Розвиток міжнародного бізнесу в контексті тенденцій корпоративного розвитку світової економіки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розвиток міжнародного бізнесу в контексті тенденцій корпоративного розвитку світової економіки

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. На сучасному етапі розвитку світової економіки зростає роль міжнародного бізнесу, основними суб'єктами якого виступають корпорації як самостійні, юридично відособлені утворення. Переваги і потенціал корпоративних структур, основою діяльності яких є консолідація капіталу, коопераційні зв'язки та інтегрована взаємодія учасників, об'єднаних загальними цільовими завданнями і економічними інтересами, дозволяють їм функціонувати більш ефективно, ніж окремим самостійним підприємствам.

Корпоративна діяльність все більшою мірою визначає стан і перспективи розвитку сучасної світової економіки в цілому. Глибина і масштабність корпоратизації стосується практично всіх основних галузей економіки і свідчить про об'єктивний характер провідної ролі інтегрованого бізнесу у забезпеченні економічного зростання й індустріального розвитку країн.

Питання управління корпораціями та розвитку корпоративних форм міжнародного бізнесу знайшли відображення у роботах зарубіжних вчених: І. Ансоффа, А. Бєлорусова, Д. Гамільтона, Ч. Гіла, Р. Гріффіна, І. Гуркова, Дж. Даннінга, А. Демба, М. Іл'їна, С. Лі, Дж. Майера, С. Пашина, Р. Робінсона, В. Супяна, А. Томсона, М. Хаммера та ін. Українські вчені В. Бєлошапко, С. Богачов, І. Бузько, О. Вакульчик, В. Євтушевський, Д. Лук'яненко, Ю. Макогон, Г. Назарова, В. Омельченко, Т. Орєхова, Є. Палига, О. Рогач, Л. Руденко-Сударєва, І. Сазонець, А. Філіпенко, Г. Чижиков, Г. Черніченко та ін. на основі дослідження світового досвіду управління корпоративними формами у міжнародному бізнесі удосконалили та адаптували наукові концепції стратегічно-орієнтованого корпоративного управління до умов економіки транзитивного типу.

Незважаючи на широке висвітлення у наукових роботах питань корпоративного управління, питання розробки стратегії корпорації, оцінки якості корпоративного управління, формування стратегічно орієнтованого підходу розвитку міжнародного бізнесу та міжнародної корпоративної діяльності залишаються недостатньо розробленими, що й обумовлює актуальність теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до тематики науково-дослідної роботи кафедри міжнародних фінансів Дніпропетровського національного університету Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України - держбюджетної теми «Проблеми інтеграції України в систему світогосподарських відносин» (номер держреєстрації 0105U000363), у рамках якої розроблено модель корпоративної діяльності підприємств в системі міжнародного бізнесу та визначено принципи інтеграційної діяльності міжнародної корпорації.

Мета і задачі дослідження. Метою роботи є розвиток теоретико-методологічних основ дослідження міжнародного бізнесу і розробка науково-практичних рекомендацій щодо удосконалення міжнародної бізнес-діяльності в умовах корпоратизації світогосподарського розвитку.

Відповідно до мети роботи в дисертації поставлено і вирішено такі задачі:

- дослідити теорії інтернаціоналізації економічної діяльності та розвитку міжнародного бізнесу;

- проаналізувати генезис розвитку міжнародного бізнесу в контексті корпоратизації господарської діяльності;

- визначити особливості використання стратегій міжнародної економічної діяльності міжнародним бізнесом;

- проаналізувати застосування стратегій економічної діяльності в міжнародному бізнесі;

- здійснити аналіз формування систем стратегічного корпоративного управління у світовій економіці;

- провести оцінку системи корпоративного управління міжнародного бізнесу в контексті забезпечення міжнародних конкурентних переваг;

- запропонувати напрямки удосконалення оцінки якості рівня корпоративного управління у міжнародному бізнесі;

- розробити модель корпоратизації підприємств в контексті міжнародної економічної консолідації;

- визначити принципи консолідаційної діяльності міжнародної корпорації.

Об'єктом дослідження є розвиток міжнародного бізнесу в умовах корпоратизації світової економіки.

Предметом дослідження є теоретичні засади і організаційно-економічний механізм функціонування міжнародного бізнесу та корпоративного розвитку світової економіки.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дисертаційної роботи є положення сучасної економічної теорії, наукові праці провідних вітчизняних і зарубіжних учених в області дослідження міжнародного бізнесу та корпоративного розвитку світової економіки.

Як основу дослідження використано діалектичний метод наукового пізнання, а також загальнонаукові методи дослідження: метод історичного і логічного аналізу (для проведення аналізу розвитку корпоративних форм та корпоратизованих підприємств у світовій економіці, для визначення основних етапів розвитку міжнародного бізнесу); структурний метод і метод статистичного аналізу (для дослідження тенденцій розвитку корпоративної форми міжнародного бізнесу); системного аналізу та синтезу, індукції і дедукції (для аналізу моделей та методів стратегічно орієнтованого корпоративного управління); методи економіко-математичного і порівняльного аналізу (для оцінки якості діючих моделей корпоративного управління та оцінки стратегії діяльності міжнародної корпорації); метод системного підходу (для формулювання пропозицій щодо удосконалення корпоративного управління та розробки моделі корпоратизації підприємств в умовах міжнародної інтеграції) та ін.

