів;

- розроблена методика визначення експортного потенціалу сировинних ринків (та ринку ЗРС зокрема), яка передбачає: оцінки існуючого потенціалу сировини, її реального виробництва, можливостей продажу на зовнішніх ринках та позиціонування на світовому ринку; порівняння якості і цін національної сировини з відповідними світовими параметрами та визначення на цій основі її конкурентоспроможності; співставлення тенденцій розвитку світового ринку та власної зовнішньоторговельної динаміки по конкретному виду сировини; визначення потенційних можливостей, перспектив і напрямів нарощування присутності національних виробників на досліджуваному ринку;

Удосконалено:

- комплексний аналіз світового ринку залізорудної сировини, який включає систематизацію світового досвіду державного управління галуззю, узагальнення інституційної специфіки її функціонування, дослідження регіональних потоків ЗРС, визначення пріоритетних напрямків, проблем та перспектив розвитку в контексті нарощування експортного потенціалу залізорудного комплексу України;

- підходи до визначення конкурентних позицій вітчизняних виробників на світовому ринку ЗРС, які, окрім традиційних характеристик (структура світового ринку та прогнозування його розвитку, аналіз цін та якості продукції, порівняння з світовими аналогами та вивчення питань взаємозамінності, диверсифікація експорту та визначення потенційних закордонних споживачів), мають враховувати можливості поліпшення якості та собівартості продукції, оновлення та впровадження нових виробничих потужностей, оптимізації логістичних затрат та маршрутів, а також державного забезпечення моніторингу цінової конкурентоспроможності та маркетингових досліджень перспективних ринків, інформаційної та маркетингової підтримки підприємств-експортерів, запровадження системи підготовки та підвищення кваліфікації кадрів відповідної кваліфікації тощо.

Отримали подальшого розвитку:

- напрями та заходи підвищення конкурентоспроможності продукції української ЗРС, ключовими серед яких є підтримка інноваційної металургії та добувної галузі; збереження домінуючих позицій національних виробників на внутрішньому ринку; розробка і впровадження Програми розвитку конкурентоспроможності національного ГМК; визначення пріоритетних технологій виплавки металів та стратегії їх впровадження; розробка балансів потреб у ЗРС з урахуванням нових технологій виплавки металів та переробки металобрухту; моніторинг міжнародного торговельного регулювання експортно-імпортних потоків ЗРС та металопродукції; забезпечення ефективного державного контролю у сфері використання природних ресурсів та скоординованої дії виробників і транспортних підприємств тощо;

- узагальнення ключових тенденцій функціонування світового ринку ЗРС, які полягають в активізації урядової підтримки та втручання у сировинні галузі і ринки з метою зміцнення сировинної безпеки країни, домінуванні металургійних виробників над виробниками залізорудної продукції при формування кон'юнктури ринку ЗРС, перспективах превалювання азійського та тихоокеанського (Китай, Індія, Австралія) ринків ЗРС, консервації механізмів регулювання конкуренції на ринку та позицій його ключових гравців, пріоритетності тенденції до самозабезпечення рудою металургійних підприємств, зниженні активності укладання угод по базових металах, посиленні ролі транспортної складової у регулюванні ринку;

- обґрунтування чинників, що зумовлюють подальше посилення державного втручання у регулювання ринків ЗРС до яких слід віднести високий рівень нестабільності та цінових коливань, обмежені можливості переорієнтації інвестиційної та технологічної політики виробників і продавців, зниження доступності видобутку сировини, високий рівень конкуренції серед країн постачальників ЗРС, профіцит виробничих потужностей, ріст чутливості до торговельних та інших бар'єрів, поширення практики застосування торговельних бар'єрів і обмежень на ринку ЗРС та металів, очікування трансформації сучасної системи ціноутворення на ЗРС під впливом китайської цінової стратегії;