Інформаційною основою роботи є праці вітчизняних і зарубіжних учених-економістів у сфері міжнародних економічних відносин, джерела енциклопедичного характеру з питань економіки, періодична література, ресурси глобального інформаційного середовища Інтернет. У роботі використано законодавчі та нормативні акти, що регулюють корпоративні відносини як на території України, так і у світовій економіці.

Наукова новизна отриманих результатів полягає у поглибленні існуючих теоретико-методологічних основ та розробці науково-практичних рекомендацій щодо розвитку міжнародного бізнесу в умовах посилення тенденцій корпоратизації світової економіки.

Конкретні наукові результати, які характеризують новизну дослідження, полягають у такому:

вперше:

розроблено організаційний механізм стратегічно орієнтованого управління міжнародною компанією, який складається з традиційного процесу розробки стратегії (стратегічне уявлення; стратегічний аналіз; SWOT-аналіз; зміст стратегії) та процесу реалізації стратегії на засадах оцінки ефективності корпоративного управління на основі вартості (стратегічні цілі та завдання; оцінка стратегічних ініціатив; моніторинг), реалізація якого дозволяє уникнути розривів, що знижують вартість компанії, та забезпечити ефективну взаємодію найважливіших складових системи корпоративного управління;

удосконалено:

визначення поняття «розвиток міжнародного бізнесу», який, на відміну від існуючих визначень, запропоновано розуміти як частину загальної системи міжнародних економічних відносин, пов'язаних з діловою діяльністю промислового, комерційного, валютно-фінансового, перевізного типів, що представляє собою складну систему взаємовідносин між різними учасниками світового господарства та різнорозвинену сукупність економічних інструментів, які використовуються учасниками світових ринків для забезпечення міжнародної конкурентоспроможності;

науково-методичні засади оцінки якості рівня корпоративного управління у міжнародному бізнесі за рахунок розробки оціночних критеріїв (готовність корпорації дотримуватись принципів корпоративної поведінки; структура корпоративної власності; загальні збори акціонерів; рада директорів корпорації; виконавчий орган; корпоративний сектор; суттєві корпоративні дії; розкриття інформації корпорацією; реєстр акціонерів корпорації; контроль за фінансово-господарською діяльністю корпорації; дивідендна політика корпорації; врегулювання корпоративних конфліктів), використання яких дозволяє оцінити: відповідність рівня корпоративного управління міжнародної компанії конкретному критерію; відповідність рівня корпоративного управління міжнародної компанії конкретному компоненту; визначити підсумковий показник рівня корпоративного управління;

отримали подальшого розвитку:

організаційно-економічні основи корпоратизації підприємств у світовій економіці, а саме визначено етапи формування міжнародної компанії за рахунок консолідації (підготовчий етап; етап формування і початку роботи інтегрованої компанії; етап інтеграції (на перехідний період); етап вирівнювання відмінностей - досягнення стандартів «публічної компанії»; етап зрілої інтеграції); розроблено модель корпоратизації підприємств у контексті міжнародної економічної консолідації (яка враховує сумарні фінансові ресурси корпорації для інтеграційного проекту; кількість компаній, які входять до складу групи, що організується; ефективність роботи конкретної компанії у складі інтегрованої системи; обсяги необхідного інвестування в конкретну компанію при її функціонуванні в інтегрованій системі); визначено принципи консолідаційної діяльності міжнародної корпорації (принцип придбання переваг; принцип відсутності контрольного пакету акцій; принцип спільних стратегічних цілей; принцип одноманітності систем управління компаніями і загальної корпоративної культури; принцип управління за результатами; принцип концентрації зусиль на проривних напрямах; принцип «позбавлення від баласту»);

теоретичні засади дослідження інтернаціоналізації економічної діяльності та розвитку міжнародного бізнесу, а саме на основі аналізу еклектичного підходу до дослідження міжнародного бізнесу здійснено класифікацію історичних періодів формування міжнародних корпорацій (прості і повні товариства (не юридичні особи); прості і повні товариства (не юридичні особи) («societies»); командитні товариства (не юридичні особи); повні товариства (юридичні особи); командитні товариства (юридичні особи); товариства з обмеженою відповідальністю; акціонерні товариства (корпорації); транснаціональні компанії; глобальні компанії); розроблено узагальнену схему класифікації стратегій господарської діяльності міжнародних корпорацій, на основі яких виділено головні напрямки стратегічного планування та реалізації стратегій міжнародного бізнесу (основною об'єднуючою стратегією діяльності компаній виступає загальнокорпоративна та ділова стратегія; розвиток компанії може бути забезпечений за рахунок інтенсивної стратегії та диверсифікаційної стратегії; ринковий напрямок стратегічного планування може бути забезпечений за рахунок диференціації діяльності, спеціалізації, переслідування лідера та використання стратегії ринкового лідирування).