- особливості функціонування національного ринку ЗРС, позитивом якого є існуючі партнерські взаємозв'язки та відносно зручне логістичне сполучення з країнами Східної та Центральної Європи, а негативом - відсутність єдиної державної політики у сфері управління галуззю, різновекторність інтересів українських виробників ЗРС, нерозвиненість системи збереження завойованих ринків та інтервенцій на нові ринки, зношеність основних фондів видобувних підприємств, недостатнє забезпечення виробників інформацію, мала кількість спеціалізованих дослідницьких та аналітичних установ тощо.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що теоретичні положення роботи доведені до рівня конкретної методики, яка дозволяє проводити комплексне дослідження національного ринку залізорудної сировини, а запропоновані заходи нарощування конкурентоспроможності та експортного потенціалу вітчизняних виробників ЗРС можуть бути використані Кабінетом Міністрів України, Міністерством економічного розвитку і торгівлі України при розробці державних програм та нормативно-правових документів у частині стимулювання економічного зростання галузі чорної металургії, як основного джерела валютних надходжень в національну економіку.

Практичні пропозиції та рекомендації дисертаційного дослідження були використані у інформаційно-аналітичних матеріалах, поданих до Апарату Ради національної безпеки і оборони України та Мінпромполітики України. Впровадження результатів дисертації здійснено в Національному інституті проблем міжнародної безпеки при РНБО України (довідка № 02/361а від 10.06.2010 р.) та Мінпромполітики України (довідка №01/5-1-1508 від 30.12.2010).

Особистий внесок здобувача. Наукові дослідження за темою дисертації автор здійснив одноосібно. У дослідженні викладено авторський підхід до вирішення завдання розробки концепції розвитку експортного потенціалу та підвищення конкурентоспроможності національних виробників залізорудної сировини на світовому ринку ЗРС.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційної роботи обговорювались на ІХ Міжнародній науково-практичній конференції молодих науковців «Україна в світовому економічному просторі: шляхи подолання кризи (економіка, фінанси та право)», (м. Київ, 27 березня 2009 року, Український державний університет фінансів та міжнародної торгівлі); Сьомій міжнародній науковій конференції "Проблемы и перспективы развития сотрудничества между странами Юго-Восточной Европы в рамках Организации Черноморского экономического сотрудничества и ГУАМ" (м. Севастополь, 17-20 вересня 2009 р., ДонНУ); Міжнародній науково-практичній конференції. „Економічний і соціальний розвиток посткомуністичних держав в умовах глобалізації ”, (м. Рівне, 21-22 квітня 2010 р., Рівненський інститут Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна»); Міжнародній науково-практичній конференції «Стратегії розвитку постсоціалістичних країн в умовах європейської економічної інтеграції» (м. Одеса, 23-24 квітня 2010 р., Одеський національний університет імені І.І.Мечникова) та були представлені на Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів, аспірантів і молодих учених «Актуальні проблеми сталого розвитку національного господарства України: інтеграційний контекст» (м. Харків, 23-24 квітня 2010 р., ХНУ імені В.Н.Кресіна).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 11 одноосібних наукових праць, у тому числі 7 статей у фахових наукових виданнях та 4 тези доповідей на міжнародних конференціях та круглому столі.

Структура роботи: робота складається з вступу, трьох розділів, які включають у себе дев'ять параграфів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Основний зміст роботи викладений на 175 сторінках. Робота містить 34 рисунки, 41 таблицю і 7 додатків. Список використаних джерел налічує 125 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, визначено мету та завдання, предмет і об'єкт дослідження, зв'язок роботи з науковими темами; можливість практичного використання результатів дисертаційного дослідження, структуру та обсяг дисертації, висвітлено наукову новизну, теоретичне і практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі «Теоретико-методологічні засади дослідження ринку залізорудної сировини» проаналізовано досвід управління залізорудної галуззю у країнах - світових лідерах з виробництва ЗРС, розглянуті державні інститути управління залізорудною галуззю, вивчена роль недержавних об'єднань в регулюванні світового ринку залізорудної сировини, визначені особливості функціонування національних ринків ЗРС в сучасних умовах, узагальнені інструменти та механізми державного регулювання національних ринків ЗРС та обґрунтована методологія дослідження експортного потенціалу ринку залізорудної сировини.