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що отримані результати сприятимуть розвитку підходів до удосконалення розвитку міжнародного бізнесу з урахуванням впливу корпоратизації світового господарства.

Рекомендації та пропозиції, викладені в дисертації, впроваджено в практичну діяльність Головного управління інвестиційно-інноваційної політики, підприємництва та зовнішніх зносин Черкаської обласної державної адміністрації (довідка №04/1137 від 16.09.2010 р.) - методика оцінки ступеня концентрації компаній та визначення особливостей діяльності міжнародних компаній в Україні; Черкаської торгово-промислової палати (довідка №1-29/44 від 04.08.2010 р.) - методичні засади формування ефективних економічних стратегій компаній у сфері міжнародного співробітництва та економічної взаємодії; Управління зовнішніх зносин та зовнішньоекономічної діяльності Запорізької обласної державної адміністрації (довідка №188/01-18 від 08.04.2010 р.) - використання стратегічно орієнтованих моделей управління підприємствами які працюють у сфері ЗЕД; Черкаського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (довідка №002-99 від 08.06.2010 р.) - використання методики збалансованої системи показників для оцінки ефективності стратегії міжнародних корпорацій; Філії «ЗАТ Київстар Дж. Ес. Ем.» у м. Дніпропетровську (довідка №6377/8/01/03/00 від 22.11.2010 р.) - практичні рекомендації щодо удосконалення системи оцінки якості корпоративного управління; ЗАТ «Леся Українка» (м. Черкаси) (довідка №01-565/80 від 23.07.2010 р.) - формування організаційно-економічних принципів та заходів щодо консолідаційних можливостей та напрямків розвитку підприємства; ПАТ «Дашуківські бентоніти» (довідка №03-241-6 від 12.05.2010 р.) - методичні рекомендації щодо впливу якості корпоративного управління на вартість компанії; ПАТ «Черкасицивільпромпроект» (м. Черкаси) (довідка №76 від 11.06.2010 р.) - стратегії економічної діяльності компанії, на основі яких утворено вектор ухвалення стратегічних рішень, пропозиції щодо використання системи збалансованих показників діяльності компанії.

Отримані результати також використовуються в навчальному процесі Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Міністерства освіти і науки України при створенні навчально-методичного комплексу і викладанні дисциплін «Міжнародна економіка», «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності», «Корпоративне управління», «Міжнародні фінанси», «Міжнародний бізнес» (довідка №320/03-а від 30.06.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Усі результати, викладені в дисертаційній роботі, отримані здобувачем самостійно і знайшли відображення в опублікованих автором працях. З робіт, опублікованих в співавторстві, використано лише ті результати, які належать автору особисто.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження доповідались і отримали схвалення на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях і семінарах: науково-практичній конференції «Політичні, правові та економічні основи інтеграції України у світове співтовариство» (м. Черкаси, 2005 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Сучасний стан та проблеми підприємництва в регіоні» (м. Жовті Води, 2005 р.); всеукраїнській науково-практичній конференції «Інвестиційні стратегії підприємств України на міжнародних товарних та фінансових ринках» (м. Дніпропетровськ, 2006 р.); науково-практичній конференції «Громадянське суспільство України у площині економічного, правового, політичного та духовного розвитку», (м. Черкаси, 2006 р.); XI міжнародної науково-практичній конференції «Фінанси України», (м. Дніпропетровськ, 2007 р.); X всеукраїнській науково-практичній конференції «Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України» (м. Суми, 2007 р.); XIІ міжнародної науково-практичній конференції «Фінанси України» (м. Дніпропетровськ, 2008 р.); ІІІ міжнародній науково-практичній конференції «Міжнародна банківська конкуренція: теорія і практика» (м. Суми, 2008 р.); IV міжнародній науковій конференції «Соціально-економічні наслідки ринкових перетворень у постсоціалістичних країнах» (м. Черкаси, 2009 р.); III міжнародній науково-практичній конференції «Управління інноваційним процесом в Україні: проблеми, перспективи, ризики» (м. Львів, 2010 р.); II міжнародній науково-практичній конференції «Економіка та фінанси в умовах глобалізації: досвід, тенденції та перспективи розвитку» (м. Макіївка, 2010 р.); V міжнародній науково-практичній конференції «Методологія та практика менеджменту на порозі XXI століття: загальнодержавні, галузеві та регіональні аспекти» (м. Полтава, 2010 р.).

Публікації результатів дослідження. За темою дослідження опубліковано 31 наукову роботу загальним обсягом 9,2 д.а., з яких особисто автору належить 7,6 д.а., з них у наукових фахових виданнях 7 статей загальним обсягом 4,4 д.а., з яких особисто автору належить 3,5 д.а.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел зі 210 найменувань, додатків. Загальний обсяг роботи становить 195 сторінках, включаючи 40 таблиць на 23 сторінках, 30 рисунків на 16 сторінках.

Основний зміст дисертації

корпоратизація економічний міжнародний

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету і задачі дослідження, його предмет і об'єкт, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі «Теоретико-методологічні основи дослідження міжнародного бізнесу» досліджено теорії інтернаціоналізації економічної діяльності та розвитку міжнародного бізнесу; проаналізовано генезис розвитку міжнародного бізнесу в контексті корпоратизації господарської діяльності; визначено особливості використання стратегій міжнародної економічної діяльності міжнародним бізнесом.

Розвиток міжнародного бізнесу як частина загальної системи міжнародних економічних відносин, пов'язаних з діловою діяльністю промислового, комерційного, валютно-фінансового, перевізного типів, представляє собою складну систему взаємовідносин між різними учасниками світового господарства та різнорозвинену сукупність економічних інструментів, які використовуються учасниками світових ринків для забезпечення міжнародної конкурентоспроможності.

В результаті проведеного дослідження обґрунтовано, що розвиток теорій міжнародного бізнесу та інтернаціоналізації невід'ємно пов'язаний з розвитком корпоративних форм міжнародного бізнесу (міжнародна корпорація є, з одного боку, наслідком, а з іншого - причиною зростання міжнародної концентрації виробництва, а відтак і розгортання процесу інтернаціоналізації). Визначено, що управлінська і організаційна спроможність міжнародних компаній об'єднувати використовувані фактори виробництва у системі світового господарства і реалізовувати переваги наявної корпоративної власності та системи інтерналізації виробництва, створюють умови для перетворення корпорацій у активних гравців міжнародних економічних відносин. Визначено загальні тенденції інтернаціоналізації виробництва в рамках міжнародних корпорацій (послідовна виробнича інтеграція географічно розосереджених підприємств, яка здійснюється на базі внутрішньофірмового поділу праці; послідовна зміна цільових функцій закордонних підприємств, цілей зарубіжного інвестування; зміни в характері розміщення і територіальної організації виробництва, у напрямках географічної експансії виробничого капіталу).

Аналіз генезису теорій міжнародного бізнесу та системи інтернаціоналізації (рис. 1) дає змогу визначити, що міжнародне виробництво відіграє провідну роль в формуванні великих міжнародних компаній, які намагаються закріпити свої ринкові позиції за рахунок прямих іноземних інвестицій. Одночасно встановлено, що еклектичний підхід до дослідження міжнародного бізнесу (концепції фазового переходу Дж. Стопфорда і Л. Уелса, концепції еволюції управлінських структур Дж. Мак-Дональда і Г. Пайрекра, гіпотези поведінки підприємства P.M.Сірта та І. Аароні та ін.) не дозволяє виявити глибинних причин здійснення іноземних капіталовкладень, обґрунтовано необхідність розробки теорії, яка б пояснювала всі причини зазначеного процесу.

На основі аналізу основних підходів до визначення поняття «стратегія» (О.Віханський, Г.Мінцберг, К. Омайє, Г.Кіндрацька, А. Томпсон і А. Стрікленд, К. Андріс, Дж.Б. Куїн, А. Чандлер, І. Ансофф, А. Маскон, Б. Карлоф, М. Портер, П. Доль), визначення елементів стратегії компанії (дії щодо використання нових можливостей - нові технології, нові товари, придбання компанії конкурента, нові торгові угоди; зусилля для розширення асортименту продукції, що випускається, зміни якості товару чи модифікації обслуговування покупців; кроки для диверсифікації дохідної бази компанії; географічного поширення; дії з метою покращення короткострокової дохідності; зусилля щодо виробничої інтеграції; дії у відповідь на зміни умов діяльності у галузі; дії щодо укріплення довгострокових конкурентних позицій та збереження конкурентних переваг; заходи протидії конкурентам та захисту від зовнішніх загроз; кроки та підходи до управління ключовими функціями та діями) обґрунтовано, що основне завдання, яке вирішує стратегія діяльності корпорації, - забезпечення впровадження інновацій та змін в організації шляхом розподілу ресурсів, адаптації до зовнішнього середовища, внутрішньої координації та передбачення майбутніх змін у діяльності.

В результаті аналізу генезису розвитку міжнародного бізнесу в контексті корпоратизації господарської діяльності здійснено класифікацію історичних періодів формування міжнародних корпорацій (табл. 1).