Сучасні особливості розвитку національних ринків ЗРС та металургійної продукції, які визначають тенденції та підходи до їх державного регулювання полягають в наступному:

- уряди країн посилюють підтримку та втручання у сировинні галузі та ринки з метою зміцнення сировинної безпеки країни;

- формується тенденція домінування металургійних виробників над виробниками залізорудної продукції при формування кон'юнктури ринку ЗРС;

- перспективи розвитку ринку ЗРС пов'язані переважно з азійським та тихоокеанським ринком (Китай, Індія, Австралія) (рис.1);

Рис 1. Напрямки та обсяги (млн. т) торгівлі залізною рудою у світі в 2009- першій половині 2010 років

- стабільність ринку ЗРС в посткризових умовах значною мірою забезпечується активною урядовою підтримкою національних економік;

- активізуються стратегії державного стимулювання інвестицій у зарубіжні сировинні активи;

- посилюються тенденції до самозабезпечення рудою металургійних підприємств;

- посилюється роль транспортної складової у сфері регулювання розвитку добувних галузей, і, зокрема, ГМК.

Світовий досвід підтверджує збереження домінуючої ролі держави у зовнішньоторговельному регулюванні та стимулюванні національних ГМК на коротко- та середньострокову перспективу. Посилення державного втручання у регулювання ринків ЗРС і, зокрема, його експортно-імпортних товаропотоків зумовлюють наступні чинники:

- високий рівень нестабільності та цінових коливань на ринку ЗРС в умовах обмежених можливостей переорієнтації інвестиційної та технологічної політики виробників та продавців на ринку ЗРС (рис.3);

- зниження доступності видобутку сировини в більшості країн, що володіють запасами ЗРС (в першу чергу Китаї, РФ, Україні, Індії, а значною мірою і Австралії та Бразилії);

- висока конкуренція серед країн постачальників ЗРС, яка зростатиме внаслідок існуючого потенціалу створення профіциту виробничих потужностей по видобутку ЗРС (табл. 1);

Таблиця 1. Очікуване виробництво ЗРС і рівень завантаження виробничих потужностей у світі в 2010-2011 рр., %

ВИСНОВКИ

1. Найбільшого успіху на ринку ЗРС досягають країни, які мають чітку систему планування і прогнозування, що є необхідною передумовою для ефективного ведення цього бізнесу. Для формування такої системи країна повинна мати значну кількість спеціалізованих науково-дослідних установ, консалтингових підприємств та аналітичних структур, які могли б проводити якісні та об'єктивні кон'юнктурні дослідження ринків. Необхідно також володіти системою інтервенцій на нові ринки шляхом надання більш вигідних умов кінцевим споживачам за рахунок оптимізації логістики та покращення цінових умов співробітництва. Важливим чинником у експортній стратегії є система збереження завойованих ринків шляхом утворення довготривалих партнерських зв'язків та постійного вдосконалення умов співпраці між виробниками та споживачами сировини. Все це має бути передбачено у системі управління галуззю на основі координації державних і недержавних профільних організацій. В Україні більшість з вищеозначених передумов відсутня.

2. Ключовими проблемами України в експорті залізорудної сировини є нестабільність та недостатність фінансування гірничо-видобувної галузі, існуючі обмеження ціни на сировину для вітчизняних металургійних комбінатів; висока залежність збуту від кон'юнктури ринку; недостатня конкурентоспроможність вітчизняної продукції ЗРС по якості та оформленню, наявність значної кількості трейдерів, непрозорість системи внутрішніх розрахунків; штучно створюваний вітчизняними металургійними підприємствами конкурс з імпортованою сировиною в умовах наявності на внутрішньому ринку “вільної” залізорудної продукції.

3. В Україні відсутній спеціалізований державний орган, який би опікувався проблемами експорту залізорудної продукції. В такій ситуації підприємства вимушено конкурують між собою, що зумовлює зниження ціни на продукцію. Тому підприємствам-експортерам залізорудної продукції доцільно створити свій діловий клуб, в рамках якого координувати підходи до вирішення нагальних проблем розвитку експортного потенціалу. Водночас, для покращення ситуації з експортом залізорудної сировини, на державному рівні слід створити дворівневу управлінську структуру: на нижчому рівні - діловий (професійний) клуб підприємств-експортерів, на вищому - державний орган з предметної експортної політики.