Таблиця 1. Класифікація історичних періодів формування міжнародних корпорацій

На основі дослідження ієрархічної структури стратегій; взаємозв'язку місії, цілей та стратегій в системі ієрархічних зв'язків фірми; розподілу заходів, пов'язаних з розробкою стратегії корпорації за рівнями ієрархії; типології стратегій залежно від рівня ухвалення рішення тощо, розроблено узагальнену схему класифікації стратегій господарської діяльності міжнародних корпорацій (рис. 2); виділено головні напрямки стратегічного планування та реалізації стратегій міжнародного бізнесу: основною об'єднуючою стратегією діяльності компаній виступає загальнокорпоративна та ділова стратегія; розвиток компанії може бути забезпечений за рахунок інтенсивної стратегії (яка включає горизонтальну та вертикальну інтеграцію) та диверсифікаційної стратегії (яка має на меті горизонтальне, концентричне та конгломеративне розширення компанії); ринковий напрямок стратегічного планування може бути забезпечений за рахунок диференціації діяльності, спеціалізації, переслідування лідера та використання стратегії ринкового лідирування.

У другому розділі «Аналіз корпоративних форм організації міжнародного бізнесу та його розвитку» проаналізовано застосування стратегій економічної діяльності в міжнародному бізнесі; здійснено аналіз формування систем стратегічного корпоративного управління у світовій економіці; проведено оцінку системи корпоративного управління міжнародного бізнесу в контексті забезпечення міжнародних конкурентних переваг.

Основне завдання, яке має бути вирішено під час побудови стратегічно орієнтованої системи корпоративного управління, пов'язане з практичною реалізацією стратегії і забезпеченням задоволеності інтересів зацікавлених груп.

Досягнення цілей корпоративного управління є можливим за умови ефективної взаємодії найважливіших складових системи корпоративного управління - корпоративного самоврядування і функціонального управління - щодо створення внутрішніх умов ефективного функціонування корпорації як цілісної системи, а також гармонізації інтересів основних учасників корпоративних відносин. Встановлено, що основним напрямком успішного розвитку міжнародного бізнесу є інноваційний розвиток корпорацій (табл. 2), який реалізується через формування національної інноваційної системи країни базування, орієнтованої на підвищення конкурентоспроможності підприємств, регіонів та країни в цілому.

Таблиця 2. Рейтинг компаній за видатками у НДДКР у 2006-2008 pp.

Як свідчать результати проведеного аналізу, все більше країн розробляють урядові програми та стратегії у сфері інноваційного розвитку і підкріплюють їх зростанням обсягів фінансування та удосконаленням інституційної структури. Країни - ключові інноватори (США, Японія, країни ЄС, НІК) переходять до більш конкурентоспроможних моделей фінансування державних та приватних наукових досліджень, а також сприяють активізації інноваційної діяльності національних компаній на основі використання інструментів економічної, інвестиційної, кредитної політики, а також за допомогою створення організаційних умов для швидкої комерціалізації новинок (використання податкових і амортизаційних пільг, правовий захист інтелектуальної власності, сприяння міжнародному науково-технічному співробітництву, підтримка інноваційних проектів тощо) (табл. 3).

Таблиця 3. Фінансування розвитку технологій урядами та корпораціями провідних країн світу у 2008 р.

Динамічний розвиток науково-технологічної сфери значним чином визначається співробітництвом та кооперацією в рамках міжнародних компаній.

При цьому вибір конкретної стратегії досягнення цілей компанії визначається рядом факторів (морально-етичні очікування, цілі персоналу і менеджменту, поведінка конкурентів, цілі партнерів і постачальників тощо) за домінування стратегічних завдань максимізації власного капіталу, прибутку та виручки, що дозволяє в довгостроковій перспективі узгодити інтереси власників й інших учасників бізнес-процесів, визначити оптимальні стратегічні напрями розвитку і розробити відповідну систему управлінських заходів їх реалізації.

На основі аналізу традиційних методів оцінки діяльності компаній (порівняльний підхід, прибутковий підхід, витратний підхід) доведено обмеженість результатів, отриманих з їх використанням, з урахуванням збільшення ринкової вартості бізнесу як цільової функції запропоновано використовувати методи визначення вартісних показників економічного прибутку (модель доданої вартості акціонерного капіталу; метод доданої вартості потоку грошових коштів; модель приросту економічної вартості; модель прибутковості інвестицій на основі потоку грошових коштів; модель економічної оцінки доданої вартості), які, з одного боку, найбільшою мірою корелюють з ринковою оцінкою вартості, а з іншого - можуть бути використані в оперативному управлінні.

В результаті дослідження міжнародних стратегій діяльності провідних компаній світу розроблено організаційний механізм стратегічно орієнтованого управління міжнародною компанією.

20 найбільших компаній світу у 2008 р. за основними показниками та вибором міжнародної стратегії діяльності

В процесі аналізу формування систем стратегічного корпоративного управління у світовій економіці встановлено, що загальна стратегія міжнародної корпорації, перш за все, пов'язана з асортиментною стратегією та ціновою стратегією. З метою визначення цільових значень показників ефективності та оцінки стратегічних альтернатив розвитку складено систему показників оцінки діяльності міжнародних компаній (табл. 5).

З метою визначення пріоритетів реалізації корпоративних проектів було проведено оцінку стратегічних ініціатив світового корпоративного сектору в сфері фінансів (збільшення потоків прямих інвестицій; збільшення внутрішніх капіталовкладень) та в сфері внутрішніх бізнес-процесів (розвиток і розширення; інноваційне інвестування; інвестування в енергозбереження; екоінвестування); обґрунтовано, що стратегічні ініціативи мають відповідати таким вимогам: сприяти досягненню цілей, визначених стратегіями; створювати конкурентні переваги; утворювати стійкий напрям спеціалізації. Доведено, що якщо певний проект є ефективним, але не відповідає стратегії розвитку компанії, від нього потрібно відмовитись.

Визначено умови побудови ефективної системи корпоративного управління в контексті забезпечення міжнародних конкурентних переваг: 1) узгодження інтересів учасників корпоративних відносин; 2) створення механізму оцінки і контролю ефективності управлінської діяльності; 3) розробка і формалізація норм корпоративної поведінки; 4) моніторинг рівня корпоративного управління.

Система показників оцінки діяльності міжнародних компаній

Обґрунтовано доцільність оцінки ефективності корпоративного управління на основі вартості, відповідно до якої високий рівень корпоративного управління повинен характеризуватись постійним підвищенням вартості корпорації при забезпеченні високої якості корпоративного управління. За результатами експертного опитування, проведеного аналітичним центром «Corporate Expert» у 2006 р., серед найбільш важливих факторів корпоративного управління (за 10-бальною шкалою) визначено такі: інформаційна прозорість (9,1); ефективність і незалежність Наглядової Ради (8,1); відсутність конфліктів інтересів акціонерів (7,9); дотримання корпоративних процедур і прав акціонерів (7,6); довіра до менеджменту (7,6); надійні процедури внутрішнього контролю (7,1); відсутність мажоритарних акціонерів (3,4). Запропоновано використання загального індексу якості корпоративного управління:

 (1)

де I_гр - сумарний бал за i-ою групою індикаторів;

f_i - вага i-ої групи індикаторів в загальній структурі;

I_max - максимальна кількість балів по всіх групах індикаторів,

розроблено матрицю ефективності системи корпоративного управління.

У третьому розділі «Розробка стратегічно орієнтованого підходу розвитку міжнародного бізнесу» запропоновано науково-методичні засади оцінки якості рівня корпоративного управління у міжнародному бізнесі; розроблено модель корпоратизації підприємств в контексті міжнародної економічної консолідації; визначено принципи консолідаційної діяльності міжнародної корпорації.

Як було встановлено в результаті проведеного дослідження, існуючі способи оцінки рівня корпоративного управління не задовольняють повною мірою потребам ринку. На основі отриманих результатів розроблено науково-методичні засади оцінки якості рівня корпоративного управління у міжнародному бізнесі за 12 критеріями (1) готовність корпорації дотримуватись принципів корпоративної поведінки; 2) структура корпоративної власності; 3) загальні збори акціонерів; 4) рада директорів корпорації; 5) виконавчий орган; 6) корпоративний секретар; 7) суттєві корпоративні дії; 8) розкриття інформації корпорацією; 9) реєстр акціонерів корпорації; 10) контроль за фінансово-господарською діяльністю корпорації; 11) дивідендна політика корпорації; 12) врегулювання корпоративних конфліктів):

- відповідність рівня корпоративного управління міжнародної компанії конкретному критерію:

D_ij=A_ij C_ij, i=1,2…. j=1,2…12 (2)

E_ij=A_ijB_ij, i=1,2…. j=1,2…12; (3)

- відповідність рівня корпоративного управління міжнародної компанії конкретному компоненту:

, j=1,2…12 (4)

, j=1,2…12, (5)

- підсумковий показник рівня корпоративного управління

, i=1,2…12 (6)

, i=1,2…12, (7)

де i - порядковий індекс показника, i = 1,2,3… 12;

j - порядковий індекс критерію у показнику, j = 1,2,3…12;

A_ij - коефіцієнт відповідності існуючого корпоративного управління критерію j показника i (0 - критерій, не реалізований у корпорації, 1 - критерій, реалізований у корпорації повністю);

B_ij - вага показника i в критерії j на думку респондента (0 - критерій не реалізований у корпорації, 1 - критерій реалізований у корпорації повністю);

C_ij - вага показника i в критерії j (розрахований на основі даних діяльності компаній);

D_ij - коефіцієнт відповідності критерію j оцінці рівня корпоративного управління досліджуваної компанії розрахунковому критерію;

E_ij - коефіцієнт відповідності критерію j оцінці рівня корпоративного управління досліджуваної компанії критерію на думку респондента;

N_j - величина критерію j оцінки рівня корпоративного управління, визначеного на підставі даних діяльності компаній;

M_j - величина критерію j оцінки рівня корпоративного управління, визначеного респондентом;

G_j - величина рівня критерію j, визначеного на основі даних діяльності компаній;

H_j - величина рівня критерію j, визначеного за даними респондента;

К - рівень корпоративного управління у корпорації, визначений на основі даних діяльності компаній;

L - рівень корпоративного управління у корпорації, визначений за даними респондента.