4. Світовий ринок залізорудної сировини сьогодні функціонує в умовах олігопольної конкуренції. В такій ситуації лише потужна компанія може впливати на довгострокову цінову політику та орієнтири якості продукції, що забезпечить їй вагомі експортні переваги. Україна має потенціал необхідний для створення такої компанії (20% від світових розроблювальних запасів), проте він розпорошений між 4 виробниками, які діють на внутрішньому ринку ЗРС. Тому державі доцільно стимулювати створення єдиної великої компанії, куди б входили найбільші виробники української залізорудної сировини. Це забезпечить синергетичний ефект від об'єднання ресурсів і можливостей, що дозволить суттєво наростити експортний потенціал галузі. Формою власності такої компанії має бути корпоративне управління, коли контрольний пакет акцій належить консорціуму компаній інвесторів. Новостворена компанія має забезпечувати інноваційний шлях розвитку та структурну перебудову галузі, комплексне використання корисних копалин, впровадження нового обладнання світових стандартів, формування довготермінової геотехнологічної стратегії освоєння та збереження надр, реорганізацію та концентрацію наукового, технологічного та маркетингового потенціалу галузі.

5. Основними конкурентами українських виробників на світовому ринку ЗРС зараз є російські ГЗК. Це зумовлено значним профіцитом внутрішнього російського ринку ЗРС, що дає змогу російським виробникам, за рівної якості продукції, грати на ціновій політиці. Собівартість ЗРС російського виробництва дозволяє їй навіть стати альтернативним джерелом поставок сировини для окремих українських металургійних підприємств. На ринку ЗРС країн ЦСЄ українські виробники мають перевагу над російськими завдяки кращій логістиці. В той же час, обов'язковою умовою збереження та посилення позицій українських виробників у конкурентній боротьбі з російськими є модернізація вітчизняних ГЗК. Окрім того, держава має активно захищати внутрішній ринок ЗРС України виваженою регуляторною політикою в межах можливостей, які надає СОТ. Необхідно також стимулювати підписання угоди про співпрацю на внутрішньому ринку між українськими гірничо-видобувними та металургійними підприємствами, не забезпеченими власною сировиною.

6. Інтереси України та ключових світових експортерів ЗРС - Бразилії, Австралії та Індії - перетинаються в основному на ринку Китаю. Українські виробники не мають можливості потіснити ключових світових експортерів на ринку довгострокових контрактів. Проте, становлення в Китаї ліквідного спотового ринку, зумовлене зростанням попиту на ЗРС з боку дрібних виробників сталі, які не в змозі закуповувати великі партії руди, відкриває для українських виробників можливості нарощування присутності на цьому ринку. Для цього необхідно запропонувати невеликим китайським металургійним підприємствам прийнятну цінову політику, чого можна досягнути шляхом зниження собівартості сировини внаслідок модернізації основних фондів, а також належного інвестування в транспортну та портову інфраструктуру.

7. На сьогодні найбільш міцними є позиції українських виробників ЗРС на традиційному для них європейському ринку. Обґрунтованими для українських виробників ЗРС тут виглядають дві стратегії. Перша полягає в збереженні позицій на внутрішніх ринках ЗРС Австрії, Сербії і Чехії, де конкурентом української залізорудної продукції виступає бразильська сировина, а також Польщі та Словаччини - де конкурентами є російські компанії. Основними напрямками конкуренції з Бразилією на ринках ЗРС Австрії, Сербії і Чехії є підвищення якості сировини та використання переваг логістики. Слід також використати можливості підписання довгострокових договорів з чеськими і сербськими металургійними підприємствами. На ринку ЗРС Польщі та Словаччини слід сконцентрувати зусилля на протидії російським ГЗК, які мають значні обсяги «вільної» сировини. Головним аргументом на користь українських виробників ЗРС тут має стати якість продукції і політика здешевлення її поставок за рахунок оптимізації логістики та зменшення собівартості транспортних перевезень. Інша стратегія поведінки українських виробників ЗРС має полягати у експортній експансії на ринках Румунії, Угорщини і Туреччини. У відносинах з Румунією слід використати можливості політичного потепління після вирішення гострих питань взаємовідносин, а також потенціал нарощування експорту ЗРС в цю країну з підприємств компанії Арселор Міталл, яка має тут свої сталеплавильні потужності. Можливості конкуренції з Росією і Швецією на ринку ЗРС Угорщини полягають насамперед у ціновій політиці та використанні потенціалу кращого логістичного сполучення. Розширення присутності українських виробників на ринку ЗРС Туреччини можливо за рахунок кращої логістики між країнами по відношенню до основних конкурентів Бразилії та Швеції. Для нарощування експортної експансії української ЗРС до Румунії та Туреччини критичною є необхідність модернізації вітчизняних портів для прийому суден тоннажністю понад 200 тис. т.