Визначено, що основними джерелами утворення ефекту від корпоратизації є зменшення рівня виробничих витрат і підвищення рівня рентабельності господарської діяльності компанії. Обґрунтовано, що підприємства при корпоратизації набувають нових індивідуальних властивостей: виникає «іманентний» ефект (Е_ім) (виникає під впливом комплексу факторів, що визначаються заходами, які здійснюються на кожній з компаній в процесі створення корпорації) і загальний системний «емерджентний» ефект (Е_ем) (характеризується появою у знов створеній корпоративній структурі економічної цілісності, властивої компаніям, що її складають).

Розроблено модель корпоратизації підприємств в контексті міжнародної економічної консолідації:

(8)

або

(9)

де U_c - сумарні фінансові ресурси корпорації для інтеграційного проекту;

K - кількість компаній, які входять до складу групи, що організується;

E_i - ефективність роботи конкретної i-ї компанії у складі інтегрованої системи;

U_i - обсяги необхідного інвестування в конкретну i-ту компанію при її функціонуванні в інтегрованій системі,

апробовано дану модель на прикладі компанії «General Electric».

Визначено принципи консолідаційної діяльності міжнародної корпорації:

1) принцип придбання переваг;

2) принцип відсутності контрольного пакету акцій;

3) принцип спільних стратегічних цілей;

4) принцип одноманітності систем управління компаніями і загальної корпоративної культури;

5) принцип управління за результатами;

6) принцип концентрації зусиль на проривних напрямах;

7) принцип «позбавлення від баласту».

Висновки

У результаті проведеного дослідження вирішено важливу наукову задачу удосконалення теоретичних і організаційно-методичних основ розвитку міжнародного бізнесу з урахуванням тенденцій корпоративного розвитку світової економіки та зроблено такі висновки:

1. В результаті дослідження теорій інтернаціоналізації економічної діяльності та розвитку міжнародного бізнесу як частини загальної системи міжнародних економічних відносин, пов'язаних з діловою діяльністю промислового, комерційного, валютно-фінансового, перевізного типів, що представляє собою складну систему взаємовідносин між різними учасниками світового господарства та різнорозвинену сукупність економічних інструментів, які використовуються учасниками світових ринків для забезпечення міжнародної конкурентоспроможності, аналізу еволюції теорій міжнародного бізнесу та інтернаціоналізації, обґрунтовано, що розвиток теорій міжнародного бізнесу та інтернаціоналізації невід'ємно пов'язаний з розвитком корпоративних форм міжнародного бізнесу.

2. Визначено, що міжнародне виробництво відіграє провідну роль в формуванні корпоративних великих міжнародних компаній, які намагаються закріпити свої ринкові позиції за рахунок прямих іноземних інвестицій. При цьому загальними тенденціями інтернаціоналізації виробництва в рамках міжнародних корпорацій є такі: послідовна виробнича інтеграція географічно розосереджених підприємств, яка здійснюється на базі внутрішньофірмового поділу праці; послідовна зміна цільових функцій закордонних підприємств, цілей зарубіжного інвестування; зміни в характері розміщення і територіальної організації виробництва, у напрямках географічної експансії виробничого капіталу.

3. В результаті аналізу генезису розвитку міжнародного бізнесу в контексті корпоратизації господарської діяльності здійснено класифікацію історичних періодів формування міжнародних корпорацій (прості і повні товариства (не юридичні особи); прості і повні товариства (не юридичні особи) («societies»); командитні товариства (не юридичні особи); повні товариства (юридичні особи); командитні товариства (юридичні особи); товариства з обмеженою відповідальністю; акціонерні товариства (корпорації); транснаціональні компанії; глобальні компанії).

4. Визначено, те що головне завдання, на вирішення якого націлена корпоративна стратегія, - полягає у гарантування впровадження виробничих інновацій та змін в системі корпоративного менеджменту, яка відповідає за розподіл корпоративних ресурсів, врахуванні факторів зовнішнього оточення, системи внутрішньо корпоративної координації та можливість врахувати перспективні зміни у діяльності компанії. Розроблено узагальнену схему класифікації стратегій господарської діяльності міжнародних корпорацій; виділено головні напрямки стратегічного планування та реалізації стратегій міжнародного бізнесу: основною об'єднуючою стратегією діяльності компаній виступає загальнокорпоративна та ділова стратегія; розвиток компанії може бути забезпечений за рахунок інтенсивної та диверсифікаційної стратегії; ринковий напрямок стратегічного планування може бути забезпечений за рахунок диференціації діяльності, спеціалізації, переслідування лідера та використання стратегії ринкового лідирування.

5. Досягнення цілей корпоративного управління є можливим за умови ефективної взаємодії найважливіших складових системи корпоративного управління. З метою визначення цільових значень показників ефективності і оцінки стратегічних альтернатив розвитку складено систему показників оцінки діяльності міжнародних компаній; обґрунтовано доцільність оцінки ефективності корпоративного управління на основі вартості (високий рівень корпоративного управління повинен характеризуватись постійним підвищенням вартості корпорації); розроблено організаційний механізм стратегічно орієнтованого управління міжнародною компанією.

6. Визначено умови побудови ефективної системи корпоративного управління в контексті забезпечення міжнародних конкурентних переваг: 1) узгодження інтересів учасників корпоративних відносин; 2) створення механізму оцінки і контролю ефективності управлінської діяльності; 3) розробка і формалізація норм корпоративної поведінки; 4) моніторинг рівня корпоративного управління.

7. Встановлено, що основним напрямком розвитку міжнародного бізнесу в контексті створення міжнародних конкурентних переваг є інноваційний розвиток корпорацій, який реалізується через формування національної інноваційної системи країни базування, орієнтованої на підвищення конкурентоспроможності підприємств, регіонів та країни в цілому. Країни - провідні інноватори (США, Японія, країни ЄС, НІК) переходять до більш конкурентоспроможних моделей фінансування державних та приватних наукових досліджень, сприяють активізації інноваційної діяльності національних компаній на основі використання інструментів економічної, інвестиційної, кредитної політики, а також за допомогою створення організаційних умов для швидкої комерціалізації новинок.

8. Розроблено науково-методичні засади оцінки якості рівня корпоративного управління у міжнародному бізнесі за 12 критеріями: 1) готовність корпорації дотримуватись принципів корпоративної поведінки; 2) структура корпоративної власності; 3) загальні збори акціонерів; 4) рада директорів корпорації; 5) виконавчий орган; 6) корпоративний сектор; 7) суттєві корпоративні дії; 8) розкриття інформації корпорацією; 9) реєстр акціонерів корпорації; 10) контроль за фінансово-господарською діяльністю корпорації; 11) дивідендна політика корпорації; 12) врегулювання корпоративних конфліктів.

9. З урахуванням того, що підприємства при корпоратизації набувають нових індивідуальних властивостей (виникає «іманентний» ефект і загальний системний «емерджентний» ефект) розроблено модель корпоратизації підприємств в контексті міжнародної економічної консолідації. Визначено, що основними джерелами утворення ефекту від корпоратизації є зменшення рівня виробничих витрат і підвищення рівня рентабельності господарської діяльності компанії.

10. Визначено принципи консолідаційної діяльності міжнародної корпорації: принцип придбання переваг; принцип відсутності контрольного пакету акцій; принцип спільних стратегічних цілей; принцип одноманітності систем управління компаніями і загальної корпоративної культури; принцип управління за результатами; принцип концентрації зусиль на проривних напрямах; принцип «позбавлення від баласту».

11. Визначено етапи формування міжнародної компанії за рахунок консолідації: підготовчий етап; етап формування і початку роботи інтегрованої компанії; етап інтеграції (на перехідний період); етап вирівнювання відмінностей - досягнення стандартів «публічної компанії»; етап зрілої інтеграції.

Публікації автора за темою дисертації

1. Вдовиченко Ю.В. Особливості використання стратегій економічної діяльності міжнародним бізнесом / Ю.В. Вдовиченко // Ефективна економіка. Електронне наукове фахове видання Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України - Київ, 2010. - №11 - [Електронний ресурс.] - Режим доступу: URL: http://www.economy.nayka.com.ua (0,8 д.а.).

2. Вдовиченко Ю.В. Стратегічні системи корпоративного управління в умовах міжнародного бізнесу / Ю.В. Вдовиченко, І.Л. Сазонець // Вісник Житомирського державного технологічного університету. Економічні науки. - Житомир: ЖДТУ, 2010. - №2 (52). - C. 283-286 (0,5 / 0,25 д.а.).

Особистий внесок здобувача: визначено ключові характеристики стратегічно орієнтованої системи корпоративного управління, сформульовано основні стратегії власника, в рамках яких формулюються його вимоги.

3. Вдовиченко Ю.В. Оцінка якості корпоративного управління в міжнародному бізнесі / Ю.В. Вдовиченко // Інвестиції: практика та досвід: Науково-практичний журнал. - Київ, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, ТОВ «ДКС Центр», 2008. - №20. - С. 42-44 (0,5 д.а.).

4. Вдовиченко Ю.В. Система стратегічного корпоративного управління у міжнародних компаніях / Ю.В. Вдовиченко // Науковий вісник Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка. Економіка і регіон. - 2008. - №3 (18). - С. 36-42 (0,6 д.а.).

5. Вдовиченко Ю.В. Порівняльний аналіз світових моделей корпоративного управління / Ю.В. Вдовиченко // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - Запоріжжя, Гуманітарний університет «ЗІДМУ», 2007. - №1. - С. 67-72 (0,8 д.а.).

6. Вдовиченко Ю.В. Стратегія корпоративн...