8. Загострення конкуренції на ринку ЗРС та розширення спектру дії політики протекціонізму несе в собі ризики та загрози для всього вітчизняного виробництва металургійної продукції. До них належать втрата зовнішніх ринків та падіння темпів збуту; зниження прибутковості; витіснення із внутрішнього металургійного ринку технологічно більш конкурентними гравцями; консервація низько технологічної спеціалізації галузі; збільшення ризику застосування антидемпінгового мита та інших технічних бар'єрів. В цьому контексті важливими напрямами державного регулювання ринку ЗРС в Україні на сьогодні є: підтримка інноваційної металургії та добувної галузі, збереження домінуючих позицій національних виробників на внутрішньому ринку, забезпечення ефективного державного контролю у сфері використання природних ресурсів, забезпечення стратегічної диверсифікації експорту. Для цього необхідно прийняти Програму розвитку галузі на середньостроковий період; розробити баланси потреби у ЗРС з урахуванням нових технологій виплавки металів, а також переробки металобрухту; запровадити постійний моніторинг міжнародного торговельного регулювання експортно-імпортних потоків ЗРС з метою своєчасної розробки превентивних або симетричних заходів; забезпечити скоординовану дію виробників та транспортних підприємств для оптимізації логістики внутрішніх, транзитних та експортних поставок, зниження втрат та прискорення реалізації контрактів.

9. Конкурентні позиції українських виробників ЗРС на світовому ринку, визначаються можливістю задовольняти вимоги споживачів по якості продукції, ціні, обсягах та умовах поставок, гарантіях стабільності цін і поставок у майбутньому. Їх дотримання передбачає стабільні інвестиції у виробництво та своєчасне реагування на світові тенденції розвитку чорної металургії. Найважливішою тенденцією останніх років є зменшення собівартості виробництва ЗРС. Світова добувна індустрія постійно розв'язує проблеми збільшення відношення порожньої породи до руди, поглиблення рудників, зростання відстаней відвантажень та забезпечення екологічної безпеки. Програма зниження собівартості продукції має бути орієнтована на зменшення вартості кожної статті витрат: видобутку, переробки, транспортування та відвантаження руди. Серед заходів по зниженню собівартості найчастіше зустрічаються: зміна парку кар'єрних транспортних засобів та підвищення продуктивності завантажувачів, перенесення операцій по переробці та первинному збагачуванню до місця добування, автоматичний контроль за рухом поїздів та скорочення робочих місць.

10. З метою стимулювання експортного потенціалу залізорудного сектора економіки на державному рівні доцільно:

- запровадити моніторинг оцінки цінової конкурентоспроможності національної продукції ЗРС на світовому ринку. В разі виявлення критичних загроз вносити відповідні корективи до політики державної підтримки галузі у перехідному періоді;

- опрацювати зарубіжний досвід і розглянути можливість використання інструментів СОТ для субсидування галузі (субсидії на проведення науково-дослідної діяльності; субсидії на програми реструктуризації тощо) та державної підтримки експорту продукції ЗРС (гарантування і страхування експортних кредитів; субсидування початкових витрат на маркетинг; утворення торгових домів за кордоном тощо);

- сприяти диверсифікації експорту продукції ЗРС, організувати на конкурсній основі маркетингові дослідження перспективних ринків з метою виявлення потенційних споживачів і можливостей розширення торговельної інфраструктури;

- посилити інформаційну і маркетингову підтримку підприємств-експортерів, передбачити відшкодування частки витрат, пов'язаних із участю у міжнародних тендерах, бізнес-форумах, виставково-ярмаркових заходах;

- запровадити систему підготовки та підвищення кваліфікації кадрів відповідної кваліфікації, організувати відповідні спецкурси в економічних і юридичних вищих навчальних закладах України.

11. Підвищення конкурентоспроможності української залізорудної сировини на світовому ринку має бути забезпечене шляхом розробки і впровадження системи стратегічного планування розвитку галузі. На державному рівні така система має передбачати комплексну програму науково-технологічного та інноваційного розвитку підприємств ЗРС; державне замовлення на впровадження пріоритетних інновацій у виробництво; техніко-економічне обґрунтування об'єктів концентрації ресурсів розвитку, визначення їх оптимальних параметрів, обсягів та шляхів інвестиційного, матеріально-технічного та кадрового забезпечення; механізми забезпечення раціонального природокористування та екологічної безпеки видобутку ЗРС. На рівні підприємств-виробників ЗРС необхідна модернізація управлінських підходів та реалізація програм підвищення операційної ефективності, змістом яких має стати оптимізація бізнес-процесів з метою виключення зайвих функцій і процедур та поширення менталітету ефективності і конкурентоспроможності; удосконалення ключових функціональних навичок в сфері організації праці, закупівель, управлінні підрядниками, системами збуту; забезпечення професійного управління проектами та запровадження системи управління ефективністю виробництва.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

1. Власюк Т.О. Україна на світовому ринку залізорудної сировини / Т.О.Власюк // Стратегічна панорама. - 2009. - № 1. - С. 117-124.

2. Власюк Т.О. Методичні аспекти дослідження експортного потенціалу ринку залізорудної сировини / Т.О.Власюк // Вісник Донецького національного університету. Серія В економіка і право/ - 2009. - Вип. 1, том 1. - С.195-202.

3. Власюк Т.О. Інституційне забезпечення світового ринку залізорудної сировини: висновки для України/ Т.О.Власюк // Стратегічна панорама. - 2009. - № 3. - С. 115-124.

4. Власюк Т.О. Концепція реалізації експортної експансії підприємств України на ринку залізорудної сировини / Т.О.Власюк // Вісник Львівської комерційної академії. Серія економічна/ - 2009. - Вип. 31. - С.191-198.

5. Власюк Т.О. Державне регулювання ринку залізорудної сировини: зарубіжний досвід та висновки для України / Т.О.Власюк // Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. - 2010. - №1. - С. 44-56.

6. Власюк Т.О. Ключові проблеми розвитку експортного потенціалу виробництва залізорудної сировини в Україні/ Т.О.Власюк // Вісник Академії митної служби України. Економіка., №1 (43) - 2010. - C. 54-64.

7. Власюк Т.О. Конкурентні позиції України на світовому ринку залізорудної сировини/ Т.О. Власюк // “Економічний і соціальний розвиток посткомуністичних держав в умовах глобалізації”: Збірник наукових праць міжнародної науково-практичної конференції (Рівне, 21-22 квітня 2010 р.).- Рівне: РІ ВМУРоЛ “Україна”, 2010. - С. 22-30.

Тези доповідей

8. Власюк Т.О. Країни чорноморського басейну в експортній стратегії українських виробників залізорудної сировини / Т.О.Власюк // Проблемы и перспективы развития сотрудничества между странами Юго-Восточной Европы в рамках Организации Черноморского экономического сотрудничества и ГУАМ. - Сборник научных трудов ДонНУ, РФ НИСИ в г.Донецке. - 2009. - Том 2. - С. 695-696.

9. Власюк Т.О. Конкурентоспроможність українських виробників залізорудної сировини на зовнішніх ринках в умовах світової економічної кризи. - Матеріали круглого столу «Стратегія європейської інтеграції України в сучасних умовах»/ Т.О.Власюк // Зовнішня торгівля: право та економіка. - 2009. - №3 (44). - С. 145-146.

10. Власюк Т.О. Україна на ринку залізорудної сировини в умовах СОТ / Т.О.Власюк // «Актуальні проблеми сталого розвитку національного господарства України: інтеграційний контекст». Тези доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів, аспірантів і молодих учених. (23-24 квітня 2010 р., Харків)/ Відп. ред. Л.І.Бугаєнко. - Х.: ХНУ імені В.Н.Кресіна, 2010. - С. 145-148.

11. Власюк Т.О. Роль держави у нарощуванні конкурентоспроможності національних виробників залізорудної сировини / Т.О.Власюк // «Стратегії розвитку постсоц...